UA67794C2 - Гірничодобувна машина та спосіб видобутку корисних копалин - Google Patents

Abstract

Гірничодобувна машина (20) для комбінованого різання матеріалу, що знаходиться в підземних пластах, прямим і зворотним ходом, яка включає рухомий базовий блок (21), крило (50, 50'), що виступає попереду базового блока, вузол різального органа (100), який можна розміщувати на кінці крила для вирізання врубового шпуру в матеріалі, коли крило знаходиться на одній прямій з напрямком руху базового блока, шарнірне з'єднання (70) між базовим блоком і крилом для орієнтування останнього під кутом до напрямку руху базового блока і каретку (80) для пересування вузла різального органа вздовж крила для різання матеріалу біля крила зворотним ходом.

Description

Опис винаходу

Даний винахід стосується пристрою та способу для видобутку корисних копалин, наприклад вугілля, з підземних пластів. Точніше, даний винахід стосується пристрою та способу для здійснення добувних робіт в уступах і під землею та способу видобутку мінералів високоефективним, безпечним та недорогим методом. Ще конкретніше, даний винахід стосується пристрою для здійснення добувних робіт в уступах і під землею і способу здійснення таких робіт, які дають можливість видобувати пласт мінералу практично повністю, здійснювати вибіркове обвалення породи пласта, при цьому і пристрій, і спосіб є відносно простими, але 70 високопродуктивними.

Гірниче устаткування вже тривалий час є ключовою позицією, що забезпечує економічно успішні добувні роботи. Спочатку вугледобувні підприємства головну увагу концентрували на підземних розробках більш потужних пластів. Із значним вичерпанням потужних пластів і наданням додаткової уваги умовам безпеки і здоров'я робітників при добувних роботах в останні роки більше уваги концентрують на розробках більш тонких 12 пластів вугілля і при наземних, і при підземних добувних роботах. Для поліпшення економічної ефективності наземні гірничі комбайни знімали стільки покривної породи, скільки було економічно можливо для даної потужності пласта вугілля, і потім здійснювали бурошнековий видобуток під землею через оголеному уступ, добуваючи додаткові тонни без витрачання коштів на видалення покривної породи. До останнього часу це були круглі шнекові бури з обмеженими можливостями через невелику глибину проникнення під землю. Застосування для розробки уступів гірничого комбайна, в якому використовується гірничодобувна машина, розташована попереду системи конвеєра, дозволила значно збільшити глибини проникнення. Головними недоліками усіх добувних робіт з використанням шнекобурових машин і при розробці уступів були і залишаються місцеві обвалення покрівлі і необхідність залишати значну відстань між шпурами, щоб запобігти обвалюванню всієї структури виробки. Необхідність залишати значну кількість вугілля для запобігання руйнування є дуже с неефективним заходом, оскільки після добувних робіт залишаються значні кармани вугілля, і існує імовірність Ге) незапланованого і неконтрольованого осідання грунту з часом у вирізані порожнини. Неефективність традиційного видобування в уступах особливо відчутна у випадках, коли поверхня пласта має криволінійний контур, так що, використовуючи розташовані на відстані шпури, можна вийняти тільки дуже малу частку пласту.

На протязі багатьох років робились спроби підвищити швидкості видобутку, яких можна досягти за М допомогою устаткування для розробки уступів. Для цього розробляли різні конструкції різальних головок, щоб Ге»! поліпшити різальну здатність. Були також розробки щодо поліпшення потужності і надійності устаткування з метою зменшення часу простоювання устаткування. -

Були спроби розширити застосування гірничих комбайнів для розробки уступів за межі традиційного шляхом ї- здійснення більш високих і більш широких прорізів. В зв'язку з цим були розроблені різальні головки більших діаметрів, разом з більшими двигунами, підвищеними швидкостями конвеєра, і необхідним устаткуванням о взаємодії. Інший, більш складний підхід, передбачав розробку такого устаткування, яке спочатку вирізає звичайний отвір, а потім починає розширювати цей отвір до трохи більших розмірів. При цьому отвір виконують горизонтально, як правило за допомогою звичайного ріжучого пристрою. У більшості випадків такі гірничі « комбайни для розробки уступів видобували більші кількості корисних копалин при прямому ході, причому розмір З 50 отворів збільшувався дуже мало від дії розширювальних ріжучих органів. В зв'язку з цим були розроблені різні с типи ріжучих органів для розширювання отвору, які, як правило, втягувались під час звичайного різання прямим

Із» ходом і висувались під час різання зворотним ходом. В інших випадках при зворотному ході головний ріжучий орган шарнірно повертали або іншим способом злегка зміщували по відношенню до одержаного при прямому ході отвору.

Такі комбіновані різально-розширювальні машини дають лише невелике підвищення продуктивності б порівняно зі складністю та недоліками, характерними для цих машин. У більшості випадків розширювальні ріжучі -І органи, як правило, розміщені на машині позаду від основних ріжучих органів. Це, звичайно, створює імовірність обвалення покрівлі, в результаті якого гірниче устаткування залишається похованим під землею. В і результаті, щоб зменшити імовірність обвалення покрівлі, на розмір прорізу, що його виконують розширювальні

Те) 20 ріжучі органи, часто накладають обмеження. Згадані системи також мають той недолік, що, хоча виконують круглі вирізи, залишаються проблеми потенційного осідання грунту через роки після завершення добувних робіт.

Т» Таким чином, розробки в області гірничого устаткування для уступів на протязі останніх років здебільшого являли собою удосконалення існуючого устаткування та відомих способів.

Задачею даного винаходу є створення гірничодобувної машини і способу видобутку, які б забезпечували 25 можливість проведення добувних робіт в уступах і під землею без ризику осідання грунту. Іншою задачею даного

ГФ) винаходу є створення такої гірничодобувної машини і такого способу видобутку, які забезпечують входження в юю пласт вугілля шляхом вирізання відносно малого та вузького прямокутного отвору, який завдяки цьому не схильний до випадкового обвалення на стадії входження. Ще однією задачею даного винаходу є створення способу видобутку і такої гірничодобувної машини, в яких значна частина видобутку відбувається при 60 зворотному ході завдяки крилам значної довжини, які під час зворотного ходу розширюють для здійснення різання при зворотному ході. Ще однією задачею винаходу є створення гірничодобувної машини, в якій використовують дві розташовані одна біля одної вертикально встановлені фрезерні головки, які вирізають відносно вузький квадратний або прямокутний отвір під час входження в пласт корисної копалини. Наступною задачею даного винаходу є створення гірничодобувної машини, в якій ріжучі органи, що використовуються при бо прямому ході, установлені з можливістю переміщення на двох крилах з можливістю встановлення на передньому кінці крил під час різання прямим ходом. Ще однією задачею даного винаходу є створення такої гірничодобувної машини, в якій ріжучі органи переміщуються вздовж крил під час розведення цих крил в положення, при якому здійснюється різання зворотним ходом і, відповідно, під час різання зворотним ходом.

Наступною задачею даного винаходу є створення такої гірничодобувної машини, в якій кожне крило містить шнек, який транспортує вирізані корисні копалини від пласта до шнекового конвеєра у базовому блоці машини, який у поєднанні з відповідним нарощуваним транспортуючим пристроєм транспортує вирізані корисні копалини на земну поверхню.

Ще однією задачею даного винаходу є створення гірничодобувної машини, в якій ширина вирізу під час 7/о різання зворотним ходом наближується до довжини двох крил Наступною задачею даного винаходу є створення такої гірничодобувної машини, в якій під час різання зворотним ходом за кожною операцією різання вздовж крила відбувається переміщення крил у напрямку різання зворотним ходом, величина якого приблизно дорівнює діаметру фрезерних головок. Ще однією задачею даного винаходу є створення такої гірничодобувної машини, в якій одні і ті ж ріжучі органи розміщують і приводять в дію по-різному при різанні прямим і зворотним ходом

Іще однією задачею даного винаходу є створення такої гірничодобувної машини, яка дозволяє майже повністю видобувати вугільний пласт незалежно від умов місцевості, що неможливо для традиційних машин для розробки уступів.

Наступною задачею винаходу є створення гірничодобувної машини для розробки уступів, яка забезпечує повне осідання грунту, чого не забезпечують існуючі гірничі комбайни для розробки уступів. ІНШОЮ задачею го даного винаходу є створення гірничодобувної машини для підземних добувних робіт, яка, не вимагаючи присутності робітників у зоні осідання, передбачає розробку набагато тонших пластів порівняно з існуючими добувними установками. Ще однією задачею даного винаходу є створення такої гірничодобувної машини, в якій фрези і крила працюють у безпосередній близькості до невідрізаних корисних копалин у пласті і під час зворотного ходу утворюють задню частину машини, зменшуючи тим самим можливі обвалення або падіння с покрівлі до осідання грунту завдяки зоні з незайманих корисних копалин.

Задачею даного винаходу є також створення гірничодобувної машини, яка вирізає при прямому ході і) мінімальну кількість корисних копалин, використовуючи датчики для збирання інформації щодо топографії пласта. Цю інформацію можна потім використати для коректування положення при режимі зворотного ходу, щоб максимально покращити позиціонування в межах пласта з метою повного видобутку в результаті врахування «Е зо Змін в топографії, які відбуваються під час режиму зворотного ходу, коли здійснюється видобуток переважно більшої кількості матеріалу. І ще однією задачею даного винаходу є створення такої гірничодобувної машини, в Ме якій можливе контрольоване зведення-розведення крил під час зворотного ходу для зміни ширини різання і ї- пристосування до викривлень пласта по мірі того, як він повторює рельєф пагорбів, що неможливо при використанні машин з фіксованою шириною різання. Таке зведення-розведення також необхідне, щоб залишати - з5 уступ непошкодженим при виведенні машини із отвору. Ще однією задачею даного винаходу є створення такої (у гірничодобувної машини, в якій можна оптимізувати робочий режим при різних висотах пласта та при різних ширинах різання відповідно до конкретних геологічних умов.

Ще однією задачею даного винаходу є створення такої гірничодобувної машини, яка використовує бічні затискні засоби для переміщення добувного і транспортуючого устаткування в пласт і із нього, і тому потрібно « щоб тільки частина величини опорного устаткування знаходилась із зовнішньої сторони отвору порівняно із з с звичайними машинами для розробки уступів, вага яких повинна бути достатньою для того, щоб рухати згадане . устаткування у утвір та із нього. Бічні затискні засоби можливі в даному випадку тому, що корисні копалини, а що знаходяться безпосередньо біля отвору, виконаного раніше, не будуть вирізані до початку різання зворотним ходом, яке відбувається після установки затискних засобів, тоді як при традиційних способах між отворами необхідно залишати цілик, достатньо великий, щоб підпирати покрівлю. | ще однією задачею даного винаходу є

Ге» створення такої гірничодобувної машини, яка потребує мінімум операторів і є відносно недорогою порівняно із звичайними машинами для розробки уступів, але має порівнянні експлуатаційні характеристики.

Ш- В гірничодобувній машині для комбінованого різання матеріалу, що знаходиться в підземних пластах, прямим -І і зворотним ходом, поставлені задачі згідно з винаходом вирішені тим, що вона включає рухомий базовий блок,

Крило, що виступає попереду рухомого базового блоку, вузол ріжучого органу, виконаний з можливістю і, встановлювання на кінці крила при різанні прямим ходом, коли крило знаходиться на одній прямій з напрямком ї» руху базового блоку, шарнірне з'єднання між базовим блоком і крилом для орієнтування крила під кутом до напрямку руху базового блоку і каретку для пересування вузла ріжучого орган вздовж крила для різання матеріалу біля крила під час зворотного ходу.

В способі видобутку мінералів з підземних пластів поставлені задачі згідно з винаходом вирішені тим, що він передбачає виконання врубового шпуру за допомогою вузла ріжучого органу, установленого на крилі, яке (Ф, виступає попереду базового блоку гірничодобувної машини, пересування вузла ріжучого органу вздовж крила ка для здійснення різання біля крила з метою розширення врубового шпуру, розведення крила під кутом у розширений проріз, виконаний вузлом ріжучого органу, послідовне повторення операції пересування вузла бо ріжучого органу вздовж крила для подальшого розширення врубового шпуру і операції розведення крила під кутом у розширений проріз доти, доки крило не зміститься на заданий кут, здійснення покрокового зворотного пересування базового блока і крила після виконання різання вузлом ріжучого органу вздовж крила, в результаті чого при зворотному ході одержують проріз, ширина якого більша від ширини врубового шпуру.

Фіг.1 - частково схематичний вигляд зверху, на якому показані основні конструктивні вузли гірничодобувної б5 машини згідно з концепціями даного винаходу, яка зображена відносно отвору в підземному пласті корисної копалини.

Фіг.2 - частково схематичний вигляд збоку гірничодобувної машини за фіг.1, на якому показані додаткові конструктивні вузли.

Фіг.3 - збільшене зображення з місцевим вертикальним розрізом по лінії 3-3 на фіг.1, на якому показані

Крило, каретка, важіль і ріжуча головка.

Фіг.4 - збільшений вигляд спереду гірничодобувної машини у розрізі по лінії 4-4 на фіг.1, який показує взаємозв'язок між крилами і каретками.

Фіг.5 - збільшений вигляд з місцевим вертикальним розрізом гірничодобувної машини у розрізі по лінії 5-5 на фіг.1, на якому показано взаємозв'язок між рухомим базовим блоком і крилами. 70 Фіг.6 - вертикальний розріз гірничодобувної машини по лінії 6-6 на фіг, з видаленими ділянками, що більш детально показує взаємозв'язок між базовим блоком і крилами.

Фіг.7 - вертикальний розріз гірничодобувної машини по лінії 7-7 на фіг.ї7, що показує деталі механізму розведення крил.

Фіг.8А-80 - схематично зображують послідовність дій механізму розведення крил при переміщенні крила із /5 Зведеного в розведене положення.

Фіг.9 - вигляд ззаду гірничодобувної машини у розрізі по лінії 9-9 фіг.2, що показує деталі базового блоку і шнеків.

Фіг.10 - вигляд збоку іншого варіанта конструкції крила, яка дозволяє направляти гірничодобувну машину у вертикальній площині для забезпечення можливості прямувати у напрямку залягання хвилястого пласта корисної копалини.

Фіг.11 - вертикальний розріз, подібний до розрізу, зображеного на фіг.4, що показує варіант конструкції крила за фіг.10 і, зокрема, рухому нижню пластину для направляння гірничодобувною машиною.

Фіг.12 - вертикальний розріз, подібний до розрізу, зображеного на фіг.7, що показує варіант конструкції крила за фіг.10 і, зокрема, елементи керування рухомої нижньої пластини для направляння гірничодобувної сч ге машини.

Фіг.13А-13Ї. - схематично зображують послідовність операцій гірничодобувної машини, показаної на фіг.1, і) під час різання прямим і зворотним ходом при розробці пласта корисних копалин.

Кращий варіант здійснення винаходу

На фіг.1 і 2 гірничодобувна машина, яка є об'єктом даного винаходу, позначена цифрою 20. Гірничодобувна «г зо машина 20 показана в робочому положенні відносно врубового шпуру Н у фазі входження прямим ходом при типовій операції розробки уступу. Для орієнтації на Фіг1 і 2 показано, що гірничодобувна машина 20 Ме просувається у врубовому шпурі Н справа наліво. М

Основним компонентом гірничодобувної машини 20 є базовий блок, позначений числом 21, який взаємодіє з конвеєрами, що виходять на поверхню. Базовий блоки 21 має як основний конструкційний елемент платформу - 22, яка може мати форму перевернутої літери О, що найкраще видно на фіг.9. Платформа 22 несе на своїй «о верхній поверхні прикріплений корпус 23, який також може мати форму перевернутої літери М. На фіг.1,219 корпус 23 закриває систему приводу 25 базового блоку. Як видно, система приводу 25 базового блоку має два циліндри 26 і 27 подачі-відведення, які зазвичай розташовані паралельно один біля одного. Кожний з циліндрів 26, 27 подачі-відведення має глухий кінець 28, прикріплений до платформи 22, і шток 29, функція якого буде « описана далі. з с На фіг.1, 2 ії 9 видно, що базовий блок 21 також включає пару затискних механізмів 35 і 36. Ці затискні механізми 35 і 36 включають великі затискні пластини 37, які розташовані з боків базового блоку 21. Затискні ;» пластини 37 базового блоку прикріплені до одного або більшої кількості затискних циліндрів 38, які прикріплені до корпуса 23, наприклад за допомогою кріпильних гвинтів 39. На фіг.9 найкраще видно, що затискні

Циліндри 38 вибірково приводять в дію для введення їх в контакт і виведення з контакту з прямокутним врубовим

Ге» шпуром Н, виконаним гірничодобувною машиною 20 відомим способом, для пересування базового блока 21 поступово наростаючими кроками у врубовий шпур Н та з нього. - На фіг.1, 2, 5 і 9 видно, що базовий блок 21 включає конвеєр 40. Конвеєр 40 базового блоку має довгастий -І жолоб 41, який може мати прямокутний переріз. Як показано, жолоб 41 установлено всередині О-подібної 5ор платформи 22 для переміщення відносно платформи 22 і корпуса 23 вздовж базового блоку 21. се) Всередині жолоба 41 конвеєра 40 базового блоку встановлено два шнеки 42, 43, які проходять вздовж майже ї» всього жолоба 41. Шнеки 42, 43 мають вали 44 і 45, які практично паралельні і проходять вздовж майже всього жолоба 41. Вали 44. 45 шнеків спираються на кронштейни 46, які несуть підшипники 47 (фіг.5), краще біля кінців валів, а якщо потрібно, і в проміжках вздовж довжини валів 44, 45. Вали 44, 45 шнеків несуть спіральні дв лопаті 48, які можуть мати будь-яку з відомих у цій галузі конструкцій. Вали 44, 45 шнеків приводяться в дію одним або більшою кількістю відповідних двигунів 49, щоб транспортувати вугілля або інші корисні копалини (Ф) вздовж базового блоку 21 до його задньої частини, тобто зліва направо, як показано на фіг.1 і 2 креслень. ка Спеціалістам в цій галузі очевидно, що до жолоба 41 біля двигунів 49 можна приєднати додаткові транспортуючі пристрої (не показані), які можуть бути ідентичними конвеєру 40 базового блоку або подібними до нього, щоб бо транспортувати добуті корисні копалини на поверхню, де починається врубовий шпур Н, по мірі просування уперед під землю гірничодобувної машини 20 у напрямку залягання пласта корисних копалин.

Попереду вузла базового блоку 21 у врубовому шпурі Н розташована пара крил 50 і 50. Якщо дивитись зверху і в напрямку всередину врубового шпуру Н на фіг.1, ліве крило позначено цифрою 50, а праве - цифрою 50. Крила 50 і 50 можуть мати однакову конструкцію, з тією лише різницею, що кожне з них є дзеркальним 65 відображенням іншого. Тому подальший опис стосується конструкції крил 50 і 50, хоча описується конкретно ліве крило 50. Показане на фіг.1-6 крило 50 має відкритий назовні І-подібний корпус 51. Корпус 51 має вертикальний елемент 52 і нижній горизонтальний елемент 53.

У нижній частині І-подібного корпуса 51, біля з'єднання вертикального елемента 52 і горизонтального елемента 53, розташований конвеєр 55 крила. Цей конвеєр 55 має шнек 56, який проходить практично вздовж всієї довжини І -подібного корпуса 51. Шнек 56 має вал 57, що виходить за межі обох поздовжніх кінців шнека 56 і встановлений з можливістю повороту відносно переднього опорного стояка 59 і заднього опорного стояка 60, прикріплених до корпуса 51.

Таким чином, спеціалістам очевидно, що обертання шнека 56 конвеєра 55 крила в напрямку, показаному на фіг.3-5 креслень, служить для транспортування відрізаного у врубовому шпурі Н матеріалу від передньої до 7/о задньої частини крила 50 через ІЇ-подібний корпус 51. Спеціалістам також зрозуміло, що відрізаний матеріал, що потрапляє у будь-якому місці вздовж конвеєра 55 крила ззовні конвеєра 55, буде транспортуватися назад через

ІЇ-подібний корпус 51 до задньої частини крила 50.

Конвеєр 55 крила взаємозв'язаний з механізмом 65 з'єднання конвеєрів і приводиться в дію за його допомогою. Механізм 65 з'єднання конвеєрів складається з короткого шнека 66, з'єднаного на своїх кінцях з /5 валом 57 шнека конвеєра крила і валом 44 шнека конвеєра базового блоку за допомогою універсальних шарнірів 67 і 68, відповідно.

Спеціалістам очевидно, що двигун 49 шнека може приводити в дію і конвеєр 40 базового блоку, і конвеєр 55 крила завдяки механізму 65 з'єднання конвеєрів. Спеціалісти також розуміють, що при відповідному розміщенні універсальних шарнірів 67, 68 механізму 65 з'єднання конвеєрів крило 50 можна розміщувати під кутом до базового блоку 21, однак і при цьому передбачається обертання шнеків 42 і 66. Крім того, короткий шнек 66 на механізмі 65 з'єднання конвеєрів здійснює перенесення відрізаного матеріалу з конвеєра 55 крила на конвеєр 40 базового блоку і потім в жолоб 41, щоб перемістити відрубаний матеріал в місце позаду гірничодобувної машини 20.

Крило 50 здатне пересуватися на деяку відстань від базового блоку 21 і під кутом до нього завдяки сч ов шарнірному з'єднанню 70, яке найкраще видно на фіг.2, 5 і 6. Шарнірне з'єднання 70 включає ведучу пластину 71, прикріплену до штока 29 циліндра 26 подачі-відведення системи приводу 25 базового блоку і до жолоба 41 (8) конвеєра 40 базового блоку. Ведуча пластина 71 має прикріплений виступаючий уперед важіль 72, на якому є гніздо 73 для кульової опори. Крило 50 включає поперечну допоміжну раму 74 з рознесеними паралельними кронштейнами 75 і 76, які несуть стержень 77 зі сферичною кулькою 78, яка входить в контакт з гніздом 73 на «г зо Виступаючому важелі 72 ведучої пластини 71. Спеціалістам зрозуміло, що з'єднання сферичної кульки 78 і гнізда 73 дає можливість значного збільшення діапазону кутового руху крила 50 відносно базового блоку 21. До того ж, Ме сферична кулька 78 і гніздо 73 дають можливість деякого вертикального кутового руху крила 50 відносно М базового блоку 21.

Крило 50 включає каретку 80 вузла ріжучого органу, розміщену, як правило, в І -подібному корпусі 51 і над ї- зв Конвеєром 55 крила. Як показано на фіг.1-6, каретка 80 вузла ріжучого органу включає раму 81, яка має «о горизонтальну опору 82 і вертикальну опору 83, які зазвичай паралельні горизонтальному елементу 53 і вертикальному елементу 52 І-подібного корпуса 51, відповідно (фіг.4). Рама 81 каретки може пересуватися вздовж майже всієї довжини І -подібного корпуса 51 крила 50 по двох рознесених, горизонтально розташованих напрямних, а саме верхній напрямній 84 і нижній напрямній 85. Як видно, напрямні 84, 85 мають М-подібну із «

Загином всередину конфігурацію і контактують відповідно з жолобчастими верхніми колесами 86 і нижніми пл») с колесами 87 рами 81 каретки. На фіг.3 і 4 найкраще видно, що рама 81 каретки має пару горизонтально рознесених верхніх коліс 86 і пару нижніх коліс 87, які встановлені з можливістю вільного обертання на рамі ;» 81 каретки на болтах 88. Таким чином, рама 81 каретки виконана з можливістю горизонтального пересування вздовж І - подібного корпуса 51 крила 50 і встановлювання відносно нього.

Раму 81 каретки встановлюють в потрібному місці на напрямних 84, 85 за допомогою вузла приводу 90

Ге» каретки. Вузол приводу 90 каретки складається з привідного ланцюга 91, один кінець якого прикріплений до першого кронштейна 92 для закріплення першого кінця ланцюга, а другий кінець прикріплений до другого ш- кронштейна 93 для закріплення другого кінця ланцюга, при цьому обидва кронштейни жорстко прикріплені до -І вертикальної опори 83 рами 81 каретки. Привідний ланцюг 91 надітий на натяжну зірочку 94, встановлену біля 5р переднього кінця Ї-подібного корпуса 51 крила 50. Привідний ланцюг 91 також надітий на ведучу зірочку 95, ік прикріплену до І -подібного корпуса 51 біля заднього кінця крила 50. Ведуча зірочка 95 установлена на валу 96 ї» (див. фіг.б6) привідного двигуна 97 каретки. Привідний двигун 97 являє собою реверсивний двигун, який можна приводити в дію для пересування рами 81 каретки із заданою швидкістю і в заданому напрямку по напрямних 84, 85, прикріплених до І -подібного корпуса 51 крила 50.

На каретці 80 закріплено вузол ріжучого органу 100, який найкраще видно на фіг.1-4 креслень. Вузол ріжучого органу 100 включає фрезерну головку 101, яка складається з двох співвісних вертикально орієнтованих

Ф) циліндрів 102. Зовнішня поверхня циліндрів 102 несе ряд розташованих на відстані один від другого по осі і по ка колу різців 103, призначених здійснювати різання у пласті корисної копалини, пустої породи і подібних до них матеріалів, які зустрічаються під час добувних робіт. Циліндри 102 обертаються за допомогою розташованих бо всередині них гідродвигунів 104. Циліндри 102 мають на кінцях диски 105, закріплені без можливості обертання на шліцьових валах 106 гідродвигунів 104. Таким чином, спеціалістам очевидно, що циліндри 102 можна вибірково обертати за допомогою гідродвигунів 104 із заданою швидкістю, щоб оптимізувати різання, яке здійснюють різці 103 на циліндрах 102. Гідродвигуни 104 можуть бути (і це кращий варіант) реверсивними, щоб давати можливість обертати циліндри 102 в будь-якому напрямку в залежності від методу різання, що 65 застосовується, і давати можливість робити короткі рухи в напрямку, зворотному до напрямку обертання циліндрів 102 фрезерної головки 101, у випадку, коли циліндри 102 тимчасово заклинить Через кількість або вміст матеріалу, що ріжуть, в даний момент.

Між циліндрами 102 фрезерних головок 101 розташовано довгий важіль 110. На важелі 110 закріплені виступаючі в протилежних напрямках втулки 111, до яких болтами 112 прикріплені гідродвигуни 104. На муфтах 111 також посаджені підшипники 113, на яких обертаються циліндри 102, що приводяться в дію гідр од в игу нами 104. Спеціалісти розуміють, що даний вузол ріжучого органу 100 та його взаємозв'язок з важелем 110 - це лише один з багатьох типів циліндричних фрезерних головок, відомих в цій галузі техніки. За умови відповідного розміру і відповідного приводу можна застосувати будь-яку з великої кількості конструкцій циліндричних фрезерних головок. 70 Кінець важеля 110, протилежний фрезерній головці 101, шарнірно прикріплений до рами 81 каретки. Як показано, важіль 110 фрези, прикріплено без можливості повороту до шарнірного пальця 114 (фіг.3). Шарнірний палець 114 проходить крізь ділянку рами 81 каретки і має зубчасте колесо 115, закріплене на ньому без можливості повороту Таким чином, зрозуміло, що поворот зубчастого колеса 115 забезпечує рівнокутний поворот важеля 110 фрези навколо шарнірного пальця 114 Зубчасте колесо 115 знаходиться у зачепленні з 7/5 ведучою шестернею 116. Шестерня 116 установлена на валу 117 приводу 118 обертального руху, прикріпленого до рами 81 каретки. Таким чином, очевидно, що введення в дію приводу 118 обертального руху викликає кутовий рух фрезерної головки 101 навколо шарнірного пальця 114 через дію вала 117 і шестерні 116. В зв'язку з цим, фрезерну головку 101 можна повертати від положення, коли вона практично на одній прямій з І -подібним корпусом 51 крила 50, як видно на фіг.1 і 2, до положення, коли вона практично перпендикулярна згаданому

Корпусу, як показано, наприклад, на Фіг.130 креслень.

Як показано на фіг.4 і 7, кожне крило 50 і 50' включає затискний механізм 120 Ліве крило 50 має затискний механізм 120, а праве крило 50' - затискний механізм 120, один з яких розміщений на внутрішній, а інший на зовнішній стороні крил 50, 50 і, як і інші компоненти крил 50, 50, практично ідентичні, за винятком того, що кожний є дзеркальним відображенням іншого і що певні елементи зміщені для уникнення зіткнення. сч

Затискний механізм 120 крила призначений утримувати крило 50 у наперед вибраному положенні, поки каретка 80 фрези рухається по напрямних 84, 85 для розширення врубового шпуру Н способом, який далі буде описано і) детально. Затискний механізм 120 крила складається із заднього затискного циліндра 121, який приводить в дію задню верхню затискну пластину 122 і задню нижню затискну пластину 123. Таким чином, очевидно, що приведення в дію заднього затискного циліндра 121 переміщує задню верхню затискну пластину 122 до контакту «г зо З верхньою стінкою врубового шпуру Н, а задню нижню затискну пластину 123 - до контакту з нижньою стінкою врубового шпуру Н. б»

Затискний механізм 120 крила також включає передній верхній затискний циліндр 124, який приводить у рух М передню верхню затискну пластину 125 із відведеного положення, позначеного суцільною лінією на фіг.7, у положення 125 контакту з верхньою стінкою врубового шпуру Н. Передній нижній затискний циліндр 126 ї-

Зз5 переводить передню нижню затискну пластину 127 з відведеного положення, позначеного суцільною лінією на «о фіг.7, у положення 127" контакту з нижньою стінкою врубового шпуру. Передній верхній затискний циліндр 124 і передній нижній затискний циліндр 126 прикріплені до вертикального елемента 52 І -подібного корпуса 51 крила 50. Проте, як установлено задній затискний циліндр 121, буде сказано далі.

Звертаючись тепер конкретно до Фіг.4, 7 і 8А, бачимо, що кутове позиціонування кожного з крил 50, 50 «

Відносно базового блока 21 здійснюється за допомогою механізму 130 розведення крил, що працює у взаємодії пт») с із затискним механізмом 120. Механізм 130 розведення крил включає обертовий вал 131, який встановлений в ряді рознесених підшипників 132, прикріплених до вертикального елемента 52 І -подібного корпуса 51. Як видно, ;» вал 131 встановлений на корпусі 51 практично вертикально і при необхідності обертається за допомогою приводу 133 обертального руху, встановленого, як показано, посередині вала 131. У функціональному зв'язку з валом 131 механізму 130 розведення крил знаходиться верхній розвідний циліндр 134 і нижній розвідний циліндр

Ге» 135, які, як видно на фіг.7, орієнтовані перпендикулярно валу 131 і практично горизонтально. Шток кожного з розвідних циліндрів 134, 135 прикріплений за допомогою затискної втулки 136 до вала 131, щоб повертатися

Ш- разом з валом 131, який обертається від приводу 133 обертального руху. Глухі кінці циліндрів 134, 135 мають -І виступаючі вушка 137, в які входять осі 138, на яких з кожної сторони вушка 137 установлені з можливістю 5ор Вільного обертання ролики 139. Глухі кінці циліндрів 134, 135 утримуються з можливістю роз'єднання в ік Ї-подібних кронштейнах 140, закріплених на внутрішній поверхні вертикального елемента 52 І-подібного ї» корпуса 51 вузла крила 50 (див. фіг.7 і 8А). Таким чином, розвідні циліндри 134, 135 взаємодіють з двома крилами 50, 50' впродовж частини їхнього робочого циклу, про що детально йтиметься далі. Верхній розвідний циліндр 134 і нижній розвідний циліндр 135 залишаються в одній вертикальній площині під час поперечного дв Горизонтального руху, тому що задній затискний циліндр 121 прикріплено і до верхнього розвідного циліндра 134, і до нижнього розвідного циліндра 135 зварними швами 141. Синхронізація циліндрів 134, 135 досягається

Ф) завдяки паралелограмному з'єднанню, утвореному валом 131 і заднім затискним циліндром 121. ка Приклад експлуатаційних можливостей маніпулювання крилами 50, 50, зокрема крилом 50, показано на фіг.8А-80 (вигляди зверху). На фіг.8А крила 50, 50 показані паралельними, в положенні поруч одна з одним і бо на одній прямій з базовим блоком 21. Перед початковим розведення крила 50 передній верхній затискний циліндр 124 і передній нижній затискний циліндр 126 крила 50' приводять у положення затиску. У подальшому обговоренні фіг.8А-80 в усіх випадках мається на увазі, що передній нижній затискний циліндр 126 приводять у положення затиску або відведене положення (положення з втягнутим штоком) кожного разу, коли приводять у положення затиску або у відведене положення передній верхній затискний циліндр 124, відносно обох крил, і 50, 65 і 50. Передній верхній затискний циліндр 124 і задній затискний циліндр 121 крила 50 приводять у відведене положення.

В цей час розвідні циліндри 134, 135 приводять в дію для повороту крила 50 навколо шарніра 70. Як показано на фіг.8В, таке приведення в дію розвідних циліндрів 134, 135 створює між крилами 50 і 50' зазор для забезпечення достатнього простору для наступних робочих операцій. Як тільки штоки розширювальних циліндрів 134, 135 повністю висунулись (фіг8В), при цьому ролики 139 входять в контакт з І-подібним кронштейном 140 крила 50, і передній циліндр 124 затиснений, запускають привід 133 обертального руху, щоб викликати поворот розвідних циліндрів 134, 135 проти годинникової стрілки відносно вала 131. В результаті цього ролики 139 на глухому кінці розширювальних циліндрів 134, 135 відходять від положення контакту з

Ї-подібним кронштейном 140 і описують дугоподібну траєкторію, як показано на фіг.8С. Щоб запобігти 70 непотрібному контакту корпуса 51 крила 50 з роликами 139 одночасно з активізацією приводу 133 обертального руху для втягування штоків приводять в дію розвідні циліндри 134, 135.

Робота розвідних циліндрів 134 і 135 по втягуванню штоків поршнів, в той час коли циліндри 134, 135 обертаються навколо вала 131 від дії приводу 133 обертального руху, продовжується доти, доки не буде досягнуто положення крила 50, показаного на фіг.80. В цій точці штоки розвідних циліндрів 134, 135 головним у/5 чином втягнено, і циліндри 134, 135 орієнтовані практично перпендикулярно корпусу 51 крила 50. Хоча орієнтація, показана на фіг.8О0, є бажаною, за певних обставин, може виникнути необхідність зорієнтувати розвідні циліндри 134, 135 якось інакше, наприклад розміщуючи їх більш паралельно з базовим блоком 21. Після цього в положення затиску приводять задній затискний циліндр 121, а оскільки передній верхній затискний циліндр 124 вже приведений в положення затиску, здійснюють різання вузлом ріжучого органу 100 вздовж крила 20. Після закінчення різання передній верхній затискний циліндр 124 приводять у відведене положення, так що розвідні циліндри 135, 135 можна приводити в дію, щоб висунути штоки їхніх поршнів для переміщення крила 50 в наступне положення кутового розведення, при якому можна різати породу вузлом ріжучого органу 100.

Послідовні повторення циклів різання і переміщення, як показано на фіг.80), дозволяють повертати крило 50 на будь-який кут відносно базового блоку 21. с

Для здійснення вертикального регулювання гірничодобувної машини 20 під час фази входження прямим ходом, щоб краще пристосовуватися до напрямку пласта корисної копалини і утримувати врубовий шпур Н в і) його середині, можна з успіхом використовувати модифіковані крила 150 і 1507, зображені на фіг.10-12.

Керування напрямком руху крил 150, 150 вгору і вниз здійснюють за допомогою модифікованого І -подібного корпуса 151 Як і у випадку з крилами 50 і 50, конструкції крил 150, 150' ідентичні, з тією лише різницею, що «г зо одне є дзеркальним відображенням іншого, тому далі буде описуватися лише крило 150.

По суті, І - подібний корпус 151 являє собою двокомпонентну конструкцію, яка включає вертикальний елемент Ме 152 з направленим униз кінцем, що роздвоюється завдяки прикріпленій утримуючій пластині 153 для утворення М вертикального жолоба 154. В жолоб 154 входить І - подібна нижня пластина 155, яка має горизонтальну поличку 156, подібну до горизонтального елемента 53 вузла крила 50. Вертикальна поличка 157 пластини 155 входить у ї- жолоб 154 між вертикальним елементом 152 і утримуючою пластиною 153. Нижня пластина 155 зафіксована в «о жолобі 154 біля заднього кінця крила 150 за допомогою шарнірного пальця 160 таким чином, що нижня пластина 155 повертається навколо нього, щоб піднімати і опускати її передній кінець. Величину вертикального руху переднього кінця нижньої пластини 155 можна регулювати за допомогою одного або більшої кількості наскрізних болтів 162, які проходять крізь вертикальний елемент 152 І-подібного корпуса 151, крізь жолоб 154 і крізь «

Кріпильну пластину 153. Наскрізні болти 162 також проходять крізь вертикальний паз 163 у вертикальній поличці пт») с 157 нижньої пластини 155, так що нижня пластина 155 може рухатись вертикально на довжину пазів 163 навколо шарнірного пальця 160. Вертикальне положення переднього кінця нижньої пластини 155 можна вибірково ;» регулювати за допомогою циліндра 165, що керує напрямком вниз, глухий кінець якого прикріплений до верхнього штифта 166, закріпленого на вертикальному елементі 152 І-подібного корпуса 151, а шток якого з'єднаний з нижнім штифтом 167, закріпленим на вертикальній поличці 157 нижньої пластини 155.

Ге» На фіг.10-12 крило 150 показане суцільними лініями в його нормальному робочому положенні. Як видно, шток циліндра 165, що керує напрямком руху вниз, висунутий, і нижня пластина 155 висунута вниз, так що наскрізні

Ш- болти 162 контактують з верхніми частинами пазів 163. В цьому положенні горизонтальна поличка 156 нижньої -І пластини 155 практично перпендикулярна кінцям вертикального елемента 152 корпуса 151. Приведення в дію 5р Чиліндра 165, що керує напрямком руху вниз, для втягування його штока піднімає нижню пластину 155 біля и ік переднього кінця, піднімаючи горизонтальну поличку 156 до положення 156, позначеного штрихпунктирними ї» лініями, що найкраще видно на фіг.11. Це змушує крило 150' спрямовуватись вниз, утримуючи вузол ріжучого органу 100 в межах нахиленого вниз пласта корисної копалини.

Для направляння руху крила 150 угору можна привести в дію передній нижній затискний циліндр 126, щоб ов Висунути передню нижню затискну пластину 127 з відведеного положення (позначеного суцільною лінією на фіг.12) до висунутого положення 127", яке знаходиться під горизонтальною поличкою 156 нижньої пластини 155.

Ф) В цьому випадку передню верхню затискну пластину 125, що керується переднім верхнім затискним циліндром ка 124, не приводять в дію, щоб зробити можливим рух чи зміщення вгору крила 150, поки передня нижня затискна пластина 127 перебуває у висунутому положенні 127" (див. фіг.12). Оскільки передня нижня затискна пластина бо 127 утримується висунутою під час руху крила 150 угору, необхідно щоб передня і задня кромки затискної пластини 127 були загнуті догори, чим запобігається врізання або застрявання передньої нижньої затискної пластини 127 у нижній стінці врубового шпуру Н. Таким чином, щоб оптимально дотримуватись напрямку пласта корисної копалини, можна спрямовувати рух крил 150, 150 вниз або вгору, виходячи з інформації, отриманої з попередніх врубових шпурів Н, з врубового шпуру Н, що розробляють в даний час, або під час різання зворотним 65 ХОДОМ, ВИХОДЯЧИ З інформації, отриманої під час врізання переднім ходом.

Приклад послідовності операцій у способі видобутку корисних копалин з використанням гірничодобувної машини 20 схематично зображений на фіг.13А-13Ї. Показано, як гірничодобувна машина 20 створює врубовий шпур Н в уступі МУ.

На фіг.1з3А у вигляді зверху показана гірничодобувна машина 20 при початковому врізанні в уступ МУ. Фрези вузлів ріжучих органів 100 на крилах 50, 50 обертаються, відповідно, проти годинникової стрілки і за годинниковою стрілкою. Конвеєри 55 крил 50 і 50, які спочатку відкриті з боків, виносять корисні копалини назовні з уступу МУ, як видно на фіг.1ЗА.

Для утворення врубового шпуру Н гірничодобувна машина 20 просувається уперед, дотримуючись напрямку залягання пласта корисної копалини, в результаті просування уперед крил 50, 50 при знаходженні затискних /о механізмів 35, 36 в контакті з боковими стінками врубового шпуру Н, як показано на фіг.13В. Коли висування штоків циліндрів 26, 27 подачі-відведення вузла приводу 25 базового блоку завершується, затискні механізми 35, 36 відводяться із положення контакту з врубовим шпуром Н, і базовий блок 21 гірничодобувної машини 20 подають уперед в результаті втягування штоків циліндрів 26, 27 подачі-відведення для підтягування базового блоку 21 у безпосередню близькість до крил 50, 50, як видно на фіг.13С. Затискні механізми 35, 36 знову /5 розсувають до контакту зі стінками врубового шпуру Н уступу МУ перед наступним просуванням крил 50, 50", так що вузли ріжучих органів 100 здійснюють наступне врізання в пласт корисної копалини. Як видно на фіг.1ЗВ, коли базовий блок 21 знаходиться всередині врубового шпуру Н, відрізані корисні копалини вивантажуються позаду гірничодобувної машини 20 за допомогою конвеєра 55 крил і конвеєра 40 базового блоку для вивантаження за межі уступу МУ. По мірі просування гірничодобувної машини 20 вглиб пласта корисної копалини від уступу МУ, як видно на фіг.13С, можна застосовувати додаткові відрізки конвеєра способом, добре відомим спеціалістам, щоб продовжувати вивантаження відрізаного матеріалу назовні, за межі уступу МУ.

Як тільки врубовий шпур Н досяг заданої глибини у пласті корисної копалини, затискні механізми 35, 36 розсуваються, щоб увійти в контакт з врубовим шпуром Н для тимчасового утримання гірничодобувної машини 20 в заданому положенні, як показано на фіг.130. В цей час, поки вузли ріжучих органів 100 продовжують сч ов різати, приводи 118 обертального руху важелів 110 приводять в дію, щоб повернути вузли ріжучих органів 100 від положення на одній прямій з крилами 50, 50", як видно на фіг.13С, в положення, перпендикулярне крилам 50, (8) 50", як показано на фіг.130.

Після цього приводять в дію привідні вузли 90 кареток 80 для пересування вузлів ріжучих органів 100 вздовж крил 50, 50' від передньої їх частини назад, щоб досягти положення, показаного на фіг.1З3Е. Під час «г зо такого розширювального різання прорізаного врубового шпуру Н вузли ріжучих органів 100, продовжують видавати відрізані корисні копалини для транспортування за допомогою конвеєра 55 крила і конвеєра 40 Ме базового блока для винесення за межі уступу МУ, як описано вище. ї-

Як тільки таке розширювальне різання закінчиться, вузли ріжучих органів 100 повертають в їхнє положення на одній прямій з крилами 50, 50 шляхом приведення в дію каретки 80 і повороту важелів 110. В цей час ї-

Зз5 починається розведення крил 50, 50' для здійснення їхнього кутового зміщення відносно базового блоку 21 за «о допомогою шарнірів 70. Початкове кутове розведення між крилом 50 і крилом 50' здійснюється в результаті приведення в дію циліндрів 134, 135 механізму 130 розведення крил, зв'язаного з кожним з крил 50, 50, при цьому компоненти затискного механізму 120 крил розміщуються так, як про це говорилося при описі фіг.8А-80.

Поки вузол ріжучою органу 100 продовжує різати, як це показано на фіг.1З3Е, крило 50 зміщується під кутом « 40 відносно крила 50". з с На фіг.1305 видно, що механізм 130 розведення крила 50 виходить із контакту з крилом 50, в той час коли . вузол ріжучого органу 100 рухається від положення на одній прямій з крилом 50 у положення, перпендикулярне и?» останньому, а потім вздовж крила 50, як показано на фіг.1305, щоб здійснити наступне розширювальне різання у врубовому шпурі Н. Повторення такого руху можна здійснювати доки, доки механізм 130 розведення крил, 45 зв'язаний з крилом 50, не встановиться перпендикулярно останньому за допомогою приводу 133 обертального

Ге» руху і опиниться в положенні, показаному на фіг.13Н. Подробиці етапів позиціонування і приведення в дію затискного механізму 120 крила обговорювались при описі фіг.8С і 80. Повторюванням дії затискного механізму

Ш- 120 крила і механізму 130 розведення крила при періодичному переміщенні вузла ріжучого органу 100 вздовж -І крила 50 можна досягти будь-якого заданого ступеня кутового позиціонування крила 50 відносно крила 50. 50 Після цього можна здійснювати поетапне кутове переміщення крила 50 способом, описаним для крила 50, ік причому послідовні етапи різання вузлом ріжучого органу 100 передують кожному приведенню у кутове ї» переміщення крила 50' доти, доки крила 50 і 50' не розмістіться під однаковими кутами відносно поздовжньої осі базового блоку 21 гірничодобувної машини 20. Як тільки досягається положення, показане на фіг.131, починається різання зворотним ходом у його найпродуктивнішій формі, при якому вся розширена площа, яку ов Захвачують крила 50 і 50, розробляється по мірі того, як гірничодобувну машину 20 виводять поетапно із врубового шпуру Н. При різанні зворотним ходом в стані контакту знаходяться затискні механізми 35, 36

Ф) базового блоку 21 і задні затискні пластини 122 затискного механізму 120 крила. В цей час крила 50 і 50 ка рухаються в напрямку до уступу М/ завдяки втягуванню штоків циліндрів 26, 27 подачі-відведення вузла приводу базового блоку при синхронному висуненні штоків поршнів верхнього і нижнього розвідних циліндрів 134, 135 бо для переміщення крил 50, 50 в зону, раніше розчищену вузлами ріжучих органів 100 крил 50, 50. Здійснюють вивільнення затискних механізмів 35, 36 вузла базового блоку 21, втягують штоки поршнів задніх затискних циліндрів 121 і висувають штоки поршнів циліндрів 26, 27 подачі-відведення вузла приводу 25 базового блоку.

Після цього затискний механізм 120 крила і затискні механізми 35, 36 приводять у положення затиску для повторення руху вузлів ріжучих органів 100 вздовж вузлів крил 50 і 50' і повернення у положення, показане на 65 фіг.13І. Таку послідовність різання і подачі при розміщених під кутом крилах 50 і 50, як показано на фіг.13І, повторюють впродовж всього різання зворотним ходом або впродовж значної частини відведення гірничодобувної машини 20 до уступу МУ.

В тих випадках, коли необхідно зберегти уступ М/ практично непошкодженим, можна здійснювати поступове зменшення кута розведення крил 50, 50 відносно базового блоку 21. В цьому випадку можна застосувати порядок дій, показаний на фіг.132-13І. Вузли ріжучих органів 100 відводять на частину довжини крил 50, 50, а потім, здійснюють різання тільки вздовж частини довжини крил 50, 50", як видно на фіг.13.) креслень.

Після цього базовий блок 21 можна поступово далі виводити із врубового шпуру Н так, так щоб виконувався рівномірний більш вузький проріз. В зв'язку з цим, спеціалістам очевидно, що утримання задніх затискних пластин 122, 123 в контакті з верхньою і нижньою стінками врубового шпуру Н в той час, коли вузол приводу 25 70 базового блоку втягує поршні циліндрів 26, 27 подачі-відведення для втягування крил 50 і 50, веде до кутового зміщення крил 50, 50' усередину, що можна побачити, порівнюючи фіг.13) ії фіг.1З3К креслень. Після досягнення положення, зображеного на фіг.13К, обертання фрез вузлів ріжучих органів 100 можна перервати, і вузол приводу 90 каретки можна відключити, так що вузли ріжучих органів 100 можна перемістити вздовж крил і 50. Задні верхні затискні пластини 122 виводять із контакту з врубовим шпуром Н, а контакт вузлів 7/5 ріжучих органів 100 з вугіллям викликає подальше кутове зближення крил 50, 50. Приводи 133 обертального руху механізмів 130 розведення крил приводять в дію, щоб повернути механізми 130 розведення в їхнє початкове положення по мірі того, як відбувається зведення крил 50, 50' до їхнього початкового паралельного положення, що показано в процесі на фіг.131.

Хоча вище був описаний варіант послідовності операцій для різання прямим і зворотним ходом, спеціалістам го очевидно, що можна застосовувати безліч варіантів у послідовності операцій завдяки гнучкості описаної гірничодобувної машини 20, не виходячи при цьому за межі об'єму даного винаходу. Наприклад, напрямок обертання вузлів ріжучих органів 100 можна змінювати під час деяких або всіх операцій різання порівняно з напрямком, показаним на фіг.1ЗА-13ї. Далі, можна застосовувати іншу послідовність операцій різних елементів крил 50 і 50' в залежності від будови пласта корисної копалини і будови сусідніх підземних пластів, а також в сч ов залежності від інших робочих факторів. Врубовий шпур Н можна виконати також іншою машиною, а гірничодобувна машина 20 забезпечить розширювальне різання та різання зворотним ходом. і)

Claims (35)

Формула винаходу «

1. Гірничодобувна машина для комбінованого різання матеріалу, що знаходиться в підземних пластах, (о) прямим і зворотним ходом, яка включає рухомий базовий блок, крило, що виступає попереду рухомого базового їч- блока і має перший і другий кінці, вузол різального органа, виконаний з можливістю встановлювання на першому кінці крила при різанні прямим ходом, коли крило знаходиться на одній прямій з напрямком руху базового блока, о 35 шарнірне з'єднання між базовим блоком і другим кінцем крила для орієнтування крила під кутом до напрямку со руху базового блока і каретку для пересування вузла різального органа вздовж крила для різання матеріалу біля крила під час зворотного ходу.

2. Гірничодобувна машина за п. 1, в якій вузол різального органа включає циліндричну фрезу.

3. Гірничодобувна машина за п. 2, в якій циліндрична фреза має вертикальну вісь обертання. «

4. Гірничодобувна машина за п. 2, в якій циліндрична фреза виконана з можливістю одержання квадратного з с врубового шпуру.

5. Гірничодобувна машина за п. 1, в якій вузол різального органа встановлений на каретці для його :з» пересування вздовж крила.

6. Гірничодобувна машина за п. 5, яка включає важіль, що несе вузол різального органа і установлений з можливістю переміщення по напрямних, що прикріплені до крила і проходять вздовж нього. ФО

7. Гірничодобувна машина за п. б, в якій каретка виконана з можливістю вибіркового переміщення за допомогою двигуна, змонтованого на крилі.

-

8. Гірничодобувна машина за п. 1, в якій крило має конвеєр для переміщення матеріалу, відрізаного вузлом - різального органа, до базового блока.

9. Гірничодобувна машина за п. 8, в якій базовий блок має конвеєр для приймання і переміщення матеріалу, ре) що надійшов з конвеєра крила. Їх»

10. Гірничодобувна машина за п. 9, яка включає механізм з'єднання конвеєрів, з'єднаний з конвеєром крила і з конвеєром базового блока за допомогою універсальних шарнірів для забезпечення можливості кутового розведення крила відносно базового блока.

11. Гірничодобувна машина за п. 1, в якій крило має затискний механізм для вибіркового фіксування і вивільнення крила відносно матеріалу. (Ф;

12. Гірничодобувна машина за п. 11, в якій затискний механізм крила включає передній та задній затискні ГІ циліндри і верхню та нижню затискні пластини, виконані з можливістю переміщення затискними циліндрами.

13. Гірничодобувна машина за п. 1, в якій крило має механізм розведення для орієнтування крила під во заданим кутом відносно базового блока.

14. Гірничодобувна машина за п. 13, в якій механізм розведення включає принаймні один розвідний циліндр, який може повертатися відносно крила в задане положення для кутового переміщення крила.

15. Гірничодобувна машина за п. 14, в якій один кінець розвідного циліндра прикріплений до осі повороту, установленої на крилі, а затискний циліндр виконаний з можливістю фіксувати розвідний циліндр у вибраному 65 місці.

16. Гірничодобувна машина за п. 1, яка включає додаткове крило, паралельне першому, коли обидва знаходяться на одній прямій з базовим блоком.

17. Гірничодобувна машина за п. 16, в якій додаткове крило шарнірно з'єднане з базовим блоком для його орієнтування під кутом до напрямку руху базового блока в напрямку, протилежному орієнтуванню першого Крила.

18. Гірничодобувна машина за п. 16, яка включає засоби для підтримання першого і додаткового крил під одним кутом при різанні зворотним ходом.

19. Гірничодобувна машина за п. 16, в якій перше і додаткове крила виконані з можливістю окремого встановлювання в потрібному положенні і керування. 70

20. Гірничодобувна машина за п. 1, в якій вузол різального органа включає циліндричну фрезу, яка має вмонтований двигун для її обертання.

21. Спосіб видобутку мінералів з підземних пластів, який включає виконання врубового шпуру за допомогою вузла різального органа, установленого на крилі, яке виступає попереду базового блока гірничодобувної машини, пересування вузла різального органа вздовж крила для здійснення різання біля крила з метою 7/5 розширення врубового шпуру, розведення крила під кутом у розширений проріз, виконаний вузлом різального органа, послідовне повторення операції пересування вузла різального органа вздовж крила для подальшого розширення врубового шпуру і операції розведення крила під кутом у розширений проріз доти, доки крило не зміститься на заданий кут, здійснення покрокового зворотного пересування базового блока і крила після виконання різання вузлом різального органа вздовж крила, в результаті чого при зворотному ході одержують проріз, ширина якого більша від ширини врубового шпуру.

22. Спосіб за п. 21, який під час виконання врубового шпуру передбачає орієнтування вузла різального органа по одній прямій з крилом.

23. Спосіб за п. 21, який передбачає виконання прямокутного врубового шпуру з використанням циліндричної фрези, що обертається на вертикальній осі. сч

24. Спосіб за п. 21, який включає відведення крила з положення під кутом в положення на одній прямій з базовим блоком до завершення різання зворотним ходом, в результаті чого вхідна ділянка врубового шпуру і) залишається незайманою.

25. Спосіб за п. 21, який включає поворот вузла різального органа з положення на одній прямій з крилом перед початком його руху вздовж крила. «Е зо

26. Спосіб за п. 21, який передбачає використання пари крил, на кожному з яких установлено вузол різального органа. б»

27. Спосіб за п. 26, який включає орієнтування кожного вузла різального органа по одній прямій з М відповідним крилом під час виконання врубового шпуру.

28. Спосіб за п. 26, який включає розведення крил в протилежних кутових напрямках до початку покрокового - з5 Зворотного пересування. со

29. Спосіб за п. 28, який включає використання механізму розведення одного з крил як важеля, що діє на друге крило, для започаткування їх розведення.

30. Спосіб за п. 26, який включає повне розведення пари крил до початку покрокового зворотного пересування. «

31. Спосіб видобутку мінералів з підземних пластів, який включає виконання в підземному пласті врубового з с шпуру, розміщення у врубовому шпурі гірничодобувної машини, що має крило, на якому встановлено вузол різального органа, пересування вузла різального органа вздовж крила для здійснення різання біля крила з ;» метою розширення врубового шпуру, розведення крила під кутом у розширений проріз, виконаний вузлом різального органа, послідовне повторення операції пересування вузла різального органа вздовж крила для подальшого розширення врубового шпуру і операції розведення крила під кутом у розширений проріз доти, доки б крило не зміститься на заданий кут, здійснення покрокового зворотного пересування базового блока і крила після виконання різання вузлом різального органа вздовж крила, в результаті чого при зворотному ході ш- одержують проріз, ширина якого більша від ширини врубового шпуру. -І

32. Спосіб видобутку мінералів з підземних пластів, який включає виконання в підземному пласті врубового шпуру прямим ходом, встановлювання у врубовому шпурі гірничодобувної машини, що має крило, на якому і, встановлено вузол різального органа, розширення різанням врубового шпуру біля крила шляхом пересування ї» вузла різального органа вздовж крила, кутове переміщення крила у розширений проріз у врубовому шпурі, послідовне повторення операції пересування вузла різального органа вздовж крила для подальшого розширення врубового шпуру і операції кутового переміщення крила у розширений проріз доти, доки крило не Б Зміститься на заданий кут, покрокове здійснення зворотного ходу крила з виконанням різання вузлом різального органа вздовж крила при утримуванні крила під потрібним кутом, в результаті чого при зворотному ході (Ф, одержують проріз, ширина якого більша від ширини врубового шпуру. ка

33. Гірничодобувна машина для різання матеріалу, що знаходиться в підземних пластах, зворотним ходом, яка включає рухомий базовий блок, перше і друге крила, встановлені на базовому блоці, вузли різальних бо органів, змонтовані на кожному крилі, каретки на кожному крилі для вибіркового пересування вузлів різальних органів вздовж першого і другого крил для різання матеріалу біля крил, шарнірні з'єднання між базовим блоком і першим та другим крилами для встановлення крил в протилежних кутових напрямках відносно напрямку переміщення базового блока.

34. Гірничодобувна машина для різання матеріалу, що знаходиться в підземних пластах, зворотним ходом, б5 яка включає рухомий базовий блок, крило, встановлене на базовому блоці, вузол різального органа, змонтований на крилі з можливістю вибіркового пересування вздовж крила для різання матеріалу біля крила,

шарнірне з'єднання між базовим блоком і крилом для встановлення крила під кутом до напрямку переміщення базового блока, і механізм розведення для кутового переміщення крила відносно базового блока.

35. Гірничодобувна машина за п. 34, в якій включає затискний механізм, зв'язаний з механізмом розведення З можливістю вибіркового фіксування механізму розведення в матеріалі і вивільнення його з нього для покрокового переміщення крила. с що в) « Ге) у у (Се)

- . а (е)) -і -і (Се) с» ко бо б5