UA61099C2 - Пристрій для пошуку сторінок у книгах - Google Patents

Abstract

Пристрій для пошуку сторінок у книгах має доступні для огляду при закритій книзі носії інформації, що зв'язуються з її аркушами, і текстові ідентифікатори записів однотипних сторінок аркушів або розворотів, що складаються з ієрархічно упорядкованої множини нанесених на носії міток, кожна з яких містить хоча б одну графему. Для підвищення точності ідентифікації кожна мітка, крім першої, містить хоч одну графему, що відрізняє ідентифікатор поточного позначеного аркуша від ідентифікатора попереднього позначеного аркуша, у кожному ідентифікаторі виділені початкова й остання мітки. Початкова мітка кожного ідентифікатора нанесена на носій інформації, що зв'язується з аркушем книги, на якому запис тексту починається з такої мітки. Остання мітка кожного ідентифікатора нанесена на носій інформації, що зв'язується з аркушем книги, на якому запис тексту починається з такого ідентифікатора, ієрархічне положення міток у кожному ідентифікаторі виділено хоча б одним засобом і мітки однакового ієрархічного рангу суміжних ідентифікаторів виділені однаковими засобами.

Description

Тому деякі користувачі самостійно добавляють якийсь один з таких засобів до своїх словників і довідників.

Практично ж переважна більшість пристроїв для швидкого пошуку сторінок у книгах має вигляд комбінацій текстових і нетекстових засобів. У цих комбінаціях деякі нетекстові засоби правлять за носії інформації, що зв'язуються з аркушами книги, а конкретніше -за носії записів текстових ідентифікаторів.

Екзотичним прикладом такої комбінації текстових і нетекстових засобів може бути пристрій для пошуку сторінок переважно в словниках, відомий з 5) 67904 А1 (1948р.). У ньому текетові ідентифікатори включають мітки двох типів: а) початкові літери алфавіту, якими позначені входи в кожну групу аркушів і які нанесені в серединах таких груп на виступах або вирізах так, що помітні користувачеві, коли книга закрита; б) другі, треті, а іноді й четверті літери слів, зазначених на відповідних сторінках, що нанесені на прилеглих до обріза полях цих сторінок і недоступні користувачеві, коли книга закрита.

Однак при використанні такого пристрою передбачуване відповідно до винахідницького задуму збільшення точності пошуку сторінок зв'язано з утрудненням і уповільненням пошукової "процедури.

Тому на практиці найчастіше застосовують такі загальновідомі комбінації текстових і нете-кстових засобів, як: ступінчасті вирізи в аркушах словників або телефонних довідників, що доходять до перших сторінок із визначеними черговими літерами алфавіту, і відповідні літери-ідентифікатори на видимих при закритій книзі щаблях; видимі при закритій книзі виступи на тих сторінках словників і телефонних довідників або торгових каталогів, де вперше з'являються або слова, що починаються з чергової літери алфавіту, або дані про визначені класи товарів, і відповідні літери або інші символи-ідентифікатори на таких виступах.

Ці комбінації зазначених примітивних текстових і найпростіших стандартних нетекстових засобів не можуть забезпечити ідентифікацію окремо взятих сторінок, коли книга закрита. Дійсно, об'єм більшості книг довідкового характеру настільки великий, що вирізи або виступи на всіх аркушах перешкоджають сприйняттю змісту навіть коротких (до двох графем) текстових ідентифікаторів, а для докладних ідентифікаторів, що містять більш двох графем, просто не вистачає місця.

Наприклад, в огляді рівня техніки в О5 Раїепі 4,978,143 розглянута множина невдалих спроб створити информаційно ємні надійні і зручні у використанні пристрої для пошуку сторінок, які виключають гортання переважно таких об'ємистих і часто цитованих книг, як Біблія.

Прикладами більш вдалих спроб є комбіновані пристрої для пошуку сторінок у словниках (див. О5 Раїепів 5,306,048 і 5,624,138). Нетекстові засоби в них репрезентовані або різнобарвними, або монохроматичними плашками біля обрізу, що розрізняються по насиченості тла. При цьому в 05 Раїепі 5,624,138 для словників з європейськими алфавітами передбачено: а) відносно більш великі плашки, що задають перші чергові літери алфавіту і б) відносно дрібніші плашки, що задають другі чергові літери алфавіту усередині інтервалів сторінок, що виділені плашками першого типу.

Стосовно до японських складових абеток, символи яких можуть бути задані однією або більш літерами латинського алфавіту, плашки двох зазначених типів відповідають символам першого та другого складів.

Відповідно, плашки першого і другого типів е на полях кожної сторінки відповідного «алфавітного інтервалу» і виведені на обріз окремо таким чином, щоб при закритій книзі можна було розрізнити великі інтервали сторінок, що відповідають тільки першій літері, а усередині таких інтервалів - більш дрібні інтервали сторінок, що відповідають парам літер.

У будь-якій формі реалізації зазначеного винаходу текстовими засобами ідентифікації потрібних сторінок служать нанесені на обрізі і продубльовані на плашках на полях сторінок мітки .у вигляді однієї-двох графем.

Користуючись таким пристроєм, читачі при закритій книзі послідовно складають текстові ідентифікатори з міток, нанесених на обрізі в місцях або поблизу виходу торців плашок першого і другого типів, і перевіряють слушність збігу інших частин текстових ідентифікаторів, відкриваючи книгу. Така перевірка неминуча, бо навіть мітки, що складаються усього з двох графем, важко розмістити на обрізі книги поблизу або в межах площі торців плашок меншого розміру. Вивести ж на обріз третю, четверту і т.д. графеми для точнішої ідентифікації сторінок практично неможливо.

Тому точність ідентифікації релевантних сторінок при закритій книзі невисока.

Найбільш близьким до запропонованого за технічною суттю є пристрій для пошуку сторінок у книгах відповідно до Ш5 Раїепі 4,927,178. Він має: а) носії інформації, які зв'язуються з аркушами книги і доступні для огляду при закритій книзі та включають: накладний аркуш, що: - передує аркушам, що містять словникові статті, - має вигляд плоскої таблиці, що складається з горизонтальних рядків і вертикальних стовпців, і - помітний читачеві, якщо цей аркуш є обкладинкою або якщо книга на ньому відкрита, і косий (унаслідок чого кожна наступна сторінка дещо ширше попередньої) бічний обріз аркушів з розташованою на ньому растровою таблицею, яка складається з горизонтальних рядків і майже вертикальних стовпців і видна читачеві, коли книга закрита; б) текстові ідентифікатори змісту записів однотипних (правих або лівих) сторінок аркушів або розгорнень, що нанесені на носії інформації і є непорожньою ієрархічно упорядкованою множиною міток, а конкретніше - виконані у вигляді буквених міток, що рядками розташовані в клітинах (в оригіналі - «зонах») таблиці на накладному аркуші і містять хоча б одну графему, а переважно - до чотирьох графем; в) додаткові цифрові мітки від одиниці до п, де, зокрема, п-7, котрими послідовно пронумеровані клітини кожного рядка таблиці на накладному аркуші і деякі з котрих, наприклад парні, зазначені у відповідних клітинах деяких рядків таблиці на косому бічному обрізі; і г) додаткові буквені індекси, які проставлені на накладному аркуші перед початком кожного рядка таблиці і які відповідають першим літерам текстових ідентифікаторів змісту сторінок у відповідних рядках. Такі індекси звичайно складаються з однієї, нерідко однакової для декількох рядків літери, але можуть містити й дві й більше літер залежно від обсягу словника та від частотності вживання відповідних літер на початку слів.

Відповідно до винахідницького задуму, кількість текстових ідентифікаторів змісту сторінок і, відповідно, кількість клітин для їхнього розміщення в таблиці на накладному аркуші в описаному пристрої повинна, як мінімум, відповідати кількості пар суміжних сторінок довідкового видання.

Однак такий пристрій в змозі ефективно використовувати лише в книгах з відносно невеликою кількістю аркушів. Дійсно, в об'ємистих довідниках і словниках навіть на великому («енциклопедичному») за форматом накладному аркуші не вдасться нанести таблицю з достатньою кількістю легко помітних текстових ідентифікаторів. Тому треба або жертвувати точністю ідентифікації сторінок, або розділяти книгу твердими шмуцтитулами для розміщення таблиць із різними наборами текстових ідентифікаторів, що послідовно доповнюють один іншій.

Короткий виклад суті винаходу

В основу винаходу покладена задача удосконаленням форми виконання і взаєморозта-шування міток у текстових ідентифікаторах і взаємозв'язку цих міток між собою іхз носіями інформації, що зв'язуються з аркушами книги, створити такий пристрій для пошуку сторінок, який при огляді закритої книги незалежно від її об'єму і формату забезпечував би підвищення точності ідентифікації окремих сторінок при зменшенні потреби в площі зазначених носіїв інформації.

Поставлена задача вирішена тим, що в пристрої для пошуку сторінок у книгах, що має: носії інформації, що зв'язуються з аркушами книги і доступні для огляду при закритій книзі, і текстові ідентифікатори змісту записів однотипних сторінок аркушів або розгорнень, що складаються із непорожньої ієрархічно впорядкованої множини нанесених на зазначені носії міток, кожна з яких містить хоча б одну графему, - згідно з винаходом в складі зазначеного пристрою кожна мітка, крім першої, містить хоча б одну графему, що відрізняє запис текстового ідентифікатора поточного позначеного аркуша від текстового іден- тифікатора попереднього позначеного аркуша, кожний текстовий ідентифікатор містить виділені придатними засобами початкову й останню мітки, початкова мітка кожного текстового ідентифікатора нанесена на носій інформації, що зв'язується з тим аркушем книги, якому відповідає запис тексту книги, що починається з такої мітки, остання мітка кожного текстового ідентифікатора нанесена на носій інформації, що зв'язується з тим аркушем книги, до якого відноситься запис тексту книги, що починається з такого ідентифікатора, розташування кожної мітки в ієрархії міток кожного поточного текстового ідентифікатора виділено хоча б одним із придатних засобів і мітки однакового ієрархічного рангу в суміжних ідентифікаторах виділені однаковими придатними засобами.

В описаному пристрої мітки в текстових ідентифікаторах, що йдуть підряд, практично не повторюють одна іншу, оскільки відрізняються графемами і розташуванням в ієрархії При цьому кожний текстовий ідентифікатор, що містить більш однієї виділеної (тобто диференціальної) мітки, розділений таким чином, що окремі мітки нанесені на доступні для огляду при закритій книзі різні носії інформації, що зв'язуються з різними ж таки аркушами книги. Інакше кажучи: кожна мітка виділена з усіх інших тим, що вона замикає собою ідентифікатор, що відповідає позначеному цією міткою аркушу книги, і саме вона прив'язує конкретний ідентифікатор до конкретного аркуша; кожний аркуш позначено, тобто виділено із всіх інших аркушів саме тієї міткою, яка нанесена на носій інформації, що зв'язується з цим аркушем; навіть у дуже «товстих» довідкових виданнях кожна мітка прив'язує до свого аркуша уні-. кальний ідентифікатор.

Отже: виникає можливість використовувати для ідентифікації сторінок значно довші (і тому більш інформативні) частини ключових слів і, нерідко, цілі ключові слова, а не їх «обрубки» з двох або трьох літер, як це звичайно прийнято в колонтитулах двомовних словників і в телефонних довідниках, і практично вирішена проблема вільного розміщення цих довгих текстових ідентифікаторів.

Оскільки початкові і кінцеві мітки кожного текстового ідентифікатора виділені доступними для візуального або тактильного сприйняття засобами, читачам не потрібно докладати надмірних зусиль для зведення кількох міток у цілісні текстові ідентифікатори.

Перша додаткова відмінність полягає в тому, що придатний засіб виділення міток обрано з групи легко помітних оком або помацки текстових або нетекстових засобів, яка складається з: алографів графем, використаних у складі міток; кольору або насиченості кольору графем, використаних у складі міток; повного або фрагментарного обрамлення окремих графем усередині міток і/або окремих міток у цілому; позиціонування окремих графем у складі міток і/або окремих міток у складі ідентифікаторів; нумерації ієрархічних рангів окремих міток у складі ідентифікаторів; кольору або насиченості кольору, або геометричної форми, або фактури носіїв інформації, що зв'язуються з аркушами книги; і довільних комбінацій щонайменше двох зазначених засобів.

Зазначений вище термін «алограф» тут і далі застосовано у його стандартному змісті для позначення таких однакових за суттю, але зовні різних за формою обрисів літер, цифр, ієрогліфів або інших графем, які забезпечують надійну візуальну або тактильну ідентифікацію кожної окремої графеми. Найпростішими прикладами алографів можуть бути: прописні й малі літери різного розміру; літери й цифри різних стандартних та нестандартних (художніх) шрифтів, що різняться за геометричною формою контурів, розмірами, товщиною ліній, напрямком і кутами нахилу, елементами орнаментів тощо.

Використання алографів для виділення диференціальних міток у пристроях для пошуку сторінок згідно з винаходом забезпечує найбільш дешеву й просту реалізацію винахідницького задуму. Тому воно особливо доцільно в таких масових довідкових виданнях, які або призначені для широкого кола читачів як дешеві двомовні словники, або повинні регулярно поновлюватися як телефонні довідники й торгові каталоги.

У більш дорогих фірмових і/або малотиражних довідкових книгах тривалого користування типу енциклопедій бажано застосування таких пристроїв згідно з винаходом, у яких диференціальні мітки виділені різними кольорами або зміною насиченості кольору графем і повним або фрагментарним обрамленням окремих графем і/або окремих міток. Однак і у випадках виготовлення пристроїв згідно з винаходом для оснащення раніше виданих книг застосування зазначених колірних засобів виділення міток за ціною і доступністю буде цілком спроможне конкурувати із застосуванням одноколірних алографів.

Позиціонування окремих графем у складі міток ідентифікаторів найбільше доцільно у випадках достатньої площі носіїв інформації що зв'язуються з аркушами книги, і епізодичного, альтернативного, або інкрементального застосування (наприклад, у складі міток, істотно віддалених від початкових міток в ієрархії).

Позиціонування окремих (переважно початкових) диференціальних міток у складі текстових ідентифікаторів найбільше доцільно для швидкого виділення оком або помацки чергових розділів у довідниках, котрі можуть бути організовані як систематично, так і формально, зокрема в алфавітному, ключовому або хронологічному порядку, як це прийнято, наприклад, у виставочних каталогах, присвячених множині різноманітних тем і/або товарів.

Нумерація ієрархічних рангів міток може бути найуніверсальнішим засобом їх виділення (диференціації) у складі текстових ідентифікаторів. Вона особливо наочно демонструє навіть починаючому користатися довідковими виданями той аспект суті винаходу, який передбачає виділення однотипними засобами однотипних міток, тобто таких, що належать до одного й того ж ієрархічного рівня. Однак нумерація вимагає збільшення площі носіїв інформації, що зв'язуються з аркушами книги. Тому її бажано застосовувати в довідкових виданнях для школярів і студентів.

Такі нетекстові засоби, як колір, або насиченість кольору, або геометрична форма, або фактура носіїв інформації, що зв'язуються з аркушами книги, найбажані при виділенні (диференціації) початкових міток у складі текстових ідентифікаторів, оскільки ці мітки звичайно бувають загальними для «дерева» ідентифікаторів багатьох наступних аркушів. Тому, незважаючи на можливе подорожчання довідкових книг, оснащених зазначеними засобами виділення міток, їх практичне застосування вельми бажано, особливо в рекламних каталогах.

Придатна для сприйняття помацки фактура носіїв інформації займає особливе місце серед нетекстових засобів виділення міток, тому що її можна застосовувати в книгах для сліпих.

І, нарешті, з числа довільних комбінацій хоча б двох зазначених засобів виділення (диференціації) міток найкращими є: по-перше, застосування хоча б одного прописного алографа в початкових мітках текстових ідентифікаторів, які у цілому додатково виділені кольором графем або тла, що спрощує візуальну орієнтацію в пристрої згідно з винаходом і пошук потрібних сторінок; по-друге, застосування хоча б одного прописного алографа в початкових мітках текстових 'їдентифікаторів у сполученні з частковим або повним обрамленням таких міток, що також спрощує візуальну орієнтацію в пристрої згідно з винаходом і пошук потрібних сторінок; по-третє, сполучення позиціонування окремих графем у складі міток і нумерації окремих міток у складі ідентифікаторів забезпечує найбільше просту орієнтацію в пристрої згідно з винаходом і пошук потрібних сторінок.

Друга додаткова відмінність полягає в тому, що носії інформації, що зв'язуються з аркушами книги, обрані з групи, яка складається з: а) вільних від основного тексту частин аркушів книги, що мають вигляд: полів сторінок, що хоча б частково помітні користувачеві при вигині аркушів, верхніх, нижніх і протилежних корінцю або оправленню книги торців аркушів, комбінацій зазначених полів і торців аркушів; б) розташованих за обрізом аркушів книги виступів придатної форми, на які нанесені мітки і які є: або частинами аркушів книги, або додатковими деталями з придатного матеріалу, які штучно приєднуються, наприклад, приклеюються до аркушів.

Вільні від основного тексту поля сторінок можуть бути носіями інформації для розміщення цілих міток на окремих аркушах книги, якщо в передуючих аркушах будуть виконані вирізи, що забезпечують перегляд міток при вигині книжкового блока.

Однак ефективніше використання таких полів для розміщення растрових міток текстових ідентифікаторів, що ховаються, котрі читачі можуть побачити при згинанні хоча б частини книжкового блока на деякий кут.

Верхні, нижні і протилежні корінцю або оправленню книги бічні торці аркушів також можуть бути основою для растрових текстових ідентифікаторів, але переважно в таких довідкових книгах, що мають довгі тематичні розділи, кожному з яких відповідає один ідентифікатор.

Використання ж комбінацій зазначених полів і торців аркушів як носіїв інформації, що зв'язуються з аркушами книги, практично вирішує проблему площі, необхідної й достатньої для розміщення растрових текстових ідентифікаторів у довільних довідкових виданнях.

Особлива перевага таких форм виконання пристрою згідно з винаходом полягає в підвищеній стійкості до зносу й у ремонтопридатності.

Розташовані за обрізом аркушів книги виступи придатної форми незалежно від того, чи є вони частинами аркушів книги, чи додатковими деталями, можуть бути найбільше простими носіями міток. Дійсно, пристрій згідно з винаходом з такими носіями інформації є змога без особливих труднощів спроектувати й виготовити у традиційному поліграфічному виробництві. Мало того, пристрої згідно з винаходом, які складаються з деталей, що приєднуються, можуть бути виготовлені окремо від довідкових книг, а придатним матеріалом для таких пристроїв можуть бути зносостійкі полімерні плівки.

Третя додаткова відмінність полягає в тому, що перший і останній носії інформації в пристрої зв'язані з відповідними аркушами книги приблизно в середніх частинах обрізів цих аркушів. Ця відмінність полегшує доступ читачів до знайдених сторінок.

Четверта додаткова відмінність полягає в тому, що в пристрої за носії інформації правлять тільки прилеглі до обріза аркушів поля сторінок, на кожну з яких на різних відстанях від обріза нанесені щонайменше дві растрові мітки.

Ці мітки можуть бути різними або однаковими. У випадках першого типу є змога використовувати для однакових за змістом ідентифікаторів різні графеми (наприклад, латиниці й хоча б однієї з японських складових абеток), що, зокрема, дозволяє за бажанням читача обрізанням аркушів замінити один комплект ідентифікаторів іншим. У випадках другого типу таким же обрізанням можна обновити комплект зношених ідентифікаторів.

Короткий опис креслень

Далі суть винаходу пояснюється докладним описом конструкції і практичного застосування запропонованого пристрою для пошуку сторінок з посиланнями на додані креслення, де зображені на: фіг.1 - приклад ієрархічно впорядкованого складеного з літер фрагмента пристрою для пошуку сторінок у закритій довідковій книзі (в окремому варіанті здійснення винахідницького задуму із застосуванням виступів як носіїв інформації, що зв'язуються з аркушами книги); фіг.2 - те ж, що на фіг.1 (у окремому варіанті здійснення винахідницького задуму з застосуванням растра, нанесеного на носії інформації у вигляді прилеглих до обрізу полів сторінок і, за бажанням, на торці аркушів

Книги); фіг.3 - те ж, що на фіг.1, з показаною зліва нумерацією ієрархічних рангів буквених міток (для приклада пташками позначено низку міток ідентифікатора Іпієгпеї; фіг.4 - схема суперпозиції буквених текстових ідентифікаторів, включених у фрагменти відповідно до фігур 1,2 і 3, на записі текстів на однотипних сторінках довідкової книги, що відповідають цим ідентифікаторам (для приклада обрамлено запис тексту книги Іпіетей; фіг.5 - приклад ієрархічно упорядкованого складеного з цифр фрагмента пристрою для пошуку сторінок у закритій довідковій книзі (в окремому варіанті здійснення винахідницького задуму із застосуванням виступів як носіїв інформації, що зв'язуються з аркушами книги); фіг.6 - те ж, що на фіг.5 (в окремому варіанті здійснення винахідницького задуму із застосуванням растра, нанесеного на носії інформації у вигляді прилеглих до обрізу полів сторінок і, за бажанням, на торці аркушів

Книги); фіг.7 - те ж, що на фіг.5, з показаною зліва нумерацією ієрархічних рангів цифрових міток (для приклада пташками позначено низку міток ідентифікатора 2016); фіг.8 - схема суперпозиції цифрових текстових ідентифікаторів, включених у фрагменти відповідно до фігур 5, 617, на колонцифри однотипних сторінок довідкової книги, що відповідають цим ідентифікаторам (для приклада обрамлено запис: 2016, а зверху умовно показано ключ розпізнавання ієрархічних рангів одноцифрових міток); фіг.9 - переважне розміщення носіїв першої й останньої міток пристрою для пошуку сторінок поблизу середини обріза першого й останнього аркушів книги; фіг.10 - умовний вид з торця на обріз довідкової книги, у якої мітки текстових ідентифікаторів нанесені тільки на поля сторінок і можуть бути переглянуті через ступінчасте розташовані локальні вирізи у сусідніх аркушах, що чергуються по боках таких аркушів; фіг.11 - приклад носіїв інформації у вигляді виступів аркушів, виготовлених безпосередньо на поліграфічних підприємствах при друкуванні книг; фіг.12 - приклад носіїв інформації у вигляді виступів, що виготовлені окремо і пізніше приєднані до аркушів раніше надрукованих книг; фіг.13 - схема переважного ступінчастого взаєморозташування виступів аркушів на обрізі (вид з торця на фрагмент книжкового блока); фіг.14 - схема розташування на полях сторінок закритої книги растрових штрихів, що відповідають частинам двох комплектів міток текстових ідентифікаторів (з умовним потовщенням шару типографської фарби, якою нанесено мітки); фіг.15 - схема прояву растрових зображень міток текстових ідентифікаторів при вигині аркушів закритої книги, показаних на фіг. 14; фіг.1б6 - виконаний у кодах Брайля фрагмент пристрою, що включає два растрових текстових ідентифікатора з фіг.3; фіг.17 - фрагмент текстового ідентифікатора з фіг.2 для растрового варіанта реалізації винахідницького задуму з виділенням початкової мітки обрамленням; фіг.18 - те ж, що на фіг.17, в аксонометричній проекції з умовним обривом аркушів книги; фіг.19 - вигляд книжкового блока, вигнутого під власною вагою в один (правий) бік при підкладанні під цей блок підпірки або руки читача; фіг.20 - вигляд книжкового блока, вигнутого під власною вагою в один (лівий) бік при натисканні на корінець поблизу обкладинки книги; фіг.21 - вигляд розкритого книжкового блока, вигнутого в обидва боки під власною вагою при підкладанні підпірки під корінець книги; фіг22 - схематичне зображення загального вигляду відкритої книги з пристроєм, у якому за носії інформації для розміщення міток, що умовно відповідають у правій частині фіг.1 і в лівій частині фіг.5, правлять ступінчасте розташовані виступи аркушів, що умовно показані в збільшеному масштабі; фіг23 - схематичне зображення загального вигляду відкритої книги з пристроєм, у якому носіями інформації для розміщення міток, що умовно відповідають у правій частині фіг.1 і в лівій частині фіг.5, служать тільки поля сторінок, видимі при вигині хоча б частини книжкового блока через умовно показані в збільшеному масштабі ступінчасте розташовані локальні вирізи в передуючих аркушах; фіг.24 - схематичне зображення загального вигляду відкритої книги з пристроєм, у якому за носії інформації для розміщення растрових міток, що умовно відповідають у правій частині фіг.1 і в лівій частині фіг.5, правлять прилеглі до обрізу поля сторінок і, за бажанням, торці аркушів (при цьому приклади міток умовно показані в збільшеному масштабі); фіг.25 - схематичне зображення загального вигляду закритої книги з видимими на корінці вихідними даними видання і пристроєм для пошуку сторінок у вигляді рядів носіїв інформації, зв'язаних з аркушами книги уздовж одного з обрізів (при цьому носії інформації умовно позначені жирними лініями); фіг26 - умовно показаний «у зборі» пристрій для пошуку сторінок в книзі "Англо-Русский словарь"

В.К.Мюллера (із буквеними мітками); фіг.27 - те ж, що на фіг.26 (із цифровими мітками).

Найкращі приклади здійснення винаходу

Запропонований пристрій для пошуку сторінок у книгах у загальному випадку має наступні основні частини (див. фігури 1-8): носії 1 інформації, що зв'язуються з аркушами книги, і нанесені на такі носії 1 і складені хоча б з однієї графеми буквені (на фігурах 1-4) або цифрові (на фіг.5-8) мітки 2 змісту записів на однотипних (правих або лівих) сторінках або на розгорненнях книги (цими записами можуть бути відповідно ключові слова і колонцифри ).

Носії 1 інформації на фігурах 1 і 5, З їі 7, 4 і 8 умовно показані затіненням тла. Загальна площа кожного носія 1 є полем для запису відповідної мітки 2. Ця площа має бути достатньою для запису міток 2 максимальні довжини, яку вибирають заздалегідь звичайно в межах від однієї до трьох, а переважно двох графем.

Реально носіями 1 інформації можуть бути: а) для зносостійких, але складних у виготовленні растрових форм втілення винахідницького задуму - вільні від основного тексту частини аркушів З книги (див. фігури 2 і 6, 16, 17 і 18 і 24), що мають вигляд: полів сторінок, які будуть хоча б частково видимі читачу при вигині аркушів 3, верхніх, нижніх і протилежних корінцю книжкового блока торців аркушів З і комбінацій зазначених полів і торців аркушів 3; б) для більш простих і зручних у виготовленні форм пристрою згідно з винаходом - у ви-.гляді розташованих за обрізом аркушів З книги виступів придатної (необов'язково прямокутної) форми, на які нанесені мітки 2 і які є: або частинами аркушів З книги (як в переважній формі виконання пристрою на фіг.11), або додатковими (як на фіг.12) деталями з придатного матеріалу, що штучно приєднуються, наприклад клеем, до аркушів З книги.

Такими матеріалами можуть бути міцний папір, а переважно - прозорі або непрозорі зносостійкі плівки з полімерних матеріалів типу полівінілхлорида, поліпропілена, окисленого з поверхні для поліпшення адгезійної активності, тощо.

Будь-які носії 1 інформації, що виступають за обріз книжкового блока в цілому, додають книгам, що оснащені пристроєм згідно з винаходом, вигляд, що відповідає фіг.22. Для захисту цих носіїв 1 від випадкового ушкодження довідкова книга може мати жорсткий чохол або клапан, або обкладинки ширше аркушів З із виступами.

Щоб уникнути потреби в такому захисті виступи у вигляді частин аркушів З книги можуть бути розташовані й усередині книжкового блока, але за локальними обрізами (тобто під вирізами) передуючих аркушів, як це видно на фіг.10. У цих випадках мітки 2 будуть нанесені на полях сторінок і можуть бути переглянуті при вигині книжкового блока через згадані вирізи у аркушах 3, що чергуються так, як це видно на фіг.23.

Растрова форма здійснення винаходу практично виключає питання захисту міток 2 від зносу. Так, якщо в пристрої носіями 1 інформації є тільки прилеглі до обріза аркушів З поля сторінок, на кожному з яких на різних відстанях від обріза нанесені щонайменше дві однакові растрові мітки 2, як це показано на фіг. 14, то простим обрізанням аркушів З можна вилучити крайній комплект зношених ідентифікаторів 4.

Таке ж дублювання растрових міток 2 дозволяє використовувати різні графеми, зокрема латиниці і хоча б однієї з японських складових абеток, для однакових за змістом ідентифікаторів 4. У цьому випадку таким же обрізанням аркушів З за бажанням читача можна замінити один комплект ідентифікаторів 4 іншим комплектом.

Доцільно також (див. фіг.9), щоб у пристрої згідно з винаходом перший і останній носії 1 інформації були зв'язані з відповідними аркушами З книги приблизно в середніх частинах обрізів цих аркушів З відповідно до фіг.11 або фіг.12.

Для ясності розуміння таких окремих варіантів втілення винахідницького задуму аркуші З з виступами за обріз або аркуші 5, на полях сторінок яких нанесені мітки 2, на фігурах 9 і 10 умовно показані жирними лініями.

Незалежно від форми втілення винаходу носії 1 інформації і нанесені на них мітки 2 повинні бути розташовані так, щоб при закритій книзі простим вигином книжкового блока можна було забезпечити читання текстових ідентифікаторів 4 (див., наприклад, фігури 4 і 8). Кожний ідентифікатор 4 репрезентує собою непорожню множину ієрархічно упорядкованих міток 2 і вказує на конкретну сторінку конкретного аркуша З або розворот книги. Для виконання цих умов: кожна, крім першої, мітка 2 у пристрої згідно з винаходом містить хоча б одну графему, що відрізняє запис текстового ідентифікатора 4 поточного позначеного аркуша З від текстового ідентифікатора 4 попередньо позначеного аркуша 3, кожний текстовий ідентифікатор 4 містить виділені зазначеними далі засобами початкову й останню мітки г. початкова мітка 2 кожного текстового ідентифікатора 4 нанесена на носій 1 інформації, зв'язаний із тим аркушем 3 книги, якому відповідає запис тексту книги, що починається з такої мітки 2, остання мітка 2 кожного текстового ідентифікатора 4 нанесена на носій 1 інформації, зв'я-заний із тим аркушем 3 книги, до якого відноситься запис тексту книги, що починається з такого ідентифікатора 4, положення кожної мітки 2 в ієрархії міток кожного поточного текстового ідентифікатора 4 виділено хоча б одним з зазначених далі придатних засобів і мітки 2 однакового ієрархічного ранга в суміжних ідентифікаторах 4 виділені однаковими засобами.

Сукупність цих умов буде виконана навіть у тих випадках, коли якийсь ідентифікатор 4 складається з однієї мітки 2 і ця мітка складається з однієї графеми (наприклад: буквений ідентифікатор "1" на фігурах 1-4 і цифровий ідентифікатор "2" на фігурах 5-8).

Однак ідентифікатори 4 можуть бути суттєво довші за мітки 2, що входять до них, і включати до 10 і більш графем. При цьому вибір такої довжини ідентифікаторів 4, що достатня для розпізнавання змісту записів текстів на окремих сторінках обумовлений саме цим змістом, а не такими геометричними й іншими параметрами книги, як формат, кількість і товщина аркушів 3, розміри полів на сторінках і т.д.

З прикладів на фігурах 1-8 зрозуміло, що за суттю всі мітки 2 виділені, бо нанесені на різні носії 1 інформації, і що ті ідентифікатори 4, які містять більш однієї мітки 2, є тезаурусами.

Слід мати на увазі, що графеми, показані на фігурах 4 і 8 на білому тлі, не є мітками, хоча і входять до складу тих ключових слів або колонцифр, що присутні в записах тексту книги. Зазначені графеми не нанесені на носії 1 інформації, зв'язані з аркушами З книги, і наведені тільки для наочного представлення способу читання ідентифікаторів 4 як тезаурусів.

Для виділення міток 2 можуть служити легко помітні на око або помацки текстові або не-текстові засоби.

Прикладами текстових засобів виділення міток 2 можуть бути: алографи графем, використовуваних у складі міток (як, зокрема, показані на фігурах 1-4 прописні й малі літери латинського алфавіту), та показані зліва на фігурах З і 7 номери ієрархічних рангів окремих міток 2 у складі ідентифікаторів 4.

Зрозуміло, що наведені приклади ніяким чином не обмежують можливості застосування інших алографів й інших засобів позначення ієрархічних рангів. Зокрема, такими засобами ра-нжирування можуть бути переважно перші літери якогось алфавіту, відмінного від алфавіту для запису міток 2.

Нетекстовими засобами виділення міток 2 можуть бути: колір або насиченість кольору графем, використовуваних у складі міток 2, повне (див. фігури 17 і 18), або фрагментарне (наприклад, підкресленням, як на фігурах 1-3) обрамлення окремих графем у складі міток 2 і/або окремих міток 2 у цілому, позиціонування окремих графем у складі міток 2 і/або окремих міток 2 у складі ідентифіка-.торів 4, як це наочно показано, наприклад, на фігурах 2 і 6, де жирні лінії перед літерами або після цифр є маркерами для прив'язки растрових міток 2 до конкретних аркушів З книги, колір, або насиченість кольору, або геометрична форма, або фактура носіїв 1 інформації, що зв'язуються з аркушами З книги.

Природно, що на практиці в пристроях згідно з винаходом для виділення міток 2 можна застосовувати довільні комбінації хоча б двох зазначених текстових і/або нетекстових засобів.

Також природно, що для прив'язки растрових міток 2 до конкретних аркушів З книги замість жирних ліній (який, до речі, необов'язково повинні бути рівні графемам за висотою або завжди передувати графемам) можуть бути використані й інші придатні маркери. Найпростішими прикладами маркерів є колірні плями, включаючи різний колір окремих вертикальних частин графем (для видючих) і локальні модифікації фактури аркушів З (для сліпих).

Конкретний приклад такого маркірування для сліпих показаний на фіг.16, де зазначені дві растрові мітки 2 «Оіг» і «1еп» із приклада фіг.3. Кожна з цих міток 2 складається з трьох графем, пробілів і маркера, тобто цифри, що задає ієрархічний ранг відповідної мітки в ідентифікаторі 4, маркера і двох літер. Всі графеми виконані в стандартних складених з шести точок кодах

Брайля, наприклад, тисненням рельєфно-крапковим шрифтом по краях ряду аркушів із пробільними (без тиснення) аркушами для зручності розрізнення цифр і літер сліпими читачами. При цьому маркерами аркушів

З можуть бути шорсткуваті поля. Для зручності сприйняття приклада з фіг.16 перша буквена графема «І» у мітці «ОІг» і цифрова графема «1» і обидві буквені графеми «еп» у мітці «1еп» на кресленні обрамлені, а торці аркушів З умовно показані суцільними вертикальними лініями.

Далі наведено принципи і приклад розрахунку потреби в площі носіїв 1 інформації, що зв'язуються з аркушами 3 книги. Ці принципи враховують ту обставину, що при сталості висоти видимого обріза книги його ширина може бути істотно збільшена вигином книжкового блока, як це видно на фігурах 19-24, особливо стосовно до варіанта розміщення растрових міток 2 на бічному протилежному спинці (корінцю) обрізі. Не слід, однак, виключати можливість розміщення носіїв 1 і на інших обрізах книги.

За вхідні дані для розрахунків правлять: по-перше, значення параметрів книги, які задані дизайнером і які проектувальники пристроїв згідно з винаходом приймають як незмінні вихідні дані, а саме:

Р - кількість аркушів книги, що на одиницю більше кількості розгорнень,

Н - висота аркуша або бічного обріза книги, стосовно до якого далі заради спрощення наведені всі розрахункові формули,

І - ширина аркуша або довжина верхнього і нижнього обрізів книги, ор - товщина аркуша; по-друге, значення параметрів, що безпосередньо обумовлені згаданими вихідними даними і впливають на вибір растрового або іншого варіанта здійснення винахідницького задуму, а саме:

М - Р.О - мінімальна видима ширина торця бічного обріза закритої невигнутої книги, що для описаного далі приклада з Англо-російським словником дорівнює 42мм, і

М » М - обумовлена методами і засобами вигинання видима ширина бічного обріза закритої книги після вигину книжкового блока, що включає ширину прилеглих до обріза полів сторінок і торців аркушів і сягає у згаданому прикладі зі словником: - Мі12:110мм (приблизно 26295 від М) - при вигині на кут дещо 290" переважно з використанням підпірки під аркуші (типу маленького, наприклад тенісного, м'яча), як на фіг. 9, або

ММ1-160мм (приблизно 38095 від М) - при вигині аркушів на кут до 180" вручну, наприклад, натисканням на спинку (корінець) книжкового блока, як на фіг.20, або підкладкою під корі-.нець, як на фіг.21. по-третє, значення параметрів, які з урахуванням згаданих вхідних даних і значень М ї М/ можуть бути обрані або обчислені проектувальниками зазначених пристроїв на основі загальних рекомендацій і/або здорового глузду, а саме:

Н - мінімальна висота поля міток 2, що повинна бути не менше висоти прописних літер шрифту, обраного для цих міток, т - ширина максимально широкої літери обраного для міток 2 шрифта, - максимальна кількість графем у мітках 2 (бажано до трьох і найбажано - до двох), мог» т.і - мін мальна ширина полів для розміщення графем міток 2 на носіях 1 інформації у вигляді виступів, або країв полів під вирізами, або тільки торців кількох підряд розташованих аркушів З закритої невигнутої книги (ця ширина позначена затіненням тла на фігурах 1, 3,4,5, 7 і 8), м» м видима ширина полів растрових міток 2 на полях біля краю і, за бажанням, на торцях кількох суміжних аркушів З книги при вигнутому в інтервалі 07-1807 книжковому блоці (ця ширина також позначена затіненням тла на фігурах 2 і 6), а - товщина носіїв 1 інформації, що зв'язуються з аркушами З книги, що звичайно не перевищує «О», або товщина шарів фарби, використаної для нанесення міток 2, яку звичайно можна не враховувати.

Використовуючи зазначені дані, неважко встановити, що: позначені розміри зв'язані співвідношенням (МУ/ (Р.0,О.(Н/ЙІ) 2 І,т, максимально можлива кількість М міток 2 у ряду уздовж бічного обріза книги (тобто в напрямку зверху вниз) відповідає нерівності М « Н/й, мінімально необхідна кількість М вищевказаних рядів міток 2 на бічному обрізі відповідає нерівності М »

РАНЛІ), мінімальна площа 5 поля кожної мітки 2 виражена рівнянням 5 - п.м, площа 5 торця бічного обріза виражена рівнянням (5 - НМ) « Н.М і загальна площа, що витрачається в пристроях згідно з винаходом на розміщення всіх міток 2, повинна відповідати нерівності Р.5 «5 5.

Ці співвідношення дозволяють досвідченій особі спроектувати такі пристрої згідно з винаходом для пошуку сторінок у різних книгах, які будуть ефективно задовольняти вимогам ергонемічності, естетичності, зносостійкості й іншим.

Так, якщо книжковий блок не буде вигинатися, то витрата площі носія 1 інформації для розміщення однієї максимально довгої мітки 2 повинна відповідати нерівності 5 «5 (Б/Р - Н.М/Р). Тоді в растровому варіанті з використанням як носіїв 1 інформації тільки торців невигнутих аркушів 2 поперек бічного обріза вдасться розмістити не більш, ніж М/м рядів міток 2.

Оскільки вигинання книжкового блока істотно збільшує видиму ширину бічного обріза, остільки площа 5 носія 1 інформації, що витрачається на розміщення однієї максимально довгої мітки 2, буде відповідати нерівності 5 х Н.М/Р. Тому в растровому варіанті з використанням як носіїв 1 інформації країв полів і, за бажанням, торців кількох суміжних аркушів З поперек бічного обріза книги вдасться розмістити від М//м до М/// рядів міток 2.

Відповідно, растрова схема розміщення міток 2 тільки на торцях невигнутих аркушів З може бути рекомендована тоді, коли О.Н/п 2» І.т. Це, наприклад, можливо в деяких дитячих довідкових виданнях із картонними аркушами, що виключають вигин.

З урахуванням сказаного ясно, що в книгах, які допускають вигинання книжкового блока, істотно більші перспективи практичного застосування має растрова схема розміщення міток 2 на краях полів і, за бажанням, на торцях кількох суміжних аркушів 3. Тут варто додати, що в такому растровому виконанні зображення міток 2, що ховаються, будуть тим читкіше, чим більше ввигнуто книжковий блок, а при його надмірному вигині між смугами растра можуть з'являтися пробіли, як це видно на фігурах 2 і 6.

У порівнянні з растровим варіантом використання як носіїв 1 інформації для розміщення міток 2 тільки країв полів деяких аркушів З під ступінчаста розташованими локальними вирізами в передуючих аркушах 3, що переважно чергуються з локальними вирізами в наступних аркушах З (фігури 10 і 23), менш практично.

Дійсно, і в такому пристрої на вигнутому книжковому блоці ширина доступної для огляду частини носіїв 1 між сусідніми мітками 2 у горизонтальному ряду, як і в растровому варіанті, може задовольняти нерівності (МУ/Р). (Н/Й) 2 І.т. Однак для огляду растрових міток 2 не потрібні ні локальні вирізи в передуючих кожній такій мітці аркушах 3, ні оснащення деяких аркушів З книги прозорими вставками в окремих частинах книжкового блока. Тому розміщення міток 2 із застосуванням цих вирізів або вставок може бути рекомендовано лише для тих довідкових "книг, що видають поліграфічні підприємства, які мають відповідне устаткування.

Зазначена нерівність (М//Р). (Н/Й) » І. т найпростіше виконується при використанні виступаючих за бічний обріз аркушів З книги носіїв 1 інформації. Цей переважний варіант пристроїв згідно з винаходом, що можуть бути виготовлені окремо і з додатком інструкцій для користувачів продані для наступного приєднання до відповідних довідкових книг, розглянуто далі на конкретному прикладі «Англо-русского словаря" В.К.

Мюллера.

Випущене у світ в 1964р. видавництвом "Советская Знциклопедия" 11-е стереотипне видання цього поширеного в СНД словника містить 70000 слів і висловів на 1192 сторінках.

У пристрої для пошуку сторінок у цій книзі ідентифікаторами 4 останніх ключових слів непарних сторінок був оснащений лише основний корпус словника і розділи: "Список имен", "Список географических названий" і "Список найболее употребительньїх английских сокращений", -але не були позначені аркуші з початковими розділами "Предисловие к седьмому изданию", "Лексикографические источники", "Правила пользования словарем", "Фонетико-орфографические замечания", "Список сокращений" і "Английский алфавит".

При проектуванні і виготовленні реального пристрою згідно з винаходом для цього словника (див. фігури 26 і 27) як незмінні вхідні дані були враховані: кількість аркушів (і, практично, розгорнень) Р - 596, висота бічного обріза Н - 250мм; товщина аркушів О - 0,07мм.

Оскільки для оснащення словника був використаний пристрій на основі носіїв 1 інформації у вигляді виступів («бирок», «прапорців» і т.п.), що приєднуються до аркушів 3, остільки мінімальна видима ширина торця бічного обріза закритої невигнутої книги не враховувалася. Відповідно, зазначені вище значення УМУї і МУ2 видимої при різних прийомах вигинання ширини бічного обріза закритої книги були прийняті до уваги лише з огляду на видимість міток 2 на згаданих виступах-носіях 1.

Ї нарешті, виходячи з тієї ж видимості міток 2 з урахуванням технічних можливостей реалізації винахідницького задуму, були обрані: мінімальна висота поля для розміщення міток 2 на виступах-носіях 1 інформації, що зв'язуються з аркушами 3 книги, п - 5мм (тобто як висота прописних графем шрифту, дещо більшого за шрифт основного тексту книги), максимальна ширина графем обраного шрифту т - 2,5мм, максимальна кількість графем у мітках2 І - 2 та мінімальна ширина полів для розміщення міток 2 на виступах-носіях 1 інформації (тобто за суттю - ширина цих виступів без урахування розміру додаткових частин, необхідних для їх кріплення до аркушів З книги) м -

Бмм.

У прикладі реального пристрою, умовно показаного в зборі на фігурах 26 і 27 як заготовка, на виступи-носії 1 інформації, які після приєднання до аркушів З згаданих словників завжди розташовані за бічним обрізом, були нанесені: на лицьові сторони, що частково помітні при відкритій жорсткій верхній обкладинці й цілком видимі після вигину книжкового блока, - буквені мітки 2, що складаються з частин записів останніх ключових слів словникових статей непарних сторінок (фіг.26), а на тильні сторони, що частково помітні на переверненій книзі при відкритій жорсткій нижній обкладинці й цілком видимії після вигину книжкового блока, - цифрові мітки 2, що складаються із частин записів колонцифр парних сторінок (фіг.27).

При цьому як приклади текстових і нетекстових засобів виділення міток 2 у такому реальному пристрої для конкретного словника були використані: а) для показаних на фіг.26 здебільш двобуквених міток 2, розташованих на лицьовій стороні носіїв 1 інформації: «сіре тло» і ПРОПИСНА літера тільки в першій позиції - у кожній мітці 2 початкового (нульового) ієрархічного ранга, «біле тло» і тільки малі літери - у кожній мітці 2 наступного (першого) ієрархічного ранга, «біле тло» і ПРОПИСНА літера тільки в другій позиції - у кожній мітці 2 останнього в цьому пристрої другого ієрархічного ранга, «сіре тло» й обидві ПРОПИСНІ літери - у мітках 2, що у цьому прикладі відносяться лише до скорочень у розділі "Список найболее употребительних английских сокращений", а для початкових міток 2 додаткових розділів словника - сполучення знака «"» у першій позиції з ПРОПИСНОЮ літерою в другій позиції та «додаткова насиченість тла» кожної мітки 2; б) для показаних на фіг.27 здебільшого одноцифрових міток 2, розташованих на тильній стороні носіїв 1 інформації: у нижньому ряду - «сіре тло» для міток 2 десятків сотень сторінок і «біле тло» для міток 2 сотень сторінок, а в крайньому лівому стовпці - «сіре тло» для міток 2 десятків сторінок і «біле тло» для міток 2 одиниць сторінок.

Текстові ідентифікатори 4, що прочитуються при використанні цього реального пристрою подібно тому, як буде описано нижче, містять: у буквеному варіанті - від однієї до трьох міток 2 і, сумарно, не більш шести літер, а в цифровому варіанті - від однієї до двох міток 2 і, сумарно, не більш чотирьох цифр.

У прикладі пристрою виступи-носії 1 інформації, що зв'язуються з кожними 50-ма черговими аркушами (розворотами) книги, утворюють у заготовці 12 вертикальних стовпців по 50 таких носіїв 1 у стовпці (крім останнього стовпця, у якому може не вистачати декількох міток 2 до 50-ти). Тому в прикладі між сусідніми виступами-носіями 1 інформації в горизонтальних рядах звичайно виявляється 50 аркушів 3.

Оскільки пристрій для зазначеного словника було спроектовано з застосуванням стандартної десяткової системи числення, як це видно на фіг.27, остільки 50 чергових цифрових міток 2 відповідали 100 черговим сторінкам. При цьому виявилося, що цифрові мітки 2, що диференціюють (виділяють) сотні і тисячі сторінок, досить розташувати в одному, зокрема нижньому горизонтальному ряду виступів-носіїв 1 інформації. Тоді цифрові мітки 2, що диференціюють одиниці і десятки сторінок і розташовані над нижнім рядом, можуть мати вигляд однакових послідовностей чисел, розташованих у вертикальних стовпцях заготовок зазначених виступів-носіїв 1. Саме тому в прикладі на фіг.27 показаний лише один оцифрований стовпець.

Збірні аркуші заготовок описаного типу користувачі можуть самостійно розрізати на окремі носії 1 міток 2, прикріплювати ці носії до потрібних аркушів З довільних довідкових книг згідно з доданими до таких заготовок інструкціями й одержувати необхідні пристрій.

Зрозуміло, що після розрізування заготовки і приєднання виступів-носіїв 1 інформації до аркушів З книги диференціальні мітки 2 будуть розташовані ступінчасто уздовж бічного обріза. Відповідно, зазначені виступи- носії 1 перетворюються в безпосередньо доступні для огляду при закритій книзі маркери сторінок (див. фіг.22).

Тому подібними пристроями можна оснащувати книги, що мають від десятків до багатьох тисяч аркушів.

До речі, для довідки: у закритому словнику згідно з прикладом сумарна ширина тільки торців 50-и аркушів дорівнює 3,5мм. При вигині ж до 90", коли стають доступними для огляду торці і прилеглі до них частини полів сторінок, помітна ширина міток 2 може досягати 1Змм, а при вигині до 180" - 25мм. Ці розміри цілком достатні для використання в зазначеному словнику растрових і інших варіантів пристрою згідно з винаходом.

На закінчення опису реального приклада слід зазначити, що такий комбінований пристрій для буквеної і цифрової ідентифікації аркушів З довідкових книг не є ні єдино можливим, ні найкращим. Так, для двомовних словників, телефонних довідників і товарних каталогів або прейскурантів і низки інших довідкових видань, не оснащених алфавітно-предметними покажчиками з посиланнями на колонцифри, на обидві сторони носіїв 1 інформації доцільно наносити тільки буквені мітки 2. І. навпаки, у довідкових виданнях, оснащених такими покажчиками, на обидві сторони носіїв 1 інформації найбільше бажано наносити тільки цифрові мітки 2.

Нижче суть винаходу додатково пояснюється демонстраційними прикладами двох типів пристроїв згідно з винаходом: а) з буквеними ідентифікаторами відповідно до фігур 1-4 і 16-18 і правих частин фігур 22-24 і б) з цифровими ідентифікаторами відповідно до фігур 5-8 і лівих частин фігур 22-24.

У цих прикладах як засоби виділення буквених міток 2 у складі буквених же ідентифікаторів 4 показані:

ПРОПИСНА літера в першій позиції в кожній мітці 2 початкового (нульового) ієрархічного ранга, тільки малі літери в кожній мітці 2 першого ієрархічного ранга, рядковий курсив у кожній мітці 2 другого ієрархічного ранга і підкреслений рядковий курсив у кожній мітці 2 третього ієрархічного ранга.

Зазначені ранги можуть бути позначені і «ключовими» цифрами «0», «1», «2» і «3», як це видно в лівій колонці на фіг.3. Таке цифрове виділення ієрархічних рангів буквених міток 2 бажано застосовувати лише для навчання користуванню пристроєм згідно з винаходом. При цьому очевидно, що будь-які інші, крім цифрових, текстові і/або нетекстові засоби виділення буквених міток 2, обрані з описаної вище групи, в основній частині пристрою й у правій колонці навчального приклада, що подібний показаному на фіг.3, повинні бути тотожні.

З зіставлення оцифрування лівого і правого стовпців на фіг.3 стосовно до показаного на фігурах 1, 2 і 3, фігурах 1-4 і 16-18 і правих частинах фігур 22-24 демонстраційним прикладам ясно, що якщо одно- і двохбуквені мітки 2 мають: вищий («нульовий») ієрархічний ранг, то вони можуть бути або найпростішими ідентифікаторами 4, що прочитуються безпосередньо, або початком довших ідентифікаторів 4; перший ієрархічний ранг, то вони можуть бути частинами таких складених принаймні з двох міток 2 ідентифікаторів 4, що повинні читатися разом із безпосередньо передуючими мітками 2 нульового ієрархічного ранга; другий ієрархічний ранг, то вони можуть бути частинами таких складених принаймні з трьох міток 2 ідентифікаторів 4, що повинні читатися разом із безпосередньо передуючими мітками 2 нульового і першого ієрархічних рангів; третій ієрархічний ранг, то вони можуть бути частинами таких складених принаймні з чотирьох міток 2 ідентифікаторів 4, що повинні читатися разом із безпосередньо передуючими мітками 2 нульового, першого і другого ієрархічних рангів.

Аналогічно, у цифрових демонстраційних прикладах (див. фігури 5 і 6 і чисто довідкову фіг.7, а також ліві частини фігур 22-24) ключ розпізнавання ієрархічних рангів одноцифрових міток 2 показано у верхньому ряду на фіг.8. Ці ранги в даному прикладі з одноцифровими мітками 2 збігаються з розрядами чисел, використаних як колонцифри .

У зазначеному ключі стосовно до максимально чотирицифрових колонцифр на фіг.8 цифрові індекси виділення всіх розрядів міток 2 показані разом з обраними для даного випадку теж тільки як приклад деякими нетекстовими засобами, використаними на фігурах 5 і 6, а саме: індекс «3» відповідає розряду одиниць (і в колонцифрах тільки на фіг. додатково виділений «затіненням тла»), індекс «2» відповідає розряду десятків і виділений «повним обрамленням», індекс «1» відповідає розряду сотень і виділений «чорним тлом у прямокутнику», а індекс «0» відповідає розряду тисяч і виділений «чорним тлом у колі».

Слід зазначити, що саме такі цифрові індекси, уніфіковані для обох (і буквених, і цифрових) прикладів текстових ідентифікаторів 4, використані тут тільки для спрощення сприйняття винахідницького задуму і зовсім необов'язкові при інших практичних варіантах його реалізації.

Специфічні особливості цифрової ідентифікації аркушів З довідкових книг в описаному переважному прикладі реалізації винахідницького задуму відповідно до фігур 5-8 у порівнянні з буквеною ідентифікацією полягають у наступному: (1) кожна цифрова мітка 2, нанесена на носій 1 інформації, що зв'язується з визначеним аркушем З книги, виділена відповідно до її розряду в колонцифрі відповідної парної або непарної сторінки; (2) кожний цифровий ідентифікатор 4 завжди задає колонцифру визначеної парної або непарної сторінки визначеного аркуша 3; (3) незалежно від того, як саме виконано пристрій згідно з винаходом (зокрема, для завдання тільки парних, як у розглянутому прикладі, або тільки непарних, або парних і непарних колонцифр), будь-яка упорядкована множина цифрових ідентифікаторів 4, розташованих з однієї сторони книги, задає послідовність монотонно зростаючих (як правило, з кроком «2») колонцифр; (4) нулі в цифрових мітках 2 звичайно не вживаються, тому що при вказівці розрядів (позицій) кожної відмінної від нуля цифри в суміжних цифрових ідентифікаторах 4 сукупний розгляд кількох цифрових міток 2, що йдуть підряд, дозволяє користувачеві легко відновлювати повні ідентифікатори 4 (і колонцифри) відповідних сторінок;

Перша зазначена вище особливість означає, що в прикладі пристрою згідно з винаходом кожна цифрова мітка 2 складається лише з однієї графеми.

Друга зазначена вище особливість означає, що кількість цифрових міток 2, з яких у прикладі пристрою згідно з винаходом складаються цифрові ідентифікатори 4, полягає в інтервалі від одиниці до максимально можливої кількості розрядів в останній колонцифрі конкретної довідкової книги.

Третя зазначена вище особливість вимагає сприймати зображення на фіг.8 як такий фрагмент, що включений у згадану послідовність умовно не показаних передуючих і наступних колонцифр.

Четверта зазначена вище особливість не є абсолютною забороною. Дійсно, цифровий ідентифікатор 4, що задає третю зверху колонцифру «2002» на фіг.8, може бути визначений: або цифровою міткою «2», що відповідає розряду одиниць і тому виділена в лівій колонці на фіг.7 цифровим індексом «3», а на фіг.5 - «затіненням тла», або цифровою міткою «О», що відповідає розряду сотень, як це показано на фіг.6.

Тому на «навчальній» фіг.7 ліва колонка не має усього можливого набору цифрових індексів розрядів розташованих у правій колонці цифрових міток 2 і править лише за додатковоу демонстрацію відповідності міток 2 на фіг.5 та ідентичних міток в ідентифікаторах 4, що задають колонцифри на фіг.8.

Зрозуміло, що вищеописаний приклад пристрою для зазначеного англо-російського словника й ці демонстраційні приклади ніяким чином не вичерпують і не обмежують можливості виділення міток 2 і відіграють роль лише деяких із множини можливих ілюстрацій здійсненності винахідницького задуму.

Так, у реальних пристроях описаного типу для виділення довільних міток 2 і, зокрема, для позначення їх ієрархічних рангів у текстових ідентифікаторах 4 поряд з алографами графем і насиченістю монохроматичного тла можуть бути використані різні кольори, обрамлення і будь-які інші з вищевказаних текстових і нетекстових засобів.

Далі, кількість ієрархічних рангів буквених міток 2 і, відповідно, максимальна кількість таких міток у складі буквених ідентифікаторів 4 може бути менше або більше чотирьох.

Однак це не впливає на принцип користування пристроями для пошуку сторінок.

У загальному випадку, тобто незалежно від конкретної форми реалізації винахідницького задуму, описаний пристрій використовують для пошуку сторінок у такий спосіб.

Кожний користувач спочатку вивчає інструкцію, у якій зазначені: вид використаних у конкретному пристрої носіїв 1 інформації, тип (буквений або цифровий) міток 2 і текстових і/або нетекстових засобів їх виділення, серед яких у пошуковій процедурі особливу роль грають засоби завдання ієрархічних рангів окремих міток 2 у текстових ідентифікаторах 4 і правила читання ідентифікаторів 4 і вибору позначених ними аркушів З книги.

Далі вигином усього (див. фігури 19 і 20) або істотної частини (звичайно приблизно половини, як на фіг.21) книжкового блока відчиняють для огляду потрібну частину пристрою. Кут вигину в залежності від гнучкості аркушів і інших зазначених вище параметрів книги вибирають в інтервалі від 0" до 180".

Такий вигин для тонких широких аркушів З, особливо при гнучких обкладинках, легко досягається вручну.

У випадку жорстких обкладинок аркуші З вигинають, натискуючи на спинку книги поблизу обкладинки і/або повертаючи спинку з обкладинкою на бажаний кут. Можливий також вигин різних (частіше - приблизно рівних, а при затисненні корінця в струбцині - будь-яких) частин книжкового блока в різні сторони за допомогою підставок, що підпирають спинку книги або аркуші 3, або під власною вагою.

Вигинаючи книжковий блок в одну, наприклад, у праву сторону, відчиняють для одночасного огляду частину текстових (у прикладі зі словником і на кресленнях - тільки буквених) міток 2 на лицьових сторонах носіїв 1 інформації (див. праві частини фігур 22-24 і фіг.26). Аналогічно, вигинаючи книжковий блок в іншу сторону, для одночасного огляду відчиняють іншу частину текстових (у прикладі зі словником і на кресленнях - тільки цифрових) міток 2 (див. ліві частини фігур 22-24 і фіг.27). Зрозуміло, що будь-які текстові мітки 2, розташовані на різних сторонах тих самих носіїв 1 інформації, відповідають однаковим аркушам З книги.

Далі тренуються у визначенні на око або помацки ієрархічних рангів міток 2 і в читанні тезаурусів, що дозволяє в уяві формувати текстові ідентифікатори 4 і використовувати їх для вибору релевантних аркушів 3.

Після описаного тренування користувач пристрою згідно з винаходом зможе вільно орієнтуватися як у структурованій множині буквених міток 2 або, що те саме, у І-АБО дереві буквених текстових ідентифікаторів 4 (див. фіг.4), так і в послідовностях цифрових міток 2.

Стосовно до буквеної ідентифікації користувачу буде ясно, що буквена мітка 2 нульового ієрархічного рангу, яка складається з єдиної графеми 1", не має «підпорядкованих міток» і сама по собі є ідентифікатором 4, якай вказує на визначений аркуш З довідкового видання.

Далі, не менше ясно, що двобуквена мітка 2 "Іп" того ж нульового рангу має чотири «підпорядковані мітки»

Че", "г, "т" ї "ег. З усіх цих міток можуть бути в уяві складені такі зв'язані з різними аркушами 3 книги різні ідентифікатори 4, а саме: складений усього з однієї мітки ідентифікатор 4 "Іп", ідентифікатор 4 "Іпіє", що складається з двох міток, два ідентифікатори 4 "Іпіег" і "Іпіегп", кожний із який складається з трьох міток, і один ідентифікатор 4 "Іпієтпеї", що складається з чотирьох міток.

Аналогічно в процесі зорового або тактильного сприйняття І-АБО дерева міток 2 можуть бути в уяві сформовані ідентифікатори 4 "І", "Ігеп" та "Ів".

Мітки 2 нульового й останні мітки 2 будь-якого іншого ієрархічного ранга в кожному з зазначених у прикладі і будь-яких подібних довільних ідентифікаторах 4 указують на цілком визначені аркуші З книги.

Природно, що в проміжках між словами, що задані суміжними буквеними ідентифікаторами 4, у реальному словнику або іншому довідковому виданні може бути множина інших слів, їх прикладами відповідно до фіг.4 можуть бути слова, що включають такі набори графем, як "Іпієпа", "Іпіегта!" і "Ша" що не є ідентифікаторами. Тому точність пошуку сторінок за допомогою пристрою згідно з винаходом звичайно складає 1 аркуш.

Правила читання цифрових ідентифікаторів 4 сторінок довідкових книг звичайно простіше аналогічних правил для буквених ідентифікаторів.

Наприклад, цифровий ідентифікатор 4, що задає останню (умовно обрамлену) колонцифру «2016» на фіг.8, визначають так: керуючись нетекстовим засобом виділення «чорне тло в колі», із передуючих цифрових міток 2 вибирають таку найближчу мітку «2», що відповідає розряду тисяч (на фігурах 5-8 її видно в другому ряду зверху); нижче зазначеного ряду, керуючись нетекстовим засобом виділення «чорне тло в прямокутнику», із передуючих цифрових міток 2 вибирають таку найближчу мітку «0», що відповідає розряду сотень (на фігурах 6 і 8 її видно в третьому ряду зверху); ще нижче, керуючись нетекстовим засобом виділення «повне обрамлення з затіненням тла», із передуючих цифрових міток 2 вибирають таку найближчу мітку «1», що відповідає розряду десятків (на фігурах 6-8 її видно в четвертому ряду знизу);

і, нарешті, із передуючих цифрових міток 2 вибирають таку не виділену особо найближчу мітку «б», що відповідає розряду одиниць ( на фігурах 5-8 її видно в останньому ряду). У підсумку в уяві складають цифровий ідентифікатор 4, що задає бажану колонцифру «2016».

Таким чином, пристрої, подібні показаним на фігурах 22-24 і 26-27, дозволяють прямо читати мітки 2, складати з них і вибирати придатні ідентифікатори 4, натискати в потрібного маркера на звисаючих краях аркушів З і розділяти пачку аркушів на потрібному розвороті з помилкою, як правило, не більш, ніж 41 аркуш 3.

Промислова придатність

Запропонований досить простий пристрій для швидкого пошуку сторінок у закритих книгах може бути виготовлений на сучасному поліграфічному устаткуванні при друкуванні по суті довільних звичайних і довідкових видань.

Найбільше широко, просто і дешево у виробництві він може бути використаний при нанесенні міток на виступи аркушів довідкових книг, тому що в таких випадках можливо оснащення книг пристроєм згідно з винаходом навіть після їх випуску у світ.

Експериментування з пристроями згідно з винаходом показало, що стійкий навик вибору потрібних сторінок або розгорнень виробляється у читача протягом від кількох хвилин до півгодини. / тн /й Зако», «й І: бе (г їх Т-2 і-ї осо» і. до - 2 тик що Ярош ще т І: Гран Є пт лі - ня Яка ур І Ї че - Ге я а їн п е я ве й Шов сте леви й вени гу, а. Ек дар вдя році си и яні в ги Мкбйе 2 ішбеїйа! зу щі жк же "Ж ця Ей ін; г айшааімтиша дини : болів о МЕ п, ВО дет БК МА Сум т

І5 І ре 0-4

Е ш- і

Фіг. 1 «Фіг. 2 фіг. 3 фік, 4 з Ал ОХ Ле

СЯ дов о ЖІ у 0000 27 МІ зх 2ЩШ0 я вон 20004 г ш. 2006 8 В 38 2008

Я 2 20Щ0 шш. «2012 й 2014 б ЮНІ 36 фіг. 5 фіг. 6 Фіг. 7 Фіг. 8

ЇЇ й З о --ЕШЕ "У" Вик УНН еф " ! 1 | Фіг.11 Фіг? Фіг14

М М ше «фіг, 95 фіг. 13 «Фіг. 15

З сф зи ТД

Фіг. 10 Фіг. 16 ' «ріг. 17

З й р

І Шу ді г Я)

З Фіг. 19 Філ З 4 / за ЇЇ Ї,

Кф те) І Й

ЛАК а ет Де /4 Фіг.18 1 " Фіг. 21 ?

З З

УЧ нет ' т НИ ме

Гая) її іс зе | ій

Це ннОреп | Воокк лю ШО»

ПИ НИНІ водбнеєжів ма | Еоге-едве ЦІ! ТИ

ІБ К з НИ Я йщ

Фіг. 23

Ге сен с и ЇЇ дойОпетківв ва | Еоге-ейде ТІ | 4

ВІЇ у щ ! АН ГЕ в 1 щ

Ще р | КІ. «-КЕЕ | ДБН : / | | її 1 Пе ні | (й

ІІ ЩІ ««Ореп Воок хи ЦП «Фіг. 24

ЧобеОпег Кіста бетонне

Ореп ВоокКі-- --А-- й 21999 --ЗШЄЖ- М

Фіг.25

КГ

АН 1 щ нити Тетеря 4 ЕНН Б ееВННННЄ ге ши ще ММ т Еррне ве ми вит ши ші вові при шт ши ші 71 72. Ге СЕУ БЗва та сІсеПе! кино ннкнннни пе

ЕЕтЕЕннннся сЕеееНОвее плини 7 де Нн ен я - - ХВ п ча веве

БЕН , ен шия сао тоЇБ ле НЕ ви НТИ то |виіхк

СЕРЕ ор пов Ям ня ЕЗ ние тя пре вай піт кине нининння ще ВеНеОВБ

Р-Н -- А А-А А Я - ша ее вл

ЕЕ я

ЕЕ ее ре - ЖЕ НБН сс ес о. ! У ке є сь Ну

ТЕЕЕЕЕЕЕеНН НЕре міне во

ЕНН Ян

ЕНН г. ші ------- вк,

ЕСЕ ЕЕНЕЕН ЕЕ вени 8-- нини ша ЕОЕЗЕЗЕЗЕЗЕя РАЕНЕНЕН

БЕН вера кове ря вете т є конинн не -А--- ТЕП ЕЗЕЗ

ЕЕ кон. кинининининя в.

ЕЕЕНЕЕЕНЕЕ ЕЕ Е ей кинниннннях Ес Еш ее

УАД р ноу 4 яртен 7 ВЕН т шини Ен 53 реа шо ре ре да 4 Янітвіесіє Цена,

ТІСТО ЗЕЗЕВ ріг.26