UA70332C2 - Use of taxoid derivatives for parenteral treatmentuse of taxoid derivatives for parenteral treatment of abnormal proliferation of cerebral cells (vari of abnormal proliferation of cerebral cells (variants) ants) - Google Patents

Description

Опис винаходу

Даний винахід відноситься до нового застосування таксоїдних похідних. Точніше, він відноситься до нових 2 способів лікування аномальної (патологічної) проліферації клітин головного мозку ссавців, включаючи людину, шляхом введення сполуки загальної формули (І) чи її фармацевтично прийнятної солі чи сольвату: () в о

Кк;

І І Го)

Н Е но і: ОСОСН» осОос; (І) де 7 являє собою атом водню чи радикал загальної формули: (1

Но сч

Ж (о)

З :

Он (11) се со в якій замісник К/ являє собою со бензоїльний радикал, необов'язково заміщений одним чи більше однаковими чи різними атомами або радикалами, які обирають з атомів галогену та алкільних радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, | «в)

З5 алкоксИильНИХ радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, чи трифторметильних радикалів; чн теноїльний або фуроїльний радикал; чи радикал формули К»-0О-СО-, у якому замісник Ко являє собою: - алкільний радикал, що містить від 1 до 8 атомів вуглецю, - алкенільний радикал, що містить від 2 до 8 атомів вуглецю, « 20 - алкінільний радикал, що містить від З до 8 атомів вуглецю, з с - циклоалкільний радикал, що містить від З до 6 атомів вуглецю, - циклоалкенільний радикал, що містить від 4 до 6 атомів вуглецю, :з» - біциклоалкільний радикал, що містить від 7 до 10 атомів вуглецю, причому ці радикали необов'язково заміщені одним чи більше замісниками, які обирають з атомів галогену і гідроксильних радикалів, алкоксильних радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, -І діалкіламіно-радикалів, у яких кожна алкільна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю, піперидинового чи морфолінового радикалів, 1-піперазинільних радикалів (необов'язково заміщених у 4 положенні алкільним («в радикалом, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю, чи фенілалкільним радикалом з алкільною частиною, що с містить від 1 до 4 атомів вуглецю), циклоалкільних радикалів, що містять від З до б атомів вуглецю, циклоалкенільних радикалів, що містять від 4 до б атомів вуглецю, фенільних радикалів (необов'язково о заміщених одним чи більше атомами або радикалами, які обирають з атомів галогену та алкільних радикалів, що

ГЕ містять від 1 до 4 атомів вуглецю, чи алкоксильних радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю), циано- або карбоксильних радикалів або алкоксикарбонільних радикалів, у яких алкільна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю; - фенільний або о- чи р-нафтильний радикал, необов'язково заміщений одним чи більше атомами або радикалами, які обирають з атомів галогену та алкільних радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, чи (Ф; алкоксильних радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю; чи ка - Б-членний ароматичний гетероциклічний радикал, якій переважно обирають з фурильних і тієнільних радикалів; 60 - чи насичений гетероциклічний радикал, що містить від 4 до 6 атомів вуглецю, необов'язково заміщений одним чи більше алкільними радикалами, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю; замісник Кз являє собою нерозгалужений чи розгалужений алкільний радикал, якій містить від 1 до 8 атомів вуглецю, нерозгалужений чи розгалужений алкенільний радикал, що містить від 2 до 8 атомів вуглецю, 65 нерозгалужений чи розгалужений алкінільний радикал, якій містить від 2 до 8 атомів вуглецю, циклоалкільний радикал, якій містить від З до 6 атомів вуглецю,

фенільний чи о- або р-нафтильний радикал, необовлязково заміщений одним чи більше атомами або радикалами, які обирають з атомів галогену та алкільних, алкенільних, алкінільних, арильних, аралкільних, алкокси-, алкілтіо-, арилокси-, арилтіо-, гідроксильних, гидроксіалкільних, меркапто-, формільних, ацильних, ациламіно-, ароїламіно-, алкоксикарбоніламіно-, аміно-, алкіламіно-, діалкіламіно-, карбоксильних, алкоксикарбонільних, карбамоїльних, алкілкарбамоїльних, діалкілкарбамоїльних, ціано-, нітро- і трифторметильних радикалів, чи 5--ленний ароматичний гетероцикл, що містить один чи більш однакових або різних гетероатомів, які обирають з атомів азоту, кисню і сірки, і необов'язково заміщений одним чи більше однаковими або різними 7/0 замісниками, які обирають з атомів галогену та алкільних, арильних, аміно-, алкіламіно-, діалкіламіно-, алкоксикарбоніламіно-, ацильних, арилкарбонільних, ціано-, карбоксильних, карбамоїльних, алкілкарбамоїльних, діалкілкарбамоїльних і алкоксикарбонільних радикалів; при цьому мається на увазі, що в замісниках фенільних, о- або р-нафтильних і ароматичних гетероциклічних радикалів алкільні радикали та алкільні частини інших радикалів містять від 1 до 4 атомів вуглецю, і що 75 алкенильні та алкінільні радикали містять від 2 до 8 атомів вуглецю, і що арильні радикали являють собою фенільні чи о- або р-нафтильні радикали; замісник Ку. являє собою алкоксильний радикал, що містить від 1 до 6 атомів вуглецю в нерозгалуженому чи розгалуженому ланцюзі, алкенілокси-радикал, що містить від З до 6 атомів вуглецю в нерозгалуженому чи розгалуженому ланцюзі, алкінілокси-радикал, що містить від З до 6 атомів вуглецю в нерозгалуженому чи розгалуженому ланцюзі, циклоалкілокси-радикал, що містить від З до 6 атомів вуглецю або циклоалкенілокси-радикал, що містить від 4 до б атомів вуглецю, причому ці радикали необов'язково заміщені одним чи більше атомами галогену або алкоксильним радикалом, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю, алкілтіо-радикалом, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю, чи Ге карбоксильним радикалом, алкілоксикарбонільним радикалом, у якому алкільна частина містить від 1 до 4 атомів о вуглецю, ціано- чи карбамоїльним радикалом, М-алкілкарбамоїльним або М,М-діалкілкарбамоїльним радикалом, у яких кожна алкільна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю, чи з атомом азоту, до якого вона приєднана, утворює насичений 5-чи б--ленний гетероциклічний радикал, що необов'язково містить другий гетероатом, якій обирають з атомів кисню, сірки або азоту, необов'язково заміщений алкільним радикалом, що містить від 1 до 4 са атомів вуглецю, чи фенільним радикалом або фенілалкільним радикалом, у якому алкільна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю, Шк

Кб являє собою со алкоксильний радикал, що містить від 1 до в атомів вуглецю в нерозгалуженому чи розгалуженому ланцюзі, алкенілокси-радикал, що містить від З до 6 атомів вуглецю, о алкінілокси-радикал, що містить від З до б атомів вуглецю, ч- циклоалкілокси-радикал, що містить від З до б атомів вуглецю, чи циклоалкенілокси-радикал, що містить від З до б атомів вуглецю, причому ці радикали необов'язково заміщені одним чи більше атомами галогену або алкоксильним « радикалом, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю, алкілтіо-радикалом, що містить від 2 до 4 атомів вуглецю, 70 або карбоксильним радикалом, алкілоксикарбонільним радикалом, у якому алкільна частина містить від 1 до 4 - с атомів вуглецю, ціано- чи карбамоїльним радикалом, або М-алкілкарбамоїльним чи М,М-діалкілкарбамоїльним ц радикалом, у яких кожна алкільна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю, чи з атомом азоту, до якого вона ,» приєднана, утворює насичений 5-чи б--ленний гетероциклічний радикал, що необов'язково містить другий гетероатом, якій обирають з атомів кисню, сірки та азоту, необов'язково заміщений алкільним радикалом, що

Містить від 1 до 4 атомів вуглецю, чи фенільним радикалом або фенілалкільним радикалом, у якому алкільна -| частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю. о Переважно арильні радикали, що можуть бути представлені замісником Кз, являють собою фенільні чи с- або р-нафтильні радикали, необов'язково заміщені одним чи більше атомами або радикалами, які обирають з о атомів галогену (фтору, хлору, брому, йоду) і алкільних, алкенільних, алкінільних, арильних, арилалкільних, о 20 алкоксильних, алкілтіо-, арилокси-, арилтіо-, гідроксильних, гідроксиалкільних, меркапто-, формильних, ацильних, ациламіно-, ароїламіно-, алкоксикарбоніламіно-, аміно-, алкіламіно-, діалкіламіно-, карбоксильних,

ІК) алкоксикарбонільних, карбамоїльних, діалкілкарбамоільних, ціано-, нітро- і трифторметильних радикалів, при цьому мається на увазі, що алкільні радикали та алкільні частини інших радикалів містять від 1 до 4 атомів вуглецю, що алкенільні та алкінільні радикали містять від 2 до 8 атомів вуглецю, і що арильні радикали оо являють собою фенільні чи о- або рД-нафтильні радикали.

ГФ! Переважно гетероциклічні радикали, що можуть бути представлені замісником Кз являють собою 5-членні ароматичні гетероциклічні радикали, що містять один чи більш однакових або різних атомів, які обирають з ю атомів азоту, кисню і сірки, необов'язково заміщені одним чи більше однаковими або різними замісниками, які обирають з атомів галогену (фтору, хлору, брому, йоду) і алкільних радикалів, що містять від 1 до 4 атомів 60 вуглецю, арильних радикалів, які містять від 6 до 10 атомів вуглецю, алкоксильних радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, арилокси-радикалів, що містять від б до 10 атомів вуглецю, аміно-радикалів, алкіламіно-радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, діалкіламіно-радикалів, у яких кожна алкільна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю, ациламіно-радикалів, у яких ацильна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю, алкоксикарбоніламіно-радикалів, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, ацильних радикалів, що бо містять від 1 до 4 атомів вуглецю, арилкарбонільних радикалів, в яких арильна частина містить від б до 10 атомів вуглецю, ціано-, карбоксильних чи карбамоїльних радикалів, алкілкарбамоїльних радикалів, в яких алкільна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю, діалкілкарбамоїльних радикалів, в яких алкільна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю, або алкоксикарбонільних радикалів, в яких алкоксильна частина містить від 1 до 4 атомів вуглецю.

Переважно радикали К, і Кб, які можуть бути однаковими чи різними, являють собою нерозгалужені чи розгалужені алкоксильні радикали, що містять від 1 до б атомів вуглецю, необов'язково заміщені метокси-, етокси-, етилтіо-. карбоксильним, метоксикарбонільним, етоксикарбонільним, ціано-, карбамоїльним,

М-метилкарбамоїльним, М-етилкарбамоїльним, М,М-диметилкарбамоїльним, М,М-діетилкарбамоїльним,

М-піролідинокарбонільним чи М-піперидинокарбонільним радикалами. 70 Більш конкретно, даний винахід відноситься до продуктів загальної формули (І), у якій 7 являє собою атом водню або радикал загальної формули (І), у якому замісник Кі являє собою бензоіїльний радикал або радикал загальної формули К»-0О-СО-, у якому замісник Ко являє собою трет.-бутильний радикал, а замісник Кз являє собою алкільний радикал, що містить від 1 до 6 атомів вуглецю, алкенільний радикал, що містить від 2 до 6 атомів вуглецю, циклоалкільний радикал, що містить від З до б атомів вуглецю, фенільний радикал, необов 7/5 лязково заміщений одним чи більше однаковими чи різними атомами або радикалами, які обирають з атомів галогену (фтору, хлору) і алкільного (метильного) алкоксильного (метокси-), діалкіламіно- (диметиламіно-), ациламіно- (ацетиламіно-), алкоксикарбоніламіно- (трет.-бутоксикарбоніламіно-) чи трифторметильного радикалів, або 2- чи З-фурильні, 2- чи З-тієнільні або 2-, 4- чи 5-тіазолільні радикали, і кожний із замісників Ку |і

Кв, які можуть бути однаковими чи різними, являє собою нерозгалужений чи розгалужений алкоксильний 2о радикал, що містить від 1 до б атомів вуглецю.

Ще більш конкретно, даний винахід відноситься до продуктів загальної формули (І), у якій 7 являє собою атом водню або радикал загальної формули (Ії), у якому замісник К.; являє собою бензоильний радикал або радикал загальної формули К»-О-СО-, у якому замісник Ко являє собою трет.-бутильний радикал, а замісник КЗ являє собою ізобутильний, ізобутенільний, бутенільний, циклогексильний, фенільний, 2-фурильний, с

З-фурильний, 2-тієнільний, З-тієнільний, 2-тіазолільний, 4-тіазолільний чи 5-тіазолільний радикали, і кожний із замісників Ку; і Ко, що можуть бути однаковими чи різними, являє собою метокси-, етокси- або (8) пропокси-радикал.

Ще більший інтерес представляють продукти загальної формули (І) в який замісник К з являє собою фенільний радикал і замісник К/ являє собою трет.-бутоксикарбонільний радикал, замісники К, і Кв, які можуть с зо бути однаковими чи різними, являють собою метокси-, етокси- або пропокси-радикал.

Ще більш цікавою сполукою даного винаходу є о 4о-ацетокси-2о-бензоїлокси-5р,20-етокси-1 р-гідрокси-7 р, 10р-диметокси-9-оксо-11-таксен-13 о, со -іл-(2кК,35)-3-трет.-бутоксикарбоніламіно-2-гідрокси-3-фенілпропіонат формули (Іа): о то г, (в) ї- ефе н | нс о сект КЕ. « с 40 й ї у - . а (8)

З патенту МУО 96/30355 відомо, що похідне за даним винаходом можна одержати двома способами. У ш- відповідності з першим, багатостадійним способом, якщо виходити з 10-деацетилбаккатина ІІІ формули: («в) о (1) (95) но о 70 ю 17

Ко) с Ф и З о

НЕ но : ОСОСНу о Ососень іме) то останній селективно захищають у положеннях 7 і 13, наприклад, у формі простого силілового діефіру, а 60 потім діють речовиною загальної формули: в-Х (М) де замісник К являє собою визначений вище радикал, а Х являє собою реакційно-здатний складноефірний 65 залишок, такий як залишок ефіру сірчаної або сульфонової кислоти, чи атом галогену, з одержанням продукту, що містить групу -ОК у положенні 10 і силільні групи в положеннях 7 і 13. Потім захисні силільні групи заміняють на атоми водню, одержують сполуку, що все ще містить групу -ОК у положенні 10 і ОН-групи в положеннях 7 і 13. Останнє похідне селективно перетворюють у простий ефір у положенні 7 реакцією з похідним формули ІМ, одержуючи сполуки формули (І), у якому 2 являє собою атом водню.

Кінцева стадія полягає в етерифікації в положенні 13 способом, що сам по собі відомий, похідних формули (Іа), де 7 являє собою атом водню, у присутності р-лактама, наприклад, за методикою, яка описана в патенті ЕР 617018, або в присутності оксазолідину, як описано, наприклад, у згаданому вище патенті МО 96/30355. Після зняття захисту видаленням захисних груп у положеннях 7 і 10 одержують складний ефір формули (Іа), у якому 2 являє собою іншу, чим атом водню групу, а К являє собою атом водню. Наступна стадія складається у взаємодії 7/0 одночасно положень 7 і 10 під дією реагенту, якій утворився безпосередньо в реакційній суміші із сульфоксиду формули (М) і оцтового ангідриду (реакція Пуммерера): в-80О-8 (м) /5 замісник К має зазначені вище значення, з утворенням проміжного сполуки алкілтісалкілокси-типу в положеннях 7 і 10.

Кінцеву стадію, що дозволяє одержати бажану сполуку формули (Іа), проводять з використанням отриманої вище проміжної сполуки, при взаємодії його з активованим нікелем Ренея.

У загальному випадку, обробку реагентом, що утворюється безпосередньо в реакційній суміші із сульфоксиду 20 загальної формули (М), переважно диметилсульфоксиду, і оцтового ангідриду, проводять у присутності оцтової кислоти або похідного оцтової кислоти, такого як галогеноцтова кислота, при температурі в інтервалі від 0 до 507.

Звичайно обробку активованим нікелем Ренея в присутності аліфатичного спирту або простого ефіру здійснюють при температурі між -10 і 607С. сч 25 У публікації ЕК 97-14442 описаний ще один спосіб. Цей винахід дозволяє в одну стадію, прямо, селективно та одночасно алкілювати дві гідроксильні функціональні групи в положеннях 7 і 10 10-деацетилбаккатину чи його (3 етерифікованих у положення 13 похідних формули (МІ): (М о з во с он 7 о (зе)

АН; 13 ЕС о І ав

НЕ ва ОосОСсиз ге ососен, дл) де А являє собою атом водню або бічний ланцюг формули (Іа), представлену нижче: З с ВН о (па) ч Е ? АЖ в : х об -1 (ІІа) («в) сю де С являє собою захисну групу для гідроксильної функціональної групи, а замісники Кі і КЗ мають ті ж значення, що й у формулі (ІІ), або оксазолідинову групу формули (ІЇБ): (95) о (Ів)

Ко) ва І йо

В. й Ж о «(ІІБ) іме) де замісники К. і Кз мають ті ж значення, що та у формулі (Ії), замісники КА і Ку, що можуть бути однаковими 60 ци різними, являють собою атом водню або алкіл, арил, галоген, алкокси-, арилалкіл, алкоксіарил, галогеналкіл і галогенарил, причому необов'язково можливе утворення замісниками 4-7-ч-ленного кільця.

Як вихідну сполуку переважно використовувати 10-деацетилбаккатин, тобто, продукт формули (ІІ), що дає помітну економію, що стосується способу, і, більш того, дозволяє виключити стадії введення захисту і зняття захисту з проміжної сполуки, які необхідні у старих способах. бо Серед груп о для захисту гідроксильної функціональної групи у формулі (Іа) у загальному випадку краще вибирати всі захисні групи, що описані в книгах, таких як Сгеепе апа МУців, Ргоїесіїме Сгоцрз іп Огдапіс

Зупіпезів (Захисні групи в органічному синтезі), 1991, Удойп УМПеу б Бопв, і МасОтіе, Ргоїесіїме Огоишрзг іп

Огдапіс Спетізігу (Захисні групи в органічній хімії), 1975, Ріепит Ргезз, і які видаляють в умовах, при яких залишок молекули руйнується слабко або не руйнується взагалі, такі як, наприклад: - прості ефіри, переважно такі ефіри, як метоксиметиловий ефір, 1-етоксіетиловий ефір, бензилоксиметиловий ефір, п-метоксибензилоксиметиловий ефір, бензилові ефіри, необов'язково заміщені однією або більше групами, такими, як метокси-, хлор, нітро-, 1-метил-1-метоксіетиловий ефір, 2-(триметилсиліл)етоксиметиловий ефір, тетрагідропіраниловий ефір, і силілові ефіри, такі як триалкілсилілові /о ефіри, - карбонати, такі як трихлоретилкарбонат.

Більш конкретно, радикали Ка і Кь У загальній формулі (ІБ) вибирають з радикалів, що описані в патенті

Уго 94/07878, і більш підходящими похідними є похідні, у яких радикал Ка являє собою атом водню, а радикал Кь являє собою п-метоксифенільний радикал. Алкілюючий агент вибирають з: - алкілгалогенідів, переважно з алкілиодидів (КІ), - алкілсульфатів, таких як метилсульфат, - сполук оксонію, таких як борні солі триалкілоксонію, зокрема, триметилоксонійтетрафторборат (МезОВЕ,).

Переважно використовувати метилиодид.

Алкілюючий агент використовують у безводному середовищі в присутності аніонізуючих агентів, таких як одне чи більше сильна основа.

Серед основ, що можуть бути використані в безводному середовищі, можна назвати наступні: - гідриди лужних металів, такі як гідрид натрію або калію, - алкоголяти лужних металів, такі як трет.-бутилат калію, - оксид срібла АдоО, с - 1,8-біс(диметиламіно)нафталін, - суміші моно- чи диметалічних основ, такі як основи, які описані, наприклад, у публікаціях, таких як Р. (8)

Сацбреге, Спет. Кеу. 1993, 93, 2317-2334, чи М. 5спіоззег, Мод. Зупій. Меїйодз (1992), 6, 227-271; зокрема, кращими є комбінації алкіллітій/трет.--бутилат лужного металу або амід лужного металу/гтрет.-бутилат лужного металу. Одну з двох основ можна одержувати безпосередньо в реакційній суміші "іп вйи". с зо Серед усіх можливих комбінацій алкілюючих агентів і аніонізуючих агентів кращим є використання метилйиодиду в присутності гідриду калію. о

Реакцію переважно проводять в органічному середовищі, що є інертною в умовах реакції. Кращим є с використання наступних розчинників: - прості ефіри, такі як тетрагідрофуран чи диметоксіетан; о - при застосуванні оксиду срібла кращим є використання полярних апротонних розчинників, таких як ча диметилформамід, чи ароматичних розчинників, таких як толуол; - при застосуванні 1,8-біс(диметиламіно)нафталіну кращим є використання складних алкілових ефірів, наприклад, етилацетату.

Для кращого здійснення винаходу краще використовувати мольне співвідношення між аніонізуючим агентом і « субстратом більше чим 2 і переважно в інтервалі від 2 до 20. з с Також переважно використовувати мольне співвідношення між алкілюючим агентом і субстратом більше 2 і переважно в інтервалі від 2 до 40. ;» Кращою є температура від -30 до 807С.

Час реакції переважно знаходиться в інтервалі від декількох годин до 48 годин у залежності від обраних реакційних умов. -І Після стадії алкілювання, коли останню проводять з 10-деацетилбаккатином, спосіб відомим образом переходить до стадії етерифікації, наприклад, у відповідності зі способами, описаними в згаданих вище о патентах ЕР 617018 чи УУО 96/30355. 2) Таким чином, у першому трьохстадійному способі процес починають з діалкілювання 10-деацетилбаккатина з використанням алкілюючего агента в присутності сильної основи, на другій стадії проводять сполучення о 10-деацетилбаккатина, перетвореного в діефір у положеннях 7 і 10, із захищеним придатним

ГЯ6) образом р-лактамом, у присутності агента, що активує, якій обирають з третинних амінів і металооснов, що забезпечують утворення алкоксильної групи в положенні 13. Потім здійснюють зняття захисту бічного ланцюга шляхом обробки неорганічною чи органічною кислотою.

В другому трьохстадійному способі процес починають з діалкілювання 10-деацетилбаккатина з використанням алкілюючого агента в присутності сильної основи, на другій стадії 10-деацетилбаккатин, о перетворений у простий діефір у положеннях 7 і 10, сполучать у 13 положенні з оксазолідином у присутності ко агента, якій сполучає, такого як діїміди, у присутності агента, що активує, такого як діалкіламінопіридин.

Розкриття оксазолідину досягається дією неорганічної чи органічної кислоти. 60 Третій спосіб починається з етерифікації в положенні 13 баккатина з захищеними придатним чином положеннями 7 і 10, Д-лактамом або оксазолідином в присутності агента, що сполучає, і/або агента, що активує, як показано в описаних вище двох способах. Після зняття захисту в 7 і 10 положеннях одержують простий діефір у положеннях 7 і 10 за допомогою алкілювального агента в присутності сильної основи. Потім зняття захисту бічного ланцюга досягається шляхом обробки неорганічною чи органічною кислотою. 6Е Продукти загальної формули (І) мають чудові біологічні властивості.

Оцінку біологічної активності іп мйго проводять на тубуліні, екстрагованому зі свинячого головного мозку методом, який описаний М.Ї. Зпеїапекі еї аїЇ., Ргос. Май. Асад. сі. ОБА, 70, 765-768 (1973). Дослідження деполімеризації мікротрубочок у тубуліні проводять відповідно до методу (3. Спацміеге еї а!., С.К. Асад. зсоі., 293, взегієв ІЇ, 501-503 (1981).

Продукти загальної формули (І) підтвердили активність іп мімо при перевірці на мишах, щеплених меланомою

В16, у дозах між і 5Омг/кг (внутрішньочеревинно), а також на інших м'яких і твердих пухлинах.

Сполуки мають протипухлинні властивості, більш конкретно, активні проти пухлин, стійких до Тахо? і

ТахоїегеФ). До таких пухлин відносяться, наприклад, пухлини головного мозку, що мають підвищену експресію та! гена (гена стійкості до численних лікувальних засобів). Визначення "стійкість до численних лікувальних 70 засобів" являє собою звичайний термін, що відноситься до стійкості пухлини до різних сполук, що мають різну структуру і механізм дії. Таксоїди, як загальновідомо, добре вивчені за допомогою експериментальних пухлин, наприклад, РЗ8В8/0ОХ, лінія клітин РЗ88 мишачої лейкемії, обрана по стійкості до доксорубіцину (ОХ), яка експресує тай. Сполуки відповідно до даного винаходу менш вивчені за допомогою РЗ8В8/0ОХ. Більш конкретно, ці сполуки менш вивчені, чим ТахоїегеФб), за допомогою гена таі.

Сполуки формули (І) переважно використовуються при одержанні лікувального засобу для лікування аномальної проліферації клітин головного мозку.

Сполуки і, головним чином, сполуки формули (І), де кожний із замісників Ку і К5 являє собою метокси-групу, має властивість проникати через гематоенцефалічний бар'єр. Воно є активним в порівнянні з іншими відомими таксоїдами, такими як Тахоїє і ТахоїегеФф), при лікуванні раку головного мозку.

Продукт формули (І) може бути використаний одночасно з іншим терапевтичним лікуванням. Більш переважно його використовують з іншим терапевтичним лікуванням, що включає використання протипухлинних лік, моноклональних антитіл, імунотерапію, чи радіотерапію модифікатори біологічних реакцій. Серед модифікаторів біологічних реакцій кращим є використання лімфокінів і цитокінів, інтерлейкінів, о-, Д- чи 5-інтерферонів і факторів пухлинного некрозу (ТМЕ). с

Продукт формули (І) переважно застосовується шляхом парентерального введення, наприклад, внутрішньовенного, внутрішньочеревинного, внутришньом'язового чи підшкірного. о

Приклад 1 1. Введення

Продукт формули (Іа) виявив себе сильнодіючим протираковим агентом у доклінічних моделях. сі

Тут представлені аналітичні результати, які отримані при фармакокінетичному дослідженні на мишах одного в/в болюсу. о

Групам самок мишей СЗН/Нем вводять продукт внутрішньовенним способом у виді болюсу в дозі 4Омг/кг, со еквівалентної 120мг/м2. Зразки крові і головного мозку одержують від усіх дозованих тварин, яких забивають в о інтервалі до 72 годин після введення дози ліки. Головний мозок і відповідні зразки плазми аналізують на зміст продукту Іа за допомогою І С-М5/М5-аналізу (Рідинна хроматографія / мас-спектрометрія). - 2. Методи

Препарат: 2,25мг/мл розчину, що містить 595 Полісорбату 80, 5906 етанолу і 9095 595-вого водного розчину глюкози. «

Кожній з п'ятдесятьох шести самок мишей СЗН/НемМм вагою приблизно 20г через хвостову вену вводять препарат продукту ІІ за допомогою в/в болюсу при об'ємі ін'єкції О,4мл, щоб ввести сумарну дозу 4Омг/кг. - с Відбір зразків крові і тканин и Відбір зразків: крові - шляхом серцевої пункції; печінки і головного мозку - шляхом розтину після ,» умертвіння за допомогою СО».

Час відбору зразків: через 2, 5, 15, ЗО, 45 хвилин, 1, 2, 4, 6, 8, 14, 48 і 72 години після введення дози.

Цільну кров збирають у гепаринізовані пробірки та одержують відповідні зразки плазми шляхом -і центрифугування і негайного заморожування при -207"С. Тканини просушують за допомогою промокального о папера, зважують і негайно заморожують при -20"С. Усі зразки відправляють на аналіз замороженими. Після одержання зразки зберігають у чеканні аналізу в замороженому виді приблизно при -182С. (95) Аналіз зразків головного мозку і плазми за допомогою І С-М5Б/М5 сю 50 Визначення: І С-М5/М5 (Зсіех АРІ І рішв), спосіб турбоїонного вприскування.

Використовуються наступні умови мас-слектрометрії:

Ко)

Швидкість допоміжного газу бл/хв.

Швидкість розпилювального газу О,бл/хв.

Турбо-температура Бо

Температура газу, який екранує 00 о Швидкість газу, який екранує О,бл/хв. ко Час розгорнення 1 розгорнення/сек.

Відношення розподілу потоку елюенту 1710 60

Колонка: 75х4,6мм Зиреїсозії АВ ріиз (Змкм).

Рухлива фаза: Ацетонітрил/метанол/ацетат амонію (10Мм; 40/25/35 об./об./об.)

Швидкість потоку: Тмл/хв.

Температура: кімнатна. 65 Екстракція. Плазма: до зразка (5Омкл) додають 100мкл ацетонітрилу. Добре перемішують, центрифугують, видаляють надосадову рідину, додають 10О0мкл рухливої фази і впорскують 150мкл.

Головний мозок: додають 100мкл ацетонітрилу до гомогенізованого зразка (100мг гомогенату головного мозку з водою при співвідношенні 1:1мас./мас.) і добре перемішують. Додають 7мл діетилового ефіру, перемішують, центрифугують, видаляють органічний шар і сушать під Мо. Відновлюють у 200мкл рухливої фази і впорскують 15Омкл.

Калібрувальні стандарти:

Плазма: Дев'ять з концентраціями 5, 10, 20, 50, 100, 200, 300, 400 і 5ООнг/мл (продукт Ів). Одержують шляхом додавання відповідних аліквот продукту (концентрації -0,1, 1 чи ТОмкг/мл) у етанолі до аліквотам мишачої плазми обсягом 0,бмл. Кожен зразок після додавання ліків добре перемішують; потім відбирають /о аліквоту в 50мкл для аналізу.

Головний мозок: Одинадцять з концентраціями 10, 20, 30, 100, 200, 300, 400, 500, 1000, 2500 і 500онг/г у гомогенізованому головному мозку мишей (1:1мас./мас. головного мозку з водою). Одержують шляхом додавання відповідних аліквот продукту (концентрації - 1, 10 або 1О0Омкг/мл) у етанолі до 0,5, 1, З чи 4г гомогенізованого мишачого головного мозку. Кожен зразок після додавання ліків добре перемішують, потім відбирають аліквоту в 100Омг для аналізу.

Час утримання: ліки, продукт Іа - -2,3хв.

Ефективність екстракції:

Плазма - приблизно 58905 при 20Онг/мл.

Головний мозок - приблизно 4195 при 5ООнг/г і 3995 при 100Онг/г.

З. РЕЗУЛЬТАТИ 3.1. Концентрації в плазмі

У наступній таблиці представлені концентрації продукту Іа в плазмі, що спостерігаються після внутрішньовенного введення мишам продукту Іа в дозі 4Омг/кг. см о сч зо

Фо не о зв вав ав | зву )лу0в ча « и но с 111лаюдини////// | во вв | на! ва | 1 1711нт хз» 72 години н.в н.в н.в н.в н.п з - - 3.2. Концентрації в головному мозку

Га У приведеній нижче таблиці представлені концентрації продукту Їа в неушкодженому головному мозку, що 5р спостерігаються після внутрішньовенного введення мишам продукту Іа в дозі 40мг/кг. (95) щ з о ю во вв веде 00000 вовувоту ввієвмо во 1000900 14 годин 9618|10049|7595|9271 9133 1074

5 . й н. в. - не визначається (« нижньої межі виявлення 92нг/г) н. п. - не придатна 3.3. Фармакокінетичні параметри

У наступній таблиці наведено попередні фармакокінетичні параметри для продукту Іа, які отримані після в/в /о Введення мишам у дозі 4Омг/кг і розраховані з використанням середніх значень вмісту в плазмі і головному мозку. 7

Ме 1000 тля 0001 ня 1 не10000130103м 7

Біекспоненціальне рівняння задовольняє профілям, що використовують інтерактивний лінійний алгоритм найменших квадратів як частину пакета 5БІРНАК. Площу під кривою (ППК, АОС) розраховують за правилом сч 25 трапеції від нульового часу і до часу як останнього значення, що дорівнює чи більше, ніж н.м.в. (Нижня межа о виявлення) (4нг/мл) чи нмкв (нижня межа кількісного визначення)» (2Онг/мл) для плазми, так і до 72 годин після введення дози для головного мозку, а потім екстраполюють до нескінченності.

Скорочення:

ППКОо. с: площа під кривою залежності концентрації в плазмі або мозку від часу від (Ї-0 (початок вливання) см 30 до нескінченності. Гео)

Початкове Т1,: Початковий період напіввиведення (розподіл).

Кінцеве Т.,»: Кінцевий період напіввиведення (варто розглядати як оцінку, яка залежить тільки від частоти о відбору зразків на заключній фазі і від чутливості аналізу). (ав)

Кле - сумарний кліренс плазми. 35 Мрозп. 7 обсяг розподілу при стаціонарному стані. - н. п. - не придатна 4. Висновки - Концентрації продукту Іа є високими, як і очікували, після внутрішньовенного введення дози 4Омг/кг, але « дю швидко падають від максимального значення через 2 хвилини (середнє значення 46,9мкг/мл) менш чим до з 1мкг/мл у межах 4 годин (початковий період напіввиведення «0,7 години). Однак концентрації зберігаються на с рівні вище межі точного кількісного визначення (2Онг/мл) аж до 14 годин після введення і стабільно вище межі :з» виявлення (4нг/мл) протягом 24 годин після введення дози. - Кінцевий період напіввиведення 6,2 години розрахований з концентрацій у плазмі, що можуть бути визначені (х4нг/мл). Однак слід зазначити, що в цьому випадку кінцевий період напіввиведення залежить -І значною мірою від чутливості аналізу, і, якщо, замість цих концентрацій для розрахунку фармакокінетичних параметрів використовують концентрації вище межі точного визначення (2Онг/мл), тоді кінцевий час («в напіввиведення падає до 2,0 годин. о Середнє значення сумарного кліренсу плазми, як визначено, складає 1,Зл/годину"кг, що являє собою значну вр Частину середнього потоку плазми через печінку (з розрахунку на середній потік крові Через печінку, що і95) складає приблизно 5,2л/годину"кг).

ГК - У цих зразках після в/в введення продукт Іа, як виявляється, легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Високі концентрації виявлені при початковому часі відбору зразків (7,О0мкг/г через 2 хвилини), що вказує на швидке проникнення в ці тканини. Хоча максимальні концентрації 9,мкг/г спостерігаються через 14 вв ГОДИН, високі концентрації зберігаються аж до часу останнього відбору зразка (5,Змкг/г Через 72 години). Не дивно, що продукт повільно виводиться з головного мозку з періодом напіввиведення 31,4 години. Виходячи з (Ф) величин ППКо.с (788час"мкг/г відносно ЗОчас"мкг/мл) , концентрації продукту Іа в головному мозку складають

ГІ приблизно 12-ти кратну концентрацію в плазмі.

Приклад 2 во Оцінка протипухлинної активності продукту (Іа) відносно інтракраніально щеплених гліобластом людини 0251 і 5Е-295 на мишах МеСтг-пи.

Проведено чотири дослідження для оцінки реакції глобластом 0251 і 5Е-295 при лікуванні за допомогою продукту (Іа). У двох дослідженнях гліобластоми Ш251 і ЗЕ-295 були стимульовані від інтракраніально щеплених клітин при об'ємі 105 клітин на одну мишу. Схема лікування інтракраніально щеплених клітин гліобластом 0251 - б5 Внутрішньовенно, один раз на день, кожний шостий день при трьох обробках (дба х 3), починаючи з четвертого дня після щеплення. Схема лікування інтракраніально щеплених клітин гліобластом ЗЕ-295 - внутрішньовенно,

один раз на день, кожний четвертий день при трьох обробках (да х 3), починаючи з другого дня після обробки.

При дослідженні інтракраніального щеплення сполуки оцінюють, виходячи з їхньої здатності збільшувати тривалість життя тварин. В обох моделях цих пухлин як позитивний контроль використовують нітрозосечовину.

Метою даного експерименту є оцінка продукту (а) з погляду протипухлинної дії в моделях пухлинних гліобластом людини.

У цих експериментах загальні методики ОСТО, МС і методики для вивчення ефективності і іп мімо були модифіковані для конкретного застосування (Іп мімо Сапсег Модеїв, МІН Рибіїсайоп Мо84-2635, 1984). Ці дослідження проведені на вдосконаленому устаткуванні (АААГАС Кедівігайоп Мо000643, ААГА5 МетрегзПір 76 мМо840723001, ОБОА Кеадівзігайоп Моб4-К-001, ОРРК, РН5, МІН, АМУА, Аззигапсе МоАЗ3046-01). Це устаткування має сертифікат ІЗО 9001. Комісією з нагляду був Зоційегп Кезеагсп Іпзійшіопа! Апіта! Саге апа Ове

Соттіцее; використовувався протокол ІАСОС. Мо96-8-50.

Розріджувачі:

Продукт (Іа) готують у 595 етанолу, 595 Гмееп 80, 9095 Ю5БМУ.

Нітрозосечовину готують у 295 етанолу, 98905 фізіологічного розчину.

Приготування доз:

Усі дозуючі розчини приготовлені в Зоціпегп Кезеагсі Іпвійше (ЗК).

Введення сполуки:

Продукт (Із) вводять з розрахунку О,4мл/мишу, виходячи із середньої загальної ваги тіла.

Нітрозосечовину вводять з розрахунку 0,Тмл/10г ваги тіла.

Стабільність сполуки:

Продукт (Із) тримають у льоді і вводять протягом 20 хвилин після одержання препарату.

Нітрозосечовину тримають у льоді і вводять протягом 45 хвилин після одержання препарату.

Умови зберігання: сч

Усі сполуки зберігають в охолодженому ексикаторі.

Запобіжні заходи при роботі і)

З сполуками працюють відповідно до методик, що рекомендуються Комісією з безпеки Зоційегп Кезеагсп

Іпзійше. Усі фахівці, що проводять експеримент, при введенні сполук цілюом одягнені, працюють у рукавичках і захисних масках і захисних окулярах. с зо Будь-яка інтракраніально щеплена тварина, яка, як здається, вмирає, безболісно забивається з гуманістичних розумінь. Оскільки дослідження ефективності попадає в категорію базового дослідження, і закінчення експерименту базується на результатах, які, як визначено, є оптимальними. со

Види: Самок атимічних мишей МеСт-пи віком шість-вісім тижнів використовують для дослідів з інтракраніально щепленою ШШ251. Самців атимічних мишей МеСт-пи віком шість-вісмм тижнів використовують для дослідів з о інтракраніально щепленою 5Е-295. ї-

Обгрунтування: Для поширення людських пухлинних ксенотрансплантантів, що є цільовими тканинами для розроблювальних сполук, необхідні миші з імунодефіцитом.

Джерело: ЕСКОС (Апітаї! Ргодисіоп Агеа), Егедегіск, МО для вивчення інтракраніально щепленої ЗЕ-295;

Тасопіс Апітаї! Рагтв, Сегтапіом/п, МУ для досліджень інтракраніально щепленої 0251. «

Кількість і стать: У дослідах з інтракраніально щепленою 295 використовують сумарно 160 самців; у сту с дослідах з інтракраніально щепленою 0251 використовують сумарно 154 самки.

Вік і вага: Середні маси визначають спочатку кожного досліду. Середня вага мишей, щеплених з інтракраніально гліобластомою 0251, складає від 21 до 22г. Середня вага мишей, щеплених інтракраніально гліобластомою 5Е-295, складає від 24 до 26г.

Ідентифікація тварин: Стандартне маркірування на вухах. -І Карантин: Перед початком дослідів усіх тварин утримують протягом 7-денного періоду для спостереження.

Утримання та догляд: Тварин утримують у клітках ізолятора, покритих фільтром, по п'ять тварин на клітку. о Клітки і підстилку змінюють два рази в тиждень. 2) Їжа і вода: Мишам дають Текіайд Згепігаріє 8656 Моизе Оієї (Напап Текіаа) на розсуд експериментатора. 5р Також на розсуд дають фільтровану водопровідну воду. і Навколишні умови: Підтримуються у відповідності зі стандартними робочими методиками ЗКІ, схваленими

Ге Комісією ІАСИС.

У це дослідження включено два досліди (КР-З36 і КР-38).

Як згадувалося раніше, цей експеримент розроблений для оцінки активності продукту (Іа) у відношенні дв Інтракраніально щеплених гліобластом 0251 і 5Е-295 у атимічних мишей МСтг-пи. Дози продукту (Іа) складають 30, 20 і 13,4мг/кг/доза. Для двох дослідів з інтракраніальним щепленням готують клітини при концентрації

Ф, 3,33х10 "клітин/мл середовища і вводять в об'ємі О0,0Змл на мишу. Клітини вводять у головний мозок праворуч ко від середньої лінії за допомогою голки з нержавіючої сталі 25 розміру, 3/8 дюйма. Для досліду з 0251 (КР-36) використовують клітини, які культивували. Схема лікування - дба х З (кожен 6б-ий день, три рази), бо внутрішньовенно, починаючи з четвертого дня після щеплення. У досліді з 5Е-295 (КР-36 використовують пухлинний Бгеї, приготовлений із твердої пухлини. Схема лікування діа х 3, внутрішньовенно, починаючи з другого дня після щеплення. Для порівняння в кожному досліді використовують нітрозосечовину через її відому активність у відношенні пухлин центральної нервової системи. Дозування складає 27, 18 і 12мг/кг/доза, а схема лікування аналогічна схемі лікування за допомогою продукту (Іа) у кожному досліді. 65 У першому досліді (КР-36) кожна сполука була ефективною при лікуванні інтракраніально щепленої гліобластоми 0251. Лікування за допомогою продукту Іа приводить до п'яти з десяти, чотирьом з десяти і трьом з десяти що залишилися в живих на 122 день і до росту тривалості життя (РТЖ) 17695, 202965 і 14495 відповідно для груп з дозами 30, 20 (МТО, МСОД - максимально стерпна доза) і 13,4мг/кг/доза. Лікування за допомогою нітрозосечовини приводить до РТЖ 2055965 і 51905 у групах з дозами 18 і 12мг/кг/доза відповідно. Відзначено десять

З десяти Ї сім з десяти що залишилися в живих на 122 день групах з дозами 27 (МСД) і 18мг/кг/доза.

В другому досліді (КР-38) кожна сполука була ефективною при лікуванні інтракраніально щепленої гліобластоми ЗЕ-295. Лікування за допомогою продукту (Іа) при дозах 30, 20 і 13,4 (МСД) мг/кг/доза приводить до РТЖ - 995, 95905 і 8195 відповідно. Спостерігається деяка токсичність при рівнях доз ЗО і 20мг/кг/доза, що виявляється у відповідній середній втраті ваги в 7г і бг у період лікування. Була одна тварина, що вижила на 7/0 58 день з десяти тварин у групі з дозою 13,4мг/кг/доза. Нітрозосечовина була токсична при найвищому рівні доз 27мг/кг/доза, що виявляється в середній втраті ваги 7г у період проведення лікування. Лікування нітрозосечовиною у дозах 27, 18 і 12мг/кг/доза приводить до РТЖ 5095, 13195 і 10690 відповідно. Було дві тварини, які залишилися в живих на 68 день з десяти тварин при рівні дози 18мг/кг/доза.

Таким чином, вивчена активність продукту (Іа) проти інтракраніально щеплених гліобластом 0251 і ЗЕ-295. 7/5 Ця сполука достатньо активна проти цих двох ліній пухлини на обох щеплених сайтах.

Я виживш./всього | смерті шо Ген фе м и Тюти в яти 1 в | продитці збої зовіоев 3 00008000 тво шк ПОН ПІ Я ПНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ КОНЯ ВОЛО КОНЯ ПОН ВОЛЯ КОН НАННЯ в збо вве лю тов іюв і 0000 4ло0100ло3000 оо зв за веове ва ва ва ва 12 030200003ло001000во0 ям

ШІ о

Нітрозосеє 0270 в ля ІлЯмІ 1-11-11юо 18 зви 000010 л8о дата ле ле ле | Ба вв ове ве во 7ло | лолю 1 2ов во ГТУ вові сс

Тасопіс Апітаї! Рагтв.

Фо о з в всіх смертей. « - - " виживш./всього / смерті - (17 дню реа ев ере тв! ою 1зе 1 - Шіюування ОО (Ммочідезя) звіт пт олволв зве лого в прод 30615013 мм лозою тя бом о ши с вя 952529 2525 зо з» молі -0000ло01000029000000 61 я. Нрозюе: 0002то 0 15ол6ол6олю лю зиввові 0200002ло000мо00 со о тя 1 то ово |за з заз 37 зі лот о 1130 .

Оемеіортепі Сепівг. о ю

Нітрозосечовина, ВгізіоІ-Муег» партія І АНЗА4, одержана з партії ЗКІ Мо2-4 в 295 ЕІОН/фізіологічний розчин (розчинна); об'єм ін'єкції - в) смертей. б5

Claims (5)

Формула винаходу

1. Застосування до -ацетокси-2 У -бензоїлокси-5 7 20-епокси-1 2 -гідрокси-7 Р лов -диметоксі-9-оксо-11-таксен-13 -іл-(-2кК,35)-3-трет-бутоксикарбоніламіно-2-гідрокси-3-фенілпропіонату для одержання засобу для лікування аномальної проліферації клітин головного мозку, причому вказаний засіб вводять парентеральним шляхом.

2. Застосування 70 да -ацетокси-2 9 -бензоїлокси-5 Р 20-епокси-1 Р -гідрокси-7 Р лов -диметоксі-9-оксо-11-таксен-13 -іл-(-2кК,35)-3-трет-бутоксикарбоніламіно-2-гідрокси-3-фенілпропіонату для одержання засобу для лікування аномальної проліферації клітин головного мозку, причому вказаний засіб вводять внутрішньовенно.

Офіційний бюлетень "Промислоава власність".

Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних

5. й й . о кт о, мікросхем", 2004, М 10, 15.10.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. с о с со со «в) і - -

с . и? -І («в) (95) о 50 Ко) Ф) іме) 60 б5