UA48252C2 - Антитромбічні азациклоалкілалканоїльні пептиди і псевдопептиди - Google Patents

Abstract

Цей винахід відноситься до негігроскопічної стабільної кристалічної форми антитромботичного сполучення N-[N-[N-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-N-етилгліцил]-(L)-аспартил]-(L)-Ц-циклогексилаланінаміду, способу отримання вказаної стабільної кристалічної форми вказаної сполуки, до її фармацевтичної композиції і її проміжних сполук. Крім того, винахід відноситься до способів і проміжних сполук, що використовуються для отримання сполук формули (II) де А, В, Z, Е1, Е2, G, К, m, n і p визначені в описі.

Description

Опис винаходу

Ця заявка є заявкою в часткове продовження США Серії Мо 08/476750, поданої 7 січня 1995 Р Остання заявка 9 є продовжуючою заявкою заявки США Мо 08/628648, поданої 17 жовтня 1994 р, що знаходиться на розгляді. Ця заявка є заявкою в часткове продовження заявки США, що знаходиться на розгляді, Мо 08/138820, поданої 15 жовтня 1993 р, яка в цей час анульована.

Винахід відноситься до негігроскопічної стабільної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартил)І-()- Д-циклогексилаланінаміду формули 1.

НО

1 вл ту, он Ф

Сполука має антитромботичну активність, інгібуючи в тому числі агрегацію тромбоцитів і утворення тромбів

У ссавши і може бути використане для профілактики і лікування тромбозу, асоційованого з такими хворобливими станами, як інфаркт міокарду, удар, периферичне артеріальне захворювання і дисеміноване внутрішньосудинне згортання.

Крім того, винахід відноситься до способу отримання кристалічної форми:

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)буганоїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартил)І-()- рД-циклогексилаланінаміду, а також до його су фармацевтичної композиції і його проміжних сполук. о

Винахід також відноситься до проміжних сполук, які можуть бути використані при отриманні тетраазациклоалкілалканоїлпептидних або псевдопептидних сполук.

Гемостаз, тобто біохімія згортання крові, представляє собою виняткове складне явище, внаслідок якого нормальна суцільна кров і тканини тіла мимовільно зупиняють кровотечу з пошкоджених кровоносних судин. Для СМ ефективного гемостазу необхідна об'єднана активність судинних, тромбоцитарних і плазматичних чинників, а також контролюючий механізм, що попереджає надмірне згортання. Дефекти, недолік або надлишок будь-кого з ю цих компонентів можуть привести до кровотеч або тромбозу. с

Адгезія тромбоцитів, поширення і агрегація на позаклітинних матрицях є центральними подіями при утворенні тромбів. Ці події опосредуються за допомогою сімейства адгезивних гликопротеїнів, тобто, со фібриногену, фібронектину і чинника фон Віллебранда. Фібриноген являє собою кофактор агрегації тромбоцитів, «ШЕ тоді як фібронектин підтримує прикріплення тромбоцитів і реакції розподілу. Чинник фон Віллебранда має велике значення при прикріпленні тромбоцитів до субендотелиальних матриць і їх розподілу на цих матрицях.

Сайти скріплення фібриногену, фібронектину і чинника фон Віллебракда розташовані на протеїновому комплексі « мембрани тромбоцита, який відомий як гликопротеїн ПЬЛІПа.

Адгезивні гликопротеїни типу фібриногену не зв'язуються з нормальними тромбоцитами, що знаходяться в - с спокої. Однак коли тромбоцит активований агоністом, таким як тромбін або аденозиндифосфат, тромбоцит міняє а свою форму, ймовірно роблячи сайт скріплення СРІЇБЛИа доступним для фібриногену. Сполука цього винаходу ,» блокує рецептор фібриногену і, таким чином, виявляє вищезазначену антитромботичну активність. 2. Відомі розробки

Встановлено, що для взаємодії з клітинним поверхневим рецептором у фібриногені, фібронектині і чиннику т» фон Віллебранда повинен бути присутнім Ага-СІу-Авр (КО) (Киозіанпі! Е., РіІегеспраснег, СеїЇ, 1986, 44, 517 - бо 18). Дві інші амінокислотні послідовності, як виявляється, також беруть участь в прикріпленні тромбоцитів під дією фібриногену, а саме: послідовність Сіу-Рго-Ага і додекапептид, послідовність ко НІв-НІвВ-І еи-С1у-С1у-Аїа-Ї ув-сІп-Аіа-СІу-Азр-МаІ. Невеликі синтетичні пептиди, що містять КОЮ або сл 50 додекапептид, як було показано, зв'язуються з ОРІБЛИа рецептором тромбоцита і конкурентно інгібують скріплення фібриногену, фібронектину і чинника фон Віллебранда, а також інгібують агрегацію активованих до) тромбоцитів (Ріому, еї аіЇ., Ргос. Май. Асад. сі. ОБА 1985, 82, 8057 - 61; Киддегї, еї аїЇ.,, Ргос. Май). Асад.

ЗсІ. ОБА 1986, 5709 - 12; СіІперега, еї аї., У. ВіоЇ. Спет. 1985, 260, 3931 - 36: і Сагіпег еї аї., 9. Віо).

Спет. 1987, 260,11,891 - 94).

Індолильні сполуки, що містять гуанідіноалканоїл- і гуанідіноалкеноїл-аспартильні фрагменти, як повідомляється, є інгібіторами агрегації тромбоцитів (ТПоепо, еї аІ., Патенти США МоМо 5037808 і 4879313). о У патенті США Мо 4992463 (Тіоепо, еї аіІ.), виданому 12 лютого 1991р., в загальному вигляді описано, що ряд іме) арил- і аралкілгуанідінналкіллептидних миметичних сполук володіє інгібуючою дією на агрегацію тромбоцитів; конкретно описаний ряд моно- і диметоксифеніллептидних миметичних сполук і біфенілалкіллпептидна бо миметична сполука.

У патенті США Мо 4857508 (Адатзг еї аіІ.), виданому 15 серпня 1989р., в загальному вигляді описано, що ряд похідних гуанідіноалкіллептидів, що містять кінцеві аралкільні замісники, виявляє інгібуючу агрегацію тромбоцитів активність, і конкретно описаний ряд ПРО-метилтирозин-, біфеніл- і нафтилпохідних., що містять кінцеву амідну функціональність. 65 НамегвЦск О.М. з співавторами (Віоса, 66 (4), 946 - 952, 1985) розкриває ряд синтетичних пептидів, в тому числі аїЇд-діу-азр-зег і діу-аго-діу-азр-зег, які володіють здатністю інгібувати тромбіном агрегацію тромбоцитів, що індукується.

Ріож Е.Б. з співавторами (Ргос. Май. Асад. сі. ОБА 79, 3711 - 3715, 1982) показали, що тетрапептид гліцил-Ї -лролил-ї -аргиніл-! -пролін інгібує скріплення фібриногена з тромбоцитами людини.

У Французькій заявці Мо 86/17507, поданій 15 грудня 1986 р., указано, що тетра-, пента- і гексапептидні похідні, що містять послідовність -аго-діу-азр-, можуть бути використані як антитроботичні агенти.

У патенті США Мо 4683291 (2|ттегтап еї аі!.), виданому 28 липня 1987 р., показано, що ряд пептидів, що складаються з 6 - 40 амінокислот, які містять послідовність -аго-діу-азр-, являє собою інгібітори скріплення тромбоцитів. 70 У Європейській патентній публікації Мо 0319506, опублікованій 7 червня 1989 р., показано, що ряд тетра-, пета- і гексапептидних похідних, тих, що містять послідовність -аго-діу-азр-, являє собою інгібітори агрегації тромбоцитів.

Циклічні пептидні аналоги, що містять фрагмент СіІу-Азр, як показано в патенті США Мо 5023233, є антагоністами рецепторів фібриногену.

Пептиди і опсевдопептиди, що містять аміно-, гуанідіно-, імідазалоїл- і/або амідиноалканоїл- і алкеноїл-фрагменти, є антитромботичними агентами. Вони описані в заявках США МоМо, що знаходяться на розгляді 07/677066, 07/534385 і 07/460777, поданих 28 березня 1991р., 7 червня 1990р. і 4 січня 1990р. відповідно, а також в патенті США Мо 4952562 і міжнародній заявці Мо РСТ/ОЗ90/05448, поданій 25 вересня 1990р., всі права на які передані правонаступнику по цьому винаходу.

Пептиди і псевдопептиди, що містять аміно- і гуанідіно-алкіл- і алкеніл-бензоїл-, фенілалканоїл- і фенілалкеноїл-фрагменти, є антитромботичними агентами, що показано в заявці, що знаходиться на розгляді

США Мо 07/475043, направленій на розгляд 5 лютого 1990р., і в міжнародній публікації Мо РСТ/О591/02471, направленій на розгляд 11 квітня; 1991р. до опублікованої як Міжнародна публікація Мо МО 92/13117 29 жовтня 1992 р., всі права на які передані правонаступнику по цьому винаходу. сч

Похідні алканоїл- і заміщених алканоїл-азациклоалкілформіласпарагінової кислоти описані як інгібітори агрегації тромбоцитів в патенті США Мо 5053392, поданому 1 грудня 1989р., всі права на який передані і) правонаступнику по цьому винаходу і що має тих же авторів, що і цей винахід.

Похідні М-заміщеної азациклоалкілкарбонілциклічної аміноациласпарагінової кислоти описані як антитромботичні агенти в патенті США Мо 5064814, поданому 5 квітня 1990О0р. тими ж винахідниками і всі права на с зо який передані правонаступнику по цьому винаходу. Похідні азациклоалкілформілгліциласпарагінової кислоти представлені як антитромботичні агенти в патенті США Мо 5051405, поданому 10 жовтня 1989р., і всі права на юю який передані правонаступнику по цьому винаходу. с

У Європейській патентній заявці 0479481, опублікованій 8 квітня 1992р., як антагоністи рецепторів фібриногену описані азациклоалкілалканоїлгліциласпартиламінокислоти. со

У Європейській патентній заявці 0478362, опублікованій 1 квітня 1992р., як антагоністи рецепторов «г фібриногену описані азациклоалкілалканоїлпептидил-р-аланіни.

У патентній публікації РСТ Мо УУО 95/10295 розкриті азациклоалкілалканоїлпептиди і псевдопептиди формули І: « де о о 9 - с т (сно мон с-мн-сн-с-з хз» АТ В снсоон ар і, зокрема, М-(М-(М-(4-пиперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-(І)-дД-циклогексилаланінамід, якої ї» 45 інгібує агрегацію тромбоцитів і утворення тромбів у ссавців і може бути використаний при профілактиці і лікуванні тромбозу. Отриманий відповідно до опису патентної публікації Мо УУО /95/10295 (оо) М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-(І)- Д-циклогексилаланінамід є аморфним, кю гігроскопічним і фізично нестабільним, оскільки він абсорбує вологу. У патентній публікації РСТ Мо МУО 95/10295 не описана негігроскопічна стабільна кристалічна форма 1 50 М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- дД-циклогексилаланінаміду.

Кз У опатентній публікації РСТ Мо УУО 095/10295 також показано, що азациклоалкілалканоїлпептиди і псевдопептиди звичайно отримують по методиках стандартного твердофазного пептидного синтезу або пептидного синтезу в рідкій фазі з використанням початкових матеріалів і/або легко доступних проміжних сполук, що поставляються хімічними компаніями, такими як Аїагісп або Зідта (Н. Рацізеп, о.Мегг, М.Меїснагї, "Боа-Рпазе Зупіпевзів ої О-СіІусореріде Зедцепсев", Апдему. Спет. Іпї Ей. ЕпоїЇ. 27 (1988); Н. Мегаіег, Кк.

ГФ) Таппег, У. бовівіІ, Р. Сгсдо, "Реріїде Зупіпезіз Бу а Сотбіпайоп ої 5оП4-Рпазе апа боішоп Меїйпоаз І: А з Мем Мегу Асіа-Іаріе Апспйог Сгоцр Тог (Ше Зо|Ід-Рпазе Зупіпевзівз ої Ешу Ргоїесіед Егадтепів". Тегапеагоп

Їенег5, 29, 4005 (1988); МеїгтШеїй МК.В., "БоПй Рнпазе РеріЦде Зупійезіз апйег 25 Меагв: Те Оезвідп апа во Зупіпевзів ої Апіадопівів ої Сіисадоп" Макготої. Спет. Зутр. 19, 31 (1983)). Крім того, в патентній публікації заявки РСТ Мо Ме) 95/10295 указано, що аморфну і гігроскопічну форму

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду отримують шляхом послідовного синтезу з С-кінцевої амінокислоти, як це показане на схемі І. б5

Схема Ї о З спряження а е ї

РИМнеон-о-он ж ни--ен о вер Ми он КА ОН с

Сниб-оРт; ж Р ' фнис-орР» Р ! 8 ;

КЗ ІЗ

. Я. ' й І) спряження

Соя - «чик | ппргнттн, я - пт антннтьжнтнх- ЯК ю. 70 заиету Мне ен -К е-(Ї) в Ж Ру усну о-он 2) зняття захисту бничотоР; Е в 0

З о ЕЕ й пі й ГТ СВ; н-нченуоб-нн-еннв--в-он-(В се я в-ї- | ви й о к 1) спряження в Ї (віях о о о Е ГУ 5 ЗШ3БИБШШ32-- " З 2) зняття захисту м-н кону е--кн-он-с-- п-ен-(Й) в

АТ 8 Стсосно Є '

У публікації РСТ МО 95/10295 не описана утворення тетраазациклоалкілалканоїлпептидів і псевдопептидів або, зокрема, М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-()-аспартил)|(|)-Д-циклогексилаланінаміду з су основного ди (псевдопептиду або пептиду), внаслідок чого обидва Мо і С- кінцевих закінчення основного ди (псевдопептиду або дипептиду) сполучаються з псевдоамінокислотами і/або амінокислотами з утворенням о тетраазациклоалкіл-алканоїлпептидів і псевдопептидів.

Суть винаходу

Цей винахід відноситься до негігроскопічної стабільної кристалічної форми Га

М-ЇМ-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартиліІ-(-)- Д-циклогексилаланінаміду формули І. ою с но

М ! МН « «ту итв з , 9) рол о (0) он « : : НИ : : не -

Сполучення володіє антитромботичною активністю, інгібуючи в тому числі агрегацію тромбоцитів і утворення с тромбів у ссавців і може бути використане для профілактики і лікування тромбозу, асоційованого з "з хворобливими станами, такими як інфаркт міокарду, удар, периферичне артеріальне захворювання і дисеміноване внутрішньосудинне згортання. Крім того, винахід відноситься до фармацевтичної композиції негігроскопічної стабільної кристалічної форми ї» 45 М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду і до його проміжних сполук. (ее) Винахід також відноситься до способу отримання тетра-азациклоалкілалканоїлпептиду або псевдопептиду юю формули ІІ: сі в ге 2 о о в : ї Ж. о -НО Іона); о--Мону ко -ннесновея як

А сн,оон де 99 А являє собою Н;

ГФ) В являє собою алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, аралкіл, 7 алкіларил або алкіларалкіл; 60 б5

Сов 7, являє собою ванн

А

Е! являє собою Н;

Е? являє собою о-вуглецевий бічний ланцюг природної (-амінокислоти, Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, заміщений аралкіл, гетероцикліл, заміщений гетероцикліл, гетероциклілалкіл, заміщений гетероциклілалкіл, або Е! і Е? разом з /5 атомом азоту і атомом вуглецю, через які Е і Е? пов'язані, утворять 4-, 5-, 6- або 7--ленне азациклоалканове кільце;

С являє собою ОВ чи МВВ:

В! ї 22 незалежно один від одного являють собою Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, аралкіл, алкіларил або алкіларалкіл;

К являє собою Н, алкіл, арил або аралкіл; т приймає значення від 1 до 5; п приймає значення відо доб; і р приймає значення від 1 до 4, і, зокрема, негігроскопічної стабільної форми єс 25. М-ІМ-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартил/і-(І)- Д-циклогексилаланінаміду. о

Й Винахід також відноситься до сполуки формули о є ЕЕ т веаетоною Й нен Й ін о с

В сна» (МП) ю де с

В являє собою алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, аралкіл, со алкіларил або алкіларалкіл;

Е! являє собою Н; «І

Е? являє собою о-вуглецевий бічний ланцюг природної (-амінокислоти, Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, заміщений аралкіл, гетероцикліл, заміщений гетероцикліл, гетероциклілалкіл, заміщений гетероциклілалкіл, або Е" і Е?, разом з « 20 атомом азоту і атомом вуглецю, через які Е і Е2 пов'язані, утворять 4-, 5-, 6- або 7--ленне азациклоалканове -о с кільце;

С являє собою ОВ або МЕ 'В2; ;» В! ї 22 незалежно один від одного являють собою Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, аралкіл, алкіларил або алкіларалкіл; р приймає значення від 1 до 4;

Її Р' являє собою нестійку при гідрируванні кислотну захисну групу; і со Р? являє собою Р? або ТФОК . Н-; і

Р? представляє собою кислотнонестійку амікозахисну групу. ді Короткий опис креслень сл 20 На фіг. 1 представлена діаграма порошкової рентгенографії зразка негігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- дД-циклогексилаланінаміду, отриманого в о прикладі 13, спосіб А.

На фіг. 2 представлена діаграма порошкової рентгенографії зразка негігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду, отриманого в 59 прикладі 13, спосіб В.

ГФ) На фіг. З представлена діаграма порошкової рентгенографії зразка негігроскопічної кристалічної форми 7 М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- дД-циклогексилаланінаміду, отриманого в прикладі 13, спосіб В(в). во На фіг. 4 представлена діаграма порошкової рентгенографії зразка гігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- дД-циклогексилаланінаміду, отриманого в прикладі 14.

На фіг. 5 представлена діаграма порошкової рентгенографії зразка негігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- дД-циклогексилаланінаміду, отриманого в 65 Прикладі 14.

На фіг. 6 представлений графік вихідної потужності при ізотермічній мікрокалориметрії як функції часу для трьох різних дослідів, які проведені відповідно до опису Досліду 15. У дослідах оцінюється термічна конверсія різних кристалічних форм

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартиліІ-()- Д-циклогексилаланінаміду при експозиції нарами різних розчинників. Лінія (А) на фіг. б показує, що сильний екзотермічний ефект мас місце в тому випадку, коли гігроскопічний

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінамід, отриманий відповідно до методик прикладів 5 або 11, витримується при 8095-вий ВВ (насичений розчин КСІ) і 407С протягом

ЗО годин; при такому впливі гігроскопічна форма сполуки перетворюється в негігроскопічну форму сполуки. Лінія 70. (В) на фіг. б вказує на відсутність екзотермічної конверсії, коли гігроскопічний

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)-(Ц)- дД-циклогексилаланінамід, отриманий відповідно до методики прикладів 5 або 11, зазнає впливу пар метанолу при 40"7С (розчинник, відмінний від води, в якому сполука розчинна) і, отже, на те, що метанол не володіє рухливістю в кристалах цієї форми, щоб сталася конверсія в негігроскопічну форму. Лінія (С) на фіг. 6 показує, що екзотермічна конверсія відсутня, коли негігроскопічний

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)-(Ц)- дД-циклогексилаланінамід, отриманий відповідно до прикладу 13, витримується при 40"С і 80 9о-вий ВВ; отже, при таких умовах негігроскопічна форма сполуки не зазнає конверсії форм, тобто, с стабільною формою.

На Фіг. 7 представлений графік вихідної потужності при ізотермічній мікрокалориметрії як функції часу для трьох ріжих дослідів, які проведені відповідно до опису Досліду 15. У цих дослідах оцінюється термічна конверсія гігроскопічної кристалічної форми негігроскопічний

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду в його негігроскопічну форму при втриманні при 80 95-вий ВВ при 40, 50 і 60"С. Графік показує, що конверсія протікає протягом приблизно 24 годин при 40"С, 6,5 годин при 507С і протягом З годин при 60"С. с

На фіг. 8 представлений графік вихідної потужності при ізотермічній мікрокалориметрії як функція часу для Ге) чотирьох різних дослідів, які проводяться відповідно до опису прикладу 15. У дослідах оцінюється термічна конверсія гігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартиліІ-()- Д-циклогексилаланінаміду в його негігроскопічну форму при втриманні при 60"С при 6595, 75905, 80905.ї 10090-вий ВВ. Для фіг. 8 характерне те, що с 3о більш висока відносна вогкість приводить до більш швидкої конверсії. Інша характерна ознака цього графіка М) полягає в тому, що конверсія в негігроскопічну форму сполуки має місце при 10090-вий ВВ і при 607С без розрідження, яке спостерігається для гігроскопічної форми при кімнатній температурі. На основі цих см результатів можна передбачати, що при 60"С швидкість конверсії в негігроскопічну форму набагато вища, ніж о швидкість розрідження гігроскопічної форми.

На фіг. 9 представлене порівняння графіків збільшення ваги в залежності від ВВ (в 90) для гігроскопічної ( ч ) і негігроскопічної () форм ІМ-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду при 2573, які отримані відповідно до опису

Досвіду 16. фіг. 9 показує, що при збільшенні ВВ гігроскопічна форма приймає більше води, ніж негігроскопічна « 20 форма, причому ця властивість більш яскраво виражена при відносній вогкості понад 60905. Крім того, фіг. 9 - с показує, що для гігроскопічної форми сполуки не характерна десорбція до своєї первинної ваги (95), тоді як негігроскопічна форма сполуки здатна десорбуватися до своєї первинної ваги (905). :з» Докладний опис винаходу

У описі цього винаходу, якщо не обумовлено особливо, використовуються наступні терміни, значення яких розшифровується нижче. їз У даному описі використовуються наступні скорочення: ВОС -трет.-бутилоксикарбоніл, СВ7 - бензилоксикарбоніл, (зІуУ - гліцин, Азр - аспарагінова кислота, ОБ7!І - бензилокси, ТФОК - три-фтороцтова со кислота, Спа - Д -циклогексилаланін, Е(ОАс - оетилацетат, ДМФА - диметилформамід, ДСК

ГІ -дициклогексилкарбодиімід, ГОБТ - гідроксибензотриазол, ТБТУ - тетрафторборат (2-ІН -бензотриазол-1-іл)-1,1,3,3-т-етраметилурония, ДВ - деізонована вода, ПНФ -п-нітрофенол, ПФФ - о пентафторфенол, ДЦМ -дициклогексидмочевина, МММ-М-метилморфолін, МТБЕ - трет.-бутилметиловий ефір,

Із ВВ - відносна вогкість, ТГФ - тетрагідрофуран, РірВи - 4-піперидинбутанова кислота і РірВиеп - (4-піперидин)бутиліденілкарбонова кислота формули о сон

Визначення "пацієнт" відноситься як до людини, так і до інших ссавців. "Фармацевтичне прийнятна сіль" о означає солону форму початкової сполуки формули І, яка відносно нешкідлива для пацієнта при використанні в терапевтичних дозах, так що позитивні фармацевтичні властивості початкової сполуки формули І! не гіршають 60 через побічні ефекти, що приписуються протиіону цієї сольової форми. Фармацевтичне прийнятна сіль також включає цвиттеріон і внутрішню сіль сполуки формули І. "Алкіл" означає насичену аліфатичну вуглеводневу групу, яка може бути лінійною або розгалуженою і містить приблизно від 1 до 20 атомів вуглецю в ланцюгу. Поняття "розгалужений" означає, що нижча алкільна група, така як метил, етил і пропіл, приєднана до лінійного алкільною ланцюга. Переважними лінійними або бо розгалуженими алкільними групами є "нижчі алкільні" групи, які являють собою алкільні групи, що містять від 1 до 10 атомів вуглецю. Найбільш переважними алкільними групами є групи, що містять від 1 до б атомів вуглецю.

"Циклоалкіл" означає насичену карбоциклічну групу, що містить одне або декілька кілець і приблизно від З до 10 атомів вуглецю. Переважними циклоалкільними групами є циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, циклогептил і декагідронафтил.

Визначення "циклоалкілалкіл" відноситься до алкільної групи, заміщеної циклоалкільною групою.

Переважними циклоалкілалкільними групами є циклопентилметил, циклогексилметил, циклогексил етил, декагідронафт-1-илметил і декагідронафт-2-илметил. "Алкілциклоалкіл" означає циклоалкільну групу, заміщену алкільною групою. Прикладами алкілциклоалкільних груп є 1-, 2-, 3- або 4-метил- або етилциклогексил. 70 "Алкілциклоалкілалкіл" означає алкільну групу, заміщену алкілциклоалкільною групою. Прикладами алкілциклоалкільних груп є 1-, 2-, З-або 4-метил- або етилциклогексилметил або 1-, 2-, 3- або 4-метил- або етилциклогексилетил. "Азациклоалкан' означає насичене аліфатичне кільце що містить атом азоту. Переважними азациклоалканами с піролідин і піперидин. "Природна о-амінокислота" означає гліцин, аланін, валін, лейцин, ізолейцин, серин, треонін, фенілаланін, тирозин, триптофан, цистеїн, метіонін, пролін, гідроксипролін, аспарагінову кислоту, аспарагін, глутамін, глутамінову кислоту, гистидин, аргінін, орнітин і лізин. "о. - Вуглецевий бічний ланцюг природної у-амінокислоти" означає фрагмент, який заміняє у-вуглецевий атом природної зд-амінокислоти. Прикладами о-вуглецевих бічних ланцюгів природних о-амінокислот є ізопропіл, метил і карбоксиметил відповідно для валіна, аланіна і аспарагінової кислоти.

Термін "амінозахисна група" означає групу, що легко видаляється, яка, як відомо в даній області, захищає аміно-групу від небажаної реакції при здійсненні методик синтезу і селективно знімається. Використання захисної групи для захисту аміно-групи від небажаних реакцій при проведенні синтезів відоме в даній області.

Існує багато таких захисних груп (див., наприклад, Т.Н. Сгеепе, Р.(.М. УУців. РгоїесПме Стоцрз Іп Огдапіс: СЯ Зупіпезів, 2па еашШоп, Удойп УМПеу апа бопз, Мем Могк (1991), приведена як посилання). Переважними о амінозахисними групами є ацильні групи, в тому числі формільна, ацетильна, хлорацетильна, трихлорацетильна, о-нітрофенілацетильна, о-нітрофеноксиацетильна, трифторацетильна, ацетоацетильна, 4-хлорбутирильна, ізобутирильна, о-нітроцинамоїльна, піколіноїльна, ацилізотіоціанатна, амінокапроїльна, бензоїльна і інш. подібні групи, а також ацилокси-групи, в тому числі метоксикарбонільна, ЄМ 9-флуоренилметоксикарбонільна, 2,2,2-трифторетоксикарбонільна, 2-триметилсилилетоксикарбонільна, ю вінілоксикарбонільна. аллилоксикарбонільна, трет.-бутилоксикарбонільна (ВОС), 1,1-диметилпропінілоксикарбонільна, бензилоксикарбонільна (СВІ), п-нітробензилоксикарбонільна, ЄМ 2,4-дихлорбензилоксикарбонільна і інш. аналогічні групи. со

Поняття "нестійка в кислоті амінозахисна група" означає групу, що захищає аміно-групу, визначену вище, яка легко видаляється при обробці кислотою, залишаючись відносно стабільною при дії інших реагентів. «

Переважною рухливою в кислоті амінозахисною групою є трет-бутоксикарбонільна група (ВОС).

Термін "нестійка при гідруванні амінозахисна група" означає групу, що захищає аміно-групу, визначену вище, яка леї ко видаляється при гідруванні, залишаючись відносно стабільною під дією інших реагентів. «

Поняття "захисна кислотна група" означає групу, що легко знімається, відому в даній області як група, яка захищає карбоксильну групу (-СО2Н) від небажаної реакції при проведенні синтетичних реакцій і яка т с селективно знімається. Використання захисних груп для карбоксильних груп добре відоме в даній області (див., ч наприклад, роботу Т.Н. Сгеепе, Р.О.М. УУців, РгоїесПме Сгоцрз Іп Огдапіс Зупіпезів, 2п4 еашШоп, дойп. Уеу » апа бЗопз, Мем/ Хогк (1991), приведена як довідковий матеріал). Прикладами груп, що захищають карбоксильні групи, є прості ефірні групи, такі як метоксиметил, метилтіометил, тетра-гідропіраніл, бензилоксиметил, заміщений і незаміщений фенацил, 2,2,2-трихлоретил, трет.-бутил, циннаміл, заміщений і незаміщений бензил, ї триметилсиліл і інші подібні групи, а також амідні і гідразидні групи, включаючи М,М-диметил, 7-нітроиндолил, о гідразид, М-фенілгідразид і інше.

Поняття "нестійка при гідруванні кислотна захисна група" означає захисну групу для карбоксильної групи, ко визначену вище, яка легко знімається шляхом гидрировання, залишаючись відносно стабільної до дії інших с 50 реагентів. Переважною нестійкою при гідруванні групою, що захищає карбоксильну групу, є бензильна група.

Поняття "арил" означає фенільну або нафтильну групу.

ІК) "Заміщений арил" означає фенільну або нафтильну групу, заміщену одним або декількома замісниками для арильною групи, які можуть бути однаковими або різними, де "замісники для арильною групи" являють собою алкіл, алкеніл, алкиніл, арил, аралкіл, гідрокси-групу, алкокси-, арилокси-, аралкокси-групи, гідроксиалкіл, ацил, форміл, карбоксильну групу, алкеноїл, ароїл, галоген, нітро-групу, тригалогенметильну групу,

Ге! ціано-групу, алкоксикарбоніл, арилоксикарбоніл, аралкоксикарбоніл, ациламіно-, ароїламіно-групу, карбамоїльну групу, алкілкарбамоїльну групу, диалкілкарбамоїльну групу, аридкарбамоїльну, аралкілкарбамоїльну групу, де алкілсульфонільну, алкілсульфінільну, арилсульфонільну, арилсульфінільну, аралкілсульфонільну, аралкілсульфінільну групу або -МКаКь, де замісники Ка і Ку незалежно один від одного являють собою атом 60 водню, алкіл, арил або аралкіл. "Аралкіл" являє собою алкільну групу, заміщену арильним радикалом. Переважними аралкільними групами є бензил, нафт-1-ілметил, нафт-2-ілметил і фенетил. "Заміщений аралкіл" означає аралкільну групу, заміщену по арильній групі одним або декількома замісниками для арильною групи. 65 "Гетероцикліл" означає 4 - 15-ч-ленну моноциклічну або поліциклічну систему, в якій один або декілька атомів в кільці являють собою елемент, відмінний від атома вуглецю, наприклад, атом азоту, кисню або сірки.

Переважними гетероциклічними групами є піридил, піримідил і піролідил.

Поняття "заміщений гетероцикліл" визначає гетероциклічну групу, заміщену одним або декількома замісниками для арильної групи. "Гетероциклілалкіл" і "заміщений гетероциклілалкіл" означають алкільну групу, заміщену гетероциклільною або заміщеною гетероциклільною групою відповідно.

Поняття "гігроскопичність" означає сорбцию, маючи на увазі при цьому придбану або вже присутню кількість води, якої досить для впливу на фізичні або хімічні властивості речовини (Едв. У. ЗуагогісК, 9У.С.Воуїап,

Епсусіоредіа ої Рпаптасешіса! Тесппоіоду, Мої. 10, р. 33). 70 Переважні варіанти здійснення винаходу

Переважна сполука, отримана відповідно до цього винаходу, представлена формулою ІІ, де замісник Е? являє собою НН, алкіл, гідроксиметил, 1-гідроксиетил, меркаптометил, 2-метилтіоетил, карбоксиметил, 2-карбоксиетил, 4-амінобутил, З-гуанідінопропіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, заміщений аралкіл, гетероцикліл, заміщений гетероцикліл, 75 гетероциклілалкіл, заміщений гетероциклілалкіл, або замісники Е! ТЕ? разом з атомами азоту і вуглецю, через які Е! ї Е? сполучені один з одним, утворять 4-, 5-, 6- або 7-ч-ленне азациклоалканове кільце, при умові, що гетероциклілалкіл не є індол-3-ілметилом.

Більш переважна сполука, отримана відповідно до цього винаходу, описується формулою ІІ, де замісник Е 2 являє собою НН, алкіл, гідроксиметил, 1-гідроксиетил, меркаптометил, 2-метилтіоетил, карбоксиметил, 2-карбоксиетил, 4-амінобутил, З-гуанідінопропіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, заміщений аралкіл, або замісники Е" і Е? разом з атомами азоту і вуглецю, через які Е! і Е? сполучені один з одним, утворять 4-, 5-, 6- або 7--ленне азациклоалканове кільце.

Ще більш переважна сполука цього винаходу описується формулою ІЇ, де замісник Е? являє собою Н, алкіл, с гідроксиметил, 1-гідроксиетил, меркаптометил, 2-метилтіоетил, карбоксиметил, 2-карбоксиетил, 4-амінобутил, Ге)

З-гуанідінопропіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, або замісники ЕТ Її Е? разом з атомами азоту і вуглецю, через які Е! і Е? сполучені один з одним, утворять 4-, 5-, 6- або 7--ленне азациклоалканове кільце. сч

Також переважною є сполука, яка отримана відповідно цього винаходу і описується формулою ІІ, де В являє собою алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл або алкілциклоалкілалкіл. іс)

Конкретний приклад сполуки, отриманої відповідно до цього винаходу, описується формулою Іа: сч

Гай сш їй зв Мне ник міни МА(сне) с-м сн-б-нн-он- ні. (тв) « р ве Стьсорн з де «

В являє собою алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, аралкіл, алкіларил або алкіларалкіл; т с У являє собою Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, "з заміщений арил, аралкіл або заміщений аралкіл; " Ї являє собою ОВ або МЕ 'В2;

В! ї 22 незалежно один від одного являють собою Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, аралкіл, алкіларил або алкіларалкіл; шк т приймає значення від 1 до 5; (ее) п приймає значення від 2 доб; і р приймає значення 1 або 2. ді Більш переважний варіант здійснення цього винаходу описується формулою Па, де 4! 20 В являє собою алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл або алкілциклоалкілалкіл;

У являє собою Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл або алкілциклоалкіл алкіл; і» т приймає значення 3; і п приймає значення З або 4.

Інший переважний варіант здійснення цього винаходу описується формулою Іа, де 29 В являє собою алкіл;

ГФ) У являє собою алкіл, циклоалкіл або циклоалкілалкіл; 7 в ів? незалежно друг від друга являють собою Н, алкіл циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл або алкілциклоалкілалкіл; т приймає значення 3; бо п приймає значення З або 4; і р приймає значення 1.

Ще однією переважною сполукою, отриманим відповідно до цього винаходу, є сполучека формули Іа, яке являє собою М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартилі-()-р-циклогексил-аланінамід.

Іншим варіантом здійснення цього винаходу є отримання стабільної негігроскопічної кристалічної форми б5 М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилІ-()-аспартил)-(І)-р-циклогексил-аланінаміду. Відповідно до винаходу ця форма сполуки дає можливість розробляти стабільну рецептуру названої сполуки. Стабільна негігроскопічна форма ІМ-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексил-аланінаміду також має високу температуру плавлення і не володіє здатністю абсорбувати воду. Стабільна форма також володіє унікальною і несподіваною стабільністю у вологих умовах і при температурах, які значно перевищують вогкість і температуру, що звичайно зустрічаються при транспортуванні і виробництві лікарської форми або при довготривалих транспортуванні і зберіганні. Ці властивості також полегшують виготовлення лікарської форми. Конверсія в стабільну форму не супроводиться втратою матеріалу або його чистоти і не впливає негативного чином на його практичні властивості.

Переважним варіантом здійснення винаходу є сполука формули МІЇ, де В являє собою алкіл; Е! являє собою

Н; Е? являє собою циклоалкілалкіл; С являє собою МА В; і В і В? являють собою Н; р приймає значення 1.

Інший переважний варіант здійснення винаходу являє собою сполуку формули МІЇ, де В являє собою етил; Е! являє собою Н; Е 7 являє собою циклогексилметил; С являє собою МЕ "В2; і В і 2 являють собою Н; і р приймає значення 1.

Ще один переважний варіант здійснення цього винаходу відповідає сполуці формули МІІ, де В являє собою етил; Е! являє собою Н; Е? являє собою циклогексилметил; С являє собою МАВ; і В! і В? являють собою Н; р приймає значення 1, Р! являє собою бензил; і Р? являє собою ТФОК 5. Н.-.

Ще один переважний варіант здійснення цього винаходу відповідає сполуці формули МІІ, де В являє собою етил;Е" являє собою Н; Е? являє собою циклогексилметил; С являє собою МАВ; і В і 22 являють собою Н; р приймає значення 1, Р! являє собою бензил; і Р? являє собою трет.-бутоксикарбоніл.

Потрібно розуміти, що цей винахід охоплює всі комбінації переважних сполук, переважних варіантів здійснення винаходу і конкретних варіантів його здійснення, описаних тут.

Сполука цього винаходу використовується у вигляді вільної основи або вільної кислоти, його цвитеріонової Га солі або фармацевтичне прийнятної солі. Всі ці форми підпадають під об'єм цього винаходу.

Коли сполука цього винаходу заміщена основним залишком, утворюється кислотно-адитивна сіль, яка просто о є більш зручною формою для застосування. На практиці використання сольової форми відповідає використанню вільної основи. Кислота, яка може бути використана для отримання кислотно-адитивної солі, переважно являє собою кислоту, яка при змішуванні з вільною основою дає фармацевтичне прийнятну сіль. Тобто, сіль, аніонякої с не токсичний для пацієнта в фармацевтичних дозах солі і позитивна інгібуюча дія на агрегацію тромбоцитів і утворення тромбів, властива вільній основі, не гіршає через побічні ефекти, що приписуються аніону. Хоч юю фармацевтичне прийнятні солі вказаних основних сполук є переважними, всі кислотно-адитивні соліможутьбути с використані як джерело вільної основи, навіть якщо конкретна сіль, сама по собі, необхідна тільки як проміжна сполука. Наприклад, коли сіль отримують тільки з метою очищення і ідентифікації або коли її використовують як со проміжну сполуку при отриманні фармацевтичне прийнятної солі з використанням методики іонного обміну. «І

Фармацевтичне прийнятні солі цього винаходу являють собою солі, які отримані з наступних кислот: мінеральні кислоти, такі як соляна, сірчана, фосфорна і сульфамінова кислоти; і органічні кислоти, такі як оцтова, лимонна, молочна, винна, малонова, метансульфонова, етанрульфонова, бензолсульфонова, « п-толуолсульфонова, циклогексилсульфонова, хінна кислоти і інш. До відповідних кислотно-адитивних солей Відносяться наступні солі: гідрогалогеніди, наприклад, гідрохлориди і гідроброміди, сульфат, фосфат, нітрат, - с сульфамат, ацетат, цитрат, лактат, тартрат, малонат, оксалат, саліцилат, пропіонат, сукцинат, фумарат, ц малеат, метилен-біс-рд-гідроксинафтоати, гентизати, мезилати, ізотіонати ії ди-р-толуоїлтартрати, "» метансульфонат, етансульфонат, бензолсульфонат. п-толуолсульфонат, циклогексилсульфамат і хінат, відповідно.

Відповідно до ще одного об'єкта цього винаходу кислотно-адитивні солі сполук, що заявляються, отримують г» реакцією вільної основи з відповідною кислотою при використанні відомих методик або при відповідній со модифікації цих методик. Наприклад, кислотно-адитивні солі сполук цього винаходу отримують при розчиненні вільної основи у воді, водно-спиртовому розчиннику або в інших відповідних розчинниках, що містять відповідну ко кислоту, з подальшим виділенням солі шляхом упарювання розчинника; або при взаємодії вільної основи і сл 50 Кислоти в органічному розчиннику. У цьому випадку сіль відділяється відразу або може бути виділена після концентрування розчину.

Ко) Кислотно-адитивні солі сполук цього винаходу можуть бути регенеровані з солей по відомих або адаптованих методиках. Наприклад, початкові сполуки винаходу можуть бути регенеровані з їх кислотно-адитивних солей шляхом обробки лугом, наприклад водним розчином бікарбонату натрію або водним розчином аміаку.

При заміщенні сполуки цього винаходу кислотним залишком можуть бути отримані основно-адитивні солі, які просто більш зручні при застосуванні. На практиці використання сольової форми відповідає використанню о вільної кислоти. Основи, які можуть бути використані для отримання основно-адитивної солі, переважно являє іме) собою основу, яка при зміщенні з вільною кислотою дає фармацевтичне прийнятну сіль, тобто, сіль, катіон якої не токсичний для організму в фармацевтичних дозах солі і позитивна інгібуюча дія на агрегацію тромбоцитів і 60о утворення тромбів, властива вільній кислоті, не гіршає через побічні ефекти, що приписуються катіону.

Фармацевтичне прийнятні солі, що включають, наприклад, солі лужних і лужноземельних металів, які підпадають під об'єм винаходу, являють собою солі, отримані з наступних основ: гідрид натрію, гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид кальцію, гідроксид алюмінію, гідроксид літію, гідроксид магнію, гідроксид цинку, аміак, етилендиамін, М-метилглюкамін, лізин, аргінін, орнітин, холин, М,М'-дибензилетилендиамін, диамін, 65 хлорпрокаїн, диетаноламін, прокаїн, М-бензилфенетиламін, диетиламін, піперазин, трис(гідроксиметил)-амінометан, гідроксид тетраметиламмонію і інш.

Солі металів сполук цього винаходу можуть бути отримані шляхом контактування гідриду, гідроксиду, карбонату або іншої реакційноздатної сполуки вибраного металу у водному або органічному розчиннику з вільною кислотною формою сполуки. Водний розчинник, що використовується може являти собою воду або він

Може являти собою суміш води з органічним розчинником, переважно зі спиртом, таким як метанол або етанол, кетон, таким як ацетон, простим аліфатичним ефіром, таким як тетрагідрофуран, або складним ефіром, таким як етилацетат. Такі реакції звичайно проводять при кімнатній температурі, однак при необхідності їх можна провести і при нагріванні.

Амінні солі сполук цього винаходу можуть бути отримані шляхом контактування аміну у водному або 7/о органічному розчиннику із сполукою у вигляді вільної кислоти. Прийнятними водними розчинниками є вода або її суміші зі спиртами, такими як метанол або етанол, простим ефіром, таким як тетрагідрофуран, нітрилами, такими як ацетонітрил, або кетонами, такими як ацетон. Аналогічним чином можуть бути отримані амінокислотні солі.

Основно-адитивні солі сполук цього винаходу можуть бути регенеровані з солей з використанням відомих /5 або адаптованих способів. Наприклад, початкові сполуки цього винаходу можна регенерувати з їх основно-адитивних солей при обробці останніх кислотою, наприклад, соляною кислотою.

Крім використання як активних сполук, солі сполук цього винаходу можуть служити для очищення сполук, наприклад, завдяки різниці розчинності солей і початкових сполук, побічних продуктів і/або початкових матеріалів. У цьому випадку використовують методики, які добре відомі кваліфікованим в даній області фахівцям.

Сполучення цього винаходу можуть мати асиметричні центри. Такі асиметричні центри незалежно один від одного можуть мати К- або 5-конфігурацію. Кваліфікованому в даній області фахівцеві також очевидно, що деякі сполуки формули | можуть мати геометричну ізомерію. Геометричними ізомерами є -Цис- і Транс-форми сполук, що заявляються, що містять алкенільний залишок. Цей винахід охоплює окремі геометричні ізомери і сч ов стереоізомери, а також їх суміші.

Такі ізомери можуть бути виділені з їх сумішей за допомогою відомих або адаптованих методик, наприклад, з (8) допомогою хроматографії або перекристаллизацією. Або вони можуть бути отримані окремо з відповідних ізомерів їх проміжних сполук, наприклад, з використанням відомих або адаптованих способів, описаних тут.

У заявках США МоМо 08/138820 і 08/476750, які включені в даний опис як посилання описані способи с зо отримання аморфної сполуки формули Ії, і, зокрема аморфної сполуки формули І.

Новий спосіб отримання сполуки формули ІІ і, зокрема кристалічної сполуки формули І, відповідно до цього юю винаходу представлений на схемі ІІ, де В, Е! ; Е? б, К, т, п і р приймають значення, визначені вище, а Р" Ге являє собою нестійку при гідруванні кисло гну захисну групу аміно. таку як бензил, Р ? являє собою нестійку в со кислоті групу, що захищає аміно-групу, таку як трет.-бутоксикарбоніл (ВОС), а Р З являє собою нестійку при гідруванні групу, що захищає аміно-групу, таку як бензилоксикарбонільна група (СВ2). « - . и? щ» (ее) іме) 1

Ко) іме) 60 б5

СХЕМА ні о) и рен-іСнею. Сон її наж-снАсОоН :

В Онгсогв!

Агент, що сполучає

ЇЇ то резі-іонаю- Й ню--вн-бозн в СНО!

Агент, що сполучає Її. е їй нон» в 15

Б) Го е ті о "ШІ реніснир Шо нк-- снАД д-- бно

В сно 20 | ТФОК о ого ' і и

ТЕА ну-іенгь- Й нк--он- Й Кон бо в СНеСоот сч 25 Й о

Атент, що сполучах ті рев) я о -т-

Ра сч 30 г нь ная й --7 «кн ; й сі у- неону с -унсна не--он- Я к--сн на ра В СНасо» со 35 Тідрування інаприклал. газовий « або хімічний перенос -їсе г Ще о с о є то « щ-7- " м- сно -- (сна. ню--ен- Я д---сне -В н7 в сньсоз не с ;» При отриманні сполук формули ІІ або їх проміжних сполук може бути також бажано або необхідно попередити протікання перехресної реакції між хімічно активними замісниками, які присутні в природних амінокислотах або псевдоамінокислотах. Такі замісники можуть бути захищені за допомогою стандартних їх захисних груп. Захисні групи згодом можуть бути видалені (або залишені, якщо це необхідне) з використанням відомих способів і з отриманням необхідних продуктів або проміжних сполук (див.., наприклад. "Сгееп со Ргоїесйме Сгоцрз Іп Огдапіс Зупіпезів", ММПеу, Мем Могк (1981). Селективна захист або селективне зняття

ГІ захисту можуть бути також необхідні або бажані, щоб перетворити або видалити існуючі замісники, або щоб провести подальшу реакцію з отриманням кінцевого продукту. о Спосіб, представлений на Схемі ІІ, ілюструється на прикладі отримання сполуки формули ІЇ, однак потрібно

Ге розуміти, що сполука формули І! також може бути отримана при використанні відповідних початкових матеріалів.

При отриманні сполуки формули І у відповідності з схемою ІІ, В являє собою етил, Е являє собою Н, Е являє собою циклогексилметил, С являє собою МН», К являє собою Н, т приймає значення 3, п приймає значення 3, р приймає значення 1, Р" являє собою бензил, Р? являє собою ВОС і Р являє собою СВ72.

Альтернативний спосіб отримання сполуки формули І відповідно до цього винаходу аналогічний способу, о представленому на схемі ІІ, за винятком того, що використовується сполука формули І, де значення Р. З ко визначене вище: о й во водний (ФО - замість сполуки формули ІМ, б5 в Ге») 9 і як . фретннннняї (сна)-с он (У) ' рі де

Е являє собою Н, т приймає значення 3, п приймає значення 3, р приймає значення 1, а Р З являє собою

СВІ, з отриманням проміжної сполуки формули М

Коня Ї Ї ІЙ ї ї . бтречено Є нон іні пі с нвьсо де

В являє собою етил, Е! являє собою Н, Е? являє собою циклогексилметил, С являє собою МН о, р. приймає значення 1, Р! являє собою бензил, а РЗ являє собою СВ7.

На схемі ІЇ представлений пятистадійний спосіб отримання сполуки цього винаходу, починаючи від формування центральної дипептидної проміжної сполуки формули МІ відповідно до цього винаходу 2.м- (Сн й ї ; рРеМАСНе ня--сн--СОзн : Снісоо" М шій с де 2 рі! и : : і)

В, р, Р- Її Р' приймають значення, визначені вище. У разі отримання сполуки формули І, центральна дипептидна проміжна сполука цього винаходу являє собою ВОС-М(ЕЮ-С1у-(І)-Азр(ОВ2І)-ОН.. Центральну дипептидну проміжна сполуку отримують без захисту вільного залишку карбонової кислоти.

На стадії 2 схеми ІІ, сполука з утворенням центрального дипептиду, може бути здійснена або вдихлорметані С чи в сумішах етилацетату (з або без ДМФА як сорозчинника) і органічних основ, таких як МММ. Ця реакція може ою бути проведена при температурі від кімнатної температури і до температури 40"С. Активація амінокислоти або псевдоамінокислоти наступної формули для проведення реакції сполуки Ге

КТ со

Ре.К- СН») (А) я війна СОН «

В може бути здійснена з використанням активного ефіру, що не виділяється з п-нітрофенолом, пентафторфенолом і М-гідроксисукцинімідом під дією дициклогексилкарбодиіміда. Час реакції сполука лежить в інтервалі приблизно від 1 до 20 годин в залежності від сполучаємих амінокислот або псевдоамінокислот, « активуючого агента, розчинника і температури. Центральний дипептидний продукт стадії 1 не повинен (7-3 с виділятися. Реакційну суміш стадії 1 звичайно промивають водою або розбавленою водною кислотою (наприклад, водної НС) і потім використовують безпосередньо без сушки на стадії 2. В випадку, коли . и?» використовується активний ефір на основі фенолу, центральний дипептидний продукт екстрагують з реакційної суміші в лужну воду, потім реекстрагують з підкисленого водного розчину знову в органічний розчинник.

Отриманий розчин використовують безпосередньо на стадії 2. їх Дипептидну проміжну сполуку формули МІ використовують для отримання трипептидної проміжної сполуки формули МІЇ відповідно до цього винаходу, ю і, й їмо) перен Й нн-чен- М р-н 1 20 В сносО (У

Ко) де

В,Е" Е2, б, р і Р! приймають значення, визначені вище, а Р? являє собою Р 2 або ТФОК . Н-. Коли Р? представляє собою ТФОК . Н-, символ "є" являє собою дисоціацію ТФОК з утворенням Е зССО» і НН", де Н" о протонує кінцеву аміно-групу сполуки формули МІЇ, тобто утвориться сіль ТФОК формули Мпа. га ЖЕ НИ не НЕ іме) .

ССО, рен

Снабеце! бо й (УЦа)

У разі отримання сполуки формули | трипептидна проміжна сполука цього винаходу являє собою

Р? -М(ЕОСІу-(Ц))-Азр(ОБа1)-()-Спа-МНо».

На стадії 2 сполука амінокислоти або псевдоамінокислоти з утворенням центрального дипептиду може бути 65 Здійснена в дихлорметані або в суміші етилацетату і ДМФА або ТГФ при кімнатній температурі або при температурі, нижче кімнатної. Активація центрального дипептиду наступної формули:

вісн Й кон ові

В сно! (8) може бути здійснена за допомогою активного ефіру, що не виділяється пентафторфенола або

М-гідрокси-сукциніміда під дією дициклогексилкарбодиіміда. Активація також може бути проведена з використанням ізопропілхлорформіату. Час реакції може мінятися в залежності амінокислоти або псевдоамінокислоти, які повинні бути зв'язані, активуючого агенту, розчинника і температури і складає 70 приблизно від 1 до 20 годин. Коли трипептидна проміжна сполука не виділяється, реакційну суміш промивають водною органічною основою, такою як водний М-метилморфолін, і хвилею кислотою, такою як водна НСІ, і вводять в реакцію на стадії З після водних промивок без сушки "як воно є".

На стадії З схеми ІІ зняття захисної групи, такої як ВОС, з трипептидного продукту стадії 2 може бути здійснено при використанні розчину трифторуксусної кислоти в дихлорметані або при використанні суміші НВг в 75 оцтовій кислоті і етилацетаті. Реакцію можна провести приблизно при кімнатній температурі протягом приблизно 1 години (спосіб з НВг) або приблизно 2 годин (спосіб з ТФОК). Кислу сіль трипептиду відфільтровувати у вигляді кристалічного твердого продукту або безпосередньо з реакційної суміші (спосіб з НВг) або після часткового видалення розчинника шляхом відгонки і додання до отриманого залишку неполярного розчинника.

Ще один спосіб відповідно до цього винаходу описується як об'єднаний спосіб швидкого і простого отримання

ТФОК . Н-МЖМ(ЕОСІУ-()3-ХАвр-(0821)-43-Спа-МНо з ВОС-М(ЕЮОСІУ-ОН. Цей спосіб являє собою реакцію, що проводиться в одній судині і що включає перші дві стадії сполуки Схеми ІІ і обробку ТФОК. ТФОК .

Н-Ж(ЕОСІУу-()3-Азр-(0821)-(3-Спа-МН 5 виділяють у вигляді кристалів безпосередньо з об'єднаного реакційного розчину. Об'єднаний спосіб виключає відповідні три окремі реакції, представлені на Схемі ІІ, і вирішує проблему створення простого, ефективною з точки зору часу і вартості синтезу, який може бути використанийв -:СМ промисловості. о

На схемі ІЇ представлене отримання поліпептиду в зворотному порядку, починаючи з М-захищеної амінокислоти з подальшим доданням карбоксильного кінцевого фрагмента, на відміну від звичайного порядку, при якому поліпептид отримують шляхом послідовного амідування амінного кінця захищеної С-кінцевої амінокислоти. Зворотний синтетичний спосіб відповідно до цього винаходу вимагає введення захисної групи с тільки в першу амінокислоту. Це дає можливість з цього моменту використати подальші амінокислоти, не ю захищені ні по амінному, ні по кислотному кінцям (передбачувані функціональні групи бічного ланцюга).

Зворотний синтетичний спосіб також реалізовує отримання сполуки формули ІІ, зокрема сполуки формули І, за с допомогою потокової технології виробництва, на відміну від періодичного виробництва, звичайно необхідного со при проведенні синтезу пептидів в розчині. Нова методика зменшує вартість виробництва, оскільки немає 3о необхідності купувати амінокислоти, захищені по амінному кінцю. При цьому не потрібно спеціального « обладнання, реагентів або аналітичних методик.

Ще один спосіб відповідно до винаходу являє собою отримання стабільного негігроскопічного кристалічного

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду, що стійко « отримується шляхом нового твердофазного перетворення сгігроскопічного кристалічного

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду, отриманого не) с способами, що описуються схемою ІІ і за допомогою названих альтернативних реакційних стадій. ; з» Гігроскопічна кристалічна форма

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду звичайно фізично нестабільна і при впливі певних умов (вогкість, температура) перетворюється у високостабильну, їх но негігроскопічну кристалічну форму

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- дД-циклогексилаланінаміду. бо Відповідно до цього винаходу конверсія гігроскопічної кристалічної форми г М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду У високостабильну 5р негігроскопічну кристалічну форму і-й М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартиліІ-()- Д-циклогексилаланінаміду може бути

ІЗ здійснена при статичних і динамічних умовах.

Статична методика відповідно до цього винаходу описується як статична конверсія, оскільки вона включає вплив на гігроскопічну кристалічну форму

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил/-(І)-аспартилі-(І)- Д-циклогексилаланінаміду, вміщену в о нерухому форму, таку як пухирець або лоток, певних умов по температурі і вогкості в регульованій кліматичній камері. Таку "статичну" конверсію проводять при температурах в інтервалі приблизно від 20 до 80"С, більш іме) переважно приблизно від 40 до 80"С, і при відносній вогкості приблизно від 40 до 10095, переважно приблизно 65 до 80905. бо Динамічна методика відповідно до цього винаходу описується як динамічна конверсія, оскільки включає витримання гігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду при тих же температурах і відносній вогкості, яка використовується в статичному способі, але при перемішуванні, в тому числі при перемішуванні гігроскопічної кристалічної форми бо М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(І)- Д-циклогексилаланінаміду в колбі роторного випарника або в циліндричній судині (в зволожуючій печі) з використанням пропеллерної мішалки.

Наступні приклади ілюструють винахід, але не обмежують його об'єм.

Якщо не обумовлено особливо, дані масс-спектрометрического аналізу являють собою дані масс-спектрометриї низького розрізняння при бомбардуванні швидкими атомами, отримані на приладі МО 70О5Е з розрахунковою величиною (МН). Спектри ядерного магнітного резонансу отримані на приладі Вгискег АСЕ 300 в 0П20.

Флеш хроматографію проводять на силікагелі. Високоефективну рідинну хроматографію (ВЕРХ) проводять на колонках С-18 із зверненою фазою з розмірами часток в інтервалі 8 - 15мкм.

Якщо не обумовлено особливо, графіки порошкової рентгенографії отримані шляхом сканування порошку 70 зразка з допомогою дифрактометра Зіетепе 05000 з Си-джерелом випромінювання (1,8кВт, 45кВт і 40мА). До проведення вимірювань зразки подрібнюють, щоб виключити частки з розмірами, які впливають на інтенсивність піків, У держатель зразка розмірами 1,5 х їсм вміщують приблизно бОмг зразка і сканують в інтервалі З - 40" 2-тета (26) при величині кроку 0,047 і при сумарній експозиції на кожній стадії сек.

Приклад 1. Отримання ВОС-М(ЕОСІУ-(І)-Азр-«О821І)-ОН (Стадія 1 схеми ІЇ)

У тригорлу круглодонну колбу об'ємом Тл завантажують 51г (0,25мопя) ВОС-М(ЕОСІУ-ОН, З5г (0,25моля)

ПНФ, 400мл ЕЮАс і 100мл ДМФА. Суміш перемішують до утворення розчину і охолоджують до 4 - 6"С. При температурі приблизно від 5 до 8"С протягом 10 хвилин по краплях додають розчин 51,5г (0,25моля) ДЦК в 125мл Ес. По закінченні додавання ДЦК видаляють охолоджуючу баню і суміш перемішують протягом 1,5 годин по мірі її нагрівання до кімнатної температури (20 - 2272). Протягом цього часу утворюється твердий осадок ДСМ. Закінчення утворення ефіру ПНФ визначають методом аналітичної ВЕРХ (зникнення

ВОС-М(ЕЮВСІУ-ОН). Реакційну суміш фільтрують, ДЦМ, що залишається, промивають 2 порціями ЕЮАс по 5Омл і промивні розчини додають до фільтрату. ДЦДМ викидають.

До відфільтрованого розчину при перемішуванні додають 67г (0,Змоля) Н 2Іч-(11)-Азр(ОВ2І)-ОН, отримують й «С суспензію в 150мл (138г, 1,3бмоля) МММ. Суміш нагрівають до 38 - 40"С і втримують при цій температурі о протягом 41 години. Дані аналітичної ВЕРХ вказують на повну витрату ВОС-М(ЕЮОСІуУ-ОПНФ. Реакційну суміш охолоджують до 25"С і непрореагувавший НоМ-()-Азр(ОВ2І)-ОН відфільтровують. Розчин охолоджують і повторно фільтрують, отримують ще 1,2г (виділене 21,7г; 11,2г являють собою додані 2095 надлишки і 10,5 (0,047моля) являють собою непрореагувавший матеріал. с

Відфільтровувати розчин екстрагують у воронці Сквібба об'ємом 2л однією порцією деіонізованої води в

Б5ООмл, потім 2-ма порціями по 25О0мл. Об'єднані водні розчини екстрагують З-ма порціями по ЗбОмл суміші о трет.-бутилметиловий ефір/ЕЮАс (1 : 1) для видалення ПНФ, що залишився, (дані ВЕРХ вказують на слідові с кількості), потім охолоджують до 5"7С і підкисляють від рН 8,9 до рН 1,79 шляхом додання по краплях 150мл концентрованої НСІ. Підкислений водний розчин екстрагують 2 порціями ЕЮАс по 200мл. Дані ВЕРХ показують, 09

Що в розчині не залишається бажаного продукту. Екстракти ЕЮАс об'єднують., сушать над Мо5Са, фільтрують «Ж і концентрують на роторному випарнику при 35"С. Отримане блідо-оранжеве масло вакуумують при 357С для максимального видалення розчинника, що залишився, отримують 85,68г. ВОС-М(ЕОСІУ-()-Азр. (082)-ОН у вигляді масла (21,3ммоля, вихід 85,595, без поправки на розчинник, що залишився) «

Спектр ЯМР "Н (250МГц): 5 м.д: 7,3 (с), 5,1 (с), 3,3 (д.кв), 3,0 (д.кв), 1,4 (с), 1,1 (т).

Мас спектр: М - 408, М я Іспост - 409. о, с ВЕРХ: 90,79 Або (3,8 Або п-нітрофенола, без поправки на е). "» Елементний аналіз: СооНовіМ»О». Н, М; Знайдено, 90: С 57,54, Обчислено, 90: С 58,81. " Приклад 2. Отримання ВОС-М(ЕЮОСІУ-(І)-Авзр-(О6р21)-0)-Спа-МН» (Стадія 2 схеми ІЇ).

Спосіб А. Ізопропілхлорформіатний спосіб. ї- У ЕОАс (6 - 8 об'ємів; відношення вага: об'єм 1 : 6,5) розчиняють один еквівалент оо ВОС-М(ЕОСІУ-()-Авзр-(О621)-ОН і витримують при температурі приблизно від -15 до 0"С. При температурі від -15 до 0"С додають МММ (Текв.). До розчину захищеного дипептиду при температурі від -145 до 0"С додають ко ізопропілхлорформіат (1 - 1,1екв.). Реакційну суміш витримують при температурі від -145 до 0"С протягом сл 50 двох-п'яти хвилин. До охолодженого розчину дипептиду додають розчин Н 2М-(3-Спа-МН»о (Текв.) в ТГФ (10 об'ємів; відношення вага : об'єм 1 : 10), температуру підтримують в інтервалі від -15 до 0"С. За ходом

Із реакції стежать з допомогою ВЕРХ, відбираючи зразки через 15 хвилин, 1 година і 2 години, щоб визначити закінчення реакції. (Реакція вважається закінченою, коли кількість дипептиду, що спостерігається відповідає площі менше за 1095, ВЕРХ). оо ВОС-трипептидний продукт випадає в осадок безпосередньо з реакційного розчину. Його відфільтровують з о реакційної суміші, промивають ЕТОАс (2 разу по 1 об'єму, вага : об'єм) і сушать у вакуумі. Звичайно вихід становить » бОбо, чистота » 90956 (по площі, ВЕРХ), вміст аспарагінової кислоти у вигляді епімірного ю диастереоміру менше за 195 (по площі).

Після повторного суспендування в Е(Ас кінцевий вихід ВОС-М(ЕОСІТУ-(І)-Авр-(О821І)-()3-Спа-МН о становить 60 приблизно 60905, міра чистоти підвищується до » 95965 (по площі) при зменшенні змісту диастереоміру до менш ніж 0,595.

При використанні в ізопропілхлорформіатному способі 4,55г (8,1ммоля) ВОС-М(ЕОСІУ-()-Азр-«ОВ82І)-ОН і загальної методики Прикладу, отримують ВОС-М(ЕЮОСІУ-( )-Азр-«(О821)-(1)-Спа-МНо в кількості З3,26г (чистота 97,995, 0,395 диастереоміру), вихід 7095 від теоретичного. б5 Спосіб Б. Спосіб з використанням комплексу Пентафторфенол-ДЦК

У КОДАс (5 об'ємів; відношення вага : об'єм 1 : 5) при кімнатній температурі розчиняють пентафторфенол

(ПФФ, 2,Уекв.) і ДЦК (ЧТекв.) і охолоджують до температури -15 - 0"Сб. Один еквівалент

ВОС-М(ЕОСІУ-(І)-Азр(ОВ2І)-ОН щ розчиняють в ЕАс (6 об'ємів; відношення вага : об'єм 1 : 6) і змішують з одним еквівалентом НоМ-()-Спа-МН», яку заздалегідь розчиняють в ДМФА (10 об'ємів; відношення вага : об'єм 1: 10). Розчин дипептиду Н»М-()-Спа-МН» по краплях додають в розчин ПФФ і ДЦК при температурі в інтервалі -15 - 0"С. Реакційну масу витримують при температурі 15 - 227"С протягом від п'яти до шістнадцяти годин. За ходом реакції спостерігають з допомогою ВЕРХ, відбираючи контрольні зразки для ВЕРХ через 1, 2, 3,4 і 16 годин. (Реакцію вважають завершеною, коли згідно ВЕРХ кількість дипептиду, що спостерігається складає менше за 295 по площі). 70 Реакційну суміш фільтрують і осадок на фільтрі (ДДМ) промивають ЕАс (2 разу по 0,5 об'єми: вага : об'єм). Фільтрат обробляють водою (10 об'ємів, відношення вага : об'єм 1 : 10) і водний шар видаляють. Шар

ЕЮАс промивають водою (1 разів 5 об'ємами, відношення вага : об'єм 1: 5). Шар Е(ЮАс охолоджують, при цьому випадає продукт, який відфільтровують і промивають Е(ОАс (2 по 0,4 об'єми, відношення вага : об'єм 1: 0,4).

Мольний вихід складає більше за 6095, чистота звичайно складає більше за 9095 (по площі), вміст аспарагінової /5 Кислоти у вигляді епимерного диастереоміру 1 - 4965 (по площі).

Після повторного суспедування в ЕІАс кінцевий вихід ВОС-М(ЕОСІУ-()-Авзр-(0821І)--)-Снпа-МН о становить приблизно 6095, ступінь чистоти збільшується до більш ніж 9995 (по площі), а зміст диастереоміру меншає до менше за 0,595.

Як типовий приклад способу на основі комплексу Пентафторфенол-ДЦК з використанням загальної методики способу Би і 10г (24,5ммоля) ВОС-М(ЕОСІУ-()-Азр-«(0821І)-ОН отримують З15г

ВОС-МЕОСІУ-()-Азр-(О0821)-(3-Спа-МН » (чистота 99906, О0,4995 диастереоміру), вихід 5995 від теоретичного.

Спосіб В. Спосіб з використанням гідроксибензотриазолу (ГОБТ) і тетрафторборату (2-1н-бензотриазол-1-іл)-1,1,3 З-тетраметилуронію (ТБТУ)

У ДМФА (9 - 10 об'ємів: відношення вага : об'єм 1 : 10) розчиняють один еквівалент сч дв ВОС-МЖЕЮДСІУ-(1)-Авр-(062І)-ОН її витримують при кімнатній температурі До цього розчину додають

НьМ-(Д)-Спа-МН» (Текв.) і гідроксибензотриазола (ГОБТ, Текв.). і)

Отриманий розчин охолоджують до температури приблизно від 0 до 107С і додають МММ (1 - 1,Текв.). У

ДМФА (4 - 5 об'ємів, відношення вага : об'єм 1 : 5) розчиняють зшиваючий агент ТБТУ (1 - 1,Текв.) і додають до розчину захищеного дипептиду при температурі приблизно від 0 до 107С. Цей розчин перемішують при с зо температурі приблизно від 10 до 257"С протягом приблизно З годин, доти, поки дані ВЕРХ не укажуть на закінчення реакції (менше за 2 90 по площі початкової речовини). Цю реакційну суміш додають при юю перемішуванні до суміші 596-вого водного розчину хлорида натрію (приблизно 4 об'єми відносно реакційної с суміші) Її ЕЮДАс (приблизно 2 об'єми відносно реакційної суміші). Фази розділяють і водну фазу додатково екстрагують порцією ЕОАс (приблизно 1,5 об'єму відносно реакційної суміші). Органічні фази об'єднують і со

Ззв5 промивають послідовно 0,5н. водним розчином лимонної кислоти (приблизно 0,6 - 0,7 об'єму відносно органічної «Е фази), 1096 водним розчином бікарбонату натрію (дві порції, приблизно 0,6 - 0,7 об'єму відносно органічної фази кожна) і 2590-вим водним розчином хлориду натрію (приблизно 0,3 - 0,4 об'єму відносно органічної фази).

Отриману органічну фазу концентрують при зниженому тиску і температурі приблизно 30 - 507"С до приблизно 1/4 - 1/2 об'єму від вихідного. До отриманого теплого розчину додають такий же об'єм гептану. Суміш « перемішують і залишають охолоджуватися до температури приблизно від 0 до 20"С до випадання необхідного з с тринептиду. Твердий продукт відфільтровують, промивають сумішшю Ес і гептану і сушать. . Звичайно вихід перевищує 6095, чистота складає більше за 95,790о (по площі), вміст аспарагінової кислоти у и?» вигляді епимірного диастереоміру складає менше за 295 (по площі).

Як типовий приклад способу на основі ГОБТ/ТБТУ при використанні загальної методики і 10г (24,5ммоля) ВОС-МЩ(ЕОСІУ-(І)-Азр-(О02І)-ОН отримане 9,3г ВОС-МЖ(ЕОСІУ-()-Авр-(О821)-0.)-Спа-МН» (чистота 96,190, 1,7790 їз диастереоміра. Авр), вихід 67,79 від теоретичного.

Мас спектр: Мрозр У 560, 7: М'Топост 7 961 со Т.пл. 182,17(ДСЮ. ко Спектр ЯМР ТН(стандарт-ТМС, ОМ5О-йв) 5, м.д.: 0,89 (м, 1Н), 0,94 (м, 1Н), 1,0 (дт, 2Н), 1,15 (м, 2Н), 1,06 - 1,3 (м, 4Н), 1,36 (д, 9Н), 1,4 - 1,74 (м, 6Н), 2,65 (м, 1Н), 2,85 (м, 1Н), 3,18 (м, 2Н), 3,75 (д, 2Н), й 4,2 (с, 1Н), 4,66 (д, 1Н), 5,08 (с, 2Н), 7,02 (с, 1Н), 7,18 (д, 1Н), 7,36 (с, 5Н), 7,88 (дд, 1Н), 8,24 (дд, 1Н). до) Приклад 3. Отримання трифторацетату М(ЕОСІУу-()-Азр-«О821)-()3-Спа-МН» (Стадія З схеми 1).

У дихлорметані розчиняють ВОС-М(ЕДСІУу-()-Азр-(О821І)-(13-Спа-МН о (приблизно 1 : 12 вага/вага) і до отриманого розчину при кімнатній температурі додають трифтороцтову кислоту (ТФОК). Розчин перемішують

Доти, поки дані ВЕРХ не укажуть на закінчення реакції (З - 5 годин). Розчин концентрують при температурі 40 - о 45"С приблизно до 1/2 об'єму. До отриманого теплого розчину при температурі вище за 40"С додають трет.-бутилметиловий ефір (при ваговому відношенні приблизно 1 : 10 до іме) ВОС-М(ЕЮОСІУу-()-Авзр-(0821)-(3-Снпа-МН 5). Суміш повільно охолоджують приблизно до 5"С і перемішують протягом 1 години, щоб забезпечити повну кристалізацію. Отримані тверді речовини відфільтровують і бо промивають охолодженим трет.-бутилметиловим ефіром. Тверді речовини сушать при зниженому тиску і аналізують на зміст ТФОК . М(ЕОСІУу-(І)-Авр-(0821)-(І)-Спа-МНо (ВЕРХ, вага : вага). Звичайно вихід майже кількісний, чистота більше за 9595 (по площі).

Мас спектр. Мрозр 7460 (вільна основа), М ж Тодост 7 461

Елементний аналіз СобНіз7НаО7ЕРз. Обчислено, 90: Н, М, ЕР, С 54,395. Знайдено, 90: С 53,82. 65 Спектр ЯМР тн (стандарт- ПМС, ОМ5О-йв, 6, м.д.: 0,9 (м, 2Н), 1,15 (Т, 6Н), 1,5 (м, 1Н), 1,5 - 1,8 (м,

б6Н), 2,65 (дд, 1Н), 2,9 (м, ЗН), 3,7 (с, 2Н), 3,9 (м, 2Н), 4,2 (м, 1Н), 4,75 (м, 1Н), 51 (с, 2Н), 7,0 (с, 1Н), 7,15 (с, 1Н), 7,2 (с, 5Н), 8,13 (д, 1Н), 8,7 - 8,8 (м, ЗН).

Спектр ЯМР 136 (виразні сигнали, стандарт - ТМС, ЮОМ5О-ав), 6, м.д.: 10,76; 25,49: 25,68; 25,96; 31,66; 33,07: 33,36;36,25; 38,59; 41,88; 47,02; 49,40; 50,47; 65,71; 127,81 - 128,34; 135,82; 165,10: 163,34; 173,79.

Характерні приклади зняття захисту приведені в Таблиці А. 70 приклад реакції площі), 9/5

Приклад 4. Отримання СВ2-РірВи-М(ЕОСІТу-(І)-Авзр-(0821)-(3-Спа-МН» (Стадія 4 схеми Ії).

Готують суспензію приблизно еквімолярних кількостей ТФОК 0 М-(ЕОСІу-(І)-Азр-«ОВ821)-(3-Спа-МН»,

СВ2-РІірВи і ТБТУ в ЕІЮАс, ДМФА і воді (об'ємне відношення 100 : 8 : 4, приблизно відношення загальний об'єм:вага відносно ТФОК 2. М-(ЕОСІУ-()-Азр-«(0821І)-3-Спа-МН», 11 : 1). Суспензію охолоджують приблизно до 0 - 1070 ії додають приблизно З - 4 еквіваленти МММ. Суміші дають нагрітися до кімнатної температури і перемішують доти, поки дані ВЕРХ не укажуть на закінчення реакції (1 - З години, за цей час утвориться розчин). Додають воду (2 - З об'єми спочатку доданої води) і залишають для розділення фаз. Водну фазу відділяють і органічну фазу промивають ще двома порціями води. Об'єднані водні фракції піддають зворотній екстракції ЕІЮАс і об'єднані органічні фази промивають 2596-вим водним розчином хлориду натрію. Органічну фазу концентрують при зниженому тиску приблизно до 1/2 об'єму і додають трет.-бутилметиловий ефір (приблизно 1/2 об'єми розчину). Цю суміш залишають кристаллізуватися (декілька годин), тверді речовини с

Відфільтровують, промивають охолодженою сумішшю ЕАс і трет.-бутилметилового ефіру. Тверді речовини сушать при зниженому тиску. З допомогою ВЕРХ визначають ваговий вміст о

СВ2-РІрРВи-МЖ(ЕОСІУ-()-Авзр-(0821)-(3-Спа-МН». Вихід звичайно перевищує 8095, чистота складає більше за 9595 (по площі).

У конкретному прикладі приведеної вище методики по загальній методиці стадії 4 і при використанні 7,25г.ЙШ «с 3зо ТФОК е М-(ЕОСІУ-()-Авр-(0821)-1)-Снпа-МНо, отримують 7,9г СВ2-РІрВи-МЩ(ЕОСІУ-()-Азр-(О821)-()-Спа-МН»о (чистота більше за 9995, 0,0895 диастереоміра, Агр), вихід становить 8495 від теоретичного. що

Елементний аналіз: С44Нь57М5Ов. Обчислене, 90: Н, М, С 65,84905. Знайдено, 90: 65,38. Ге!

Мас спектр. Мрозр. У 747, М Ж Топост 7 748 со

Т.пл. 101,67С (ДСК).

Спектр ЯМР тн (стандарт - ТМС, ОМ5О-йв), 5, м.д.: 0,88 (м, 1Н), 0,98 (м, 1Н), 1,13 (2Н), 1,23 (м, 6Н), «І 1,4 (м, 1Н), 1,62 - 1,76 (м, 8Н), 1,86 (кв.д, 71Н), 2,35 (Т, 1Н), 2,74 (дд, 2Н), 3,25 (дд, 1Н), 3,47 (кв, 2Н), 3,7 (д, 71Н), 3,84 (д, 1Н), 4,15 (де, 2Н), 4,5 (д.кв, 1Н), 4,68 (д.т, 1Н), 5,07 (д, 1Н), 5,14 (ушир.д, 2Н), 5,16 (д, 1Н), 7,2 - 7,39 (м, ТОН), 7,57 (дд, 1Н). «

Спектр ЯМР 136 (виразні сигнали, стандарт - ТМС, СОСІ»з), 6, м.д.: 66,93 (обидва бензильних атоми вуглецю); 127,78 - 128,64 (обидва фенільних кільця); 155,249; 170,00: 170,24; 171,69: 174,27; 175,21 (всі но) с карбонільні атоми вуглецю). : » Приклад 5. Отримання гігроскопічної кристалічної

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартил/-(І)- Д-циклогексилаланінаміду, (Стадія 5 схеми І).

Готують суміш СВ2-РІірВи-МЩ(ЕОСТУу-()-Азр-(0821)-()3-Спа-МН»о, форміата амонію і 10950 Ра/С в суміші 15 спирт:вода, 20 : 1 (відношення об'єм:вага 10 : 1 відносно СВ2-РІрРВи-М(ЕОСІУ-()-Авр-(О821)-()3-Спа-МН 5). Суміш т нагрівають до температури 40 - 50"С і перемішують доти, поки дані ВЕРХ не укажуть на закінчення реакції (1 - (ее) 2 години). Суміш охолоджують до кімнатної температури і фільтрують для видалення каталізатора. Отриманий розчин нгрівають до 40 - 457С і додають ацетон (об'єм, приблизно рівний об'єму відфільтрованого розчину), о потім залишають охолоджуватися до температури 35-4091. До суміш) додають затравочні кристали с 50 М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі1-()- Д-циклогексилаланінаміду. При охолоджуванні до кімнатної температури (декілька годин) з суміші кристаллизуется гігроскопічна форма

Ко) й й й й й . .

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду, Тверді речовини відфільтровують в атмосфері азоту, промивають ацетоном, сушать при зниженому тиску і визначають вміст 5 гігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартиліІ-()- Д-циклогексилаланінаміду (аналіз з (Ф) допомогою ВЕРХ вага/вага). Вихід становить » 8595, чистота » 95905 (по площі). ка У конкретному прикладі описаного вище способу при використанні загальної методики стадії 5 з 5г

СвВА-РІрРВи-К(ЕОСІУу-()-Азр(О82)-()3-Спа-МН» отримують Зи1г гігроскопічних кристалічних форми 60 М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду У вигляді твердого продукту (чистота 99,695, по площі), стехіометричний вихід 89,4905.

Інші сполуки, отримані відповідно до приведених вище прикладів 1 - 5 і при використанні відповідних початкових матеріалів, являють собою:

ІМ-ІМ-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі аспартил) валін, 65 ІМ-ІМ-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі аспартил|)- О-валін,

ІМ-(М-(М-(З-піперідин-4-іл) пропаноїл)-М-етилгліцил) аспартил) валін,

ІМ-(М-(М-(5-піперидин-4-іл) пентаноїл)-М-етилгліцилі аспартилі валін,

ІМ-ІМ-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі| аспартилі-Ї -х-циклогексил-гліцин,

ІМ-ІМ-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил)| аспартил) норлейцин,

ІМ-ІМ-(М-(4-пІперидин-4-Іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі| аспартил/-І -х-(2,2-диметил) проп-3-ілгліцин,

М-(М-(М-(4-пшеридин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі| аспартилі/-І -р-декагідронафт-1-ілаланін,

ІМ-ІМ-(М-(4-пІперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартил|-Ї -х-(2-циклогексилетил) гліцин,

ІМ-ІМ-(М-(4-пІперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі| аспартил) фенілаланін,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартил)-І -д-нафт-1-ілаланін,

М-(М-(М-(4-пІперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі| аспартил)/-І-р-нафт-2-ілаланін,

М-(М-(М-(4-піІперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі| аспартил)-І--р-циклогексилаланіна етиловий ефір,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартил/-І-р-цис-декагідронафт-2-ілаланін,

ІМ-ІМ-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі| аспартил|-д-аміноциклогексанкарбонова кислота,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил| аспартил)-р-циклогексил-О-аланін, т М-(М-(М-(Н-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил| аспартил)-р-декагідронафт-1-ілаланін,

М-(М-(М-(4-пІперидин-4-Іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартилі-р-циклогексилаланінетиламід,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартил)|-Д-циклооктилаланін,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-Іл) бутаноїл)-М-етилгліцил| аспартилІ|-Д-циклогексилметилаланінамід,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил| аспартилІ-р- адамант-1-ілаланін,

М-(М-(М-1 М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартилі-р-(1,2,3,4)-тетрагідронафт-5-илаланін,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартил)-Д-(4-циклогексил) циклогексилаланін,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-Іл) бутаноїл)-М-етилгліцилі| аспартиліІ-Д-циклогептилаланін,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил| аспартил)|-р-циклооктилаланінамід, с

М-ІМ-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил| аспартил|-о-циклогексилпропілгліцин, о

М-(М-(М-(1М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил| аспартил)|-дД-циклооктилметилаланін,

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартил|-Д-циклопентилаланін і

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл) бутаноїл)-М-етилгліцил) аспартилІ|-Д-циклогексилметилаланіна етиловий ефір.

Приклад 6. Отримання 4-М-СВ2-піперидона см 3о Суміш 40кг (М-бензилоксикарбонілокси)сукциніміда і 2бкг (175молей) 4-піперидон є НСІ. НоО в 38,бкКгводи! ЩО 8вкг ТГФ перемішують при температурі 15 - 57"С до повного розчинення (приблизно 5 хвилин). При сч перемішуванні додають МММ (22,8кг) (екзотерма), підтримуючи температуру при 20"С або нижче. Завантаження перемішують при 20 ж 57С протягом 2,5 години (закінчення реакції визначають з допомогою ВЕРХ). Суміш с розбавляють 115,2кг МТБЕ і 38,вкг води і перемішують при 20 ї 5"С протягом 5 хвилин. Перемішування - припиняють, шару дають розділитися, водний шар відділяють і викидають. Органічний шар промивають водою (129,бкг х 2) (перемішування 5 хвилин, розділення фаз, відділення/викидання водного (нижнього) шару).

Органічний шар промивають 5,2кг Масі в 46,вкг води (перемішування 5 хвилин, розділення фаз, видалення і викидання водного (нижнього) шару). Органічний шар обробляють 11,5кг Мо5О у при перемішуванні протягом 1 « 70 Години, потім суміш фільтрують. Реактор промивають 8кг МТБЕ (фільтрують, об'єднують з основним фільтратом; -о с сумарний вміст води в фільтраті 0,5295). Об'єм суміші зменшують до половини шляхом відгону при зниженому тиску при 30"С. Вакуум скидають в азот, залишок охолоджують до 207 (вміст води, в залишку - 0,4395). Залишок :з» розбавляють 57,бкг МТБЕ, потім об'єм суміші знов зменшують наполовину шляхом відгону у вакуумі при 30"С.

Вакуум скидають в азот, суміш охолоджують до 207С (вміст води в залишку -0,2595). Цю операцію повторюють ще 5 разів. Отриманий залишок розбавляють 28,8кг МТБЕ перемішують протягом 5 хвилин потім визначають їз зміст води і зміст 4-М-СВ2-піперидона (вода - 0,059; аналіз 4-М-СВ2-піперидона вага./вага. - 22,6690о вага., 35.36кг, 155молей, стахіометричний вихід 88,69). (о) Приклад 7. Отримання РірВи

ГФ У струмі Мо, і при перемішуванні отримують розчин 53,5кг З-карбоксипропілтрифенілфосфонійброміда в 230, 1кг 1,2-диметоксиетана. Протягом 35 хвилин при температурі 24 - 28"С додають трет.-бутоксид калію/їГФ о (2095 вага., 141,8кг в розчині). Суміш перемішують при цій темперагурі протягом 0,5 години (закінчення реакції

Кз визначають з допомогою ВЕРХ). При перемішуванні суміш охолоджують до 10 т 27С, потім до суміші протягом 40 хвилин додають 96,45кг (титр 1,15мольних екв.) 4- СВ7-піперидона в МТБЕ, так щоб температура залишалася 12 - 27С. Суміш перемішують при цій температурі протягом 10 хвилин, потім нагрівають до 20 ж 2"С і перемішують при цій температурі протягом 2 годин. До суміші при перемішуванні додають розчин 22,5кКг концентрованої водної НСІ в 245,6бкг води так, щоб температура суміші залишалася 20 ж 2"7С: кінцеве значення (Ф) рН дорівнює 0,5. Суміш екстрагують при перемішуванні 214,0 кг трет.-бутилметилового ефіру. Перемішування г припиняють, фазам дають розділитися і водний шар (нижній) відділяють і викидають. Органічну фазу промивають 133,75кг води (перемішування 5 хвилин, розділення фаз, відділення/викидання водного (нижнього) во шару), потім 10,Икг 5090-вого МаоОнН в 126б,8кг води (перемішування 10 хвилин, розділення шарів, відділення/викидання органічного (верхнього) шару). Водний шар екстрагують ЕЮАс (123,05кг х 2) (перемішування 5 хвилин, розділення шарів, відділення/викидання органічного (верхнього) шару. До водного шару при перемішуванні додають 13,1кг концентрованої водної НСІ до рН 2,5 - 3,5 (кінцеве значення 2,82), потім суміш екстрагують 123,05кг ЕЮАс (перемішування 5 хвилин, розділення фаз, відділення/викидання ве водного (нижнього) шару. Розчин в ЕЮАс промивають 133,75кг води (перемішування 5 хвилин, розділення шарів, відділення/викидаючий водного (нижнього) шару) і аналізують на зміст вагу/вагу СВ2-РірВиеп (загальний зес - 194,86кг, 17,0595 СВ2-РіІрВиеп ІЗ33,22кг, 108молей|, стахіометричний вихід 87,995).

Розчин РірВиеп в ЕЮАс разом з 6б,бкг 595 Ра/С (5095 вага, води) завантажують при перемішуванні в автоклав з неіржавіючої сталі, потім суміш нагрівають до 55 ї 27"С. Додають форміат калію (38,2кг), розчинений в 66,4кг

Води так, щоб температура реакційної суміші залишалася 55 з 27С (приблизно 30 хвилин). Суміш перемішують при 55 - 2"С протягом 2 годин. За цей час реакція скінчується (дані ВЕРХ). У реактор додають 6,бкг целитів і 33,2кг води, суміш перемішують, потім фільтрують. Реакгор промивають 33,2кг води (фільтрують, додають до основного фільтрату). Фільтрат завантажують в новий реактор, охолоджують до 20 - 257"С, дають шарам розділитися, органічний шар відділяють і викидають. Водний шар підкисляють 52,1 кг концентрованої водної НС1 70. до рН 2-3 (кінцеве значення 2,82), потім екстрагують метиленхлоридом (129,5кг х 4) (перемішування 5 хвилин, розділення шарів, відділення/викидаючий органічного (нижнього) шару). Водну фазу доводять до рН 6,1 шляхом додання при перемішуванні 17,85кг 50956-вого водного розчину МасонН. Суміш фільтрують, отримують 224кг розчини, що містить 17,6бкг (10Змоля) 4-(3'-карбоксипропіл)піперидина.

Приклад 8. Отримання СВ2-РІрВи

Розчин 224кг 4-(3'--карбоксипропіл)упіперидина у водному МаОН змішують з 55;3кг ТГФ і суміш при перемішуванні охолоджують до 8 - 27"С. Підтримуючи температуру « 107"С, додають МММ (20,9кг). По закінченні додавання доводять температуру до 8 - 27С, потім протягом 1 години при температурі « 1573 додають 25,7кг 1-(бензилоксикарбоніл)сукциніміда, розчиненого в 49,8кг ТГФ. При температурі 1 - 157С реакція закінчується через З години (дані ВЕРХ). Додають концентровану водну НОСІЇ (29,9кг) до рН 2,5 - 3,5 (кінцеве значення 3,3), потім додають 61,4кг МТБЕ і суміш перемішують протягом 5 хвилин. Перемішування припиняють, шарам дають розділитися і відділяють водний (нижній) шар (відхід). Шар МТБЕ промивають три рази порціями води по 83,1кг (час перемішування 10 хвилин, потім 5 хвилин і 5 хвилин); водний шар в кожному випадку відділяють і викидають. Без перемішування додають розчин 8,3кг 5095-вого водного Маон в 95,7кг води, потім по закінченні додання суміш перемішують протягом приблизно 5 хвилин. Перемішування припиняють, фазам дають с розділитися, органічний шар (верхній) відділяють і викидають. Водний шар повертають в реактор і екстрагують о трет.-бутилметиловим ефіром (38,4кг х 2) (перемішування 5 хвилин, розділення шарів, відділення і викидання органічного (верхнього) шару). Цю операцію повторюють з використанням 18,5кг трет.-бутилметилового ефіру.

Водний шар. повернений в реакгор, підкисляють до рН 2,5 - 3,5 (кінцеве значення 3,37) з допомогою 9,9кг концентрованої водної НСІ. Суміш екстрагують за допомогою 76,4кг трет-бутилметилового ефіру ЄМ (перемішування 5 хвилин, розділення шарів, відділення до відкидання нижнього (водного) шару). Органічний шар ю промивають (5 хвилин перемішування) розчином 1,їКг Мансо з в 12,4кг води (перемішування 5 хвилин, розділення шарів, відділення і викидання водного (нижнього) шару), потім 41,5кг води (перемішування 5 хвилин, с розділення шарів, відділення і викидання водного (нижнього) шару). У реакторі створюють знижений тиск, і со летючі розчинники видаляють при 557"С доти, поки не припиниться відгонка. Додають толуол (32 4кг) і суміш переганяють при атмосферному тиску до припинення - 35"С, в реактор завантажують гептан (56,85кг) (дві фази), « суміш нагрівають до 90 - 9572 (одна фаза), потім знов охолоджують до З - 42"С. Додають зародок кристалізації

СВ2-РірВи. З суміші продукт кристалізується протягом 71 години. Твердий продукт відфільтровувати і промивають 15,35кг суміші толуол:гептан (1 : 1), потім 33,4кг гептана. Отриманий на фільтрі осадок сушать у « вакуумі при 407"С (до 0,1395 втрати при сушці), отримують 22,4кг (72,9бмоля, стехио-метричний вихід по 40. А-піперидону 4296) СВ7-РІрВи. т с Приклад 9. Отримання СВ2-РірВиеп ч До суспензії 82г З-карбоксипропілтрифенілфосфонійброміда в 407мл 1,2-диетоксиетана при 147С протягом ни 25 хвилин додають 220г 2095-вого (вага.) трет. -бутоксида калію в тетрагідрофурані, при збереженні температури реакційної суміші 24 - 287"С. Суміш перемішують протягом 1 години, охолоджують до 10"С, потім протягом 30 хвилин при охолоджуванні додають 52,5г 4-М-СВ7-піперидона в 24бмл трет.-бутилметилового ефіру. По - закінченні додання, суміш перемішують при 127С протягом 10 хвилин, потім нагрівають до 20"7С і перемішують о ще 30 хвилин. "Реакційну суміш обробляють 41Омл Мн. водної НСІ протягом 10 хвилин, розбавляють 328мМл трет.-бутилметилового ефіру і потім фазам дають розділитися. Органічну фазу промивають 205мл води, потім іме) 21Омл 1 н. водного розчину МасонН. Шар Маон, який містить продукт, збирають, промивають трьома порціями по с 20 189г етил ацетата, підкисляють до рН 3,48 з допомогою концентрованої НС, потім екстрагують 189мл етилацетата. Шар етилацегата відділяють, промивають 211мл води, потім сушать протягом ЗО хвилин над 10г

ІК) Мао», фільтрують і концентрують у вакуумі. Масляний залишок (50,7г) кристалізують з суміші толуол/гептан, отримують 29,46г (вихід 50,990; чистота приблизно 9595) СВ2-РіІрВиеп.

Мас спектр: Мрозр - 303, М ж Топост 7 304. 99 Спектр ЯМР тн (стандарт - ТМС, СОСІз), 6, м.д.: 2,2 (Т, 2Н), 2,25 (Т, 2Н), 2,35 (м, 4Н), 3,45 (м, 4Н),

Ф! 5,15 (с, 2Н), 5,2 (м, 1Н), 7, 33 (д, 5Н). т Спектр ЯМР 13б (виразні сигнали, стандарт - ТМС, СОСІ5), 6, м.д.: 22,43; 28,2; 34,26; 35,66; 44,88; 45,74; 67,20; 122,02; 127,83; 127,95; 128,45; 128,69; 128,90; 136,17; 136,72; 155,34; 178,39. во Приклад 10. Отримання СВ2-РірВиеп-М-(ЕОСІу-(І)-Авр-(О06Б21)-()-Спа-МН2 (Варіант стадії 4 схеми ІЇ)

У забезпечену кожухом колбу об'ємом 1л завантажують СВ2-РірВиеп (70г, 0,2Змоля) і ДМФА (23Омл) і охолоджують при перемішуванні до 0"С. Потім у вигляді однієї порції додають ТБТУ (74,9г, 0,2Змоля). При температурі ОС починають додання ОІРЕА (61,9г, 0,бімоля). Через 45 хвилин додають трифторацетат

М(ЕОСІУ-()-Азр-«0821)-(3-Спа-МН» (138,7г, 0,24моля) у вигляді розчину в ДМФА (23Омл). Шляхом додання

ОІРЕА (45мл) встановлюють рН 7 - 8 до суміші дають нагрітися до кімнатної температури. Через 2 години 65 реакція завершується (дані ВЕРХ). Суміш обробляють водою (2,5л) і екстрагують Е(Ас (1л). Водну фазу повторно екстрагують ЕАс (0,Зл). Органічні шари збирають, промивають водним розчином лимонної кислоти (5905 вага., 2 по Тл), промивають водним розчином МНСО» (5 9о вагу. 2 х Тл) і промивають водою (2л). Шари

ЕЮАс переносять в колбу об'ємом 2л і, щоб викликати кристалізацію, додають при перемішуванні гептан (500Омл). Тверді речовини фільтрують на воронці Бюхнера, промивають сумішшю Е(Ас/гептан (2 : 1 про./про., 1л) ї сушать до постійної маси, отримують СВ2-РірВоеп-М(ЕОСІТУу-()3-Азр-(0821)-(3-Сна-МНО2 (143,2г, 0,19моля, вихід 8390).

Елементарний аналіз: С/4Нг57М3О07. Обчислене, 90: С 66,02 95. Знайдено, 95. С 65,53: Н, М.

Мас спектр: Мрерозрв. - 745,91, М 1спост. Е 746 70 Спектр ЯМР тн (стандарт - ТМС, СОСІз), 6, м.д.: 0,86 (кв.д, 1Н), 0,98 (кв.д, 1Н), 1,16 (т, 2Н), 1,24 (дт, 6Н), 1,37 (м. 7Н), 1,64 - 1,78 (м, 4Н), 1,86 (кв.д, 1Н), 2,2 (ушир, д, 4Н), 2,35 (м, 1Н), 2,4 (м, 2Н), 2,74 (дд, 1Н), 3,07 (м, 4Н), 3,52 (д, 1Н), 3,85 (д, 1Н), 4,12 (кв, 1Н), 4,49 (кв.д, 1Н), 4,68 (ді, 1Н), 5,07 (д, 1Н), 5,14 (с, 1Н), 5,16 (д, 1Н), 5,22 (т, 2Н), 6,45 (с, 1Н), 7,28 (д, 1Н), 7,26 (с, 5Н), 7,35 (с. 5Н), 7,56 (д, 1Н)

Спектр ЯМР "ЗС (стандарт - ТМС, СВСІ5), 5, м.д.: 14,15; 22,68; 24,95; 25,61; 26,03; 26,45; 28,20; 31,71; 72 32.89; 33,80; 33,89; 34,00; 35,63; 38,37; 44,79; 45,13; 45,65; 50,23; 51,34; 6040; 66,87; 67,06; 76,50; 77,13; 77,77; 122,46; 126,88; 127,80 - 128,60; 135,15,155,19; 170,11; 170,20; 171,61; 173,76; 175,35.

Приклад 11. Отримання гігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду (Варіант стадії 5 схеми І).

У забезпечену кожухом колбу об'ємом бл завантажують СВАРІрРВОеп-М(ЕЮОСІУ-(І)-Азр-(ОВ21)-()3-Спа-МН2. (140г, О0,19моля), форміат амоній (61г, О0,9бмоля) і 1095 Ра/С (вогкість 5095,тип дедизза, 28г). Додають ЕЮН (200 ргоої (10095), 126Омл), І-РІОН (7Омл) і воду (ДВ, 70г). Суміш нагрівають до 40 - 507С і перемішують доти, поки дані ВЕРХ не укажуть на закінчення реакції (5 годин). Суміш охолоджують до кімнатної температури і фільтрують для видалення каталізатора. Отриманий розчин нагрівають до 40 - 50"С і додають ацетон (об'єм, с приблизно рівний об'єму відфільтровувати розчину), потім залишають охолоджуватися до температури 35 - о 407С. До суміші додають затравочні кристали

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду і при охолоджуванні до кімнатної температури (декілька годин) з суміші кристаллизуется гігроскопічна форма

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду. Тверді речовини с відфільтровують на воронці Бюхнера в атмосфері азоту, осадок на фільтрі промивають ацетоном і сушать на 0 повітрі до постійної маси, отримують

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінамід (84,3г, 0,1бмоля, сч вихід 84,495, чистота 95905). (ге)

Приклад 12. Об'єднаний спосіб отримання трифторацетату М(ЕОСІУу-()-Авр-(0621)-І3-Спа-МН 5» (Варіант « стадій 1 - З схемі ІЇ).

У забезпечену термопарою колбу об'ємом 5Б0Омл завантажують ВОС-М(ЕЮСІУ, (20,3г, 0О,Тмоля),

М-гідроксисукцинімід (11,5г, О,Тмоля) і дихлорметан (200мл). Суміш перемішують при помірній швидкості і до отриманого розчину додають в одну порцію ДЦК (20,бг, О,Тмоля) у вигляді твердої речовини. Розчин « перемішують протягом 1 години, спостерігається виділення невеликої кількості тепла (температура підіймається - то від 207С до 28"С) і утворення осадка ДЦМ. Отриману суспензію фільтрують під вакуумом на воронці Бюхнера з с фільтрувальним папером М/пайтап 41. Осадок на фільтрі промивають дихлорметаном (25 мл х 2). Фільтрати :з» повертають в початкову колбу об'ємом 50Омл і потім послідовно додають (І )-Азр(ОВа1) (22,3г, О,Тмоля), МММ (33,вмл, 0,Змоля) і ДМФА (80г, 1,01моля). Після перемішування протягом 2 годин при кімнатній температурі утворення ВОС-М(ЕЮОСТУ-(І)-Азр-(ОВ21) закінчується (дані ВЕРХ). Реакційну суміш виливають в ділильну воронку, : т о . ! їх що містить крижану воду (10Омл). Суміш підкисляють НСІ (3695, 25мл) до рН 1. Слої розділяють, шар дихлорметана промивають крижаною водою (1О0Омл) і фази розділяють (рН водної фази З - 4). Шар (ее) дихлорметана повертають в початкову колбу об'ємом 50Омл, в яку послідовно в одну порцію у вигляді твердих з речовин додають НоМ-(()-Спа-МНа (17г, О,Тмоля), М-гідроксисукцинімід (11,5г, О,моля), ДЦК (20,6г,

О,моля). Після перемішування протягом 2 годин при кімнатній температурі утворення 1 20 ВОС-М(ЕОСІУ-()-Авзр-(0821)-()3-Спа-МН »5 закінчується (дані ВЕРХ). ДЦМ відділяють шляхом фільтрування під

Кз вакуумом на воронці Бюхнера з фільтрувальним папером УМУпайтап Я. Осадок на фільтрі промивають дихлорметаном (25мл х 2). Фільтрат переносять в ділильну воронку і промивають деіонізованою водою (200мл), що містить М-метилморфолін (15мл, рН 8 - 9). Фази розділяють, і шар дихлорметана повторно промивають деіонізованою водою (150мл х 2). Дихлорметанову фазу промивають 15Омл Ін. НОСІ (рН 1). Фази розділяють, і 59 шар дихлорметана промивають деійонізованою водою (200мл, рн З). Розчин

ГФ) ВОС-МЕЮСІУу-()-Авзр-(В8В21)--)3-Снпа-МН 2 в дихлорметан повертають в чисту колбу об'ємом 500мл і додають

ГФ ТФОК (100мл). Після перемішування протягом 2 годин при кімнатній температурі утворення ТФОК о. Ш МН (ЕОСІУ-()-Азр-«0821)-(3-Спа-МНо закінчується (дані ВЕРХ). Реакційну суміш переганяють у вакуумі для бо Видалення дихлорметана Ї більшої частини трифтороцтової кислоти, потім для того, щоб викликати кристалізацію, додають трет.--бутилметиловий ефір (50Омл) і затравочні кристали. Суміш фільтрують під вакуумом на воронці Бюхнера з фільтрувальним папером УУпайтап й1. Залишок на фільтрі промивають трет-бутилметиловам ефіром (25мл х 2) і сушать на повітр, отримують ТФОК . 2 МН (ЕОСІУ-()-Азр-«(О821)-()-Спа-МН» (46,8г, вихід 81,5905) у вигляді білої твердої речовини (чистота » 9795, х 0,290 65 диастереоміра, О-Азр).

Приклад 13. Получення стабільною негігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланін-аміду.

Спосіб А. Статична конверсія

Гігроскопічну кристалічну форму

М-ЇМ-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартил)-()- Д-циклогексилаланінаміду (7,45кг) подрібнюють в молотковім млині. Отриманий твердий продукт (7,35кг) вміщують в сушильний лоток з неіржавіючої сталі (90 х 28см) і лоток накривають перфорованою алюмінієвою фольгою. Лоток потім герметизують в зволожуючій печі (ГОМАЇІКЕ Нитіакну Сабріпеї модель Мо СЕО 941Му-3); піч тримають герметично закритою від початку процесу конверсії форм до витягання зразка. Піч встановлюють при ВВ 4095 і температурі 70 60"С, зразок витримують при цих умовах протягом 1 години. Зволожуючу піч потім встановлюють при ВВ 8096/607С і витримують при цих умовах протягом 12 годин Зразок витягують через 18 часів витримування при 8096 ВВ/60"С і аналізують з використанням порошкової рентгенографії для оцінки конверсії в негігроскопічну кристалічну форму

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду. Зволожуючу піч 715 відкривають і встановлюють при умовах 4095 ВВ/60"С і витримують протягом 2 годин піч знов встановлюють при звичайних умовах, потім піддон витягують з печі і отримують негігроскопічну кристалічну форму

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду (7,2кг, вихід 96,695). Конверсію форм підтверджують за допомогою діаграми порошкової рентгенографії (фіг. 1). Дані порошкової рентгенографії також представлені в таблиці у вигляді функції кута дифракції (2 6), що 20 збільшується, відповідного міхплощинній відстані кристалу (4) в ангстремах ( ), імпульсам в секунду (1/сек) і відносній інтенсивності піку (90) (Таблиця 1 ). арфа ж сч 25 о см зо впозва віє твою тат, ю вповов томів 99900 6т во, см визвев зв? 3і6оо 21 зв, со 5 з « й З - ї» г со ю я. в з ов щі ю во бо 4035.940) 2.4967| 560.00) 37.89

Спосіб В. Динамічні умови а) Конверсія форми

Гігроскопічну кристалічну форму 70 М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(Ц)- Д-циклогексилаланінаміду (50г) вміщують в мірний циліндр на 400мл (висота шару бсм) на круглій підставці, забезпеченій механічною мішалкою. Пристрій вміщують в піч з вогкістю, що контролюється (| ШМАЇКЕ Нитіану Саріпеї модель Мо СЕО 941Му-3). Швидкість перемішування становить 275об/хв, температуру 60"С і ОВ 4095 встановлюють протягом ЗО хвилин. Сполуки витримують при вказаних умовах протягом 1 години, потім протягом 45 хвилин умови змінюють на 80956 ВВ/60"С. 7/5 Сполуку витримують при цих умовах протягом 16 годин, потім піч знов встановлюють на 4075 ВВ/6О"С і витримують протягом 3,25 години. Потім встановлюють звичайні умови (висота шару 4см), витягують сполуку з циліндра, отримують негігроскопічну кристалічну форму

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду (вихід » 9595).

Конверсію підтверджують за допомогою порошкової рентгенографії (фіг. 2). Дані порошкової рентгенографії також представлені в таблиці у вигляді функції кута дифракції (26), що збільшується, відповідного міжплощинній відстані кристала (4) в ангстремах ( ), імпульсам в секунду (І/сек) і відносній інтенсивності піку (90) (Таблиця 2). мекрх сч 25 о сч зо в лолов| ват зевоо. 1517 ю 81600 76223 11700 555 см в заввт| вововвовоо тт со зв - « з я с їз» з ть со т

Фо й 8 о ю во б5 б) Конверсія форми

Гігроскопічну кристалічну форму

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду (37Ог) завантажують в колбу роторного випарника об'ємом 2л. Колбу встановлюють на роторний випарник (НеїаоіІри 585 ММ-2002) і опускають в заздалегідь нагріту (587С) баню (Неїаоїри ОМ 2002). У пристрої створюють вакуум бОмБар за допомогою вакуумного насосу (ОіІмайіоп ЮМ1), потім вакуум скидають під контролем у вологу атмосферу, створену в окремій, нагрітій, утримуючій воду колбі. Прийом вологої атмосфери контролюють за допомогою пристрою, регулюючого вогкість (Маизаію Нитіанідчце апа Тетрегайшге Тгаштейог) так, щоб всередині пристрою отримати відносну вогкість 79905 (внутрішній тиск 130 - 180мБар). Потім судину роторного випарника обертають 70 при швидкості 145 - 160 оборотів в хвилину протягом 5 годин, підтримуючи температуру нагріваючої бані приблизно 607С і відносну вогкість в судині при 71 - 7995. Потім вакуум скидають в азот, судину і її вміст охолоджують до кімнатної температури, продукт витягують і отримують негігроскопічну кристалічну форму

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)-(Ц)- дД-циклогексилаланінаміду. Аналогічно обробляють друге завантаження гігроскопічної кристалічної форми 75. М-АІМ-І(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартил)-(О)- р-циклогексилаланінаміду (317) з отриманням негігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етил-гліцил)-()-аспартил)|-(І)- рД-циклогексилаланінаміду. Конверсію підтверджують за допомогою діаграми порошкової рентгенографії (фіг. З). Дві партії разом дають 66б7г негігроскопічних кристалічних форми 20. М-А(ІМ-ІМ-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-()-аспартилі|-()- дД-циклогексилаланінаміду (9790 вихід).

Конверсію підтверджують за допомогою діаграми порошкової рентгенографії (фіг. 3). Дані порошкової рентгенографії також представлені в таблиці у вигляді функції кута дифракції (2 60), що збільшується, відповідного міжплощинній відстані кристала (4) в ангстремах ( ), імпульсам в секунду (І/сек) і відносній зв інтенсивність піку (90) (Таблиця 3). с о арок см зо ю см впозов вооя оляоо 1375, со вза 63701 35300, 1994 з вва ввтоивязоо вт, « й З - ї» г со ю я. в з ов щі ю во бо 37|38.185 23549) 870.00) 49.15

Приклад 14. Діаграми порошкової рентгенографії зразка

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил)-(І)-аспартил)|-(І)- Д-циклогексилаланінаміду у вигляді його кристалічної форми і його конвертованої негігроскопічної кристалічної форми

Зразок гігроскопічної кристалічної форми

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду отримують відповідно до методики прикладу 5 або 11 і перетворюють у відповідну негігроскопічну кристалічну форму по /о методиці прикладу 13. Діаграми порошкової рентгенографії для гігроскопічної кристалічної форми і негігроскопічної кристалічної форми також представлені в таблицях у вигляді функції кута дифракції, що збільшується (26), відповідного міжплощинній відстані кристала (4) в ангстремах ( ), імпульсам в секунду (І/сек) і відносній інтенсивності піку (90) (Таблиці 4 і 5 відповідно). ів арок вполвв ват лотоо ока, вповю тої мою 231, сч езвтв| ввів 76000 4421. о сч зо ю сч со зв ч « з що - х» в? со ю й с о зв о ю во й рф люк 1| 5Б152117.1371, 123.00)... 7.34 влолов вавов| 21600, 1648, о8рзета| вве 39100 23.34 виваві вВомтИетвоо 10000; о і 20 см 5 о сч зо ю см со 35 « « ю З с

І» ї» со Приклад 15. Ізотермічні мікрокалориметричні досліди на гігроскопічній і негігроскопічній кристалічних з формах М-|(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцил/і-(І)-аспартилі-(|)-дД-циклогексилаланінаміду.

Ізотермічні мікрокалориметричні досліди на гігроскопічній і негігроскопічній кристалічних формах 1 М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартиліІ-()- Д-циклогексилаланінаміду проводять на з приладі Тпегтотеїйгісо Тпепта! Асімну Мопіг (ТАМ). Конверсію твердого стану різних кристалічних форм вивчають шляхом впливу на ці форми умов при різній вогкості або пар різних розчинників при різних температурах. Для отримання умов з різною важливістю використовують насичені сольові розчини, а саме: КСІ ов (8075 ВВ), Масі (7596 ВВ) і МаВг (6595 ВВ). У скляній ампулі приладу ТАМ зважують приблизно по 100 мг відповідної форми і всередину ампули вміщують мікрогідростат, що містить насичені сольові розчини (з лишком (Ф, твердої речовини) або органічного розчинника. Ампулу герметично закривають, врівноважують при температурі ка досліду і встановлюють в приладі ТАМ в положення вимірювання. Аналогічну систему, що містить промитий морський пісок замість сполуки в формі, що зазнає випробування, вміщують на контрольну сторону приладу. бр Змінюють вихідну потужність як функцію часу (фіг 6 - 8).

Приклад 16. Ізотерми сорбції вологи сгігроскопічної і негігроскопічної кристалічних форм

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-(І)- Д-циклогексилаланінамід

Ізотерми сорбції вологи гігроскопічної і негігроскопічної кристалічних форм

М-(М-(М-(4-піперидин-4-іл)бутаноїл)-М-етилгліцилі-(І)-аспартилі-()- Д-циклогексилаланінаміду отримують на 65 ричажних вагах МТІ МВ 3000, проградуйованих в процентах вогкості. Досліди проводять з використанням приблизно 15мг кристалічних форми, збільшуючи і зменшуючи ВВ. При цьому вимірюють збільшення ваги (на кожній рівноважній стадії) як функцію ВВ (фіг. 9). У іншому варіанті досвіду кристалічну форму витримують при постійній вогкості і визначають збільшення ваги як функцію часу.

Сполука формули І! володіє корисною фармакологічною активністю і, таким чином, вводиться в фармацевтичні композиції і використовується для лікування пацієнтів, страждаючих від різних патологічних станів.

Цей винахід також відноситься до способу лікування пацієнтів, страждаючих від або схильних до станів, які можуть бути поліпшені або попереджені при введенні інгібіторів агрегації тромбоцитів, за рахунок інгібіторювання скріплення фібриногену і згортання крові. Крім того, цей винахід відноситься до способу /о профілактики або лікування тромбозу, асоційованого з деякими хворобливими станами, такими як інфаркт міокарда, удар, периферичне артеріальне захворювання і дисеміноване внутрішньосудинне згортання, у людей і інших ссавців.

Потрібно розуміти, що під "лікуванням" в даному випадку мається на увазі профілактична терапія, а також лікування виражених станів.

Цей винахід також включає в свій об'єм фармацевтичні композиції, які містять фармацевтичне прийнятну кількість, щонайменше, однієї сполуки формули І в поєднанні з фармацевтичне прийнятним носієм або наповнювачем.

На практиці сполуки і лікарські композиції відповідно до цього винаходу можуть бути введені будь-яким прийнятним способом, наприклад, локально, шляхом інгаляції, парентерально, ректальне або перорально, але 2о переважним є пероральний спосіб.

Сполука формули ІІ може бути представлена в лікарських формах, що забезпечують введення за допомогою найбільш переважного способу, і цей винахід також відноситься до фармацевтичних композицій, що .містять, щонайменше, одну сполуку, що заявляється, які прийнятні для використання в медицині або ветеринарії. Ці композиції можуть бути отримані за допомогою звичайних способів | використанням фармацевтичне прийнятних сч адьювантів або наповнювачів. До адьювантів відносяться, крім іншого, розріджувачі, стерильне водне о середовище і різні нетоксичні органічні розчинники.

Композиції можуть бути отримані в формі таблеток, пілюль, капсул, гранул, порошків, водних розчинів або суспензій, розчинів для ін'єкцій, еліксирів, сиропів і ін., і можуть містити один або декілька агентів, вибраних з групи, що включає підсолоджуючі речовини, корригенти, барвники, стабілізатори і консерванти, щоб су зо можна було приготувати фармацевтично прийнятні композиції.

Вибір розчинника і вміст активної речовини в розчиннику звичайно здійснюється з урахуванням розчинності і о хімічних властивостей продукту, конкретного способу введення умов, які необхідно дотримувати в с фармацевтичній практиці. Наприклад, при виготовленні таблеток можуть бути використані наповнювачі, такі як лактоза, цитрат натрію, карбонат кальцію, дикальцій фосфат, диспергуючі агенти, такі як крохмаль, альгинові со

Зв КИСЛОТИ і деякі комплексні силікагелі, змішані із змащуючими речовинами, такими як стеарат магнію, «Е лаурилсульфат натрію і тальк. Для отримання капсул добре використати лактозу і високомолекулярні поліетиленгликолі. При отриманні водних суспензій можна додавати емульгуючі агенти або агенти, які прискорюють, утворення суспензії. Можуть бути також використані розріджувачі, такі як сахароза, етанол, поліетиленгликоль, пропіленгликоль, гліцерин і хлороформ або їх суміші, а також інші матеріали. «

Для парентерального введення можна використати емульсії, суспензії або розчини сполук цього винаходу в з с рослинному маслі, наприклад, в кунжутному маслі, арахісовому маслі, оливковому маслі, або у водно-органічних розчинах, таких як суміші води і пропіленгликоля, в органічному ефірі, відповідному для ін'єкцій, таких як ;» етилолеат, а також стерильні водні розчини фармацевтичне прийнятних солей продуктів відповідно до цього винаходу, розчини солей продуктів цього винаходу також можуть бути використані для введення шляхом

Внутрішньом'язових або підшкірних ін'єкцій. Для внутрішньовенних ін'єкцій можуть бути використані водні їх розчини, що містять солі в чистій дистильованій воді, при наступних умовах: значення рН розчину відповідним образом підігнане; розчини повинні містити розумний буферний агент; розчини ізотонічні завдяки введенню со достатньої кількості глюкози або хлористого натрію; розчини -стерилізовані, шляхом нагрівання, опромінення ко і/або мікро фильтрації.

Також можна використати місцеве введення з допомогою гелю (на водній або спиртовій основі), кремів або о мазей, що містять сполуку цього винаходу. Сполуки, що заявляються, можуть бути введені в гелі або матричні

Із основи для застосування у вигляді пластиру, який повинен забезпечувати введення сполуки, що контролюється через шкіряний бар'єр.

Тверді композиції для ректального введення включають свічки, приготовані відповідно до відомих способів і дв ЩО містять, щонайменше, одну сполуку формули ІІ.

Процентний вміст активного інгредієнта в композиції відповідно до теперішнього часу винайденому може (Ф) мінятися так, щоб забезпечувати відповідне дозування ліків. Очевидно, що декілька стандартних лікарських ка форм може бути введено приблизно в один і той же час. Необхідна доза може бути визначена лікарем або кваліфікованим медичним персоналом і залежить від бажаного терапевтичного ефекту, способу ведення і бо тривалості лікування, а також від стану пацієнта. Схема прийому лікарського засобу при здійсненні способу цього винаходу повинна бути така, щоб вона забезпечувала максимальну терапевтичну дію доти, поки спостерігається поліпшення, а з цього моменту - ефективний мінімальний рівень, який дає полегшення. Звичайно пероральна доза може складати приблизно від 0,1мг/кг до 100мг/кг, переважно від 0,1 до 2Омг/кг, і найбільш переважно приблизно від 1 до 2Омг/кг, а внутрішньовенна доза - приблизно від 0,1мкг/кг до 1ООмкг/кг, 65 переважно від 0,1 до 5Омг/кг. У кожному конкретному випадку дозування ліків визначається з урахуванням факторів, властивих даному пацієнту, таких як вік, вага, загальний стан здоров'я і інші параметри, які можуть впливати на ефективність сполуки, що заявляється.

Крім того, сполука формули І може вводитися так часто, як це необхідно для отримання бажаної терапевтичної дії. У деяких пацієнтів може спостерігатися швидка реакція на більш високі або більш низькі

ДОЗИ і можуть бути достатні більш слабі підтримуючі дози. Для інших пацієнтів може бути необхідно провести довготривале лікування при нормі від 1 до 4 пероральних доз в день, переважно від одного до двох доз в день, відповідно до фізіологічних потреб кожного конкретного пацієнта. Звичайно активний продукт може бути введений перорально 1 - 4 разу в день. Звичайно, для інших пацієнтів може бути необхідно прописувати не більше за одну або двох доз в день. 70 Сполуки формули І виявляють значну фармакологічну активність при проведенні описаних в літературі дослідів. Результати цих дослідів, як вважають, відповідають фармакологічній активності для людини і інших ссавців. Нижче приведені результати фармакологічних випробувань Іп мо і Іп мімо, які характерні для сполуки формули ІІ.

У приведених нижче фармакологічних випробуваннях оцінюються інгібуюча активність сполуки формули ІІ на 7/5 опосередкуєму фібриногеном агрегацію тромбоцитів, скріплення фібриногену з активованими тромбіном тромбоцитами, а також ех-мімо інгібування індукованої АДФ агрегації тромбоцитів. Результати цих випробувань корелюють з інгібуючими властивостями Іп мімо сполуки формули ІІ.

Оцінка агрегації тромбоцитів заснована на описі, представленому в роботі Віоод 66 (4), 946 - 952 (1985).

Оцінка скріплення фібриногену відповідає по суті методиці, описаній Киддегі 7.М., еї аіІ., Ргос. Май). Асад. 2о Зсі, ОЗА 83, 5708 - 5712 (1986) і Ріом/ Е.Р., еї аІ.,, Ргос. Май. Асай. Зсі, БА 82, 8057 - 8061 (1985).

Вивчення ех-мімо інгібування індукованої АДФ агрегації тромбоцитів засноване на способі 7исКег, "РіІаїеїеї

Ададгедацоп Меазигей Бу ШТте РПпоюеїесігіс Ме(поас", Мейїйоа Іп Епгугао-Іоду 169,117 - 133 (1989).

Оцінка агрегації тромбоцитів

Приготування фіксованих активованих тромбоцитів сч

Тромбоцити виділяють з концентратів тромбоцитів людини з використанням гель-фільтруючої методики, описаної Магодцеге О.А., еї аї., У. Віої. Спет., 254, 5357 - 5363 (1979) і Киддегі 7.М. еї аї., Іпмеві., 72, і) 1 - 12 (1983). Тромбоцити суспендують при концентрації 2 х 10Укліток/мл в модифікованому не утримуючому кальцію буфері Тірода, що містить 127мММ хлористого натрію, 2ММ хлористого магнію, 0,42мМ Ма»НРО,) 11,9мММ

Мансо»з, 2,9мММ КС, 5,5мММ глюкози, 10ММ НЕРЕЗ (ГЕПЕС, М-2-гідроксиетилпіперазин-М'і2-етансульфонова с кислота) при рН 7,35 і 0,3595 сивороточного альбуміну людини (НА). Ці промиті тромбоцити активують шляхом додання людського а-тромбіну при кінцевій концентрації 2од/мл з подальшим доданням інгібітора тромбіну о 1-2581 при кінцевій концентрації 40мкМ. До активованих тромбоцитів додають параформальдегід при кінцевій с концентрації 0,5095 і витримують при кімнатній температурі протягом ЗО хвилин. Фіксовані активовані тромбоцити потім збирають шляхом центрифугування протягом 15 хвилин при 650 х 9. Пеллети тромбоцитів со промивають 4 рази вказаним буфером Тірода з 0,3596 НА і знов суспендують при концентрації 2 х 109 Й кліток/мл в тому ж буфері.

Оцінка агрегації тромбоцитів

Фіксовані активовані тромбоцити витримують протягом однієї хвилини з вибраною дозою сполуки, що « випробовується в якості інгібітора агрегації тромбоцитів, де агрегацію ініціюють шляхом додання фібриногену 70 людини при кінцевій концентрації 25Омкг/мл. Для реєстрації агрегації тромбоцитів використовують пристрій для - с визначення профілю агрегації тромбоцитів Моде! РАР-4. Міру інгібування агрегації виражають в процентах від ц швидкості агрегації, що спостерігається у відсутність інгібітора. Потім для кожної сполуки розраховують «» значення ІС во, тобто, кількість інгібітора, необхідного для зменшення швидкості агрегації на 5095 (див., наприклад, Ріом Е.Р., еї аі.. Ргос. Май. Асай. 5сі, ОБА 82, 8057 - 8061 (1985)).

Оцінка скріплення фібриногену «г» Тромбоцити промивають від складових плазми з використанням технології градієнта щільності альбуміну, описаної У/аізп Р.М. з співавторами (Вг. У). Наетаїйо!. 281 - 296 (1977)) і модифікованої Тгарапі- отбрагао М. з со співавторами, (у. Сп. Іпмазі. 76. 1950 - 1958 (1985))У кожній експериментальній суміші тромбоцити в ко модифікованому Буфері Тірода (Киддегі 2. М. еї аїЇ., У. Сп. Іпмеві, 72, 1 - 12 (1983) стимулюють за сл 50 допомогою а-тромбіну людини при 22 - 252С протягом 10 хвилин (3,125 х 108 тромбоцитів на літр і тромбін в концентрації 0,1 одиниці Національного інституту людини (США) /мл). Потім додають гирудин в 25-кратному

ІК) надлишку (одиниць/одиниць) протягом 5 хвилин перед доданням міченого.ізотопом 125) фібриногену і випробуваної сполуки.

Після цього додання кінцева кількість тромбоцитів, в суміші становить 1 х 10 /л. Після втримання протягом 22 Ще 30 хвилин при 22 - 257С пов'язані і вільні ліганди розділяють шляхом центрифугування при 12000 х 9

ГФ) протягом 4 хвилин 5Омкл суміші через ЗООмкл 2095-вий сахарози. Пеллети тромбоцитів відділяють від залишку суміші для визначення радіоактивності пов'язаних тромбоцитів. Неспецифічне скріплення вимірюють в сумішах, де що містять надлишок неміченого ліганда. При аналізі кривих скріплення по методу Зсаїснага неспецифічне скріплення отримують у вигляді підігнаного параметра з ізотерми скріплення за допомогою комп'ютерної 60 програми (Мипзоп Р.)., Меїйой Епгутої., 92, 542 - 576 (1983)). Для визначення концентрації кожної сполуки, необхідної для 5095-вого інгібування скріплення фібриноген з активованими тромбіном тромбоцитами (ІС во), кожну сполуку випробовують при б або більш концентраціях з фібриногеном, міченим 7129) в концентрації 0,17бмкмоля/л (бОмкг/мл). ІС бо визначають з графіка залежності залишкового скріплення фібриногену і логарифма концентрації сполуки. бо ех-мімо Інгібірування індукованої АДФ агрегації тромбоцитів

Протокол досліду

Контрольні зразки крові отримують за 5 - 10 хвилин до введення випробуваної сполуки нечистокровним собакам вагою від 10 до 20Окг. Сполуку вводять внутрішньошлунково через водний зонд або перорально в Желатинових капсулах. Зразки крові (по 5мл) відбирають через 30-ти хвилинні інтервали протягом З годин і через 6, 42 і 24 години після введення ліків. Кожний зразок відбирають за допомогою венепункції головної вени і збирають безпосередньо в пластиковий шприц, що містить одну частину З3,890-вого тринатрий цитрата на дев'ять частин крові.

Ех-мімо агрегація тромбоцитів собак 70 Зразки крові центрифугують при 100Опро/міна протягом 10 хвилин з отриманням збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП). Після витягання ЗТП зразок центрифугують ще 10 хвилин при 2000Опро/міна з отриманням плазми з низьким змістом тромбоцитів (ПНТ). Кількість тромбоцитів в ЗТП визначають за допомогою лічильника Соцег

Соцпіег (Соціег ЕІесігопісв, Ніаіеай, РІ). Якщо концентрація тромбоцитів в ЗТП складає більше

ЗО000Отромбоцитів/мкл, то ЗТП розбавляють з допомогою ПНТ до змісту тромбоцитів до 300000 тромбоцитів/мкл. Потім аліквоти ЗТП (25О0мкл) вміщують в кювети з дифузійним покриттям кремнієм (7,25 х 55мм, Віо/Оага Согр., Ногепат, РА). Потім до ЗТП додають епинефрин (кінцева концентрація 1 мкМ), плазму вигримують протягом 1 хвилини при 37"С. До ЗТП додають стимулятор агрегації тромбоцитів, АДФ, при кінцевій концентрації 1Омкм. За агрегацією тромбоцитів спостерігають спектрофотометричне з використанням светотрансміссійного агрегометра (Віо/Оаіе Ріайїеіїеї Адодгедайоп Ргойіег, Моде-1 РАР-4, Віо/Оаіе Согр., Ногепат, РА). Для випробуваної сполуки двічі записують швидкість зміни (нахил) пропущення світла і максимум світлопропускания (максимальна агрегація). Дані по агрегації тромбоцитів представляють як процент зменшення (середнє значення ї- середньоквадратична помилка) нахилу або максимальної агрегації в порівнянні з даними, отриманими у випадку контрольної ЗТП, яку отримують із зразків крові, відібраних до введення випробуваної сполуки. с

Сполуки формули ІІ виявляють високу активність в описаних вище дослідах і розглядаються як сполуки, які можуть бути використані для лікування і профілактики тромбозу, асоційованого з деякими захворюваннями. о

Антитромботична активність в дослідах за оцінкою ех-мімо агрегації тромбоцитів собаки передбачає наявність такої ж активності в організмі людини (див., наприклад, Сафанато, У, Бодаз МУ деап, "Івоїанцоп ої Ріаїйеїеїв їот І абогаїгу Апітаї!в", Меїйод Епгутої! 169, Раїі А., 27, 0989)) Результати тестування сполуки формули за «с допомогою описаних вище методів представлені нижче в Таблиці б. Також в цій Табчиці представлені результати порівняльних випробувань для 4 - 4-(піперидил) бутаноїл-гліциласпартилтриптофана, тобто, о сполуки, описаної в європейській патентній публікації Мо 0479481 Га со

Сполучення, Мо |Інгібування агрегації фіксованих тромбоцитів Доза «І

Прикладу (ІС,о мкм) (мг/кг) тромбоцитів « й вового З с спол бЯтеМє) 11111111 об) Б в ої 11111 "з Кваліфікований в даній області фахівець легко зрозуміє, що цей винахід добре адаптований для реалізації цілей цього винаходу і отримання названих результатів і переваг. Сполуки, композиції і способи, описані тут, представлені; як переважні варіанти здійснення винаходу або для пояснення винаходу і не обмежують його 79 об'єм, щ» шкі Ф ормула винаходу іме) с 20 1. Сполука формули (МІЇ) з 9) о ж ЕЕ о (МІ), ве (сні. ни--сн- Й Кб о

В СНаСоОР! (УТІ) о де

В являє собою алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, аралкіл, о алкіларил або алкіларалкіл;

Е! являє собою Н; 60 Е? являє собою о-вуглецевий бічний ланцюг природної о-амінокислоти, Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, заміщений арил, аралкіл, заміщений аралкіл, гетероцикліл, заміщений гетероцикліл, гетероциклілалкіл, заміщений гетероциклілалкіл, або Е! і Е? разом з атомом азоту і атомом вуглецю, через які Е і Е? пов'язані, утворять 4-, 5-, 6- або 7--ленне азациклоалканове 65 кільце;

С являє собою ОВ або МЕ 'В2;

Claims (5)

1. В ї В2 незалежно один від одного являють собою Н, алкіл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл, алкілциклоалкіл, алкілциклоалкілалкіл, арил, аралкіл, алкіларил або алкіларалкіл; р приймає значення від 1 до 4; Р" являє собою нестійку при гідруванні захисну групу для кислоти; і Рг являє собою Р? або ТФОК.Н-; і Р? являє собою нестійку в кислоті захисну групу для аміногрупи.
2. 2. Сполука по п. 1, де В являє собою алкіл; то Е! являє собою Н; Е? являє собою циклоалкілалкіл; С являє собою МЕ 82; В! її 82 являють собою Н; і р приймає значення 1.
3. З. Сполука по п. 2, де В являє собою етил; і Е? являє собою циклогексилметил.
4. 4. Сполука по п. З, де Р" являє собою бензил; і Р являє собою ТФУК.Н-.
5. 5. Сполука по п. З, де Р! являє собою бензил; і 2 : се Р- являє собою трет-бутоксикарбоніл. що о се юю се (ее) «І -

   с . а т» (ее) ко с 50 ще) ко бо б5