UA65530C2 - Medical splint for immobilizing movable parts of body and method for its manufacture - Google Patents

Description

Цей винахід стосується використання медичних лубків в медицини і ветеринарії. Конкретно мова йде про медичний лубок для фіксації або іммобілізації (приведення в стан спокою) рухомих частин тіла, зокрема, кінцівок людини або тварини уздовж осі лубка, у тій частині, де вищезгаданий лубок складається з металу або пластини, якій можна вручну надати потрібну форму і яка з обох боків покрита захисним шаром.

Металеві лубки не є чимось зовсім новим. Подібні лубки відомі, наприклад, у Сполучених Штатах

Америки, патент Мо А 3943923.

Численні модифікації лубків, що складаються, головним чином, з металевої пластини, яка легко трансформується, (як правило алюмінієвої) покритої з обох боків шаром пінопласту і т.і., відомі в сфері зовнішнього дизайну. Лубки звичайно виготовляються у формі плоских листів, які при використанні підганяються до кінцівки, на яку слід накласти медичну шину, за допомогою згинання пластика, однак до певних меж, для забезпечення необхідної опори при здійсненні фіксації. Металева пластина у внутрішній частині може потім або заповнити практично всю поверхню лубка (як це зроблено, наприклад, у США, патент Мо А 4676233, або Європейський патент МеВ139323), або ж бути вставленою в лубок у формі декількох зміцнювальних металевих смуг, як у випадку Європейського патенту Мо В1 73 772.

Водночас виконання часом суперечних один одному вимог такими регульованими, або пристосовуваними лубками, що пристосовуються, являє собою проблему: по-перше, лубок має допускати деформацію пластика або його вигин із достатньою легкістю, так, щоб його можна було вручну підігнати до тієї кінцівки, яку потрібно зафіксувати без використання додаткових засобів. По-друге, незважаючи на легку деформовуваність лубок повинний бути достатньо жорстким, щоб гарантувати необхідну нерухомість кінцівки.

Для досягнення необхідної жорсткості лубка в патенті Ме А 4161175 (США), наприклад, було запропоновано, щоб ребра жорсткості, що йдуть вперед і назад по прямій лінії в напрямку осі лубка або синусоїдальної форми були відлиті у листовому металі, із тим, щоб зміцнити його. У патенті Мо А 4676233 (США) подібне укріплення здійснюється шляхом наступного згинання ребра, що йде у вісь лубка.

Проблема також полягає у тому, що через дуже низьку розтяжність і стисливість листового металу в площині листа при звичайному зусиллі дуже важко надати правильну форму гладкому листовому металу шляхом пластичного згинання так, щоб він точно відповідав неправильним і іноді різко вигнутим контурам кінцівки або тим частинам тіла, які потрібно зафіксувати або іммобілізувати (привести в стан спокою).

Надання подібної форми буває особливо утруднено, коли лубок має велику, когерентну площу. Подібні проблеми не піддавалися вирішенню за допомогою лубків, що мають у своїй основі листовий метал.

Навпаки, гарна припасованість до складних форм кінцівок і інших частин тіла була досягнута поки тільки за допомогою традиційних гіпсових лубків або термально формованих гіпсових лубків.

Як аналог може бути загаданий хірургічний пристрій, описаний в ОВ-А-1,123,233, для захисту ушкодженого пальця, що представляє собою гофровану трубку закриту з одного з боків з повздовжніми заглибленнями паралельними до її вісі, що виготовлена з електронепровідного матеріалу.

Метою винаходу тому є створення такого медичного лубка, якому за допомогою рук легко можна надати форму кінцівок або інших частин тіла, що потребують фіксації, застосовуючи зовсім незначні зусилля, починаючи від форми плоского листа, що мав би необхідну жорсткість при наданні форми і був би гнучким у використанні.

Подібна мета досягається за допомогою лубка типу, що був визначений вище. Головним є той факт, що листовий метал, чи пластина сконструйовані з гофруванням, по меншій мірі, у деяких частинах лубка, де зовнішні і внутрішні частини гофрування проходили б суттєвим чином упоперек осі лубка.

Суть винаходу полягає в досягненні здатності до легкого розтягнення і стискання поверхні лубка за допомогою гофрування листового металу - таким чином, що лубок можна підганяти до локальних неправильностей у кінцівках або частинах тіла, що потребують фіксації без яких-небудь великих проблем.

Якщо потрібно локальне подовження, гофрування у листовому металі розширюється в цій області. Однак, якщо потрібна локальна стисливість, гофрування стає в цьому місці крутіше і щільніше. Лубок, таким чином, має надзвичайно високу здатність до локальної деформації. Іншою важливою характеристикою лубка відповідно до цього винаходу є орієнтація гофрування поперек осі лубка. Коли лубок використовується таким чином, що його вісь розташована паралельно кінцівці або якийсь частини тіла, що потребує фіксації, і лубок вигнутий навколо кінцівки у формі о, наприклад, поперек осі лубка, щоб підігнати його в кінцівці, спеціальна орієнтація гофрування відповідно до цього винаходу дає на рідкість сильне укріплення лубка після згинання, так що висока здатність до зміни форми і гарної іммобілізації досягаються одночасно за допомогою гофрованого листового металу.

Перший варіант конструкції лубка, що має перевагу відповідно до цього винаходу, характеризується тим, що листовий метал конструюється гофрованим по всій поверхні, і гофрування робиться таким чином, що воно йде безперервно поперек осі лубка між протилежними крайками листового металу. Це дозволяє більш гнучко використовувати лубок у самому широкому спектрі його застосування.

Відповідно до іншого переважного варіанту конструкції лубок має особливо сприятливе формоутворення й особливості прикріплення, коли листовий метал зроблений з алюмінію товщиною 1мм і менше, краще навіть 0,Змм і менше, гофрування має крок у декілька міліметрів, переважно в межах від 1 до

Змм, особливо приблизно 3-5мм, і висота гофрування від внутрішньої до зовнішньої частини - декілька міліметрів, бажано в межах від 0,5 до 5мм, особливо приблизно 1-З3мм.

Для більшої амортизації і підвищення ступеня зручності при носінні виявилося особливо сприятливим, якщо в лубку, відповідно до іншого переважного варіанту конструкції, покриваючі шари виконані з пластика, особливо піни, краще еластичної поліетиленової або поліуретанової піни, що може мати товщину шару, наприклад, від 1 до Змм. Звичайно, у певних випадках опора також може бути товщею (наприклад, у шкалі см). Щоб надалі підвищити ступінь зручності при носінні, шар тканини також може бути розщеплений до зовнішнього боку одного або обох покриваючих шарів.

Листовий метал може бути легко і надійно укріплений між покриваючими шарами, якщо, відповідно до іншого переважного варіанта конструкції, покриваючі шари виступають за межі краю листового металу і формують периферійну область крайок, де два покриваючих шари з'єднуються разом, бажано шляхом склеювання або зварювання.

Відповідно до іншого варіанта конструкції, перевагою для лубка є прямокутний крайової контур для загальних застосувань, як, наприклад, лубок для руки і т...

Відповідно до іншого варіанта конструкції, перевагою для крайового контуру лубка є можливість його припасування до відповідної області для спеціального застосування, наприклад, пальцьовий лубок (лубок для п'ястка), лубок для великого пальця або опора для руки.

Інший варіант конструкції лубка, якому надається перевага відповідно до цього винаходу, характеризується тим, що пристрій для постійної або знімного з'єднання лубка оснащений додатковими затисками в однім або більш місцях на поверхні лубка. Таким чином, лубок може бути додатково закріплений і встановлений легко і гнучко за допомогою додаткових затисків, таких, як кріпильна скоба, після припасування лубка до кінцівки.

У цьому зв'язку виявилось особливо підхожим, якщо в з'єднуючі пристрої входить кнопка натиску або область натиску, вбудована в поверхню лубка.

Лубок, відповідно до цього винаходу, може бути використаний переважно як лубок для руки або зап'ястка, лубок для великого пальця, пальцьовий лубок, а також лубок для ноги або ступні.

Переважний варіант конструкції лубка відповідно до цього винаходу у формі пальцьового лубка для фіксації одного і більш ушкоджених пальців за допомогою витягнутої пластини, облямованої в поздовжньому напрямку двома поздовжніми крайками. Варіант характеризується тим, що пластина має бічні перетини, що обмережуються поздовжніми крайками і можуть бути загнуті нагору від поверхні пластини, щоб служити, як бічні стінки, бічною опорою для пальця, закріпленого в пальцьовому лубку.

Одночасно дане положення сприяє поздовжній жорсткості пальцьового лубка, і декілька рядів гофрування, що розтяглися латерально від поздовжніх крайок до бічних перетинів або бічних стінок, формуються в бічних перетинах пластини.

Додаткові варіанти конструкцій виводяться з надійних тверджень.

Суть винаходу пояснюється нижче більш детально на основі варіантів конструкцій у поєднанні з фігурами, що показують: фіг.1, варіант конструкції лубка, що має перевагу відповідно до винаходу, широко застосовуваної прямокутної форми у виді в перспективі (А) і в поздовжньому перетині (В); фіг.2, варіант конструкції лубка, відповідно до винаходу сконструйований як спеціальний лубок для п'ястка (А) і додаткова кріпильна скоба, сконструйована як скоба для лубкових форм; фіг.3, варіант конструкції лубка, відповідно до винаходу оснащений спеціальною крайковою структурою для використання в якості лубка для великого пальця з іммобілізацією зап'ястка; фіг.4А, 48, використання лубка, відповідно до винаходу, як опори або лубка для руки і зап'ястка; фіг.5, бічний вид одного з варіантів конструкції лубка, вигнутого у формі лотка, відповідно до винаходу, як пальцьового лубка із суцільним гофруванням; фіг.б, вид зверху (4) у поздовжньому розрізі недеформованої пластини для пальцьового лубка в поданому на фіг.5 виді; фіг.7, вид зверху пальцьового лубка з відповідності з фіг.б, як частина лубка для руки і фіг.8, схематичне зображення способу установки обраної пластини в пальцьовому лубку відповідно до фігур з 5 по 7.

На фіг.1 поданий приклад пальцьового лубка прямокутної форми. На фіг.1А поданий пальцьовий лубок у перспективі. На фіг.18 поданий поздовжній розріз пальцьового лубка уздовж лінії В-В на фіг.1А, лубок 1 у цьому прикладі має подовжену, прямокутну форму з переважно округленими кутами. Центральна складова частина лубка 1 - це тонкий сталевий лист 2 з алюмінію, що цілком покритий дрібним гофруванням (гофрування 42 у розрізаній області 41 на фіг.1А). Зовнішні розміри лубка 1 можуть бути дуже різними. У якості загального лубка для руки виступає, наприклад, лубок 1 із шириною 10-20см і довжиною 20-30см.

Зрозуміло, можливі й інші розміри. Передбачені також виїмки, розрізи, насадки на лубку. При цьому можливо в певних місцях лубка врахувати підвищену опорну дію, наприклад, у формі вставлених металевих смуг або пластин. За допомогою місцевої зміни напрямку гофрування можна надати жорсткість лубку по вертикалі. Поздовжня вісь лубка утворить одночасно вісь лубка б, що при використанні в основному орієнтована паралельно зафіксованій кінцівці.

Гофрування металевого листа 2 відносно зовнішніх розмірів дуже мале. Періодичний інтервал (Р) гофрування 42 становить усього декілька міліметрів. Розмір інтервалу переважно становить 1-8мм, у середньому 3-5мм. Гофрування 42 показує висоту від зовнішньої до внутрішньої частини хвилі також у декілька міліметрів, переважно від 1 до 8мм, у середньому від 2 до 5мм. Металевий лист 2 з алюмінію має товщину менше 1мм, переважно 0,Змм. Гофрування металевого листа 2 може, наприклад, за допомогою цього діяти таким чином, що цей металевий лист буде стояти між двома зубчастими валиками, що переплітаються, обертовими в протилежному напрямку. Гофрований металевий лист із названими характеристиками добре зарекомендував себе на ділі. Також можливо передбачити й інші розміри.

Гофрований металевий лист 2 міг би використовуватися як лубок. З метою забезпечення термічної ізоляції (запобігання почуття холоду на шкірі) металевий лист покритий усередині лубка 1 із двох боків покриваючим шаром 3, 4. Для цього може послужити натуральний матеріал, наприклад, повсть. У більшості випадків покриття 3, 4 виготовлено із синтетичного матеріалу, зокрема, із пінистого пластичного матеріалу (пінопласт), еластичного поліетилену або поліуретанової піни - гнучкої, еластичної і гігієнічно надійної, товщина якої становить усього декілька міліметрів. Як видно на фігурі фіг1В, покриваючі шари 3, 4 піднімаються над краєм металевого листа 2. Вони утворюють рівномірну, крайову область 5, де обидва покриваючих шари 3, 4 зв'язані між собою, як правило, склеєні або зварені. У той же час покриваючі шари 3, 4 зв'язані з внутрішнього боку з листовим металом 2 (наприклад, за допомогою зварювання). Покриваючі шари 3, 4 утворюють закрите упакування, що підтримує гофрований листовий метал 2 і оточує його з усіх боків.

При використанні лубок 1 кладеться так, щоб вісь лубка знаходилась паралельно кінцівці (рука) або частині тіла (шия, торс) і регулювалася, приймаючи форму кінцівки (частини тіла) за допомогою згинання у формі О поперек осі лубка (див. також фіг.4А, 48). Лубок не обов'язково повинний бути у формі плоского листа, йому також може бути надана форма лотка для полегшення використання і запобігання неправильної орієнтації. Гофрування листового металу 2 дозволяє робити локальний стиск або подовження поверхні листового металу 2 простим способом, так, що лубок можна легко підігнати до кінцівок (частин тіла) із дуже неправильною формою.

У той же час спеціальна орієнтація гофрування 42, що йде безперервно поперек осі лубка 6 від однієї крайки листового металу 2 до іншої крайки забезпечує чудову, надзвичайно високу жорсткість лубка 1 після його згинання, хоча безпосередньо перед згинанням він був дуже гнучким. Зокрема, локальне збільшення жорсткості може бути досягнуте шляхом розгладжування гофрування в цій області за допомогою великого пальця або якимось іншим способом, або шляхом видавлювання її з листа. Незважаючи на жорсткість, що досягається завдяки вигину, лубок надзвичайним чином зберігає свою здатність до зміни форми, так що у будь-який час його можна легко знову підігнати до кінцівки або частини тіла.

У фігурній, вигнутій формі лубок може бути прикріплений до кінцівки (частини тіла), що потребує фіксації, за допомогою додаткових затисків, таких, як смуга (фіг.2В) або іншого подібного пристрою, щоб надійним чином запобігти ослабленню кріплення лубка. Щоб досягти рознімного з'єднання таких затисків, з'єднувальні пристрої можуть бути вмонтовані у відповідних місцях лубка 1 (наприклад, по кутах). У відповідності з фіг.1А, з'єднувальними пристроями можуть бути кнопки натиску або області натиску 7 або, наприклад, отвори 8. Водночас можливо установити й інші з'єднувальні пристрої, такі, як клейкі поверхні, затиски МеІсго-типу або гачки. Якщо використовуються отвори 8, то вони прикріплюються до поверхні лубка через ряд шарів нижнього покриваючого шару 4, листовий метал 2 і верхній покриваючий шар 3. Однак кращими є кнопки натиску або області натиску 7. Вони виступають через листовий метал 2 і один із шарів покриття 3, 4, але зі зворотного боку захищені іншим покриваючим шаром. Особливою перевагою кнопок натиску є те, що вони допускають ротацію затисків після їхнього прикріплення до лубка. Цим способом затиски самим оптимальним чином прикріплюються до тієї частини тіла, на яку накладений лубок.

Фігура фіг.2А показує другий, дуже специфічний варіант конструкції у формі пальцьового лубка (лубка п'ястка). Лубок 9 складається з декількох зв'язаних між собою внутрішніх поверхонь, а саме - частини пальця 10, що загострюється до переднього кінця і має дві приєднані до неї петлеподібні опорні частини 11 і 12 із боків у напрямку до тильного боку й опорного диску 13 у центрі. Подібно лубку 1, лубок 9 сконструйований як серія шарів, нижній покриваючий шар, гофрований листовий метал і верхній покриваючий шар. Гофрування листового металу позначене рівнобіжними лініями, що показані як пунктирні лінії. У передній пальцьовій частині 10, гофрування 15 йде поперек осі лубка 45. Таким чином, лубок може бути зігнутий у формі ОО, як описано вище, у напрямку стрілок 43 і 44 навколо пальця 28 (показано пунктирними лініями), що лежить на лубку 9 і повинний бути вкладений в нього. Особливо гофрування 15 дозволяє задати кривизну пальцевій частині 10 після згинання в напрямку осі лубка 45 таким чином, що палець у лубку 28 закріплений переважно у закругленій позиції. Пальцьова частина 10 може закінчитися, не доходячи до пучки, як показано на фіг.2А, але вона також може бути довше, чим палець, який необхідно зафіксувати.

В області опорних частин 11, 12 і опорного диска 13, гофрування 16 на листовому металі орієнтоване паралельно осі лубка 45. У результаті ті частини, що підтримують частину пальця 10 на долоні руки, мають велику усталеність. Однак ці частини можуть також бути укріплені додатковим листом, таким чином, товщина лубка є складовою звичайної товщини в цих місцях. Для прикріплення пальцьового лубка 9 до руки смуга 17 може бути рознімним способом прикріплена до лубка відповідно до фігури фіг.28. Смуга 17, зроблена з витягнутої стрічки 18, піни або тканини, і т.і., повинна, бажано, закінчуватися областю натиску 148 на однім кінці. У цій області смуга 17 в випадку, якщо вона використовується разом із лубками 19 або 29, у відповідності з фіг.З або 4, - також може бути оснащена прокладкою 47 із зміцнювального матеріалу, що пластично деформується, який оснащений областями натиску по обидва боки і прикріплений до лубка з одного кінця і до смуги 17 з іншого, що може бути забезпечене між смугою 17 і лубком 9.

Інша область натиску, частина 14А, у якості взаємозамінної частини вбудовується в центрі опорного диска В. Коли лубок 9 розташований на долоні руки і йому надана форма у пальцьовій частині 10 таким чином, щоб він відповідав пальцю 28, який слід зафіксувати, смуга 17 (або вищезгадана допоміжна деталь із наступною смугою) пресується областю натиску 14В в область натиску 14А так, що вона защемляється, і смугу 17 обертають декілька разів навколо кисті руки і закріплюють за допомогою клейкої стрічки або звичайних гачків. Лубок 9, таким чином, надійно закріплений на кисті руки.

Інший варіант конструкції, проїілюстрований на фіг.3, показує лубок 19 із спеціальним (непрямокутним) контуром краю, що використовується насамперед як лубок для великого пальця. У цьому випадку лубок 19 містить у собі широку частину зап'ястка 20, за якою слідує загострена частина великого пальця 21, яка звужується. Однак лубок можливо також сконструювати таким чином, що він буде коротше і без частини зап'ястка. У цьому випадку він служить просто як лубок для п'ястка і великого пальця, у той час як зап'ясток може рухатися вільно. Внутрішня структура лубка 19 є такою ж, як і в лубку 1 на фіг.1. Гофрування листового металу 22 (невидиме зовні через покриваючі шари) позначене рівнобіжними пунктирним лініями.

У цьому випадку гофрування 22 розташовується безперервно поперек осі лубка 46. Лубок 19, як показано на фіг.3, накладається на той бік кисті руки 24, яку потрібно зафіксувати, таким чином, щоб частина великого пальця 21 з віссю лубка 46 розташовувалася паралельно великому пальцю 25. Частина великого пальця 21 може залишити кінчик великого пальця вільним, як проілюстровано на фігурі фіг.3, однак вона може цілком покривати великий палець 25 по довжині. Лубок 19 потім згинається в напрямку стрілок 26а,5 і 2т7а,р і підганяється до кисті руки 24. Великий палець 25 потім фіксується у відношенні кисті руки 2 так, що основа великого пальця доводиться в стан нерухомості. Крім того, зап'ясток також можна зафіксувати розтяганням лубка 19 у напрямку до руки. Більш того, перевагою може стати вмонтування кріплення 53 у визначеній області лубка 19, наприклад, у формі стрічки, що йде паралельно осі лубка 46 (див. також фіг.А48). Потім, після припасування лубка 19 до великого пальця 25, це кріплення гарантує, що він буде закріплений ще краще. Для прикріплення лубка 19 до кисті руки з'єднуючі пристрої у формі вмонтованої області натиску 23 передбачені в області лубка 19, що має розташовуватися між великим пальцем 25 і вказівним пальцем, так, щоб смуга, наприклад, у відповідності з фіг.28 (або відповідна допоміжна деталь) могла в нього замикатися.

Іншим варіантом застосування є накладання лубка на руку способом, що проілюстрований на фіг.4А,

або використання його в якості опори для зап'ястя, що може статися необхідним у випадку хірургічного втручання або ушкодження сухожилля. Лубок 29, що у цьому випадку має практично загальну прямокутну форму лубка 1 у відповідності з фіг.1, на додаток до подібної внутрішньої структури, накладається на руку 34 способом, що ілюструється тут, так, що він виступає за межі зап'ястка 35 і основи пальця, але залишає самий палець майже вільним. Тоді лубок згинається в напрямку стрілок 39, 40 навколо руки 34, зап'ястка 35 і кисті руки 33 у формі у, де гофрування листового металу 36, що йде в лубку безперервно поперек осі лубка 30, забезпечує зміну форми й укріплення лубка. Для прикріплення лубка 29 до кисті руки 33 або до руки 34, тут знову кнопка натиску 31 або подібний пристрій можуть бути використані як з'єднальне пристосування, у яке смуга у відповідності з фігурою 2В або опорна частина 32 можуть замикатися. Опорна частина 32 може виступати, крім того, у ролі маленького лубка, що має ту ж конструкцію з гофрованим листовим металом, що і лубок 29, і зігнутий у формі гачка в місці клина між великим пальцем 37 і вказівним пальцем 38, у такий спосіб гарантуючи надійну фіксацію лубка 29 на кисті руки 33. Однак лубок 29 можна також закріпити за допомогою смуги на гудзиках, яку треба обгорнути навколо руки декілька разів відповідно до фіг.2В.

Крім того, смугу, відповідно до фігури 28, можна прикріпити до вільного кінця опорної частини 32. Також є можливість сконструювати опорну частину 32 як подовжений кінець лубка 29, що становить одне ціле з лубком і виступаючий таким чином, що лубок можна прикріпити до кисті руки 33 без кнопки натиску і без допоміжних окремих затисків. Той же принцип цілісно відлитого подовженого кінця можна використовувати також з лубком великого пальця у відповідності з фігурою 3.

Іншим варіантом конструкції є лубок 48, проілюстрований на фіг.АВ у формі укороченої опори руки і зап'ястка. Лубок 48 має, власне кажучи, прямокутну форму з гофруванням 50, що йде поперек, з убудованим отвором 51, у який умонтована кнопка натиску 52 як затиск, наприклад, для смуги, відповідно до фіг.28. Лубок 48 згинається у формі у навколо зап'ястка руки 49 проілюстрованим способом (стрілка) так, що зап'ясток надійно зафіксований, але пальці можуть вільно рухатися. Лубок 48 можна потім закріпити на зап'ястку за допомогою смуги на гудзиках у відповідності з фігурою 2В, що спочатку проходить між великим пальцем і вказівним пальцем, а потім обертається декілька разів навколо зап'ястка, на який накладений лубок. Крім того, для підвищення усталеності лубка 48 в області зап'ястка кріплення 53 у формі стовщеної смуги (показана пунктирними лініями на фігурі фіг.48) може бути змонтовано таким чином, що воно йде паралельно руці по зап'ястку і прикріплено до покриття або ж закріплено за допомогою зварювання.

У цілому, даний винахід являє собою лубок, форму якого легко змінити і підігнати до кінцівок або тих частин тіла, на котрі потрібно накласти лубок. Можливості зміни форми дуже широкі, незважаючи на високу жорсткість (після зміни форми), тому лубок може бути легко пристосований гнучким способом до різного застосування. Переважними видами застосування є лубки для руки, кисті руки або пальця. Також можливо використовувати дану конструкцію як лубок для ноги або ступні, а також інших частин людського тіла (шия, спина і ті). Його можна застосовувати і для допомоги тваринам.

Фігура 5 показує вид збоку варіанта конструкції лубка відповідно до цього винаходу у формі пальцьового лубка. З метою спрощення звичайне покриття на пальцьовому лубку у виді еластичного матеріалу, наприклад, шару поліетиленової піни або поліуретанової піни, тут відсутнє. Пальцьовий лубок 118 із фіг.5 складається, власне кажучи, із подовженої пластини 119, зробленої з листового алюмінію або алюмінієвої фольги, що була зігнута у формі лотка в подовжньому напрямку і може бути застосована по всій довжині пальця 125. Результатом згинання є утворення двох бічних стінок 120 і 121, що забезпечують бічну опору для пальця 125, який потребує фіксації. Опора лежить на пластині 119 у середній частині й у той же час надає подовжню жорсткість пальцьовому лубку. Лубок, що спочатку прямий в подовжньому напрямку, потім звичайно згинається, щоб уможливити закріплення пальця 125 у розслабленому положенні (так називаному фізіологічному положенні). Вигин приводить до подовження в подовжньому напрямку в області подовжніх крайок 122, 123 пластини 119, що облямована бічними стінками 120, 121 у верхній частині. Щоб уможливити таке подовження, гофрування 124 передбачене як подовжуюче пристосування на пластині 119 пальцьового лубка 118.

Пальцьовий лубок 139, відповідно до фігури 5, із гофруванням 150 для подовження показаний у зігнутому стані у виді зверху на фігурі бА.

Пальцьовий лубок 139 із фігури фіг.бА, власне кажучи, складається з пластини 140, облямованої поздовжніми крайками 145, 146 і поперечними краями 147, 148 і захищений відповідним покриттям 151. Лінії передбачуваного вигину 143, 144 утворять лінії поділу для бічних перетинів 141, 142, які необхідно вигнути з поверхні пластини для утворення бічних стінок лубка, щоб гарантувати поздовжню жорсткість і забезпечити бічну опору для пальців. У цьому варіанті конструкції гофрування 150 передбачене як засіб подовження і йде поперек поздовжнього напрямку пластини 140 від однієї поздовжньої крайки 145 до іншого поздовжньому краю 146, як позначено пунктирними лініями і лініями «тире з крапкою» лініями на фіг.бА.

У цьому прикладі пластина 140 має ширину, що зменшується в напрямку до передньої частини, приймаючи до уваги форму пальця, що стає більш вузької до кінчика. У результаті загнуті бічні стінки 120, 121 на фіг.5 можуть зберігати приблизно ту саму висоту, незважаючи на товщину пальця, що змінюється.

Однак постійна ширина також може бути обрана, наприклад, для спрощення процесу упакування пластин на виробництві. Пластину 140 бажано закруглити по кутах, щоб зменшити небезпеку ушкодження. Пластина 140 також має покриття 151, створюючи «кишеньку», закриту з усіх боків, для пластини 140, як позначено пунктирною лінією на фіг.б. Таке покриття у виді шару еластичної піни детально описане, наприклад, в

Патенті А 4676233, (США), так, що детальне пояснення можна тут опустити. Однак варто зазначити на те, що інші матеріали, такі, як пластикові плівки, фарби і лаки або тканини також є підхожими покриттями.

Очевидно, що лінії передбачуваного вигину 143, 144 можуть мати інше розташування й інший напрямок, у залежності від форми пальця, який потрібно зафіксувати, або вони можуть бути опущені, якщо бічні стінки загнуті нагору гладко - як у випадку з лубком, зігнутим, як бажано, у формі лотка. Для запобігання надавлювання пластини 140 на основу пальця краще забезпечити виріз 149 на тильному поперечному краї 148 пластини 140.

Поздовжній перетин по пальцьовому лубку 139 уздовж лінії Х-Х на фігурі фіг.бА проілюстровано на фігурі 68, яка показує, що пластина 140 сконструйована як гофрована пластина, краще з безперервним гофруванням у поздовжньому напрямку, де гофрування 150 має період Р і висоту Пп (між зовнішніми і внутрішніми частинами гофрування). Тому що гофрування 150 забезпечує укріплення для пластини 140 у поперечному напрямку й у такий спосіб істотно перешкоджає вигину бічних перетинів 141, 142; матеріал і товщина пластини 140 і геометрія гофрування повинні бути обрані відповідно, щоб уможливити досить легку зміну форми пальцьового лубка для використання. Виявилося, що алюміній є підхожим матеріалом для пластини 140, якщо її товщина 0,5мм і менше, бажано 0,2мм товщиною і менше, якщо гофрування має крок у декілька мм, переважно в межах 0,5 і 5мм, особливо приблизно 2-3мм, якщо гофрування має висоту п у декілька мм, переважно в межах 0,5-5мм і бажано в межах від 1 до 3. Особливо алюмінієві пластини або листи товщиною приблизно 0,2мм і менше гарантують гарну здатність до трансформації й у той же час усталеність пальцьового лубка.

Коли пальцьовий лубок із гофрованою пластиною, відповідно до фігури фіг.б6, згинається у формі лотка і потім закруглюється в поздовжньому напрямку, результатом цього є положення, проілюстроване на фіг.5.

Пальцьовий лубок 118 із гофрованою пластиною 119 захищає палець 125 бічними стінками 120 ії 121.

Результатом вигину лубка в поздовжньому напрямку є сильна розтягуюча напруга по поздовжніх краях 122 і 123 пластини 119, що розгладжує гофрування в області поздовжніх країв, при цьому напруга поступово убуває в напрямку до внутрішньої частини так, що при граничному вигині гофрування цілком зникає по поздовжніх краях 122, 123 і утворюються прямі поздовжні згини, як проілюстровано на фіг.5. Унаслідок розгладжування гофрування бічні стінки 120, 121 також одночасно зміцнюються, так що в цьому випадку власне кажучи протилежні вимоги розтяжності і жорсткості виконуються одночасно самим оптимальним чином.

Рекомендується тримати пальцьові лубки подібного типу, проїлюстрованого на фігурах фіг.5 і 6, у незігненому положенні, так, щоб їх було легко упаковувати і берегти (як хірургічний перев'язний матеріал і т.п.). Власне кажучи можливе збереження лубків різного розміру для пальців різного розміру. Однак було замічено, що у всіх суттєвих випадках положення лубка може бути застосований і один стандартний розмір, якщо в лубок кладеться тільки один палець. При такому розмірі пластини 119, 140 мають максимальну ширину від 4см до 10см, краще біля бсм, і максимальну довжину від бсм до 14см, краще біля 10см.

Виступаючі частини лубків можна загнути назад. Якщо ж треба покласти в лубок одночасно декілька пальців, то пластини варто вибирати відповідно з більшою шириною. Існує також можливість, щоб пальцьовий лубок 152 був цілісною частиною більш довгого і широкого лубка для руки 153, як проілюстровано на фіг.7, і щоб він був цілісно сформований на передньому кінці лубка для руки 153. Таким чином, можлива фіксація пальця щодо кисті руки і руки у випадку ушкоджень основи пальця, так що, в цьому випадку, можливе спокійне загоєння. Тут також на практиці виявилось бажаним надання лубкам більшої амортизації за допомогою покриваючого шару 154.

Пальцьовий лубок із гофрованою пластиною, відповідно до фігур фіг.5, 6 і 7 можна виготовляти різними способами. Особливо просто виготовити його, як проілюстровано на фіг.8, пропускаючи плоску пластину 156 між двома зубчастими коліщатами 157, 158, що знаходяться у зчепленні, або зубчастими коліщатами в напрямку стрілки для утворення гофрування 159. На цілком гофровану пластину може потім бути нанесене бажане покриття. Також можна зробити покриття перед гофруванням. Зубці зубчастих коліщат 157, 158 можуть мати різну форму. Однак явну перевагу має гофрування, виготовлене таким чином, що воно утворює рівномірно вигнуту хвилясту лінію для запобігання дряпання, на пластині, яке привело б до ушкодження пластини при згинанні, і для полегшення розгладжування гофрованої поверхні при згинанні пальцьового лубка.

Замість зубчастих коліс пластину також можна гофрувати іншими різними способами. Наприклад, можна створити гофрування, затиснувши пластину між відповідним способом гофрованими прес-формами, що або мають плоскі грані форми і стискуються разом під прямим кутом, або мають вигнуті грані форми й обертаються друг проти друга. Прес-форми можуть бути сконструйовані так, що вони одночасно виконують функції штампування і різання і надають лубку бажаний вид крайового контуру. 1 у ше. ; собссеній по са

У дя рах В рн й р ше ра З за т - а м лл-й ЯК ля с

Є ша -й що з г й й

Зно р - СБУ ве а и 7 Ше 5 бен кс Фо ра ГЕ шани Фіг. 18

Якоб 1

Фіг. ТА | В 5 З у о 2 5 як Ї

Ї- р -

9 Фг. 2А 3 | М

Що) а ЕЕ ти нику поле ат; Пд кн а є й ПИЛИ не З

Есе Й ! СН ЕЕНЕ ; 49 й нин 13 й й їй 18 ле

Пож но т чи Фет. 28 ! 1 збе : тт я о

ТТ ТТ.

ТК рт ве з3 ге

ПИНІНННННИНННе у

ПОПИ асе

ПК е

Н ОД щ-я. | | 2 ву

ПИ ШИН | Тен Н

ПИТ тв ДАВНІ

Гр Пон оно о.

І ТИ ТИ, тя я я й і, 27 Ф З зт

Ол рдеи тп

Мене ООН у тари

А 5 Я нят И. йешишнни АТ ТИ Те

Є СПИТАТИ НИ ТА НААН НН,

У

ЗДА

- | Щ ку пе /7/ т | Й Ге ре А ук 51. У /

ЗЕ согх о / же

Ор аск ШИ пе З ЕЕ -5о «Сян ог. 48 НЕ5-

І22г/т23 Т25

МИ Ше

ОМ щу А | 1 То і ж 124 й І28/121

Фт. Б 119 118

Я у ат 40 141 дет,

Я ї п

ГЕ гр

І; ІЕЕ 146 143. ЕЕ я

Петре 7189 во

Ода я ІМЯ

І50 ЕЕ

ПЕТ

Хор УК --к/ га щи Фт. БА

Шо БО в 140 х пн Її. . й

ТТ шо нн діло 2-7 ск | 156 ДЕН р п р -ЖКУт І

І 158 чіг. 8 153 ве а Ша ' "о

Claims (30)

1. Медичний лубок (1, 9, 19, 29, 48, 118, 139, 152) для фіксації й іммобілізації (приведення в стан спокою) рухливих частин тіла, зокрема кінцівок людини або тварини уздовж осі лубка (6, 30), який складається з листового металу (2) або пластини, захищеної по обидва боки покриттям (151, 154) або покриваючим шаром (3, 4), який відрізняється тим, що листовий метал (2) або пластина (119, 140) сконструйовані таким чином, що пластина піддана гофруванню, принаймні у декількох місцях, при цьому внутрішні і зовнішні частини гофрованої поверхні (15, 22, 36, 42, 50, 124, 150, 155) направлені неодмінно поперек осі лубка (6,30).

2. Лубок за п.1, який відрізняється тим, що вся поверхня листового металу піддана гофруванню, а гофровані поверхні (15, 22, 36, 42, 50) сконструйовані так, що вони направлені безперервно поперек осі лубка (6, 30) між протилежними крайками листового металу (2).

3. Лубок за п.1 або п.2, який відрізняється тим, що листовим металом (2) є алюміній, причому товщина листового металу (2) становить 1 мм і менше, бажано 0,3 мм і менше, гофровані поверхні (15, 22, 36, 42, 50) мають крок (Р) у декілька міліметрів, краще в межах від 17 мм до 8 мм, зокрема біля 3-5 мм, та висоту від зовнішньої до внутрішньої частини в декілька мм, бажано від 1 мм до 8 мм, зокрема від 2 мм до 5 мм.

4. Лубок за пп.1-3, який відрізняється тим, що покриваючі шари (3, 4) зроблені з пластику, зокрема піни, бажано еластичної поліетиленової піни або поліуретанової піни.

5. Лубок за пп.1-4, який відрізняється тим, що покриваючі шари (3, 4) виходять за межі крайки листового металу (2) іутворюють додаткову (периферійну) крайкову область (5), де два покриваючі шари (3, 4) з'єднані разом клеєм або шляхом зварювання.

6. Лубок за пп.1-5, який відрізняється тим, що має прямокутний крайовий контур (1,29).

7. Лубок за пп.1-5, який відрізняється тим, що крайковий контур лубка (9, 19, 48) підігнаний до поверхні використання.

8. Лубок за п.7, який відрізняється тим, що виступаюча частина збоку є цілісно відлитою на лубку для закріплення його до частини тіла або кінцівки, яка зафіксовується в лубку.

9. Лубок за пп.1-5, який відрізняється тим, що пристрої (7, 8, 14а, 23, 31, 52) для постійного або рознімного з'єднання лубка з додатковими затискачами розміщені в одному або декількох місцях на лубку (1, 9, 19, 29, 48).

10. Лубок за п.9, який відрізняється тим, що з'єднуючі пристрої містять у собі кнопку натиску (31, 52) або область натиску (7, 14а, 23), які вмонтовані в поверхню лубка.

11. Лубок за п.10, який відрізняється тим, що кнопка натиску (31, 52) або область натиску (7,14а, 23) покриті з тильного боку покриваючим шаром (3 або 4).

12. Лубок за п. 9, який відрізняється тим, що з'єднуючі пристрої містять отвір (8) в поверхні лубка.

13. Лубок за п.9, який відрізняється тим, що з'єднуючі пристрої містять у собі закріплювач Месіго-типу.

14. Лубок за пп.1-13, який відрізняється тим, що додаткове кріплення (53) встановлене у визначених областях лубка (48), зокрема, у вигляді прокладної смуги або пластини листового металу.

15. Лубок за пп.1-14 як опора для руки і зап'ястка.

16. Лубок за пп.1-14 як лубок для великого пальця з або без фіксації зап'ястка.

17. Лубок за пп.1-14 як пальцевий лубок з опорою для кисті руки або без неї.

18. Лубок за п.1ї7, у формі пальцьового лубка (118, 139, 152), виконаного з можливістю фіксації одного ушкодженого пальця (125) або декількох ушкоджених пальців за допомогою подовженої пластини (119, 140), облямованої двома поздовжніми крайками (122, 123; 145, 146) у поздовжньому напрямку, який відрізняється тим, що пластина (119, 140) має бічні перетини, уздовж яких йдуть поздовжні крайки (122, 123; 145, 146), які можуть бути вигнуті з площини пластини для утворення бічних стінок (120, 121), з можливістю забезпечення опори з боків для пальця, зафіксованого в пальцьовому лубку (118, 139, 152), сприяти жорсткості в поздовжньому напрямку пальцьового лубка, і декілька гофрованих поверхонь (124, 150, 155, 159), розташованих на пластині (119, 140, 156) у бічних перетинах (141, 142), причому гофровані поверхні направлені поперечно від поздовжніх крайок (122, 123; 145, 146) у бічні перетини (141, 142) або бічні стінки (120, 121).

19. Пальцьовий лубок за п.18, який відрізняється тим, що гофровані поверхні (124, 150, 155, 159) сконструйовані як безупинні гофровані поверхні між двома поздовжніми крайками (122,123 або 145, 146).

20. Пальцьовий лубок за п.19, який відрізняється тим, що пластина (119,140) сконструйована як гофрована пластина, принаймні у деяких перетинах, при цьому гофровані поверхні направлені безперервно в поздовжньому напрямку.

21. Пальцьовий лубок за п.20, який відрізняється тим, що пластина (119,140) виконана з алюмінію, товщина пластини (119, 140) - 0,5 мм і менше, бажано 0,2 мм і менше, гофровані поверхні (124, 150, 155, 159) мають крок (Р) у декілька міліметрів, бажано від 0,5 мм до 5 мм, зокрема біля 2-3 мм, і гофровані поверхні (124, 150, 155, 159) мають висоту (п) від зовнішньої до внутрішньої частини в декілька міліметрів, бажано від 0,5 мм до 5 мм, і переважно від 1 мм до З мм.

22. Пальцьовий лубок за пп.18-21, який відрізняється тим, що пластина (119, 140) пальцьового лубка (118, 139, 152) звужена у напрямку до передньої частини.

23. Пальцьовий лубок згідно з одним з пунктів 18-21, який відрізняється тим, що пластина пальцьового лубка має постійну ширину.

24. Пальцьовий лубок згідно з одним з пунктів 22-23, який відрізняється тим, що пластина (119, 140) має максимальну ширину від 4 см до 10 см, бажано біля 6 см, і максимальну довжину від 6 см до 14 см, бажано біля см.

25. Пальцьовий лубок за пп.18-24, який відрізняється тим, що уздовж пластини (119,140) із тильного боку направлена задня поперечна крайка (148), а пластина має увігнуту форму в області заднього поперечного краю (148).

26. Пальцьовий лубок за пп.18-25, який відрізняється тим, що покриття (151, 154) виконано з піноматеріалу, краще еластичної поліетиленової піни або поліуретанової піни.

27. Пальцьовий лубок за пп.22-23, який відрізняється тим, що пальцьовий лубок (152) є частиною більш довгого і більш широкого лубка для руки (153) і цілісно відлитий на передньому кінці лубка для руки (153).

28. Спосіб виготовлення пальцьового лубка за п.18, який відрізняється тим, що пластину (156) пропускають між двома зубчастими коліщатами, які знаходяться у зчепленні (157, 158), або зубчастими валиками для утворення гофрованої поверхні (59).

29. Спосіб виготовлення пальцьового лубка за п.18, який відрізняється тим, що пластину затискають між двома прес-формами з відповідними поверхнями, належним чином гофрованими прес-формами для утворення гофрованої поверхні.

30. Спосіб за п.29, який відрізняється тим, що крайковий контур пальцьового лубка штампують і ріжуть одночасно з використанням прес-форми.