UA120816C2 - Спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань - Google Patents

Спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань Download PDF

Info

Publication number
UA120816C2
UA120816C2 UAA201813102A UAA201813102A UA120816C2 UA 120816 C2 UA120816 C2 UA 120816C2 UA A201813102 A UAA201813102 A UA A201813102A UA A201813102 A UAA201813102 A UA A201813102A UA 120816 C2 UA120816 C2 UA 120816C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
postoperative
pain
treatment
dexalgin
laparoscopic
Prior art date
Application number
UAA201813102A
Other languages
English (en)
Inventor
Ігор Володимирович Колосович
Борис Гаврилович Безродний
Ігор Васильович Ганоль
Андрій Ігорович Колосович
Original Assignee
Національний Медичний Університет Ім. О.О. Богомольця
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Національний Медичний Університет Ім. О.О. Богомольця filed Critical Національний Медичний Університет Ім. О.О. Богомольця
Priority to UAA201813102A priority Critical patent/UA120816C2/uk
Publication of UA120816C2 publication Critical patent/UA120816C2/uk

Links

Landscapes

  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Винахід стосується медицини, а саме лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань, що включає інфільтраційну аналгезію місць введення троакарів перед зашиванням післяопераційних ран, при якому підшкірно вводять 50 мг дексалгіну, розведеного у 20 мл фізіологічного розчину, з наступним введенням внутрішньом'язово 150 мг дексалгіну на добу протягом двох діб раннього післяопераційного періоду.

Description

Винахід належить до хірургії, більш точно хірургії органів черевної порожнини, і призначена покращити перебіг післяопераційного періоду у хворих після лапароскопічних оперативних втручань і, зокрема, зменшити частоту післяопераційних ускладнень у цій групі хворих.
Больовий синдром, який виникає після лапароскопічних втручань, буває менш інтенсивним порівняно з лапаротомними доступами. Однак у 17-41 95 пацієнтів саме біль є основною причиною затримки їх у стаціонарі після мінімально інвазивних операцій |(1|. Боротьба з післяопераційним больовим синдромом, згідно з оновленим протоколом Світового товариства по вивченню абдомінального компартмент-синдрому (М/ЗАС5, 2017), є важливою складовою профілактики розвитку даного ускладнення у хворих з гострою хірургічною абдомінальною патологією |2Ї. Основними підходами до лікування болю є терапія, яка застосовується в залежності від його інтенсивності та вираженості або терапія, яка діє на основний механізм розвитку болю. Лікарські засоби, які використовують для ліквідації болю можна поділити на засоби центральної дії (опіоїдні аналгетики тощо) та периферичної дії (місцеві анестетики; ненаркотичні аналгетики з групи саліцилатів тощо). Знеболюючий ефект також здійснюють блокатори серотонінових рецепторів; О-адреноблокатори; міорелаксанти. Для цього використовують різні шляхи введення лікарських засобів - болюсне парентеральне введення, методи подовженої регіонарної анестезії, місцеве застосування, у т.ч. і внутрішньочеревне |ЗІ.
Загальновідомо, що провідну роль в механізмі формування запального ноцицептивного болю при ушкодженні тканин відіграє цикл арахідонової кислоти та ключовий фермент цього циклу - циклооксигеназа (ЦОГ) |(4ї. Саме ЦОГ є основною молекулярною мішенню для нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), які згідно з рекомендаціями ВООЗ входять до всіх рівнів терапії болю. У лікуванні больового синдрому НПЗП використовують самостійно або в комбінації з іншими класами анальгетиків (мультимодальна аналгезія). Основними перевагами застосування НПЗП є опіоїдозберігаючий ефект, який дає можливість не тільки уникнути характерних ускладнень, що супроводжують знеболення наркотичними аналгетиками, а й швидше активізувати пацієнта, скоротити строки госпіталізації та зменшити витрати на стаціонарне лікування. Враховуючи недоліки та побічні ефекти усіх без винятку відомих класів
НПЗП, були висунуті основні вимоги до ідеального препарату цієї групи (високий терапевтичний потенціал, добра переносимість, короткий час напіввиведення, високий терапевтичний індекс,
Зо низький відсоток побічних реакцій) (51.
Відомий спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань шляхом внутрішньовенного або внутрішньом'язового введення 0,1 мг фентанілу, що у більшості хворих (86,9 95) дає можливість зменшити інтенсивність больового синдрому в середньому через 1-3 хв., максимальний аналгетичний ефект наступає через 5-7 хв. після парентерального введення препарату, тривалість аналгезії складає в середньому 60 хв. І6)Ї. Головним недоліком цього способу є можливе виникнення побічних реакцій у вигляді гіповентиляції, пригнічення дихання, бронхоспазму, брадикардії, галюцинацій, затримка сечі, амбліопії, диспепсичних розладів та шкірних проявів на місці введення (71.
Відомий спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань шляхом введення кетопрофену (100 мг) протягом 1-3 діб внутрішньом'язово з інтервалом 8 год., максимальна доза 200 мг/добу. Головним недоліком цього способу є те, що максимальна добова доза препарату складає 200 мг, тобто протягом доби його можна вводити тільки двічі, у ряді випадків виникає необхідність у додатковому введенні опіатів (особливо у нічний період).
Також можливі побічні реакції у вигляді диспепсичних розладів, шкірних проявів (висипання на шкірі, свербіж, кропивниця), головний біль |8).
Найближчим аналогом до способу, що заявляється, є спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань, який здійснюють шляхом інфільтраційної аналгезії (2 95 розчин лідокаїну) місць введення троакарів перед зашиванням післяопераційних ран |9). Спосіб виконують таким чином: перед зашиванням розрізів в місцях введення троакарів вводять 12-20 мл 2 95 лідокаїну підшкірно та внутрішньошкірно. Загальна доза лідокаїну складає 0,24-0,4 г при максимально допустимій дозі для інфільтраційної анестезії З г.
Недоліком даного способу є розвиток побічних ефектів у вигляді підвищеної індивідуальної чутливості до препарату, слабкості синусового вузла, атріовентрикулярної блокади, вираженої брадикардії, також можливе виникнення диспепсичних розладів та шкірних проявів (91.
В основу винаходу поставлена задача розробки способу лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань шляхом підшкірного введення дексалгіну протягом двох діб післяопераційного періоду, що покращує результати лікування хворих після лапароскопічних оперативних втручань шляхом зменшення інтенсивності болю в післяопераційному періоді.
Технічний результат, що досягається, полягає в покращенні аналгетичного ефекту бо стереоселективних НПЗП за рахунок їх місцевого застосування у хворих після лапароскопічних оперативних втручань та шляхом зниження частоти післяоперційних ускладнень, у т.ч. внаслідок відмови від опіатів.
Поставлена задача вирішується тим, що спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань включає інфільтраційну аналгезію місць введення троакарів перед зашиванням післяопераційних ран і, згідно з винаходом, підшкірно вводять 50 мг дексалгіну, розведеного у 20 мл фізіологічного розчину, з наступним введенням внутрішньом'язово 150 мг дексалгіну на добу протягом двох діб раннього післяопераційного періоду.
Відмінною особливістю способу, що заявляється, є місцеве застосування дексалгіну (50 мг, розведеного у 20 мл фізіологічного розчину препарату підшкірно) з наступним його введенням (внутрішньом'язово 150 мг на добу) протягом перших двох діб раннього післяопераційного періоду, що дає можливість відмовитись від застосування наркотичних аналгетиків у даної категорії хворих та зменшити частоту виникнення побічних ефектів.
Запропонований спосіб здійснюють наступним чином.
Перед зашиванням розрізів в місцях введення троакарів вводять підшкірно 50 мг дексалгіну, розведеного 20 мл фізіологічного розчину з наступним системним введенням внутрішньом'язово 150 мг дексалгіну на добу протягом перших двох діб раннього післяопераційного періоду. Подальше введення знеболюючих засобів не здійснювалось внаслідок відсутності вираженого больового синдрому. На другу добу хворим видаляли дренаж черевної порожнини, а на третю - виписували з стаціонару.
Конкретний приклад реалізації способу.
Хвора Г., 54 років, Мо 16536, надійшла до стаціонару 21.05.2017 зі скаргами на біль в правому підребер'ї, нудоту, блювання. Хворіє третю добу, виникнення захворювання пов'язує з вживанням жирної їжі, за допомогою не зверталась. В анамнезі жовчнокам'яна хвороба.
Об'єктивно: загальний стан хворої середнього ступеня важкості, шкірні покрови та слизові нормального кольору, серцеві тони звучні, ритмічні, РБ5 - 96 уд/хв., АТ - 130/80 мм.рт.ст., живіт симетричний, приймає участь в акті дихання обмежено, при пальпації напружений, болісний в правому підребер'ї, позитивний симтом Ортнера, сумнівний симптом Щеткіна-Блюмберга в правому підребер'ї та по правому фланку.
Обстежена: Заг. аналіз крові: НЬ - 135 г/л, Ег - 4,6-1012/л, І ві - 9,0-109/л/л, Тг - 240-1012/л. Заг.
Зо аналіз сечі: світло-жовта, питома вага 1021, Рі кисла, лейкоцити 1-2 в полі зору. Глюкоза крові: 4,7 ммоль/л Б/х: білок 68 г/л, білірубін 12,9 мкмоль/л. Коагулограма: фібриноген 2,4 г/л, ПТІ 98 б.
Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини: ознаки гострого калькульозного холециститу, незначна кількість вільної рідини в підпечінковому просторі. Встановлено діагноз:
Гострий калькульозний холецистит.
В ургентному порядку 21.05.2017 виконана лапароскопічна холецистектомія, дренування черевної порожнини, перед зашиванням розрізів в місцях введення троакарів було введено підшкірно 50 мг дексалгіну, розведеного 20 мл фізіологічного розчину з наступним системним введенням внутрішньом'язово 150 мг дексалгіну на добу протягом перших двох діб.
Післяопераційний період перебігав без особливостей. Хвора отримувала антибактеріальну терапію. Контрольні лабораторні аналізи без відхилень від норми. Хвора на 3-ту добу була виписана у задовільному стані із стаціонару.
В клініці кафедри хірургії Мо 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця протягом 2017-2018 рр. було лапароскопічно прооперовано 51 хворих, з яких з приводу хронічного калькульозного холециститу прооперовано 27 хворих (52,9 90), гострого калькульозного холециститу - 11 хворих (21,6 95), гострого апендициту - 13 (25,5 95). В порядку швидкої допомоги прооперовано 24 хворих (47,1 95), відповідно у плановому порядку - 27 (52,9 95). У 25 хворих був використаний спосіб, що заявляється. Після операції зареєстровано 20 випадків (39,2 965) розвитку побічних ефектів, які виникли внаслідок застосування знеболюючих засобів: Один (4 9с) - в групі, де був застосований заявлений спосіб та 19 (73 Об) - спосіб-нсайближчий аналог (Р«0,001) (10). Слід зазначити, що не було зареєстровано жодного випадку розвитку побічних ефектів після місцевого застосування дексалгіну, тобто зазначені вище ускладнення зафіксовано при переході на класичне внутрішньомІйязове введення препарату.
Таким чином, спосіб, що заявляється, дає можливість поєднати високий аналгетичний ефект з достовірно високим ступенем безпеки застосування препарату і тим самим знизити частоту післяопераційних ускладнень на 69 95.
Джерела інформації: 1. Бабич В.П., Бєлка К.Ю., Кучин Ю.Л., Мартищенко К.Д. Ефективність та безпечність внутрішньовенної інфузії лідокаїну для знеболення під час лапароскопічних холецистектомій.//
Біль, знеболення та інтенсивна терапія. - 2017. - Мо 2. - С. 29-33. 2. КіжКраїнск А.М/., Зидгие М., МеКее .4.Г. еї аІ. Орадаїе їот Ше АБаотіпа! Сотраптепі зЗосієїу (М/ІЗАС5) оп іпіга-ардотіпа! Нурепйепзіоп апа ардотіпа! сотрапйтепі зупаготе: раві, ргезепі, апа їшиге реуопа Вапії 2017// Апаевіпевзіої Іпіепвіме Тег. - 2017. - 49(2). - Р. 83-87. 3. Ткаченко Р.А., Рьібин М.С. Изменение функции внешнего дьїхания при разньїх видах обезболивания после абдоминальной гистерзктомии// Біль, знеболення та інтенсивна терапія. -
Мо 4. - 2014. с. 35-43. 4. Курсов С.В., Никонов В.В. Циклооксигеназа: физиологические зффектьі, действие ингибиторов и перспективьї дальнейшего использования парацетамола (аналитический обзор)//
Медицина неотложньх состояний. - 2016. - 5(76). - С. 27-35. 5. Езрагла-МіПМаірапао М. Роо5-СийШеп А. МазцоКа-йо 0. еї аїЇ. Анальгетическая зффективность терапии декскетопрофена трометамолом в предоперационном периоде: систематический обзор и метаанализ// Український журнал хірургії. - 2018. - Мо 1(36). - С. 45-57. 6. Сатт 0., Ссоцааз Г.. Асціе раїп.// І апсеї. - 1999. - М. 353. - Р. 2051-2058. 7. Короткий В.М., Колосович І.В. Больовий синдром та його корекція в ранньому післяопераційному періоді// Український журнал екстремальної медицини імені ГО Можаєва. - 2010. - 11, Мо 1. - 27-32. 8. Свінцицький А.С. Актуальні питання діагностики та лікування гастропатій, зумовлених нестероїдними протизапальними препаратами// Здоров'я України. - 2007. - Мо 20/11. - С. 76-77. 9. Короткий В.Н., Солярик С.А. Глоба И.В. Послеоперационноеє обезболивание лапароскопических вмешательств с использованием местного анестетика лидокаийина// Біль, знеболення та інтенсивна терапія. - 2008. - Мо 4. - С. 52-60. 10. Колосович І.В. Місцеве застосування дексалгіну після лапароскопічних оперативних втручань// Медицина невідкладних станів. - 2018. - Мо 8(95). - С. 8-13.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Коо) Спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань, що включає інфільтраційну аналгезію місць введення троакарів перед зашиванням післяопераційних ран, який відрізняється тим, що підшкірно вводять 50 мг дексалгіну, розведеного у 20 мл фізіологічного розчину, з наступним введенням внутрішньом'язово 150 мг дексалгіну на добу протягом двох діб раннього післяопераційного періоду.
UAA201813102A 2018-12-29 2018-12-29 Спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань UA120816C2 (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAA201813102A UA120816C2 (uk) 2018-12-29 2018-12-29 Спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAA201813102A UA120816C2 (uk) 2018-12-29 2018-12-29 Спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA120816C2 true UA120816C2 (uk) 2020-02-10

Family

ID=71117153

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201813102A UA120816C2 (uk) 2018-12-29 2018-12-29 Спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA120816C2 (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Málek et al. Postoperative pain management
Parmar et al. Pain on injection of propofol. A comparison of cold propofol with propofol premixed with lignocaine
Gądek et al. Postoperative pain and preemptive local anesthetic infiltration in hallux valgus surgery
RU2400259C1 (ru) Способ преперитонеальной блокады в послеоперационном периоде
Ali et al. Comparison of preoperative dose of pregabalin with celecoxib for attenuation of postoperative pain after open cholecystectomy
UA120816C2 (uk) Спосіб лікування післяопераційного болю після лапароскопічних втручань
Friedberg Anesthesia in cosmetic surgery
RU2367424C1 (ru) Способ обезболивания после хирургических операций из малоинвазивного доступа в абдоминальной хирургии
CN111356453A (zh) 术前及与其他药物组合静脉内施用美洛昔康的方法
Reuben et al. Preemptive multimodal analgesia for anterior cruciate ligament surgery/Reply
RU2228148C1 (ru) Способ послеоперационного обезболивания больных с пакреонекрозом после оментобурсостомии с многократными программированными санационными релапаротомиями
Khiary et al. The Effects of either Diclofenac Suppository, Intravenous Acetaminophen or their Combination on the Severity of Postoperative Pain in Patients Undergoing Spinal Analgesia during Cesarean Section
Deshmukh et al. A prospective comparative study to assess-post operative analgesic effect of intraperitoneal instillation of bupivacaine with dexmedetomidine to bupivacaine with tramadol in patients undergoing laparoscopic cholecystectomy
Noulas et al. Comparison of levobupivacaine 0.5% versus ropivacaine 0.5% for digital nerve blocks in ambulatory surgery: 8AP5-1
Vaddi et al. A Comparative Study of 0.5% Ropivacaine vs 0.25% Bupivacaine in Transverse Abdominis Plane Block for Post Operative Analgesia in Patients Undergoing Abdominal Surgeries
RU2705626C1 (ru) Способ купирования острой боли в раннем послеоперационном периоде после радикального хирургического лечения онкологических больных
Demanet et al. Feasibility of fast track strategy for patients undergoing radical nephrectomy: a prospective randomized study: 8AP4-10
Mir et al. Study of diagnostic and therapeutic knee arthroscopy under local anesthetic infiltration
Manoj A Randomized Comparative Clinical Trial To Know The Efficacy Of Ultrasound Guided Transversus Abdominis Plane Block Against Multimodal Analgesia For Post-Operative Analgesia Following Caesarean Section
Sadaqa et al. iMedPub Journals
RU2349329C1 (ru) Способ профилактики несостоятельности анастомозов полых органов желудочно-кишечного тракта у больных с морбидным ожирением и метаболическим синдромом с использованием препарата энтеросан
RU2675996C1 (ru) Способ эндоскопического гемостаза при язвенных гастродуоденальных кровотечениях
Kvit et al. Acute Appendicitis: Approaches to Complex Surgical Treatment in Accordance with the Principles of Multimodal Surgical Strategy (Fast-Track Surgery)
Ismet et al. Comparison of the Pre-Emptive Analgesia of Low Dose Intravenous Ketamine in Combination with Intravenous Parecoxib Versus Intravenous Ketamine Alone on Patients Undergoing Laparotomy Under General Anaesthesia
McConaghy et al. Pain after vasectomy