UA141643U - Спосіб лікування вікових змін та/або рубцевих дефектів шкіри обличчя - Google Patents

Abstract

Спосіб лікування вікових змін та/або рубцевих дефектів шкіри обличчя полягає у тому, що пацієнту у маніпуляційному кабінеті за допомогою внутрішньодермального введення одноразово вводять суміш, яка містить 30 млн клітин пупкового канатика.

Description

Корисна модель належить до медицини, в саме дерматології, клітинної терапії, та може бути використана для проведення терапії з метою зниження вираженості вікових змін шкіри обличчя (зморшок, пружності шкіри).

Вікові зміни шкіри і їх корекція є важливою проблемою сучасної дерматології та косметології.

Завдяки інтенсивному розвитку науки і плідній діяльності вчених, з'являються |і удосконалюються нові методики боротьби зі старінням шкіри. Методи корекції старіння шкіри повинні бути комплексними і залежати від домінуючого виду старіння, супутніх захворювань, віку, типу шкіри та мотивацій пацієнтів.

Зміни, що відбуваються 3 віком, виникають як наслідок незворотного генетично запрограмованого процесу. Це - хроностаріння. При цьому відбувається потовщення рогового і витончення інших шарів шкіри. Зменшується кількість вироблення гіалуронової кислоти, стінки кровоносних капілярів стають тонкими. Виникає опущення м'яких тканин обличчя під дією гравітації. Внаслідок цих змін шкіра втрачає еластичність і утворюються глибокі зморшки (1, 21.

Старіння пов'язане зі зношуванням організму через хвороби, стреси і випадкові події та має негативні наслідки для здоров'я в цілому і зовнішнього вигляду зокрема.

Внутрішніми причинами старіння є: порушення функції ендокринної системи - зниження секреції гормонів, в першу чергу, гіпофізу і щитовидної залози, у жінок - зменшення естрогенів; зниження обміну речовин; переважання процесів розпаду над процесами синтезу; ослаблення імунітету; порушення мікроциркуляції.

Старіння шкіри, обумовлене внутрішніми факторами, призводить до різних гістологічних змін у всіх її шарах, включаючи сплощення межі між епідермісом і дермою, зникнення сосочків дерми, зменшення кількості меланоцитів і клітин Лангерганса в епідермісі, атрофії дерми, зниження кількості фібробластів (3), огрядних клітин, судин в шкірі, зникнення еластичних волокон в субепідермальній елауніновій волокнистій мережі і атипове виснаження і фрагментація еластичних волокон в дермі. Внутрішні чинники старіння призводять до функціональних змін шкіри: зменшення вироблення колагену І і ЇЇ типів, зниження швидкості

Зо регенерації епідермісу і активності меланоцитів |4, 5, б).

Вікові зміни формуються під впливом численних шкідливих факторів, з якими ми постійно стикаємося протягом життя. Шкіру витончує і робить більш грубою вплив екзогенних факторів: сонця, вітру, морозу, води, УФ-випромінювання. Вважається, що старіння шкіри на 70 95 залежить не від віку, а від шкідливого впливу ультрафіолету, який є основним компонентом сонячного світла. Якщо порівняти шкіру на обличчі зі шкірою на закритих ділянках тіла, то можна побачити, що зміни в першу чергу торкнулися областей, не захищених одягом |7|.

Старіння шкіри, викликане зовнішніми чинниками, в першу чергу УФ-випромінюванням, призводить до гістологічних змін, що відрізняється від змін, пов'язаних з впливом внутрішніх факторів. У той час, як старіння шкіри під дією внутрішніх факторів проявляється в зниженні еластичності і зменшенні її клітинного складу, шкіра, пошкоджена ультрафіолетом, характеризується еластозом, гіперпродукцією аномальних еластичних волокон, збільшенням кількості тучних клітин, гістіоцитів і фібробластів. Пошкоджена випромінюванням шкіра зазвичай запалена, її кровоносні судини розширені і звивисті, базальна мембрана витончена.

Незважаючи на те, що внутрішні і зовнішні чинники старіння викликають різні гістологічні зміни в шкірі, функціональні порушення аналогічні для даних факторів. У пошкодженій випромінюванням і внутрішніми механізмами шкірі відбувається зниження вмісту колагену, активності меланоцитів, а також здатності шкіри до загоєння ран І51.

Загальні вікові зміни шкіри обличчя є результатом змін епідермісу, дерми і об'ємних змін контурів. Старіння епідермісу пов'язане з УФ-пошкодженням і гормональними змінами, проявляється витончення епідермісу, гіперпігментацією, доброякісними і злоякісними новоутвореннями. У міру старіння організму, зовнішній шар шкіри стає тоншим при незмінній кількості шарів клітин. Кількість пігменту, що міститься в меланоцитах, зменшується. Шкіра тоншає, стає більш блідою і напівпрозорою. На відкритих ділянках з'являються великі пігментні плями.

Старіння дерми проявляється поступовим руйнуванням колагену і еластину, зменшенням кількості міжклітинної речовини, збіднінням клітинного складу, опустошенням мікроциркуляторного русла. Зменшується міцність і еластичність дерми. Ці зміни називаються еластозом, особливо помітні на відкритих ділянках шкіри, що зазнають впливу сонця.

Кровоносні судини дерми стають більш крихкими. Це призводить до синців і крововиливів,

розвиваються стареча пурпура та вишневі ангіоми. Підшкірний жировий шар стоншується, збільшується ризик пошкодження шкіри і знижується здатність до підтримки температури тіла.

Сальні залози виробляють менше жирової змазки. У жінок зниження вироблення шкірного жиру відбувається поступово і є особливо актуальним після настання менопаузи. У чоловіків це зниження малопомітне і проявляється після 80 років. Зменшення кількості шкірного секрету часто призводить до сухості і свербіння шкіри. Потові залози з віком виробляють менше поту, що знижує здатність організму підтримувати нормальну температуру тіла (1, 201.

Зріла шкіра відновлюється повільніше, ніж молода. Загоєння ран відбувається в 4 рази повільніше. Це сприяє появі пролежнів і інфекцій. Новоутворення шкіри, такі як родимки, родимі плями, бородавки, атероми і інші дефекти, частіше зустрічаються у людей похилого віку |81І.

Численні зміни стосуються не тільки шкіри, але і м'язів і кісток лицьового скелета. З віком відбувається втрата еластичності і пружності кісток і м'язів, зменшення і перерозподіл підшкірного жиру, зниження тонусу м'язів, втрата кісткової тканини лицьового скелета, особливо при відсутності зубів (9, 101.

Патогенез старіння шкіри.

Під впливом зовнішніх і внутрішніх причин відбуваються зміни шкіри: 1) сповільнюється поділ клітин; кількість відмерлих клітин не дорівнює кількості народжених клітин (в молодому віці оновлення клітин відбувається за 21 день, поступово ці терміни змінюються і досягають 41 дня); стоншується живий шар клітин в епідермісі, але збільшується і потовщується роговий шар клітин; 2) відбувається склерозування судин, порушення кровопостачання, що веде до порушення живлення шкіри; з'являються телеангіектазії; 3) в клітинах епідермісу зменшується утворення попередників ліпідів, що призводить до порушення ліпідного бар'єру, тому що рогових шарів стає більше, чутливість шкіри погіршується, але при порушенні ліпідного бар'єру шкіра швидше і частіше пошкоджується - стає малоеластичною, схильною до сухості і лущення; 4) спостерігаються зміни в меланогенезі (утворенні шкірного пігменту). Меланоцити, що утворюють цей пігмент, набувають різні включення. Це призводить до появи вікової пігментації (старечі плями), змінюється і загальний фон шкіри, вона стає темнішою, жовтувато-сірого

Зо кольору; 5) відбуваються зміни в клітинному імунітеті шкіри, у зв'язку з чим можлива поява різних новоутворень (родимки, бородавки, папіломи) і розвиваються шкірні захворювання; б) змінюється склад білка в результаті недостатнього надходження білка з їжею і порушення його розщеплення в результаті вікової слабкості ферментної системи; утворюються білкові зшивання (ділянки мертвої тканини - пошкоджені білкові молекули); 7) спостерігаються зміни в основній речовині дерми: порушується синтез гіалуронової кислоти, порушується її здатність зв'язувати воду - внаслідок цього дерма розпушується, знижується тонус шкіри; 8) зміни в сальних і потових залозах (гіпофункція, згасання), пов'язані зі зниженням рівня естрогенів. Може бути гіперфункція (андрогенізація), що веде до розбалансування функції потових і сальних залоз і підвищення росту волосся в непотрібних місцях; 9) зміни в волосяних фолікулах (волосся тонке, ламке, виснажені, дифузне порідіння, рідшають брови і вії); 10) атонія підшкірно-жирової клітковини (рихлість і внаслідок цього птоз). Йде деформація овалу обличчя: підборіддя згладжується, кінчик носа опускається і трохи загострюється, западають очі, опускається бровна дуга; 11) зміна активності ферментів (зниження кількості і активності ферментів, за винятком ферментів біологічного окислення); 12) підвищується проникність шкіри; 13) хребет викривляється, фігура набуває згорблений вигляд, голова сильніше видається вперед.

В основі колагенового шляху старіння шкіри лежить принцип накопичення "злиплих" колагенових волокон. Вони у вигляді сітки відокремлюють епідерміс від шарів, які лежать глибше (дерми), і визначають її механічну міцність і еластичність. Протягом усього життя клітин відбувається постійне утворення і руйнування цих ниток. І ті їх фрагменти, в яких в силу тих чи інших причин відбулися зміни, не "разлипаються" під дією ферменту колагенази, а накопичуються в міжклітинному просторі, що проявляється зниженням еластичності шкіри, появою зморшок, а проявом якої є пігментація на шкірі у вигляді різних плям.

Палуроновий шлях старіння полягає в наступному. Гіалуронова кислота - складна бо біоорганічна сполука, молекули якої розташовуються в міжклітинному просторі шкіри у вигляді стабільного гелю з водою. Через гель здійснюється виведення шлаків і проникнення в шкіру різних речовин. З віком в гіалуроновій кислоті виникають "зшивання", роблячи гелієву структуру менш проникною, ускладнюючи обмін речовин, що погано позначається на шкірі. Фермент гіалуронідаза, призначений для руйнування гіалуронової кислоти, в процесі старіння організму поступово знижує ефективність впливу, тому йому потрібна допомога ззовні.

Регенераційний шлях можна охарактеризувати зниженням швидкості ділення клітин епідермісу шкіри. З віком, десь після 37-40 років, особливо при віковій перебудові, в організмі жінки зменшується кількість вироблюваних гормонів. Це призводить до зниження швидкості ділення клітин шкіри, а швидкість зроговіння клітин, що залежить від зовнішніх чинників, залишається постійною. В результаті збільшується число кератинових шарів від 5-6 до 7-9 і більше. Шкіра стає менш еластичною, з'являються зморшки. У деяких людей у віці шкіра стає сухішою, спостерігається відшарування ороговілих клітин - шкіра лущиться.

Досягнення в сучасних дослідженнях лікування вікових змін шкіри.

Лікування дефектів шкіри з використанням культивованних іп міг клітин набуло широкого визнання у всьому світі як безпечний і ефективний метод. Серед безлічі типів клітин, здатних надавати клінічний ефект, особливий інтерес викликають дермальні фібробласти, які являють собою гетерогенну популяцію клітин мезенхімального ряду і відіграють ключову роль в процесах регуляції клітинних взаємодій і підтримці гомеостазу шкіри. Фібробласти не тільки формують оптимальні умови для функціонування і проліферації інших типів клітин (епітеліальних, ендотеліальних, клітин волосяних фолікулів), а й відповідають за координацію їх функцій у відповідності з розташуванням на тілі. Здатність фібробластів формувати міжклітинні матриці, синтезувати цитокіни, викликати міграцію і проліферацію різних типів клітин при пошкодженнях шкіри робить їх перспективними для широкого клінічного застосування (11, 121.

Біосинтетичні потенції фібробластів надзвичайно великі: одна зріла клітина в активному стані здатна продукувати до 3,5 млн. макромолекул колагену на добу (131.

У культурі дермальні фібробласти також мають здатність активно синтезувати компоненти міжклітинного матриксу, включаючи колаген та еластин (14-16). Так, дані проточної цитометрії показали, що культивовані дермальні фібробласти здатні продукувати велику кількість колагену

Ї типу (інтенсивність флюоресценції склала 8,49 ум. од. в порівнянні з 0,09 ум. од. в контролі)

Зо 141. Після трансплантації в шкіру біосинтетичні потенції культивованих клітин зберігаються і вони активно продукують колаген та інші компоненти міжклітинного матриксу (17-20.

Завдяки здатності активно і протягом тривалого часу синтезувати компоненти міжклітинного матриксу, культивовані дермальні фібробласти можуть ефективно коригувати дефекти шкіри: зменшувати кількість і глибину зморшок, збільшувати товщину, пружність і еластичність шкіри, покращувати її текстуру (22, 23, 13-28). При цьому показано, що аутологічні дермальні фібробласти, отримані навіть від пацієнтів б0О-річного віку, не втрачають свою безпеку і клінічну ефективність (13, 14, 281.

Доклінічні дослідження на безтимусних мишах показали, що культивовані фібробласти не мають онкогенних властивостей |13, 14, 16). Також не було виявлено окисних ушкоджень ДНК. В культурі клітин не спостерігали трансформації фібробластів в патологічні клітини, що викликають фіброз тканин. Також не спостерігали утворення келоїдних і гіпертрофічних рубців, внаслідок внутрішньошкірних ін'єкцій аутологічних дермальних фібробластів.

У 1997 році технологія використання фібробластів для корекції вікових змін шкіри була запатентована (22) і до 1999 року проведені перші багатоцентрові подвійні сліпі плацебо- контрольовані клінічні дослідження. В 1999 році в США компанія Ізоіадеп (нині Ріргосеї!) опублікувала результати масштабного клінічного дослідження, проведеного за участю 1450 пацієнтів з вираженими зморшками на шкірі обличчя. Його результати довели як безпеку методу (термін спостережень склав 24-48 місяців), так і його ефективність. При цьому ефект мав властивість посилюватись з часом і зберігатись до 7 років після лікування.

В 2003-2008 роках компанія ІзоЇадеп успішно провела багатоцентрове рандомізоване сліпе плацебо-контрольоване клінічне дослідження застосування даної технології для корекції зморшок, зокрема носогубних складок, за участю більше 800 пацієнтів, за якими спостерігали 12 місяців. Ці дослідження показали статистично достовірне зменшення глибини зморшок, що зберігалось протягом всього часу спостереження. Клінічний ефект виражався в значному зменшенні рельєфності і потовщенні дермального шару шкіри, зростання в ньому числа фібробластів і щільності колагену.

Щодо комерційного застосування методу, то в США в 1995-1999 роках метод був застосований у понад 1000 пацієнтів, у Великобританії за 2002-2007 роки - більше ніж у 6000 пацієнтів, в Австралії та Новій Зеландії за 2003-2004 роки - у 4027 пацієнтів.

В Європі дана технологія успішно застосовується, зокрема в швейцарських косметологічних клініках під брендом Евіедеп.

Застосування аутологічних дермальних фібробластів в дерматології та естетичній медицині визнане перспективним методом і російськими фахівцями (14-20). Так, на базі Самарського державного медичного університету проведені клінічні дослідження застосування аутологічних дермальних фібробластів для корекції атрофічних рубців шкіри обличчя. Результати досліджень показали, що інтрадермальне введення аутологічних дермальних фібробластів у пацієнтів з атрофічними рубцями постакне дозволяє значно (на 67 95) поліпшити результати лікування в порівнянні з традиційною терапією. У пацієнтів з "молодими" (до 1 року) атрофічними рубцями відзначено поліпшення результатів на 71 95.

У клінічному дослідженні, проведеному на базах Уральської державної медичної академії та

Інституту медичних клітинних технологій, взяли участь 45 пацієнтів у віці 43-60 років. Після інтрадермального введення аутологічних дермальних фібробластів у пацієнтів спостерігалося зникнення дрібних і зменшення вираженості глибоких зморшок, підвищення тургору шкіри і збільшення її товщини. Ефект мав характер посилення з часом, досягаючи максимуму через 15 місяців після введення клітин, і зберігався не менше двох років.

Клінічні дослідження в рамках міжгалузевої програми "Нові клітинні технології - медицині", проведені на базі Інституту біомедичної хімії РАМН, що включали 68 пацієнток віком від 30 до 65 років з ознаками вікових змін шкіри, також показали, що після введення аутологічних фібробластів поліпшується стан шкіри обличчя - зростає її товщина і еластичність, покращується мікроциркуляція І|16).

Таким чином, всі клінічні випробування, проведені як зарубіжними, так і російськими дослідниками, показали безпечність і клінічну ефективність застосування аутологічних дермальних фібробластів для корекції вікових і рубцевих змін шкіри.

Додаткові клінічні дослідження з застосуванням аутологічних дермальних фібробластів для корекції вікових змін шкіри (мета яких - з'ясування механізмів якісних і кількісних змін, що відбуваються в шкірі після застосування клітин), проведені за участі ряду московських медичних організацій, продемонстрували, що клінічний ефект має виражений і наростаючий в часі характер. Так, аналіз даних, отриманих через 1, З і 6 місяців після процедури, показав, що у всіх

Зо пацієнтів зазначалося прогресуюче збільшення еластичності шкіри обличчя (зокрема в параорбітальній області, яке досягало 25595 у порівнянні з вихідним рівнем), поліпшення текстури шкіри обличчя (через 6 місяців - на 27 95 порівняно з початковим рівнем), включаючи прогресуюче зниження вираженості пігментних плям, зменшення глибини зморшок (в параорбітальній області досягав 092 95), посилення активності тканинного кровотоку і гемодинамічних механізмів його регуляції. Гістологічні дослідження, проведені до і після застосування аутологічних дермальних фібробластів, виявили: через місяць після введення трансплантовані клітини без ознак мітотичної активності візуалізуються в дермі невеликими групами, чітко визначаються новоутворені колагенові волокна, спостерігається збільшення обсягу і ступеня гідратації дерми. Через З ії 6 місяців після процедури виявлена тенденція зберігається. При цьому всі досліджувані пацієнти, без винятку, задоволені отриманим клінічним результатом. Таким чином, проведене протягом б місяців комплексне клініко- інструментальне та морфологічне дослідження показало, що застосування аутологічних дермальних фібробластів сприяє збільшенню товщини шкіри і підвищенню її пружності, зменшенню кількості та глибини зморшок, покращенню текстури шкіри. Зокрема було виявлено, що спостережуване поліпшення стану шкіри супроводжується суттєвими змінами в мікроструктурі дерми, посиленням активності гемодинамічних механізмів регуляції тканинного кровотоку, збільшенням обсягу і гідратації міжклітинного матриксу, зростанням кількості новоутвореного колагену. Враховуючи, що період повного розпаду зрілого колагену шкіри становить близько 30 років (34), можна очікувати, що клінічний ефект, який будемо спостерігати, буде досить тривалим. Це узгоджується з висновками ряду зарубіжних дослідників, що культивовані аутологічні дермальні фібробласти людини є безпечною живою колагеноутворюючою системою, яка здатна забезпечити ефективну корекцію вікових змін шкіри протягом тривалого часу.

Мезенхімальні стовбурові клітини (Ш08-М5С5) відіграють важливу роль у загоєнні шкірних ран, і нещодавні дослідження Кіт МУ1, Моо ЗМ (|З37| показали, що екзосоми, отримані з М5С, активують кілька сигнальних шляхів, які сприяють загоєнню ран і росту клітин. Результати цих досліджень показали, що ОСВ-М5Св5 сприяють синтезу колагену І і еластину в шкірі, що є необхідним для омолодження шкіри.

Місцеве застосування О5ОС-СМ може зменшити зморшки шкіри у дослідженні іп мімо. Ці дані бо свідчать про те, що омолоджуючі функції СОБ-11 можуть бути застосовані до шкіри на додаток до центральної нервової системи. (40Е-11, що виділяється з ПІОСВ-М5С, може стимулювати клітинний ріст і експресію білків (381.

Найближчого аналога запропонованого способу лікування не існує.

В основу корисної моделі поставлена задача створення нового ефективного способу лікування вікових змін та/або рубцевих дефектів шкіри обличчя.

Результат, що досягається корисною моделлю, дозволить покращити текстуру шкіри обличчя - підвищити її товщину і пружність, зменшити кількість зморшок і їх глибину, суттєво змінити мікроструктуру дерми - підсилити активність тканинного кровотоку, збільшити об'єм і гідратацію міжклітинного матриксу, підвищити кількість новоутвореного колагену.

Поставлена задача вирішується у способі лікування вікових змін та/або рубцевих дефектів шкіри обличчя, який характеризується тим, що пацієнту у маніпуляційному кабінеті одноразово вводять за допомогою внутрішньодермального введення суміш, яка містить 30 млн. клітин пупкового канатика.

Як варіант, в суміш, яку вводять, додають плазму, збагачену тромбоцитами.

Як варіант, одноразово використовують стовбурові клітини пупкового канатика та плазму, збагачену тромбоцитами.

Приклад клінічного застосування.

Пацієнт С. звернувся до медичного центру із скаргами на вікові зміни шкіри (зморшки, пігментація, втрата тургору). Для лікування зморшок обличчя йому було застосовано культивовані аутологічні термальні фібробласти до ділянок шкіри обличчя у кількості до 100 млн. клітин. Внаслідок такого застосування спостерігались поліпшення загального стану шкіри обличчя, зменшення почервоніння та пігментації, збільшення тургору шкіри та розгладження зморшок.

Джерела інформації: 1. Войтон Е.В. Коррекция возрастньїх изменений кожи пептидньми биорегуляторами /Войтон Е.В. Автореферат диссертации к. мед. н.: 14.00.53. - 20 с. 2. Старениє и физиология кожи. //Режим доступа: пир:/Лимлу.пивКіп.сот/пи НИ/ согрогаїє /сотрапу/в5сієпсе /5Кіп саге 5сієпсе/5Кіп адіпд апа рНузіоіоду.піті 3. Зорина А. Зорин В., Черкасов В. Дермальнье фибробласть!: разнообразие фенотипов и

Зо физиологических функций, роль в старении кожи. Зстетическая медицина. - 2012. - Том ХІ, Мо 1.-6.15-31. 4. Анисимов В.Н. Молекулярньюе и физиологические механизмь! старения. - СПб.: Наука, 2003. - 468 с. 5. Возрастнье изменения кожи. // Режим доступа: НПЕір/Лумлиу.теадеї."и/ Біотагїегіа!в / т Пегв/апісіеєв 59. піті б. Смирнова И.О. Функциональная морфология старения кожи / Смирнова И.О. // Успехи геронтологии. - 2004. - Мо 13. - С. 44-52. 7. Марголина А.А. Фотостарениє кожи профилактика и лечениє / Марголина А.А. //

Косметика и Медицина. - 2001. - Мо 2. - С. 44-53. 8. Старение организма человека. Возрастнье изменения кожи и лица человека. // Режим доступа: пир/Ллимли т-теа.пи/вргаміпто/оіа5Кіп.рир. 9. Причиньії возрастньїх изменений кожи Ріпкешай-7 495 782 38 03 » Косметология здоровье красота » 22 апреля 2010 год. // Режим доступа: НИПр://резі-реппапепі.ги/таїі-о-

Козте!по!одії/ріспіпу-моггавіпух-і2тепепі)|-Когпі-2/. 10. Типьі старения и оптимальнье методь окоррекции. / Режим доступа: пер//пежадео7 ги/рирі/піегтезпо 2паКгазоїа Ісаліру в5іагепі)а/13-1-0-47. 11. Жукова 0., Потекаєв Н., Стенько А., Бурдина А. Патогенез и гистоморфологические особенности Рубцовьїх изменений кожи. Клиническая дерматология и венерология, 2009. - (3). - 4-9. 12. Келлер Г., Себастиан Дж., Лакомбе Ю. и др. Сохранность иньецируемьїх аутологичньх человеческих фибробластов. Бюл зксп биол мед, 2000. - 130(81). - 203-206. 13. МУаївоп О, КеПег 25, ІГасотре У, єї а. АшоЇодоив Рібгобіавзів ог Тгеаїтепі ої Еасіа!

АНуїаз апа Оептаї! Оергезвіопв. А Ріїої 5ішау. Агсп Расіаї! Ріаві Зиг9. 14. Рубина К и др. Аутофибробласть!: зстетические перспективьі. КозтеїїК іпіегпайопаї, 2008. - (1). -73-75. 15. Сьсоева В.Ю., Рубина К.А., Калинина Н.Й. и др. Аутологичнье фибробласть! дермь!: перспективьі применения в медицине. В кн. Аутологичнье стволовье клетки: зкспериментальньсе исследования и перспективьї клинического применения. Руководство для врачей. Под ред. Ткачука В.А. - М.: Литтерра, 2009. - С. 222-233.

16. Бурунова В., Мантурова Н., Смирнова Г. и др. Клеточньєе технологии в ревитализации кожи лица. Русский медицинский журнал, 2009. - 17(17). - 1058. 17. Туманов В.П. и др. Исследование зффективности использования культивированньмх аутофибробластов в системе апії-аде. Новости клинической цитологии России, 2008; (3-4). 18. Зорина А., Зорин В., Черкасов В. и др. Применение аутологичньїх дермальньх фибробластов человека для коррекции возрастньїх изменений кожи. Сб. те3з. Х

Международного конгресса по зстетической медицине им. Е. Лапутина. - М, 2011. - С. 85-86. 19. Зорина А., Зорин В., Черкасов В. и др. Комплексная клинико-инструментально- лабораторная оценка кожи человека при возрастньх ее изменениях после применения аутологичньїх дермальньх фибробластов. Сб. тез. Санкт-Петербургского конгресса по косметологии и зстетической медицине "Невские берега". - СПб., 2011. 20. Во55 М/К Магко 0. ІзоЇадеп. Іп: Тізвие Айдтепіаїйоп іп Сіїпіса! Ргасіїсе. Кієїп А.М. Ес. -

Мем МогїКк: Магсеї! ОеккКег Іпс., 1998. - 335-347. 21. Маївоп 0, Кеїег 25, Іасотре М, еї аі. Ашоіодоив5 Ріргобіавів ог Ттєаїтепі ої Расіаї

АнНуїйаз апа Оеєгтаї! Оергезвіопв5. А Ріїої зішау. Агсп Расіа! Ріаві Зига. 22. Мепіг Н, Виї А, Раїгопеїа С, єї аіІ. Ове ої сийитей 25. ашоіодепоив ТЛргобіавів ог Тасіа! геїимепаййоп. Аппица! Мееїїіпу ої Атегісап босієїу ої Ріавіїс Зигдеоп5. РНйПаае!рніа, Реппзумапіа,

Осіобег 12, 2004. - 26. 23. Во55 МУ.К, НаКап М, Спетпої а, еї аї. АшоЇодоив Сийигей Рібгоріавзів аз СеїІшаг Тнегару іп

Ріавзіїс Бигдегу. Сіїпісв ої РіІавзіїс Бигдегу, 2000. - 27(4). - 613-626. 24. Во55 М/.К., НаКап І, ЕРедог РВ, Спетой с. Ашоодоив сийитеа Пргобіаві: ргоїєїп гераїг зузієт. Апп Ріаві Биго, 2000. - 44. - 586-542. 25. Меіз5 В.А, М/візз М.А, Веазіву К.І, Мипамаїйї сх. АшоЇодоив сипитеа тБгобіаві іпіесіоп ог

Тасіа! сопіоиг аєтоптійев: 27. а ргозресіїме, ріасеро-сопігоїІєд, РНавзе ПІ сіїпіса! (а!. Оептаю! Зиго, 2007. - 33(3). - 263-268. 26. Зорина А.И., Зорин В.Л., Терехов С.М. Применениеє аутологичньїх фибробластов в зстетической медицине. Тезисьі докладов Международной конференции 28. "Клеточная и тканевая трансплантация". - Алушта, 2004. 27. Зорина А.И., Зорин В.Л. Омоложениє кожи лица и тела 29. посредством аутологических

Зо фибробластов. Тезисьіь докладов Международной конференции "Апіі-аде терапия -область медицинь! будущего". - М., 2004. - С. 30. 28. Зорина А.И., Зорин В.Л., Мясников А.Л., Серебрянский О.Ю. Аутологичньіе фибробласть в косметологии. Доклад на МІ Международном конгрессе зстетической медициньі. - М., сентябрь 2006. - С. 31. 29. Золотовицкая Н.Н. Зкспериментально-клиническая оценка зффективности применения культурьі фибробластов. В сб. Клиническая анатомия и 32. зкспериментальная хирургия.

Ежегодник Российской ассоциации клинических анатомов в составе ВНОАГЗ. Приложение к журналу "Морфологические ведомости", 2006. - 6. - 68-73. 33. 30. Макеев О.Г., Ульбин А.И., Зубанов П.С., Малишевская БЕ.Г. Использование аутологичньїх дермальньїх фибробластов для коррекции дефектов кожи. Вестник зстетической медициньї, 2008. - 7(2). - 72-78. 31. Макеев О.Г., Ульбин А.И., Зубанов П.С., Малишевская Е.Г. Отчет о трехлетних клинических испьітаниях аутологичньїх дермальньїх фибробластов для коррекции дефектов кожи. Вестник Уральской медицинской академической науки, 2008. - 6. - 63-70.

З2. Раітег М.А, Тоже М. Нитап Оептаї! Рібгобіавзі5 ог Недепегайоп апа Не)мепайоп: А

Ргасіїса! Сціде. Адмапсез іп АезіНеїїйс СеїІшаг Ве)имепаїййоп, 2008. - 3. - 1-16. 33. Смирнова Г.О., Жидких С.Ю., Пар В.И. и соавт. Клеточньюе технологии в коррекции возрастньїх изменений кожи лица, лечениий ран и трофических язв. Результать! клинических исследований. В сб. Стволовье клетки: законодательство, исследования и инновации.

Международньке перспективь! сотрудничества. Тез. докл. - М.: Посольство Великобританиий, 2007. 34. Озерская О.С., Щеголев В.В. Зкспериментальнье подходьі к обоснованию применения клеточньїх композиций на основе фибробластов для дерматокосметологии. Клеточная трансплантология и тканевая инженерия, 2008. - П(2). - 66-67. 35. Трейси. ІЗОЇ АСЕМ-тань-лифтинг будущего. Каталог ІМ Международного симпозиума по зстетической медицине. - М., 2005. - С. 36. 36. Вієїйпу Юоситепі. Адймівогу Соттійеє Маїгїегіа!є: Амаїаріє тог Рибіїс Веївазе. Ізоїадеп

Тпнегару ТМ (Гамім ТМ). АшоіІодоив Сеї!Ї Тнегару, 2009. 37. Ехозотев дегімей їйїот Ппитап итрбіїйса! со ріоо4 тезепспута! 5ієт сеїв 5іти|аев 60 геїимепайоп ої питап 5Кіп.Мооп-Ціп Кіт, Зає Мі Моо, Нжап Нее Рак, Нує іп І іт, Ми-І єе Кіт,

Зейпопеє І еє, Купд-5ип Капу, Кулапа-УУоп 5ео Віоспет Віорпуз Нез Соттип. 2017 бер 14

Рибіїзпеа опіїпе 2017 Зер 14. дої: 10.1016/).рбгс.2017.09.056. 38. Кіт М.У, 5єо О.Н, І ее 5.Н, єї а. Сопайіопей твеєаїа от Нитап иштріїсаї! сога Біоса-дегімува тезепспута! 5іет сеїї5 5ійтшіатє ге)римепайоп ТпсіОп іп питап 5Кіп. Віоспет Віорпуз Нер. 2018:16:96-102. Риріїзнєй 2018 Осі 25. дої: 10.1016/Ї.Ббгер.2018.10.007.

Claims (3)

ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

1. Спосіб лікування вікових змін та/"або рубцевих дефектів шкіри обличчя, який характеризується тим, що пацієнту у маніпуляційному кабінеті одноразово вводять суміш за допомогою внутрішньодермального введення, яка містить 30 млн клітин пупкового канатика.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в суміш, яку вводять, додають плазму, збагачену тромбоцитами.

3. Спосіб за п. 1 або п. 2, який відрізняється тим, що одноразово використовують стовбурові клітини пупкового канатика та плазму, збагачену тромбоцитами.