UA112753C2

UA112753C2 - Метод підвищення впливу активованої потенційованої форми антитіла

Info

Publication number: UA112753C2
Application number: UAA201300112A
Authority: UA
Inventors: Олєг Ільіч Епштейн
Original assignee: Олєг Ільіч Епштейн
Priority date: 2010-07-15
Filing date: 2011-07-15
Publication date: 2016-10-25
Also published as: RU2010129294A; RU2542414C2; UA107837C2

Abstract

Винахід стосується підвищення ефективності активованої потенційованої форми антитіла до ендогенної біологічної молекули, вибраної з групи, що включає мозкоспецифічний білок S-100, простатоспецифічний антиген, фрагмент С-термінала інсулінового рецептора β-ланцюга, фрагмент С-термінала АТ1 рецептора ангіотензину 2, що включає комбінування антитіла до вказаної ендогенної біологічної молекули в активованій потенційованій формі з активованою потенційованою формою антитіла до ендотеліальної NO-синтази, причому вказані активовані потенційовані форми комбінують у формі суміші гомеопатичних розведень С12, С30 та С200.

Description

(54) МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ ВПЛИВУ АКТИВОВАНОЇ ПОТЕНЦІЙОВАНОЇ ФОРМИ АНТИТІЛА (57) Реферат:

Винахід стосується підвищення ефективності активованої потенційованої форми антитіла до ендогенної біологічної молекули, вибраної з групи, що включає мозкоспецифічний білок 5-100, простатоспецифічний антиген, фрагмент С-термінала інсулінового рецептора р-ланцюга, фрагмент С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2, що включає комбінування антитіла до вказаної ендогенної біологічної молекули в активованій потенційованій формі з активованою потенційованою формою антитіла до ендотеліальної МО-синтази, причому вказані активовані потенційовані форми комбінують у формі суміші гомеопатичних розведень С12, С30 та С200.

Галузь техніки

Даний винахід відноситься до методу підвищення впливу активованого потенційованого антитіла та фармацевтичної технології виготовлення лікарського засобу, що містить активовану потенційовану форму антитіла до ендогенної біологічної молекули та активовану потенційовану форму антитіла до ендотеліальної синтази оксиду азоту.

Рівень техніки

Оксид азоту (МО) це газова молекула, що бере участь в передачі сигналів різних біологічних процесів. Вилучений з ендотелію МО є головною молекулою в регулюванні судинного тонусу, а також давно вже визнано її відношення до хвороб судинної системи. МО пригнічує багато процесів, які призводять до появи атеросклеротичних бляшок, включаючи моноцитарну спайку, агрегацію тромбоцитів та проліферацію клітин судинного гладкого м'язу. юІншою важливою роллю ендотеліального оксиду азоту є захист стінок судин від окисного стресу, викликаного продуктами власного метаболізму та продуктами окислення ліпідів та ліпопротеїнів. Випадки ендотеліальної дисфункції трапляються на дуже ранніх стадіях атеросклерозу. Тому цілком можливо, що саме місцева нестача МО є остаточною загальною причиною прискорення розвитку атеросклерозу в людини. Окрім свого впливу на судинний ендотелій, було доведено, що наявність МО регулює метаболізм ліпопротеїнів. Повідо мляється про те, що існує негативний взаємозв'язок між плазмовими концентраціями продуктів метаболізму МО і всією плазмою та рівнями холестерину ліпопротеїнів низької щільності в той час, коли ліпопротеїни високої щільності покращують роботу судинної системи у осіб із гіперхолестеринемією. Втрата

МО має значний вплив на розвиток хвороби. Цукровий діабет пов'язаний з підвищеними рівнями захворювання та смертності причиною яких є головним чином прискорений розвиток атеросклерозу. Більше того, результати дослідження показали, що діабет також негативно впливає на функціонування легень. Було висунуто припущення, що інсулінорезистентність призводить до запалення дихальних шляхів.

Набіб еї аї.. Мігіс Охіде Меазигтетепі ЕРгот Віосд То І ипд5. І Тпеге А Гіпк? Рак У РНувзіо! 2007; З(1).

Оксид азоту синтезується ендотелієм з І -аргініну за допомогою синтази оксиду азоту (МО- синтази). МО-синтаза зустрічається у вигляді різних лізоформ, включаючи конститутивну форму

Зо (СМО5) та індуцибельну (ІМО5). Конститутивна форма присутня в звичайних ендотеліальних клітинах, нейронах та інших тканинах.

Терапевтичні властивості дуже розрідженої форми (або ультра-низької форми) антитіл потенційованих за допомогою гомеопатичної технології (активована потенційована форма) були відкриті доктором Олегом І. Епштейном. Патент США Мо 7700096 розкриває гомеопатично потенційовану форму антитіл до ендотеліальної МО-синтази. Гомеопатично потенційована форма антитіл до ендотеліальної МО-синтази реалізується у Російській Федерації та інших країнах під маркою Імпазаф).

Існує невичерпна потреба в методі підвищення ефекту активованої потенційованої форми антитіла.

Стисле викладення винаходу

Відповідно до одного аспекту, цей винахід лежить в основі методу підвищення впливу активованої потенційованої форми антитіла до ендогенної біологічної молекули. Даний метод передбачає поєднання даної ендогенної біологічної молекули з активованою потенційованою формою антитіла до ендотеліальної МО-синтази, бажано, щоб введення даного поєднання пацієнту, що потребує лікування, відбувалося разом з вищевказаною активованою потенційованою формою антитіла.

В одному варіанти, ця активована потенційована форма антитіла до ендогенної біологічної молекули є антитілом до протеїну 5-100. В іншому варіанті, ця активована потенційована форма антитіла до ендогенної біологічної молекули є антитілом до простатичного специфічного антигену. В іншому варіанті, ця активована потенційована форма антитіла до ендогенної біологічної молекули є антитілом до інсулінового рецептору. В іншому варіанті, ця активована потенційована форма антитіла до ендогенної біологічної молекули є антитілом до антигіотензинового рецептору ЇЇ.

Відповідно до іншого аспекту, цей винахід лежить в основі лікарського засобу, що містить а) активовану потенційовану форму антитіла до ендогенної біологічної молекули та б) активовану потенційовану форму антитіла до МО-синтази, бажано, щоб цей лікарський засіб містився в прийнятному твердому носії, бажано, щоб активована потенційована форма антитіла до ендотеліальної МО-синтази містила суміш гомеопатичних розведень С12, С30 та С200, якими насичений даний носій. Активована потенційована форма антитіла до ендогенної біологічної 60 молекули може бути моноклональним, поліклональним або природнім антитілом, бажано, щоб антитіло до інсулінового рецептору людини було поліклональним антитілом.

Вважається, що цей лікарський засіб містить активовану потенційовану форму антитіла до ендогенної біологічної молекули, що виготовляється шляхом струшування кожного з послідовних сотенних розведень. Також вважається, що активована потенційована форма антитіла до МО-синтази є моноклональним, поліклональним або природнім антитілом, бажано, щоб головним чином антитіло до ендотеліальної МО-синтази було поліклональним антитілом.

Вважається, що активована потенційована форма антитіла до ендотеліальної МО-синтази виготовляється шляхом трясіння кожного з послідовних сотенних розведень.

Опис фігур

Фіг. 1 - показує ефект тестових препаратів на рівні глюкози плазми крові щурів з цукровим діабетом, викликаним стрептозотоцином.

Фіг. 2 - показує ефект тестових препаратів 14-й день введення під кривою «концентрація- час» в аналізі на толерантність до глюкози в щурів із цукровим діабетом, викликаним стрептозотоцином.

Фіг. З - показує ефект тестових препаратів на рівні глюкози плазми крові щурів зі спонтанним інсулінонезалежним цукровим діабетом.

Фіг. 4 - показує ефект тестових препаратів на 28-й день введення під кривою «концентрація- час» в аналізі на толерантність до глюкози в щурів зі спонтанним інсулінонезалежним цукровим діабетом.

Детальний опис винаходу

Дане відкриття визначається формулою винаходу, що додається. Згідно з нею, у глосарії подаються відповідні визначення.

Термін «антитіло», що використовується в цьому документі, слід тлумачити як імуноглобулін, що приєднується до, а тому визначається як і доповнення до особливої просторової та полярної організації іншої молекули. Антитіла, як то відображається в формулі, можуть містити цілий імуноглобулін або його фрагмент, вони можуть бути природними, поліклональними або моноклональними, а також можуть містити різні класи та ізотипи, наприклад такі як ІдДА, дО, ІДЧЕ, Іде, доза, Ідс26 і ІдО3, ІМ та інші. Фрагменти можуть містити

Раб, Рм Р(ар')2, Рар' та інші. Під формою однини «антитіло» мається також на увазі множина

Зо «антитіла».

Термін «активована потенційована форма» або «потенційована форма» по відношенню до антитіл в цьому документі використовується, щоб позначити продукт гомеопатичного потенціювання будь-якого вихідного розчину антитіл. «Гомеопатичне потенціювання» розуміє під собою використання методів гомеопатії для надання гомеопатичної ефективності вихідному розчину відповідної речовини. Під поняттям «гомеопатичне потенціювання» може критися, наприклад, повторне послідовне, наприклад, разом із зовнішнім впливом - головними чином вертикальним (механічним) струшуванням. Іншими словами, вихідний розчин антитіла послідовно і повторно розчиняється та постійно вертикально струшується після кожного отримання нового розчину згідно з гомеопатичною технологією. Бажана концентрація початкового розчину антитіла в розчиннику, головним чином в воді або в водно-етиловій суміші, коливається від приблизно 0,5 до приблизно 5,0 мг/ мл. Бажана процедура для виготовлення кожного компоненту, тобто розчину антитіла, полягає в використанні суміші трьох водних або водно-спиртових розчинів початкового матричного розчину (початкової тинктури) антитіл розбавлених відповідно 10072, 10030 та 100200 разів, що співвідноситься з сотенними гомеопатичними розведеннями (С12, С30 та С200) або в використанні суміші трьох водних або водно-спиртових розчинів початкового матричного розчину антитіл розбавлених відповідно 10012, 10030 та 10059 разів, що співвідноситься з сотенними гомеопатичними розведеннями (С12,

С30 та С50). Приклади гомеопатичного потенціювання наводяться в Патенті США Ме7.572.441 та Ме7.582.294, що включені в даних документ повністю для визначеної мети. В той час, коли термін «активована потенційована форма» використовується в формулах, термін «ультра низькі дози» використовується у прикладах. Термін «ультра низькі дози» став технічно- юридичним терміном в сфері дослідження та використання гомеопатично розчинених та потенційованих форм речовин. Термін «ультра низька доза» або «ультра низькі дози» розглядається як той, що цілком відповідає і є синонімом до терміну «активована потенційована» форма, що використовується в формулі винаходу. їншими словами, антитіло знаходиться в «активованій потенційованій» або «потенційованій» формі за трьох факторів. По-перше, «активована потенційована» форма антитіла є продуктом підготовчого процесу прийнятого в гомеопатії. По-друге, «активована потенційована» форма антитіла повинна мати біологічну активність визначену методами бо прийнятими в сучасній фармакології. ! по-третє, біологічна активність, яку проявляє

«активована потенційована» форма антитіла, не може бути приписана наявності молекулярної форми антитіла в кінцевому продукті гомеопатичного процесу.

Наприклад, активовану потенційовану форму антитіл можна отримати шляхом проведення початкового ізольованого антитіла в молекулярній формі через послідовні багатократні розведення у поєднанні з зовнішнім впливом, таким як механічним струшуванням. Зовнішній вплив у процесі зменшення концентрації також може виконуватися шляхом використання ультразвукових, електромагнітних та других фізичних факторів. В. Швабе у своїй роботі «Гомеопатичні лікарські засоби» (1967). Патенти США Мо7.229.648 та Мо4.311.897, що включені в даних документ повністю для визначеної мети, описують такі процеси, які є цілком прийнятими методами гомеопатичного потенціювання у гомеопатії. Ця процедура сприяє постійному зменшенню молекулярної концентрації початкової молекулярної форми антитіла. Ця процедура повторюється поки не отримується бажане гомеопатичне потенціювання. Для окремого антитіла потрібне гомеопатичне потенціювання може визначатися після проведення біологічного аналізу проміжного розведення у відповідній фармакологічній моделі. Під поняттям «гомеопатичне потенціювання» може критися, наприклад, повторне послідовне розведеннями разом із зовнішнім впливом - головними чином вертикальним (механічним) струшуванням.

Іншими словами, вихідний розчин антитіла послідовно і повторно розчиняється та постійно вертикально струшується після кожного отримання нового розчину згідно з гомеопатичною технологією. Бажана концентрація початкового розчину антитіла в розчиннику, головним чином в воді або в водно-етиловій суміші, коливається від приблизно 0,5 до приблизно 5,0 мг/ мл.

Бажана процедура для виготовлення кожного компоненту, тобто розчину антитіла, полягає в використанні суміші трьох водних або водно-спиртових розчинів початкового матричного розчину (початкової тинктури) антитіл розбавлених відповідно 10072, 10030 та 100200 разів, що співвідноситься з сотенними гомеопатичними розведеннями (С12, С30 та С200) або в використанні суміші трьох водних або водно-спиртових розчинів початкового матричного розчину антитіл розбавлених відповідно 1007, 10039 та 10059 разів, що співвідноситься з сотенними гомеопатичними розведеннями (С12, СЗ30О0 та С50). Приклади гомеопатичного потенціювання наводяться в Патенті США Мо7.229.648 та Мо4.311.897, що включені в даних документ повністю для визначеної мети. Описана тут процедура з активованою потенційованою

Зо формою антитіл описується більш детально нижче.

Виникло багато спірних питань з приводу гомеопатичного лікування людей. В той час, коли цей винахід базується на прийнятих гомеопатичних процесах отримання активованої потенційованої форми антитіл, він не базується тільки на гомеопатії в людей для очевидності результату. Випадково винахідником було з'ясовано та продемонстровано в відповідних фармакологічних моделях, що кінцевий розчинник, отриманий від послідовного багатократного розведення початкової молекулярної форми антитіла, має відмінну активність, що не стосується наявності домішок молекулярної форми антитіла в кінцевому розведенні.

Активована потенційована форма антитіла, про яку йде мова в цьому документі, пройшли тестування на біологічну активність у відповідних фармакологічних моделях активності: в належних експериментах іп мійго та в організмах придатних тварин. Експерименти, що наводяться далі, свідчать про біологічну активність в таких моделях. Клінічні дослідження з людьми також свідчать, що активність, яка спостерігалася при експериментах з тваринами, успішно реалізується в лікуванні людей. Дослідження з людьми також свідчать про здатність активованих потенційованих форм, описаних в цьому документі, лікувати певні людські хвороби або розлади, які в медичній науці вважаються патологічними станами.

Також «активована потенційована» форма антитіла охоплює лише розчини або тверді препарати, біологічну активність яких не можна пояснити наявністю молекулярної форми антитіла, що залишається після вихідного початкового розчину. Іншими словами, в той час, коли «активована потенційована» форма антитіла може містити домішки початкової молекулярної форми антитіла, експерт з даної процедури не може приписати наявну біологічну активність в відповідних фармакологічних моделях залишковій молекулярній формі антитіла через дуже низьку концентрацію молекулярної форми антитіла, що залишалася після послідовного розведення. Хоча дане відкриття не обмежується жодною конкретною теорією, біологічна активність активованої потенційованої форми антитіл наявного винаходу не може належати до початкової молекулярної форми антитіла, бажано, щоб рідка або тверда форма «активованої потенційованої» форми антитіла мала концентрацію молекулярної форми антитіла нижчу за межу виявлення прийнятих аналітичних технік, таких як капілярний електрофорез та

ВисокоЕфективна Рідинна Хроматографія. Дуже бажано, щоб рідка або тверда форма «активованої потенційованої» форми антитіла мала концентрацію молекулярної форми бо антитіла нижчу за число Авогадро. В фармакології молекулярних форм терапевтичних речовин розповсюдженою практикою є створення кривої «доза-ефект», в якій відображається відповідність між рівнем фармакологічного ефекту та концентрації активного медикаменту, введеного суб'єкту дослідження або іп міго. Мінімальна кількість медикаменту, що викликає будь-який ефект, який можна зареєструвати, називається пороговою дозою. Особливим чином спостерігається, щоб активована потенційована форма антитіл мала молекулярне антитіло в концентрації, нижчий за порогову дозу для молекулярної форми антитіла в даній біологічній моделі (або щоб не мала зовсім).

Відповідно до цього аспекту винаходу лікарський засіб може бути в рідкій або твердій формі.

Кожна з активованих потенційованих форм антитіл, включених до лікарського засобу, виготовляється з початкової молекулярної форми антитіла процедурою, прийнятою в гомеопатичній практиці, Вихідні антитіла можуть буди моноклональними або поліклональними, отриманими відповідно до прийнятих процедур, наприклад тих, що описані в роботах Г. Фрімеля «Медицина» (1987, ст. 9-33) та Е. Лафлі і Р. Содойєра «Антитіла. Моноклональні та рекомбінантні антитіла, через 30 років» (2005, том 14. Мо1-2. С. 33-55) - на обидві роботи подані посилання.

Моноклональне антитіло можна здобути, наприклад, шляхом гібридомної технології.

Початковий етап процедури полягає в імунізації на принципах, розроблених в процесі виготовлення поліклональної імунної сироватки. Подальші етапи роботи включають отримання гібридних клітин, створюючи клонів антитіл з ідентичними характеристиками. Їхня ізоляція здійснюється шляхом використання тих самих методів, що застосовуються при виготовленні поліклональної імунної сироватки.

Поліклональні антитіла можна здобути шляхом активної імунізації тварин. Для цієї мети придатні тварини (наприклад. кролі) отримують ряд ін'єкцій відповідного антигену, наприклад,

МО-синтази. Імунна система тварин продукує відповідні антитіла, які вилучаються з тварин належним шляхом. Завдяки цій процедурі отримується моноспецифічна анти-сироватка.

Бажано, сироватку, що містить антитіла, можна очистити, наприклад, шляхом афінної хроматографії, фракцинації процесу осаду солей або іонообмінної хроматографії. Отримана очищена анти-сироватка може використовуватися як початковий матеріал для виготовлення активованої потенційованої форми антитіл. Бажана концентрація початкового розчину антитіла в розчиннику, головним чином в воді або в водно-етиловій суміші, коливається від приблизно 0,5 до приблизно 5,0 мг/ мл.

Бажана процедура для виготовлення кожного компоненту медикаменту відповідно до даного винаходу полягає в використанні суміші трьох водних або водно-спиртових розчинів початкового матричного розчину антитіл розбавлених відповідно 10072, 10059 та 10059 разів, що співвідноситься з сотенними гомеопатичними розведеннями С12, С30 та С50 або розбавлених відповідно 10012, 10030 та 100200 разів, що співвідноситься з сотенними гомеопатичними розведеннями С12, С30 та С200. Для виготовлення твердої лікарської форми твердий носій обробляється потрібним розчином, отриманим в результаті гомеопатичного процесу, Для виготовлення одиниці твердої лікарської форми засобу цього винаходу маса носія обробляється кожним розчином. Обидві послідовності обробки є прийнятними для виготовлення потрібної лікарської форми медикаменту.

Бажано, щоб початковий матеріал для виготовлення активованої потенційованої форми, що містить суміш за даним винаходом, був тваринним поліклональним антитілом до відповідного антигену, а саме МО-синтази та ендогенної біологічної молекули. Щоб отримати активовану потенційовану форму поліклональних антитіл до МО-синтази, відповідних антиген може вводитися лабораторним тваринам (бажано, кролям) як імуноген. Поліклональні антитіла до

МО-синтази можуть отримуватися шляхом використання цілої молекули бичачої МО-синтази наступної послідовності:

Послідовність ЕС ІЮ Мо1

Мес біу Авп Пец Був бек Уаї біу біп біш Ркго біу Рго Рко Суз і 5 10 15 сіу їез біу бе біу Ппеп біу реп Сіу їез Сув біу Був біп біу 16 20 25 30

Рко А1а бек Рко Аза Рко бій Рко Зег АкчЯ Аїа Рко Аза Рко А1а

БО 31 35 40 45

ТпПг Рго Нів Азїа Рко Авр Нів Бех Рго А1їа Рко Ап бех Рго Тік 46 50 55 во іеп ТвВЕ Агуд Рко Рго бій біу Рго Пув Рбе Рго Ах Уаії уз Авп ві 65 70 75

Тгр біз Ген ббув ек Т1еє ТВх Тух Азр ТНК Бей Сув Аза біп бек те 80 85 90 біп біп Авр біу Рко Сув Тах Рго Агд Сув Сув бе Сбуз ек Гей 51 95 100 105

Уаї цей Рхо Акд Був їец біп Тих Акд Рго бек Ркго біу Рго Ркго 106 110 115 120 ко Аіа бі біп Пец Пес бек біп Аза Ак Азр Рре ї11е Азп біп 121 125 130 135

ТУК Тут бек бек ІТ1е Був АкЗз бек був ег біп Азіа Нів бі біц 136 140 145 150

АкЯ Пей біп бій Уаї біз Аіа бій Уаї Аїа Зех Твк біу Тпх Тук 151 155 160 155

Ніз без Ак біб бек бій йей Уаї Рре біу Аїа Буз біп діа Ткр 166 170 175 180

Аку Азп Аза Рго Ак Суз Ма1ї біу АкчЧ4 Ї1е біп Ткр б1у Пув Бей 151 185 | 190 195

Сіп Маї Рпе Авр Аїа Агу Авр Сувз бек бек Аіїа біп біц Меї Ріе 195 2ао 205 210

ТВ Тук Ііе Суз Авп Нів І1їе Був Тук Аїа ТБг Аво Акуд біу Авп 211 215 2 225

Геп Акуд Бех Аіа І1е Тпх Маії Рпе Рко біп Агу Аза Рго біу Ака 226 230 235 240 сіУу Авр Рпе Аг Т1е Ткр Азп бек біп Пе Уаі Ага Туг Аза біу 241 2483 250 255

Тук Акад біп біп Азр сруз ек Уаї Ахку сіу Авр Рго А1їа де5п Уаї1 256 260 265 270 сії Тіе Тпг бій Бецш Сув І1е біп Нів сіу Тер Тіїг Рго біу Авп 271 275 280 285 біу Ак Рбе Авзр Уаії Пецй Рко йец Пец пей біп Аза Рко Авр бій 286 290 295 Зоо

Аіїа Рко бій Ппей Рпе Маії Бей Рко Рко бій цес уаїі це бій Уаї 301 305 310 315

Рко Пец бі Нівз Рко Так о Бей бій Тер Рпе Аза Аіїа Пе біу Гец 316 320 325 330

Ак Ттр Тут Аїа їей Рхто Аіїа Уаї бек Авп Меб Гей Гей бі Іїє 331 335 340 345 сіу біу Пе бій Рпе бег діа Аза Ркго Ре бек біу Тгр Туг Меїє 346 350 . 355 зва зек ТпкК бін т1е б1у ТЬх Ак Авп о без Сув Авр о Рко Ніз Ага Тугх 361 385 370 375

Авп о т1е пей сі) Азр Уаї Аїа Уаї Суз Меї Авр Бен Авр ТІ Аход 376 зво З85 390

Тпг Так Бек бек Бей Тер Був Авр Буз Аза Аза уаї бі) ї1е Авп 391 395 460 405 їй Азїа Маії Бей Нів бек Рпе біп Гецш Аза Ппуз Уаї Тих Іт1е Уаї1 406 410 415 320

Авр Ніз Нів Азїа Аіа Тик Уаї Бех Ре Меї Пувз Ніз Гей Азр Авп 421 425 430 435 бій біп Пуз А1їа Ак сіу біу Сув Рго А1а Авр Тур діа Ткгр Іїе 436 440 445 450

Уаї Рхо Рхто І1іе 5ех біув ег цей Тк Рко Уаї Ре Ніз біп бій азі 455 460 465

Мек Уаї Авзп Тут Т1їе Пец бех Ркго Аза Ріе Ак Тук біп Рко Азр 466 470 475 480

Рто Тктр Пув бу Бек А1їа Так БПуз біу Аі1а піу Ії Тпх Ага Буз 481 485 490 495

Був Тахо Рпе Пув бій Уаії Аїа Авп Аза Уа1ї Був Ііїіе Бек Аза бек 496 500 505 510

Те Меє сіу ТБВЕ Пец Мекє Аїа Буз Ахоа Уа1і уз Аза Тих Ії їец 511 5і5 10 525

Тук Ата бек бі Тк сбіу Акад Аїа біп бек Тук Аіа біп біп Пцем 526 53о 535 540 б1у Ак Ге Рье Аку ПЦув Аїа Рпе Авр Рго Ак Уаі Бе) Суз Меї з41 545 З20 555

Авр бій Тух Азр о Маї Уаї бехт пев бій Нів бі Аіїіа Бей уаї Те 556 550 555 570 уа1ї Ма1 ТНК бек Так Ре біу Азп біу Азр Рко Рго бін Авпобіу 71 5175 5ВО 585 бій бек Рпе Аїа Аза Аїа Пе Мебс біо Меб Бех біу Рко Тук Авп 586 90 55 6500 бек Бек Рко Аку Рхко бій біп Нів Був Зех Тух Був 11е Ах Рне 601 ва5 610 | 615

Азп о бек Уаії ек Сув Бех Азр Ркго Бен Уаї бек бек Тур Аку Аха 6156 б2й 625 630

Був Ах Був бій Бетх Бек Авп ТПх Авр бек Аїа біу Аїа Без біу 631 635 640 645

ТвЕ Бен Акуд РБе Сув УМаії Рпе біу цез Су Бек Ага Азіа Тух Ркго 646 650 655 66

Ні Рпе Сув Аі1а РбБе Аїа Аку Аіїа Уаї Азр ТК Акд Бей Сі 1 6в1 665 670 675

Тез біу біу біз АкхЯд Ббечп Пец 010 Пец біу біп б1у Авр бій Бей 676 6во БВ 690

Сув біу біп бій біз Аїа РБе Аку біу Тур Аіїа Дуз Аіа А1їа Рне 691 695 700 705 біп А1іа бек Суз бій ТБу Рпе Суз Уаії біу біч бій Аїа БПуз Аїа 706 710 715 720

Аіа А1їа сбіп Азр Т1е Ре Бек Рго Був Аку Зек Ткгр Ббуз Ага біп 721 725 730 735

Аку Тух АкЯ Бей бек Трг біп Аїа бі біу Пец біп Тїец Бей Рго 736 740 745 750 біу йецш Ї16є Нів Уаі Нів Акд Ак Гуз Мес Рпе Сіп Аіа Тік Уаї 751 755 760 765 пез Бек Уаї бі Авзп Без біп бек бех Пу5з Бех Тіг Аг Аіз1а ТВкЕ 766 770 775 780

І1е Пец Маії АкЯ Ббецш Авр о ТБг Аїа сіу біп біз біу Бе бід Тух 781 785 790 795

Сіп Рго б5іу Авр Ніз І1їе біу І1е Сув Рко Рко Авп АгаЯ4 Рго піу 796 во вОо5 810 їей Уа1і бій Аза Ппей Пен бек Аку Маї бій Авр Рго Рко Рго Ркго 811 815 820 825

Тих бій Бех Уа1і Аза Уаіїі пй1і0 біп Бей біш Був прув ек Рко біу 826 30 35 840 с1іу Рко Рко Рко бек Ткр Уаі Ак4 Авр Рко АкЯ Бей Рко Рко Сув 841 845 850 855

ТВЕ Пец Акуд біп Аїа Без ТБг РбБе Рпе Бей Азр Ї1е Трх бек Рго 856 86 865 870

Рго Бек Ркго Ак Пен їйей Агу Бей пе бек Тіг Пеп А1іа бі біз 871 875 вва 885

РКО Бек бій біп біп біч Пеш бій Тахо Без бек біп Азр Рго Агд 886 890 25 Зоо

АкчЯ4 Тук бій бій Тер Ббуз Тер Рпе Аку Сув Рко ТвБх Гей оПпейп бій з01 205 910 915

Уаї Ге бі біп Рпе Рко бек Ууаї Аіа Бей Рко Аіїа Рко Бец Бей з16 320 325 30

Геш Тнк біп Гей Рго Гецп Пцеп біп Рко Агуд Тук Туг бек Уаї бек а31 аз 540 9545 ек Аіїа Рко Азп А1їа Нів Рко біу бій Уаї Нів Пе Твіт уаї А1їа з46 950 355 960

Уаї цемш А1їа Туг Аку Тк біп Азр біу Пец біу Рго Ге Нів Тукх 961 965 970 9375 біу Уаї Сув Зек Трх Ткр Бес бек біп Пец Буз ТВг Сіу Авр Рго 976 зво 285 590

Уаї Рко Сув Рре І1їе Агу Сіу Аза Ркго бек Рпе Акд Бей Ркго рРго 991 395 ї00о 1005

Авр Ркго Тук Маї Рко Су5 Іїе Бей Маії Сіу Рко біу Трг біу Іт11є6 1006 1010 1015 1020

А1а Рхо Рпе Акад Сіу Рпе Тер біп Сісп Акд Бей Нів Авр І1е сСіц 1021 1025 1030 1035 зек Ппув біу Тез біп Рко А1їа Рко Меї Тіх Бей Уаї Рве б1Уу Сув 1036 1040 1045 1050

Ак Сув Бек біп Пец Авр Нів Пец Тух Акд Авр обі уаї бій Авр 1651 1055 1060 1065

А1їа біп сій Ака біу Маї Ре б1у Ак Уаії Гец Твг Аіа Рпе 5ех 1066 1070 1075 1080

АхЯ бій Рго Авр Бек Рко Був Тіх Тук Уаї сіп Авр І1їе Гей Ака 1681 1985 10990 1095

ТВх бій пецз Аза Аїа біц Уаї Ніз Аку Уаі цецп Суз реп сі; Акг9 1096 1100 1105 1110 с5іу Ні5з Меї Рпе Уа) Сув біу Авр Уаі1ї Ту Меї діа ТіПг бех Ууді 1111 1115 1120 1125

Бем біп Тк Уаї біп Ак І1е Без Аза Тпг бі біу Азр Меї біз 1126 1130 1135 1140 їеп Авр бін Аїа біу Авр Уаї І1е сіу уаїі йец Ага Авр Сіп сіп 1151 1145 1150 1155

Ак Тух Нів сій Авзр т11іе Рпе біу пей Тк Пйей Аку Так обіп бій 1155 1169 1165 1170

Уаіїі Тв Зек Аку І1е Аку Тік біп Бек Ріє Бех це біп піц Ага 1171 1175 1180 1185

Ніз Бен Агуд б1іу Аза Уаї Рко Ткр Аза Рпе Авр Рко Рго біу Рко 1186 1190 1195 1200

Авр ТВх Рго біу Рко 1201 1205 Й

Поліклональні антитіла до МО-синтази можуть отримуватися шляхом використання цілої молекули людської МО-синтази наступної послідовності:

ЗЕО ІЮ Ме2

Мес сіу Азп Бе Пув бек Уаїі Аїа біп біш Ркго біу Рко Рко Суз 1 5 10 15 сіу бец біу без біу Пец) біу Пеп біу еп Сув сіу Пув біп сі1у 16 20 25 Зо

Рко Аза Тих Рко А1їа Рко біз Рро бек АкчЯ Аза Рко А1іїа бек Гей 31 35 40 45 пей Рко Рхо А1їа Рко сій Нів бек Рко Рхо Бех Бек Рко Бей ТБЕ 46 50 55 бо біп РКО Рго бін біу Рко Пуз Ре Рхто Аг Уа1ї Був Авп Ттр бій 61 65 70 75

Уаї спув ек І1їе Так Тук Авр Тих Бен бек Аїа сіп діа біп бій 76 во 85 30

Авр о біу Рко Сузв Тпг Рко Аку Агу Сув Без ббуз ек ГПец Уві Ріе 91 95 100 105

Рхто Аку їйув Без біп б1іу Агу Рко Бек Рко біу Рго Рко Аїа Рхтго 106 110 115 120 біз біп бей Бей бек біп А1їа Аг Авр РбБе Іїе Азп біп Тухк Тук 121 125 130 135

Зек бек Т1іе Пуз Акч бек сбув ек біп Аізїа Ніз біб біп Ак Ге 136 140 145 150 біп піц Уаї б1іш Азїа бій Уаї Аза діа Так обіу Тк Тух біп Гей 151 155 160 165

Ак бі бЗех бі без Уаії Рье біу Аза Пув біп Аза Тер Ага Азп 166 170 175 180

А1їа Рго АкаЯ Суз Уа1їі біу Агу І1е біп Тер біу Був Пец біп Уаї 181 185 190 195

Рпе Азр Аза Аку Авр Суз Акуд бек Аїа біп біч Мебс Рбе ТіК Туг 196 200 , 205 210 112 Суз Авп Нів Ііе Пув Тук Аїа Твг Азп Ак сіу Авп їец Ахч 211 215 229 225

Бех Аїа І1іе Трт Уаї Рре Рго біп Акд Сув Рко б1у Аку біу Авр 226 230 235 240

Те Ак Ті Тер Авоп бек біп Пецп Уаї Акад Тук Аіа біу Тукх Ага 241 245 : 250 253 біп біп Азр бу Бех Уаї Акуд Сіу Авр Ркго Аза Азп уаї бій ї1є 256 2650 265 270

Тпх біз Пец Сувз Іїіе біп Нів сіу Ткр Тіх Рко біу Авп біу Аха 271 275 280 285

Рпе Авр Уаї Печ Рко Без Гей їй біп Аїа Рко Авр бій Рго Рго 286 290 295 300 бі їШем Рпе Пец їец Рко Рко бій їеш Уаії Пец біц уаї Рко Гей зЗо1 305 310 315 біо Нів Рко ТБЕ Пец біц Тер Ре Аїа А1а Пец сі1у Пец Ага Ткр 316 320 325 330

Тух Аїа їеч Рко А1а Уа1ї бек Авп Мебє їеи рей бій ї1е біу сіу 331 335 | 340 345 рен бій Ре Ркго А1а Азїа Рко Рпе бек біу Тгр Тух Меї бек тТВг 346 350 355 збо сі т1е біу ТБух Агу Авпа Пец Сув Авр о Рго Нівз Аг Тук Азп ї1е зві 365 370 375

Без бі Авр Уаї Аїа Уаїії Суз Мебс Авзр Гей Азр ТВї Аку Так Тег 376 380 385 3ао0 ек Бех Пен Ткр був Авр Буз А1їа Аза Уаї бій Ії Авп Уаії Аїа 391 395 400 405

Уаії Пе) Нівз Бех Тук Сіп Пецп Азїа Пуз Уаі1їі ТЬКг Іїе Уаї Авзр Ніз 406 410 415 420 нНіз Аїа Аза Тк Азїа бех Рре Меє Був Ніз цей біц Авп Сі біп 421 425 430 435

Буз А1а Аку біу б3іу Суз Рго Ата Авр Ткр Аза Тер І1ее Уа1ї Ркго 336 440 145 450

Рго Ііе бек біув ек без Трху Рго Уаі Ре Ніз біп бі Меї Уаї1 451 455 460 465

АвпоТухк Рпе Пец бег Рко Аза Рпе Ак Тухк біп Рхго Азр Рко Тхтхр 466 470 475 480

БПуз біу Бек Аїа Аїа Пуз біу Трк біу ї1е ТЬкг Акд цПуз Був Таг 481 485 490 495

Рпе був сі) Уаї Аїа Азп Ата Уаі1ї Був Іїе Зек Аїа беїх Ге Меї 496 500 505 510 біу Тпх Уаї Меє Аіїа Буз Аг Ма1ї Був Аїа ТвЕк ІїІ1е без Тук біу 511 515 510 525

Бек біз ТЕВх біу АкгФ4 Аїа біп бек Тук Аїа біп біп пец біу Ага 526 530 з35 540 цен Рпе Аго7 Був Аза Ріе Авр Рго Ахоа Уаї Гей Сув Меї Авр бсіц 541 545 550 5055

Тух Авр Маї Уаї 5ек Пец біц Нів бі ТК Пец Уаїії Гец Уаії Уві

556 5вО | 5655 570

Тахо бек Твк Рпе біу Авзп б1у Авр Рко Рго бій Авп о біу бін бек 571 575 580 585

Рпе Аїа Аїа Аїа Пес Меї біз Мебє бек біу Рко Тух Авп бех Бег 586 5ЗО 595 600

Рко Ак Рго біз біп Нів Пувз Бек Тухк Був Т1е Ак Рце Авп о бек 601 605 610 615 їїе Бех Сув бБеїг Авзр Ркго Гео Уаї Бех Зек Тгр Ахку Акч Пув Ахд 616 бо 625 630

Був бін Бек бек Авп ТЬБу Авр б5ег Аза Сіу Аза їецп біу ТВжх Те 31 635 640 645

АкЯ Рпе Суз Уаї Ре біу Беп був ек Аку Аза Тух Рко Нів Рре 646 650 655 бо

Сув Аза Рпе Аза Акгуд Аіїа МУаї Авр Тих АкЧч Без бі біб без 01У 661 665 670 675 біу бій Агу пеп пеп біп Пец біу біп біу Авр о біц Бей Сув біу 676 680 685 630 біп бій бій Аїа Ре дку біу Тер А1їа біп Аїа Аїіа Рпе Сіп діа 631 695 700 705

Азїа Сув біц Тнх Ре Сув Уаї б1у бій Авр Азїа Гуз Аїа Аза А1а 706 710 715 720

Ак9 Азр ІТ1е Рпе Бек Рго ПЦуз Акад бек Ттр був Акод сіп Агд Тух 721 725 730 735

АгЯ Геп Бек Аза біп Аза бін Ссіу Пе біп Бем те Рго біу бец 736 740 745 750

І1іе Ніз Уаії Нів Аку Аку Буз Меє Рре Сіп Аза ТнНх Ії Агу бек 751 755 760 765

Уаі бій Авп Пе біп бек бек Був бек Тпх Ак А1їа ТНК ІїІ1е Гей 766 770 775 . 780 уаї Акта Гей Авр Так біу біу біп Січ Ссіу цей бів Тухк бсіп Рко 781 785 730 798

Сіу АБр Нів І1іе біу Уаї Сув Рко Рко Азп Акад Ркго біу Пец Уаї 796 во 05 810 сій А1іа без Бей бек Акуд Уаї біш Азр о Бхко Рко Азїа Ркго Тпх бій 811 815 820 | 825

Ехо Уа1і А1їа Уаї біз біп Пец біз ГПув біу бек Рко біу сіу Рго 826 830 835 840

Рхо РкЕо б1у Ттр Уа1і Акуд Авр Рко Акд Пей Рко Рго Сув Тіх Бей 841 845 850 855

Аху біп А1їа Тео ТВЕ Рпе Ріре Гец Авзр Іїе Тіг бек Рго Рко бехг 856 860 865 870

Рхо біп йеп Тени Агд Бей бец бек ТВх Пец Аза бій біо Ркго Ага 871 875 | 880 885 бій бів біп бо пез біш Аза Пец бек біп Авр Ркго Ахд АгчЧ о Туг 86 890 895 з00 бін бі Тер о Буз Тер Ре Акд Сув Рхо Тіг оре) Гец бій Ууаї Бей з01 305 910 915 сій біп Ре Рго бЗег Уаїі Аіа Пец Рхо Аїа Рго Пем Бе Пец ТВхг 916 920 925 30 біп Бей Рго Пец Бей біп Рго Акуд Тук Тух бек Уаіїі бек бек Аі1а 931 35 940 2945

Рго Бек ТІ Нів Рко біу біб І1їеє Нів Гей Тих Уаї Аїа Уаї цей 946 950 355 З60

Аіїа Тух АкЧч Тк обіп Авр о біу Бей біу Рко Пец Нів Тук біу Уа1

61 365 970 975

СУ бек Твг Тгр опеб бек біп Пец Пув Рхго біу Авр Рхо Уві Рго 976 980 985 390

Сув Рпе І1їе Ак біу А1їа Ркго бек Рре Акд Пец Рко Ркго Авр РІо 991 395 1000 1005 бек Пемз Рхко Сувз ІчІ1іе Пей Уа1ї біу Рко біу ТВк біу їТ1е Аіїа Рго 1006 1010 1015 1020

Рпе Акуд о біу Рне Ткгр біп бін Ака Пеп Ніз Авр о т1є бі Бех Був 1021 1025 1030 1035 сіу цен біп Рко Тах Рко Меє ТпК о Пез уаі Рпве біу Суз Аг Сув 1036 1040 1045 1050 зек біп Бей Авр Ніз Пец Тук Ага Авр Сбіц За1ї біп Азо Аїа біпб 1051 1055 1060 1065 біп Агу біу Уаї Ре біу Агу Маї Бей Тк діа Рпе Зех Акоа біц 1066 1070 1075 1080

Рко Авр АвпоРко Буз Тпї Тух Уаї біп Авр о ї1е Пем Аку ТЬк бів 1081 18085 1090 1095

Бе Аїа Аїіа Сі Уаї Ніз Ако Уаї цез Сув Бей біз Аку біу Нів 1096 1100 1105 1110

Мет Ре Уа1ї Сув б1іу Ар Уаї ТтТЬх Меє Аза ТК Авп Уаії Бей сСіп 1111 1115 1120 1125

Твжх Маї біп Акуд І1е Без Аїа Тих бі) біу АБр Меє бій Пец Азр 1126 1130 1135 1140 бін А1їа біу Азр Уаї І1е біу уаї Пец Агуд Авзр біп біп Акд Тук 1141 1145 1150 1155

Нів бій Авр ї1е Рпе Сіу пеп Тр Гей Ага Тк обіп біз уаї Твх 1156 1160 1165 1170 зех Аку Ііе Аку Тиг біп бек Рре бек цей біп бій Акд біп Те 1171 1175 1180 1185

Ак біу А1а Чаі Рго Тгр А1а Рвбе Авр Рко Рко біу Бек Авр Тіг 1186 1130 11955 1200

Авп бекг Рхго : 1201 1203

Для того, щоб отримати поліклональні антитіла до МО-синтази, також можна використати фрагмент МО-синтази, вилученої, наприклад, з наступної послідовності:

ЗЕО ІЮ МеЗ

Рко Ткр АтТа Ре 1192 1195 .

ЗЕО ІЮ Мо4 сіу Аіа Уаії Рко . 1189 1192

ЗЕО ІЮ Ме5

Ахка 1185

Нів Пес Ака біу АЗїа Уаі Ркто Ттр Аїа Ррбе Азр Ркго Рго біу Рго 1186 1190 1395 1200

Авр Тк Рко біу Рго 1201 1205

ЗЕО ІЮ Моб

Аіа Рпе Авр Рко Рго біу Рко 11941195 1200

Авзр Тих Рко біу Рко 1201 1205

ЗЕО ІЮ Ме7

Нів Пец Аку біу Аїа Уа1ї Рко Ткр Аза Рре Авр 1185 1190 11951196

ЗЕО ІЮ Ме8

Ніз йеч Ак Ссіу Аіїа Маії Рко Ткр Аіа Рпе Авр Рко Рго б1іу Рхтб 1186 1150 1195 1200

Авр Тих Рко біу Ртго 1201 1205

Зразкову процедуру підготовки активації поліклональних антитіл до МО-синтази можна викласти наступними шляхом. За 7-9 днів до взяття зразків крові, кролям робляться 1-3 внутрішньовенних ін'єкції потрібного антигену, щоб підвищити рівень поліклональних антитіл в току крові. Після імунізації зразки крові беруться для аналізу рівня антитіл. Зазвичай максимальний рівень імунної реакції розчинного антигену досягається протягом 40-60 днів після першої ін'єкції антигену. Після завершення першого циклу імунізації, кролі проходять 30-денний період реабілітації, після якого проводиться реїімунізація шляхом 1-3 внутрішньовенних ін'єкцій.

Для отримання анти-сироватки з бажаними антитілами збирається імунізована кров кролів та поміщується в центрифужну пробірку 50 мл. Згустки, що утворилися на стінках пробірки знімаються дерев'яною лопаткою, та паличка поміщується в згусток в середині пробірки. Потім ця кров поміщується у холодильну камеру на ніч за температури 40"С. Наступного дня згусток на лопатці знімається, а залишки речовини піддаються центрифугуванню протягом 10 хвилин за 13000 обертів/хв. Супернатантна рідина і є кінцевою анти-сироваткою. Отримана анти-

сироватка зазвичай має жовтий колір. 2090-й МамМз (вагова концентрація) додається до анти- сироватки до кінцевої концентрації 0,0295 та зберігається перед використанням у замороженому стані за температури -20"С або без МамМз за температури -70956С. Щоб виділити кінцеві антитіла до гама-інтерферону з анти-сироватки підходить така послідовність поглинання твердої фази: мл анти-сироватки кролів двічі розбавляється 0,15 М Масі, після чого додається 6,26 г

Ма?5О», перемішується та витримується 12-16 годин за температури 14"С. Осад убирається за допомогою центрифугування розводиться в 10 мл фосфатного буферу та діалізується проти того ж самого буферу протягом однієї ночі за кімнатної температури. Після вилучення осаду розчин наносять на колонку з діетиламіноетилцелюлозою, збалансованою фосфатним 10 буфером. Доля антитіла визначається вимірами оптичної щільності елюату за 280 нм.

Ізольовані необроблені антитіла очищуються за допомогою методу афінної хроматографії шляхом приєднання отриманих антитіл до МО-синтази, розташованих на нерозчинній матриці хроматографічного засобу з наступним вимиванням концентрованими водними соляними розчинами.

Отриманий буферний розчин використовується як вихідний розчин для гомеопатичного процесу розведення з метою отримати активовану потенційовану форму антитіл. Потрібна концентрація початкового матричного розчину очищеного від антигену поліклональних антитіл кролів до МО-синтази становить 0,5-5,0 мг/ мл, бажано, 2,0-3,0 мг/ мл.

Поліклональні антитіла до ендогенної біологічної молекули можуть отримуватися шляхом, схожим до того, яким отримуються антитіла до ендотеліальної МО-синтази, використовуючи допоміжний засіб.

Отриманий буферний розчин використовується як вихідний розчин для гомеопатичного процесу розведення з метою отримати активовану потенційовану форму антитіл.

Активована потенційована форма кожного компонента суміші може виготовлятися з початкового розчину шляхом гомеопатичного потенціювання із використанням методу пропорційного зменшення концентрації рядом розведень 1 частини кожного попереднього розчину (починаючи з початкового розчину) в 9 частинах (для десятинного розведення), або в 99 частинах (для сотенного розведення), або в 999 частинах (для тисячного розведення) нейтрального розчинника, починаючи з концентрації початкового розчину антитіла в

Ко) розчиннику, бажано воді або водно-етиловій суміші, від приблизно 0,5 до приблизно 5,0 мг/ мл разом із зовнішнім впливом, бажано, щоб зовнішнім впливом було багаторазове вертикальне струшування (динамізація) кожного розведення, бажано використовувати окремі контейнери для кожного послідуючого розведення до отримання потрібного рівня потенціювання або фактору розведення. Цей метод цілком прийнятний в гомеопатії. Це підтверджує, наприклад, робота В. Швабе «Гомеопатична медицина» (1967, сс. 14-29).

Наприклад, щоб приготувати 12-сотенне розведення (позначається як С12), одна частина початкового матричного розчину антитіл до МО-синтази з концентрацією 3,0 мг/ мл розбавляється 99 частинах нейтрального водного або водно-спиртового розчинника (бажано 1595 етиловому спирті), а потім багаторазово вертикально струшується (10 або більше разів) до утворення 1-го сотенного розведення (позначається як С1). 2-е сотенне розведення (С2) отримується з 1-го сотенного розведення С1. Ця процедура повторюється 1 разів для утворення 12-го сотенного розведення С12. Таким чином, 12-е сотенне розведення С12 є розчином, отриманим 12-а послідовними розведеннями однієї частини початкового матричного розчину антитіл з концентрацією 3,0 мг/ мл в 99 частинах нейтрального розчинника в різних контейнерах, що дорівнює сотенному гомеопатичному розведенню С12. Схожі процедури з відносним фактором розведення проводяться для отримання потрібних розведень. Проміжні розведення можуть аналізуватися в відповідних біологічних моделях на перевірку їхньої активності. Бажані активовані потенційовані форми для антитіл, що містять суміш цього винаходу є розведення С12, С30 та С200 для кожної активованої потенційованої форми. При використанні суміші різних гомеопатичних розведень (в першу чергу сотенних) активних речовин як компонентів біологічно активної рідини, кожний компонент суміші (наприклад, С12,

С30, С50, С200) виготовляється окремо відповідно до вищеописаної процедури до отримання передостаннього розведення (наприклад, до отримання відповідно С11, С29 та С199); тоді додається одна частина кожного компоненту в один контейнер відповідно до складу суміші та перемішується з потрібною кількістю розчинника (наприклад з 97 частинам для сотенного розведення).

Можливо використовувати активну речовину як суміш різних гомеопатичних розведень, наприклад, десятинних та/або сотенних (020, С30, С100 або С12, С30, С50 або С12, С30 С200, тощо), ефективність яких визначається експериментальним шляхом за допомогою тестування 60 розведення в придатній біологічній моделі, наприклад, в моделях, описаних в прикладах в цьому документі.

В процесі підвищення потенціювання та концентрації вертикальне струшування можна замінити на ультразвук, електромагнітне поле або будь-яку іншу схожу процедуру зовнішнього впливу, прийняту в гомеопатії.

Для виготовлення одиниці твердої лікарської форми засобу цього винаходу твердий фармацевтично придатний носій обробляється сумішшю активованої потенційованої форми водних або водно-спиртових розчинів активних компонентів, змішаних у відношенні 1:1 та використаних у рідинній формі. З іншого боку, носій може оброблятися послідовно кожним потрібним розведенням.

Бажано, щоб лікарський засіб у твердій формі виготовлявся з гранул фармацевтично придатного носія, попередньо обробленого водними або водно-спиртовими розведеннями активованої потенційованої форми антитіл. Тверда дозована форма може бути представлена в будь-якому вигляді, прийнятому в фармацевтиці, включаючи таблетки, капсули, льодяники, та інші. У якості неактивних фармацевтичних інгредієнтів можна використовувати глюкозу, цукрозу, мальтозу, крохмаль, ізомальтозу, ізомальт та інші моно- оліго- та полісахариди, що використовуються у виготовленні фармацевтичних засобів та технологічних сумішей вищезгаданих неактивних фармацевтичних інгредієнтів з іншими фармацевтично прийнятими наповнювачами, наприклад, ізомальтом, кросповідоном, цикламатом натрію, сахарином натрію, безводною лимонною кислотою, тощо), включаючи жирові речовини, дезинтегранти, сполучні речовини та пігменти. Переважними носіями є лактоза та ізомальт. Фармацевтична дозована форма може також містити стандартні фармацевтичні наповнювачі, наприклад, мікрокристалічну целюлозу, стеарат магнію та лимонну кислоту.

Приклад виготовлення одиничної твердої лікарської форми викладається далі. Для виготовлення твердої форми для перорального введення 100-300 дм гранули лактози обробляються водними або водно-спиртовими розчинами активованої потенційованої форми антитіл до гістаміну, активованої потенційованої форми антитіл до МО-синтази та активованої потенційованої форми антитіл до ендогенної біологічної молекули у відношенні 1 кг розчину антитіла на 5 або 10 кг лактози (1:5 до 1:10). Для ефективності обробки гранули лактози піддаються інтенсивному вимиванню в шарі флюїдизованого матеріалу в установці киплячого

Зо шару (наприклад. Нишіп РішШар виготовлення Нийшіп ЗтЬН) з послідуючим висушуванням підігрітим повітряним потоком за температури нижче 40"С. Передбачена кількість висушених гранул (від 10 до 34 вагових частин), насичених активованою потенційованою формою антитіл, поміщається в міксер та змішується з 25-45 ваговими частинами ненасиченої чистої лактози (що використовується з метою зниження собівартості та спрощення і прискорення технологічного процесу без зниження ефективності лікування), разом з 0,1-14 ваговою частиною стеарату магнію, та 3-10 ваговими частинами мікрокристалічної целюлози. Отримана таблеткова маса ретельно перемішується та формується у таблетки прямим сухим пресуванням (наприклад на таблетковому пресі Когесп-ХІ 400), отримуючи в результаті круглі таблетки по 150-500 мг, бажано по 300 мг. Після надання таблеткової форми, отримуються таблетки по 300 мг, насичені водно-спиртовим розчином (3,0-6,0 мг/таблетка) суміші активованої потенційованої форми антитіл. Кожний компонент складу, що використовується для обробки носія, має форму суміші сотенних гомеопатичних розведень, переважно С12, С30 та С200.

Хоча дане відкриття не обмежується жодною конкретною теорією, вважається, що активована потенційована форма антитіл, описаних в даному документі, не містить молекулярної форми антитіла в кількості достатній для біологічної активності, що є характерною для такої молекулярної форми. Біологічна активність засобу (суміші, лікарського засобу) цього винаходу цілком показана в прикладах, що додаються.

З метою лікування, бажано, щоб засіб використовувався від одного разу на добу до чотирьох раз на добу, бажано, двічі на добу по одній або дві одиниці засобу.

Винахід проілюстровано викладеними нижче необмежуючими прикладами.

Приклади

Приклад 1

Радіолігандний метод було застосовано для виведення підрахунків протягом дослідження ефекту комплексного препарату, що містить ультра-низькі дози (ГО - МОпПгаїом/ дозев) активованої потенційованої форми поліклональних афінно очищених кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100) та ендотеліальної МО-синтази (анти-еМмоб5), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового матричного розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) (10012, 10030, 100200 разів), що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень

С12, С30, С200 (співвідношення 1:1) (ШО анти-5100жанти-еМмо5); а також його компонентів - бо активованої потенційованої форми поліклональних очищених афінним шляхом кролячих антитіл до ультра-низьких доз (ШО) мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100), очищеної антигеном, отриманої шляхом багаторазових розведень початкового матричного розчину (10072, 10030 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30,

С200); та активованої потенційованої форми поліклональних кролячих антитіл до ультра- низьких доз ендотеліальної МО-синтази (ШО анти-еМмо5), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового матричного розчину (10072, 10030, 100209 разів), що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200 іп міо, в основі чого лежить зв'язування стандартного ліганда (|ЗНІпентазоцину із рекомбінантним с 1 рецептором людини.

Потенційована дистильована вода (суміш гомеопатичних розведень С12-0230-0200) використовувалася як контроль для тестових препаратів.

Рецептор сігма-1 (с 1) є внутрішньоклітинним і знаходиться в клітинах центральної нервової системи, клітинах більшості периферійних тканин та клітинах складових імунної системи.

Рецептори характеризуються унікальною можливістю бути переміщеними, що відбувається за допомогою багатьох психотропних препаратів. Динаміка рецепторів сігма-1 напряму пов'язана з впливом, який мають різні препарати на рецептори сігма-1. Цим впливом може бути регуляція каналів активності, екзоцитозу, передачі сигналів, модулювання плазмових мембран (формування рафтів) та транспортування/метаболізм ліпідів. Від всього цього може залежати пластичність нейронів в мозку. Є підтвердження тому, що рецептори сігма-1 мають регулюючий вплив на всі більші нейромедіаторні системи: норадренергічну, серотонергічну, допамінергічну, холінергічну системи, а також вплив на ММОА глутамат. Рецептор сігма-1 відіграє важливу роль в патофізіології нейродегенеративних хвороб (наприклад, хворобі Альцгеймера, Паркінсона), психіатричних та афективних розладів і нападів; він також бере участь в процесі навчання та запам'ятовування. В цьому відношенні, здатність препаратів впливати на ефективність взаємодії лігандів з рецептором сігма-ї відображається на наявності нейрозахисних, антиішемічних, седативних, антидепресантних та антиастенічних компонентів в ряді його фармакологічної ефективності, що вказує на можливість використовувати ці ліки як дієвий препарат для лікування саме цереброваскулярних хвороб.

Під час аналізу (на обчислення загального зв'язування) 20 дл комплексного препарату ШО анти-5100-анти-еМо5 або 10 дл ОГО антитіл до 5100 або 10 дл ШО антитіл до МОЗ були

Зо перенесені в середовищі інкубації. Таким чином, кількість ШО анти-5100жанти-еМмо5, перенесених в тестову посудину під час тестування комплексного препарату, дорівнювала кількості ОГО антитіл до 5100 та ОГО антитіл до МОБ, які аналізувалися як монопрепарати, що дозволяє порівнювати ефективність препарату з ефективністю його окремих складових. 20 дл та 10 дл потенційованої води були перенесені в інкубаційне середовище.

Потім, були перенесені1б60 дл (приблизно 200 шпг протеїну) гомогенату мембран клітин лінії

Юрката (лейкозна лінія Т-лімфоцитів людини), та, нарешті, 20 дл радіоліганда ІЗН|Іпентазоцину (15 нм), поміченого тритієм.

З метою обчислення неспецифічного зв'язування, в середовищі інкубації замість препаратів або потенційованої води були перенесені 20 дл неміченого ліганд-галоперидолу.

З метою обчислення радіоактивності використовувався сцинтиляційний лічильник (Торсоипі,

РасКага) та сцинтиляційна суміш (Мізсго5сіпі 0, РасКага) протягом 120 хвилин інкубації за температури 227 в 50мМ буфері Тгіє-НСІ (рН-7,4) та фільтрація з використанням скловолокнистих фільтрів (ОБ/В, РасКагі). Специфічне зв'язування (в експерименті або контролі) обчислювалося як різниця між загальним (в експерименті або контролі) та неспецифічним зв'язуванням.

Результати представлені як долі пригнічення специфічного зв'язування в контролі (в якості контролю використовувалася дистильована вода) (Таблиця 1).

Таблиця 1

Кількість на Оки й ! я Ї береяня едіоліанд ід

Вплив препаратів та потенційованої води на зв'язування стандартного ліганда

ІЗНІпентазоцину до рекомбінантного с 1 рецептора людини

Примітка: 96 специфічного зв'язування під контролем - (специфічне зв'язування під час тестування/специфічне зв'язування під контролем)"10090;

Фо пригнічення специфічного зв'язування під контролем - 10095 - (специфічне зв'язування під час тестування/специфічне зв'язування під контролем)"100905).

Результати, що відображають пригнічення вище за 5095, вказуються на значну ефективність аналізованих складових; пригнічення від 2595 до 5095 вказує на низьку або середню ефективність; пригнічення менше за 2595 вважається незначним і розглядається на фоновому рівні.

Таким чином, в умовах цього експерименту було доведено, що комплексний препарат ОО анти-5100--анти-еМмо5 є ефективнішім за його складові (ШО анти-5100 та ОГО анти-еМо5) в пригніченні зв'язування стандартного радіоліганда І(ЗНІпентазоцину до рекомбінантного с 1 рецептора людини; ОГО анти-5100, перенесена до тестової посудини, а саме 10 дл, пригнічує зв'язування стандартного радіоліганда ІЗНІпентазоцину до рекомбінантного с 1 рецептора людини, але сила цього ефекту є нижчою за силу ефекту від комплексного препарату ОГО анти-

З100жанти-еМмо5; ОГО анти-еМоО5, перенесена до тестової посудини, а саме 10 дл, не мала жодного ефекту на зв'язування стандартного радіоліганда ІЗН|Іпентазоцину до рекомбінантного с 1 рецептора людини; потенційована вода, перенесена до тестової посудини, а саме 10 дл або 20 дл, не мала жодного ефекту на зв'язування стандартного радіоліганда |ІЗН|Іпентазоцину до рекомбінантного с 1 рецептора людини.

Приклад 2

Хвороба Альцгеймера є нейродегенеративним захворюванням, яке характеризується зниженням когнітивних функцій, погіршенням пам'яті, сплутаною свідомістю та емоціональними змінами. Хоча зараз причиною цієї патології вважається скупчення бета амілоїдів, що призводять до формування бляшок бета амілоїдів та неврофібрилярних сплетінь в тканинах мозку, хвороба Альцгеймера також пов'язана з дефіцитом холінергічної системи. Зазвичай для

Зо модулювання хвороби Альцгеймера у тварин використовується антагоніст холінергічної системи скополаміну. Ін'єкція скополаміну лабораторним тваринам (зазвичай щурам та мишам) припиняє здатність до навчання та призводить до порушень пам'яті.

Для дослідження когнітивних функцій щурів та мишей були застосовані різні методи, серед них й водяний лабіринт Морріса. Сутність цього експерименту полягає у тому, що тварини випускаються в контейнер з водою з різних боків в вони мають віднайти сховану під водою платформу. Перевагою цього методу є те, що дослідник може слідкувати за процесом навчання тварини (формування ідей про просторове положення платформи незалежно від точки, в яку була поміщена тварина) для оцінки сили пам'яті (для цього експеримент проводиться без платформи).

На щурах з скополаміновою амнезією вивчається ефективність лікарського засобу даного винаходу, що містить ультра-низькі дози активованої потенційованої форми поліклональних очищених афінним шляхом кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100) та ендотеліальної МО-синтази (анти-еМмоО5), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) 10012, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200 (ШІ 0 анти-5100жанти-еМо5).

Для дослідження ефективності препарату ОГО анти-5100-анти-емОо5 на щурах з скополаміновою амнезією (моделлю хвороби Альцгеймера) використовувалися 48 щурів самців лінії Вістар (вага 180-280г). Протягом 4 днів щурам вводився під шкіру ізотонічний розчин (п-12, інтактований) або скополамін в дозі 0,5 мг/кг (п-36) (амнезія, викликана скополаміном). Щури з амнезією, викликаною скополаміном, були розділені на три групи, яким внутрішньошлунково протягом 9 днів (4 дні до введення скополаміну, 4 дні під час введення скополаміну та 1 день після останньої ін'єкції скополаміну) вводилися дистильована вода (7,5 мл/кг, п-12, контрольна група 1), або ОГО анти-5100 (7,5 мл/кг, п-12, група 2), або ОГО анти-5100анти-еМоО5 (7,5 мл/кг, п-12, група 3).

Тренувальні сесії водяного лабіринту Морріса проводилися протягом 4 днів введення скополаміну в період 60 хвилин після введення аналізованого препарату та 30 хвилин після введення скополаміну (4 послідовні експерименти з інтервалом в 60 секунд). Лабіринт Морріса - це круглий резервуар (діаметром 150 см, висотою 45 см) на 30 см наповнений водою (26-287С).

На відстані 18 см від краю контейнера схована на 1,5 см під водою платформа (діаметром 15 см). Вода замутнена нетоксичним барвником (наприклад, сухим молоком), через це платформу не видно. Перед кожним експериментом тварина розміщується в лабіринті і одній з початкових точок, які розташовані на однаковій відстані від платформи, потім тварина відпускається. Вона має віднайти сховану платформу. Якщо тварина не змогла віднайти платформу протягом 120 секунд, вона поміщується на саму платформу і залишається там протягом 60 секунд, після чого експеримент повторюється. Протягом 4-х експериментів в вибірковому порядку тварини почали проходити через лабіринт двічі від кожного початкового пункту. Експеримент було записано на відеоплівку, а потім проаналізовано на предмет відстаней, що були затрачені на пошук платформи в кожному експерименті, та латентного періоду пошуку платформи. На 5 день було проведено тест: платформу було вилучено з лабіринту, а щури вільно плавали в воді протягом 60 секунд. Час, проведений в місті, де раніше була платформа, було зареєстровано.

Введення скополаміну значно погіршало здатність тварин до навчання. В контрольній групі показники часу, витраченого тваринами на пошук платформи, та дистанції, яку долали щури, шукаючи платформу, значно підвищилися (Таблиця 2, 3). Результати експерименту доводять, що пам'ять в тварин контрольної групи погіршилася: тварини цієї групи провели менше часу в місці попереднього розташування платформи, ніж інтактовані тварини (Таблиця 4). Введення

ОГО анти-5100 не призвело до покращення параметрів, що досліджуються (Таблиця 2, 3, 4).

Зо Введення ШО анти-5100анти-емО5 призвело до певного покращення у навчанні, що виявилося в скорочені латентного періоду часу пошуку платформи (Таблиця 2) та пройденої відстані (Таблиця 3) протягом 4 днів дресирування, та до покращення пам'яті, що виявилося в збільшенні часу, проведеного в місці попереднього розташування платформи (Таблиця 4).

Таблиця 2

Латентний період пошуку платформи, сек. "хх - вуттєво відрізняється від інтактного, р«е0,05

Таблиця З

Подолана дистанція для пошуку платформи, см "хх - вуттєво відрізняється від інтактного, р«0,05

Таблиця 4

Час проведений в місці попереднього розташування платформи, сек

Ра "хх - вуттєво відрізняється від інтактного, р«е0,05

Таким чином, в моделі хвороби Альцгеймера введення комплексу ШО анти-5100-анти- емМмо5 було більш ефективним у порівнянні з введенням ШІ О анти-5100 та розріджувача.

Приклад З

Метою профілактичних обстежень було дослідити ультра-низькі дози (ШО - Ойгаіюм дозев) активованої потенційованої форми поліклональних очищених афінним шляхом кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100) та ендотеліальної МО-синтази (анти- еМмоО5), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового матричного розчину (концентрація: 2,5 мг/мл) (10072, 10030, 100200 разів) що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200 (співвідношення 1:1) (ШО анти-5100анти-еМмо5) у лікуванні в щурів ішемічного нападу, викликаного префронтальним цереброкортикальним фототромбозом.

Гостре цереброваскулярне захворювання (мозковий напад) займає третє місце серед причин смертей в розвинений країнах та вважається однією з головних причин інвалідності в людей (Гусев Е.І., 2003; дапатап М., О!игезпї А.І., 2004).

Модель фототромбозу відповідає майже усім вимогам до експериментальної моделі фокальної церебральної ішемії. Метод, розроблений Ватсоном (Умаїзоп В., 1985), полягає у впливі світла з хвилею довжиною 560 нм на світлочутливий пігмент бенгальської троянди, введений в кров. Утворюються активні кисневі форми і призводять до зменшення в'язкості ендотеліальних клітин та тромбоцитів, та до зниження формування бляшок. Метод індукції пошкодження ішемічного мозку шляхом використання фототромбозу технічно простий та є близьким до клінічних форм ішемічних мозкових нападів. Велика перевага цього методу полягає в його безконтактності, тобто він не вимагає краніотомії і таким чином достовірніше передає клінічну картину церебрального тромбозу. 37 щурів самців лінії Вістар (вага: 150-180 г; вік: 2-3 місяці) були залучені до дослідження ефективності ШО анти-5100нанти-емОо5 в щурів з ішемічним нападом, викликаним префронтальним цереброкортикальним фототромбозом. Двостороннє фокальне ішемічне

Зо пошкодження в префронтальній зоні кори головного мозку було викликано застосуванням методу фотохімічного тромбозу Ватсона (УМаїзсоп В., 1985), доповненого І.В. Віктровим (Романова Г.А. та інші, 1998). Бенгальська роза (395 розчин) вводився в яремну вену щурів (п-37) під анестезією (анестезія: хлоралгідрат 300 мг/кг, внутрішньочеревно).

За допомогою зв'язки оптичного волокна (3 см в діаметрі) світловий потік від галогенової лампи (24В, 250Вт) було направлено на поверхню черепа над фронтальною зоною кори мозку лівої та правої півкулі з метою викликати фототромбоз. Несправжньооперовані щури (п-б) піддавалися схожій процедурі за виключенням введення бенгальської рози та обробки світлом галогенової лампи. Інтактна група складалася з 6 щурів.

За 5 днів до та 9 днів після початку нападу щурам з фототромбозом були введенні такі препарати: дистильована вода (контроль-фототромбоз, 5 мл/кг на день, п-12), ОГО анти-5100 (5 мл/кг на день, п-7) або ШО анти-5100-анти-еМмо5 (5 мл/кг на день, п-б). На 8-й день після операції (або несправжньої операції) було проведено тест умовного рефлексу на пасивне уникання для оцінки здатності щурів до дресировки та стану їхньої пам'яті. Щурів помістили в установку, яка складалася з освітленого місця та сусідньої темної камери, де тварини отримували через лапи удар електричним струмом в 0,45 мА, через що темна камера, якій зазвичай надавалася перевага, стала небезпечною. Наступного для було проведено тест на розвиток умовного рефлексу на пасивне уникання. Тоді щурів помістили в освітлену камеру.

Латентний період першого входу в темну камеру було зареєстровано, що щур довгий час ухилявся від входу до темної камери, це розглядалося як те, що щур пам'ятав про небезпеку (електричний струм). Чим довший період латентного входу до темної камери, тим краще вважалася пам'ять.

Об'єм пошкодження від нападу був морфологічно підрахований у пропорції щурів експериментальних груп на 9-й день.

В щурів контрольної групи фототромбоз призвів до формування великої зони нападу і таким чином став причиною погіршення пам'яті: показники умовного рефлексу на пасивне уникання знизилися на 9,695 порівняно з групою інтактних щурів та на 2295 порівняно з несправжньооперованими щурами (Таблиця 5). Введення ШО анти-5100 зменшило об'єм нападу на 42,295 та покращило пам'ять на 14,095 порівняно з контрольною фототромбозною групою. Введення ШО анти-5100-анти-еМмо5 було ефективнішим: об'єм нападу зменшився на 44,095 та показники умовного рефлексу на пасивне уникання знизилися на 33,49 порівняно з контрольною фототромбозною групою.

Таким чином, введення комплексного препарату ШО анти-5100нанти-емо5 було ефективнішим за введення моно-компонентного препарату ШО анти-5100.

Таблиця 5 ве 33333 ГЦ нн (мм3); кількість тварин кількість тварин пнтаєтнийд 77777771 17111111135,8528,8,п-6

Несправжньооперованід//-/:/// | 77777/7СИюИюсссс-11111111111 1711111 159,3ж18,7;п-6 емо

Приклад 4

Проводилося дослідження комбінованого препарату на основі активованої потенційованої форми антитіл до фрагменту С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2 в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200 та активованої потенційованої форми антитіл до ендотеліальної МО-синтази в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200 на щурах лінії

ЗНЕ в моделі гіпертонії.

Комбінований препарат на основі активованої потенційованої форми антитіл до фрагменту

С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2 в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200 та активованої потенційованої форми антитіл до ендотеліальної МО-синтази в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200 досліджувався в розчинній формі на щурах лінії ЗНАК в моделі гіпертонії. Дослідження проводилися на 40 щурах самцях лінії НЕ (вага 350550 г, вік 4,5-5 місяців) з гіпертонією, яких було розділено на 4 групи по 10 щурів в кожній.

Протягом 28 днів до тварин ставилися наступним чином. Група 1 - 2,5 мл/кг активованої потенційованої форми антитіл до фрагменту С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2 (суміш водяних розведень С12, СЗ30, С200) разом з 2,5 мл/кг дистильованої води; Група 2 - 2,5 мл/кг

Зо активованої потенційованої форми антитіл до ендотеліальної МО-синтази (суміш водяних розведень С12, С30, С200) разом з 2,5 мл/кг дистильованої води; Група 3 - 5 мл/кг комбінованого лікарського засобу (суміш водяних розведень С12, С30, С200 для кожного компоненту); Група 4 - 5 мл/кг дистильованої води.

Систолічний артеріальних тиск (САТ) в активних щурів вимірювався непрямим методом в хвостовій артерії (використовуючи манжету) один раз на тиждень та через 9 годин після останнього введення препарату.

Дослідженні препарати виявили гіпотензивний ефект (р«е0,05): до 28-го дня систолічний артеріальних тиск (САТ) зменшився у порівнянні з початковими показниками в Групі 1 на 20,6905; в Групі 2 на 14,495, в Групі З на 27,695. В контрольній Групі 4 САТ змінився лише на 1,695 у порівнянні з початковими значеннями. Результати показали чіткий синергічний ефект комбінованого препарату.

Приклад 5

МІБАС в моделі гіпертонії.

С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2 в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200 та активованої потенційованої форми антитіл до ендотеліальної МО-синтази в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200 досліджувався в розчинній формі на щурах лінії

МІБАСЄ в моделі гіпертонії. Дослідження проводилося на 50 щурах самцях лінії МІБАС (вага:

ЗООг, вік: 4 місяці) з спадково-індукованою стресом артеріальною гіпертензією, яких було розділено на 5 груп по 10 тварин в кожній.

Протягом 28 днів один раз на день щурам пероральним шляхом вводилися такі медикаменти: Група 1 - 2,5 мл/кг активованої потенційованої форми антитіл до фрагменту С- термінала АТ1 рецептора ангіотензину 2 (суміш водяних розведень С12, С30, С200) разом з 2,5 мл/кг дистильованої води; Група 2 - 2,5 мл/кг активованої потенційованої форми антитіл до ендотеліальної МО-синтази (суміш водяних розведень С12, С30, С200) разом з 2,5 мл/кг дистильованої води; Група 3 - 5 мл/кг комбінованого лікарського засобу (суміш водяних розведень С12, С30, Сб200 для кожного компоненту); Група 4 - 5 мл/кг (доза 10 мл/кг) порівняного медикаменту (лозартан); Група 5 - 5 мл/кг дистильованої води.

Двічі на тиждень через 2-6 години після введення У5О антитіл та лозартану непрямим методом в хвостовій артерії (використовуючи манжету) вимірювався систолічний артеріальний тиск (САТ). В Таблиці 6 відображається динаміка змін в систолічному артеріальному тиску в щурів лінії МІБАСЄ, виміряному непрямим методом.

Таблиця 6 -| САТ після 28 (А у порівняння зі

Початковий й ую почат-

Індикатор САТ в мм рт. днів введення початковим кового ст. препарату в мм рівнем. рівня рт. ст. в мм рт. ст.

М50 антитіла до фрагменту С- термінала АТІ1 рецептора 176 150 -26 -14,790 ангіотензину-2 людини

У5о антитіла до ендотеліальної о

Комбінований препарат на основі

М50 антитіл до фрагменту С- термінала АТІ1 рецептора 179,5 140 -39,5 -2290 ангіотензину та до ендотеліальної

МО-синтази

Приклад 6

Метою експериментального дослідження було вивчення ефекту антитіл до фрагменту С- термінала до інсулінового рецептора В-ланцюга, очищених афінним шляхом на антигені в ультра-низькій дозі, отриманих багаторазовим розведенням початкового матричного розчину 10072, 10030 100200 разів (ШО анти-ІК); антитіл до ендотеліальної МО-синтази, очищених афінним шляхом на антигені в ультра-низькій дозі, отриманих багаторазовим розведенням початкового матричного розчину 10072, 10030, 100200 разів (ШО анти-еМо5); а також суміші ультра низьких доз антитіл до фрагменту С-термінала до інсулінового рецептора В-ланцюжка та ультра низьких доз антитіл до ендотеліальної МО-синтази (ШІ О анти-ІКнанти-еМо5).

У дослідженні брали учать 150 щурів самців лінії Вістар (вага на початку дослідження: 250-

ЗО0г, вік: 3,5-4 місяці), 10 щурів були інтактними. Решті внутрішньовенним шляхом вводився

Зо стрептозотоцин в дозі 50 мл/кг (експериментальна модель цукрового діабету). Через 72 години після введення стрептозотоцину були вибрані щури з рівнем глюкози в плазмі крові не менше за 12 ммоль/л. Вони були розділені на 7 груп (по 20 тварин в кожній), яким протягом 21 дня вводилися дистильована вода (5 мл/кг/день, один раз на день внутрішньочеревно), ІнсулінФ) (8 кубиків/кг/день, підшкірно), Росиглітазонфб (8 мг/кг/день, двічі на день внутрішньочеревно), ШО анти-ІК (2,5 мл/кг/день в об'ємі 5 мл/кг/день, один раз на день внутрішньочеревно), ШІ О анти-

ІКканти-еМо5 (5 мл/кг/день, один раз на день внутрішньочеревно), а також РосиглітазонФ та

ІнсулінФ разом або ШІ О анти-ІКнанти-еМо5 та ІнсулінФ, відповідно до режиму прийому кожного препарату (як зазначено вище). Інтактним тваринам вводилася дистильована вода в тому самому об'ємі. На 7-й, 14-й та 21-й день введення препаратів щурам рівень глюкози в плазмі крові вимірювався натщесерце ензиматичним методом (метод оксидази глюкози) з застосуванням наборів «Глюкоза-ФДК» (Росія).

Пероральний тест на толерантність до глюкози було проведено на 14-й день дослідження

(14-й день введення препарату) відповідно до стандартного методу (Дю Віньо та Карр, 1925).

Щурам не давалася вода протягом 18 годин. За 60 хвилин до тесту їм були дані тестові речовини. Інтактні щури отримали дистильовану воду у тому самому об'ємі. Глюкозу було введено перорально у вигляді 5095 водяного глюкозного розчину у ваговому відношенні (1 г/кг ваги щура). Глюкоза сироватки зразка крові вимірялася з застосуванням наборів «Глюкоза-

ФДК» (000 «Фармацевтична та клінічна діагностика», Росія, м/мли.Так.ги) на 0, 30, 60, 90, 120 хв.

Середня площина під кривою концентрація глюкози в крові - час була обчислена.

Введення стрептозотоцину призвело до значного підвищення рівня глюкози в плазмі крові щурів у порівняння з інтактними тваринами (18 ммоль/л у порівнянні з 3,5 ммоль/л, р«0,05). В групі ОГО анти-ІЕ на 7, 14 та 21 день введення препарату рівень глюкози був нижчим за рівень в контрольній групі в середньому на 22-2895; однак ця різниця не досягала статистично значного рівня. Суміш ОГО анти-ІнНнанти-еМмо5 була більш ефективною; на 14 та 21 день експерименту рівень глюкози зменшився відповідно на 4795 4295 (р«0,05 у порівнянні з контрольною групою). Еталонний препарат Росиглітазон також впливав на зниження рівня глюкози к 14 та 21 дню експерименту; в цьому випадку ефект від препарату досяг статистично значного рівня лише на 14 день експерименту (3695, р«0,05 у порівнянні з контрольною групою).

Інсулін, введений на 1/2 від ефективної дози (вибраної у початковому дослідженні), найефективніше сприяв зменшенню рівня глюкози за період нагляду (до рівня інтактної контрольної групи). (Фіг.1). Треба взяти до уваги, що в експерименті використовувався короткочасний інсулін, а рівень глюкози в плазмі крові вимірювався через 1 годину після його введення, що також вплинуло на ефект від 1/2 дози інсуліну на рівень глюкози в крові. В таких умовах не можливо було цілюом визначити ефект комбінованого застосування інсуліну та росиглітазону або інсуліну та комплексу ШО анти-ІКнанти-еМоО5.

Порушення толерантності до глюкози (зменшення використання глюкози організмом) є одним з найголовніших факторів в діагностиці та лікуванні цукрового діабету. В інтактних тварин пероральний тест на толерантність до глюкози (14-й день введення препарату) показав, що комплексний препарат ШО анти-ІКнанти-емО5 та інсулін найефективніше підвищили толерантність до глюкози при окремому їх застосуванні. Росиглітазон також призвів до зменшення кривої площі концентрації - часу (підвищив толерантність до глюкози); однак, його

Зо ефективність не була статистично значною у порівнянні з контрольною групою (Фіг. 2).

Приклад 7

Метою експериментального дослідження було вивчення ефекту антитіл до фрагменту С- термінала до інсулінового рецептора В-ланцюжка, очищених афінним шляхом на антигені в ультра-низькій дозі, отриманих багаторазовим розведенням початкового матричного розчину 10012, 10030, 100200 разів (ШО анти-ІК); антитіл до ендотеліальної МО-синтази, очищених афінним шляхом на антигені в ультра-низькій дозі, отриманих багаторазовим розведенням початкового матричного розчину 10072, 10030, 100200 разів (ШО анти-еМмо5); а також суміші ультра низьких доз антитіл до фрагменту С-термінала до інсулінового рецептора В-ланцюжка та ультра низьких доз антитіл до ендотеліальної МО-синтази (ШІ О анти-ІКнанти-еМо5).

Дослідження проводилося на 36 щурам самцях лінії (з010о-КаКілакі (вага на початку дослідження: 250-280 г, вік: 10-12 тижнів). Щури цієї лінії характеризуються спонтанним розвитком не інсулінозалежного діабету. Тварин було розділено на З групи (по 12 щурів в кожній). Протягом 28 днів їм вводилася або дистильована вода (5 мл/кг, один раз на день внутрішньочеревно), або ЦІ 0 анти-ІК (2,5 мл/кг, один раз на день внутрішньочеревно), або ШО анти-ІКнанти-еМмо5 (5 мл/кг, один раз на день внутрішньочеревно). Рівень глюкози в плазмі крові вимірювався за допомогою аналізатора глюкози (ВесКтап, Ешіегіоп, Каліфорнія, США) перед початком ін'єкцій препарату та на 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28 день ін'єкцій препарату. На 28 день було проведено тест на толерантність до глюкози (глюкоза, перорально, 1 г/кг).

Введення ШІ О анти-ІВ призвело до значного (р«0,05) зниження рівня глюкози в плазмі крові в щурів; однак, застосування комплексу ШО анти-ІКнанти-еМмоз було більш ефективним (ре0,01 у порівнянні з контрольною групою) (Фіг. 3).

Результати було підтверджено даними тесту на толерантність до глюкози, проведеного на 28 день введення препарату (Фігм. 4). Введення ШО анти-ІК призвело до підвищення толерантності до глюкози (статистично незначний спад кривої площі концентрації - часу на 44905 у порівнянні з контрольною групою). В той ж самий час, зниження в цьому параметрі кривої площі концентрації - часу, викликане введенням комплексу ШО анти-ІКнанти-еМмо5, склало 62965, що є статистично значним у порівнянні з контрольною групою (р«е0,05).

Приклад 8

Були використані такі медикаменти: 300 мг таблеток, оброблених водно-спиртовим бо розчином (3 мг/габ.) активованої потенційованої форми поліклональних кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100, очищеної на антигені, в ультра низьких дозах (ШІ О анти-5100), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) в 10072, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12,

С30, С200; 300 мг таблеток, оброблених лікарським засобом, що містить водно-спиртовий розчин (б мг/гтаб.) активованої потенційованої форми поліклональних очищених афінним шляхом кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100) та до емоз (анти- емМмоб5) в ультра низьких дозах (ШІ 0), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) в 10072, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200; (ГО анти-5100-анти-еМмо5); 300 мг таблеток, оброблених водно-спиртовим розчином (3 мг/таб.) активованої потенційованої форми поліклональних кролячих антитіл до еМмо5, очищеної на антигені, в ультра низьких дозах (ШО анти-еМо5), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) в 100712, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200; та в якості плацебо 300 мг таблеток, що містять наповнювачі: лактозу (моногідрат лактози) - 267 мг, мікрокристалічну целюлозу - 30 мг, стеарат магнезію - З

МГ.

Ефективність досліджених медикаментів в лікуванні запаморочення та інших симптомів локомоційної хвороби вимірювалася в моделі кінетозу або локомоційної хвороби, що виявляється в різних вестибулярних вегетативних порушеннях. Запаморочення є типовим симптомом пошкодження вестибулярного аналізатора різних походжень, включаючи дисфункцію вестибулярного нерва та кохлеарної системи, порушення кровообігу в хребетно- базилярній системі, патологію центральної нервової системи (ЦНС), тощо. Запаморочення як прояв кінетозу супроводжується і іншими вестибулярними вегетативними порушеннями, що включають три типи реакцій: вестибулярно-моторну (ністагм та реакція відхилення), вестибулярно-сенсорну (додатково до запаморочення, ністагм (пост ністагм), захисні рухи) та вегетативні (нудота, блювота, потовиділення, прискорене серцебиття, температура, перемінність пульсу та кров'яного тиску).

Було проведено подвійне сліпе плацебо-кероване дослідження в паралельних групах по 15 соматично здорових суб'єктів - чоловіків та жінок віком від 15 до 60 років (середній вік: 33,3ж20,75

Зо років) з низьким (п-5; 3395) або середнім (п-10; 6795) рівнем резистентності до локомоційної хвороби з метою дослідити якості різних препаратів, призначених проти локомоційної хвороби.

Групі 1 було призначено ШО анти-5100-анти-еМмо5, Групі 2 було призначено ШО анти-5100 та

Групі З було призначено анти-еМмо5.

Для відтворення умов локомоційної хвороби та оцінки ефективності досліджених препаратів були обрані найбільш підходящі та визнані моделі кінетозу - тест з тривалим кумулятивним ефектом акселерацій Коріоліса (ССЕАС). На початку толерантність по тесту ССЕАС в кожного суб'єктів була не більше 5 хвилин. Вестибулярно-вегетативні порушення, викликані кінетичним ефектом, були зареєстровані за допомоги комплексу діагностичних методів включаючи огляд суб'єктів, кількісну оцінку порушень вестибулярно-вегетативної чутливості (шкала Халле), аналіз частоти серцевих скорочень (СС), та самооцінка функціонального стану (самопочуття - активність - настрій). Критеріями ефективності проведеного лікування були визнані динаміка толерантності та тривалість періоду одужання під кінетичним впливом, а також переміна виявів індексів сенсомоторних реакцій (ністагм), індексів СС (з використанням системи Віосот

УумеїІпе55 Зсап, розробленої АМУБ, І І С згідно з Міжнародним стандартом Європейської асоціації кардіологів та з Північноамериканською електрофізіологічною асоціацією) та дані по критеріям самопочуття - активність - настрій. Критерієм безпеки виступали характер, прояв та умови появи негативних явищ (АЕ) в період лікування, пов'язаний з прийомом препарату; вплив досліджених препаратів на індекси, що характеризують функціонування центральної нервової системи (ЦНС) (реакції на рухомі об'єкти), час простої моторної реакції; динаміка фізичних та функціональних факторів (серцеві скорочення (СС)), систолічний та діастолічний артеріальний тиск (САТ, ДАТ), тест Штанге; толерантність до вправ (індекс Гарвардського степ-тесту).

Безпечність була оцінена після прийому однієї дози та після 7-денного курсу приймання суміші

ОГО анти-5100 та ОГО анти-еМо5.

Протягом 1 місяця перед участю у дослідженні всі його суб'єкти не приймали жодних інших ліків. Після скринінгу всі суб'єкти були розділені на 4 групи (Група 1 - ШО анти-5100жанти- емМмо5, Група 2 - ОГО анти-5100, Група З - О.О анти-еМо5, Група 4 - плацебо).

В перший день дослідження (1 навідування) був зареєстрований початковий функціональний та психофізіологічний стан суб'єктів, суб'єктам було дано по 5 таблеток відповідних ШО антитіл з послідуючим проведенням тесту ССЕАС. Була зареєстрована бо тривалість тесту; вегетативно-вестибулярні порушення та негативні явища, пов'язані з локомоційною хворобою, були виявлені за допомогою комплексного діагностичного огляду.

Протягом наступних 2-6 днів суб'єктам було прописано по 1 таблетці певного медикаменту тричі на день. На 7-й день (2 навідування) суб'єкти отримали ту ж саму дозу, що й в перше навідування. Комплексний діагностичний огляд було проведено до та після тесту ССЕАС.

Завдяки специфічній організації дослідження команда дослідників працювала лише з одним суб'єктом. Дослідження було паралельним і воно проводилося в першій половині дня за участі як правило 4 осіб в день, по одній особі на медикамент або плацебо. Наступні З тижні були періодом промивання, наприкінці якого пацієнтам ножної групи був прописаний інший медикамент або плацебо; цикл дослідження повторювався (1 навідування, курс прийому засобу; 2 навідування). Таким чином, протягом дослідження кожний суб'єкт взяв участь в усіх чотирьох циклах дослідження. Тобто, кожний суб'єкт взяв участь в кожній групі з тритижневим періодом промивання між циклами. Це дозволило дослідникам зрівняти вплив індивідуальних особливостей суб'єкта на ефективність лікування. Аналіз ефективності медикаментів був виконаний на основі даних від усіх суб'єктів, що пройшли повний курс прийому досліджуваного препарату згідно з протоколом дослідження (п-:15).

Фактори прояву симптомів локомоційної хвороби (запаморочення, нудота, пасивність, бліда шкіра, потовиділення, тощо) після кінетичного впливу (ССЕАС) на фоні одиничного прийому досліджуваного медикаменту показали, що в усіх суб'єктах був приблизно однаковий стан локомоційної хвороби, якщо брати до уваги, що прояви зареєстрованих дослідниками симптомів вегетативної дисфункції по шкалі Халле не відрізнялися суттєво в усіх групах (Таблиця 7, 1 навідування). Однак, кінетичний ефект, що викликає схожі симптоми локомоційної хвороби, був різним в чотирьох групах та залежав від медикаменту, який приймався суб'єктами дослідження (Таблиця 8, 1 навідування). Одноденний прийом препарату ОГО анти-5100-нанти-еМмо5з показав ефект, спрямований проти локомоційної хвороби, що виявлялося не тільки в значно більшому часі толерантності по тесту ССЕАС (10,04:--13,14 сек порівняно з 68,50-6,57 сек - в групі ОГО анти-5100; 75,00--6,79 сек в групі ОО анти-еМмо5 та 61,30:3,15 сек - в групі плацебо), а також в меншому часі ністагму (9,90-41,20 сек порівняно з 13,50ж1,51; 16,10-41,68 та 13,30-1,12 сек відповідно) та в максимально швидкому одужанні (96,902413,54 сек порівняно з 194,20:5-18,45; 202,50521,72 та 241,70238,41 сек відповідно).

Зо Приблизно однакові індекси було зареєстровано в 2 навідуванні після того, як було пройдено курс прийому медикаментів. Щоб отримати схожі симптоми локомоційної хвороби (Таблиця 7, 2 навідування) найдовший кінетичний вплив був на суб'єктах, що приймали суміш

ОГО анти-5100--анти-еМо5 (Таблиця 8, 2 навідування) протягом 7 днів. Найвиразніший ефект проти локомоційної хвороби суміші ОО анти-5100--анти-еМмо5 виявився в значно меншому часі ністагму (9,50541,38, р«0,01) та тривалості періоду одужання (117,90-15,65 сек; ре«б,01).

Монокомпонентний препарат ШО анти-5100 показав кращі індекси толерантності по тесту

ССЕАС, часу відновлення ністагму та часу одужання, ніж група плацебо (Таблиця 8, 1 та 2 навідування), але ефективність ШО анти-5100 була нижчою за суміш ОГО анти-5100-жанти- еМмоО5. Монокомпонентний препарат ШО анти-еМмоз5 не показав жодних індексів ефекту проти локомоційної хвороби, оскільки результати тесту ССЕАС та послідуючий період відновлення не відрізнялися суттєво від групи плацебо (Таблиця 8, 1 та 2 навідування). Порівняльний аналіз індексів тесту ССЕАС в групах ОГО анти-5100жанти-емо5 та ОГО анти-5100 за один день прийому медикаменту показав, що додавання ШО анти-еМмоО5 підвищує толерантність кінетичного ефекту на 5295, зменшує час ністагму на 2795 та сприяє скороченню періоду відновлення після закінчення кінетичного ефекту на 5095 включаючи тривалість запаморочення - на 4995. Однак, найбілешим чином компонент ШО анти-еМмоО5 посприяв ефективності комплексного препарату (суміші ШСО анти-5100анти-еМмоО5) в курсі прийому цього медикаменту, що виявилося в 3095 отриманого результату в групі ШОСО анти-5100 факторами толерантності кінетичного ефекту та тривалості ністагму (по кожному з параметрів). На додаток, збільшення ефекту підчас 2 навідування по індексам толерантності за тестом ССЕАС та тривалості ністагму у відношенні до даних з 1 навідування після прийому комплексного препарату ОГО анти-5100-анти-еМмоз5 у порівнянні з монокомпонентним препаратом ОГО анти- 5100 виявилося в більшій мірі, що підтверджується змінами цих індексів на 3095 та 495 (у порівнянні з 2195 та 095 в групі ОГО анти-5100). В оцінюванні ефективності препаратів особлива увага була звернена на можливий вплив медикаментів на стабільність автономної нервової системи (АНС) зокрема, зсув балансу між її симпатичними та парасимпатичними секціями. З цією метою в кожне з відвідувань були проаналізовані параметри мінливості СС в стані спокою та під час виконання функціональних тестів (дихання та ортостатичні проби).

Таблиця 7

Індекси шкали Халле в залежності від застосованого препарату після проведення аналізу на

ССЕАС

Шкала Халле (бали)

Препарат 1 навідування 2 навідування (прийом на день) (прийом протягом курсу) (п-15: МаЗЕ) (п-15: МаЗЕ)

ОО анти-5100-анти-емо5 12,00520,63 12,30520,59

ОГО анти-5100 13,30520,65 12,30520,46

ОГО анти-емо5 13,10520,78 12,00520,55 13,40х50,77 13,3040,45

Таблиця 8

Динаміка індексів аналізу на ССЕАС в залежності від застосованого препарату

Тривалість аналізу на Період Період

Препарат ССЕАС, сек, ністагму, сек, | відновлення, сек, (п-15: Ма5О) (п-15: Ма5О) (п-15: Ма5О)

ОО анти-5100-анти-емо5 104,410213,14 9,9021,20) 96,90513, 54

ОГО анти-5100 68,50526,57 х 13,50:-1,51 194,205318,45 юх

ОГО анти-емМо5 75,00-6,79 16,10-31,68 202,50521,72 юх 61,3023,15 13,3041,12 241,70ж38,41

Значення р за критерієм

ОО анти-5100--анти-емо5 134,70520,247 9,5051,38 117,905315,6575

ОГО анти-5100 82,70-10,33 13,5031,69 167,505214,72 х

ОГО анти-емо5 14,3059,49 х 17,30ж2,40 ххх 209,20221,62 ж 63,7023,91 15,00521,47 199,60:231,19

Значення р за критерієм

Примітки: 1ї для виявлення суттєвої різниці між групами застосовувався критерій Краскела-Уолліса.

Якщо результат аналізу показував суттєву різницю значенням р«е0,05 при порівнянні груп між собою, застосовувався критерій Манна-Уітні. " суттєва різниця у порівнянні з плацебо, р«е0,05; "к суттєва різниця у порівнянні з плацебо, р«е0,01; "кх вуттєва різниця у порівнянні з плацебо, р«0,001. х суттєва різниця у порівнянні з ШО анти-5100жанти-емо5, р«е0,05; ж суттєва різниця у порівнянні з ОГО анти-5100-анти-еМмо5, р«еО0,01; хх вуттєва різниця у порівнянні з ШОІ.О анти-5100жанти-емо5, р«е0,001.

Аналіз мінливості СС у стані спокою (в положенні сидячи) перед та після аналізу на ССЕАС (Таблиця 9) виявив, що у суб'єктів, які приймали досліджувані препарати, спостерігалася тенденція до підвищеного рівня 50ОММ, що вказувало на підвищення в мінливості СС через парасимпатичний вплив на серцевий ритм. У відповідь на кінетичний ефект в усіх групах показники КМ5-50 підвищилися, що свідчило про активність парасимпатичних компонентів автономної регуляції. В групах, які приймали суміш ОГО анти-5100жанти-емо5 та ШО анти- 5100, результати показали підвищення в НЕ, що в свою чергу вказувало на зсув у балансі вегетативної нервової системи в бік парасимпатичного відділу. Таким чином, після проведення аналізу на ССЕАС в усіх групах спостерігалося збільшення парасимпатичного ефекту на частоту СС.

Таблиця 9

Параметри мінливості серцевих скорочень в пацієнтів під наглядом в стані спокою до та після кінетичних дій 1 навідування (прийом на день) 2 навідування (прийом протягом курсу)

Парамет 7 т я я я я я :

Після прийому Після аналізу на Після прийому Після аналізу на й препарату ССЕАС препарату ССЕАС

Група ОГО анти-5100--анти-емо5 (Ма50)

ЗОМ, БТ Тж5,Б1 6824742 59,455,03 65,614,66

НМ, 43,146,77 51,449,22 47,06,21 47 вж5,33 979,0-186,06 1678,32397119 1067,22167,2 1381,0-166,30 437,5-709,6 709,62178,72 391,975,61 588,5287,48 171,52451,08 228,4ж76,79 206,5-58,32 218,5243,96

І Р/НЕ 4,20,82 4,920,83 3,320,83 4,250,91

Група ШО анти-5100 (Ма50)

ЗОМ, 60,944,62 70,925,90 59,144,80 68,844,87

НМ, 44,355,39 50,646,56 42,44 63 47,85,57 832,2124,937 1342,8:217,09 841,4-149,93 1288,0163,52Ж 315,252,387 550,9472,А4Ж 313,6-66,71 540,7-87,578 151,4ж241,19 247,0-69,535 138,3238,42 187,1239,80

І Р/НЕ 3,020,54 4,020,72 2,8:0,53 4,020,52

Група анти-емоз (Ма50)

ЗОМ, 674,73 78,вхи14 65,818,68 69,055,23

НМ, 53,018,86 5844768 59621245 52 25,30 1307,85324,24 1841,15359,795 1232,32292,51 1275,45172,47 576,53167,07 849,94194,25 527,2167,07 562,189,38 313,3213,90 285,3265,92 218,9274,78 216,3263,72

І Р/НЕ 3,620,87 3,920,82 3,721,14 3,8::0,58

Група плацебо (МА50) 5ОММ,

МС 64,626,10 75,7-6,42 61,1-6,72 70,8-6,79

НМ, 50,947,74 53,146,62 44 616,63 44, 35,31 1062,22150,02 1917,82318,965 898,8:169,62 1418,5:227,59Ж 440,6277,30 832,42181,15 334,875,94 611,4-113,645 253,9459,95 286,7-61,94 166,0248,14 174,1244,96

І Р/НЕ 340,72 5,021,33 3,40,93 4,8:10,83

Примітка: " суттєва різниця у порівнянні з плацебо, р«е0,05; й суттєва різниця у порівнянні з вихідними параметрами, р:0,05.

Аналіз мінливості СС в рухомому стані показав, що один день прийому препарату ШІ О анти- 5100анти-еМмо5 підвищував час відповіді (13,91,14; р«х0,05) та час стабілізації (24,2521,28; р:0,05) у порівнянні з групами ШО анти-5100 та плацебо. Ті ж самі фактори перевищили значення в групі плацебо, та після виконання кінетичних дій, які показали позитивний ефект комплексного препарату на відповідь АНС (підвищилася толерантність до змін у положенні тіла). Найменша різниця між максимальним та мінімальним показником серцевого ритму під час тесту на дихання підтвердила кращий баланс двох відділів АНС після того, як пацієнти приймали одноденну дозу препарату ШО анти-5100жанти-еМмо5 (25,1:2,66 ударів/хв, р:0,05).

Наприкінці тижня курсу лікування стабілізуючий ефект на баланс АНС після тесту ССЕАС

(разом з тестом на дихання та ортостатичною пробою) також відзначався в групі, де приймався препарат ШО анти-5100-нанти-еМоз5 (Таблиця 10 та 11).

Таблиця 10

Параметри мінливості серцевих скорочень в пацієнтів під наглядом під час ортостатичної проби до та після кінетичних дій 1 навідування (прийом на день) 2 навідування (прийом протягом курсу)

Параметр Після прийому Після аналізу на Після прийому Після аналізу на препарат ССЕАС препарат ССЕАС

Група ОСО анти-5100-анти-емМоз (Ма-5О 1,3020,06 1,40--0,04 1,3020,06 1,40--0,06 вправи 13,9 14их 12,7-21,247 11,6:20,57 11,7-1,09 24,25-1,287х 21,941,447 20,6:0,74 22,41 44Хх стабілізації, сек

Група ШОСО анти-5100 (Ма50) 1,4020,04 1,30--0,04 1,3020,04 1,30-0,05 вправи 7,6051,05 10,6--11,55 9,75--1,21 10,0--1,73

Час жк 15,1ж41,16 18,3--1,43 18,0-1,18 18,0-1,80 стабілізації, сек

Група анти-емоз (Ма50) 1,3020,04 1,30--0,04 1,5020,12 1,30--0,04 вправи 8,2050,94 9,1031,12 9,20,77 8,3ж20,70 16,5:-1,02 17,15-1,33 19,022,04 16,7-0,98 стабілізації, сек

Група плацебо (МА50) 1,3020,04 1,30--0,04 1,4020,06 1,30-0,06 вправи 9,5-1,28 8,1-0,90 10,4-1,58 8,6821,09 18,320,94 16,8--1,09 18,031,37 16,5:5-1,11 стабілізації, сек

Примітка: " суттєва різниця у порівнянні з плацебо, р«е0,05; х суттєва різниця у порівнянні з ШІ О анти-5100, р«0,05.

Таблиця 11

Параметри мінливості серцевих скорочень в пацієнтів під наглядом під час перевірки дихання до та після кінетичних дій 1 навідування (прийом на день) 2 навідування (прийом протягом

Параметр курсу)

Після прийому | Після аналізу | Після прийому | Після аналізу препарату на ССЕАС препарату на ССЕАС

Група ОГО анти-5100-анти-еМмоз (Ма50)

Взаємозв'язок максимальні 1,5:50,057 1,550,06 1,520,05 1,520,05

СС/ мінімальні СС

Різниця максимальні СС - мінімальні СС, 25,152,66"7 26,552,77 26,5ж42,37 24,9ж2,247 ударів/хв

Група ОГО анти-5100 (М50

Взаємозв'язок максимальні сс/ мінімальні СС 1,5:-0,06 1,6:0,05 1,5:0,04 1,6:0,06

Різниця максимальні СС - мінімальні СС, 27,752,68 27,252,40 25,152,24 26,9ж42,67 ударів/хв

Група анти-емоз (Ма50)

Взаємозв'язок максимальні сс/ мінімальні СС 1,5:0,05 1,5:0,04 1,5:0,06 1,6:0,05

Різниця максимальні СС - мінімальні СС, 26,7-2,44 26,252,04 21,152,47 27,3ж2,12 ударів/хв

Група плацебо (МА50)

Взаємозв'язок максимальні 1,6:50,07 1,650,06 1,520,05 1,620,05

СС/ мінімальні СС

Різниця максимальні СС - мінімальні СС, 31,253,06 28,252,50 217,152,37 29,252,44 ударів/хв

Примітка: " суттєва різниця у порівнянні з плацебо, р«е0,05.

Результати самооцінки функціонального стану (самопочуття - активність - настрій) суб'єктів, що проводилася між учасниками дослідження після симуляції локомоційної хвороби (тест

ССЕАС) на початку та наприкінці лікування, показали, що суб'єкти у всіх групах поставили «середні» бали за кожний з параметрів (Таблиця 12). Таким чином, на фоні приймання ліків толерантність за тестом ССЕАС була задовільною. Найвищі показники росту у порівнянні з даними, отриманими від групи плацебо наприкінці 7-го дня приймання ліків (більше 1095), спостерігалися в групі, де приймався препарат ШІ О анти-5100-анти-еМмо5.

Таблиця 12

Динаміка параметрів самооцінки стану функціонування (самопочуття - активність - настрій) в пацієнтів під наглядом

Аналіз на безпеку брав до уваги всі дані, отримані від усіх суб'єктів дослідження. Протягом періоду обстеження спостерігалася добра толерантність до досліджуваних препаратів. Не було зареєстровано жодного негативного явища, пов'язаного з прийомом препаратів. Всі суб'єкти досліджуваних груп пройшли курс лікування в установленому протоколом порядку; не було людей, які передчасно вийшли б з дослідження.

Відповідно до результатів фізичного дослідження, включаючи показники частоти СС, САТ та

ДАТ, а також відповідно до даних Гарвардського степ-тесту не було зареєстровано жодних відхилень в пацієнтів протягом дослідження (Таблиця 13). Всі виявлені зміни не виходили за межі нормальних показників. В такому випадку, суб'єктивно було зроблено висновок про задовільне самопочуття усіх суб'єктів.

Таблиця 13

Динаміка фізичних параметрів та витривалість до вправ в пацієнтів під наглядом до та після кінетичної дії

Параметр 7 7 7 7 7 7 курсу) 7 7

Після прийому Після аналізу на Після прийому Після аналізу на (скорочення/хв.) ее посіяні и 1 2 тесту (скорочення/хв.) шт ГТ 1; ян || вно тесту

Зо

Таблиця 13

Динаміка фізичних параметрів та витривалість до вправ в пацієнтів під наглядом до та після кінетичної дії 1 навідування (прийом на день) 2 навідування пом протягом

Параметр 7 7 7 7 7 7 Уурсу, 7 7

Після прийому Після аналізу на Після прийому Після аналізу на препарату ССЕАС препарату ССЕАС

Група анти-емоз (Ма50) ос 76,542,59 67,341,98 77,3к2,02 70,153,23 (скорочення/хв.)

САТ (мм рт.ст.) 127,3ж3,14 131,5:25,16 123,5:23,06 129,3ж24,13

ДАТ (мм рт.ст.) 15,252,24 80,3ж22,66 73,942,83 81,053,22 тесту

Група плацебо (МА50) ос 7455218 68,953,46 73,953,23 72,323,58 (скорочення/хв.)

САТ (мм рт.ст.) 125,3ж23,30 133,324,73 124,3ж42,83 126,923,95

ДАТ (мм рт.ст.) 76,252,15 81,7-2,83 75,4-1,86 79,753,03 тесту

Для оцінки безпеки досліджуваних препаратів та їх можливий негативний або позитивний вплив на функціонування ЦНС окрім гемодинамічних вивчалися й такі фізіологічні параметри в суб'єктів: Реакція на рухомі об'єкти, Час простої рухової реакції, Тривалість уваги, Уваги та

Фактор стабільності уваги. Також була проведена проба Штанге для оцінки толерантності до гіпоксії.

Отримані результати (Таблиця 9) показали, що ні один день прийому препарату ні курс лікування препаратом не мали значного ефекту на дані параметри. Показники сенсорно- моторної координації (Час простої рухової реакції, Реакція на рухомі об'єкти) не відрізняються від результатів групи плацебо, отриманих до та після проведення тесту ССЕАС в обидві навідування. Дані дослідження таких складних функцій як об'єм пам'яті та її стабільність показали, що досліджувані препарати ні до ні після проведення тесту ССЕАС не змінили ступінь концентрації та зсуву в увазі, вони не відрізнялися від показників групи плацебо.

Аналіз стандартних вправ та тестів з утриманням дихання показали тенденцію до підвищення толерантності суб'єктів до гіпоксії (Таблиця 14). В утримуванні дихання тривалість по проби Штанге збільшувалася після прийому досліджуваних препаратів. Однак, тільки прийом комплексного препарату ОГО анти-5100анти-еМмоОо5 показав значно довшу тривалість утримання дихання після кінетичного ефекту (68,1--18,1 сек від вихідного та 91,7527,4 сек після проведення тесту ССЕАС; р «0,05). Підвищення толерантності до гіпоксії було також виявлено при проведенні проби Генча (проби Штанге) (утримання дихання на видиху, Р «0,05).

Таблиця 14

Динаміка параметрів психофізіологічного стану в пацієнтів під наглядом до та після кінетичної дії

Параметр 7 7 7 7 7 7 курсу) 7

Після прийому |Після аналізу на| Після прийому |Після аналізу на о влучення у ціль о влучення у ціль о влучення у ціль о влучення у ціль

Таким чином, дослідження з використанням експериментальної моделі локомоційної хвороби показало ефективність комбінованого препарату ОГО анти-5100-анти-еМмо5 та моно компонентного препарату ШО анти-5100. Досліджувані препарати збільшили стійкість суб'єктів до кінетичного ефекту після симуляції клінічних та фізіологічних ефектів локомоційної хвороби, таким чином досягалося легке протікання хвороби та швидке одужання суб'єктів після курсу лікування. Також було доведено, що ефект проти локомоційної хвороби препарату (суміші ОГО анти-5100-анти-еМмоО5) покращує ефективність окремих компонентів. Ефективність комбінованого препарату ОГО анти-5100--анти-еМмо5 в регуляції вестибулярно-автономних та сенсорних реакцій організму в умовах експериментальної моделі локомоційної хвороби підвищується в курсі лікування. Треба зазначити, що ШО анти-емоз у формі моно препарату не має захисного ефекту проти локомоційної хвороби , але в суміші з ШО анти-5100 значно підвищує ефект проти локомоційної хвороби останнього, що виявляється в як в одному дні прийому так і в короткому курсі прийому препарату. Кращу здібність до пристосування рухомих процесів, тобто до впливу на реактивність парасимпатичного та симпатичного відділів АНС, а також кращі адаптивні можливості АНС у стані локомоційної хвороби (підвищення толерантності до несподіваних змін у положенні тіла) виявила суміш ОГО анти-5100анти-еМмо5, що є складовим компонентом, від якого залежать властивості препарату від локомоційної хвороби.

Суміш ОГО анти-5100--анти-еМмо5 та моно компонентний препарат ШО анти-5100 абсолютно безпечні у використанні і не впливають негативно на фізичні та психофізіологічні параметри.

Комбінований препарат ШО анти-5і'бО0нанти-еМмоОо5 та ШО анти-5100 можуть прописуватися для профілактики та лікування закачування в локомоційній хворобі (включаючи морську, повітряну хвороби та закачування в автотранспорті) в людей з низьким або середнім рівнем стійкості. Комбінований препарат є дуже безпечним, він не має негативних впливів на якість професіональної діяльності.

Приклад 9

Для вивчення властивостей даного лікарського засобу для лікування психоорганічного синдрому використовувалися таблетки по 300 мг. Таблетки були оброблені фармацевтичним препаратом, що містив водно-спиртові розчини (6 мг/габ.) активованої потенційованої форми поліклональних очищених афінним шляхом кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100) та ендотеліальної МО-синтази (анти-еМмо5), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового матричного розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) (10072, 10039, 100209 разів), що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200 («ОГО анти- 5100анти-еМмо5»).

Контрольна група пацієнтів приймала 300 мг таблеток оброблених фармацевтичним препаратом, що містив водно-спиртові розчини (6 мг/габ.) активованої потенційованої форми поліклональних очищених афінним шляхом кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100

Зо (анти-5100), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) 10072, 10030, 100200 разів.

В дослідженні брали участь пацієнти з психоорганічним синдромом посттравматичного походження. Психоорганічний синдром характеризується такою тріадою ознак: слабкість пам'яті, погіршання інтелектуальних здібностей, нетримання (тріада Уолтера Буєла).

Дослідження було відкритим рандомізованим порівняльним клінічним дослідженням ефективності та безпеки лікування пацієнтів з психоорганічним синдромом посттравматичного походження (Група 1 - препарат ОГО анти-5100, Група 2 - препарат ОГО анти-5100жанти- емоб5).

Дослідження включало 6 пацієнтів віком від 35 до 90 років (середній вік 70,83ж221,95), в яких було виявлено психоорганічний синдром.

Пацієнти були перевірені по таким критеріям включення та виключення:

Критерії включення: 1. Пацієнти з посттравматичною енцефалопатією з психоорганічним синдромом або з енцефалопатією з комплексною етіологією (васкулярною, посттравматичною) з психоорганічним синдромом, що підтверджується історією хвороби, невралгічними обстеженнями та медичними записами. 2. Пацієнти, в яких не спостерігається жодних змін під час лікування мінімум за місяць до 1 навідування.

З. Відсутність потреби для змін в лікуванні для всього періоду нагляду. 4. Відсутність потреби для призначення імуномодуляторів протягом наступних 6 місяців. 5. Пацієнти з рівнем освіченості достатнім для адекватного спілкування з дослідниками та координатором дослідження. б. Пацієнти, признані дослідником надійними та готовими до виконання всіх запланованих навідувань, тестів та процедур, вказаних в протоколі. 7. Пацієнти з дійсною домашньою адресою

Критерії виключення: 1. Будь-яка операція на мозку. 2. Гострий інфаркт міокарда.

З. Геморрагічний напад.

4. Діагноз психозу, біполярного розладу або шизоафективного розладу. 5. Великий депресивний розлад відповідно до критеріїв модуля депресії міжнародного нейрон-психіатричного міні-інтерв'ю (МІНІ). б. Фактори/умови медичного або іншого характеру, що на думку дослідника можуть вплинути на результати дослідження. 7. Відповіді «2А», «2В», «2С» або «3» в секції «І» депресивного опитувальника Бека (серйозні суїцидальні міркування з спробами реалізації, без особового плану, або серйозні суїцидальні міркування з чітким планом та спробами реалізації). 8. Аутоімунна хвороба. 9. Гостре пошкодження печінки або гострий цироз (клас С за Чаїлдом-Пью). 10. Невиліковний розлад функції щитовидної залози. 11. Декомпенсована артеріальна гіпертензія. 12. Серйозне або некомпенсоване серцево-судинне захворювання, захворювання печінки, нирок, метаболічні, респіраторні або гематологічні захворювання, симптоматичне периферійне судинне захворювання або інший медичний або психіатричний стан, який на думку дослідника може негативно вплинути на участь пацієнта в дослідженні або може призвести до тривалої госпіталізації або ре-госпіталізації протягом дослідження. 13. Хвороби та стани, які на думку дослідника можуть запобігти участі пацієнта в дослідженні. 14. Прийом препаратів, що містять ОО анти-еМоз або ШО анти-5100 перед включенням до дослідження. 15. Прийом антидепресантів будь-якої групи включаючи гомеопатичні препарати та препарати на рослинній основі. 16. Прийом транквілізаторів будь-якої групи включаючи гомеопатичні препарати та препарати на рослинній основі. 17. Прийом іммуномодуляторів включаючи гомеопатичні препарати та препарати на рослинній основі. 18. Лікування системними стероїдами протягом 1 місяця до 0 навідування. 19. Участь в дослідженні препаратів ОГО анти-емоз або ШО анти-5100, якщо пацієнту

Ко) було введено хоча б одну дозу. 20. Участь в інших клінічних дослідженнях протягом місяця до включення до цього дослідження. 21. Вагітність, годування груддю, неможливість застосування відповідних контрацептивних засобів протягом періоду дослідження та протягом 1 місяця після останнього прийому препарату, що досліджується. 22. Наявність алергій/нетерпимості до будь-якого компоненту препарату включаючи нетерпимість до лактози. 23. Пацієнти, що вживають наркотичні препарати на нейролептики, алкозалежні, з психіатричними захворюваннями. 24. Пацієнти, що є членами персоналу центру, який напряму пов'язаний з проведеним дослідженням та/або члени сім'ї членів персоналу центру, який напряму пов'язаний з проведеним дослідженням. Під «членами сім'ї» розуміється чоловік (дружина), батьки, діти, брати (сестри). 25. Участь в судовому процесі, або ймовірне отримання компенсації на думку дослідника.

Після виявлення відповідності пацієнтів до критеріїв виключення та включення, вони були рандомізовано розділені на 2 групи: група пацієнтів, що приймає ОГО анти-5100 (3 пацієнти, жінки - 33,3395, чоловіки - 66,6695, середній вік 71,33:-16,25 років), група пацієнтів, що приймає

ОГО анти-5100-анти-емо5 (3 пацієнти, жінки - 66,6695, чоловіки - 33,3395, середній вік 70,3330,66 років).

Протягом цього дослідження було зроблено 5 візитів. Фаза лікування тривала від 1 візиту до 4 візиту протягом 84:25 днів в середньому. 4 візит (день 8425) був першим кінцевим пунктом дослідження, за яким слідував відповідний огляд. Наступна фаза продовжувалася від 4 візиту до 5 візиту (день 168:х25 в середньому).

При аналізі безпеки препарату брали до уваги усі дані від усіх (п-б) пацієнтів, що брали участь в дослідженні. Протягом дослідження була відмічена добра толерантність до препарату.

Не було зареєстровано жодного негативного явища. Всі пацієнти груп дослідження пройшли курс лікування відповідно до протоколу; ніхто не вийшов з дослідження передчасно.

Був оцінений ефект препарату ОГО анти-5100жанти-еМмо5 на головні клінічні ознаки та симптоми психоорганічного синдрому (НПА, секція інтенсивності), на інтенсивність супровідного бо нездужання в пацієнта (НПА, секція нездужання), а також на когнітивні функції в пацієнта

(КШОПС). Було зареєстровано покращення в таких ключових симптомах психоорганічного синдрому як статистично значне зниження показників в секції інтенсивності НПА (від 91,0-15,13 до 69,0-6,24, р «0,05), зменшення показників в секції нездужання НПА (від 44,33:217,78 до 36,3353,21, р «0,05) при 4 навідуванні (Таблиця 15).

В групі, де приймався лише ШІ О анти-5100 жодних покращень зареєстровано не було.

Таким чином, різниця між групами пацієнтів в загальному підрахунку показників в секції інтенсивності НПА наприкінці лікування було статистично значним при р «0,05.

Таблиця 15 онов яти кделя | вою (інтенсивність)

ОГО анти- 5100анти-еМмо5 91,0ж15,13 44,33ж17,78 42,66:4,93 22,33ж3,21 перед лікуванням

ОГО анти- 5100анти-еМмо5 69,0-6,244й 36,3353,217 52,055,57 22,6652,08 перед лікуванням перед лікуванням перед лікуванням "- рвід вихідного «0,05; Ж - р від контрольного «0,05

В результаті, в проведеному клінічному досліджені був зареєстрований позитивний ефект комбінованого лікарського засобу ШО анти-5100жанти-еМмо5 на головні клінічні ознаки та симптоми психоорганічного синдрому, а також була виявлена тенденція впливу на когнітивні функції з психоорганічним синдромом. До того ж була підтверджена добра толерантність до препарату. Не було зареєстровано жодного негативного явища, пов'язаного з прийомом препарату.

Приклад 10

Для вивчення властивостей даного лікарського засобу для лікування хвороби Альцгеймера використовувалися таблетки по 300 мг. Таблетки були оброблені фармацевтичним препаратом, що містив водно-спиртові розчини (6 мг/габ.) активованої потенційованої форми поліклональних очищених афінним шляхом кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100) та ендотеліальної МО-синтази (анти-еМмоО5), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) 10012, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200 (у відношенні 1:1) («ОГО анти- 5100анти-еМмо5»).

Зо (анти-5100), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) 10012, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200.

У дослідженні брали участь пацієнти з хворобою Альцгеймера. Хворобо Альцгеймера характеризується слабоумством (набуте слабоумство, стабільне порушення когнітивної діяльності з певною втратою попередньо набутого знання та практичних навичок, труднощі або неможливість набути нові знання).

Дослідження було відкритим рандомізованим порівняльним клінічним дослідженням ефективності та безпеки лікування в двох паралельних групах (препарат ОГО анти-5100 та препарат ОГО анти-5100жанти-еМмоО5) в пацієнтів з легсою або середньою стадією хвороби

Альцгеймера.

В дослідженні брали участь 6 пацієнтів віком 55-64 роки (середній вік 59,0-3,58) з легкою або середньою стадією хвороби Альцгеймера.

Критерії включення: 1. Пацієнти з легкою або середньою стадією хвороби Альцгеймера, що підтверджується історією хвороби, невралгічними обстеженнями та медичними записами.

2. Пацієнти, в яких не спостерігається жодних змін під час лікування мінімум за місяць до 1 навідування.

З. Відсутність потреби для змін в лікуванні для всього періоду нагляду. 4. Відсутність потреби для призначення імуномодуляторів протягом наступних 6 місяців. 5. Пацієнти з рівнем освіченості достатнім для адекватного спілкування з дослідниками та координатором дослідження. б. Пацієнти, визнані дослідником надійними та готовими до виконання всіх запланованих навідувань, тестів та процедур, вказаних в протоколі. 7. Пацієнти з дійсною домашньою адресою

З. Геморрагічний напад. 4. Діагноз психозу, біполярного розладу або шизоафективного розладу. 5. Великий депресивний розлад відповідно до критеріїв модуля депресії міжнародного нейрон-психіатричного міні-інтерв'ю (МІНІ). б. Фактори/умови медичного або іншого характеру, що на думку дослідника можуть вплинути на результати дослідження. 7. Відповіді «2А», «2В», «2С» або «3» в секції «І» депресивного опитувальника Бека (серйозні суїцидальні міркування з спробами реалізації, без особового плану, або серйозні суїцидальні міркування з чітким планом та спробами реалізації). 8. Аутоімунна хвороба. 9. Гостре пошкодження печінки або гострий цироз (клас С за Чаїлдом-Пью). 10. Невиліковний розлад функції щитовидної залози. 11. Декомпенсована артеріальна гіпертензія. 12. Серйозне або некомпенсоване серцево-судинне захворювання, захворювання печінки, нирок, метаболічні, респіраторні або гематологічні захворювання, симптоматичне периферійне судинне захворювання або інший медичний або психіатричний стан, який на думку дослідника може негативно вплинути на участь пацієнта в дослідженні або може призвести до тривалої

Зо госпіталізації або повторної госпіталізації протягом дослідження. 13. Хвороби та стани, які на думку дослідника можуть запобігти участі пацієнта в дослідженні. 14. Прийом препаратів, що містять ШО анти-емоз або ОГО анти-5100 перед включенням до дослідження. 15. Прийом антидепресантів будь-якої групи включаючи гомеопатичні препарати та препарати на рослинній основі. 16. Прийом транквілізаторів будь-якої групи включаючи гомеопатичні препарати та препарати на рослинній основі. 17. Прийом імуномодуляторів включаючи гомеопатичні препарати та препарати на рослинній основі. 18. Лікування системними стероїдами протягом 1 місяця до 0 навідування. 19. Участь в дослідженні препаратів ОГО анти-емоз або ШО анти-5100, якщо пацієнту було введено хоча б одну дозу. 20. Участь в інших клінічних дослідженнях протягом місяця до включення до цього дослідження. 21. Вагітність, годування груддю, неможливість застосування відповідних контрацептивних засобів протягом періоду дослідження та протягом 1 місяця після останнього прийому препарату, що досліджується. 22. Наявність алергій/нетерпимості до будь-якого компоненту препарату включаючи нетерпимість до лактози. 23. Пацієнти, що вживають наркотичні препарати на нейролептики, алкозалежні, з психіатричними захворюваннями. 24. Пацієнти, що є членами персоналу центру, який напряму пов'язаний з проведеним дослідженням та/або члени сім'ї членів персоналу центру, який напряму пов'язаний з проведеним дослідженням. Під «членами сім'ї» розуміється чоловік (дружина), батьки, діти, брати (сестри). 25. Участь в судовому процесі, або ймовірне отримання компенсації на думку дослідника.

Після виявлення відповідності пацієнтів до критеріїв виключення та включення, вони були рандомізовано розділені на 2 групи: група пацієнтів, що приймає ШО анти-5100 (3 пацієнти, бо жінки - 10095, чоловіки - 095, середній вік 59,0523,6 років), група пацієнтів, що приймає ШО анти-

З100жанти-еМоОз5 (З пацієнти, жінки - 66,6695, чоловіки -33,33905, середній вік 59,0:24,36 років).

Протягом цього дослідження було зроблено 5 візитів. Фаза лікування тривала від 1 візиту до 4 візиту протягом 84:25 днів в середньому. 4 візит (день 8425) був першим кінцевим пунктом дослідження, за яким слідував відповідний огляд. Наступна фаза продовжувалася від 4 візиту до 5 візиту (день 16825 в середньому).

Був оцінений ефект препарату ОГО анти-5100жанти-емо5 на головні клінічні ознаки та симптоми хвороби Альцгеймера (НПА, секція інтенсивності), на інтенсивність супровідного нездужання в пацієнта (НПА, секція нездужання), а також на когнітивні функції в пацієнта (КШОПС). Було зареєстровано покращення в таких ключових симптомах хвороби Альцгеймера як статистично значне зниження показників в секції інтенсивності НПА (від 24,3324,73 до 12,023,46, р «0,05) при 4 навідуванні (Таблиця 16).

Була виявлена тенденція до зменшення нездужання в пацієнтів та зменшення активності в повсякденному житті наприкінці курсу лікування (однак, без будь-якої статистично значної різниці, можливо через малу кількість учасників дослідження).

Крім того, була виявлена тенденція до покращення когнітивних функцій, що виражалося в підвищенні показників КШОПС від 23,662-3,21 до 26,66-1,53 балів, однак, в цьому випадку різниця також не досягла статистично значного значення наприкінці лікування, що також можна віднести на рахунок малої кількості учасників дослідження).

Наприкінці першого етапу в групах пацієнтів, що приймали ОГО анти-5100, не було виявлено покращень, окрім статистично незначного покращення показника КШОПС від 22,66:0,58 до 23,33:0,58 балів.

Таким чином, різниця між групами пацієнтів в загальному підрахунку показників КШОПС наприкінці лікування було статистично значним при р «0,05.

Таблиця 16 вдо нйтедженя| кла Щ|оокщет інтенсивність

ОГО анти- 5100анти-еМмо5 24,3324,73 9,6621,53 71,0-6,56 23,6653,21 перед лікуванням

ОГО анти- 5100анти-еМмо5 12,053,467 5,0ж23,617 74,3352,51 26,6651,53Ж перед лікуванням перед лікуванням перед лікуванням "- рвід вихідного «0,05; Ж - р від контрольного «0,05

В результаті, в проведеному клінічному досліджені був зареєстрований позитивний ефект комбінованого лікарського засобу ШО анти-5100жанти-еМмо5 на головні клінічні ознаки та симптоми хвороби Альцгеймера, а також була виявлена тенденція впливу на когнітивні функції з хворобою Альцгеймера. До того ж була підтверджена добра толерантність до препарату. Не було зареєстровано жодного негативного явища, пов'язаного з прийомом препарату

Приклад 11

Група 1 - група активного препарату приймала таблетки по 300 мг. Таблетки були оброблені фармацевтичним препаратом, що містив водно-спиртові розчини (б мг/габ.) активованої потенційованої форми поліклональних очищених на антигені кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100) та ендотеліальної МО-синтази (анти-еМмоб5) в ультра низьких дозах (ШО анти-5100жанти-еМмоО5), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину (концентрація: 2,5 мг/ мл) 10012, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200;

Група 2 - група для порівняння приймала таблетки по 300 мг. Таблетки були оброблені фармацевтичним препаратом, що містив водно-спиртові розчини (б мг/габ.) активованої потенційованої форми поліклональних очищених на антигені кролячих антитіл до мозкоспецифічного білка 5-100 (анти-5100) в ультра низьких дозах (ШО анти-5100), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового розчину 10072, 10030, 10050 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С50.

Група З - контрольна група плацебо приймала таблетки по 300 мг, що містили наповнювачі (моногідрат лактози - 267 мг, мікрокристалічна целюлоза - 30 мг, стеарат магнію - З мг).

Ефективність активного препарату ОГО анти-5100анти-еМмоО5 при лікуванні пацієнтів з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності була вивчена в порівняльному подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні на 146 дітях віком від 6 до 14 років (середній вік 9,320,24 років), яких було розділено на три групи в залежності від прописаного лікування.

Протягом 12 тижнів пацієнти групи 1 (п-46) приймали по 2 таблетки суміші ОГО анти- 5100анти-еМо5 на день; група для порівняння 2 (п-50) приймала по 2 таблетки ШО анти- 5100 на день; контрольна група З (п-50) приймала по 2 таблетки на день. В усіх пацієнтів, включених до дослідження, спостерігалися клінічні прояви ДУГ, що підтверджувалося високими показниками за шкалою оцінки симптомів ДУГ (шкала показників дефіциту уваги та гіперактивності ІМ): 33,82-0,92 в групі 1; 32,54-1,14 в групі 2 та 33,62-0,91 в групі 3. В більшості дітей спостерігалася помірна форма ДУГ відповідно до опитувальника за шкалою Всебічні клінічні спостереження - Дефіцит уваги та гіперактивність - Серйозність. Загальний показник за цією шкалою склав 4,020,02 в групі 1; 4,0-0,03 в групі 2 та 4,020,00 в групі 3. Таким чином з самого початку пацієнти трьох груп мали порівняні показники серйозності ДУГ. Відповідно до результатів неврологічного, клінічно-лабораторного та інструментального огляду під час включення пацієнтів до дослідження, не було виявлено жодного відхилення в жодного пацієнта.

Протягом 12 тижнів лікування, лікар обстежував пацієнтів 6 разів. На цих обстеженнях були зареєстровані показники динаміки інтенсивності клінічних проявів ДУГ (загалом за шкалою показників дефіциту уваги та гіперактивності ІМ) та серйозність хвороби (за шкалою Всебічні клінічні спостереження - Дефіцит уваги та гіперактивність - Серйозність), також перевірялося дотримання режиму прийому препаратів та була оцінена безпека лікування.

Аналіз ефективності 12 тижнів лікування в трьох групах показав зниження більше ніж на 2595 від початкового рівня загального показника по шкалі показників дефіциту уваги та

Зо гіперактивності ІМ у 7595 дітей (п-36), які приймали суміш ОГО анти-5100жанти-еМмо5; в 6690 пацієнтів (п-33), які приймали ОГО анти-5100 та і 5695 дітей (п-28), які приймали плацебо, різниці в ефективності між трьома групами більше детально з урахуванням 3-х фазової оцінки покращення стану (зменшення загального показника по шкалі показників дефіциту уваги та гіперактивності ЇМ на «2595, 25-49,995 або 25095 від вихідного) представлені в Таблиці 17.

Значне покращення із зниженням загального показника на 5095 або більше від вихідного було помічено в 5295 дітей в групі 1, що приймала ОГО анти-5100-анти-еМмоз5, та в 3495 дітей групи 2, що приймала ШІ О анти-5100 (порівняно з 895 пацієнтів 3-ї групи з плацебо).

Значне зниження (р«е0,001) клінічних проявів ДУГ в порівнянні з початковим станом вже було зареєстровано на 2-й тиждень лікування в усіх 3-х групах. Позитивна тенденція була більш значною в пацієнтів групи 1 та 2, оскільки значні розбіжності були виявлені в них по шкалі показників дефіциту уваги та гіперактивності ІМ, не тільки у відношенні до візиту скрінінгу, але й порівняно до групи З з плацебо. В наступні тижні показники в групах, що приймали суміш ШО анти-5100-анти-емоО5 та моно компонентний препарат ОГО анти-5100 почали зростати, головним чином в групі активного препарату (р«0,05). Отримане зменшення в загальному показнику по шкалі показників дефіциту уваги та гіперактивності ІМ в дітей групи 1 з ШО анти- 5100анти-еМмо5 становило 16,5 балів, в пацієнтів групи 2 з ШО анти-5100 - 12,4 балів (у порівняні з 6,3 балами групи З з плацебо). В результаті 12 тижнів лікування інтенсивність клінічних виявлень ДУГ в дітей, що приймали суміш ОГО анти-5100жанти-еМмо5, зменшилася маже на половину (-48,895) та в дітей, що приймали ШІ О анти-5100 - більше ніж на 1/3 (-38,295) у порівняні з вихідними показниками.

Прийом суміші ШО анти-5100анти-емо5 або ШО анти-5100 вплинув на обидві групи симптомів ДУГ, що підтвердилося динамікою оцінювання двома розділами шкали показників дефіциту уваги та гіперактивності ІМ. Крім того, лікування сумішшю ШО анти-5100жанти-емо5 показало більше ефективності, ніж лікування моно компонентним препаратом ШО анти-5100 в тому, що стосується впливу на інтенсивність виявлень та дефіциту уваги та гіперактивності//мпульсивності.

Позитивний терапевтичний ефект від активного препарату ОГО анти-5100нанти-еМмоз у порівнянні з ОГО анти-5100 виявився в оцінці результатів лікування пацієнтів по шкалі оцінки серйозності ДУГ (Всебічні клінічні спостереження - Дефіцит уваги та гіперактивність - бо Серйозність) (Таблиця 17). Майже ? пацієнтів групи ОГО анти-5100жанти-еМмоз серйозність хвороби знизилася від середнього до помірного і навіть меншого, що підтверджувалося зниженням середнього показника на шкалі Всебічні клінічні спостереження - Дефіцит уваги та гіперактивність - Серйозність на 1595 після З місяців лікування (від 4,0240,02 до 3,450,06; р-0,001). Ефект від лікування моно препаратом ОГО анти-5100 був трішки нижчим і вказував - 1095 на шкалі Всебічні клінічні спостереження - Дефіцит уваги та гіперактивність - Серйозність через З місяців лікування (у порівнянні з 595 в групі плацебо). При аналізі безпеки лікування бралися до уваги всі дані від усіх пацієнтів дослідження. Протягом всього періоду дослідження, було виявлено добру толерантність як до активного препарату ОО анти-5100жанти-еМмоз5 так і до ШО анти-5100 (у порівнянні з плацебо). Негативні явища було виявлено тільки в одного пацієнта групи ШО анти-5100 (головні болі на 4-й тиждень дослідження) та в одного пацієнта групи плацебо (ходіння у сні на 2-й місяць дослідження). Ці негативні явища не були пов'язані із терапією. До того, протягом дослідження траплялися поодинокі випадки гострих респіраторних захворювань, які також не були пов'язані із терапією. Всі пацієнти пройшли лікування згідно з протоколом; ніхто передчасно не вибув з дослідження. Відсутність патологічних змін відповідно до фізичного огляду пацієнтів та в ході повторюваних аналізів лабораторних параметрів підтвердили безпечність досліджуваної терапії.

Згідно з результатами фізичного дослідження (частота СС, САТ, ДАТ, температура тіла) в пацієнтів не було зареєстровано жодного патологічного відхилення протягом лікування. Різниці проаналізованих рівнів відповідно до навідувань та у порівнянні між групами не досягли статистичного значення та не перевищили лімітів фізіологічно дозволених відхилень. Високий показник виконання процедур терапії свідчить як про ефективність так і про безпечність досліджуваних препаратів. Наприкінці 3-го місяця лікування слідування терапії складало 99,8-1,1595 та 98,8:2,2595 в групі 1 з ОГО анти-5100-нанти-еМмо5 та в групі 2 з ОГО анти-5100 відповідно (у порівнянні з 74,622,54925 в групі З з плацебо).

Таким чином, дослідження було присвячено вивченню ефективності та безпечності суміші

ОГО анти-5100жанти-емоО5 та моно компонентного препарату ОГО анти-5100 при лікуванні дітей з ДУГ. Більш виражена терапевтична ефективність в 12-тижневому курсі лікування була виявлена в комплексному препараті (СО анти-5100жанти-емМмоО5), що підтверджувалося позитивною динамікою клінічних симптомів в більшості (7595) дітей. Суміш ОГО анти-5100-жанти-

Зо емо мала значний вплив на всі симптоми ДУГ, в результаті, було зареєстроване помітне зниження дефіциту уваги та гіперактивності в пацієнтів з ДУГ.

Таблиця 17

Динаміка загальних підрахунків за шкалою показників дефіциту уваги та гіперактивності ІМ наприкінці 12 тижнів лікування

Групи пацієнтів дефіциту уваги та гіперактивності ЇМ

Менше на 25,095 від на 25,0-49.995 від на 50,095 та більше від

Суттєва різниця у порівнянні з групою плацебо: Ж ре0,01.

Таблиця 18

Динаміка симптомів клінічних проявів дефіциту уваги та гіперактивності за шкалою показників дефіциту уваги та гіперактивності ІМ наприкінці

ОО анти-5100 - канти- Ш

Етап емо, п-48 ОГО анти-5100, п-50 Плацебо, п-:50 лікування Значення А від Значення А від Значення А від (МАЗЕ) вихідного (МАЗЕ) вихідного (МАЗЕ) вихідного 33,850,96 | (| за5ии4 | -/./-/ | ззвбої 24,150,9777 -28,795 25,151,03794 | -22,895 28,841,267 22,6 | 3396 (222 Н| 0 -30,296 29,941,067 -11,095 зежовни| 42696 пови -зв056 | ге | 13,79

ОУННЕ тижнів | о задо; | обжі,зони 35796 | 271,35 | 17995

ОУННЕ

Потижнів | завяеє |обмжтоятян| 382е; | 27,31 АВ | 18,89

Порушення уваги 18,450,55 | | 1745057 | | 1845043 |: 12,820,57777 -30,495 13,750,6879 | -21,395 16,120,6677 -12,595 4тижні 116,5 | 0 -37,095 |12,9-0,79И | 25,99 16,4ж0,5777 -10,995 бтижнів |10,70,БА | 44895 116 НН| 0 -31,695 16,0ж20,7077 -13,095 1о,зжо,БЗ н| -4А ор 11,50, | 0 -33,995 15,120,7677 -17,995 оо, не| -47,396 | 14 | -34,596 14,9ж20,7877 -19,095

Примітки:

Суттєва різниця у порівнянні з вихідним параметром: "р-«0,05; 7 ре0,01; 77 ре0,001.

Суттєва різниця у порівнянні з групою плацебо: я р-б,05; Я рого От; ра0,001.

Суттєва різниця у порівнянні з групою ШО анти-5100: 5 р-0,05.

Таблиця 19

Динаміка рівня серйозності дефіциту уваги та гіперактивності за шкалою Всебічні клінічні спостереження - Дефіцит уваги та гіперактивність - Серйозність 77777711 Серйозністьдефіцитуувагитатгіперактивності.//-/:/ //Н/С:((З 77711117 мМеЕ 7 | о Авідвихідноюд///-/-/:

Скріннго | 77777777 405002 | 77777771

Скріннго | 77777777 4003

Скріннго | 77777777 жо! ЇЇ

Суттєва різниця у порівнянні з вихідним параметром: "р-0,01; 77 р«е0,001.

Приклад 12

Проводилося дослідження комбінованого препарату на основі активованої потенційованої форми антитіл до фрагменту С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2 в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200 та активованої потенційованої форми антитіл до ендотеліальної МО-синтази в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, Сб200 на людях з хронічною серцевою недостатністю з метою оцінювання головних параметрів патології хронічної серцевої недостатності. 80 пацієнтів (хронічна серцева недостатність функціонального класу 1І-ІМ, доля функціонування лівої вертикальної вени (ДФ ЛВВ) менше за 4095) було розділено на 4 рівні групи лікування та контролю на період б-ти місячного дослідження. Фонова терапія не була припинена (бісопролол В-інгібітор, АСЕ інгібітор, еналапріл, аспірин (якщо не протипоказано); введення діуретинів, нітратів, діоксинів також було визнано). Група 1 приймала активовану потенційовану форму антитіл до фрагменту С-термінала АТ рецептора ангіотензину 2 (в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200) (3 таблетки/день, п-20). Група 2 приймала активовану потенційовану форму антитіл до ендотеліальної МО-синтази (в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200) (3 таблетки/день, п-20). Група 3 приймала комбінований препарат, що містив активовану потенційовану форму антитіл до фрагменту С- термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2 (в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200) та активовану потенційовану форму антитіл до ендотеліальної МО-синтази (в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200) (3 таблетки/день, п-20). Група 4 приймала плацебо (З таблетки/день, п-20). Групи з самого початку були порівняні за такими ознаками: вік та стать, серйозність (клас ХСН та ДФ ЛВВ) та тривалість захворювання.

До та після лікування, пацієнти були оцінені по параметрам ефекту препарату, що приймався, на відновлення судин та ендотеліальну дисфункцію, що грає важливу роль в

Зо процесі та розвитку ХСН. Ефект препаратів на процес відновлення судин було оцінено за допомогою швидкості хвилі пульсу (за системою Колсона) в каротід-феморальних (КФ) (еластичний тип) та каротід-радіальних (КР) (м'язовий тип) сегментах артерій.

Таблиця 20 відображає динаміку в рівнях швидкості хвилі пульсу в каротід-феморальних (КФ) (еластичний тип) та каротід-радіальних (КР) (м'язовий тип) сегментах артерій.

Таблиця 20

Суміш ультра-низьких доз антитіл до

Ультра-низькі дози . агменту С-термінала

Групи/ дртьтрани фрагменту Ультра-низькі дози те АТ! рецептора

Пара- С-термінала АТ1 антитіл до ангіотензину-2 та Плацебо ендотеліальної МО- метри рецептора синтази ультра-низьких доз ангіотензину-2 антитіл до ендотеліальної МО- синтази 8 |Ав| " | 8 || " | а | 2 | " | « | А (У) позначає початкове значення (8) позначає 6 місяців після початку приймання препарату (У позначає різницю від початкового значення, може перевірятися значенням р«0,05. (Ж) позначає різницю від групи, що приймає ультра-низькі дози антитіл до фрагменту С- термінала АТІ1 рецептора ангіотензину-2 з різницею, яка може перевірятися значенням ре0,05. (5) позначає різницю від групи, що приймає ультра-низькі дози антитіл до ендотеліальної

МО-синтази з різницею, яка може перевірятися значенням р«е0,05.

Після 6 місяців лікування тільки З група показала ефект даного лікарського засобу на пружність м'язового типу артерій. Група 1, що приймала активовану потенційовану форму антитіл до фрагменту С-термінала АТІ рецептора ангіотензину 2, та група 2, що приймала комбінований препарат, виявили збільшення пружності в артеріях еластичного типу.

Приклад 13

Проводилося дослідження комбінованого препарату на основі активованої потенційованої форми антитіл до фрагменту С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2 в суміші гомеопатичних розведень С12, 230, С200 та активованої потенційованої форми антитіл до ендотеліальної МО-синтази в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200 на людях з хронічною серцевою недостатністю з метою оцінювання головних параметрів вимірювання якості життя. 80 пацієнтів (хронічна серцева недостатність функціонального класу 1І-ІМ, доля функціонування лівої вертикальної вени (ДФ ЛВВ) менше за 4095) було розділено на 4 рівні групи лікування та контролю на період б-ти місячного дослідження. Фонова терапія не була припинена (бісопролол р-інгібітор, АСЕ інгібітор, еналапріл, аспірин (якщо не протипоказано); введення діуретинів, нітратів, діоксинів також було визнано). Група 1 приймала активовану потенційовану форму антитіл до фрагменту С-термінала АТ рецептора ангіотензину 2 (в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200) (3 таблетки/день, п-20). Група 2 приймала активовану потенційовану форму антитіл до ендотеліальної МО-синтази (в суміші

Зо гомеопатичних розведень С12, С30, С200) (3 таблетки/день, п-20). Група 3 приймала комбінований препарат, що містив активовану потенційовану форму антитіл до фрагменту С- термінала АТ1 рецептора ангіотензину 2 (в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200) та активовану потенційовану форму антитіл до ендотеліальної МО-синтази (в суміші гомеопатичних розведень С12, С30, С200) (3 таблетки/день, п-20). Група 4 приймала плацебо (З таблетки/день, п-20). Групи з самого початку були порівняні за такими ознаками: вік та стать, серйозність (клас ХСН та ДФ ЛВВ) та тривалість захворювання. До та після дослідження пацієнти булі також оцінені за пунктами якості життя (Міннесотський та Канзаський опитувальники), морфологічних параметрів серця та толерантності до фізичних навантажень.

В Таблиці З показані результати дослідження у вигляді динаміки базових параметрів ефективності лікування.

Після 6 місяців лікування, пацієнти групи 1 з ОГО антитіл до фрагменту С-термінала АТ1 рецептора ангіотензину-2 показали значне покращення в якості життя, покращення в функціонуванні ДФ ЛЛІВ та підвищену толерантність до фізичних навантажень. Група 2 виявила зменшення в рівнях збентеженості і депресії та в якості життя, що було оцінено за Канзаським опитувальником. Дослідження довело, що максимальний ефект було отримано від комбінованого препарату, який приймався пацієнтами групи 3, разом зі стандартним лікуванням

ХСН - в цьому випадку позитивна динаміка виявилася в усіх параметрах дослідження.

Суміш активованої потенційованої форми антитіл до фрагменту С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2 та до ендотеліальної МО-синтази в лікарському засобі цього винаходу (комбінованому препараті) має несподіваний синергічний ефект, включаючи значний вплив на відновлення судин ендотеліальної дисфункції, що є дуже важливим для процесу та розвитку

ХСН, а також вплив на якість життя пацієнтів, на морфологічні параметри серця та толерантність до фізичних навантажень, що підтверджується відповідними клінічними дослідженнями.

Результати представлені у вигляді Таблиці 21.

Таблиця 21

Суміш ультра-низьких доз антитіл до

Я агменту С- г Ультра-низькі дози Ультра-низькі дози термінала АТ. рупи/ антитіл до фрагменту антитіл до рецептора

Пара- С-термінала АТ1 й . . Плацебо метри рецептора ендотеліальної МО- ангіотензину-2 та ангіотензину-2 синтази ультра-низьких доз антитіл до ендотеліальної МО- синтази 77 | 8 || и | а || " | а || " | а 15,3ж | 12,55 16,2 | 11,34х 1івж | 84, 17,3 | 15,95

НАОБЗ 10 097 -18,5 17 вд -30,3 13 оо -48,1 11 11 -8,1 2715 | 33,бж 28,2 25,35 | 34,бх 26,45 | 28,05

Тест 6- 450,15 ходьби 75 ху, их - значення р « 0,05. 0,01 та 0,001 відповідно

Ж - позначає різницю від групи, що приймає ультра-низькі дози антитіл до фрагменту С- термінала АТІ1 рецептора ангіотензину-2 з різницею, яка може перевірятися значенням р« 0,05.

Ф, Ф5 - позначає різницю від групи, що приймає ультра-низькі дози антитіл до ендотеліальної

МО-синтази з різницею, яка може перевірятися значенням ре 0,05 та 0,01 відповідно (1) «Міннесота» позначає Міннесотський опитувальник (2) «Канзаз» позначає Канзаський опитувальник (3) НАО5З позначає загальні підрахунки за шкалою рівня збентеженості та депресії (НАО5 -

Нозріїа! Апхієїу апа Оергезвіоп Зсаїе) (4) ФК ХСН позначає пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, функціональний клас (5) ДФ ЛВВ позначає долю функціонування лівої вертикальної вени.

Приклад 14

Для вивчення властивостей даного лікарського засобу в лікуванні пацієнтів з доброякісною простатичною гіперплазією, використовувалися таблетки по 300 мг. Таблетки були оброблені фармацевтичним препаратом, що містив водно-спиртові розчини (б мг/габ.) активованої потенційованої форми поліклональних афінно очищених кролячих антитіл до простато- специфічного антигену (анти-РЗА) та ендотеліальної МО-синтази (анти-еМмо5) в ультра низьких дозах (ПО), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового матричного розчину

Ко) 10012, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12,

Сс30, сС200 (ШО анти-РбАжанти-еМмоО5). Інші таблетки по 300 мг були оброблені фармацевтичним препаратом, що містив водно-спиртові розчини (3 мг/габ.) активованої потенційованої форми поліклональних афінно очищених кролячих антитіл до простато- специфічного антигену в ультра низьких дозах (ШО), отриманої шляхом багаторазових розведень початкового матричного розчину 10072, 10030, 100200 разів, що є еквівалентом суміші сотенних гомеопатичних розведень С12, С30, С200 (ШІ О анти-РБА).

Доброякісна простатична гіперплазія (ДПГ) є одним з найчастіших захворювань у чоловіків (ВгизКем/й; К.С., 2003; Козеп К., 2003): з одного боку епідеміологічні дослідження, проведені в

Росії, вказують на послідовних зріст в частоті випадків ДПГ віз 11,3905 в чоловіках віком 40-49 років до 81,495 в чоловіках віком 80 років (Горіловський Л.М., 1999); з іншого боку демографічні дослідження, проведені ВОЗ підтверджують значне збільшення в популяції за останні 60 років, що перевищує зріст будь-якої вікової групи.

Головними симптомами доброякісної простатичної гіперплазії є симптоми зниженого сечового тракту, що може викликати значний дискомфорт та знизити якість життя (Вги5Кем/й7

К.С., 2003; Іерог Н., 2004; Оїеагу М.Р., 2005). В серйозних випадках хвороба може супроводжуватися такими ускладненнями як гостре сечове утримування, інфекція сечового тракту, гематурія, ниркова недостатність (Степанов В.М., 1999; дасорзеп 5..)., 1997; І ерог Н., 2004). ДПГ також пов'язується з еректильною дисфункцією в пацієнтів (Вги5Кем/й» К.С., 2003; раїу М.Р., 2005).

Відкрите компаративне дослідження в паралельних групах ефективності та безпечності лікарського засобу, що містить ОО анти-Р5Ажанти-еМмоз та ШІ О анти-РБЗА, в лікуванні сечових розладів, спричинених ДПГ, проводилося на 40 пацієнтах, вибраних відповідно до критеріїв виключення/включення. Пацієнти були розділені на 2 групи, одна група приймала по 1 таблетці тричі на день протягом 12 тижнів (п-21) препарату ОГО анти-Р5Ажанти-еМмо5, інша група приймала по 1 таблетці тричі на день протягом 12 тижнів (п-19) препарату ШО анти-РБА.

Групи порівнювалися за параметрами віку, серйозності симптомів ДПГ, сечовиділення та об'єму простати.

До дослідження були залучені пацієнти віком за 45 років з ДПГ з відповідними симптомами нижчого сечового тракту протягом не менше б місяців, МШОПС»13, з об'ємом простати відповідним до ультразвукового транс ректального обстеження 230 см3, з максимальною швидкістю сечовиділення 24 мл/сек та мінімальним залишковим об'ємом сечі рівним 125 мл, з рівнем РБА «4нг/ мл. Одним з необхідних критеріїв включення була відсутність прийому таких медикаментів як фінастерид, дутастерид, або інший експериментальний засіб за 6 місяців до участі в дослідженні, інгібітори «1-андренорецептора та трав'яні медикаменти за 4 тижні до участі в дослідженні, будь-які інгібітори фосфодіестерази 5 типу та інші лікування еректильної дисфункції за 4 тижні до участі в дослідженні.

Дослідження не включає пацієнтів, до яких були застосовані інвазивні методи лікування

ДПГ, включаючи транс уретральну простатичну резекцію, термотерапію, транс уретральну голкову ампутацію, стантову ангіопластику, тощо. Також не були залучені пацієнти з злоякісними онкологічними захворюваннями, гострими сечовими затримками, каменями в сечовому міхурі, уретральною стриктурою, хворобою Маріона, інфекціями сечостатевої системи на фазі активного запалення, тощо.

Клінічна ефективність препарату була оцінена з огляду на покращення клінічних симптомів нижчого сечового тракту, на результати опитувальника МШОПС (Міжнародна шкала оцінки простатичних симптомів), параметри сечовиділення (максимальна та середня швидкість сечовиділення, об'єм сечовиділення, залишковий об'єм сечі) та об'єм простати, базуючись на даних, отриманих від ультразвукового транс уретрального обстеження. Також була оцінена еректильна функція, на основі даних, отриманих з опитувальника МПЕФ (Міжнародник показник еректильної функції). Результати дослідження викладені в Таблицях 22 та 23.

Таблиця 22

ОГО анти-РЗА ОГО анти-РЗА ШІ О анти-емо5 12 12

Є ср Є ср середнє середнє . 19/19 20/21

ОО /рівень 19/19 20/21

МРЕФ, рівень 2/19(10,5)| 17,8 | 18,6 |0,8 |4/21 (19,0

Отах/рівень (максимальний рівень 1вЛЯ | зов | яз |22| 1921 | 347 | ч37 |20 . (84.2) (71,4) сечі)

Оаме, мл/с 15/19 18,21

М, мл 10/19 - 15/21

ЕМ, мл 15/19 14/21

РМ, см3 18/19 15/21 б см простати а ста 1 - чисельник (п) позначає кількість пацієнтів, в яких спостерігається покращення, знаменник (М) позначає загальну кількість пацієнтів під наглядом.

Таблиця 23

Динаміка під-шкал обструктивних та іритативних симптомів, питання Ме7 з опитувальника

Міжнародної шкали оцінки простатичних симптомів ши ОО анти-РЗА ОО анти-РЗА «ЦО анти-емо5

М-50 1 М-50 2 МО 1 М-50 2 навідування навідування навідування навідування

Обструктивні 10,023,027 6б,5ж2,817 8,252,96 6,023,397 7,5ж22,218 5,351,9077 7,8ж22,168 4,552,34" 2,150,78 1,940,75 2,320,90 1,4-0,987

Обструктивні, 962 | (00000171 33426085. | юю -25,2ж34,50

Притативні, 962 | 77/7ИюЮюЮюЮюЮюЮД|7 саван и30 | 777717И7ИюИюИюИюИюИюЮюЮС|71 -40,3ж30,35 /-епитання,9 | («р | -ловевін | СЮ 77 -37,7к3923 "- р«е0,05 м5 вихідного показника; 7 - р«0,01 м5 вихідного показника; 7 - р«0,001 м5 вихідного показника я р«0,01 уз ОГО анти-РБА 2 - позначає зменшення порівняно з вихідним показником н 95, середнє значення в групі.

Отримані результати підтверджують,що ШІ О анти-РЗА та ОГО анти-РЗА їЦШІ О анти-емМо5 були ефективно використані для лікування симптомів нижчого сечового тракту, підвищення середньої та максимальної швидкості сечовиділення, покращення якості життя (Таблиця 22).

Курс лікування не був довгим (12 тижнів), тому зниження в об'ємі простати не спостерігалося в жодній групі. ШО анти-Р5А не мав впливу на об'єм сечовиділення, яке збільшилося лише в 52,95 пацієнтів, в середньому група показала статистично незначне зменшення об'єму сечовиділення на 11,8 мл (5,495) у порівнянні з вихідними показниками. В той самий час, пацієнти, які приймали ШО анти-РБЗА їЦШІ О анти-еМмо5, продемонстрували збільшення об'єму сечовиділення в 71,495 і в середньому це збільшення становило 48,3 мл (23,795) у порівнянні з вихідними показниками.

Аналіз динаміки обструктивних та іритативних симптомів відповідно до підшкал опитувальника Міжнародної шкали оцінки простатичних симптомів, а також проявів нуктурії

(питання Ме7 з МШОПС) показав,що обидва препарата впливають на зменшення обструктивних та іритативних симптомів, а також на зменшення симптомів нуктурії. В той же самий час, ОГО анти-РЗА їЦШІ О анти-еМмо5 був більш ефективним у порівнянні з ОО анти-РЗА у покращенні еректильної функції в пацієнтів. В групі ОШСО анти-Р5АОГО анти-еМо5 загальний показник

МПЕД (Міжнародник показник еректильної дисфункції) зріс на 1995 в пацієнтів (в групі ОГО анти-

РБЗА на 10,595). В середньому цей показник в групі ОГО анти-РЗАЖИОЇ О анти-еМмо5з склав 895 у порівнянні з 4,595 в групі ОГО анти-РБА.

Лікарський засіб показав високий рівень безпечності, протягом дослідження не було зареєстровано жодного випадку негативних явищ.

Таким чином, ОГО анти-РЗА їШІ О анти-еМо5 показав більшу ефективність у порівнянні з

ОГО анти-РЗА у лікуванні проблем з сечовиділенням, спричинених ДПГ. Додатково було виявлено більший ефект ШО анти-РЗА ШО анти-еМмо5 на еректильну функцію у порівнянні з

ОГО анти-РБА.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Метод підвищення ефективності активованої потенційованої форми антитіла до ендогенної біологічної молекули, вибраної з групи, що включає мозкоспецифічний білок 5-100, простатоспецифічний антиген, фрагмент С-термінала інсулінового рецептора В-ланцюга, фрагмент С-термінала АТІ1 рецептора ангіотензину 2, який включає комбінування антитіла до вказаної ендогенної біологічної молекули в активованій потенційованій формі з активованою потенційованою формою антитіла до ендотеліальної МО-синтази, причому вказані активовані потенційовані форми комбінують у формі суміші гомеопатичних розведень С12, С30 та С200.

2. Метод за п. 1, який відрізняється тим, що включає застосування вказаної суміші пацієнтами, які потребують лікування даною активованою потенційованою формою антитіла.

З. Метод за п. 2, який відрізняється тим, що вказане антитіло в активованій потенційованій формі до вказаної ендогенної біологічної молекули є антитілом до мозкоспецифічного протеїну 5-100.

4. Метод за п. 2, який відрізняється тим, що вказане антитіло в активованій потенційованій Зо формі до вказаної ендогенної біологічної молекули є антитілом до простатоспецифічного антигену.

5. Метод за п. 2, який відрізняється тим, що вказане антитіло в активованій потенційованій формі до вказаної ендогенної біологічної молекули є антитілом до фрагмента С-термінала інсулінового рецептора В-ланцюга.

6. Метод за п. 2, який відрізняється тим, що вказане антитіло в активованій потенційованій формі до вказаної ендогенної біологічної молекули є антитілом до фрагмента С-термінала АТ1 рецептора ангіотензину 2.

7. Лікарський засіб з підвищеною ефективністю активованої потенційованої форми антитіла до ендогенної біологічної молекули, який містить: а) активовану потенційовану форму антитіла до ендогенної біологічної молекули, вибраної з групи, що включає мозкоспецифічний білок 5-100, простатоспецифічний антиген, фрагмент С-термінала інсулінового рецептора В-ланцюга, фрагмент С-термінала АТІ рецептора ангіотензину 2, у формі суміші трьох гомеопатичних розведень С12, С30 та С200, та б) активовану потенційовану форму антитіла до ендотеліальної МО-синтази у формі суміші трьох гомеопатичних розведень С12, С30 та С200.

8. Лікарський засіб згідно з п. 7, який відрізняється тим, що додатково містить фармацевтично прийнятний твердий носій.

9. Лікарський засіб згідно з п. 8, який відрізняється тим, що зазначена активована потенційована форма антитіла до ендотеліальної МО-синтази представлена у вигляді суміші гомеопатичних розведень С12, С30 та С200, якими обробляється зазначений твердий носій.

10. Лікарський засіб згідно з п. 7, який відрізняється тим, що зазначене антитіло в активованій потенційованій формі до вказаної ендогенної біологічної молекули є моноклональним або природним антитілом.

11. Лікарський засіб згідно з п. 10, який відрізняється тим, що зазначене антитіло в активованій потенційованій формі до вказаної ендогенної біологічної молекули є поліклональним антитілом.

12. Лікарський засіб згідно з п. 7, який відрізняється тим, що зазначена активована потенційована форма антитіла до вказаної ендогенної біологічної молекули виготовляється послідовними сотенними розведеннями разом зі струшуванням кожного розведення.

13. Лікарський засіб згідно з п. 7, який відрізняється тим, що зазначене антитіло в активованій потенційованій формі до ендотеліальної МО-синтази є моноклональним, поліклональним або бо природним антитілом.

14. Лікарський засіб згідно з п. 8, який відрізняється тим, що зазначене антитіло в активованій потенційованій формі до ендотеліальної МО-синтази є поліклональним антитілом.

15. Лікарський засіб згідно з п. 9, який відрізняється тим, що зазначена активована потенційована форма антитіла до ендотеліальної МО-синтази виготовляється послідовними сотенними розведеннями разом зі струшуванням кожного розведення. й 20 пана о В а ПА о о и и КО кн о о и о о и о в 5 18 І- пишна аа аа аа а аа а а а он а а а а п в о В рез 16 - нн ЗШ пий Ши в в ОВО ОМВО нрниеення Мир я 14 рення 7 ви пн нн о п в вн о І ша Ск 12 тА дл ян дя тонн ня де ше Ж ж щк то ------252е252 577 иа, пол иа А зи кс ешнни ваш рин, ДИНИ ся | тен Ж ши НИ о сн п и т па ЕК. шу е | х й Є лий 1 ж ДО ат ну нт тн у і Щі 2-4 т т т ння, дія 100 сени іти по потттт гтітіпт ітентохогтто пттт ти й. х 0-4 ння ни нт нн нн нн 0: 7 14 21 Дні введення прапаратів г інтактні - дист.водад 00000000 АТ тт я - - -- АТ ВІ АТ МОЗ шення АТ ВІ - АТ МОЗ зінсулін інсулін й "відмінності достовірні відносно контролю (дистильована вода), р«е0.05

Фіг.1 150 1990,0 2000 ї 15906 1491,5 ж й ж й Ж ; 12966 1282,64 ї5о 1951,8 |! " п ! ! зе чи й 428,6 ша Е : і 500 щ з і Е Ї ЕІ Я ВН , ще : НВ Й Е Й й х : ш інтактні Дист. вода АТКІ АТВІЖАТМОВ АТКІЯАТМОЗ інсулін о Росіглітазон / Росіглітазон - інсулін ж відмінності достовірні відносно контролю (дистильована вода), ре0,05

Фіг.2

. тоофнка Дист. вода . « роб т сен АТ РІ яко ро ч . ях р«е0,001 ТВ ж

З. 200 «МУ АТ РІ ЗАТ МО5 г 190 Й З 180 ; 7 х , --ЖВ. шин ик он 5150 -- аск - З я з 140 гу 130 є ЖЖ - во -0 х по Ма, яті ю0 Га Ту ннннняляяярляяяи К-т о 4 8 12 16 20 24 28 Дні введення препаратів

Фіг.3 Ж я род 160 о І 120 й 100 - о Дист. вода. 80 60 ЕТ ей АТ ВІ ПОН 0 НЕ ЯМИ с о мх АВДЕННИ й Ко

Фіг.4