UA114274C2 - Лікування шлунково-кишкових розладів - Google Patents

Лікування шлунково-кишкових розладів Download PDF

Info

Publication number
UA114274C2
UA114274C2 UAA201206987A UAA201206987A UA114274C2 UA 114274 C2 UA114274 C2 UA 114274C2 UA A201206987 A UAA201206987 A UA A201206987A UA A201206987 A UAA201206987 A UA A201206987A UA 114274 C2 UA114274 C2 UA 114274C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
suz
peptide
acid
rgo
suv
Prior art date
Application number
UAA201206987A
Other languages
English (en)
Inventor
Марк Дж. Каррі
Марк Дж. Карри
Ангеліка Фретцен
Ангелико Фретцен
Марко Кесслер
Деніел П. Зіммер
Дениель П. Зиммер
Original Assignee
Айронвуд Фармасьютікалз, Інк.
Айронвуд Фармасьютикалз, Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Family has litigation
First worldwide family litigation filed litigation Critical https://patents.darts-ip.com/?family=43503086&utm_source=google_patent&utm_medium=platform_link&utm_campaign=public_patent_search&patent=UA114274(C2) "Global patent litigation dataset” by Darts-ip is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Application filed by Айронвуд Фармасьютікалз, Інк., Айронвуд Фармасьютикалз, Инк. filed Critical Айронвуд Фармасьютікалз, Інк.
Publication of UA114274C2 publication Critical patent/UA114274C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K7/00—Peptides having 5 to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • C07K7/04—Linear peptides containing only normal peptide links
    • C07K7/08—Linear peptides containing only normal peptide links having 12 to 20 amino acids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides
    • A61K38/04—Peptides having up to 20 amino acids in a fully defined sequence; Derivatives thereof
    • A61K38/10—Peptides having 12 to 20 amino acids
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K45/00—Medicinal preparations containing active ingredients not provided for in groups A61K31/00 - A61K41/00
    • A61K45/06—Mixtures of active ingredients without chemical characterisation, e.g. antiphlogistics and cardiaca
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/04—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system for ulcers, gastritis or reflux esophagitis, e.g. antacids, inhibitors of acid secretion, mucosal protectants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/06—Anti-spasmodics, e.g. drugs for colics, esophagic dyskinesia
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/08—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system for nausea, cinetosis or vertigo; Antiemetics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/14—Prodigestives, e.g. acids, enzymes, appetite stimulants, antidyspeptics, tonics, antiflatulents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P25/00—Drugs for disorders of the nervous system
    • A61P25/24—Antidepressants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00—Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P3/00—Drugs for disorders of the metabolism
    • A61P3/08—Drugs for disorders of the metabolism for glucose homeostasis
    • A61P3/10—Drugs for disorders of the metabolism for glucose homeostasis for hyperglycaemia, e.g. antidiabetics
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P31/00—Antiinfectives, i.e. antibiotics, antiseptics, chemotherapeutics
    • A61P31/04—Antibacterial agents
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P43/00—Drugs for specific purposes, not provided for in groups A61P1/00-A61P41/00
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/46—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates
    • C07K14/47—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K14/00—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof
    • C07K14/435—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans
    • C07K14/46—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates
    • C07K14/47—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals
    • C07K14/4701—Peptides having more than 20 amino acids; Gastrins; Somatostatins; Melanotropins; Derivatives thereof from animals; from humans from vertebrates from mammals not used
    • C07K14/4702—Regulators; Modulating activity
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K38/00—Medicinal preparations containing peptides

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Gastroenterology & Hepatology (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Zoology (AREA)
  • Toxicology (AREA)
  • Diabetes (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Oncology (AREA)
  • Hospice & Palliative Care (AREA)
  • Otolaryngology (AREA)
  • Neurosurgery (AREA)
  • Neurology (AREA)
  • Communicable Diseases (AREA)
  • Biomedical Technology (AREA)
  • Psychiatry (AREA)
  • Nutrition Science (AREA)
  • Obesity (AREA)
  • Hematology (AREA)
  • Endocrinology (AREA)

Abstract

Винахід стосується пептидів, фармацевтичної композиції, яка містить заявлені пептиди та застосування заявленої фармацевтичної композиції для лікування шлунково-кишкових розладів.

Description

Галузь техніки
Цей винахід стосується пептидів, композицій і способів для лікування розладів діяльності верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
Вимога про пріоритет
Для даної заявки вимагається пріоритет за заявкою на патент США з реєстраційним Мо 61/259264, поданою 9 листопада 2009. Взятий загалом, зміст вищезазначеної заявки включений сюди за допомогою посилання.
Список послідовностей
Ця заявка включає за допомогою посилання список послідовностей, озаглавлений "МУ077005 5Т2541Х1, в його повному об'ємі (6,64 кілобайтів), який був створений З листопада 2010 і поданий в електронному вигляді разом з нею.
Передумови створення винаходу
Функціональна диспепсія (ЕС) і парез шлунка (СР) є розладами діяльності верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), які в сукупності характеризуються симптомами, які включають здуття, біль в епігастральній області (у верхній частині черевної порожнини) і/або печію, нудоту, блювоту і швидке насичення. Можливі методи лікування пацієнтів з ЕЮО і СР є дуже обмеженими внаслідок як відсутності ефективності існуючої терапії, так і профілів її недостатньої безпеки. Диспепсію визначають як наявність одного або більше диспепсичних симптомів (болі в епігастральній області, печії, обтяжливого переповнення після їди і швидкого насичення), які, як вважають, виникають в гастродуоденальній області, у відсутність якого- небудь органічного, системного або метаболічного захворювання, яке буде, ймовірно, пояснювати симптоми (див. ЮОгоз5тап, О.А., ей., НВКоте ПШ: Те Рипсійопа! Сзавзігоіпіевііпаї рівогаеєгв, За Ейа., Мсі єап, МА: ЮОєдпоп Авззосіаїев, Іпс., 2006). РО стосується диспепсії, яка не має структурного пояснення після стандартних медичних досліджень, що включають ендоскопію верхніх відділів ШКТ. Патофізіологічні механізми, які можуть бути залучені в ЕО, включають, серед іншого, уповільнене випорожнення шлунка, порушену шлункову акомодацію, підвищену чутливість до розтягнення шлунка, змінену чутливість дванадцятипалої кишки до ліпідів або кислоти і анормальну скорочувальну здатність дванадцятипалої і худої кишок.
Пролонгований вплив кислоти на дванадцятипалу кишку також виявляється у деяких пацієнтів з
Зо ЕО ї СР, і цей вплив може сповільнювати випорожнення шлунка і викликати ЕО або СсР-подібні симптоми. Диспепсія є синдромом, що часто зустрічається, який становить приблизно 30 95 випадків, що виявляються гастроентерологами, при цьому РО представляє приблизно 60 95 від всіх таких випадків диспепсії.
СР стосується анормальної скорочувальної здатності шлунка, що характеризується уповільненим випорожненням шлунка у відсутність механічної обструкції. ЯР може бути ідіопатичним, або його причинами можуть бути різні стани, що включають цукровий діабет типу або типу ІІ, вірусне інфекційне захворювання, склеродермію, розлади нервової системи, такі як хвороба Паркінсона, метаболічні порушення, такі як гіпотиреоз, післяопераційна непрохідність кишечника, і деякі лікарські засоби, що включають наркотичні лікарські засоби від болю, трициклічні антидепресанти і блокатори кальцієвих каналів. Лікування для раку, що включає хіміотерапевтичні лікарські засоби і опромінення грудної клітки і черевної порожнини, можуть також викликати парез шлунка, або тимчасово, або назавжди. Найбільш загальними симптомами є нудота, блювота, здуття, біль в епігастральній області, втрата ваги і швидке насичення. Парез шлунка є хронічним станом, який може приводити до нерідкої госпіталізації, зниженої якості життя і збільшеної непрацездатності, а у важких випадках до підвищеної смертності. Важкий, симптоматичний ОР часто зустрічається у індивідуумів, які страждають на діабет, вражаючи 5-10 95 осіб, що страждають на діабет, по відношенню до всієї популяції пацієнтів, що становить 1 мільйон, тільки в США.
Традиційні можливі методи лікування ЕО і ОР, а також інших розладів діяльності верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, мали обмежену ефективність для багатьох пацієнтів. Тому залишається необхідність в нових сполуках і способах лікування БО, ОР і інших шлунково- кишкових розладів.
Короткий виклад суті винаходу
Відмітними ознаками за даним винаходом є пептиди, композиції і пов'язані з ними способи лікування розладів діяльності верхніх відділів шлунково-кишкового тракту і їх станів (наприклад, диспепсії, СР, непрохідність кишечника після операції на шлунку, порушення функції стравоходу, функціонального гастродуоденального порушення, шлунково-стравохідного рефлюкса (ЕКО) або виразки дванадцятипалої кишки або шлунка), а також тут описані інші стани і розлади. Відмітними ознаками композицій є пептиди, які активують гуанілатциклазу С 60 (40-С) у верхньому відділі ШКТ, але набагато слабкіше активують 5С-С в нижньому відділі
ШКТ, або зовсім не активують її. Без обмеження якою-небудь теорією, пептиди за даним винаходом корисні, оскільки вони можуть полегшувати симптоми розладів діяльності верхніх відділів ШКТ (повністю або частково внаслідок збільшення скорочувальної здатності верхніх відділів ШКТ і/або ослаблення болю в епігастральній області/дискомфорт і здуття) без викликання явно виражених ефектів в нижніх відділах ШКТ (наприклад, таких, які обмежують дозу, змін ритму випорожнення кишечника, в тому числі діареї) на рівнях доз і при частоті введення доз, достатніх для ослаблення симптомів у верхніх відділах ШКТ. Пептиди за даним винаходом також застосовні для ослаблення болю і зменшення дискомфорту в шлунково- кишковому тракті.
В одному аспекті за даним винаходом наданий пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид включає амінокислотну послідовність:
Хаа: Хааг Хааз Хаах Сузь Хаав Хаа; Хаав Сузе Авпіо Рготї АїЇат2 Сувзіз Хаата Спуї5 Хаатв Хаа?, або її фармацевтично прийнятну сіль; де
Хаа:ї являє собою Азп, Ю-Авп, (зп, О-СіІп, Рго, Аа, В-АІа, О-АІа, Маї, О-Маї, Спу, Тк, О-ТНг,
Ар, 0-Азр, у-карбоксиловану Азр, Сім, 0-СІм, у-карбоксиловану Сім, а-аміносуберинову кислоту (Ази), а-аміноадипінову кислоту (Аадй), а-амінопімелінову кислоту (Арт) або відсутній;
Хааг? являє собою Ар, у-карбоксиловану Азр, Сім, у-карбоксиловану Сім, Ази, Аайд, Арт або відсутній;
Хааз являє собою Ар, у-карбоксиловану Азр, Сім, у-карбоксиловану Сім, Ази, Аайд, Арт або відсутній;
Хаах являє собою Су або Ю-Сув;
Хаав являє собою Р-5ег, Р-ТНг, Р-гомо-5ег, 4-гідроксиваліну фосфат, Р-гомо-ТНг, Р-Су5 або р-туг;
Хаа; являє собою Туг, І ем, Рпе або Пе;
Хаав являє собою Су або О-Сув;
Хаа:« являє собою ТПг, АІа або Ре;
Хааїє являє собою Су або О-Суз; і
Хаа!: являє собою Туг, О-Туг або відсутній; де
Зо якщо Хааї присутній, Хааї може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою; якщо Хаа! відсутній, а Хааг присутній, то Хааг може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою; або якщо як Хааг, так і Хааг відсутні, то Хааз може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою.
У другому аспекті за даним винаходом надаються фармацевтичні композиції, що включають пептид за даним винаходом.
У третьому аспекті за даним винаходом надаються способи лікування шлунково-кишкового розладу, які включають введення фармацевтичної композиції згідно з даним винаходом.
Деталізація одного або більше варіантів здійснення за даним винаходом викладені в супровідному описі.
Короткий опис креслень
На фіг. 1А ілюструється реакція пептиду, що наводиться як приклад за даним винаходом, з лужною фосфатазою.
На фіг. 18 ілюструється гідроліз контрольного п-нітрофенілфосфату фосфатазами.
На фіг. 2 представлений приклад, що демонструє, що пептид 2 і пептид 4 стимулюють секрецію соку дванадцятипалої кишки.
На фіг. З представлені результати дослідження стійкості пептиду 2, дефосфо-пептиду 2 і пептиду З в кишковому соку (соку худої кишки) миші.
На фіг. 4 представлені результати дослідження ефекту пептидів 2 і З на випорожнення рідкого вмісту з шлунка у щурів з 512-індукованим діабетом.
Ці креслення надані як приклад і не передбачають обмеження об'єму даного винаходу.
Докладний опис даного винаходу
Гуанілатциклаза С (50-С) є трансмембранним рецептором, який локалізований на апікальній поверхні епітеліальних клітин в шлунку і кишечнику. Рецептор має екстраклітинний лігандзв'язувальний домен, один трансмембранний район і С-кінцеву гуанілілциклазний домен. бо Коли ліганд зв'язується з екстраклітинним доменом СС-С, внутрішньоклітинний каталітичний домен каталізує продукцію сОМР (ЦГМФ) з СТР (ГТФ). п оомімо це збільшення внутрішньоклітинного сСОМР ініціює каскад подій, який приводить до збільшення секреції хлориду і бікарбонату в просвіт кишки, підвищення рН в просвіті, зниження поглинання натрію з просвіту, збільшення секреції соку і прискорення проходження вмісту через кишечник. Також встановлено, що сСОМР, який секретується двонаправлено з епітелію в слизову оболонку і просвіт, ослабляє активацію аферентних С-волокон, що наводить на думку про можливий механізм знеболювальних дій, що спостерігаються, агоністів (3С-С на вісцеральний біль.
Лінаклотид, пептидний агоніст (30-С, який призначають перорально і в цей час піддається клінічним випробуванням відносно лікування синдрому подразненої кишки із закрепом (ІВ5-с) і хронічним закрепом (СС), чинить множинні ефекти на фізіологію нижніх відділів ШКТ: (1) ослаблення вісцерального болю, (2) зменшення здуття і (3) збільшення проходження вмісту через ШКТ, які можуть привести до збільшення частоти стулу і поліпшення консистенції стулу.
Перорально лінаклотид, що призначається, чинить місцеву дію внаслідок активації зС-С на поверхні просвіту; після перорального прийому на рівнях терапевтичних доз рівні лінаклотиду, що піддаються виявленню, не виявляються на системному рівні. Таким чином, результати клінічних випробувань лінаклотиду, а також преклінічні дослідження, які були виконані з використанням лінаклотиду і споріднених пептидів, наводять на думку про те, що пептидні агоністи (3С-С можуть застосовуватися з терапевтичною метою.
Було б корисно мати агоніст 5С-С, який міг би використовуватися для полегшення розладів діяльності верхніх відділів ШКТ (наприклад, функціональної диспепсії (ЕО) і парезу шлунка (СР)) і їх симптомів без стимуляції явно виражених ефектів на ритми випорожнення кишечника, які могли б бути наслідком стимуляції (3С-С в нижніх відділах ШКТ. Такий агоніст 5С-С міг би зменшити можливість несприятливих подій в нижніх відділах ШКТ, що включають зміну ритмів випорожнення кишечника і пронос. Пептидні агоністи ЗС-С, що описуються тут, більш активні у верхніх відділах ШКТ (наприклад, шлунку і дванадцятипалій кишці) і менш активні в нижніх відділах ШКТ. Такі агоністи могли б принести користь пацієнтам, що страждають на розлади діяльності верхніх відділів ШКТ (наприклад, ЕО і СР), внаслідок (1) ослаблення вісцерального болю за допомогою збільшення продукції СОМР і/або інших механізмів, (2) зменшення здуття, (3) збільшення випорожнення шлунка і/або проходження вмісту через верхню частину тонкої
Зо кишки (наприклад, проходження вмісту через дванадцятипалу кишку) і (4) нейтралізації кислоти в дванадцятипалій кишці за допомогою стимуляції секреції бікарбонату. Важливо, щоб ці агоністи, внаслідок своєї активності, направленої на верхні відділи ШКТ, були здатні полегшувати симптоми БО і СР без викликання явно виражених ефектів на ритми випорожнення кишечника (наприклад, які могли бути наслідком стимуляції С-С в нижніх відділах ШКТ).
В одному аспекті даним винаходом надається новий пептидний агоніст (30-С, застосовний для лікування шлунково-кишкових розладів, особливо розладів діяльності верхніх відділів ШКТ, таких як ЕО і СР. Пептидний агоніст 5С-С, як розраховано, є активним у верхніх відділах ШКТ, в тому числі стравоході, шлунку і верхній частині тонкої кишки (дванадцятипалої кишки), але менш активним по мірі його проходження через іншу частину тонкої кишки і товсту кишку.
Пептиди за даним винаходом також застосовні для зменшення болю в шлунково-кишковому тракті і дискомфорту в ньому. Пептидний агоніст ЗС-С містить фосфоамінокислоту, наприклад, фосфосерин, із заміною консервативного глутамату або аспартату, що виявляються в інших
С2О-С пептидах, що є агоністами. Фосфат -ОРОз2-фосфоамінокислоти, такий як фосфосерин, здатний виконувати функцію біоміметика СОО- глутамату або аспартату, так, що пептид, що містить фосфоамінокислоти, здатний до зв'язування з 5С-С і її активації. Пептид, що містить фосфоамінокислоти, може зазнавати дефосфорилування під дією лужних фосфатаз кишечника, що значно зменшує зв'язування з (30-С і агоністичну активність пептиду. Лужні фосфатази кишечника виявляються протягом всього ШКТ і найбільш активні в лужному середовищі просвіту, що включає просвіт тонкої кишки. Пептид, що містить фосфоамінокислоти, здатний активувати 5С-С у верхніх відділах ШКТ, в тому числі кислому середовищі шлунка і у верхніх відділах ШКТ, зі стимуляцією секреції соку і бікарбонату. Оскільки пептид стимулює секрецію соку і бікарбонату у верхніх відділах ШКТ, середовище в просвіті кишки стає більш лужним, що активує тим самим активність лужних фосфатаз. Тому внаслідок дії пептиду на ос-
С, а також переміщення пептиду по кишечнику, фосфоамінокислота пептиду перетворюється в дефосфориловану амінокислоту, що зменшує тим самим його активність як агоніста 50-С по мірі його переміщення з верхніх відділів в нижні відділи ШКТ.
Як тут використовується, термін "Р-" що передує амінокислоті або її трибуквенному скороченню, стосується фосфоамінокислоти. Наприклад, терміни "Р-бег", "Р-ТА", "Р-Тут, "Р- бо Сув", "Р-гомо-Сув", "Р-гомо-Зег' і "Р-гомо-Тйг" стосуються фосфосерину, фосфотреоніну,
фосфотирозину, фосфоцистеїну, фосфогомоцистеїну, фосфогомосерину і фосфогомотреоніну, відповідно. Як тут використовується, фосфоамінокислота стосується ефіру або тіоефіру амінокислоти і фосфорної кислоти; наприклад, водень спиртової або тіольної функціональної нм юю й он (9) фн групи заміщений -Р(ФХХОН)». Наприклад, Р-5ег має структуру ; Р-Тиг має
ЧА
Мн, Мне о тон н щу ве) н ну он в; структуру о ; Р-Туг має структуру , 1 Р-Суз () 7
НьМ й в-Їон має структуру он .
В одному аспекті за даним винаходом надається пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид включає амінокислотну послідовність:
Хаа: Хааг Хааз Хаах Сузь Хаав Хаа; Хаав Сузе Авпіо Рготї АїЇат2 Сувзіз Хаата Спуї5 Хаатв Хаа?, або її фармацевтично прийнятну сіль; де
Хаа:ї являє собою Авп, Ю-Авп, Сіп, О-СіІп, Рго, Аа, Д- Аіа, О-АїІа, Маї, О-Маї, Спу, ТАг, О-ТНг,
Ар, 0-Азр, у-карбоксиловану Азр, Сім, 0-СІм, у-карбоксиловану Сім, а-аміносуберинову кислоту (Ази), а-аміноадипінову кислоту (Аадй), а-амінопімелінову кислоту (Арт) або відсутній;
Хааг? являє собою Ар, у-карбоксиловану Азр, Сім, у-карбоксиловану Сім, Ази, Аайд, Арт або відсутній;
Хааз являє собою Ар, у-карбоксиловану Азр, Си, у-карбоксиловану Сім, Ази, Аайд, Арт або відсутній;
Хаах являє собою Су або Ю-Сув;
Хаав являє собою Р-5ег, Р-ТНг, Р-гомо-5ег, 4-гідроксиваліну фосфат, Р-гомо-ТНг, Р-Су5 або
Р-Тує;
Хаа; являє собою Туг, І ем, Рпе або Пе;
Хаав являє собою Су або Ю-Сув;
Хаа:« являє собою ТПг, АІа або Ре;
Хааїє являє собою Су або О-Суз; і
Хаа!: являє собою Туг, О-Туг або відсутній; де якщо Хааї присутній, Хааї може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою;
Зо якщо Хаа! відсутній, а Хааг присутній, то Хааг може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою; або якщо як Хааг, так і Хааг відсутні, то Хааз може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою.
У деяких варіантах здійснення відсутні як Хаа», так і Хааз. В інших варіантах здійснення Хааг являє собою Ар або Си, а Хааз відсутній. У ще одних варіантах здійснення Хаа? являє собою
Азр або Сім, а Хааз являє собою Ар або Сім.
У деяких варіантах здійснення Хаа; являє собою Туг або І еи.
У деяких варіантах здійснення Хаа!:« являє собою ТНг.
У деяких варіантах здійснення Хаа!:7 являє собою Туг або відсутній.
У деяких варіантах здійснення Хаа:ї являє собою Авп, Ю-Авп, С1п, О0-СІп, Рго, Аа, В-АІа, О-
Аа, Маї, О-Маї, Счу, ТНг, О-Тнг, Авр, О-Азр, Сіш або О0-СІй. У подальших варіантах здійснення
Хаа: являє собою Азр, О-Азр, Сім або О-С1и.
У деяких варіантах здійснення Хаає являє собою Р-бег або Р-Тпг. У подальших варіантах здійснення Хаавє являє собою Р-56г.
У деяких варіантах здійснення Хаа;, Хаа» і Хааз відсутні, а Хаагх являє собою О-Суз або Сув.
У подальших варіантах здійснення Хаа7 являє собою Туг або Гей. У подальших варіантах здійснення Хааї« являє собою ТПг. У подальших варіантах здійснення Хаа:ї7 являє собою Туг або відсутній. У подальших варіантах здійснення Хаавє являє собою Р-56г.
У деяких варіантах здійснення щонайменше один з Хаах, Хаав або Хаа:є являє собою Сув. У деяких варіантах здійснення щонайменше два з Хаал, Хаав або Хааїє являють собою Су5. У деяких варіантах здійснення всі з Хаах, Хаазвз або Хаа:гвє являють собою Суб. У деяких варіантах здійснення щонайменше один з Хаах, Хаав або Хааїє являє собою Ю-Субх. У деяких варіантах здійснення щонайменше два з Хаах, Хаав або Хааїє являють собою ЮО-Суб5. У деяких варіантах здійснення всі з Хаа, Хааз або Хааїє являють собою Ю-Сув.
У деяких варіантах здійснення надається пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид включає амінокислотну послідовність
Сувза Сузь Р-Зегє Хаа; Субв Сувзе Авпто Ргоїтт Аа? Сувіз Та СПуї5 Сувів Хааї7, де Хаа? являє собою Туг або Г еи.
У деяких варіантах здійснення надається пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид включає амінокислотну послідовність
Авр Азр Суз Суз Р-5ег І ви Суз Суз Азп Рго Аа Суз ТНиг Спу Суз ТУ;
Авр Азр Суз Суз Р-5ег І ви Суз Суз Авп Рго Аа Суз ТНг Спу Сув;
Авр Азр Суз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Азп Рго Аа Суз Тниг Сіу Суз Ту;
Авр Азр Суз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Азп Рго Аа Суз Тнг Сіу Суз;
Сувз Сувз Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Суз Туг;
Сувз Су Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Сув;
Сувз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Авзп Рго Аа Суз ТНг Сіу Суз Туг; або
Сувз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Авзп Рго Аа Суз ТНг Спіу Суз.
У деяких варіантах здійснення надається пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид включає не більше 50, 40, 30 або 20 амінокислот. У подальших варіантах здійснення пептид включає не більше 19, 18, 17, 16, 15 або 14 амінокислот.
В іншому аспекті даним винаходом надається пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид складається з амінокислотної послідовності:
Хаа: Хааг Хааз Хаах Сузь Хаав Хаа; Хаав Сузе Авпіо Рготї АїЇат2 Сувзіз Хаата Спуї5 Хаатв Хаа?, або її фармацевтично прийнятної солі; де
Хаа:ї являє собою Азп, Ю-Авп, (зп, О-СіІп, Рго, Аа, В-АІа, О-АІа, Маї, О-Маї, Спу, Тк, О-ТНг,
Ар, 0-Азр, у-карбоксиловану Азр, Сім, 0-СІм, у-карбоксиловану Сім, а-аміносуберинову кислоту (Ази), а-аміноадипінову кислоту (Аадй), а-амінопімелінову кислоту (Арт) або відсутній;
Хааг? являє собою Ар, у-карбоксиловану Азр, Сім, у-карбоксиловану Сім, Ази, Аайд, Арт або відсутній;
Хааз являє собою Ар, у-карбоксиловану Азр, Си, у-карбоксиловану Сім, Ази, Аад, Арт або відсутній;
Хаах являє собою Су або Ю-Сув;
Хаав являє собою Р-5ег, Р-ТНг, Р-гомо-5ег, 4-гідроксиваліну фосфат, Р-гомо-ТНг, Р-Су5 або
Р-Тує;
Хаа; являє собою Туг, І ем, Рпе або Пе;
Хаав являє собою Су або Ю-Сув;
Хаа:« являє собою ТПг, АІа або Ре;
Хааїє являє собою Су або О-Суз; і
Хаа!: являє собою Туг, О-Туг або відсутній; де якщо Хааї присутній, Хааї може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою; якщо Хаа! відсутній, а Хааг присутній, то Хааг може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою; або якщо як Хааг, так і Хааг відсутні, то Хааз може бути модифікованим в своїй аміногрупі метилом, етандіовою кислотою, пропандіовою кислотою, бутандіовою кислотою, пентандіовою кислотою, гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою.
У деяких варіантах здійснення відсутні як Хаа», так і Хааз. В інших варіантах здійснення Хааг являє собою Ар або Си, а Хааз відсутній. У ще одних варіантах здійснення Хаа? являє собою
Азр або Сім, а Хааз являє собою Ар або Сім. 60 У деяких варіантах здійснення Хаа; являє собою Туг або І еи.
У деяких варіантах здійснення Хаа!:« являє собою ТНг.
У деяких варіантах здійснення Хаа!:7 являє собою Туг або відсутній.
У деяких варіантах здійснення Хаа:ї являє собою Авп, Ю-Авп, С1п, О0-СІп, Рго, Аа, В-АІа, О-
Аа, Маї, О-Маї, Счу, ТНг, О-Тнг, Авр, О-Азр, Сіш або О0-СІй. У подальших варіантах здійснення
Хаа: являє собою Азр, О-Азр, Сім або О-С1и.
У деяких варіантах здійснення Хаає являє собою Р-бег або Р-Тпг. У подальших варіантах здійснення Хаавє являє собою Р-56г.
У деяких варіантах здійснення Хаа!;, Хаа» і Хааз відсутні, а Хаагх являє собою О-Суз або Сув.
У подальших варіантах здійснення Хаа7 являє собою Туг або Гей. У подальших варіантах здійснення Хааї« являє собою ТПг. У подальших варіантах здійснення Хаа:ї7 являє собою Туг або відсутній. У подальших варіантах здійснення Хаавє являє собою Р-56г.
У деяких варіантах здійснення надається пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид складається з амінокислотної послідовності
Сувза Сузь Р-Зегє Хаа; Субв Сувзе Авпто Ргоїтт Аа? Сувіз Та СПуї5 Сувів Хааї7, де Хаа? являє собою Туг або І еи.
У деяких варіантах здійснення надається пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид складається з амінокислотної послідовності
Авр Азр Суз Суз Р-5ег І ви Суз Суз Азп Рго Аа Суз ТНиг Спу Суз Туг;
Авр Азр Суз Суз Р-5ег І ви Суз Суз Авп Рго Аа Суз ТНг Спу Сув;
Авр Азр Суз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Азп Рго Аа Суз Тниг Сіу Суз Ту;
Авр Азр Суз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Азп Рго Аа Суз Тнг Сіу Суз;
Сувз Сувз Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Суз Туг;
Сувз Су Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Сув;
Сувз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Авзп Рго Аа Суз ТНг Сіу Суз Туг; або
Сув Суз Р-5ег Туг Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Сув.
У деяких випадках пептид є виділеним. У інших пептид є очищеним.
У деяких варіантах здійснення Хаає є будь-якою амінокислотою, яка може бути фосфорилованою.
У деяких варіантах здійснення надається фармацевтично прийнятна сіль пептиду. У деяких
Зо випадках фармацевтично прийнятною сіллю є сіль у вигляді хлориду.
Варіанти пептидів
У деяких випадках може бути бажаним лікування пацієнтів варіантом пептиду, що зв'язується з рецепторами 5С-С у кишечнику й активує їх, але є менш активним або більш активним, ніж неваріантна форма пептиду. Зменшена активність може бути результатом зниженої спорідненості до рецептора або зменшеної здатності до активації рецептора після зв'язування, або зниженої стійкості пептиду. Збільшена активність може бути результатом підвищеної спорідненості до рецептора або збільшеної здатності до активації рецептора після зв'язування, або підвищеної стійкості пептиду.
У деяких пептидах один або обидва члени однієї чи обох пар залишків Су5, що звичайно утворюють дисульфідний зв'язок, можуть бути заміщені гомоцистеїном, пеніциламіном, 3- меркаптопроліном (Коіоа?ліє) еї аї. 1996 Іпі. 9. Рері. Ргоївіп Нев. 48: 274); В,Д-диметилцистеїном (Нипі еї аї. 1993 Іпі. У. Рері. Ргоївіп Вев. 42: 249) або діамінопропіоновою кислотою (Зтіїн еї аї. 1978 9. Мед. Спет. 21: 117) для утворення альтернативних внутрішніх зшивок у положеннях звичайних дисульфідних зв'язків. В інших варіантах здійснення дисульфідні зв'язки можуть бути замінені вуглеводними зшивками (Зспайтеївіег еї а. 2000 9. Ат. Спет. бос. 122: 5891, Раїйіїгі єї аІ. 2008 Асс. Спет. Вев. 41: 1289, Непспеу єї а). 2008 Сит. Оріп. Спет. Віої. 12: 692).
Продукція пептидів
В одному варіанті здійснення пептиди або пептиди-попередники за даним винаходом можна продукувати рекомбінантно в будь-якій відомій системі для експресії білків, що включає, без обмеження, бактерії (наприклад, Е. соїї або Васійи5 5иБбійй5), системи з використанням клітин комах (наприклад, системи з використанням клітин ЮОгозорпйа 519), дріжджові клітинні системи (наприклад, 5. сегемізіає, 5. засспаготусев) або системи для експресії в міцеліальних грибах, або системи для експресії в клітинах тварин (наприклад, системи для експресії в клітинах ссавців). Пептиди або пептиди-попередники за даним винаходом можна також хімічно синтезувати.
У випадку рекомбінантної продукції, наприклад, у Е. соїї, пептиду або варіанту пептиду молекула нуклеїнової кислоти, що кодує пептид, може також кодувати лідерну послідовність, що дає можливість зрілому пептиду секретуватися з клітини. Таким чином, пептид, що кодує послідовність, може включати препослідовність і пропослідовність, наприклад бактеріального бо пептиду 5, що зустрічається в природі. Секретований зрілий пептид можна очистити з культурального середовища.
Послідовність, що кодує описуваний тут пептид, можна вмонтувати у вектор, здатний доставляти молекулу нуклеїнової кислоти в бактеріальну клітину і підтримувати її там.
Молекулу ДНК можна вмонтувати у вектор, що автономно реплікується (придатні вектори включають, наприклад, РОЕМЗ32 і рсОМАЗ, і їхні похідні). Векторна нуклеїнова кислота може бути бактеріальною ДНК або ДНК бактеріофага, наприклад, бактеріофага лямбда або М13 і їхніх похідних. За конструюванням вектора, що містить описувану тут нуклеїнову кислоту, може випливати трансформація клітини-хазяїна, такої як бактерія. Придатні бактерії-хазяїни включають, але без обмеження, Е. соїї, В. 5и!,ибБійв5, Рзецдотопах і ЗаїЇтопеПа. Генетична конструкція також включає, крім кодуючої молекули нуклеїнової кислоти, елементи, що уможливлюють експресію, такі як промотор і регуляторні послідовності. Експресійні вектори можуть містити послідовності, що контролюють транскрипцію, які контролюють ініціацію транскрипції, такі як промотор, енхансер, оператор і послідовності репресорів. Кваліфікованим у даній галузі техніки фахівцям добре відома безліч послідовностей, що контролюють транскрипцію. Експресійний вектор може також включати послідовність, що регулює трансляцію (наприклад, нетрансльовану 5' послідовність, нетрансльовану 3 послідовність або ділянку внутрішньої посадки рибосоми). Вектор може бути здатний до автономної реплікації, або його можна інтегрувати в ДНК хазяїна для забезпечення стабільності під час продукції пептиду.
Послідовність, що кодує білок, що включає описуваний тут пептид, можна також злити з нуклеїновою кислотою, що кодує пептидну афінну мітку, наприклад, глютатіон-5-трансферазу (О5Тт), що зв'язує мальтозу Е білок, білок А, БІГ АсС-мітку, гексагістидин, тус-мітку або мітку у вигляді НА вірусу грипу, для полегшення очищення. У результаті злиття з афінною міткою чи репортером рамка зчитування для пептиду, що представляє інтерес, з'єднується з рамкою зчитування гену, що кодує афінну мітку, так що створюється трансляційний гібрид. Експресія гібридного гену приводить до трансляції одиничного пептиду, що включає як пептид, що представляє інтерес, так і афінну мітку. У деяких випадках, коли використовуються афінні мітки, послідовність ДНК, що кодує сайт розпізнавання протеазами, буде злита між рамками зчитування для афінної мітки і пептидом, що представляє інтерес.
Для продукції пептидів у біологічній системі можуть також використовуватися генетичні
Зо конструкції і способи, що підходять для продукції незрілих і зрілих форм описуваних тут пептидів і варіантів у системах для експресії білків, що відрізняються від бактерій, і добре відомі кваліфікованим у даній галузі техніки фахівцям.
Продуковані рекомбінантно пептиди можна фосфорилувати, використовуючи відомі кваліфікованим у даній галузі техніки фахівцям способи. У деяких варіантах здійснення пептид рекомбінантно продукують, виділяють із клітини, у якій він був експресований, а потім фосфорилують, використовуючи протеїнкіназу, наприклад, серин/греонін-кіназу чи тирозинкіназу. Велике число кіназ відомо в даній галузі техніки і може використовуватися для цієї мети. Кваліфікований у даній галузі техніки фахівець усвідомить, що різні кінази мають різні субстратні специфічності, і вибере кіназу для застосування на основі послідовності пептиду. В інших варіантах здійснення пептид рекомбінантно продукують у клітині, що також експресує серин/гтреонін-кіназу або тирозинкіназу, що буде фосфорилувати пептид. В інших варіантах здійснення пептиди можна рекомбінантно продукувати при включенні фосфоамінокислоти.
Способи модифікації тРНК, що включають, але без обмеження, модифікацію антикодону, місця приєднання амінокислоти і/або акцепторного стебла, для створення можливості включення амінокислот, що не зустрічаються в природі, і/або довільних амінокислот відомі в даній галузі техніки (Віоспет. Віорпу5. Не5. Сотт. (2008) 372: 480-485; Спет. Віої. (2009) 16: 323-336; Маї.
Меїнодвз (2007) 4: 239-244; Маї. Вем. Мої. Сеї! Віої. (2006) 7: 775-782; Меїйпоадз (2005) 36: 227-238;
Меїноадз (2005) 36: 270-278; Аппи. Неу. Віоспет. (2004) 73: 147-176; Мис. Асіа5 Невз. (2004) 32: 6200-6211; Ргос. Маї). Асад. сі. ОБА (2003) 100: 6353-6357; Воуа! бос. Спет. (2004) 33: 422- 430).
У деяких варіантах здійснення пептиди можна одержати хімічно. Пептиди можна синтезувати безліччю різних способів, що включають синтез у розчині і твердофазний синтез, використовуючи традиційну ВОС- або ЕМОС-захист. Наприклад, пептид можна синтезувати на 2г-хлортритилхлориді чи смолі Ванга, використовуючи сполуку амінокислот одну за одною.
Можуть використовуватися наступні захисні групи: флуоренілметилоксикарбоніл або трет- бутилоксикарбоніл (для альфа-аміногруп на М-кінці); тритил або трет-бутил (для тіольних груп
Сувз); трет-бутил (для у-карбоксильної групи глутамінової кислоти і гідроксильної групи треоніну, якщо є присутнім); тритил (для р-амідної функції бокового ланцюга аспарагіну і фенольної групи тирозину, якщо є присутнім); тритил чи трет-бутилдиметилсиліл (для гідроксильної групи бо серину, якщо є присутнім) і трет-бутилоксикарбоніл (для М-кінця перед наступними модифікаціями бокового ланцюга). Сполука може бути здійснена за допомогою ІС і НОВІ у присутності третинного аміну, і з пептиду можна зняти захист, і його можна відщепити від твердої підкладки, використовуючи суміш К (81 96 трифтороцтової кислоти, 5 9о фенолу, 5 90 тіоанізолу, 2,5 95 1,2-етандитіолу, З 95 води, 2956 диметилсульфіду, 1,5 96 йодиду амонію у ваговому відношенні). Після видалення трифтороцтової кислоти й інших летких речовин пептид можна осадити, використовуючи органічний розчинник. Дисульфідні зв'язки між залишками Су можна створити, використовуючи диметилсульфоксид (Тат еї аї. (1991) У. Ат. Спет. Зоб. 113: 6657-62) або використовуючи стратегію окислування киснем повітря. Результуючий пептид можна очистити за допомогою хроматографії зі зверненою фазою і піддати ліофілізації.
Фосфоамінокислоту, наприклад, фосфосерин, можна ввести в пептид за допомогою будь- якого способу, відомого кваліфікованому у даній галузі техніки фахівцю (дивіться, наприклад,
С,.К. Той єї аї. (2007), Ситепі Огдапіс Спетівігу 11: 409-426). У деяких варіантах здійснення як частину зборки пептиду на твердій фазі можна ввести захищений аналог фосфоамінокислоти, наприклад, аналог амінокислоти фосфосерину, наприклад, у вигляді Етос-5еТтРО(ОВ2)ОНІ-ОН (Т. МакКкатіуа єї аї. (1997), Віоогдапіс апа Меадісіпа! Спетівігу 5: 135-145, 1997) або у вигляді
Етос-зеПТРО(ОАГУ/АїКУ!)21-ОН (а.К. Той еї аї. (2007) Сштепі Огдапіс Спетівігу, 11: 409-426). В інших варіантах здійснення як частину зборки пептиду на твердій фазі можна ввести захищений аналог амінокислоти, наприклад, захищений аналог амінокислоти серину (наприклад, Етос- захищений серин із захистом тритилом для бокового ланцюга з гідроксильною групою). Після повної зборки пептидного ланцюга можна вибірково зняти захист із 5епТті| або зепбімегіВи) , і можна ввести фосфатну групу, використовуючи фосфорамідитну/окисну стратегію (с. ЗНаріго єї аІ. (1994) Теманеадгтоп І ецег5 35: 869-872; Р. Ноптогаїагі єї аї. (1996) Теїгапедгоп І еЦегв, 37: 8227-8230). В інших варіантах здійснення хімічно отриманий пептид можна піддати фосфорилуванню, використовуючи серин/треонін-кіназу або тирозинкіназу, як описано вище.
Пептиди можна створити, виділити або використовувати або у формі вільної основи, або у вигляді її фармацевтично прийнятних солей. Приклади солей включають, без обмеження, солі у вигляді ацетату, хлориду, сульфату і фосфату пептиду.
Композиції пептидів і агоністів рецептора СС-С
В іншому аспекті надані композиції, у яких пептиди, окремо або в комбінації, можуть бути
Зо об'єднані з будь-яким фармацевтично прийнятним носієм або середовищем. Пептиди можуть бути об'єднані з матеріалами, що не викликають несприятливу, алергійну або небажану в іншому відношенні реакцію після введення пацієнту. Використовувані носії або середовища включають розчинники, диспергатори, покривні речовини, що активують поглинання речовини, агенти для контрольованого вивільнення й один або більше інертних формотворних засобів (які включають крохмалі, поліоли, засоби для гранулювання, мікрокристалічну целюлозу (наприклад, СеїІрпеге, гранули СеїІрпегеФ), розріджувачі, змащувальні речовини, зв'язувальні речовини, речовини, що викликають дезінтеграцію і т.п.) і т.д. Якщо бажано, таблетовані дози описаних композицій можна покрити за допомогою стандартних водних або неводних методів.
Приклади формотворних засобів для застосування як фармацевтично прийнятних носіїв і фармацевтично прийнятних інертних носіїв і вищезгаданих додаткових інгредієнтів включають, але без обмеження, зв'язувальні речовини, наповнювачі, агенти, що викликають дезінтеграцію, змащувальні речовини, протимікробні засоби і покривні речовини.
Використовуваний тут термін "зв'язувальна речовина" стосується будь-якої фармацевтично прийнятної зв'язувальної речовини, що може використовуватися при здійсненні на практиці за даним винаходом. Приклади фармацевтично прийнятних зв'язувальних речовин включають, без обмеження, крохмаль (наприклад, кукурудзяний крохмаль, картопляний крохмаль і попередньо клейстеризований крохмаль (наприклад, ЗТАКСН 15009 і 5ТАКСН 1500 І МФ, продавані Соіогсоп, 4.) ї інші крохмалі), мальтодекстрин, желатин, природні і синтетичні камеді, такі як аравійська камедь, порошкоподібний трагакант, гуарову смолу, целюлозу і її похідні (наприклад, метилцелюлозу, гідроксіетилцелюлозу, гідроксіетилметилцелюлозу, гідроксипропілцелюлозу і гідроксипропілметилцелюлозу (гіпромелозу), етилцелюлозу, ацетат целюлози, кальцій-карбоксиметилцелюлозу, натрій-карбоксиметилцелюлозу, карбоксиметилцелюлозу, порошкоподібну целюлозу, надподрібнену целюлозу, мікрокристалічну целюлозу (наприклад, АМІСЕЇ "М, таку як АМІСЕГ-РН-101 М, -1037М ії --057М, Що продаються ЕМС Согрогайоп, Магси5 НоокК, РА, США)), полівініловий спирт, полівінілпіролідон (наприклад, полівінілпіролідон КЗО), і їхні суміші.
Приклади зв'язувальних речовин, що можуть, зокрема, використовуватися у фармацевтичних композиціях, включають полівініловий спирт, полівінілпіролідон (повідон), крохмаль, мальтодекстрин або ефір целюлози (такий як, наприклад, метилцелюлоза, бо етилцелюлоза, карбоксиметилцелюлоза, гідроксіетгилцелюлоза, гідроксіегилметилцелюлоза,
гідроксипропілцелюлоза і гідроксипропілметилцелюлоза).
Використовуваний тут термін "напонювач" стосується будь-якого фармацевтично прийнятного наповнювача, що може використовуватися при здійсненні на практиці за даним винаходом. Приклади фармацевтично прийнятних наповнювачів включають, без обмеження, тальк, карбонат кальцію (наприклад, гранули або порошок), двоосновний фосфат кальцію, триосновний фосфат кальцію, сульфат кальцію (наприклад, гранули або порошок), мікрокристалічну целюлозу (наприклад, Амісеі! РНІОЇ або СеїІрпеге СР-305), надподрібнену целюлозу, порошкоподібну целюлозу, декстрати, каолін, маніт, кремнієву кислоту, сорбіт, крохмаль (наприклад, Крохмаль 1500), попередньо клейстеризований крохмаль, лактозу, глюкозу, фруктозу, галактозу, трегалозу, сахарозу, мальтозу, ізомальт, рафінозу, мальтит, меліцитозу, стахіозу, лактит, палатиніт, ксиліт, міоінозит і їхні суміші.
Приклади фармацевтично прийнятних наповнювачів, що можуть, зокрема, використовуватися для покриття пептидів, включають, без обмеження, тальк, мікрокристалічну целюлозу (наприклад, АмісеІ РНІОЇ або Сеїрпеге СР-305), порошкоподібну целюлозу, декстрати, каолін, маніт, кремнієву кислоту, сорбіт, крохмаль, попередньо клейстеризований крохмаль, лактозу, глюкозу, фруктозу, галактозу, трегалозу, сахарозу, мальтозу, ізомальт, двоосновний фосфат кальцію, рафінозу, мальтит, меліцитозу, стахіозу, лактит, палатиніт, ксиліт, маніт, міоінозит і їхні суміші.
Використовуваний тут термін "добавки" стосується будь-яких фармацевтично прийнятних добавок. Фармацевтично прийнятні добавки включають, без обмеження, агенти, що викликають дезінтеграцію диспергуючі добавки, змащувальні речовини, речовини, що сприяють ковзанню, антиоксиданти, добавки для покриття, розріджувачі, поверхнево-активні речовини, коригенти, гігроскопічні речовини, добавки, що активують поглинання, добавки для контрольованого вивільнення, добавки для запобігання злежуванню/злипанню, протимікробні засоби (наприклад, консерванти), фарбувальні речовини, десиканти, пластифікатори і барвники. Як тут використовується, "формотворний засіб" являє собою будь-яку фармацевтично прийнятну добавку, наповнювач, зв'язувальну речовину або агент.
Композиції за даним винаходом можуть також необов'язково включати інші терапевтичні інгредієнти, агенти для запобігання злежуванню/злипанню, консерванти, підсолоджувачі,
Зо фарбувальні речовини, коригенти, десиканти, пластифікатори, барвники, речовини, що сприяють ковзанню, антиадгезиви, засоби, що знижують статичний заряд, поверхнево-активні речовини (змочувальні речовини), антиоксиданти, плівкоутворювачі і т.п. Будь-який такий необов'язковий інгредієнт повинен бути здатним до поєднання з описуваною тут сполукою для забезпечення стійкості композиції. Композиція може містити в міру необхідності інші добавки, що включають, наприклад, лактозу, глюкозу, фруктозу, галактозу, трегалозу, сахарозу, мальтозу, рафінозу, мальтит, меліцитозу, стахіозу, лактит, палатиніт, крохмаль, ксиліт, маніт, міоінозит і т.п., і їхні гідрати, і амінокислоти, наприклад, аланін, гліцин і бетаїн, і пептиди і білки, наприклад, альбумін.
Композиції можуть включати, наприклад, різні додаткові розчинники, диспергатори, покривні речовини, добавки, що активують поглинання, добавки для контрольованого вивільнення й одну або більше інертних добавок (які включають, наприклад, крохмалі, поліоли, добавки для гранулювання, мікрокристалічну целюлозу, розріджувачі, змащувальні речовини, зв'язувальні речовини, добавки, що викликають дезінтеграцію, і т.п.) і т.д. Якщо бажано, таблетовані дози описаних композицій можна покрити за допомогою стандартних водних або неводних методів.
Композиції можуть також включати, наприклад, добавки для запобігання злежуванню/злипанню, консерванти, підсолоджувачі, фарбувальні речовини, коригенти, десиканти, пластифікатори, барвники і т.п.
Придатні агенти, що викликають дезінтеграцію, включають, наприклад, агар-агар, карбонат кальцію, мікрокристалічну целюлозу, кроскармелозу натрію, кросповідон, повідон, полакрилін калію, гліколят крохмаль натрію, картопляний або маніоковий крохмаль, інші крохмалі, попередньо клейстеризований крохмаль, глини, інші альгіни, інші целюлози, камеді і їхні суміші.
Придатні змащувальні речовини включають, наприклад, стеарат кальцію, стеарат магнію, мінеральну олію, легку мінеральну олію, гліцерин, сорбіт, маніт, поліетиленгліколь, інші гліколі, стеаринову кислоту, натрію лаурилсульфат, тальк, гідрогенізовану рослинну олію (наприклад, арахісову олію, бавовняну олію, соняшникову олію, кунжутну олію, маслинову олію, кукурудзяну олію і соєву олію), стеарат цинку, етилолеат, етиллаурат, агар, силікагель силоїд (АЕКОБІЇ. 200,
МІК. Сгасе Со., Ваштоге, МО, США), аерозоль синтетичного кремнезему, що коагулюється (Емопік Оедивза Со., Ріапо, ТХ БА), пірогенний діоксид кремнію (САВ-О-51ІЇ, Сарої Со., Вовіоп,
МА, США) і їхні суміші. 60 Придатні речовини, що сприяють ковзанню, включають, наприклад, лейцин, кремнію діоксид колоїдний, магнію трисилікат, порошкоподібну целюлозу, крохмаль, тальк і триосновний фосфат кальцію.
Придатні добавки для запобігання злежуванню/злипанню включають, наприклад, силікат кальцію, силікат магнію, кремнію діоксид, кремнію діоксид колоїдний, тальк і їхні суміші.
Придатні протимікробні добавки, що можуть використовуватися, наприклад, як консервант для композицій пептидів, включають, наприклад, бензалконію хлорид, бензетонію хлорид, бензойну кислоту, бензиловий спирт, бутилпарабен, цетилпіридинію хлорид, крезол, хлорбутанол, дегідрооцтову кислоту, етилпарабен, метилпарабен, фенол, фенілетиловий спирт, феноксіеєтанол, фенілртуті ацетат, фенілртуті нітрат, сорбат калію, пропілпарабен, бензоат натрію, дегідроацетат натрію, пропіонат натрію, сорбінову кислоту, тимерсол, Туто і їхні суміші.
Придатні антиоксиданти включають, наприклад, ВНА (бутилований гідроксіанізол), ВНТ (бутилований гідрокситолуол), вітамін Е, пропілгалат, аскорбінову кислоту і її солі або складні ефіри, токоферол і його складні ефіри, альфа-ліпоєву кислоту і бета-каротин.
Придатні добавки для покриття включають, наприклад, натрій-карбоксиметилцелюлозу, целюлози ацетат-фталат, етилцелюлозу, желатин, фармацевтичну глазур, гідроксипропілцелюлозу, гідроксипропілметилцелюлозу, гідроксипропілметилцелюлози фталат, метилцелюлозу, полієтиленгліколь, полівінілацетат фталат, шелак, сахарозу, діоксид титану, карнаубський віск, мікрокристалічний віск і їхні суміші. Придатні матеріали для захисних покриттів включають Адиасоаї (наприклад, дисперсію Адиасоаї ЕшШуїісейшШозе Адиаеоив5 різрегзіоп, 15 95 у ваговому відношенні, ЕМО Віороїутег, ЕСО-30), Ецйагадії (наприклад, Ецйдгадії
Е РО РЕ-ЕЇ, Воєпт Ріапта Роїутегв) і Орадгу (наприклад, дисперсію Орадгу АМВ, 20 95 у ваговому відношенні, Соіогсоп).
У визначених варіантах здійснення добавки, що підходять для композиції пептидів, включають одне або декілька з наступного: сахарози, тальку, стеарату магнію, кросповідону або
ВНА.
Композиції за даним винаходом можуть також включати інші формотворні засоби, агенти і їхні види, що включають, але без обмеження, І -гістидин, РішгопісФ, Полоксамери (такі як І шткоЇФ і Полоксамер 188), аскорбінову кислоту, глутатіон, підсилювачі проникаючої здатності (наприклад, ліпіди, холат натрію, ацилкарнітин, саліцилати, різнорідні солі жовчної кислоти, міцели з жирних кислот, комплексони, жирну кислоту, поверхнево-активні речовини, середньоланцюгові гліцериди), інгібітори протеаз (наприклад, соєвий інгібітор трипсину, органічні кислоти), агенти, що знижують рн, і підсилювачі поглинання, ефективні у відношенні збільшення біодоступності (що включають, але без обмеження, ті, котрі описані в патентах США з Мо 608618 і 5912014), матеріали для жувальних таблеток (по типу декстрози, фруктози, моногідрату лактози, лактози й аспартаму, лактози і целюлози, мальтодекстрину, мальтози, маніту, мікрокристалічної целюлози і гуарової смоли, сорбіту кристалічного); агенти для парентерального введення (по типу маніту і повідону); пластифікатори (по типу дибутилсебакату, пластифікаторів для покриттів, полівінілацетату фталату); порошкові речовини, змащувальні (по типу гліцерилбегенату); м'які желатинові капсули (по типу спеціального розчину сорбіту); сфери для покриття (по типу цукрових сфер); агенти для сферонізації (типу гліцерилбегенату і мікрокристалічної целюлози); суспендуючі/гелеутворюючі агенти (типу карагеніну, геланової камеді, маніту, мікрокристалічної целюлози, повідону, гліколяту крохмалю натрію, ксантанової камеді); підсолоджувачі (по типу аспартаму, аспартаму і лактози, декстрози, фруктози, меду, мальтодекстрину, мальтози, маніту, меласи, сорбіту кристалічного, спеціального розчину сорбіту, сахарози); агенти для мокрої грануляції (типу карбонату кальцію, лактози безводної, моногідрату лактози, мальтодекстрину, маніту, мікрокристалічної целюлози, повідону, крохмалю), палений цукор, натрій- карбоксиметилцелюлозу, ароматизатор "Вишня з вершками" і ароматизатор "Вишня", лимонну кислоту безводну, лимонну кислоту, цукрову пудру, ОС Кеа Мо 33, 08 МеПом 210 АІштіпит
І аКе, динатрію едетат, 15 95 етиловий спирт, ЕО2С МеїПом/ Мо 6 Аіштіпит Іаке, РОС Війе Я
АІштіпит І аКе, РОС Віце Мо 1, ЕО2С Біце Мо 2 АІштіпит ІаКе, РОС Стееп Мо 3, РОСС Кеа Мо 40, БОраС МеПом/ Мо б АЇштіпит їаке, ЕБОШС МеМйом/ Мо 6, БОаШС МеПйОом/ Мо 10, гліцеринпальмітостеарат, гліцерилмоностеарат, індигокармін, лецитин, маніт, метил- і пропілпарабени, моноамонію гліцирризинат, природний і штучний ароматизатор "Апельсин", фармацевтичну глазур, полоксамер 188, Полідекстрозу, полісорбат 20, полісорбат 80, полівідон, попередньо клейстеризований кукурудзяний крохмаль, попередньо клейстеризований крохмаль, червоний оксид заліза, сахарин натрію, натрієву сіль карбоксиметилового ефіру, хлорид натрію, цитрат натрію, фосфат натрію, ароматизатор 60 "Полуниця", синтетичний чорний оксид заліза, синтетичний червоний оксид заліза, діоксид титану і білий віск.
У деяких варіантах здійснення надається фармацевтична композиція, що включає описуваний тут пептид і один або більше стабілізуючих агентів, що вибираються з Ма", Са?», пе, Мп2х, КУ, Ма: або А/У», їхньої комбінації і/або просторово утрудненого первинного аміну. У подальших варіантах здійснення агентом є Мд, Са? або 7п-: або їхня комбінація. У деяких варіантах здійснення катіон надається у вигляді, без обмеження, ацетату магнію, хлориду магнію, фосфату магнію, сульфату магнію, ацетату кальцію, хлориду кальцію, фосфату кальцію, сульфату кальцію, ацетату цинку, хлориду цинку, фосфату цинку, сульфату цинку, ацетату марганцю, хлориду марганцю, фосфату марганцю, сульфату марганцю, ацетату калію, хлориду калію, фосфату калію, сульфату калію, ацетату натрію, хлориду натрію, фосфату натрію, сульфату натрію, ацетату алюмінію, хлориду алюмінію, фосфату алюмінію або сульфату алюмінію. У подальших варіантах здійснення катіон надається у вигляді хлориду магнію, хлориду кальцію, фосфату кальцію, сульфату кальцію, ацетату цинку, хлориду марганцю, хлориду калію, хлориду натрію або хлориду алюмінію. В інших варіантах здійснення катіон надається у вигляді хлориду кальцію, хлориду магнію або ацетату цинку.
В іншому варіанті здійснення стабілізуючим агентом є просторово утруднений первинний аміно В подальшому варіанті здійснення просторово утрудненим первинним аміном є амінокислота. Крім того, в подальшому варіанті здійснення амінокислотою є амінокислота, що зустрічається в природі. В усе ще подальшому варіанті здійснення амінокислоту, що зустрічається в природі, вибирають із групи, що складається з гістидину, фенілаланіну, аланіну, глутамінової кислоти, аспарагінової кислоти, глутаміну, лейцину, метіоніну, аспарагіну, тирозину, треоніну, ізолейцину, триптофану, гліцину і валіну; більш того, амінокислотою, що зустрічається в природі, є лейцин, ізолейцин, аланін або метіонін. В іншому варіанті здійснення просторово утрудненим первинним аміном є амінокислота, що не зустрічається в природі (наприклад, 1-аміноциклогексанкарбонова кислота). В подальшому варіанті здійснення просторово утрудненим первинним аміном є циклогексиламін, 2-метилбутиламін або поліамін, такий як хітозан. В іншому варіанті здійснення один або більше просторово утруднених первинних амінів може використовуватися в композиції. ко й . ще Мне
У деяких випадках просторово утруднений первинний амін має формулу , де
Ві, Во і Кз незалежно вибирають з Н, С(О)ОН, С:і-Свє алкілу, Сі-Свє алкілефіру, С1-Св алкілтіоефіру, С1і-Свє алкілкарбонової кислоти, Сі-Сє алкілкарбоксиламіду й алкіларилу, при цьому будь-яка група може бути однократно або багаторазово заміщена галогеном або аміногрупою, і за умови, що не більш двох з Кі, В» і Ез являють собою Н. В іншому варіанті здійснення не більш одного з Е., В» і Ез незалежно є Н.
В інших варіантах здійснення надається фармацевтична композиція, що включає фармацевтично прийнятного носія, пептид, катіон, що вибирається з Ма, Са, 7п, Мп, КУ,
Ма" або А», або їхньої суміші, і просторово утруднений первинний амін. В одному варіанті здійснення катіоном є Мд?, Са?" або 7п-: або їхня суміш. В подальшому варіанті здійснення фармацевтична композиція, крім того, включає фармацевтично прийнятну зв'язувальну речовину і/або фармацевтично прийнятну речовину, що сприяє ковзанню, змащувальну речовину або добавку, що виконує функцію як речовини, що сприяє ковзанню, так і речовини, що змащує, і/або антіоксидант. У деяких варіантах здійснення фармацевтична композиція вноситься в носій. У деяких варіантах здійснення носієм є наповнювач.
У деяких випадках молярне співвідношення катіонг"просторово утруднений первинний амін:пептид у водному розчині, внесеному в носій, становить 5-100:5-50:1. У деяких випадках молярне співвідношення катіон:просторово утруднений первинний амін може дорівнювати або перевищувати 2:1 (наприклад, знаходитися між 5:1 і 2:11). Таким чином, у деяких випадках молярне співвідношення катіон: просторово утруднений первинний амін: пептид у водному розчині, внесеному в носій, становить 100:50:1, 100:30:1, 80:40:11, 80:30:11, 80:20:1, 60:30:71, 60:20:11, 50:30:1, 50:20:1, 40:20:1, 20:20:1, 10:10:1, 10:5:1 або 5:10:1. Коли зв'язувальна речовина, наприклад, метилцелюлоза, присутня у розчині, що є агоністом зС-С пептиду, внесеному в носій, він може бути присутнім у кількості, що складає 0,5-2,5 95 у ваговому відношенні (наприклад, 0,7 9о-1,7 У5 або 0,7 Уо-1 95, або 1,5 95, або 0,7 95).
Було встановлено, що катіон, що вибирається з Мд2, Са, пе, Мп, Ко", Ма: або АВ», застосовний для пригнічення утворення продукту окислування, що є агоністами рецептора осС-
С поліпептидів під час збереження. Також було встановлено, що просторово утруднений первинний амін застосовний для пригнічення утворення адукту формальдегіду і імінів ("продукту приєднання формальдегіду до імінів"), що є агоністами рецептора 5С-С поліпептидів під час збереження. Тому композиції, що є агоністами рецептора 5С-С поліпептидів, що включають катіон, що вибирається з Мд", Са, 7пе, Ми, КУ, Ма" або АЇ!З", наприклад, двовалентний катіон, що вибирається з 7п2, Мр: ї Са», або просторово утруднений первинний амін, такий як амінокислота, мають термін збереження (обумовлений за допомогою хроматографії по ступеню чистоти і/або за допомогою вагового аналізу), достатній для виробництва, збереження і розподілу лікарського засобу. Крім того, хоча присутність просторово утрудненого первинного аміну може збільшити утворення продукту гідролізу ланаклотиду під час зберігання, комбінація просторово утрудненого первинного аміну і катіона, наприклад, але без обмеження, комбінація лейцину і Сає:, пригнічує утворення продукту гідролізу, що являється агоністом рецептора СС-С поліпептиду, а також продукту окислування, що виявляється агоністом рецептора 50-00 поліпептиду під час зберігання, приводячи до навіть більшої загальної стійкості, що визначається за допомогою вагового аналізу або за допомогою хроматографії по ступеню чистоти.
В подальшому варіанті здійснення фармацевтична композиція, крім того, включає фармацевтично прийнятну зв'язувальну речовину або добавку, і/або фармацевтично прийнятну речовину, що сприяє ковзанню, змащувальну речовину або добавку, що виконує функцію як речовини, що сприяє ковзанню, так і речовини, що змащує, і/або антиоксидант.
Придатні фармацевтичні композиції згідно з даним винаходом будуть, як правило, включати кількість активної сполуки(к) разом з фармацевтично прийнятним розріджувачем або формотворним засобом, таким як стерильний водний розчин, для надання діапазону кінцевої концентрації, в залежності від наміченого застосування. Методи готування в цілому добре відомі в даній галузі техніки, як проілюстровано в Кеміпдіоп'є Рпагптасеціїса! Зсіепсе5 (1817
Едіоп, Маск Рибіїзпіпд Сотрапу, 1995).
Для лікування шлунково-кишкових розладів описувані тут пептиди переважно вводять перорально, наприклад, у вигляді таблетки, капсули, саше, що містить заздалегідь задану кількість гранул активного інгредієнта, гелю, пасти, сиропу, болюса, електуарію, суспензії, порошку, ліофілізованого порошку, гранул, у вигляді розчину або суспензії у водному розчині
Зо або неводному розчині; у вигляді рідкої емульсії типу "олія у воді" або рідкої емульсії типу "вода в олії", через посередництво ліпосомного препарату (див., наприклад, ЕР 736299) або в деякій іншій формі. Призначувані перорально композиції можуть включати зв'язувальні речовини, змащувальні речовини, інертні розріджувачі, змащувальні, поверхнево-активні або диспергуючі речовини, коригенти і гігроскопічні речовини. Призначувані перорально препарати, такі як таблетки, можуть необов'язково мати покриття або насічку, і їх можна скласти для забезпечення тривалого, уповільненого або контрольованого вивільнення активного інгредієнта, що міститься в них. Пептиди можна вводити разом з іншими агентами, використовуваними для лікування шлунково-кишкових розладів, що включають, але без обмеження, описувані тут агенти.
В іншому аспекті придатні фармацевтичні композиції можуть включати один або більше інших терапевтичних засобів. Такі терапевтичні засоби включають, без обмеження, анальгетики; антисекреторні засоби, що включають інгібітори протонного насоса, антагоністи кислотного насоса, антагоністи рецепторів Н2г; інгібітори РОЕ5; агоністи САВА-В; речовини, що посилюють екскрецію жовчної кислоти; прокінетики і засоби, що стимулюють випорожнення кишечнику; антидепресанти; антибіотики; протиблювотні засоби і засоби для захисту слизової оболонки.
Способи лікування
У деяких варіантах здійснення за даним винаходом надається спосіб лікування шлунково- кишкових розладів.
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є розлад діяльності верхніх відділів ШКТ. В подальшому варіанті здійснення розладом є ОР, непрохідність кишечника після операції на шлунку, порушення функції стравоходу, функціональне гастродуоденальне порушення, шлунково-стравохідний рефлюкс (ЕКО), глютенова хвороба, запалення слизової оболонки або виразка дванадцятипалої кишки або шлунка.
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є ОР. У подальших варіантах здійснення ОР є ідіопатичним СР, ОР, причиною якого є цукровий діабет, або СР після хірургічного втручання.
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є непрохідність кишечника після операції на шлунку.
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є порушення функції (516) стравоходу.
У деяких варіантах здійснення порушенням функції стравоходу є функціональна печія, функціональний біль у грудній клітці передбачуваного стравохідного походження, функціональна дисфагія або істеричний комок.
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є функціональне гастродуоденальне порушення.
У деяких варіантах здійснення функціональним гастродуоденальним порушенням є ЕО, розлад у вигляді відрижки, розлад у вигляді нудоти або блювоти або синдром румінації. В подальшому варіанті здійснення функціональним гастродуоденальним порушенням є ЕО. У деяких варіантах здійснення РО є дистрес-синдром або епігастральний больовий синдром, що виникають після прийому їжі. У деяких варіантах здійснення розладом у вигляді відрижки є аерофагія або неуточнена надмірно сильна відрижка. У деяких варіантах здійснення розладом у вигляді нудоти або блювоти є хронічна ідіопатична блювота, функціональна блювота або синдром циклічної блювоти.
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є шлунково-стравохідний рефлюкс (СЕК).
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є глютенова хвороба.
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є запалення слизової оболонки.
У деяких варіантах здійснення шлунково-кишковим розладом є виразка дванадцятипалої кишки або шлунка.
Описувані тут пептиди й агоністи можуть використовуватися по окремості або в комбінованій терапії для лікування, попередження або ослаблення вісцерального болю, пов'язаного з розладом діяльності верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, або болю, пов'язаного з іншим порушенням, описуваним тут.
Описувані тут агоністи рецептора 5С-С можуть призначатися в комбінації з іншими агентами. Наприклад, пептиди можуть призначатися разом з анальгезуючим пептидом або сполукою. Анальгезуючий пептид або сполука можуть бути ковалентно приєднані до описуваного тут пептиду, або він може бути окремим агентом, що призначають разом або послідовно з описуваним тут пептидом при комбінованій терапії. Описувані тут агоністи
Зо рецептора С-С можуть також призначатися в комбінації з іншими агентами, використовуваними для лікування розладів діяльності верхніх відділів ШКТ, що включають антидепресанти, засоби, що стимулюють випорожнення кишечника або прокінетики, протиблювотні засоби, антибіотики, інгібітори протонного насоса, блокатори продукції кислоти в шлунку (наприклад, антагоністи рецепторів гістаміну Н2г), антагоністи кислотного насоса, інгібітори РОЕ5, агоністи ЗАВА-В, речовини, що підсилюють екскрецію жовчної кислоти, і засоби для захисту слизової оболонки.
У деяких варіантах здійснення застосовні анальгетики, що можуть використовуватися разом з описуваними тут пептидами, включають блокатори Са каналів (наприклад, зиконотид), антагоністи рецепторів 5НТ (наприклад, антагоністи рецепторів 5НТЗ, 5НТА і 5НТІ), агоністи 5НТ4 (наприклад, тегасерод (7еіІпогтФ)), мозаприд, метоклопрамід, закоприд, цизаприд, рензаприд, похідні бензімідазолу, такі як ВІМО 1 ї ВІМИО 8, ї лірексаприд), агоністи 5НТ1 (наприклад, суматриптан і буспірон), агоністи опіоїдних рецепторів (наприклад, лоперамід, федотозин, пентапептид енкефалін, морфін, дифенілоксилат, фракефамід, тримебутин і фентаніл), агоністи рецепторів ССК (наприклад, локсиглумід і декслоксиглумід), антагоністи рецепторів МК1 (наприклад, апрепітант, вофопітант, езлопітант, К-673 (Ноїйтапп-І а Носпе ЦО),
ЗА-48968 і 5К-14033 (Запоїї зупіпеІаро), СР-122721 (Рії»ег, Іпс.), 5УУб679769 (Сіахо Зтійй Кіїпе) і
ТАК-637 (ТаКеда/АБрої)), агоністи рецепторів МК2 (наприклад, непадутант, саредутант,
СМУ597599 (Сіахо Зтійй Кіїпе), 58-144190 (Запоїї-Зупіпеіаро) і ОК-290795 (Рії7ег Іпс)), агоністи рецепторів МКЗ (наприклад, осанетант (5К-142801; Запоїі-5упіпеіаро), 58-241586 і талнетант), інгібітори зворотного захоплення норадреналіну-серотоніну (М5КІ) (наприклад, мілнаципран), агоністи рецепторів ванілоїдів і канабаноїдів, сіалорфін і споріднені до сіалорфіну пептиди. У літературі описані анальгетики різних класів.
У деяких варіантах здійснення один або більше інших терапевтичних засобів може використовуватися в комбінації з пептидами, що описуються тут. Такі засоби включають антидепресанти, засоби, що стимулюють випорожнення кишечника або прокінетики, протиблювотні засоби, антибіотики, інгібітори протонного насоса, блокатори продукції кислоти в шлунку (наприклад, антагоністи рецепторів гістаміну Н2г), антагоністи кислотного насоса, інгібітори РОЕ5, агоністи ЗАВА-В, речовини, що посилюють екскрецію жовчної кислоти, і засоби для захисту слизової оболонки. 60 Приклади антидепресантів включають, без обмеження, трициклічні антидепресанти, такі як амітриптилін (ЕІаміФ), дезипрамін (МогргатіпФ), іміпрамін (ТоїтапіФ), амоксапін (АзепаїпФ), нортриптилін; вибіркові інгібітори повторного захоплення серотоніну (55КІ), такі як пароксетин (РахіФ), флуоксетин (Ргогасф), сертралін (201019) і цитралопрам (СеІехаф); і інші, такі як доксепін (5іпедчапФф)) і тразодон (Оєзуге!Ф).
Приклади засобів, що стимулюють випорожнення кишечника, і прокінетиків включають, без обмеження, ітоприд, октреотид, бетанехол, метоклопрамід (КедіапфФ), домперидон (Моййитф), еритроміцин (і його похідні) і цизаприд (РгориїзійФ). Приклад протиблювотних засобів включає, без обмеження, прохлорперазин.
Приклади антибіотиків, які можуть використовуватися, включають ті, які можуть використовуватися для лікування Неїїобасіег руїогі інфекцій, такі як амоксицилін, тетрациклін, метронідазол або кларитроміцин. Інші антибіотики, такі як еритроміцин і його похідні, можуть також використовуватися в комбінації з пептидами, що описуються тут.
Приклади інгібіторів протонного насоса включають, без обмеження, омепразол (Ргйозесф), езомепразол (МехіштФ), лансопразол (РгемасійФ), пантопразол (Ргоїопіхб) і рабепразол (АсірпехФ). Приклади блокаторів рецепторів Н2 включають, без обмеження, циметидин, ранітидин, фамотидин і нізатидин. Приклади антагоністів кислотного насоса включають, без обмеження, ревапразан, С5-526 (У. Рнаптасої. Ехр. Тег. (2007) 323: 308-317), РЕ-03716556 (У.
Рпаптасої. Ехр. ТНег. (2009) 328(2): 671-679) і УН1885 (Огид Меїаб. Різров. (2001) 29(1): 54-59).
Приклади інгібіторів РОЕ5 включають, без обмеження, аванафіл, лоденафіл, міроденафіл, синденафілу цитрат, тадалафіл, варденафіл і уденафіл. Агоністи СЩАВА-В включають, без обмеження, баклофен і ХРІ9986 (СА5 реєстраційний Мо 847353-30-4). Приклади речовин, що посилюють екскрецію жовчної кислоти, включають, без обмеження, СТ102-279, холестирамін, колесевелам, колесевеламу гідрохлорид, урсодезоксихолієву кислоту, колестипол, колестилан, севеламер, полідіаліламін, зшитий з епіхлоргідрином, діалкіламіноалкільні похідні зшитого декстрану і М-(циклоалкіл)алкіламіни. Приклади засобів для захисту слизової оболонки включають, без обмеження, сукральфат (Сагаїаїє), тепренон, полапрецинк, цетраксат і вісмуту субсаліцилат.
Комбінованої терапії можна досягнути за допомогою призначення двох або більше агентів, наприклад, описуваного тут агоніста рецептора 5С-С і іншого терапевтичного пептиду або сполуки, кожний з яких складають і призначають по окремості, або за допомогою призначення двох або більше агентів в одному препараті. Комбінована терапія також охоплює інші комбінації. Наприклад, два агенти можуть бути складені разом і призначатися спільно з окремим препаратом, що містить третій агент. Хоч два або більше агентів при комбінованій терапії можуть призначатися одночасно, це може і не бути так. Наприклад, призначення першого агента (або комбінації агентів) може передувати призначенню другого агента (або комбінації агентів) на хвилини, години, дні або тижні. Таким чином, два або більше агентів можуть призначатися з хвилинними інтервалами один від одного, або з 1, 2, 3, 6, 9, 12, 15, 18 або 24- годинними інтервалами один від одного, або інтервалами, що складають 1, 2, 3,4,5,6, 7, 8, 9, 10, 12, 14 днів один від одного, і з 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10-тижневими інтервалами один від одного. У деяких випадках можливі навіть більш довгі інтервали. Хоч в багатьох випадках бажано, щоб два або більше агентів, що використовуються в комбінованій терапії, знаходилися в організмі пацієнта в один і той же час, це може і не бути так.
Доза
Діапазон доз для дорослих людей може в більшості випадків складати від 5 мкг до 100 мг/день при пероральному призначенні пептидного агоніста (3С-С, що описується тут. Таблетки, капсули або інші форми представлення, що надаються в дискретних одиницях, можуть з метою зручності містити кількість сполуки, що описується тут, яка є ефективною в такій дозі, або вони можуть призначатися у вигляді їх множини, наприклад, множини одиниць, що містять від 25 мкг до 2 мг або приблизно від 100 мкг до 1 мг. Визначення точної кількості сполуки, що прописується пацієнту, буде обов'язком лікуючого лікаря. Однак доза, що використовується, буде залежати від ряду чинників, що включають вік і стать пацієнта, конкретне порушення, що піддається лікуванню, і його тяжкість.
У різних варіантах здійснення дозовану одиницю призначають разом з їжею в будь-який час дня, без їжі в будь-який час дня, з їжею після утримання від їжі протягом ночі (наприклад, разом з сніданком), після легкої закуски з низьким вмістом жиру у час, коли час лягати спати. В одному конкретному варіанті здійснення дозовану одиницю призначають до або після вживання їжі (наприклад, прийому їжі). У подальшому варіанті здійснення дозовану одиницю призначають приблизно за 15 хвилин - 1 годину до споживання їжі. У різних варіантах здійснення дозовану одиницю призначають один раз на день, два рази на день, три рази на день, чотири рази на 60 день, п'ять разів на день або шість разів на день. У певних варіантах здійснення дозована одиниця і добова дози еквівалентні.
У варіантах здійснення даного винаходу, що стосуються комбінованої терапії точна кількість кожного з двох або більше активних інгредієнтів в дозованій одиниці буде залежати від необхідної дози кожної сполуки. Тому корисним може бути створення дозованої одиниці, яка буде, при призначенні відповідно до конкретної схеми введення доз (наприклад, схемою введення доз, в якій задане певне число одиниць і конкретне хронометрування введення), доставляти дозу кожної сполуки, що дорівнює дозі, яка призначалася б у разі лікування пацієнта лише однією сполукою. В інших випадках можливо, бажаним буде створення дозованої одиниці, яка буде доставляти дозу однієї або більше сполук, яка менше дози, яка призначалася б у разі лікування пацієнта лише однією сполукою. Нарешті, можливо, бажаним буде створення дозованої одиниці, яка буде доставляти дозу однієї або більше сполук, яка перевищує дозу, яка призначалася б у разі лікування пацієнта лише однією сполукою.
Фармацевтична композиція може включати додаткові інгредієнти, що включають, але без обмеження, активні інгредієнти і формоутворюючі засоби, що описуються тут. У певних варіантах здійснення один або більше терапевтичних засобів дозованої одиниці може знаходитися в препараті з тривалим або контрольованим вивільненням, а додаткові терапевтичні засоби можуть не знаходитися в препараті з тривалим вивільненням. Наприклад, пептид або агоніст, що описується тут, може знаходитися в препараті з контрольованим вивільненням або в препараті з тривалим вивільненням в тій же дозованій одиниці, що і інший агент, який може знаходитися або може не знаходитися в препараті або з контрольованим вивільненням або з тривалим вивільненням. Таким чином, в певних варіантах здійснення бажаним може бути забезпечення негайного вивільнення одного або більше агентів, що описуються тут, і контрольоване вивільнення одного або більше інших агентів.
Даний винахід був описаний з посиланням на деякі, наведені як приклади варіанти його здійснення. Однак кваліфікованим в даній галузі техніки фахівцям буде видно з всією очевидністю, що можливе втілення за даним винаходом в конкретних формах, що відрізняються від форм, наведених як приклади варіантів здійснення, описані вище. Таке втілення можливе, не виходячи за межі суті за даним винаходом. Наведені як приклади варіанти здійснення є тільки ілюстративними і не повинні вважатися такими, що обмежують будь-яким чином. Об'єм
Зо за даним винаходом визначається прикладеною формулою винаходу і її еквівалентами, а не попереднім описом.
ПРИКЛАДИ сО-С пептиди, що є агоністами, або їх фармацевтично прийнятні солі, що описуються тут, були приготовані за допомогою хімічного твердофазного синтезу і природного укладання (окислення киснем повітря) Атегісап Реріде Сотрапу (Зиппумаіє, СА). Пептиди і їх послідовності представлені нижче (де амінокислотна послідовність являє собою стандартний однобуквенний код, а "ре" означає фосфосерин):
Приклад 1: Ефекти лужної і кислих фосфатаз на субстрати, що є пептидами
Для реакцій з використанням лужної фосфатази вихідні розчини пептидів готували в концентрації 1 мг/мл в 0,1 М Ттгі5-НСЇІ рн 8, і їх зберігали при -20 "С до проведення аналізів. Для реакцій з використанням кислих фосфатаз вихідні розчини пептидів готували в концентрації 1 мг/мл в 50 мМ фосфату натрію рн 6, і їх зберігали при -20 "С до проведення аналізів.
Реакція з використанням лужної фосфатази
Лужна фосфатаза кишечника теляти (СІР) була отримана від Мем Епдіапа Віої! аб», Ір5м/ісий,
МА, каталожний Мо МО2905. Реакційний розчин з СІР готували за допомогою розведення буфером (50 мМ КСІ, 10 мМ Ттгі5-НСІ рН 8, 1 мМ Масіг, 50 95 гліцерину) до 0,5 одиниць/мкл.
Реакційні розчини з лужною фосфатазою складали в загальних об'ємах - 20 мкл, що містять: 2 мкл 10Х буфера для СІР (1М Масі, 500 мМ Ттгі5-НСЇ рн 8, 100 тм Масіг») 2 мкл вихідного розчину пептиду (1 мг/мл)
12 мкл НгО 4 мкл лужної фосфатази (0, 0,5 або 2 одиниці)
Реакційні розчини обережно змішували і інкубували протягом 90 хвилин при 37 "С. Ці реакційні розчини зберігали при -20 "С до аналізу. Для аналізу реакційних розчинів 7,5 мкл обробленого СІР пептиду розбавляли до 50 мкл з використанням 0,1 95 мурашиної кислоти у воді до кінцевої концентрації, що дорівнює 10 мкМ. Кінцевий розчин в об'ємі 20 мкл потім аналізували з допомогою І! СМ5 (рідинної хроматомас-спектрометрії) з використанням умов, представлених в таблиці 1 нижче.
Складали контрольні реакції для ферментативної активності, що містять 10 мМ п- нітрофенілфосфат замість пептиду. Після інкубації реакції розбавляли з використанням 0,1 мл 100 мМ боратного буфера рн 9 їі зчитували оптичну густину при 405 нм для контролювання появи п-нітрофенолу.
Реакції з використанням кислих фосфатаз
Кисла фосфатаза картоплі (РОАР) була отримана від бідта, 51. І оці5, М5., каталожний Мо
Р1146, а кисла фосфатаза передміхурової залози людини (НиРгАР) була отримана від МР
Віоспетіса!5, ЗоЇоп, ОН, каталожний Мо 153872. Кислі фосфатази розводили із забезпеченням розчину, що містить 0,5 одиниць АР/мкл, використовуючи 50 мМ ацетат натрію рН 5, 0,2 мМ
Масі». Реакційні розчини з кислими фосфатазами складали в загальних об'ємах - 20 мкл, що містять: 2 мкл 10Х буфера для кислої фосфатази (500 мМ ацетат натрію рН 5,2, 2 мМ Масіг») 2 мкл вихідного розчину пептиду (1 мг/мл) 12 мкл НгО 4 мкл кислої фосфатази (0,5 або 2 одиниці)
Реакційні розчини обережно змішували і інкубували протягом 90 хвилин при 37 "С. Реакційні розчини зберігали при -20 С для аналізу пізніше. Для аналізу 7,5 мкл реакцій з кислою фосфатазою розбавляли до 50 мкл з використанням 0,1 95 мурашиної кислоти у воді до кінцевої концентрації, що дорівнює 10 мкМ. Кінцеві реакції в об'ємі 20 мкл потім аналізували з допомогою ЇСМ5 з використанням умов, представлених в таблиці 1 нижче. Складали контрольні реакції для ферментативної активності з розбавленням до 10 мМ п-
Зо нітрофенілфосфату замість пептиду. Після інкубації реакції розбавляли з використанням 0,1 мл 100 мМ боратного буфера рн 9 їі зчитували оптичну густину при 405 нм для контролювання появи п-нітрофенолу.
Таблиця 1
Аналіз за допомогою Ї! СМ5 відношенні) 0.119880 Щ | 2 77124 | ..ЮюД98 6 Щ | 2 7252 | .юЙй20.... | .ЮюЮюЮю80 5 ж5н |" 71262 | 20... |... 80 2 ж5Кюгж ( 7212 | ло 17777119 2 302 | .-.ЮЙ98 6 юЮЩ | 2 7356... | .ЮЙБМ 98 6 ЮДЩ | 2
Таблиці 2 і З показують, що у використовуваних умовах 0,5 одиниць лужної фосфатази кишечника для аналізу теляти (рН 8) і 0,5 одиниць або кислої фосфатази картоплі, або кислої фосфатази передміхурової залози людини (рн 5) ефективно гідролізували п-нітрофенілфосфат.
Чутливість пептиду 1 і пептиду 2 до обробки фосфатазами оцінювали за допомогою аналізу продуктів реакції з допомогою І С-М5. Таблиці 2 і З показують, що при рН 8 лужна фосфатаза кишечника теляти ефективно дефосфорилювала пептид 1 і пептид 2. У відмінність від лужної фосфатази, кислі фосфатази картоплі і передміхурової залози людини були дуже неефективними в дефосфорилюванні пептиду 1 в умовах, в яких вони ефективно гідролізували п-нітрофенілфосфат (таблиця 2). Кисла фосфатаза передміхурової залози людини була також дуже неефективною в дефосфорилюванні пептиду 2 (таблиця 3).
Як окремий контроль, пептид З обробляли і не обробляли лужною фосфатазою кишечника теляти, і результуючі реакції аналізували з допомогою І С-М5. Обробка СІР не впливала на пептид З (не представлені дані).
Таблиця 2
Дефосфорилування пептиду 1 свині ник МИТНІ Гнишене КИЖВ залишається (90 лований (90 залишається (90 лований (90
Лужна фосфатазарНн8| /-:/ 0 | 77/100 17777077 177711лов1С
Кисла фосфатаза зареня 10016181
Кисла фосфатаза передміхурової залози 100 93,8 62 людини рН 5
Таблиця З
Дефосфорилування пептиду 2 я ввеневани нн КО нишінтсю НІ. залишається (96)| лований (95) |залишається (95)| лований (95)
Лужна фосфатазарнії| -:/ 0 2 |1777/л1об 17777077 177111лов1
Кисла фосфатаза передміхурової залози 100 95,9 41 людини рН 5
Приклад 2: Акумулювання сОМР в клітинах 184, що використовується для аналізу активності (0-0.
Для аналізу СОМР 4,5х105 клітин Т84/мл вирощували протягом ночі в 24-ямкових планшетах для культивування тканин. На наступний день клітини 184 промивали двічі 1 мл ОМЕМа20 мМ
МЕ5 (рН 5) або ОМЕМа50 мМ бікарбонат натрію (рН 8), при цьому ці буфери не містили сироватку. Після другого промивання клітини інкубували з 450 мкл 1 мМ ізобутилметилксантину (ІВМХ) в буфері або з рН 5, або з рН 8 протягом 10 хвилин при 37 "С для інгібування будь-якої фосфодіестеразної активності. Потім пептиди розбавляли буфером або з рН 5, або з рН 8 до 10х концентрації. Розчин пептиду в об'ємі, що дорівнює 50 мкл, розбавляли до кінцевого об'єму, що дорівнює 500 мкл, суспензією клітин Т84, доводячи концентрацію кожного пептиду до 1х.
Аналіз кривих, що визначаються одинадцятьма точками, був виконаний для кожного пептиду, з використанням кінцевих концентрацій пептидів, що досліджуються в кожному аналізі, в нМ: 10000, 3000, 1000, 300, 100, 30,10,3,1,0,3, 01.
Зо Не було контролю для пептидів, що використовується для визначення ендогенних рівнів сОМР. Пептиди інкубували протягом 30 хвилин при 37 "С. Через 30 хвилин видаляли супернатанти, і клітини лізували з використанням 0,1 М НС. Клітини лізували протягом 30 хвилин на льоду. Через 30 хвилин лізати відсмоктували піпеткою, вміщували в 96-ямковий планшет для НРІ С і центрифугували при 1000х9 протягом 10 хвилин для видалення будь-якого клітинного дебрису. Супернатанти, отримані в результаті попереднього центрифугування, видаляли і вміщували в новий 9б-ямковий планшет для НРІС. Зразки розбавляли рівним об'ємом 1 М ацетату амонію (рн 7) для нейтралізації зразків для кращої хроматографії. Для побудови калібровочної кривої 2х СМР готували в 0,1 М НС і потім розбавляли рівним об'ємом 1 М ацетату амонію, з отриманням наступних кінцевих концентрацій в нМ: 1024, 512, 256, 128, 64, 32,16,8, 4,21.
Концентрації СОМР визначали в кожному зразку, використовуючи представлені в таблиці 4 умови І. С-М5 і певну розрахунково-калібровочну криву. Значення ЕСзо розраховували на основі графіків залежності відповіді від концентрації, створених за допомогою програмного забезпечення сСгарпРаа Р'гізт.
Таблиця 4
Умови І С-М5 с й . Час витриму- Енергія Об'єктив Час полука: Перехід . витримування вання (мсек) | зіткнення (В) труби (хв3) 1,0
І НТ РАЇ. автодозатора: рази: 270100 Її 0 "
Градієнт: 77720177 1711 Її нти о То ох по
Здатність пептиду 1 і пептиду 2 і їх дефосфорилованих форм до стимуляції синтезу СОМР в клітинах Т84 при рН 5 перевіряли за допомогою інкубації цих клітин з пептидами з подальшим визначенням акумульованого внутрішньоклітинно сСОМР з допомогою ІС-М5. Таблиця 5 показує, що пептид 1 і пептид 2 мають ефективність, схожі в такої пептиду 3, в стимулюванні синтезу СОМР при рН 5. Проте дефосфориловані пептид 1 і пептид 2 були менш ефективними в аналізі з використанням клітин Т84, ніж пептид 3.
Таблиця 5
Відповідь клітин 184 у вигляді синтезу СОМР
Пептидї 77777771 19877771
Також визначали в двох повторах способом, схожим з описаним вище способом, відповідь клітин Т84 у вигляді синтезу СОМР на пептид 5 і пептид 6. ЕС5о при рН 5 для пептиду 5 дорівнювала 14,7 нМ, а ЕСво при рН 5 для пептиду 6 дорівнювала 39,2 НМ.
Приклад 3: Конкурентне зв'язування радіоліганду з клітинами 784
Інтактні клітини Т84 людини з Американської колекції типових культур (АТСС; Мапаззав, МА) використовували для експериментів по конкурентному зв'язуванню радіоліганду. Клітини 784 вирощували в моношарах в пластмасових матрацах Т-150 до 60-70 90 конфлюентності в модифікованому Дульбекко середовищі Ігла: середовищі Е-1250/50 Хема (ЮМЕМ/Е12) Ж 5 95 фетальної телячої сироватки (ЕВ5). Клітини збирали за допомогою обережного зішкрібу з використанням шкребка для клітин з подальшим центрифугуванням при 2000х9д протягом 10 хвилин при 4 "С. Клітини двічі промивали за допомогою обережного ресуспендування в забуференому фосфатом сольовому розчині (РВ5) і їх збирання з допомогою центрифугування, як описано вище.
Радіоліганд Г2ІГ5Тр готували за допомогою розчинення ста мікрограм (100 мкг)
МТЕМССЕЇ ССМРАСАССУ (ентеротоксину ЗТр; Васпет Н-6248) в 0,5 мл води і передавали
Реїкіп-ЕЇІтег І їе апа Апапїуїіса! Зсіепсез (М. ВіШегіса, МА) для йодування, використовуючи спосіб з використанням лактопероксидази, викладений в (Магспапоїї5, 9.9У., "Ап еп7утіс теїпоа ог Те їгасе іодіпайоп ої іттиподіобиїйй5 апа оїНег ргоївїіп5, " Віоспеїт у). 1969, 113, 299-305). Реїкіп-
ЕІтег очистила мічений індикатор з допомогою НРІС, використовуючи колонку УМаїеге С-18 (Вопаарак (25 см), заздалегідь урівноважену з використанням 10 мМ ацетату амонію рн 5,8. До колонки застосовували градієнт з 0 до 2595 ацетонітрилу протягом 60 хв. з подальшим ізократичним елююванням з використанням 2595 ацетонітрилу протягом ще 20 хв. За допомогою цього способу розділяли дві монойодовані форми один від одного і від неміченого попередника. Другий монойодований пік (пік 2), який характеризувався часом елюювання - через 64 хв. і відповідав йодуванню четвертого тирозину, використовували як мічений індикатор в аналізі. Мічений індикатор мав специфічну активність, що дорівнює 2200 Кі/ммоль. Після прибуття індикатор зберігали в аліквотах при -20 "С.
Реакції зв'язування складали в двох повторах в загальних об'ємах - 0,2 мл, що містять 2,5х105 клітин Т84 (0,25 мг білки), 200000 імпульсів/хв. /22Ц-5Тр (41 фмоль, 200 пМ), 0,1-3000
НМ конкурент і 0,5 95 бичачого сироваткового альбуміну (ВЗА). Аналізи зв'язування проводили при рН 5,0 в ОМЕМ/20 мМ 2-(М-морфоліно)етансульфокислоті (МЕ5). Аналізи зв'язування при рН 8,0 виконували в ОМЕМ/20 мМ М-2-гідроксіетилпіперазин-М'-2-етансульфокислоті (НЕРЕ5)/50 мМ бікарбонату натрію. Контрольні реакції не містили конкурент (тотальний) або не
Зо містили клітини.
Спочатку готували буферні розчини, потім додавали В5А, що не містить протеази до 0,5 95.
Радіоліганд додавали до кінцевої концентрації, що дорівнює 0,001 мкКі/мкл. Приготування вихідних розчинів пептидів-конкурентів здійснювали за допомогою розчинення пептидів до 1 мг/мл в 50 мМ фосфаті натрію рН 6,0. Концентрації розраховували на основі молекулярної маси пептидів, наведеній в сертифікаті аналізу. Розведення конкурента перетворювали в 50 мМ фосфат натрію рН 6,0, який містив 20-кратну кінцеву концентрацію пептиду, для дослідження в реакції зв'язування (20Х конкурент).
Реакції зв'язування складали в наступному порядку: і. радіоліганд і ВБА в буферному розчині, і. 10 мкл 20Х конкурента, ії. клітини Т84.
Реакції зв'язування обережно змішували і інкубували при 37 "С протягом 1 год. Розділення радіоліганду, що зв'язується з мембраною, від радіоліганду, що не зв'язується, проводили за допомогою пропущення реакцій зв'язування через 2,5-см фільтри з скловолокна УУпайтап СБЕ/З (заздалегідь оброблені 1 95 полівінілліролідоном в РВ5), використовуючи фільтрацію під вакуумом. Фільтри двічі промивали 5 мл холодного як лід буфера РВ5, і вимірювання захопленого радіоліганду проводили в сцинтиляційному лічильнику. Визначення специфічного зв'язування здійснювали за допомогою віднімання зв'язаної радіоактивності, виходячи з реакції, яка містила надмірну кількість конкурента (1 мкМ), зі зв'язаної радіоактивності кожного зразка.
Побудову кривих конкурентного зв'язування радіоліганду здійснювали, використовуючи
СгарпРайд Ргізт (СгарпРай Боймжаге, Зап Оіеєедо, СА), і дані аналізували з використанням нелінійної регресії для розрахунку концентрації конкурента, яка приводила до зв'язування 50 9о радіоліганду (ІСво). Уявну константу рівноваги при дисоціації (Кі) для кожного конкурента отримували, виходячи із значень ІСбхо і заздалегідь зробленої оцінки константи дисоціації для радіоліганду, Ка-15 нМ, використовуючи спосіб (Спепд апа Ргизхоїй, (1973) Віоспет. РНагтасо!). 22(23) 3099-3108). Концентрація радіоліганду, що використовується в цих аналізах, що дорівнює 200 пМ, була дуже невеликою в порівнянні з його константою дисоціації, розрахована ІСбо і значення Кі (таблиця 5) були в суті ідентичними.
Таблиця 6
Аналіз конкурентного зв'язування радіоліганду
Пептид2 06777711
Таблиця 6 показує, що пептид 1 і пептид 2 мають ефективність, схожі з такою пептиду 3, в зв'язуванні при рН 5. Однак дефосфорилований пептид 1 і пептид 2 мають більш низьку спорідненість до ЗС-С, ніж пептид З в аналізі зв'язування.
Приклад 4: Проходження вмісту через шлунково-кишковий тракт мишей
Метою цього аналізу було дослідження ефекту С пептидів, що є агоністами гуанілатциклази, на іп мімо проходження вмісту через шлунково-кишковий тракт мишей. Встановлено, що агоністи гуанілатциклази С при пероральному введенні доз збільшують відстань во, на яку переміщається їжа з вугіллям у мишей.
Для аналізу самиць мишей СО-1 (п-10 на групу) вагою 25-30 г піддавали голодуванню протягом ночі, і вони отримували необмежений доступ до води. Активоване вугілля (20 г; 100 меш; Зідта каталожний Мо 242276) суспендували в 200 мл аравійської камеді (100 мг/мл) і перемішували протягом щонайменше однієї години. Пептиди, що досліджуються, готували в носії - 20 мМ Ттіз рН 6,9.
Досліджуваний пептид і носій вводили в дозах, що складають 200 мкл, за допомогою годування через зонд. Через сім хвилин після введення доз досліджуваних пептидів вводили за допомогою годування через зонд дозу, що дорівнює 200 мкл, суспензії вугілля в аравійської камеді. Через 15 хвилин мишей умертвляли за допомогою надмірної дози СО». Витягували шлунково-кишковий тракт від стравоходу до сліпої кишки. Вимірювали загальну довжину тонкої кишки від сполучення з воротарем шлунка до клубово-сліпокишкового сполучення. Вимірювали відстань, на яку перемістилося вугілля, від сполучення з воротарем шлунка до вугільного фронту. Відстань (95), на яку сталося переміщення, визначали як (відстань, на яку перемістилося вугілля/загальна довжина тонкої кишки) х100. Дані вводили в програму програмного забезпечення СгарпРаай Ргіз5т і аналізували з використанням АОМА (дисперсійного аналізу), використовуючи після цього критерій множинного порівняння Бонферроні.
Використовуючи пакет програм сСгарпРай Ргізхт, була також визначена залежність у вигляді графіків даних і ЕЮОво.
Були визначені ефекти в залежності від дози короткочасних призначень пептиду 4, пептиду
Зо 1, пептиду 2, дефосфорилованої форми пептиду 1 і дефосфорилованої форми пептиду 2 на проходження вмісту через шлунково-кишковий тракт самиць мишей СО. Відстань, на яку перемістився вугільний фронт через сім хвилин, представлена у вигляді процента від загальної довжини тонкої кишки, використовували для розрахунку значень ЕОзхо (таблиця 7).
Таблиця 7
Прискорення проходження вмісту через верхні відділи шлунково-кишкового тракту мишей
Таблиця 7 показує, що дефосфориловані форми пептиду 1 і пептиду 2 виявили зменшену ефективність в порівнянні з пептидами, що відповідають їм, після перорального призначення в моделі проходження вмісту через верхні відділи шлунково-кишкового тракту мишей.
Приклад 5: Секреція соку в кишкових петлях щурів
Ефект 50-С пептидів, що є агоністами, на секрецію досліджували за допомогою введення описуваних тут ЗС-С пептидів, що є агоністами, безпосередньо в ізольовану петлю у щурів дикого типу.
Ізоляцію петель здійснювали за допомогою перев'язки в ході хірургічного втручання трьох петель в тонкій кишці щура. Методологія утворення перев'язаних петель була схожа з тією, яка описана в (ІГопаоп еї аї., 1997, Ат. 9. Ріузіої., р. 593-105). Петлі зосереджували приблизно в центрі і на відстанях, що становлять 1-3 см. У петлі вводили 200 мкл або пептиду/агоніста 50-С (0,1-5 мкг), або носія (20 мМ Ттгі5, рН 7,5 або буфера НЕРЕЗ Клебса-Рінгера (ККОН), що містить мМ глюкозу). Петлі посікли після того, що складає аж до 90 хвилин часу відновлення функції. 10 Реєстрували вагу кожної петлі до і після видалення соку, що міститься в них. Також реєстрували довжину кожної петлі. Для визначення ефектів 5С-С пептидів, що є агоністами, що описуються тут, на секрецію розраховували відношення ваги до довжини (М//) для кожної петлі. Також визначали об'єм соку в петлі.
На фіг. 2 і в таблиці 8 представлені дані, що демонструють збільшення секреції соку, рН і секреції бікарбонату в перев'язаних петлях дванадцятипалої кишки щурів. На фіг.2 демонструється, що пептид 2 має ефективність, схожу з такою пептиду 4, у викликанні накопичення соку в перев'язаних петлях дванадцятипалої кишки. У таблиці 8 представлені результати, отримані в перев'язаних петлях дванадцятипалої кишки щурів при використанні 2,5 мкг пептиду на петлю.
Таблиця 8
Секреція соку, підвищення рн і секреція бікарбонату
Швидкість накопичення Швидкість акумуляції
Приклад 6. Іп міго метаболізм в соку петлі худої кишки миші
Метою цього дослідження було визначення стабільності фосфорилованих пептидів в соку петлі худої кишки миші. У цьому дослідженні використали пептид 2, дефосфорилований пептид 2 (дефосфо-пептид 2), пептид З і мічений радіоактивними ізотопами пептид 2. Мічений радіоактивними ізотопами пептид 2 був синтезований з використанням "ЗС, "»М-мічених аланіну і лейцину (тобто з послідовністю ССрбГ зСв/ МІ ССМРГЗСв, "МАСТОС).
Кожний пептид був синтезований Атегісап Рерііїде Сотрапу, Іпс. і зберігався з десикантом при -20 "С. 1 мг/мл розчин кожного з немічених пептидів готували в 1 М Ттгі5-НСІ ((гідроксиметил)
Зо амінометану гідрохлориду) рН 8 безпосередньо перед проведенням аналізу з використанням соку кишкової петлі миші. 500 нг/мл розчин 730, 75М-міченого пептиду 2 готували в 0,1 95 мурашиній кислоті у воді і використовували для розведення зразків худої кишки для аналізу з допомогою І С-М5/М5 після цього аналізу.
Для дослідження метаболізму пептиду 2, дефосфо-пептиду 2 і пептиду З іп міго пептиди інкубували в соку худої кишки миші, витягнутому з перев'язаних в тонкій кишці миші петель. Для отримання соку мишей піддавали голодуванню протягом ночі із забезпеченням повного доступу до води. Їх піддавали анестезії за допомогою фторованого простого ефіру для хірургічного втручання і лапаротомії, в ході якої тонка кишка була тимчасово виведена на поверхню тіла.
Утворення петель худої кишки довжиною 3-4 см здійснювали за допомогою накладення швів, що починаються на відстані 7 см від сфінктера воротара шлунка. Після утворення петель в них вводили 200 мкл буфера у вигляді забуференого фосфатом сольового розчину (РВ5) (10 мм, рН 7,4). Черевну стінку і шкіру тварин потім зшивали, і тваринам дозволяли відновитися протягом 30 хвилин. Після відновлення тварин умертвляли, потім висікали петлі, і сік, що знаходився всередині, витягували і зберігали при -80 "С до використання.
У разі кожного пептиду 25 мкл 1 мг/мл вихідного розчину пептиду додавали до 25 мкл 1 М
Ттів-НСЇ ї 25 мкл 10х буфера для фосфатази кишечника теляти (СІР), що містить 500 мМ Ттгів-
НСІ, 1 М хлорид натрію (масі), 01 мМ хлорид магнію (МосСіг), рН 8. Реакції ініціювали за допомогою додавання 175 мкл соку з петлі худої кишки миші або 175 мкл 1 М Ттгі5-НСІ рн 8 буфера у разі контрольних реакцій. Кінцева концентрація кожного пептиду становила 100 пг/мл.
Реакції постійно перемішували і зберігали при 37 "С на планшетному шейкері. У моменти часу, що дорівнюють 0, 2, 5, 10, 20, 30, 60, 90 і 120 хвилинам після додавання соку з петлі худої кишки миші, 25-мкл аліквоти відбирали і додавали до 25 мкл 12 95 трихлороцтової кислоти при 4 "С для зупинки реакції. З метою розведення в ці реакції додавали ще 200 мкл 0,1 965 мурашиної кислоти у воді. Потім ці зразки піддавали подальшому розведенню за допомогою взяття 20 мкл кожного зразка і його додавання до 480 мкл 0,1 96 мурашиної кислоти у воді, що містить 500 нг/мл 730, »М-міченого пептиду 2 як внутрішній стандарт.
Концентрацію пептиду 2, дефосфо-пептиду 2 і пептиду З в зразках визначали з допомогою
І С-М5/М5. Всі зразки аналізували, використовуючи потрійний квадрупольний мас-спектрометр
Аррієй Віозузіет5/МО5 5СІЕХ АРІ 4000, оснащений системою для рідинної хроматографії високого розрізнення (НРІ С). Мас-спектрометр працював в режимі моніторингу множини реакцій (МКМ), з розрізненням, встановленим на 1,2 Да. Інструментальні і хроматографічні параметри для кожної сполуки підсумовані в таблиці 9.
Таблиця 9
Параметри методу аналізу за допомогою І С-М5/М5 для пептиду 2, дефосфо-пептиду 2 і пептиду 3, і 130, »М-міченого пептиду 2
Час Різниця | | Різниця | Час
І . потенціалів Енергія потенціалів
Сполука: Перехід витримки 4. . витримки (мсек) при витримцізіткнення (В)| на виході з (хв.) (В) камери (В) пептид 2 потоку: ін'єкування:
ШИ нні пні йолійнйннини Й спирт:вода
Градієнт: | Часбхв) | ЗА | 98 | !/|/ ї/Ї 11011198 ЇЇ 2 1 Щ(Ї її 11111105 | 98 | 2 1 Ф / її 11111106 | 20 | 8 5 Щ Ф / її 11111201 20 | 8 1 щЩщ / її « нн ки В: и и Я ПО ПО 11111750 1198 | 2 1 Щ їЇ її
Дані І С-М5/М5 обробляли, використовуючи програмне забезпечення Апаїузі версію 1.4.2 (Арріїеа Віозузіет5/МО5 ЗСІЕХ). Відношення площ піків (відношення площі піка, що відповідає аналіту, до площі піка, що підходить внутрішньому стандарту) використовували для розрахунку частини, що залишається в процентах кожного пептиду.
На фіг. З демонструється частина, що залишається в процентах пептиду 2 і дефосфо- пептиду 2, і пептиду 3, визначена в дев'ять моментів часу під час інкубації протягом 120 хвилин в соку худої кишки миші і в контрольній реакції (1 М Тгіб5-НСЇІ) при 37 "С. Після інкубації в соку з петлі худої кишки миші залишалося лише 5,3 956 пептиду 2 через 120 хвилин. У цій реакції утворювався метаболіт, дефосфо-пептид 2, і його концентрація збільшувалася протягом перших 20 хвилин, а потім демонструвала повільне зниження протягом іншого часу. У контрольній реакції пептид 2 не зазнавав метаболізму, і дефосфо-пептид 2 не утворювався.
Після інкубації в соку худої кишки миші залишалося лише 5,6 95 дефосфо-пептиду 2 через 120 хвилин. На відміну від цього, дефосфо-пептид 2 не зазнавав метаболізму в контрольній реакції.
Пептид З швидко метаболізувався і не виявлявся через 90 хвилин в соку худої кишки миші. У контрольній реакції пептид З не зазнавав метаболізму.
Пептид 2, його метаболіт - дефосфо-пептид 2 і пептид З зазнавали метаболізму в соку з петлі худої кишки миші. Утворення дефосфо-пептиду 2 відмічалося, коли пептид 2 інкубували в соку з петлі худої кишки миші при 37 "С. Деградація дефосфо-пептиду 2 і пептиду З проходила швидше такої пептиду 2.
Приклад 7: Випорожнення рідкого вмісту з шлунка щурів з індукованим з використанням стрепозотоцину (517) діабетом
Був вивчений ефект пептидів 2 і 3, що вводяться через посередництво годування через зонд, на випорожнення рідкого вмісту з шлунка (ГОЕ) у щурів з індукованим з використанням стрепозотоцину (517) діабетом. Самців дорослих щурів (Зргадое-Оаміеу; п-60) вагою (300 г (Тасопіс, що поставляються) вміщували в контрольовані умови кімнатної температури (22 "С) ії циклу світло-темрява (12:12 год.) з вільним доступом до води і їжі. Після адаптаційного періоду, що становить один тиждень, починали протокол індукції діабету типу І з допомогою 512.)
Для індукції діабету типу І у тварин експериментальної групи з використанням 512 (п-50), їм призначали схему внутрішньоочеревинних ін'єкцій 512 (20 мг/кг), що міститься в цитратному буфері, кожний день протягом 5 днів. Контрольна група отримувала рівний об'єм носія (п-10) в рамках тієї ж схеми ін'єкцій. Всім тваринам давали 9 тижнів для розвитку діабету/відновлення від ін'єкцій. Рівні глюкози в крові контролювали через 5 днів після ін'єкції 512 в день 0 (тобто в день 6) і на тижні 1, 2 і 10 (тобто на початку тижня 10 - день експерименту). Зразки крові брали з хвостової вени, за винятком дня експерименту по випорожненню рідкого вмісту з шлунка (І СЕ) (початок тижня 10), коли кров брали безпосередньо з серця.
У процедуру І СЕ було включено 6 груп (п-10/групу), з яких п'ять груп страждали на діабет, а
Зо одна група не страждала на діабет. Перед експериментом по І СЕ в їжі відмовляли протягом ночі, тоді як у воді відмовляли за 2 год. до початку процедури випорожнення шлунка.
Пептид З і пептид 2 розчиняли по окремості в носії - 20 9о розчині сахарози, що містить 0,1 мг/мл фенолового червоного. Дози лікарських засобів у разі використовуваних сполук складали (в мг/кг): 0,1 (у разі пептиду 2 і 3), 0,3 і 1,0 (у разі лише пептиду 2). Для дослідження їх ефекту на
І СЕ 0,5-мл об'єм розчину лікарського засобу доставляли потім через наконечник 18-розміру зонда для парентерального годування (довжиною б см) в шлунок або тварин з діабетом, або контрольних тварин. Кожна тварина в експериментальній групі, що страждає на діабет, отримувала одну дозу лікарської речовини - сполуки ІгопиУоой (пептиду 2 або 3). Тваринам групи, що не страждає на діабет, вводили схожий об'єм лише розчину носія. Потім всім тваринам давали 15 хвилин, щоб сталося випорожнення шлунка, після чого тварин піддавали евтаназії з використанням фторованого простого ефіру.
Після евтаназії, за допомогою лапаротомії, отримували доступ до шлунка, і у разі кожної тварини накладали лігатури на нижній стравохідний сфінктер і сфінктер воротара. Потім завдяки висіченню діафрагми оголяли серце, брали зразок крові, і визначали рівень глюкози з допомогою глюкометра. Потім шлунок тварини висікали і зберігали протягом ночі в 10-мл пробірці, що містить 95 95 етанол. Потім тканину гомогенізували, піддавали центрифугуванню (двічі при 40000 х д протягом 30 хв.), і перевіряли оптичну густину супернатанту в спектрофотометрі (ВіоМаїе 3, Тпептозресігопіс, Іпс.) при довжині хвилі - 410 нм. Результати порівнювали з "нульовим значенням", отриманим внаслідок введення розчину сахарози з феноловим червоним в шлунок тварини, яка була відразу ж умертвлена, а його шлунок витягнутий для визначення "процента рідкого вмісту", що утримується, для кожної групи.
Дані аналізували по показнику середнього значення (ж стандартна погрішність середнього значення (ЗЕМ)) в процентах рідкого вмісту, втриманого у умертвлених в момент часу - 15 хв. тварин. Статистичну значущість визначали, використовуючи АМОМА і після цього критерій порівняння Ст'юдента-Ньюмена-Кейлса. Статистична значущість була встановлена на Р«е0,05.
Рівні глюкози натщесерце як у тварин з 512-індукованим діабетом, так і у контрольних тварин становили х300 мг/дл в день експерименту по випорожненню шлунка. Загальна вага тварин з 5Т2-індукованим діабетом була відчутно меншою (приблизно 150 г в середньому) такої тварин без діабету в день експерименту. Вага у разі обох груп тварин становила 60 приблизно 300 г в момент початку піддання впливу 517; вага не підданих впливу тварин зросла,
в середньому, на 130 г протягом 10 тижнів до процедури ГОЕ, тоді як вага тварин з 512- індукованим діабетом залишалася постійною (-300 г) до голодування (приблизно 280 г в середньому).
Були виконані експерименти для визначення ефекту пептидів 2 і З на СЕ у щурів з 512- індукованим діабетом (9 тижнів). Одна доза пептиду З (0,1 мг/кг) і три дози пептиду 2 були оцінені. Дані (фіг. 4) вказують на те, що щури з 512-індукованим діабетом демонстрували значне сповільнення випорожнення рідкої їжі з шлунка через 15 хв. після введення носія в порівнянні з контрольними щурами (88,24-4-7,12 95 утримання в порівнянні з 45,34-7,1 95. у контролів).
Ця істотна відмінність між тваринами з 5ЗТ2-індукованим діабетом і контролями також розповсюджувалася на тих тварин з діабетом, яким вводили пептид 2 і пептид 3, як розраховано з використанням після цього критерію множинного порівняння Ст'юдента-
Ньюмена-Кейлса. У разі пептиду 2 дві більш високі дози (0,3 і 1,0 мг/кг) значно збільшували ступінь І СЕ в порівнянні з тваринами з діабетом, які отримали лише розчин носія.
Результати даного дослідження показують, що існувало значне сповільнення швидкості І ЗЕ у тварин з 512-індукованим діабетом (яким вводили носій) в порівнянні з контролями, що не страждають на діабет. Крім того, дані однофакторного дисперсійного аналізу (АМОМА) з використанням після цього критерію множинного порівняння (Ст'юдента-Ньюмена-Кейлса) вказують на те, що статистично значущі відмінності в | ЗЕ з'являлися між тваринами з 512- індукованим діабетом, яким перорально вводили розчин носія, і тваринами, які отримували пептид З (0,1 мг/кг) або пептид 2 (0,3 або 1,0 мг/кг). Однак в порівнянні з контролями, що не страждають на діабет, які отримали лише розчин носія, ці вищезазначені відмінності не були видимими.
Ці дані спостережень демонструють, що пептид З був ефективний в дослідженій дозі (0,1 мг/кг) у відновленні ступенів І ОЕ до таких, що відмічаються у контролів, що не страждають на діабет. Так само пептид 2 в дозах, що призначаються перорально, що дорівнюють 0,3 і 1,0 мг/кг, відновлював ЗЕ у тварин з 5Т2-індукованим діабетом до ЇЗЕ у нормальних контролів. У найбільш низькій дозі (0,1 мг/кг) пептид 2 не відновлював статистично значущо ЇЇ СЕ до Ї СЕ у нормальних контролів, проте результати продемонстрували видиму тенденцію до зменшення
Зо процента утримуваної рідини.
ІНШІ ВАРІАНТИ ЗДІЙСНЕННЯ
Всі публікації і патенти, на які робиться посилання в цьому описі, включені сюди за допомогою посилання в тій же мірі, як якби було спеціально і окремо вказано, що кожна окрема публікація або заявка на патент включена за допомогою посилання. Якщо значення термінів в будь-якому з патентів або публікацій, які включені за допомогою посилання, суперечить значенню термінів, що використовуються в цьому описі, значення термінів в цьому описі, як передбачається, є домінантним. Крім того, у вищенаведеному обговоренні розкриті і описані тільки зразкові варіанти здійснення за даним винаходом. Виходячи з такого обговорення і супровідних креслень і формули винаходу, кваліфікований в даній галузі техніки фахівець без великих зусиль зрозуміє, що в ньому можуть бути здійснені різні зміни, модифікації і варіації, не виходячи за межі суті і об'єму за даним винаходом, який визначається наступною формулою винаходу.
Перелік послідовностей «1105 їжеойусой Рвактасечсісвів, їпе.
Сажкіс, Мах є,
Екебсеп, Апдевіка
Кеаввієт, Махсо йіпштек, Папівві Б, «305 ОВІКУВАННЯ ЗЛУВКОВО-КИШКОВИХ РОЗПАЛІВ «зо» з23355/ОТ7РвСТИ 304577 «їй» вСсТ/ВВаа10/0560в2 «ТЯ» 3010-51-09 «ї50» 61/55, «Ії» ж» 11-99 «150» 16 «3705 Патент ов верес) 3.5 «їй» 1 «Віз 17 «таз БІЛОК «?ІіЗ3» Шеучна песлідовність «ВШ» «вааїх Синтетуично створений пецтид ой» «аві» Бідмітна ознака кааа» 5) ..(1) «223 Хаві двлає собою Анд, Ю-Авв, сів, й-сіп, Рко, Віа. М-Аїа, 0-Аїа,
Чаї, Б-Ууві, Сі, ТВЕ, 0-ТВжг, Авр, Б-Авр, у-карсоксиловану двр, ЗМ, побіч; у-карбоксиловзну бій; бсамінеосувериневу кислоту (Авц), с-аміноадипінову кислоту їАда), й-амінопімелінову кисдожУу (Арій) або відсУтТНіЙ «веб «21» ВАБІАНТ айай С.О.) «2а3з нкщОо Хва;, присутній, Хва, може бути модифікованим в своїй аміногрупі метипом, етандіовою кислотою, пропандлісовою кислотою, бутавдіовою кисложою, педтандіовою кислотою, гександтіовоОою кислотою, кептандісовою кислотою або зктавдістою кислотою
ДВОХ
«й» НАБІДН «й Ї11..52) «Ва3е якщо КХаг,; відсутній, з Хааз присутній, Фо Хза; може бути модибікованим в своїй аміногрудлі метипем, етандіовою кислатою; пропандіювою ксспотою, бутандіовою кислотою, пентандієвсю кислотою, сексанлісовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислежокі. кидай» «й2їз ВАРІАНТ «й (11.3
«923» якщо як Хаа;, твЕ і Хаа» відсутні, то Хайї може бути модифікованим в своїй амінотрупі метннцом, єтандіовою киспожею,
Чпропандіовою шЖислотою, бузанціовою кислотою, пентанлісвою кислотою. гександіовою кислотою, гептандіовою кислотою або октандіовою кислотою «3502 «2215 Відмітна сзнака «Вид в. «ди3» Хайу й Хавз несалежне являють Собою Авр, у-караосксиловану двр, Біч, у карбоксидовану бів; Ам, дай, Вршт збо відсутні ебох «221» Відмітна ознака «ййй» (41.48 «йЗ3з» Хав. чвляє собою Сув щОс Б-Стув «и «221» бідмітна ознака «аа (6)..181 «223х Хває авдяє собою В-бех, Р-ТВЕ, Р-томо-бек, 4-гідроксивапаіву
Фесйат, Б-гомо"Твк, Р-Сув або с рв-Тук «ВК» «дім ВАБІТАНІ «Ейоз (Б), (Я «йа3» Хав; може бути будв'якою амінокислотою, яка може бути бесфорилаваною «20» «Рі» Бідмітнка сезнака «За Ст .. (7 «223» Хаз. авляє собою Тух, Пец, РП абе їїе «Ве «ВІ» Відмітна ознака «Ва (8). (8) «каЗ» Кава; являє собою Су або Б-Сув «п» «223 Відмітна озвака чих СЬ41 0.74) «2И3з Хвааз являє собою ТК, Ада або рРМпе «иа «ва1о Відмітна ознака «ви» (161 .,1157 «283з Кай, яВвпне собоє Сук або п- Су; «Шо «-22їз Підміна знака «Мао 7) СЕТ «Ви3» Хай. являє собою тує, й-туУуК або відсутній «Об» 1
Хаа каз Хаа Хаа Сук хХаа Хай Хаа Сув Аво РКО віз Сув Хва б5іу хав
Е Бк їй ї5 хай
«ій» й «21їз 36 «йї2» БІЛОК «2їїз Штучна послідовність «во «223» Суйтетичну створений пептид «ва» «дйї» МохиФікований залишок «шййж 153... 5) «23» Фасворидлування «400» 2
ЗбрАвр був Сув Бех Гей Сув Сув Авп орто Аза Сув Тк обіу Сув Тух ії 5. за 15 квїійж З «ії» 15 «Вій БІЛОК «ВІЗ» Штучна послідовність «280 «ваз» Сицтетично створений пептид «а» «821» Модивікований залишок «бах 5.51 «ваЗ» Ффосфорилування «400з 3
АвББ АБО Суб Сув Бех Бцец Суб Сув Дап рРхо Аіз Сув Тахо біу Сув 1 5 10 15 «210» 4 «211 16 «иійзш БІЛОК «й13ж Штучна послідовність «й» «В23з Синтетично ствоювений вептид «20» «азів» Модифіковавми залишок «дже ХВ. . (8) «-223» Фосооринуваниня «впав Я
АБО АБр оСув СУ Бех тую Сув Суб Аа РКО АЛла Сує ТЕ о спіу Сув тух 1 5 0 І5 «2810бз 5 «їх 15
Вій БІЛОК «ка» Бтучна послідсвнЕсть
«ай з «Вї» Синтаечично створеним перзий «Ваз Модифікований залишок «ваг» (8).. 5) «ф2із ФОосфоОурилування «ав.
Авр оАвБр оСув'сСув Бех Тук Сув Сув о Авап о Вхо іа Сув ТВкК о аіу Сув ї | 5 ї0 15 «Ай» Б «К11з 18 «Раз БІЛОК «ВЗ» Штучна поса адевах січ «22 «иа3» Сикталично створений пептид «220х «821» Мінишікований Залашок «Вййз (3.3 «223» Фасфорилування каой» б
Су Сув бек Бей Сув був Аве» Ехо Аза Сув Тир осіу сув тТух 1 5 то «БО» 7 «вії» «вій БІЛОК «213» Щтучна послідавнусть «вах «223» Синтетмчне створений пептид «2205 -88ї1з Медифіксований зазишок «дай ж (ЗК. (3) «ви3» сФфоасфозипування «ап» 7
Сув Сув бЗех їв Сув був оАво Рго Аїа Сув Тк сту Сув 1 З 19 «Р1ійз В «иМі» 14 «Вій БІЛОК «213з Штучна поспідовністі» «Во «3 Сипнететично створений девтий к22із Модифікований ззпУшох «вай (31: (3) «ВХ» Фосформлування «апп В сув Сук бек Тук Сув Сув дви ко Аізїа Сув ТрЕ сту Сув тух 1 5 10 «Від» З «21ї» 15 «122 БІЛОК ейї3» Шеучна поблЕДОВНА СТІ ев» «2235 Синтетично ствовений пептид «ЕЙ «й» Модифікований залив «вда (3): -233з Фосфорилувачкя п сСув'єув Зек Тух СУБ Суб АвпоРхо Аїа Сув Трх БІу Сув ї З ха «вій» 10 «ВЕ» 14 «війз ВІНОК . хшї3з Щтучзна послідовність «-22їх «ва3 сбинтетично створаний пептид «ЙО ІЙ
Сув Сув Бек пед був Сув Ав оркО ліз Сув ТЕ о сСьуУу Суд ЧуУк ії З 10 «210 1 сш 3 «вт БІЛОЮ «іЗ- Штучна песлідовиеоть «Ех : «йа3ізм Синтетична севорений пептид «Ой ХЕ сСув сув Бек бем Сув оСув дп о Ркб ліз Сув Трек сту Сув 1 5 19 «10» 19 «21 14 «Ей» ВІДОК «7ї3з Штучна послідовність
«вх «23» Синтетично створений пептид «ВО ТЗ ув сув 616 Бей був Суз Ав РКО АТа Суб Тк о ату Сув Тук і 5 10 «21 5 «рії 4 «й?» БІЛО «-в13-5 Штучна послідовність «ВО «223» сСинтТЄєтТичнОо створений пейтид «Ой 33
Су Су бьи вне Су Сув Аві ро дів був твк слу був тую
Ж З та «ЙМОоз 18 «1 з ТВ «їй» БІЛОК «наз. ЖЕВвоВекіснів сої «аййз Се два тТвЕ Бе Тух Сув був бій Бей Су Сув Ави Рко дів Сув Аїа зіу
ТЕ А о ІВ.
Сув тує вія 5 «211» ів єакй» БІДОК «95135 Штучна послідовність се» «ВаЗ3» Синтетично створений папяенд «ий» «еВ2ї» Модишікований залиши «й» (313 «23» йфосфорклувзання «ей» «й» Зідмітстна сйзнака «ех їй). ев» Хва двляиє собою тукоайо цей как «їз Відмітна одна -й2ам (4,14) «223» Хаа являє собою Туж, ЮетТух, йсе відсутний
«4905. 15
Су Сув бек Хаа Су Сув Адвп о ро Аіїіва Сув ТИС сту Сув Хаа ї 5 тб «в1ійх їб швіїїз а «каз БІЛОК «віїз Штучна посліпевність «дай «23» Шинтетично створений пити «й «22ї» Модифікований залишок «ай (3... 3) «айЗ» фосперилування. «й -221з Бідмітна ознака «ейайз (4... (4) «2235 С, ц-кічений «сад» -22їз Відмітна ознака -2222 (3)3..55 «ваза» б, М-мізений, -во0зз 15
Сув Сув' бек Бей Сук Сув Авп о рко Аіа Сув ТНК Зі Суд 1ї 5 То

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
    1. Пептид або його фармацевтично прийнятна сіль, причому пептид включає амінокислотну послідовність Авр Азр Суз Суз Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Суз ТУуг; Авр Азр Суз Суз Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аа Суз Тиг Спу Сув; Авр Азр Суз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Азп Рго Аа Сувз ТНг Спіу Суз Ту; Ар Азр Суз Сувз Р-5ег Туг Суз Суз Азп Рго Аа Сув ТНг Спіу Суз; Сувз Сувз Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Суз Туг; Сувз Су Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Сув; Сувз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Азп Рго Аа Суз Тиг Су Суз Туг; або Сувз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Авзп Рго Аа Суз ТНг Спіу Суз.
    2. Пептид або його фармацевтично прийнятна сіль за п. 1, причому пептид включає не більше 50, 40, 30, 20, 19, 18, 17, 16, 15 або 14 амінокислот.
    З. Пептид або його фармацевтично прийнятна сіль за п. 1, причому пептид складається з амінокислотної послідовності Авр Азр Суз Суз Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Суз ТУуг; А5р Азр Суз Сув Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Сув; Авр Азр Суз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Авп Рго Аа Суз Тиг Спу Суз Ту; Авр Азр Суз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Азп Рго Аа Сув ТНг Спіу Суз; Сувз Сувз Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Суз Туг; Сувз Су Р-5ег І єи Суз Суз Авп Рго Аіа Суз Тиг Спу Сув; Суз був Р-5ег Туг Сувз Су Авп Рго Аа Су Тиг СіІу Су Туг; або
    Сувз Суз Р-5ег Туг Суз Суз Авзп Рго Аа Суз ТНг Спіу Суз.
    4. Пептид або його фармацевтично прийнятна сіль за п. 1, причому пептид складається з амінокислотної послідовності Су Суз Р-5ег І єи Суз Суз Азп Рго Аа Суз Тиг Спу Сув.
    5. Пептид або його фармацевтично прийнятна сіль за будь-яким з пп. 1-4, де пептид або його фармацевтично прийнятна сіль є виділеними або очищеними.
    6. Фармацевтична композиція, що включає пептид або його фармацевтично прийнятну сіль за будь-яким з пп. 1-5.
    7. Фармацевтична композиція, що включає фармацевтично прийнятний носій, пептид за будь- яким з пп. 1-5 і один або більше агентів, вибраних з (ї) катіону, вибраного з Мд-, Сагх, пе», Ма, КУ, Ма" або А, або (ії) просторово утрудненого первинного аміну, вибраного з амінокислоти, що зустрічається в природі, причому амінокислотою, що зустрічається в природі, є гістидин, фенілаланін, аланін, глутамінова кислота, аспарагінова кислота, глутамін, лейцин, метіонін, аспарагін, тирозин, треонін, ізолейцин, триптофан або валін.
    8. Фармацевтична композиція за п. 7, в якій вказані Мд2е", Саг», пе, Мпех, КУ, Ма: або Аз: надані у вигляді ацетату магнію, хлориду магнію, фосфату магнію, сульфату магнію, ацетату кальцію, хлориду кальцію, фосфату кальцію, сульфату кальцію, ацетату цинку, хлориду цинку, фосфату цинку, сульфату цинку, ацетату марганцю, хлориду марганцю, фосфату марганцю, сульфату марганцю, ацетату калію, хлориду калію, фосфату калію, сульфату калію, ацетату натрію, хлориду натрію, фосфату натрію, сульфату натрію, ацетату алюмінію, хлориду алюмінію, фосфату алюмінію або сульфату алюмінію.
    9. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 6-8, що додатково включає фармацевтично прийнятний антиоксидант, зв'язувальну речовину, добавку або наповнювач.
    10. Фармацевтична композиція за п. 9, в якій фармацевтично прийнятна зв'язувальна речовина або добавка вибрана з полівінілового спирту, полівінілпіролідону (повідону), крохмалю, мальтодекстрину або ефіру целюлози.
    11. Фармацевтична композиція за п. 9, в якій фармацевтично прийнятною зв'язувальною речовиною або добавкою є ефір целюлози, вибраний з метилцелюлози, етилцелюлози, карбоксиметилцелюлози, гідроксіетилцелюлози, гідроксіеегилметилцелюлози, гідроксипропілцелюлози і гідроксипропілметилцелюлози. Зо 12. Фармацевтична композиція за п. 9, в якій фармацевтично прийнятним наповнювачем є целюлоза, ізомальт, маніт, лактоза або двоосновний фосфат кальцію.
    13. Фармацевтична композиція за п. 12, в якій целюлоза вибрана з надподрібненої целюлози і мікрокристалічної целюлози.
    14. Фармацевтична композиція за будь-яким з пп. 6-13, що включає, крім того, додатковий терапевтичний засіб.
    15. Фармацевтична композиція за п. 14, в якій вказаний додатковий терапевтичний засіб вибраний з одного або декількох з наступних: анальгетика, антидепресанта, засобу, що стимулює випорожнення кишечнику, або прокінетика, протиблювотного засобу, антибіотика, інгібітору протонного насоса, блокатора продукції кислоти в шлунку, інгібітору РОЕ5, антагоніста кислотного насоса, агоніста САВА-В, речовини, що посилює екскрецію жовчної кислоти, або засобу для захисту слизової оболонки.
    16. Дозована одиниця, що включає фармацевтичну композицію за будь-яким з пп. 6-15.
    17. Дозована одиниця за п. 16, яка являє собою капсулу, таблетку або включає від 5 мкг до 1 мг вказаного пептиду.
    18. Фармацевтична композиція для застосування в лікуванні шлунково-кишкових розладів, що включає пептид або його фармацевтично прийнятну сіль за будь-яким з пп. 1-5.
    19. Фармацевтична композиція за п. 18, де вказаним шлунково-кишковим розладом є парез шлунка, непрохідність кишечнику після операції на шлунку, порушення функції стравоходу, функціональне гастродуоденальне порушення, шлунково-стравохідний рефлюкс (СЕКО), БО глютенова хвороба, запалення слизової оболонки або виразка дванадцятипалої кишки або шлунка.
    20. Фармацевтична композиція за п. 19, де вказаним шлунково-кишковим розладом є парез шлунка, вибраний з ідіопатичного парезу шлунка, діабетичного парезу шлунка або парезу шлунка після хірургічного втручання.
    21. Фармацевтична композиція за п. 19, де вказаним шлунково-кишковим розладом є порушення функції стравоходу, вибране з функціональної печії, функціонального болю в грудній клітці передбачуваного стравохідного походження, функціональної дисфагії або істеричного клубка.
    22. Фармацевтична композиція за п. 19, де вказаним шлунково-кишковим розладом є функціональне гастродуоденальне порушення, вибране з функціональної диспепоії, розладу у вигляді відрижки, розладу у вигляді нудоти або блювання або синдрому румінації. А І ШЕ пужна фосфатаза | ! й |. рі ССЗМОСМРАСТОСТУ но няння Но аніон й РОЗ он ща В я МО й - «МО» фосфатаза чн й много вето тттткактттнннефвн | т т Рі зе ! - ОР но
    Фіг. 1 Пецтид- Я і пептид У стимулюють секрецію соку лванадцятиналої кнішки я петлях пваналиятипалої кишки щура Пептид 4 Пептид 2 ч ; ж 25 1 Ж їв сні п і ше шина 10 п, і. і т її жи щ щ х Ка З 5 | і КИ що Кз, іх х З
    5. ги е в они ми Ку 5 су: У (вісь у в одиницях мекл/хв см)
    Фіг. 2
    Стійкість пептиду 2, лефосфео-пептиду З 1 нептиду З в кишковому соку (соку худої кишки) щура о я в-Я яв гу ча ї я аа ій ; щ к ії іншо с дерен пон і знаними; шк о 20 50 80 80 300 120 140 Час(хв.ї Умовні Фо ПЕПТИДІ зако контроль для пептиду жо. 0 дефосфопептид о 2; Ж контроль дях дефосфо-пептину 2; позначення я Й діа б контропь дих дефес нує а пептмд я ех контроль для пептиду 3,
    Фіг. З Ефект.пептидів 2 (Рерд)і 34 Рер3) на випорежнення рідкого вмісту злилунка у щурівз ГА -їндукованим діабетом ай щ п ДКЦ р най и щ ТМ шк; Ше ж я 00 х й свя і, Я игра й ЗО ж Й Б ам А да КО КО щ Кия де лик КУ МС : ШЕ : сини мил І С уд | сшваний й Й ра 5 5 БОБ -Е ан щих: ану: їх ная змію" ЖЕ оре БИ: щен дію . І й й Й - р . Е . І Й Насій вт Рерз Рере Рере Берег 01) 0) Фз а) ж Сугтений я порівнянні тільки ЗИ (використовуючи після цього критерії Ст юдента-Ньюмена-Кейлса (005)
    Фіг. 4
UAA201206987A 2009-11-09 2010-11-09 Лікування шлунково-кишкових розладів UA114274C2 (uk)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US25926409P 2009-11-09 2009-11-09
PCT/US2010/056042 WO2011057272A1 (en) 2009-11-09 2010-11-09 Treatments for gastrointestinal disorders

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA114274C2 true UA114274C2 (uk) 2017-05-25

Family

ID=43503086

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201206987A UA114274C2 (uk) 2009-11-09 2010-11-09 Лікування шлунково-кишкових розладів

Country Status (25)

Country Link
US (3) US20140179607A9 (uk)
EP (1) EP2499154B1 (uk)
JP (1) JP5913115B2 (uk)
KR (1) KR20120115495A (uk)
CN (1) CN102812038B (uk)
AR (1) AR078950A1 (uk)
AU (1) AU2010314866B2 (uk)
BR (1) BR112012011730A2 (uk)
CA (1) CA2779482A1 (uk)
CL (1) CL2012001186A1 (uk)
CO (1) CO6551683A2 (uk)
CR (1) CR20120303A (uk)
EA (1) EA022817B1 (uk)
EC (1) ECSP12011962A (uk)
ES (1) ES2620153T3 (uk)
GE (1) GEP20166435B (uk)
IL (1) IL219596A0 (uk)
MX (2) MX350046B (uk)
NZ (1) NZ599751A (uk)
SG (1) SG10201407403UA (uk)
TW (1) TWI482626B (uk)
UA (1) UA114274C2 (uk)
UY (2) UY33017A (uk)
WO (1) WO2011057272A1 (uk)
ZA (1) ZA201203342B (uk)

Families Citing this family (19)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US8969514B2 (en) 2007-06-04 2015-03-03 Synergy Pharmaceuticals, Inc. Agonists of guanylate cyclase useful for the treatment of hypercholesterolemia, atherosclerosis, coronary heart disease, gallstone, obesity and other cardiovascular diseases
AU2008261102B2 (en) 2007-06-04 2013-11-28 Bausch Health Ireland Limited Agonists of guanylate cyclase useful for the treatment of gastrointestinal disorders, inflammation, cancer and other disorders
CA2930674A1 (en) 2008-06-04 2009-12-10 Synergy Pharmaceuticals Inc. Agonists of guanylate cyclase useful for the treatment of gastrointestinal disorders, inflammation, cancer and other disorders
JP2011528375A (ja) 2008-07-16 2011-11-17 シナジー ファーマシューティカルズ インコーポレイテッド 胃腸障害、炎症、癌、およびその他の障害の治療のために有用なグアニル酸シクラーゼのアゴニスト
US20120028897A1 (en) * 2008-12-02 2012-02-02 Currie Mark G Methods and compositions for the treatment of fluid retention disorders
AU2010314866B2 (en) * 2009-11-09 2014-10-30 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Treatments for gastrointestinal disorders
CN102822194B (zh) * 2009-12-07 2016-10-26 硬木药品公司 用于胃肠病症的治疗
WO2012155114A1 (en) 2011-05-11 2012-11-15 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Peptides derived from uroguanylin and their use in gastrointestinal disorders
US20160213739A1 (en) * 2011-05-11 2016-07-28 Ironwood Pharmaceuticals, Inc Treatments for disorders using guanylate cyclase c agonists
US9650417B2 (en) * 2011-05-11 2017-05-16 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Treatments for gastrointestinal disorders
US9617305B2 (en) 2011-06-08 2017-04-11 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Treatments for gastrointestinal disorders
WO2012170766A1 (en) * 2011-06-08 2012-12-13 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Treatments for gastrointestinal disorders
WO2013025969A1 (en) * 2011-08-17 2013-02-21 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Treatments for gastrointestinal disorders
WO2014088623A1 (en) * 2012-07-12 2014-06-12 Forest Laboratories Holdings Limited Linaclotide compositions
CA2905438A1 (en) 2013-03-15 2014-09-25 Synergy Pharmaceuticals Inc. Agonists of guanylate cyclase and their uses
NZ717739A (en) 2013-08-09 2023-12-22 Ardelyx Inc Compounds and methods for inhibiting phosphate transport
CA2926685A1 (en) * 2013-10-09 2015-04-16 Synergy Pharmaceuticals, Inc. Agonists of guanylate cyclase useful for downregulation of pro-inflammatory cytokines
WO2016015055A1 (en) * 2014-07-25 2016-01-28 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Colon cleansing compositions
US20200368223A1 (en) 2019-05-21 2020-11-26 Ardelyx, Inc. Methods for inhibiting phosphate transport

Family Cites Families (19)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
GB290795A (en) 1927-04-08 1928-05-24 British Colour Printing Compan Improvements in or relating to advertising or display devices
US5879656A (en) * 1993-10-26 1999-03-09 Thomas Jefferson University Methods of treating metastatic colorectal cancer with ST receptor binding compounds
US5601990A (en) * 1994-09-13 1997-02-11 Thomas Jefferson University Methods of diagnosing colorectal tumors and metastasis thereof
US5962220A (en) * 1993-10-26 1999-10-05 Thomas Jefferson University Compositions that specifically bind to colorectal cells and methods of using the same
US5518888A (en) * 1993-10-26 1996-05-21 Thomas Jefferson University ST receptor binding compounds and methods of using the same
US6060037A (en) * 1993-10-26 2000-05-09 Thomas Jefferson University Compositions that specifically bind to colorectal cancer cells and methods of using the same
CH689139A5 (de) 1995-04-03 1998-10-30 Cerbios Pharma Sa Verfahren zur Herstellung einer liposomalen, in Wasser dispergierbaren, oral zu verabreichenden, festen, trockenen therapeutischen Formulierung.
US5912014A (en) 1996-03-15 1999-06-15 Unigene Laboratories, Inc. Oral salmon calcitonin pharmaceutical products
AU2001256315A1 (en) * 2000-04-22 2001-11-07 Ipf Pharmaceuticals Gmbh Use of guanylate cyclase-c (gc-c) agonists as insulinotropic factors for treating diabetes type 2
US7371727B2 (en) * 2003-01-28 2008-05-13 Microbia, Inc. Methods and compositions for the treatment of gastrointestinal disorders
US7304036B2 (en) * 2003-01-28 2007-12-04 Microbia, Inc. Methods and compositions for the treatment of gastrointestinal disorders
CN100589839C (zh) * 2003-01-28 2010-02-17 艾恩伍德医药品股份有限公司 多肽及包含多肽的药物组合物
US7772188B2 (en) * 2003-01-28 2010-08-10 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Methods and compositions for the treatment of gastrointestinal disorders
WO2007022531A2 (en) 2005-08-19 2007-02-22 Microbia, Inc. Methods and compositions for the treatment of gastrointestinal disorders
AU2008261102B2 (en) * 2007-06-04 2013-11-28 Bausch Health Ireland Limited Agonists of guanylate cyclase useful for the treatment of gastrointestinal disorders, inflammation, cancer and other disorders
PE20151205A1 (es) * 2008-08-15 2015-08-31 Ironwood Pharmaceuticals Inc Formulaciones que contienen linaclotida para administracion oral
WO2010027405A2 (en) * 2008-09-04 2010-03-11 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Stable solid formulations of gc-c receptor agonist polypeptides suitable for oral administration
AU2010314866B2 (en) * 2009-11-09 2014-10-30 Ironwood Pharmaceuticals, Inc. Treatments for gastrointestinal disorders
WO2011156453A2 (en) 2010-06-09 2011-12-15 Combimab, Inc. Therapeutic peptides

Also Published As

Publication number Publication date
EP2499154A1 (en) 2012-09-19
US20130085107A1 (en) 2013-04-04
US20140179607A9 (en) 2014-06-26
AU2010314866A1 (en) 2012-05-31
US8946158B2 (en) 2015-02-03
BR112012011730A2 (pt) 2016-03-08
MX2012005368A (es) 2012-06-13
UY33018A (es) 2011-01-31
MX350046B (es) 2017-08-24
EA022817B1 (ru) 2016-03-31
CN102812038A (zh) 2012-12-05
CO6551683A2 (es) 2012-10-31
EA201290322A1 (ru) 2013-01-30
NZ599751A (en) 2014-08-29
SG10201407403UA (en) 2014-12-30
ES2620153T3 (es) 2017-06-27
ZA201203342B (en) 2013-01-30
ECSP12011962A (es) 2012-07-31
CA2779482A1 (en) 2011-05-12
TW201116291A (en) 2011-05-16
GEP20166435B (en) 2016-02-25
WO2011057272A1 (en) 2011-05-12
UY33017A (es) 2011-06-30
JP2013510182A (ja) 2013-03-21
US20110118184A1 (en) 2011-05-19
CN102812038B (zh) 2016-05-18
KR20120115495A (ko) 2012-10-18
CR20120303A (es) 2012-08-08
CL2012001186A1 (es) 2013-07-12
US20140024593A1 (en) 2014-01-23
US8507447B2 (en) 2013-08-13
EP2499154B1 (en) 2016-12-21
IL219596A0 (en) 2012-06-28
AR078950A1 (es) 2011-12-14
TWI482626B (zh) 2015-05-01
AU2010314866B2 (en) 2014-10-30
JP5913115B2 (ja) 2016-05-11

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA114274C2 (uk) Лікування шлунково-кишкових розладів
US8735360B2 (en) Treatments for gastrointestinal disorders
HUE032237T2 (en) Treatment of gastrointestinal disorders
JP2020203954A (ja) 結腸洗浄及び胃腸障害の治療のための組成物
US9650417B2 (en) Treatments for gastrointestinal disorders
US20160213739A1 (en) Treatments for disorders using guanylate cyclase c agonists
US9617305B2 (en) Treatments for gastrointestinal disorders
US9303066B2 (en) Treatments for gastrointestinal disorders
US9527887B2 (en) Treatments for gastrointestinal disorders