UA121915U - Спосіб профілактики ускладнень після накладання товстокишкового анастомозу - Google Patents

Abstract

Спосіб профілактики ускладнень після накладання товстокишкового анастомозу шляхом проведення резекції товстої кишки з первинним накладанням товстокишкового анастомозу і фіксації проксимального відділу товстої кишки до передньої черевної стінки. Під товсту кишку у проекції її передбаченої фіксації проводять стерильну ПВХ трубку діаметром 0,3-0,5 см, а її кінці виводять через окрему контрапертуру до 1 см та фіксують до шкіри одним швом, і у випадку відсутності ускладнень в зоні первинного анастомозу через 10-12 діб ПВХ трубку вилучають, а у випадку виникнення неспроможності товстокишкового анастомозу товсту кишку виводять назовні, підтягуючи за два кінці ПВХ трубки та формують колостому.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме абдомінальної хірургії, і може бути використаною у лікуванні хворих з патологією товстої кишки.

Захворювання товстої кишки є широко розповсюдженими, багато з яких потребують хірургічного лікування, наприклад дивертикулярна хвороба, доброякісні та злоякісні новоутворення. Так, злоякісні пухлини товстої кишки займають третє місце серед інших локалізацій і за даними різних авторів, становить 98-99 95 всіх ракових пухлин кишечнику. Рак товстої кишки вдвічі частіше вражає чоловіків, ніж жінок. Найбільш часта локалізація пухлини - це сигмовидна (25-30 95) і, особливо, пряма кишка (близько 40 95). Всі інші відділи товстої кишки уражаються раковою пухлиною значно рідше - в 6-8 95 випадків (висхідний відділ ободової кишки, печінкова і селезінкова кривизна, поперечно-ободова кишка та її низхідний відділ).

Основний спосіб лікування зазначених патологічних станів є хірургічний. Існує багато способів профілактики ускладнень після резекцій товстої кишки. Але вони недостатньо ефективні через те, що призводять до розвитку певних ускладнень (неспроможність товстокишкового анастомозу, стриктура тощо), а у деяких випадках і до повторних оперативних втручань, що викликало необхідність у розробці нових способів профілактики післяопераційних ускладнень після хірургічного лікування різноманітної патології товстого кишечнику.

Найбільш близьким аналогом є спосіб, який полягає у резекції товстої кишки з первинним анастомозом та виведенням превентивної колостоми для запобігання розвитку ускладнень та неспроможності товстокишкового анастомозу. Превентивна колостома формується шляхом виконання розрізу передньої черевної стінки та створення "вікна" діаметром 5-6 см з наступною фіксацією проксимального відділу товстої кишки швами до передньої черевної стінки (А.И.

Пойда, В.М. Мельник. Протектирующая стома в хирургии толстой кишки // Хірургія України. - 2013. - Мо 1. - С. 66-73.)

Спільними суттєвими ознаками аналога і корисної моделі є такі: - виконується резекція товстої кишки з первинним накладанням товстокишкового анастомозу. - виконується фіксація проксимального відділу товстої кишки до передньої черевної стінки.

Цей спосіб має ряд недоліків, а саме: необхідність створення "вікна" передньої черевної стінки з підшиванням парієтальної очеревини до шкіри, виведення товстої кишки на передню

Зо черевну стінку, наступну фіксацію кишки швами та розкриття її просвіту для відведення калового вмісту.

Усе вище наведене призводить до можливого розвитку ускладнень в післяопераційному періоді, а саме до пролапсу стоми, запалення шкіри та підшкірної клітковини, та багато інших. В свою чергу, формування превентивної колостоми створює для хворого складні та незручні умови догляду за стомою. Не менш важливим негативним фактором виведення превентивної колостоми є потреба повторного оперативного втручання з метою ліквідації створеної стоми для покращення умов життя хворого, що також може призвести до розвитку різноманітних ускладнень.

В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу профілактики ускладнень після накладання товстокишкового анастомозу шляхом запобігання накладання превентивної колостоми без необхідності з можливістю швидко підтягнути кишку для накладання стоми у разі виникнення необхідності, що забезпечить зменшення травматизації пацієнта, та дасть можливість попередити повторні оперативні втручання, підвищити ефективність лікування та зменшити розвиток можливих ускладнень.

Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у проведенні резекції товстої кишки з первинним накладанням товстокишкового анастомозу і фіксації проксимального відділу товстої кишки до передньої черевної стінки, згідно з корисною моделлю, під товсту кишку у проекції її передбаченої фіксації проводять стерильну ПВХ трубку діаметром 0,3-0,5 см, а її кінці виводять через окрему контрапертуру до 1 см, та фіксують до шкіри одним швом, і у випадку відсутності ускладнень в зоні первинного анастомозу через 10-12 діб ПВХ трубку вилучають, а у випадку виникнення неспроможності товстокишкового анастомозу товсту кишку виводять назовні, підтягуючи за два кінці ПВХ трубки та формують колостому.

Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому.

Спосіб профілактики ускладнень після накладання товстокишкового анастомозу шляхом фіксації проксимального відділу товстої кишки до передньої черевної стінки за допомогою ПВХ трубки дозволяє зменшити травматизацію пацієнта, уникнути можливий розвиток ускладнень пов'язаних з формуванням колостоми, попередити повторне оперативне втручання з метою реконструкції товстої кишки, та уникнути всіх незручностей, пов'язаних з доглядом за стомою. бо При цьому можливо виконати менший розріз передньої черевної стінки, відсутні труднощі з пошуком та ідентифікацією товстої кишки, операцію можливо виконати під місцевим знеболенням. Сукупність вищезазначених позитивних впливів дозволить підвищити ефективність лікування, прискорити одужання хворих, знизити кількість ускладнень, попередити повторні втручання з метою реконструкції товстої кишки.

Вищезазначені позитивні ефекти підтверджуються проведеними клінічними спостереженнями.

Спосіб здійснюють таким чином.

Хворому під загальним наркозом виконують оперативне втручання, основним етапом якого є резекція товстої кишки та накладання товстокишкового анастомозу. Одномоментно під товсту кишку у проекції її передбаченої фіксації проводять стерильну ПВХ трубку діаметром 0,3-0,5 см, а її кінці виводять через окрему контрапертуру (розріз передньої черевної стінки до 1 см) та фіксують до шкіри одним швом. У випадку відсутності ускладнень в зоні первинного анастомозу, через 10-12 діб ПВХ трубку вилучають. У випадку виникнення неспроможності товстокишкового анастомозу, товсту кишку виводять назовні, підтягуючи за два кінці ПВХ трубки та формують колостому.

Приклад 1. Хворий М. 1962 р.н. був госпіталізований у МКЛ Мо 9 10.09.2015 з діагнозом "Рак ректосигмоїдного відділу товстої кишки, ускладнений стенозом, субкомпенсованою кишковою непрохідністю". Після обстеження хворому виконано оперативне втручання, а саме, резекція товстої кишки з накладанням первинного анастомозу, та фіксація проксимального відділу товстої кишки за допомогою ПВХ трубки. В післяопераційному періоді ускладнень з боку сформованого анастомозу не виявлено і ПВХ трубка вилучена на 10 добу. Хворий був виписаний на 12 добу у задовільному стані для продовження лікування в амбулаторних умовах.

Приклад 2. Хворий С. 1950 р.н. був госпіталізований у МКЛ Мо 9 22.01.2017 з діагнозом "Рак ректосигмоїдного відділу товстої кишки, ускладнений стенозом, формуванням абсцесу, субкомпенсованою кишковою непрохідністю". Після обстеження хворому виконано оперативне втручання - резекція товстої кишки з накладанням первинного анастомозу, та фіксація проксимального відділу товстої кишки за допомогою ПВХ трубки. В післяопераційному періоді на 5 добу виявлена неспроможність анастомозу, без розвитку перитоніту. З метою запобігання подальшому розвитку ускладнень за допомогою розробленого способу сформована колостома.

Зо Хворий виписаний на 16 добу з колостомою. Через 3 тижня пацієнт знов надійшов до стаціонару з метою повторного обстеження та вирішення питання хірургічного лікування з метою реконструкції товстої кишки. Проведено оперативне втручання під спино-мозковою анестезією із закриттям колостоми. Хворий виписаний для амбулаторного лікування на 10 добу.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб профілактики ускладнень після накладання товстокишкового анастомозу шляхом проведення резекції товстої кишки з первинним накладанням товстокишкового анастомозу і фіксації проксимального відділу товстої кишки до передньої черевної стінки, який відрізняється тим, що під товсту кишку у проекції її передбаченої фіксації проводять стерильну ПВХ трубку діаметром 0,3-0,5 см, а її кінці виводять через окрему контрапертуру до 1 см та фіксують до шкіри одним швом, і у випадку відсутності ускладнень в зоні первинного анастомозу через 10-12 діб ПВХ трубку вилучають, а у випадку виникнення неспроможності товстокишкового анастомозу товсту кишку виводять назовні, підтягуючи за два кінці ПВХ трубки та формують колостому.