UA76103C2 - Inhibitors of phosphatidyl-inositol- 3-kinase delta of human - Google Patents

Description

Опис винаходу

Ця заявка заявляє привілеї попередньої |заявки США під серійним Моб0/199655, зареєстрованої 25 квітня 2 2000 року, попередньої заявки США під серійним Моб60/238057, зареєстрованої 25 жовтня 2000 року).

Представлений винахід загалом стосується фосфатидилінозит-3-кіназних (РІЗК) ферментів, а точніше селективних інгібіторів активності РІЗК та способів використання таких матеріалів.

Передачу сигналів клітинами шляхом 3-фосфорилованих фосфоінозитидів залучено у різноманітність клітинних процесів, наприклад, злоякісну трансформацію, передачу сигналів фактору росту, запалення, та 70 імунність |дивися Катепй еї аї., 9. Віої Спет, 274:8347-8350 (1999)), для огляду. Фермент, відповідний за отримання цих фосфорилованих передаючих сигнали продуктів, фосфатидилінозит-3-кіназа (РІ-3-кіназа; РІЗК), був спочатку ідентифікований за активністю, асоційованою з вірусними онкобілками та тирозин-кіназами рецептору фактору росту, що фосфорилують фосфатидилінозит (РІ) та його фосфориловані похідні по

З'-гідроксилу кільця інозиту Рапауоои еї аї., Тгтепаз Сеї! Віо! 2; 358-60 (1992)|. 12 Рівні фосфатидилінозит-3,4,5-трифосфату (РІРз), первинного продукту активації РіІ-З-кінази, зростають при обробці клітин різноманітністю агоністів. Активацію РіІ-3-кінази, тому, можна думати, включено у ряд клітинних реакцій, включаючи ріст, диференціацію та апоптоз клітин (РагКег еї аЇ.,, Ситепі Віоіоду, 5:577-99 (1995);

Уао еї аї., Зсіепсе, 267:2003-05 (19953). Хоча нижчерозташовані цілі фосфорилованих ліпідів, утворених після активації РіІ-3-кіназ, добре визначені, нові свідоцтва свідчать, що білки, які містять плекстрин-гомологічний домен та ЕММЕ-фінгерний домен, активуються при зв'язуванні з різними фосфатидил-інозит-ліпідами |ЗЇеттагк еї аї,, 9. СеїЇ Зсі, 112:4175-83 (1999); Іеттоп еї аїЇ.,, Тгепаз Сей! Віої, 7:237-42 (1997)| іп міо, деякі ізоформи білкової кінази С (РКС) безпосередньо активуються РІР з, а споріднена з РКС білкова кіназа, РКВ, як показано, активується РіІ-3-кіназою |Вигдегіпу еї аї!., Майте, 375:599-602 (1995)).

Зараз родину РіІ-3-кіназних ферментів розділяють на три класи на основі їх субстратної специфічності. РІЗК с класу І можуть фосфорилувати фосфатидилінозит (РІ), фосфатидил-інозит-4-фосфат, та З фосфатидил-інозит-4,5-дифосфат (РІР») для отримання фосфатидилінозит-З-фосфату /(РІР), фосфатидилінозит-3,4-дифосфату, та фосфатидилінозит-3,4,5-трифосфату, відповідно. РІЗК класу ЇЇ фосфорилують РІ та фосфатидилінозит-4-фосфат, а РІЗК класу І можуть фосфорилувати тільки РІ.

Початкова очистка та молекулярне клонування Рі-З-кінази виявило, що вона є гетеродимером, що о складається з субелементів р85 та р110 |Оїзи еї аї., СеїЇ, 65:91-104 (1991); Нііез еї аї., СеїІЇ, 70:419-29 ав (1992)). Пізніше ідентифіковано чотири окремих РОК класу І, позначені як РОК А, В, у, та Г, кожна з яких складається з відмінних каталітичного субелементу та регуляторного субелементу розміром 11ОкДа. Точніше, - кожний з трьох каталітичних субелементів, тобто, рі10А, рі10В та р110у, взаємодіє з тим же самим' «(о регуляторним субелементом, р85; а р110Г взаємодіє з відмінним регуляторним субелементом, р101. Як далі описано, характер експресії кожного з цих РІЗК у клітинах та тканинах людини також відмінний. Хоча у - недавньому минулому накопичено надлишок інформації стосовно клітинних функцій Рі-3-кінази взагалі, роль кожної окремої ізоформи значною мірою невідома.

Клонування коров'ячого р110А описано. Цей білок ідентифікований як споріднений з білююом Засспаготусеа « сегемізіде: МраЗа4р, білком, залученим у вакуолярну переробку білку. Продукт рекомбінантного р110А, як також з 70 показано, асоційований з рвба, даючи активність РІЗК у трансфектованих клітинах СО5-1. |Дивися Ніїез еї аї., с Сеї, 70,419-29 (1992). :з» Клонування другої ізоформи р110 людини, позначеної як р1108В, (описано Ни еї аїЇ., Мої Сеї| Віої, 13:7677-88 (1993)). Ця ізоформа, як показано, асоційована у клітинах з р8в5 та експресується усюди, оскільки

МРНК р1108 знайдено у ряді тканин людини та миші, а також у ендотеліальних клітинах пупочної вени людини, - 15 лейкемічних Т-клітинах Джурката людини, ембріональних ниркових клітинах 293 людини, фібробластах миші

ЗТ3, клітинах Неї а та клітинах карциноми сечового міхура МВТ2 щурів. Така широка експресія свідчить, що ця (о) ізоформа є дуже важливою у шляху передачі сигналів. - Ідентифікацію ізоформи р1іїОу Рі-З-кінази (описано Сапігу еї а, 9 Віої Спет, 272:19236-41 (1997)|.

Спостерігали, що ізоформа р110), людини експресується тільки у тканинах. Вона експресується у високих рівнях о у лімфоцитах та лімфоїдних тканинах, підтверджуючи, що білок може грати роль у опосередкованій РіІ-3 -кіназою с» передачі сигналів у імунній системі. Детальний опис ізоформи р110у також можна знайти (у патентах США

МоМо5858753; 5822910; та 5985589). |Дивися також, Маппаезергоеск еї аї., Ргос Май Асай 5сії ОБА, 94:4330-5 (1997) та міжнародну публікацію У/О 97/466881І. 5Б У кожному з підтипів РІЗКА, В та у, субелемент р85 впливає на локалізацію РІ-3-кінази протоплазми мембран взаємодією його домену ЗН2 з фосфорилованими залишками тирозину (наявними у прийнятному оточенні

Ф) послідовності) у цільових білках |(Катейп еї аї., СеїІ, 83:821-30 (19953). Дві ізоформи р85 ідентифіковані, ко реба, який експресується усюди, та р85В, яку спершу знайдено у мозку та лімфоїдних тканинах |Моїїпіа еї аї,

Опсодепз, 7:789-93 (1992)). Асоціація субелементу р8е5 з каталітичними субелементами р1т10А, В, або у бо Рі-З-кінази виявляється потрібною для каталітичної активності та стабільності цих ферментів. На додаток, приєднання білків Каз також регулює з підвищенням активність РіІ-3-кінази.

Клонування р110Г виявило наступну складність у родині РІЗК ферментів (Зіоуапом еї аї., Зсіепсе, 269:690-93 (1995)). Ізоформа р110Г є тісно спорідненою з р110А та р1108 (45-4895 ідентичності у каталітичному домені), але не призводить до використання р8в5 як цільового субелементу. Замість цього р110Г містить 65 додатковий домен, позначений як "плекстрин (ріесквігіп)-гомолопчний домен" поблизу свого амінозакінчення.

Цей домен дає змогу взаємодії р110Г з субелементами ВГ гетеротримерних О-білків та ця взаємодія призводить до регулювання їх активності.

Регуляторний субелемент р101 для РІВК-гама спочатку клонували у свині, а далі ідентифіковано ортолог людини |Ктгидтапп еї аї,У. Віої. Спет, 274:17152-8 (1999)). Взаємодія між М-термінальним регіоном р101 з

М-термінальним регіоном р110Г є, виявляється, критичною для активації РІЗКГ через згаданий вище ВГ.

Значно активний поліпептид РІЗК є описаним |У міжнародній публікації УУО 96/25488), яка розкриває отримання химерного конденсованого білку, у якому фрагмент зі 102-залишків раб, відомий як регіон інтер-ЗН2 (іІЗН2), є конденсованим Через лінкерний регіон з М-закінненням мишачого р110. Домен р85 іІЗН2 ймовірно є здатним активувати РІЗК активність способом, порівнюваним з недоторканим рах |Кіїрреї еї а!., Мої! Сеї! Віої, 0. 14:2675-85(1994)).

Отже, Рі-З-кінази можуть бути визначеними за їх амінокислотною ідентичністю або за їх активністю.

Додаткові члени цієї зростаючої родини генів включають віддалініші споріднені ліпідні та білкові кінази, включаючи Мре34 ТОКІ та ТОК2 з бЗасспаготусез сегемівіае (та їх гомологи у ссавцях як-то ЕКАР та ттТокК), генний продукт атаксичної телеангіектазії (АТК) та каталітичний субелемент ДНК-залежної білкової кінази 7/5. ХДНЕ-ПК). |Дивися загалом, Нипіег, СеїЇ, 83:1-4(1995)).

РІ-З-кінази також виявлюється залученими у ряд аспектів активації лейкоцитів. Асоційована з рв5 активність показана для РіІ-3-кінази, фізично асоційованої з цитоплазматичним доменом СО28, який є важливою костимуляторною молекулою для активації Т-клітин у відповідь на антиген |Радевз еї аї., Майшге, 369:327-29 (1994); Киай, Іттипйу, 4:527-34 (1996)). Активація Т-клітин через СО28 знижує порогову величину для 2о активації антигеном та збільшує інтенсивність та тривалість проліферативної реакції. Ця дія пов'язана зі збільшенням транскрипції ряду генів, включаючи інтерлейкін-2 (1/2), важливий фактор росту Т-клітин (Ргазег еї аІм,, Зсіепсе, 251:313-16 (1991))ї. Мутація СО28 так, щоб він не міг більше взаємодіяти з Рі-З-кіназою, призводить до нездатності ініціювати продукування 1/2, підтверджуючи критичну роль РіІ-З-кінази у активації

Т-клітин. сч

Специфічні інгібітори проти окремих членів родини ферментів забезпечують безцінне знаряддя для розшифровки функцій кожного ферменту. Дві сполуки, І У294002 та вортманін є широко використовуваними як і) інгібітори РіІ-3З-кінази. Ці сполуки, однак, є неспецифічними інгібіторами РІЗК, які вони не розрізняють серед чотирьох членів Рі-З-кіназ класу І. Наприклад, величини ІК;о вортманіну проти кожної відмінної Рі-3-кінази класу І РІ-ЗК знаходяться в межах 1-1ТОнНМ. Подібно, величина ІК»о для І 294002 супроти кожної з цих РіІ-3-кіназ с зо Є приблизно їмкМ (Ргитап еї аіЇ. Апп Кем Віоспет, 67:481-507 (1998)). Звідси, корисність цих сполук у дослідженні ролі РІ-3-кіназ окремого класу | є обмеженою. о

Базуючися на дослідженні з використанням вортманіну, отримано свідоцтва, що функція Рі-З-кінази також «- потрібна для деяких аспектів передачі сигналів лейкоцитами через сполучені з з-білком рецептори |ТНеїеп еї аІм,, Ргос Май Асад Зсі ОБА, 51:4960-64 (1994)). Більш того, показано, що вортманін та І У294002 блокують ісе) міграцію нейтрофілів та вивільнення супероксиду. Однак, оскільки ці сполуки не розрізняють різні ізоформи ї-

РІЗК, залишається неясним, як певна ізоформа або ізоформи РОК включені у це явище.

Ед

І « т НИ со но) з» і 1 : ен а зойк т б : злом і "Мі кВ. -їь й І: Ст ше с» не Ц.

Ф) іме) 60 б5 не пак 7 з.

ЗА й: я Б ай "я

КЕ Й ик 1 ТЕ х 15 . т хе с ; : їх а: що і Го 20 . ; І:

З точки зору вищенаведеного ясно, що існуюче знання є недостатнім з огляду на структурні та функціональні сч 25 особливості Рі-З-кіназних ферментів, включаючи субклітинну локалізацію, активаційні стани, субстратну (3 афінність, тощо. Більш того, функція, яку ці ферменти виконують у нормальній та хворій тканинах, залишається незрозумілою. Зокрема, функція РІЗКу, у лейкоцитах попередньо не визначена, а знання стосовно її функції у фізіології людини залишається обмеженим. Коекспресія у цих тканинах інших ізоформ РІЗК раніше заплутала с намагання розділити активності кожного ферменту. Більш того, розділення активності різних ізоферментів РІЗК може бути неможливим без ідентифікації інгібіторів, що демонструють характеристики селективного інгібування. С2

Дійсно, заявники зараз невпевнені, що продемонстровано такі селективні, або краще, специфічні, інгібітори «- ізоферментів РІЗК.

Отже, у рівні техніки існує необхідність подальшого структурного дослідження поліпептиду РІЗК и. Існує (0 зв також необхідність функціонального дослідження РВК і. Більш того, наше розуміння РІЗКу, потребує наступного чн уточнення структурних взаємодій Р110 у, з її регуляторним субелементом та іншими білками у клітині. Також залишається необхідність у селективних або специфічних інгібіторах ізоферментів РІЗК, щоб краще визначити функції кожного ізоферменту. Зокрема, селективні або специфічні інгібітори РІЗКу є бажаними для дослідження « ролі цього ізоферменту та для розробки фармацевтичних засобів для модуляції активности ізоферменту.

Згідно з одним аспектом представленого винаходу запропоновано сполуки, що можуть інгібувати біологічну й с активність РІЗКи людини. Згідно з другим аспектом винаходу запропоновано сполуки, що селективно інгібують ц РІЗКи, маючи при тому відносно низьку інгібувальну потужність проти інших ізоформ РІЗК. Згідно з наступним ,» аспектом винаходу запропоновано способи визначення функції РІЗК у людини. Згідно з ще одним аспектом винаходу запропоновано способи селективної модуляції активності РІЗКу людини, а тим сприяння медичному лікуванню хвороб, опосередкованих дисфункцією РІЗКу. Інші аспекти та переваги винаходу будуть легко ш- зрозумілими фахівцю в цій області рівня техніки. б Зараз виявлено, що ці та інші аспекти можна розв'язати представленим винаходом, яким, згідно з одним аспектом, є спосіб порушення функції лейкоцитів, що включає взаємодію лейкоцитів зі сполукою, що селективно - інгібує активність фосфатидилінозит З-кінази-дельта (РІЗКи) у лейкоцитах. Згідно зі способом лейкоцити можуть о 20 включати клітини, вибрані з групи, що складається з нейтрофілів, В-лімфоцитів, Т-лімфоцитів та базофілів.

Наприклад, у випадках, в яких лейкоцити включають нейтрофіли, спосіб може включати порушення с» щонайменше одної нейтрофільної функції, вибраної з групи, що складається зі стимульованого вивільнення супероксиду, стимульованого екзоцитозу та хемотактичної міграції. Переважно, спосіб по суті не порушує бактеріального фагоцитозу або знищення бактерій нейтрофілами. У випадках, коли лейкоцити включають 29 В-лімфоцити, спосіб може включати порушення проліферації В-лімфоцитів або антитіл продукування (ФІ В-лімфоцитами. У випадках, коли лейкоцити включають Т-лімфоцити, спосіб може включати порушення проліферації Т-лімфоцитів. У випадках, коли лейкоцити включають базофіли, спосіб може включати порушення о вивільнення гістаміну базофілами.

У способах згідно з винаходом, де застосовують селективний інгібітор РІЗКу, краще, щоб сполука була 60 щонайменше приблизно 10-кратно селективною стосовно інгібування РІЗК у, у порівнянні з іншими ізоформами

РІЗК типу І у дослідженнях на основі клітин. Краще, щоб сполука була щонайменше приблизно 20-кратно селективною стосовно інгібування РІЗК у у порівнянні з іншими ізоформами РІЗК типу | у дослідженнях на основі клітин. Ще краще, щоб сполука була щонайменше приблизно 50-кратно селективною стосовно інгібування б РІЗК, у порівнянні з іншими ізоформами РІЗК типу І у біохімічних дослідженнях.

Кращі селективні сполуки, корисні згідно з способами, включають сполуки, що мають структуру (1):

пвх () ві ЦІ ще рать й ких Сн ; Яни КО. ее Не і ЧИЙ ен "МІ с. о ГА де А представляє заміщену, як варіант, моноциклічну або дициклічну кільцеву систему, що містить щонайменше два атоми нітрогену, а щонайменше одне кільце системи є ароматичним;

Х вибрано з групи, що складається з СНЕ?,СНоСНе? та СНАС(ЕУ);

М вибрано з групи, що складається з 5, 50, 505, МН, О, С(-0), ОС(-0), С(О)0 та МНО(-О)СНоВ, або У відсутній; сч

ВЕ" та К?, незалежно, вибрані з групи, що складається з атому гідрогену, С валкілу, арилу, гетероарилу, о атому галогену, МНО(-О)С. залкіленм(К?)», МО», ОМ, ОСЕ», М(2)», СМ, ОосС(-О)Ке, с(-Оо)та, с(:ФОра, арило вк, Неї, МК2С(-О)С. залкіленс(-О)ОК2, арилос. залкілен-Щ(К2)», арилОС(-О)К2, С. лалкіленс(-О)ОКа,

ОС. лдалкіленс(:О)ОКУ,

Су. далкіленосС. далкіленс(-ФО)ОКУ, Ф(-0)-МКг5ОКУ, С. лалкілені(К 7)», Со валкенілен(К 7)», і, с-(-0)Мв С. далкіленОоК?, С(5О)МеС. далкіленНеї, ОСао л-алкіленщ(БК?)», ОС. алкіленСН(ОВК)СНоМ(В2)»,

ОС. лалкіленнеї, ОС» далкілено кг, ОС» далкіленмкК2С(-Ф0)ОК, МКС, далкіленім(т")», МК Ф(-О)КУ, «-

МКС хо)», (ОС. лдалкіл)», МКУ(5О»С. далкіл), БО2М(КУ)», О5О»СЕ 5,

С) залкіленарилу, С. лалкіленнНеї, С. валкіленоОк У, Сі залкілені(К У)», вок)», ісе)

МНе-о)С, залкілен-арилу, Сз.вциклоалкілу, Сз.вгетероциклоалкілу, арил-ОС. залкілен(К 2)», арилос(-О г, -

МНОСТсто)с . залкілен-Сз дгетероциклоалкілу, МНО(со)сС. залкіленнеї, ОС. далкіленос і далкіленс(-О)ОК,

С(О)С. далкіленНеї та МНО(-О)галогенс. валкілу; або В" та В? разом утворюють 3- або 4--ленний алкіленовий або алкеніленовий ланцюговий компонент 5- « або б-членного кільця, що як варіант, містить щонайменше один гетероатом; З 70 ВЗ вибрано з групи, що складається з заміщеного, як варіант, атому гідрогену, С 4. валкілу, с С. вциклоалкілу, Сз вгетероциклоалкілу, С. лалкіленциклоалкілу, Со валкенілу, С. залкіленарилу, :з» арилСізалкілу, С(-О)Ке, арилу, гетероарилу, С(-О)ОКе, Ф(О)М(е), С(-5)М(К2)», 5О»МТ?, 5ОЖ(КУ)», (ОКУ, (ОМ), С(:О)МКУС. далкіленоО КУ, С(:О)МКУС. далкіленнеї, С(О)С. далкіленарилу, 45. К(0)С. залкіленгетероарилу, С..далкіленарилу, як варіант, заміщеного одним чи більше атомами галогену, -і 5ООМ(К7)», М(Ке)», С(-О)ОКе, МК?5ООСЕЗ, СМ, МО», (ОКУ, ОКУ, С. далкіленщ(К?")» - та б ОС, /алкілені(К 2)», С. лалкіленгетероарилу, С. лалкіленнНеї, С. лалкіленс(О)-С. лалкіленарилу, з С. далкіленс(0)-С. далкіленгетероарилу, С. лалкіленс(-О)Неї, С. лалкіленс(-О)М(К 2)», Сі далкілено ке,

С. далкіленмК "С(-О)Ке, Су далкілено-Су далкіленок", о С. лалкілен(К 2)», Сі .лалкіленс(-О0)-ОКзг та С. залкіленос. далкіленс(-Ф)О Ка; сю К? вибрано з групи, що складається з атому гідрогену, С. .залкілу,

Сзациклоалкілу, Сз.вгетероциклоалкілу, С..залкілені(ке)», арилу, арилС.залкілу, С..залкіленарилу, гетероарилу, гетероарилсС. залкілу та С. залкіленгетероарилу; 59 або дві групи КУ разом утворюють 5- або б-членне кільце, що містить, як варіант, щонайменше один

Ф! гетероатом; кю В? вибрано з групи, що складається з атому гідрогену, С 4 валкілу, арилу, гетероарилу, арилс». валкілу, гетероарилс 4.залкілу, Сі залкіленарилу та С. залкіленгетероарилу;

Неї представляє 5- або б--ленне гетероциклічне кільце, насичене або частково чи повністю ненасичене, що 60 містить щонайменше один гетероатом, вибраний з групи, що складається з атомів оксигену, нітрогену та сульфуру, та як варіант, заміщене С. валкілом або С(-О)ОКУ; та їх фармацевтично прийнятні солі та сольвати (наприклад, гідрати), при цьому сполука виявляє щонайменше приблизно 10-кратну селективність інгібування стосовно РВК (|, в5 відносно інших ізоформ РІЗК типу-І! у дослідженні на основі клітин.

Зокрема, другим втіленням винаходу є спосіб лікування медичного стану, опосередкованого нейтрофілами,

що включає застосування до тварини, що цього потребує, ефективної кількості сполуки, що селективно інгібує активність фосфатидилінозит-З-кінази-дельта (РІЗКи) у нейтрофілах. Приклади медичних станів, що можна лікувати згідно зі способом, включають стани, визначені небажаною функцією нейтрофілів, вибраною з групи, що складається зі стимульованого вивільнення супероксиду, стимульованого екзоцитозу та хемотактичної міграції.

Переважно, згідно зі способом, фагоцитозна активність або знищення бактерій нейтрофілами є по суті неінгібованими.

Зокрема, іншим втіленням винаходу є спосіб порушення функції остеокластів, що включає взаємодію остеокластів зі сполукою, що селективно інгібує активність фосфатидилінозит-З-кінази-дельта (РІЗКи) У 70 остеокластах. Згідно зі способом сполука може включати групу, що преференційно приєднується до кісток.

Зокрема, ще одним втіленням винаходу є спосіб поліпшення розладу кісткової ресорбції у тварини, що цього потребує, що включає застосування до тварини ефективної кількості сполуки, що інгібує активність фосфатидилінозит-3-кінази-дельта (РІЗКУ) у остеокластах тварини. Переважним розладом ресорбції кісток, що підлягає лікуванню згідно зі способом, є остеопороз.

Зокрема, ще одним втіленням винаходу є спосіб інгібування росту або проліферації ракових клітин гематопоетичного походження, що включає взаємодію ракових клітин зі сполукою, що селективно інгібує активність фосфатидилінозит З-кінази-дельта (РІЗКу) у ракових клітинах.

Спосіб може мати перевали при інгібуванні рослу або проліферації талів раку, вибраних з групи, що складається з лімфом, множинних мієлом та лейкемій.

Зокрема, ще одним втіленням винаходу є спосіб інгібування кіназної активності поліпептиду фосфатидилінозит-З-кінази-дельта (РІЗКи), що включає взаємодію поліпептиду РІЗКу зі сполукою, що має загальну структуру (1).

Бажані сполуки, що є корисними згідно з способом, включають сполуки, вибрані з групи, що складається: с (1) о попри «ШЕ. ві ій

Й п й чин

Но й ве т й й ав)

ЕК оо и ; що Й Ге) з р "пін р . шій й

ШЕ ай Шк з й Шен фе: ТЕ еВ Я їм про. те

Б. . поді: Ех : у реж ВИМ (ке) шщ н 1 М шу Ще с ЖИ Но; ч ЗИ 7 Не

М нн і

Із» їх. ше ци й х | т т ех як (о) - сю» де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній;

Ге вибрано з групи, що складається з Н, атому галогену, МО», ОН, ОСН», СН» та СЕ»;

Е? вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атому галогену;

ГФ) або В та 2? разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматичне 7 кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М, або 5;

ВУ вибрано з групи, що складається з С 1 6алкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, во дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-ФО)ОС»ОНь» та морфолінілу;

ВУ незалежно вибрано з групи, що складається з МН 5, атому галогену, С. залкілу, 5(С. залкілу), ОН,

МН(С. залкілу), М(С.-залкілу)», МН(С. залкіленфенілу); та б5

70 ря: СІвіге 4-1 або 2, за умови, що щонайменше один з В" та ЕЕ? не представляє Н, коли 2? представляє феніл або 2-хлорфеніл.

Переважніше, сполуку вибрано з групи, що складається з: - (1)

Н я 1 Й я т» ше Га

Ше дий Ше дра шо, 4 ни: ИЙ о зо б. о МДЕ в | о. НЯ Я (ва и о

Бк й У нт стйлайя

Я. я -.х

К. же я ісе)

З й пи -

Ха орі - є ст ;» де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній; в' вибрано з групи, що складається з Н, атому галогену, ОН, ОСН», СН» та СЕ», -І ВЗ вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атому галогену; або К та К разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматичне

Фо кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М, або 5; - ВО вибрано з групи, що складається з С 1 6алкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, о 50 дифенілу, бензилу, піридиншу, 4-метилпіперазинілу, С(-О)ОСЬОНь та морфолінілу;

ВУ незалежно вибрано з групи, що складаєїься з МН 5, атому галогену, Сізалкілу, (Сі залкілу), ОН, с» МН(С. залкілу), М(С. залкілу)», МН(С. залкіленфенілу); а 4-1 або 2, за умови, що щонайменше один з К'" та КЗ не представляє 6б-галоген або 6,7-диметоксигрупу, а КЗ не представляє 4-хлорфеніл.

ГФ) Зокрема, ще одним втіленням винаходу є спосіб порушення функції лейкоцитів, спосіб включає взаємодію кю лейкоцитів зі сполукою, що має загальну структуру (1).

Зокрема, ще одним втіленням винаходу є клас сполук, що виявлені як такі, що інгібують активність РІЗКу У біохімічних дослідженнях та дослідженнях на основі клітин, та стосовно яких очікують, що вони мають бо терапевтичну корисність у таких медичних станах, в яких активність РІЗКу є надлишковою чи небажаною. Отже, винахід забезпечує клас сполук, що мають структуру (І).

Переважно, сполуки мають загальну структуру (ІМ) б5

.- (М св) ; що До - / а й м о. й йй :

Щ й ак т, Не щи щь- та чу

Щ Є й | у. . щі ї ! ч

А й Що й с и, о де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній; о д'о вибрано з групи, що складається з Н, атому галогену, ОН, ОСН», СН» та СЕ»; (ав)

ВЕ" вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атому галогену, «- або В"О та ЕК"! разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматиче кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М, або 5; ісе)

В"? вибрано з групи, що складається з С 1 валкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, - дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-О)ОС»оНь та морфолінілу;

ВУ незалежно вибрано з групи, що складається з МН 5, атому галогену, С.ізалкілу, 5(Сізалкілу), ОН,

МН(С. залкілу), М(С. залкілу)з, МН(С. залкіленфенілу); а « 4-1 або 2, за умови, що: т с (а) щонайменше один з КУ та К"! не представляє 6-галоген або 6,7-диметоксигрупу; "» (Б) 2"? не представляє 4-хлорфеніл; та " (с) щонайменше один з КО та В"З не представляє Н, коли Б 7 представляє феніл або 2-хлорфеніл, а Х представляє 5. - 15 Ці та інші особливості та переваги представленого винаходу далі будуть зрозумілими з детального опису та прикладів, що представлені далі. Детальний опис та приклади забезпечують поліпшення розуміння винаходу, (о) але не призначені обмежувати рамки винаходу. - Фіг.1 показує дію селективного інгібітору РІЗКи згідно з винаходом на активність трьох ізоформ РІЗК.

Фіг2 показує дію селективного інгібітору РІЗКи на вироблення супероксиду нейтрофілами людини у о присутності ТМЕ або Ід. с» ФігЗ показує дію селективного інгібітору РІЗКи на вироблення супероксиду нейтрофілами людини у присутності ТМЕ або МІ Р.

Фіг.4 показує дію селективного інгібітору РІЗКу на екзоцитоз нейтрофільної еластази людини у присутності б5в МІР.

Фіг.5 показує дію селективного інгібітору РІЗКиу, на МІ Р-індукований хемотаксис нейтрофілів людини.

Ф, Фіг.б показує, що селективний інгібітор РІЗКу не впливає на фагоцитоз та знищення 5. ашгеив нейтрофілами. ко Фіг.7 показує дію селективного інгібітору РІЗКи на проліферацію та продукування антитіл В-лімфоцитами людини. 60 Фіг.8 показує дію селективного інгібітору РІЗКи на проліферацію, стимульовану анти-І9М В-лімфоцитами селезінки миші:

Фіг.9 показує дію селективного інгібітору РІЗКу на екзоцитоз еластази у тваринній моделі.

Винахід забезпечує сполуки, що селективно інгібують активність РІЗКуи. Винахід крім того забезпечує способи інгібування активності РІЗКу, включаючи способи селективної модуляції активності ізоферменту РІЗКи, бо у клітинах, особливо лейкоцитах, остеокластах та ракових клітинах. Способи включають застосування іп міїго,

іп мімо та ех мімо.

Особливо корисними є способи селективної модуляції активності РІЗКу у клініці для полегшення хвороб або розладів, опосередкованих активністю РІЗКи. Отже, лікування хвороб або розладів визначених надлишковою або неприйнятною активністю РІЗКу можна проводити застосуванням селективних модуляторів РІЗК у, згідно з винаходом.

Інші способи згідно з винаходом включають встановлення подальших характеристик фізіологічної ролі ізоферменту. Більш того, винахід забезпечує фармацевтичні композиції, що включають селективні інгібітори

РІЗКу. Більш того, винахід забезпечує промислові продукти, що включають селективну сполуку інгібітору РІЗКи. 70 (або фармацевтичну композицію, що включає сполуку) та інструкції стосовно застосування сполуки. Деталі цих та інших корисних втілень винаходу тут описані.

Способи, описані тут, корисні внаслідок використання сполук, що селективно інгібують, а переважно специфічно інгібують, активність РІЗКу У клітинах, включаючи клітини іп міо, іп мімо, або ех мімо. Клітини, корисні у способах, включають ті, що експресують ендогенну РІЗКу, де енлогенність вказує, що клітини 75 експресують РІЗКу без рекомбінантної інтродукції у клітини одного чи більше полінуклеотидів, що кодують а

РІЗКи поліпептид або її біологічно активний фрагмент. Способи також охоплюють використання клітин, що експресують екзогенну РІЗКи, де один чи більше полінуклеотидів, що кодують РІЗКиу або її біологічно активний фрагмент, уведено у клітину, використовуючи способи рекомбінації.

Особлива перевага полягає в тому, що клітини можуть бути іп мімо, тобто, у живому суб'єкті, наприклад, тварині або людині, де інгібітор РІЗКу можна використовувати як терапевтичний засіб для інгібування активності

РІЗКи у суб'єкті. Альтернативно, клітини можуть бути виділеними як окремі клітини або у тканині, для способів ех мімо або іп мійго. п мйго способи, також охоплені винаходом можуть включати етап взаємодії ферменту РІЗК або його біологічно активного фрагменту зі сполукою інгібітору згідно з винаходом. сч

Фермент РІЗКи може включати очищений та виділений фермент, де фермент є виділеним з природного джерела (наприклад, клітини або тканини, що нормально експресують поліпептид РІЗКу без модифікації о способами рекомбінації) або виділеним з клітин, модифікованими способами рекомбінації для експресії екзогенного ферменту.

Термін "селективний інгібітор РІЗКу", як це тут використано, стосується сполуки, що інгібує ізофермент РІЗКи (се зо ефективніше за інші ізоферменти родини РІЗК. Сполуку "селективного інгібітору РІЗКуи" слід розуміти як селективнішу стосовно РІЗКи, ніж сполуку звичайно та загально визначених інгібіторів РІЗК, наприклад, о вортманіну або І У294002. Супутню, вортманін та /М294002 вважають "неселективними інгібіторами РІЗК" че

Сполуки будь-якого типу, що селективно негативно регулюють експресію або активність РВК у, можуть бути с використовуваними як селективні інгібітори РІЗК у у способах згідно з винаходом. Більш того, сполуки

Зо будь-якого типу, що селективно негативно регулюють експресію або активність РІЗКу та виявляють прийнятні в. фармакологічні властивості, можуть бути використовуваними як селективні інгібітори РВК у у терапевтичних способах згідно з винаходом.

Відносні ефективності сполук як інгібіторів ферментної активності (або іншої біологічної активності) « можна встановити визначенням концентрації, при яких кожна сполука інгібує активність до попередньо визначеного степеню, а далі порівнянням результатів. Типово, кращим визначенням є концентрація, що інгібує не) с 5090 активності у біохімічному дослідженні, тобто, 5095 концентрації інгібітору або "ІКео". Визначення величини з» ЇКоо можна проводити, використовуючи звичайні відомі у рівні техніки способа Взагалі, величину ІК;о можна визначити виміром активности даного ферменту у присутності ряду концентрацій інгібітору при дослідженні.

Експериментально отримані величини ферментної. активності далі наносять на графік проти концентрації використовуваного |інгібітору. Концентрація інгібітору, що дає 5095 ферментної активності (у порівнянні з

Ше активністю у відсутність будь-якого інгібітор) приймають за величину ІК 590 Аналогічно, інші концентрації

Ге») інгібітору можуть бути визначені через прийнятне визначення активності. Наприклад, у деяких випадках може щщ бути бажаним встановити 9095. концентрацію інгібітору, тобто, ІКво/тощо.

Відповідно, "селективний інгібітор РТЗКу " альтернативно можна розуміти як сполуку, що виявляє 5090 ав) 20 концентрацію інгібітору (величину ІКео) з огляду на РІЗКиу, що є щонайменше у 10-разів, переважно щонайменше со у 20-разів, а переважніше щонайменше у З3З0-разів, нижча за величину ІКео з огляду на будь-які або усі інші члени родини РІЗК класу І. Термін "специфічний інгібітор РІЗКи " можна розуміти як такий, що стосується селективної сполуки інгібітору РІЗКу, що виявляє величину ІКео з огляду на РІЗКу, яка є щонайменше у 50-разів, вв переважно щонайменше у 100-разів, переважніше щонайменше у 200-разів, а ще переважніше щонайменше у 500-разів нижча за величину ІК»о з огляду на будь-які або усі інші члени родини РІЗК класу І. (Ф) Серед іншого, винахід забезпечує способи інгібування функції лейкоцитів. Точніше, винахід забезпечує г способи інгібування або пригнічення функцій нейтрофілів та Т- та В-лімфоцитів. З огляду на нейтрофіли неочікувано виявлено, що інгібування активності РІЗК у інгібує функції нейтрофілів. Наприклад, спостерігали, бор що сполуки згідно з винаходом виявляють інгібування класичних функцій нейтрофілів як-то стимульоване вивільнення супероксиду, стимульований екзоцитоз та хемотакгична міграція. Однак, далі спостерігали, що спосіб згідно з винаходом призводить до пригнічення деяких функцій нейтрофілів, не впливаючи по суті на інші функції цих клітини. Наприклад, спостерігали, що фагоцитоз бактерій нейтрофілами по суті не інгібується селективними сполуками інгібітору РІЗКи згідно з винаходом. 65 Отже, винахід включає способи інгібування функцій нейтрофілів, по суті без інгібування фагоцитозу бактерій. Функції нейтрофілів, придатні для інгібування згідно зі способом, включають будь-яку функцію, що опосередковує активність або експресію РіІЗКи. Такі функції включають, без обмеження, стимульоване вивільнення супероксиду, стимульований екзоцитоз або дегрануляцію, хемотактичну міграцію, адгезію до судинного ендотелію (наприклад, прив'язка/прокатка нейтрофілів, запуск активності нейтрофілів, та/або фіксування нейтрофілів на ендотелії), трансмуральний діапедез або міграція через ендотелій до периферійних тканин. Взагалі, ці функції можна спільно назвати як "запальні функції", оскільки вони звичайно споріднені з реакцією нейтрофілів на запалення. Запальні функції нейтрофілів можна відрізнити від функцій знищення бактерій, що виявляють ці клітини, наприклад, фагоцитоз та знищення бактерій. Відповідно, винахід далі включає способи лікування хворобливих станів, в яких одна чи більше запальних функцій нейтрофілів є 7/0 ненормальними або небажаними.

Далі у винаході встановлено, що РІЗКи грає роль у стимульованій проліферації лімфоцитів, включаючи

В-клітини та Т-клітини. Більш того, РІЗКу, виявляється, грає роль у стимульованій секреції антитіл

В-клітинами. Селективні сполуки інгібітору РІЗКу згідно з винаходом застосовано для встановлення, що ці явища можна відмінити інгібуванням РІЗКу. Отже, винахід включає способи інгібування проліферації лімфоцитів та 15 способи інгібування продукування антитіл В-лімфоцитами. Інші способи, дозволені винаходом, включають способи лікування хворобливих станів, в яких одна чи більше цих функції лімфоцитів є ненормальними або небажаними.

Зараз визначено, що активність РІЗКУ можна інгібувати селективно або специфічно для полегшення лікування опосередкованої РІЗК хвороби при зменшенні або усуненні ускладнень, що типово асоційовані із 20 супутнім інгібуванням активності інших РіІЗ-кіназ класу І. Для ілюстрації цього втілення можна практикувати способи згідно з винаходом, використовуючи члени класу сполук, що виявлені як такі, що виявляють селективне інгібування РІЗКу стосовно інших ізоформ РІЗК.

Способи цього втілення можна практикувати, використовуючи сполуки, що мають загальну структуру (ПІ).

Кращі способи застосовують сполуки, що емпірично визначені як такі, що виявляють щонайменше 10-кратне с 25 селективне інгібування РІЗК цу стосовно інших ізоформ РІЗК. Наприклад, можна практикувати способи, (3 використовуючи наступні сполуки: 5-хлор-3(2-флуорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-фрлуорфеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-метоксифеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-у-ілсульфанілметил-ЗН-хіназолін-4-он; Шк 30 3-(2,6-дихлорфеніл)-5-метил-2-("9Н-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; ав! 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; - 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (Се) 3-(3-метоксифеніл-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил-ЗН-хіназолін-4-он;

Зо 3-(2-хлорфеніп)-5-флуор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; т

З-бензил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-бутил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; «

З-морфолін-4-іл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; З7З 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; с 3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; ; з» 3-(2-метоксифеніл-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(3-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-3-піридин-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; - 3-(2-хлорфеніл)-2--9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-трифлуорметил-ЗН-хіназолін-4-он; (Ге) З-бензил-5-флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; з 3-(4-метилпіперазин-1-іл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; («в 50 етиловий естер (5-флуор-4-оксо-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл|Іоцтової кислоти; 3-(2,4-диметоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; с» З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 99 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-дифеніл-2-іл-5-хлор-ЗН-хіназолін-4-он;

ГФ) 5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметип)-ЗН-хіназолін-4-он; т 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-флуорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 60 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бензил-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бутил-ЗН-хіназолін-4-он; бо 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-морфолін-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он;

2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметип)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-феніл-2-(9Н-пурин-б6-ілсупьфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-ізопропілфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он.

Далі визначено, що способи згідно з винаходом можна переважно практикувати, використовуючи члени класу сполук, що виявляють інгібувальну активність РІЗКу, полегшуючи тим інгібування активності РВКу при хворобах, опосередкованих цим. Наприклад, у цьому втіленні, способи згідно з винаходом можна практикувати, 7/0 використовуючи сполуки, що мають загальну структуру (І) пе () ще й че й хі: -3 с й щког ; га ре ще Не не

Но - Кк. Га

С. о о де А, як варіант, заміщено моноциклічною або дициклічною кільцевою системою, що містить щонайменше два атоми нітрогену та щонайменше одна кільцева система є ароматичною; со

Х вибрано з групи, що складається з СНЕЄ,СНоСНЕ:? та СН-С(ВУ); о

М вибрано з групи, що складається з 5, ЗО, 505, МН, 0, С(50), ОС(-0), С(-О)0О та МНОС(-О)СНОЗ, або У відсутній; «-

ВЕ" та К?, незалежно, вибрані з групи, що складається з атому гідрогену, С валкілу, арилу, гетероарилу, с атому галогену, МНО(-О)С. залкіленм(К?)», МО», ОМ, ОСЕ», М(2)», СМ, ОосС(-О)Ке, с(-Оо)та, с(:ФОра, арилОве, Неї, МВ2С(-О)С. залкіленс(-:Ф)0ОВ2, арилос. залкілен-М(В 2)», арилос(-О)В2, Су лалкіленс(:ФОВа, -

ОС. далкіленс(-ФО)ОКУ,

С. лалкіленосС. далкіленс(-Ф)ОКе, Фщ(-0)-МКке5ОКУ, Сі далкілені(К У)», Со валкеніленм(К 2)»,

С(5О)МА С. далкіленОвКУ, /С(-0)-МК2С. 4-алкіленНеї, ОС» далкіленмЩ(К 2)», Сі лалкіленсН(ОКУ)СНоМ(2», «

Ос, ,у-алкіленНеї ОС»одалкіленоке, ОС» алкіленмкеб(хО)Оте, Мас. /-алкіленімщ(Мке)», МКесФ(ЗО)МК, У с МКС ОМ), (ОС. лдалкіл)», 5202М(К2)20502)СЕ, "» С) злкіленарилу, Сі далкіленнНеї, С. валкіленок "У, Сі залкілені(Кк 2)», вок, " МНОТ(-О)С, ззалкіленарилу, Сз.вциклоалкілу, Сз вгетероциклоалкілу, арил-ОС. залкілені(к 2)», арилос(-О Ве,

МНОСТсто)с . залкілен-Сз дгетероциклоалкілу, МНО(со)сС. залкіленнеї, ОС. далкіленос і далкіленс(-О)ОК,

В і В но -1 С(О)С. далкіленНеї та МНО(-О)галогенс. валкілу; або КЕ! та В? разом утворюють 3- або 4--ленний алкіленовий або алкеніленовий ланцюговий компонент 5-

Ме або б-членного кільця, що як варіант, містить щонайменше один гетероатом; - ВЗ вибрано з групи, що складається з заміщеного, як варіант, атому гідрогену, С 4. валкілу, о 50 Са вциклоалкілу, Сз вгетероциклоалкілу, С. лалкіленциклоалкілу, Со валкенілу, С. залкіленарилу, арилСізалкілу, С(5О)КУ, арилу, гетероарилу, С(хО)ОКУ, сС(хО)М(КУ), С(-5)М(В)», 50282, 5ОЖ(ВЗ)»,

Фе» (ОКУ, 5Б-ОМКУ), С(:О)МКУС. далкіленоО КУ, С(:ОМКУС. далкіленнеї, С(-О)С, далкіленарилу,

Ф(-О0)С, удалкіленгетероарилу, С.і.4алкіленарилу, як варіант, заміщеного одним чи більше атомами галогену, 5ООМ(К2), М(К?)», що), МКе5ООСЕЗ, СМ, МО», Ф(-О)Ке, ОК, СідалкіленмЩ(К?")» та

ОС, /алкілені(К 2)», С. далкіленгетероарилу, С. лалкіленнНеї, С. лалкіленс(О0)-С. алкС . далкіленарилу, іФ) С. далкіленс(0)-С. далкіленгетероарилу, С. лалкіленс(-О)Неї, С. лалкіленс(-О)М(К 2)», Сі далкілено ке, іме) С. далкіленмМК 7С(-:О)КУ, С. далкіленОо-С. далкіленок, Сі лалкіленм(К 2)», Сі далкіленс(-0)-ОоКе та

С. далкіленос) алкіленс(-Ф)Оае; бо К? вибрано з групи, що складається з атому гідрогену, С. валкілу,

Сзациклоалкілу, С» вгетероциклоалкілу, С..залкіленМм(К?)2, арилу, арилС.залкілу, С..залкіленарилу, гетероарилу, гетероарилс). залкілу та С. залкіленгетероарилу; або дві групи КУ разом утворюють 5- або б-членне кільце, що містить, як варіант, щонайменше один б5 Гетероатом;

В? вибрано з групи, що складається з атому гідрогену, С 1 валкілу, арилу, гетероарилу, арилс. залкілу,

гетероарилс 4.залкілу, Сі залкіленарилу та С. залкіленгетероарилу;

Неї представляє 5- або б--ленне гетероциклічне кільце, насичене або частково чи повністю ненасичене, що містить щонайменше один гетероатом, вибраний з групи, що складається з атомів оксигену, нітрогену та сульфуру, та як варіант, заміщене С. валкілом або С(-О)ОКУ; та їх фармацевтичне прийнятні солі та сольвати (наприклад, гідрати),

Наприклад, способи згідно з винаходом можуть застосовувати сполуки, що виявляють інгібувальну активність

РІЗКу, які наведено нижче: 3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-2--9Н-пурин-6-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 70 5-хлор-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2флуорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-метоксифеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2,6-дихлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-бензил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-бутил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-морфолін-4-іл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; Ге 3-(2-хлорфеніл)б, 7-дифлуор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; о 3-(3-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(3-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(9Н-пурил-б6-ілсульфанілметил)-3-піридин-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; со 3-(2-хлорфеніл)-2--9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-трифлуорметил-ЗН-хіназолін-4-он;

З-бензил-5-флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; о 3-(4-метилпіперазин-1-іл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; - 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; етиловий естер (5-флуор-4-оксо-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл|Іоцтової кислоти; шо

З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; їч- 5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; « 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-дифеніл-2-іл-і-хлор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-флуорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; - с 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуор-феніл)-ЗН-хіназолін-4-он; ц 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл-ЗН-хіназолін-4-он; ,» 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; - І 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бензил-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бутил-ЗН-хіназолін-4-он;

Ф 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-морфолін-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; - 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор--ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсупьфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; о З-феніл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; сю» 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(4-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-2-("9Н-пурин-6-ілсульфан)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-нітро-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-6-бром-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он;

ІФ) 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-ЗН-хіназолін-4-он; ко б-бром-3-(2-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-2--9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-бензо|д)хіназолін-4-он; 60 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он та 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-метокси-феніл)-ЗН-хіназолін-4-он.

Винахід крім того забезпечує сполуки, що є селективними інгібіторами активності РІЗКи. Сполуки виявляють інгібування РІЗКу у біохімічному дослідженні та селективно порушують функції експресуюючих РІЗКу клітин у дослідженні на основі клітин. Як це тут описано, сполуки згідно з винаходом продемонстровано стосовно 65 інгібування деяких функцій у нейтрофілах та інших лейкоцитах, а також функцій остеокластів.

Взагалі, сполуки згідно з винаходом мають загальну структуру (І), є їх фармацевтично прийнятними солями,

або їх проліками: нд () 70 г Ї і-ї Х ще ЧИ ж шою

З Ме: М. С, й Й Не де А представляє заміщену, як варіант, моноциклічну або дициклічну кільцеву систему, що містить щонайменше два атоми нітрогену, а щонайменше одне кільце системи є ароматичним;

Х вибрано з групи, що складається з СНЕУ,СНоСНЕ? та СНАС(ЕУ);

М вибрано з групи, що складається з 5, 50, 502,МН, 0, (50), ОС(-0), С(-0)О та МНО(-О)СНо5, або У відсутній; с

ВЕ" та К?, незалежно, вибрані з групи, що складається з атому гідрогену, С "балкілу, арилу, гетероарилу, о атому галогену, МНО(-О)Сі залкіленмщ(т2)», МО», ОВ, ОСЕ5,Мщ(2)», СМ, ОосС(хО)Ве, с(хО)Ве, с(-:ФОрае, арилок, Неї, МВ2С(-О) Су залкіленс(-Ф)ОВ2, арилосу залкілен-Щ(В2)», арилос(-О)В2, Сі лалкіленс(-ФООВ,

ОС. далкіленс(-ФО)ОКУ, с

Су. далкіленосС далкіленс(-Ф)ОКе, С(5О0)-МК25ОКУ, Сі лалкіленм(К 2)», Со валкеніленм(К 7)»,

С(50)-МВ2С, далкіленоваг, С(-0)-МВ2С. далкіленНеї, ОС» далкіленщ(В 2)», ОС. 4алкіленСН(ОВ)СсНоМ(В2)»,

ОС. лалкіленнеї, ОС» далкіленмкК2С(-0)ОК а, МКС. далкілені(К 2)», мКкаФф-ожКа; МАЗС(ОМ(КУ)», осяде

М(ЗО,С. уалкіл)», МАКУ(580»С. далкіл), ОКУ)», О5ОЬСЕ», С. залкіленарилу, С1-4алкіленнеї, со

С. валкіленоОк», С. залкіленм(К 2)», вок)», МНО(о)сС. залкіленарилу, Сз вциклоалкілу,

Зо С. вгетероциклоалкілу, арил-ОС. залкілен(К 2)», арилос(О)вВ?, МНесто)с. залкілен-Сз дгетероциклоалкілу, т

МНес(со)с 4 залкіленНеї, ОС. далкіленос і далкіленс(-О)Ов2, С(О)С. далкіленНеї та МНС(-О)галогенс. валкілу; або КЕ! та В? разом утворюють 3- або 4--ленний алкіленовий або алкеніленовий ланцюговий компонент 5- « або б-членного кільця, що як варіант, містить щонайменше один гетероатом;

ВЗ вибрано з групи, що складається з заміщеного, як варіант, атому гідрогену, С 4. валкілу, - с С. вциклоалкілу, Сз вгетероциклоалкілу, С. лалкіленциклоалкілу, Со валкенілу, С. залкіленарилу, "» арилСізалкілу, С(-О)Ке, арилу, гетероарилу, С(-О)ОКе, Ф(О)М(е), С(-5)М(К2)», 5О»МТ?, 5ОЖ(КУ)», " 5(-О КУ, (ОК), ФЩ-О)МКУС. алкілено ке, Ф(-О)МКУС. далкіленнеї, Ф(-О)С. далкіленарилу,

Ф(-О)С, далкіленгетероарилу, Сі .4алкіленарилу, як варіант, заміщеного одним чи більше атомами галогену, -1 що 5О2М(К7)», М(Ке)», С(-О)ОКе, МК?5ООСЕЗ, СМ, МО», (ОКУ, ОКУ, Сі далкіленщ(К?")» - та

ОС, залкілені(К 2)», С. лалкіленгетероарилу, С. лалкіленнНеї, С. лалкіленс(О)-С. лалкіленарилу,

Ф С. далкіленс(0)-С. далкіленгетероарилу, С. лалкіленс(-О)Неї, С. далкіленс(-ОМ(К У)», С. лалкілено КУ, - С. далкіленмв 2С(-О) 2, С..далкілено-С у.далкіленов 7, (ав) 50 Су. далкілен(К 2)», Сі.далкіленс(-0)-ОКЗг та С. лалкіленос і лалкіленс(-О)ОКаУ; сю» К? вибрано з групи, що складається з атому гідрогену, С. валкілу,

Сзациклоалкілу, Сз.вгетероциклоалкілу, С..залкілені(ке)», арилу, арилС.залкілу, С..залкіленарилу, гетероарилу, гетероарилео. залкілу та С. залкіленгетероарилу; або дві групи КУ разом утворюють 5- або б--ленне кільце, що містить, як варіант, щонайменше один гетероатом;

ІФ) В? вибрано з групи, що складається з атому гідрогену, С 4.валкілу, арилу, гетероарилу, арилсС. залкілу, ко гетероарилс 4.залкілу, Сі залкіленарилу та С. залкіленгетероарилу;

Неї представляє 5- або б--ленне гетероциклічне кільце, насичене або частково чи повністю ненасичене, що бо містить щонайменше один гетероатом, вибраний з групи, що складається з атомів оксигену, нітрогену та сульфуру, та як варіант, заміщене С. валкілом або С(І-О)ОКУ; та їх фармацевтичне прийнятні солі та сольвати (наприклад, гідрати),

Як це тут використано, термін "алкіл" включає вуглеводневі групи з лінійним чи розгалуженим ланцюгом, що містять визначене число атомів . карбону, звичайно метил, етил та пропіл та бутил з лінійним чи розгалуженим 65 ланцюгом. Вуглеводнева група може містити до 16 атомів карбону, переважно один-вісім атомів карбону. Термін "алкіл" включає "шунтований алкіл," тобто, Св-С46 дициклічну або поліциклічну вуглеводневу групу, наприклад,

норборніл, адамантил, дицикло|2,2,2Х)октил, дицикло|2,2,1)гептил, дицикло(3,2,|октил, або декагідронафтил.

Термін "циклоалкіл" є визначеним як циклічна Сз-Са вуглеводнева група, наприклад, циклопропіл, циклобутил, циклогексил та циклопентил.

Термін "алкеніл" є визначеним ідентично "алкілу" за винятком того, що містить карбон-карбоновий подвійний зв'язок. "ДЦиклоалкеніл" є визначеним подібно до циклоалкілу, за винятком того, що у кільці наявний карбон-карбоновий подвійний зв'язок.

Термін "алкілен" стосується алкілу, що має замісник. Наприклад, термін "С. залкіленарил" стосується алкілу, що містить один-три атоми карбону та заміщений арилом, 70 Термін "галоген" або "атом галогену" є визначеним як флуор, бром, хлор та йод.

Термін "галогеналкіл" є визначеним як алкіл, заміщений одним чи більше галогеновими замісниками, флуором, хлором, бромом, йодом, або їх комбінаціями. Подібно, "Галогенциклоалкіл" є визначеним як циклоалкіл, що має один чи більше галогенових замісників.

Термін "арил," поодинці або у комбінації, є визначеним тут як моноциклічна або поліциклічна ароматична /5 Група, переважно моноциклічна або дициклічна ароматична група, наприклад, феніл або нафтил. Якщо не визначено інше, "арил" може бути незаміщеним або заміщеним, наприклад, одним чи більше, а зокрема одним-трьома, атомами галогену, алкілом, фенілом, гідроксіалкілом, алкоксилом, алкоксіалкілом, галогеналкілом, нітрогрупою, аміногрупою, алкіламіногрупою, ациламіногрупою, алкілтіогрупою, алкілсульфінілом та алкілсульфонілом. Приклади арилів включають феніл, нафтил, дифеніл, тетра-гідронафтил, го хлорфеніл, флуорфеніл, амінофеніл, метилфеніл, метоксифеніл, трифлуорметилфеніл, нітрофеніл, карбоксифеніл, тощо. Термін "арил-С..залкіл" та "гетероарил-С. залкіл" є визначеними як арил або гегероарил, що мають С. .залкіл як замісник.

Термін "гетероарил" є визначеним тут як моноциклічна або дициклічна кільцева система, що містить одне або два ароматичих кільця і містить щонайменше один атом оксигену, нітрогену або сульфуру у ароматичному кільці, сч ов і яка може бути незаміщеною або заміщеною, наприклад, одним чи більше, а зокрема одним-трьома замісниками о типу атому галогену, алкілу, гідроксилу, гідроксіалкілу, алкоксилу, алкоксіалкілу, галогеналкілу, нітрогрупи, аміногрупи, алкіламіногрупи, ациламіногрупи, алкілтіогрупи, алкілсульфінілу та алкілсульфонілу. Приклади гетероарилів включають тієніл, фурил, опіридил, оксазоліл, хіноліл, ізохіназоліл, індоліл, триазоліл, ізотіазоліл, ізоксазоліл, імідизоліл, бензотіазоліл, піразиніл, піримідиніл, тіазоліл та тіадіазоліл. с зо Термін "Неї" є визначеним ж моноциклічна, дициклічна та трициклічна групи, що містять один чи більше гетероатомів, вибраних з групи, що складається з атомів оксигену, нітрогену та сульфуру. Група "Неї" також о може містити оксогрупу (:0), приєднану до кільця. «-

Необмежувальні приклади груп Неї включають 1,3-діоксолан, 2-піразолін, піразолідин, піролідин, піперазин, піролін, 2Н-піран, 4Н-піран, морфолін, тіофолін, піперидин, 1,4-дитіан та 1,4-діоксан. ре)

Термін "гідроксил" є визначеним як -ОН. ї-

Термін "алкоксил" є визначеним як -ОН, де К - алкіл.

Термін "алкоксіалкіл" є визначеним як алкіл, в якому атом гідрогену заміщений алкоксигрупою,

Термін " (алкілтіо)далкіл" є визначеним подібно алкоксіалкілу, окрім того, що атом сульфуру наявний замість атому оксигену. «

Термін "гідроксіалкіл" є визначеним як гідроксигрупа, приєднана до алкілу, з с Термін "аміногрупа" є визначеним як -МН» а термін "алкіламіногрупа" є визначеним як -МЕ», де щонайменше один К є алкілом, а другий К є алкілом або атомом гідрогену. ;» Термін "ациламіногрупа" є визначеним як КС(-О)М, де К є алкілом або арилом.

Термін "алкілтіогрупа" є визначеним як -5К, де К є алкілом.

Термін "алкілсульфініл" є визначеним як К-505, де К є алкілом. -І Термін "аміногрупа" є визначеним як -МН», а термін "алкіламіногрупа" є визначеним як -МЕ», де щонайменше один К є алкілом, а другий К є алкілом або атомом гідрогену.

Ме, Термін "ациламіногрупа" є визначеним як КС(-О)М, де К є алкілом або арилом. - Термін "алкілтіогрупа" є визначеним як -5К, де К є алкілом.

Термін "алкілсульфініл" є визначеним як К-505, де К є алкілом. о Термін "алкілсульфоніл" є визначеним як К-505, де К є алкілом. 4) Термін "нітрогрупа" є визначеним як -МО»,

Термін "трифлуорметил" є визначеним як -СЕз.

Термін "трифлуорметоксил" є визначеним як - ОСЕ».

Термін "ціаногрупа" є визначеним як -СМ.

У кращих втіленнях Х вибрано з групи, що складається з СН 5», СНОСНо, СН-АСН, СН(СНУ), СНЬСН(СНз) та

Ф) С(СНЗ)». У наступних кращих втіленнях У вибрано з групи, що складається з З та МН, або У відсутній. ка Кільце А може бути моноциклічним або дициклічним. Моноциклічні А-кільцеві системи є ароматичнними.

Дициклічні А-кільцеві системи містять щонайменше одне ароматичне кільце, але обидва кільця можуть бути бо ароматичними. Прикладами А-кільцевих систем включають, але без обмеження, імідазоліл, піразоліл, 1,2,3-триазоліл, піридизиніл, піримідиніл, піразиніл, 1,3,5-триазиніл, пуриніл, цинолініл, фталазиніл, хіназолініл, хіноксалініл, 1,8-нафтиридиніл, птеридиніл. 1Н-індазоліл та бенз-імідазоліл.

У кращій групі сполук формули (І), А репрезентує, як варіант, заміщену кільцеву систему, вибрану з групи, що складається з б5 їШ | - й й

Ж Ще, сей о. й 5 с й со й нні як. їй п 5 с з -І б т . о с ШІ ай (9 ініфня: слу

ГФ) мчав ік) 6о 65 їШ | - й й

Ж Ще, сей о. й 5 с й со й нні як. їй п 5 с з -І б т . о с ШІ ай (9 ініфня: слу

ГФ) мчав ік) 6о 65 їШ | - й й

Ж Ще, сей о. й 5 с й со й нні як. їй п 5 с з -І б т . о с ШІ ай (9 ініфня: слу

ГФ) мчав ік) 6о 65 їШ | - й й

Ж Ще, сей о. й 5 с й со й нні як. їй п 5 с з -І б т . о с ШІ ай (9 ініфня: слу

ГФ) мчав ік) 6о 65

706 й і з ще т: - В Е ! пд ий дз і: й ін хі 29 «прп вч Ж о о

Кк й С я т, ча

Б - « дю іх ее ИН -

НЯ тя Й й і -н . п і сліз. ;» -І (22) - о 50 Що с» т й Бі:

ШК і 60 А-кільцева система, як варіант, може бути заміщена одним-трьома замісниками, а переважно одним-двома замісниками, вибраними з групи, що складається з М(К2)», а тому галогену, С. залкілу, З(С.і.залкілу), ОКУ, та б5 пе во ЩЕ са ЛЯ: ак и" ІЙ

У другій кращій групі сполук формули (І), 2" та В, незалежно, репрезентують атом гідрогену, ОБУ, атом галогену, Сі-валкіл, СЕз, НО», МЩ(К2)», МКС. залкіленм(К У)» та

ОС) залкіленОкКУ. Певні замісники включають, але без обмеження, Н,СОСН 5,СІ, Вг, Е, СНз, СЕ5,МО»,

ОН, МЖСНУ)»,

МнСнасСна- о о та О(СНО»ОСН.СьнНа. В! та В? також можуть разом утворювати кільце, наприклад, фенільне кільце.

У кращому втіленні, КЗ вибрано з групи, що складається, як варіант, з заміщеного С 4 валкілу, арилу, гетероарилу, Сзвциклоалкілу, Сзвагетероциклоалкілу, С(5О)ОКУ, С..алкіленНеї, С. лалкілен-циклоалкілу,

С. далкіленарилу, Сі далкіленс(-О)- со

С. лалкіленарилу, С. далкіленс(-О)ОКе, Су далкілен-С(О)М(К2)», Сі далкіленС(-О)Неї, Сі лалкіленм(К?)» та є

С. далкіленм"С(-О)К2., Певні групи ЕЗ включають, але без обмеження - (Се) м. ші с з -І (22) - о 50 сю»

Ф) іме) 60 б5 ее ше о. тв війт я о ше Кай ей Ге)

Зо о - н-снУ Ф х од, / їй -

Що З | - с . "» Й 5 сша -і йо - их Ше м всій о ге ШІ ї З. се» і ж й 2 й т ях й 65 з . , а !

Група К" може бути заміщеною одним-трьома замісниками, наприклад, атомом галогену, ОК, С. валкілу,

арилу, гетероарилу, МО», М(В2)», МК2502оСЕЗ, МЕ?С(-ОВЕ, С(-О0ОВ2, МВС. далкілен(в 2), 802М(82)», СМ,

С(чО)В2, С. лалкілен(К 2)» та ОС. далкіленм(В 2)». Певні замісники для групи Е? включають, але без обмеження,

СІ, Е, Сну, СН(СНУ)», ОСН», СеНь, МО», МНо, МНС(-О)СНз, СОН та ЩСНІІСНоСНоМ(СН 3)». --к : вх і ї.

Ні и ви чит З

Пуринова кільцева структура та нумерація кільцевої структури такі: " а жена о ще Я 5

Сполуки згідно з винаходом представлено нижче: со 3о 3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил|-2-"9Н-пурин-б-ілілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (ав) 5-хлор-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; - 5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-флуорфеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (Се) 3-(2-метоксифеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2,6-дихлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; - 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; « дю 3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; з 3-(2-хлорфеніл)-5флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; с З-бензил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; ; з» З-бутил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-морфолін-4-іл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; - 15 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (о) 3-(3-метоксифеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; - б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(3-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (ав) 20 2-(9ЗН-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-піридин-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; с» 3-(2-хлорфеніл)-8-трифлуорметил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-бензил-5-флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(4-метилпіперазин-1-іл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; етиловий естер(Іб5-флуор-4-оксо-2-"9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3З-іл|оцтової кислоти;

ГФ) 3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б-ілсульфанілметал)-ЗН-хіназолін-4-он; 7 З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 60 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он, 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-дифеніл-2-іл-5-хлор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-флуорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; бо 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он;

2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бензил-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бутил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-морфолін-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 21-(6-амінопурин-9-ілметил)-6б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(4-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 70 3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-нітро-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-6-бром-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)б, 7-диметокси-ЗН-хіназолін-4-он; б-бром-3-(2-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-6-ілсульфаніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; та 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-ЗН-хіназолін-4-он.

Кращі сполуки згідно з винаходом мають структуру (ІМ) і представлені нижче: 3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-фрлуорфеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2,6-дихлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; сч 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; і) 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-бензил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-бутил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; с зо 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

З-морфолін-4-іл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; о 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; «- 3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; ісе) 3-(3-хпорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; ї- 2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-3-піридин-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

З-бензил-5-флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(4-метилпіперазин-1-іл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; « 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; з с етиловий естер |(бфлуор-4-оксо-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл,|оцтової кислоти; . З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; и?» 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-5-метилі-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-3-дифеніл-2-іл-5-хлор-ЗН-хіназолін-4-он; -І 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-3-(2-флуорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он;

Ме, 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; - 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; о 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 4) 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-3-бензил-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-3-морфолін-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-ЗН-хіназолін-4-он;та 2-(6-амінопурил-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он.

Термін "проліки" стосується сполук, що швидко перетворюються іп мімо у сполуку, що має визначену вище

Ф) структурну формулу (І), наприклад, гідролізом. Створення проліків описано загалом Нагата еї аї. (Едв.), ка боодтап апа ОїЇтапе Тйе РВІагтасоіодісаї Вазів ої ТПегареціїсв, 9 ей. рр.11-16 (1996). Подальше обговорення представлене Нідиспі еї а!., Ргодгидз аз Моме! Оеїїмегу Зувіетв, МоіІ.14, АБСО Зутрозіт Зегіез та бо Коспе (видавн.), Віогемегвіріє Сагієгтв іп Огид Оезідп, Американська Фармацевтична Асоціація та Регдатоп

Ргезз (1987). Коротше, застосування ліків, супроводжується їх елімінацією з тіла або деякою біотрансформацією, при якій біологічна активність ліків зменшується або зникає. Альтернативно, процес біотрансформації може давати метаболічний побічний продукт, який є активнішим або однаково активним у порівнянні зі спочатку застосованими ліками. Поліпшення розуміння цих процесів біотрансформації призводить 65 до створення так званих "проліків", які після біотрансформації стають фізіологічно активнішими у своєму зміненому стані. Проліки, отже, охоплюють фармакологічно неактивні сполуки, що перетворюються у біологічно активні метаболіти. Для ілюстрації, проліки можуть бути перетвореними у фармакологічно активну форму гідролізом, наприклад, естерного або амідного зв'язку, таким чином уводячи або відкриваючи функціональну групу на утвореному продукті. Проліки можна створювати так, щоб вони реагували з ендогенною сполукою для утворення водорозчинного кон'югату, що далі посилює фармакологічні властивості сполуки, наприклад, збільшеним часом напіввидалення. Альтернативно, проліки можна створювати так, щоб піддавати функціональну групу ковалентній модифікацій, наприклад, глюкуроновою кислотою, сульфатом, глютатіоном, амінокислотами, або ацетатом. Утворений кон'югат може інактивуватися та виділятися у сечу, або ставати потужнішим за вихідну сполуку. Кон'югати високої молекулярної маси також можуть виділятися у жовч, /о піддаватися розщепленню ферментами, та вивільнятися назад у циркуляцію, таким чином ефективно збільшуючи біологічний час напіввидалення спочатку застосовуваної сполуки.

Способи ідентифікації негативних регуляторів активності РІЗКу,

Білок РІЗКи, а також його фрагменти, що виявляють біологічну активність, можна використовувати для скринінгу сполук можливих негативних регуляторів будь-яким з різноманітних способів скринінгу ліків. 75 Негативний регулятор РІЗКи є сполукою, що зменшує або знищує здатність РІЗКи стосовно виконання нею будь-якої з її біологічних функцій. Прикладом таких сполук є засіб, що зменшує здатність поліпептиду РІЗКи до фосфоритування фосфатидилінозиту або націляння прийнятних структур у клітині. Селективні сполуки, що негативно регулюють активність РІЗКу, можна оцінити порівнянням їх активності стосовно РІЗКу з їх активністю стосовно інших білків. Селективні негативні регулятори включають, наприклад, антитіла та інші білки або пептиди, що специфічно приєднуються до поліпептидів РІЗКу, олігонуклеотиди, що специфічно приєднуються до поліпептидів РІЗКу, та інші непептидні сполуки (наприклад, виділені або синтетичні органічні молекули), що специфічно взаємодіють з поліпептидами РІЗКу. Негативні регулятори також включають сполуки, які описано вище, але які взаємодіють зі специфічно зв'язуючими партнерами поліпептидів РІЗКи.

Зараз кращі цілі для розробки селективних негативних регуляторів РІЗКу, включають, наприклад: с (1) цитоплазматичні регіони поліпептидів РІЗКу, що контактують з іншими білками та/або локалізують РІЗКи о у клітині; (2) регіони поліпептидів РІЗКу, що зв'язують специфічно зв'язуючі партнери; (3) регіони поліпептидів РІЗКу, що зв'язують субстрат; со зо (4) алостеричні регуляторні сайти поліпептидів РІЗК у, що можуть або ні безпосередньо взаємодіяти з активним сайтом при регуляторному сигналі; - (5) регіони поліпептидів РІЗКУ, що опосередковують мультимеризацію. «-

Наприклад, одною ціллю для розробки модуляторів є ідентифікована регуляторна взаємодія раб з р110 у, со яка може бути залученою у активацію та/або субклітинну локалізацію групи р110 у. Ще інші селективні модулятори включають ті, що розпізнають специфічні регуляторні або кодуючі РІЗКу нуклеотидні послідовності. /їче

Модулятори активності РІЗК у можуть бути терапевтично корисними у лікуванні широкого ряду хвороб та фізіологічних станів, у яких є залученою аберантна активність РІЗКу.

Відповідно, винахід забезпечує способи визначення потужності тест-сполуки як інгібітору поліпептиду РІЗКи, « вказаний спосіб включає етапи: (а) вимір активності поліпептиду РІЗКи у присутності тест-сполуки; (Б) З т0 порівняння активності поліпептиду РІЗК уд у присутності тест-сполуки з активністю поліпептиду РІЗКи У с присутності еквівалентної кількості еталонної сполуки (наприклад, сполуки інгібітору РІЗКу згідно з винаходом, :з» яку тут описано), при цьому нижча активність поліпептиду РІЗКу, у присутності тест-сполуки, ніж у присутності еталонної, вказує, що тест-сполука є потужнішим інгібітором, ніж еталонна сполука, а вища активність поліпептиду РІЗКи у присутності тест-сполуки, ніж у присутності еталонної вказує, що тест-сполука є менш -І потужним інгібітором, ніж еталонна сполука.

Винахід крім того забезпечує способи визначення потужності тест-сполуки як інгібітору поліпептиду РІЗК м, іа що включає етапи: (а) визначення результату контрольної сполуки (наприклад, сполуки інгібітору РІЗКу, згідно - з винаходом, яку тут описано), що інгібує активність поліпептиду РІЗК,у, як контрольний процент інгібування, таким чином визначаючи контрольну кількість інгібітору для контрольної сполуки; (Б) визначення кількості о тест-сполуки, що інгібує активність поліпептиду РІЗКу, як контрольний процент інгібування, таким чином сю визначаючи контрольну кількість інгібітору для тест-сполуки; (с) порівняння контрольної кількості інгібітору для тест-сполук з контрольною кількістю інгібітору для контрольної сполуки, де нижча контрольна кількість інгібітору для тест-сполуки, ніж для контрольної сполуки вказує, що тест-сполука є потужнішим інгібітором, ніж контрольна сполука, а вища контрольна кількість інгібітору для тест-сполуки, ніж для контрольної сполуки вказує, що тест-сполука є менш потужним інгібітором, ніж контрольна сполука. Згідно з одним аспектом, спосіб о використовує контрольну кількість інгібітору, яка є кількістю сполуки, що інгібує активність поліпептиду РІЗКи на іме) БО, бОбо, 7095, або 80905. Згідно з другим аспектом спосіб застосовує контрольну кількість інгібітору, що є кількістю сполуки, що інгібує активні поліпептиду РІЗКи на 9095, 9595, або 9995. Ці способи включають визначення 60 контрольної кількості сполуки інгібітору у біохімічному дослідженні іп мйго, у дослідженні іп мйго на основі клітин, або у дослідженні іп мімо.

Винахід далі забезпечує способи ідентифікації негативної регуляторної активності РВКу, що включає етапи: () вимір активності поліпептиду РІЗКи у присутності та у відсутність тест-сполуки та (ії) ідентифікацію як негативного регулятору тест-сполуки, що зменшує активність РІЗКу, та конкурує зі сполукою згідно з винаходом 62 стосовно зв'язування з РІЗК нд. Більш того, винахід забезпечує способи ідентифікації сполук, що інгібують активність РІЗКи, що включає етапи: (і) взаємодію поліпептиду РІЗКи зі сполукою згідно з винаходом у присутності та у відсутність тест-сполуки та (ії) ідентифікацію тест-сполуки як негативного регулятору активності РІЗКи, при цьому сполука конкурує зі сполукою згідно з винаходом стосовно зв'язування з РІЗК м.

Винахід тому забезпечує спосіб скринінгу стосовно можливих негативних регуляторів активності РІЗК у та/або для підтвердження режим дії таких можливих негативних регуляторів. Такі способи можна застосовувати стосовно інших ізоформ РІЗК паралельно з встановленням порівнюваної активності тест-сполуки стосовно ізоформи та/або стосовно сполуки згідно з винаходом.

Згідно з цими способами, поліпептид РІЗКу може бути фрагментом р110у, що виявляє кіназну активність, 70 тобто, фрагментом, що включає каталітичний сайт р110у. Альтернативно, поліпептид РІЗКи може бути фрагментом з р110у-зв'язувального домену ра85 та забезпечувати спосіб ідентифікації алостеричних модуляторів

РІЗКу. Способи можна застосовувати у клітинах, що експресують РІЗКу або її субелементи, енлогенно або екзогенно. Відповідно, поліпептид, застосовуваний у такі способи, може бути вільним у розчині, прив'язаним до твердої підкладки, модифікованим для виявлення на поверхні клітин, чи локалізованим інтрацелюлярно. 75 Модуляція активності або утворення зв'язувальних комплексів між поліпептидом РІЗК и та тестованим засобом можна виміряти далі.

Поліпептиди РІЗК людини є тими, що підлягають високопродуктивному скринінгу у біохімічному дослідженні або дослідженні на основі клітин (НТ) згідно зі способами, відомими та практикованими у рівні техніки, включаючи системи меланофорного аналізу для дослідження взаємодій рецептор-ліганд, системи аналізу на 20 основі дріжджів та системи експресії клітин ссавців. Для огляду, |дивися. дауаміскгете та Кові, Си Оріп

Віогесппої, 8:629-34.(19,97)|.

Автоматизовані та мініатюризовані дослідження НТ включені також, як описано, |наприклад, у Ноивіоп та

Вапкв, Сигтг Оріп Віобгеснпої, 5:734-40 (1997)).

Такі дослідження НТ використовують для скринінгу бібліотек сполук для ідентифікації конкретних сполук, с 25 що виявляють потрібні властивості. Будь-яка бібліотека. сполук може бути використовуваною, включаючи хімічні (3 бібліотеки, бібліотеки природних продуктів та комбінаційні бібліотеки, що включають випадкові або виявлені олігопептиди, олігонуклеотиди, або інші органічні сполуки. Хімічні бібліотеки можуть містити відомі сполуки, патентовані структурні аналоги відомих сполук, або сполук, що ідентифіковані при скринінгу природних продуктів. о 30 Бібліотеки природних продуктів є колекціями матеріалів, виділених з природних джерел, звичайно, ав мікроорганізмів, тварин, рослин або морських організмів. Природні продукти виділяють з їх джерела ферментацією мікроорганізмів, а потім виділенням та екстракцією ферментаційного настою або безпосередньою -- екстракцією з мікроорганізмів або тканин (рослини або тварин) самих по собі. Бібліотеки природних продуктів «о включають полікетиди, нерибосомальні пептиди та їх варіанти (включаючи відсутні у природі варіанти). Для 3о огляду |дивися. Сапе еї аі., Зсіепсе, 282:63-68 (1998)). в

Комбінаційні бібліотеки складаються з великого числа споріднених сполук, як-то пептиди, олігонуклеотиди, або інші органічні сполуки як суміш. Такі сполуки є відносно простими для створення та отримання традиційними автоматизованими протоколами синтезу, РСВ, клонування, або патентованими способами синтезу. Особливий «ф інтерес представляють пептидні та олігонуклеотидні комбінаційні бібліотеки. З 40 Ще інші бібліотеки за інтересом включають пептиди, білки, пептидоміметик, мультипаралельні синтетичні с колекції, рекомбінаторні, та поліпептидні бібліотеки. Для огляду комбінаційної хімії та створених таким чином

Із» бібліотек, |дивися Муегз, Си Оріп Віогеснпої, 8:701-07(1997)|.

Оскільки сполуки ідентифіковані як активні як негативні регулятори функцій РІЗК ц, а програму оптимізації можна застосовувати у спробі підвищення потужності та або селективності активності. Цей аналіз співвідношень структура-активність (ЗАК) типово включає ітеративні серії селективних модифікацій структури сполук та їх - кореляцію з біохімічною або біологічною активністю. Родини споріднених сполук можуть бути розробленими так,

Ге») щоб усі вони виявляли потрібну активність, з деякими членами родини, а саме тими, що виявляють придатні з фармакологічні профілі, потенційно кваліфікованими як терапевтичні кандидати.

Терапевтичні використання інгібіторів активності РІЗКу, (ав) 20 Винахід забезпечує спосіб селективного або специфічного інгібування активності РІЗКу терапевтично або «с» профілактично. Спосіб включає застосування селективного або специфічного інгібітору активності РІЗКи У ефективній для цього кількості. Цей спосіб можна застосовувати при лікуванні людей або тварин, які є або можуть бути суб'єктами з будь-яким станом, симптоми або патологія якого опосередковані експресією або активністю РІЗКи. "Лікування", як це тут використано, стосується попередження появи розладу у тварини, що може бути (Ф. схильною до розладу, але у якої його ще не діагностовано, що має його; інгібування розладу, тобто, затримки ко його розвитку; заспокоєння розладу, тобто, викликання його регресії; або полегшення розладу, тобто, зменшення важкості симптомів, асоційованих з розладом. "Розлад" стосується визначення медичних розладів, хвороб, бо станів, синдромів тощо, без обмеження.

Способи згідно з винаходом охоплюють різні режими лікування тварини, переважно ссавця, переважніше примата, а ще переважніше людини. Серед тварин-ссавців, яких можна лікувати є, наприклад, домашні тварини (улюбленці), включаючи собак та котів; сільськогосподарські тварини, включаючи велику рогату худобу, коней, овець, свиней та кіз; лабораторні тварини, включаючи щурів, мишей, кролів, морських свинок та приматів, окрім 65 людини, та тварини з зоопарків. Тварини-нессавці включають, наприклад, птиць, риб, рептилій та амфібій.

Згідно з одним аспектом, спосіб згідно з винаходом можна застосовувати для терапевтичного або профілактичного лікування суб'єктів, які мають запальний розлад або можуть бути суб'єктами, схильними до нього. Один аспект представленого винаходу походить від залучення РІЗК)у у опосередковані аспекти процесу запалення. Без прив'язки до будь-якої теорії можна вважати, що оскільки запалення включає процеси, які

Звичайно опосередковані активацією та хемотактичною трансміграцією лейкоцитів (наприклад, нейтрофілів, лімфоцитів, тощо.) і оскільки РІЗКІ може опосередковувати такі явища, антагоністи РІЗК у можуть бути використовуваними для пригнічення порушень, асоційованих з запаленням. "Запальний розлад", як це тут використано, може стосуватися будь-чого з хвороби, розладу, або синдрому, при яких надлишкова або нерегульована запальна реакція призводить до надлишкових запальних симптомів, 70 пошкодження тканини хазяїна або втрати функції тканини. "Запальний розлад" також стосується патологічного стану, опосередкованого припливом лейкоцитів та/або хемотаксисом нейтрофілів. "Запалення", як це тут використано, стосується локалізованої захисної реакції, викликаної пораненням або пошкодження тканин, яка допомагає розкладанню, розрідженню, або відокремленню (секвестер) пошкоджувального агенту та пораненої тканин. Запалення є помітно асоційоване з припливом лейкоцитів та/або 75 хемотаксисом нейтрофілів. Запалення може бути результатом інфекції патогенними організмами та вірусами та від неінфекційних чинників, як-то травма або реперфузія після інфаркту міокарда або припадку, імунної реакції на чужинний антиген, та автоімунної реакції. Відповідно, запальні розлади, що підлягають винаходу, охоплюють розлади, асоційовані з реакціями специфічної захисної системи, а також з реакціями неспецифічної захисної системи.

Як це тут використано, термін "специфічна захисна система" стосується компоненту імунної системи, що реагує на присутність специфічних антигенів. Прикладами запалень, утворених від реакції специфічної захисної системи включають класичну відповідь на чужинні антигени, автоїмунні хвороби та реакцію гіперчутливості уповільненого типу, опосередковану Т-клітинами. Хронічні запальні хвороби, відторгнення твердої трансплантованої тканини та органів, наприклад, трансплантатів нирок та кісткового мозку, та хвороба су трансплантат проти хазяїна (СУМНО), є наступними прикладами запальних реакцій специфічної захисної системи.

Термін "неспецифічна захисна система", як це тут використано, стосується запальних розладів, що і) опосередковані лейкоцитами, що є нездатними мати імунологічну пам'ять (наприклад, гранулоцити та макрофаги). Приклади запалень, що є результатом, щонайменше частково, реакції неспецифічної захисної системи, включають запалення, асоційовані зі станами, як-то (гострий) респіраторний дистрес-синдром дорослих са (АКОБ) або синдроми множинного поранення органів; реперфузійні пошкодження; гострий гломерулонефрит; реактивний артрит; дерматоз з компонентами гострого запалення; гострий гнійний менінгіт або іншими о запальними розладами центральної нервової системи, як-то припадок, термічні поранення; запальна хвороба «-- кишечнику, асоційовані з пересадкою гранулоцитів синдроми; та індукована цитокінами токсичність. "Автоїмунна хвороба", як це тут використано, стосується будь-якої групи розладів, у яких поранення і-й з5 тканини асоційоване з гуморальною або опосередкованою клітинами реакціями на власні складові тіла. ч- "Алергічна хвороба", як це тут використано, стосується будь-яких симптомів, пошкодження тканин або втрати функції тканин внаслідок алергії. "Артрозна хвороба", як це тут використано, стосується будь-якої хвороби, що визначена запальними ураженнями суглобів, які можуть відноситися до різних етіологій. "Дерматит" як це тут « використано, стосується будь-якої з великої родини хвороб шкіри, що визначені запаленням шкіри, які можуть Відноситися до різних етіологій. "Відторгнення трансплантату", як це тут використано, стосується будь-якої - с імунної реакції, спрямованої проти трансплантованої тканини, як-то органів або клітин (наприклад, кісткового ц мозку), визначеної втратою функції трансплантованої та оточуючої тканин, болю, набрякання, лейкоцитозу та "» тромбоцитопенії.

Терапевтичні способи згідно з представленим винаходом включають способи лікування розладів, асоційованих з активацією запальних клітин. "Активація запальних клітин" стосується індукованої ссимулюючим -І впливом (включаючи, але без обмеження, цитокіни, антигени або авто-антитіла) проліферативної клітинної реакції, продукування розчинних посередників (включаючи, але без обмеження цитокіни, оксигенові радикали,

Ф ферменти, простаноїди, або вазоактивні аміни), або експресії поверхнею клітин нових або збільшеного числа - посередників (включаючи, але без обмеження, головні гістосуміст антигени або молекули адгезії клітин) у запальних клітинах (включаючи, але без обмеження моноцити, макрофаги, Т-лімфоцити, В-лімфоцити, о гранулоцити (тобто, поліморфонуклеарні лейкоцити, як-то нейтрофіли, базофіли та еозинофіли), тучні клітини, с» дендритні клітини, клітини Лангерханса та ендотеліальні клітини). Фахівці у рівні техніки повинні розуміти, що активація одного або комбінації цих фенотипів у цих клітинах може сприяти початку, збереженню, або загостренню запального розладу.

Сполуки згідно з винаходом виявлені як здатні до інгібування вивільнення супероксиду нейтрофілами.

Супероксид вивільняється нейтрофілами у відповідь на будь-який з різноманітності стимулюючих чинників, о включаючи сигнали інфекції, як механізм знищення клітин. Наприклад, вивільнення супероксиду відоме як ко індуковане фактором альфа некрозу пухлин (ТМЕА), який вивільняється макрофагами, тучними клітинами та лімфоцитами при контакті з компонентами стінки бактеріальної клітини, як-то ліпополісахарид (І Р). ТМЕА є бо надзвичайно потужним та різнорідним активатором процесів запалення, будучи залученим у активацію нейтрофілів та різних інших типів клітин, індукцію адгезії лейкоцит/ендотеліальних клітин, пірексію, посилене продукування МНС класу | та стимуляцію ангіогенезу. Альтернативно, вивільнення супероксиду може бути стимульованим форміл-Мейі еш-Рпе (МІ Р) або іншими пептидами, що блокують М-закінчення формілованим метіоніном. Такі пептиди нормально не знайдено у евкаріотах але вони фундаментально характеризують 65 бактерії, та є сигналом присутності бактерій для імунної системи. Лейкоцити, експресуюючі рецептор МІР, наприклад, нейтрофіли та макрофаги, стимулюють мігрування уверх градієнтів цих пептидів (тобто, хемотаксис)

назустріч локалізації інфекції. Як тут продемонстровано, сполуки згідно з винаходом інгібують стимульоване вивільнення супероксиду нейтрофілами у реакції на ТМЕА або їМІ Р. Інші функції нейтрофілів, включаючи стимульований екзоцитоз та спрямовану хемотактичну міграцію, також показані як такі, що інгібуються інгібіторами РІЗКи згідно з винаходом. Відповідно, сполуки згідно з винаходом, можна очікувати, будуть корисними при лікуванні розладів, як--о запальних розладів, які опосередковані будь-якою з цих функцій нейтрофілів або усіма ними.

Представлений винахід робить можливими способи лікування таких хвороб, як артритні хвороби, як-то ревматоїдний артрит, моносуглобовий артрит, остеоартрит, подагричний артрит, спондиліт; хвороба Бекхета; 7/0 сепсис, септичний шок, ендотоксичний шок, грам-негативний сепсис, грам-позитивний сепсис та синдром токсичного шоку; синдром множинного поранення органів, вторинний стосовно септицемії, травми, або геморагії; офтальмологічні розлади як-то алергічний кон'юнктивіт, весняний кон'юнктивіт, увеїт та асоційована зі щитовидною залозою офтальмопатія; еозинофільна гранулома; розлади легенів або респіраторні розлади як-то астма, хронічний бронхіт, алергічний риніт, АКС5, хронічна хвороба запалення легенів (наприклад, хронічна обструктивна хвороба легенів), силікоз, саркоїдоз легенів, плеврит, альвеоліт, васкуліт, емфізема, пневмонія, бронхоектазія та легенева киснева токсичність; реперфузійне пошкодження міокарду, мозку, або кінцівок; фіброз як-то цистичний фіброз; утворення келоїдних тканин або утворення шрамів; атеросклероз; автоімунні хвороби, як-то системний червоний вовчак (ЗЕ), автоїмунний тироїдит, множинний склероз, деякі форми діабету, синдром Рейнода; та розлади відторгнення трансплантату, як--о СУМНО та відторгнення алотрансплантату;

Хронічний гломерулонефрит; запальні хвороби кишечнику як-то хронічна запальна хвороба кишечнику (СІВО), хвороба Крона, виразковий коліт та некротичний ентероколіт; запальні дерматози, як-то контактний дерматит, атопічний дерматит, псоріаз, або кропивниця; лихоманка та міалгії внаслідок інфекції; запальних розладів центральної чи периферійної нервової системи, запальних розладів, як-то менінгіт, енцефаліт та поранення мозку або спинного хребта внаслідок другорядної травми; синдрому Сьоргенсена; хвороб, в яких залучено с лейкоцитарний діапедез; алкогольний гепатит; бактеріальної пневмонії; опосередкованої комплексом антиген-антитіло хвороби; гіповолемічний шок; цукровий діабет типу І; гостра та уповільнена гіперчутливість; о хворобливі стани внаслідок лейкоцитарної дискразії та метастазу; термічних поранень; асоційовані з переносом гранулоцитів синдроми; та індукована цитокінами токсичність.

Спосіб може бути корисним при лікуванні суб'єктів, які є або можуть бути суб'єктами реперфузійного со пошкодження, тобто, пошкодження одержаного у ситуації, у якій тканина або орган проходять період ішемії, а потім реперфузії. Термін "ішемія" стосується локалізованої анемії тканини внаслідок обструкції притоку - артеріальної крові. Тимчасова ішемія, а потім реперфузія характеристично призводять до активації нейтрофілів «-- та трансміграції через ендотелій кров'яних судини у пошкодженій ділянці. Накопичення активованих нейтрофілів в свою чергу призводить до створення реактивних метаболітів кисню, які пошкоджують компоненти залученої ее,

Зз5 тканини або органу. Це явище "реперфузійного пошкодження " звичайно асоційоване зі станами, як-то судинний ї- приступ (включаючи глобальну та фокальну ішемію), геморагічний шок, міокардіальну ішемію або інфаркт, трансплантацію органу та церебральний вазоспазм. Для ілюстрації, реперфузійне пошкодження відбувається протягом шунтування серця або протягом зупинки серця, коли серце, будучи позбавлене отримання крові, відчуває реперфузію. Очікують, що інгібування активності РІЗК у призводитиме до зменшення ступеню « реперфузійного пошкодження у таких ситуаціях. - с З огляду на нервову систему глобальна ішемія відбувається, коли потік крові всередину мозку тимчасово ц припиняється. Глобальна ішемія може виникати від зупинки серця. Фокальна ішемія відбувається, коли частина "» мозку позбавлена нормальної подачі крові Фокальна ішемія може виникати від тромбоемболічного закупорювання церебральних судин, травматичного поранення голови, набряку, або пухлини мозку. Навіть тимчасова глобальна та фокальна ішемія може викликати широкорозповсюджені нейронні пошкодження. Хоча -І пошкодження нервової тканини відбувається протягом годин або навіть діб після початку ішемії, деякі перманентні пошкодження нервової тканини можуть розвиватися у початкові хвилини після затримки потоку

Ф крові до мозку. - Ішемія також може відбуватися при інфаркті міокарда серця та інших серцево-судинних розладах, при яких Коронарні артерії закупорені в результаті атеросклерозу, тромбозу, або спазму. Відповідно, винахід, можна о думати, корисний для лікування пошкоджень серцевих тканин, зокрема пошкоджень, утворених в результаті с» серцевої ішемії або викликаних реперфузійним пошкодженням у ссавців.

Згідно з другим аспектом, селективні інгібітори активності РІЗКу, як-то сполуки згідно з винаходом, можна застосовувати у способах лікування хвороб кісток, особливо хвороб, у яких функція остеокластів є ненормальною або небажаною. Як показано у прикладі 6, нижче, сполуки згідно з винаходом інгібують функцію о остеокластів іп міо. Відповідно, використання таких сполук та інших селективних інгібіторів РВК у може бути цінним при лікуванні остеопорозу, хвороби Педжета та споріднених з ресорбцією кісток розладів. їмо) Згідно з наступним аспектом, винахід включає способи використання сполуки інгібітору РІЗК ц для інгібування росту або проліферації ракових клітин гематопоетичного походження, переважно ракових клітин 60 лімфоїдного походження, а переважніше ракових клітин, споріднених з В-лімфоцитами або попередниками

В-лімфоцитів або похідними від них. Типи раку, придатні для лікування, використовуючи спосіб згідно з винаходом, включають, без обмеження, лімфоми, наприклад, злоякісні новоутворення лімфоїдних та ретікулоендотеліальних тканин, як-то лімфома Буркітта, лімфома Ходжкінса, лімфоми не-Ходжкінса, лімфоцитні лімфоми, тощо; множинні мієломи, а також лейкемії, як-то лімфоцитні лейкемії, хронічні мієлоїдні бо (мієлоїгенні) лейкемії, тощо. У кращому втіленні сполуки інгібітору РІЗКцу можуть бути використовуваними для інгібування або контролю росту або проліферації клітин хронічної мієлоїдної (мієлоїгенної) лейкемії.

Згідно з другим аспектом, винахід включає спосіб пригнічення функції базофілів та/або тучних клітин і таким чином надавати можливості лікування хвороб або розладів, визначених надлишковою або небажаною активністю базофілів та/або тучних клітин. Згідно зі способом, можуть бути використовуваними сполуки згідно з Винаходом, що селективно інгібують експресію або активність фосфатидилінозит-3-кінази-дельта (РІЗКи) У базофілах та/або тучних клітинах. Переважно, спосіб застосовує інгібітор РВКу у кількості, достатній для інгібування стимульованого вивільнення гістаміну базофілами та/або тучними клітинами. Відповідно, використання таких сполук та інших селективних інгібіторів РІЗК у може бути цінним при лікуванні хвороб, визначених вивільненням гістаміну, тобто, алергічних розладів, включаючи такі розлади, як хронічна 70 обструктивна хвороба легенів (СОРО), астма, АКО5, емфізема та споріднені розлади.

Фармацевтичні композиції інгібіторів активності РІЗКу,

Сполуку згідно з представленим винаходом можна вживати в чистому вигляді, але звичайно сполуку використовують у формі фармацевтичної композиції або рецептури. Відповідно, представлений винахід також забезпечує фармацевтичні композиції, що включають хімічну або біологічну сполуку ("засіб"), що є активною як 75 модулятор активності РІЗК| та біосумісний фармацевтичний носій, ад'ювант або середовище. Композиція може включати засіб тільки як активну частину або у комбінації з іншими засобами, як-то оліго- або полінуклеотиди, оліго- або поліпептиди, ліки, або гормони у суміші з ексципієнтом або іншимм фармацевтично прийнятними носіями. Носії та інші інгредієнти можна вважати фармацевтично прийнятними такою мірою, наскільки вони сумісні з іншими інгредієнтами композиції та нешкідливі для їх реципієнта.

Способи складання та вживання фармацевтичних композицій можна знайти у Кетіпдіоп'з Рпагтасеціїса|!

Зсіепсез, 18(й Ейда., Маск Рибіїзпіпд Со, Еазіоп, РА, 1990. Фармацевтичні композиції згідно з представленим винаходом можна виготовити, використовуючи будь-який звичайний спосіб, наприклад, змішування, розчинення, гранулювання, створення драже, розтирання у порошок, емульгування, капсулювання, включення у матрицю, формування з розплаву, розпилювальну сушку, або процеси ліофілізації. Однак, оптимальну фармацевтичну с композицію визначатиме фахівець у рівні техніки залежно від шляху застосування та потрібної дози. Такі о композиції можуть впливати на фізичний стан, стабільність, швидкість вивільнення іп мімо та швидкість виведення іп мімо застосовуваного засобу. Залежно від лікованого стану, ці фармацевтичні композиції можна формувати та застосовувати систематично або локально.

Фармацевтичні композиції формують з вмістом придатних фармацевтично прийнятних носіїв, вони можуть, як с варіант, включати ексципієнти та допоміжні засоби, що полегшують переробку активних сполук у препарати, що о можуть бути використовуваними фармацевтично. Модальність застосування загалом визначатиме природа носія. Наприклад, композиції для парентерального застосування можуть включати водні розчини активних -- сполук у водно-розчинній формі. Носії, придатні для парентерального застосування, можуть бути вибраними «со серед фізіологічного розчину, буферованого фізіологічного розчину, декстрози, води та інших фізіологічно сумісних розчинів. Кращими носіями для парентерального застосування є фізіологічно сумісні буфери, як-то і - розчин Ханка, розчин Рингера, або буферований фізіологічний розчин. Для застосування до тканин або клітин у композиції використовують пенетранти, прийнятні для проникнення через певний бар'єр. Такі пенетранти загалом відомі у рівні техніки. Для препаратів, що включають білки, композиція може включати стабілізуючі « матеріали, як-то поліоли (наприклад, сахарозу) та/або сурфактанти (наприклад, неіоногенні сурфактанти), тощо.

Альтернативно, композиції для парентерального використання можуть включати дисперсії або суспензії т с активних сполук, отримані як прийнятні масляні суспензії для ін'єкцій. Придатні ліпофільні розчинники або в середовища включають олії, як-то кунжутну олію, та такі синтетичні естери жирних кислот, як етилолеат або » тригліцериди, або ліпосоми. Водні суспензії для ін'єкцій можуть містити речовини, що збільшують в'язкість суспензії, як-то натрій-карбокси-метилцелюлоза, сорбіт, або декстран, як варіант, суспензія також може містити придатні стабілізатори або засоби, що збільшують розчинність сполук для можливості отримання високо - концентрованих розчинів. Водні полімери, що забезпечують чутливу до рН солюбілізацію та/або безперервне о вивільнення активного засобу, також можуть бути використовуваними як покриття або матричні структури, наприклад, метакрилові полімери, як-то серії ЕООКАСУТО), доступні від Копт Атегіса їое. (Різсаїамжау, М) - Емульсії наприклад, дисперсії масло-у-уводі та вода-у-маслі, як варіант, стабілізовані засобом емульгування о 50 або диспергатором (поверхнево-активні матеріали, сурфактанти), також можуть бути використовуваними.

Суспензії можуть містити суспендувальні засоби, як-то етоксиловані ізостеарилові спирти, поліоксіетиленсорбіт с» та естери сорбіту, мікрокристалічна целюлоза, метагідроксид алюмінію, бентоніт, агар-агар, камедь трагакант та їх суміші.

Ліпосоми, що містять активний засіб також, можна застосовувати для парентерального застосування. Ліпосоми загалом є похідними від фосфоліпідів або інших ліпідів. Композиції у формі ліпосом також можуть

Ге! містити інші інгредієнти, як-то стабілізатори, консерванти, ексципієнти, тощо. Кращі ліпіди включають фосфоліпіди та фосфатидилхоліни (лецитини), природні та синтетичні. Способи отримання ліпосоми відомі у ко рівні техніки. |Дивися, наприклад, Ргезсой (Ейд.), Меїйодвз іп Сеї! Віоіоду, Мої.ХІМ, р.33, Асадетіс Ргезв,

Мем Хогк (1976). 60 Фармацевтичні композиції, що включають засіб у дозах, придатних для перорального використання, можна формувати, використовуючи фармацевтично прийнятні носії добре відомі у рівні техніки. Препарати, сформовані для перорального використання можуть бути у формі таблеток, пілюль, капсул, облаток, драже, коржів, рідин, гелів, сиропів; пульпи, еліксирів, суспензій, або порошків. Для ілюстрації, фармацевтичні препарати для перорального використання можуть бути отриманими поєднанням активних сполук з твердим ексципієнтом, як б5 варіант, розмеленням утвореної суміші та перетворенням суміші у гранули, а далі додаванням придатних допоміжних засобів, якщо потрібно, для отримання серцевини таблетки або драже. Пероральні композиції можуть застосовувати рідкі носії типу, подібного до того, що описано для парентерального використання, наприклад, буферовані водні розчини, суспензії, тощо.

Кращі пероральні композиції включають, таблетки, драже та желатинові капсули. Ці препарати можуть містити один з ексципієнтів, як включають, без обмеження: а) розріджувачі, як-то сахари, включаючи лактозу, декстрозу, сахарозу, маніт, або - сорбіт; р) зв'язувальні засоби, як-то алюмосилікат магнію, кукурудзяний, пшеничний, рисовий, картопляний тощо крохмаль; 70 с) целюлозні матеріали, як-то метилцелюлоза, гідроксипропілметилцелюлоза. та натрій-карбоксиметилцелюлоза, полівінілпіролідон, камеді, як-то гуміарабік та камедь трагаканту, та білки, як-то желатин та колаген; а) дезинтегратори або солюбілізувальні засоби, як-то перехресно-зшитий полівінілпіролідон, крохмалі, агар, алгінова кислота або такі її солі, як алгінат натрію, або газовиділяючі композиції; е) змащувальні засоби, як-то оксид силіцію, тальк, стеаринова кислота або її сіль магнію або кальцію, та поліетиленгліколь; 7) ароматизатори та підсолоджувальні засоби; г) барвники або пігменти, наприклад, для ідентифікації продукту або для визначення кількості (дози) активної сполуки; та

Р) інші інгредієнти, як-то консерванти, стабілізатори, засоби для набрякання, засоби емульгування, промотори розчину, солі для регуляції осмотичного тиску та буфери.

Желатинові капсули включають капсули з щільною посадкою, зроблені з желатину, а також м'які герметизовані капсули, зроблені з желатину та такої обмазки, як гліцерин або сорбіт. Капсули з щільною посадкою можуть містити активний інгредієнт у суміші з наповнювачами, зв'язувальними засобами, сч Змащувальними засобами, та/або стабілізаторами тощо. У м'яких капсулах активні сполуки можна розчиняти або суспендувати у придатних рідинах, як-то олії, рідкі парафін, або рідкий поліетиленгліколь зі стабілізаторами і) або без них.

Серцевини драже можуть бути покриті придатним покриттям, як-то концентровані розчини цукру, які також можуть містити гуміарабік, тальк, полівінілпіролідон, гель карбополу, поліетиленгліколь, та/або діоксид с зо титану, розчини глазурі та придатні органічні розчинники або суміші розчинників.

Фармацевтичні композиції можуть включати сіль активного засобу. Солі сприяють більшій розчинності у о водному або іншому протонному розчиннику, ніж у відповідних вільних кислот або основ. Фармацевтично -п прийнятні солі добре відомі у рівні техніки. Сполуки, що містять кислотні групи можуть утворювати фармацевтично прийнятні солі з придатними катіонами. Придатні фармацевтично прийнятні катіони включають, ісе)

Зв наприклад, катіони лужних металів (наприклад, натрію або калію) та лужноземельних металів (наприклад, ї- кальцію або магнію).

Сполуки структурної формули (І), що містять основні групи, можуть утворювати фармацевтично прийнятні кислотно-адитивні солі з придатними кислотами. (Наприклад, Вегде еї аі. детально описують фармацевтично прийнятні солі у у). Рпалт Зсі, 66:1 (1977))Ї. Солі можуть бути отриманими іп зйш протягом кінцевого виділення « та очистки сполук згідно з винаходом або окремо реакцією вільної функціональної основної групи з придатною -птв) с кислотою.

Репрезентативні кислотно-адитивні солі включають, але без обмеження, ацетат, адипат, алгінат, цитрат, ;» аспартат, бензоат, бензолсульфонат, дисульфат, бугарат, камфорат, камфорол-сульфонат, диглюконат, гліцерофосфат, гемі-сульфат, гептаноат, гексаноат, фумарат, гідрохлорид, гідробромід, гідройодид, 2-підроксіетан-сульфонат (ізотіонат), лактат, малеат, метан-сульфонат чи сульфат, нікотинат, -І 2-нафталінсульфонат, оксалат, памоат, пектинат, персульфат, З-фенілпропіонат, пікрат, півалат, пропіонат, сукцинат, тартрат, тіоціанат, фосфат або гідрофосфат, глютамат, гідрокарбонат, п-толуолсульфонат та

Ме. ундеканоат. Приклади кислот, що можна застосовувати для утворення фармацевтично прийнятних - кислотно-адитивних солей включають, без обмеження, такі неорганічні кислоти, як гідрохлоридна кислота, гідробромідна кислота, сульфатна кислота та фосфатна кислота та так органічні кислоти як щавлева кислота, о малеїнова кислота, янтарна кислота та лимонна кислота. сю У світлі вищенаведеного будь-які представлені тут посилання на сполуки згідно з представленим винаходом включають сполуки структурних формул (1)-(М), а також їх фармацевтично прийнятні солі та сольвати, а також їх проліки.

Основно-адтивні солі можуть бути отриманими іп зйи протягом кінцевого виділення та очистки сполук згідно з винаходом, або окремо реакцією карбоксильної групи з придатною основою, як-то гідроксид, карбонат, або (Ф, гідрокарбонат катіону фармацевтично прийнятного металу, або з аміаком або органічним первинним, вторинним, ка або третинним аміном. Фармацевтично прийнятні основно-адтивні солі включають, але без обмеження, солі на основі катіонів лужних металів або лужноземельних металів, як-то солі літію, натрію, калію, кальцію, магнію во та алюмінію тощо, та нетоксичні солі катіонів четвертинного амонію та амінів, включаючи солі амонію, тетраметиламонію, тетраетиламонію, метиламонію, диметиламонію, триметиламонію, етиламонію, діетиламонію, триетиламонію тощо. Інші репрезентативні органічні аміни, придатні для утворення основно-адтивних солей, включають етилендіамін, етаноламін, діетаноламін, піперидин, піперазин, тощо.

Основні нітрогено-вмісні групи можуть бути перетвореними у четвертинні такими засобами, як нижчі 65 алкілгалогеніди, як-то метил-, етил-, пропіл- та бутилхлориди, -броміди та -йодиди; діалкілсульфатами типу диметил-, діетил-, дибутил- та діамілсульфатів; довголанцюгові алкілгалогеніди, як-то децил-; лаурил-,

міристил- та стеарилхлориди, -броміди та -йодиди; арил-алкілгалогеніди, як-то бензил- та фенетил-броміди; та інші. Продукти, що мають модифіковану розчинність або здатність до диспергування отримують таким чином.

Композиції, що включають сполуку згідно з винаходом, сформовану у фармацевтично прийнятному носії

Можуть бути отриманими, розміщеними у прийнятній ємності та . помічені ярликом для лікування визначених станів. Відповідно, їх також розглядають продукт виробництва, як-то ємність, що включає дозовану форму сполуки згідно з винаходом та ярлик, що містить інструкції стосовно використання сполуки. Комплекти згідно з винаходом розглядають також. Наприклад, комплект може включати дозовану форму фармацевтичної композиції та упаковану вставку, що містить інструкції стосовно використання композиції при лікуванні 7/0 медичного стану. У будь-якому випадку стани, визначені на ярлику, можуть включати лікування запальних розладів, раку тощо.

Способи застосування інгібіторів активності РІЗКу,

Фармацевтичні композиції що включають інгібітор активності РІЗКи, можна застосовувати до суб'єкту будь-яким звичайним способом, включаючи парентеральні та ентеральні способи, Парентеральне застосування 75 включає способи, у яких композицію вживають іншим шляхом, ніж через шлунково-кишковий тракт, наприклад, внутрішньовенними, внутрішньоартеріальними, інтраперитональними, інтрамедулярними, внутрішньом'язовими, внутрішньосуглобовими, інтратекальними та інтравентикулярними ін'єкціями. Ентеральне застосування включає, наприклад, пероральне (включаючи букальне та сублінгвальне) та ректальне застосування. Трансепітеліальне застосування включає, наприклад, застосування через слизову оболонку та трансдермальне застосування.

Застосування через слизову оболонку включає, наприклад, ентеральне застосування, а також назальне, інгаляційне та глибоколегеневе застосування; вагінальне застосування; та ректальне застосування.

Трансдермальне застосування включає пасивне або активне трансдермальне або трансдермальне вживання, включаючи, наприклад, пластири та пристрої для іонофорезу, а також місцеве нанесення паст, цілющих мазей, або притирок. Парентеральне застосування також може бути супроводжуване використанням способів із Ге! застосуванням високого тиску, наприклад, РОММОЕКЮЕСТО. о

Хірургічні способи включають імплантування депо (резервуару) композицій, осмотичних насосів, тощо.

Кращим шляхом застосування для лікування запалення може бути локальна або місцева доставка для локалізованих розладів, як-то артрит, або системна доставка для розсіяних розладів, наприклад, внутрішньовенна доставка для реперфузійних пошкоджень або для системних станів, як-то септицемія. Для Ге) інших хвороб, включаючи ті, у яких залучено респіраторний тракт, наприклад, хронічну обструктивну хворобу легенів, астму, та емфізему, застосування можна досягти інгаляціями або глибоколегеневим застосування о спреїв, аерозолів, порошків, тощо. --

Для лікування злоякісних хвороб, особливо лейкемії та інших розсіяних типів раку, парентеральне застосування звичайно є кращим. Композиції сполук для їх оптимізації для біорозподілу після парентерального ї-о застосування сполук інгібітору РВК у можна вживати до, протягом або після застосування хемотерапії, ї- радіотерапії та/або хірургії.

Більш того, терапевтичний індекс сполуки інгібітору РІЗКии може бути посиленим модифікацією або дериватизацією сполуки для цільової доставки до ракових клітин, експресуюючих маркер, що ідентифікує клітини « як такі. Наприклад, сполуки можуть бути зв'язаними з антитілом, що розпізнає маркер, який є селективним чи специфічним для ракових клітин, так, щоб довести сполуки до зони поруч з клітинами для їх локальної дії, як - с описано раніше |дивися наприклад, Ріе(егел еї аї., Птипо! Кему. 129:57 (1992); ТгаїЇ еї аї., Зсіепсе, 261:212 ч (1993); та КоміїпгоН-Визгга еї аї., Си Оріп Опсої, 4:1142 (1992)). Спрямована до пухлин доставка цих сполук » посилює терапевтичну корисність серед іншого тим, що мінімізує потенційну неспецифічну токсичність, що може бути результатом радіаційного лікування або хемотерапії. Згідно з другим аспектом, сполуки інгібітору РІЗКу, та радіоїзотопи або хемотерапевтичні засоби можуть бути спряженими з тими ж самими анти-пухлинними - антитілами. б Для лікування ресорбційних розладів кісток або опосередкованих остеокластами розладів, інгібітори РІЗК у можуть бути доставлені у будь-який придатний спосіб. Може бути бажаним фокальне застосування, як-то - внутрішньосуглобовими ін'єкціями. У деяких випадках може бути бажаним сполучення сполуки з групою, що о 20 може націлювати сполуки до кісток. Наприклад, інгібітор РІЗКи може бути сполученим зі сполукою з високою спорідненістю до гідроксіапатиту, який є головною складовою кістки. Цього можна досягти, наприклад, с» пристосуванням способу сполучення з тетрацикліном, розробленим для цільової доставки естрогену до кісток (Огте ега!., ВісогаМед Спет І ей, 4 (11):1375-80 (1994)).

Для того, щоб бути ефективними терапевтично у модуляції цілей центральної нервової системи, засоби, 25 використовувані у способах згідно з винаходом повинні легго долати бар'єр кров-мозок при периферійному

ГФ) вживанні. Сполуки, що не можуть долати бар'єр кров-мозок, однак, можуть ще бути ефективно вживаними внутрішньовенним шляхом. о Як показано вище, характеристики засобу сам по собі та композиції засобу можуть впливати на фізичний стан, стабільність, швидкість вивільнення іп мімо та швидкість іп мімо зникнення вживаного засобу. Таку 60 фармакокінетичну та фармакодинамічну інформацію можна зібрати через доклінічні дослідження іп міо та іп мімо, далі підтверджені на людях протягом курсу клінічних досліджень. Отже, для будь-якої сполуки, використовуваної у способі згідно з винаходом, терапевтично ефективна доза може бути оцінена спочатку з даних біохімічного дослідження та/або дослідження на основі клітин. Далі, дозування можна формувати у тваринних моделях для отримання бажаних циркуляційних концентраційних меж, що модулюють експресію або бо активність РІЗКі. Після проведення дослідження на людях з'ясовуватиметься наступна інформація стосовно прийнятних рівнів дозування та тривалості лікування для різних хвороб та станів.

Токсичність та терапевтичну ефективність таких сполук можна визначити стандартними фармацевтичними способами у культурах клітин або на експериментальних тваринах, наприклад, для визначення ЛД 5о (доза, летальна для 5090 популяції) та ЕДеьо (доз терапевтично ефективна у 5095 популяції). Дозове співвідношення між токсичною та терапевтичною дією є "терапевтичним індексом", який звичайно виражають як співвідношення

ЛДьо/ЕДьо. Сполуки, що виявляють великі терапевтичні індекси, тобто, токсична доза є суттєво вищою, ніж ефективна доза, є кращими. Отримані дані з такого дослідження культур клітин та додаткового дослідження тварин можуть бути використовуваними у формуванні меж дозування для використання людиною. Дозування /о таких сполук знаходиться переважно в межах циркуляційних концентрацій, що включають величину ЕД 50 з малою або відсутньою токсичністю.

Стосовно способів згідно з винаходом можуть бути використовуваними будь-які ефективні режими застосування, що регулюють часи прийому та послідовність доз. Дозовані засоби переважно включають елементи фармацевтичного дозування, що включають ефективну кількість засобу. Як це тут використано, "ефективна кількість" стосується кількості, достатньої для модуляції експресії або активності РІЗК у, та/або призводить до вимірюваної зміни у фізіологічних параметрах суб'єкту після застосування одного чи більше елементів фармацевтичного дозування.

Прикладом рівнів дозування для людини є рівні порядку приблизно від 0,001 міліграм активного засобу на кілограм маса тіла (мг/кг) до приблизно 100Омг/кг. Звичайно, елементи дозування активного засобу включають приблизно від 0,01мг до приблизно 1000Омг, переважно приблизно від О,1мг до приблизно 100Омг, залежно від показань, шляху застосування, тощо. Залежно від шляху застосування, придатну дозу можна розрахувати згідно з масою тіла, площею поверхні тіла, або розміром органу. Кінцевий режим дозування визначатиме ведучий лікар з точки зору прийнятої медичної практики, зважаючи на різні фактори, що модифікують дію ліків, наприклад, специфічної активності засобу, особливості та важкості хвороби, реактивності пацієнта, віку, стану, маси с

Тіла, статі та дієти пацієнта і важкості будь-якої інфекції. Додаткові фактори, що можна брати до уваги включають час та частоту застосування, комбінації ліків, реакційну чутливість та толерантність/реакцію на о терапію. Наступну деталізацію дозування, прийнятного для лікування, що включає будь-яку зі згаданих тут композицій, звичайно робить компетентний фахівець без надлишкового експериментування, особливо у світлі інформації стосовно дозування та розкритих досліджень, а також фармакокінетичних клінічних досліджень со зо людей. Прийнятні дозування можуть бути підсумовані через використання признаних досліджень стосовно визначення концентрації засобу у рідинах тіла або інших зразках разом з даними реакції на дозу. -

Частота отримання дози залежатиме від фармакокінетичних параметрів засобу та шляху застосування. «-

Дозування та застосування підганяють, щоб забезпечити достатні рівні активної складової або для підтримування потрібної дії. Відповідно, фармацевтичні композиції можна вживати одною дозою, багатьма ікс, дискретними дозами, безперервним вливанням, безперервним вивільненням з депо, або їх комбінаціями, які че потрібні для підтримування потрібного мінімуму рівня засобу. Короткодіючі фармацевтичні композиції (тобто, з коротким час напіввидалення) можна вживати раз на добу або частіше, ніж раз на добу (наприклад, два, три, або чотири разів на добу). Довгодіючі фармацевтичні композиції можна вживати кожні 3-4 доби, кожного тижня, або раз кожні два тижні. Насоси, як-то підшкірні, інтраперитональні, або субдуральні насоси, можуть бути кращими « для безперервного вливання. 8 с Наступні приклади забезпечують розуміння винаходу та попередні умови розуміння звичайних способів, й добре відомих фахівцям у рівні техніки, до як приклади, що стосуються, наприклад, будови векторів та плазмід, «» вставки генів, що кодують поліпептиди, у такі вектори та плазміди, або інтродукції векторів та плазмід у клітини хазяїна Такі способи описані у деталях у раді публікацій, включаючи, (наприклад, Затбгоок еї аї., Моіесшаг Сіопіпд: А Гарогаюгу Мапицаї, Сої4 Зргіпу Нагрог Іарогагу Ргезз (1989), А!йвиреї! еї аї. (Едв.), -і Ситепі РгоїосоЇв іп Моіесцшіаг Віоіїоду, допп МУйеу б Бопв, Іпс. (1994); та А!йзибеї еї а). (Едв.) пог Ргоосоїв іп Моїіесціаг Віоіоду, 4 ей. доп УМпПеу 5 Бопв, Іпс. (1999)), конкретні матеріали та умови, описані далі,

Фо призначені для ілюстрації конкретних аспектів винаходу без обмеження його рамок та змісту. - ПРИКЛАД 1

Отримання та очистка рекомбінантних РІЗКА, В та |, о Рекомбінантні гетеродимерні комплекси РІЗК, що складаються з каталітичного субелементу р110 та се» регуляторного субелементу раб надекспресували, використовуючи бакуловірусну експресійну систему

ВАС-ДО-ВАСФ НТ (БІВСО)/-ВКІ) та далі очищали для використання у біохімічному дослідженні. Чотири

РІ-3-кінази класу І клонували у бакуловірусні вектори таким чином: рІТОу: Мічений РГАСФ варіант р!10у людини (ЗЕО ЗО МО: 1) |дивися СВапігу еї аЇ., У Віої Спет, 272:19236-41 (1997)| субклонували, використовуючи стандартні способи рекомбінації ДНК, у сайт ВатнНі-Хваї о експресійного вектору клітин комах рЕазірас НТЬ (Ге ТесппоЇодіез, Сайпегзриго, МО), так, щоб клон був у іме) рамці разом з Ніз-міткою вектору. Система РІГ АС |описана у патентах США МоМо4703004; 4782137; 4851341; та 5011912), а реагенти є доступними від Еазітап Кодак Со. 60 р1Т0А: Подібно способу, використовуваному для р110 у, описаному вище, РГАСФ-мічений варіант р110А дивися Моїїйпіа еї аІЇ., Сепотевз, 24 (3):427-477 (1994))| субклонували у сайги ВатнНі-Ніпа!н рЕавірас НТЬ (ге

Тесппоіодіеєвз) так, щоб клон був у рамці разом з Ніз-міткою вектору. р1108В: Клон р11088 |дивися Ни.еї аїЇ.,, Мо! Сеї! Віої, 13:7,677-88. (1993) ампліфікували з наявної бібліотеки кКДНК селезінки людини МАКАТНОМФ (Сіопіесп, Раю Айо СА) згідно з інструкціями виробника, 65 використовуючи наступні праймери:

У Праймер 5УСАТССААТТССОСОССАССАТОСАСТАСААИСАССАССАТОАСААСТОСТТС

АбТТТСАТААТОССТСС-3 (5БО Ю МО:3) 3 Праймер 5-САТООСООСОСОСТТААСАТСТОТАСТСТТТСОССААСТОТОТО-3 (560 10 МОЯ) 5 праймер вставляли у мітку ГАС у рамці разом з послідовністю р110В. Після ампліфікації послідовність

ЕГАСФ-р110В субклонували, використовуючи стандартні способи рекомбінації, у сайти ЕсокКІ-МоМ рЕавзірас НТа (бе Тесппоіодіез), так, щоб клон був у рамці разом з Ніз-міткою вектору. р11ог: кКДНК р110Г |дивися 5іоуапом еї аї, Зсіепсе, 269:690-93 (1995)) ампліфікували з наявної бібліотеки

КДНК селезінки людини (Сіопіесі) згідно з інструкціями виробника, використовуючи наступні праймери:

У Праймер 5'- АВААТОССОССОССАТОСАОССТОСАСАЛАСТАТАААСАСССС -3 (5201 МО:5) « ш 3 Праймер

У-СОСООАТССТТАСОСТОААТОТТТСТСТОСТТОТТТО-3 (5Е6О Ю МО: 6)

Мітку ГГАСФ далі приєднували до 5'-закінчення послідовності рі1ОГ та клонували у сайти ВатнНі-Зре! рЕазібас НТЬ (Ійе Тесппоіодієв), використовуючи стандартні способи рекомбінації ДНК, з послідовністю СМ

РІГ АсФ-110У у рамці разом з Ніз-міткою вектору. о реБА: фрагмент ВатнНі-ЕсокК! РІГ АСФО-міченої ДНК рвВБА |дивися ЗКоїпік еї аї, СеїЇ, 55:83-89 (1991)|) субклонували у сайти ВатнНі-ЕсокіІ. вектору рЕазібас ацаї (І бе Тесппоіодієв).

Рекомбінантні бакуловіруси, що містять вищезазначені клони, створювали, використовуючи протокол виробника (Ге Тесппоіодіеєв). Бакуловіруси, що експресують Нів-мічений каталітичний субелемент рі10А, р1108, або Ар110;у та субелемент р85 коінфікували у клітини комах 521. Для поліпшення гетеродимерного о ферментного комплексу, інфікували надлишкову кількість бакуловірусу, експресуюючого субелемент ра, і

Ніз-мічений каталітичний субелемент р110 у комплексі з рв5 очищали на афінній колонці з нікелем. Оскільки (7 р110Г асоціюється з ре85, клітини 5121 інфікували рекомбінантними бакуловірусами, експресуюючими тільки «со

Ніз-мічений р110Г. У альтернативному підході рі10 може бути клонованими у бакуловірус для можливості

Зо коекспресії з його кращим зв'язувальним партнером р110Г. в.

Через 72-години постінфіковані клітини 5121 (3 літри) збирали та гомогенізували у гіпотонічному буфері (20мММ ГЕПЕС-КОН з рН7,8, 5мМ КСІ, повний коктейль інгібіторів протеаз (Коспе Віоспетісаї!5, Іпаіапароїїв, ІМ), використовуючи гомогенізатор Вошпсе. Гомогенати центрифугували при 10009 протягом 15 хвилин. Над осадкові « шари рідини далі центрифугували при 100009 протягом 20 хвилин, потім ультра-дентрифугували при 1000009 протягом 60 хвилин. Розчинну фракцію негайно завантажували на афінну колонку з нікелем об'ємом 1Омл о) с НІТКАРФ (Рагтасіа, Різсаїажау, МУ), урівноважену 5Омл буферу А (50ММ ГЕПЕС-КОН з рНн7,8, 0,5М Масі, 10мММ "» імідазол). Колонку промивали екстенсивно буфером А та елювали з лінійним градієнтом 10-500мММ імідазолу. " Вільний субелемент ра5 видаляли з колонки протягом етапу промивки, а тільки гетеродимерний ферментний комплекс елювали при 250мММ імідазолу. Аліквоти нікелевих фракцій аналізували гель-електрофорезом на 1090 8ОБ5-поліакриламіді (ЗО5-РАСЕ), з проявленням ЗУРКОЄ Кеа (Моїіесшціаг Ргобез, Іпс., Еидепе, ОК) та кількісно - визначали за допомогою фосфовізуалізатору ЗТОКМО (Моіесшаг Юбупатісв, Зиппумаіе, СА). Активні фракції, б об'єднували та безпосередньо завантажували на гепаринову колонку об'ємом БбБмл Ні-ігар, попередньо урівноважену буфером В, що містить ХОММ ГЕПЕС-КОН з рН7,5, 50мММ Масі, 2мМ дитіотреїтол (ат). Колонку - промивали 50мл буферу В та елювали з лінійним градієнтом 0,05-2М Масі. Одиничний пік, що містить комплекс о 20 ферменту РІЗК, елювали при 0,8М Масі. Аналіз на ЗО5-поліакриламідному гелі показав, що очищені фракції ферменту РІЗК містять 1:1 стехіометричний комплекс субелементів р110 та, ре85.

Фе» Білковий профіль комплексу ферментів протягом гепаринової хроматографії відповідав профілю активності кінази. Активні фракції об'єднували та заморожували під рідким азотом.

ПРИКЛАД 2 29 Високопродуктивний скринінг(НТ5) РІЗК) та дослідження селективності

ГФ) Високопродуктивний скринінг власної хімічної бібліотеки проводили для ідентифікації активності кандидатів юю У інгібітори РІЗКи. РІЗКиу, каталізує фосфопереніс від ГАЄРІдтФ до ліпосом РІРОРЗ у позиції ру РІР» кільця ліпідного інозиту. Ця реакція є залежною від Мосі» та її гасять у калій-фосфатному буфері високої молярності з рНеО,О, що містить ЗОМ ЕДТА. При скринінгу цю реакцію проводять у присутності або у відсутність бібліотечних 60 сполук. Реакційні продукти (та усі немічені продукти) переносять у 96-комірковий, попередньо зволожений фільтр-планшет РМОЕ, фільтрують та промивають у фосфаті калію високої молярності. Сцинтиляційну речовину додають до висушеної комірки та кількісно визначають поглинену радіоактивність.

Більшість операцій дослідження проводили, використовуючи робототехнічні установки ВІОМЕКФ 1000 (ВесКтап) та усі планшети зчитували, використовуючи протоколи планшетного лічильнику рідинної сцинтиляції 62 Ууаїас.

Потрійні вихідні розчини субстратів та ферментів для дослідження виготовляли та зберігали у кюветі (для робототехнічного дослідження) або 9б-комірковому, М-донному, поліпропіленовому планшеті (для немеханізованого дослідження). Реагенти були стабільними протягом щонайменше З годин при кімнатній температур.

Потрійний субстрат для НТЗ містив 0,6мМ Ма гАТФ, 0,10мКі/мл Г-Г2РІАТФ (МЕМ, Рійзригой, РА), бмкмМ ліпосом РР.О/РБ (Амапії Роїаг І іріаз, Іпс., АМапіа, СА), у 2о0ММ ГЕПЕС з рнН7,4.

Потрійний вихідний розчин ферменту для НТЗ містив 1,88М РІЗК у, 15Омкг/мл конячого дО (використовуваного тільки як стабілізатор), 15ММ Масі», ЗмМ ОТТ у 20мММ ГЕПЕС з рН7 4. 70 Хімічний високопродуктивний скринінг (НТ) бібліотечних зразків (кожний з вмістом пула з 22 сполук) у диметилсульфоксиді (ДМСО) розбавляли до 18,75мМкМ або 37,8мМкМ у двічі дистильованій воді та 2Омкл розбавлень поміщали у комірки 96-коміркового поліпропіленового планшету для дослідження. Негативним інгібувальним контролем (або позитивним ферментним контролем) був ДМСО, розбавленим водою, а у позитивних інгібувальних контролях застосовували концентрації І 294002, достатні для забезпечення 5095 та 75 10095 інгібування.

До 20мкл розбавлень об'єднаної хімічної бібліотеки додавали 20мкл ЗХсубстрату. Реакцію ініціювали 20мкл

ЗХферменту, інкубували при кімнатній температурі протягом 10 хвилин. Це розбавлення давало кінцеву концентрацію 200мкМ АТФ у реакційному об'ємі. Реакцію зупиняли 5Омкл' гасильного буферу (1,0М фосфат калію з рН8В,О, ЗОММ ЕДТА). Частину гасильного розчину (1-8Омкл) далі переносили на попередньо зволожений фільтр-планшет РМОБЕ (Міййроге ЯМАЇІР МОВ з наступними промивками по 200мкл 10095 метанолом, водою та під кінець 1,0М промивальним буфером з фосфатом калію з рНа,0).

Фільтр-планшет РМОР відсмоктували у помірному вакуумі (2-5мм рт.ст.), промивали 5200мкл промивального буферу та далі сушили відсмоктуванням. Фільтр далі блотували, сушили на повітрі повністю та вставляли у

МУУайас підрахункову касету з 5Омкл сцинтиляційного коктейлю Есозсіпї, доданого на комірку. Поглинену Ге радіоактивність визначали кількісно та дані аналізували, після нормалізації до ферментного позитивного о контролю (приблизно 10095), для ідентифікації точки кривої при 5095 величин інгібування для оцінки величин ІКео для інгібіторів.

Усі 57 об'єднаних кращих комірок були вибрані для деконволюції, основаної на комбінованому критерії остаточної активності менше 4295 при тестованій концентрації та загальній прийнятній успішні спробі небільше, со ніж 0,295. При 22 сполуки на комірку усі 1254 сполуки були ідентифіковані через цю деконволюцію та окремо о досліджені при 1 концентрації 27,7мкМ для ідентифікації, які сполуки виявляли потрібну активність. З цього дослідження були вибрані 73 сполуки та досліджені далі для створення величин кривизни ІК 5о. За отриманими - величинами кривизни ІКео для досліджень селективності проти РІЗКА та РІЗКВ були вибрані 34 сполуки (дивися с протокол дослідження у прикладі 11).

У дослідженнях селективності одна сполука ї- 3-(2-хлорфеніл)-2--9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (сполука Ю-000), була вибрана як відносно потужна та селективна сполука. Каталог досліджень та аналізів селективності багатьох аналогічних сполук з удалою потужністю та/або селективністю дав тільки одну сполуку, що мала активність та селективність, « аналогічну О-000. Цю сполуку отримали від Сопігасі Зегмісез Согрогайоп (Каталог 57232154), вона відрізнялася від 0-000 заміщуючим фенілом замість 2-хлорфенілу у 0-000. - "з п: -2.й є шо и Кв "ти т содте Я. ЩЕ Ф : -і жи 5 2 вд чн я: о, и.

Ге») . : ях х : |. й й 0 Сне.- Я жк

ЗЕ 7 ЕЇ Ї, кн ю Б-060 Б: ж зе:

Як описано вище, інгібітор РіІ-3-кінази І У294002 (СаІріоспет, Га доМа, СА) не має значної селективності серед різних тестованих ізоформ Рі-З-кнази. В умовах нашого дослідження ІУ294002 інгібувала усі три ізоформи РіІ-3-кінази з величинами ІКео 0,3-їмкМ. Однак, коли сполуку 0-000 тестували проти тих же самих бе ізоформ Рі-З-кінази, спостерігали відмінну селективність. Специфічно, як показано у Фіг.1, О-000 інгібувала активність ізоформи цу РІЗК з величиною ІК;о приблизно 0,З3мМкМ, при тому, що у подібних умовах вона не інгібувала активність А та В ізоформ на межі 100мкМ сполуки. Ці. результати показують, що Ю-000 селективно інгібує активність РІЗКи.

ПРИКЛАДИ 3-7

Оскільки РІЗКу експресується у значних рівнях тільки у лейкоцитах, важливо для дослідження дії селективного стосовно РІЗК) інгібітору на функції лейкоцитів. Відповідно, досліджували дію інгібування РІЗКиу, на кількох типах лейкоцитів. Нейтрофіли досліджували для визначення дії, яку могло б викликати селективне інгібування РІЗКу, (Приклад З, нижче). Несподівано було знайдено, що селективне інгібування активності РІЗК виявляється значно асоційованим з інгібуванням деяких, але не усіх функціональних характеристик активованих 70 нейтрофілів. На додаток, також тестували дію інгібування РІЗКиу на функції В-клітин та Т-клітин (Приклади 4-5, нижче). Більш того, оскільки РІЗКу, також експресується в остеокластах, досліджували дію інгібування РІЗКи на функцію цих спеціалізованих клітин (Приклад 6, нижче).

ПРИКЛАД З

Визначення ролі РІЗКу у функції нейтрофілів

Тестували дію інгібітору РІЗКу згідно з винаходом, тобто, О-000, на функції нейтрофілів, як-то вироблення супероксиду, екзоцитоз еластази, хемотаксис та знищення бактерій.

А Отримання нейтрофілів з крові людини

Аліквоти (8мл) гепаринізованої крові від здорових волонтерів нашаровували на Змл прокладки 7,395 РІСОЇ (Зідта, 5. І оців, МО) та 15,495 НУРАОЦЕФ (Зідта) і центрифугували при 900об./хвил. протягом 30 хвилин при кімнатній температурі у настільній центрифузі (ВесКтап). Збагачену нейтрофілами смужку вищезазначеної прокладки РІСОЇ Г9-НУРАОШЕФ збирали та промивали збалансованим сольовим розчином Ханка (НВ5З5), що містить 0,196 желатину. Остаточні еритроцити видаляли гіпотонічним лізисом з 0,295 Масі. Отримані нейтрофіли двічі промивали НВ525, що містить 0,195 желатину та використовували негайно.

В. Вимір продукування супероксиду нейтрофілами с

Вироблення супероксиду є одною з ознак активації нейтрофілів. Ряд активаторів робить можливим Ге) вироблення супероксиду нейтрофілами. Дію інгібітору РТЗКи 0-000 на вироблення супероксиду трьома різними агоністами: ТМЕТА, дос та МІ Р, кожний з яких репрезентує окремі класи активаторів, вимірювали. Супероксид, створюваний нейтрофілами, вимірювали відстежуванням зміни поглинання при відновленні цитохрому С модифікацією способу, |що описано Огееп еї аї., рр.14,5,1-14,5,11 у Зи(ирр.12, Сип РгоїосоЇїв Іттипо! (Еав., Шк

Соїїдап еї а!.) (1994)3), таким чином. Окремі комірки 96б-коміркового планшету покривали протягом ночі при 49 ав! 5Омкл розчином 2мг/мл фібриногену людини або дб. Комірки промивали РВ5 та до кожної комірки додавали наступні реагенти: Хомкл НВЗЗ або супероксид-дисмутази (мг/мл), ХОмкл НВО або ТМЕТА (5Онг/мл), 5Омкл -- цитохрому С (2,7мг/мл) та ЛО0мкл очищеної суспензії нейтрофілів людини (21О0Уклітин/мл). Планшет (Ф центрифугували протягом 2 хвилин при 200об./хвил. та відстежували поглинання при 55Онм протягом 2 годин. їч-

Для вимірювання відносної кількості створюваного супероксиду, величини, отримані з комірок з вмістом супероксид-дисмутази віднімали від усіх інших та нормалізували до величин, отриманих з комірок без будь-якого інгібітору.

Як показано у Фіг.2, інгібітор РІЗКи 0О-000 інгібує індуковане ТМЕ вироблення супероксиду нейтрофілами « 0 залежним від концентрації чином. Вироблення супероксиду, індуковане ТМЕ, зменшувалося до половини його 2 максимальної величини приблизно при ЗмкМ О-000. Фіг.2 також показує, що вироблення супероксиду, індуковане ідо незначно інгібувалося О-000. Фактично, навіть при 10мкМ цей інгібітор РІЗКу не має будь-якого впливу на ;» вироблення супероксиду, індуковане до.

Далі, досліджували дію 0-000 на вироблення супероксиду, індукованого другим потужним індуктором, бактеріальним пептидом, форміл-Мені-еи-Рпе (МІР). Аналогічно індукованому ТМЕ виробленню супероксиду, -і індуковане МІР вироблення сулероксиду також інгібувалося 0-000 (Фіг.3). Ці результати показують, що інгібітор РІЗКи 0-000 може відвертати стимульовану специфічну індукцію вироблення супероксиду б нейтрофілами, вказуючи, що РІЗКу є залученим у цей процес. - С Вимір екзоцитозу нейтрофільної еластази

На додаток до вироблення супероксиду, активовані нейтрофіли також відповідають вивільненням кількох о протеаз, що є відповідними за пошкодження тканин та хрящ протягом запалення. Як показник вивільнення сю протеази вимірювали дію О-000 на екзоцитоз еластази. Екзоцитоз еластази кількісно визначали модифікацією способу, |описаного Овззаппа еї аЇ. 9 Сіїп Іпмеві, 77:1939-1951 (1986)), таким чином. Очищені нейтрофіли людини (0,109) (оброблені ДМСО або серійними розбавленнями О-000 у ДМСО) стимулювали МІ Р у РВ5, що містить О,О01мг/мл цитохалазину В, 1,0мкМ азид натрію (МамМ»), 5мкг/мл І-метіоніну та їмкМ МІР. протягом 90 о хвилин при 372С у 96-комірковму планшеті. Наприкінці періоду інкубації планшет центрифугували протягом 5 хвилин при 1000об./хвил. та УОмкл надосадкового шару рідини переносили до 1Омкл 10мММ розчину субстратного ко пептиду еластази, МеО-в8ис-АІа-АІа-Рго-Маі-рІМА, де МеО-вис - метокси-сукциніл; рМА - п-нітроанілід (СаІріоснет, Зап Оіедо, СА). Поглинання при 41Онм відстежували протягом 2 годин у 96-комірковому 60 планшетному зчитувачі. Для вимірювання відносної кількості підданої екзоцитозу еластази, усі величини поглинання нормалізували до величини, отриманою без будь-якого інгібітору. Як показано у Фіг.4, інгібітор РІЗКу, 0О-000 значно інгібує індукований МІ Р екзоцитоз еластази та робить це залежним від дози чином. Інгібування було напів-максимальним при концентрації приблизно 2-3ЗмкМ 0-000.

О. Вимір індукованої МІ Р міграції нейтрофілів людини бо Нейтрофіли мають притаманну здатність мігрувати Через тканини та є одним з перших типів клітин, що прибувають на ділянки запалення або поранення тканин. Дію 0-000 на міграцію нейтрофілів у напрямі концентраційного градієнту ЯМІ Р вимірювали. У добу перед дослідженням міграції, б-коміркові планшети покривали рекомбінантним конденсованим білком ІСАМ-1/Ес (Мап адег Міегепеї еї аї., Іттипйу, 3: 683-690 (1995) (25мкг/мл у гідрокарбонатному буфері з рНеО,3) та залишали протягом ночі при 42С. Після промивки 195 розчином агарози у КРМІ-1640 до комірок додавали 0,590 альбумін коров'ячої сироватки (ВЗА), без інгібітору або з ним, та планшети поміщали у холодильник перед пробиванням отворів у жельованій агарозі для створення бляшок (1 центральний отвір, оточений 6 периферійними отворами на комірку).

Нейтрофіли людини отримували як описано вище та знов суспендували у КРМІ середовищі, доповненому 0,595 ВЗА при 510клітини/мл. Після поєднання рівних об'ємів суспензії нейтрофілів та середовища (ДМСО або 70 серійних розбавлень тест-сполуки у ДМСО), нейтрофіли аліквотували у периферійні отвори, а у центральний отвір додавали ЇМІ Р (5мкм). Планшети інкубували при 372С у присутності 596 СО» протягом 4 годин, а потім припиняли міграцію додаванням 195 розчину глутаральдегіду у О-РВ5. Після видалення шару агарози, комірки промивали дистильованою водою та сушили.

Аналіз міграції нейтрофілів проводили на автоматизованій відеоустановці з інверійним мікроскопом (їх 75 об'єктив) Мікоп ОІАРНОТФ", використовуючи програму МІН 1,61, використовуючи програми МКрозой Ехсе! та

Таріе Сигме 4 (55РБ5 Іпс., Спісадо РІ), індекс міграції отримували для кожної з досліджених умов. Індекс міграції визначали як площу під кривою, що репрезентує число промігрувавших нейтрофілів стосовно чистої відстані міграції на клітину.

Як показано у Фіг.5, інгібітор РІЗКІ 0-000 має сильну дію на міграцію нейтрофілів, інгібуючи цю активність залежним від дози чином. Величина ЕКьо цієї сполук стосовно інгібування міграції нейтрофілів у цих дослідженнях приблизно 17мкМ. На основі візуального контролю зареєстрованих шляхів клітин у цих дослідженнях виявлено, що загальна довжина шляху для нейтрофілів не відчувала значного впливу тест-сполуки. Переважніше, сполука впливала на орієнтацію нейтрофілів або орієнтацію спрямування, так, щоб замість міграції вздовж осі хемоатрактантного градієнту, клітини мігрували неспрямовано або менш спрямовано. се

Е. Вимір бактерицидної здатності нейтрофілів о

Встановлено, що інгібітор РІЗКи-О-000 впливає на деякі функції нейтрофілів, деталізовані вище, інтересно подивитися чи впливає сполука на опосередковане нейтрофілами знищення бактерій. Дію 0-000 на опосередковане нейтрофілами знищення Зіарпуіососсиз айгейз досліджували згідно зі способом, що (описаний

Сіак та Майзеєї рр.7,23,4-7,23,6 у Мої.2, Зийрр.б, Сип Ргоїосоїв Іптипо! (Едв., Соїїдап еї а!) (19943). ФО

Очищені нейтрофіли людини (5105клітин/мл) (оброблених ДМСО або серійними розбавленнями 0-000 у ДМСО) о перемішували з автологічною сироваткою. Вирощені протягом ночі клітини 5. ацгеив промивали, знов суспендували у НВО та додавали до опсонізованих сироваткою нейтрофілів при співвідношенні 10:11. (7

Нейтрофілам давали засвоїти бактерії фагоцитозною . інкубацією при 372 протягом 20 хвилин. Незасвоєні Ге) бактерії знищували 10 одиницями/мл лізостафіну при 372С протягом 5 хвилин та спільну суміш ротирували при 3тос. Зразки видаляли у різний час впритул до 90 хвилин та нейтрофіли лізували розбавленням у воді. -

Життєздатні бактерії підраховували нанесенням прийнятного розбавлення на триптиказо-соєво-агаровий планшет та підрахунком 5. ашгеиз колонії після вирощування протягом ночі.

Як показано у Фіг.б, опосередковане нейтрофілами знищення 5. ацгеиз було подібним у зразках, оброблених « дю ДМСО (контроль) та О-000. Ці результати свідчать, що інгібітор РІЗКу незначно впливає на здатність - с нейтрофілів до знищення 5. ашгешв, підтверджуючи, що РІЗКу незалучений у цю функцію нейтрофілів.

ПРИКЛАД 4 :з» Визначення ролі РІЗКу у В-функції лімфоцитів

Дію інгібітору Рі-З-кінази на функції В-клітин, включаючи класичні показники, як-то . продукування антитіл та індуковану певним стимулюючим чинником проліферацію, вивчали також. -І А. Отримання та стимуляція В-клітин з периферійної крові людини

Гепаринізовану кров (200мл) від здорових волонтерів перемішували з рівним об'ємом ЮО-РВ5, нанесеним на

Ме, 101О0мл РІСОЇ!Г-РАОШЕФ (РНагтасіа), та центрифугували при 1600об./хвил. протягом 30 хвилин при кімнатній - температурі. Мононуклеарні клітини периферійної крові (РВМС) збирали з поверхня розділу РІСОІЇХФ/сироватка, 5р нанесеної на 10мл сироватки зародка теляти (ЕВ5) та центрифугували при 800об./хвил. протягом 10 хвилин для о видалення тромбоцитів. Після промивки клітини інкубували з ОММАЇ Є Апіїроду Міх (В-клітинний комплект) (Супаї 4) Согр., аке Биссевзв, МУ) протягом 20 хвилин при 4-82. Після видалення незв'язаних антитіл РВІ перемішували з покритими анти-мишачим ІдС магнітними бусинками (Оупаї) протягом 20 хвилин при 4-892С з обережним струшуванням, а потім видаленням мічених не-В-клітин на сепараторі магнітних бусинок. Цю операцію повторювали ще раз. В-клітини знов суспендували у КРМ1-1640 з 1095 ЕВ5 та тримали на льоді до наступного використання. о В. Вимір продукування антитіл В-клітинами людини іме) Для дослідження продукування антитіл, В-клітини поділяли на аліквоти при 50-7510 Зклітини/комірку. у 96-комірковий планшет без інгібітору або з ним, до якого додавали 1-2 (10бодиниць/мл) та РАМЗОКВІМО 60 «(СаїІріоспет) клітини Зіарпуіососсиз ацгеиз (1:90000). Частину середовища видаляли через 24-36 годин та додавали свіжі середовища (без інгібітору або з ним) та І/-2. Культури інкубували при 372С в інкубаторі у присутності СО» протягом додаткових 7 діб. Зразки від кожних умов (при потроєнні) видаляли та аналізували стосовно дО та ІДМ, які виміряно за допомогою ЕГ ІЗ А. Коротше, 96-коміркові планшети ІММИО! ОМ 4 покривали (5Омкл/комірк) 15Онг/мл ослячого антилюдинного Ідс (НЯ) (дЧасквоп рптипоКезеагсі, МУезі Сгоме РА), або 65 2мкг/мл ослячого антилюдинного ІдСжІоМ (На) (дасквоп рптипоКезеагсі) у гідрокарбонатному буфері та залишали протягом ночі при 42С. Після Зх промивки буферованим фосфатом фізіологічним розчином, що містив

0,195 ТУУЕЕМО-80 (РВ5Т) (35Омкл/комірк) та блокування 395 козячою сироваткою у РВБТ (10Омкл/комірк) протягом 1 години при кімнатній температурі додавали зразки (1О0Омкл/комірк) В-клітинного виснаженого середовища, розбавленого РВЗТ. Для планшетів з дО межі розбавлення складали 1:500-1:10000), а для планшетів з ДМ - 1:50-1:1000. Через 1 годину планшети піддавали дії біотин-спряженого антилюдинного Ідс (10Онг/мл) або антилюдинного ДМ (2ООнг/мл) (дасквоп рптипоКезеагсі) протягом ЗО хвилин, а потім дії стрептавідин-НКР (1:20000) протягом ЗО хвилин, та під кінець дії розчину ТМВ (1:100) з гідропероксидом (1:10000) протягом 5 хвилин, з Зх РВЗТ промивками між етапами. Розвиток кольору зупиняли розчином Н 2504 та планшети зчитували на планшетному зчитувачі ЕПІЗА. Як показано у Фіг.7, 0О-000 значно |інгібував 7/0 продукування антитіл. На продукування ІМ вплив був більшим, ніж на продукування Ідс: напів-максимальне інгібування продукування ДМ спостерігали приблизно при їмкМ проти приблизно 7мкМ у порівнянні з інгібуванням продукування до.

С. Вимір проліферації В-клітин у відповідь на стимуляцію поверхні клітин Ї9М

У вищенаведеному експерименті В-клітини стимулювали, використовуючи РАМЗОКВІМЯ. Дію 0-000 на 7/5 реакцію проліферації В-клітин, коли їх стимулювали ІМ через поверхню їх клітин, вимірювали також використовуючи антитіло анти-(М. Мишачі спленоцити (ВаїЇБ/с) поміщали у 96б-коміркові мікротитрувальні планшети при 210? клітин на комірку у 1095 ЕВ5Б/ВЕРМІ. Прийнятні розбавлення тест-інгібітору у повному середовищі додавали до клітин та планшети інкубували протягом 30-60 хвилин до додавання стимулюючого чиннику. Після попередньої інкубації тест-інгібітором препарату козячого антитіла К(ар')», специфічного стосовно

М-ланцюга, до комірок додавали (ДМ миші при кінцевій концентрації 25мкг/мл. Планшети інкубували при 372 протягом З діб та до кожної комірки додавали ІмкКі | ЗНІ-тимідин до кінцевих чотирьох годин культивації.

Планшети збирали на скловолокняні фільтри, промивали та поглинені радіо-мітки визначали, використовуючи бета-лічильник (Маїгіх 96, РасКага Іпзігитепі Со., Юом/пеге Сгоме, І) та виражали як число імпульсів на хвилину (СРМ). Ге

Фіг.8 показує дію 0-000 на стимульовану анти-І9М проліферацію В-клітин. Сполука інгібувала стимульовану о анти-ІЗ9М проліферацію В-клітин залежним від дози чином. Приблизно при їмкМ, проліферація зменшувалася до половини своєї максимальної величини.

Оскільки сполука О-000 інгібує проліферацію В-клітин, передбачено, що ця сполук та інші інгібітори РІЗК у могли б бути використовуваними для пригнічення небажаної проліферації В-клітин у клінічних умовах. о

Наприклад, при злоякісності В-клітин В-клітини різних стадій диференціації показують нерегульовану о проліферацію. На основі показаних вище результатів можна зробити висновок, що селективні інгібітори РІЗКи. могли б бути використовуваними для контролю, обмеження, або інгібування росту таких клітин. --

ПРИКЛАД 5 «со

Визначення ролі РІЗКу у Т-функції лімфоцитів

Вимірювали проліферацію Т-клітин у відповідь на костимуляцію СОЗ-СЮ28. Т-клітини очищали від крові - здорової людини негативною селекцією, використовуючи покриті антитілами магнітні бусинки згідно з інструкціями виробника (ЮОупа!)Й та ресуспендували у КРМІ. Клітини обробляли ДМСО або серійними розбавленням 0-000 у ДМСО та поміщали при їх 10 Зклітини/комірку на 96-комірковий планшет, попередньо « покритий козячим антимишачим дб. Мишачі моноклональні анти-СОЗ та анти-СО28 антитіла далі додавали до З7З 70 кожної комірки при 0,2нг/мл та 0,2мкг/мл, відповідно. Планшет інкубували при 372 протягом 24 годин та с додавали ІЗНІ-тимідин (1мкКі/комірку). Ще через 18 годин інкубації клітини збирали автоматичним збирачем :з» клітин, промивали та кількісно визначали поглинену радіоактивність.

Хоча інгібітор РІЗКи 0-000 інгібував індуковану анти-СОЗ- та анти-СО28 проліферацію Т-клітин, його дія не перевищувала його дію на В-клітини або на деякі функції нейтрофілів. Напів-максимального інгібування -І поглинення тимідину не досягали при найвищій тестованій концентрації, тобто, 10мкМ 0-000.

ПРИКЛАД 6 ме) Визначення ролі РІЗКу у функції остеокластів - Для аналізу дії інгібітору РІЗК й 0-000 на клітини остеокластів кісткового мозку миші виділяли та диференціювали їх до остеокластів обробкою клітин фактором симуляції колоній макрофагів (тс) та о остеопротегериновим лігандом (ОРОЇ) у сироватко-вмісному середовищі (АМЕМ) з 1095 інактивованою с» нагріванням ЕВ5; Зідта) протягом З діб. На четверту добу, коли остеокласта стали розвиненими, середовище видаляли та клітини збирали. Остеокласта поміщали на дентинові пластини при 10клітин/комірку у середовищі для культивування, тобто, АМЕМ, що містить 195 сироватки та 295. ВБА з 55мкг/мл ОРОЇ. та 1Омкг/мл тоС5Е-1.

Через З години середовище заміняли на 195 сироватки та 195 В5А, без остеопонтину або з ним (25мкг/мл) та інгібіторами РІЗК (100нНМ). Середовище заміняли кожні 24 години свіжим остеопонтином та інгібіторами. На 72 о годину середовище видаляли та дентинові поверхні промивали водою для видалення відходів клітин та ко фарбували кислотним гематоксиліном. Надлишок барвнику відмивали та кількісно визначали глибину лунки, використовуючи конфокальну мікроскопію. Як показано у таблиці 1, у двох експериментах, інгібітори РіІ-3-кінази 60 мали інгібувальну дію стосовно функції остеокластів. Неспецифічні інгібітори І М294002 та вортманін інгібували активність остеокластів. Однак, інгібітор РІЗКуи 0О-000 мав найбільш сильну дію, оскільки при Т0ОНМ ця сполука майже повністю інгібувала активність остеокластів. вв 100,5 1 4,вн0,22 5,706

ПРИКЛАД 7

Визначення ролі РВК) у функції базофілів

Оцінку дії сполуки згідно з винаходом на функцію базофілів тестували, використовуючи звичайне дослідження вивільнення гістаміну, загалом згідно зі способом, (описаним Міга ей аї., у Іттипої, 162:4198-206 (1999)), Коротше, збагачені базофіли попередньо інкубували з тест-сполуками при кількох концентраціях від 0,1 до ТО0О0НМ, протягом 10 хвилин при 37 С. Далі, додавали поліклональний козячий 7/0 антилюдинний І9ЧЕ (0, 1мкг/мл) чи МІР та давали інкубуватися протягом ще додаткових 30 хвилин. Вивільнення гістаміну у надосадковий шар рідини вимірювали, використовуючи спосіб автоматизованої флуорометрії.

Тестували дві показані нижче сполуки. с (8) со «в) «- (Се) м. - с . и? -І (22) - о 50 сю»

Ф) іме) 60 б5 що . Ї ій ша Й них ще дить | в Які . ща Шо й ті НИ г нь ф в. х

Мк и ЇЙ ще С. т ШЕУ

М й с о о «- (Се)

ШИ і - 7. гай ї ї ! : . ; Е «

ЩЕ Ше: ий ро ше Бе - «» ; : Т.

Б ка в. І ще я : і КО ЕТ що я І ил й - д -І Ве й й п :

Н ж ВИ ке о 50 - і | ней й сю» | ї ї | ро ще.

Х - А

І ік во риму Ес ої ЩА

Залежне від дози зменшення вивільнення гістаміну спостерігали для 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-ону (а-026), коли базофіли стимулювали анти-ІДЕ. Це пригнічення вивільнення гістаміну було по суті 10095 при 1000НМ, з величиною Ек во бо приблизно 25НМ. Друга сполука,

3-(2-хлорфеніл)-2-(1Н-піразоло!|З3,4-4|Іпіримідин-4-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (0-999), у якій пуринова кільцева структура є перебудованою, була менш ефективною при інгібуванні вивільнення гістаміну. Жодна сполука не викликала будь-якої дії, коли базофіли стимулювали ЇМІ Р. Для порівняння, неселективний інгібітор

РІЗК 1294002, був тестований при О,1нМ та 10000нНМ, показавши близьке до 10095 інгібування вивільнення гістаміну при найвищій концентрації.

Ці дані свідчать, що інгібітори активності Рі-З-кінази дельта можуть бути використовуваними для пригнічення вивільнення гістаміну який є одним з посередників алергії. Оскільки активність різних РіІ-З3-кіназ, є потрібною для транспорту, секреції та екзоцитозу білків у багатьох вищенаведених типах клітин, дані 7/о бвідчать, що вивільнення гістаміну іншими клітинами, як-то тучними клітинами, також може бути порушеним дельта-селективними інгібіторами РІ-3-кіназ.

ПРИКЛАДИ ХІМІЧНОГО СИНТЕЗУ

Специфічні необмежувальні приклади сполук згідно з винаходом представлено нижче. У рівні техніки відомо, що захисні групи можна застосовувати там, де це необхідно згідно з загальними принципами синтетичної хімії. 7/5 Ці захисні групи видаляють у кінцевих етапах синтезу в основних, кислотних, або гідрогенолітичних умовах, добре відомих фахівцям у рівні техніки. Використанням прийнятних процедур та захисту будь-якої хімічної функціональної групи, синтезу сполук структурної формули (І), неконкретно наведених тут, можна досягти способами аналогічними наведеним нижче у схемах.

Якщо не визначено інше, усі вихідні матеріали отримували від комерційних постачальників та

Використовували без наступної очистки. Усі реакції та хроматографічні фракції аналізували тонкошаровою хроматографією (ТШХ) на силікагелевих пластинах по 250мм, візуалізованих ультрафіолетовим (ОМ) світлом або забарвленням йодом (12). Продукти та інтермедіати очищали флеш-хроматографією або обернено-фазовою високопрдуктивною рідинною хроматографією.

Наступні скорочення використано у прикладах синтезу: ад (водн), Н 20 (вода), СНСІз (хлороформ), НС сч ов (підрохлоридна кислота), МеОН (метанол), МаОН (гідроксид натрію), МаОМе (метокеид натрію), ТРА, (трифлуороцгова кислота), КоСО»з (карбонат калію), ОСІ» (тіонілхлорид), СНоСіІ» (метиленхлорид), ЕЮАС і) (етилацетат), ДМФ (диметилформамід), ЕН (етанол), ДМСО (диметилсульфоксид), МансСоОз (гідрокарбонат натрію), ТШХ (тонкошарова хроматографія), ВЕРХ (високоефективна рідинна хроматографія), НОВТ (гідроксибензотриазол), ЕОС (етилдіетиламінопропілкарбодіїмід), ОІЕА. (діїзопропілетилтан) та НОАс (оцтова с

Зо Кислота).

Ї. Загальні способи о

Спосіб А «-

Тіонілхлорид додавали до швидко перемішуваного розчину антранілової кислоти або бензойної кислоти у бензолі та суміш перемішували при кипінні під зворотним холодильником протягом 5-18 годин. Реакційну суміш ісе) зв Концентрували у вакуумі та очищали двічі бензолом. Утворене масло розчиняли у СНСЇ»з та до цього розчину ї- додавали прийнятний анілін. Реакційну суміш гріли до кипіння під зворотним холодильником та перемішували до завершення, яке визначали за допомогою ТШХ, при якому реакційну суміш охолоджували до зовнішньої температури. Осад видаляли фільтруванням та фільтрат концентрували у вакуумі. Сирий продукт очищали хроматографією та/або перекристалізацією з МеонН для отримання амідів Іа-Іг. «

Спосіб В в с До швидко перемішуваної суспензії аміду у льодяній оцтовій кислоті додавали хлорацетилхлорид. Реакційну . суміш гріли до 1202С та перемішували при цій температурі до завершення, яке визначали за допомогою ТШХ. «» Після швидкого охолодження реакційну суміш концентрували у вакуумі. Сирий залишок очищали екстракцією, хроматографією та/або перекристалізацією для отримання хлоридів 2а-2г.

Спосіб С -і Суміш хлориду, нітрогенового або сульфурного нуклеофілу, наприклад, моногідрату меркаптопурину або аденіну та. КОСОз у ДМФ перемішували при кімнатній температурі протягом 15-72 годин. Утворену суспензію б виливали у воду та тримали при 42С протягом кількох годин. Сирий твердий продукт фільтрували, промивали - водою та очищали хроматографією або перекристалізацією для отримання кінцевих продуктів.

ПРИКЛАД 8 о Отримання інтермедіатів; Аміди с» 2-аміно-М-(2-хлорфенік)-4,5-диметоксибензамід (1а)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 4,5-диметоксиантранілову кислоту (5,0г, 25,4ммоль) та БОСІ» (5,Бмл, 76б,їммоль) у бензолі (10Омл), а потім 2-хлоранілін (б,/7мл, 63,5ммоль) та СНСІз (7Ббмл). Продукт промивали водним розчином МансСо»з (225мл) та НСЇІ (0,5М, 75мл) і очищали хроматографією у СНоСІ» для о отримання 4,3г коричневої піни. (55905). ІН яЯМР (СОСІз) р: 8,42 (аа, 9-1,5,8,3Гц, 1Н); 8,32 (Бг 8, 1Н); 7,40 (аа, о-14,8,0гц, 1); 7,31 (а 0-1,4,7,9Гц, 1); 7,05 (а 9-1,5,7,7ГЦ, 71Н); 7,03 (в, 1Н); 6,24 (в, 1Н); де 3,8 8 (8, ЗН); 3,87 (в, ЗН). МС (ЕР): т/: 307,0 (М). 2-аміно-5-бром-М-(2-хлорфеніл)бензамід (15) 60 Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-5-бромбензойну кислоту (5,0г,23,1ммоль) та ОСІ» (7,Омл, 95,9ммоль) у бензолі (5Омл), а потім 2-хлоранілін (7,3мл, 69,Зммоль) та СНСІ» (5Омл). Продукт очищали двома хроматографіями у СН оСі» для отримання 1,48г жовто-оранжевого твердого продукту (2096). "Н ЯМР (СОСІз) ш: 8,36 (да, 9У-1,2, 8,2Гц, 1Н); 8,20 (рг 85, 1Н); 7,62 (9, 9У-2,1гц, 1Н); 7,42 (аа, 2-1,3, 8,0Гуц, 1Н); 7,34 (ад, 2-2,2, 8,8Гц, 1Н); 7,28-7,33 (т, 1Н); 7,09 (ай, 9-1,4, 7,7Гц, 1Н); 6,62 (а, 9-8,7Гц, 1Н);5,57(Бг8,2Н). бо 2-аміно-М-(2-хлорфеніл)-4-флуорбензамід (1с)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-4-флуорбензойну кислоту (1,15г, 7,41ммоль) та

ОСІ» (1,4мл, 18,5ммоль) у бензолі (25мл), а потім 2-хлоранілін (1,б6мл, 14,8ммоль) та СНСдз (25мл). Продукт хроматотрафували з СНоСдо, дат розтирали у гексанах для отримання 1,02г білуватого твердого продукту (5295). "ЯН ЯМР (СОСІ»з) ш 12,91 (бБг 8, 1Н); 8,72 (аа, 9-2,7, 12Гу, 1Н); 8,34 (аа, 9-64, 9,2Гц, 1Нн); 8,29 (аа, о-5,9, 8,8Гц, тн); 7,81 (аа, 9-62, 88Гц, 1); 7,28 (а 0-24, 34ГЦц, 1); 7,21 (аа, 0-24, 9,оГц, 1); 6,92 (ааа, 0-2,4, 7,3, 91Гц, 1); 6,54 (ада, 0-24, 7,8, 8,8ГцЦ, 1Н); 6,45 (аа, 9-24, 11Гц, 1); 5,93 (рг в, 2Н). МС (ЕР): т/2 265,0 (М). 2-аміно-5-хлор-М-(2-хлорфеніл)бензамід (19)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-5-хлорбензойну кислоту (2,0г, 11,7ммоль) та ОСІ» (2,2мл, 29,2ммоль) у бензолі (5Омл), а потім 2-хлоранілін (2,5мл, 23,3ммоль).та СНСЇІз (5Омл). Продукт очищали перекристалізацією з МеОН для отримання 1,72г темно-жовтого твердого продму (5296). "Н ЯМР (СОСІв) ІТ 8,37 (аа,9-1,5, 8,3ГЦ, 1); 8,22 (Бг 8, 1Н); 7,48 (а, 9-2,3.Гц, 1Н); 7,42 (аа, о-1,5, 81гц, їн); 7,31 (а; 3-1,4, 7,8Гц, 1Н); 7,22 (да, 2-24, 8,8Гц, 1Н); 7,09 (ак о-1,5, 7,7Гц, 1Н); 6,67 (а, У-8,8Гц, 1Н); 5,56 (рг 5, 2Н), 2-аміно-М-(2-хлорфеніл)-6-флуорбензамід (1е)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-б-флуорбензойну кислоту (2,0г, 12,9ммоль) та ЗОСІЗ (2,Змл, 32,2ммоль) у бензолі (5Омл), а потім 2-хлоранілін (2,7мл, 25,8ммоль) та СНСІ» (5Омл). Продукт очищали хроматографією у суміші ЕЮАс/гексани для отримання 2,06г блідо-оранжевого твердого продукту (60965)... Н ух ЯМР (СОСІз) р: 9,00 (а, 9-17Ггу, 1Н); 8,47 (а, 9-8,3Гц, 1Н); 7,41 (а, О-в,оГгц, 1); 7,30 (6 9-7,9Гц, 1Н); 7,10-7,20 (т, 1Н); 7,07 (5, 9-7,7Гц, 1Н); 6,49 (а, 2-8,3Гц, 1Н); 6,03 (Бг в, 2Н). МС (ЕР): т/2 265,0 (М). 2-аміно-6-хлор-М-(2-хлорфеніл)бензамід (18)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-б-хлорбензойну кислоту (2,5 г, 14,бммоль) та ОСІ» (2,7їмл, З3б,4ммоль) у бензолі (75мл), а потім 2-хлоранілін (З,їмл, 29,1ммоль) та СНСІз (75мл). Продукт сч хроматографували у СНоСі» для отримання 1,05г жовто-оранжевого твердого продукту (2695). НН ЯМР (СОСІЗ) ш: 8,54. (а, У-8, гу, 1Н); 8,30 (Бго8, 1Н); 7,41 (аа, 9-1,5, 80Гу, 1); 7,33 (6 9У-7,8Гц, 1Н); 7,10 о (Б 9-8, гц, 1); 7,09 (а 0-1,1 7,8гц, їн); 6,78 (аа, 9-04,7,9Гц, 1Н); 6,63 (аа, 9-0,98,2Гц, 1Н); 4.69 (рг 5, 2Н). МС (ЕР): т/2 303,0 (М"22), 281,0 (М). 2-аміно-М-(2-хлорфеніл)-6-метилбензамід (19) (зе)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-6-метилбензойну кислоту (2,5г, 16,5ммоль) та ОСІ» о (З Омл, 41З3ммоль) у бензолі (/бмл), а потім 2-хлоранілін (3, Б5мл, 33, Оммоль) та СНСІз (75мл). Продукт хроматографували у СНоСі» для отримання 2,19г коричневого масла (5195). "Н ЯМР (СОСІ5) ш 8,58 (4, 0-7

У-8,1гу, 71Н); 7,99 (рг 85, 1Н); 7,40 (аа, 9-1,4, 8,0гц, 1НУ 7,34 (Б 9-7,7гц, 1Н)У 711 (6 9-7,8Гц, 1); «о 7,09 (а 0-1,5, 7,7 НЯ, 1н); 6,64 (а, 9-7,5Гц, 1Н); 6,59 (й, 9-8,1 НЯ, 1н); 4,29 (рг 8, 2Н); 2,45 (в, ЗН).

МС (ЕР): т/2 283,0 (М"22). - 2-аміно-3-хлор-М-(2-хлорфеніл)бензамід(1й)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно)-3-хлорбензойну кислоту (1,0г, 5,82ммоль) та ОСІ» (1,їмл, 14,бммоль) у бензолі (25мл), а потім 2-хлоранілін (1,2мл, 11,7ммоль) та СНСІз (25мл). Продукт « дю перекристалізовували з МеОнН для отримання 1,29г жовтого твердого продукту (7896). "Н ЯМР (СОСІ») 8: 8,43 - (аа, 20-14, 8,3Гц, 1); 8,30 (ргов8, 1); 7,47 (ад, о-1,1, 8,оГу, 1Н); 7,42 (а, 9-8,0Гц, 2); 7,33 (аб 9-14, с 7,9Гц, 1Н); 7,09 (ай, 91,5, 7,7Гц, 1Н); 6,68 (ї, 9-7,9Гц, 1Н); 6,13 (Бг в, 2Н). МО (ЕР): т/2 281,0 (М). :з» 2-аміно-М-дифеніл-2-іл-6-хлорбензамід (11)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-б-хлорбензойну кислоту (2,0г, 11,7ммоль) та ОСІ» (2,1мл, 29,3ммоль) у бензолі (бОмл), а потім 2-амінодифеніламін (4,15г, 24,5ммоль) та СНСЇз (бОмл). Продукт -І хроматографували у СНоСі» для отримання 2,16г спіненого темно-янтарного залишку (5796). "Н ЯМР (СОСІ»в) ІТ 8.48 (а, -82ГЦ, 1); 7,79 (рг 8, 1); 7,34-7,46 (т, 6Н); 7,20-7,30. (т, 2Н); 7,00 (5 О-81ГЦц, 71Н); 6,63 б (аа, 9-0,6, 7,9Гц, 1Н); 6,54 (9, 9-8,3Гц, 1Н); 4,58 (рг 5, 2Н). МО (ЕР): т/2 323,1 (ті) - 2-аміно-6-хлор-М-о-толілбензамід (11)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-б-хлорбензойну кислоту (1,0г, 5,83ммоль) та ОСІ» о (1,їмл, 14,бммоль) у бензолі (ЗОмл), а потім о-толуїдин (14мл, 12,8ммоль) та СНСІз (ЗОмл). Продукт сю хроматографували у СНоСі» для отримання 840мг маслоподібного жовтого продукту (5596). "Н ЯМР (СОСІв) ш 7,96 (а, 9-7,9ГцЦ, 1Н); 7,60 (рго8, 1), 7,23-7,30 (т, 2Н); 7,14 (5 9-7,5ГЦ, 1); 7,11 (5 9-8,3Гц, 1Н), 6,78 (а, 9-7,9Гц, 1Н); 6,64 (а, 9У-8,2Гц, 1Н), 4,73 (Бг 8, 2Н), 2,35 (в, ЗН). МС (ЕР):т/2 261,0 (М). оо 2-аміно-6-хлор-М-(2-флуорфеніл)бензамід(ик) о Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-б6-хлорбензойну кислоту (2,0г, 11,/7ммоль) та ЗОСЬ (2,мл, 29,1ммоль) у бензолі (бОмл), а потім 2-флуоранілін (2,3мл, 234ммоль) та СНСІ1з3 (бОмл). Продукт ді хроматографували у СНоСТ» для отримання 1,05 г жовтого твердого продукту (3496). "Н ЯМР (СОСІз) ш 8,45 (6 9У-8,0ГЦ, 71Н); 8,01 (рг 8, 1Н); 7,02-7,22 (т, 4Н); 6,78 (аа, 9-0,5, 7,9ГЦц, 71Н); 6,64 (аа, 2-08, 82Гц, бо 1Н); 74,73 (Бг 5, 2Н). МС (ЕР): т/2 265,0 (М). 2-аміно-6-хлор-М-(2-метоксифеніл)бензамід (11)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-б6-хлорбензойну кислоту (2,0 г, 11,7ммоль) та ОСІ (2,мл, 29,1ммоль) у бензолі (бОмл), а потім о-анізидин (2,бмл, 23,4ммоль) та СНСІз (бОмл). Продукт ве хроматографували у СНоСіІ» для отримання 2,61г темно-жовтого масла (8195). "Н ЯМР (СОСІв) ш: 8,53 (аа, 9-1,7, 7,9Гц, 7Н; 8,39 (рг8, 71); 7,11 (а 0-1,6, 7,8.Гц, 71); 7,09 (5 -81Гц, 1Н); 7,02 (а 9-14,

7,8Гц, 1); 6,92 (да, У-1,4, 8,0Гц, 1Н); 6,62 (да, 9-0,9, 8,2Гц, 1Н); 4,66 (Бг в, 2Н); 3,87 (в, ЗН). МС (ЕР): т/: 277,0 (МУ, 2-аміно-М-(2-хлорфеніл)-3-трифлуорметилбензамід (1т)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи З-трифлуорметилантранілову кислоту (2,0г, 9,75ммоль) та

ОСІ» (1,вмл, 24,4ммоль) у бензолі (5Омл), а потім 2-хлоранілін (2,1мл, 19,5ммоль) та СНСІз (5Омл). Продукт очищали перекристалізацією з МеонН для отримання 2,38г жовтих кристалів (7895). "Н ЯМР (СОСІ») и: 8,40 (аа, 3-14, 8,3ГЦ, 71); 8,25 (рг 85, 1), 7,71 (а, 0-7,8Гц, 1Н); 7,60 (а, о-7,8гц, 1Н); 7,43 (аа, 9-14, 8,оГц, 1); 7,34 (а оо-1,3, 7,9Гц, 71); 7,11 (аб о-1,5, 7,7ГЦ, 1); 6,77 (5 9-7,8Гц, 1); 6,24 (рг 5, 2Н). МО 70. (ЕР): т/2 315,0 (МУ). (2-хлорфеніл)амін З-амінонафталін-2-карбонової кислоти (1п)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи З3-аміно-2-нафтойну кислоту (2,0г, 10,7ммоль) та ОСІ» (1,бмл, 26,7ммоль) у бензолі (5Омл), а потім 2-хлоранілін (2,3мл, 21,4ммоль) та СНСІз (5Омл). Продукт перекристалізовували з МеонН для отримання 1,71г коричневого твердого продукту (54965). "Н ЯМР (СОСІв) ІТ т 10,88 (рг 5, 1); 9,21 (в, 1Н); 8,91 (в, 1Н); 8,70 (аа, 9-1,0, 8,3ГЦ, 1); 7,95-8,01 (т, 1Н; 7,87-7,94 (т, 1Н); 7,60-7,68 (т, 2Н); 7,41 (аа,0-1,3, 8,0Гц, 71); 7,34 (аб о-1,2, 7,8Гц, 1,07 (а 0-1,4, 7,7гц, МН).

МС (85): т/2 2971 (М. 2-аміно-М-(2-хлорфеніл)-4-нітробензамін (10)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 4-нітроантранілову кислоту (5,0г, 27,5ммоль) та 5ОСІ» (5.Омл, 68,бммоль) у бензолі (15Омл), а потім 2-хлоранілін (5,8мл, 55,0ммоль) та СНСІз (150мл). Продукт очищали хроматографією у СНьоСіІ», а потім перекристалізацією з МеонН для отримання 2,20г оранжево-коричневого твердого продукту (3195). "НЯМР (СОСІЗв) ш: 8,41 (аа, 0-1,3, 8,3ГЦ, 1Н) 8,91 (Бг в, 1Н); 7,67 (а, 9-8в6гц, 1Н); 7,57 (а, 9-2и1гу, 1Н); 7,52 (да, 9-22, 8,5ГЦ, 1Н); 7,44 (аа, 9У-1,3, 8ВИГу, 1 сч 7,35 (а, 9-1,3,7,9Гц, 1Н); 7,13 (а, 9-1,4, 7,8Гц, 1Н); 5,88 (г в, 2Н). МС (ЕР): т/2 292,0 (М). 2-аміно-М-(2-хлорфеніл)-5-гідроксибензамід (Тр) і)

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-5-гідроксибензойну кислоту (5,0г, 32,7ммоль) та

ОСІ» (6б,Омл, 81,бммоль) у бензолі (15Омл), а потім 2-хлоранілін (б,9мл, 65,4ммоль) та СНСІз (150мл). Продукт очищали двома хроматографіями у суміші Меон/Сн 5Сі» для отримання 99Омг коричневого твердого со продукту(1290). "Н ЯМР (МеОнН-айв) ш 7,92 (аа, 0-1,6, 81гц, тн); 7,48 (аа, 9-1,5, 7,Игц, 1Н); 7,34 (а о -1,5, 7,7Гц, 1); 7,20 (а 9-1,7, 7,7гц, 1Н); 7,16 (а, 9-2,7Гц, 71Н); 6,83 (аа, о-2,7, 8,7Гц, 1); 6,76 (а,

У8,7Гц, 1Н); 6,24 (Бг в, 2Н). МС (ЕР): т/2 263,0 (М). -- 2-аміно-М-(2-хлорфеніл)-4,5-дифлуорбензамід (14) со

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 4,5-дифлуорантранілову кислоту (2,0г, 11,бммоль) та ОСІ» (2мл, 28,9ммоль) у бензолі (бОмл), а потім 2-хлоранілін (2,4мл, 23,2ммоль) та СНСЇІз (бОмл). Продукт очищали - двома хроматографіями у СНоСіІ» та ЕІЮАс/гексани для отримання 769мг жовтого твердого продукту (2396). "Н

ЯМР (СОСІз) ш: 8,69-8,82 (т, 1Н); 8,00 (аа, 9-84, 9,0Гц, 1Н), 7,90 (аа, ю-8,9, 12Гц, 1Н); 7,3 9 (аа,

У-6,8, 10Гц, 1Н); 6,53 (да, 2-6,6, 12Гц, 1Н); 6,41 (Бг 5, 2Н); 5,79 (рг в, 1Н). МС (ЕР): т/2 283,1 (М). « 20 2-аміно-М-(2-хлорфеніл)-5-флуорбензамід (1г) з

Отримано згідно зі способом А, використовуючи 2-аміно-5-флуорбензойну кислоту (1,0г, 6,45ммоль) та БОСІ» с (1,2мл, 16,1ммоль) у бензолі (ЗОмл), а потім 2-хлоранілін-(1,4мл, 12,9ммоль) та СНСІз (ЗОмл). Продукт :з» розтирали у СНоСі» для отримання 985мг гірчично-жовтого твердого продукту (5896). "Н ЯМР (СОСІз5) ш 7,66 (аа, 9у-2,9, 8,7Гц, 1Н); 7,52-7,55 (т, 1Н); 7,32-7,37 (т, ЗН); 7,09 (аб 9-30, 8,5ГЦ, 1Н); 6,71 (аа, 9-43, 8,7Гц, 1Н). МС (ЕР): т/2 305,0 (М'40). -І ПРИКЛАД 9

Отримання інтермедіатів; Хлориди. б 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-ЗН-хіназолін-4-он (2а) - Отримано згідно зі способом В з та (2,95г, 9,6Зммоль) та хлорацетилхлориду (2,3мл, 28,0ммоль) у оцтовій Кислоті (ЗОмл). Очищено екстракцією з водного розчину К».СОзЗ та перекристалізацією з ізопропанолу для о отримання 1,61г коричневого кристалічного твердого продукту (4695). "Н ЯМР (СОСІВ5) ш: 7,59-7,66 (т, 2Н); со 7,45-7,56 (т, ЗН); 7,20 (в, 1Н); 4,37 (а, 20-12Гц, 1); 4,08 (а, 9У-12Гц, 1Н); 4,04 (в, ЗН); 4,00 (з, ЗН). МС (ЕР): т/2 365,0 (М). б-бром-2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он (25) 29 Отримано згідно зі способом В з 16 (500Омг, 1,54ммоль) та хлорацетилхлориду (0,37мл, 4,61ммоль) у оцтовій

ГФ! кислоті (1Омл). Очищено перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 490Омг білуватого твердого продукту (8396). "Н ЯМР (СОСІЗ») ш 8,43 (4, 9-2,3Гц, 1Н); 7,91 (аа, ю-2,3, 8,7Гц, 1Н); 7,67 (а, 9-8,ИГц, 1Н); о 7,60-7,65 (т, 1Н); 7,47-7,56 (т, 2Н); 7,52 (5 9У-5,3ГЦ, 1); 7,47-7,56 (т, 1Н); 4,37 (а, 9У-12Гц, 1Н), 4,06 во (а, 9-12Гц, 1). МС (ЕР): т/2 385:0 (М). 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-ЗН-хіназолін-4-он (2с)

Стримано згідно зі способом В з 1с (500мг, 1,89ммоль) та хлорацетилхлориду (0,45мл, 5,67ммоль) у оцтовій кислоті (1Омл). Очищено екстракцією з водного розчину К»СО»з, а потім перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 501мг жовтого кристалічного твердого продукту (8296). "Н ЯМР (СОСІВ5) ш: 8,32 (аа, 9-60, 8,9Гу, во 1); 7,59-7,66 (т, 1Н); 7,50-7,55 (т, ЗН); 7,44 (ай, 9-24, 9,4Гц, 1Н); 7,27 (46 9-2,5,8,5ГЦ, 1Н); 4,37 (а,

У-12Гц, 1Н); 4,07 (ад, 9-12Гц, 1Н). МС (ЕР): т/2 323,0 (М).

б-хлор-2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он (24)

Отримано згідно зі способом В з 14 (500Омг, 1,78ммоль) та хлорацетилхлориду (0,42мл, 5,3Зммоль) у оцтовій кислоті (1Омл). Очищено перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 555мг жовтого твердого продукту (9295). "Н ЯМР (СОСІ»з) ш 8,27 (а, 9-1,9Гу, 1Н); 7,74-7,78 (т, 2Н); 7,60-7,66 (т, 1Н); 7,48-7,57 (т, ЗН); 4:37 (а, У9-12Гц, 1Н), 4,07 (а, 9-12Гц, 1Н). МО (ЕР): т/2 339,0 (М). 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он (2е)

Отримано згідно зі способом В з Те (500мг, 1,89ммоль) та хлорацетилхлориду (0,45мл, 5,67ммоль) у оцтовій кислоті (ЛОмл). Очищено екстракцією з водного розчину К»оСОз та перекристалізацією з ізопропанолу для 70 отримання 4ЗОмг білуватого кристалічного твердого продукту (7095). "Н ЯМР (СОСІв) ш: 7,76 (аб ю-5,3, 8,2Гу, 1Н); 7,56-7,65 (т, 2Н); 7,47-7,56 (т, ЗН); 7,16-7,25 (т, 1Н); 4,35 (а, 9-12Гц, 1Нн), 4,07 (а, 9д-12Гц, 1н). МО (ЕР): т/2 323,0 (М) 5-хлор-2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом В з 17 (1,00г, 3, 5бммоль) та хлорацетилхлорщіу (0,85мл, 10,7ммоль) у оцтовій 795 кислоті (15мл), очищено перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 791мг білуватого кристалічного твердого продукту (6595). ТН яЯМР (СОС) 5: 7,70 (в, 1нН); 7,68 (а, 9-38ГЦц, 1); 7,61-7,65 (т, 1Н); 7,55 (аа, 0-2,7, 6багГц, 1Н); 7,51 (а, 9-3 1ГЦ, 1Н); 7,50 (в, 2Н); 4,35 (а, 9-12Гц, 1); 4,05 (а, 2-12ГЦц, т). МС (ЕР): т/2 339 (М). 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он (29)

Отримано згідно зі способом В з 19 (2,18г, 8,3бммоль) та хлорацетилхлориду (2,0мл, 25,1ммоль) у оцтовій кислоті (40мл). Очищено двома хроматографіями у СНоСіІо та Е(Одс/гексани, з наступною перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 638мг білуватого кристалічного твердого продукту (2496). "Н ЯМР (ДМСО-вйв) ш 7,73-7:80 (т, ЗН); 7,58-7. 64 (т, ЗН); 7,41 (а, 9-7,4Ггц, тн); 440 (а, 9-12Гу, 1Н), 4,26 (а, 9У-12ГЦ, 1); сч 2,74 (в, ЗН). МС т/л: 319,0 (М): о 8-хлор-2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4 «он (2Н)

Отримано згідно зі способом В з 1йп (50Омг, 1,78ммоль) та хлорацетилхлориду (0,49мл, 6,1З3ммоль) у оцтовій кислоті (1Омл). Очищено екстракцією з водного розчину К»СО»з, а потім перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 448мг жовтого твердого продукту (7495). "Н ЯМР (СОСІз) ш 8,23 (аа, 9-1,4, 8,0Гц, 1Н); 7,90 (аа, со 0-14, 7,8Гц, 1); 7,61-7,66 (т, 1Н); 7,51-7,55 (т, ЗН); 7,47 (5 9У-8,0Гц, 1н); 4,48 (а, 9-12Гц, 1Н), 4,12 о (а, 9-12Гц, 1Н). МО (ЕР): т/2 339,0 (М).

З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-хлорметил-ЗН-хіназолін-4-он (2і) -

Отримано згідно зі способом В з Лі (2,0г, б6,20ммоль) та хлорацетилхлорилу (1,5мл, 18,бммоль) у оцтовій «о кислоті (ЗОмл). Очищено хроматографією у СНоСі» з наступною перекристалізацією з ізопропанолу для

Зо отримання 1,44г білуватого твердого продукту (6195). "Н ЯМР (СОСІв8) 5: 7,61-7,64 (т, 1Н); 7,58-7,59 (т, 1Н); - 7,54-7,57 (т, 2Н); 7,52-7,53 (т, 1Н); 7,45-7,52 (т, 2Н); 7,24 (в, БН); 3,92-4,03 (т, 2Н). МС(ЕР): т/2 381,0(М7) 5-хлор-2-хлорметил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (21)

Отримано згідно зі способом В з 1) (75Омг, 2,88ммоль) та хлорацетилхлориду (0,69мл, 8,6Зммоль) у оцтовій « 20 кислоті (ЯІ5мл). Очищено хроматографією у СНьЬСі», з наступною перекристалізацією з ізопропанолу для з с отримання 34Омг білуватого твердого продукту (3795). "Н ЯМР (СОСІв5) ш: 7,69 (а, 9У-2,1гц, 71Н); 7,68 (ад,

Й У-7,4Гц, 71Н); 7,54 (да, 0-22, 7,0ГЦц, 1); 7,35-7,47 (т, ЗН); 7,21-7,25 (т, 1); 4,27 (а, 9-12Гц, 1Н); 4,11 "» (а, 9-12ГцЦ, 1Н); 2,18 (в, ЗН). МО (ЕР): т/:2 319,0 (М). 5-хлор-2-хлорметил-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он (2К).

Отримано згідно зі способом В з 1К (1,0г, 3,7в8ммоль) та хлорацетилхлориду (0,90мл, 11,3ммоль) у оцтовій - кислоті (20мл). Очищено хроматографією у СНЬСІ» для отримання 484мг блідо-рожевого твердого продукту б (4095). "Н ЯМР (СОСІ»в) ш: 7,69 (в, 1Н); 7,68 (а, 9-3,2Гц, 1Н); 7,56 (а, У-3,0Гц, 1Н); 7,54 (а, У-3,0Гц, 1Н); 7,40-7,47 (т, 1); 7,35-7,38 (т, 1Н); 7,27-7,32 (т, 1Н); 4,35 (а, 9-12Гц, 1Н); 4,18 (а, 9-12ГЦ, 1Н). МС (ЕР): - т/2 323,0 о 50 5-хлор-2-хлорметил-3-(2-метоксифеніл)-ЗН-хіназолін-4-он (21)

Отримано згідно зі способом В 11 (2,6г, 9,41ммоль) та хлорацетилхлорвду (2,2мл, 28,2ммоль) у оцтовій с» кислоті (40мл). Очищено хроматографією у СНьЬСіІ», з наступною перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 874мг блідо-жовтого твердого продукту (2895). "Н ЯМР (СОСІ»в) шо 7,55-7,74 (т, 2Н); 7,47-7,54 (т, 2); 7,34 (аа, 0о-1,7, 7,8Гц, 1); 7,13 (аб о-1,2, 7,7гц, 1); 7,08 (аа-1,0, 84гц, 1); 4,29 (а, 9-12Гц, 99 1Н); 4,11 (9, 9- 12Гц, 1Н); 3,80 (з, ЗН). МС (ЕР): т/2 335,0 (М).

ГФ) 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-8-трифлуорметил-ЗН-хіназолін-4-он. (2т) юю Отримано згідно зі способом В з 1т (500Омг, 1,59ммоль) та хлорацетилхлориду (0,3в8мл, 4,77ммоль) у оцтовій кислоті (1Омл). Очищено перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 35О9мг білого твердого продукту во (6196): "Н ЯМР (СОС) ш 8,51 (аа, 9-1,0, 8,0Гц, 1Н); 8,14 (а, 0-7,3Гц, 1Н); 7,65 (аа, 9-2,5, 5, б6Гц, 1Н); 7,62 (а, 20-3,9Гц, 1); 7,48-7,60 (т, ЗН); 4,44 (а, 9-12Гц, 1Н), 4,12 (да, 9-12Гц, 1Н). МС (ЕР): т/:2 373,0 (МУ. 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-бензо (д) хіназолін-4-он (2п)

Отримано згідно зі способом В з 1п (500мг, 1,6вммоль) та хлорацетилхлориду (0,40мл, 5,05ммоль) у оцтовій кислоті (1Омл). Очищено хроматографією у СНоСі» з наступною перекристалізацією з ізопропанолу для 65 отримання 232мг світло-коричневого твердого продукту (3990). "ІН ЯМР (СОС) ш: 8,92 (в, 1Н); 8,29 (в, 1Н); 8,81 (а, ю-8,3,1Н); 8,32 (а, 9У-8,3ГЦ, 1Н); 7,51-7,69 (т, 4Н); 7,55 (а, 9-52Гц, 1Н); 7,53 (а, 9-3,8Гц, 1);

4,43 (ад,9-12Гц, 1Н), 4,12 (д, 9-12Гц, 1Н). МС (ЕР): т/:2 355,0 (М). 2-хлормегил-3-(2-хлорфеніл)-7-нітро-ЗН-хіназолін-4-он (20)

Отримано згідно зі способом В з 10 (500Омг, 1,71ммоль) та хлорацетилхлориду (0,41мл, 5,14ммоль) у оцтовій кислоті (1Омл). Очищено екстракцією з водного розчину КоСОз, а потім двома хроматографіями у СНоСі» для отримання З338мг жовтого масла (5695). "Н ЯМР (СОСІ»з) ш 8,64 (а, 9-2,2Гц, 1Н); 8,48 (а, 9-8,8Гц, 1Н); 8,з2(аа, о-2,2,8,7Гц, 1); 7,66 (аа, 9-2,5,6,0, Гц, 1Н); 7,52-7,59(т, ЗН); 4,41 (94,0-12Гц, 1Н),4,1Ф(а-12Гц, 1Н). МС (ЕР): т/2 350,0 (М). 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-б6-іловий естер оцтової кислоти (2р)

Отримано згідно зі способом В з 1р (67Омг, 2,55ммоль) та хлорацетилхлорилу (0,61мл, 7,65ммоль) у оцтовій кислоті (ТОмл). Очищено хроматографією у 0,396 Меон/сСньсі», а потім перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 52Змг ацетату як блідо-персикових кристалів (5795). "Н ЯМР (СОСІв) ш: 8,00 (а, 9-2,7Гц, 1Н); 7,82 (а, 2-8,8ГЦ, 1Н); 7,60-7,66 (т, 1Н); 7,56 (да, 9-2,7, 8,8ГцЦ, 1); 7,51 (5 9Ю-4,7Гц, 2Н); 7,50 (в, 1Н); 4,38 /5 (а, 9-12Гц, 1Нн); 4,08 (а, 9-12Гц, 1Н); 2,36 (в, ЗН). МС (ЕР): т/2 363,0 (М). 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-ЗН-хіназолін-4-он (24)

Отримано згідно зі способом В з 14 (70Омг, 2,4вммоль) та хлорацетилхлориду (0,бОмкл, 7,4Зммоль) у оцтовій кислоті (12мл). Очищено хроматографією у СНоСі», а потім перекристалізацією з ізопропанолу для отримання 219мг жовтого кристалічного твердого продукту (2696). "Н ЯМР (СОСІ»в) ш: 8,07 (аа, 9У-8,5,9,7Гц, 1Н), 7,64 го (аа, 9-2,5, 5,6Гц, 1Н); 7,60 (аа, 9-3,5, 11Гц, 1Н); 7,55 (а, 9-2,9Гц, ЗНУ; 7,52 (9, У-1,9Гу, 1Н); 7,49-7,51 (т, 1Н); 4,36 (9, 2-12Гц, 1Н), 4,06 (а, 9-12Гц, 1Н). МС (ЕР): т/2 341,0 (М). 2-хлорметил-3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-ЗН-хіназолін-4-он (2г)

Отримано згідно зі способом В з 1г (850мг, 3,21ммоль) та хлорацетилхлориду (0,77мл, 9,6Зммоль) у оцтовій кислоті (15мл). Очищено екстракцією з водного розчину КСО», а потім хроматографією у суміші Е(ОАс/гексани. су

Друга хроматографія у суміші ацетон/гексани дала 125мг білого твердого продукту (1295). "Н ЯМР (СОСІз8) ш о 7,95 (аа, 9-2,9, 8,2Гц, 1); 7,81 (аа, 0-48, 9,0 ГЦ, 71Н); 7,61-7,66 (т, 1); 7,57 (аа, о-2,7, 8,6ГЦ, МН); 7,57 (аа, 0-2,7, 8,бГц, 1); 7,52 (ад, 0-32, 6,9Гц, 1Н); 7,52 (рг 8, 2Н); 4,38 (й, 0-12Гц, тн), 4,08 (а,

У-12Гц, 1Н). МС (ЕР): т/:2 323,0 (М).

ПРИКЛАД 10 ме)

Отримання сполук інгібітору РІЗК у о

Сполука Ю-001 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-ЗН-хіназолін-4-он --

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2а (200Омг, 0,54бммоль), аденін (81мг, Ге 0О,б01ммоль), КСО» (83мг, 0,601ммоль) та ВМР (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з етанолу (ЕЮН) для отримання 16б4мг бежевого, твердого продукту (65965), т.пл. 281,5-282,7 С (розкладається). "Н ЯМР - (ДМСО-ар) ш: 8,06 (в, 1Н); 8,04 (в, 1Н); 7,76-7,81 (т, 1Н); 7,70-7,76 (т, 1Н); 7,60-7,67 (т, 2Н); 7,45 (в, 1Н); 7,22 (в, 2Н); 6,90 (з, 1Н); 5,08 (а, 9-17Гц, 1Н); 4,91 (а, 9У-17Гц, 1Н); 3,87 (з, ЗН); 3,87 (в, ЗН). С ЯМР (ДМСО-йв)млн.: 159,9, 156,2, 155,4, 152,9, 150,0, 149,7, 149,4, 143,0, 141,9, 133,7, 132,1, 131,9, 131,2, « 130,8, 129,3, 118,4, 113,6, 108,4, 105,8, 56,5, 56,1, 44,7. МО (ЕР): т/2 464,1 (МУ Аналіз, розраховано: для 8 с СооН.вСІМ7О»з 0,1С2Н20.0,05КС:С, 56,47; Н, 3,97; СІ, 7,88; М, 20,76. Знайдено: С, 56,54; Н, 4,05; СІ, 7,77; М, 20,55. а Сполука 0-002 "» 2-(6-амінопурин-о-ілметил)-6-бром-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 25 (10Омг, 0,2б6Оммоль), аденін (Зомг, 0,286бммоль, К»СОз (40мг, 0,28бммоль) та ДМФ (2мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕЮН для - отримання 52мг білуватого твердого продукту (4195), темп-пл. 284,2-284,7 «С (розкладається). "НН ЯМР о (ДМСО-ар) ш 8,24 (а, 9-2,0Гц, 71Н); 8,05 (в, 1Н); 8,03 (в, 1Н); 7,98 (аа, 9У-1,9, 8,бГц, 1Н); 7,74-7,83 (т, з 2Н); 7,59-7,68 (т, 2Н); 7,46 (9, 9-8,7ГЦ, 1Н); 7,22 (в, 2Н); 5,12 (9, 9-17Гц, 1Н); 4,94 (9, 9-17Гц, 1). ЗС ЯМР (ДМСО-йв)млн.:159,5, 156,2, 152,9, 152,0, 150,1, 145,8, 141,85, 138,4, 133,1, 132,2, 131,9, 131,1, 130,9, (ав) 50 130,1, 129,4, 128,9, 122,4, 1204, 1184, 450. МС (ЕР) т/2 482,0 (М'). Аналіз, розраховано: для сю СооН.зСІВгМ,0.0, КС: С, 49,01; Н, 2,67; СІ, 7,96; М, 20,00. Знайдено: С, 48,82; Н, 2,82; СІ, 8,00; М, 19,79.

Сполука Ю-003 2-(6-амінопурин-о-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-7-фпуор-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2с (10Омг, 6,310ммоль); аденін (4бмг, 0,340ммоль), К»СОз (47мг, 0,340ммоль) та ДМФ (Імл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕЮН для о отримання 57мг бежевого твердого продукту (4495), темп.пл. 216,8-217,2 С. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 8,22 (аа, їмо) 3-6,3, 8,7ГЦ, 7Н); 8,05 (5, 71Н); 8,03 (в, 1Н); 7,78-7,80 (т, 2Н), 7,61-7,64 (т, 2Н); 7,46 (а; 0-21, 8,6Гц, 1Н); 7,32 (а, 9-9,8Гц, 1Н); 7,22 (в, 2Н); 5,13 (0, 9-17Гц, 1Н); 4,95 (а, У-17Гц, 1Н). С ЯМР (ДМСО-дв)млн. 7: бо 166,1 (0, 9-253ГЦ), 159,6, 155-8, 152,5, 149,7, 148,6 (й, 9-14ГЦ), 141,4, 132,8, 131,8, 131,6, 130.8, 130,5, 129,8 (й, 9-11Гцу), 129,0, 118,1, 117,4, 116,2 (ад, 9-24Гу), 112,7 (8, 9-22Гу), 44,6. МС (ЕР): т/2 422,0 (М). Аналіз, розраховано: для С 20Н4зСІЕМ7О.0,1320.0,15КСІ: С, 55,25; Н, 3,06; СІ, 9,38; М, 22,55. Знайдено: С, 55,13;

Н, 2,92; СІ, 9,12; М, 22,30.

Сполука Ю-004 бо 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-6-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 24 (10Омг, 0,294ммоль), аденін (44мг, 0,32З3ммоль), К»СОз (45мг, 0,32З3ммоль) та ДМФ (Імл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕЮН для отримання 5БОмг жовтого твердого продукту (3995), темп.пл. 294,5-294,8 «С (розкладається). 'Н ЯМР (ДМСО-аг) ш 810 (а, 9-2,2Гу, 1Н); 8,05 (в, 1Н); 8,03 (в, 1Н); 7,86 (аа, 9-24, 8,8Гц, 1Н); 7,75-7,82 (т, 2Н); 7,59-7,67 (т, 2Н); 7,53 (4, 9У-8,7Гц, 1Н); 7,22 (Бг 8, 2Н); 5,13 (а, 9-17Гц, 1Н); 4,95 (а, 9У-17Гц, 1). С

ЯМР(ІДМСО-й в)млн.:159,7, 156,2, 152,9, 151,9, 150,1, 145,5, 141,8, 135,7, 133,1, 132,3, 132,2, 131,9, 131,1, 130,9, 130,0, 129,4, 125,9, 122,0, 118,4, 44,9. МС (ЕР): т/2 438,0 (М). Аналіз, розраховано: для

СооН.8СІ,М7О: С, 54,81; Н, 2,99; М, 22,37. Знайдено: С, 54,72; Н, 2,87; М, 22,18. то Сполука Ю-005 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5флуор-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2е (200Омг, 0,619ммоль), аденін (92мг, 0,681ммоль), КСО» (94мг, 0,680ммопь) та ДМФ (4мл). Сирий продукт хроматографували у суміші МЕОН/СНь-СІ» /5 для отримання 168мг білуватого твердого продуву (6496), темп.пл. 159-172 «С (поступово розкладається). "Н

ЯМР (ДМСО-йв) ц: 8,10 (8, 1Н); 8,08 (в, 1Н); 7,73-7,89 (т, ЗН); 7,57-7,71 (т, 2Н); 7,37-7,48 (т, 2Н); 7,34 (а, 9-11Гу, 1Н); 7,30 (4, 9У-8,3Гц, 1Н); 5,14 (9, 9-17Гц, 1Н); 4,94 (а, 9-17.Гц, 1Н). ЗС ЯМР (ДМСО-дв)млн.: 160,8 (а, 20-264ГЦ), 157,5 (0, 90-4,2ГЦ), 155,8, 152,4, 152,4, 150,0, 148,7, 142,1, 136,4 (й, 0-11ГЦ), 133,0, 132,2, 132,1, 131,2, 130,9, 129,4, 123,8 (й, 9-3,6ГЦ), 118,4, 114,5 (а, 9-20Гц), 110,2 (а, 9-6,0Гуц), 44,9. МО (ЕР): т/х 422,0 (М). Аналіз, розраховано: для С 20Н413СІЕМ,О: С, 56,95; Н, 3,11; СІ, 8,40; М, 23,24. Знайдено: С, 54,62; Н, 3,32; СІ, 9,40; М, 21,29.

Сполука Ю-006 2-(6-амінопурин-о-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 21 (З0Омг, 0,88З3ммоль), аденін (131мг, см 0,972ммоль),К»СО» (134мг,0,972ммоль та ДМФ (4мл). Сирий продукт хроматографували у суміші МеОнН/СНоСІ» (5) та перекристалізовували з ЕЮН для отримання 188мг блідо-оранжевого кристалічного твердого продукту (4996), темп.пл. 245,7-246,0 (починає випаровуватися при 2202). "Н ЯМР (ДМСО-дйв) ш: 8,06 (в, 1Н);,8,04 (в, 1Н); 7,716-7,81 (т, 2Н); 7,72 (й, 9-8,0ГЦ, 1); 7,59-7,66 (т, ЗН); 7,41 (а, 90-8,1Гц, 1Н); 7,26 (рг в, 2Н) 5,11 (а,

У-17Ггц, 1); 4,93 (а, 9-17Ггц, 1Н). ЗС ЯМР (ДМСО-дв)млн.": 158,5, 156,2, 152,9, 152,2, 150,1, 149,2, 1354, о 3о 133,3, 133,2, 132,1, 132,0, 131,2, 130,4, 129,4, 127,3, 118,4, 117,7, 44,9. МС (ЕР): т/2 438,0 (М). Аналіз, «2 розраховано: для С 20Н413СІ2М70.0,1СоНьО.05НЬО: С, 54,67; Н, 3,11; СІ, 15,98; М, 22,09. Знайдено: С, 54,35; -

Н, 3,00; СІ, 15,82; М, 22,31.

Сполука Ю-007 (Се) 2-і6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он м

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 29 (250мг, 0,78Зммоль), аденін (116мг, 0О,8б2ммоль), КоСО»з (119мг, 0,862ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕЮН для отримання 9Змг блідо-жовтого твердого продукту (2895), темп.пл. 190,7-190,920. "Н ЯМР (ДМСО-айв) ш: 8,05 (в, 1Н), 8,03 (в, 1Н); 7,76-7,79 (т, 1Н); 7,71-7,74 (т, 1Н); 7,59-7.-67 (т, 1Н); 7,34 (а, 0-7,4Гц, 1Н); 7,28 (а, « ч-8,2Гц, 1Н); 7,24 (Бг в, 2Н); 5,07 (й, 9-17Гц, 1Н); 4,92 (й, 9У-17ГЦ, 1Н); 2,73 (в, ЗН). С ЯМР (ДМСО-дв)млн"!: ОЩЗ с 161,1, 156,2, 152,8, 150,9, 150,1, 148,3, 141,9, 141,0, 134,6, 133,6, 132,2, 131,95 131,3, 130,8, 130,3, а 129,3, 125,9, 119,1, 118,4, 44,8, 22,8. МО (ЕР): т/2 418,1 (М). Аналіз, розраховано: для С 24Н46СІМ7О.НьО: С, я 57,87; Н, 4,16; СІ, 8,13; М, 22,49. Знайдено: С, 57,78; Н, 3,99; СІ, 8,38; М, 22,32.

Сполука Ю-008 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он -| Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2й (10Омг, 0,294ммоль), аденін (44мг, бо 0,324ммоль), КСО» (45мг, 0,324ммоль) та ДМФ (мл). Сирий продукт хроматографували у суміші МеОнН/СН»оСІ» для отримання 5Омг блідо-жовтого твердого продукту (3995), темп.пл. 273,3-273,52С (знебарвлюється). "Н ЯМР - (ДМСО-4ав) ш: 8,11 (аа, 9У-1,3, 8,0Гц, 1Н); 8,08 (8, 1Н); 8,05 (в, 1Н); 8,00 (аа, 9-1,3, 7,8Гц, тн), 7,79-7,83 ав) 50 (т, 2Н), 7,63-7,66 (т, 2Н); 7,56 (Її, 9У-7,9Гц, 1Н); 7,21 (г в, 2Н); 5,17 (а, У9-17Гц, 1Н); 4,97 (а, У9-17Гц, 1). ЗС ЯМР с» (ДМСО-йв)млн"!: 160,2, 156,1, 152,8, 152,2, 150,2, 143,3, 142,0, 135,6, 133,1, 132,3, 131,9, 131,1, 131,0, 130,9, 129,4, 128,4, 126,0, 122,5, 1184, 450. МС (ЕР): т/2 438,0 (М'). Аналіз, розраховано: для

СооН.зсСІДМ,0.0,1СН.О.0,6Н2О.0,15КСІ: С, 52,09; Н, 3,18; М, 21,15. Знайдено: С, 51,85; Н, 2,93; М, 21,01.

Сполука Ю-009 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-дифеніл-2-іл-5-хлор-ЗН-хіназолін-4-он

Ф) Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2і (40О0мг, 1,05ммоль), аденін (155мгГ, ко 1,15ммоль), К»СОз (15Омг, 1,15ммоль) та ДМФ (бмл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕЮН для отримання 344мг білого твердого продукту (6896), темп.пл. 299,9-300,1 «С (знебарвлюється). 'Н ЯМР 6бо (ДМСО-ар) м: 8,08 (8, 1Н); 7,89 (5, 1Н); 7,58-7,73 (т, 5Н); 7,51 (а, уУи,9Гц, 1Н); 7,46 (а, 9У-7,5Гц, 2Н), 727-741 (т, ЗН), 7,14-7,27 (т, ЗН); 5,14 (д, У-17Гц, 1Н); 4,82 (д, 9-17Гу, 1Н). 3С ЯМР (ДМСО-дв)млн.": 159,6, 156,2, 152,8, 152,5, 150,0, 149,0, 141,7, 140,2, 137,7, 135,0, 133,3, 133,2, 131,8, 130,7, 1301, 129,8, 129,5, 128,8, 128,6, 128,4, 127,1, 118,4, 117,6, 453. МС (ЕР): т/72 480,1 (Мк). Аналіз, розраховано: для

СовНівСІМ7О: С, 65,07; Н, 3,78; СІ, 7,39; М, 20,43. Знайдено: С, 64,77; Н, 3,75; СІ, 7,43; М, 20,35. бо СполукаЮ-010

5-хлор-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2) (200мг, 0,62бммоль), моногідрат б-меркаптопурину (9Змг, 0,54бммоль), КоСОз (95мг, 0,689ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕЮН для отримання 125мг білуватого твердого продукту (4695), темп.пл. 213,9 96. тн

ЯМР (ДМСО-й6) ш: 13,53 (Бг 8, 1Н); 8,49 (85, 1Н); 8,44 (в, 1Н); 7,78 (5 9-7,9Гц, тн); 7,63 (а, 9У-8,2Гц, 1Н); 7,59 (6, 9-7,7Гц, 1Н); 7,49 (а, 9У-6,9Гц, 1Н); 7,24-7,41 (т, ЗН); 4,32445 (т, 2Н); 2,14 (в, ЗН). ЗС ЯМР (ДМСО-4 млн. 158,9, 157,2, 154,2, 151,5, 149,6, 143,5, 136,1, 135,9, 1351, 133,2, 131,3, 130,3, 1300, 129,9, 129,1, 127,6, 127,1, 32,4, 17,5. МС (ЕР): т/2 438,0 (М). Аналіз, розраховано: для С24Ні5СІМО8: С, 58,00; 70 Н, 3,48; СІ, 8,15; М, 19,32; 5, 7,37. Знайдено: С, 58,05; Н, 3,38; СІ, 8,89; М, 18,38; 5, 7,00. 5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-2-(9Н-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2К (210мг, 0,65О0ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (122мг, 0,715ммоль), КоСОз (99мг, 0,715ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕН для отримання 240мг білуватого твердого продукту (8495), темп.пл. 244,0 20. "Н

ЯМР (ДМСО-й6) ш: 13,56 (Бг 8, 1Н); 8,50 (85, 1Н); 8,45 (а, 1Н); 7,81 (5 У-8,0Гц, 1); 7,74 (5 9-7,7Гц, 1Н); 7,67 (9, 9У-8,1Ггц, 1Н); 7,62 (а, 9-7,7Гц, 1Н); 7,46-7,55 (т, 1Н); 7,29-7,42 (т, 2Н); 4,47-4,59 (т,2Н). ЗС ЯМР (ДМСО-йв)млн. 158,4, 157,3 (а, 9-249ГЦ), 156,4, 153,8, 151,0, 1491, 143,2, 135,0, 132,9, 131,8. (а,

У-8,0ГЦ), 130,8, 129,9, 126,7, 125,3 (а, 9-3,5ГЦ), 123,6 (а, 9-13ГЦ), 117,0, 116,2 (а, 9-19Гц), 31,7. МО (ЕР): т/2 439,0 (М"). Аналіз, розраховано: для С 20Н42СІЕМЕО5: С, 54,74; Н, 2,76; СІ, 8,08; М, 19,15; 5, 7,31.

Знайдено: С, 54,42; Н, 2,88; СІ, 8,08; М, 18,87; 5, 7,08. 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназоліл-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2К (210мг, 0,65Оммоль), аденін (97мгГ, 0,715ммоль), К»СОз (99мг, 0,715ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕЮН для Ге отримання 137мг жовто-коричневого твердого продукту (5096), темп.пл. 295,6-295,82С (розкладається). "Н ЯМР о (ДМСО-ав6) р: 8,05 (в, 1Н); 8,04 (в, 1Н); 7,75 (5 9У-7,6Гц, 1Н); 7,74 (6 9У-7,9Гц, 1Н); 7,62-7,69 (т, 1Н); 7,61 (а, ю9-7,6Гц, 1Н); 7,47-7,55 (т, 1Н); 7,48 (а, 9У-7,8ГцЦ, 1); 7,41 (а, 9-8,0ГцЦ, 1Н); 7,24 (Бг 8, 2Н); 5,19 (а, 9-17Ггц, 71Н); 5,03 (а, 9-17Ггц, 1). С ЯМР (ДМСО-дйв)млн.: 158,7, 157,6 (0, 9-250ГЦ), 156,2, 152,8, 152,4, 150,0; 149,2, 141,8, 135,4, 133,3, 132,5 (0, 9-8,0ГЦ), 131,0, 130,4, 127,3, 126,2 (й, ю9-3,5Гц), 123,1 о (а, 9-14Гц), 118,4, 117,6, 117,2 (а, 9-19Гц), 451. МС (ЕР): т/2 422,0 (М). Аналіз, розраховано: для о

СооН.ЗСІєМ.,0.0,05Со НО: С, 56,92; Н, 3,16; СІ, 8,36; М, 23,12. Знайдено; С, 56,79; Н, 3,20; 01, 8,46; М, 22,79. -

Сполука Ю-013

З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфаніл-метил)-ЗН-хіназолін-4-он (Се)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2і (40О0мг, 1,0бммоль), моногідрат М б-меркаптопурину (196бмг, 1,15ммоль), КоСОз (159мг, 1,1бммоль) та ДМФ (БбБмл). Сирий продукт хроматографували у суміші Меон/СносСІ» та далі перекристалізовували з ЕЮН для отримання 439мг блідо-жовтого кристалічного твердого продукту (8495), т.пл. 222,0-222,52С (з розкладанням). НН ЯМР (ДМСО-ар) ш: 13,56 (рг 8, 1Н); 8,55 (8, 1Н); 8,45 (8, 1Н); 7,73 (5 У-8,0Гц, 1Н); 7,64 (а, 9У-7,7Гц, 1Н); « 7,50-7,59 (т, 4Н); 7,41-7,48 (т, 1Н); 7,25-7,38 (т, 5Н); 4,41 (9, У-16Гц, 1Н); 4,16 (4 д-16Гц, 1Н). С ЯМР - с (ДМСО-йв)млн.: 160,2, 153,7, 151,5, 149,7, 149,3, 143,5, 139,9, 137,8, 135,1, 134,1, 133,3, 131,5, 1305, "» 130,3, 129,1, 128,9, 128,4, 128,4, 126,9, 117,5, 32,3. МС (ЕР): т/2 497,0 (МУ). Аналіз, розраховано: для " Со6Н.7СІМО: С, 62,84; Н, 3,45; СІ, 7,13; М, 16,91; 5, 6,45. Знайдено: С, 62,60; Н, 3,47; СІ, 7,15; М, 16,65; 5, 6,41.

Сполука Ю-014 15 5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он і Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 21 (25Омг, 0,74бммоль), моногідрат (Ге) б-меркаптопурину (140мг, 0,821ммоль), К»СОз (11З3мг, 0,821ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт з перекристалізовували з ЕЮН для отримання 254мг білуватого твердого продукту (7690), темп.пл. 237,0 90 (з 5ор Бозкладанням; знебарвлюється при 154,6 С). "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 13,53 (рів, 1Н); 8,52 (8, 1Н) 8,45 (в, о 1); 7,78 (5 9У-7,9Гц, 1); 7,64 (а, о-8,0гц, їн); 7,59 (а, 9-7,7гц, 1Н); 7,48 (а, 0-7,3Гц, 1); 7,42 (ї, се» У-7,7Ггц, 1Н); 7,15 (а, 9-8,2Гц, 1Н); 7,03 (ї, 9-7,5Гц, 1Н); 4,45 (в, 2Н); 3,76 (в, ЗН). С ЯМР (ДМСОдв)млн.: 158,9, 157,1, 154,8, 154,7, 151,5, 149,6, 143,6, 135,1, 133,2, 131,3, 130,4, 130,0, 127,0, 124,8, 121,2, 117,8, 112,7, 56,1, 32,0. МС (ЕР): т/2 451,0 (М). Аналіз, розраховано: для С 24Ні5СІМ6О25.0,15С25Н650.0,05КСІ:

С,55,43; Н, 3,47; СІ, 8,07; М, 18,21; 5, 6,95. Знайдено: С, 55,49; Н, 3,68; СІ, 7,95; М, 17,82; 5, 6,82. о Сполука Ю-015 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-2-(9Н-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он ко Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2е (200мг, 0,619ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (11бмг, 0,6б8іммоль), КоСОз (94мг, 0,68Іммоль) та ДМФ (Б5мл). Сирий продукт бо перекристалізовували з ЕЮН для отримання 152мг білого твердого продукту (5695), темп.пл. 222,7-223,8 «С (знебарвлюється). ІН ЯМР (ДМСО-ав) п: 13,56 (Бг8, 1Н); 8,48 (а, 1Н); 8,44 (в, 1Н); 7,89 (аб 9У-5,6,81Гц, 13; 7,76 (аа, о-1,6, 7,3Гц, 71); 7,67 (а, 9-74гц, 1); 7,56 (а, 0-81гц, 1); 7,47 (Б 90-71 гц, 1), 7,41-7,53 (т, 2Н) 7,37 (да, У-8,7, 11Гу, 1Н); 4,38-4,52 (т, 2Н). ЗС ЯМР (ДМСО-дв)млн.": 160,9 (4, 9У-264ГЦ), 157,6, 156,8, 154,1, 151,5, 149,6, 149,0, 143,6, 136,4 (а, 9-11ГЦ), 133,9, 132,2, 131,7, 131,6, 130,5, 1302, бо 128,8, 123,6, 114,4 (а, 9-20ГЦ), 110,2, 32,0. МС (ЕР): т/2 439,0 (М). Аналіз, розраховано: для -БО0-

СооН.оСІЕМ.О5.0,5СоНЬО: С, 54,61; Н, 3,27; СІ, 7,68; М, 18,19; 5, 6. 94. Знайдено: С, 54,37; Н, 3,26; СІ, 7,89; М, 18,26; 5, 6,55.

Сполука Ю-016 3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2а (200Омг, 0,54бммоль), моногідрат б-меркаптопурину (102мг, 0,6б01ммоль), КоСОз (8Змг, 0,б0їммоль) та ДМФ (Б5мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕН для отримання 172мг білуватого твердого продукту (6590), темп.пл. 160-180 ФС (поступово розкладається). "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш 13,55 (Бг 8, 1Н); 8,49 (в, 1Н); 8,44 (в, 1Н); 7,72 (а, 70. 3-6,9ГЦ, 1Н); 7,66 (9, У-6,9Гц, 1Н) 7,38-7,54 (т, ЗН); 7,22 (в, 1Н); 4,36-4,52 (т, 2Н); 3,94 (в, ЗН); 3,89 (в, ЗН).. ЗС

ЯМР (ДМСО-йв)млн.: 160,1, 155,4, 151,5, 151,1, 1494, 143,2, 134,6, 132,3, 131,6, 131,5, 130,4, 128,7, 113,6, 108,4, 105,8, 56,5, 56,1, 32,0. МС (ЕР) т/72 481,1 (М'). Аналіз, розраховано: для сСооН.,СІМ.О35.0,50.Н.О.0,05КСІ: С, 54,41; Н, 3,97; СІ, 7,33; М, 16,55; 5, 6,32. Знайдено: С, 54,43; Н, 750..3,94; СІ, 7,69; М, 16,69; 5, 6,52.

СполукаЮ-017 б-бром-3-(2-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-6б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 25 (200Омг, 0,519ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (97мг, 0,570ммоль), Ко»СОз (7О9мг, 0,572ммоль) та ДМФ (БбБмл). Сирий продукт го перекристалізовували з ЕЮН для отримання 123Змг білуватого твердого продукту (47905), темп.пл. 212-242 С (поступово розкладається). "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 13,07 (Бг 85, 1Н); 8,48 (в, 1Н); 8,44 (в, 1Н); 8,24 (а,

У-2,3Гц, 1Н); 8,06 (аа, 0-2,3, 8,7Гц, 1); 7,76 (ай, о-1,9, 7,4 НЯ, 1н); 7,70 (а, 0-8,7Гц, 71Н); 7,66 (а,

У-81Ггц, 1Н); 7,51 (да, 9-21, 7,9Гц, 1); 7,46 (ад, 9-1,9, 7,9Гц, 1Н); 4,47 (в, 2Н). ЗС ЯМР (ДМСО-дв)млн.: 159,7, 156,8, 153,6, 151,5, 146,1, 143,6, 138,5, 134,0, 132,1, 131,8, 131,5, 130,5, 130,2, 129,9, 128,95..ЙДЦ СМ 128,8, 122,2, 120,3, 32,0. МС (ЕР): т/:2 499,0 (МУ). Аналіз, розраховано: для С»20Н412СІВгМ6О5.0,2С2НеО.0,О5КСІ: г)

С, 47,79; Н, 2,59; М, 16,39; 5, 6,25. Знайдено: С, 47,56; Н, 2,54; М, 16,25; 5, 6,58.

Сполука Ю-018 3-(2-хлорфеніл)-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-трифлуорметил-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2т (200мг, 0,53бммоль), моногідрат і, б-меркаптопурину (1О00мг, 0,588ммоль), КоСО»з (82мг, 0,593ммоль) та ДМФ (4мл) Сирий продукт «є перекристалізовували з ЕН для отримання 148мг білого твердого продукту (5695), темп.пл. 218,5-219,496. "Н

ЯМР (ДМСО-й5) р: 13,52 (рг 8, 1Н); 8,48 (в, 1Н); 8,44 (в, 1Н); 8,43 (а, 9-6,0Гц, тн); 8,26 (а, 9-7,5Гц, - 1Н); 7,84 (ад, 9-25, 6,7Гц, 1Н); 7,70-7,75 (т, 2Н); 7,51-7,59 (т, 2Н); 4,40-4,55 (т, 2Н). "ЗС ЯМР (ДМСО-дв)млн. 1: |се) 160,0, 157,2, 154,2, 151,4, 149,6, 144,4, 1434, 133,8, 133,0 (ад, 9У-5,1ГЦ), 132,0, 131,95 131,6, 131,4, їч- 130,6, 129,0, 127,3, 125,2 (да, 9У-30Гц), 123,6 (а, 9-273ГЦ), 121,8, 32,6. МС (ЕР): т/2 489,0 (М). Аналіз, розраховано: для С 24Н42СІРЗМЕО5: С, 51,59; Н, 2,47; СІ, 7,25; М, 17,19; 5, 6,56. Знайдено: С, 51,51; Н, 2,55; СІ, 7,37;М, 17,05; 5, 6,38.

Сполука Ю-019 « 3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-бензо|д)хіназолін-4-он шщ с Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2п (200мг, 0,56Зммоль), б-моногідрат . б-меркаптопурину (105мг, 0,619ммоль), КоСОз (8бмг, 0,619ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт а перекристалізовували з ЕЮН для отримання 128мг темно-жовтого твердого продукту (48905), т.пл. 247,8-254,496 (розкладається). ІН ЯМР (ДМСО-айв) цш: 13,56 (Бг 8, 1Н); 8,90 (85, 1Н); 8,50 (в, 1Н); 8,46 (в, 1Н); 8,34 (в, 1Н); 8,27 (а, 9-8,2Гц, т1Нн); 8,16 (а, 9-82ГЦц, тн); 7,81 (аа, 0-16, 7,3Гц, 1); 7,70 (5 9-7,5ГЦ, 1); - 7,61-7,74 (т, 2Н); 7,49 (Б 9-7,5Гц, 1Н); 7,44-7,53 (т, 1Н); 4,44-4,56 (т, 2Н). С ЯМР (ДМСО-йв)млн.: 161,3,

ФО 151,6, 151,5, 143,95 142,2, 136,7, 134,4, 131,8, 131,6, 130,5, 129,7, 129,3, 128,8, 128,3, 128,3, 1271, 125,2, 119,5, 32,4. МО (ЕР): т/2 471,0 (М"). Аналіз, розраховано: для С2/Н5СІМгО5.0,2САНьО.0,05КСІ: С, 60,57; - Н, 3,37; СІ, 7,69; М, 17,37; 5, 6,63. Знайдено: С, 60,24; Н, 3,46; СІ, 7,50; М, 17,34; 5, 6,69. ав | 250 Сполука 0-020 б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-(9ЗН-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он с» Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 24 (200Омг, 0,587ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (11Омг, 0,6б4бммоль), КоСОз (9Омг, 0,6б5іммоль) та ДМФ (Б5мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕН для отримання 11З3мг жовтого кристалічного твердого продукту(42905), темп.пл. 59 237,1-238-22С (розкладається). "Н яЯМР (ДМСО-йв) ш: 13,55 (рг 5, 1Н); 8,48 (в, 1Н); 8,44 (85, 1Н); 8,11 (в, (Ф) 1Н); 7,94 (4, 9У-8,3Гц, 1Н); 7,78 (а, 9У-8,1Гц, 2Н); 7,66 (а, 9У-6,7Гц, 1Н); 7,48-7,56 (т, 2Н); 4,48 (в, 2Н). ЗС яЯМР ко (ДМСО-йв)млн.: 159,8, 156,8, 153,5, 151,5, 145,8, 143,6, 135,7, 134,0, 132,2, 132,1, 131,5, 130,5, 1302, 129,8, 128,8, 125,8, 121,92 32,0. МС (ЕР); т/2 455,0 (М'). Аналіз, розраховано: для 60 Со9Н.оСІ,М.О5.0,1С.НЬО.06НОО 015КСІ: С, 50,34; Н, 2,89; СІ, 15,82; М, 17,44; З, 6,65. Знайдено: С, 50,02; Н, 2,63;.С1, 15,51; М, 17,39; 5, 6,81.

СполукаЮр-021 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-(9ЗН-пурин-6б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2п (200Омг, 0,589ммоль), моногідрат бо б-меркаптопурину (124мг, 0,72бммоль), КоСОз (100мг, 0,72бммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕН для отримання 202мг білого твердого продукту (7595), темп.пл. 211,9-212,7 «С

(розкладається). ІН яЯМР (ДМСО-ав) р: 13,54 (рг 85, 1Н); 8,47 (в, 1Н); 8,44 (в, 1Н); 8,12 (а, 2-7,9Гц, 1Н); 8,07 (а, 9-7,6Гц, 1); 7,78 (а, 9-7,5Гц, 1); 7,67 (а, 9-7, гц, 1); 7,58 (5 9-7,9ГЦ, 1Н); 7,42-7,54 (т, 2Н); 4,52 (в, 2Н). ЗС ЯМР (ДМСО-йв)млн.: 1603, 156,9, 153,9, 151,5, 149,7, 143,5, 135,7, 134,0, 132.1, 2 131,8, 131,4, 131,1, 130,5, 130,3, 128,9, 128,3, 126,1, 122,4, 32,5. МС (ЕР): т/2 455,0 (М"). Аналіз, розраховано: для Со20Ні2СіоМЕО5: С, 52,76; Н, 2,66; СІ, 15,57; М, 18,46; 5, 7,04. Знайдено: С, 52,65; Н, 2,79; СІ, 15,32;

М, 18,47; 5, 7,18.

Сполука ОЮ-022 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2с (200мг, 0,619ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (11бмг, 0,6б8іммоль), К2СОз (95мг, 0,687ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕН для отримання 14Змг білого твердого продукту (5395), темп.пл. 151,4-154,2 «6 (знебарвлюється). ІН яЯМР (ДМСО-ав) ц: 13,55 (рг 5, 1Н); 8,48 (85, 1Н); 8,44 (в, 1Н); 8,23 (да, 9-63, 8,7Гц, 7,77 (да, 9-1,7,7,4Гц, 1Н); 7,64 (а, 9-7 ,4Гц, 1Н); 7,57 (а, 9-9,8Гц, 1Н); 7,45-7,52 (т, 4,48 (85,23). ЗС ЯМР (ДМСО-йв)млн"!: 169,0 (4, 9-253ГЦ), 162,6, 159,3, 157,0, 154,0, 152,2, 151,7 (0, 9-13ГЦ), 146,1, 136,5, 134,7, 134,2, 134,0, 133,0, 132,6 (0, 9-11Гц), 131,3, 120,2, 118,9 (а, 0-24Гц), 115,3 (а, 90-22Гц), 346. МО (ЕР): т/2 439,0 (М"). Аналіз, розраховано: для С 20Н42СІЕМкО5.0,4Н25О 0,15КСІ: С, 52,52; Н, 3,22; СІ, 8,57; М, 17,67. Знайдено: С, 52,25; Н, 3,11; СІ, 8,20; М, 17,69.

Сполука Ю-023 3-(2-хлорфеніл)-7-нітро-2-"ЗН-пурин-6-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 20 (216бмг, 0,617ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (11бмг, 0,6б8іммоль), КоСОз (94мг, 0,68О0ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕН для отримання 212мг жовтого кристалічного твердого продукту(7490), темп.пл. Ге 218,0-218,32С (розкладається). "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 13,56 (рг 85, 1Н); 8,49 (в, 1Н); 8,42 (в, 1Н); 8,38-8,45 (5) (т, 2Н); 8,31 (4, У-8,4Гц, 1Н); 7,81 (а, У-6,5Гц, 1Н); 7,68 (а, У-6,7Гц, 1Н); 7,43-7,58 (т,2Н);4,53 (з, 2Н). ЗС яЯМР (ДМСО-йв)млн.: 157,7, 154,4, 153,3, 149,8, 149,3, 147,6, 145,2, 141,4, 131,5, 129,8, 129,7, 129,2, 12854, 127,1, 126,7, 122,7, 120,3, 1194, 299. МС (ЕР): т/2 466,0 (М). Аналіз, розраховано: для со

СооН.оСІМ,О.5.0,4С.НЬО.0,05КСІ: С, 51,19; Н, 2,97; 0,7,63; М, 20,09; 5, 6,57. Знайдено: С, 51,27; Н, 2,88;

СІ, 7,40; М, 20,04; 5, 6,52. о

Сполука 0-024 «- 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-"9Н-пурин-6-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2р (200мг, 0,552ммоль), моногідрат ре) б-меркаптопурину (117мг, 0,6б85ммоль), КоСОз (9Б5мг, 0,687ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт їм- перекристалізовували з ЕЮН для отримання 182мг білої твердої суміші потрібного продуту та ацетил-похідного.

Частину цього матеріалу (120мг) суспендували у суміші МеонН (2мл) та водного розчину МансСоО»з (насичений, 1мл) та перемішували швидко протягом 4 годин. Суміш концентрували у вакуумі, суспендували у воді (1Омл) та зберігали при 42С протягом ночі. Білий твердий продукт збирали та сушили до 10Змг (66905), темп.пл. 186-214 « (поступово розкладається). 'Н ЯМР (ДМСО-дв) ш 8,48 (в, 1Н); 845 (в, 1Н); 7,71 (а, о-6,8Гц, 1Н); - с 7,62-7;64 (т, 2Н); 7,43-7,51 (т, 2Н); 7,40-7,43 (т, 1Н); 7,35 (9, 9-8,8ГЦ, 1Н); 4,39-4,52 (т, 23). ЗС ЯМР "» (ДМСО-а млн": 160,6,157,1, 156,2, 151,4, 150,8, 149,3, 144,1, 140,2, 134,5, 132,2, 131,6, 131,4, 1304, " 129,3, 128,7, 124,8, 121,7, 109,8, 32,0. МС (ЕР): т/2 437,0 (МУ). Аналіз, розраховано: для (2 15 СооН.зСІМ5О.5.0,1С.НьО.6НЬО: С,49,68; Н, 3,88; СІ, 7,26; М, 17,21; 5, 6,57. Знайдено: С, 49,43; Н, 3,62; -І СІ, 7,32; М, 17,07; 5, 6,58.

Сполука Ю-025

Ме, 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-(ЗН-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он - Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 21 (З0Омг, 0,88З3ммоль), моногідрат 20 б-меркаптопурину (165мг, 0,972ммоль), К»СОз (134мг, 0,972ммоль) та ОМР (4мл). Сирий продукт о перекристалізовували з ЕЮН для отримання З41мг блідо-оранжевого кристалічного твердого продукту (85965), се» темп.пл. 233,7-234,42С (розкладається). "Н яЯМР (ДМСО-ав) ш: 13,58 (рг 85, 1Н); 8,50 (в, 1Н); 8,47 (в, 1Н); 7,77-7,85 (т, 2Н); 7,68 (а, У-8,1Гц, 2Н); 7,65 (а, 9У-7,7Гц, 1Н);7,41-7,56 (т, 2Н); 4,45 (9, 9-1,2Гц, 23). ЗС яЯМР (ДМСО-йв)млн"!: 158,7, 156,8, 153,8, 151,5, 149,6, 143,5, 1354, 134,1, 133,3, 132,2, 131,6, 130,5, 130,2, 29 128,8, 127,1, 117,6, 32,0. МС (ЕР): т/2 455,0 (М"). Аналіз, розраховано: для С 20Н42СІ"М6О5.СоНеО.0,3Но: С,

Ф! 52,14; Н, 3,70; СІ, 13,99; М, 16,58; 5, 6,33. Знайдено: С, 52,07; Н, 3,37; СІ, 13,40; М, 16,65; 5, 6,42.

Сполука Ю-026 о 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(-9Н-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 29 (З0Омг, 0,940ммоль), моногідрат бо б-меркаптопурину (17бмг, 1,0Зммоль), Ко»СОз (142мг, 1,03ммоль) та ДМФ (бмл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕН для отримання 324мг білого твердого продукту (7995), темп.пл. 227,8-230,1 «С (розкладається). ІН ЯМР (ДМСО-йв) ш: 13,57 (Бг 85, 1Н); 8,49 (в, 1Н); 8,47 (в, 1Н); 7,69-7,78 (т, 2Н); 7,66 (а, 9-7,3Гц, 1Н); 7,55 (а, 9У-7,9Гц, 1Н); 7,39-7,52 (т, 1Н); 7,36 (4, У-6,9Гц, 1Н); 4,38-4,50 (т, 2Н); 2,74 (в, ЗН). С бв5 ЯМР (ДМСО-йдв)млн"!: 161,2, 156,3, 152,4, 151,5, 148,6, 143,9, 141,0, 134,6, 134,5, 132,3, 131,7, 131,4, 130,4, 130,2, 128,7, 125,7, 119,0, 32,0, 22,8. МС (ЕР): т/2: 435,0 (М'). Аналіз, розраховано: для

С.4Н.БСІМ»О5.0,65СоНьО.0,1НЬО: С, 57,40; Н, 4,13; СІ, 7,60; М, 18,01; 5, 6,87. Знайдено: С, 57,11; Н, 3,96; СІ, 7,45; М, 17,79; 5, 6,90.

Сполука ОЮ-027 3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-2-("9Н-пурин-б-іл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 24 (200Омг, 0,58бммоль), моногідрат б-меркаптопурину, (11Омг, 0,645ммоль), КоСОз (89мг, 0,645ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕН для отримання 14Змг блідо-жовтого кристалічного твердого продукту (53965), темп.пл. 207,82 (знебарвлюється; випаровується при 136 2С). "Н ЯМР (ДМСО-ав) ш: 13,57 (рг 5, 1Н); 8,49 (в, 70 1н); 8,46 (5, 1); 8,11 (5 9-94Гц, тн); 7,88 (аа, 0-73, 11гц, їн); 7,77 (аа, о-1,7, 7,3Гц, 1); 7,67 (а,

У-7,4Гц, 1Н); 7,42-7,55 (т, 2Н); 4,48 (в, 2Н). ЗС ЯМР (ДМСО-дв)млн"!: 159,5 (а, У-2,5Гц), 154,6 (ай, 9-14, 255ГЦЩ), 154,0 (а, 9-1,5ГЦ), 151,5, 149,3 (аа, 90-14, 250ГЦ), 145,1 (90, 90-12ГЦ), 143,95 133,9, 132,1, 131,8, 131,4, 130,5, 128,9, 118,0 (й, 0-4,9Гц), 115,8 (а, 9-18Гц), 114,6 (а, 9-20Гц), 32,0. МС (ЕР): т/2 457,0 (МУ.

Аналіз, розраховано: для С 20Н44СІРоМ.ОЗ: С, 52,58; Н, 2,43; СІ, 7,76; М, 18,40; 5, 7,02. Знайдено: С, 51,81;

Н, 2,37; СІ, 7,49; М, 18,04; 8, 7,55.

Сполука Ю-028 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-біл-сульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи інтермедіат 2г (118мг, 0,3б5ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (бЗмг, 0,402ммоль), Ко»СОз (5бмг, 0,402ммоль) та ДМФ (2мл). Сирий продукт перекристалізовували з ЕЮН для отримання 10Змг білуватого кристалічного твердого продукту (64905), темп.пл. 232,8-233,02С. (знебарвлюється). ТН яЯМР (ДМСО-ав) р: 13,56 (рг 8, 1Н); 8,48 (8, 1Н); 8,44 (8, 1Н); 7,81-7,86 (т, ЗН); 7,76 (а, 9-7,5Гц, 1Н); 7,67 (а, 9-7,5Гц, 1Н); 7,40-7,54 (т, 2Н); 4,48 (бг з, 23). ЗС яЯМР (ДМСО-4 млн. 160,8 (а, 9-247ГЦ), 160,2 (а, 9-3,3ГЦ), 156,9, 152,3 (0, 9У-1,9ГЦ), 151,5, 149,7, 1440, с 143,6, 134,1, 132,1, 131,7, 131,5, 130,5, 130,4, 130,2, 128,8,124,0 (4, ю0-24ГЦ), 122,0 (а, 0-8,7ГЦ), 111,7 о (а, 9-24Гц), 32,0. МС (ЕР): т/2 439,0 (М). Аналіз, розраховано: для С2оНіоСІЕМ6О5.0,2СоНьО.0,1Н20: С, 54,46;

Н, 3,00; СІ, 7,88; М, 18,68. Знайдено: С, 54,09; Н, 2,73; СІ, 7,80; М, 18,77.

Сполука Ю-029 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он со

Тіонілхлорид (2,2мл, ЗОммоль) додавали до перемішуваного розчину 2-аміно-б6-метилбензойної кислоти о (1,51г, тОммоль) у бензолі (5Омл) та суміш гріли при кипінні під зворотним холодильником протягом 18 годин.

Після охолодження розчинник видаляли у вакуумі та двічі промивали бензолом (25мл). Залишок розчиняли у «-

СНІ» (5Омл) та обробляли 2-ізопропіланіліном (2,83мл, 20ммоль). Пульпу далі гріли при кипінні під зворотним с холодильником протягом З годин. У цей час за допомогою ТШХ (5095 етилацетат/гексан) було визначено, що реакція завершилася. Після охолодження до кімнатної температури, реакційну суміш виливали на 4-см тампон - силікагелю та промивали сумішшю 2095 етилацетат/гексан. Продукт, що містить фракції, поєднували та концентрували у вакуумі. Залишок розчиняли у НОАс (5Омл) та обробляли хлорацетилхлоридом (1,бмл, 20Оммоль) і суміш гріли при кипінні під зворотним холодильником протягом 18 годин. Реакційну суміш « охолоджували та концентрували у вакуумі. Залишок НОАс видаляли азеотропною перегонкою з толуолом (25мл) три рази. Залишок розчиняли у толуолі (МОмл) та пропускали через 4-см тампон силікагелю, промиваючи ші с сумішшю 20905 етилацетат/гексан. Продукт, що містить фракції ідентифікували РХ-МС (МС (ЕР): т/2 327 (Мек)) та ч концентрували у вакуумі для отримання 975мг (3090) як білої піни. Хлорид білої піни (45Омг, 1,3бммоль) я розчиняли у ДМФ (1Омл) та обробляли аденіном (275мг, 2,04ммоль) та К 2СО3 (281мг, 2,04ммоль) і суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Суспензію далі виливали у 200мл води, перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хвилин далі охолоджували у холодильнику протягом 30 хвилин. - Утворений твердий продукт збирали вакуумним фільтруванням та перекристалізовували з ЕЮН для отримання

Ге» 285мг (4995) білуватого твердого продуву, темп.пл. 258,0-258,22С. "Н ЯМР (ДМСО-айв) ш: 8,19 (в, 1Н), 8,09 (в, 1Н), 7:60 (т, ЗН), 7,45 (т, 2Н), 7,23 (т, ЗН), 5,11 (а, 9-17,5ГЦ, 1Н), 4,71 (а, 9-17,5 Гц, 1Н); 2,68 (в, ЗН), що 2,73 (а, 9-6,9Гц, 1Н), 1,34 (а, У-6,8Гц, ЗН), 1,13 (94, 9-6,8Гц, ЗН). ЗС ЯМР (ДМСО-дйв)млн.: 161,9, 156,2, (ав) 50 152,8, 151,6, 150,1, 148,4, 1461, 142,2, 140,8, 134,3, 133,7, 130,6, 130,0, 129,0, 127,7, 127,6, 125,8, 119,2, 118,4, 44 8, 28,3, 24,4, 23,3, 22,9. МО (ЕР) т/2 426,4 (Мк). Аналіз, розраховано: для СодНозМ,О: С, 67,75; с» Н, 5,45; М, 23,04. Знайдено: С, 67,60; Н, 5-,45; М, 22,82.

Сполука Ю-0О30 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он 99 Тіонілхлорид (2,2мл, ЗОммоль) додавали до перемішуваного розчину 2-аміно-б6-метилбензойної кислоти

ГФ) (1,51г, тОммоль) у бензолі (5Омл) та суміш гріли при кипінні під зворотним холодильником протягом 18 годин.

Після охолодження розчинник видаляли у вакуумі та двічі промивали бензолом (25мл). Залишок розчиняли у

СНеСЇз (5,Омл) та обробляли о-толуїдином (2,1З3мл, 20ммоль). Пульпу далі гріли при кипінні під зворотним холодильником протягом З годин. У цей час за допомогою ТШХ (5095 етилацетат/гексан) було визначено, що 60 реакція завершилася. Після охолодження до кімнатної температури, реакційну суміш виливали на 4-см тампон силікагелю та промивали сумішшю 20905 етилацетат/гексан. Продукт, що містить фракції поєднували та концентрували у вакуумі. Залишок розчиняли у НОАс (5Омл) та обробляли хлорацетилхлоридом (1,бмл, 20Оммоль) та суміш гріли при кипінні під зворотним холодильником протягом 18 годин. Реакційну суміш охолоджували та концентрували у вакуумі. Залишок НОАс видаляли азеотропною перегонкою з толуолом (25мл) бо три рази. Залишок розчиняли у толуолі (МОмл) та пропускали через 4-см тампон силікагелю, промиваючи сумішшю 2095 етилацетат/гексан. Продукт, що містить фракції, ідентифікували за допомогою РХ-МС |МС (ЕР): т/2 299 (М)) та концентрували у вакуумі для отримання 47бмг (1690) як білої піни. Хлорид білої піни (47Омг, 1,57ммоль) розчиняли у ДМФ (10мл) та обробляли аденіном (423Змг, 3,14ммоль) та КСО» (43Змг, 3,14ммоль) і буміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Суспензію далі виливали у 200мл води, перемішували при кімнатній температурі протягом ЗО хвилин, дат охолоджували у холодильнику протягом 30 хвилин. Утворений твердий продукт збирали вакуумним фільтруванням та перекристалізовували з ЕЮН для отримання 12Змг (2095) білуватого твердого продукту, темп.пл. 281,5-282;7 "С (розкладається). "Н ЯМР (ДМСО-а,) ш 8,07 (8, 1Н); 8,05 (8, 1Н); 7,61 (5 9-7,8Гц, 1Н), 7,48 (т, 4Н), 7,25 (т, ЗН), 5,09 (а, 70. 4-17,4Гц, 1Н); 4,76 (а, 9-17,4Гц, 1Н), 2,73 (в, ЗН), 2,18 (в, ЗН). С ЯМР (ДМСО-дв)млн.: 161,3, 156,2, 152,8, 151,4, 150,0, 148,5, 142,2, 140,9, 1361, 1354, 134,3, 131,7, 130,1, 130,6, 129,0, 128,0, 125,8, 119,2, 118,5, 44,8, 22,9, 17,4. МС (ЕР): т/2 398,2 (М). Аналіз, розраховано: для С 22Нло9М7О: С, 66,49; Н, 4,82; М, 24,67. Знайдено: С, 66,29; Н, 4,78; М, 24,72.

Сполука Ю-031 3-(2-фрлуорфеніл-5-метил-2-(9Н-пурин-6б-іл-сульфанометил)-ЗН-хіназолін-4-он

Тіонілхлорид (2,2мл, ЗОммоль) додавали до перемішуваного розчину 2-аміно-б6-метил-бензойної кислоти (1,51г, тОммоль) у бензолі (5Омл) та суміш гріли при кипінні під зворотним холодильником протягом 18 годин.

Після охолодження розчинник видаляли у вакуумі та промивали двічі бензолом. (25мл). Залишок розчиняли у

СНО» (5Омл) та обробляли 2-флуораніліном (1,93мл, 20ммоль). Пульпу далі гріли при кипінні під зворотним холодильником протягом З годин. У цей час за допомогою ТШХ (5095 етилацетат/гексан) було визначено, що реакція завершилася. Після охолодження до кімнатної температури, реакційну суміш виливали на 4-см тампон силікагелю та промивали сумішшю 2095 Е(ОдАс/гексан. Продукт, що містить фракції, поєднували та концентрували у вакуумі. Залишок розчиняли у НОАс (5Омл) та обробляли хлорацетилхлоридом (1,бмл, 20Оммоль) і суміш гріли при кипінні під зворотним холодильником протягом 18 годин. Реакційну суміш с охолоджували та концентрували у вакуумі. Залишок НОАс видаляли азеотропною перегонкою з толуолом (25мл) г) три рази. Залишок розчиняли у толуолі (МОмл) та пропускали через 4-см тампон силікагелю, промиваючи сумішшю20О 9о етилацетат/гексан. Продукт, що містить фракції, ідентифікували за допомогою РХ-МС |МС (ЕР): т/2 303 (М'к)) та концентрували у вакуумі для отримання 1,12г (37905) як білої піни. Хлорид білої піни (455мг, 1,560ммоль) розчиняли у ДМФ (1Омл) та обробляли моногідратом б-меркаптопурину (510мг, З,Оммоль) та К»СО»з о (д14мг, З,0ммоль) і суміш перемішували протягом ночі при кімнатній температурі. Суспензію далі виливали у о 200мл води, перемішували при кімнатній температурі протягом 30 хвилин, далі охолоджували у холодильнику протягом 30 хвилин. Утворений твердий продукт збирали вакуумним фільтруванням та перекристалізовувализ (7

ЕЮН для отримання 487мг (7796) білуватого твердого продукту, темп.пл. 151,9-152,2 «С. "Н ЯМР (ДМСО-дв) і Ге) 8,48 (85, 1НО, 8,44 (5, 1М), 7,70 (т, 2Н); 7,48 (т, 2Н), 7,33 (т, ЗН), 4,55 (а, 9У-15,1Гц, тн); 4,48 (а,

У-15,1ГгЦ, 1), 2,73 (в, ЗН). С ЯМР (ДМСО-йв)млн.: 161,3, 157,8 (й, 9-249,1Гц), 156,9, 152,8, 151,5, те 149,6, 148,6, 143,6, 140,9, 134,7, 131,9 (а, 9-8,0ГЦ), 131,4, 130,2, 125,6 (а, 9-36ГЦ), 125,5, 124,4 (а,

У-13,5ГЦ), 118,8, 116,6 (а, 9-19,6Гц), 56,4, 22,9. МС (ЕР): т/2 419,5 (М'). Аналіз, розраховано: для

С.ХНІБЕМ.О5.0,15.СоНьО: С, 60,14; Н, 3,77; Р, 4,47; М, 19,76; З, 7,54, Знайдено: С,59,89; Н,З,88; Р,4,42; «

М,19,42; 5.7,23. - с Сполука Ю-032 ц 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он "» Отримано згідно зі способом С, використовуючи 2) (200мг, 0,62бммоль), аденін (9Змг, 0,689ммоль), КоСОз (95мг, 0,689ммоль) та ДМФ (Змп). Сирий продукт хроматографували у суміші МеОН/СН»оСІ» для отримання 101мг білуватого твердого продукту (39965), темп.пл. 262,0-266,59С. "Н ЯМР (ДМСО-дйв) ш: 8,08 (8, 1Н); 8,07 (в, 1Н); - 7,70 (5 ю-8,0Гц, 1); 7,58 (аа, 9-06, 7,9Гц, 1Н); 7,43-7,57 (т, 4Н); 7,36 (да, 9-0,7, 8,0Гц, 1Н); 7,26 (рг б в, 2Н); 5,12 (а, У-18Гц, 1); 4,78 (а, У-18Гц, 1Н); 2,20 (в, ЗН). ЗС ЯМР-(ДМСО-йв)млн.: 158,7, 156,2, 152,9, 152,7, 150,0, 149,4, 142,1, 1361, 1351, 135,0, 133,2, 131,8, 130,3, 130,1, 128,95 128,1, 127,2, 118,5, - 117,9, 44,9, 17,4. МС (ЕР): т/2 418,1 (МУ). Аналіз, розраховано: для С 24Н.6СІМеО.0,1н20.0,05КСЇІ: С, 59,57; Н, (ав) 50 3,86; СІ, 8,79; М, 23,16. Знайдено: С, 59,65; Н, 3,80; СІ, 8,70; М, 22,80.

Сполука Ю-0О33 с» 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-метокси-феніл)-ЗН-хіназолін-4-он

Отримано згідно зі способом С, використовуючи 21 (25Омг, 0,74бммоль), аденін (111мг, 0,821ммоль), К»СО»з (113мг, 0,821ммоль) та ДМФ (4мл). Сирий продукт хроматографували у суміші Меон/СнНьЬсСіІь та 99 перекристалізовували з ЕН для отримання 124мг коричневого твердого продукту (3895), темп.пл. (Ф. 257,0-257,120. "Н ЯМР (ДМСО-йв) ш: 8,06 (8, 71Н); 8,01 (в, 1Н); 7,71 (5 9У-8,0Гц, 1Н); 7,57 (аа, 9-09, ко 7,9ГцЦ, 1); 7,52-7,59 (т, 1Н); 7,50 (да, -1,6,7,8Гц, 1Н); 7,38. (ай, 9-11, 82Гц, 1); 7,27 (аа, 3-0,6,8,3ГЦ, 1Н); 7,24 (Бг 5, 2); 7,17 (а 9-0,9, 7,6Гц, 1); 5,07 (а, 9дУ-17Гц, 1Н); 4,97 (а, 9-17Гц, 1); 3,79 (в, во ЗН). 132 ЯМР (ДМСО-дв)млн.: 158,8, 156,2, 154,7, 153,2, 152,8, 150,1, 149,3, 142,0, 135,1, 133,2, 131,8, 130,1, 130,1, 127,2, 123,8, 121,6, 118,4, 117,9, 113,1, 56,2, 44,8. МС (ЕР): т/2 434,0 (М). Аналіз, розраховано: для С 21Н46СІМ,О».0,5Н20.0,04КСІ: С, 56,57; Н, 3,84; СІ, 8,27; М, 21,99. Знайдено: С, 56,29; Н, 3,75; СІ, 8,21; М,21,61.

Наступні сполуки виготовляли загалом згідно з вищеописаними способами, і вони призначені для наступної 65 ілюстрації певних втілень сполук згідно з винаходом: 3-(2,6-дихлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он(а-034) -Б4-

3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-035) 3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он(а-036)

З-бензил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он(а-037)

З-бутил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он(а-038)

З-морфолін-4-іл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат (а-039) 3-(3-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-040) 3-(3-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-041) 2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-3-піридин-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он (а-042) 70 З-бензил-5-флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-043)

З (4-метилпіперазин-1-іл)-2-"9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат (а-044) етиловий естер |5-флуор-4-оксо-2--9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл| оцтової кислоти (а-045) 3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-046) 3-(2-метоксифеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он(а-047) 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-флуорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он (а-048) 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бензил-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он (а-049) 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бутил-ЗН-хіназолін-4-он(а-о0550) 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3З-морфолін-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат (а-051) 3-(4-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-052).

Додаткові сполуки згідно з представленим винаходом отримали наступними способами синтезу.

Наступні інтермедіати отримали вищеописаним способом А. ! о ния а а сли ні, ій ах (8) і, й ех ТЕ з. 8 ць сс ск п; В о.

З Я Бех Й Бай Га») пол сх «-

За К - циклопропіл -

ЗЬ Кк - циклопропілметил

Зс К - фенетил за Кк - циклопентил «

Зе К - 3-(2-хлор)піридил з 70 ЗК - 4-(2-метил)бензойна кислота с За К - 4-нітробензил :з» Зп К - циклогексил

Зі К - Е-(2-феніл)циклопропіл

Додаткові сполуки згідно з представленим винаходом (а-053-0-070), що мають 15 Серцевинна структура: -І (22) - 4 5. о - с» й ДЦ. раз

Її. их. - ; и до АЛ » за Мт вв Ї т ;

З, жі В; и Я бо З. сема 00050000 бо 0-053 /|циклопропіл с рова |циклопропілметит 18.

БоБт Фет 0118

Бе (циклоленти 8. 0:ово 0-061 13-(2-хлор)піридил (в. 0р-062 |3-(2-хлор)піридил 2053 а-ометит) бешойна кисшів В. рова (циклепретя В. 065 ов аннробения В. ї5 вт (цикловют В. 0-070 | Е-(2-феніл) циклопропіл ІВ. с 7 о со (ав) «-- (Се) в. - . ит - (о) -й (ав) сб» ко 60 б5

А

Ї ю КН г. й КЕ с

Що І Ше В («в)

Е т. г су М « 3: 7 с В "з -І а АЖ, за ще о 50 х з че я НС о К ач Ж юю м у Кона :

Що аа рія во 65 в

Ї ю КН г. й КЕ с

Що І Ше В («в)

Е т. г су М « 3: 7 с В "з -І а АЖ, за ще о 50 х з че я НС о К ач Ж юю м у Кона :

Що аа рія во 65 с

Ї ю КН г. й КЕ с

Що І Ше В («в)

Е т. г су М « 3: 7 с В "з -І а АЖ, за ще о 50 х з че я НС о К ач Ж юю м у Кона :

Що аа рія во 65

Отримано згідно зі способом С, використовуючи За (100мг, 0,4ммоль), 2-аміно-б6-меркаптопурин (8Омг,

О,48ммоль) та КСО» (77мг, 0,5бммоль). Продукт очищали розтиранням у воді. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 7,89 (а,

У-0огц, 1); 7,54 (5 9-74Гц, 1); 7,34 (а, 9-8, гц, 1); 7,19 (а, 9-7,2ГЦ, 1); 6,28 (в, 2Н); 4,94 (в, 2Н); 2,70 (в, ЗН); 1,24 (а, 9У-6,5Гц, 2Н); 0,91 (8, 2Н). МС (ЕР): т/2 380 (МАН), 190.

З-циклопропілметил-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он. (а-054)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи ЗБ (З0Омг, 1,14ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (214мг, 1,2бммоль) та КСО» (189мг, 1,37ммоль). Продукт очищали розтиранням з водою, а потім перекристалізацією з

Меон. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 13,60 (рг 8, 1Н); 8,72 (8, 1Н); 8,48 (в, 1Н); 7,63 (5 9-7,8Гц, 1Н); 7,42 (а, 70 3-8,0Гц, 1); 7,28 (а, 9-7,3ГЦ, 71); 5,01 (в, 2Н); 4,11 (а, 0-6,8ГЦц, 2Н); 2,78 (8, ЗН); 1,35 (квінтет,

У-6,2Гц, 1Н); 0,44-0,59 (т, 4Н). МС (ЕР): т/2 379 (МАН), 325. 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-диклопропілметил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он. (а-055)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи ЗБ (ЗООмг, 1,14ммоль), аденін (17Омг, 1,2бммоль) та К»СО»з (189мг, 1,37ммоль). Продукт очищали розтиранням з водою, з наступною перекристалізацією від МеОН. "Н ЯМР 75 (ДМСО-йв) ш 8,21 (8, 1Н); 810 (в, 1Н); 7,52 (Б 9-7,7Гц, 71Н); 7,18-7,31 (т, ЗН); 7,06 (а, 9У-81Гц, 1Н); 5,6,8 (в, 2Н); 4,14 (а, 9-6,8ГцЦ, 2Н); 2,77 (в, ЗН); 1,34 (квінтет, 9У-6,4Гуц, 1Н); 0,45-0,60 (т, 4Н). МС (ЕР): т/2 362 (МАН), 308. 2-(2-аміно-9ЗН-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-цикло-пропілметил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он. (а-056)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи ЗБ (280мг, 1,1ммоль), 2-аміно-6-меркаптопурин (20Омг, 1,2ммоль). та КСО» (180мг, 1,Зммоль). Продукт очищали розтиранням з МеОН. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш 12,70 (бго85, 71); 7,95 (в, 1); 7,64 (5 -7,8Гц, 1); 7,44 (а, 0-7,9Гц, 1); 7,28 (а, 9-7,4Гц, 1Н); 6,41 (в, 2Н); 4,91 (в, 2Н); 4,05 (й, 9У-6,8Гц, 2Н); 2,78 (в, ЗН); 1,26-1,43 (т, 1Н); 0,36-0,56 (т, 4Н). МС (ЕР): т/2 394 (М.Н), 340. 5-метил-3-фенетил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-057)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи Зс (75Омг, 2,4ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (442мг, сч р д р У р р урину 2,6ммоль) та КоСО»з (398мг, 2,9ммоль). Продукт очищали розтиранням з водою. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш 138,61 о) (5, 1Н); 8,71 (в, 1Н); 848 (в, 1Н); 7,65 (5 9-7,7Гц, 1); 7,44 (а, 0-7,9ГЦ, 1Н); 7,16-7,35 (т, 6Н); 4,89 (в, 2Н); 4,29 (ргі, 9-7 ,9Гц, 2Н); 3,08 (г ї, 9У-7,8Гц, 2Н); 2,81 (з, ЗН). МС (ЕР): т/2 429 (М.Н), 105. 2-(2-аміно-9УН-пурин-6-ілсульфанілметил)-5-метил-3-фенетил-ЗН-хіназолін-4-он (а-058) с зо Отримано згідно зі способом С, використовуючи Зс (75Омг, 2,4ммоль), 2-аміно-6-меркаптопурин (435мгГ, 2,бммоль) та КСО» (398мг, 2,9ммоль). Продукт очищали розтиранням з водою. "Н ЯМР (ДМСО-дв) шо 12,61 о (5, 1Н); 7,95 (в, 1); 7,65 (5 9-7,7Гц, 71); 7,45 (а, 9У-7,9ГЦ, 71Н); 7,14-7.32 (т, 6Н); 6,44 (в, 2Н); 481 «-- (в, 2Н); 4,24 (гі, 9-7 ,9Гц, 2Н); 3,04 (Бгї 9У-7,8Гц, 2Н); 2,81 (з, ЗН). МС (ЕР): т/2 444 (МАН), 340.

З-циклопентил-5-метил-2-(9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он(а-059) шо

Отримано згідно зі способом С, використовуючи За (10Омг, 0,3бммоль), моногідрат б-меркаптопурину (73мМГ, Їчч

О,4Зммоль) та КоСОз (100мг, 0,72ммоль). Продукт очищали перекристалізацією з МеОН. "Н ЯМР (ДМСО-дв) і 13,62 (ргв5, 1Н); 8,77 (в, 1Н); 8,48 (в, 1Н); 7,62 (5 9-7,7Гц, 71Н); 7,42 (а, ю-7,8Гц, 2Н); 7,26 (а, 9-7 4Гц, 1Н); 5,03 (в, 2Н); 4,80 (квінтет, У-8,0Гц, 1Н); 2,76 (в, ЗН); 2,12-2,31 (т, 2Н); 1,79-2,04 (т, 4Н); 1,44-1,58 « (т, 2Н). МС (ЕР): т/2 393 (М.Н), 325. 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-цдциклопентил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он (а-060) т с Отримано згідно зі способом С, використовуючи За (10Омг, 0,Збммоль), аденін (58мг, 0,4Зммоль) та КоСОз "з (100мг, 0,72ммоль). Продукт очищали перекристалізацією з МеонН. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш 8,15 (в, 1Н); 8,11 " (в, 1); 7,52 (5 9-7,7ГЦ, 1Н); 7,16-7,31 (т, ЗН); 7,10 (а, 9-8,0ГЦ, 2Н); 5,68 (в, 2Н); 4,78 (квінтет,

У-8,3ГЦ, 1); 2,74 (в, ЗН); 2,09-2,32 (т, 2Н); 1,86-2,04 (т, 2Н); 1,68-1,86 (т,2Н); 1,43-1,67 (т, 2Н). МС (ЕР): т/: 376 (М.Н), 308,154. і 3-(2-хлор-піридин-3-іл)-5--метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он. (а-061)

Ге») Отримано згідно зі способом С, використовуючи Зе (500Омг, 1,бммоль), моногідрат б-меркаптопурину (289мг, 1,/ммоль) КСО» (262мг, 1,9ммоль). Продукт очищали розтиранням у воді. МС (ЕР): т/2 436 (МАН), 200. - 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлор-піридин-3-іл)-5--метил-ЗН-хіназолін-4-он(а-062) ав! 20 Отримано згідно зі способом С, використовуючи Зе (500мг, 1,бммоль), аденін (23Омг, 1,7ммоль) та КоСОз со (262мг, 1,9ммоль). Продукт очищали розтиранням у воді. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 8,59 (аа, 9У-1,7,4,8Гц, 1Н); 8,22(аа, 9-1,7,7,8ГцЦ, 1Н): 8,025 (в, 1Н); 8,017 (в, 1Н); 7,60-7,72 (т, 2Н); 7,35 ( 9У-82ГЦ, 2Н); 7,22 (в, 2Н); 5,12 (а, 20-17 ,ОГцЦ, 1Н); 5,02 (а, 9-17,ОГцЦ, 1Н); 2,72 (8, ЗН). МО (ЕР): т/2 419 (М.Н).

З-метил-4-(І5-метил-4-оксо-2-"9Н-пурин-6-ілсульфаніл-метил)-4Н-хіназолін-3-іл|- бензина кислота (а-063)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи ЗІ (400Омг, 1,17ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (219мг, (Ф) 1,29ммоль) та КоСО»з (226мг, 1,64ммоль). Продукт очищали перекристалізацією з МЕОН "Н ЯМР (ДМСО-йв). 8:

ГІ 13,54 (рг 85, 1Н); 8,44 (5, 1Н); 8,42 (в, 1Н);. 7,80 (в, 2Н), 7,71 (5 9У-7,7Гц, 71Н); 7,59 (а, 9-8,6ГцЦ, 1Н); 7,52 (а, 9-7,9Гц, 1Н); 7,34 (а, 0-74 НЯ, 1); 446 (а, 0-154Гц, 1Н); 4,34 (а, ю0-15,7Гц, 1); 3,17 (а, во У-4,4ГЦ, 1Н); 2,73 (в, ЗН); 2,17 (в, ЗН). МС (ЕР): т/2 459 (МАН)

З-циклопропіл-5-метил-2-"9Н-пурин-б-ілсульфаніл-метил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-064)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи За (100мг, 0,4Оммоль), моногідрат б-меркаптопурину (9Омг,

О,5Зммоль) та КоСОз (97мг, 0,7ммоль). Продукт очищали розтиранням з водою. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 8,69 (а,

У-0,8ГЦ, 1Н); 8,47 (в, 1); 7,57 (а, 9-7,9Гц, 1Н); 7,37 (а, 9у-81Ггц, 1); 7,23 (а, 9-7,3ГЦ, 1Н); 5,08 (в, 65 2Н); 3,06-3,18 (т, 1Н); 2,74 (в, ЗН); 1,14-1,36 (т, 2Н); 0,92-1,06 (т, 2Н). 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-циклопроніл-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он (а-065)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи За (100Омг, 0,4О0ммоль), аденін (94мг, 0,7ммоль) та К»СО»з (121мг, О0,88ммоль). Продукт очищали розтиранням з водою. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 8,19 (а, У-0,9Гц, 1Н); 8,09 (а, 9-1,0Гц, 71); 7,48 (5 9-7,8ГЦ, 1Н); 7,13-7,29 (т, ЗН); 7,04. (а, 9-8,1ГцЦ, 1Н); 5,74 (в, 2Н); 3,00-3,13 (т, 1Н); 2,73 (в, ЗН); 1,18-1,38 (т, 2Н); 0,94-1,09 (т, 2Н). 5-метил-3-(4-нітробензил)-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-066)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи За (200мг, 0,58ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (148мг, 0,87ммоль) та КоСОз (16Омг, 1,1бммоль). Продукт очищали розтиранням у МеОнН: "Н ЯМР (ДМСО-айв) ш 13,44 (Ббг 85, 71Н); 8,50 (85, 1Н); 8,31 (в, 1Н); 8,03 (а, 9-8,6Гц, 2), 7,58 (5 9У-7,9Гц, 1Н); 7,37 (а, 9У-8,3Гц, ЗН); 710..7,22 (0, 20-7,5ГЦ, 1Н); 5,44 (в, 2Н); 4,70 (в, 2Н); 2,6 6. (8, ЗН). МС (ЕР): т/2 460 (М.Н).

З-циклогексил-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил-ЗН-хіназолін-4-он (а-067)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи ЗП (15Омг, 0,52ммоль), моногідрат б-меркаптопурину (97мг, 0,57ммоль) та КСО» (86мг, 0,б2ммоль). Продукт очищали розтиранням у МеоН. "Н ЯМР (ДМСО-айв) ш: 13,66 (бг 85, 1); 8,82 (в, 1Н); 8,50 (в, 1Н); 7,62 (5 9-7,7Гц, 1); 7,42 (а, 2-8,0гц, 1); 7,26 (а, 9-7,3Гц, 19Н); 19 5,01 (в, 2Н); 4,11 (Бг 8, 1Н); 2,75 (в, ЗН); 2,38-2,65 (т, 2Н); 1,58-1,р90 (т, 4Н); 1,37-1,57 (т, 1Н); 0,71-1,26 (т, ЗН). МС (ЕР): т/2 407 (МАН), 325. 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-циклогексил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он (а-068)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи ЗП (15Омг, 0,52ммоль), аденін (77мг, 0,57ммоль) та КоСОз (Вбмг, 0,62ммоль). Продукт очищали розтиранням у МеоОН. "Н ЯМР (ДМСО-вв) ш 8,15 (8, 2Н); 7,54 (ї

У-7,9ГцЦ, 71Н); 7,06-7,35 (т, 4Н); 5,65 (з, 2Н); 4,09 (рг 8, 1Н); 2,73 (в, ЗН); 1,41-1,90 (т, 6Н); 0,99-1,34 (т, 4Н). МО (ЕР): т/2 390 (МАН) 308. 2-(2-аміно-9УН-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-циклогексил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он (а-069)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи Зп (150мг, 0,52ммоль), 2-аміно-б-меркаптопурин (95мг, сч ря 0О,57ммоль) та К»СО»з (8бмг, 0,6б2ммоль). Продукт очищали обернено-фазовою ВЕРХ (колонка С18 Іипа, 4,625О0мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, Го) детектор при 220). МС (ЕР): т/2 422 (МАН), 340, 170. 5-метил-3-(Е-2-феніл-циклопропіл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он. (а-070)

Отримано згідно зі способом С, використовуючи Зі та моногідрат б-меркаптопурину. Продукт очищали с обернено-фазовою ВЕРХ, (колонка С18 І па, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 220). МО (ЕР): т/: 441. (ав)

Додаткові сполуки згідно з винаходом наведено нижче разом з шляхом синтезу для сполуки Ю-071-0-118. -

Спосіб О (Се) м. « ші с ;» -І (22) - о 50 сю»

Ф) іме) 60 б5 сивив т б й ай Но ! із йе ак «Й І? Й ва

Ша Шк ак й Ел, з щ чу сей й ц ча: Щкя Є : й в тесиваввай

Рій ад Ех ня їж Ще чай й й й Ех Мо у щік їх я К-. заг. зо Как о ода Ю -

І і нд і т й Е щі са нів А с вих з-д т їв. фе Що Мі й р на ШІ / о . ТТ ко

Сипасб ЕЕ: бо ! Ї ОК Таня о: с з Б ба ов. 65 Спосіб Е спосіб

ННЯ Е зовиваьвай з у в щ. о сш: «- ;ЯщИ Ищ е ш я ; ше 3

І і то і з й з зай ; й ще в й шк вих "7 т ТТ є.

Спосіб: о ій Я Ге Г 7 ; Е Й З кн Її й Ех як я ї Й : аа ове пня ба ов. 65 Спосіб Є свьваб т й ал Я. Н огавчавай зо як ж Е; о. ї 4 о с Щ Й ч Що пе з "» Кк є ЗИ: айв ТИ зе не щ нь ши ШК ню С а тай -і І С ; ! Мі Що з фе пе ще З

Щ СЯ нн о 20 т ТТ со а " Ї як 60 Е Ї іх З Її Це чо о: рн з о ИЙ що Гах М во нн дя що Б нн ба ов. 65 Спосіб Юр: Суміш аміду 4а або 45, ЕМОС-гліцилхлориду та льодяної оцтової кислоти гріли до 1202 протягом 1-4 годин. Утворену суміш концентрували у вакуумі та очищали флеш-хроматографією для отримання захищеного циклізованого аміну. Цей матеріал об'єднували з 10 еквівалентами октантіолу та каталітичною кількістю ОВИ у ТГФ та перемішували при зовнішній температурі до витрати вихідного матеріалу, що визначали за допомогою РХ-МОС. Реакційну суміш виливали безпосередньо у флеш-хроматографічну колонку (урівноважену у СНЬСІ») та елювали 0-596о Меон/СНьсі» для отримання вільного аміну, за або 50. Сполуку 5с отримали аналогічно, використовуючи (4) ЕМОС-аланілхлорид замість ЕМОС-гліцилхлориду.

Спосіб Е: Еквімолярні кількості 5а або 56, прийнятний б-хлорпурин та СІЕА поєднували з ЕН у невеликій колбі та гріли до 802С. Реакційну суміш відстежували регулярно за допомогою РХ-МС та очищали як вказано.

Спосіб Р: Суміш аміду 4Б5, ацетоксіадетилхлорилу та льодяної оцтової кислоти гріли до 120 9С та 70 перемішували протягом 2 годин. Охолоджену реакційну суміш фшьтрували та тверді продукти промивали

СНоСІ» для отримання циклізованого ацетату як білого твердого продукту. Цей матеріал об'єднували з К»СОз у водному метанол та перемішували протягом одної години, далі концентрували у вакуумі. Утворені тверді продукти розтирали з водою для отримання ба як білого твердого продукту. г с що у ; с Ний

ОО | | щі іш 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-2-КУ9Н-пурин-б-іламіно)-метил|-ЗН-хіназолін-4-он. (а-072)

Отримано згідно зі способом Е, використовуючи 55 (5Омг, 0,165ммоль) та б-хлорпурин (26бмг, 0,165ммоль) у 1 о мл ЕЮН. Через 5 діб реакційну суміш очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор, при 220А). "Н

ЯМР (ДМСО-й5) р: 12,99 (рг 8, 1Н); 8,14 (Бг 85, 1Н); 8,12 (в, 1Н); 7,85 (а 9У-5,7, 81Гц, 1Н); 7,68-7,79 «9 (т, ЗН); 7,57 (5 9У-62Гц, 1); 7,57 (а, 9У-7,игц, тн); 7,50 (а, О-81гц, 1Н); 7,35 (ад, 9-8,4,10,7ГцЦ, 1); 4,15-4,55 (т, 2Н). МС (ЕР): т/2 422 (М.Н), 211. о «- зв , М шк ще ї- ! я п Ж 2 к

У: той У

ОД. їе че

Ф ж 2-((2-аміно-9Н-пурин-6-іламіно)метил|-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он (а-074) - Отримано згідно зі способом Е, використовуючи 55 (5Омг, 0,1б65ммоль) та 2-аміно-б-хлорпурин (28мгГ, о 50 0,165ммоль) у їмл ЕН. Через 5 діб реакційну суміш очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,625О0мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, с» детектор, при 220А). "Н ЯМР (ДМСО-йв) ш 12,13 (г 8, 1Н); 7,86 (а 9-5,6, 8,2Гц, 1Н); 7,76-7,83 (т, 2Н); 7,68 (рго8, 1); 7,61 (5 9-5,7гц,1Н); 7,61 (а, 9-7,2Гц, 1); 7,53 (а, 9-8,2Гц, тн); 7,35 (да, 9-82, 10,9Гц, 1Н); 5,66 (Бг 5, 2Н); 4,164,50 (т, 1Н); 4,09 (ад, У-5,3Гц, 2Н). МС (ЕР): т/2 437 (МАН), 219. , С. : Й -Я ю Я Б. 65 | і, і-й

5-метил-2-КУЕ-пурин-6б-іламіно)метил|-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-071)

Отримано згідно зі способом Е, використовуючи б-хлорпурин (11мг, 0,072ммоль) та 5а (20мг, 0,072ммоль).

Через 5 діб реакцію гасили водою та утворену суспензію фільтрували. Тверді продукти очищали за допомогою

ВЕРХ (колонка С18 І ипа, 4,6250мм, 4,/мл/хвилин, 10-7595 ацетонприл/вода протягом 15 хвилин, 10090 ацетонприл протягом 18 хвилин, детектор при 220А). "Н ЯМР (ДМСО-ав) ш 12,98 (Бг 8, 1Н); 8,14 (Бг 58, 1Н); 8,10 (8, 1Н); 7,58-7,79 (т, 2Н); 7,37-7,48 (т, 4Н); 7,26-7,36 (т, 2Н); 3,93-4,39 (т, 2Н); 2,75 (в, ЗН); 2,18 (85, ЗН). МО (ЕР): т/2 398 (МАН), 199. то з СІ и «В | Щ ї Й з я і А

С

І, Що 2-К2-аміно-9УН-пурин-6-іламіно)метил|-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-073)

Отримано згідно зі способом Е, використовуючи Ба (189мг, 0,677ммоль) та, 2-аміно-б-хлорпурин (115мг, с 0,677) у Змл ЕЮН. Через З доби реакційну суміш фільтрували для видалення надлишку пурину та фільтрат очищали за допомогою ВЕРХ (С18 І ипа колонка, 4,625Омм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 о) хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 220А) для отримання 7мг продукту як сіль ТЕА. "Н

ЯМР (ДМСО-йдв) и: 8,88 (Бго8, 1Н); 8,21 (8, 1Н); 7,71 (Б 9-7,7Гц, 1Н); 7,45-7,56 (т, 2Н); 7,38-7,44 (т,

ЗНУ; 7,35 (а, 9-7,5ГЦ, 1Н);7,30 (рг ов, 1Н); 4,40 (ай, о-4,5,17,5Гц, 1); 4,27 (да, 9-53, 17,4Гц, 1); 2,75 «с (8, ЗН); 2,0 9 (в, ЗН). МС (ЕР): т/2 413 (МАН), 207, 163. о а. Б , - :з» ік «7: з й М - 2-К2-флуор-9Н-пурин-б-іламіно)метил|-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-076) о 20 Отримано згідно зі способом Е, використовуючи ба (20мг, 0,072ммоль) та 2-флуор-6б-хлорпурин (16бмг, 0,094ммоль) у їмл ЕЮН. Через 18 годин реакційну суміш очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І цпа, с» 4,625О0мм, 4,7мл/хвил., 10-75906 ацетонприл/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 2202) та далі перекристалізовували з ЕН для отримання 14мг продукту як жовтої твердої речовини. ІН ЯМР (ДМСО-ав) ц: 13,12 (Бг 8, 1Н); 8,40 (рБго5, 1); 8,15 (в, 1Н); 7,66 (5 У-7,И7Ггц, 1); 59 7,35-7,49 (т, 4Н); 7,31 (0, 9-7,2ГЦ, 1Н); 4,00-4,22 (т, 2Н); 3,17 (в, 1Н); 2,74 (в, ЗН); 2,18 (в, ЗН). МС

ГФ) (ЕР): т/2 416 (МАН), 208. іме) 60 б5

70 " ЩЕ : У. т (2-хлорфеніл)-диметиламіно-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он(а-075) 0-015 (100мг, 0,228ммоль) об'єднували з гідроксидом амонію (28-3095, їмл) у ДМФ (2мл) та гріли до 80260.

Через 2 доби реакційну суміш очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-7590 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 220 29,) для отримання продукту як жовтої твердої речовини, приблизно 2мг. ІН ЯМе (ДМСО-д5) ш: 13,52 (рг в, 1Н); 8,46 (5, 18); 8,42 (в, 1НК-7,69 (аа, 0-2,1,7,3Гц, 71Н); 7,62 (аа, -1,6,7 Гц, 1Н); 7,61 (5 9-8,0ГцЦ, 1); 7,37-7,48 (т, 2Н); 7,05 (а, 90-7,9Гц, 1Н); 6,96 (а, 9-7,8Гц, 1Н); 432-4,45 (т, 2Н); 2,80 (в, 6Н). МО (ЕР): т/2 464 (МН), 232. й в: | Ге

Е Ії "ї о

І Е с ц с

З Кк Уч («в») | НЕ Я ї- "ее: Й зв шт, й в. я Й "г МУ К. У й Й Щ ще дове, Я ш

СА к: зійннния є еВ «

М гм ші "з 5-(2-бензилоксіетокси)-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-078) " До розчину 2-бензилоксіетанолу (0,3мл) у ДМФ (1,0мл) додавали Ман (5Омг, 2,08ммоль). Після перомішування протягом 5 хвилин, 0,5мл додавали до розчину ІС-87185 (5Омг, 0,114ммоль) у безводному ДМФ (0,75мл). Реакційну суміш гріли до 502С та перемішували протягом З діб. Очистка за допомогою ВЕРХ (колонка - С18 І опа, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18

Ф хвилин, детектор при 2202,), дала продукт як гетерогенну тверду речовину, 150мкг. МС (ЕР): т/2 571 (МАН), 481. о є Ше ку Ф з її; я бо а зн, ї їх й по р , а 65 і м 2

3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-ілметиловий естер б-амінопурин-9-карбонової кислоти (а-079)

До розчину ЗЬ (20мг, 0, 0ббммоль) у СНоСіІ» (500мкл) при 09С додавали фосген (2М/толуол, Збмкл, 0,072ммоль), а потім аденін (10мг, 0,072ммоль) та ОІЕА (25мкл, 0,145ммоль). Реакційній суміші давали досягти зовнішньої температури та перемішували протягом 8 діб. Очистка за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,625Омм, 4,7мл/хвилин, 10-75906 ацетоньітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 2202) дала продукт як суміш. "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 11,04 (Бг 5, 1Н); 8,61 (в, 1Н); 8,40 (в, 1Н); 7,85-7,95 (т, 1Н); 7,76 (аа, 9-54,9 ,6ГЦц, 1); 7,70-7,78 (т, 1Н); 7,52-7,63 (т, ЗН); 7,38 (Й 9-83, 70. .10,6ГцЦ., 1Н); 4,76-4,89 (т, 2Н). МО (ЕР): т/2 466 (МАН), 331, 305 за є ДЕ ак. Є . и | « : ! І пі ИЙ С ух Кс ДІ: й р | се й

В / Е- 7 в Ше 8 со зо КЯ. о

ІМ-ІЗ-(2-хлорфеніл)-5-флуор-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолін-2-ілметил|-2-(9Н-пурин-б-ілсульфаніл)-ацетамід (а-077) «- (9Н-пурин-б-ілсульфаніл)-оцтову кислоту (бЗмг, 0,29бммоль), 565 (108мг, 0,35бммоль), ЕОС (б8мг, с 0,355ммоль), НОВТ (48мг, 0,355ммоль), БІЕА (б2мкл, 0,355ммоль) та ДМФ (1Імл) поєднували у колбі та перемішували при зовнішній температурі протягом одної години. Реакційну суміш розбавляли Е(ЮАс (20мл) та - промивали розбавленим розсолом (21Змл). Органічну фазу концентрували у вакуумі та хроматографували у суміші 590 МеоОн/СНЬСі»о для отримання 9Імг продукту як в'язкої, персикового кольору піни. "НО ЯяМмеР (ДМСО-ар) ш 12,88 (рго8, 1Н); 8,72 (в, 1Н); 8,62 (6 9-5,00Гц, 71Н); 8,49 (в, 1Н); 7,88 (й 9-56, 82Гц, « 1НУ; 7,73-7,78 (т, 1); 7,67-7,72 (т, 1Н); 7,57-7,65 (т, 2Н); 7,38 (а, 9-8,1Гц, 1Нн); 7,36 (ад, 9-83, 111ГЦ, З п 40 1Ну; 4,11-4,24 (т, 2Н); 3,96 (ад, 9-5,0, 17,4Гц, 1Н); 3,78 (44, 9-5,2, 17,4ГЦц, 1Н). МС (ЕР): т/2 496 (М.Н), 248.

Кіш жан ї ет - Ж х шк й с» ком. 2-(1--2-флуор-9Н-пурин-6б-іламіно)етил|-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-080) іФ) Отримано згідно зі способом Е, використовуючи 5с (5Омг, 0,17ммоль) та 2-флуор-б-хлорпурин (З5мг, ко О,204ммоль) у 1,2мл ЕЮН. Очистка за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І шпа, 4,625Омм, 4,7мл/хвилин, 10-7590 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 220 г) дала два 60 атропізомери як білі тверді продукти. Дані для одного з них такі: "Н ЯМР (ДМСО-дв) ш: 8,48 (г а, У-6.4Гц, 1Н); 8,17 (в, 1); 7,69 (5 9-7,8Гц, 71); 7,53 (а, 9-7,8Гц, 1); 7,44 (а, о0-7,6Гц, 2); 7,33 (а, 9-7 2Гц, 2); 7,07 (рг Б 0О-7,2Гц, 1Н); 4,80 (рг ої 9-6,8ГЦ, 1Н); 2,74 (в, ЗН); 2,09 (в, ЗН); 1,38 (а, 9-6,7ГцЦ, ЗН).

МС (ЕР): т/2 430 (МАН), 215. б5

ЩЕ в и 17 і о. - К дян і рівно: їх йо Кен яй шо

І "я І 5-метил-2-11-(9Н-пурин-б-іламіно)етил/|-3-о-толіл-Н-хіназолін-4-он (а-081)

Отримано згідно зі способом Е, використовуючи 5с (50мг, 0-17ммоль) та б-хлорпурин (32мг, 0,204ммоль) у 1,2мл ЕН. Очистка за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,625О0мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 2202) дала два атропізомери як жовті тверді продукти. Дані для одного з них такі: ІН ЯМР (ДМСО-йв) ц: 8,3 9 (рг 85, 1Н); 8,34 (в, 1Н); 8,18 (в, 183; 7,71 (ф 9-7,7Гц, 71Н); 7,56 (а, 2-7,9Гц, тн); 7,49 (а, 9-6,9Гц, 1); 7,28 -7,43 (т, ЗН); 7,20 (бБг в, 1Н); 5,06 (Бг 5, 1Н); 2,73 (в, ЗН); 2,04 (в, ЗН); 1,51 (а, 9-6,6Гц, ЗН), МС (ЕР): т/2 412 (МАН) 206. почти: те тв х с ! 8 СІ ; ш в; дені о диб ї я й зай і» таж ог и ий й о й дана осн СІЙ й ОО «В зн В й -аї ме) пе Бе. Я й | Щ НИ: ж; дм Ж»

Наступні сполуки згідно з представленим винаходом (4-082-0-109) отримували способом С, використовуючи м 2-хлорметил-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (10мг), прийнятний нуклеофіл ХН (20мг, надлишок) та карбонат калію (1Омг) у ДМФ (0,25мл). Реакційну суміш перемішували 16 годин при кімнатній температурі, гасили водою та сирий твердий продукт збирали фільтруванням та сушили на повітрі. Сирий матеріал розчиняли у О0,бмл ДМСО та очищали обернено-фазовою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода « 20 протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 220 г). Прийнятні фракції з с концентрували у вакуумі, одержавши кінцеві продукти. 2-(6-диметиламінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-082) :» сх вн з Ха У

Ге) а дн о сіння Я с»

Вихід: 8,мг.

ТН яЯМР (З00МГЦц, адм) ш: 8,13 (8, 1Н), 8,11 (в, 1Н), 7,60 (5 9-7,8Гц, 1Н), 7,54-7,38 (т, 4Н), 7,30 вв (а, 9-7,АГц, 1), 720 (а, 9-81 гц, 1), 5,11 (а, 9-17,4ГЦ, 1), 4,76 (а, 9-17,4ГЦ, 1), 3,33 (в, 6Н), 2,73 (5, ЗН), 2,20 (5, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-426 (М--1). о Що ше є х : ці. -йі ра 65 Вихід: 3,Змг

ТН яЯМР (З00МГЦц, а-ДдМсСО) шо 12,06 (в, 1Н); 8,12 (в, 1Н); 7,60 (5 9-7,8Гц, 1Н); 7,55-7,38 (т, 4Н),

7,30 (а, 0о-74гц, тн); 7,15 (а, 9-7,9Гц, 1), 5,26 (а, 9-17,4ГуЦ, 1Н), 4,94 (а, 0-17,4ГЦ, 1), 2,73 (в, ЗН), 2,32 (8, ЗН), 2,24 (в, ЗН). Алкілування в позиції М пурину визначено довільно на базі зсуву сигналу метиленових протонів по ходу внаслідок впливу карбонілу, ІК МС (ЕР позит.) т/2-413 (М 1). 5-метил-2-(2-метил-б-оксо-1,6-дигідро-пурин-9-ілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-084) ю Ж МК Ов ши й не шу

Що

Виділено з тої ж реакційної суміші, що 0-083. Вихід: З бмг. "Н ЯМР (З00МГЦ, ас-ДМСО) 12,17 (8, 1Н), 7,96 (з, 1Н), 7,63 (5 9-7,8Гц, 1Н), 7,57-7,39 (т, 4Н), 7,32 (а,

У-7,4Гц, тн), 7,26 (а, ю9-8,1гц, 1Нн), 5,08 (а, 0-17,2Гц, 1), 4,70 (а, ю0-17,2ГЦ, 1), 2,73 (5, ЗН), 2,27 (в,

ЗН), 2,17 (в, ЗН). 1 К МС (ЕР позит.) т/2-413 (М'-1). 2-(амінодиметиламінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-085)

У ак но: МНИХ сч

ШИ що - . Кк : о: че у

Ге: п со

Вихід: 6б,7мг. о "ІН ЯМе (З00МГЦц, ас-ДдМСо) ш: 7,66 (в, ТНО, 7,61 (й, 9-7,8Гу, 1Н), 7,55-7,40 (т, 4Н), 7,32-7,26 (т, 2Н), 6,74 (в, 2Н), 4,94 (0, 9-17,2Гц, 1), 4,63 (0, 9-17,2Ггц, 1), 4,63 (й, 9-17,2Гц, 1), 2,97 (в, 6Н), 2,73 (в; (77

ЗН), 2,17 (в, ЗН), 2,08 (85, ЗН). І К МС (ЕР позит.) т/2-441 (М--1). Ге) 2-(2-аміно-9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а4-086) : Б Ще й й т: вия

Кх ї і. ' 2 ще ші с з вія ;» А

Вихід:9,5мг. -І ТН яЯМР (З00МГЦц, а-ДдМсСО) ш: 12,54 (в, 1Н), 7,89 (в, 1 Н), 7,69 (5 9У-7,8Гц, 71), 7,51 (а, У-68,оГц, б 13, 7,51 (а, 9-8,0Гц, 1), 7,43 5 О-39ГЦ, 1Н), 7,34-7,26 (т, 4Н), 6,16 (в, 2Н), 4,32 (квартет АВ, у-14,8ГЦ, 8"-23,7), 2,74 (в, ЗН), 2,09 (в, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-430 (М'-1). - 2-(4-аміно-1,3,5-триазол-2-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-087) й і о Божко жі "йЙйЬ;7

ГФ) Шь й т 7

Вихід: 5,вмг. 60 "НН яЯМе (З00МГгЦц, а-дмМсСо) ш: 8,10 (в, 1Н), 7,70 (5 9-7,6Гц, 1Н), 7,58 (в, 1Н), 7,52 (9, У-8,0Гуц, 1Н), 7,48-7,26 (т, 6Н), 4,08 (в, 2Н), 2,73 (в, ЗН), 2,09 (в, ЗН). І.К МС (ЕР позит.) т/2-391 (М'1). 5-метил-2-(7-метил-7Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (4088) б5

Пец й: :

Ж : | тя то Вихід: З,мг. "НН яЯМе (З00МГгЦц, а-дмМсСо) ш: 8,52 (8, 1Н), 8,49 (в, 1Н); 7,70 (5 9-7,8Гц, 1Н), 7,50 (9, У-7,8Гуц, 1Н), 7,45 (а, 9-7,1Гц, 1), 7,35-7,20 (т, 4Н), 4,41 (квартет АВ, ддв-15,3Гц, 5М-19,2Гц), 4,08. (в, ЗН), 2,73 (в, ЗН), 2,12 (в, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-406 (М'-1). 5-метил-2-(2-оксо-1,2-дигіцро-піридин-4-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-089)

М лк; тест яв чні Я

ЖЕ й «В

Ще

М сч

Ку о

Вихід: 2,4мг.

ТН яЯМР (З00МГЦц, абс-ДдМсО) ш: 11,49 (в, 1Н), 7,70 (5 9-7,8Гц, 1), 7,60 (р, 9У-6,0Гц, 1), 7,53-7,48 (т, 2Н), 7,46-7,28 (т, 4Н), 6,31 (0, 9-6,7ГЦ, 1), 4,05 (в, 2Н), 2,73 (8, ЗН), 2,12 (в, ЗН). ІВ МС (ЕР позит.) т/2-391 (М-н1). о 5-метил-2-пурин-7-ілметил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-090) «- «у й - й 1, да,

Ь у Є й «

Ше ай т с . "» "ІН яЯМР (З00МгЦц, а-дМсСо) ш: 9,04 (в, 1Н), 8,97 (в, 1Н), 8,48 (в, 1Н), 7,65-7,54 (т, 2Н), 7,53-7,39 (т, п

ЗНУ), 7,31 (а, 0-74гуц, тн), 7,13 (а, о-8,0Гц, 1), 5,31 (а, 9-17,6ГЦ, 71Н), 5,16 (а, 9-17,6ГЦ, 1Н), 2,73 (в,

ЗН), 2,09 (в, ЗН). Алкілування у позиції М пурин визначали за посиленням МОЕ між протоном пурину у позиції б -І 75 та метиленовими протонами на лінкері між пурином та хіназоліноновими групами. ЇК МС (ЕР позит.) т/2-383 (Мт). (Ге) 5-метил-2-пурин-9-ілметил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-091) - ж | й « ЩІ л ни Ше... Й

Фо в: ШИ а, й . й . в ї Я г

М нити: Я інт я й юю З тої ж самої реакції, що дала 0-090. Н ЯМР (З00МГц, а6-ДМСО) р: 9,17 (в, 1Н), 8,86 (в, 1Н), 8,55 (в, 13), 7,59 (5 9-7,8ГЦ, 1), 7,55-7,42 (т, 4Н), 7,30 (а, о-7,4Гц, 1), 7,13 (а, 9-8,0ГЦ, 71), 5,26 (а,

У-17,5ГЦц, 7Н), 4,92 (а, 0-17,5ГЦ, 1), 2,73 (8, ЗН), 2,19 (в, ЗН). Алкілування в позиції МУ пурину 60 підтверджено втратою посилення МОЄ між протонами пурину у позиції б та лінкерними метиленовими протонами.

ЇК МО (ЕР позит.) т/2-383 (М'-1). 5-метил-2-(9-метил-9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-092) б5 в! се х В; Й 70 ння "НН яЯМе (З00МГгЦц, а-дмМсСо) ш: 8,52 (8, 1Н), 8,42 (в, 1Н), 7,69 (5 9-7,7Гц, 1Н), 7,50 (9, У-8,0Гуц, 1Н), 7,44 (а, 90-7,6Гц, 1), 7,36-7,27 (т, 4Н), 4,38 (квартет АВ, Одв-15,5Гц, 5М-21,0Гц), 3,80 (в, ЗН), 2,73 (в, ЗН), 75.22.12 (в, ЗН). ЇК МС (ЕР позит.) т/2-429 (М). 2-(2,6-діамінопіримідин-4-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-093) 20 бі ка Кк ся

Ка Щоб 1: с 25 И. (5) "НН яЯМе (З00МГгЦц, а-дмМсСо) ш 7/7О (Б о-7,7гц, 1Н), 7,54 (а, 9-8,0Гц, 1Н), 7,45-7,27 (т, 5Н), 6,22 (Бг 8, 1Н), 5,80 (Бг 5, 1Н), 3,99 (АВ квартет, уУдв-14,6Гц, 5М-26,9Гц, 2Н), 2,73 (8, ЗН), 2,0 8 (в, ЗН). ІК МО (ЕР со 30 позит.) т/2-405 (М.1). 5-метил-2-(5-метил-/1,2,4Атриазоло|1,5-а|піримідин-7-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-094) (ав) т р ї о Й 35 - п с. й ва ше ей ч- «й ящик, ї й ні че 40 -и не с "з ТН ЯМР (З00МГЦ, а2-ДМСО) р: 8,57 (в, 1Н), 7,73 (5 9-7,8Гц, 1Н), 7,55-7,35 (т, 4Н), 7,18 (в, 1Н), 427 (5, 2Н), 2,74 (8, ЗН), 2,55 (в, ЗН), 2,08 (в, ЗН). І К МС (ЕР позит.) т/2-429. (М--1). 5-метил-2-(2-метилсульфаніл-9УН-пурин-6-ілсульфаніл-метил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-095) - гбісбех і шк зах | тк йог Б; й Щ бю» Ж 0:

Ж Ше 7 сіні "ІН яЯМР (З00МгЦц, а-дМсСо) ш: 13,30 (8, 1Н), 8,29 (в, 1Н), 7,72 (5 9У-7,6Гц, 1Н), 7,54 (а, У-7,8Гуц, 1Н), (Ф) 7,47 9а, 9-6,3ГЦ, 1Н), 7,38-7,26 (т, 4Н), 4,34 (квартет АВ, дв-16,1Гц, 5М-23,6ГцЦ, 2Н), 2,74 (8, ЗН), 2,32 (в, ка ЗН), 2,10 (5, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-461 (М'1). 2-(2-гідрокси-9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-096) 60 б5 вач - чл / Ж ; у і;

ТН яЯМР (З00МГЦц, ас-дМСО) ш 8,08 (в, 1Н), 7,69 (5 9У-7,8Гц, 1Н), 7,50 (Бга, У-68Гц, 2Н), 7,33-7,50 (т, 4Н), 4,28 (квартет АВ, ддв-15,5ГцЦ, 5и"-21,3ГцЦ, 2Н), 2,74 (в, ЗН), 2,12 (в, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-431 (М'1). 5-метил-2-(1-метил-1Н-імідазол-2-ілсульфаніл-метил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-097) хв фу ! «й «я я й

ТН ЯМР (З00МГЦц, 4д2-ДМсСО) р: 7,691, 9-7,8Гц, 1Н), 7,46-7,37 (т, БН), 7,32 (а, 9-7,3ГЦ, 1Н), 7,20 (а,

У-1,0Гц, 1Н), 6,48 (а, 9-1,0Гуц), 3,83 (квартет АВ, ддв-15,0ГЦ, 5"-18,8ГЦ, 1Н), 3,55 (в, ЗН), 2,73 (в, ЗН), 2,09 с г (8, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-364 (М'н1). 5-метил-3-о-толіл-2-(1Н-(1,2,4|. триазол-3-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он(а-098) о

Ж Ї вАЯй і "у чо о і Е - ї КЕ іх ї- "ІН яЯМР (З00МгЦц, а-дМсСо) ш: 13,98 (8, 1Н), 8,47 (в, 1Н), 7,70 (6 9У-7,6Гц, 1Н), 7,49 (а, У-7,9Гц, 1Н), 7,44-7,31 (т, 5Н), 4,04 (квартет АВ, 2-15,5ГЦ, 5и"-19,1ГЦ, 1Н), 2,74 (в, ЗН), 2,10 (в, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) « т/2-364 (М'-1). 2-(2-аміно-6-хлорпурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он(а-099) - с не. що що: з М Я

ЧЕ о; й ап; ще с Що - В - ЩЕ / во зай З (о) 6 гій й "а я т й шо Й ї І о а. с с» ЇК МО (ЕР позит.) т/2-432 (М'-1). 2-(6-амінопурин-7-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-100) ббірнть не. (Ф) ялуди й, й щі. З бо й. т ця. тн яЯМР (З00МГЦц, аб-ДМСО) ш 8,19 (в, ЗН), 7,66 (5 -7,8ГЦ, 71), 7,59-7,43 (т, 5Н), 7,34 (а, 65 9-7 4АГгЦ,-1Н), 7,23 (а, У-8,О0ГЦ, 1Н), 6,90 (в, 2Н), 5,21 (квартет АВ, Одв-17,4Гц, 6"-221ГцЦ, 2Н), 2,72 (в, ЗН), 1,93 (8, ЗН). Алкілування в позиції М пурину підтверджено посиленням МОЕ між наступними протонами: 1) протонами екзоциклічного аміну та метиленовими протонами; 2) протонами екзоциклічного аміну та толуїлметиловими протонами. І К МС (ЕР позит.) т/2-398 (М 1). 2-(7-аміно-І,2,3-триазоло|4/5-4|Іпіримідин-3-іл-метил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-101)

Вірі в 4 т. | ТЯ : ке Й ще ву

ТН яЯМР (З00МГЦц, ас-дМСО) ш 8,43 (рго8, 1Н), 8,19 (в, 1Н), 8,10 (Бг 85, 1Н), 7,62 (5 9-7,8Гц, 1Н), 7,49-7,28 (т, 5Н), 7,22 (а, 9-81Гуц, 71Н), 5,49 (а, 0-17,0Гц, 1), 5,19 (а, 9-17,0ГЦ, МН), 2,73 (в, 1Н), 2,11 (85, ЗН). Алкілування в позиції МУ пурину визначено за подібністю до спектру ЯМР 0-030, 1К МС (ЕР позит.) т/72-399 (М.-1). 2-(7-аміно-1,2,3-триазолої|4,5-4|піримідин-1-іл-метил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-102) що м. -Щ... В мій й о

Ха: ре ЧЕ ж: Ш;, Ге.

І й з й Ге) їй Шк (в)

ЖИ І «--

З тої ж реакційної суміші, що 0-101. «со "ЯН яЯМР (З00МГЦ, адм) ш 82,7 (8, 1Н), 8,20 (рг 85, 1Н), 8,05 (Бг 85. 1), 7,70 (5 9-7,8Гц, 1Н), 3 741-126 (т, 6Н), 5,61 (квартет АВ, У-16,0Гц, 8"-20,7ГцЦ, 2Н), 2,75 (в, ЗН), 1:98 (в, ЗН)). т

Алкілування в позиції М пурину визначено за подібністю до спектру ЯМР 0-100.

ЇК МО (ЕР позит.) т/2-399 (М'-1). 2-(6-аміно-9Н-пурин-2-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (д4-103) « с спри Ж. шк о, с х ї ре Д їі й зай що Е 7 ; га о 20 "ІН яЯМР (З00МгЦц, а-дМсСо) ш 12,62 (8, 1Н), 7,93 (в, 1Н), 7,69 (6 9-7,7Гц, 1Н), 7,51 (а, У-8,1Гу, 1Н), (с 7,42 (аа, 20-7,6,1,7Гц, 1Н), 7,35-7,15 (т, 6Н), 4,12 (квартет АВ, Одв-14,5Гц, 6и"-18,2Гц, 2Н), 2,73 (8, ЗН), 2,10 (в, ЗН).

ЇК МО (ЕР позит.) т/2-430 (М'-1). 2-(2-аміно-б6-етиламіно-піримідин-4-ілсульфаніл-метил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-104)

Ф) іме) 60 б5 задо 70 . як -

Щі "НН яЯМе (З00МГгЦц, а-дмМсСо) што (6 9-7,8гц,. 1), 7,53 (а, 9У-8,0Гц, 1Н), 7,44-7,31 (т, 5Н), 6,69 (Брг 8, 1), 5,83, (рг 8, 2Н), 5,61 (в, 1), 4,03 (а, 0-14,6ГЦц, 1Н), 3,95 (а, 2-14,6ГЦ, 1Н), 3,22-3,11 (т, 2Н), 2,73 (в, ЗН), 2,08 (в, ЗН), 1,06 (І, 9-7 1Гц, ЗЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-433 (М'1). 2-(3-аміно-5-метилсульфаніл-1,2,4-триазол-1-іл-метил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-105)

Хе оо г 29 "я ій й о "К ЩЕ зує Фо

Вихід: 5,Омг. о

ТН яЯМР (З00МГЦц, а-меон) ш 7,67 (5 9У-7,8ГЦ, 71), 7,55-7,37 (т, 4Н), 7,35-7,27 (т, 2Н), 477 (й, - -17,1Гц, 1Н), 4,60 (а, 9-17,1ГцЦ, 1Н), 2,80 (в, ЗН), 2,43 (в, ЗН), 2,14 (в, ЗН). «со

ЇК МО (ЕР позит.) т/2-393 (М'-1). 3 2-(5-аміно-3-метилсульфаніл-1,2,4-триазол-Тілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-106) в.

Е 20 грн Ї й « а. Прощцї п с й ;» с за що 15 | Мн -І Вихід: О,бмг.

Виділено з тої ж реакційної суміші, що О-105.

Ме ТН яЯМР (З00МГЦц, а,-меон) ш: 7,67 (Б 9У-7,6ГЦ, 1), 7,50-7,24 (т, 6Н), 4,83 (а, 9-16,5Гц, 1Н), 4,70 (а, - -16,5ГцЦ, 1Н), 2,79 (в, ЗН), 2,47 (в, ЗЗН), 2,14 (в, ЗН) ІК МС (ЕР позит.) т/2-393 (М'-1). о 50 б-метил-2-(б-метиламінопурин-9-ілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-107) св ЗІ й г сл

В 2 щ.

ГФ) дей р ре? ка во ше

Вихід: 5,Омг

ТН яЯМР (З00МГЦц, а,-меон) ш: 8,17 (8, 1Н), 8,03 (в, 1Н), 7,54-7,43 (т, 4Н), 7,31-7,23 (т, 2Н), 5,14 (а, -17,5Гц, 1Н), 4,90 (а, 9-17,5ГцЦ, 1Н), 3,14 (Бг 5, ЗН), 2,79 (в, ЗН), 2,22 (8, ЗН). 65 ЇК МО (ЕР позит.) т/2-412 (М.-1). 2-(6-бензиламінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-108)

п ро з й

Ах / у з. ї т

Ки -К Н ик - то Що. Ф. шк й ОДН В і і:

Вихід: 6б,7мг. 75 ТН ЯМР (З00МГЦ, а,-Меон) ш: 8,13 (в, 1Н), 8,04 (в, 1Н), 7,58 (6 9-7,8Гц, 1Н), 7,51-7,21 (т, 11), 515 (0, 9-17,5ГцЦ, 1Н), 4,91 (а, 9-17,5ГЦ, 1Н), 4,83 (в, 2Н, пік під НО), 2,79 (в, ЗН), 2,22 (в, ЗН) ІК МС (ЕР позит.) т/2-488 (М'-1). 2-(2,6-діамінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он (а-109) с. Бен ме Кк. п ; ще І | А т пк

НН щі 2. о

М шо ШИ

Подвійні кількості усіх реагентів. Вихід: 14мМг о "ЯН яЯМР (З00МГЦ, адм) ш 8,53 (г 8, 2Н), 8,01 (в, 1Н), 7,64 (Б 2-7,8Гц, 1Н), 7,53-7,40 (т, 4Н), «-- 7,33 (а, о-74гц, 1), 7,27 9а, 9-7,9Гц, 1Н), 4,96 (а, 0-17,5ГЦ, 71Н), 4,64 (а, 0-17,5ГЦ, 71), 2,74 (в, ЗН), 2,17 (в, ЗН). І КМС (ЕР позит.) т/2-413 (М'-1). іш

Сполуки 0-110-0-115 наступної загальної структури отримано з наступних інтермедіатів Е-1-Е-3. ч- в є Ше.

Ж Що ій л т к ; (я ; -І пи а, с-м о З-метил 2-09 Ненурни: б-іпсуньфаніяметилі- З, Іхбензоковхіней-ев: ав) ян нео ке сій ще й де Не ще ц І І "й ча дз ніс ДЯ й шо й ко и «вм

Й Б ч ; я 60 я 5-метил-2-"9Н-пурин-6б-ілсульфанілметил)-3,1-бензоксазин-4-он б5 в є Ше. ї ще т о Щ Й й чен лі

Ше й о 1 Я 1 я

А 5 й іт - -к В :

Ів що. о Ба о 0 БІ 00 то сі. я - Я я ШЕ ! й пік ря не ЧАК М . ру ШК щ Не о

Етап 1. Суспензію б-метилантранілової кислоти (2г, 13,2ммоль) у хлорацетилхлориді (12мл, великий надлишок) перемішували при 1152 у герметичній колбі протягом 30 хвилин. Утворений розчин охолоджували до кімнатної температури та обробляли ефіром (приблизно бмл). Після охолодження при 4 С протягом ночі, со зо утворений кремовий осад збирали фільтруванням, промивали ефіром та сушили у вакуумі, одержавши хлор-інтермедіат (1,39г, 50965). о

ТН ЯМеР (З00МГЦц, СОСІЗз) ш: 7,67 (Б 9У-7,8Гц, 1), 7,46 (а, 9-7,9Гц, 1Н), 7,35 (а, 9-7,6ГЦ, 1Н), 4,39 (6, - 2Н), 2,81 (85, ЗН). ІК МО (ЕР позит.) т/2-5210, (М--1). со

Етап 2. Суміш хлор-інтермедіагу (5Омг, О0,25ммоль), моногідрату б-меркаптопурину (43мг, 0,25ммоль) та карбонату калію (25мг, 0,25ммоль) у сухому ДМФ (0,5мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 30 - хвилин. Суміш виливали у етилацетат (20мл) та увесь нерозчинний матеріал відфільтровували та відкидали.

Фільтрат концентрували у вакуумі для видалення усього етилацетату та залишок обробляли ефіром, для отримання світло-оранжевого осаду. Осад збирали фільтруванням, промивали ефіром та сушили у вакуумі для « отримання інтермедіату Е-1 (41мг, 5190)

ТН ЯМР (З00МГЦ, а6-ДМСО) п: 8,64 (в, 1Н, 8,39 (в, 1Н), 7,73 (5 9-7,8Гц, 1Н), 7,44-7,37 (т, 2Н), 4,69 в) с (5, 2Н), 2,69 (5, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-326 (М'-1). з» Інтермедіат Е-2 - з мир дя и й и і

Є Готьє, І (є) ча Це г -- щі жи й з У т й Щ й їй т ТЗ чі. т. ша й я й Ж р. Що мк те Шк З й же ГЕ н Б ; . ча ж «оо І М о М. ку ї, че со села

Фе й Й :

Інтермедіат Е-2 о Розчин 2-нітроацетанілщу (1,0г, 5,бммоль) у ЕЮН продували азотом, обробляли РЯ(ОН)» (2095 за масою на

С, 200мг, каталізатор) та струшували протягом 2 годин у атмосфері водню (20фунт/кв.дюйм). Каталізатор іме) видаляли фільтруванням через мембрану з ацетагу целюлози товщиною 0,22мкм (Согпіпа) та фільтрат концентрували у вакуумі для отримання білого кристалічного твердого продукту (800мг, 96905). бо "НН яЯМе (З00МГгЦц, а-дмМсСо) ш: 9,12 (в, 1Н), 7,14 (да, 0-7,8,1,3Гу, 1Н), 6,68 (а 9-7,6,1,5Гц, 1Н), 6,70 (аа, 9-8,0,1,3Гц, 1Н), 6,52 (ак 9-7,5,1,4ГцЦ, 1Н),4,85 (Бг 5, 2Н); 2,03 (5, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-151 (М'-1).

Інтермедіат Е-3 б5

Я. ЗД М чес умер ноу ВИЙ А, пн й

Інтермедіат Е-3

Суміш 2-флуор-нітробензолу (1,41г, 1Оммоль) та МансСОз у БЕН (20мл) обробляли (М,М,М'-триметил)-1,2-діаміноетаном (1,1г, 11ммоль) та перемішували протягом 16 годин при 8020. Розчинник видаляли у вакуумі, залишок обробляли 0,1М розчином Маон (120мл) та суміш екстрагували етилацетатом (25Омл). Органічні шари поєднували та промивали 20Омл води (1) та розсолом (2), сушили сульфатом натрію та 12 концентрували у вакуумі до оранжевої рідини (2,2г, 10090; ЕР МС: т/2-224, (М'-1).

Цей інтермедіат розчиняли у ЕЮН, розчин продували азотом, обробляли РаЯ(ОН) о (2095 за масою на сС.,. 18Омг, каталізатор) та струшували протягом 2 годин у атмосфері водню (50фунт/кв.дюйм). Каталізатор видаляли фільтруванням через мембрану з ацетату целюлози товщиною 0,22мкм (Согппіпуд) та фільтрат концентрували у вакуумі для отримання червоного рідкого продукту Е-3 (1,8г, 9590). "ЯН ЯМР (З00МГЦц, СОС) ш: 8,64 (85, 1Н), 7,03 (да, У-8,3, 1,4Гу, 1Н), 6,91 (ааа, 9-7,6, 7,2, 1,4Гц, 1Н), 6,73-6,67 (т, 2Н), 4,20 (Бг 8, 2Н), 2,95 (ї, 9-6,7ГЦ, 2Н), 2,68 (в, ЗН), 2,41 (ї 9-6,7ГЦ, 71Н), 2,26 (в, 6Н).

ЇК МО (ЕР позит.) т/2-194. (М.-1),

Сполуки 0-110-0-115 отримали таким чином: сч ря о-мегтил-2-(9Н-пурше-6-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. (а-110) -: І й й. Щ о т | - х пам й й | о

Суміш інтермедіату Е-1 (40мг) та о-толуїдину (0,Змл, великий надлишок) гріли при 1002С у герметичній колбі со протягом 16 годин. Реакційну суміш охолоджували, обробляли 1Н НС (2мл) та ефіром (2мл) і утворений сірий осад збирали фільтруванням, промивали ефіром та сушили на повітрі (19мг сир). Сирий твердий продукт і - розчиняли у О,бмл ДМСО та очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,625Омм, 4,7мл/хвилин, 10-7590 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 220 2). Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий продукт як білу тверду речовину (4мг) «

ТН ЯМР (З00МГЦц, 46-ДМСО) ш: 13,52 (8, 1Н), 8,47 (в, 1Н), 8,43 (в, 1Н), 7,69 (5 9у-7,8Гц, 1Н), 7,50 (а, З 10 У-7,9ГЦ, 1Н), 7,46-7,43 (т, 1Н), 7,37-7,25 (т, 4Н), 4,37 (квартет АВ, ддв 154ГцЦ, 5и"-22,4Гц, 2Н), 2,74 (5, ЗН), с 2,12 (5, 3Н). ІК МО (ЕР позит.) т/2-415 (М'-1). ; » З-ізобутил-5-метил-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он. (д-111) | й ШЕ пів рин -і І. жк У Ж-. а . :

Суміш інтермедіату Е-1 (4Омг) та ізобутил-аміну (0,4мл, великий надлишок) гріли при 1202С у герметичній ші колбі протягом 16 годин. Надлишку ізобутиламіну давали випаритися, залишок розчином у їмл ДМСО та се» очищали двома прийомами за допомогою ВЕРХ (колонка С18 Іцпа, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 220 г). Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий продукт як білу тверду речовину (4мг). "НН ЯМР (ЗО0МГц, а6-ДМСО) цд: 13,75 (рг 8, 1Н), 8,73 (8, 1Н), 8,50 (в, 1Н), 7,63 (Б 9-7,7Гц, 1Н), 7,42 (а, У-8,оГу, о 13, 7,28 (й, ю0-7,3ГЦ, 71Н), 4,96 (в, 2Н), 4,00 (а, 9-7,5ГЦ, 2Н), 2,77 (в, ЗН), 2,30-2,15 (т, 1Н), 0,98 (а, 5-6,7ГЦ, 1Н). ЇК МУ (ЕР позит.) т/2-381 (М'-1). ко М-42-(5-метил-4-оксо-2-"ЗН-пурін-6-ілсульфаніл-метил)-4Н-хіназолін-3-іл|-феніл)-ацетамід (а-112) 60 б5 то Суміш інтермедіату Е-1 (8Омг, О,25ммоль) та інтермедіат Е-2 (75мг, О0,5ммоль, 2екв.) гріли до плавлення у герметичній колбі, використовуючи нагрівальний пристрій. Реакційну суміш розтирали з ефіром та тверді продукти збирали фільтруванням. Сирий матеріал розчиняли у їмл ДМСО та очищали двома прийомами за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І цпа, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-75956 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 75 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 2202). Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий продукт як білу тверду речовину. "Н ЯМР (З00МГЦ, аб-ДМСО) ш 13,52 (в, 1Н), 9,52 (в, 1), 8,48 (5, ЗН), 8,42 (в, ЗН), 8,02 (а, 9-8,0Гц, 1), 7,69 (5 9У-7,8Гц, 1), 7,51 (а, 9-7,9ГцЦ, 1), 7,А45-7,37 (т, 2Н), 7,31 (а, 90-7,3ГЦ, 1), 7,19 (5 9-7,5ГЦ, 1Н), 4,38 (в, 2Н), 2,74 (в, ЗН), 1,93 (в, ЗН). ІК

МС (ЕР позит.) т/2-458 (М'-1) 5-метил-3-(Е-2-метил-циклогексил)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-113) й Я (5)

Суміш інтермедіату Е-1 (8Омг, 0,25ммоль) та транс-2-метил-1-аміноциклогексану (0,25мл, великий надлишок) гріли у герметичних умовах при 1002 протягом 16 годин. Реакційну суміш розтирали з ефіром та тверді продукти збирали фільтруванням. Сирий матеріал розчиняли у О0,бмл ДМСО та очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил і. протягом 18 хвилин, детектор при 2202). Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий ав продукт як білу тверду речовину (1,5мг). "Н ЯМР (З00МГЦц, а-ДдмМСО) ш: 13,5 (Бг8в, 1Н),8,82(8, 1Н), 8,51 (в, - 13, 7. 63 (56 -7,7Гц, 1), 7,43 (а, 9-7,9Гц, 1), 7,27 (а, 2-74ГЦ, 1Н), 5,11 (а, 9-14,5ГцЦ, 1Н), 3,78-3,69 (т, 7), 2,73 (в, ЗН), 2,55-2,40 (т, ЗН), 1,88-1,46 (т, 4Н), 1,31-1,11 (т, 1Н), 0,90-0,65 (т, 1), 0,74 (40, 0 5-6,7Гц, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2 421 (М'-1). їм 2-(б-метил-4-оксо-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил) 4Н-хіназолін-3-іл|-бСензойна кислота (а-114) що Ф «

Цав ! й І чи й о)

Суміш інтермедіату Е-1 (8Омг, 0,25ммоль), метилантранілату (0,25мл, великий надлишок) гріли у герметичній колбі при 10092 протягом 16 годин. Реакційну суміш розтирали з ефіром та тверді продукти збирали - фільтруванням. Сирий матеріал розчиняли у О0,бмл ДМСО та очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, б 4,625О0мм, 4,мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 2202). Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий продукт як білу тверду - речовину (мг). ав | 20 ТН яЯМР (З00МГЦц, а-ДдМсСО) ш: 13,51 (8, 71Н), 8,51 (8, 1Н), 8,42 (в, 1Н), 8,11 (аа, 9У-74,11Гц, 1Н), со 7,8 (а ої, 14гц, ну, 7,70 (а, 0-80гц, 1), 7,57 (5 9У-7,2ГЦ, 1), 7,49-7,35 (т, ЗН), 4,58 (а, -15,5Гц, 1Н), 4,35 (а, 9-15,5ГЦ, 1Н), 2,44 (5, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-445 (М'-1). 3-2-(2-диметиламіноетил)-метил-аміно|-феніл)-5-метил-2-("9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-115) сті бо | Ж шк с

Суміш інтермедіату Е-1 (40мг, 0,25ммоль) інтермедіагу Е-3 (0,2мл, великий надлишок) гріли у герметичній бо колбі при 1009 протягом 16 годин. Реакційну суміш розтирали з ефіром та тверді продукти збирали фільтруванням. Сирий матеріал розчиняли у їмл ДМСО та очищали за допомогою ВЕРХ двома прийомами (колонка С18 І па, 4,6250мм, 4,7мл/хвилин, 10-7595 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, 0,05956 ТЕА в усіх розчинниках, детектор при 2202). Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий продукт як трифлуорацетат (11мгГг).

ТН яЯМР (З00МГЦц, а-ДдМСО) ш 13,4 (Бг 85, 1Н), 9,27 (8, 1Н), 8,52 (8, 1Н), 8,44 (в, 1Н), 7,72 (6

У-7,8Гц, 1), 7,53 (а, 9-7,9ГЦ, 1Н), 7,40-7,33 (т, 4Н), 7,10-7,04 (т, 1Н), 4,42 (в, ЗН), 3,5 (т, 2Н), 3,23-3,03 (т, ЗН), 2,75 (в, ЗН) 2,68-2,56 (т, 8Н). ІК МС (ЕР позит.) т/2-501 (М'-1).

Сполуки 0-116-0-118 отримано таким чином: 70 - є чи б й Боня Я Не есній че г» -к і:

ЩЕ Я БІЙ р ! щй ЩІ | : і жк в ше СН : Ш Щ

І; ії й м. г В А: со зй ча, той й з В Кл ат . ни: ж -НЕ: о 3-(2-хлорфеніл)-5-метокси-2-("9Н-пурин-б-ілсульфанілметил) (а-116) (Кк-Ме,х-О)

Суміш 0-015 (25мг) у 0,5М МаОМе (2мл у суміші з МеоОН; великий надлишок) перемішували при 502 со протягом 16 годин у герметичній колбі. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, обробляли о водою (5мл) та утворений осад збирали фільтруванням, промивали водою та сушили на повітрі. Сирий матеріал розчиняли у 0,бмл ДМСО та очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,625О0мм, 4,6250мм, - 4,7мл/хвилин, 10-7590 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор с при 2202). Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий продукт як білу тверду речовину (5Змг). -

ТН яЯМР (З00МГгЦц, а-ДдМСо) ш: 13,52 (8, 71Н), 8,48 (в, 1Н), 8,44 (рг 5, 1), 7,77 (5 У-82Гц, 1Н), 7,71-7,60 (т, 2Н), 7,51-7,34 (т, 2Н), 7,23 (а, 0-82 ГЦ, 1), 7,10 (а, 9-84ГЦ, 71Н), 4,39 (квартет АВ,

Удв-5,2ГЦ, 5и"-23,2Гц, 2Н), 3,85 (в, ЗН). 1 К МС (ЕР позит.) т/2-451 (М'1). « дю 3-(2-хлорфеніл)-5-(2-морфолін-4-ілетиламіно)-2-(9Н-пурін-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он (а-117) з

Ше й -І

Суміш 0-015 (25мг) та 4-(аміноет-2-1Н)-морфоліну (б65О0мг, великий надлишок) перемішували при 509

Фо протягом 16 годин. Сиру реакційну суміш очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 І па, 4,6250мм, - 4,7мл/хвилин, 10-7590 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор о 5ор при 2202), Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий продукт. "ЯН яЯМР (З00МГЦ, ав-ацетон) ш: 8,57 (Бг 8, 1Н), 8,47 (в, 1Н), 8,37 (в, 1Н), 7,72 (аа, 9У-7,7, 1, бГц, 1Н), с» 7,65 (аа, 9-80, 1,2Гц, 1), 7,57 (5 9У-81Гц, 71), 7,49 (а о-7,7, 1,6гц, тн), 7,40 (ав от, 1,5Гц, 1), 6,86 (аа, 0-7,4Гц, 1), 6,82 (а, 9-8,3ГЦ, 1Н), 4,55 (а, 9-15,0ГцЦ, 1Н), 4,42 (а, 9-15,1ГуЦ, 1), 4,05-3,90 (т,

АН), 3,9 0 (ї, 9У-6,9ГцЦ, 2Н), 3,75-3,4 (т, 4Н), 3,54 (ї, 9-6,9Гц, 2Н). ІК МС (ЕР позит.) т/2-549 (М'-1).

З-бензил-8-метокси-2-(9Н-пурин-б-ілсульфанілметил). ЗН-хіназолін-4-он (а-118)

Ф) іме) 60 б5 і ке Шк 2 5 ;

Н ї ЗІ й Є ч. ці чо : лк Я і яити ь й - са онов: : вав тар а но Кк. ; й |. т те щі: й " й пи РИМ ій ій й чн м їх пот т Щ Я 70 Й ОН не щі фоні й; й в -Я Те «З л о.

Тел ле Ніж Ка дн п.

Її й фе

Ще в Я Й ати «Ж ; Й ж "жи "и " Б. :

Суміш 020-043 (25мг) у 0,5М МаОМе (2мл у суміші з МеОН; великий надлишок) перемішували при 502 протягом 16 годин у герметичній колбі. Реакційну суміш обробляли 1Н НСЇ (мл) та аліквоти цього розчину (05бмл кожна) очищали за допомогою ВЕРХ (колонка С18 іцпа, 4,625О0мм, 4,7мл/хвилин, 10-7590 ацетонітрил/вода протягом 15 хвилин, 10095 ацетонітрил протягом 18 хвилин, детектор при 220 2). Прийнятні фракції концентрували у вакуумі, одержавши кінцевий продукт як білу тверду речовину (6,бмгГ).

ТН яЯМР (З00МГЦц, аб-ДдМсСО) ш: 13,57 (8, 71Н), 8,60 (8, 71Н), 845 (в, 1Н), 7,72 (5 У-81Гц, 1Н), 7,42-7,30 (т, 2Н), 7,30-7,19 (т, ЗН), 7,15 (а, 9-8,0Гц, 1Н), 7,06 (а, 9У-8,3ГЦ, 71Н), 543 (в, 2Н), 4,80 (в, с 29 2Н), 3,87 (5, ЗН). ІК МС (ЕР позит.) т/2-431 (М'1). Ге)

Сполука О0-999 (порівняльна) 3-(2-хлорфеніл)-2-(1Н-піразолої|3,4-4|Іпіримідин-4-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он

Аналогову сполуку, 3-(2-хлорфеніл)-2-(1Н-піразоло|3,4-4|Іпіримідин-4-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, також синтезували згідно з описаними способами, за винятком того, що на кінцевому етапі меркаптопурин о заміняли 4-меркапто-1Н-піразолої|З,4-4|Іпіримідином. ав

ПРИКЛАДИ

Біохімічні дослідження потужності та селективності РІЗК -

А. Біохімічні дослідження, використовуючи 20мкМ АТФ Ге)

Використовуючи спосіб, описаний у прикладі 2 вище, сполуки згідно з винаходом тестували стосовно активності та потужності інгібітору проти РІЗКи та на селективність стосовно РІЗКи у порівнянні з іншими в ізоферментами РІЗК класу І. У таблиці 2, величини ІКсо (мкМ) надано для РІЗК' ("Альфа"), РІЗКВ ("Бета"), РІЗК

СГама") та РІЗКоо ("Дельта"). Для ілюстрації селективності сполук надані співвідношення величин ІК 50 дам сполук РВКА, РВКВ та РВК стосовно РВК), відповідно, як "співвідношення Альфа/дДельта," "співвідношення « 20 Бета/Дельта;," та "співвідношення Гама/Дельта." з с Початкові дослідження селективності робили ідентично протоколу селективних досліджень у прикладі 2, за винятком використання 100мкл ЕсозсСіпі для визначення радіомітки. Наступні дослідження селективності робили ;» подібно, використовуючи ті ж самі вихідні розчини ЗХ субстрату за винятком того, що вони містили 0,05мКі/мл

ГР)АТФ та ЗмМ РІР». Наступні дослідження селективності також використовували ті ж самі вихідні розчини ЗХ ферментів, за винятком того, що вони не містили ЗНМ будь-якої з даних ізоформ РІЗК. -і Для усіх досліджень селективності, тест-сполуки зважували та розчиняли до 10-50ММ вихідних розчинів у 10095 ДМСО (залежно від відповідної їм розчинності) та зберігали при -209С. Сполуки розтоплювали (при б кімнатній температури або 372), розбавляли до З0ОмкМ у воді, від чого робили серії З-кратних розбавлень у - воді. З цих розбавлень 20мкл додавали у комірки для дослідження поруч з чистою водою, яку використовували для контролю з ферментами (позитивного) та контролю без ферменту (фонового). Далі дослідження по суті о робили згідно з протокол ом дослідження селективності у прикладі 2. сю Для випадків, у яких у дослідженні використовували найвищу концентрацію, тобто, 100мкМ, що не інгібувала активність ферменту щонайменше на 5095, таблиця показує процент залишкової активності при цій концентрації (тобто, при 100мкМ); У цих випадках дійсне співвідношення активностей для сполук не можна розрахувати внаслідок відсутності потрібних даних про величини ІКьо одної сполуки. Однак, для отримання деякого розуміння властивостей цих сполук, розрахувати гіпотетичні співвідношення активності, використовуючи дані для 100мкМ о замість відсутніх величин. У таких випадках співвідношення селективності фактично повинні бути більшими, ніж ко гіпотетичні величини, і це визначено використанням символу більше, ніж (»). во

СполукаїАльфа Бета (Дельта Гама Альфа/Дельта Співвідношення |(Бета/Дельта Співвідношення Гама/Дельта Співвідношення

По сс ні нн Покінннй ресів яв | вв вве; в т 00000005 р-003| 92 5395) (А 22 »24 соміежтвні я 11721851 дов в ле о 11118601 дово тя в омв0000000000010000080000000000000000000 5000 вот вію в60111169300101681 дово вив 2 00000056 бою в в/м 17116616 бою я м/о ою) 11185165 юо 0 (веа ви товт 01601600 бом овяюозві оо ов 10067 11110100ю000111100000853 бювет єю 00000025 шо (вето вю юю г 00111818

ЕЕ НИ Ен ННИ НИМИ НН ПИ НН НО ою в в 71117616 бю вжовя ла 00000065 молю лю 115818 м ло; ою) ляию 00111050 богові 000000004000000100000980000000000000000000 рем тя 25117818 сч є ДИН Нет ТНС ЗІ НУ НИНІ ПОН ННЯ ПОН З ПОН НААН бю вто ля ов бю я зо ов 17111 в61111181011 юю 5/0 1001060000000100000ю01 тою ме 185181 Фо юовюмі во повбв0000000010я0 о вів 30511166

ПЕТ: СУННЕТ НСУЧИ НІ ПОН: - ПНЯ ПОН ТОНЯ ПОН - бю вив ов 00000010 Ф без тяж в о 08001011 яв т в овв0000001000ят0000100000ю т бою тя вия 1011 бив ви 43115151 бю тю в) 80010028 вою вже ти 21111110 З мово вія 00000000500000001000060 с роя мі т61031755315 г» бо ви ві 91111151 тою в/о ов) 00005811 шві ю мо вб60111я801ю1100 - бю пою | лю 00100010яю0001000000ю001

ПЕТ ПОС ТУНИЕТИ НКИ НИ ПОН: ННЯ ПОН ЗНННННННЯ ПОН

Ф бювіовяовт з 00000000 - боб слов 8 11111093 шо 00 мий вклю вв 01010000

Ф вело мя є ю)0000022000000100000021000001000000080

Фе» Ії 2940 1,2 04 0,23 5,3 1,7 (Ф) ко бо б5

Сполука 0-121 є З-феніл-2-"-9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он пів: Що ; а :: жі й Е й но Ци хх В 1 у

Е МА я «В. «сл:

Е «Нд: ай ИЙ.

Ж : п. І

Акне и, й

В. Біохімічні дослідження, використовуючи 200мкМ АТФ

У вищенаведеному розділі А сполуки згідно з винаходом тестували для встановлення їх величин ІК 50 для інгібування альфа, бета, дельта та гама ізоформ РІЗК, використовуючи 20мкМ АТФ. Наступний скринінг проводили для встановлення величин ІК 5о для інгібування чотирьох ізоформ РІЗК при кінцевій концентрації сч 200мкМ АТФ, у 10-разів більшій та по суті близькій до нормальної фізіологічної концентрації АТФ у клітинах.

Цей протокол встановлення селективності є ідентичним з описаним вище, за винятком того, що ЗХ вихідний (8) розчин АТФ має концентрацію бО0ОмкМ. Дані цього дослідження підсумовані у таблиці 3, нижче. Спостережена чутливість до концентрації АТФ свідчить, що ці сполуки інгібітору РВК, діють як конкуренти АТФ. (зе) зо Таблиця З

Сполука Альфа Бета Дельта Гама (|(Альфа/Дельта Співвідношення Бета/Дельта Співвідношення Гама/Дельта Співвідношення (ав)

ЇКБо ЇКБо ЇКБо ЇКБо - ооо | втатя зБез6 0005 лояе о й - ото ех 354 оо? « п щ Без тж|ло40016001800001000005 («в) є. о3в ригі т ває бе вт 111вв17771111611111111з611 б5

ПРИКЛАД 12

Дані дослідження на основі клітин для інгібіториої активності РРКЬ

Використовуючи способи, описані вище у прикладах 3-5, сполуки згідно з винаходом тестували стосовно їх інгібувальної активності та потужності у дослідженнях стимульованої В та Т-клітинами проліферації, міграції нейтрофілів (РММ) та вивільнення нейтрофілами (РММ) еластази. Дані цього дослідження представлені нижче у таблиці 4. У таблиці 4 показані величини є ефективними концентраціями сполук (ЕК 5о; мкМ). При відсутності величини дослідження не проводили. то

ВСК миші (ЕКбо) ТСЕ миші /РММ людини (ЕКво))!РММ людини (ЕКво) ост Я НИ ти НН ПО ПОЛ ів бо) от 13900000 боб ог 0055000оаюи 00000000 тою 00420004 вві бю ояюя 00000005 2 бою ой 000000010095ю3000 ев 00000016 б бяюа 00000018 виз ля своя баюм яв с о бо оеюют 00080000 ве ля 01851 о». не зо ви. 00111118

Ф

- вті» божі бяюя 00000100 о зв в бю олої 00080000 оаюв 000002 ою 00000100

ПС НСТУ УНН НИМИ ПОЛ ПО « ю везвогюл гаю, 00003100 - с болю 01000000100аю40100020 » вві ляюи 0102850 бю ов 00000005 1 маля 01380001 - ов

Ф рою озюм11ов5юа ровобяюю 150111оею?є т ре! 2о 16315111 о вали шо ш-ооїіовює 11111

ПРИКЛАД 13

Дослідження активності інгібіторів РВК, у ракових клітинах

Ф! Дію сполук згідно з винаходом на проліферацію ракових клітин оцінювали тестуванням одної зі сполук проти, ліній клітин панелі хронічної мієлоїдної лейкемії (СМЛ), включаючи КО812, КУМ ец4, К562 та МЕО-О1. о Інгібувальну активність сполуки (а-000, розчин у ДМСО) визначали таким чином. Тестовану сполуку додавали у серії концентрацій (0,001-20мкМ) на 96-коміркові мікротитрувальні планшети з клітинами (1000-5000 60 клітин/комірку). Планшети інкубували протягом п'яти діб при 37 «С, протягом яких контрольні культури без тест-сполук були . здатними до щонайменше двох циклів поділу клітин. Клітиний ріст вимірювали поглинанням

ІНі-тимідину протягом 18 години, доданого на третю, четверту та п'яту доби. Клітини переносили до фільтру, промивали та підраховували радіоактивність, використовуючи бета-лічильник Маїгіх 96 (РаскКага). Процент росту клітин вимірювали таким чином: бо (середній підрахунок інкубованих клітин до Клітинного росту-при даній концентрації інгібітору) 100 (середній підрахунок клітин без інгібітору)

Величини ЕКьо у цих експериментах визначали за концентрацією тест-сполуки, що дає підрахунок радіоактивності, що на 5095 нижча отримуваної, використовуючи контроль без інгібітору. Сполука 0-000 виявляла активність інгібітору з ЕК 59 приблизно 2мкМ для ліній КО812 та КУМ ец4. Сполука, як знайдено, не виявляла впливу на лінії КЬ62 та МЕС-О1.

Інгібітори РІЗКоо згідно з винаходом, як знайдено, виявляли інгібування росту клітин СМІ, а тому могли б бути корисними у лікуванні доброякісних або злоякісних пухлин. Експресію РВК у в поточний час 70 продемонстровано головним чином у клітинах гематопоетичного походження. Однак, вона могла б бути наявною у широкій різноманітності проліферуючих клітини. Тому сполуки згідно з винаходом могли б бути використовуваними для індукції регресії пухлин та для попередження утворення пухлинного метастазу при лейкемії та твердій пухлині або при проліферації не пухлинного походження. При додаванні сполуки можна було б використовувати поодинці та у комбінації з іншими фармакологічно активними сполуками або у комбінації з 75 радіацією як сенсибілізуючий засіб.

ПРИКЛАД 14

Вимір екзоцитозу еластази при промивці повітряних карманів миші

Дію 0-030 на притік лейкоцитів та екзоцитоз нейтрофільної еластази тестували у тваринних моделях. Шести добова модель повітряних карманів є моделлю запалення іп мімо, що гістологічно має схожість з синовітом суглобів. Розвивається підкладка зі сформованих мононуклеарних клітин та фібробластів, що має близьку схожість з синовіальною порожниною. Модель репрезентує "гостру" модель хронічної хвороби (наприклад, ревматоїдного артриту). Ця модель дає змогу для оцінки іп мімо засобів блокування клітинного притоку у повітряний карман під впливом запального стимулюючого чиннику. як с п с губ. ай: 7: ви ай, з кій я і з яке й чек й Н со 3о Е І ї о и КО - плн сь Й 2 5 -

Щі Рій й то - нн шко З пт | (Со) ї г. - - У 2 до Зо що ч «її їх сій 8

В-03о їх ХХ "й -І

Тест проводили таким чином: на добу нуль групи щурів голили та ін'єктували підшкірно 1Омл повітря у бік (22) кожного, утворюючи карман. На третю добу 10мл повітря ін'єктували повторно. За шість годин до контрольного - зараження ТМЕ на добу шість, одна група щурів (п-б6) отримувала 0-030 (10Омг/кг у середовищі ПЕГ 400) 5р перорально, а друга група (п-12) отримувала тільки середовище перорально. Через шість годин після о отримання дози повітряні кармани обох групи отримували 2,5нг ТМЕ. Через дванадцять «Фо» годин після отримання дози, кармани промивали фізіологічним розчином та утворену промивальну рідину аналізували стосовно числа лейкоцитів та активності нейтрофільної еластази. На додаток, відбирали кров для визначення рівнів О-030 у циркуляційний крові. Результати були такими: щури, що отримували 0-030 протягом дванадцяти годин, мали в середньому 8,7МкМ сполуки у циркуляційний крові та мали 8295 зменшення загальних" лейкоцитів у промивальній рідині у порівнянні з контролем середовищем. Зменшення конкретних підрахунків (Ф) лейкоцитів було таким: нейтрофіли (9095), ееозинофіли (6695) та лімфоцити (7090). Кількісне визначення

ГІ нейтрофільної еластази виявило, що оброблені 0О-030 щури мали рівні еластази, що були дещо зменшеними (1595) у порівнянні з контролем середовищем. У другому тесті, площину боку миші голили, використовуючи во ножиці та утворювали повітряний карман ін'єктуванням Змл повітря підшкірно. На третю добу ін'єкцію повітря повторювали. На шосту добу, тварини дозували 0-030 (32мг/кг у АВКАРІІ Ф) або тільки І АВКАРІЇ Ф за одну годину перед контрольним зараженням та дві години після контрольного зараження ТМРа (0,5нг у їмл РВ5), або тільки РВ5. РВ5 представляє буферований фосфатом фізіологічний розчин. Чотири години після контрольного зараження ТМЕ, тварин анестезували та кармани промивали 2мл 0,995 фізіологічного розчину з 2ММ ЕДТА. 65 Промивні рідини центрифугували при 14000об/хвил. у мікроцентрифузі. П'ятдесят мікролітрів надосадкового шару рідини використовували для вимірювання екзоцитозу еластази способом, описаним вище.

Як показано у Фіг.9, контрольне зараження ТМЕ індукувало високі рівні екзоцитозу еластази у порівнянні з тваринами з контрольним зараженням РВ5. Однак, коли тварин з контрольним зараженням РВ5 обробляли 0-030, спостерігали значне зменшення активності еластази у промивках повітряних карманів.

Усі публікації та патентні документи, цитовані в цьому описі представлено як довідкові стосовно усього, що вони розкривають.

При тому, що представлений винахід описано з певними посиланнями на деякі кращі втілення для ясності та розуміння, фахівцю потрібно розуміти, що в рамках винаходу можна практикувати наступні зміни та модифікації, як це визначено у наведеній нижче формулі винаходу. Відповідно, жодних інших обмежень не слід 7/0 Використовувати стосовно винаходу, ніж тих, що конкретно наведено у формулі винаходу.

Claims (1)

1. Формула винаходу

   1. Спосіб порушення функції лейкоцитів, в якому вказані лейкоцити піддають дії сполукою, що селективно інгібує активність фосфатидилінозит-3З-кінази-дельта (РІЗКи) у вказаних лейкоцитах відносно інших ізоформ фосфатидилінозит-3-кінази (РІЗК) типу І у дослідженні на основі клітин, причому вказана сполука має структуру: (8) , в ц да М ш в М с ж МІ о т сі З в ) Ч д- М М це со зо МАН о де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній; «- в' вибрано з групи, що складається з Н, атома галогену, ОН, ОСН», СН» та СЕ»; ВЗ вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атома галогену; ее, або В" та 8 разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматичне ч- кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М або 5; ВО вибрано з групи, що складається з С 1 6алкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-ФО)ОС»ОНь» та морфолінілу; « ВЗ незалежно вибраний з групи, що складається з МН», атома галогену, Сі залкілу,

   З(С. залкілу), ОН, МН(С. залкілу), М(С. залкілу)», МН(С. залкіленфенілу); а в) с 4 - 1 або 2, "» або є її фармацевтично прийнятними солями та сольватами, " за умови, що щонайменше один з В' та З не представляє б-галогено- або 6,7-диметоксигрупу, а ВО не представляє 4-хлорфеніл.

   2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вказані лейкоцити включають клітини, вибрані з групи, що і складається з нейтрофілів, В-лімфоцитів, Т-лімфоцитів та базофілів. Ге»! З. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вказані лейкоцити включають нейтрофіли, а вказаний спосіб включає порушення щонайменше одної функції нейтрофілів, вибраної з групи, що складається зі стимульованого - вивільнення супероксиду, стимульованого екзоцитозу та хемотактичної міграції. о 20 4. Спосіб за п. 3, який відрізняється тим, що бактеріальний фагоцитоз або знищення бактерій вказаними нейтрофілами є по суті непорушеними. с» 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вказані лейкоцити включають В-лімфоцити, а вказаний спосіб включає порушення проліферації вказаних В-лімфоцитів або продукування антитіл вказаними В-лімфоцитами.

   6. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що вказаний спосіб включає порушення проліферації вказаних 29 Т-лімфоцитів. ГФ) 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вказані лейкоцити включають базофіли, а вказаний спосіб включає порушення вивільнення гістаміну базофілами.

   о 8. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вказана сполука виявляє щонайменше приблизно 10-кратну селективність стосовно інгібування РІЗК,у, відносно інших ізоформ РІЗК типу І у дослідженні на основі клітин. 60 9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що вказана сполука виявляє щонайменше приблизно 20-кратну селективність стосовно інгібування РІЗК,у, відносно інших ізоформ РІЗК типу І у дослідженні на основі клітин.

   10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що вказана сполука виявляє щонайменше приблизно 50-кратну селективність стосовно інгібування РІЗК,у, відносно інших ізоформ РІЗК типу І у біохімічному дослідженні.

   11. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що сполуку вибрано з групи, до складу якої входять: б5 3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

   5-хлор-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-фрлуорфеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-метоксифеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2,6-дихлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 70 3-(3-метоксифеніл-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-бензил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-бутил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-морфолін-4-іл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, 3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(3-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)- ЗН-хіназолін-4-он; (9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-піридин-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; (2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-трифлуорметил-ЗН-хіназолін-4-он; З-бензил-5-флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(4-метилпіперазин-1-іл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; сч 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; етиловий естер (5-флуор-4-оксо-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл|Іоцтової кислоти; і) 3-(2,4-диметоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; с зо 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-дифеніл-2-іл-5-хлор-ЗН-хіназолін-4-он; о 5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; «- 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-флуорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; ісе) 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; ї- 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бензил-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; « 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бутил-ЗН-хіназолін-4-он; з с 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-морфолін-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; . 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; и?» 3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-феніл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-ізопропілфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он. та -І 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он.

   12. Спосіб порушення функції лейкоцитів, який включає взаємодію лейкоцитів зі сполукою, що має структуру Ф о г ШИ Щи М - о хо де А представляє заміщену, як варіант, моноциклічну або дициклічну кільцеву систему, що містить ГФ) щонайменше два атоми нітрогену, а щонайменше одне кільце системи є ароматичним; кю Х вибрано з групи, що складається з СН, СНоСНЕ? та СНАС(ВУ); М вибрано з групи, що складається з 5, ЗО, 505, МН, 0, С(50), ОС(-0), С(-О)0О та МНОС(-О)СНОЗ, або У відсутній; 60 ВЕ! та Б, незалежно, вибрані з групи, що складається з атома гідрогену,

   С..валкілу, арилу, гетероарилу, атома галогену, МНО(-О)С. залкіленм(К?)», МО», ОКУ, ОСЕ», М(КУ)», СМ, Оос(чОвУ, с(5О)В2, С(-О)ОК2, арилОв?, Неї, МеЕ2С(-О0)С. залкіленс(-О)ОВ2, арилос. залкілен-(В 2)», арилоС(-О)Ке, С. лалкіленс(-О)ОКе, ОС. далкіленс(-Ф)ОКе, 65 С. лалкіленосС. далкіленс(-Ф)ОКе, Фщ(-0)-МКке5ОКУ, С. лалкілені(К 7)», Со валкенілен(К 7)», сС(О)Мв ес, далкіленОвКУ, С(5О)МК2С. далкіленНеї, ОС» 4-алкіленМ(К?)», Ос. далкіленсН(ОК СНоМ(В 2)»,

   ОС. далкіленНеї, ОС»одалкіленОмкК", ОС»далкіленмкКеС(-0)Ое, МКС. далкіленім(т")», МА Ф(-оМКУ, МАСОК)», МО». далкіл)», МК У(5О05С. лдалкіл), ЗХ02М(К2)», О5ОоСЕ», С) залкіленарилу, С. лалкіленнНеї, С. валкіленоб У, С. залкілені(К 7)», СОКУ)», 2 МНО(-О)С, залкіленарилу, Сз.вциклоалкілу, Сз.вгетероциклоалкілу, арил-ОС. залкілен(К 2)», арилос(-О Ве, МНОСТсто)с . залкілен-Сз дгетероциклоалкілу, МНО(со)сС. залкіленнеї, ОС. далкіленос і далкіленс(-О)ОК, С(О)С. далкіленНеї та МНО(-О)галогенс. валкілу; або КЕ! та В? разом утворюють 3- або 4--ленний алкіленовий або алкеніленовий ланцюговий компонент 5- 7/0 або б-членного кільця, що, як варіант, містить щонайменше один гетероатом; ВЗ вибрано з групи, що складається з заміщеного, як варіант, атома гідрогену, С 4.валкілу,

   С. вциклоалкілу, Сз вгетероциклоалкілу, С. лалкіленциклоалкілу, Со валкенілу, С. залкіленарилу, арилСізалкілу, С(-О)Ке, арилу, гетероарилу, С(-О)ОКе, Ф(О)М(е), С(-5)М(К2)», 5О»МТ?, 5ОЖ(КУ)», 5(-О КУ, (ОК), ФЩ-О)МКУС. алкілено ке, Ф(-О)МКУС. далкіленнеї, Ф(-О)С. далкіленарилу, Ф(-О0)С, удалкіленгетероарилу, С.і.4алкіленарилу, як варіант, заміщеного одним чи більше атомами галогену, 5ООМ(К2), М(К?)», що), МКе5ООСЕЗ, СМ, МО», Ф(-О)Ке, ОК, СідалкіленмЩ(К?")» та ОС, залкілені(К 2)», С. далкіленгетероарилу, С. далкіленнеї, Сі далкіленС(О)-С. лалкіленарилу,

   С. далкіленс(0)-С. далкіленгетероарилу, С. лалкіленс(-О)Неї, С. далкіленс(-О)М(К2)», Сі. далкіленок У,

   С. далкіленмк "С(ХО)Ке, С. лалкілено-С. лалкіленок?, С. лалкілен(К У)», Сі лалкіленс(-0)-ОКе та

   С. далкіленос у лалкіленс(-О)ОКе; КЗ: вибрано з групи, що складається з атома гідрогену, С. .валкілу, Сзациклоалкілу, Сз.вгетероциклоалкілу, С..залкілені(ке)», арилу, арилС.залкілу, С..залкіленарилу, сч ов Гетероарилу, гетероариле. залкілу та С. залкіленгетероарилу; або дві групи КУ разом утворюють 5- або б--ленне кільце, що містить, як варіант, щонайменше один і9) гетероатом; В? вибрано з групи, що складається з атома гідрогену, С /.валкілу, арилу, гетероарилу, арилс. залкілу, гетероарилс 4.залкілу, Сі залкіленарилу та С. залкіленгетероарилу; со Неї представляє 5- або б--ленне гетероциклічне кільце, насичене або частково чи повністю ненасичене, що містить щонайменше один гетероатом, вибраний з групи, що складається з атомів оксигену, нітрогену та о сульфуру та, як варіант, заміщене С. валкілом або С(-О)ОКУ; «-- та є її фармацевтично прийнятними солями та сольватами, «со у кількості, достатній для інгібування активності фосфатидилінозит-3-кінази-дельта у вказаних лейкоцитах.

   13. Спосіб за п. 12, який відрізняється тим, що сполуку вибрано з групи, до складу якої входять: - 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-о-ілметил)-6-бром-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-о-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; « 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-6-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; т с 2-(6-амінопурин-о-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; ч 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; » 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-дифеніл-2-іл-5-хлор-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; - 5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; б 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; - 5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; о 20 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; с» б-бром-3-(2-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-8-трифлуорметил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-2--9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-бензо|д)хіназолін-4-он; 22 б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; Ге! 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; де 3-(2-хлорфеніл)-7-нітро-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 60 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-метил)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-2(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 65 (б-амінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; (2-флуорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

   2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(2-аміно-9УН-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-циклопропіл-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; З-циклопропілметил-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-цдциклопропілметил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(2-аміно-9УН-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-цдциклопропілметил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 5-метил-3-фенетил-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(2-аміно-9УН-пурин-6-ілсульфанілметил)-5-метил-3-фенетил-ЗН-хіназолін-4-он; 70 З-циклопентил-5-метил-2-"9Н-пурин-6б-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-цдциклопентил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорпіридин-3-іл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорпіридин-3-іл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; З-метил-4-І5-метил-4-оксо-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл|-бензойна кислота; З-циклопропіл-о-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-циклопропіл-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 5-метил-3-(4-нітробензил)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-циклогексил-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3З-циклогексил-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; (2-аміно-9УН-пурин-6-ілсульфанілметил)-З-циклогексил-5-метил-3 Н-хіназолін-4-он; 5-метил-3-(Е-2-фенілциклопропіл)-2-"9Н-пурин-6б-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (2-хлорфеніл)-5-флуор-2-КУН-пурин-6-іламіно)-метил/|-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(2-аміно-9УН-пурин-6-іламіно)метил|-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 5-метил-2-КУЗН-пурин-6б-іламіно)метил|-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; сч 2-(2-аміно-9Н-пурин-6-іламіно)метил|-5-метил-3З-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-К2-флуор-9Н-пурин-б-іламіно)метилі|-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; і) (2-хлорфеніл)-диметиламіно-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-(2-бензилоксіетокси)-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-4-оксо-3,4-дигідрохіназолін-2-ілметиловий естер б-амінопурин-9-карбонової с Зо Кислоти; ІМ-(З-(2-хлорфеніл)-5-флуор-4-оксо-3,4-дигідрохіназолін-2-ілметил/|-2-"9Н-пурин-6б-ілсульфаніл)-ацетамід; о 2-(1--2-флуор-9Н-пурин-б-іламіно)етил-|-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; «- 5-метил-2-/1-(9Н-пурин-б-іламіно)етил/|-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-диметиламінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; ісе) 5-метил-2-(2-метил-б-оксо-1,6-дигідро-пурин-7-ілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; ї- 5-метил-2-(2-метил-6б-оксо-1,6-дигідропурин-9-ілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(аміно-диметиламінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(аміно--Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(4-аміно-1,3,5-триазол-2-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; « 5-метил-2-(7-метил-7Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; з с 5-метил-2-(2-оксо-1,2-дигідропіримідин-7 4-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он;

   . 5-метил-2-пурин-7-ілметил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; и?» 5-метил-2-пурин-9-ілметил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-метил-2-(З-метил-9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(2,6-діамінопіримідин-4-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; -І 5-метил-2-(5-метил-|1,2,А|триазоло|1,5-а|Іпіримідин-7-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-метил-2-(2-метилсульфаніл-9УН-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; Ме, 2-(2-гідрокси-9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; - 5-метил-2-(1-метил-1Н-імідазол-2-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-метил-3-о-толіл-2-(1Н-(1,2,А)триазол-3-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; о 2-(2-аміно-6-хлорпурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 4) 2-(6-амінопурин-7-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(7-аміно-1,2,3-триазолої|4,5-4|-піримідин-3-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(7-аміно-1,2,3-триазолої|4,5-4|-піримідин-1-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-аміно-9УН-пурин-2-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(2-аміно-б6-етиламінопіримідин-4-ілсульфанілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; Ф) 2-(3-аміно-5-метилсульфаніл-1,2,4-триазол-1-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; ка 2-(5-аміно-3-метилсульфаніл-1,2,4-триазол-1-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-метил-2-(б-метиламінопурин-9-ілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; во 2-(6-бензиламінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(2,6-діамінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 3З-ізобутил-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; М-(2-(5-метил-4-оксо-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл|-феніл))-ацетамід; 65 5-метил-3-(Е-2-метилциклогексил)-2-"9Н-пурин-6б-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (б-метил-4-оксо-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл|-бСензойна кислота;

   12-К2-диметиламіноетил)метиламіно|-Зфеніл)-5-метил-2-("9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-метокси-2-(9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3 Н-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл-)-5-(2-морфолін-4-ілетиламіно)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-бензил-5-метокси-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;.

   14. Спосіб поліпшення медичного стану, опосередкованого активністю РІЗКу у лейкоцитах, в якому вводять тварині, що цього потребує, терапевтично ефективну кількість сполуки, що селективно інгібує активність фосфатидилінозит-3-кінази-дельта у вказаних лейкоцитах відносно інших ізоформ фосфатидилінозит-3-кіназ (РІЗК) типу І у дослідженні на основі клітин, причому вказана сполука має структуру: В) , в ц да й 5 в М жом Шен -е М М Кн де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній; с в' вибрано з групи, що складається з Н, атома галогену, ОН, ОСН», СН» та СЕ»; о ВЗ вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атома галогену; або В" та КЗ разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматичне кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М або 5; ВО вибрано з групи, що складається з С 1 6алкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, і) дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(хО)ОСоНЬь та морфолінілу; о ВЗ незалежно вибраний з групи, що складається з МН», атома галогену, Сі залкілу,

   З(С. залкілу), ОН, МН(С. залкілу), М(С. залкілу)», МН(С. залкіленфенілу); а - 4 - 1 або 2, Ге) або є її фармацевтично прийнятними солями та сольватами, Зо за умови, що щонайменше один з КЕ" та КЗ не представляє 6б-галогено- або 6,7-диметоксигрупу, а КУ не - представляє 4-хлорфеніл.

   15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що вказаний медичний стан визначений небажаною функцією нейтрофілів, вибраною з групи, що складається зі стимульованого вивільнення супероксиду, стимульованого « з екзоцитозу та хемотактичної міграції. 7

   16. Спосіб за п. 15, який відрізняється тим, що фагоцитозна активність або знищення бактерій вказаними с нейтрофілами є по суті непорушеними. з 17. Спосіб порушення функції остеокластів, в якому вказані остеокласти піддають дії сполукою, що селективно інгібує активність фосфатидилінозит-3-кінази-дельта у вказаних остеокластах відносно інших ізоформ фосфатидилінозит-3-кіназ (РІЗК) типу | у дослідженні на основі клітин, причому вказана сполука має -1 175 структуру (8) , - М о -Щ с» е М жом | З в Ше (Ф, с-м г) М Кн 60 де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній; В" вибрано з групи, що складається з Н, атома галогену, ОН, ОСНаЗ, СНз та СЕЗ; ВЗ вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атома галогену; або В" та 28 разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматичне 65 кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М або 5; ВО вибрано з групи, що складається з С 1 6алкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу,

   дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-ФО)ОС»ОНь» та морфолінілу; ВЗ незалежно вибраний з групи, що складається з МН», атома галогену, Сі залкілу,

   З(С. залкілу), ОН, МН(С. залкілу), М(С. залкілу)», МН(С. залкіленфенілу); а 4 - 1 або 2, або є її фармацевтично прийнятними солями та сольватами, за умови, що щонайменше один з В та КЗ не представляє б-галогено- або 6,7-диметоксигрупи, а крім того за умови, що КЗ не представляє 4-хлорфеніл.

   18. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що вказана сполука включає групу, що приєднується до кісток.

   19. Спосіб поліпшення розладу кісткової ресорбції у тварини, що цього потребує, в якому вводять тварині терапевтично ефективну кількість сполуки, що інгібує активність фосфатидилінозит-З-кінази-дельта (РІЗКи) У остеокластах тварини відносно інших ізоформ фосфатидилінозит-3-кіназ (РІЗК) типу І у дослідженні на основі клітин, причому вказана сполука має структуру (8) , 5 р ч ЯК М - М жо М Ше сі Ши --М с М х о Кн де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній; Ге вибрано з групи, що складається з Н, атома галогену, ОН, ОСН», СН» та СЕ»; о ВЗ вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атома галогену; о або В" та 28 разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматичне кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М або 5; -- ВО вибрано з групи, що складається з С 1 6алкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, «0 з дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-ФО)ОС»ОНь» та морфолінілу; М ВЗ незалежно вибраний з групи, що складається з МН», атома галогену, Сі залкілу, З(Сі.залкілу), ОН, МН(С. залкілу), М(С..залкілу)», МН(С.і залкіленфенілу); а 4 - 1 або 2, або є її фармацевтично прийнятними солями та сольватами, « за умови, що щонайменше один з КК" та КЗ не представляє б-галогено- або 6б,7-диметоксигрупи, а крім того с за умови, що КЗ не представляє 4-хлорфеніл. ц 20. Спосіб за п. 19, який відрізняється тим, що вказаним розладом ресорбції кісток є остеопороз. ,» 21. Спосіб інгібування росту або проліферації клітин хронічної мієлоїгенної лейкемії, в якому піддають дії клітину зі сполукою, що селективно інгібує активність фосфатидилінозит-3-кінази-дельта у ракових клітинах Відносно інших ізоформ фосфатидилінозит-3-кіназ (РІЗК) типу І у дослідженні на основі клітин, причому вказана -І сполука має структуру Ф о ' 7 - Е З ем Щи («в) с» В як х М - Ф) | ій ко -М М бо Ж мн де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній; Ге вибрано з групи, що складається з Н, атома галогену, ОН, ОСН», СН» та СЕ»; ВЗ вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атома галогену; бо або В" та КЗ разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматичне кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М або 5; ВО вибрано з групи, що складається з С 1 6алкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-ФО)ОС»ОНь» та морфолінілу; ВЗ незалежно вибраний з групи, що складається з МН», атома галогену, Сі залкілу, З(Сі.залкілу), ОН, МН(С. залкілу), М(С..залкілу)», МН(С.і залкіленфенілу); а 4 - 1 або 2, або є її фармацевтично прийнятними солями та сольватами, за умови, що щонайменше один з К' та КЗ не представляє б-галогено- або 6,7-диметоксигрупи, а крім того 70 за умови, що ЕЗ не представляє 4-хлорфеніл.

   22. Спосіб інгібування кіназної активності поліпептиду фосфатидилінозит-3-кінази-дельта, в якому вказаний поліпептид піддають дії зі сполукою, що має структуру (8) ,

   в. Г 3 М -- щу де А представляє заміщену, як варіант, моноциклічну або дициклічну кільцеву систему, що містить щонайменше два атоми нітрогену, а щонайменше одне кільце системи є ароматичним; Х вибрано з групи, що складається з СНЕ?, СНоСНЕ? та СН - С(ВУ); М вибрано з групи, що складається з 5, 5О, 505, МН, 0, (50), 0С(-0), С(-0)0О, та МНС(-О)СНоЗ, або М СІ відсутній; о ВЕ! та К2, незалежно, вибрані з групи, що складається з атома гідрогену,

   Сі. валкілу, арилу, гетероарилу, атома галогену, МНО(-О)С. залкіленм(К?)», МО», ОКУ, ОСЕз, М(К)», СМ, Оос(-Ове, с(-О)К2, сС(-ФОКе, арилоОк?, Неї, МК2С(-О)С. залкіленс(-О)ОК2, арилос) залкілен-М(К 2)», зо арилоС(-О)Ке, С. лалкіленс(-О)ОКе, ОС. далкіленс(-Ф)ОКе, о

   Су. далкіленосС. далкіленс(-ФО)ОКУ, Ф(-0)-МКг5ОКУ, С. лалкілені(К 7)», Совалкеніленм(т?)», С(хО)Мт ес. далкіленоте, /С(хО)МтеС. далкіленНеї, ОС» -алкіленм(В2)», ОС. лалкіленсн(ОВ)СНоМ(В2)», се ОС, /алкіленНеї, ОС» далкілено кг, ОС» далкіленмкК2С(-Ф0)ОК, МКС. далкіленіЩ(ке)», МКес(-оМКУ, со МКС ОМУ)», (ОС. далкіл)», МК У(505С.. лалкіл), З0О2М(К2)», О5О»СЕ», 3о С) залкіленарилу, С. лалкіленнНеї, С. валкіленоОк У, Сі залкілені(К У)», вок)», - МНО(-О)С, залкіленарилу, Сз.вциклоалкілу, Сз.вгетероциклоалкілу, арил-ОС. залкілен(К 2)», арилос(-О Ве, МНОСТсто)с . залкілен-Сз дгетероциклоалкілу, МНО(со)сС. залкіленнеї, ОС. далкіленос і далкіленс(-О)ОК, С(О)С. далкіленНеї та МНО(-О)галогенс. валкілу; « або В" та В? разом утворюють 3- або 4--ленний алкіленовий або алкеніленовий ланцюговий компонент 5- в с або б-членного кільця, що, як варіант, містить щонайменше один гетероатом; ц ВЗ вибрано з групи, що складається з заміщеного, як варіант, атома гідрогену, С 4. валкілу, "» С. вциклоалкілу, Сз вгетероциклоалкілу, С. лалкіленциклоалкілу, Со валкенілу, С. залкіленарилу, арилСізалкілу, С(-О)Ке, арилу, гетероарилу, С(-О)ОКе, Ф(О)М(е), С(-5)М(К2)», 5О»МТ?, 5ОЖ(КУ)», 8(«ФОра, (ОК), ФЩ-О)МКУС. алкілено ке, Ф(-О)МКУС. далкіленнеї, Ф(-О)С. далкіленарилу, ш- Ф(-О)С, далкіленгетероарилу, Сі .лалкіленарилу, як варіант, заміщеного одним чи більше атомами галогену, (о) 5ООМ(К7)», М(Ке)», С(-О)ОКе, МК?5ООСЕЗ, СМ, МО», (ОКУ, ОКУ, С. далкіленщ(К?")» - та - ОС, уалкіленіщ(К 2)», С. лалкіленгетероарилу, С. лалкіленнНеї, С. лалкіленс(О)-С. лалкіленарилу, о 50. С. далкіленс(О)-С. далкіленгетероарилу, С. лалкіленс(-О)Неї, С. далкіленс(-О)М(К2)», Сі. далкіленок У,

   С. далкіленмК "С(-О)Ке, Су далкілено-Су далкіленок У, с» С. лалкілен(К 2)», Сі .лалкіленс(-О0)-ОКзг та С. залкіленос. далкіленс(-Ф)О Ка; К? вибрано з групи, що складається з атома гідрогену, С. валкілу, Сзациклоалкілу, Сз.вгетероциклоалкілу, С..залкілені(ке)», арилу, арилС.залкілу, С..залкіленарилу, гетероарилу, гетероарилео. залкілу та С. залкіленгетероарилу; Ф) або дві групи КУ разом утворюють 5- або б-членне кільце, що містить, як варіант, щонайменше один ка гетероатом; В? вибрано з групи, що складається з атома гідрогену, С 4 валкілу, арилу, гетероарилу, арилсС. залкілу, бо гетероарилс /.залкілу, Сі. залкіленарилу та С. залкіленгетероарилу; Неї представляє 5- або б--ленне гетероциклічне кільце, насичене або частково чи повністю ненасичене, що містить щонайменше один гетероатом, вибраний з групи, що складається з атомів оксигену, нітрогену та сульфуру, та, як варіант, заміщене С. валкілом або С(-О)ОКУ; та її фармацевтично прийнятними солями та сольватами. 65 23. Спосіб за п. 22, який відрізняється тим, що Ге вибрано з групи, що складається з Н, атома галогену, ОН, ОСН», СН»з та СЕз;а

   ВЗ вибрано з групи , що складається з С .валкілу, фенілу, галогенфенілу, алкілфенілу, дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-О)СоНбь та морфолінілу; де щонайменше один з ЕЕ! та В2 не представляє 6б-галогено- або 6,7-диметоксигрупу, а ВЗ не представляє а-хлорфеніл.

   24. Сполука, що має структуру (8) , в щ до - М - е М жо М -ї Ше --М М Мн де У вибрано з групи, що складається з 5 та МН, або У відсутній; Ге вибрано з групи, що складається з Н, атома галогену, МО», ОН, ОСН», СН» та СЕ»; В? вибрано з групи, що складається з Н, ОСН» та атома галогену; або В та К5 разом з С-6 та С-7 хіназолінової кільцевої системи представляють 5- або б--ленне ароматичне СМ кільце, що містить, як варіант, один чи більше атомів О, М, або 5; г) ВУ вибрано з групи, що складається з С 1 6алкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-ФО)ОС»ОНь» та морфолінілу; ВУ незалежно вибрано з групи, що складається з МН 5, атома галогену, Сі залкілу, 5(С. залкілу), ОН, МН(С, ,алкілу), М(С. залкілу)», МН(С..залкіленфенілу) та о 1-3 1-3 2 1-3 Зо ,а | «в)

   ши. з о Те) і - но сн.он 4 - 1 або 2, та є її фармацевтично прийнятними солями та сольватами, « 20 за умови, що щонайменше один з В" та ВЕ? не представляє Н, коли Е? представляє феніл або 2-хлорфеніл. ш-в

   25. Сполука за п. 24, яка відрізняється тим, що вибрана з групи, до складу якої входять: с 3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; ; в» 5-хлор-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-фрлуорфеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; - 3-(2-метоксифеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2,6-дихлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (2) 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; - 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; («в 3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; «со 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-бензил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-бутил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-морфолін-4-іл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; (Ф) 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; ГІ 3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(3-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; во б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(3-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-піридин-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; (2-хлорфеніл)-8-трифлуорметил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-бензил-5-флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 65 3-(4-метилпіперазин-1-іл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он;

   етиловий естер (5-флуор-4-оксо-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл|Іоцтової кислоти; 3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-дифеніл-2-іл-5-хлор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-флуорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 70 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бензил-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бутил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-морфолін-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; (б-амінопурин-9-ілметил)-6-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; (4-хлорфеніл)-2--9Н-пурин-6-ілсоульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-нітро-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-6-бром-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-6,7-диметокси-ЗН-хіназолін-4-он; сч б-бром-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-бензо|дхіназолін-4-он; і) 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он. та 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-метоксифеніл)-ЗН-хіназолін-4-он.

   26. Сполука за п. 24, яка відрізняється тим, що К 4 вибрано з групи, яка складається з Н, атома галогену, со ОН, ОСН», СН» та СЕ»; ВЗ вибрано з групи, яка складається з С 4 валкілу, фенілу, галогенфенілу, алкоксифенілу, алкілфенілу, о дифенілу, бензилу, піридинілу, 4-метилпіперазинілу, С(-О)ОС»ОНь та морфолінілу; де -- (а) В та 27, незалежно, не представляють б-галогено- або 6,7-диметоксигрупи; «со (Б) 29 не представляє 4-хлорфеніл; та Зо (с) щонайменше один з К7 та КО не представляє Н, коли Б 9 представляє феніл або 2-хлорфеніл, а Х - представляє 5.

   27. Сполука за п. 25, яка відрізняється тим, що вибрана з групи, до складу якої входять: 3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; « 5-хлор-2-"9Н-пурин-б-ілсульфанілметил)-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; - 70 5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; с 3-(2-фрлуорфеніл)-5-метил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; : з» 3-(2,6-дихлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-6-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-5-метил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; і 3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; Ге») З-бензил-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; з З-бутил-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; ав | 20 З-морфолін-4-іл-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; 8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; с» 3-(2-хлорфеніл)-6,7-дифлуор-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; б-хлор-3-(2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 3-(3-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; (9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-3-піридин-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; ГФ) (2-хлорфеніл)-2-"9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-трифлуорметил-ЗН-хіназолін-4-он; З-бензил-5-флуор-2-(9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; о 3-(4-метилпіперазин-1-іл)-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он, ацетат; 3-(2-хлорфеніл)-6-гідрокси-2-(9Н-пурин-б6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 60 етиловий естер (5-флуор-4-оксо-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-4Н-хіназолін-3-іл|Іоцтової кислоти; З-дифеніл-2-іл-5-хлор-2-"9Н-пурин-6-ілсульфанілметил)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-ізопропілфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-метил-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-З-дифеніл-2-іл-5-хлор-ЗН-хіназолін-4-он; бо 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-флуорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он;

   2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-флуорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-8-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-(2-хлорфеніл)-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-метил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бензил-5-флуор-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-бутил-ЗН-хіназолін-4-он; 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-морфолін-4-іл-ЗН-хіназолін-4-он; 70 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-3-(2-хлорфеніл)-7-флуор-ЗН-хіназолін-4-он та 2-(6-амінопурин-9-ілметил)-5-хлор-3-о-толіл-ЗН-хіназолін-4-он.

   28. Сполука, що має загальну структурну формулу (8) , в! Г - фії

   Х. де А представляє заміщену, як варіант, моноциклічну або дициклічну кільцеву систему, що містить щонайменше два атоми нітрогену, а щонайменше одне кільце системи є ароматичним; Х вибрано з групи, що складається з СНЕ?, СН-СНЕ? та СНАС(ЕУ); М вибрано з групи, що складається з 5, ЗО, 505, МН, 0, С(50), ОС(-0), С(-О)0О та МНОС(-О)СНОЗ, або У сч відсутній; ВЕ! та К2, незалежно, вибрані з групи, що складається з атома гідрогену, о

   С..валкілу, арилу, гетероарилу, атома галогену, МНО(-О)С. залкіленм(К)», МО», ОКУ, ОСЕз, М(К)», СМ, Оос(чОвУ, с(5О)В2, С(-О)ОК2, арилОв?, Неї, МеЕ2С(-О0)С. залкіленс(-О)ОВ2, арилос. залкілен-(В 2)», арилоСс(-О) КУ, С. далкіленс(-О)ОКУ, ОС. далкіленс(-Ф)ОКУ, Ге)

   С. лалкіленосС. далкіленс(-Ф)ОКе, Фщ(-0)-МКке5ОКУ, Сі далкілені(К У)», Со валкеніленм(К 2)», о сС(О)Мв ес, далкіленОвКУ, С(5О)МК2С. далкіленНеї, ОС» 4-алкіленМ(К?)», Ос. далкіленсН(ОК СНоМ(В 2)», ОС, /алкіленНеї, ОС» далкілено кг, ОС» далкіленмкК2С(-Ф0)ОК, МКС. далкіленіЩ(ке)», МКес(-оМКУ, - МКС ОМУ)», (ОС. далкіл)», МК У(505С.. лалкіл), З0О2М(К2)», О5О»СЕ», (Се) С) залкіленарилу, С. лалкіленнНеї, С. валкіленоОк У, Сі залкілені(К У)», вок)», ї- МНесо)с, залкіленарилу, Сз.ациклоалкілу, Сз-вгетероциклоалкілу, арил-ОС. залкілен(В 9)», арилос(-ОР, МНОСТсто)с . залкілен-Сз дгетероциклоалкілу, МНОТ(-о)-С. залкіленнеї, ОС. далкіленос далкіленс(-О)ОР, С(О)С. далкіленНеї та МНО(-О)галогенс. валкілу; « або КЕ! та В? разом утворюють 3- або 4--ленний алкіленовий або алкеніленовий ланцюговий компонент 5- або б-членного кільця, що, як варіант, містить щонайменше один гетероатом; З с ВЗ вибрано з групи, що складається з заміщеного, як варіант, атома гідрогену, С 4. валкілу, : з» С. вциклоалкілу, Сз вгетероциклоалкілу, Сі далкіленциклоалкілу, С» валкенілу, Су залкіленарилу, арилСізалкілу, С(-О)КУ, арилу, гетероарилу, С(-ФО)ОКе, сС(-О)М(К2), С(-5М(К), 502, БОЖУ)»,

   45. ЗО), 5Б-ОМКУ), С(:О)МКУС. далкіленоО КУ, С(:ОМКУС. далкіленнеї, С(-О)С, далкіленарилу, -І Ф(-О0)С, удалкіленгетероарилу, С.і.4алкіленарилу, як варіант, заміщеного одним чи більше атомами галогену, б» 5ООМ(К2), М(К?)», що), МКе5ООСЕЗ, СМ, МО», Ф(-О)Ке, ОК, СідалкіленмЩ(К?")» та ОС, /алкілені(К 2)», С. лалкіленгетероарилу, С. лалкіленнНеї, С. лалкіленс(О)-С. лалкіленарилу,

   - С. далкіленс(0)-С. далкіленгетероарилу, С. лалкіленс(-О)Неї, С. лалкіленс(-О)М(Ке)», / Сі.лалкіленоке, о 20 С. далкіленмК "С(-О)Ке, Су далкілено-Су далкіленок У, с» С. лалкілен(К 2)», Сі .лалкіленс(-О0)-ОКзг та С. залкіленос. далкіленс(-Ф)О Ка; К? вибрано з групи, що складається з атома гідрогену, С. валкілу, Сзациклоалкілу, Сз.вгетероциклоалкілу, С.і-залкіленім(К?)», арилу, арилСі-залкілу, С..залкіленарилу, 5о гетероарилу, гетероарилс. залкілу та С. залкіленгетероарилу; ГФ) або дві групи КУ разом утворюють 5- або б--ленне кільце, що містить, як варіант, щонайменше один гетероатом; о В? вибрано з групи, що складається з атома гідрогену, С 4 валкілу, арилу, гетероарилу, арилсС. залкілу, гетероарилс 4. залкілу, Сі залкіленарилу та С. залкіленгетероарилу; 60 Неї представляє 5- або б--ленне гетероциклічне кільце, насичене або частково чи повністю ненасичене, що містить щонайменше один гетероатом, вибраний з групи, що складається з атомів оксигену, нітрогену та сульфуру, та, як варіант, заміщене С. валкілом або С6-О)ОКУ; та її фармацевтично прийнятні солі та сольвати, за умови, що якщо Х-Х представляє СН 55, тоді КЗ не бе представляє

   СІ СІ СІ Ї СЕ. ; се, сн. Ви ї Ше сн. но сн, та якщо Х-Х представляє СНОЗВ, тоді ЕЗ не представляє заміщеного -«СНЯСН(ОН)ІСНоОН-фенілу.

   29. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що Х вибрано з групи, яка складається з СН 5, СНоСН»о, СНАСН, СН(СНз), СНЬСН(СН»З) та С(СНз).

   30. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що У вибрано з групи, яка складається з З та МН, або У відсутній.

   31. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що А-кільцеву систему вибрано з групи, яка складається з імідазолілу, піразолілу, 1,2,3-триазолілу, піридазинілу, піримідинілу, піразинілу, 1,3,5-триазинілу, пуринілу, цинолінілу, фталазинілу, хіназолінілу, хіноксалінілу, 1,8-нафтиридинілу, птеридинілу, 1Н-індазолілу та бензімідазолілу.

   32. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що А-кільцеву систему вибрано з групи, яка складається з с 29 й ин М ' м ! о , МО. М /й М т Моя А М-А-МНО н.с М Мо лем М м сн. о

   33. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що А-кільцева система є заміщеною одним-трьома замісниками, - вибраними з групи, яка складається з М(К2)», атома галогену, С. залкілу, З(С.4.залкілу), ОКУ, атома галогену та Ге) | їч- НО (8) 0 НО Ссн.ОоН - с 34. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що А-кільцева система є заміщеною одним-трьома замісниками, "» вибраними з групи, яка складається з МН», МН(СН»), М(СНаз)», МНСНоСеНв, МН(СеоНв), СІ, Е, СНз, СН», ОН та п

   45. НО -І (8) (22) а но сн.он о 50 35. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що К 1 та К2, незалежно, вибрані з групи, що складається з с атома гідрогену, ОКУ, атома галогену, Сівалкілу, СЕз, МО», М(К?), МКС. залкіленік")»» та ОС, залкілененок У, конкретні замісники включають, але без обмеження, Н, ОСН з, СІ, Вг, Е, СНьз, СЕз, МО», ОН, М(СН3з)», й м (8) М-СнНо.СНОМН ГФ) х 2-72 іме) та Оо(СНОоОСНоСНЬ5. 60 36. Сполука за п. 29, яка відрізняється тим, що В та В? разом утворюють п'яти- або шестичленне кільце.

   37. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що К З вибрано з групи, яка складається з С 1 валкілу, арилу, гетероарилу, Сз.вциклоалкілу, Сз. вгетероциклоалкілу, С(-О)ОКУ,

   С. далкіленнеї, С. лалкіленциклоалкілу, С. лалкіленарилу,

   С. лалкіленс(-О)С. лдалкіленарилу, Сі лалкіленс(-О)ОКе, С.лалкіленс(О)МЩ(К)», Сі лалкіленс(-О)Неї, бо С. далкіленМС КУ) та

   Су. далкіленм Кк 2-(хО)КУ.

   38. Сполука за п. 29, яка відрізняється тим, що К З вибрано з групи, яка складається з ОК 3. С. валкілу, арилу, гетероарилу, МО», Щ(К2)», МК2С(-О)Ке, С(ООСЬНь, СНСН(СНЗ)», - шк ит ит и -фИО - лк о - хм М--сн, Ки до м тю сн ,-С не н, ; та . нин оно

   39. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що К З є заміщеним замісником, вибраним з групи, яка 75 складається з атома галогену, ОК 2, С..валкілу, арилу, гетероарилу, МО», МЩ(К?)», МК25ОоСЕз, МКгС(ОЖжКУ, с(-:ФОКе, 502М(К2)», СМ, С(О)КУ, Сі далкіленм(К 7)», ОС. далкілені(К 7)» та МКС. лалкілені(К 7)».

   40. Сполука за п. 28, яка відрізняється тим, що КЕ є заміщеним замісником, вибраним з групи, що складається з СІ, Е, СНз, СН(СНУ)», ОСН», СеНев,МО», МН, МНОС(:О)СНУ, СООН та МСНЗУІСНЬСНоМ(СН 3)».

   41. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що його застосовують для лікування таких хвороб: ї) ішемії, особливо викликаної зупинкою серця, інфарктом міокарда, обструкцією коронарних артерій, тромбоемболітичним закупорюванням церебральних судин, травматичним пораненням голови, набряком або пухлиною мозку, ї) реперфузійного пошкодження, особливо пов'язаного з судинним нападом, міокардіальною ішемією або інфарктом, трансплантацією органа та церебральним вазоспазмом, с ії) хвороб кісток, особливо остеопорозу, хвороби Паджета та споріднених з ресорбцією кісток розладів, Ге) їм) раку гематопетичного походження, особливо а) лімфом, особливо лімфом Буркітта, лімфом Ходжкінса, неходжкінських лімфом, лімфоцитних лімфом, 5) множинних мієлом, с) лейкемій, особливо лімфоцитних лейкемій, хронічних мієлоїдних (мієлогенних) лейкемій, о м) хвороб, пов'язаних з вивільненням гістаміну, особливо хронічної обструктивної хвороби легенів, астми, ав! АКОЗ і емфіземи. мі) артритів, особливо ревматоїдних артритів, моносуглобових артритів, остеоартритів, подагричних -- артритів, спондилітів, Ге) мії) хвороби Бахкета, мії) сепсису, септичного шоку, ендотоксичного шоку, грамнегативного сепсису, грампозитисного сепсису та - синтрому токсичного шоку, їх) синдрому множинного поранення органів, вторинного стосовно септицемії, травми або геморагії, х) офтальмологічних розладів, особливо алергічних кон'юнктивітів, весняних кон'юнктивітів, увеїтів та « асоційованої зі щитовидною залозою офтальмопатії, - 70 хі) ензинофільної гранульоми, с хії) розладів легенів або респіратоних розладів, особливо астми, хронічного бронхіту, алергічного реніту, з» АКОБ5Б, хронічного запалення легенів, хронічного обструктивного запалення легенів, силікозу, саркоїдозу легенів, плевриту, альвеоліту, васкуліту, емфіземи, пневмонії, бронхоектазії та легеневої кисневої токсичності, хії) фіброзу, особливо цистичного фіброзу, хім) утворення калоїдних тканин або шрамів, Ху) атеросклерозу, Ге») хмі) автоїмунних хвороб, особливо системного червоного вовчака (ЗЕ) , автоїмунного тироїдиту, множинного склерозу, деяких форм діабету, синдрому Рейнода, - хмії) розладів відторгнення трансплантанту, особливо СУМНО та відторгнення алотрансплантанту, ав | 20 хмії) хронічних гломерулонефритів, хіх) запалних хвороб кишечнику, особливо хрнічних запальних хвороб кишечнику (СІВО), хвороби Крона, с» виразкового коліту та некротичного ентероколіту, хх) запальних дерматозів, особливо контактних рематитів, атопічних дерматитів, псоріазів або кропивниць, ххі) лихоманки та міальгії внаслідок інфекції, ххії) запальних розладів центральної чи периферійної нервової системи, запальних розладів, таких як ГФ) менінгіт, енцефаліт та поранення мозку або хребта внаслідок другорядної травми, ххіїї) хвороби Сьоргенсена, о ххім) хвороб, в яких залучено лейкоцитний діапедез, хху) алкогольного гепатиту, 60 хХхмї) бактеріальної пневмонії, ххмії) опосередкованої комплексом антиген-антитіло хвороби, ххмії) гіповолемічного шоку, ххіх) цукрового діабету типу Ї, ххх) гострої та уповільненої гіперчутливості, бо хххі) хворобливих станів внаслідок лейкоцитної дискразії та метастазу,

   хххії) термічних поранень, хххії) асоційованих з переносом гранулоцитів синдромів, хххім) індукованої цитокіном токсичності. с щі 6) (зе) «в) «- (Се)

   м. -

   с . и? -І (о) - г ШИ сю» іме) 60 б5