UA123691C2 - Спосіб одержання високоміцної листової сталі, яка характеризується високими пластичністю, придатністю до деформації і зварюваністю, і одержана листова сталь - Google Patents

Спосіб одержання високоміцної листової сталі, яка характеризується високими пластичністю, придатністю до деформації і зварюваністю, і одержана листова сталь Download PDF

Info

Publication number
UA123691C2
UA123691C2 UAA201910912A UAA201910912A UA123691C2 UA 123691 C2 UA123691 C2 UA 123691C2 UA A201910912 A UAA201910912 A UA A201910912A UA A201910912 A UAA201910912 A UA A201910912A UA 123691 C2 UA123691 C2 UA 123691C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
sheet steel
martensite
sheet
carbon
redistribution
Prior art date
Application number
UAA201910912A
Other languages
English (en)
Inventor
Паван С Венкатасурія
Паван С Венкатасурия
Анірбан Чакраборті
Анирбан Чакраборти
Хасан Ґассемі-Армакі
Хасан Гассеми-Армаки
Original Assignee
Арселорміттал
Арселормиттал
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Арселорміттал, Арселормиттал filed Critical Арселорміттал
Publication of UA123691C2 publication Critical patent/UA123691C2/uk

Links

Classifications

    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C22METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22CALLOYS
    • C22C38/00Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/02Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing silicon
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C22METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22CALLOYS
    • C22C38/00Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/04Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing manganese
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D6/00Heat treatment of ferrous alloys
    • BPERFORMING OPERATIONS; TRANSPORTING
    • B23MACHINE TOOLS; METAL-WORKING NOT OTHERWISE PROVIDED FOR
    • B23KSOLDERING OR UNSOLDERING; WELDING; CLADDING OR PLATING BY SOLDERING OR WELDING; CUTTING BY APPLYING HEAT LOCALLY, e.g. FLAME CUTTING; WORKING BY LASER BEAM
    • B23K11/00Resistance welding; Severing by resistance heating
    • B23K11/10Spot welding; Stitch welding
    • B23K11/11Spot welding
    • BPERFORMING OPERATIONS; TRANSPORTING
    • B23MACHINE TOOLS; METAL-WORKING NOT OTHERWISE PROVIDED FOR
    • B23KSOLDERING OR UNSOLDERING; WELDING; CLADDING OR PLATING BY SOLDERING OR WELDING; CUTTING BY APPLYING HEAT LOCALLY, e.g. FLAME CUTTING; WORKING BY LASER BEAM
    • B23K11/00Resistance welding; Severing by resistance heating
    • B23K11/16Resistance welding; Severing by resistance heating taking account of the properties of the material to be welded
    • B23K11/163Welding of coated materials
    • B23K11/166Welding of coated materials of galvanized or tinned materials
    • BPERFORMING OPERATIONS; TRANSPORTING
    • B32LAYERED PRODUCTS
    • B32BLAYERED PRODUCTS, i.e. PRODUCTS BUILT-UP OF STRATA OF FLAT OR NON-FLAT, e.g. CELLULAR OR HONEYCOMB, FORM
    • B32B15/00Layered products comprising a layer of metal
    • B32B15/01Layered products comprising a layer of metal all layers being exclusively metallic
    • B32B15/013Layered products comprising a layer of metal all layers being exclusively metallic one layer being formed of an iron alloy or steel, another layer being formed of a metal other than iron or aluminium
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0205Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips of ferrous alloys
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0221Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the working steps
    • C21D8/0226Hot rolling
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0221Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the working steps
    • C21D8/0236Cold rolling
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0247Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the heat treatment
    • C21D8/0273Final recrystallisation annealing
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D9/00Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor
    • C21D9/46Heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering, adapted for particular articles; Furnaces therefor for sheet metals
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C22METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22CALLOYS
    • C22C38/00Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/06Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing aluminium
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C22METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22CALLOYS
    • C22C38/00Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/12Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing tungsten, tantalum, molybdenum, vanadium, or niobium
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C23COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23CCOATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/02Pretreatment of the material to be coated, e.g. for coating on selected surface areas
    • C23C2/022Pretreatment of the material to be coated, e.g. for coating on selected surface areas by heating
    • C23C2/0224Two or more thermal pretreatments
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C23COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23CCOATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/02Pretreatment of the material to be coated, e.g. for coating on selected surface areas
    • C23C2/024Pretreatment of the material to be coated, e.g. for coating on selected surface areas by cleaning or etching
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C23COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23CCOATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/04Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor characterised by the coating material
    • C23C2/06Zinc or cadmium or alloys based thereon
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C23COATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; CHEMICAL SURFACE TREATMENT; DIFFUSION TREATMENT OF METALLIC MATERIAL; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL; INHIBITING CORROSION OF METALLIC MATERIAL OR INCRUSTATION IN GENERAL
    • C23CCOATING METALLIC MATERIAL; COATING MATERIAL WITH METALLIC MATERIAL; SURFACE TREATMENT OF METALLIC MATERIAL BY DIFFUSION INTO THE SURFACE, BY CHEMICAL CONVERSION OR SUBSTITUTION; COATING BY VACUUM EVAPORATION, BY SPUTTERING, BY ION IMPLANTATION OR BY CHEMICAL VAPOUR DEPOSITION, IN GENERAL
    • C23C2/00Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor
    • C23C2/34Hot-dipping or immersion processes for applying the coating material in the molten state without affecting the shape; Apparatus therefor characterised by the shape of the material to be treated
    • C23C2/36Elongated material
    • C23C2/40Plates; Strips
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D1/00General methods or devices for heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering
    • C21D1/18Hardening; Quenching with or without subsequent tempering
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D1/00General methods or devices for heat treatment, e.g. annealing, hardening, quenching or tempering
    • C21D1/26Methods of annealing
    • C21D1/28Normalising
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/001Austenite
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/002Bainite
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/005Ferrite
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D2211/00Microstructure comprising significant phases
    • C21D2211/008Martensite
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D6/00Heat treatment of ferrous alloys
    • C21D6/005Heat treatment of ferrous alloys containing Mn
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D6/00Heat treatment of ferrous alloys
    • C21D6/008Heat treatment of ferrous alloys containing Si
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C21METALLURGY OF IRON
    • C21DMODIFYING THE PHYSICAL STRUCTURE OF FERROUS METALS; GENERAL DEVICES FOR HEAT TREATMENT OF FERROUS OR NON-FERROUS METALS OR ALLOYS; MAKING METAL MALLEABLE, e.g. BY DECARBURISATION OR TEMPERING
    • C21D8/00Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment
    • C21D8/02Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips
    • C21D8/0247Modifying the physical properties by deformation combined with, or followed by, heat treatment during manufacturing of plates or strips characterised by the heat treatment
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C22METALLURGY; FERROUS OR NON-FERROUS ALLOYS; TREATMENT OF ALLOYS OR NON-FERROUS METALS
    • C22CALLOYS
    • C22C38/00Ferrous alloys, e.g. steel alloys
    • C22C38/14Ferrous alloys, e.g. steel alloys containing titanium or zirconium

Abstract

Спосіб включає одержання холоднокатаної листової сталі, яка характеризується композицією, яка містить, мас. %: 0,150СС0,23, 1,41Мnn2,6, 0,60SiS1,3, при цьому С+Si/10/0,30, 0,40All1,0, причому AlA6(C+Mn/10)-2,5, 0,0100NbN0,035, 0,10MoM0,5, відпал листа при температурі в діапазоні 860-900 °C для одержання структури, яка складається зі щонайменше 90 % аустеніту і щонайменше 2 % міжкритичного фериту, загартування до температури в діапазоні від Ms - 10 до Ms - 60 °C при швидкості Vc, яка перевищує 30 °C/с, нагрівання до температури РТ в діапазоні від 410 до 470 °C протягом від 60 до 130 с, нанесення на лист покриття шляхом занурення у розплав і охолодження до кімнатної температури. Мікроструктура містить від 45 до 68 % мартенситу, який складається з від 85 до 95 % мартенситу, підданого перерозподілу вуглецю, і характеризується рівнем вмісту С, що не перевищує 0,45 %, і свіжого мартенситу, від 10 до 15 % залишкового аустеніту, від 2 до 10 % міжкритичного фериту та від 20 до 30 % нижнього бейніту.

Description

Цей винахід відноситься до способу одержання високоміцної листової сталі, яка характеризується високими пластичністю і придатністю до деформування разом з високою зварюваністю і до листа, одержаного з використанням цього способу.
Для виготовлення різних одиниць обладнання, таких як-от деталі елементів конструкції кузова і панелей кузова для автомобільних транспортних засобів, відомим є використання листів, виготовлених з ОР-сталей (двофазних) або ТКІР- сталей (з пластичністю, наведеною мартенситним перетворенням).
Також відоме і використання сталей, які мають бейнітну структуру, вільних від виділень карбідів, які включають залишковий аустеніт, які містять приблизно 0,2 95 С, приблизно 2 95 Мп, приблизно 1,7 95 5і і характеризуються границею плинності на розтяг, яка становить приблизно 750 МПа, границею міцності на розтяг, яка становить приблизно 980 МПа і повним відносним подовженням, яке становить приблизно 895. Ці листи виробляють на технологічних лініях безперервного відпалу шляхом охолодження від температури відпалу, більшої, ніж температура перетворення Асз, аж до температури витримування вищої температури перетворення М5 і зберігання листа при цій температурі протягом заданого часу.
Для зменшення маси автомобіля для покращення його коефіцієнта корисної дії за витратою палива з урахуванням захисту навколишнього середовища у глобальних масштабах бажано мати листи, які характеризуються високими границями плинності і міцності на розтяг разом з хорошою пластичністю і хорошою придатністю до деформування, а більш конкретно, хорошу придатність до відбортування внутрішніх крайок.
У цьому відношенні бажано мати листи з нанесеними покриттями, які характеризуються границею плинності на розтяг, яка перевищує 800 МПа, границею міцності на розтяг Т5, яка перевищує 1180 МПа, повним відносним подовженням ТІ, яке перевищує 13 95 ії коефіцієнтом збільшення отвору НЕК, який перевищує 30 95.
Границя міцності на розтяг Т5 і повне відносне подовження ТЕ виміряють у відповідності з документом ІЗО в5іападага 50 6892-1, опублікованому в жовтні 2009 року. Необхідно підкреслити, що внаслідок відмінностей у методах вимірювання, зокрема, внаслідок відмінностей геометрії використовуваних зразків, значення повного відносного подовження ТЕ, які відповідають стандарту ІЗО 5Іапаага, дуже сильно відрізняються від значень повного відносного подовження,
Зо виміряних у відповідності з документом 5 7 2201-05 «апдага, зокрема, будучи меншими у порівнянні з ними.
Коефіцієнт збільшення отвору НЕК вимірюють відповідно до документа ІБО віапаага 16630:2009. Внаслідок відмінностей в методах вимірювання значення коефіцієнта збільшення отвору НЕК, відповідних документу ІБО 5їапдага 16630:2009, які дуже сильно відрізняються від значень коефіцієнта збільшення отвору АХ, відповідних документу УЗ Т 1001 (дарап Ігоп апа 5іееї! Гедегайоп «5іапаага), і не можуть бути з ними зіставлені.
Однак, з метою досягнення такої комбінації міцності і пластичності в загальному випадку необхідне додавання великої кількості С і бі. Такі елементи в значній мірі зменшують зварюваність сталі, особливо, зварюваність з використанням контактного точкового зварювання і приводять до присутності тріщин у зварних швах контактного точкового зварювання.
Тому цей винахід має своєю метою пропозицію листової сталі з нанесеним покриттям, яка має вищезгадані механічні ознаки і властивості разом з високою зварюваністю, особливо, високою зварюваністю з використанням контактного точкового зварювання, і способу його одержання.
Виходячи з даної мети винахід відноситься до способу одержання листової сталі з нанесеним покриттям, яка характеризується границею плинності на розтяг 5, яка перевищує 800 МПа, границею міцності на розтяг Т5, яка перевищує 1180 МПа, повним відносним подовженням, згідно з документом ІБО 5іапдага 6892-1, яке перевищує 13 95 і коефіцієнтом збільшення отвору НЕК, згідно з документом ІЗО 5іапдага 16630:2009, який перевищує 30 95, причому спосіб включає наступні послідовні стадії: - одержання холоднокатаної листової сталі, виготовленої зі сталі, яка характеризується хімічним складом, який містить, при вираженні у Уб(мабс.): 015 «С«к023, 14 «Мп«х2,6, 0,6 «5і«1,3, при цьому С ж 5І/10 5 0,30, 04 «АЇ1,0, причому АЇ » 6(С--Мп/10) -2,5, 0,010 «х МО «х 0,035, 60 01 «Мо«0,5,
при цьому решта являє собою Ге і неминучі домішки - відпал холоднокатаної листової сталі при температурі відпалу Та, яка лежить в межах від 860"С до 9002С, так, щоб одержати відпалену листову сталь, яка має структуру, яка складається з щонайменше 90 95 аустеніту і щонайменше 2 95 міжкритичного фериту, - загартування відпаленої листової сталі від температури відпалу Тл аж до температури гартування ОТ, яка лежить в межах від М5 - 102С до М5 - 602С, при швидкості охолодження, яка перебільшує 302С/с, для одержання загартованого листа, - нагрівання загартованого листа від температури гартування ОТ до температури перерозподілу вуглецю РТ, яка лежить в межах від 4102С до 4702С, і зберігання листа при цій температурі перерозподілу вуглецю РТ протягом часу перерозподілу вуглецю Рі, який знаходиться в межах від 60 с до 130 с, - нанесення на листову сталь покриття шляхом занурення у ванну з розплавом, - охолодження листової сталі аж до кімнатної температури для одержання листової сталі з нанесеним покриттям, яка характеризується мікроструктурою, яка містить при вираженні в поверхневих часткових концентраціях: - від 45 до 68 95 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданому перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являє собою мартенсит підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту.
Переважно загартований лист безпосередньо перед нагріванням до температури перерозподілу вуглецю РТ має структуру, яка складається при вираженні в поверхневих часткових концентраціях з: - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - щонайменше, 10 95 залишкового аустеніту, - щонайменше, 38 95 мартенситу і - щонайменше, 15 95 нижнього бейніту,
Зо - щонайбільше, 5 95 перетвореного фериту.
Згідно з одним варіантом здійснення стадія одержання холоднокатаної листової сталі включає наступні послідовні стадії: - гарячу прокатку напівфабрикату, виготовленого із зазначеної сталі, для одержання гарячекатаної листової сталі, - скочування зазначеної гарячекатаної листової сталі в рулон при температурі Тс, яка лежить в межах від 4002С до 7502, - проведення відпалу в камерній печі при температурі Тнва, яка лежить в межах від 5002С до 7002, протягом періоду часу, який знаходиться в межах від 2 до 6 днів, - холодну прокатку зазначеної гарячекатаної сталі для одержання зазначеної холоднокатаної листової сталі.
Переважно холоднокатану листову сталь витримують при температурі відпалу ТА протягом часу відпалу їх, який знаходиться в межах від 80 с до 180 с.
Згідно з одним переважним варіантом здійснення температура відпалу Ті не перевищує 8802С так, щоб після відпалу одержати відпалену листову сталь, яка має структуру, яка складається з щонайменше 90 95 аустеніту і більше 595 міжкритичного фериту, при цьому мікроструктура листової сталі з нанесеним покриттям містить більше ніж 5 956 міжкритичного фериту.
Переважно листова сталь з нанесеним покриттям має структуру, яка складається при вираженні в поверхневих часткових концентраціях 3: - від 45 до 68 95 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданому перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являє собою мартенсит підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту, - щонайбільше, 5 95 перетвореного фериту.
Переважно середня швидкість охолодження Мс між температурою відпалу ТА і температурою загартування СОТ перевищує 502С/с, причому мікроструктура листової сталі з 60 нанесеним покриттям складається при вираженні в поверхневих часткових концентраціях з:
- від 45 до 68 95 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданому перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являє собою мартенсит підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту, причому листова сталь з нанесеним покриттям характеризується повним відносним подовженням, яке перевищує 14 95.
Ще більш переважно, щоб середня швидкість охолодження Мс між температурою відпалу ТА і температурою загартування ОТ перевищувала 602С/с, при цьому повне відносне подовження перевищує 14 9б, і при цьому границя міцності на розтяг перевищує 1250 МПа.
В одному варіанті здійснення рівні вмісту Зі і АІ в композиції сталі є такими, що 0,6 « 51 « 10 10,7 «АІї«х1,0.
Переважно рівень вмісту С в композиції сталі є таким, що0,17 «С«021.
Переважно рівень вмісту Мп в композиції сталі є таким, що 1,9 «х Мп «2,3.
В одному варіанті здійснення на листову сталь наносять покриття з 7п або сплаву 2п.
Винахід відноситься до способу одержання зварного шва контактного точкового зварювання опором для щонайменше двох листових сталей, при цьому згаданий спосіб включає: - виробництво першої листової сталі з нанесеним покриттям з використанням способу, відповідного винаходу, - одержання другої листової сталі, яка характеризується композицією, такою що С ж 55/10 « 0,30 ї АІ » 6(С--Мп/10) -2,5, - контактне точкове зварювання опором між згаданою першою листовою сталлю з нанесеним покриттям і згаданою другою листовою сталлю.
Наприклад, другу листову сталь виробляють з використанням способу, відповідного винаходу.
Винахід, крім того, відноситься до листової сталі з нанесеним покриттям, виготовленої зі сталі, яка характеризується хімічним складом, який містить, при вираженні в Уб(мабс.):
Коо) 015 «С «0,23 Ор, 14 «х Мп х 2,6 95, 0,6 «х Бі 1,3 Ор, при цьому С «ж 51/10 «х 0,30 Фо, 04 «АЇ1,0 ро, причому АЇ » 6(С--Мп/10) - 2,5 Об, 0,010 « МЬ «х 0,035 Об, 01 «Мо «0,5 Ор, при цьому решта являє собою Ге і неминучі домішки причому зазначена листова сталь з нанесеним покриттям має мікроструктуру, яка містить при вираженні в поверхневих часткових концентраціях: - від 45 до 68 95 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданому перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являє собою мартенсит підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту.
Переважно залишковий аустеніт характеризується середнім рівнем вмісту С, який знаходиться в межах від 1,0 до 1,3 95.
В одному переважному варіанті здійснення мікроструктура листової сталі з нанесеним покриттям містить більше 5 95 міжкритичного фериту.
В одному варіанті здійснення рівні вмісту Зі і АІ в композиції сталі є такими, що 0,6 « 51 « 10 10,7 «АІї«х1,0.
В одному варіанті здійснення рівень вмісту С в композиції сталі є таким, що 0,17 «С«021.
В одному варіанті здійснення рівень вмісту Мп в композиції сталі є таким, що 1,9 «х Мп «2,3.
В загальному випадку листова сталь з нанесеним покриттям характеризується границею плинності на розтяг, яка становить щонайменше 800 МПа, границею міцності на розтяг, яка становить щонайменше 1180 МПа, повним відносним подовженням, згідно з документом ІЗО віапдага 6892-1, яке перевищує 13 95 ії коефіцієнтом збільшення отвору, згідно з документом
ІБО 16630:2009 НЕК, який становить щонайменше 30 95.
В одному варіанті для здійснення листової сталі з нанесеним покриттям наносять покриття з 7п або сплаву 2п, при цьому покриття являє собою результат нанесення, покриття наносять при температурі, яка становить менше, ніж 48020.
Переважно листова сталь з нанесеним покриттям має структуру, яка складається при вираженні в поверхневих часткових концентраціях 3: - від 45 до 68 95 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданому перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являє собою мартенсит підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту, - щонайбільше, 5 95 перетвореного фериту.
Переважно мікроструктура складається при вираженні в поверхневих часткових концентраціях з: - від 45 до 68 95 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданому перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являє собою мартенсит підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту.
В цьому варіанті здійснення повне відносне подовження в загальному випадку перевищує 14 95.
Згідно з одним варіантом здійснення границя міцності на розтяг перевищує 1250 МПа, а повне відносне подовження перевищує 14 95.
Винахід, крім того, відноситься до зварної конструкції, яка включає щонайменше десять
Зо зварних швів від контактного точкового зварювання опором для щонайменше першої листової сталі і другої листової сталі, причому перша листова сталь є листовою сталлю з нанесеним покриттям, відповідної винаходу, а друга листова сталь характеризується композицією, такою що С ж 5і/10 «х 0,30 ї АЇ » 6б(ба-Мп/10) - 2,5, і де середня кількість тріщин при розрахунку на один зварний шов від контактного точкового зварювання опором не перевищує 6.
В одному варіанті здійснення друга листова сталь є листовою сталлю з нанесеним покриттям, відповідною винаходу.
Переважно зварною конструкцією є зварна конструкція з першої листової сталі і другої листової сталі (тобто, лише з двох листових сталей), при цьому середня кількість тріщин, які мають глибину більше 100 мкм, в числі щонайменше десяти зварних швів від точкового контактного зварювання опором становить менш, ніж 0,1.
У разі зварної конструкції, яка є зварною конструкцією з першої листової сталі, другої листової сталі і третьої листової сталі, при цьому третя листова сталь характеризується композицією, такою що С ж 5іІ/10 «5 0,30 ї АІ » 6(Сб-Мп/10) - 2,5, середня кількість тріщин, які мають глибину більше 100 мкм, в числі щонайменше десяти зварних швів від точкового контактного зварювання опором в загальному випадку становить менше, ніж 4.
Винахід відноситься до способу одержання зварної конструкції, відповідної винаходу, який включає: - одержання першої листової сталі і другої листової сталі, - часткове накладення першої листової сталі і другої листової сталі, - прикладання зусилля, яке знаходиться в межах від 3,5 до 5 кН, з використанням електродів, розташованих перпендикулярно накладеним листам, - контактне точкове зварювання опором першої і другої листових сталей для одержання щонайменше 10 зварних швів від точкового контактного зварювання опором, при цьому інтенсивність знаходиться в межах від Ітах ДО 1,1 " Ілах, Причому Ітах ЯВЛЯЄ СОбою інтенсивність, від якої починає спостерігатися витиснення рідкого металу при контактному точковому зварюванні опором для зазначеної першої листової сталі з нанесеним покриттям і зазначеної другої листової сталі.
Винахід відноситься до використання листової сталі з нанесеним покриттям, одержаної у відповідності з винаходом, або листової сталі з нанесеним покриттям, відповідної винаходу, для бо виготовлення деталей конструкції автомобільних транспортних засобів.
Винахід відноситься до використання зварного шва від точкового контактного зварювання опором, виготовленого згідно з винаходом або зварної конструкції, відповідної винаходу, для виготовлення деталей конструкції автомобільних транспортних засобів.
Тепер винахід буде описуватися докладно, але без введення обмежень при зверненні доданої фігури, яка демонструє мікрофотографію сталі, відповідної винаходу.
Композиція сталі, яка відповідає винаходу, містить при вираженні у масових відсотках: - від 0,15 до 0,23 95 вуглецю для забезпечення наявності задовільної міцності і покращення стабільності залишкового аустеніту, що необхідно для одержання достатнього відносного подовження. Переважно рівень вмісту вуглецю є більшим або рівним 0,17 95 і/або меншим або рівним 0,21 95. У разі надмірно високого рівня вмісту вуглецю гарячекатаний лист буде надмірно твердим для холодної прокатки, а зварюваність, особливо, зварюваність з використанням контактного точкового зварювання, буде недостатньою. У разі рівня вмісту вуглецю менше, ніж 0,15 95, границя міцності на розтяг не буде досягати 1180 МПа. - від 1,4 до 2,6 95 марганцю. Мінімум визначають для одержання достатньої загартованості для одержання мікроструктури, яка містить щонайменше 45 95 мартенситу і щонайменше 85 95 мартенситу, підданому перерозподілу вуглецю, у мартенситі і границі міцності на розтяг, яка перевищує 1180 МПа. Максимум визначають так, щоб уникнути виникнення проблем, пов'язаних з ліквацією, які Є шкідливими з точки зору пластичності. Переважно рівень вмісту марганцю є більшим або рівним 1,9 95 або меншим або рівним 2,3 95. - від 0,6 до 1,3 95 кремнію і від 0,4 95 до 1,0 95 алюмінію. В сталі за винаходом додавали як зі, так і АІ в якості стабілізаторів аустеніту. Зокрема, зі і АІ затримують утворення карбідів при охолодженні листової сталі при певній температурі так, щоб одержати неповне мартенситне перетворення, і негайного повторного нагрівання і зберігання її при температурі РТ, під час чого вуглець перерозподіляється з мартенситу у аустеніт. У разі додавання 5і і АЇ в достатніх кількостях перерозподіл вуглецю буде відбуватися за відсутності значного утворення виділень карбідів. Крім цього, 5і забезпечує одержання твердо-розчинного зміцнення і покращує коефіцієнт збільшення отвору.
Проте, на рівень вмісту 5і має бути накладене обмеження значенням 1,3 95 щоб уникнути утворення оксидів кремнію на поверхні листа, що є шкідливим з точки зору придатності до
Зо нанесення покриття.
Більше за все, як це виявили автори, у разі 5і/10 » 0,30 - С (при цьому рівні процентного вмісту 5і і С виражаються у масових відсотках) внаслідок наявності окрихчення РМО (явища рідкометалічного окрихчення) кремній буде шкідливим для контактного точкового зварювання оцинкованих листів. Виникнення окрихчення РМО спричиняє появу тріщин на границі зерен в зонах термічного впливу і в зварюваному металі зварних з'єднань. Тому значення (СкБі/10) необхідно зберігати меншим або рівним 0,30 95. Переважно рівень вмісту 5і не перевищує 1,0 Фо.
Додатково до цього, АЇ має бути доданий при рівні вмісту, який перевищує 0,4 95, так, щоб домогтися досягнення достатньої стабілізації аустеніту. Однак, на рівень вмісту АЇ накладають обмеження значенням 1,0 95 для запобігання збільшення температури перетворення Асз, що передбачало б підвищені витрати у разі нагрівання при високій температурі для одержання аустенітізації листової сталі на стадії відпалу.
На додаток до цього, АІ надає сприятливий вплив в результаті зменшення сприйнятливості до окрихченню РМО при високих рівнях вмісту С і/або Мп. Таким чином, рівень вмісту АЇ є таким, що АЇ » 6(Сб-Мп/10) - 2,5. Переважно рівень вмісту АІ перевищує 0,7 95. - від 0,010 до 0,035 95 ніобію для подрібнення аустенітних зерен під час гарячої прокатки і одержання дисперсійного зміцнення під час кінцевої термічної обробки. Рівень вмісту МО в діапазоні від 0,010 до 0,035 95 уможливлює одержання задовільних рівнів границі плинності на розтяг і відносного подовження, зокрема, границі плинності на розтяг, яка перевищує 800 МПа.
БО - від 0,1 до 0,595 молібдену для збільшення загартованості і стабілізації залишкового аустеніту для сильного зменшення розпаду аустеніту під час перерозподілу вуглецю.
Переважно рівень вмісту Мо перевищує 0,20 95.
Решту являють собою залізо і залишкові елементи, які являють собою результат здійснення сталеплавильного виробництва. У цьому відношенні Мі, Ст, Си, Ті, М, В, 5, Р ії М щонайменше розглядаються в якості залишкових елементів, які являють собою неминучі домішки. Тому їх рівні вмісту при вираженні у масових відсотках становить менше, ніж 0,05 95 для Мі, 0,01 95 для
Ст, 0,03 95 для Си, 0,007 95 для У, 2 ч./млн. для В, 0,005 95 5, 0,02 95 для Р і 0,010 95 для М. На рівень вмісту Ті накладають обмеження значенням 0,05 95, оскільки вище такого значення будуть утворюватися великорозмірні виділення карбонітридів в основному на стадії рідкої фази,
і придатність для деформування листової сталі погіршиться, що ускладнює досягнення мети у вигляді 13 95 для повного відносного подовження.
У разі листових сталей з нанесеними покриттями за винаходом, особливо, з нанесеними покриттями з 7п або сплаву 7п, на зварюваність з використанням контактного точкового зварювання може бути вчинений вплив явища окрихчення РМО (рідкометалічного окрихчення).
Сприйнятливість конкретної сталі до цього явища може бути оцінена з використанням випробування на розтяг, проведеного при високій температурі. Зокрема, це випробування на розтяг в гарячому стані може бути проведене з використанням термосимулятора Сіеебіе ЕРІ, при цьому такий пристрій на сучасному рівні техніки сам по собі відомий.
Це випробування, яке називається "випробуванням Сієеріє І МЕ", описується наступним чином: - зразки листів з нанесеними покриттями, які мають товщину в діапазоні від 0,7 мм до З мм, піддають випробовуванню на розтяг при високій температурі для визначення того, мінімального критичного зсуву, при якому виникає розтріскування біля зони зварювання. Зразки, які вирізають в листі, мають калібровану зону, яка має 10 мм у довжину і 10 мм у ширину, і головки, які мають 40 мм у довжину і 30 мм у ширину, при цьому радіус кривини між головками і каліброваною частиною становить 5 мм. - випробування на розтяг при високій температурі проводять шляхом швидкого нагрівання (10002С/с) кожного зразка, зберігання зразка при попередньо визначеній температурі і реалізації для нагрітого зразка попередньо визначених відносного подовження або зсуву, подальшого охолодження зразка на повітрі, при цьому відносне подовження або зсув зберігаються. Після охолодження зразків проводять спостереження для визначення існування або відсутності розтріскування, спричиненого окрихченням РМО. Згідно з визначенням зразок матиме тріщину у разі формування на зразку щонайменше однієї тріщини довжиною щонайменше 2 мм. - випробування проводять при множині попередньо визначених температур, таких як-от 7002с, 7502С, 8002, 8502, 9002 і 9502С, і при відносних подовженнях або зсувах в 0,5 мм, 0,75 мм, 1 мм, 1,25 мм, 1,5 мм, 1,75 мм, 2 мм і так далі; відносні подовження або зміщення є відносними подовження або зсувами затискачів, які утримують зразки на симуляторі СіІеебіеє. - визначають критичний зсув за початком розтріскування і для розглянутого температурного діапазону визначають мінімальний критичний зсув, тобто, мінімальне зміщення, для якого має місце розтріскування.
Як це зазвичай вважається, у разі мінімального критичного зсуву, який перевищує 1,5 мм, при температурі в діапазоні від 7002С до 8002С імовірність виникнення окрихчення РМО при контактному точковому зварюванні опором буде високою, а у разі мінімального критичного зсуву, який перевищує 1,5 мм, імовірність спостереження множини спричинених окрихченням
РМО тріщин при контактному точковому зварюванні опором буде низькою.
У цьому відношенні, як це виявили автори для сталей винаходу, таких що значення (С 5І/10) є меншим або рівним 0,30 95, і рівень вмісту АЇ є більшим або рівним б(СяМп/10) - 2,5 95, мінімальний критичний зсув перевищує 1,5 мм, а у разі значення (С «ж 51/10), перевищує 0,30 9бо, і/або рівень вмісту АЇ, який не перевищує б(С-Мп/10) - 2,5 95, мінімальний критичний зсув буде становити менше, ніж 1,5 мм і навіть менше, ніж 1 мм.
В порядку прикладів випробування Сієебіе /МЕ проводили з використанням сталей, які характеризуються наступними композиціями далі:
З1:0-0,226, Мп-2,01 в, 5і-0,716 95, АІ-0,802 Ор. 52:0-0,204, Мп-2,07 9, 5і-1,44 95, АІ-0,033 95.
Для 51 С5і/10-0,2976 905, і мінімальний критичний зсув становить 2,25 мм.
Для 52 С51/10-0,4412 905, і мінімальний критичний зсув становить 0,9 мм.
Ще один метод оцінки зварюваності з використанням контактного точкового зварювання листів з нанесеними покриттями являє собою "випробування контактного точкового зварювання за наявності окрихчення РМО", який уможливлює визначення імовірності наявності розтрісканих зварних швів в значній кількості зварних швів від контактного точкового зварювання опором, наприклад, при промисловому виробництві продуктів, які включають деталі, які складають разом з використанням контактного точкового зварювання опором, таких як-от, наприклад, кузови автомобілів.
Це "випробування контактного точкового зварювання за наявності окрихчення РМО" проведене з випробуванням на термін служби електрода для контактного точкового зварювання опором, в якому роблять множину зварних швів від контактного точкового зварювання, наприклад, 30, на трьох листах, накладених один на одного: листи, піддані випробуванню, і на двох несучих листах, виготовлених з оцинкованих маловуглецевих листів, наприклад, марки 60 рх540ч-47 згідно з документом ЕМ 10346. Товщини листів становлять 1,6 мм, а зварні шви від контактного точкового зварювання опором виготовляють згідно з документом ІБО 5(апаага 18278-2 для збірних вузлів з різнорідних деталей. Параметри являють собою: - діаметр робочого кінця електрода: 8 мм, - зварювальне зусилля: 4,5 кН, - час зварювання: З імпульси по 180 мс, розділені періодами по 40 мс (час охолодження), - час витримування: 400 мс.
Для цього випробування з метою визначення можливого виникнення тріщин в зварних швах від контактного точкового зварювання опором зразки розрізують і полірують. Після цього зварні шви від контактного точкового зварювання опором піддають декапіруванню з використанням пікринової кислоти і проводять спостереження з використанням мікроскопа, наприклад, при збільшенні 200х, для визначення кількості тріщин у кожному спостережуваному зварному шві від контактного точкового зварювання опором і сумарної величини довжини тріщин у кожному зварному шві від контактного точкового зварювання опором.
Для прикладів 51 і 52 частки кількостей тріщин для кожного зварного шва від контактного точкового зварювання опором являють собою нижченаведене: - 51: випробування Сієебіе МЕ 2» 1,5 мм, 80 95 зварних швів від контактного точкового зварювання опором мають менш, ніж 10 тріщин, і 0 95 мають 20 і більше тріщин, - 82: випробування Сіеебіе МЕ « 1,5 мм, тільки 40 95 зварних швів від контактного точкового зварювання опором мають менш, ніж 10 тріщин, а 30 95 мають 20 і більше тріщин.
У разі розгляду середньої кількості тріщин в кожному зварному шві контактного точкового зварювання опором результати будуть являти собою нижченаведене: - 51: середня кількість тріщин в кожному зварному шві від контактного точкового зварювання опором становить 5, - 52: середня кількість тріщин в кожному зварному шві від контактного точкового зварювання опором становить 10.
Гарячекатаний лист, що має товщину в діапазоні від 2 до 5 мм, може бути одержаний відомим чином з вищезгаданої композиції сталі винаходу.
В порядку одного прикладу температура повторного нагрівання до прокатки може знаходиться в межах від 12002С до 12802С, переважно становитиме приблизно 12502С,
Зо температура чистової прокатки переважно знаходиться в межах від Агз до 9502С, а переважно яка перевищує 8502С, і скочування в рулон проводять при температурі, яка переважно лежить в межах від 4002С до 7502С. Переважно у разі 5і » 1,0 95 температура скочування в рулон буде меншою або рівною 55020.
Після скочування в рулон лист має ферито-бейнито-мартенситну або ферито-перліто- бейнітну структуру.
Після скочування в рулон лист переважно піддають відпалу в камерній печі з метою зменшення твердості гарячекатаної листової сталі і тому покращення придатності до прокатки при холодній прокатці гарячекатаної листової сталі.
Наприклад, гарячекатану листову сталь піддають відпалу в камерній печі при температурі в діапазоні від 5002 до 7002С, наприклад, від 5502С до 6502С, протягом періоду часу в діапазоні від 2 до Є днів, переважно від З до 5 днів. Цей час включає нагрівання до температури відпалу в камерній печі і охолодження від температури відпалу в камерній печі до температури навколишнього середовища.
Після відпалу в камерній печі у разі проведення такого, холоднокатана листова сталь буде мати структуру фериту-бейніту-відпущеного мартенситу.
Гарячекатану і необов'язково піддану відпалу в камерній печі листову сталь необов'язково піддають травленню, після цього холодній прокатці для одержання холоднокатаної листової сталі, яка має товщину в діапазоні від 0,7 мм до З мм, наприклад, в діапазоні від 0,8 до 2 мм/
Після цього холоднокатану листову сталь піддають термічній обробці, переважно на об'єднаній технологічній лінії безперервного відпалу і нанесення покриття шляхом занурення у розплав.
Термічна обробка і нанесення покриття включають стадії: - відпалу холоднокатаної листової сталі при температурі відпалу ТА, яка лежить в межах від 8602С до 9002С, при цьому температура відпалу ТА є такою, що по завершенні стадії відпалу сталь має структуру, яка складається з аустеніту і міжкритичного фериту, причому часткова концентрація аустеніту перевищує 9095, а часткова концентрація міжкритичного фериту перевищує 2 95. Таким чином, проводять відпал при температурі, меншій, ніж Асз, при цьому Асз являє собою температуру завершення перетворення на аустеніт під час стадії нагрівання. У разі температури відпалу ТА, яка становить менше, ніж 8602С, в кінцевій структурі (тобто, після бо термічної обробки і нанесення покриття) не досягають достатніх часткових концентрацій мартенситу і залишкового аустеніту тому не будуть досягатися цільові границя міцності на розтяг і повне відносне подовження. У разі температури відпалу Та, яка перебільшує 9002С, кінцева структура буде характеризуватися недостатньою частковою концентрацією міжкритичного фериту тому не буде досягатися повне відносне подовження, яке перевищує 13 95. Переважно температура відпалу не перевищує 8802С так, щоб по завершенні стадії відпалу домогтися досягнення структури, яка складається з щонайменше 90 95 аустеніту і більше 5 95 міжкритичного фериту.
Лист зберігають при температурі відпалу, тобто, зберігають в діапазоні від Та - 52С до ТА 4
БеС, протягом часу відпалу їх, який переважно знаходиться в межах від 80 с до 180 с.
Переважно час відпалу їАд знаходиться в межах від 85 с до 136 с. - безпосередньо після відпалу загартування відпаленої листової сталі шляхом Її охолодження від температури відпалу ТА до температури гартування ОТ, меншої, ніж температура перетворення М5 аустеніту, одержаного після відпалу, при швидкості охолодження, достатньо великої для уникнення утворення верхнього і гранулярного бейніту і уникнення або обмеження утворення фериту.
Середня швидкість охолодження від температури відпалу Та до температури гартування ОТ становить строго більше 302С/с, переважно більше 502С/с, ще більш переважно більше 602С/с.
Дійсно, у разі швидкості охолодження 302С/с і менше, не досяжні цільові границі плинності і міцності на розтяг. Швидкість охолодження, яка перевищує 302С/с, уможливлює накладення обмежень на утворення фериту після охолодження частковою концентрацією, яка не перевищує 5 ор.
Швидкість охолодження, яка перевищує 502С/с, уможливлює пригнічення утворення фериту після охолодження. Таким чином, швидкість охолодження, яка перевищує 502С/с, забезпечує те, що структура листа після гартування, і тому кінцева структура листової сталі з нанесеним покриттям, не містить будь-якого фериту, який являє собою результат перетворення аустеніту на ферит. Швидкість охолодження, яка перевищує 502С/с, уможливлює досягнення повного відносного подовження, яке перевищує 14 95 в комбінації з цільовими границею плинності на розтяг, границею міцності на розтяг і коефіцієнтом збільшення отвору.
Швидкість охолодження, яка перевищує 602С/с, уможливлює досягнення повного відносного
Зо подовження, яке перевищує 14 9 і границі міцності на розтяг, яка перевищує 1250 МПа.
Температура гартування знаходиться в межах від М5 - 602С до М5 - 1020. Для кожної конкретної композиції сталі і кожної структури фахівці у відповідній галузі техніки знають, як визначити температуру перетворення М5 аустеніту, який залишається після відпалу. У разі температури загартування ОТ, яка не перевищує М5 - 602С, часткова концентрація відпущеного мартенситу, утвореного після гартування, буде надмірно великою для стабілізації достатньої кількості залишкового аустеніту, яка перевищує 10 95, у кінцевій структурі так, що повне відносне подовження не буде досягати 13 95. Крім цього, у разі температури гартування ОТ, яка перевищує М5 - 102С, часткова концентрація мартенситу, який зазнав перерозподілу вуглецю, в кінцевій структурі буде надмірно маленькою для одержання бажаної границі міцності на розтяг.
Структура сталі при температурі гартування ОТ переважно містить: - від2 до 10 95, а переважно більше 5 95, міжкритичного фериту, - щонайменше, 10 95 залишкового аустеніту, - щонайменше, 38 95 мартенситу і - щонайменше, 15 95 нижнього бейніту.
Міжкритичний ферит являє собою результат відпалу при температурі, меншої, ніж Асз.
Міжкритичний ферит відрізняється від фериту, який міг би бути створений після відпалу, званого нижче в цьому документі "перетвореним феритом" і виходить в результаті перетворення аустеніту на ферит. Такий перетворений ферит міг би, наприклад, мати місце під час охолодження від температури відпалу ТА до температури гартування ОТ у разі недостатності швидкості охолодження для запобігання такого утворення (тобто, 302С/с і менше). Зокрема, на противагу перетвореному фериту міжкритичний ферит є полігональним.
Додатково до цього, перетворений ферит збагачений на вуглець і марганець, тобто, характеризується рівнями вмісту вуглецю і марганцю, які є більш високими, ніж рівні вмісту вуглецю і марганцю в міжкритичному фериті. Тому міжкритичний ферит і перетворений ферит можуть бути диференційовані в результаті одержання під час спостереження мікрофотографії з використанням мікроскопа АЕП-ПЕМ, який використовує вторинні електрони, після декапірування з використанням метабісульфіту. На такий мікрофотографії міжкритичний ферит має сіре забарвлення середньої насиченості, в той час як перетворений ферит має темно-сіре забарвлення внаслідок своїх більш високих рівнів вмісту вуглецю і марганцю.
Структура при температурі гартування ОТ може містити перетворений ферит, однак, при частковій концентрації, яка не перевищує 5 95, а в загальному випадку, найбільше, 2 95.
Таким чином, структура сталі при температурі гартування в загальному випадку складається 3: - від2 до 10 95, а переважно більше 5 95, міжкритичного фериту, - щонайменше, 10 95 залишкового аустеніту, - щонайменше, 38 95 мартенситу і - щонайменше, 15 95 нижнього бейніту. - щонайбільше, 5 95 перетвореного фериту.
Крім цього, у разі швидкості охолодження до температури гартування ОТ, яка перевищує
Б02С/с, структура при температурі гартування ОТ не буде містити будь-якого перетвореного фериту. Таким чином, структура при температурі гартування ОТ складається при вираженні в поверхневих часткових концентраціях з: - від2 до 10 95, а переважно більше 5 95, міжкритичного фериту, - щонайменше, 10 956 залишкового аустеніту, - щонайменше, 38 95 мартенситу і - щонайменше, 15 95 нижнього бейніту. - загартований лист необов'язкового витримують при температурі гартування ОТ протягом часу витримування, який знаходиться в межах від 2 с до 8 с, переважно від З с до 7 с. - після цього лист повторно нагрівають від температури загартування аж до температури перерозподілу вуглецю РТ, яка лежить в межах від 4109С до 4702С, і зберігають при температурі перерозподілу вуглецю РТ протягом часу перерозподілу вуглецю Рі, який знаходиться в межах від 6О с до 130 с. Під час цієї стадії перерозподілу вуглецю вуглець перерозподіляється, тобто, дифундує, з мартенситу у аустеніт, який, таким чином, збагачується на вуглець.
У разі температури перерозподілу вуглецю РТ, яка перевищує 4702С або менше 4102С, відносне подовження кінцевого продукту буде недостатнім.
У разі часу перерозподілу вуглецю менше, ніж 60 с, виникне недостатній перерозподіл вуглецю з мартенситу у аустеніт таким чином, що рівень вмісту вуглецю в мартенситі буде
Зо надмірно високим, а рівень вмісту вуглецю в залишковому аустеніті буде надмірно низьким. В результаті відносне подовження кінцевого продукту буде незадовільним. - на лист наносять покриття шляхом занурення у розплав безпосередньо після стадії витримування листа при температурі перерозподілу вуглецю РТ. Нанесення покриття шляхом занурення в розплав може являти собою, наприклад, цинкування, але можливим є нанесення всіх металевих покриттів шляхом занурення в розплав за умови зберігання температур, до яких доводять лист під час нанесення покриття, на рівні, який менший 4802С. У разі цинкування листа це будуть проводити за звичайних умов, наприклад, шляхом перепускання через ванну з 277 при температурі в діапазоні від 430 до 4802С. Сталь, відповідна винаходу, може бути піддана цинкування з використанням 2п або сплаву 2п, такого, наприклад, до цинково-магнієвого або цинково-магнієво-алюмінієвого. - безпосередньо після стадії нанесення покриття шляхом занурення у розплав листову сталь з нанесеним покриттям охолоджують до кімнатної температури при швидкості охолодження, переважно яка перевищує 12С/с, наприклад, знаходиться в діапазоні від 22С/с до 202С)/в6.
Така термічна обробка і нанесення покриття уможливлюють одержання кінцевої структури (тобто, після перерозподілу вуглецю, нанесення покриття шляхом занурення у розплав і охолодження до кімнатної температури), яка містить при вираженні в часткових концентраціях: - від 45 до 68 95 мартенситу, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту.
Мартенсит складається з мартенситу, який зазнав перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу. Від 85 до 95595 мартенситу являють собою мартенсит, який піддався перерозподілу вуглецю, при цьому решта, тобто, від 595 до 1595, являє собою свіжий мартенсит.
На відміну від відпущеного мартенситу, одержання якого домагалися б з використанням термічної обробки, яка включає відпал, загартування і відпускання, мартенсит, який піддався перерозподілу вуглецю в сталі винаходу характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує, 0,45 95. Цей рівень вмісту являє собою результат перерозподілу вуглецю з мартенситу у бо аустеніт під час стадії перерозподілу вуглецю.
На противагу цьому, свіжий мартенсит, який являє собою результат перетворення збагаченого на вуглець аустеніту на мартенсит після стадії перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який перевищує 0,9 95, а в загальному випадку менше, ніж 1,2 об.
Часткова концентрація свіжого мартенситу по відношенню до мартенситу знаходиться в межах від 5 95 до 15 95 так, щоб часткова концентрація свіжого мартенситу по відношенню до сукупної структури становила б, щонайбільше 10 95. Дійсно, часткова концентрація свіжого мартенситу, яка складає більше, ніж 10 95, призвела б до одержання коефіцієнта збільшення отвору НЕК, згідно з документом 5іапаага ІЗО 16630:2009, яка не перевищує 30 95.
Часткова концентрація залишкового аустеніту, яка перевищує 10 956, разом з частковою концентрацією міжкритичного фериту, яка перевищує 2 95, уможливлює одержання повного відносного подовження, яке перевищує 13 95, при цьому повне відносне подовження вимірюють згідно з документом ІЗО 5їапаага 6892-1.
Крім того, така обробка уможливлює одержання збільшеного рівня вмісту С у залишковому аустеніті, який перевищує 1,0 95 і аж до 1,395. Цей збільшений рівень вмісту С стабілізує залишковий аустеніт і дає свій внесок у досягнення повного відносного подовження, яке перевищує 13 Об.
Ферит в структурі є міжкеритичним феритом, тобто, феритом, який являє собою результат відпалу при температурі, меншій, ніж Асз.
Часткова концентрація міжкритичного фериту переважно знаходиться в межах від 5 95 (при виключенні 5 90) до 10 95.
Листова сталь з нанесеним покриттям, відповідна винаходу, може містити перетворений ферит, однак, при частковій концентрації, яка становить щонайбільше, 5 95, в загальному випадку, щонайбільше, 2 906. Таким чином, структура листової сталі з нанесеним покриттям, відповідної винаходу, складається з: - від 45 до 68 95 мартенситу, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту,
Зо - найбільше, 5, а переважно, щонайбільше, 2 95, перетвореного фериту.
Переважно структура не містить будь-якого перетвореного фериту.
Таким чином, структура листової сталі з нанесеним покриттям переважно складається при вираженні в часткових концентраціях з: - від 45 до 68 95 мартенситу, - від 10 до 15 95 остаточного аустеніту, - від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, - від 20 до 30 95 нижнього бейніту.
Ознаки мікроструктури визначають, наприклад, в результаті спостереження мікроструктури з використанням сканувального електронного мікроскопа з автоемісійною гарматою ("АЕП-СЕМ") при збільшенні, яка перевищує 5000х, у поєднанні з пристроєм для дифракції назад-розсіяних електронів ("ДОРЕ") і трансмісійною електронною мікроскопією (ТЕМ).
З використанням цієї термічної обробки можуть бути одержані листові сталі, які характеризуються границею плинності на розтяг У5, яка перевищує 800 МПа, границею міцності на розтяг Т5, яка перевищує 1180 Мпа і навіть 1250 МПа, повним відносним подовженням ТЕ, відповідно до документа ІЗО 5іапаага 6892-1, яке перевищує 13 95 і навіть 14 905, і коефіцієнтом збільшення отвору НЕРЕ, відповідно до документа ІБО 5іапдага 16630:2009, який становить 30 95 і навіть 35 9.
Границя плинності на розтяг У5 може перевищувати 1000 МПа, особливо у разі часу перерозподілу вуглецю Рі, який перевищує 110 с.
Приклад 1
В рамках прикладів і зіставлення виготовляли листи, одержані з композицій сталі, відповідних Таблиці І, при цьому рівні вмісту елементів виражаються при розрахунку на масу. У
Таблиці І наводяться температури перетворень, такі як Ас: і Асз. Значення Ас: і Асз вимірювали з використанням дилатометрії.
Таблиця
СКС Со ов БВ
В цій Таблиці позначення "ост.» говорить про елемент, присутній лише у вигляді залишку, і про відсутність навмисного додавання цього елемента.
Листи піддавали гарячій прокатці, після цього скочуванню в рулон при 55026.
Автори спочатку оцінювали вплив відпалу в камерній печі на властивості гарячекатаних листових сталей.
З цією метою автори піддавали гарячекатану листову сталь, виготовлену із сталі І1, відпалу в камерній печі при температурі 5502С протягом 2 днів і зіставляли механічні властивості листової сталі, підданої відпалу в камерній печі, з механічними властивостями тієї самої листової гарячекатаної сталі, не підданої відпалу в камерній печі.
Механічні властивості, а саме, границя плинності на розтяг 5, границя міцності на розтяг
Т5, рівномірне відносне подовження ШЕ і повне відносне подовження ТЕ наводяться у поданій нижче Таблиці ІІ.
Таблиця ЇЇ нн ши пили НИ
Як демонструють ці результати, відпал у камерній печі в результаті призводить до розм'якшення гарячекатаної листової сталі, що тим самим покращує її придатність до холодної прокатки.
До того ж, гарячекатані листові сталі, виготовлені зі сталей І! і К1, піддавали відпалу в камерній печі протягом 2 днів при 5502С, травленню і холодній прокатці. Холоднокатані листи піддавали відпалу, загартуванню і перерозподілу вуглецю. Після перерозподілу вуглецю на листи наносили покриття шляхом занурення у розплав у вигляді цинкування при 4602С, після цього проводили охолодження до кімнатної температури.
Умови обробки наводяться в Таблиці ШІ.
Таблиця ЇЇ
Приклад і Прямев о Сталь де вмч їі 1 УВО (о СС РІ со ве. 7 355 600600 х360000000355 1 501 555 БЮ 136 55 35545000 ше ше ШЕ А Ше: Я А НИ А: НЕТ ОВО
Зо В даній Таблиці М5 позначає температуру початку мартенситного перетворення аустеніту, який являє собою результат відпалу, Тл являє собою температуру відпалу, їл являє собою час відпалу, Мс являє собою середню швидкість охолодження між температурою відпалу ТаА і температурою загартування, ОТ являє собою температуру загартування, РТ являє собою температуру перерозподілу вуглецю, а Рі являє собою час перерозподілу вуглецю.
Мікроструктури, одержані для листів, наводяться в Таблиці ІМ. Є позначає поверхневу часткову концентрацію міжкритичного фериту, М позначає поверхневу часткову концентрацію мартенситу, РМ позначає рівень процентного вмісту мартенситу, підданого перерозподілу вуглецю, в мартенсите, КА позначає поверхневу часткову концентрацію залишкового аустеніту, а В позначає поверхневу часткову концентрацію нижнього бейніту. Для кожної листової сталі в
Таблиці ІМ наводиться те, чи знаходяться часткова концентрація або рівень процентного вмісту кожного компонента мікроструктури в межах цільового діапазону.
Таблиця ЇМ
Е: М: РМ: вмісту С у В: ВА: Рівень вмісту
Приклад | Сталь | 2-10 95 | 45-68 95 | 85-95 95 РМ: 20-30 Фо | 10-15 95 С у КА: ? ? ? І ? ? 1.0-1.3 967 «0.45 957 6 | м | Так | Так | Так | Так | Так / Так | Так 8 | м | Так | Так | Так | Так | Так / Так | Так 9 | М | Так | Так | Так | Так | Так / Так | Так і 0 о 7; крім того, міститься більше ніж 5 95 перетвореного фериту
Додатково до цього, визначали коефіцієнт збільшення отвору НЕК, виміряний у відповідності з документом 5іапаага ІЗО 16630:2009, границя плинності на розтяг У5, границя міцності на розтяг Т5, рівномірне відносне подовження ШЕ і повне відносне подовження ТЕ для кожної листової сталі. Границя плинності на розтяг УЗ, границя міцності на розтяг Т5, рівномірне відносне подовження ШЕ і повне відносне подовження ТЕ вимірювали згідно з документом ІЗО бвіапаагі ІБО 6892-1, опублікованому в жовтні 2009 року. Властивості наводяться в Таблиці М.
В цій Таблиці "н/в" позначає те, що властивість не визначали.
Як це демонструють ці приклади, в результаті здійснення способу, відповідного винаходу, можуть бути одержані листові сталі з нанесеними покриттями, які характеризуються границею міцності на розтяг, яка перевищує 1180 МПа, і повним відносним подовженням ТЕ, згідно з документом І5БО 6892-1, яке перевищує 1395. Ці листові сталі також характеризуються границею плинності на розтяг, яка перевищує 800 Мпа, і коефіцієнтом збільшення отвору НЕК, відповідно до документа ІЗО 16630:2009, який перевищує 3095. Ці листові сталі також характеризуються рівномірним відносним подовженням, яке перевищує 9 95, а в загальному випадку більше 10 95.
Таблиця М | 17171112 | 1207. | 54 | 89 | нв 776 Їм 1 970 | 1196 | 111 | 152 | 32 778 Їм 1 939 | 1217 | 107 | 145 | нв 7778. м 1 7030 | 1207 | 95 | 133 | нв 11117117 17111996, | 4189, | 102 | 147 | нв 712. .| м 1697 | 1150 | 9 | 134 | нв
Як це демонструє зіставлення прикладів З і 4, цільові властивості будуть досягатися лише у разі температури гартування, яка лежить в межах від М5 - 602С до М5 - 1020. На протилежність 5 цьому, у разі температури загартування ОТ, меншої, ніж М5 - 602С, (приклад 3) часткова концентрація мартенситу, створеного після гартування, буде надмірно високою так, що достатня часткова концентрація аустеніту не може бути досягнута. В результаті не досягається повне відносне подовження, яке перевищує 13 95.
Як це демонструє зіставлення прикладів 4 і 5, цільові властивості будуть досягатися лише у разі температури перерозподілу вуглецю РТ, яка лежить в межах від 4102С до 47020. На протилежність цьому, у разі температури перерозподілу вуглецю РТ, яка менше, ніж 41020, (приклад 5) відбудеться недостатній перерозподіл вуглецю з мартенситу у аустеніт так, що аустеніт не буде стабілізуватися достатнім чином для забезпечення наявності повного відносного подовження, яке перевищує 13 95.
Як це демонструє зіставлення прикладів 6 і 7, зменшення температури відпалу від 9002С до 880"С уможливлює досягнення кращого балансу між границею міцності на розтяг і повним відносним подовженням.
Як це демонструють приклади 6, 8 і 9, спосіб є дуже надійним при варіаціях часу відпалу ід і часу перерозподілу вуглецю Рі, які можуть бути спричинені варіаціями продуктивності технологічної лінії. Тому досягнення цільових механічних властивостей досягають з використанням способу винаходу незалежно від небажаних варіацій продуктивності технологічної лінії. Однак, як це необхідно відзначити, більш тривалі часи перерозподілу вуглецю Рі призводять до збільшення границі плинності на розтяг У5 (приклад 10) внаслідок зменшення часткової концентрації свіжого мартенситу.
З використанням прикладів від 10 до 12 автори досліджували вплив швидкості охолодження
Ме під час гартування на механічні властивості.
Як це демонструють дані приклади, у разі швидкості охолодження, яка перевищує 302С/с, будуть досягнуті цільові властивості. На противагу цьому, у разі швидкості охолодження, яка становить 302С/с і менше, (приклад 13) після охолодження будуть утворюватися більше 5 95
Зо фериту, і при ОТ буде одержана недостатня часткова концентрація мартенситу. Як наслідок кінцева структура характеризується недостатнім рівнем процентного вмісту мартенситу, який зазнав перерозподілу вуглецю, і містить перетворений ферит. Тому не досягаються границя плинності на розтяг, яка перевищує 800 МПа, і границя міцності на розтяг, яка перевищує 1180
МПа.
Додатково до цього, як це демонструють приклади 10 і 11, у разі швидкості охолодження, яка перевищує 502С/с, буде досягатися повне відносне подовження, яке перевищує 14 95, а у разі швидкості охолодження Ус, яка перевищує 602С/с, будуть досягатися границя міцності на розтяг, яка перевищує 1250 МПа, і повне відносне подовження, яке перевищує 14 95.
Як це демонструє приклад 13, у разі надмірно низьких температур відпалу, гартування і перерозподілу вуглецю цільові властивості не будуть досягатися. Особливо, внаслідок низької температури відпалу часткова концентрація міжкритичного фериту перевищує 10 95. До того ж, внаслідок низьких температур гартування і перерозподілу вуглецю часткова концентрація мартенситу, утвореного після охолодження є надмірно високою і під час перерозподілу вуглецю відбувається недостатній перерозподіл вуглецю з цього мартенситу у аустеніт. В результаті не досягаються границя міцності на розтяг, яка перевищує 1180 Мпа, і повне відносне подовження, яке перевищує 13 95.
Приклади 14 і 15 зроблені зі сталі К1, яка характеризується, зокрема, недостатнім рівнем вмісту АЇ.
На доданок до цього, приклади 14 і 14 проводили при надмірно низьких температурах відпалу і гартування.
Таким чином, приклади 14 і 15 характеризуються повним відносним подовженням, яке становить менш, ніж 13 905, і коефіцієнтом збільшення отвору, який становить менш, ніж 30 95.
На доданій фігурі продемонстрована мікрофотографія, яка демонструє мікроструктуру з прикладу 11. На даній фігурі Е позначає міжкритичний ферит, В позначає нижній бейніт, РМ позначає мартенсит, який піддався перерозподілу вуглецю, ЕМ позначає свіжий мартенсит, а
КА позначає залишковий аустеніт.
Приклад 2
Виготовляли листи, одержані з композицій сталі, відповідних Таблиці МІ, при цьому рівні вмісту елементів виражаються при розрахунку на масу. У Таблиці І наводяться температури перетворень, такі як Ас! і Асз. Значення Асі і Асз вимірювали з використанням дилатометрії. В
Таблиці МІ сталь 11 є тією ж самою сталлю, що і в Таблиці Ї.
Таблиця МІ рт пн У и а Енн п ни НН о а ОН Є дн сСтяк СЮ Ме ред В МеВ ев а р
В 06 о. ост. О0БОО550
В цій Таблиці позначення "ост.» говорить про елемент, присутній лише у вигляді залишку, і про відсутність навмисного додавання цього елемента.
Листи піддавали гарячій прокатці, після цього скочуванню в рулон при 5502С. Гарячекатані листові сталі, виготовлені зі сталей 11 і К1, піддавали відпалу в камерній печі протягом 2 днів при 5502С, травленню і холодній прокатці до товщини 1,6 мм.
Зо Холоднокатані листи піддавали відпалу, загартуванню і перерозподілу вуглецю. Після перерозподілу вуглецю на листи наносили покриття шляхом занурення у розплав у вигляді цинкування при 4602С, після цього проводили охолодження до кімнатної температури.
Умови обробки наводяться в Таблиці МІЇ.
Таблиця МІЇ о ТА ІА Ме ОТ о РІ
В даній Таблиці М5 позначає температуру початку мартенситного перетворення аустеніту, який являє собою результат відпалу, Тл являє собою температуру відпалу, їл являє собою час відпалу, Мс являє собою середню швидкість охолодження між температурою відпалу ТаА і температурою загартування, ОТ являє собою температуру загартування, РТ являє собою температуру перерозподілу вуглецю, а Рі являє собою час перерозподілу вуглецю. Приклад 16 відповідає описаному вище прикладу 6.
Мікроструктури, одержані для листів, наводяться в Таблиці МІ. Е позначає поверхневу часткову концентрацію міжкритичного фериту, М позначає поверхневу часткову концентрацію мартенситу, РМ позначає рівень процентного вмісту мартенситу, підданого перерозподілу вуглецю, в мартенсите, КА позначає поверхневу часткову концентрацію залишкового аустеніту, а В позначає поверхневу часткову концентрацію нижнього бейніту.
Таблиця МІ
Е: М: РМ: Рівень В: ВА: Рівень вмісту С
Приклад | Сталь / 2-10 95 |45-68 95) 85-95 95 вм У | 20-30 96 | 10-15 96 У ВА: ? ? ? І ? ? 1.0-1.3 967 «0.45 957 "«; сума мартенсита та бейніта для прикладу 17 знаходиться у діапазоні від 85 95 до 90 9.
Додатково до цього, визначали коефіцієнт збільшення отвору НЕК, виміряний у відповідності з документом 5іапаага ІЗБО 16630:2009, границя плинності на розтяг У5, границя міцності на розтяг Т5, рівномірне відносне подовження ШЕ і повне відносне подовження ТЕ для кожної листової сталі. Границя плинності на розтяг У5, границя міцності на розтяг Т5, рівномірне відносне подовження ШЕ і повне відносне подовження ТЕ вимірювали згідно з документом ІЗО бвіапаагі ІБО 6892-1, опублікованому в жовтні 2009 року. Властивості наводяться в Таблиці ІХ.
В цій Таблиці "н/в" позначає те, що властивість не визначали.
Таблиця ЇХ 717.7 ваг | 900. | 1210 | вв | 715 | 40
Листові сталі, виготовлені із сталей І1 або К2, (приклади 16 і 17) зварювали з використанням контактного точкового зварювання опором з використанням змінного електричного струму при 60 Гц і зусилля на електродах 4,5 кН за різних умов, відповідних Таблиці Х. Електроди розташовуються перпендикулярно листовим сталям.
В результаті застосування різних величин інтенсивності можливим є встановлення придатного для використання діапазону зварювання, який визначається значенням Ітіп, яке являє собою мінімальну інтенсивність, вище якої спостерігається руйнування при стягуванні в ході проведення для зварного шва від контактного точкового зварювання опором випробування на зсув при розтягуванні і значення Ітлах, яке являє собою інтенсивність, при якій починає спостерігатися витиснення рідкого металу при контактному точковому зварюванні опором. Вибір інтенсивності в промислових умовах часто робиться в області цього останнього значення, оскільки це відповідає великому діаметру ядра зварної точки, що уможливлює одержання високих характеристик зварного шва на розтяг. У цьому випадку зварювання проводили при Ітпах і трохи вище в області витіснення, тобто, Ілах-10 95. Незважаючи на збільшення сприйнятливості до окрихчування РМО в результаті зварювання при інтенсивності, яка лежить в межах від Їтах ДО
Ітах-10 9о, цей стан в деяких випадках може зустрічатися в промисловій практиці.
Параметри зварювання являють собою:
Зо - діаметр робочого кінця електрода: 6 мм, - зварювальне зусилля: 4,5 кН, - час зварювання: З8О0мс, - час охолодження: Омс, - час витримування: 300 мс.
В результаті зварювання двох або трьох листів один з одним і створення конфігурації пакету сприйнятливість до розтріскування, зумовленого окрихченням РМО, є більшою при збільшеній товщині пакета. Особливо, для одержання пакетів з двох шарів листи 16 і 17 зварюють з оцинкованою сталлю ОЮРО80, яка характеризується наступною композицією: 0,1 С -2,2 Мп - 0,3
Мо - 0,2 Ст -0,01 МЬ - 0,03 Ті - 0,001 В і має товщину 1,6 мм. Для одержання пакетів з трьох шарів листи 16 і 17 зварювали з двома оцинкованими листами, виготовленими із сталі для особливо глибокої витяжки (яка характеризується границею міцності на розтяг 270 МПа), при цьому кожен з них має товщину 1,5 мм. Ці інші сталі вибираються, оскільки їх контактне точкове зварювання вимагає наявності більш високого рівня електричного струму для одержання належних зварних швів у зіставленні 3 тим, що має місце для сталей винаходу, які характеризуються границею міцності на розтяг, яка перевищує 1180 МПа. Цей високий рівень електричного струму індукує велике підведення тепла і як наслідок індукує появу більшої кількості тріщин, спричинених окрихченням РМО, під час зварювання високоміцних сталей.
Таким чином, жорсткість умов зварювання збільшується. У Таблиці Х наводиться сукупна товщина пакетів. В даних пакетах зварювання проводять так, щоб листова сталь, яка характеризується границею міцності на розтяг, яка перевищує 1180 МПа, (листові сталі з прикладів 16 або 17) мала б одну поверхню, яка знаходиться в контакті із зварювальним електродом. Можливі тріщини більш схильні до формування в зоні вдавлювання, створюваної зварювальним електродом на поверхні листа.
Таблиця Х зварювання | Клність шарів пакеті Ковщина пакета (мн) Інтенсивність зварювання
Кількість шарів в пакеті |(Говщина пакета (мм) Інтенсивність зварювання зварювання нишининнинннишшшеттшиншиши т см 61717118 4бммо 177777 ІтлахіЇтаєнОсв
Спостереження і кількісну оцінку тріщин внаслідок крихкості РМО проводили за наведених далі умов: після поперечного напіврозсікання і тонкого полірування 20 зварних швів від контактного точкового зварювання, при цьому десять з них зварюють з використанням І-ітах, а десять інших зварюють з використанням І:Ітах-10 95, перерізи зварних швів спостерігали з використанням оптичного мікроскопа із збільшенням у діапазоні від 10х до 1000х, наприклад, 200х. Для кожного зварного шва від контактного точкового зварювання вимірювали кількість тріщин, які мають глибину більше 100 мкм, в числі представників кожної серії з 10 зварних швів від точкового контактного зварювання. До того ж, для кожної серії з 10 зварних швів від точкового контактного зварювання, вироблених за тих самих умов, визначали максимальний розмір тріщини, який перевищує 100 мкм.
Для пакетів з двох шарів високу стійкість до розтріскування, зумовленого окрихченням РМО, одержують у разі середньої кількості тріщин, які мають глибину більше 100 мкм, які становлять менш ніж 0,1, у разі зварювання при І-Ітах або Ітлах--10 Об.
Для пакетів з трьох шарів високу стійкість до розтріскування, зумовленого окрихченням
РМО, одержують у разі середньої кількості тріщин, які мають глибину більше 100 мкм, що не перевищує 2, у разі зварювання при І-Ілах або у разі середньої кількості тріщин, яка не перевищує 4, у разі зварювання при Ітах--10 9.
В Таблиці ХІ демонструються інтенсивність Ілах, середня кількість тріщин, спричинених окрихченням РМО, згідно з визначенням за умов зварювання при Ітлах або Ілах-10 905 і
Зо максимальний розмір тріщин, які мають розмір, який перевищує 100 мкм.
Таблиця ХІ
Й Ітах | Середня кількість Середня кількість тріщин/зварний
Зварний шов (кА) тріщин/зварний шов (2100нт) шов ("100нт) при Ітах при Ітах-10 Фо пи ГТ ПО: Я ООН ПОН КОН ТО ши а Я: и о: Я ПО А: УДО ни ЕТ По: Я: В ПО СЯ: ПОД ПО НО
У даній Таблиці 1ба позначає листові сталі 16, зварені за умов а. Те саме стосується прикладу 17а (листу 17, звареному за умов а) і за аналогією до прикладів 166 і 1760.
Стосовно зварюваності з використанням контактного точкового зварювання і відповідно з демонстрацією у вищезгаданому прикладі 2, листи, відповідні винаходу, характеризуються низькою сприйнятливістю до окрихчування РМО. Це означає, що з використанням таких сталей можливим є виробництво конструкцій, які включають зварні шви від контактного точкового зварювання опором, таких як-от кузови автомобілів, для яких імовірність наявності кількості тріщин в зварних швах від контактного точкового зварювання опором є такою, що середня кількість становить менш, ніж б тріщин у розрахунку на один зварний шов від контактного точкового зварювання опором, а імовірність наявності не менш, ніж 10 тріщин становить 98 95.
На додаток до цього, відповідно до демонстрації у вищезгаданому прикладі кількість тріщин, які мають розмір більше 100 мкм, в значній мірі зменшується у зіставленні з тим, що має місце для листових сталей сучасного рівня техніки.
Зокрема, зварна конструкція, яка включає зварний шов від контактного точкового зварювання опором, з щонайменше двох листових сталей може бути здійснена в результаті одержання першої листової сталі з використанням способу, відповідного винаходу, наприклад, при нанесенні покриття з 72п або сплаву 7п, одержання другої листової сталі, яка характеризується композицією, такою що С о ж- 50 «х 0,30 95 ї АІ » 6б(Сбя-Мп/10) - 2,595 і контактного точкового зварювання опором першої листової сталі і другої листової сталі. Друга листова сталь може, наприклад, бути одержана з використанням способу, відповідного винаходу, і на неї може бути нанесене покриття з 2п або сплаву 2п.
В такий спосіб, одержують зварну конструкцію, яка характеризується низькою сприйнятливістю до окрихчування РМО. Наприклад, для такої зварної конструкції, яка включає щонайменше десять зварних швів від контактного точкового зварювання опором, середня кількість тріщин у розрахунку на один зварний шов від контактного точкового зварювання опором становить менш, ніж 6.
Наприклад, зварна конструкція може бути здійснена в результаті одержання першої листової сталі і другої листової сталі, часткового накладення першої листової сталі і другої листової сталі, надавання зусилля, яке знаходиться в межах від 3,5 до 5 кН, з використанням електродів, розташованих перпендикулярно до накладених листів, і контактного точкового зварювання опором першої і другої листових сталей для одержання щонайменше 10 зварних швів від точкового контактного зварювання опором, при цьому інтенсивність знаходиться в межах від Ітах до 1,1 " Ілах, причому Ілах являє собою інтенсивність, при якій починає спостерігатися витиснення рідкого металу при контактному точковому зварюванні опором для зазначеної першої листової сталі з нанесеним покриттям і зазначеної другої листової сталі.
Зокрема, у разі зварної конструкції, яка є зварною конструкцією лише з двох листів (першої і другої листових сталей), навіть при зварюванні листових сталей в жорстких умовах, особливо з використанням інтенсивності, яка лежить в межах від Ітлах ДО Ітлах-10 9о, середня кількість тріщин в зварних швах від контактного точкового зварювання опором, які мають глибину більше 100 мкм, становить менш, ніж 0,1. В загальному випадку в числі десяти зварних швів від контактного точкового зварювання опором жоден не включає тріщини, які мають глибину більше 100 мкм.
У разі зварної конструкції, яка є зварною конструкцією з трьох листів, при цьому третій лист
Зо характеризується композицією, такою що С ж 51/10 «х 0,30 95 ії АІ » 6(С--Мп/10) - 2,5 95, навіть при зварюванні листових сталей в жорстких умовах, особливо з використанням інтенсивності, яка лежить в межах від лах ДО Ілах-10 9о, середня кількість тріщин в зварних швах від контактного точкового зварювання опором, які мають глибину більше 100 мкм, не перевищує 4. Особливо, у разі рівності інтенсивності значенню Ітпах середня кількість тріщин, які мають глибину більше 100 мкм, не перевищує 2.
Листові сталі, необов'язково зварені з використанням контактного точкового зварювання опором згідно з винаходом, з вигодою використовують для виготовлення деталей конструкції автомобільних транспортних засобів, оскільки вони характеризуються високою придатністю до деформування під час здійснення способу виготовлення і високим поглинанням енергії при зіткненні. Зварні шви від контактного точкового зварювання опором, відповідні винаходу, також використовують з вигодою для виготовлення деталей конструкції автомобільних транспортних засобів, оскільки значно послаблюються можливі ініцювання і поширення тріщин, розташованих в зонах зварювання.

Claims (29)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб виробництва листової сталі, з нанесеним покриттям, яка має границю плинності на розтяг, яка становить щонайменше 800 МПа, границю міцності на розтяг, яка становить щонайменше 1180 МПа, повне відносне подовження, яке становить, у відповідності зі стандартом ІБО 6892-1, щонайменше 1395, і коефіцієнт збільшення отвору НЕРВ, який становить, у відповідності зі стандартом ІБО 16630:2009, щонайменше 30 95, при цьому спосіб включає наступні послідовні стадії: одержання холоднокатаної листової сталі, виготовленої зі сталі, яка характеризується хімічним складом, який містить, при вираженні у мас. 9о: 015-023, 1,4-Мписе2,6, 0,бевіс1,3, при цьому С--5і/10:0,30, 0, 4Аїс1,0, 60 причому АІ»6(С--Мп/10)-2,5,
0,010-М6-:0,035, 01 Моо0,5, при цьому решта являє собою Ее і неминучі домішки, відпал холоднокатаної листової сталі при температурі відпалу ТА, яка лежить в межах від 860 до 900 "С, при цьому температура відпалу є меншою, ніж Асз для одержання відпаленої листової сталі, яка має структуру, яка складається зі щонайменше 90 95 аустеніту і щонайменше 2 95 міжкритичного фериту, загартування відпаленої листової сталі від температури відпалу Та до температури гартування ОТ, яка лежить в межах від Ме5 - 10 до Ме - 60"С, при швидкості охолодження Мс, яка перевищує 30 "С/с, для одержання загартованого листа, нагрівання загартованого листа від температури загартування ОЇ до температури перерозподілу вуглецю РТ, яка лежить в межах від 410 до 470 "С, і зберігання листа при цій температурі перерозподілу вуглецю РТ протягом часу перерозподілу вуглецю Рі, який знаходиться в межах від 60 до 130 с, нанесення на листову сталь покриття шляхом занурення у ванну з розплавом, охолодження листової сталі до кімнатної температури для одержання листової сталі з нанесеним покриттям, яка має мікроструктуру, яка містить, при вираженні в частках площі: від 45 до 6895 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданого перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являють собою мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, від 10 до 15 95 залишкового аустеніту, від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, від 20 до 30 95 нижнього бейніту.
2. Спосіб за п. 1, в якому загартований лист, безпосередньо перед нагріванням до температури перерозподілу вуглецю РТ, має структуру, яка складається, при вираженні в частках площі: від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, щонайменше 10 95 залишкового аустеніту, щонайменше 38 95 мартенситу, Зо щонайменше 15 95 нижнього бейніту і щонайбільше 5 95 перетвореного фериту.
3. Спосіб за п. 1 або 2, в якому стадія одержання холоднокатаної листової сталі включає: гарячу прокатку напівфабрикату, виготовленого із зазначеної сталі, для одержання гарячекатаної листової сталі, скочування зазначеної гарячекатаної листової сталі в рулон при температурі Тс, яка лежить в межах від 400 до 750 "С, проведення відпалу в камерній печі при температурі Тнві, яка лежить в межах від 500 до 700 "С, протягом періоду часу, який знаходиться в межах від 2 до 6 днів, холодну прокатку зазначеної гарячекатаної сталі для одержання зазначеної холоднокатаної листової сталі.
4. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, в якому холоднокатану листову сталь витримують при температурі відпалу Та впродовж часу відпалу їх, який знаходиться в межах від 80 до 180 с.
5. Спосіб за будь-яким з пп. 1-4, в якому температура відпалу Ті не перевищує 880 "С для одержання після відпалу відпаленої листової сталі, яка має структуру, яка складається зі щонайменше 90 95 аустеніту і більше 595 міжкритичного фериту, причому мікроструктура листової сталі, з нанесеним покриттям, містить більше ніж 5 95 міжкритичного фериту.
6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, в якому середня швидкість охолодження Ус між температурою відпалу Ті і температурою загартування ОТ перевищує 50 "С/с, причому мікроструктура листової сталі, з нанесеним покриттям, складається при вираженні в частках площі: від 45 до 68595 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданого перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являють собою мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, від 10 до 15 95 залишкового аустеніту, від 2 до 10 956 міжкритичного фериту, від 20 до 30 95 нижнього бейніту, причому листова сталь з нанесеним покриттям характеризується повним відносним подовженням, яке перевищує 14 95.
7. Спосіб за п. 6, в якому середня швидкість охолодження Ус між температурою відпалу Та і температурою загартування ОТ перевищує 60 "С/с, повне відносне подовження перевищує бо 14 9б і границя міцності на розтяг перевищує 1250 МПа.
8. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, в якому 0,б251і«1,0 і 0,7«АїЇс1,0.
9. Спосіб за будь-яким з пп. 1-8, в якому 0,175С:0,21.
10. Спосіб за будь-яким з пп. 1-9, в якому 1,95Мпих2,3.
11. Спосіб за будь-яким з пп. 1-10, в якому на листову сталь наносять покриття з 7п або сплаву
7.
12. Спосіб одержання зварного шва, одержаного контактним точковим зварюванням опором щонайменше двох листових сталей, при цьому спосіб включає: одержання першої листової сталі, з нанесеним покриттям, способом за будь-яким з пп. 1-11, забезпечення другої листової сталі, яка характеризується таким складом, в якому С--51/10:0,30 і АІ»6(С-Мп/10)-2,5, контактне точкове зварювання опором першої листової сталі, з нанесеним покриттям, з другою листовою сталлю.
13. Листова сталь, з нанесеним покриттям, одержана зі сталі, яка характеризується наступним хімічним складом, вираженим у мас. 90: 015-023, 1,4-Мписе2,6, 0,бевіс1,3, при цьому С--5і/10:0,30, 0, 4Аїс1,0, причому АІ»6(СяМп/10)-2,5, 0,010-М6-:0,035, 01 Моо0,5, при цьому решта являє собою Ее і неминучі домішки, причому зазначена листова сталь, з нанесеним покриттям, має мікроструктуру, яка містить, при вираженні в частках площі: від 45 до 6895 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданого перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 9595 мартенситу являють собою мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, від 10 до 15 95 залишкового аустеніту, від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, від 20 до 30 95 нижнього бейніту.
14. Листова сталь за п. 13, в якій залишковий аустеніт характеризується середнім рівнем вмісту С, який знаходиться в межах від 1,0 до 1,3.
15. Листова сталь за п. 13 або 14, в якій мікроструктура листової сталі з нанесеним покриттям містить більше ніж 5 956 міжкритичного фериту.
16. Листова сталь за будь-яким з пп. 13-15, в якій 0,б«5і«1,0 1 0,7:АЇс1,0.
17. Листова сталь за будь-яким з пп. 13-16, в якій 0,175С:0,21.
18. Листова сталь за будь-яким з пп. 13-17, в якій 1,95 Мпх2,3.
19. Листова сталь за будь-яким з пп. 13-18, яка характеризується границею плинності на розтяг, яка становить щонайменше 800 МПа, границею міцності на розтяг, яка становить щонайменше 1180 МПа, повним відносним подовженням, яке становить, відповідно до стандарту І5О 6892-1, щонайменше 13 95, і коефіцієнтом збільшення отвору, який становить, відповідно до стандарту ІБО 16630:2009 НЕРВ, щонайменше 30 95.
20. Листова сталь за будь-яким з пп. 13-19, яка має покриття з 7п або сплаву 7п, при цьому покриття нанесено при температурі менше 480 "С.
21. Листова сталь за будь-яким з пп. 13-20, в якій мікроструктура складається, при вираженні в частках площі 3: від 45 до 6895 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданого перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являють собою мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, від 10 до 15 95 залишкового аустеніту, від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, від 20 до 30 95 нижнього бейніту і щонайбільше 5 95 перетвореного фериту.
22. Листова сталь за будь-яким з пп. 13-21, в якій мікроструктура складається при вираженні в частках площі 3:
від 45 до 6895 мартенситу, при цьому мартенсит складається з мартенситу, підданого перерозподілу вуглецю, і свіжого мартенситу, причому від 85 до 95 95 мартенситу являють собою мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, при цьому згаданий мартенсит, підданий перерозподілу вуглецю, характеризується рівнем вмісту С, який не перевищує 0,45 95, від 10 до 15 95 залишкового аустеніту, від 2 до 10 95 міжкритичного фериту, від 20 до 30 95 нижнього бейніту.
23. Зварна конструкція, яка містить щонайменше десять зварних швів, одержаних шляхом контактного точкового зварювання опором щонайменше першої листової сталі і другої листової сталі, причому перша листова сталь є листовою сталлю, з нанесеним покриттям, за будь-яким з пп. 13-22, а друга листова сталь характеризується таким складом, що С-5/10:0,30 і АІ»6(С-Мп/10)-2,5, при цьому середня кількість тріщин, у розрахунку на один зварний шов, одержаний контактним точковим зварюванням опором, становить менше ніж 6.
24. Зварна конструкція за п. 23, в якій друга листова сталь є листовою сталлю з нанесеним покриттям за будь-яким з пп. 13-22.
25. Зварна конструкція за п. 23 або 24, в якій зварною конструкцією є зварна конструкція з двох листів, які складаються з зазначеної першої листової сталі і зазначеної другої листової сталі, причому середня кількість тріщин, глибиною більше 100 мкм, в числі щонайменше десяти зазначених зварних швів, становить менше ніж 0,1.
26. Зварна конструкція за п. 23 або 24, в якій зварна конструкція є зварною конструкцією із зазначеної першої листової сталі, зазначеної другої листової сталі і третьої листової сталі, яка характеризується таким складом, що С-5і/1050,30 і АІ»6(СяМп/10)-2,5, причому середня кількість тріщин, глибиною більше 100 мкм, в числі щонайменше десяти зазначених зварних швів, глибиною більше 100 мкм, становить менше ніж 4.
27. Спосіб одержання зварної конструкції за п. 25, який включає: забезпечення зазначеної першої листової сталі і зазначеної другої листової сталі, часткове накладення зазначених першої листової сталі і другої листової сталі, прикладання зусилля, яке знаходиться в межах від 3,5 до 5 кН, з використанням електродів, розташованих перпендикулярно накладеним листам, Зо контактне точкове зварювання опором зазначених першої і другої листових сталей для одержання щонайменше 10 зварних швів точкового контактного зварювання опором при інтенсивності, яка знаходиться в межах від Ітлах до 1,1: Ілах, Причому Ітлах являє собою інтенсивність, при якій починає спостерігатися витиснення рідкого металу при контактному точковому зварюванні опором зазначених першої листової сталі, з нанесеним покриттям, і З5 другої листової сталі.
28. Застосування листової сталі, з нанесеним покриттям, одержаної способом за будь-яким з пп. 1-11, або листової сталі, з нанесеним покриттям, за будь-яким з пп. 13-22, для виготовлення деталей конструкції автомобільних транспортних засобів.
29. Застосування зварного шва, одержаного способом одержання зварного шва за п. 12, або зварної конструкції за будь-яким 3 пп. 23-26 для виготовлення деталей конструкції автомобільних транспортних засобів.
ке Жовинее З ії у МОЖ 5 ДК ем ОК аж З КОД 5 КЕ КОКО Моя ОО БЕ ОО КОНЯ З МК Ж: ЗК. ОХ Ст ДОК жо о ТАК Уч В З ОК М жо "ще . ен. жи З п ню пе ен МЕНЯ а ПУ йо ак ОХ ВЕ ха ЖЕ ККУ З А ОК 5 ях ще сУхахх ом у. З в Ж: СБ, ОК ОВ З ЗЕ Кок их й їх ОО: п. оо В ОК Вр Ж МКК ВК Ко Жов ОВ : Бе- о Д Д6- ща: ХО о ноя я Б, ІЕС ОКО ОХ ОТ ее КК ЕФ я ХО ЗО У У ЗХ ОКХ ВК УК ШУ ін За ІК У У МЕ КМ ще ЖЕ шт я З ОО Б КАК КЕ. ок НЯ ооо ОК УКВ КК КОХ ОКО ОО СОУ ВХ Сх ОО В Оу; Я ОО ОО У ОКХ ХОМ Ох У ХУ КУ ЗВ ек я ши по х о о. ої. Х - ях Кох ОХ ЗМО ОО КОКО КВ З ХК ЗК КОМ КО М Ж МОЯ ОВК В МЕ щі З ХХ Ко У Як ЗО СОЯ СО ОЯ КОХ М МОХ ах о х ЗО Ки СО ЗО ж ПУ МВ Ж ОК ж М ВК КИ с з КО АК Ох ОК е СО ЖК СО ОК Ко а. ї 5 о ЯКУ СКУ КК нн. й г ЗК ДК Уа ЗКУ ОКУ Ух щХ ОКУ ОК У о: М, ОК К ОКО КВ ОК Ки КК ХОМ М КК В. ПОЗУ Зк ЗЕ СО ща А у ке, ху у; -Х Ко ще ж ох Ка і ні. ще х а ККЗ КК сову Я Х ная Ж ОКХ ВХ - В З Км АСВ ОО ОК УК МКК я М ЗМК о ЕХ КА КИ ПО: жк МЕ, Кк ОК КВ М ЗХ КІВ ЗУ ке а КК ся В Я У СОКУ АН ОМ. ОКУ В КОКО Оу КК С ОС ях х - З КВ я З ЗК КО УК У М ОХ СОУ ОХ кох о ОК ОК А ох о Ко я КО и ще ше в ОО ще Ко я сх о ОО ЖУК у ху й ск що УМ щ и а «ТА ПО МОВУ м о, фо я УКВ СОЯ ОВ и А о КЗ о ан Же ке У КІВ ІБ Ох се ОВ М ЖЕ. МОМ ке ку ОА ОВ ЕВ ВО КХ КК ЗВ М я ВАС ко х о СХ 5 5. ке шо пока та кН. зх с ку ОО Є З пе ше ОЇ М кое о о, пк КОЮ п ут вини КУ ож ВО Я но х У - Я Х ВОК Е ке ХВ пе. гос» ОКО ОКО ОКХ СУК Зк ОО АОВКК ОВ КЕ ож е КЕ их В НО одн я ФІ ж Ж Б 3 СО М а сх ше М Я КАХ МОМ м ОВО ая КК М ОК ЗО ВЕК СВ їх СК че КОЖ ж МО ху ЗХ сих ж ОКО Х я а КВ іх ОК ник У КХ КИ Как му КУ. х ВОК У КОХ КОКО ВАК УДК, ОД МАК КВ ок ЗХ ек. пок З НН З ОЗ п хх С АСК М шк ін КО ОКО с М КУ хх Ух Сх ВОК Зах ХО БЕ: МКК со М ОХ СК Ж мок ХУ их, БК ок х. а ОВК. Ме К-Х ОК У ОН МОХУ ЗХ ж ин хе их ік оне у ДЯ шо що ЗО ІК та У я т ОО со Я ОК ОН З ПО НК УК УК ща КУ Аж дО Зк УК Ж КК КК Ко а НАВ ТЕО НЕ Уа Я ке у МЕ ХК КК М З КК ЗУ УОЗ УК а МУ ех ОК АК КЗ я Зо КОХ У ще ще У о ОК М Ту У ЩО КО КК ЗУ дах УКВ КК ХО УК ОК ех ж о АХ ДОК з п оон МОВУ М ЗКУ ОВ ОК о о Кок ВУ Ко КУ СК ня ОК Ух КО ОК ЗА еВ ХЕ АСОМ о ом БЕ Я я ке КК ОО ОК КВ ОВК УМХ В М Я ЕК КОУКЯ КМ и ХМК ХХ ох Ж СКК: Ох КОЖ ЗАМКА ЗК. 5 за бе х ОКО я ОК у СК ЗХ ЗЕВС ДК С З БК де Ох а шо у я поь ОО ОН тОК ЕВ ЗБ, Я у а, ОВНА ОВ ОБУ З ЕХ УК: Со ВО ЗК 5 З В КК Кол ях ХМК МО В ОВ я КК В У Ви МОВ и хе Її ще 5 а, ЗХ А су а се С З З З Мука уж ХХ ПУ ен М ОО В Ко КВ Тек Он РУ / КК ях о АК КВ Вн; Ме св и. СО б. що Ок КД дим КО, ЗІ п ЯНА К п ТІ ех 5 Я В Ес Я ОО Зах: У їх ВоОСЯНЬ М М КВ КУ я КОХ КУ ек а М ро ся в КО х Ж пу Вон ТИЖ ДОК; и ВУ с о ЗЕ МК Зх ЕК ОО КОХ Я ЗК о ов Ж я УВО ВХ - са як ЗБК Шк. ; в ям ОВ Ж ОН. У Ка ох МОЖУ КК, СОЯ ж ж в МО ж жк мо цу ж о в Оу нг Кк е уж оо я Х в Ко У у п пн
В . о о ж ОБ, ЗЕ ОХ У ш БЕЖ по Ко ВОК КУ ВОЗ ОА о ОК Я ж Б пев, дО Ох А Кк п о ОО ВВоо ща ОК, ЕЕ ВВ оо З ее У З, 5 ОВ Ж ях Ох ОКХ я ВосКе 5 Синя т ох ех ТОВ ФІ
ІГ. Комп' ютерн ДП "Украї а верстка Л країнський інститут і -. Бурлак ут інтелектуа й уальної власності" «вул. Глазун ова, 1, м. Київ - 4 2, 01601
UAA201910912A 2017-05-05 2018-05-07 Спосіб одержання високоміцної листової сталі, яка характеризується високими пластичністю, придатністю до деформації і зварюваністю, і одержана листова сталь UA123691C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
PCT/IB2017/052631 WO2018203111A1 (en) 2017-05-05 2017-05-05 Method for producing a high strength steel sheet having high ductility, formability and weldability, and obtained steel sheet
PCT/EP2018/061722 WO2018202916A1 (en) 2017-05-05 2018-05-07 Method for producing a high strength steel sheet having high ductility, formability and weldability, and obtained steel sheet

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA123691C2 true UA123691C2 (uk) 2021-05-12

Family

ID=58707973

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201910912A UA123691C2 (uk) 2017-05-05 2018-05-07 Спосіб одержання високоміцної листової сталі, яка характеризується високими пластичністю, придатністю до деформації і зварюваністю, і одержана листова сталь

Country Status (17)

Country Link
US (1) US11713502B2 (uk)
EP (2) EP3619330B1 (uk)
JP (1) JP6964686B2 (uk)
KR (1) KR102302023B1 (uk)
CN (1) CN110603336B (uk)
BR (1) BR112019022543B1 (uk)
CA (1) CA3061264C (uk)
ES (1) ES2955869T3 (uk)
FI (1) FI3619330T3 (uk)
HU (1) HUE062753T2 (uk)
MA (1) MA49613B1 (uk)
MX (1) MX2019013150A (uk)
PL (1) PL3619330T3 (uk)
RU (1) RU2732261C1 (uk)
UA (1) UA123691C2 (uk)
WO (2) WO2018203111A1 (uk)
ZA (1) ZA201906908B (uk)

Families Citing this family (4)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
SE542893C2 (en) * 2018-11-30 2020-08-18 Voestalpine Stahl Gmbh A resistance spot welded joint comprising a zinc coated ahss steel sheet
MX2021005866A (es) * 2018-11-30 2021-07-16 Arcelormittal Hoja de acero recocido laminado en frio con una alta proporcion de expansion de agujero y proceso de fabricacion de la misma.
US20230399712A1 (en) 2020-11-11 2023-12-14 Nippon Steel Corporation Steel sheet and method for producing same
SE545209C2 (en) * 2020-12-23 2023-05-23 Voestalpine Stahl Gmbh Coiling temperature influenced cold rolled strip or steel

Family Cites Families (15)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
JP3704306B2 (ja) * 2001-12-28 2005-10-12 新日本製鐵株式会社 溶接性、穴拡げ性および耐食性に優れた溶融亜鉛めっき高強度鋼板およびその製造方法
CN102341521B (zh) * 2009-05-27 2013-08-28 新日铁住金株式会社 疲劳特性、延伸率以及碰撞特性优良的高强度钢板、热浸镀钢板、合金化热浸镀钢板以及它们的制造方法
JP5412182B2 (ja) * 2009-05-29 2014-02-12 株式会社神戸製鋼所 耐水素脆化特性に優れた高強度鋼板
JP5043236B2 (ja) 2009-08-31 2012-10-10 新日本製鐵株式会社 スポット溶接継手およびスポット溶接方法
JP5821260B2 (ja) * 2011-04-26 2015-11-24 Jfeスチール株式会社 成形性及び形状凍結性に優れた高強度溶融亜鉛めっき鋼板、並びにその製造方法
JP5764549B2 (ja) * 2012-03-29 2015-08-19 株式会社神戸製鋼所 成形性および形状凍結性に優れた、高強度冷延鋼板、高強度溶融亜鉛めっき鋼板および高強度合金化溶融亜鉛めっき鋼板、ならびにそれらの製造方法
CN103361547B (zh) 2012-03-30 2016-01-20 鞍钢股份有限公司 一种冷成型用超高强度钢板的生产方法及钢板
JP2013237877A (ja) * 2012-05-11 2013-11-28 Jfe Steel Corp 高降伏比型高強度鋼板、高降伏比型高強度冷延鋼板、高降伏比型高強度亜鉛めっき鋼板、高降伏比型高強度溶融亜鉛めっき鋼板、高降伏比型高強度合金化溶融亜鉛めっき鋼板、高降伏比型高強度冷延鋼板の製造方法、高降伏比型高強度溶融亜鉛めっき鋼板の製造方法、および高降伏比型高強度合金化溶融亜鉛めっき鋼板の製造方法
KR101318060B1 (ko) 2013-05-09 2013-10-15 현대제철 주식회사 인성이 향상된 핫스탬핑 부품 및 그 제조 방법
WO2015015239A1 (en) * 2013-08-02 2015-02-05 ArcelorMittal Investigación y Desarrollo, S.L. Cold rolled, coated and post tempered steel sheet and method of manufacturing thereof
JP5728115B1 (ja) 2013-09-27 2015-06-03 株式会社神戸製鋼所 延性および低温靭性に優れた高強度鋼板、並びにその製造方法
WO2016001710A1 (en) * 2014-07-03 2016-01-07 Arcelormittal Method for producing a high strength coated steel having improved strength and ductility and obtained sheet
CN107002206B (zh) 2014-07-07 2019-03-15 塔塔钢铁艾默伊登有限责任公司 具有高强度和高度可成形性的钢带材、具有热浸锌基涂层的钢带材
JP6477020B2 (ja) * 2015-02-27 2019-03-06 新日鐵住金株式会社 熱延鋼板及びその製造方法
WO2017037827A1 (ja) * 2015-08-31 2017-03-09 新日鐵住金株式会社 鋼板

Also Published As

Publication number Publication date
JP6964686B2 (ja) 2021-11-10
MA49613B1 (fr) 2023-11-30
CA3061264C (en) 2022-01-04
FI3619330T3 (fi) 2023-09-27
MX2019013150A (es) 2020-02-05
JP2020518729A (ja) 2020-06-25
CN110603336A (zh) 2019-12-20
EP3619330B1 (en) 2023-07-05
PL3619330T3 (pl) 2023-11-20
RU2732261C1 (ru) 2020-09-14
EP4234745A3 (en) 2024-03-06
WO2018203111A1 (en) 2018-11-08
US20200181750A1 (en) 2020-06-11
US11713502B2 (en) 2023-08-01
BR112019022543A2 (pt) 2020-05-12
ES2955869T3 (es) 2023-12-07
KR20190137130A (ko) 2019-12-10
EP4234745A2 (en) 2023-08-30
MA49613A (fr) 2020-05-27
WO2018202916A1 (en) 2018-11-08
ZA201906908B (en) 2021-09-29
HUE062753T2 (hu) 2023-12-28
EP3619330A1 (en) 2020-03-11
CA3061264A1 (en) 2018-11-08
CN110603336B (zh) 2021-06-25
BR112019022543B1 (pt) 2022-12-20
KR102302023B1 (ko) 2021-09-14

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US20230193412A1 (en) Method for producing a high strength coated steel sheet having improved ductility and formability, and obtained coated steel sheet
CA3008062C (en) Method for producing a high strength steel sheet having improved ductility and formability, and obtained steel sheet
US11313009B2 (en) Hot-rolled steel sheet and method for manufacturing same
CA3008064C (en) Method for producing a high strength steel sheet having improved ductility and formability, and obtained steel sheet
JP6280029B2 (ja) 高強度鋼板およびその製造方法
UA123691C2 (uk) Спосіб одержання високоміцної листової сталі, яка характеризується високими пластичністю, придатністю до деформації і зварюваністю, і одержана листова сталь
US9963756B2 (en) Method for production of martensitic steel having a very high yield point and sheet or part thus obtained