UA125749C2 - Радіофармацевтичні комплекси - Google Patents

Радіофармацевтичні комплекси Download PDF

Info

Publication number
UA125749C2
UA125749C2 UAA201810278A UAA201810278A UA125749C2 UA 125749 C2 UA125749 C2 UA 125749C2 UA A201810278 A UAA201810278 A UA A201810278A UA A201810278 A UAA201810278 A UA A201810278A UA 125749 C2 UA125749 C2 UA 125749C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
tissue
targeting
thorium
bek
chelator
Prior art date
Application number
UAA201810278A
Other languages
English (en)
Inventor
Ларс Лінден
Ларс ЛИНДЕН
Алан КАТБЕРТСОН
Original Assignee
Байєр Фарма Акцієнгезелльшафт
Байер Фарма Акциенгезелльшафт
Байєр Ас
Байер Ас
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Байєр Фарма Акцієнгезелльшафт, Байер Фарма Акциенгезелльшафт, Байєр Ас, Байер Ас filed Critical Байєр Фарма Акцієнгезелльшафт
Publication of UA125749C2 publication Critical patent/UA125749C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/08—Peptides, e.g. proteins, carriers being peptides, polyamino acids, proteins
    • A61K51/10—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody
    • A61K51/1093—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody conjugates with carriers being antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/08—Peptides, e.g. proteins, carriers being peptides, polyamino acids, proteins
    • A61K51/10—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody
    • A61K51/1027—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against receptors, cell-surface antigens or cell-surface determinants
    • A61K51/103—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against receptors, cell-surface antigens or cell-surface determinants against receptors for growth factors or receptors for growth regulators
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/08—Peptides, e.g. proteins, carriers being peptides, polyamino acids, proteins
    • A61K51/10—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody
    • A61K51/1045—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against animal or human tumor cells or tumor cell determinants
    • A61K51/1051—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against animal or human tumor cells or tumor cell determinants the tumor cell being from breast, e.g. the antibody being herceptin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/08—Peptides, e.g. proteins, carriers being peptides, polyamino acids, proteins
    • A61K51/10—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody
    • A61K51/1045—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against animal or human tumor cells or tumor cell determinants
    • A61K51/1054—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against animal or human tumor cells or tumor cell determinants the tumor cell being from lung
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/08—Peptides, e.g. proteins, carriers being peptides, polyamino acids, proteins
    • A61K51/10—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody
    • A61K51/1045—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against animal or human tumor cells or tumor cell determinants
    • A61K51/1063—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against animal or human tumor cells or tumor cell determinants the tumor cell being from stomach or intestines
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/08—Peptides, e.g. proteins, carriers being peptides, polyamino acids, proteins
    • A61K51/10—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody
    • A61K51/1045—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against animal or human tumor cells or tumor cell determinants
    • A61K51/1072—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody against animal or human tumor cells or tumor cell determinants the tumor cell being from the reproductive system, e.g. ovaria, uterus, testes or prostate
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K51/00—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo
    • A61K51/02—Preparations containing radioactive substances for use in therapy or testing in vivo characterised by the carrier, i.e. characterised by the agent or material covalently linked or complexing the radioactive nucleus
    • A61K51/04—Organic compounds
    • A61K51/08—Peptides, e.g. proteins, carriers being peptides, polyamino acids, proteins
    • A61K51/10—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody
    • A61K51/1093—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody conjugates with carriers being antibodies
    • A61K51/1096—Antibodies or immunoglobulins; Fragments thereof, the carrier being an antibody, an immunoglobulin or a fragment thereof, e.g. a camelised human single domain antibody or the Fc fragment of an antibody conjugates with carriers being antibodies radioimmunotoxins, i.e. conjugates being structurally as defined in A61K51/1093, and including a radioactive nucleus for use in radiotherapeutic applications
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P35/00—Antineoplastic agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/32—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against translation products of oncogenes

Abstract

Винахід належить до утворення комплексу торію, націленого на тканину, де зазначений спосіб включає: a) формування октадентатного хелатора формули (I) або (II): , (I) , (II) де RC являє собою лінкерний фрагмент, що закінчується фрагментом карбонової кислоти, вибраний із: [-CH2-Ph-N(H)-C(=O)-CH2-CH2-C(=O)OH], [-CH2-CH2-N(H)-C(=O)-(CH2-CH2-O)1-3-CH2-CH2-C(=O)OH] або [-(CH2)1-3-Ph-N(H)-C(=O)-(CH2)1-5-C(=O)OH], де Ph являє собою феніленову групу, переважно пара-фенілeнову групу, b) сполучення зазначеного октадентатного хелатора з фрагментом, націленим на тканину, що містить трастузумаб без С-кінцевого лізину, з застосуванням амід-сполучного реагенту, тим самим генеруючи хелатор, націлений на тканину; і c) контактування зазначеного хелатора, націленого на тканину, з водним розчином, що містить 4+ іони альфа-випромінюючого ізотопу торію 227Th. Також забезпечується спосіб лікування неопластичного або гіперпластичного захворювання, що включає введення такого комплексу торію, націленого на тканину, так само.

Description

вибраний із:
І-СНа-РА-М(Н)-С(-0)-СН»-СНо-С(-О)ОНІ,
І-СН».-СНо-М(Н)-С(-0)-(СНо-СНег-О)1-3-СН»-СНо-С(-О)ОНІ або
І«СНг)і-3-РН-М(Н)-С(-О0)-(СН2г)1-5-С(-О)ОНІ, де Рі являє собою феніленову групу, переважно пара-феніленову групу, р) сполучення зазначеного октадентатного хелатора з фрагментом, націленим на тканину, що містить трастузумаб без С-кінцевого лізину, з застосуванням амід-сполучного реагенту, тим самим генеруючи хелатор, націлений на тканину; і с) контактування зазначеного хелатора, націленого на тканину, з водним розчином, що містить 4: іони альфа-випромінюючого ізотопу торію 227Тр.
Також забезпечується спосіб лікування неопластичного або гіперпластичного захворювання, що включає введення такого комплексу торію, націленого на тканину, так само.
Даний винахід відноситься до способів формування комплексів торію-227 з конкретними октадентатними лігандами, кон'югованими до фрагмента, націленого на тканину, антиген НЕК2.
Винахід також відноситься до комплексів, і до лікування захворювань, особливо неопластичних захворювань, що включає введення таких комплексів.
ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ВИНАХОДУ
Специфічне знищення клітини може бути необхідним для успішного лікування різних захворювань у ссавців. Типовими прикладами цього є лікування злоякісних захворювань, таких як саркома та карциноми. Проте селективне знищення певних типів клітин також може відігравати ключову роль у лікуванні інших захворювань, особливо гіперпластичних і неопластичних захворювань.
Найбільш поширеними способами селективної обробки є хірургічне лікування, хіміотерапія та зовнішнє опромінення. Цільова радіонуклідна терапія, проте, являє собою перспективну галузь, що розвивається, з можливістю доставити високо цитотоксичне випромінювання спеціально для типів клітин, позв'язаних із захворюванням. Найбільш поширені форми радіофармацевтичних препаратів, що на даний час дозволені для застосування до людини, використовують бета-випромінюючі і/або гамма-випромінюючі радіонукліди. Проте, існує певна зацікавленість в застосуванні альфа-випромінюючих радіонуклідів у терапії через їх потенціал для більш специфічного знищення клітин.
Діапазон випромінювання типових альфа-випромінювачів у фізіологічному середовищі, як правило, менше 100 мікрометрів, що є еквівалентом лише декількох діаметрів клітин. Це робить дані джерела добре придатними для лікування пухлин, в тому числі мікрометастазів, так як вони мають такий діапазон випромінювання, який дозволяє досягти сусідніх клітин в пухлині, але якщо вони добре націлені, то лише невелика частина випромінюваної енергії вийде за межі цільових клітин. Таким чином, не кожну клітину потрібно націлювати, але пошкодження зовнішніх здорових тканин може бути мінімізованим (див. Реіпепаедеп та ін., Кадіаї Ке5. 148: 195-201 (1997)). На відміну від цього, бета-частинка має діапазон 1 мм або більше у воді (див.
ММ рик, Апітуопіит Іттипосоп Надіорнатт 4: 85-96 (1991)).
Енергія випромінювання альфа-частинок висока порівняно з енергією бета-частинок, гамма- променів та рентгенівських променів, що звичайно становить 5-8 МеВ, або в 5-10 разів більше,
Зо ніж у бета-частинки, і в 20 і більше разів більше енергії гамма-променя. Таким чином, це осадження великої кількості енергії на дуже короткій відстані надає альфа-випромінюванню виключно високу лінійну передачу енергії (І ЕТ), високу відносну біологічну ефективність (ВВЕ) і низький коефіцієнт кисневого посилення (ОЕК) порівняно з гамма- і бета-випромінюванням (див. "КадіоріоІоду їог Ше гадіоіодіві", 5-те видання, Гірріпсой УМіШат»еь 8 УМІКіп5, Філадельфія,
Пенсильванія, США, 2000). Це пояснює виняткову цитотоксичність альфа-випромінюючих радіонуклідів, а також накладає суворі вимоги до біологічного націлювання таких ізотопів та на рівень контролю та вивчення розподілу альфа-випромінюючих радіонуклідів, необхідних для уникнення неприпустимих побічних ефектів.
Дотепер по відношенню до застосування в радіоіїмунотерапії основну увагу було приділено 2ПАБ ЗВ і 225Ас, і ці три нукліди були вивчені в рамках клінічних імунотерапевтичних досліджень.
Деякі запропоновані радіонукліди недовговічні, тобто період напіврозпаду менше ніж 12 годин. Такий короткий період напіврозпаду ускладнює виробництво та розподіл радіофармацевтичних препаратів на основі цих радіонуклідів в комерційних цілях. Введення короткоживучого нукліда також збільшує частку дози опромінення, яка буде випромінюватись в організмі до досягнення цільової ділянки.
Енергія віддачі від альфа-випромінювання у багатьох випадках зумовлює вивільнення дочірніх нуклідів з положення розпаду батьківських нуклідів. Ця енергія віддачі є достатньою для того, щоб розщепити багато дочірніх ядер з хімічного середовища, яке, можливо, мали батьківські нукліди, наприклад де батьківський комплекс був складений лігандом, таким як хелатний агент. Це відбудеться навіть там, де дочірній нуклід є хімічно сумісним, тобто є складним для одного ліганду. Рівною мірою, якщо дочірний нуклід є газом, зокрема інертним газом, таким як радон, або хімічно несумісний з лігандом, цей ефект вивільнення буде ще більшим. Коли дочірні нукліди мають період напіврозпаду більше декілька секунд, вони можуть дифундувати до системи крові, не обмежену комплексантом, який мали батьківські нукліди. Ці вільні радіоактивні дочірні нукліди можуть викликати небажану системну токсичність.
Запропоновано декілька років тому застосування торію-227 (Т12-18,7 днів) в умовах, коли контроль над дочірнім ізотопом 223ма залишається збереженим (див. МО 01/60417 і МО 02/05859). Це було в ситуаціях, коли використовується система-носій, що дозволяє зберігати бо дочірні нукліди замкнутим середовищем. В одному випадку радіонуклід розташовано в ліпосомі,
і значний розмір ліпосоми (порівняно з відстанню віддачі) допомагає утримувати дочірні нукліди всередині ліпосоми. У другому випадку використовуються остеотропні комплекси радіонукліда, які входять в кісткову матрицю і таким чином обмежують вивільнення дочірніх нуклідів. Це потенційно дуже вигідні способи, але в деяких випадках введення ліпосом не є бажаним, і є багато захворювань м'яких тканин, в яких радіонукліди не можуть бути оточені мінералізованою матрицею, щоб зберегти дочірні ізотопи.
Зовсім недавно було встановлено, що токсичність дочірнього ядра Ка, що виділяється при розпаді 227/Тп, може переноситись в організмі ссавців набагато більшою мірою, ніж можна було б передбачити за попередніх тестів на порівнянних ядрах. За відсутності конкретного способу збереження радієвих дочірніх нуклідів торію-227, обговорених вище, загальнодоступна інформація щодо радіоактивної токсичності дала зрозуміти, що торій-227 як терапевтичний агент неможливо було використовувати, оскільки дози, необхідні для досягнення терапевтичного ефекту від розпаду торію-227 призведуть до високотоксичного і, можливо, летального дозування випромінювання від розпаду дочірніх нуклідів радію, тобто немає терапевтичного вікна.
УМО 04/091668 описує несподіване виявлення того, що терапевтичне вікно дійсно існує, де терапевтично ефективна кількість цільового торію-227 радіонукліда може бути введена суб'єкту (як правило, ссавцю), не створюючи таку кількість радію-223, достатню для того, щоб викликати небажану мієлотоксичність. Це можна використовувати для лікування та профілактики всіх видів захворювань як на сайтах кісткових, так і м'яких тканин.
З урахуванням вищевказаних нововведень, тепер можна використовувати альфа- випромінююче ядро торію-227 в ендорадіонуклідній терапії без летальної мієлотоксичності, що виникає внаслідок утворення 223Ка. Тим не менш, терапевтичне вікно залишається відносно вузьким, і в усіх випадках більш бажано не застосовувати альфа-випромінюючий радіоізотоп для суб'єкта, ніж абсолютно необхідно. Тому корисна дія використання цього нового терапевтичного вікна була б таким чином значно посилена, якщо б альфа-випромінююче ядро торію-227 комплексували та націлювали з високим ступенем надійності.
Оскільки радіонукліди постійно розкладаються, велике значення має час, витрачений на обробку матеріалу між ізоляцією та введенням суб'єкту. Особливо цінним було б також, якщо
Зо альфа-випромінююче ядро торію могли б комплексувати, націлювати і/ або вводити у формі, яка була б швидкою і зручною для приготування, переважно, вимагала декількох кроків, коротких періодів інкубації і/або температур, які незмінно впливають на властивості об'єкта націлювання. Крім того, процеси, які можуть проводитись у розчинниках, що не потребують видалення перед введенням (переважно у водний розчин), мають значну перевагу, уникаючи стадії випаровування або діалізу.
Також було б особливо цінним, якщо можна було б розробити склад лікарського засобу, міченого торієм, що демонстрував би значно підвищену стабільність. Це має важливе значення для забезпечення дотримання надійних стандартів якості продукції, одночасно забезпечуючи логістичний шлях доставки пацієнтам. Таким чином, препарати з мінімальним радіолізом протягом періоду 1-4 днів є переважними.
Октадентові хелатні агенти, що містять групи гідроксипіридинону, раніше виявили себе придатними для координування альфа-джерела торію-277 для подальшого приєднання до фрагмента, націленого на тканину (М/О 020198611). Октантатні хелатори були описані такими, що містять 4 групи 3,2-гідроксипіридинону, з'єднані лінкерними групами з каркасом на основі амінів, що мають окрему реактивну групу, яка використовується для кон'югації з цільовою молекулою. Переважні структури попереднього винаходу містили 3,2-гідроксипіридинонові групи та застосовували ізотіоціанатну частку як переважну хімічну сполуку до компонента антитіла, як показано у сполуці АГО-00О-МОС5. Ізотиоціанат широко використовується для прикріплення мітки до білків через амінні групи. Ізотіоціанатна група реагує з амінокінцевими та первинними амінами в білках і використовується для мічення багатьох білків, включаючи антитіла. Незважаючи на те, що зв'язок тіосечовини, утворений у цих кон'югатах, є досить стабільним, було повідомлено, що кон'югати антитіла, одержані з флуоресцентних ізотіоціанатів, з часом погіршуються. |Вапк5 РЕ, Радиеце ОМ., Віосопіцд Спет (1995) 6:447-4581.
Тіосечовина, утворена реакцією ізотиоціанату флуоресцеїну з амінами, також схильна до перетворення на гуанідин в основних умовах |Оибеу І, Ргаїмієї С, Мешипівг Вуошттаї!: Віосопісу
Спет (1998) 9: 627-632). Через довгий період розпаду торію-227 (18,7 днів), пов'язаний з тривалим біологічним напіврозпадом моноклонального антитіла, бажано використовувати більш стабільні сполучні фрагменти з тим, щоб генерувати кон'югати, більш хімічно стабільні як іп мімо, так і при зберіганні.
Найбільш актуальна попередня робота з кон'югації гідроксипіридинонових лігандів була опублікована в УМО2013/167754 і описує ліганди, які мають солюбілізуючий водою фрагмент, що містить функціональність гідроксиалкілу. Внаслідок реакційної здатності гідроксильних груп активація цього класу хелату як активованого ефіру неможлива, оскільки в результаті численних паралельних реакцій відбувається складна суміш продуктів через реакції етерифікації. Ліганди МУМО2013/167754, таким чином, повинні бути зв'язані з білком, націленим на тканину, за допомогою альтернативних хімічних речовин, таких як ізотіоціанат, що дає менш стабільний кон'югат тіосечовини, як описано вище. Крім того, М/О2013167755 і М/О2013167756 розкривають кон'югати гідроксіалкілу/зотіоціанату, застосовані до цільових антитіл СОЗЗ3 та
СО22, відповідно.
Сімейство НЕК-рецепторів тирозинкіназ є важливим посередником для росту клітин, диференціації та виживання. Сімейство рецепторів включає чотири різних члени, включаючи рецептор епідермального фактора росту (ЕСЕК, ЕгГЬВ1 або НЕК), НЕКЗ2 (ЕгЬВ2 або р1і85пеи),
НЕКЗ (ЕГЬВ3З) і НЕКА (ЕГЬВА або їугог).
Надекспресію НЕК2 (часто, але нерівномірно через ампліфікацію гена) спостерігали в карциномах, включаючи карциноми шлунку, ендометрії, слинної залози, Юнга, нирки, товстої кишки, щитовидної залози, підшлункової залози та сечового міхура.
НЕКЗ2 є мішенню моноклонального антитіла трастузумабу. Трастузумаб отримав схвалення від Управління з контролю за продуктами і ліками від 25 вересня 1998 р. щодо лікування пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, пухлини яких надмірно експресують білок
НЕН2. Способи одержання трастузумабу описані в М/О92/22653.
Винахідники тепер встановили, що шляхом формування комплексу, націленого на тканину, сполученням специфічних хелаторів з моноклональним антитілом до НЕК2 як орієнтованого фрагмента, з наступним додаванням альфа-випромінюючого іона торію, комплекс може бути швидко генерований у м'яких умовах і за допомогою сполучного фрагмента, який залишається більш стійким до зберігання та введення комплексу.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИНАХОДУ
В першому аспекті, даний винахід таким чином забезпечує спосіб формування комплексу торію, націленого на тканину, де вказаний спосіб включає:
Зо а) формування октадентатного хелатора формули (І) або (ІЇ): ів) Он ів) он о тс
М М
Я б мае
М в) он о Ї Ве Со (в) ся М жим
М а й щ () он о о он (е) (Ф; ра й 5 и Кк М
М М он о Г мая Мн ОН зоу Не со нН реа жи (1) де Кс являє собою лінкерний фрагмент, що закінчується у фрагменті карбонової кислоти, такої як
ІСНа-РА-М(Н)-С(-0)-СН».-СНо-С(-ООНІ,
ІСна-Сно-АМ(Н)-С(-0)-(СнНо-СНег-О)1-3-СН»-СНо-С(-О)ОНІ або
І(СНг)1-3-Р-М(Н)-С(-0)-(СНг)і-5-С(-ООНІ, де РІ являє собою феніленову групу, переважно пара-феніленову групу; р) сполучення зазначеного октадентатного хелатора з фрагментом, націленим на тканину, що включає пептидний ланцюг з послідовністю, ідентичною послідовності 1:
Легкий ланцюг
ІОМТО5РБОБІ БАБМООВМТІТСВАБООУММТАМАМУУООКРОаКАРКІ ІМ5АБЕІ У5ИаМРОВЕ5О5
В5атоР ТЗІ ОРЕОБЕАТУУСООНУТТРРТЕВОСТКМУЕІКАТМААРОМРІЕРРБОБОЇ К5ИатАВУМо
ГЕММЕМРВЕАКМОМ/КМОМАГ О5ИМЗОЕЗМТЕООБКОБЗТУБІ 55Х7І ТІ ЗКАЮОМЕКНКУУАСЕМТНОС
І 55РУТКО5ЕМВОЕС (ЗЕО ІЮО МО. 1) і пептидний ланцюг з послідовністю, подібною або ідентичною будь-якій з наступних послідовностей 2-6:
Важкий ланцюг
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКОТМІНМУУВОАРИаКаї ЕУУМАВІУРТМаМТАМАОБМ
КОРЕЕТІБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВРАЕДТКУУ УСБУ СОСЕМАМОМУУСОСТІ МТГМ55АЗБТКОРОМЕР
ГАРБЗКЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУМ5ЗИалйаІ Т5аМНТЕРАМІ 05501 М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВОаМЕМНМАКТКРАЕЄСУМЗТУАММУ5МІ ТМ НОМ МОКЕМУКСКУ5МКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКОИОРАЕРОМУТІ РРОВЕЕМТКМОМ5І ТС МУКЕОЕМРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРР
МІГ ОБОО5БЕРІ УК ТМОКЗВУМОССММЕ5С5УМНЕАЇІ НМНУТОКОІ 5І РИ (ЗЕО І МО. 2)
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКОТМІНМУУВОАРИаКаї ЕУУМАВІУРТМаМТАМАОБМ
КОРЕЕТІБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВРАЕДТКУУ УСБУ СОСЕМАМОМУУСОСТІ МТГМ55АЗБТКОРОМЕР
ГАРБЗКОЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУ Май Т5ОМНТЕРАМІ О5501І М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РОМБ ЕРРКРКОТІ МІЗАТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВОаМЕМНМАКТКРАЕЄСУМЗТУАММУ5МІ ТМ НОМ МОКЕМУКСКУ5МКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКОИОРАЕРОМУТІ РРОВОБЄЇ ТКМОМ5І ТС МУКЕОЕУРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРР
МІГ ОБОО5БЕРІ УК ТМОКЗВУМОССММЕ5С5УМНЕАЇІ НМНУТОКОІ 5І РИ (ЗЕО ІЮ МО. 3)
Зо ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКО ТМІНМУ УВОАРИОаКаї ЕУУМАВІМР ТМО МТ АМАОБМ
КОРЕЕТІБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВРАЕДТКУУ УСБУ СОСЕМАМОМУУСОСТІ МТГМ55АЗБТКОРОМЕР
ГАРБЗКОЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУ Май Т5ОМНТЕРАМІ О5501І М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВаМЕМНМАКТКРАЕЕОХАБТУВУМ5МІ ТМІ НОБУУІ МОКЕМКСКМУ5МКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКОИОРАЕРОМУТІ РРОВОБЄЇ ТКМОМ5І ТС МУКЕОЕУРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРР
МІГ ОБОО5БЕРІ УК ТМОКЗВУМОССММЕ5С5УМНЕАЇІ НМНУТОКОІ 5І РИ (ЗЕО ІЮ МО. 4)
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКОТМІНМУУВОАРИаКаї ЕУУМАВІУРТМаМТАМАОБМ
КОЕКЕТІЗАЮОТЗКМТАМІ ОММ5І КАЕДТКУХ УСЗ НУ СаарагМАМОМУУСОСТІ МТМ55АБТКОаРОМЕР
ГАРБЗКОЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУ Май Т5ОМНТЕРАМІ О5501І М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВОаМЕМНМАКТКРАЕЕОМОЗТУВАММ5МІ ТМ НОМ МЕКЕУКСКМУМЗМКА
ІГРАРІЕКТІЗКАКЕОРАЕРОММТІ РРОВОЕЇ ТКМОМ5І ТОЇ МКОЕМРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТР
РМ ОБОаОБЕРІ ХК ТМОК5АМОСаММЕ5СЗУММНЕАЇ НМНУТОКОІ 5І ЗРО (ЗЕО І МО. 5)
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКОТМІНМУУВОАРИаКаї ЕУУМАВІУРТМаМТАМАОБМ
КОРЕЕТІБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВРАЕДТКУУ УСБУ СОСЕМАМОМУУСОСТІ МТГМ55АЗБТКОРОМЕР
ГАРБЗКОТЗИаСТААІ аСІ МКОМЕРЕРУТУБМУ Май Т5ОМНТЕРАМІ О55(0:І М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВаМЕМНМАКТКРАЕЕММОЗТУВМУМ5МІ ТМ НОМ МОКЕУКСКУ5МКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКОИОРАЕРОМУТІ РРОВОБЇ ТКМОМ5І ТС УКЕОЕУРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРР
МІГ ОБОО5БЕРІ УК ТМОКЗВУМОССММЕ5С5УМНЕАЇІ НМНУТОКОІ 5І РИ (ЗЕО ІЮО МО. 6) тим самим генеруючи хелатор, націлений на тканину; і с) контактування з вказаним хелатором, націленим на тканину, із водним розчином, що містить 47 іонів альфа-випромінюючого ізотопу торію 227Тр.
В таких комплексах (і, переважно, в усіх аспектах відповідно до даного винаходу) іоніт торію, як правило, комплексується октадентатним лігандом, що містить гідроксипіридинон, який, в свою чергу, буде приєднаний до фрагмента, націленого на тканину, через амідний зв'язок.
Як правило, спосіб буде являти собою спосіб синтезу октадентатних хелатів на основі 3,2- гідроксипіридинону, що включає реактивну карбоксилатну функцію, яку можна активувати у формі активного ефіру (такого як ефір М-гідроксисукциніміду (МН5-ефір)) або через активацію іп 5йи, або шляхом синтезу та ізоляції безпосередньо активного ефіру.
Одержаний МН5-ефір може бути використаний на стадії простої кон'югації для одержання широкого спектру хелатно-модифікованих білкових форм. Крім того, високостабільні кон'югати антитіл одразу мічені торієм-227. Це може бути на рівні температури навколишнього середовища або близько до нього, як правило, при високому радіохімічному виході та чистоті.
Спосіб за винаходом переважно здійснюватиметься у водному розчині, і в одному варіанті здійснення може бути здійснений за відсутності або істотної відсутності (менш ніж 1 95 за об'ємом) будь-якого органічного розчинника.
Комплекси, націлені на тканину, відповідно до даного винаходу можуть бути сформовані в лікарських засобах, придатних для введення людині, або тварині, що не є людиною.
В другому аспекті винахід, таким чином, передбачає способи одержання фармацевтичної композиції, що включає формування комплексу, націленого на тканину, як описано в даному описі, а потім додавання принаймні одного фармацевтичного носія і/або ексципієнта. Придатні носії та ексципієнта включають буфери, хелатні агенти, стабілізатори та інші відповідні компоненти, відомі в даній галузі та описані в будь-якому аспекті, наведеному в даному описі.
В наступному аспекті винахід додатково забезпечує торієвий комплекс, націлений на тканину. Такий комплекс буде мати ознаки, зазначені в даному описі, зокрема, переважні функції, описані в даному описі. Комплекс може бути сформований або формуватися будь-яким із описаних в даному описі способів. Таким чином, такі способи можуть призвести, принаймні, до одного торієвого комплексу, націленого на тканину, як описано в будь-якому аспекті або здійсненні в даному описі.
Ще одним додатковим аспектом відповідно до даного винаходу є фармацевтична композиція, яка включає будь-який із описаних в даному описі комплексів. Склад може бути сформований або форматований за допомогою будь-якого способу, описаного тут, і може містити принаймні один буфер, стабілізатор і/або ексципієнт. Вибір буфера та стабілізатора може бути таким, що разом вони допомагають захистити комплекс, націлений на тканину, від радіолізу. В одному варіанті здійснення, радіоліз комплексу в складі є мінімальним навіть після декількох днів після виробництва препарату. Це важлива перевага, оскільки вона вирішує потенційні проблеми, пов'язані з якістю продукції та логістикою постачання ліків, які є ключовими для забезпечення та практичного застосування цієї технології.
ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ
В контексті відповідно до даного винаходу, термін "націлений на тканину" використовується в даному описі щоб вказати, що речовина, про яку йде мова (зокрема у формі комплексу, націленого на тканину, як описано в даному описі), служить для локалізації самої себе (їі зокрема локалізації будь-якого кон'югованого комплексу торію) переважно до принаймні одного тканинного сайта, де її присутність (наприклад, для доставки радіоактивного розпаду) є бажаною. Таким чином, група, націлена на тканину, або фрагмент служить для забезпечення більшої локалізації до принаймні одного бажаного сайта в організмі суб'єкта після введення цьому суб'єкту порівняно з концентрацією еквівалентного комплексу без фрагмента, націленого на тканину.
Фрагмент, націлений на тканину, в даному випадку, має специфічність для НЕК2.
Різні аспекти винаходу, як описано в даному описі, відносяться до лікування захворювання, особливо для селективного націлювання на уражені тканини, так само, як відносяться до комплексів, кон'югатів, ліків, препаратів, наборів тощо, корисних в таких способах. У всіх аспектах, уражені тканини можуть перебувати в одному місці в організмі (наприклад у випадку локалізованої солідної пухлини) або можуть перебувати на безлічі сайтів (наприклад де при артриті страждають декілька суглобів або у випадку розподіленого або метастазного онкологічного захворювання).
Уражена тканина, що піддається націлюванню, може знаходитись в сайті м'якої тканини в сайті кальцифікованої тканини або на декількох ділянках, що всі можуть бути в м'яких тканинах, у всій кальцифікованій тканині або можуть містити принаймні одну ділянку м'яких тканин і/або принаймні один кальцифікований сайт тканини. В одному варіанті здійснення, принаймні, один сайт м'яких тканин є націленим. Сайти націлювання та місця походження захворювання можуть бути однаковими, але альтернативно можуть бути різними (наприклад, якщо метастатичні сайти є спеціально націленими). Якщо це стосується більше одного сайту, це може включати сайт походження або може бути числом додаткових сайтів.
Термін "м'яка тканина" в даному описі використовується для позначення тканин, які не мають "жорсткої" мінералізованої матриці. Зокрема, м'якими тканинами, як це використовується в даному описі, можуть бути будь-які тканини, які не є скелетними тканинами. Відповідно, "хвороби м'яких тканин", як використовується в даному описі, вказують на захворювання, що виникає в "м'яких тканинах", як це використовується в даному описі. Винахід особливо придатний для лікування ракових захворювань і "хвороби м'яких тканин", таким чином, охоплює карциноми, саркоми, мієломи, лейкемії, лімфоми та ракові захворювання змішаного типу, що виникають у будь-якій "м'якій" (тобто немінералізованій) тканині, а також інше неракові захворювання такої тканини. Ракове "захворювання м'якої тканини" включає солідні пухлини, що виникають у м'яких тканинах, а також метастатичні та мікрометастатичні пухлини. Дійсно, захворювання м'якої тканини може включати первинну тверду пухлину м'якої тканини і, принаймні, одну метастатичну пухлину м'якої тканини в того ж самого пацієнта. Альтернативно, "захворювання м'якої тканини" може включати лише первинну пухлину або лише метастази первинної пухлини, що є скелетним захворюванням.
Приклади новоутворень, придатних для лікування з використанням рецептора людського епідермального фактора росту 2 типу (НЕК2) націленого агента відповідно до даного винаходу, включають рак молочної залози, рак шлунку, рак яєчників, недрібноклітинний рак легені (НМРЛ) та рак матки.
Це є ключовим внеском в успіх відповідно до даного винаходу, що кон'югати антитіл стабільні протягом прийнятних періодів часу при зберіганні. Отже, стабільність як кон'югату нерадіоактивного антитіла, так і кінцевого препарату, міченого торієм, повинні відповідати суворим критеріям, необхідним для виробництва та розподілу радіофармпрепаратів. Це було несподіваним висновком, що зазначена в даному описі композиція, яка включає комплекс, націлений на тканину, демонструє чудову стабільність при зберіганні. Це відноситься навіть до підвищеної температури, яка звичайно використовується для досліджень прискореної стабільності.
В одному варіанті, застосовному до всіх сумісних аспектів винаходу, комплекс, націлений на тканину, може бути розчинений у відповідному буфері. Зокрема, було встановлено, що використання цитратного буфера забезпечує напрочуд стабільну композицію. Це, переважно,
Зо цитратний буфер у діапазоні 1-100 ммоль (рН 4-7), зокрема в інтервалі від 10 до 50 мМ, але найбільш переважно, 20-40 мМ цитратний буфер.
В іншому варіанті, застосовному до всіх сумісних аспектів винаходу, комплекс, націлений на тканину, може бути розчинений в придатному буфері, що містить параамінобензойну кислоту (ПАЕК). Переважна комбінація являє собою цитратний буфер (переважно при концентраціях як описано в даному описі) в комбінації з ПАБК. Переважні концентрації для ПАБК для використання в будь-якому аспекті відповідно до даного винаходу, в тому числі в комбінації з іншими агентами, становлять приблизно від 0.005 до 5 мг/мл, переважно від 0.01 до 1 мг/мл і більш переважно від 0.01 до 1мг/мл. Концентрації від 0.1 до 0.5 мг/мл є найбільш переважними.
В іншому варіанті, застосовному до всіх сумісних аспектів винаходу, комплекс, націлений на тканину, може бути розчинений в придатному буфері, що містить етилендіамінтетраоцтову кислоту (ЕДТК). Переважна комбінація являє собою використання ЕДТК з цитратним буфером.
Особливо переважна комбінація являє собою використання ЕДТК з цитратним буфером в присутності ПАБК. Переважим буде в таких комбінаціях, коли цитрат, ПАБК і ЕДТК за необхідності будуть присутні в діапазонах концентрації та переважних діапазонів концентрації, вказаних в даному описі. Переважні концентрації для ЕДТК для використання в будь-якому аспекті відповідно до даного винаходу, в тому числі в комбінації з іншими агентами, становлять приблизно 0.02 до 200 мМ, переважно від 0.2 до 20 мМ і найбільш переважно 0.05 до 8 мМ.
В іншому варіанті, застосовному до всіх сумісних аспектів винаходу, комплекс, націлений на тканину, може бути розчинений в придатному буфері, що містить принаймні один полісорбат (ПЕГ-щеплений складний ефір жирної кислоти та сорбітану). Переважні полісорбати включають полісорбат 80 (Поліоксіетилен (20) сорбітан моноолеат), Полісорбат 60 (Поліоксіетилен (20) сорбітан моностеарат), Полісорбат 40 (Поліоксіетилен (20) сорбітан монопальмітат), Полісорбат 80 (Поліоксіетилен (20) сорбітан монолаурат) і їх суміші. Полісорбат 80 (Р8О) є найбільш переважним полісорбатом. Переважні концентрації полісорбата (особливо переважні полісорбати як зазначено в цьому документі) для використання в будь-якому аспекті відповідно до даного винаходу, в тому числі в комбінації з іншими агентами, становлять приблизно від 0.001 до 10 95 маса/об'єм, переважно від 0.01 до 1 95 маса/об'єм і найбільш переважно від 0.02 до 0.5 маса/об'єм.
Хоча ПАБК раніше був описаний як радіостабілізатор (див. 54880615 А), позитивний ефект бо ПАБК в даному винаході спостерігався на нерадіоактивному кон'югаті при зберіганні. Цей стабілізуючий ефект за відсутності радіолізу надає особливо дивовижну перевагу, так як синтез хелатора, націленого на тканину, як правило, відбувається значно раніше, ніж контактувати з іоном торію. Таким чином, хелатор, націлений на тканину, може генеруватись від 1 години до З років до контактування з іоном торію, і, бажано, зберігатиметься в контакті з ПАБК протягом принаймні частини того періоду. Тобто етапи а) та б) відповідно до даного винаходу можуть проходити від 1 години до З років до етапу в) та між етапами б) і в), хелатор для орієнтування тканин може зберігатись в контакті з ПАБК, зокрема у буфері, такому як цитратний буфер і, необов'язково, з ЕДТК і/або полісорбатом. Всі матеріали переважно характеризуються типом і концентраціями, вказаними в даному описі. Таким чином, ПАБК є найбільш переважним компонентом складів відповідно до винаходу і може призвести до довготривалої стабільності для хелатора для орієнтування на тканину і/або для комплексу торію, орієнтованого на тканину.
Таким чином, склади відповідно до даного винаходу будуть переважно містити цитратний буфер як описано в даному описі. Використання цитратного буфера, як описано в даному описі, дає ще одну дивовижну перевагу щодо стабільності комплексу торію, націленого на тканину, в складах відповідно до даного винаходу. іррадіаційне дослідження впливу буферних розчинів на генерацію пероксиду водню проводили винахідники з несподіваними результатами. Відомо, що пероксид водню утворюється в результаті радіолізу води та сприяє хімічній модифікації білкових кон'югатів у розчині. Тому генерація пероксиду водню має небажаний вплив на чистоту та стабільність продукту. Фігура 2 показує несподівані результати спостереження, а саме, що нижчі рівні перекису водню вимірювали в розчинах кон'югату НОРО-антитіло даного винаходу, опромінених Со-60 (10 кГр) у цитратному буфері, порівняно з усіма іншими перевіреними буферами. Таким чином, композиції відповідно до даного винаходу переважно містять цитратний буфер, як описано в даному описі.
Дані винахідники додатково зробили ще одне несподіваний висновок щодо комбінованого впливу деяких компонентів у композиції відповідно до даного винаходу. Це знову пов'язане зі стабільністю радіоактивного кон'югату. Як виявилось, цитрат є найбільш ефективним буфером, було дивно, що цей ефект був ще покращений шляхом додавання ПАБК.
Ключовим компонентом способів, комплексів та складів відповідно до даного винаходу є октадентатний хелаторний фрагмент. Найбільш актуальна попередня робота з
Зо комплексоутворення іонів торію з лігандами гідроксипіридинону була опублікована як
ММО2011/098611 їі розкриває відносну легкість утворення іонів торію, що комплексуються з октадентат НОРО-вмісними лігандами.
Раніше відомі хелатори для торію включають також хелатори поліамінополікарбонової кислоти, які містять лінійну, циклічну або розгалужену поліазалканну основу 3з кислими (наприклад, карбоксиалкільними) групами, приєднаними до основних атомів нітрогену.
Приклади таких хелаторів є похідні ЮОТА, такі як п-ізотіоціанатобензил-1,4,7,10- тетраазациклододекан-1,4,7,10-тетраоцтова кислота (р-52М4-82-0ОТА) та похідні ОТРА, такі як п- ізотіоціанатобензил діетилентриамінпентаоцтова кислота (р-5СМ-В2-ОТРА), де перші - циклічні хелатори, останні - лінійні хелатори.
Похідні /1,4,7,10-тетраазациклікодекану-1,4,7,10-тетраоцтової кислоти раніше були прикладом, але стандартні способи не можуть бути легко використані для хелатування торію з похідними ЮОТА. Нагрівання похідного ООТА з металом ефективно забезпечує хелат, але часто з низьким виходом. Існує тенденція, що принаймні частина ліганду незворотньо денатурована під час процедури. Крім того, через його відносно високу сприйнятливість до незворотної денатурації, загалом необхідно уникати приєднання орієнтованого фрагмента до завершення усіх етапів нагрівання. Це додає додаткову хімічну стадію (з усією необхідною обробкою та поділом), яка повинна виконуватись під час експлуатації альфа-випромінюючого ізотопу торію. Очевидно, переважно не обробляти альфа-випромінюючий матеріал таким чином або генерувати відповідні відходи більшою мірою, ніж це необхідно. Крім того, весь час, витрачений на приготування кон'югату, відводить частку торію, який розпаде протягом цього підготовчого періоду.
Ключовий аспект відповідно до даного винаходу у всіх відносинах являє собою використання октадентатного хелатора формули (І) або (І):
о он (в) он о фі
У ФО
М М ша фі мно он
М (в) оно Ї во Со в) хх М жим
М. й щ () он о в) он ) (в) гу у ф о 5 и ча
М М оно Г ти мно он ро Не сс
Н
А ж ИМ (1) де Кс являє собою лінкерним фрагментом, що закінчується у фрагменті карбонової кислоти, таким як
ІСНа-РА-М(Н)-С(-0)-СН».-СНо-С(-ООНІ,
ІСна-Сно-АМ(Н)-С(-0)-(СнНо-СНег-О)1-3-СН»-СНо-С(-О)ОНІ або
І(СНег)1-3-РА-М(Н)-С(-0)-(СН2)1-5-С(-О)ОНІ, де РІ являє собою феніленову групу, переважно пара-феніленову групу.
В деяких попередніх розкриттях, таких як УМО2013/167756, УМО2013/167755 та
УМО2013/167754, метильна група, приєднана до М-атома 3,2-НОРО-фрагмента, в основному була солюбілізуючою групою, такою як гідрокси або гідроксиалкільна (наприклад, -СНгОН, -СНе-
СнНгОН, -СН»-СНо-СНоОН тощо). Це має певні переваги з точки зору високої розчинності, але такі хелатори складно приєднувати до цільових фрагментів, використовуючи амідні зв'язки.
Хелатуючі фрагменти можуть бути сформовані способами, відомими в даній галузі техніки, включаючи способи, описані в патентах 5 5,624,901 (наприклад, приклади 1 і 2) ії
УО2008/063721 (обидва включені в даному описі за посиланням).
Вс являє собою сполучний фрагмент. Придатні фрагменти включають гідрокарбільні групи, такі як алкільні або алкенільні групи, що закінчуються групою карбонової кислоти. Автори відповідно до даного винаходу встановили, що використання сполучного фрагмента карбонової кислоти для утворення аміну, як, наприклад, відповідно до способів відповідно до даного винаходу, забезпечує більш стабільну кон'югацію між хелатором і фрагментом, націленим на тканину.
В найбільш переважному варіанті здійснення відповідно до даного винаходу сполучний фрагмент (Кс), що зв'язує октадентатний ліганд з націленим фрагментом, вибирається з
ІСНа-РА-М(Н)-С(-0)-СН».-СНо-С(-ООНІ,
ІСна-Сно-АМ(Н)-С(-0)-(СнНо-СНег-О)1-3-СН»-СНо-С(-О)ОНІ або
І(«СНг)1-3-Рп-М(Н)-С(-0)-(СНг)і-5-С(-ООНІ,
Зо де Рії являє собою феніленову групу, переважно пара-феніленову групу.
В переважному варіанті здійснення, Кс являє собою |-(СНг)1-3-РА-М(Н)-С(-0)-(СНег)1-5-
С(-ФООНІ. В більш переважному варіанті здійснення, Кс являє собою |-((СНг)-пара-фенілен-
М(Н)-С(-0)-(СНг)2-С(-О)ОНІ.
Найбільш переважні хелатори октадентату включають такі, що вибрані з формули (ІІ) та (ІМ) нижче:
(о; не итурон (в) (о) (в) за Мт | хх н н
М М ща он я 5 но т
НИ Ф) в) МН (в) (в)
НО. - / | ОН
ОМ І. М с) (11) он о в) он 6) (в) сут УФ я 5 - ча
М М оно ГТ мав ро 5 сс
Н
АЖ о жи М 6) мив
Синтез сполуки (ІІ) описано в даному описі нижче, і слідує за шляхом синтезу, що розкритий в даному описі нижче.
Стадія а) способів відповідно до даного винаходу може бути проведена будь-яким придатним синтетичним шляхом. Деякі конкретні приклади синтетичних способів наведені нижче в наступних прикладах. Такі способи наводять конкретні приклади, але синтетичні способи, проілюстровані в цьому описі, також будуть використовуватись у загальному контексті спеціалістами в даній галузі техніки. Способи, наведені в прикладах є, таким чином, також загальними розкриттями, що застосовуються до всіх аспектів та варіантів здійснення винаходу, якщо це дозволяє контекст.
Переважним є те, що комплекси альфа-випромінюючого торію та октадентатного ліганда у всіх аспектах відповідно до даного винаходу формуються або можуть формуватись без нагрівання вище 60 "С (наприклад, без нагрівання вище 50 "С), переважно без нагрівання вище 38 С та найбільш переважно без нагрівання вище 25 "С (наприклад, в інтервалі від 20 до 38 С). Типові діапазони можуть бути, наприклад, від 15 до 50 "С або від 20 до 40 "С. Реакція комплексоутворення (частина в)) в способах відповідно до даного винаходу) може виконуватись протягом будь-якого розумного періоду, але це буде переважно від 1 до 120 хвилин, переважно від 1 до 60 хвилин, і більш переважно від 5 до 30 хвилин.
Додатково переважним буде, коли кон'югат націленого фрагмента і октадентатний ліганд готують до додавання іону альфа-випромінюючого ізотопу торію 227Тп-. Продукти винаходу, таким чином, переважно формуються або можуть формуватися комплексоутворенням ізотопу альфа-випромінюючого торію (іон 227Тп5) кон'югатом октадентатного ліганду і фрагмента, націленого на тканину (хелатор, націлений на тканину).
Різні типи цільових сполук можуть бути приєднані до торію (наприклад торію-227) за допомогою октадентатного хелатора (що містить сполучний фрагмент як описано в даному описі).
Зо Загалом, як застосовується в даному описі, фрагменти, націлені на тканину, можуть бути "пептидами" або "протеїнами", будучи структурами, утвореними в основному амідною структурою між амінокислотними компонентами, з або без вторинних та третинних структурних ознак.
Відповідно до винаходу 227Тп може бути скомплексований цільовими комплексоутворювачами, які приєднуються або можуть приєднуватись амідним зв'язком до фрагментів, націлених на тканину, як описано в даному описі.
Як правило, цільові фрагменти матимуть молекулярну масу від 100 г/моль до декількох мільйонів г/моль (особливо від 100 г/моль до 1 млн. г/моль), і, переважно, будуть володіти спорідненістю з рецептором, пов'язаним із хворобою, або безпосередньо, і/або будуть включати відповідний попередньо введений зв'язувальний агент (наприклад, біотин або авідин), зв'язаний з молекулою, яка була націлена на цю хворобу до введення 227ТИ.
Специфічний зв'язувальний агент (фрагмент, націлений на тканину) відповідно до даного винаходу вибирається так, щоб забезпечувати націлювання на антиген-НЕН2.
Фрагмент відповідно до даного винаходу, націлений на тканину, містить пептидний ланцюг з послідовністю, ідентичною послідовності 1:
Легкий ланцюг
ІОМТО5РБОБІ БАБМООЮОВМТІТСВАБООММТАМАМ ХООКРОКАРКИІЇ ІМЗАБЕЇ У5ИаМРОВЕ5Оа5
В5атоА ТЗІ ОРЕОРЕАТУУСООНУТТРРТЕЕОСТКМУЕІКАТМААРОМРІЕРРБОБОЇ КЗИаТАБУМС
ГЕММЕМРВЕАКМОМ/КМОМАГ О5ИМЗОЕЗМТЕООБКОБЗТУБІ 55Х7І ТІ ЗКАЮОМЕКНКУУАСЕМТНОС
І 55РУТКО5ЕМВОЕС (ЗЕО ІЮО МО. 1) і пептидний ланцюг з послідовністю, подібною або ідентичною будь-якій з наступних послідовностей 2-6:
Важкий ланцюг
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКОТМІНМУУВОАРИаКаї ЕУУМАВІУРТМаМТАМАОБМ
КОРЕЕТІБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВРАЕДТКУУ УСБУ СОСЕМАМОМУУСОСТІ МТГМ55АЗБТКОРОМЕР
ГАРБЗКОЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУ Май Т5ОМНТЕРАМІ О5501І М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗАТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВОаМЕМНМАКТКРАЕЄСУМЗТУАММУ5МІ ТМ НОМ МОКЕМУКСКУ5МКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКОИОРАЕРОМУТІ РРОВЕЕМТКМОМ5І ТС МУКЕОЕМРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРР
Зо МІГ ОБОО5БЕРІ УК ТМОКЗВУМОССММЕ5С5УМНЕАЇІ НМНУТОКОІ 5І РИ (ЗЕО І МО. 2)
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКО ТМІНМУ УВОА РОКИ ЕМУМАВІМРТМа МТ ВМАОБМ
КОРЕЕТІБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВРАЕДТКУУ УСБУ СОСЕМАМОМУУСОСТІ МТГМ55АЗБТКОРОМЕР
ГАРБЗКОЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУ Май Т5ОМНТЕРАМІ О5501І М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВОаМЕМНМАКТКРАЕЄОУМЗТУВММ5МІ ТМІ НООУМІ МОКЕУКСКУ5МКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКОИОРАЕРОМУТІ РРОВОБЄЇ ТКМОМ5І ТС МУКЕОЕУРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРР
МІГ ОБОО5БЕРІ УК ТМОКЗВУМОССММЕ5С5УМНЕАЇІ НМНУТОКОІ 5І РИ (ЗЕО ІЮ МО. 3)
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКОТМІНМУУВОАРИаКаї ЕУУМАВІУРТМаМТАМАОБМ
КаВЕТІЗБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВАЕДТКУУУСЗАКМООСЕМАМОМУМ/ОСТІ МТГМЗ5АЗТКОРЗМЕР
ГАРБЗКОЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУ Май Т5ОМНТЕРАМІ О5501І М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВаМЕМНМАКТКРАЕЕОХАБТУВММУ5МІ ТМ НОБУМІ МОКЕМКСКМУ5МКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКОИОРАЕРОМУТІ РРОВОБЇ ТКМОМ5І ТС УКЕОЕУРБОІАМЕМ ЕБМСОРЕММУКТТРР
МІГ ОБОО5БЕРІ УК ТМОКЗВУМОССММЕ5С5УМНЕАЇІ НМНУТОКОІ 5І РИ (ЗЕО ІЮ МО. 4)
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКОТМІНМУУВОАРИаКаї ЕУУМАВІУРТМаМТАМАОБМ
КОРЕЕТІБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВРАЕДТКУУ УСБУ СОСЕМАМОМУУСОСТІ МТГМ55АЗБТКОРОМЕР
ГАРБЗКОЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУ Май Т5ОМНТЕРАМІ 05501 М5І 55УМТМРБББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ
МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВОаМЕМНМАКТКРАЕЕОМОЗТУВАММ5МІ ТМ НОМ МЕКЕУКСКМУМЗМКА
ІГРАРІЕКТІЗКАКЕОРАЕРОММТІ РРОВОБЕЇ ТКМОМ5І ТОЇ МКОЕМРБОІАМЕМ ЕБМООРЕММУКТТР
РМ ОБОаОБЕРІ ХК ТМОК5АМОСаММЕ5СЗУММНЕАЇ НМНУТОКОІ 5І ЗРО (ЗЕО І МО. 5)
ЕМОЇ МЕЗОаСИЇ МОРОСБІ ВІ БСААБОЕМІКОТМІНМУУВОАРИаКаї ЕУУМАВІУРТМаМТАМАОБМ
КОРЕЕТІБАОТЗКМТАМІ ОММ5І ВРАЕДТКУУ УСБУ СОСЕМАМОМУУСОСТІ МТГМ55АЗБТКОРОМЕР
ГАРБЗКЗТЗИаСТААІ СІ МКОМЕРЕРУТУБМУМ5ЗИалйаі Т5ОМНТЕРАМІ 055121 М5І 55ММТУРБЗББІ С
ТОТМІСМУМНКРОМТКМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇ ЇЇ СС РБЗМЕЇ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ бо МУМОМ5НЕОРЕУКЕММ УМВаМЕМНМАКТКРАЕЕММОЗТУВМУМ5МІ ТМ НОМ МОКЕУКСКУ5МКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКЕОРАЕРОМУУТІ РРОВОЕЇ ТКМОМУБІ ТС УКЕЕМРЗОІАМЕМЕЗМООРЕММУКТТРР
УГгоБразЕР ЗК ТМОКЗАМОСаММЕЗСЗУМНЕАІ НМНУТОКОБІ 5І РА (ЗЕО ІЮО МО. 6)
В переважному варіанті здійснення, фрагмент, націлений на тканину, містить пептидний ланцюг з послідовністю, ідентичною послідовності 1:
Легкий ланцюг
РІОМТО5РБОБІ БАБМАО ВМТ СВАЗОВУМТАМАМ УООКРОЕКАРКІ ПУИЗАБЗРІ У5аУРЗАЕЗИ5
ВА5атОЕТІТІЗЗ ОРЕОЕАТУУСООНУТТРРТРСОС,ТКУЄІКАТУМААРЗУРІЕРРРБЗОЕОЇ КБатАБУМО
ГЕММЕМРАЕАКМОУМУКМОМАЇ О5БаМЗОЕЗУМТЕООЗКОБЗТУБІ 55ТІ ТІ ЗКАОМЕКНКУМАСЕУТНОС
І 55РУТКЗЕМАИаЕС (ЗЕО ІЮО МО. 1) і пептидний ланцюг з послідовністю, подібною або ідентичною послідовності 2:
Важкий ланцюг
ЕМОЇ МЕЗО МОРОаБІ ВІ БСААЗОЕМІКОТМІНУУВОАРОаКаї ЕУМАВІУРТМаУТвМАрБМ
КОКЕТІЗАОЮОТЗКМТАМІ ОММ5І ЕАЕДТКУУУСЗеКУУСОСЕМАМОМУУСВОСТІ МТУЗЗАЗТКОРЗМЕР
ГАРБЗКОТЗОаИТААІ ас МКОМЕРЕРУТУБУУМЗСИааАІ Т5СИУНТЕРАМІ О5501І 51 55УУТУРБЗББІ С
ТОТМІСМУМНКРУЬМТКУМОККМЕРКЗСОКТНТОСРРОРАРЕЇГ І СаРБЗМУБІ ЕРРКРКОТІ МІЗВТРЕМТСМ
МУМОУЗНЕОРЕУКЕММУ УМО МЕУМНМАКТКРАЕЄОММЗТИВУУМІ ТМ НОВУ МОКЕУКСКУЗМКАЇ.
РАРІЕКТІЗКАКЕОРАЕРОМУУТІ РРОВЕЕМТКМОМУ5І ТС УКЕЕМРЗОІАМЕМ ЕЗМСОРЕММУКТТРР
УГгоБразЕР ЗК ГМК АМОСаММЕЗСЗУМНЕАЇІ НМНУТОКОБІ 5І ЗРО (ЗЕО І МО. г).
Істотна ідентичність/подібність послідовності може бути сприйнята як така, що має подібність/дентичність послідовності принаймні на 8095 до повних послідовностей і/або принаймні 90 95 до специфічних ділянок зв'язування (ті ділянки, виділені жирним шрифтом у наведених вище послідовностях та, необов'язково, ті розділи підкреслено). Перевага подібності послідовності або, більш точно, ідентичність може бути як мінімум на 92 95, 95 Фь, 97 У, 98 о або 99 95 виділених жирним ділянок і, бажано, також для повних послідовностей. Подібність іабо ідентичність послідовності можна визначити за допомогою програми Вевбібй з пакета програм Сепеїйс5 Сотршег Сгоир Мегвзіоп 10, Університет Вісконсіна. Програма використовує
Зо локальний алгоритм Сміта-Вотермана із значеннями за замовчуванням: Сар сгеайоп репакпу-в,
Сар ехієпвзіоп репайу-2, Амегаде таїсн-2.912, ахегаде тізтаїснй 2.003.
В переважному варіанті здійснення, фрагмент, націлений на тканину, містить пептидний ланцюг з послідовністю, ідентичною послідовності 1, і пептидний ланцюг з послідовністю, подібною на 98 95 або більше або ідентичною будь-якій з послідовностей 2-6.
В більш переважному варіанті здійснення, фрагмент, націлений на тканину, містить пептидний ланцюг з послідовністю, ідентичною послідовності 1, і пептидний ланцюг з послідовністю подібною на 99 95 або більше або ідентичною будь-якій з послідовностей 2-6.
В іншому переважному варіанті здійснення, фрагмент, націлений на тканину, містить пептидний ланцюг з послідовністю, ідентичною послідовності 1, і пептидний ланцюг з послідовністю подібною на 98 95 або більше або ідентичною послідовності 2.
В більш переважному варіанті здійснення, фрагмент, націлений на тканину, містить пептидний ланцюг з послідовністю, ідентичною послідовності 1, і пептидний ланцюг з послідовністю подібною на 99 95 або більше або ідентичною послідовності 2.
Фрагмент, націлений на тканину, відповідно до даного винаходу являє собою варіанти трастузумабу:
ЗЕО ІЮ МОЗ. 1 і 2: трастузумаб без С-кінцевого лізину
ЗЕО ІЮ МОЗ5. 1 ї 3: трастузумаб без С-кінцевого лізину і мутації важкого ланцюга мутації
ЕЗ3590, МЗ611.
ЗЕО ІЮО МОЗ. 1 і 4: трастузумаб без С-кінцевого лізину і мутації важкого ланцюга МЗООА,
ЕЗ3590, МЗ611.
ЗЕО ІЮО МОЗ. 1 ї 5: трастузумаб без С-кінцевого лізину і мутації важкого ланцюга М3000),
ЕЗ3590, МЗ611.
ЗЕО ІЮО МОЗ5. 1 і 6: трастузумаб без С-кінцевого лізину і мутації важкого ланцюга 0298М,
МЗ00О ЕЗ590, М3611.
Антитіло до НЕК2 відповідно до даного винаходу може бути одержане шляхом рекомбінантної експресії послідовностей нуклеїнових кислот, які кодують легкі та важкі ланцюги або їх частини у клітині-хазяїні. Для експресії антитіла, антигензв'язувальної частини або її варіанта рекомбінантно клітина-хазяїн може бути трансфікована одним або декількома рекомбінантними експресуючими векторами, що несуть фрагменти ДНК, які кодують легкі і/або бо важкі ланцюги або їх частини, таким чином, що легкі та важкі ланцюги експресуються в клітині-
хазяїні. Стандартні методології рекомбінантної ДНК використовуються для приготування і/або одержання нуклеїнових кислот, які кодують важкі та легкі ланцюги, включають ці нуклеїнові кислоти в рекомбінантні експресійні вектори та вводять вектори в клітини-хазяїни, такі як ті, що описані в ЗзатбгооК, Егйб5сп апа Мапіаїйі5 (еа5.), МоїІесшаг Сіопіпд; А Гарогаїогу Мапиаї, 2-е видання, Соїа Зргіпд Нагбог, М.У., (1989), А!Мйзибеї, Е. М. та ін. (едв5.) Ситепі Ргоїосої5 іп Моїесшаг"
Віоіоду, Сгеепе Рибії5піпуд А55зосіацсевз, (1989) і в О.5. Раї. Мо. 4,816,397 Бу Воз55 та ін.
Крім того, послідовності нуклеїнових кислот, які кодують варіативні ділянки важкого і/або легкого ланцюгів, можуть бути перетворені, наприклад, на послідовності нуклеїнових кислот, які кодують повнорозмірні ланцюги антитіл, Гар-фрагменти або 5сЕм. Фрагмент ДНК, що кодує МІ. або МН, може бути оперативно пов'язаний (так, що амінокислотні послідовності, кодовані двома фрагментами ДНК, є в рамці) до іншого фрагмента ДНК, що кодує, наприклад, константну ділянку антитіла або гнучкий лінкер. Послідовності константних ділянок важкого ланцюга та легкого ланцюга людини відомі в даній галузі (див., наприклад, Кабаї, ЕА, та ін., 1991),
Зедиеєпсез ої Ргоївіп5 ої Іттипоіодісаї! Іпієгевзі, 5-е видання, Департамент охорони здоров'я та соціального забезпечення, публікація МІН Ме 91-3242) і фрагменти ДНК, що охоплюють ці ділянки, можуть бути одержані стандартною ампліфікацією ПЛР.
Для створення полінуклеотидної послідовності, яка кодує 5СЕм, нуклеїнові кислоти, які кодують МН і МІ, можуть бути оперативно зв'язані з іншим фрагментом, який кодує гнучкий лінкер таким чином, що послідовності МН та Мі можуть бути екпресовані як суміжний білок з одним ланцюгом, з МІ. і МН ділянками, об'єднаними гнучким лінкером (див., наприклад, Віга та ін., 1988, Зсіепсе 242: 423-426; Нивіюоп та ін., 1988, Ргос Маї! Асад. Зсі., США 85: 5879-5883;
МссСапйепу та ін., Майиге (1990) 348: 552-554).
Для експресії антитіл можуть бути використані їх антигензв'язувальні фрагменти або варіанти стандартних методів експресії рекомбінантних ДНК (див., наприклад, соеєааеї; Сепе
Ехргеззіоп ТесппоІоду Меййоаз іп Епгуто!іоду 185, Асадетіс Ргез5, Сан Дієго, Каліфорнія, 1990).
Наприклад, ДНК, що кодує бажаний поліпептид, може бути вставлена в експресуючий вектор, який потім трансфікується у відповідну клітину-хазяїн. Придатними клітинами-хазяїнами є прокаріотичні та еукаріотичні клітини. Приклади прокаріотичних клітин-хазяїв є, наприклад, бактерії, приклади клітин еукаріотичних хазяїв - це дріжджі, комахи та клітини комах, рослини та
Зо клітини рослин, трансгенні тварини або клітини ссавців. У деяких варіантах здійснення ДНК, які кодують важкі та легкі ланцюги, вставляються в окремі вектори. В інших варіантах здійснення
ДНК, що кодує важкі та легкі ланцюги, вставляється в один вектор. Зрозуміло, що для проектування вектора експресії, включаючи вибір регуляторних послідовностей, впливають такі чинники, як вибір клітини-хазяїна, рівень експресії бажаного білка і чи є експресія конститутивною або індуцибельною.
Корисні вектори експресії для використання бактерій будуються шляхом вставки послідовності ДНК, що кодує бажаний білок, разом з відповідними сигналами ініціювання і припинення трансляції в операційній фазі зчитування з функціональним промотором. Вектори включатимуть один або більше фенотипічних селективних маркерів і точку початку реплікації, щоб забезпечити підтримку вектора і, якщо бажано, забезпечити ампліфікацію всередині хазяїна. Придатні прокаріотичні хазяїни для трансформації включають, але не обмежуються, Е. соїї, Васійиє5 зибБій5, ЗаітопейПйа їурпітигішт та різні види всередині роду Рхеидотопав, зігеріотусез та 5їарпуіососсив5.
Бактеріальні вектори можуть бути, наприклад, бактеріофагом, плазмідами або фагемідами.
Ці вектори можуть містити селективний маркер та бактеріальну точку початку реплікації, одержані з комерційно доступних плазмід, що звичайно містять елементи добре відомого вектора клонування рВК322 (АТСС 37017). Наступна трансформація відповідного штама- хазяїна та ріст штама-хазяїна до відповідної щільності клітин, вибраний промотор де- репресується/індукується відповідними засобами (наприклад, зміною температури або хімічною індукцією), і клітини культивують протягом додаткового періоду. Клітини, як правило, збирають шляхом центрифугування, розкривають фізичними або хімічними засобами, а отриманий неочищений екстракт зберігається для подальшої очистки.
У бактеріальних системах цілий ряд експресійних векторів може бути переважно вибраний залежно від використання, призначеного для експресії білка. Наприклад, коли потрібно виготовити велику кількість такого білка, для створення антитіл або для скринінгу пептидних бібліотек, наприклад, можуть бути бажані вектори, які спрямовують експресію продуктів з високим рівнем білка, які легко очищаються.
Антитіла відповідно до даного винаходу або їх антигензв'язувальні фрагменти або їх варіанти включають природно очищені продукти, продукти хімічного синтезу та продукти, 60 одержані рекомбінантними методами від прокаріотичного хазяїна, включаючи, наприклад, Е.
соїї, Васійи5 5ибБійб, заітопеййа їурпітигішт і різні види всередині роду Рхеидотопав, зігеріотусез та 5іарпуіососси5, переважно, з клітин Е. соїї.
Переважними регуляторними послідовностями для експресії клітини-хазяїна ссавців є вірусні елементи, які спрямовують високі рівні експресії білків у клітинах ссавців, таких як промотори і/або енхансери, одержані з цитомегаловірусу (ЦМВ) (наприклад, промотор
ЦмМВ/енхансер), вірус Сіміана 40 (5М40) (наприклад, промотор 5М40/енхансер), аденовірус (наприклад, основний пізній промотор аденовірусу (Аамі Р)) та поліома. Експресія антитіл може бути конститутивною або регульованою (наприклад, індукована шляхом додавання або видалення малих молекулярних індукторів, таких як тетрациклін разом із системою Те). Для подальшого опису вірусних регуляторних елементів та їх послідовностей, див., наприклад, Ш.5. 5,168,062 від Зііп5Кі, 0.5. 4,510,245 від Веї! та ін. і 05 4669615 від Зспайпег та ін. Рекомбінантні експресуючі вектори можуть також включати джерела реплікації та селективні маркери (див., наприклад, патент Ш.5. 4399216, 4634665 і ШШ.5. 5,179,017). Відповідні селективні маркери включають гени, які надають резистентність до таких лікарських засобів, як 418, пуроміцин, гігроміцин, бластицид, зеоцин/блеоміцин або метотрексат або селективний маркер, який застосовує ауксотрофні препарати, такі як глютамін синтеза (Вербіпдіоп та ін., Віотесппоїоду,
МУ). 10 лютого 1992 (2):169-75), на клітині-хазяїні, в яку був введений вектор. Наприклад, ген дигідрофолатредуктази (ОНЕК) забезпечує резистентність до метотрексату, неоновий ген забезпечує резистентність до 5418, ген ра з Азрегуйи»5 їеггеи5 забезпечує резистентність до бластициду, а М-ацетилтрансфераз пруроміцину забезпечує резистентність до пуроміцину, генний продукт ЗП бріє забезпечує резистентність до цеоцину, а стійкість до гігроміцину обумовлена геном резистентності до гігроміцину Е. соїї (пуд або прі). Вибрані маркери, такі як рНЕК або глутамін-синтеза, також корисні для методів ампліфікації разом з МІХ і М5Х.
Трансфекція вектора експресії у клітину-хазяїн може бути здійснена з використанням стандартних способів, таких як електропорація, нуклеофекція, осадження фосфатом кальцію, ліпофекція, трансфекція на основі полікатину, така як трансфекція на основі поліетиленіміну (ПЕЇ) та трансфекція ОЕАЕ-декстрану.
Придатні клітини-хазяїни ссавців для експресії антитіл, їх антигензв'язувальних фрагментів або їх запропонованих варіантів включають, але не обмежуються, яєчник китайського хом'ячка
Ко) (клітини СНО), такі як СНО-КІ, СНО-5, СНО-КІ5М |включаючи клітини апіт-СНО, описані в
ОпПацб апа Спавіп, (1980) Ргос. Май. Асад. Зсі. США 77: 4216-4220 та Опаць та ін., СеїІ. червень 1983; 33 (2): 405-12, що використовується з селективним маркером ОНЕК, наприклад, як описано в К. .). Кашйтап і Р. А. Зпагр (1982) Мої. ВіоїЇ. 159:601-621; і інші нокаутні клітини, представлені в Рап та ін., Віоїесппо! Віоепд. Квітень, 2012; 109(4):1007-151, клітини міоломи
М5О, клітини СО5, клітини НЕК293, клітини НКВІ11, клітини ВНК21, клітини САР, клітини ЕВб66 та клітини 5Р2.
Експресія також може бути тимчасовою або напівстабільною у системах експресії, таких як
НЕК293, НЕК29З3Т, НЕК293-ЕВМА, НЕК29ЗЕ, НЕК293-6Е, НЕК293-ГРгеезміє, НКВ11, Ехрі293ЗЕ, 293ЕВМАЇ 175, СНО Етгеєезме, СНО-5, СНО-КІ, СНО-КІБЗМ, СНОЕВМАЇ Т85, СНОБ-ХЕ, СНО-
ЗЕ7 або клітини САР-Т (наприклад, Юигоспег та ін., Мисівїс Асіаз5 Ке5. 2002 січня 15; 30 (2): Е9).
В деяких варіантах здійснення, вектор експресії спроектовано таким чином, що експресований білок секретується у культуральне середовище, в якому вирощуються клітини- хазяїни. Антитіла, їх антигензв'язувальні фрагменти або їх варіанти можуть бути відновлені з культурального середовища з використанням стандартних способів очищення білків.
Антитіла відповідно до даного винаходу або їх антигензв'язувальні фрагменти або їх варіанти можуть бути відновлені та очищені від рекомбінантних клітинних культур за допомогою добре відомих способів, включаючи (але не обмежуючись ними) осадження сульфату амонію або етанолу, екстракцію кислотою, хроматографію білка А, хроматографію білка С, аніонну або катіонну обмінну хроматографію, фосфорно-целюлозну хроматографію, хроматографію з гідрофобною взаємодією, афінну хроматографію, гідроксилапатітову хроматографію, змішану хроматографію та лектинову хроматографію. Високопродуктивну рідинну хроматографію ("ВЕРХ") можна також застосовувати для очищення. див., наприклад, Соїїїдап, Сиггепі Ргоїосої5 іп Іттипоіоду, або Ситепі Ргоїосо!в5 іп Ргоївіп Зсіепсе, допп УМієеу 5 боп5, МУ, Нью Йорк, (1997- 2001), наприклад, глави 1, 4, 6, 8, 9, 10, кожна повністю включена в даний опис посиланням.
Антитіла відповідно до даного винаходу або їх антигензв'язувальні фрагменти або їх варіанти включають природно очищені продукти, продукти хімічного синтезу та продукти, одержані рекомбінантними способами від еукаріотичного хазяїна, включаючи, наприклад, дріжджі, клітини вищих рослин, комах та ссавців. Залежно від хазяїна, який використовують у рекомбінантній процедурі виробництва, антитіло відповідно до даного винаходу може бути 60 глікозильованим або може бути неглікозильованим. Такі способи описані в багатьох стандартних лабораторних посібниках, таких як ЗатбгоокК, вище, розділи 17.37-17.42; А!зибБеї, вище, розділи 10, 12, 13, 16, 18 і 20.
В переважних варіантах здійснення винаходу антитіло очищається (1) до більш ніж 95 95 мас. антитіла, як визначено, наприклад, методом Лоурі, оптичною спектроскопією або електрофорезом ЗО5-капілярного гелю (наприклад, на пристрої Саїїрег Гарспір СХІЇ, СХ 90 або біоаналізаторі Віогад), а в додаткових переважних варіантах здійснення більше 99 мас. 95 (2) до необхідного рівня, достатнього для одержання принаймні 15 залишків М-кінцевої або внутрішньої амінокислотної послідовності, або (3) до однорідності за допомогою 505-РАСЕ в умовах зниження або незниження, використовуючи блакитного барвника Кумассі або, переважно, серебрянку. Ізольоване природне антитіло включає антитіло іп 5йЙИ в рекомбінантних клітинах, доти, доки принаймні один компонент природного середовища антитіла не буде присутнім. Звичайно, ізольоване антитіло готується принаймні на одній стадії очистки.
Що стосується альфа-випромінюючого торієвого компонента, то ключовим недавнім висновком було те, що 227ТИ можна вводити у кількості, яка є як терапевтично ефективною, так і не викликає надвеликої мієлотоксичності. Як зазначається в даному описі, термін "прийнятно не мієлотоксичний" використовується для позначення того, що, що найголовніше, кількість радію- 223, який утворюється при розпаді введеного радіоізотопу торію-227, звичайно недостатня, щоб бути безпосередньо смертельною для суб'єкта. Однак для кваліфікованого працівника буде зрозуміло, що кількість пошкоджень кісткового мозку (і ймовірність смертельної реакції), що стане прийнятним побічним ефектом такого лікування, суттєво відрізнятиметься від типу захворювання, що лікується, цілей схеми лікування, а також прогноз для суб'єкта. Хоча переважні предмети для даного винаходу є людьми, інші ссавці, особливо тварини-компанйони, такі як собаки, будуть мати користь від застосування винаходу, а рівень прийнятного пошкодження мозку також може відображати види суб'єкта. Рівень пошкодження мозку, прийнятний, звичайно буде більшим при лікуванні злоякісного захворювання, ніж при злоякісних захворюваннях. Одним із добре відомих показників рівня мієлотоксичності є кількість клітин нейтрофілів, і в даному винаході прийнятна не мієлотоксична кількість 22Ва, як правило, буде кількістю, контрольованою таким чином, щоб фракція нейтрофілів у своїй найнижчій точці
Зо (найнижчий рівень) була не меншою ніж 10 95 від кількості до початку лікування. Переважно, прийнятно немієлотоксична кількість 223Ка буде такою, що фракція нейтрофілів становить принаймні 2095 при найнижчому рівні і більш переважно принаймні 3095. Найбільш переважною є фракція нейтрофільних клітин, що дорівнює принаймні 40 Об.
Крім того, радіоактивні сполуки, що містять 22/ТИ, можуть застосовуватись у режимах високого дозування, де мієлотоксичність утвореного 22Ра, як правило, буде надвеликою, коли включатимуть підтримку стовбурових клітин або порівняний спосіб нормалізації. В таких випадках кількість нейтрофільних клітин може бути знижена максимально до рівня нижче 10 95 і винятково зменшується до 5 95 або за необхідності нижче 5 95, приймаючи відповідні запобіжні заходи та даючи наступну підтримку стовбурових клітин. Такі способи добре відомі в даній галузі.
Торій-227 порівняно легко виготовляють, і його можна одержати опосередковано з опроміненого нейтронами 2296Ка, який буде містити материнський нуклід 227ТИ, тобто 227Ас (Ті»-22 роки). Актинум-227 досить легко можна відділити від мішені 226Ка і використовувати як генератор для 227/Тп. Цей процес можна масштабувати до промислової шкали, якщо це необхідно, і, отже, проблему постачання, виявлену більшістю інших альфа-випромінювачів, які вважаються кандидатами на молекулярну цільову променеву терапію, можна уникнути.
Торій-227 може вводитись в кількостях, достатніх для забезпечення бажаного терапевтичного ефекту, не виробляючи стільки радію-223, що може спричинити непереносимість придушення діяльності кісткового мозку. Бажано підтримувати дочірні ізотопи в цільовій ділянці, з тим щоб подальші терапевтичні ефекти могли бути отримані з їх розпаду.
Проте, не потрібно зберігати контроль над продуктами розпаду торію, щоб мати корисний терапевтичний ефект, не викликаючи неприйнятної мієлотоксичності.
Припускаючи, що ефект знищення пухлинних клітин буде головним чином з торію-227, а не від дочірніх нуклідів, можлива терапевтична доза цього ізотопу може бути встановлена порівняно з іншими альфа-випропінювачами. Наприклад, для астатину-211 терапевтичні дози у тварин, як правило, складають 2-10 МБак на кг. Коригуючи напіврозпад та енергію, відповідна доза для торію-227 становитиме принаймні 36-200 кБк/кг маси тіла. Це дозволило б встановити нижчу межу кількості 2-7ТИ, яку можна було б вдало ввести в очікуванні терапевтичного ефекту.
Цей розрахунок передбачає порівняльне збереження астатину та торію. Зрозуміло, що 18,7- 60 денний період напіврозпаду торію, швидше за все, призведе до більшого знищення цього ізотопу до його розпаду. Тому ці розрахункові дози слід вважати мінімальною ефективною кількістю. Терапевтична доза, виражена в термінах повністю збереженого 227ТП (тобто 22/ТИ, що не виводиться з організму), звичайно становить принаймні 18 або 25 кБк/кг, переважно принаймні 36 кБк/кг, а більш переважно принаймні 75 кБк/кг, наприклад 100 кБк/кг або більше.
Очікується, що більша кількість торію матиме більший терапевтичний ефект, але його неможливо ввести, якщо виявиться непереносимість побічних ефектів. Так само, якщо торій вводять у формі, що має короткий біологічний період напіврозпаду (тобто період напіввиведення до виведення з організму, який все ще несе торій), то для терапевтичного ефекту буде потрібна більша кількість радіоїзотопу, тому що більша частина торію буде ліквідована до його розпаду. Проте буде відповідне зменшення кількості утворення радію-223.
Зазначені кількості торію-227, які слід вводити, коли повністю зберігається ізотоп, можуть легко бути пов'язані з еквівалентними дозами з меншим біологічним періодом напіврозпаду. Такі розрахунки добре відомі в даній галузі та наведені в УМО 04/091668 (наприклад, в Прикладах 1 і 2).
Якщо радіоактивно мічена сполука вивільняє дочірні нукліди, важливо знати частку, якщо це доречно, будь-якого радіоактивного дочірнього нукліда(ів). З 27Тп основним дочірнім продуктом є 223Ка, який знаходиться під клінічною оцінкою через його остеотропні властивості. Радій-223 очищає кров дуже швидко і концентрується в скелеті або виділяється через кишкові та ниркові шляхи (див. Гагзеп, У Мисі Меа 43 (5, Зйиррієтеп): 160Р (2002)). Таким чином, радій-223, виділений іп мімо від 227Тп, значною мірою не може впливати на здорову м'яку тканину. У дослідженні Мюллера в Іпі..). Кадіаї. Віо!Ї. 20:233-243 (1971) щодо розподілу 227ТИ як розчиненої цитратної солі, було встановлено, що 223Ка, отриманий з 22/Тп у м'яких тканинах, легко перерозподілявся на кістку або виділявся. Таким чином, відома токсичність альфа- випромінювання радію, зокрема кісткового мозку, є проблемою дозування торію.
Вперше в УМО 04/091668 було встановлено, що насправді доза, що становить принаймні 200 кБк/кг 223Ва, може бути введена і перенесена людьми. Ці дані представлені в даній публікації.
Тому тепер можна побачити, що досить несподівано існує терапевтичне вікно, в якому терапевтично ефективна кількість 227Тп (наприклад, більше 36 кБк/кг) може бути введена суб'єкту ссавця без очікування, що такий предмет буде неприпустимим ризиком серйозної або
Зо навіть смертельної мієлотоксичності. Тим не менш, надзвичайно важливо, щоб найкраще використовувалось це терапевтичне вікно, і тому важливо, щоб радіоактивний торій швидко і ефективно комплектувався, і він мав дуже високу спорідненість, щоб найбільша частка дози була доставлена до цільового сайту.
Кількість 223кКа, отримана з фармкомпозиції 227ТИ, буде залежати від біологічного періоду напіввиведення радіоактивно міченої сполуки. Ідеальна ситуація полягає у використанні комплексу з швидким поглинанням пухлиною, включаючи інтерналізацію в пухлинну клітину, тривале затримання в пухлині та короткий біологічний період напіврозпаду в нормальних тканинах. Проте, комплекси з менш ідеальним біологічним періодом напіввиведення можуть бути корисними, якщо доза Ра підтримується в межах допустимого рівня. Кількість радію-223, що утворюється іп мімо, буде фактором кількості введеного торію та біологічного часу утримання торієвого комплексу. Кількість радію-223, що утворюється в будь-якому конкретному випадку, легко підраховується звичайним способами. Максимальна кількість 227ТИ, що вводиться, буде визначатись величиною радію, утвореного іп мімо, і повинна бути меншою, ніж кількість, яка спричинить надвисокий рівень побічних ефектів, зокрема мієлотоксичність. Ця кількість, як правило, становить менше 300 кБк/кг, зокрема менше 200 кБк/кг, більш переважно, менше 170 КЕк/кг (наприклад, менше 130 кБк/кг). Мінімальна ефективна доза буде визначатись цитотоксичністю торію, сприйнятливістю хворої тканини до генерованого альфа- випромінювання та ступенем ефективного комбінування, утримання та доставки торієм комплексу (який є комбінацією ліганду та цільового фрагмента в цьому випадку).
В способі здійснення винаходу комплекс торію бажано вводити у дозі торію-227 від 18 до 400 кБк/кг маси тіла, переважно від 36 до 200 кБк/кг (наприклад, від 50 до 200 кБк/кг), більш переважно від 75 до 170 кБк/кг, особливо від 100 до 130 кБк/кг. Відповідно, окрема доза до того часу може містити навколо будь-якого з цих діапазонів, помножена на придатну масу тіла, наприклад, від 30 до 150 кг, переважно від 40 до 100 кг (наприклад, діапазон від 540 кБк до 4000 кБк на дозу тощо). Дозування торію, комплексоутворювача та шлях введення, крім того, бажано мають бути такими, що доза радію-223, отримана іп мімо, становить менше 300 кБк/кг, більш переважно, менше 200 кБк/кг, ще переважніше, менше 150 кБк/кг, особливо менше 100 кБк/кг.
Знову ж таки, це забезпечить експозицію 223Ка, вказану шляхом множення цих діапазонів на будь-яку з вказаних мас тіла. Вищезазначені рівні дозування переважно є цілком збереженими дозами 2-/ТІ, але може бути призначеною дозою з урахуванням того, що дещо 2-/Тп буде очищено від тіла до його розпаду.
Якщо біологічний період напіврозпаду комплексу 227Тп короткий порівняно з фізичним періодом напіврозпаду (наприклад, менше 7 днів, особливо менше, ніж З дні), для забезпечення еквівалентної збереженої дози може знадобитися значно більше введених доз. Таким чином, наприклад, повністю збережена доза 150 кБк/кг еквівалентна комплексу з 5-денним періодом напіввиведення в дозі 711 кБк/кг. Еквівалентна введена доза для будь-яких відповідних збережених доз може бути розрахована з рівня біологічного очищення комплексу за допомогою способів, добре відомих у даній галузі.
Оскільки розпад одного ядра 227"ТІ забезпечує один атом 2ЗКа, то утримання і терапевтична активність 227/Тп будуть безпосередньо пов'язані з дозою 223Ка, що отримує пацієнт. Кількість 223кКа, одержана в будь-якій конкретній ситуації, може бути розрахована, використовуючи відомі способи.
В переважному варіанті здійснення даний винахід, таким чином, забезпечує спосіб лікування захворювання у суб'єкта ссавця (як описано в цьому описі), причому зазначений спосіб включає введення вказаному суб'єкту терапевтично ефективної кількості принаймні одного торієвого комплексу, націленого на тканини, як описано в даному описі.
Очевидно, бажано мінімізувати експозицію суб'єкта для дочірнього ізотопу 223Ка, за винятком випадків, коли наявні властивості використовуються із користю. Зокрема, кількість радію-223, утвореного іп мімо, звичайно становить більше 40 кБк/кг, наприклад більше 60 кБк/кг.
В деяких випадках для 2Ка, що утворюється іп мімо, буде потрібно більше 80 кБк/кг, наприклад більше 100 або 115 кБк/кг.
Кон'югати, мічені кон'югатом торію-227 у відповідних носіях, можуть бути введені внутрішньовенно, внутрішньопорожнинно (наприклад, внутрішньочеревинно), підшкірно, перорально або місцево, як окреме введення або з застосуванням схем введення частинами.
Переважно, комплекси, кон'юговані з орієнтованим фрагментом, будуть вводитись як розчини за допомогою парентерального (наприклад, черезшкірного) шляху, особливо внутрішньовенно або шляхом внутрішньопорожнинного шляху. Переважно композиції відповідно до даного винаходу будуть сформовані в стерильному розчині для парентерального введення.
Торій-227 в способах та продуктах відповідно до даного винаходу може застосовуватись самостійно або в поєднанні з іншими способами лікування, включаючи хірургію, зовнішню дистанційну променеву терапію, хіміотерапію, інші радіонукліди або регулювання температури тканини тощо. Це формує додатковий, переважний варіант способу здійснення винаходу і склади/лікарські засоби можуть відповідно містити принаймні один додатковий терапевтично активний агент, такий як інший радіоактивний агент або хіміотерапевтичний агент.
В одному особливо переважному варіанті здійснення суб'єкт також піддається обробці стовбурових клітин і/або іншої підтримуючої терапії для зменшення ефекту мієлотоксичності, індукованої радієм-223.
Молекули відповідно до винаходу, помічені торієм (наприклад, торієм-227), можуть бути використані для лікування ракових або неракових захворювань шляхом націлювання рецепторів, пов'язаних з хворобами. Як правило, таке медичне застосування 227Тп буде здійснюватись за допомогою радіоімунотерапії, що грунтується на зв'язуванні 227Тп з хелатором з антитілом, фрагментом антитіла або конструкцією антитіла або фрагментів антитіла для лікування ракових або невралгієвих захворювань. Використання 22/Тпй у способах та фармацевтичних препаратах відповідно даного винаходу особливо підходить для лікування раку молочної залози, раку шлунку, раку яєчників, недрібноклітинної карциноми легенів (НМРЛ) та ракових пухлин матки.
У наступному варіанті здійснення винаходу пацієнтів з м'якою тканиною та захворюванням скелета можна лікувати як 2"ТИ, так і 223Ва, що генеруються іп ммо введеним торієм. В цьому особливо вигідному аспекті додатковий терапевтичний компонент для лікування поставляється з прийнятно немієлотоксичної кількості 23Ка шляхом націлювання на скелетне захворювання. В цьому терапевтичному способі, 227Тп звичайно застосовують для лікування первинного і/або метастатичного раку м'яких тканин придатним націлюванням на нього, а 223Ка, одержаний з розпаду 2"7ТП, використовується для лікування схожих захворювань скелета в того ж самого суб'єкта. Це скелетне захворювання може бути метастазами скелету внаслідок раку первинної м'якої тканини або може бути основним захворюванням, де лікування м'яких тканин націлене на боротьбу з метастатичним раком. Інколи м'які тканини та скелетні захворювання можуть бути не пов'язаними (наприклад, додаткове лікування скелетних хвороб у пацієнта з ревматологічним захворюванням м'яких тканин).
Нижче наведено декілька прикладів синтезу. Стадії, показані в цих синтазах, будуть застосовані до багатьох варіантів здійснення даного винаходу. Стадія а), наприклад, може проходити через проміжну сполуку АССО0О21, показану нижче, в багатьох або всіх варіантах, зазначених в даному описі.
Синтез ключової сполуки АСО020
М,М,М',М'-тетракіс(2-аміноетил)-2-(4-нітробензил)пропан-1 З-діамін
МО» МО» МО,
МО» ви А я
З Й Ї | в
ДІЙ З бу й же й С же г
ДИВ й рі песссесссеффіви пеесеосксейво-
Бе трон Ома
Вг - в по Но" МВС а о
Ь ТІ Ц п 1. патини : оку ко т
МО»
МО г
Щи й й і аа В Си слой и ще пер МН мні зебр їх я
Нитчня їх й Й нн
Й Ми ог чн б
МН; уд й з ві Диметилмалонат, гідри натрію, ТИФ, ВВА, ТГФ, с) Месії, МеВ. СНЬСЬ «В Імідазоя, Вос»о, ОМС, папул, в) СІВЕА, вцетонмітрил, Й Мен, вода, АссСІ
Синтез ключової сполуки АОСО021
З-(бензилокси)-1-метил-4-(2-тіоксо-1,3-тіазолідин-3-ілукарбоніл|піридин-2(1Н)-он ри Ос ях у
ШЕ А ж І он : ще но сон ооо ( тку сн от Її зе плянно в сснссфрне і р. ве нн ї- р ЗА «обу - Зах, м'со м'сТо м'
Нн н
Ї ї 5 ща, о СА міт, о я Я шо й ші ; Ї в Ї о Ф й я М Мр НК ех ми у ре: ОА пиши Ї Ї й т Ї Ї
ЩО зно пубто "но | І а) Діетипоксалат, втоксид калію, талусл, ЕН, Б) РО, льксилан, с) Ме СО», ДМОО, ацетон
МЕ са 9) і) ВВга, ДХМ, і) ВаВг, К»СО», КІ, ацетон, е) Мас, вода, МеОМ, 1) КОС, ДМА, дхмМ
Синтез хелатної сполуки формули (МІ) 4-Ц4-(3-(біс(2-1(З-гідрокси-1-метил-2-оксо-1,2-дигідропіридин-4- ілукарбоніл|аміно)етил)аміно|-2-(біс(2-1(З-гідрокси-1-метил-2-оксо-1 2-дигідропіридин-4- іл)укарбоніл|Ііаміно)детил)аміно|метил)пропіл)феніл|іаміно)-4-оксобутанова кислота но я Ку, «т НИ
Зх ій й Бк ще їх ох
З Ка | зн ів й й бр їй Стадія 4 о. й Ї її й пери З нед, ха ллфдв За ви і:
Ї ГУ и Ї ій тен в вк Ї ї ні ке
НА їх "но же й є Ї г ТЕ й Мне і сп см на т т Ва
І осот І НС сишя - Х
Мн; й Ї мо
АССОЛИЮ Хімічна формула: бий а чи васог
Магпекутьня маса: 508 | янаклог гі й
Хінічна ффбармути: Свіжі рання
Монякутіврьнн вка: ЯВИ ЖЕ зісиакупнна маса: 134,51
Кк» кнасі бом но І
Мне не Сптадій 7
А. м: й т я. тм, ще ся КУ "Кг г Хо СИ й щі Оу ра р Є а Ге АК,
С Ал С ск стро сн Й сет роя МН ТУ т Ї я Стадія З шк ГК и а нн ба М ти я
І; | вага Ї і Й. ши Є Шк кана ща - Ше
І ІН м -. СН Ї | і Ї Ч ші Ж ЩІ ан НМ С Ще с » НК чо Ї і сн Фе в НМ Її і ЧУ ї ХА
Ше я ду шк тв ши Б де 7 весова це н - і доста
ОО жЖімічна форму Січей ох І ; Малпакулярма згадка ОБО Хімічна формула: Стій Мах щи уко Віслекулярня ки 191653 ше Стадія 4
Овна й най
Но Кк я Мн о Мч Во
І Я СА й Оки а о а І А н |. 7 7 бу М не м Й з шк й ней
Я. Ж й. м Ї од а Ки шк ай
НЕ г я, з ч у м Зо тн досжна
І івана фрернкиаи Ко Ані
КМешекуУйнюмиа маса 15
У способах формування комплексів відповідно до винаходу переважно, щоб реакція зв'язування хетатора октадентату з фрагментом, націленим на тканину, була проведена у водному розчині. Це має ряд переваг. По-перше, він скасовує необхідність для виробника видаляти весь розчинник нижче допустимих рівнів та підтвердити видалення. По-друге, він знижує кількість відходів, а найважливіше - прискорює виробництво, уникаючи стадії відокремлення або видалення. У контексті сучасних радіофармацевтичних препаратів важливо, щоб синтез здійснювався якомога швидше, оскільки радіоіїзотоп буде розкладатись весь час, і час, витрачений на підготовку, приводить до втрат цінної речовини і вводить забруднюючі дочірні ізотопи.
Придатні водні розчини включають очищену воду та буфери, такі як будь-який з багатьох буферів, добре відомих у даній галузі. Типові приклади добре відомих водних буферів - це ацетат, цитрат, фосфат (наприклад, РВ5) та сульфонатні буфери (такі як МЕ5).
В одному варіанті здійснення даний спосіб полягає у формуванні першого водного розчину ліганду, який містить октадентат гідроксипіридинон (як описано в даному описі), і другий водний розчин фрагмента, націленого на тканину (як описано в даному описі) та контактування згаданих перших і вказаних водних розчинів.
Придатні сполучні фрагменти детально обговорюються вище, і всі групи та фрагменти, обговорені в даному описі, можуть бути відповідно застосовані для сполучних речовин та/або сполучних груп для сполучення цільового фрагмента з лігандом. Деякі переважні групи сполучних речовин включають групи амідів, складних ефірів та амінів. Ефіри та аміди можуть бути легко сформовані шляхом утворення активованих ефірних груп з карбонової кислоти. Така карбонова кислота може бути присутня на цільовому фрагменті, на сполучній частині та/або на ділянці ліганду і, як правило, взаємодіє зі спиртом або аміном, з утворенням ефіру або аміду.
Такі способи добре відомі в даній галузі та можуть застосовувати добре відомі активуючі реагенти, включаючи М-гідроксималеїімідні, карбодіїмідні і/або азодікарбоксилатні активуючі реагенти, такі як ОСС, БІС, ЕОС, ОЕАбБ, ПІАО тощо.
В переважному варіанті здійснення октадентатний хелатор, що містить чотири гідроксипіридинонові фрагменти, заміщені в М-позиції метилакільною групою, і сполучна частина, що закінчується в групі карбонової кислоти, може бути активована за допомогою принаймні одного сполучного реагенту (такого як будь-який із цих вказаних в даному описі) та активуючий елемент, такий як М-гідроксисукцинімід (МН), в результаті якого утворюється МН5З- ефір октадентатного хелатора. Цей активований (наприклад, МН) складний ефір може бути відокремлений або використаний без сепарації для зв'язування з будь-яким фрагментом, націленим на тканину, що має вільну амінову групу (таку як лізиновий бічний ланцюг). Інші активовані ефіри добре відомі в даній галузі та можуть бути будь-якими ефірами ефективної відхідної групи, такими як фтористі групи, тозилати, мезилати, йодид та ін. Ефіри МН5 є переважними.
Реакцію сполучення переважно проводять протягом порівняно короткого періоду і при температурі навколишнього середовища. Типові періоди для 1-ступінчастої або 2-ступінчастої реакції сполучення будуть приблизно від 1 до 240 хвилин, переважно від 5 до 120 хвилин, ще переважніше від 10 до 60 хвилин. Типові температури реакції сполучення становитимуть від 0 до 90 "С, переважно від 15 до 50 "С, більш переважно від 20 до 40 "С. Придатні температури становлять приблизно 25 "С або приблизно 38 "С.
Сполучення октадентатного хелатора з цільовим фрагментом, як правило, здійснюється в умовах, які не мають негативного (або, принаймні, необоротного) впливу на здатність сполучення цільового фрагмента. Так як сполучні речовини - це, як правило, пептидні або білкові фрагменти, то для цього потрібні порівняно м'які умови, щоб уникнути денатурації або втрати вторинної/третинної структури. Водні умови (як обговорюється в даному описі, в усіх контекстах) будуть переважними, і бажано уникнути крайніх значень рН і/або редоксу. Таким чином, стадія Б) може виконуватись при рН між З та 10, переважно від 4 до 9, а більш переважно - від 4,5 до 8. Можливо, бажано створити умови, які нейтральні по відношенню до окислення, або дуже м'яко зменшують його, щоб уникнути окислення в повітрі.
Переважний хелатор, націлений на тканину, застосовний для всіх аспектів винаходу, є
АССО018, як описано в в даному описі. Комплекси АССО018 з іонами 227Тп утворюють переважний варіант здійснення комплексів відповідно до винаходу та відповідних складів, застосувань, способів тощо. Інші переважні варіанти здійснення, застосовні в усіх таких аспектах винаходу, включають 22/Тп комплекси АССО019, кон'юговані з фрагментами, націленими на тканину (як описано в даному описі), включаючи моноклональні антитіла з афінністю зв'язування для НЕК.
Тепер винахід буде проілюстрований, але не обмежений, наступними прикладами. Всі сполуки, наведені у прикладах, складають переважні варіанти здійснення винаходу (включаючи переважні проміжні сполуки та вихідні сполуки) і можуть використовуватись окремо або в будь- якій комбінації у будь-якому аспекті, якщо контекст дозволяє.
Приклад 1
Синтез сполуки формули (І)
і) не ичрон (в) (в) (в) д щи Мк ж. мн й 5 нок т (он! но В. о НМ до Фу МН о но д | | с он о М І. Шк с)
Приклад 1.1
Синтез диметил 2-(4-нітробензил) малонату
МО» о ге)
Зоо
Гідрид натрію (60 95 дисперсія, 11.55 г, 289 ммоль) суспендували в 450 мл тетрагідрофурана (ТГФ) при 0"С. По краплях додавали диметил малонат (40.0 мл, 350 ммоль) протягом приблизно 30 хвилин. Реакційну суміш перемішували протягом 30 хвилин при 0 "С. Додавали по краплях 4-нітробензилбромід (50.0 г, 231 ммоль), розчинений в 150 мл ТГФ, протягом приблизно 30 хвилин при 0 "С, потім дві години при температурі навколишнього середовища.
Додавали 500 мл етилацетату (Е(АсС) і 250 мл МНАСІ (водн, насичений) до того, як розчин фільтрували. Фази розділяли. Водну фазу екстрагували 27250 мл ЕТОАс. Органічні фази комбінували, промивали 250 мл сольовим розчином, сушили над Маг»5О»4, фільтрували і розчинники видаляли при зниженому тиску.
З00 мл гептану і 300 мл метил трет-бутилового ефіру (МІБЕ) додавали до залишку і нагрівали до 60 "С. Розчин фільтрували. Фільтрат поміщали в морозильну камеру на ніч і фільтрували. Відфільтрований осад промивали 200 мл гептану і сушили під пониженим тиском, з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді небілої твердої речовини.
Вихід: 42.03 г, 157.3 ммоль, 68 95. 1Н-ЯМР (400 МГц, СОСІЗ): 3.30(а, 2Н, 7.8 Гц), 3.68(ї, 1Н, 7.8 Гц), 3.70(5, 6Н), 7.36(й, 2Н, 8.7
Го), 8.13(а9, 2Н, 8.7 Гу).
Приклад 1.2
Синтез 2-(4-нітробензил)пропан-1,З-діолу
МО» і гоп! но
Диметил 2-(4-нітробензил) малонат (28.0 г, 104.8ммоль) розчиняли в 560 мл ТГФ при 0 "с.
Діїізобутилалюмінієвий гідрид (ОІВАГ-Н) (1М в гексанах, 420 мл, 420 ммоль) додавали по краплях при 0 "С протягом приблизно 30 хвилин. Реакційну суміш перемішували протягом двох годин при 0 "С. 20 мл води додавали по краплях до реакційної суміші при 0 "С. 20 мл Маон (водн, 15 95) додавали по краплях до реакційної суміші при 0 "С, з подальшим додаванням 20 мл води по краплях до реакційної суміші. Суміш перемішували при 0 "С протягом 20 хвилин перед додаванням приблизно 150 г Мг504. Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом
30 хвилин до фільтрування в лійці Бюхнера. Відфільтрований осад промивали 500 мл ЕЮАСс.
Відфільтрований осад вилучали і перемішували з 800 мл ЕТАс і 200 мл Меон протягом приблизно 30 хвилин до того, як розчин фільтрували. Фільтрати комбінували і сушили при зниженому тиску.
Виконували ОРС на кремнеземі з використанням градієнта ЕТОАсС в гептані, з подальшим застосуванням градієнта МеоН в ЕІЮАс з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді блідо-жовтої твердої речовини.
Вихід: 15.38 г, 72.8 ммоль, 69 95. 1Н-ЯМР (400МГуц, СОСІЗ): 1.97-2.13(т, ЗН), 2.79(4, 2Н, 7.6 Гу), 3.60-3.73(т, 2Н), 3.76-3.83 (т, 2Н), 7.36(4, 2Н, 8.4 Гц), 8.14(а, 2Н, 8.4 Гу).
Приклад 1.3
Синтез 2-(4-нітробензил)пропан-1,З-ділдиметансульфонату
МО» і "юМ5
МБО
2-(4-нітробензил)пропан-1,З-діол (15.3 г, 72.4 ммоль) розчиняли в 150 мл СНеСіг при 0 "с.
Додавали триетиламін (23 мл, 165 ммоль), з подальшим застосуванням метансульфоніл хлориду (12 мл, 155 ммоль) по краплях протягом приблизно 15 хвилин, з наступним перемішуванням при температурі навколишнього середовища протягом однієї години.
Додавали 500 мл СНесСі», і суміш промивали 27250 мл Мансоз (водн, насичений), 125 мл
НСЇІ (водн, 0.1 М) і 250 мл сольовим розчином. Органічну фазу сушили над Маг5О»54, фільтрували і сушили при зниженому тиску, з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді оранжевої твердої речовини.
Вихід: 25.80 г, 70.2 ммоль, 97 95. 1Н-ЯМР (400МГц, СОСІЗ): 2.44-2.58(т, 1Н), 2.87(й, 2Н, 7.7 Гу), 3.03(5, 6Н), 4.17 (ай, 2Н, 10.3, 6.0 Гу), 4.26(4а4, 2Н, 10.3, 4.4 Гц), 7.38(а, 2Н, 8.6 Гу), 8.19(4, 2Н, 8.6 Гу).
Приклад 1.4
Синтез ди-трет-бутил(азандіїлбіс(етан-2,1-діілу)удикарбамату (9) Н (9)
ОА и КО
Коо) що н
Імідазол (78.3г, 1.15 моль) суспендували в 500 мл СНеоСі» при кімнатній температурі.
Додавали порційно ди-трет-бутил дикарбонат (ВосгО) (262.0 г, 1.2 моль). Реакційну суміш перемішували протягом однієї години при кімнатній температурі. Реакційну суміш промивали 37750 мл води, сушили над Маг5О»4, фільтрували і леткі речовини видаляли при зниженому тиску.
Залишок розчиняли в 250 мл толуолу і додавали діетилентриамін (59.5 мл, 550 ммоль).
Реакційну суміш перемішували протягом двох годин при 60 "С.
Додавали 1 л СНеосСі», і органічну фазу промивали 27250 мл води. Органічну фазу сушили над Ма»5О», фільтрували і знижували при зниженому тиску.
Виконували ОЕС на кремнеземі з використанням градієнта метанол (МеоН) в СНесСіг з триетиламіном з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді безбарвної твердої речовини.
Вихід: 102 г, 336 ммоль, 61 95. "Н-ЯМР (400МГуц, СОСІЗ): 1.41(5, 18Н), 1.58(Б5, 1Н), 2.66-2.77(т, 4Н), 3.13-3.26(т, 4Н), 4.96(Б5, 2Н).
Приклад 1.5
Синтез тетра-трет-бутил ((2-(4-нітробензил)пропан-1,З-діїл)біс(азанетріїл))тетракіс(етан-2, 1- діілу)утетракарбамату
МО»;
М/о
Ч пи Ж жк дО носа У о) о " нкдо ох чн (в! зо. ій 2-(4-нітробензил)пропан-1 З-ділдиметансульфонат (26.0 г, 71 ммоль) і ди-трет- бутил(азандіїлбіс(етан-2, 1-діїлу)дікарбамат (76.0 г, 250 ммоль) розчиняли в 700 мл ацетонітрилу. Додавали М, М-діззопропілетиламін (43 мл, 250 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом 4 днів зі зворотним холодильником.
Леткі речовини видаляли при зниженому тиску.
Виконували ОЕС на кремнеземі з використанням градієнта Е(ОАс в гептані з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді блідо-жовтого піни твердої речовини.
Вихід: 27.2 г, 34.8 ммоль, 49 965. "Н-ЯМР (400МГц, СОСІЗ): 1.40(5, З6Н), 1.91-2.17(т, ЗН), 2.27-2.54(т, 10Н), 2.61-2.89(т, 2Н), 2.98-3.26(т, 8Н), 5.26(Б5, 4Н), 7.34(а, 2Н, 8.5 Гу), 8.11(4, 2Н, 8.5 Гц).
Приклад 1.6
Синтез ММ -(2-(4-нітробензил)пропан-1,З-діїл)біс(М'-(2-аміноетил)етан-1 2-діаміну), дасого
МО» м МН»
Ще 5 й мно
МН»
Тетра-трет-бутил ((2-(4-нітробензил)пропан-1,З-дііл)біс(азанетріїл)у)тетракіс(етан-2,1- діілу)утетракарбамат (29.0 г, 37.1 ммоль) розчиняли в 9У5б0мл Меон їі 50 мл води. По краплях додавали ацетилхлорид (50 мл, 0.7 моль) протягом приблизно 20 хвилин при 30 "С. Реакційну суміш перемішували протягом ночі.
Леткі речовини видаляли при зниженому тиску і залишок розчиняли в 250 мл води.
Додавали 500 мл СНеСі», з подальшим застосуванням 175 мл Маон (водн, 5М, насичений масі). Фази розділяли, і водну фазу екстрагували 4"250мл СНесСі». Органічні фази комбінували, сушили над Ма»5О»:, фільтрували і сушили при зниженому тиску, з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді в'язкого червоно-коричневого масла.
Вихід: 11.20 г, 29.3 ммоль, 79 95. Чистота (ВЕРХ Фігура 9): 99.3 Фо. "Н-ЯМР (З00МГц, СОСІ»з): 1.55(р5, 8Н), 2.03(41, 1Н, 6.6, 13.3 Гц), 2.15(да, 2Н, 12.7, 6.6), 2.34- 0 2.А7(т, ТОН), 2.64-2.77(т, 10ОН), 7.32(а9, 2Н, 8.7 Гц), 8.10(а, 2Н, 8.7 Гу). 130-ЯМР (75МГу, СОСІз): 37.9, 38.5, 39.9, 58.0, 58.7, 123.7, 130.0, 146.5, 149.5
Приклад 1.7
Синтез етил 5-гідрокси-6б-оксо-1,2,3,6-тетрагідропіридин-4-карбоксилату й Ш-еЩоа он
Х
М Ге) н
2-піролідинон (76 мл, 1 моль) і діетилоксалат (140 мл, 1.03 моль) розчиняли в 1 л толуолу при кімнатній температурі. Додавали етоксид калію (ЕК) (24 95 в ЕН, 415 мл, 1.06 моль), і реакційну суміш нагрівали до 90 "с. 200 мл ЕН додавали порційно протягом першої години реакції через потовщення реакційної суміші. Реакційну суміш перемішували протягом ночі і охолоджували до кімнатної температури. 210 мл НС (5М, водн.) додавали повільно під час перемішування.
Додавали 200 мл сольового розчину і 200 мл толуолу, і фази розділяли.
Водну фазу екстрагували 2х400 мл СНСіз. Комбіновані органічні фази сушили (Маг5О»), фільтрували і зменшували у вакуумі. Залишок перекристалізували з ЕІАс, з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді блідо-жовтої твердої речовини.
Вихід: 132.7г, 0.72 моль, 72 95.
Приклад 1.8
Синтез етил З3-гідрокси-2-оксо-1 2-дигідропіридин-4-карбоксилату й Ше он у
М Ге)
Н
(Етил 5-гідрокси-6б-оксо-1,2,3,6-тетрагідропіридин-4-карбоксилат) (23.00 г, 124.2 ммоль) розчиняли в 150 мл п-ксилолу і додавали паладієвий каталізатор на карбоновому носії (10 95, 5.75 г). Реакційну суміш перемішували зі зворотним холодильником протягом ночі. Після охолодження до кімнатної температури, реакційну суміш розбавляли 300 мл Меон і фільтрували через короткий м'який шар Сеїйе?Ф. М'який шар промивали 300 мл мМеон.
Розчинники видаляли у вакуумі, з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді блідо- червоно-коричневої твердої речовини.
Вихід: 19.63 г, 107.1 ммоль, 86 95. МС (Е5І, поз): 206.1|Ма-Ма|", 389.1(2М--Ма|"
Приклад 1.9
Синтез етил З-метокси-1-метил-2-оксо-1,2-дигідропіридин-4-карбоксилату
ІФ) нь р се
Ї (о)
Зо (етил З3-гідрокси-2-оксо-1,2-дигідропіридин-4-карбоксилату) (119.2 г, 0.65 моль) розчиняли в 600 мл диметилсульфоксиду (ДМСО) і додавали 1.8 л ацетону при кімнатній температурі. К»СОз (179.7 г, 1.3 моль). Метилиодид (Меї) (162 мл, 321 ммоль) розчиняли в 600 мл ацетону додавали по краплях протягом приблизно 1 години при кімнатній температурі.
Реакційну суміш перемішували протягом додаткових двох годин при кімнатній температурі перед Ме! (162 мл, 2.6 моль) додавали. Реакційну суміш перемішували зі зворотним холодильником протягом ночі. Об'єм реакційної суміші зменшували при зниженому тиску і додавали 2.5 л ЕІЮАс.
Суміш фільтрували і знижували при зниженому тиску. Очищали сухою флеш- хроматографією (ОБС) на 5102 з використанням градієнта ЕОАс в гептані з одержанням вказаної в заголовку сполуки.
Вихід: 56.1 г, 210.1 ммоль, 32 95. МС (Е5І, поз):234 1|Ма-Ма|", 445.2 М--Ма|"
Приклад 1.10
Синтез етил 3-(бензилокси)-1-метил-2-оксо-1 2-дигідропіридин-4-карбоксилату в) 19) ре о 7 (в)
ІЕтил З3-метокси-1-метил-2-оксо-1,2-дигідропіридин-4-карбоксилату) (5.93 г, 28.1 ммоль) розчиняли в 80 мл дихлорметану (ДХМ) при -78 "С і ВВгз (5.3 мл, 56.2 ммоль) розчиняли в 20 мл
ДХМ додавали по краплях. Реакційну суміш перемішували протягом 1 години при -78 "С перед нагріванням реакції до 0"С. Реакцію гасили по краплях додаванням 25 мл трет- бутилметилового ефіру (трет-ВИОМе) і 25 мл МеонН. Леткі речовини видаляли у вакуумі.
Залишок розчиняли в 90 мл ДХМ і 10 мл Меон і фільтрували через короткий м'який шар 51іО».
М'який шар промивали 200 мл 10 95 МеонН в ДХМ. Леткі речовини видаляли у вакуумі. Залишок розчиняли в 400 мл ацетону. Додавали К»СОз (11.65 г, 84.3 ммоль), КІ (1.39 г, 8.4 ммоль) і бензилбромід (ВпВг) (9.2 мл, 84.3 ммоль). Реакційну суміш перемішували зі зворотним холодильником протягом ночі. Реакційну суміш розбавляли 200 мл ЕІОАс і промивали 3х50 мл води і 50 мл сольовим розчином. Комбіновані водні фази екстрагували 2х50 мл ЕОАс.
Комбіновані органічні фази сушили (Маг250»), фільтрували, і леткі речовини видаляли у вакуумі та очищали сухою флеш-хроматографією на 510» з використанням ЕЮАс (40 - 70 Фо) в гептані як елюента з одержанням зазначеної в заголовку сполуки.
Вихід: 5.21 г, 18.1 ммоль, 65 9о. МС (Е5І, поз): 310.2|Ма-Ма|", 597.442М--Ма|"
Приклад 1.11
Синтез 3-(бензилокси)-1-метил-2-оксо-1 2-дигідропіридин-4-карбонової кислоти (о) он о. С
У
Ї Ге)
ІЕтил 3-(бензилокси)-1-метил-2-оксо-1,2-дигідропіридин-4-карбоксилат) (27.90 г, 97.1 ммоль) розчиняли в 250 мл Мео9н і додавали 60 мл Маон (5М, водн). Реакційну суміш перемішували протягом 2 годин при кімнатній температурі перед тим, як реакційну суміш концентрували до приблизно 1/3 у вакуумі. Залишок розбавляли 150 мл води і підкислювали до рН 2 з використанням гідроген хлориду (НСІ) (5М, водн). Осад фільтрували і сушили у вакуумі, з одержанням вказаної в заголовку сполуки у вигляді безбарвної твердої речовини. Вихід: 22.52г, 86.9 ммоль, 89 95.
Зо Приклад 1.12
Синтез 3-(Бензилокси)-1-метил-4-(2-тіоксотіазолідин-3-карбоніл)/піридин-2(1Н)-она (даСо021)
З
5-8 о - с бе
Ї (в);
(3-«(бензилокси)-1-метил-2-оксо-1,2-дигідропіридин-4-карбонову кислоту) (3.84 г, 14.8 ммоль), 4-диметиламінопіридин (ДМАП) (196 мг, 1.6 ммоль) і 2-тіазолін-2-тіол (1.94 г, 16.3 ммоль) розчиняли в 50 мл ДХМ. Додавали М, М'-дициклогексилкарбодіїмід (ДЦК) (3.36бг, 16.3 ммоль).
Реакційну суміш перемішували протягом ночі. Реакцію фільтрували, тверді речовини промивали ДХМ і фільтрат зменшували у вакуумі. Одержану жовту тверду речовину перекристалізували з ізопропанол/ДХМ, з одержанням АССО021. Вихід: 4.65 г, 12.9 ммоль, 87 96. МС(Е5І, поз): 383|Ма-Маї!", 743(2М--Ма|"
Приклад 1.13
Синтез АССО023
МО» с г (в) с о пл МН ОВ
Н М
(9) аа 5
ВпОо. д | й НМ 0о о ї НМ. о бе
Впо д | ї о я
АССО023
АССО020 (8.98 г; 23.5 ммоль) розчиняли в СНеСі» (600 мл). Додавали АССО021 (37.43 г; 103.8 ммоль). Реакцію перемішували протягом 20 годин при кімнатній температурі. Реакційну суміш концентрували при зниженому тиску.
Виконували ОЕС на 5іО2 з використанням градієнта метанол в суміші 1:11 ЕЮАс і СНосСї»
Вихідна речовина АССО023 у вигляді твердої піни.
Середній вихід: 26.95 г, 20.0 ммоль, 85 95.
Приклад 1.14
Синтез АСЄСО024
МН са М в) с о т МН ОВп
Н М
0) МК 5
ВПО. я " й НМ. о б ї НМ. о бе
Впо д | ї о
ОМ
АОеСоО024
АеСО023 (26.95 г; 20.0 ммоль) розчиняли в етанолі (ЕН) (675 мл). Додавали залізо (20.76 г; 0.37 моль) і МНАСІ (26.99 г; 0.50 моль), з подальшим застосуванням води (67 мл). Реакційну суміш перемішували при 70 "С протягом двох годин. Додавали більше заліза (6.75 г; 121 ммоль), і реакційну суміш перемішували протягом однієї години при 74 "С. Додавали більше заліза (6.76 г; 121 ммоль), і реакційну суміш перемішували протягом однієї години при 74 "с.
Реакційну суміш охолоджували перед тим, як об'єм реакційної суміші зменшували при зниженому тиску.
Виконували ОЕС на 510» з використанням градієнта метанол в СНеСі» з вихідною речовиною
АеСО024 у вигляді твердої піни.
Вихід 18.64 г, 14.2 ммоль, 71 95.
Приклад 1.15
Синтез АСЄСО025
Мне а о) Ж о ит МН ОН
Н М но. д | й НМ 0о о я НМ о с он но д | ї о що
АеСО025
АССО024 (18.64 г; 14.2 ммоль) розчиняли в СНе2Сіг (750 мл) і охолоджували до 0 с.
Додавали ВВгз (50 г; 0.20 моль) і реакційну суміш перемішували протягом 75 хвилин. Реакцію гасили шляхом ретельного додавання метанолу (Мен) (130 мл) під час перемішування при 0 "С. Леткі речовини видаляли при зниженому тиску. Додавали до залишку НСІ (1.25М в ЕЮН, 320 мл). Потім колбу центрифугували з використанням роторного випарника при атмосферному тиску та температурі навколишнього середовища протягом 15 хвилин перед тим, як леткі речовини видаляли при зниженому тиску.
Виконували ОЕС на не ендкепованному кремнеземі Стів з використанням градієнта ацетонітрилу (АСМ) у воді з вихідною речовиною АССО025 у вигляді злегка помаранчевої склоподібної твердої речовини.
Вихід 13.27 г, 13.9 ммоль, 98 95.
Приклад 1.16
Синтез АССО019 (о) но 07 кн в) ЗКУ
Оу жи зо пе
Н
ІФ) Мк 5 5. я НМ. ро о г НМ. ро зон но. и " ї о щі
АССО019
АССО025 (10.63 г; 11.1 ммоль) розчиняли в АСМ (204 мл) і воді (61 мл) при кімнатній температурі. Додавали ангідрид бурштинової кислоти (2.17 г; 21.7 ммоль) і реакційну суміш перемішували протягом двох годин. Об'єм реакційної суміші зменшували при зниженому тиску.
Виконували ОГС на не ендкепірованному кремнеземі Сів з використанням градієнта АСМ у воді з одержанням зеленуватої склоподібної твердої речовини.
Тверду речовину розчиняли в Меон (62 мл) і води (10.6 мл) при 40 "С. Розчин додавали по краплях до ЕІЮАсС (750 мл) під ультразвуком. Осад фільтрували, промивали ЕІЮАс і сушили при зниженому тиску, з одержанням АССО0О19 у вигляді не зовсім білої твердої речовини із зеленуватим відтінком.
Вихід: 9.20 г, 8.7 ммоль, 78 95. Н-ЯМР (400 МГц, ДМСО-адв), "ЗС-ЯМР (100 МГц, ДМСО-аб).
Приклад 2
Ізоляція чистого торію-227
Торій-227 ізолюють з генератора актинію-227. Актиній-227 виробляли шляхом опромінення тепловими нейтронами радію-226 з подальшим застосуванням розпаду радію-227 (И/2-42.2 м) до актинію-227. Торій-227 був селективно зв'язаний з розчину актинію-227, що розпався, в 8 М розчині НМОз шляхом аніонообмінної хроматографії. Застосовували колонку з внутрішнім діаметром 2 мм, довжиною 30 мм, яка містить 70 мг смоли АСУ1-Х8 (200-400 меш, нітратна форма). Після того, як актиній-227, радій-223 і дочірні нукліди елюювали з колонки, торій-227 екстрагували з колонки 12 М НСЇ. Елюат, який містить торій-227 випарювали до сухості і залишок ресуспендували в 0.01 М НОСІ до стадії маркування.
Приклад З
Приклад 3.1
Утворення моноклонального антитіла до НЕК2 (АОС1100)
ДНК-послідовності, що містять амінокислотні послідовності для Іде відповідно до винаходу, синтезували в Сепеагі //їе ТесппоЇодіех (Регенсбург, Німеччина) і клонували у відповідний експресуючий вектор. Всі гени були кодоном, оптимізованим для експресі СНО. Ідсв5 експресували або тимчасово в клітинах НЕК293 6Е, використовуючи експресійну систему МАС
Сапада (Оигоспег та ін., Мисіеіїс Асід5 Кев5. 15 січня 2002, 30 (2): Е9) або після стабільної трансфекції клітин СНО-К1. Антитіла очищали за допомогою афінної хроматографії білка А та подальшої ексклюзійної хроматографії, як описано раніше (Нгізіодогом та ін., Мої Віоїесппої (2013) 53: 326-335).
Приклад 3.2 Сполучення тА АОС1100 з хелатором АССО019 (сполука формули (МІЇ)) з
Зо одержанням кон'югату АЄС1118 о о
М З я 7 8 ІЙ
ГІ о о т м . 7 о поши не ов в. т а в 7-00 ЕОС Ш чо ой о
М о о х -- 523 Но п о З МН 5 о а НУ НУ а о НУ Ви о
АССО019 десоб18
АбСс1100 " й -- з а а щк й поло ке а г щ а М ї Мо -о о. а дес1118 не бе 19) НЯ НЯ ІЗ)
Перед кон'югацією до розчину антитіла (АС1100) додають фосфатний буфер рн 7,5 для підвищення буферної ємності розчину. Визначають кількість суміші АСС1100 (тАбБ) в резервуарі.
До трастузумабу в РВЗ5 додають 11 95 1 М фосфатний буфер рн 74.
Хелатор АССО019 розчиняють в 1:11, ОМА: 0,1 М МЕ5 буфері рН 5,4. МНЗ5 та ЕОС розчиняють у 0,1 М МЕЗ буфері рн 5,4.
Готують 1/1/3 мол. еквівалентний розчин хелатора/М-гідроксісукциніміду (МНБЗ)/1-етил-3-(3- диметиламінопропіл)карбодіїміду (ЕОС) для активації хелатора.
Для кон'югації до антитіла молярним співвідношенням 8/8/25/1 (хелатор/ямНЗ/ЕЮС/ тАбБ) активованого хелатора завантажують ітАБб. Через 20-40 хвилин реакцію кон'югації гасять 12 95 об./06. 0,3М лимонної кислоти для регулювання рн до 5,5.
Очищення та буферний обмін кон'югатів АССО118 в ЗО0мММ цитрату рН 5,5, 154мМ масі здійснюють шляхом фільтрації через колонку Зирегдех 200 (СЕ Неайвсаге), підключену до системи АКТА (СЕ Неайсаге). Концентрацію білка при Аб5 до 280 нм вимірюють до того, як продукт буде сформовано з буфером (для одержання 2,5 мг/мл АССО118 в ЗОмМ цитраті, 154мМ Масі, 2мММ ЕДТК, 2 мг/мл РАВА, рН 5,5). Нарешті, розчин фільтрують через 0,2 мкм фільтра в стерильні пляшки перед зберіганням.
Приклад 3.3
Приготування дози на 22"Тп-АССО118 ін'єкцію
Маркування виконують, як описано раніше:
Ампулу з 20 МБк плівкою хлориду торію-227 розчиняють у 2 мл 8М розчину НМОз та залишають протягом 15 хвилин, перед тим як виводити розчин для нанесення на аніонообмінну колонку для видалення радію-223, кількість якого з часом зростає. Колонку промивають З мл 8М
НМОз та їмл води перед елююванням торію-227 за допомогою З мл ЗМ НСЇ. Виміряють елюйовану активність торію-227 і дозу 10 МБК переносять в порожню скляну колбу на 10 мл.
Потім кислоту випаровують, використовуючи вакуумний насос, і пропускаючи колбу в нагрівальний блок (встановлений на 120 "С) протягом 30-60 хвилин. Після досягнення кімнатної температури для радіологічного маркування додають 6 мл кон'югату АОСО118 2,5 мг/мл. Вміст колби акуратно перемішують і залишають протягом 15 хвилин при кімнатній температурі.
Зо Розчин потім стерильно відфільтровують у стерильні колби і зразок знімають для аналізу іТІ С, щоб визначити КСР перед використанням.
Приклад 3.4
Цитотоксичність 22" Тп-АССО118 проти 5БКОМ-3 з різною загальною активністю
Клітинну цитотоксичність тестують різними дозами 22"Тп-АОСО118, змінюючи загальну активність, додану до лунок протягом 4 годин інкубації. Клітини 5КОМ-3 висівають 10000 на лунку на 96-лунковому планшеті за день до експерименту. Серію загальних активностей 5, 10, 20 і 40 кБк//мл хелатних 2-"Тп-АССО118 при питомій активності 20 кБк/мкг додають до клітин на 1-й день. Залишений незв'язаний 2-"Тп-АССО118 видаляється багатоелементною піпеткою, з наступним додатковим промиванням середовищем, а потім і свіжим культуральним середовищем, після закінчення інкубаційного періоду. Клітини 5КОМ-3 культивують в середовищі Мак-Кой з 10 95 ЕВ5 і 1 95 пеніциліну/стрептоміцину. Середовище без сироватки заміщують культуральним середовищем під час інкубації з 22/ТА-АССО118. На четвертий день для вимірювання життєздатності клітин застосовують СеїЇГйег-біо люмінесцентний аналіз життєздатності клітин (Рготеда). Див. Фіг. 6.
Приклад 4
Порівняння стабільності аміду та ізотіоціанат-сполучних кон'югатів
АСС1118 та відповідний кон'югат із ізотіоціанатним сполучним фрагментом (АОС1115) зберігають у водному розчині при 40 "С протягом 11 днів. Зразки відбирають періодично.
З цього видно, що для амід-звязаного кон'югату не спостерігається жодного вимірюваного зменшення концентрації кон'югату. Навпаки, концентрація ізотіоціанатного кон'югату зменшується.
ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
«110» БАЙЄР ФАРМА АКЦІЄНГЕЗЕЛЛЬШАФТ «120» Радіофармацевтичні клмплекси -1305 ВНС163022 ЕР (510)
-160» 6 «170» ВІ5БАР 1.3 «2105 1 «2115 214 «212» РВТ 213» Штучна послідовність «220» «223» Легкий ланцюг «4005» 1 еазр хів біп Мет тіг бій его Рго 5Звкобеб рез бБег дія бБег Уаї сіу 1 з 10 І5 ач«р АгоЯ жаії ТК тів тбгоСУ5з Ага Аїд 5егосійп АБ омді доп тк аїа га и зо чаї аіа тер о тук віп біп уз Рго біу Гуз дів РгО Еш Бенц єец хЇе 35 а 45 туг бБег діа заг Рв о гец тук бек біу ха! Рго звг ага вБпе 5егозіу за 35 5
Баг о дга Бек сіу тТиг о АЗв Ре ТК ген тб тів 5егозег о гву сій вго ба я 75 ва піч Ахрогпе аід тег отук тук Су піп іп ніз тує ТЕЖ тік РКО РгО 85 а 95
ТНК овБе біу бій біу торує Уаї біб хІ1е Гуз Аго тіж Уві АТа дів 1 05 ї11о
Рго 5ег Уді ве тІЇе Ре Рго Рго 5Звекоазр обі біпобеб ог м5 Бек осіу ї15 120 125 тик Аїд бек омві ві Сух Єец ев ап Ап РНе тук вго дга бід Ав 130 і135 ї5о
Еуз Ууаі сіп ткробух Ууді а5р Ап дів ген сій зго обіу азп Бек осів 145 150 155 155 бін бек ма! тбг обід бій Ар бек губ Ад5р Бак тТИг тує 5ег ред Бег 155 170 195 вак ТЕБЕ Бен тбг Єва бегогув АїВ Азротук Сі ше Ні уз мві тук 150 185 то іа Сух бін о Удї тб ні біп віє гец Бек Бек о ро Уві ТВ оруз заг 155 Ю 25 енНе ап ага оїу бі сСуз 210 «-21052 «211» 449 «212» РВТ 213» Штучна послідовність «220» «223» Важкий ланцюг Послідовність 2 «40052 сів ді бБіпо веб уд! біб Беб осіу бі Біб рев УВІ бій во сві сту ії 5 10 15 ваг єв агоа єеш о взек оСуз 5ід дів Бег сіу РМПе дхп оті уз йзротіг 20 й БІ; тук Іїв нів тго УВІ! дгд віп Аів Рго сім уз сіу ек бі: тер Уві 35 ап 5 вів АгЯ ІЇе тук рко тб Аа сім тУуК тег Ага тук о аіва дев Бек Уві з 5 о уз сіє дк вБе тій о ІЇв зег дів йзр ТК о зеко вуз дп ТіК о Аів ту 63 о Ко: на їв о сіп Межє ап озер оїен Аго зів біб дор тб від Уві ту тук Су 85 ва 5 зек вка ттроаіу бі Ар сім ве тук ів Меї Ар оту тгроспім біб 100 105 іт сім тб овец Уді тк омаї Беє зек діа бБег ТК уз сіу вго бек Уві 115 1270 125 вйе вго Кен дів вго 5Зег озер о рув бек тпК озег о бі біу ТНК йід дів іза її5 ї4а їв сі Суя гвц худі уз дар о тТук РНа вго зів вго а1і тТБгоМаї 5ег 145 150 155 150 тер аАзпоБег опір дів ви о тБгб оБзегобїу Уві нНіз ті о РБе вго Аа мві тех 170 175
Кецч біпобек бек осі бе о тук Бек оре: озег обБек Уві уді тк о жі БРго 185 155 155 век бек Бек єец осі тб осів тк тує хів Суз дхп ові АБ Нія гу 155 вай га5
Бко заг одап ТИГ г уз маї дар уз уз маї вію Рго уз заг Суз АЗр 210 гів В уз ТЕ нія тк оСуз Бго рРго Су Рго дів Рго сій рев рев осі біх ав 23 25 а
Рго еко Уві Ре рец РБа вто вРго гу РгГО уз Ар отПг єв Мет їЇїв вав БО ЕВ заг одкя тб вка сів узі тб осСух Уві УЗ: Уді або Уа! Бек о ніз бів 250 25 а азр вка сів Уаї уз вва дп тер оту уУуді а5зросіу Ууді іш Уві Ні яв «а 285 зп оАівВ вух ТНК ру вго дгоЯ сін бів бій туб Ап Баг оте тує Ага 285 з «а! Уві зег мві рев тиг Уа! ген нів сіп о азротгвр ребро Ап бім гу за 10 ЗІ5 за сін тує ув Суз Гуз маі Бек ап уз дів грец го аїд го тів сів
З25 з3а 355 ув ТК о Іїв бек ргув Аїд уз ші біп вго ага ств рго сій худі туг зай 345 50
ТЕ бен орго вго ЗзВгодгяЯя вів сів Мет тік огуз Азп осів мві зек ге 355 5 355
ТК Суз вен омаї ув сіу Ре тук рко 5вегоаяр тів дів Ууаї сі: тер за Ж зво сії Бек Азп о сіу сіп Рго Біб Ап Ап тУК уз ТВ ТК РКО РгГО У!
Зх зо 255 зап ен аз Бек Ар ші б5вборБе вба ре тує зак о єух ре) отиг о Уді дар 5 18 15
Еуз век дк тгробів бій піу Ап оуді Бе зек оСуз Бек оУуді Меє Ні чай дах 380 сів Аїв бен ніх дзи нів тук тк бій уз Бек євц зЗвк орер Бек вка 3 330 аа зі «2105 3 «2115 449 5 «2125» РАТ 213» Штучна послідовність «220» «223» Важкий ланцюг Послідовність З «4005» З
Зо сів чаї біпіев оУаї сів веб біу сіу біу кем уві біп Рго біу сі ї Ко її ї5 зег рец ака без Бек Субз А|д АїВвд Бек бі вНе Ап ІЇВв уз яр От 2а 25 зо
Тут Ііе ні тер маї Ак біп Аіва Ро бішж руз оїу бевш сів трромаі 35 0 45
Аів ага жІТе тук РгОо тТрКЕ азпобіу тук ТЕ Ака туг дів Ар оБек МВ зо 5 ва
Ем5 піу Ага Ра тб ІТ закодів АБО ті Бек оєує депо тик діа тук 65 та | ге ШИ Й яо
Бец щіп Межє дхп бег о рен дго Аїд бі АЗо тіж дів Уві туго тукг Сух из За З зег дго тер овіу іу а5р Біу Ра туг АРв Меї дер тук тга біу сій
Т0о 105 іо спіу тб бен оУаї тБкомві зегозег діа Бег о тіж уз Бім вБго Бек охві її15 їі20а 125 вве Ргоа ев Аїд Рго БЕК ЗБК г ув Бек тіж Бек о сіу сіу ТБ о АТа АїВ
І150 155 1х0 й
Еец аіу Суя ви маі уз азр тує вне Рго бій Рго Уві ТК оУуді зеб 145 їЕ5О 155 | ї50 тер одвп Бек сім Аїв рев тк обБек сі чаї нія тб о вБе вго діва Уді 165 тра 175
Кен віп зег ойег сіу Бен туг звгоїеу бБег обЗег уві ді тіж Уві Рго 150 155 їЗ0 зЗзег Бек заго рез біу ті бів тик тує хів Суб Ап Уві деп о Ніз гм 155 ОК 25 вго зег дз тИиб ух Уві АЗрогуз уз Ууді ів РгОо уз Баг Сух дар 21 | 15 за уз тіж нів тигр оСув вро Рго Су Рго дів рРго оіц ів ген сіу віу яз 250 | ваз Кз вка заг охваі ве о рен вре РгОо вРгОо ух РгОо ух й5ротиг єец мет їІЇЄ ах 25 55 зак Аг тк овго сів Уді тіж Суя ма! чаї Ууді др Уві зЗек Ні бів 250 255 й дав го сін Маї Гуз Ре дп о тгротук Уві дер обіу ді біб Узі Ні з 280 ТЕ
Ап ойід уз ТОг ом РКО Ага бів сів біп тує дп зако тбг о тук Ако гав | 295 зо0
Уві Уді Бек Уві гец тр Уді гг» ні біп АБр отгрогво ап о сіу ру заз 18 ЗІ зай
Зіц туг гуя Суз уз Уді заг дзп огуз дів грец Рго дів Рго Іі бів
З25 30 35
Еух ТЕЕ ІТе зак Гуз лід іш соіу біп вго яка біб вго бій Уві туг зо 345 150
ТЕЖ фев о вко вго 5зег заго дар обої грец тогоєУух д5п біп Ууді Бек ве:
ЕН зво 355
ТЕ Сух вн омаї Гуз спіу ве тук вго Бек о вазв Іїе Аа ві бін трр з7а 375 зво сів заг одзп оіу сіп вКо бі АзЗп о Аяп туго вує ТЙб ТНК о вго вго Уві зві за за ой
Кен азр вег ар сіу Бек РНе вбе гец туг Бек гу ів тпгоуді дер 305 10 315 ух зег о АКоЯ тероаіп бій бпіу деп Уві ве бек Суб Бек Уші Меї Ні з о аЕ5 аз сії дів іец о ніз деп нії тує ТК Осій уз Бег ге) бек грец Бек Рго 435 40 аа спіу «2105 4 «2115 449 «2125» РАТ 213» Штучна послідовність «220» «223» Важкий ланцюг Послідовність 4 «400» 4 сі Ууді яліп ген маї сіб Бег о спіу оїу бім рев Ууді віп Рго бі піу 1 5 10 15 заг ке) аго ген озег Суз дід а1і3 зЗвгобіу Бе депо тів гу дозво Тк и 25 ЗО тук хів ніх тер оУаї дкЯ сі» дід вро сіу Ух бБіу гей бів тгр Уді 33 о ме
Аїа аАкЯ тів тую РКО тб о Алп сіу тує тТБК АБУ тук лів дер Бек мав 50 55 ви
Гуз йіу ага вне тиг о ї11е Бег діз азр тиг бек уз зп ТНК дів тук во ха 7 но їв) сіп Меє дзпозвго без аг ід бів аА5р тіж Аїд Уа)! тукотук о сСух 55 ва ах щ5ег агд о ткросїУ Бім дер о біу вв о туг дів Меї аЗротук тер бі сів 1 105 110 сім ті оре ота! тоб Узі 5ег Бек Аїд 5ег тк руб сіу РКО Бег Узі 115 120 125 вне вго бек Аіз Рго зЗег бек Ух Бег тТМгобБегобіу сіу ТОК АЇїа дів 130 135 140 іец бі Суб їец уві Гуз ахр о тує РБе го сів вБго Мді тег оУуді бе 145 15 та 168 ткроазп Бек о піу дід гео тіг о бек о піу Ууаї ніх тбг о вррпе Рго Аїа Уді 185 172 172 ев сіп Баг обБек о біу рен тук Бер ек заг обБег Уві ді ТК о Уді рРго тво 185 150
Б5ег Бек Бек ген обБіу тб сій тб тук тів Су АзпоУуві Ап нів уз 195 ен газ ко 5ег азп ТЕ офїуз ді д5рогух уз Уві Сіш РКО гуз зак Суз дар 218 215 аа уз ТК нів тб Суз вто вго Су вго аа Ро бів баб оіеу сім пі ее 230 235 тай вкго Бек Уві вБе гей ве Рго РГО гу РГО уз йзр т ів Меє тів а У 232 зак Аг тк овко бів уді тег осСух ха! Уві Уві АброУді Зак НІВ Сів
Б оз БК дар вго пів маї уз вНе ап тер отуг Ууді дбав біу ма! біб уді ні я ща 85 азп дів груз ТЕГ о гув вго вгд бів ої: біп туг дід Бег тМкотук Ага 250 235 що чаі чаї Берг зві ер ТК Уві грец Ні сіп ахо терен дзп сіу є ух 8О5 Зо 315 ву, сін тук руб Суз Гуз Мві Бек аб5погух іа геї РгГОо діа вВгОо ІЇїв бів
За5 3530 135 уз ТК тІЇе зек уз Аїд уз Біу сїп Рго Ак сів вго біп мві тук в 345 зх
ТЕЖ гео о рго вгОо Бек дгд дер сі: ге) тег о єух Ап обсіп маі бек гей 3535 за за5
ТЕГ о сСм5 ев оУді уз піу Ре тук Вго заго дбр тів Аїа Маї 6 тер
ЕК; 575 ЗО сіб Бек Ап сім біп вго біб дп о аАЗп тує уз ТЕГ ТОК РКО РКО Уві
З з 55 зп ем Ар обБег дар осіу Бек рЮБе РНе ге; туго Бек губ ген тік Уа! дер жах о 415 їм: Бек аг теробій сіп біу дзп оУді вБв о бег Сух еко Уді Мет нів
Бе; яд аз
Зіш дів вес о нібз допоніз туг тб віп ув 5ег рен Бер ау зег Рг 435 ай а ету «-21055 «2115 449 «2125» РАТ 213» Штучна послідовність «220» «223» Важкий ланцюг Послідовність 4 «4005 5 с Зіш Уаї сій ец о хві сів бЗегобпіу сіу сіж ву Уві б10п вго біу сіу
Ії 5 10 15 зег рен акд ге Бек Су АЇа дід бегосіу ББе Ап ІЇВ гу Арт за 25 2 тТук Ііе нів ткр чаї дгд сій азів Бго біу гм5 спіу гео о біц ткр о ма! 35 за ЯЗ дів АгЯ ІЇв тує вго тик о дзповіу туг ТТГ одгЯ тТуУук аАїа дев Бек уУді х5 в уз сбіу дкЕЯд вБе тбг о Ії 5ег дія дер тик обБег о гух дзп тег ад туг
Ба я 7 що
Евец бій меж ап озер оївен яка лів піц й5р о тіг о аїв Уві тТук тук сСуз 55 о 5
Бек Ага ткр о сіу бБіу Азр сіу ве Туг азів Меї а5в тук тер біу сів 100 їх ї11о сіу ТЕГ оєею Уді тбгомаі Бек баг дія Бек тп оєух ві рго зегоуді ї115 128 125 вне вркго без Аїд РКО Бег Бек м б5ег тк о Бег сіу сту ТіК Аїв дів 13 ї155 ї4п ен о біу суз ген ма! гм5 дор ту РБе Рго Її РКО Уві тб оМаї аг 145 ї150 155 155 тер оазп век о біу Аїд ве тб зако біу ма ні тік овНе вго ід хві 155 1/й 75
Геш бів бек обег сі ге туг век оре зек о бБег Уві Уві тбгохві вго їо т іо зег Бек зак рев оїу ТНК осів тоб туго тів Суб ап омві д5о нНіз гу 135 а 25 го Бег дзп ТК ої уз Уві Азро уз уз Ма! сіц Рго уз зЕГ Суб дьв
Ід ІБ г2а ме тек оніб тбг оСуз вго вго Су рго а1їв РгОо БІВ Евген біу СІ1у йа5 5 225 ай вБго Бег хмві вБе гіек вна РКО вБго Ух РКО гу5 АяротНК о гво меж її8
В 5 255 ек Ага таб вка пів Уві тк осСуз Хаї Уді Уві азр Уві бек Ні бів 20 252 хо дев рго сіц ді гу вна дзпотго туго Ууді Аза обіу чаї бій Уві нів 5 га 85 асп ід ув ТЕ огуз вго Ак сів бів вів ту біп Бек отиб тук АКЯ 2 98 щю чаї чаї Бек Ууді во ти Уді ем ні сів А5о ткрівн Ап бік ув
З05 510 315 КН; сін ТУ уз Суб ух Уві Бег Ап о ух аід ів РГОо аАїа РгОо тІїв С
ЗВ зо 355 уз ТЕ тів бек їі уз дів гуз сі біп рго Аг сій вго бсіп о мдаі ту зай 345 з5О
Тіт рев вго Рго Веб Аг Азрошію рев тк уз доп о! хаі Бек рев
Зах 250 зах
Тбг оСух ви Уві їуз сім вБе тую Рго век дер Ії Аїв Уві бін о тко
ЗО ЗВ ЗО сій Бег одзп о біу аіп о вго бі: азподеп тує гм5 ТБгб тп вго РКО Ма! зЗ55 з90 335 420 їен дар зак дар обіу Бек о РНе вБе реп о тук о вег оруз єЕец тіж мві ар 5 30 зів
Гуз Берг Аг тер ої сіп о віу а5п о уді РБе бег СуУух Бак УВІ Меж нів зап 425 аа сів дів рес ніх йзп нія тук ткК о біп орух зЗвг рев бек гвец Звеб вго
Я35 80 Б віє «2105 6 «2115 449 5 «2125» РАТ 213» Штучна послідовність «220» «223» Важкий ланцюг Послідовність б «4005» 6 сін хмві сів бен уУуді біц о зекосіу біу сіє ву Уаї біб вго пі сіу ї З 10 15 чего рев Аа ви бБегосСуз Аїд Ав зег бі ре ап о ІтІТе руз дар тег о 5 за тТуг ІЇв ніб5 тгр о хв! АК сіп дів Рго сіу уз біу бе січ трромді 35 40 й діа АкЯа Іїв тук РКО ТіК о Ап осіу тук тіж Аг тук Аїд дер Бек уві
ЗО 58 БО ув оТУ Ак вна тег отІТе Бек дів др тег Бек єух ди тег АТа туг 55 та 73 що
Бенц сій маг доп оБег о гвь дра дів біб Азов оті дів уві тук о тук суб
Ко а 5
Бек Аг тгробіу сіу д5Вв біу пе тУуг дів Мет ар туг тгрв о біу сій ії 105 іт спіу тик Бей мді тб Уві зего век дів б5еб т о єуУух віу вго заг оУді 115 120 125 ее го ер аїа вКо Баг оБег огуз Бек тпгоВек о сіу біУ тіж Аїв дів 130 135 14п
Кен ооіу Сух ви Уві уз др тук Ре вго бої вкго уаї ті о Уді век т45 та 155 ї1850
Тер о азп оБег о біу ід ву тб оЗег о біу ді Ніз тії ве вго аїа хді 165 170 1275
Кен; віп бек о5вг о сіу ге о туг бБег о ген обБегоБег о Уві уді тіж Уві вко 150 155 і5о -егоБекобБег огви біу тик бій тБК тує тів Суз дхпомві Аза оНі Ех їч5 00 5
РКО зако дей ТИ гУ5 Уві деріуз уз Ууді шій вгОо Гуз ек Су дер
Іо ІБ гг уз ТЕ Ні тіж Суб вго Ро Су Рго дів Ро іш ївнорев о біу сіу ах аа 235 «о рко заг оуді вБе рев РБае Рго РгОо уз Рго уз дер тб рен Мет тів 25 50 255 вег дея ТіК овкго сін хві ТЕГ Суб Уді маї Уві Ар о Ууді ек Ні сів 250 285 о дер вго бі: ма! губ ББе дп тро о туУук УВІ яр Бім Уві сів Уві ніх 275 280 25 азпоаАЇа уз ТЕГ гУ5 РКО дгрЯ бів біб ази тук о сіп Бег тк тук Ага а зп чаї Уві бек Уві Кен тк Уві ев ні піп д5р о тгрівь дп обіу г ув зах за ЗІ5 зо зів тук ух Су» груз Уді 5ег допо уз Аїд ге: о вго дії Рго Іїв бів зи з5 55
Етш ТНК о ІЇВ бек іх дів губ сію біп вго АдкЯд сів рго сбіп Уві тує зай 345 350
ТЕГ огец Ро вго зако дго др осіш ре) твг огуз ап сій хжаї 5ег єв за зва 255
Трг о Суз бен уві груз бі РНе тут Рго Бек о дзр тів АТЗ Уді пів тер з Зу5 зна сій век Ап о оіу іп вго Біб Ап оазп тує ру ТИ тТВг о вго вго Уві 355 зо 395 апа ес ар Бег др віу бек РМНе Рене рев ту Бек єух ев трг о Уді др ап5 ІВ «Ії
ГУ зак о Аку тер бів сій бі деп оУді Ра звкосСує бБегоУуді Мет нів зай да 30 сів дів рез Ні азпо нів тук ТНК сій уз Бег о єбец Заг оребв бБег вка ща ЗО 45 о1у

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
    1. Спосіб формування комплексу торію, націленого на тканину, який включає: а) формування октадентатного хелатора формули (І) або (І):
    о он Ф) оно фі Ф) М сут ашь
    М. 2 М паро: М ) оно Г Во Фі ) М хх М хх т М н ри ря ; (1) он о 6) он о) о) й: МН НМ 7 А ря 5 - Му М М оно Ти мно ОН о) в о) Ех М с о) й Н ра жи ; (1) де Кс являє собою лінкерний фрагмент, що закінчується фрагментом карбонової кислоти, вибраний із: ІСНа-РА-М(Н)-С(-0)-СН».-СНо-С(-ООНІ, ІСна-Сно-АМ(Н)-С(-0)-(СнНо-СНег-О)1-3-СН»-СНо-С(-О)ОНІ або І«СНег)і-3-РА-М(Н)-С(-0)-(СНег)і-5-С(-О)ОНІ, де Рі являє собою феніленову групу, переважно пара-феніленову групу, р) сполучення зазначеного октадентатного хелатора з фрагментом, націленим на тканину, що містить трастузумаб без С-кінцевого лізину, з застосуванням амід-сполучного реагенту, тим самим генеруючи хелатор, націлений на тканину; і с) контактування зазначеного хелатора, націленого на тканину, з водним розчином, що містить
    15.4 іони альфа-випромінюючого ізотопу торію 227Ти.
    2. Спосіб за п. 1, де стадія Б) виконується у водному розчині.
    З. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де зазначений амід-сполучний реагент являє собою карбодііїмід-сполучний реагент, вибраний із 1-етил-3-(З-диметиламінопропіл)карбодіїміду (ЕС), М.М'-діїізопропілкарбодіїміду (ІС) або М,М'-дициклогексилкарбодіїміду (ОСС).
    4. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де стадію Б) виконують у водному розчині при рн між 4 і 9.
    5. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де стадію Б) виконують між 15 і 50 "С протягом 5- 120 хвилин.
    6. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де стадію с) виконують між 15 і 50 "С протягом 1-60 хвилин.
    7. Спосіб за будь-яким із попередніх пунктів, де Кс являє собою І«(СНе):-з-пара-фенілен-М(Н)-С(-0)-(СНг)1-5-С(-О)ОНІ, переважно І-(СНг)-пара-фенілен-М(Н)-С(-0)-(СНг)»-С(-О)ОНІ.
    8. Комплекс торію, націлений на тканину, що містить альфа-випромінюючий ізотоп торію 227Тп Зо та октадентатний хелатор формули (І) або (Ії) за п. 1, який сполучений через амід-сполучний реагент з фрагментом, націленим на тканину, що містить трастузумаб без С-кінцевого лізину.
    9. Комплекс торію, націлений на тканину, за п. 8, призначений для застосування для лікування раку шлунка, раку яєчників, недрібноклітинної карциноми легенів (НМР) і раку матки.
    10. Фармацевтичний склад, який містить принаймні один комплекс торію, націлений на тканину,
    зап. 8.
    11. Фармацевтичний склад за п. 10, який додатково містить цитратний буфер.
    12. Фармацевтичний склад за п. 10 або 11, який додатково містить параамінобензойну кислоту (ПАЕК) і необов'язково ЕДТК і/або принаймні один полісорбат.
    13. Фармацевтичний склад за будь-яким із пп. 10-12, призначений для застосування для лікування раку шлунка, раку яєчників, недрібноклітинної карциноми легенів (НМР) і раку матки.
    14. Застосування комплексу торію, націленого на тканину, за п. 8 або 9 або фармацевтичного складу за будь-яким з пп. 10-13 для виробництва лікарського засобу для лікування гіперпластичного або неопластичного захворювання.
    15. Застосування за п. 14, де зазначене захворювання вибране з раку шлунка, раку яєчників, недрібноклітинної карциноми легенів (НМРЛ) і раку матки.
    16. Спосіб лікування гіперпластичного або неопластичного захворювання, який включає введення принаймні одного комплексу торію, націленого на тканину, за п. 8 або 9 або принаймні одного фармацевтичного складу за будь-яким з пп. 10-13.
    17. Спосіб за п. 16, де зазначене захворювання вибране із раку шлунка, раку яєчників, недрібноклітинної карциноми легенів (НМРЛ) і раку матки.
    18. Набір для формування комплексу торію, націленого на тканину, який містить: ї) октадентатний хелатор за п. 1 або 7; і) принаймні один фрагмент, націлений на тканину, як визначено в п. 1; ії) принаймні один амід-сполучний реагент, як визначено в п. 1 або 3; та їм) альфа-випромінюючий торієвий радіонуклід, такий як 227Тр.
UAA201810278A 2016-03-24 2017-03-20 Радіофармацевтичні комплекси UA125749C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
EP16162123 2016-03-24
PCT/EP2017/056503 WO2017162555A1 (en) 2016-03-24 2017-03-20 Radio-pharmaceutical complexes

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA125749C2 true UA125749C2 (uk) 2022-06-01

Family

ID=55745553

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201810278A UA125749C2 (uk) 2016-03-24 2017-03-20 Радіофармацевтичні комплекси

Country Status (19)

Country Link
US (2) US11260136B2 (uk)
EP (1) EP3432936A1 (uk)
JP (2) JP2019513699A (uk)
CN (1) CN108778347A (uk)
AR (1) AR107957A1 (uk)
AU (1) AU2017239018A1 (uk)
BR (1) BR112018069485A2 (uk)
CA (1) CA3018607A1 (uk)
CL (1) CL2018002695A1 (uk)
CO (1) CO2018010024A2 (uk)
IL (1) IL261329B (uk)
JO (1) JOP20170072B1 (uk)
MX (1) MX2018011629A (uk)
PE (1) PE20190168A1 (uk)
SG (2) SG11201806548UA (uk)
TW (1) TWI757273B (uk)
UA (1) UA125749C2 (uk)
UY (1) UY37167A (uk)
WO (1) WO2017162555A1 (uk)

Families Citing this family (2)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CA3110754A1 (en) 2018-08-28 2020-03-05 Bayer As Combination of pi3k-inhibitors and targeted thorium conjugates
WO2020169537A1 (en) 2019-02-21 2020-08-27 Bayer Aktiengesellschaft Combination of pd-1/pd-l1 inhibitors and targeted thorium conjugates

Family Cites Families (22)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US4399216A (en) 1980-02-25 1983-08-16 The Trustees Of Columbia University Processes for inserting DNA into eucaryotic cells and for producing proteinaceous materials
US4634665A (en) 1980-02-25 1987-01-06 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Processes for inserting DNA into eucaryotic cells and for producing proteinaceous materials
US5179017A (en) 1980-02-25 1993-01-12 The Trustees Of Columbia University In The City Of New York Processes for inserting DNA into eucaryotic cells and for producing proteinaceous materials
US4510245A (en) 1982-11-18 1985-04-09 Chiron Corporation Adenovirus promoter system
GB8308235D0 (en) 1983-03-25 1983-05-05 Celltech Ltd Polypeptides
US5168062A (en) 1985-01-30 1992-12-01 University Of Iowa Research Foundation Transfer vectors and microorganisms containing human cytomegalovirus immediate-early promoter-regulatory DNA sequence
US4968615A (en) 1985-12-18 1990-11-06 Ciba-Geigy Corporation Deoxyribonucleic acid segment from a virus
US4880615A (en) 1988-11-25 1989-11-14 Merck & Co., Inc. Stabilized radiopharmaceutical compositions
LU91067I2 (fr) 1991-06-14 2004-04-02 Genentech Inc Trastuzumab et ses variantes et dérivés immuno chimiques y compris les immotoxines
US5624901A (en) 1994-04-15 1997-04-29 The Regents Of The University Of California 3-hydroxy-2(1H)-pyridinone chelating agents
NO312708B1 (no) 2000-02-21 2002-06-24 Anticancer Therapeutic Inv Sa Radioaktive liposomer til terapi
NO313180B1 (no) 2000-07-04 2002-08-26 Anticancer Therapeutic Inv Sa Bensökende alfapartikkel emitterende radiofarmasöytika
GB0308731D0 (en) 2003-04-15 2003-05-21 Anticancer Therapeutic Inv Sa Method of radiotherapy
US7794691B2 (en) * 2004-06-25 2010-09-14 The European Community, Represented By The European Commission Radionuclides for medical use
CN103251946A (zh) * 2005-02-23 2013-08-21 健泰科生物技术公司 使用her二聚化抑制剂在癌症患者中延长病情进展前时间或存活
KR20080003388A (ko) * 2005-04-01 2008-01-07 메드벳 싸이언스 피티와이. 리미티드 진단 및 치료 방법, 및 이에 유용한 제제
ES2613957T3 (es) * 2006-08-04 2017-05-29 Medimmune Limited Anticuerpos contra ERBB2
EP2051968B1 (en) 2006-08-15 2020-04-29 The Regents of the University of California Luminescent macrocyclic lanthanide complexes
CA2777242A1 (en) * 2009-10-14 2011-04-21 Merrimack Pharmaceuticals, Inc. Bispecific binding agents targeting igf-1r and erbb3 signalling and uses thereof
GB201002508D0 (en) * 2010-02-12 2010-03-31 Algeta As Product
GB201208309D0 (en) 2012-05-11 2012-06-27 Algeta As Complexes
MA41176A (fr) * 2014-12-17 2017-10-24 Bayer As Complexes radio-pharmaceutiques

Also Published As

Publication number Publication date
CL2018002695A1 (es) 2019-01-18
JOP20170072B1 (ar) 2022-03-14
CN108778347A (zh) 2018-11-09
CO2018010024A2 (es) 2018-10-22
TW201736389A (zh) 2017-10-16
EP3432936A1 (en) 2019-01-30
WO2017162555A1 (en) 2017-09-28
US20190091354A1 (en) 2019-03-28
AU2017239018A1 (en) 2018-08-16
BR112018069485A2 (pt) 2019-07-30
TWI757273B (zh) 2022-03-11
MX2018011629A (es) 2019-03-14
AR107957A1 (es) 2018-07-04
IL261329A (en) 2018-10-31
JP2022173214A (ja) 2022-11-18
JP2019513699A (ja) 2019-05-30
IL261329B (en) 2021-04-29
SG11201806548UA (en) 2018-08-30
UY37167A (es) 2017-10-31
CA3018607A1 (en) 2017-09-28
US11260136B2 (en) 2022-03-01
PE20190168A1 (es) 2019-02-01
US20220143229A1 (en) 2022-05-12
SG10202009424TA (en) 2020-11-27

Similar Documents

Publication Publication Date Title
JP2019517547A (ja) 放射性医薬品錯体
AU2021202665B2 (en) Radio-pharmaceutical complexes
US10960089B2 (en) Radiolabeled drug
CA2873143A1 (en) Radio-pharmaceutical complexes
US20210330823A1 (en) Methods for Cell Labeling and Medical Imaging
Miao et al. Tumor-targeting properties of 90Y-and 177Lu-labeled α-melanocyte stimulating hormone peptide analogues in a murine melanoma model
JP2022173214A (ja) 放射性医薬錯体
EA043221B1 (ru) Радиофармацевтические комплексы
Kasten Technetium-99m Carbonyl Complexes and Conjugation Strategies for Targeted Molecular Imaging