UA128920U - Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів - Google Patents

Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів Download PDF

Info

Publication number
UA128920U
UA128920U UAU201804578U UAU201804578U UA128920U UA 128920 U UA128920 U UA 128920U UA U201804578 U UAU201804578 U UA U201804578U UA U201804578 U UAU201804578 U UA U201804578U UA 128920 U UA128920 U UA 128920U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
methods
scoops
mass
rate
culture
Prior art date
Application number
UAU201804578U
Other languages
English (en)
Inventor
Валентин Федорович Дрозда
Ольга Ігорівна Загайко
Влада Антонівна Шевченко
Original Assignee
Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України filed Critical Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України
Priority to UAU201804578U priority Critical patent/UA128920U/uk
Publication of UA128920U publication Critical patent/UA128920U/uk

Links

Landscapes

  • Cultivation Of Seaweed (AREA)

Abstract

Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів включає прийоми розселення в агроценози лабораторних культур паразитичних комах. Культуру томатів повертають на попереднє місце тільки через чотири роки. Весною проводять збір діапаузуючих стадій совок - лялечки, наприклад бавовникової (Helicoverpa amnigera Hb.) та помідорної (карадрина) (Spodoptera exigua Hb.), з підготовленої до висадки розсади площі, причому визначають рівень зараження їх ентомофагами та ентомопатогенами, як основу, для прийняття рішення про доцільність прийомів захисту. При цьому, якщо рівень чисельності життєздатних лялечок совок перевищує пороговий показник, існує реальна загроза шкідливості. На початку масової яйцекладки самиць совок першого покоління проводять два прийоми з інтервалом 5-6 днів, розселення промислової культури трихограми виду Trichogramma evanescens Westw. При цьому трихограму розселяють по периметру агроценозу томатів, на дику рослинність та бур'яни, що оточують агроценоз, стрічкою, шириною 17-20 м, норма розселення трихограми становить 50 та 60 тисяч особин на 1 га. Наступні два прийоми розселення трихограми проводять в період початку масової яйцекладки самиць совок другого та третього поколінь. Розселяють трихограму на томати з нормою витрати 80 та 70 тисяч особин на 1 га. В період масової появи на томатах гусениць совок другого та третього поколінь, старше другого віку, проводять два прийоми розселення на рослини лабораторної культури ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.) з розрахунку 650 та 700 імаго на 1 га. В період масової яйцекладки та за появи гусениць совок, проводять два прийоми розселення на рослини лабораторної культури золотоочки звичайної (Chrysopa саrnеа St.) з розрахунку 12-15 тис. особин на 1 га, причому розселяють личинок та дорослих особин хижака.

Description

Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин, землеробства та рослинництва, і може бути реалізована в технологіях інтегрованого захисту овочевих культур від лускокрилих фітофагів.
Відомо, що серед домінуючих шкідників сільськогосподарських насаджень виділяють лускокрилі види, гусениці яких пошкоджують усі органи рослин. Завдають вони значної шкоди і пасльоновим культурам. Серед них листогризучі совки, зокрема помідорна (карадрина), совка- гама, капустяна, городня, бавовникова, лучний метелик, підгризаючі совки, картопляна міль (Вредители сельскохозяйственньїх культур и лесньїх насаждений. - К.: Урожай, 1989. - Т. 3. - С. 255-257).
Відомо, що для контролю їх чисельності використовуються переважно способи, складовою частиною яких є хімічні інсектициди. Хімічними препаратами обробляють вегетуючі рослини, де живляться гусениці лускокрилих шкідників (Ткач М.Т. Совки и мерь борьбь с ними. - Кишинев, 1987. - 107 с.). В сучасних технологіях інтенсивного вирощування пасльонових культур переважає сучасний асортимент інсектицидів хімічного походження (Лапа О.М., Дрозда В.Ф.,
Гоголев А.І. Сучасні технології вирощування і захисту овочевих культур. - К.: Світ, 2004. - 111 с.). їх використання, крім очевидного позитивного результату, супроводжується і відомими негативними наслідками, що пов'язані з забрудненням урожаю, масовим знищенням корисних видів комах та кліщів, виникненням стійких до дії інсектицидів шкідників.
Відомі також способи локального використання біологічних прийомів у способах контролю чисельності лускокрилих шкідників (Руцкая В.М. Бакуловирусьї некоторьїх видов совок и использование вируса ядерного полиздроза против капустной совки в Молдавии. Автореферат диссертации кандидата биологических наук. - г. Самохваловичи, Минская обл., 1989. - 18 с).
Запропоновано використовувати два вірусні препарати проти совок. Проте вузький спектр дії препаратів, відсутність технології масового їх виробництва знижують можливість їх використання.
Відомий спосіб захисту пасльонових культур, зокрема томатів, від комплексу лускокрилих фітофагів, котрий є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що пропонується і вибраний як найближчий аналог (Дрозда В.Ф. Спосіб контролю чисельності шкідливих лускокрилих пасльонових культур. Патент України Мо 34444, МПК АО1ТМ 63/00; АОТС 13/00.
Зо Опубл. 11.08.2008, Бюл. Мо 15). Спосіб викладений у найближчому аналозі полягає у тому, що захист пасльонових культур від лускокрилих фітофагів здійснюють шляхом одноразового розселення у агроценози суміші двох видів паразита яєць, зокрема Пісподгатта еємапезсеп5
Мезім. та Т. ріпіої Моєд. у співвідношенні 1:1 з розрахунку 40 тис. самиць на 1 га. За появи гусениць лускокрилих фітофагів проводять два прийоми розселення паразита Нурозеїег дідитаюг ТНапр. з розрахунку 350-400 імаго на 1 га. Реалізація відомого способу дозволила захистити урожай пасльонових культур з одночасним збереженням природних популяцій ентомофагів та комах-запилювачів.
Проте відомий спосіб має такі недоліки: не відпрацьований лабораторний режим розведення паразита гусениць лускокрилих фітофагів Нурозеїег дідитаїйог Тапб.; ніяким чином не враховуються фактор сівозміни при вирощуванні томатів, що супроводжується масовим накопичення шкідливих організмів; відсутні матеріали, що стосуються екологічного та фізіологічного моніторингу популяцій совок, зокрема рівня їх зараження ентомофагами та ентомопатогенами.
В основу корисної моделі поставлена задача експериментально обгрунтувати спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів. Ставилась задача запропонувати виробництву спосіб, складові частини якого тільки біологічного походження, з комплексним використанням як паразитичних так і хижих комах.
Поставлена задача вирішується шляхом послідовної реалізації суттєвих елементів у складі запропонованого способу. Зокрема культуру томатів повертають на попереднє місце тільки через чотири роки. Весною проводять збір діапаузуючих стадій совок - лялечки, наприклад бавовникової (Неїїсомегра атпідега НЬ.) та помідорної (карадрина) (Зродорієга ехідна НЬ.), з підготовленої до висадки розсади площі. Визначають рівень зараження їх ентомофагами та ентомопатогенами, як основу, для прийняття рішення про доцільність прийомів захисту. Якщо рівень чисельності життєздатних лялечок совок перевищує пороговий показник, існує реальна загроза шкідливості.
Суттєвим у способі є і те, що на початку масової яйцекладки самиць совок першого покоління проводять два прийоми, з інтервалом 5-6 днів, розселення промислової культури трихограми, виду Тгісподгатта емапебзсепо МУезім). Трихограму розселяють по периметру агроценозу томатів, на дику рослинність та бур'яни, що оточують агроценоз, стрічкою, шириною бо 17-20 м. Норма розселення трихограми становить 50 та 60 тисяч особин на 1 га. Наступні два прийоми розселення трихограми проводять в період початку масової яйцекладки самиць совок другого та третього поколінь. Суттєвим є і те, що розселяють трихограму на томати з нормою витрати 80 та 70 тисяч особин на 1 га. В період масової появи на томатах гусениць совок другого та третього поколінь, старше другого віку, проводять два прийоми розселення на рослини лабораторної культури ектопаразита габробракона (Набгобгасоп Небреїйог Зау.) з розрахунку 650 та 700 імаго на 1 га.
Суттєвим у складі способу є два прийоми розселення на рослини лабораторної культури золотоочки звичайної (Снгузора сагпеа 51.) в період масової яйцекладки та за появи гусениць совок, з розрахунку 12-15 тис. особин на 1 га. Розселяють личинок та дорослих особин хижака.
Суть запропонованого способу полягає у тому, що дотримання сівозміни, ретельний фізіологічний моніторинг совок, дозволяє заздалегідь отримувати інформацію, що стосується потенційної загрози шкідливості совок. Решта прийомів у складі запропонованого способу, передбачають послідовне розселення трьох видів лабораторних культур ентомофагів.
Паразита яєць совок - трихограму, ектопаразита гусениць совок - габробракона та хижака золотоочку звичайну. Остання, з широкою амплітудою трофічної активності, інтенсивно поїдає яйця, гусениці та личинки молодших віків фітофагів. Крім цього личинки та імаго золотоочки інтенсивно поїдають різноманітні стадії супутніх фітофагів. Таке комплексне застосування ентомофагів, виключає використання хімічних препаратів.
ПРИКЛАД ЗДІЙСНЕННЯ СПОСОБУ
Типові фермерські та приватні господарства, що спеціалізуються на вирощуванні овочів пасльонової групи - томатів, баклажан та фізалісу. Серед різноманітних стресових факторів негативної дії, особливу небезпеку представляють чисельні види шкідливих комах. Серед них група листогризучих та підгризаючих совок. Гусениці совок пошкоджують кореневу систему, листя, цвіт, та плоди.
Для обгрунтування дієвості та можливої ефективності запропонованого способу, формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому - способу-найближчого аналога. Третій варіант - хімічний еталон, де аналогічне завдання вирішували шляхом використання регіональних прийомів, з застосуванням хімічних інсектицидів, занесених до Державного реєстру України. Під
Зо час проведення досліджень використовували загальноприйняті у галузях захисту рослин, ентомології та органічному овочівництві методи. Акцентуємо на тому, що усі складові елементи запропонованого способу - вітчизняного походження. Це продукція біолабораторій України та лабораторні культури Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК у складі
Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Для оцінки підсумкового результату, підрахунку величини можливого позитивного результату, використовували найбільш об'єктивні та інформативні тестові показники.
Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці.
Ефективність оцінки способів захисту томатів від лускокрилих фітофагів ! 7 Ефективні! , способи що Іл п СИН порівнюються совок, Трихограма!| Габробракон| Золотоочка плодів, 95 орособів, совок, екз./м? екз./м й
Спосіб, що рестосн ЕУЧНИ ПЕСНИ НОСИ НОСИ НОНОЄНИ ПОСУНО НСНЯ ше» || мів віт ближчий 7,2 53,9 8,7 3,6 7,6 76,5 1,8 аналог
Базовий варіант. шов мм еталон
Конттоль | 82 | 1662 | 157 | 10,8 | 346 | - | 129
Но | - | 42 | 16 | 08 | 02 | 58 | 03
Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 90,8 95, проти 76,595 у найближчому аналозі. Ефективність у базовому варіанті, де використовували хімічні препарати становила 92,4 95. Різниця, при порівнянні із показниками запропонованого способу статистично не доведена. Складові позитивного результату у запропонованому способі - оцінка потенційної загрози від фітофагів. Це візуальний та фізіологічний моніторинг популяцій совок, з наступним розселенням на рослини промислових та лабораторних культур ентомофагів. Акцентуємо при цьому на тому, що контроль поширення та шкідливості совок, а також супутніх фітофагів, успішно контролює хижак - золотоочка звичайна. Агроценоз упродовж вегетаційного періоду функціонував у режимі часткової саморегуляції.
Таким чином, враховуючи складові частини способу, підсумкову ефективність, є усі підстави вважати, що томати вирощувались у системі органічного овочівництва.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
    Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів, що включає прийоми розселення в агроценози лабораторних культур паразитичних комах, який відрізняється тим, що культуру томатів повертають на попереднє місце тільки через чотири роки, крім того весною проводять збір діапаузуючих стадій совок - лялечки, наприклад бавовникової (Неїїсомегра атпідега НЬ.) та помідорної (карадрина) (родорієга ехідна НбБ.), з підготовленої до висадки розсади площі, при цьому визначають рівень зараження їх ентомофагами та ентомопатогенами, як основу, для прийняття рішення про доцільність прийомів захисту, при цьому, якщо рівень чисельності життєздатних лялечок совок перевищує пороговий показник, існує реальна загроза шкідливості, крім того на початку масової яйцекладки самиць совок першого покоління, проводять два прийоми, з інтервалом 5-6 днів, розселення промислової культури трихограми, виду Тісподгатта емапезсеп5 М/езім., при цьому трихограму розселяють по периметру агроценозу томатів, на дику рослинність та бур'яни, що оточують агроценоз, стрічкою, шириною 17-20 м, норма розселення трихограми становить 50 та 60 тисяч особин на 1 га, крім того наступні два прийоми розселення трихограми проводять в період початку масової яйцекладки самиць совок другого та третього поколінь, при цьому розселяють трихограму на томати з нормою витрати 80 та 70 тисяч особин на 1 га, крім того в період масової появи на томатах гусениць совок другого та третього поколінь, старше другого віку, проводять два прийоми розселення на рослини лабораторної культури ектопаразита габробракона (Набгобгасоп пебейог бау.) з розрахунку 650 та 700 імаго на 1 га, крім того в період масової яйцекладки та за появи гусениць совок, Зо проводять два прийоми розселення на рослини лабораторної культури золотоочки звичайної (Спгузора сагпеа 51.) з розрахунку 12-15 тис. особин на 1 га, при цьому розселяють личинок та дорослих особин хижака.
UAU201804578U 2018-04-25 2018-04-25 Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів UA128920U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201804578U UA128920U (uk) 2018-04-25 2018-04-25 Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201804578U UA128920U (uk) 2018-04-25 2018-04-25 Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA128920U true UA128920U (uk) 2018-10-10

Family

ID=63787368

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201804578U UA128920U (uk) 2018-04-25 2018-04-25 Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA128920U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Raman et al. Biology and management of the West Indian sweet potato weevil, Euscepes postfasciatus
Krishnan et al. A review on Paracoccus marginatus Williams, papaya mealybug (Hemiptera: Pseudococcidae)
Salmah et al. Infestation of fruit fly, Bactrocera (Diptera: Tephritidae) on mango (Mangifera indica L.) in Peninsular Malaysia
Nayana et al. Seasonal incidence of invasive tomato leafminer, Tuta absoluta (Meyrick)(Lepidoptera: Gelechiidae) on tomato in Karnataka, India
Öztemiz et al. Efficacy of Trichogramma evanescens and Bacillus thuringiensis var. kurstaki in control of Cydia pomonella (L.) in Turkey
Singla et al. Biological studies on brinjal shoot and fruit borer, Leucinodes orbonalis Guenee
Karindah et al. Abundance of Metioche vittalicollis (Orthoptera: Gryllidae) and natural enemies in a rice agroecosystem as influenced by weed species
Kavitha et al. Biology of brinjal pest, Leucinodes orbonalis Guen. of Erode region in Tamil Nadu
UA128920U (uk) Спосіб біологічного захисту томатів від лускокрилих фітофагів
UA131353U (uk) Спосіб захисту конопель посівних від заселення конопляною плодожеркою (grapholitha delineana walk.)
Russell et al. Integration of Trichogramma ostriniae releases and habitat modification for suppression of European corn borer (Ostrinia nubilalis Hübner) in bell peppers
Stokwe Entomopathogenic nematodes: characterization of a new species, long–term storage and control of obscure mealybug, Pseudococcus viburni (Hemiptera: Pseudococcidae) under laboratory conditions
Gautam et al. Studies on Solanum mealy bug, Phenacoccus solani Ferris (Hemiptera: Pseudococcidae), its parasitoid and predator complex, reproductive potential and utilization as laboratory prey for rearing the ladybird and green lacewing predators
Rahangdale et al. Safety of some newer insecticides on egg hatchability and fecundity of Chrysoperla carnea under laboratory condition
Nithiskarani et al. Biocontrol potential of entomopathogenic Nematodes, Steinernema glaseri (Steiner, 1929) and Heterorhabditis indica (Poinar, Karunakar & David, 1992) against brinjal ash weevil (Myllocerus subfasciatus)
Winkler et al. Predatory bugs show higher abundance close to flower strips in pear orchards
UA147402U (uk) Спосіб захисту посівів соняшника (heliantus annus l.) від заселення та пошкодження лускокрилими фітофагами
Bulut et al. Plant protection methods in organic farming
Moghbeli Ghraei et al. Effect of host plant on biology and reproduction parameters of asian citrus psyllid, Diaphorina citri Kuwayama (Hemiptera: Psyllidae) at constant temperature
Gapasin et al. Efficacy of Heterorhabditis species against sweet potato weevil (Cylas formicarius Fabr.) in tropical islands: a case study of Visayas, Philippines.
Allam et al. Threshold Temperatures and Thermal Requirements of Cotton Leafworm, Spodoptera littoralis Hb.
Kozhevnikova Semi-winged pests of cultural plants in Fergana, Uzbekistan
Siregar et al. Control of pests in saline paddy of Percut, Northern Sumatera
UA131646U (uk) Спосіб захисту конопель посівних від домінуючих лускокрилих фітофагів
Zhakeyeva et al. TRICHOGRAMMA AND ITS INFLUENCE ON THE NUMBER OF CABBAGE MOTH IN SOUTH KAZAKHSTAN REGION