UA65702A - Composition for treating vaginosis of bacterial origin, method for its preparation, and method for treating vaginosis of bacterial origin - Google Patents

Description

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до фармакології, зокрема до препаратів для лікування бактеріального вагінозу, і може бути використаний в фармацевтичній промисловості й акушерсько-гінекологічній практиці.

В цей час хвороби, викликувані генітальними інфекціями, відносяться до числа найбільш частих гінекологічних захворювань. В останні роки намітилась тенденція росту захворювань, що супроводжуються порушенням нормальної мікрофлори піхви, зокрема, бактеріального вагінозу.

В медичній практиці для лікування таких захворювань широко застосовуються антимікробні препарати, наприклад, антибіотики. Однак вони звичайно токсичні, не завжди ефективні, крім того, викликають появу мікроорганізмів, стійких до дії використовуваних антибактеріальних засобів. Як наслідок лікування зазначеними препаратами потрібне додаткове відновлення мікробіоценозу слизуватої піхви.

В зв'язку з вищевикладеним дуже важлива роль приділяється пошуку нових безпечних лікарських препаратів для лікування захворювань піхви, які супроводжуються порушенням мікробіоценозу, і що не мають протипоказань

Найбільш близьким до рішення, що заявляється, є препарат для лікування бактеріального вагінозу "Лактобактерин в суппозиториях" (Инструкция по применению лактобактерина в суппозиториях. Нижегородское государственноеє предприятие по производству бактериальньх препаратов. Утверждено Министерством здравоохранения СРСР, 29 ноября 1992Гг.). "Лактобактерин в суппозиториях" являє собою мікробну масу живих лактобацил, ліофільно висушену в середовищі культивування. Крім того, він містить цукрово-желатиномолочний інгредієнт, що є захисним середовищем, необхідним для збереження життєздатності бактерій, і прийнятну жирову основу.

Живі мікробні клітки (МК) лактобацил мають антагоністичну активність по відношенню до тест-штамів патогенних і умовно-патогенних мікробів, включаючи шигели, ентеропатогенну кишкову паличку, стафілокок, протей, що і визначає дію відомого препарату при порушеннях нормального бактеріоценозу. Препарат-прототип має термін придатності 1 рік за умови його збереження при температурі (452)70.

Однак недоліком "Лактобактерина в суппозиториях" є недостатньо високі фармакологічні властивості, оскільки вони не забезпечують належний антагоністичний, протиінфекційний ефекти і необхідний рівень приживляємості мікроорганізмів на слизуватій піхви. І, крім того, препарат не володіє необхідною біодоступністю.

Зазначені недоліки є причиною відносно низької лікувальної ефективності препарату.

Ще одним істотним недоліком відомого препарату є відсутність збереженості МК при звичайних умовах поза холодовим ланцюгом.

Задачею цього винаходу є створення препарату для лікування бактеріального вагінозу шляхом сполучення інгредієнтів, що входять до його складу, в результаті чого досягається висока життєздатність живих МК і як наслідок - підвищення лікувальної ефективності і збільшення терміну збереження препарату.

Поставлена задача вирішується тим, що препарат для лікування бактеріального вагінозу, який містить як активну складову мікробну масу живих бактерій, захисне середовище, жирову основу, згідно з винаходом як мікробну масу містить лактобацили та один або кілька родів еубіотичних бактерій, вибраних з групи: біфідобактерії, стрептококи і лактококи в кількості 103-109МК на одну дозу, додатково містить прийнятний сорбент при співвідношенні його до мікробної маси бактерій (9-1):(1-9), біологічно активну добавку в кількості 0,05-

З,Омас.95 відносно маси одержуваного препарату, а як жирову основу - будь-яку прийнятну основу, що містить не більш 5мас.95 води і що має рнНа,5-7,0.

Запропоновані авторами мікроорганізми, що входять до складу препарату, що заявляється, є представниками нормальної мікрофлори слизуватої піхви й охоплюють спектр бактерій, при порушенні кількості яких виникають певні патології, зокрема, бактеріальний вагіноз.

Обов'язковою умовою є наявність в препараті лактобацил, оскільки вони в значній своїй більшості визначають мікрофлору слизуватої піхви. Що стосується інших мікроорганізмів, то їх наявність в препараті призначена для посилення біологічної активності лактобацил.

Необхідна біологічна активність і ефективність лікування визначається життєздатністю МК, їх адгезивною здатністю і здатністю до колонізації. Авторами цього винаходу запропонований вміст 105-109МК в одній дозі, що, з одного боку, зв'язано з ефективністю препарату, а з іншого боку - з економічною доцільністю.

На моделі білих пацюків, яким через 24 години після прийому препаратів робили зіскріб зі слизуватої піхви, при введенні 0,1 мл суспензії препарату, що складається з іммобілізованих лактобацил і неіммобілізованих лактобацил в тих же концентраціях (від 102мк/см? до 10'Ємк/смУ) було показано, що адгезивна активність лактобацил у складі препарату досягає максимального рівня 9,1-107 мк/мм? при введенні препарату, що містить 109 МК. Подальше ж збільшення концентрації МК не приводить до підвищення рівня адгезії.

Дані таблиці 1 підтверджують, що найбільш клінічно ефективним є препарат, що містить від 107 до 109МК в одній дозі.

Для порівняння показано, що неіммобілізовані бактерії уступають у рівні адгезії, не перевищуючи 3,5-10"мк/мм:? поверхні слизуватої.

Таблиця 1

Адгезивна активність лактобацил в препараті, що заявляється, і лактобацил в суспензії препарату, що заявляється

Захисне середовище відповідно до даного винаходу повинно бути таким, яке здатне зберегти на необхідному рівні життєздатність сорбованих бактерій після ліофільного сушіння.

Кількісний вміст захисного середовища, наприклад, цукрово-желатиномолочного середовища звичайно визначається умовами збереження мікроорганізмів у препараті і складає 0,01-0,0295 від мікробної маси.

До прийнятних сорбентів, використовуваним у препараті, що заявляється, відносяться будь-які сорбенти, дозволені Міністерством охорони здоров'я, наприклад, похідні целюлози, глиноземи, зокрема, смектит натрію та ін.

Для досягнення лікувальної ефективності препарату, що заявляється, на необхідному рівні, необхідне створення мікроколоній, що складаються з частки сорбенту, на якій сорбовано 10-40МК. Ця умова, як визначено в цьому винаході, задовольняється при масовому співвідношенні сорбенту до мікробної маси (9-1):(1-9). При цих умовах утворення мікроколоній бактерій буде максимальним.

Розмір часток сорбенту може бути будь-яким придатним для препарату такого призначення, однак найбільш прийнятним є розмір не більш 100мкм, в противному випадку можливо механічне роздратування слизуватої.

Що стосується біологічно активної добавки, то вона може мати різні функції.

Кількісний вміст добавки від 0,05 до 3,0мас.9о від маси препарату, що одержують, обумовлено тим, що при вмісті меншому, ніж 0,05мас.о різко падає її ефективність, тобто вплив на життєздатність, колонізацію й адгезію на слизуватій МК.

При більшому, ніж 3,Омас.9о вмісті біологічно активної добавки виникає небезпека лізису бактерій, що вводяться, і, крім того, можливі її побічні дії, наприклад, роздратування слизуватої від її надлишку, зокрема, при використанні ефірних олій рослин.

Вибір інгредієнтів біологічно активної добавки дуже широкий і обумовлений особливостями конкретного застосування препарату, що заявляється, наприклад, можуть бути використані фунгіцидні інгредієнти або, в разі потреби, - інгредієнти, що мають антимікробну дією, та ін. Введення в препарат, наприклад, фітоінгредієнтів прискорює процес колонізації слизуватої і приводить до нормалізації мікробіоценозу по цьому показнику вже через 48 годин.

Авторами запропоновано як жирову основу використовувати будь-яку основу, придатну для одержання крему або супозиторію. Однак до жирової основи пред'являються деякі вимоги - вона не повинна містити більш 595 води і повинна забезпечувати для препарату рН4,5-7,0, в противному випадку життєздатність бактерій різко падає, що позначається на ефективності препарату.

Крім того, сукупність всіх інгредієнтів препарату, що заявляється, спрямована на збільшення термінів його збереження і на спрощення умов збереження. Результати відповідних досліджень приведені в таблиці 2.

Для дослідження взяті препарати, що заявляються, які відрізняються використовуваним сорбентом і величиною рН жирової основи. Дослідження проводилися через рік їхнього збереження при температурі 2276.

Таблиця 2

Залежність життєздатності бактерій від величини рН жирової основи

Препарат, що заявляється, | Вихідна кількість т

Дані таблиці 2 свідчать про те, що життєздатність бактерій найбільш висока при рНа.,5-7,0, при значеннях рн нижче 4,5 вона недостатня для досягнення необхідних результатів, а при значеннях рН вище 7,0 життєздатність бактерій помітно падає.

Залежність життєздатності бактерій і рН жирової основи, що одержана після року збереження при температурі 22"С, свідчить про збільшення термінів збереження з одночасним спрощенням умов збереження.

Для доказу клінічної ефективності препарату, що заявляється, були проведені дослідження, результати яких наведені в таблиці 3.

Як досліджувані препарати був використаний препарат (1), який відповідає препарату, що заявляється. Як бактерії для наочності були взяті лактобацили. Додавання відповідно до рішення, що заявляється, до них біфідобактерій та/або стрептококів, та/або лактококів пропорційно підсилює одержуваний результат.

Крім того, досліджували препарат (2) без фітодобавки і, нарешті, препарат (3), що відповідає прототипові.

Зазначені вище препарати вводили в піхву жінкам - добровольцям, що страждають бактеріальним вагінозом, вираженим зниженням лактофлори.

Таблиця З

Порівняльна характеристика лікувальної дії препарату, що заявляється, і препарату-прототипу 1. Препарат, що містить іммобілізовані на 7 глиноземі лактобацили

Як показують результати таблиці 3, кращі клінічні показники отримані для препарату (1), який відповідає препарату, що заявляється.

Ще однією задачею винаходу, що заявляється, є створення способу одержання препарату для лікування бактеріального вагінозу шляхом такого сполучення дій і режимів їхнього здійснення, що дозволяє одержати препарат, що володіє високою лікувальною ефективністю і стійкістю до збереження при звичайних умовах.

Поставлена задача вирішується тим, що в способі одержання препарату для лікування бактеріального вагінозу, згідно з винаходом, спочатку одержують мікробну масу лактобацил і одного або декількох родів еубіотичних бактерій, обраних із групи: біфідобактерій, стрептококів і лактококів, причому їх вміст в 1г мікробної маси складає 1019-1011 кліток. Потім отриману мікробну масу бактерій іммобілізують на прийнятному в медицині сорбенті при його співвідношенні до мікробної маси бактерій (9-1):(1-9), після чого в масу, що утворилася, вводять захисне середовище в необхідній кількості і біологічно активну добавку в кількості 0,05-3,095 щодо маси одержуваного препарату. Продукт, що утворився, піддають ліофільному сушінню в режимі, що відповідає роду використовуваних мікроорганізмів, після чого висушену масу змішують з прийнятною жировою основою, що містить менш 595 води і що має рна,5-7,0 і взятої в кількості, що відповідає вмісту 102-109 МК в одній дозі препарату.

Авторами передбачено, що г мікробної маси повинен містити лактобацили і біфідобактерії та/або стрептококи, та/або лактококи в кількості 1019-1011 кліток.

Це обумовлено тим, що при зазначених умовах на 1 частці сорбенту повинно розміститися 10-4О0МК, або повинен утворитися конгломерат, що включає співрозмірні частки сорбенту і бактерії, що відповідає одержанню препарату з максимально корисними властивостями. Або, іншими словами, із зазначеної мікробної маси можливо одержати препарат з 105-109МК в одній дозі, що, як показано вище, в сполученні з іншими інгредієнтами препарату відповідає найбільшій його клінічної ефективності.

Інші умови здійснення способу одержання препарату для лікування бактеріального вагінозу зводяться до такої послідовності змішування компонентів, яка забезпечує високу життєздатність бактерій, достатню їх колонізацію на слизуватій піхви, адгезію й в цілому високу біологічну активність.

Що стосується співвідношення сорбенту до мікробної маси, то воно обумовлено рентабельністю одержання ефективної лікувальної дози.

Спосіб одержання препарату для лікування бактеріального вагінозу підтверджується прикладом конкретного виконання.

Приклад 1

Препарат, що заявляється, одержують в кілька етапів. Спочатку одержують мікробну масу лактобацил, біфідобактерій та/або стрептококів, та/або лактококів, причому вміст їх у 1г мікробної маси складає 1019-1011 кліток.

Потім одержану мікробну масу іммобілізують на сорбенті, зокрема, на смектиті натрію з розміром часток, що не перевищує 100мкм. Цей процес виконують за допомогою ретельного перемішування.

Співвідношення мікробної маси до смектиту натрію складає 9:1.

Потім масу, що утворилась, змішують із цукрово-желатиномолочним середовищем, взятим в кількості 0,0290 щодо одержуваної маси препарату, і з 2,595 ефірної олії шавлії щодо одержуваної маси препарату.

Після цього отриманий продукт піддають ліофільному сушінню в піддонах.

Висушений продукт змішують з жировою основою, наприклад, такою, що містить 9Омабс.9о олії какао і 1Омас.9о ланоліну, при цьому в жирову основу вводять, наприклад, лимонну кислоту до рНб,5. Жирова основа має вологість менше 5905.

З отриманої маси формують супозиторії вагою від 1г до 1,5г.

Мазь одержують по описаній вище методиці з тою різницею, що як жирову основу використовують будь-яку прийнятну мазеву основу.

Наступною задачею винаходу, що заявляється, є створення способу лікування і профілактики бактеріального вагінозу шляхом використання препарату, описаного вище, в результаті чого досягається висока клінічна ефективність лікування.

Поставлена задача вирішується тим, що в способі профілактики і лікування бактеріального вагінозу, згідно з винаходом, інтравагінально вводять препарат по пп. 1-7, який містить лактобацили та один або кілька родів еубіотичних бактерій, вибраних з групи: біфідобактерії, стрептококи і лактококи в кількості 105-109 живих кліток на одну дозу, причому препарат вводять 1-3 рази на добу в кількості 1-3 доз, а курс лікування визначають індивідуально в залежності від ступеня поразки слизуватої піхви.

У цьому способі лікування бактеріального вагінозу з використанням препарату, що містить 105-109МК в 1 дозі та інші відповідні компоненти, визначений добовий прийом, що складає 1-3 дози в залежності від тяжкості захворювання. У випадку профілактичного використання добовий прийом препарату може складати 1 дозу.

Курс лікування визначають в кожному випадку індивідуально в залежності від об'єктивних показників тяжкості захворювання й отриманих результатів лікування.

Ефект лікування може бути посилений попереднім зрошенням піхви, наприклад, фізіологічним розчином або відваром лікувальних трав при рН4і,5-5,5. Така процедура є доцільною, оскільки спрямована на механічне виведення слизу умовно патогенних мікробів. Після проведення такого очищення доступ препарату, що заявляється, у вигляді супозиторію або крему до ураженої слизуватій полегшується.

Крім того, додатковий позитивний результат спостерігається при попередній обробці піхви суспензією прийнятного сорбенту, роль якої складається в посиленні ефекту, що очищає, і підготовки слизуватої для колонізації бактерій, що вводяться.

У тих випадках, коли поряд з бактеріальним вагінозом мають місце супутні захворювання, можливо попередньо проводити лікування, наприклад, антифунгіцидними або іншими лікарськими засобами.

Були проведені дослідження, спрямовані на визначення мікробіологічної ефективності корекції мікробіоценозу піхви жінок із симптомами бактеріального вагінозу.

Під спостереженням знаходилися 19 жінок із симптоматикою бактеріального вагінозу, вираженого в зниженні чи відсутності лактобацил, у наявності ключових кліток (більш 10 в полі зору), в кількості гарднерел у 1г виділень більш 102, у сверблячці.

Хворі були розділені на три рандомізовані групи. Перед введенням препаратів піхви попередньо очищали фізіологічним розчином, доведеним за допомогою додавання соку лимона до рн 5,0.

Першій групі жінок інтравагінально вводили препарат, що заявляється, у вигляді мазі в кількості 1г 2 рази на добу протягом 5 діб.

Другій групі жінок вводили суспензію лактобацил у фізіологічному розчині при рН 5,0 протягом 5 діб.

І, нарешті, третя група жінок була контрольною - їм вводили мазеву основу препарату також протягом 5 діб.

Критеріями позитивної дії лікування вважали: - доведення лактобацил до нормальної концентрації (107 на 1г виділень); - відсутність або зниження кількості ключових кліток; - зниження популяції гарднерел до 1023; - припинення сверблячки.

В таблиці 4 представлені отримані результати.

Таблиця 4

Результати лікування хворих бактеріальним вагінозом

Я Кількість п пи с. ключових кліток гарднерел лактобацил заявляється

Лактобацили в З 7 вен 10411691

Отримані результати (табл.4) свідчать про те, що при застосуванні лікування за допомогою препарату, що заявляється, через 5 діб нормалізується піхвовий мікробіоценоз, що підтверджується мікробіологічними показниками й одним з елементів клінічної характеристики.

Для порівняння - при лікуванні суспензією лактобацил відзначене деяке поліпшення за досліджуваними критеріями, однак нормалізації мікробіоценозу не відбулося.

Мазева основа в порівнянні з вихідним станом хворих поліпшення не дала.

Таким чином, запропонований препарат для лікування бактеріального вагінозу виявив високі клінічні характеристики, спосіб його одержання спрямований на забезпечення високої ефективності лікування. І, крім того, склад препарату й особливості його одержання забезпечують спрощені умови його збереження з одночасним збільшенням термінів збереження.

Спосіб лікування бактеріального вагінозу довів високі позитивні клінічні результати препарату, що підтверджено об'єктивними критеріями видужання хворих.

Claims (13)

1. Препарат для лікування бактеріального вагінозу, що містить як активну складову мікробну масу живих бактерій, захисне середовище, жирову основу, який відрізняється тим, що як мікробну масу містить лактобацили та один або кілька родів еубіотичних бактерій, вибраних з групи: біфідобактерій, стрептококів і лактококів в кількості 109- 109 мікробних клітин на одну дозу, додатково містить прийнятний сорбент при співвідношенні його до мікробної маси бактерій (9-1) : (1-9), біологічно активну добавку в кількості 0,05-3,0 мас. 95 щодо маси одержуваного препарату, а як жирову основу - будь-яку прийнятну основу, що містить не більш 5 мас. 95 води і має рН 4,5-7,0.

2. Препарат по п. 1, який відрізняється тим, що прийнятний сорбент має розмір часток не більше 100 мкм і має іммобілізуючу активність до мікробних клітин від 10 до 100 95 своєї поверхні.

3. Препарат по п. 1 або п. 2, який відрізняється тим, що біологічна добавка містить один чи кілька інгредієнтів, що мають фунгіцидну та/або антимікробну дію, та/або дію, що підвищує активність мікроорганізмів, що вводять в препарат.

4. Препарат по п. 1, який відрізняється тим, що він являє собою супозиторії чи мазь.

5. Спосіб одержання препарату для лікування бактеріального вагінозу, який відрізняється тим, що спочатку одержують мікробну масу лактобацил і одного чи декількох родів еубіотичних бактерій, вибраних з групи: біфідобактерій, стрептококів і лактококів, причому їх вміст в 1 г мікробної маси складає 1019-1011 клітин, потім одержану мікробну масу бактерій іммобілізують на прийнятному в медицині сорбенті при його співвідношенні до мікробної маси бактерій (9-1) : (1-9), після чого в масу, що утворилася, вводять захисне середовище в необхідній кількості і біологічно активну добавку в кількості 0,05-3,0 96 щодо маси одержуваного препарату, продукт, що утворився, піддають ліофільному сушінню в режимі, що відповідає роду використовуваних мікроорганізмів, потім висушену масу змішують з прийнятною жировою основою, що містить менше 5 9о води і має рН 4,5-7,0, взятою в кількості, що відповідає вмісту 105-109 мікробних клітин в одній дозі препарату.

6. Спосіб по п. 5, який відрізняється тим, що використовують сорбент із розміром часток не більше 100 мкм.

7. Спосіб по п. 5 або п. 6, який відрізняється тим, що використовують біологічно активну добавку, що містить один чи кілька інгредієнтів, що мають фунгіцидну та/або антимікробну дію, та/або дію, що підвищує активність мікроорганізмів, що вводять в препарат.

8. Спосіб по п. 5, який відрізняється тим, що використовують жирову основу, придатну для одержання крему.

9. Спосіб по п. 5, який відрізняється тим, що використовують жирову основу, придатну для одержання супозиторію.

10. Спосіб профілактики і лікування бактеріального вагінозу, який відрізняється тим, що інтравагінально вводять препарат по пп. 1-7, що містить лактобацили й один чи кілька еубіотичних родів бактерій, вибраних з групи: біфідобактерій, стрептококів та лактококів в кількості 105-109 живих клітин на одну дозу, причому препарат вводять 1-3 рази на добу в кількості 1-3 доз, а курс лікування визначають індивідуально в залежності від ступеня ураження слизової піхви.

11. Спосіб по п. 10, який відрізняється тим, що попередньо зрошують піхву фізіологічним розчином чи відваром трав.

12. Спосіб по п. 10 або п. 11, який відрізняється тим, що попередньо в піхву вводять суспензію прийнятного сорбенту.

13. Спосіб по п. 10 або п. 11, або п. 12, який відрізняється тим, що попередньо в піхву вводять антифунгіцидні лікарські засоби.