UA122308U - Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с - Google Patents

Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с Download PDF

Info

Publication number
UA122308U
UA122308U UAU201708678U UAU201708678U UA122308U UA 122308 U UA122308 U UA 122308U UA U201708678 U UAU201708678 U UA U201708678U UA U201708678 U UAU201708678 U UA U201708678U UA 122308 U UA122308 U UA 122308U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
normal
treatment
day
dose
months
Prior art date
Application number
UAU201708678U
Other languages
English (en)
Inventor
Дмитро Юрійович Константинов
Андрій Євгенович Кульчиков
Єлена Олександрівна Мельникова
Олександр Васильович Мокін
Олексій Олександрович Суздальцев
Юлія Олексіївна Щепочкіна
Original Assignee
Дмитро Юрійович Константинов
Андрій Євгенович Кульчиков
Єлена Олександрівна Мельникова
Олександр Васильович Мокін
Олексій Олександрович Суздальцев
Юлія Олексіївна Щепочкіна
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Дмитро Юрійович Константинов, Андрій Євгенович Кульчиков, Єлена Олександрівна Мельникова, Олександр Васильович Мокін, Олексій Олександрович Суздальцев, Юлія Олексіївна Щепочкіна filed Critical Дмитро Юрійович Константинов
Priority to UAU201708678U priority Critical patent/UA122308U/uk
Publication of UA122308U publication Critical patent/UA122308U/uk

Links

Landscapes

  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С ґрунтується на введенні противірусного препарату. При цьому як противірусний препарат вводять реаферон-ЕС-Липинт перорально у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводять ронколейкін у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом 3 місяців.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме - до інфекційних хвороб, і може використовуватися для лікування хронічного вірусного гепатиту С (ХВГ С).
Відомим є спосіб терапії ХВГ С озонокисневими сумішами (озонотерапія). Інактивація вірусів досягається шляхом окислювальної дії пероксидів, які руйнують рецептори клітин вірусу і позбавляють його можливості закріплюватися на клітинах печінки, не дозволяючи вірусу проникнути у клітину-господаря, що перериває його цикл розмноження |див. книгу Масленников
О.В., Конторщикова К.Н. "Озонотерапия", пособие, Н.Новгород, "Нижегородская государственная медицинская академія", 1999. - б. 37|.
Недоліком цього способу лікування є його низька ефективність, тому що короткий курс лікування (8-10 процедур) і небезпека прооксидантної дії не дають можливість отримати стійкий клінічний і вірусологічний ефект.
Найближчим до запропонованого по технічному рішенню є вибраний як прототип спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С, який втілений у книзі Подьммова С.Д. "Болезни печени". - М.: "Медицина", 1998. - С. 532. Цей спосіб лікування грунтується на використанні противірусного препарату із групи альфа-інтерферонів (реаферон-ЕС) у дозі З млн. МО З рази на тиждень у вигляді ін'єкцій внутрішньом'язово або підшкірно, протягом 6-12 місяців.
Недоліком цього способу лікування є його невисока дієздатність через наявність низки побічних дій: цитопенічний синдром, депресія, аутоїмунний синдром.
В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу лікування хронічного вірусного гепатиту С, який би дозволяв підвищити його експлуатаційні характеристики шляхом уведення в нього нових операцій, таких як: як противірусний препарат вводиться реаферон-ЕС-Липинт перорально у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводиться ронколейкин у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом З місяців, що дозволяє поліпшити якість і підвищити ефективність лікування ХВГ С при наявності протипоказань до застосування ін'єкційної форми інтерферонів.
Поставлена задача вирішується таким чином, що у запропонованому способі лікування хронічного вірусного гепатиту С, що грунтується на введенні противірусного препарату, в ньому як противірусний препарат вводять реаферон-ЕС-Липинт перорально у дозі 1 млн. МО 2 рази
Зо на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводять ронколейкин у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом З місяців.
Спосіб лікування здійснюється наступним чином.
Препарат з групи альфа-інтерферонів (реаферон-ЕС-Липинт) приймають всередину у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів щоденно, а потім протягом 6 місяців через день 1 раз на добу (на ніч) у поєднанні з препаратом ронколейкін, який приймають всередину протягом З місяців 2 рази на тиждень у 200 мл води, у дні, протилежні прийманню реаферону, під контролем загального аналізу крові, функціональних проб печінки, імунограми, вмісту вірусу гепатиту С у крові за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР) (див. книгу Радченко
В.Г. и др. "Основьі клинической гепатологии. Заболевания печени и билиарной системь!", -
СПб. Диалект, М., 2005. - С.723).
Реаферон-ЕС-Липинт належить до препаратів інтерферонової низки для парентерального застосування зменшеної токсичності, значним зниженням побічних ефектів (у тому числі цитопенічного синдрому) за рахунок вміщення інтерферону у ліпосомальну капсулу, що захищає препарат від руйнування протезами шлунково-кишкового тракту, у двоє збільшує час його циркуляції у крові. Препарат легко дозується, спосіб прийому природній (через рот), відсутні ускладнення і незручності, пов'язані з ін'єкціями. Зусилля імунотропної і противірусної дії здійснюється поєднанням з препаратом ронколейкін, який також приймають всередину.
Ронколейкін є структурним і функціональним аналогом ендогенного людського інтерлейкіну-2.
Збіг його спектра фармакодинамічної активності зі структурою імунних дисфункцій при ХВГ С обгрунтовує його застосування при даному захворюванні. Взаємодіючи з рецепторами, індукує зріст, диференціювання і проліферацію Т- і В-лімфоцитів, моноцитів, макрофагів, олігодендрогліальних клітин, епідермальних клітин Лангерганса. Стимулює цитолітичну активність натуральних кілерів цитотоксичних Т-лімфоцитів, підвищує стійкість клітин до програмованої клітинної загибелі - апоптозу. Забезпечує імунний захист при бактеріальній, вірусній, грибковій, онкологічній агресії.
Було досліджено 5 хворих (чоловіків - 5, жінок - 2), віком від 38 до 57 років, з ХВГ В у фазі реплікації вірусу. Тривалість захворювання складає від З до 11 років. Діагноз верифікований на основі відповідних клінічних, лабораторних, інструментальних даних. Препарат з групи альфа- бо інтерферонів (реаферон-ЕС-Липинт) приймали всередину у дозі їЇ млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім протягом 6 місяців через день 1 раз на добу (на ніч) у поєднанні з препаратом ронколейкін, який приймали всередину протягом З місяців 2 рази на тиждень у 200 мл води. Під час лікування у хворих не було зареєстровано будь-яких побічних дій.
Результати.
Протягом першого місяця на фоні лікування у всіх хворих спостерігалось покращення клінічної картини: зникли або значно зменшилися прояви астеновегетативного і диспепсичного синдромів; скоротилися розміри печінки. У більшої частини хворих знизилися показники цитолітичної активності (у З хворих до норми), нормалізувався пігментний обмін. Через 12 тижнів від початку лікування у 2 хворих була позитивна динаміка по концентрації вірусу у крові, при цьому у 1 зниження концентрації вірусу на 2 Ід.
Приклад 1.
Хвора Б., 43 роки, діагноз - ХВГ С (РНК, генотип 18), рецидивуюча течія з перемежованою антигенемією, фаза реплікації вірусу. Супутні захворювання: бронхіальна астма, течія середньої важкості, ДН І-ІЇ. Лікується і знаходиться під наглядом З роки. Хворіє протягом 10 років (виражений астеновегетативний синдром, артралгії, геморагічні прояви - кров'яниста кірочка у носі, постійна важкість у правому підребер'ї, сухість, гіркота у роті, метеоризм).
З початку лікування проводився курс противірусної терапії реафероном ЕС внутрішньом'язово у дозі З млн. МО З рази на тиждень, через З місяці було отримане клінічне і вірусологічне покращення (концентрація РНК НСМУ знизилася на 2 Іба), але значно погіршилися течія бронхіальної астми (до епізодів астматичного статусу) У результаті хвора була госпіталізована у пульмонологічне відділення, де були призначені кортикостероїди і відмінений реаферон.
Через рік після проведення курсу у хворої спостерігався виражений астеновегетативний синдром, артралгії, кров'яниста кірочка у носі, постійна важкість у правому підребер'ї, сухість, гіркота у роті, метеоризм. Об'єктивно: помірно виражені позапечінкові біліарні знаки (пальмарна еритема, поодинокі слабко виражені судинні "зірочки"). Печінка виступає з під краю реберної дуги на 1 см, щільнувата, слабко хвороблива.
Функціональні проби печінки: білірубін - 16,2 мкмоль/л (норма), аланінанімотрансфераза - 48,7 Од/л (2 норми), тимолова проба - 6,09 Од (1,5 норми), помірна диспротеїінемія зі зниженням
Зо альбумінів - до 48,9 95 і підвищенням у-глобулінів - до 23,7 956 (вище норми). У загальному аналізі крові - помірна лейкопенія, загальний аналіз сечі - без патології. За даними ультразвукового дослідження (УЗД): помірні дифузні зміни паренхіми печінки, з початковими ознаками портальної гіпертензії. Імунограма: лейкоцити - 3,6 х 109 (нижче норми), значення лімфоцитів відносні - 21 96 (нижче норми), абсолютні - 1,1 х 10 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів СОЗ- відносні - 57 95 (нижче норми), абсолютні - 0,6 х 109 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів СО4-- відносні - 38 95 (нижче норми), абсолютні - 0,5 х 109 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів СО8-- відносні - 34 95 (норма), абсолютні - 0,16 х 109 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів СО16б-- відносні - 6 95 (нижче норми), абсолютні - 0,05 х 1097 (нижче норми), значення субпопуляції лімфоцитів СО20-- відносні - 25595 (вище норми), абсолютні - 0,6 х 109 (норма), імунорегуляторний індекс - 1,5 норми, імуноглобуліни: А - 1,1 (норма), (-5,1 (нижче норми), М - 1,4 (вище норми), фагоцитарна активність лейкоцитів - 30 90 (нижче норми), циркулюючі імунні комплекси - 0,028 (норма), активність комплементу - 53 95 (норма), концентрація РНК НСУ.к, 1:100.
Враховуючи виявлені зміни в імунному статусі, які відповідають комбінованому дефіциту відносних і абсолютних значень субпопуляції лейкоцитів МК і Т-клітинної ланки імунітету, у поєднанні з гіпоглобулінемією ІдСсї, призначена комбінація препаратів: препарат з групи альфа- інтерферонів (реаферон-ЕС-Липинт) приймався всередину у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 діб, а потім протягом 6 місяців через день 1 раз на добу (на ніч) у поєднанні з препаратом ронколейкін 500 мг, який приймався всередину протягом З місяців 2 рази на тиждень. Переносимість задовільна. Побічних дій не спостерігалось. Після проведення лікування проявлення астеновегетативного синдрому зникло, збереглися розміри печінки, нормалізувалися її функціональні проби, концентрація РНК НСХУ у сироватці крові знизилася до 171 (на 2 109).
В імунограмі значно зменшилися явища імунної недостатності: лейкоцити - 4,0 х 109 (нижня межа норми), значення лімфоцитів відносні -39 95 (норма), абсолютні - 1,5 х 109 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СОЮЗ» відносні - 69 95 (норма), абсолютні - 0,9 х 109 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СО4-- відносні - 39 95 (нижче норми), абсолютні - 0,8 х 109 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СО8-- відносні - 34 95 (норма), абсолютні - 2,4 х 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СО 16-- відносні - 10 95 (нижня норма), абсолютні - бо 0,2 х 10: (нижня норма), значення субпопуляції лімфоцитів 2О20-- відносні - 20 95 (норма),
абсолютні - 0,3 х 109 (норма), імуноглобуліни: А - 1,7 (нижня межа норми), а-13,8 (норма), М - 3,2 (верхня межа норми), фагоцитарна активність лейкоцитів -65 95 (норма).
Приклад 2.
Хворий Л., вік 47 років, діагноз ХВГ С помірного ступеня активності процесу з переходом у цироз печінки, фаза реплікації вірусу (РНК НСМ-., 103, генотип 18), стадія декомпенсації з ознаками портальної гіпертензії І ступеня і явищами диспленізму (вторинний цитопенічний синдром). Супутні захворювання: хронічний некалькульозний холецистит з явищами гіпомоторної дискінезії жовчного міхура, хронічний панкреатит, загострення). Хворіє протягом 14 років (виражений астеновегетативний синдром, кров'яниста кірочка у носі, періодична важкість у правому підребер'ї). Знаходиться під наглядом 2 роки. У зв'язку виявленими ознаками диспленізму (тромбоцити - 56х10з / мі) і небажанням хворого проводити противірусне лікування протягом року отримував гепатопротективну терапію з короткочасним клініко-біохімічним покращенням. Концентрація вірусу залишалася високою (РНК НОМ. 105-107), збільшувалися ознаки портальної гіпертензії.
Під час звернення через рік турбувала сильна загальна слабкість, підвищена втомленість, прояви геморагічного синдрому - кров'яниста кірочка у носі, екхімози, кровоточивість з ясен, важкість у правому підребер'ї, збільшення животу в об'ємі, набряки на ногах. Об'єктивно: виражені позапечінкові біліарні знаки (пальмарна еритема, судинні "зірочки" на шкірі груді, гінекомастія), помірно виражені асцит, пастозність гомілок.
Функціональні проби печінки: білірубін - 63,7 мкмоль/л (3 норми) (вільний), аланінанімотрансфераза - 117,8 Од/л (З норми), гамма-глутамілтранспептифаза - 56 Од/л (1,2 норми), тимолова проба - 5,6 Од (1,4 норми), лужна фосфатаза - 284,0 Од/л (вище норми), виражена диспротеінемія: гіпоальбумінемія (42,27 95), гіпергаммаглобулінемія (30,76 96). В загальному аналізі крові виражена тромбоцитопенія (тромбоцити - 42 х 103 / мі, гемоглобін - 120 г/л). Загальний аналіз сечі - без патології. За даним УЗД: виражені дифузійні зміни паренхіми печінки з ознаками портальної гіпертензії. Імунограма: лейкоцити - 3,8 х 10 (норма), значення лімфоцитів відносні - 2795 (норма), абсолютні - 1,8 х 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СОЗ- відносні - 81 96 (верхня межа норми), абсолютні - 1,4 х 109 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СО4-- відносні - 53 95 (підвищення), абсолютні - 0,9 х
Зо 109 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СО8- відносні - 27 95 (норма), абсолютні - 0,5 х 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СО16 ж відносні - 7 95 (зниження), абсолютні - 0,12 х 10 (зниження), значення субпопуляції лімфоцитів СО20-- відносні - 9 95 (норма), абсолютні - 0,16 х 109 (нижня межа норми), імуннорегуляторний індекс - 2,5 (підвищення), імуноглобуліни: А - 3,5 (підвищення), (3-10 (норма), М - 2,1 (підвищення), фагоцитарна активність лейкоцитів - 52 95 (норма), циркулюючі імунні комплекси - 97 Фо (підвищення).
Враховуючи виявлені зміни в імунному статусі, які відповідають дисбалансу клітинної (значення субпопуляції лімфоцитів Т і МК) ланки імунітету, у поєднанні з гіперглобулінемією (за класом ІдА, І9М), призначена комбінація препаратів: препарат з групи альфа-інтерферонів (реаферон-ЕС-Липинт) приймався всередину у дозі 1 млн. МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім протягом б місяців через день 1 раз на добу (на ніч) у поєднанні з препаратом ронколейкін 500 мг, який приймався всередину протягом З місяців 2 рази на тиждень.
Переносимість задовільна. Побічних дій не спостерігалося. Після проведення лікування проявлення астеновегетативного синдрому зникли, печінка виступає з під краю реберної дуги на 1 см, щільна, безболісна, селезінка виступає з під краю реберної дуги на 8 см, щільнувата, безболісна (норма), лужна фосфатаза - 274 Од/л (норма), помірно виражена диспротеїнемія: гіпоальбумінемія (50,80 95), гіпергаммаглобулінемія (23,67 95). Концентрація РНК НСУ-к, 102- знижена на 1 Іа.
В імунограмі зменшилися явища імунної дисбалансу: лейкоцити - 4,2 х 109 (норма), значення лімфоцитів відносні - 3395 (норма), абсолютні -2,8 х 109 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СОЗ-- відносні - 78 95 (норма), абсолютні - 1,4 х 10 (норма), значення субпопуляції лімфоцитів СО4-- відносні - 50 95 (верхня межа норми), абсолютні - 0,15 х 10 (нижня межа норми), значення субпопуляції лімфоцитів СО20-- відносні - 9 95 (норма), абсолютні - 0,17 х 109 (норма), імуннорегуляторний індекс - 1,8 (норма), імуноглобуліни: А - З (верхня межа норми), (1-9 (норма), М - 1,8 (норма), фагоцитарна активність лейкоцитів - 42 95 (норма), циркулюючи імунні комплекси - 99 95 (норма).
Використання запропонованого способу дозволяє поліпшити якість і підвищити ефективність лікування ХВГ С при наявності протипоказань до застосування ін'єкційної форми інтерферонів у хворих з цитопенічним, аутоїмунним синдромом на фоні імунної недостатності.
Додаткові засоби лікування ХВГ можуть використовуватися за патентом РФ Мо 2.306.134,
МПК АбІК 31/00, АЄІТК 31/372, АбІК 31/717, АбІК 33/00, АбІК 9/107, АбІ1Р 1/16, 2005р. або за патентом України Ме1 13246, МПК Аб1К 36/533, АбІК 36/38, АбІК 35/76, 2015 р.
Різні стадії ХВГ наведені у патенті України Мо 114097, МПК АбІК 31/4196, АбІК 31/513, АбІК 9/20, Аб1Р 31/14, 2012 р.
Лікування ХВГ у дітей наведено у патенті РФ Мо 2.154.478, МПК АбІК 31/435, АБбІК 38/21,
АбІ1Р 1/16, 1998р.
В якості лікарських засобів можуть використовуватися: інтерферони - за патентом США Мо 8.889.15982, клас 424/400, 514/86, 2014р.; лікарські рослини - за патентом США Мо 7.282.22782, клас 424/777, 424А4/125, 2007р.
Профілактика лікування гепатиту С може здійснюватися за патентом США Моб.174.8688 1, клас 514/44, 536/231, 2001р.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
    Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С, що грунтується на введенні противірусного препарату, який відрізняється тим, що як противірусний препарат вводять реаферон-ЕсС- Липинт перорально у дозі 1 млн.
    МО 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім у тій же дозі через день 1 раз на добу протягом 6 місяців, при цьому додатково вводять ронколейкін у дозі 500 тисяч МО 2 рази на тиждень перорально протягом З місяців.
UAU201708678U 2017-08-28 2017-08-28 Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с UA122308U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201708678U UA122308U (uk) 2017-08-28 2017-08-28 Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201708678U UA122308U (uk) 2017-08-28 2017-08-28 Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA122308U true UA122308U (uk) 2017-12-26

Family

ID=60955593

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201708678U UA122308U (uk) 2017-08-28 2017-08-28 Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA122308U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US8575195B2 (en) Treatment of hepatitis C virus related diseases using hydroxychloroquine or a combination of hydroxychloroquine and an anti-viral agent
WO2009046369A2 (en) Use of a specific dosage regimen of ifn-alpha and ribavirin for treating hepatitis c
RU2345787C2 (ru) Способ лечения хронического вирусного гепатита с
RU2336096C1 (ru) Способ лечения гепатита с
Khatri et al. The Pharmacokinetics and Safety of the Direct Acting Antiviral Regimen of ABT-450/r, Ombitasvir with/without Dasabuvir in Subjects with Mild, Moderate and Severe Renal Impairment Compared to Subjects with Normal Renal Function: 238
Mori et al. Scrotal ulcer occurring in patients with acute promyelocytic leukemia during treatment with all-trans retinoic acid.
Schramm et al. Sorafenib-induced liver failure
Barbaro et al. Intravenous recombinant interferon-beta versus interferon-alpha-2b and ribavirin in combination for short-term treatment of chronic hepatitis C patients not responding to interferon-alpha
Nakamura et al. Successful treatment of Behcet's disease associated with acute myeloid leukemia with myelodysplasia-related changes using azacitidine and tacrolimus before allogeneic hematopoietic stem cell transplantation
UA122308U (uk) Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с
Nozaki et al. Hydroxyurea as an inhibitor of hepatitis C virus RNA replication
Yamashita et al. Virological effects and safety of combined double filtration plasmapheresis (DFPP) and interferon therapy in patients with chronic hepatitis C: A preliminary study
Rohatiner et al. Experience with human lymphoblastoid interferon in acute myelogenous leukaemia (AML)
RU2212248C1 (ru) Способ лечения больных хроническим вирусным гепатитом c
Kowala‐Piaskowska et al. Adverse effects during the treatment with pegylated interferon and ribavirin in children with chronic hepatitis C
Von Kalckreuth et al. Unmasking autoimmune hepatitis under immunomodulatory treatment of multiple sclerosis—not only beta interferon
RU2468815C1 (ru) Способ повышения эффективности интерферонотерапии хронического гепатита с у детей
Suzuki et al. Pure white cell aplasia complicated by systemic sclerosis with accompanying scleroderma renal crisis
RU2005136271A (ru) Способ диагностики и лечения неврологических повреждений у детей раннего возраста
Pop et al. A rare complication of CMV infection in Crohn's disease-hemophagocytic syndrome: a case report
Assem et al. Impact of Pentoxifylline and Vitamin E on Ribavirin-induced Hemolytic Anemia in Chronic Hepatitis C Patients: An Egyptian Survey
Roccatello et al. Cryoglobulinemia and Emerging Related Disorders
RU2365381C2 (ru) Способ лечения хронического вирусного гепатита в
WO2019050437A1 (ru) Пегилированный интерферон лямбда при пероральном применении и способ его получения
JP2000506839A (ja) 天然ヒトα―インターフェロンを含む薬剤組成物