UA123029C2 - Гіпсополімерний виріб - Google Patents

Abstract

Винахід належить до облицювальних виробів, а саме до гіпсовмісних облицювальних виробів, армованих волокнами, і може бути використаний для художнього оздоблення інтер’єру приміщення, облицювання внутрішніх поверхонь приміщень, таких як стіни, стеля та їх захисту від вологи, механічних ушкоджень, забруднення тощо. Гіпсополімерний виріб містить основу, на яку нанесений клейовий склад, а зверху закріплена полівінілхлоридна плівка. При цьому основа містить компоненти при наступному співвідношенні, % мас.: гіпс 80,94-89,99; вапно 6-12; вода 4-7; фіброволокно 0,01-0,06. Винахід забезпечує підвищення міцності, стійкості до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, підвищення технологічності, забезпечення надійного закріплення шарів покриття із спрощенням та здешевленням виробництва, виключенням зайвих операцій та використання додаткових матеріалів при виготовленні виробу, здешевлення виробу, підвищення строку використання, зручності зберігання, розширення функціональності виробу.

Description

Винахід належить до облицювальних виробів, а саме до гіпсовмісних облицювальних виробів, армованих волокнами, і може бути використаний для художнього оздоблення інтер'єру приміщення, облицювання внутрішніх поверхонь приміщень, таких як стіни, стеля та їх захисту від вологи, механічних ушкоджень, забруднення тощо.

З рівня техніки відома легка, міцна гіпсова облицювальна плита, що мало пилить (патент на винахід А 95074 С2, МПК С04В 11/28, СО4В 28/14, опубліковано 11.07.2011 р., Бюл. Мо 13), яка містить гіпсовий стужавілий склад, що сформувався між двома по суті паралельними облицювальними листами, причому гіпсовий стужавілий склад одержаний із використанням гіпсовмісної суспензії, що містить воду, штукатурний гіпс, попередньо желатинований крохмаль, триметафосфат натрію і нафталінсульфонатний диспергатор, де попередньо желатинований крохмаль присутній у кількості від близько 0,5 до близько 10 мас. 95 від маси штукатурного гіпсу, триметафосфат натрію присутній у кількості принаймні 0,30 мас. 95 від маси штукатурного гіпсу та нафталінсульфонатний диспергатор присутній у кількості від близько 0,58 до близько 3,0 мас. 95 від маси штукатурного гіпсу.

Недоліками відомого аналогу є низька міцність, стійкість до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, низька технологічність, недовговічність, велика вартість, які обумовлені складом гіпсовмісної суспензії, з якої одержують гіпсовий стужавілий склад, а також недоліками її складових компонентів.

Наявність серед складових компонентів відомого аналогу желатинованого крохмалю призводить до зниження міцності, стійкості до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, а також скорочує строк використання відомого аналогу, оскільки наявність серед складових компонентів відомого аналогу желатинованого крохмалю, який застосований, серед іншого, для зменшення стирання облицювальної плити та утворення пилу на її поверхні, потребує великої кількості води для зв'язування у складі вихідної суспензії, що робить облицювальну плиту надто крихкою, еластичною, з надмірним вмістом вологи, що також ускладнює облицювання із використанням відомого аналогу. Крім того, використання желатинованого крохмалю зумовлює потребу у використанні додаткових речовин та операцій для його інтеграції у склад гіпсовмісної суспензії та зв'язування з іншими складовими компонентами відомого аналогу, що здорожує гіпсову облицювальну плиту та знижує її

Зо технологічність.

Наявність серед складових компонентів відомого аналогу триметафосфату натрію підкреслює низьку технологічність відомого аналогу, погіршує його міцність, стійкість до механічних ушкоджень, негативних чинників зовнішнього середовища, а також скорочує строк використання відомого аналогу, оскільки метафосфати натрію, особливо у поєднанні з водою, є активними хімічними речовинами, що при незначному підвищенні температури вступають в хімічну реакцію з гіпсом, руйнуючи його структуру та утворюючи сполуки кальцію. Крім того у гіпсовмісній суспензії триметафосфат натрію надмірно швидко виводиться з води через велику хімічну активність, що робить виробництво відомого аналогу залежним від дотримання температурного режиму та зумовлює потребу у додаткових операціях по утриманню триметафосфату натрію у гіпсовмісній суспензії у вільному стані, що, в свою чергу, потребує надмірних витрат енергії та матеріалів.

Наявність серед складових компонентів відомого аналогу нафталінсульфонатного диспергатора знижує технологічність та здорожує вартість відомого аналогу, збільшує витрати часу на його виробництво, оскільки вказаний диспергатор значно уповільнює процес твердження гіпсовмісної суспензії, і, таким чином, викликає затримку у формуванні кінцевого виробу. Крім того, синтез нафталінсульфонатних диспергаторів потребує використання множини дорогих хімічних речовин та складного обладнання, що надмірно здорожує відомий аналог.

Крім того відомий аналог не містить у своєму складі жодного поверхневого покриття, що призводить до його швидкого забруднення та поверхневого ушкодження, ускладнює декорування приміщень, робить відомий аналог вразливим до вологи та інших негативних чинників зовнішнього середовища.

Також відомий виріб, виготовлений з волокнистої отвердженої композиції (патент на винахід

КИ 2600947 С2, МПК СО48 26/02, В27М 3/04, опубліковано 27.10.2016 р., Бюл. Мо 30), яка включає лігпоцелюлозне волокно, що містить менше 15 мас. 9о вільної вологи, зв'язане за допомогою полімеру з неорганічним гідратом, що містить менше 5 мас. 95 вільної вологи, у відсутності додаткової кількості води.

Недоліками відомого аналогу є низька міцність, стійкість до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, низька технологічність,

недовговічність, велика вартість, які обумовлені властивостями складових компонентів волокнистої отвердженої композиції, з якої складається відомий аналог.

Наявність у відомому аналогу лігноцелюлозного волокна зумовлює низьку міцність, стійкість до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, обмежений строк використання відомого аналогу, оскільки лігноцелюлозне волокно є недовговічною структурою біологічного походження та поступово руйнується після тривалого перебування у складі виробу, виготовленого з волокнистої отвердженої композиції, що негативно впливає міцність відомого аналогу та порушує цілісність його структури. Оскільки виріб фактично армований лігноцелюлозними волокнами, цілісність відомого аналогу залежить від ступеню біологічної деградації лігноцелюлозних волокон. Крім того, вільна волога, яку містить лігноцелюлозне волокно, пришвидшує процес руйнування та негативно впливає на характеристики неорганічного гідрату, що також знижує міцність відомого аналогу та його стійкість до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища і обмежує строк його використання.

Крім того обробка сировинних матеріалів на основі лігноцелюлози великою мірою ускладнюється тим, що в лігноцелюлозі містяться різні за своїми хімічними властивостями компоненти, пов'язані різноманітними хімічними ланцюжками та з'єднані складною, єдиною структурою. Для того, щоб лігноцелюлозні волокна були придатні для використання у відомому аналогу, необхідне використання множини складних операцій, що потребують використання складного обладнання, витрат матеріалів, енергії, праці та часу, зокрема сушіння, дроблення, обробка хімічними реагентами для зменшення вмісту лігніну у волокнах, розщеплення вищевказаної структури тощо. Таким чином, використання лігноцелюлози у волокнистій отвердженій композиції є витратним та знижує технологічність відомого аналогу.

Окрім того відомий аналог, який може містити, у сукупності, близько 20 мас. 95 вільної вологи є крихким та надмірно еластичним, що знижує міцність відомого аналогу та ускладнює його використання. Також відомий аналог не містить у своєму складі жодного поверхневого покриття, що призводить до його швидкого забруднення та поверхневого ушкодження, ускладнює декорування приміщень, робить відомий аналог вразливим до вологи та інших негативних чинників зовнішнього середовища.

Відомий також декоративна панель (патент на винахід ША 56557 0, МПК АбЄ10 10/02, В328 33/00, В288 19/00, опубліковано 25.02.2011 р., Бюл. Мо 2), що виконана на основі гіпсокартонної плити, при цьому з лицьової сторони панелі нанесено шар із кристалів солі, з'єднаних між собою і верхнім шаром гіпсокартонної плити зв'язувальним матеріалом.

Недоліками відомого аналогу є низька міцність, стійкість до механічних ушкоджень, низька технологічність, недовговічність, велика вартість, які обумовлені властивостями гіпсокартону, рідкого скла, яке вказане як переважний зв'язувальний матеріал відомого аналогу, та шару з кристалів солі, використаного в якості покриття лицьової сторони відомого аналогу.

Наявність у відомому аналогу гіпсокартону зумовлює низьку міцність, стійкість до механічних ушкоджень, обмежений строк використання відомого аналогу, оскільки гіпсокартон, попри численні переваги, є надмірно крихким матеріалом, а вироби з нього легко втрачають цілісність та руйнуються при транспортуванні та встановленні, від незначних навантажень тощо.

Таким чином відомий аналог є непридатним для облицювання поверхонь, на які здійснюють вказані навантаження або які можуть бути піддані механічним ушкодженням, а також непридатний для тривалого впливу об'єктів з великою вагою або нерівними поверхнями, поверхнями із виступами тощо. Зміцнення облицювання з виробів на основі гіпсокартону потребує встановлення декількох шарів таких виробів, що є надмірно витратним. Крім того, гіпсокартон має знижені звукоізоляційні властивості, знижену стійкість до вологи, що у багатьох випадках є незручним. Також здатність гіпсокартону породжувати значні обсяги пилу при обробці, встановленні облицювальних елементів на його основі, вбиранні вологи та наступному висиханні робить його шкідливим для здоров'я.

Попри гідроіїзоляційні властивості та невелику вартість, рідке скло, використане як зв'язувальний матеріал, має також недоліки, перш за все дуже велику швидкість отвердження, що ускладнює виробництво відомого аналогу, зокрема, ускладнюючи наступне нанесення кристалів солі. Крім того рідке скло є агресивним лужним середовищем, що потребує додаткових заходів по запобіганню хімічних опіків під час виробництва відомого аналогу, а також потребує використання складної техніки нанесення на гіпсокартонну плиту із використання спеціального обладнання, що знижує технологічність відомого аналогу.

Шар з кристалів солі є ненадійним та нестійким покриттям і має вузьку сферу застосування, не пов'язану з облицювальними властивостями відомого аналогу. Крім того такий шар є нестійким до вологи та впливу інших хімічних чинників, а його руйнування може призвести до втрати рідким склом, яке розташоване під вказаним шаром, його корисних властивостей.

Найближчим аналогом винаходу, що заявляється, є "гіпсополімерний виріб, який виготовляють за способом нанесення покриття з поливинилхлоридної плівки на виріб з гіпсу (патент на корисну модель ОА 118946 0, МПК В288 19/00, опубліковано 28.08.2017 р., Бюл. Мо 16) та який включає гіпсовий виріб, на який нанесена грунтовка, на яку нанесений клейовий склад, який вкритий полівінілхлоридною плівкою.

Недоліками найближчого аналогу є низька міцність, стійкість до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, низька технологічність, недовговічність, велика вартість, які обумовлені виконанням гіпсового виробу та будовою найближчого аналогу, зокрема послідовністю його шарів.

Виконання гіпсового виробу, який є основою найближчого аналогу, виключно з гіпсу або з гіпсу з невеликими домішками у вигляді пластифікаторів та інших допоміжних компонентів зумовлює низьку міцність, стійкість до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, оскільки гіпс як такий є гідрофобною сполукою, а вироби з чистого гіпсу швидко втрачають цілісність, захисні та декоративні властивості під дією вологи, яка міститься в атмосферному повітрі. Пористий характер виробів з гіпсу, його крихкість, м'якість та схильність до стирання роблять основу найближчого аналогу відповідно крихкою, ненадійною, складною у встановленні при облицюванні внутрішніх поверхонь приміщень та зберіганні, а також сприяють утворення пилу, який є небезпечним для здоров'я. Крім того гіпс легко реагує із різноманітними речовинами, що можуть міститися в атмосферному повітрі, волозі та легко просочується ними навіть при поверхневому контакті, що також знижує міцність найближчого аналогу, його стійкість до негативних чинників зовнішнього середовища, робить його недовговічним та погіршує декоративні властивості гіпсового виробу.

Крім того, виконання основи, тобто гіпсового виробу, виключно з гіпсу або з гіпсу з невеликими домішками зумовлює необхідність використання грунтовки для з'єднання клейового складу, на який закріплюють полівінілхлоридну плівку, з гіпсовим виробом. Відповідно, виробництво найближчого аналогу потребує покривання грунтовкою гіпсового виробу, що означає необхідність виконання додаткових операцій із використанням спеціального

Зо обладнання, витратою грунтовки, інших матеріалів, праці, часу та енергії, що є витратним, знижує технологічність найближчого аналогу та уповільнює процес його виробництва. Разом з тим, грунтовкам як таким властиві недоліки, зокрема схильність до забруднення, надмірно швидке застигання, недостатнє просочення поверхні, на яку нанесена грунтовка тощо, які погіршують з'єднання гіпсового виробу з клейовим складом та полівінілхлоридною плівкою, а відтак погіршують з'єднання складових елементів найближчого аналогу між собою. Також деякі види грунтовки є токсичними та небезпечними для здоров'я.

Окрім того гіпсовий виріб у найближчому аналогу не є армованим жодними волокнами або іншими подібними елементами, що знижує його міцність та стійкість до механічних ушкоджень, скорочує термін використання та робить його структуру нестабільною, вразливою до навантажень, що обмежує сферу використання найближчого аналогу та робить його ненадійним.

Технічною задачею заявленого винаходу є створення нового гіпсополімерного виробу, який характеризується підвищеною міцністю, стійкістю до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, підвищеною технологічністю, забезпеченням надійного закріплення шарів покриття, спрощеним та здешевленим виробництвом, підвищеним строком використання, зручністю зберігання та розширеною функціональністю.

Рішення поставленої технічної задачі досягається тим, що гіпсополімерний виріб, який включає клейовий склад, полівінілхлоридну плівку згідно винаходу, містить основу, на яку нанесений клейовий склад, а зверху закріплена полівінілхлоридна плівка, при цьому основа включає гіпс, вапно, воду та фіброволокно в наступному співвідношенні 95 мабс.: гіпс 80,94 - 89,99 вапно 6 - 12 вода 4 - 7 фіброволокно 0,01 - 0,06.

Разом з тим, згідно винаходу, основа є плитою, на лицьовій та бокових сторонах якої закріплена полівінілхлоридна плівка.

Також, згідно винаходу, клейовим складом є клей для мембранно-вакуумного пресування.

Крім того, згідно винаходу, фіброволокном є волокна мікрофібри з поліпропілену.

Окрім того, згідно винаходу, основа виконана вібролиттям, а полівінілхлоридна плівка бо закріплена на основі вакуумним пресуванням.

Технічним результатом є підвищення міцності, стійкості до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, підвищення технологічності, забезпечення надійного закріплення шарів покриття із спрощенням та здешевленням виробництва, виключенням зайвих операцій та використання додаткових матеріалів при виготовленні виробу, здешевлення виробу, підвищення строку використання, зручності зберігання, розширення функціональності виробу.

Причинно-наслідковий зв'язок між суттєвими ознаками винаходу та очікуваним технічним результатом полягає у наступному.

У сукупності суттєвих ознак заявленого винаходу забезпечується вказаний вище технічний результат за рахунок складу основи, властивостей її компонентів та зумовленої складом основи будови заявленого гіпсополімерного виробу.

Виконання основи з гіпсу, вапна, води та фіброволокна, що містяться в основі у вищевказаному співвідношенні підвищує міцність, стійкість до вологи, до механічних ушкоджень та негативних чинників зовнішнього середовища, підвищує строк використання, зручність зберігання, розширює функціональність виробу, оскільки саме дотримання вказаного співвідношення складових компонентів основи дозволяє знизити гідрофобність гіпсу, підвищити його пружність та стійкість до навантажень і ушкоджень із зниженням крихкості, усунути схильність гіпсу до стирання та утворення пилу, міцно з'єднати усі компоненти основи в єдине ціле, утворивши стабільну внутрішню структуру основи, позбавити гіпс основи можливості вступати в хімічну реакцію з компонентами атмосферної вологи та повітря. В свою чергу значне підвищення міцності розширює функціональність заявленого гіпсополімерного виробу, оскільки дозволяє облицьовувати ним будь-які внутрішні поверхні різноманітних приміщень без урахування цільового призначення таких приміщень, рівня вологи в них, їх розмірів тощо. Крім того основа, що містить вказані вище складові компоненти у заявленому співвідношенні, стійка до забруднення, може зберігатися в різноманітних умовах без втрати своїх властивостей, а жоден з її компонентів не потребує надмірних витрат або спеціальної обробки, що підвищує технологічність заявленого гіпсополімерного виробу, спрощує та здешевлює його виробництво та знижує його вартість.

Використання вапна як складового компоненту основи заявленого гіпсополімерного виробу у вказаному співвідношенні до інших складових компонентів основи дозволяє досягти технічного результату, оскільки вапно є добрим зв'язуючим та отверджуючим засобом, надаючи як розчину, з якого створюють основу, так і самій основі велику міцність, щільність та знижує хімічну активність інших складових компонентів. При цьому вапно у вказаному співвідношенні ефективно зв'язує воду та підвищує водостійкість заявленого гіпсополімерного виробу.

Використання фіброволокна як складового компоненту основи заявленого гіпсополімерного виробу у вказаному співвідношенні до інших складових компонентів основи дозволяє у значній мірі підвищити стійкість гіпсополімерного виробу до механічних ушкоджень, втрати цілісності, навантажень, оскільки фіброволокно зміцнює внутрішню структуру основи, армуючи його. Таким чином окремі волокна рівномірно розташовані усередині основи, що позитивно впливає на її міцність, стійкість до вологи, низьких та високих температур та довговічність Фіброволокно не втрачає своєї структури та не руйнується при дуже тривалому перебуванні в основі, а також робить більш зручним та ефективним формування основи під час виробництва заявленого гіпсополімерного виробу.

Уся вода, що міститься в составі основи у вказаному співвідношенні, є зв'язаною у гіпсі та вапні основи, не перебуваючи у вільному стані. Таким чином можливо досягти пружності основи, зниження крихкості без значного збільшення вогкості та еластичності, що є характерним для відомих аналогів.

Виконання основи з гіпсу, вапна, води та фіброволокна, що містяться в основі у вищевказаному співвідношенні підвищує технологічність, забезпечує надійне закріплення шарів покриття із спрощенням та здешевленням виробництва, виключення зайвих операцій та використання додаткових матеріалів при виготовленні виробу, здешевлює виріб, оскільки вміст вказаних вище складових компонентів в основі у заявленому співвідношенні надає поверхні основи достатню адгезію для надійного з'єднання з клейовим складом без використання грунтовки або інших подібних речовин, засобів або допоміжних шарів між основою та клейовим засобом. Відсутність потреби у додаткових операціях по нанесенню проміжного шару між основою та клейовим складом, витраті дорогих матеріалів, часу, праці та енергії пришвидшує процес виробництва заявленого гіпсополімерного виробу, а також дозволяє позбутися негативних наслідків грунтовки або інших подібних речовин чи засобів, які зумовлені їх недоліками.

Використання клею для мембранно-вакуумного пресування в якості клейового складу відповідає переважному способу виробництва заявленого гіпсополімерного виробу та забезпечує надійне закріплення шарів покриття, оскільки під час виробництва заявленого гіпсополімерного виробу клей вказаного типу формує гнучкий, міцний, вологостійкий та термостійкий шар із високою адгезією, який не втрачає своїх властивостей при наступному мембранно-вакуумному пресуванні та закріпленні полівінілхлоридної плівки.

Використання волокон мікрофібри з поліпропілену підвищує морозостійкість та вогнестійкість заявленого гіпсополімерного виробу, надає основі оптимальну щільність та міцність, дозволяє уникнути появи тріщин або сколів при великих навантаженнях або механічних ушкодженнях.

Виконання основи вібролиттям та закріплення полівінілхлоридної плівки на основі вакуумним пресуванням дозволяє підвищити міцність заявленого гіпсополімерного виробу та забезпечити надійне закріплення шарів відповідно, спростити та дешевити процес виробництва гіпсополімерного виробу, оскільки вібролиття дозволяє рівномірно змішати та утрамбувати складові компоненти основи без утворення неоднорідностей, прогалин та інших дефектів, а вакуумне пресування дозволяє щільно та надійно закріпити полівінілхоридну плівку на всіх поверхнях основи без утворення щілин, пустот, нерівностей тощо та уникнути використання складного та дорогого обладнання, додаткових витрат матеріалів, енергії, праці та часу на вказане закріплення.

Конструкція заявленого універсального сенсорного пристрою управління пояснюється за допомогою наступних зображень:

Фіг. 1 - Вигляд заявленого гіпсополімерного виробу збоку у розрізі.

На кресленні схематично зображений переважний, але не виключний варіант виконання заявленого гіпсополімерного виробу, який включає основу 1, шар клейового складу 2 та полівінілхлоридну плівку 3.

На основу 1 нанесений клейовий склад 2, а зверху закріплена полівінілхлоридна плівка 3.

Таким чином, клейовий склад 2 та полівінілхлоридна плівка З є шарами покриття. Основа 1 включає гіпс, вапно, воду та фіброволокно 4 в наступному співвідношенні 95 мабс.: гіпс 80,94 - 89,99

Зо вапно 6 - 12 вода 4 - 7 фіброволокно 0,01 - 0,06.

Під гіпсом у даному випадку розуміють мінерал з класу сульфатів, який за хімічний складом є гідратом сульфату кальцію (Са5О:2НгО).

Під вапном у даному випадку розуміють гашене вапно, тобто хімічну сполуку, що має формулу Са(ОН)».

У переважному варіанті виконання основа 1 є паралелепіпедом, проте може мати будь-яку форму відповідно до потреб особи, що здійснює облицювання, типу та розмірів приміщення тощо.

У зображеному варіанті виконання заявленого гіпсополімерного виробу основа 1 є плитою, на лицьовій та бокових сторонах якої закріплена полівінілхлоридна плівка 3. Також у переважному варіанті виконання основа 1 виконана вібролиттям.

Клейовий склад 2 являє собою шар покриття, розташований між основою 1 та полівінілхлоридною плівкою З та призначений для закріплення полівінілхлоридної плівки З на основі 1. У переважному варіанті виконання заявленого гіпсополімерного виробу клейовим складом 2 є клей для мембранно-вакуумного пресування. Таким клейовим складом 2 можуть бути клеї "Зиргариг 500", "КІвїбегії З,иргаїепт 433.2", "Дорус ФД 144/7 ЛС" та інші подібні клейові склади.

Полівінілхлоридна плівка З являє собою шар покриття, закріплений на основі 1 за допомогою клейового складу 2. У переважному варіанті виконання заявленого гіпсополімерного виробу полівінілхлоридна плівка З закріплена на основі 1 вакуумним пресуванням. Під полівінілхлоридом у даному випадку розуміють термопластичний полімер вінілхлориду, який має хімічну формулу І-СН»-СНСЇІ-|. Полівінілхлоридна плівка З може бути виконана із декоративними зображеннями, у тому числі рельєфними, та пофарбована у будь-який колір.

Фіброволокно 4 є складовим компонентом основи 1 та пронизує основу 1, являючи собою армування у вигляді нитей. У переважному варіанті виконання фіброволокном 4 є волокна мікрофібри з поліпропілену. Під мікрофіброю у даному випадку розуміють тканину, яка складається з волокон полімеру товщиною у декілька мікрометрів та з лінійною щільністю менше ніж 1 день. бо Заявлений гіпсополімерний виріб виготовляють та використовують наступним чином.

Спочатку створюють розчин для виготовлення основи 1, переважно поміщуючи складові компоненти основи 1 у форму для вібролиття у наступному співвідношенні 95 мас.: гіпо 58,94-58,99 вапно 6 вода 35 фіброволокно 0,01-0,06.

Після цього шляхом вібролиття формують основу 1. Під вібролиттям у даному випадку розуміють спосіб формування об'єктів, зокрема, облицювальних виробів, з розчинів без використання пресів за допомогою форми, яка надає об'єкту зовнішні обриси, та вібраційного стола, який оснащений поверхнею для форми та вібраційним пристроєм. Таким чином розчин для виготовлення основи 1 під впливом вібрації приймає форму основи 1. При цьому більша частина води зв'язується гіпсом та вапном.

Далі отриману заготовку для основи 1 сушать за допомогою легкого нагрівання, після чого на отриману основу 1 наносять клейовий склад 2. Нанесення відбувається за допомогою ручних інструментів або розбризкування за допомогою механічних засобів.

Надалі основу 1 із нанесеним на неї клейовим складом 2, у переважному варіанті виконання, поміщають у камеру для вакуумного пресування, після чого на основі 1 за допомогою вакуумного пресу закріплюють полівінілхлоридну плівку 3. У переважному варіанті виконання заявленого гіпсополімерного виробу полівінілхлоридну плівку З закріплюють на лицьовій та бокових сторонах основи 1 шляхом вакуумного пресування під тиском 500-900 кг/м? впродовж 2-3 хвилин. На полівінілхлоридній плівці З після її закріплення на основі 1 можуть бути виконані зображення, розфарбування або інші оздоблення.

Після цього заявлений гіпсополімерний виріб може бути використаний за призначенням, наприклад для художнього оздоблення інтер'єру приміщення, облицювання внутрішніх поверхонь приміщень, таких як стіни, стеля тощо шляхом прикріплення до відповідної внутрішньої поверхні приміщення. Таке прикріплювання можливо здійснювати шляхом приклеювання, за допомогою кріпильних засобів, що проникають в основу 1, встановлення на тримачі, виконані на відповідній внутрішній поверхні приміщення або іншим способом. Декілька заявлених гіпсополімерних виробів можуть складати певну композицію в залежності від їх

Зо форми, взаємного розташування у встановленому положенні та зображень на полівінілхлоридних плівках 3.

Таким чином заявлений гіпсополімерний виріб є простим у виготовленні та використанні, має невелику вартість та є універсальним при облицюванні внутрішніх поверхонь будь-якого приміщення, що робить його доступним широкому колу споживачів. При цьому його експлуатаційні властивості значно вищі, ніж у відомих аналогів, що робить його прийнятною заміною існуючим гіпсовмісним облицювальним виробам.

В існуючих джерелах патентної та науково-технічної інформації не виявлений гіпсополімерний виріб, який має заявлену сукупність суттєвих ознак, тому представлене технічне рішення відповідає критерію "новизна".

Порівняльний аналіз вищевказаного технічного рішення з найбільш близьким аналогом, показав, що реалізація сукупності суттєвих ознак, які характеризують запропонований винахід, призводить до появи якісно нових вказаних вище технічних властивостей, сукупність яких не була встановлена раніше з існуючого рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про відповідність запропонованого технічного рішення критерію "винахідницький рівень".

Запропоноване технічне рішення є промислово придатним, оскільки не містить у своєму складі жодних конструктивних елементів чи матеріалів, які неможливо відтворити на сучасному етапі розвитку техніки в умовах промислового виробництва.

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Гіпсополімерний виріб, який включає клейовий склад, полівінілхлоридну плівку, який відрізняється тим, що містить основу, на яку нанесений клейовий склад, а зверху закріплена полівінілхлоридна плівка, при цьому основа включає гіпс, вапно, воду та фіброволокно в наступному співвідношенні, 9о мас.: гіпс 80,94-89,99 вапно 6-12 вода 4-7 фіброволокно 0,01-0,06.

2. Гіпсополімерний виріб за п. 1, який відрізняється тим, що основа є плитою, на лицьовій та бокових сторонах якої закріплена полівінілхлоридна плівка.

3. Гіпсополімерний виріб за п. 1, який відрізняється тим, що клейовим складом є клей для мембранно-вакуумного пресування.

4. Гіпсополімерний виріб за п. 1, який відрізняється тим, що фіброволокном є волокна мікрофібри з поліпропілену.

5. Гіпсополімерний виріб за п. 1, який відрізняється тим, що основа виконана вібролиттям, а полівінілхлоридна плівка закріплена на основі вакуумним пресуванням. : нн нн нянні як нини нкінк ни МН о М ЕЛЕН МЕ ЕЕ ЕН я А 4 ІЗ