UA117714U - Спосіб зупинки кровотечі у породіллі після кесаревого розтину - Google Patents

Abstract

Спосіб зупинки кровотечі у породіллі після кесаревого розтину здійснюють за допомогою маткового катетера, причому атравматичною голкою з вікриловою ниткою виконують перший вкол у нижньому сегменті матки на відстані 2 см від внутрішнього маткового вічка та відповідно 1,5 см до ребра тіла матки з відповідного боку, уникаючи проходження судинного пучка з виколом у порожнину матки, другий вкол виконують з порожнини матки з виколом через задню стінку матки, третій вкол виконують з протилежного боку через задню стінку в порожнину матки, четвертий вкол виконують з порожнини матки через передню стінку матки з протилежного боку по аналогії з першим вколом, у подальшому виконують гофрування нижнього сегмента у напрямку першого вколу через усю товщу стінки матки, а після накладання шва встановлюють матковий катетер, після проходженням катетером цервікального каналу циркулярні отвори на катетері розташовуються вище місця накладання шва, при цьому катетер встановлюють таким чином, щоб його кінець розташовувався у матковому куті, а вигин катетера - у протилежному від хірурга матковому куті, потім, попередньо оглянувши задню поверхню матки, виконують поступове затягнення шва під контролем пальця асистента до надійного фіксування катетера, а по завершенні операції кесаревого розтину до катетера фіксують мірний мішок для подальшого визначення обсягу крововтрати.

Description

Корисна модель належить до медицини, зокрема до акушерства, і може бути використана для зупинки кровотечі при операції кесаревого розтину.

Профілактика післяпологової кровотечі є актуальною задачею акушерства. Небезпека післяпологової кровотечі при кесаревому розтині полягає в тому, що вона може призвести до швидкої втрати великого об'єму крові і смерті породіллі. Наслідки післяпологових кровотеч залежать від обсягу втраченої крові, швидкості кровотечі, ефективності проведеної консервативної терапії, розвитку ДВЗ-синдрому. Післяпологова кровотеча часто виникає через порушення скоротливої функції міометрію, яка полягає у зниженні тонусу і недостатній скорочувальній активності м'язів матки.

Відомо спосіб зупинки гіпотонічних кровотеч у післяпологовому періоді, згідно з яким матковий балон для усунення кровотечі у пацієнтів після пологів (балон Пірака) поповнюють рідиною, такою як фізіологічний розчин, за допомогою катетера, вставленого через клапан у балон. Систему заповнення, систему керування і клапан тиску використовують для підтримки постійного тиску рідини в балоні (0.5. Раїепі Арріїсайоп Мо. О052001/0007945 рибіївней оп Уиі. 12, 2001 го РігакКа).

Недоліками такого методу є: - тиск рідкого середовища важко контролювати, особливо, коли балон тільки частково заповнений; - вага рідкого середовища накладає додатковий тиск на нижню частину піхви або стінки матки, що підсилює дискомфорт пацієнта під час процедури; - може призвести до травм м'яких тканин піхви або стінки матки.

Відомо спосіб зупинки гіпотонічних кровотеч у післяпологовому періоді з використанням подвійного балонного катетера, згідно з яким перший балон надувають, щоб завдати по суті рівномірний тиск уздовж значної частини внутрішньої поверхні порожнини матки і щоб зменшити або усунути кровотечу уздовж внутрішньої ранової поверхні. А за допомогою другого балона збирають гази, що виходять з першого балона у зв'язку з витоком газу або розриву, та випускають їх через випускний отвір (0.5. Раїепі Арріїсайоп Мо.О57220252821.

Цей спосіб має наступні недоліки: - існує ризик витоку газів у порожнину матки та, як наслідок, попадання газів у судинне русло

Зо через оголені судини та виникнення такого грізного стану, як газова емболія; - при операції кесаревого розтину можливе пошкодження балона голкою; - спосіб потребує наявності приладу для подачі газів до катетера та виміру тиску; - улоеможливлюється виток рідини із порожнини матки.

Найближчим до корисної моделі, що заявляється, є спосіб лікування гіпотонічних маткових кровотеч, що здійснюють шляхом механічного притиснення кровоточивих судин до стінок матки за допомогою балонного катетера. Гемостаз при використанні балона обумовлено механічним стисненням судин, що кровоточать, з подальшим утворенням пристінкових тромбів. Балон також є механічним подразником і викликає рефлекторне скорочення стінок матки.

Функціонування балона засноване на принципі сполучених посудин. Рідина, яку вводять у резервуар, заповнює катетер і дозволяє створити тиск (В.Е. Радзинский, Я.Г. Жуковский, М.А.

Оленева, Т.В. Златовратская, Т.В. Галина, Ч.Г. Гагаєв и др. Акушерство и гинекология, 2007. -

Мо 1. - С. 48-49).

Недоліком цього способу є: - недостатній візуальний контроль за гемостазом; - відсутність можливості проведення місцевого медикаментозного впливу на кровоточивість судини в порожнині матки з метою гемостазу; - недостатня ефективність методу при масивних маткових кровотечах.

В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу зупинки кровотечі у породіллі після кесаревого розтину, який би був ефективним, дешевим і зручним.

Поставлену задачу вирішують тим, що у способі зупинки кровотечі у породіллі після кесаревого розтину, що здійснюють за допомогою маткового катетера, згідно з корисною моделлю, атравматичною голкою з вікриловою ниткою виконують перший вкол у нижньому сегменті матки на відстані 2 см від внутрішнього маткового вічка та відповідно 1,5 см до ребра тіла матки з відповідного боку, уникаючи проходження судинного пучка з виколом у порожнину матки, другий вкол виконують з порожнини матки з виколом через задню стінку матки. Третій вкол виконують з протилежного боку через задню стінку в порожнину матки, четвертий вкол виконують з порожнини матки через передню стінку матки з протилежного боку по аналогії з першим вколом, у подальшому виконують гофрування нижнього сегмента у напрямку першого вколу через усю товщу стінки матки, а після накладання шва встановлюють матковий катетер, бо після проходженням катетером цервікального каналу циркулярні отвори на катетері розташовуються вище місця накладання шва, при цьому катетер встановлюють таким чином, щоб його кінець розташовувався у матковому куті, а вигин катетера - у протилежному від хірурга матковому куті, потім, попередньо оглянувши задню поверхню матки, виконують поступове затягнення шва під контролем пальця асистента до надійного зафіксування катетера, а по завершенні операції кесарського розтину до катетера фіксують мірний мішок для подальшого визначення обсягу крововтрати.

Матковий катетер виконано із силікону у вигляді трубки, на кінці якої є від трьох до семи бічних отворів.

Спосіб, що заявляється, є ефективним, дешевим і зручним.

Постановка катетера під час кесарського розтину при незрілих пологових шляхах має наступні патогенетичні підгрунтя: матка подразнюється катетером та, як наслідок, виштовхує його з порожнини матки і тим самим скорочується; катетер виконує функцію протезування цервікального каналу, тим самим унеможливлює передчасне його закриття; виконується адекватна евакуація вмісту із порожнини матки та його облік.

Постановка маткового катетера при відкритому матковому вічку та флотуючому нижньому сегменті матки має наступні патогенетичні підгрунтя: матка подразнюється катетером та, як наслідок, виштовхує його із порожнини матки, тим самим скорочується; гофрування сприяє відновленню нижнього сегмента; виконується адекватна евакуація вмісту із порожнини матки та його облік.

Суть даного способу полягає у тому, що під час операції кесаревого розтину у порожнину матки через розріз на матці встановлюють матковий катетер та фіксують вікриловим швом.

Матковий катетер, який виконано із силікону, має гіпоалергенні властивості. Силікон має низьку здатність до адгезії тромбоцитів на своїй поверхні, дані властивості сприяють тому, що під час видалення катетера не руйнуються пристінкові тромби та не виникає повторна кровотеча.

Катетер виконаний у вигляді трубки довжиною 30 см, діаметром 1,5 см, товщиною стінки 0,2 см та внутрішнім отвором 1,3 см, на матковому кінці катетера наявні від трьох до семи бічних отворів, розмірами 0,3 х 0,5 см, що розташовані протягом 10 см.

Після видалення посліду, виведення матки із черевної порожнини, мобілізації кутів рани окремими вікриловими швами, виконується постановка маткового катетера. Попередньо

Зо сечоматкова складка низведена донизу. Атравматичною голкою з вікриловою ниткою виконують перший вкол у нижньому сегменті матки на відстані 2 см від внутрішнього маткового вічка та відповідно 1,5 см до ребра тіла матки з відповідного боку, уяикаючи проходження судинного пучка. Викол виконують у порожнину матки. Другий вкол виконують з порожнини матки з виколом через задню стінку матки. Третій вкол виконують з протилежного боку через задню стінку в порожнину матки. Четвертий вкол виконують з порожнини матки через передню стінку матки з протилежного боку по аналогії з першим вколом. У подальшому виконують гофрування нижнього сегмента у напрямку першого вколу. Гофрування виконують через всю товщу стінки матки. Після накладання шва встановлюють матковий катетер. Після проходження катетером цервікального каналу циркулярні отвори на катетері розташовуються вище місця накладання шва. Катетер встановлюють таким чином, щоб його кінець розташовувався у матковому куті, а вигин катетера у протилежному матковому куті від хірурга. Попередньо оглянувши задню поверхню матки, виконують поступове затягнення шва. Шов стягують під контролем пальця асистента до тих пір, поки надійно не зафіксується катетер. Після завершення операції кесарського розтину до трубки фіксують мірний мішок для подальшого визначення обсягу крововтрати.

Патогенетичною основою є те, що катетер виконує механічне подразнення стінок матки та, як наслідок, міометрій рефлекторно скорочується, тим самим перетискає спіральні артерії.

Отвори на катетері здійснюють адекватний витік вмісту із порожнини матки.

Корисна модель пояснюється прикладами.

Приклад 1.

Вагітна Н., 30 років. Вагітність ІЇ доношена, очікувані І пологи. Неспроможній рубець на матці внаслідок передуючою операції. Виконана лапаротомія по Пфанненштилю, повторний кесарів розтин у нижньому матковому сегменті. Після виділення плаценти, виведення матки у рану та мобілізації кутів рани було проведене ретроградне розширення цервікального каналу.

Встановлено матковий катетер з його подальшою фіксацією вікриловим швом за способом, що заявляється. Після фіксації трубки подальше ушивання рани виконано типово. В ранньому післяопераційному періоді по матковому катетера було зібрано у мірну ємкість до 35 мл кров'янистих виділень без згустків. Видалення маткового катетера виконано на 2 добу післяопераційного періоду. (510)

Приклад 2.

Вагітна Т., 27 років. Вагітність І доношена, очікувані пологи І. У пологах встановлено клінічно вузький таз. В ургентному порядку виконано лапаротомію по Пфанненштилю, кесарів розтин у нижньому матковому сегменті. Виділено плаценту, виведено матку у рану та мобілізовано кути.

Встановлено матковий катетер з його подальшою фіксацією та гофруванням нижнього сегмента вікриловим швом. Після затягнення шва та фіксації трубки матка, черевна стінка ушиті типово. В ранньому післяопераційному періоді по матковому катетеру зібрано до 40 мл у мірну ємкість кров'янистих виділень без згустків. Видалення маткового катетера виконано на 2 добу післяопераційного періоду.

Claims (2)

ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

1. Спосіб зупинки кровотечі у породіллі після кесаревого розтину, що здійснюють за допомогою маткового катетера, який відрізняється тим, що атравматичною голкою з вікриловою ниткою виконують перший вкол у нижньому сегменті матки на відстані 2 см від внутрішнього маткового вічка та відповідно 1,5 см до ребра тіла матки з відповідного боку, уникаючи проходження судинного пучка з виколом у порожнину матки, другий вкол виконують з порожнини матки з виколом через задню стінку матки, третій вкол виконують з протилежного боку через задню стінку в порожнину матки, четвертий вкол виконують з порожнини матки через передню стінку матки з протилежного боку по аналогії з першим вколом, у подальшому виконують гофрування нижнього сегмента у напрямку першого вколу через усю товщу стінки матки, а після накладання шва встановлюють матковий катетер, після проходженням катетером цервікального каналу циркулярні отвори на катетері розташовуються вище місця накладання шва, при цьому катетер встановлюють таким чином, щоб його кінець розташовувався у матковому куті, а вигин катетера - у протилежному від хірурга матковому куті, потім, попередньо оглянувши задню поверхню матки, виконують поступове затягнення шва під контролем пальця асистента до надійного фіксування катетера, а по завершенні операції кесаревого розтину до катетера фіксують мірний мішок для подальшого визначення обсягу крововтрати.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що матковий катетер виконано із силікону у вигляді Зо трубки, на кінці якої є від трьох до семи бічних отворів.