UA58030A - Спосіб діагностики раку товстої кишки - Google Patents

Спосіб діагностики раку товстої кишки Download PDF

Info

Publication number
UA58030A
UA58030A UA2002076377A UA200276377A UA58030A UA 58030 A UA58030 A UA 58030A UA 2002076377 A UA2002076377 A UA 2002076377A UA 200276377 A UA200276377 A UA 200276377A UA 58030 A UA58030 A UA 58030A
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
colon
photosensitizer
colon cancer
hypericin
patient
Prior art date
Application number
UA2002076377A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Олександр Юлійович Іоффе
Александр Юлиевич Иоффе
Микола Олександрович Денісов
Юлій Вікторович Балтайтис
Микола Дмитрович Кучер
Николай Дмитриевич Кучер
Сергій Борисович Шевелюк
Сергей Борисович Шевелюк
Original Assignee
Національний Медичний Університет Ім О.О. Богомольця
Национальный Медицинский Университет Им. А.А. Богомольца
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Національний Медичний Університет Ім О.О. Богомольця, Национальный Медицинский Университет Им. А.А. Богомольца filed Critical Національний Медичний Університет Ім О.О. Богомольця
Priority to UA2002076377A priority Critical patent/UA58030A/uk
Publication of UA58030A publication Critical patent/UA58030A/uk

Links

Landscapes

  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)

Abstract

Спосіб діагностики раку товстої кишки включає фіброколоноскопічну реєстрацію спектрів флуоресценції, індукованої оптичним випромінюванням, з ділянок товстої кишки, вибраних за результатами візуального спостереження через окуляр ендоскопа або за допомогою відеокамери кольорового зображення при введені в організм пацієнта фотосенсибілізатора за певний часовий період до діагностичної процедури. До перорального введення фотосенсибілізатора виконують підготовку пацієнта з використанням соматичного проносного препарату, потім перорально вводять гіперициновмісний фотосенсибілізатор у кількості не менше 0,1 мг/кг та не більше 0,15 мг/кг ваги тіла, опромінюють ділянки ймовірної локалізації злоякісного новоутворення оптичним випромінюванням в спектральному діапазоні від 380 нм до 595 нм, спектральний аналіз флуоресцентного сигналу здійснюють у діапазоні від 500 нм до 800 нм, а визначення наявності злоякісного новоутворення здійснюють за розрахунковим коефіцієнтом.

Description

Опис винаходу
Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії, ії може бути використаний для раннього виявлення раку 2 товстої кишки.
Відомий спосіб іп мімо діагностики онкологічних новоутворювань порожнистих органів людини, що грунтується на багатоспектральній реєстрації флуоресцентного зображення значних ділянок товстої кишки (11.
Недоліком цього способу діагностики є мала точність діагностики, а саме просторової локалізації ракових ділянок на ранніх стадіях, обумовлена слабким контрастом у полі зору малорозмірних ділянок раннього раку у 70 порівнянні з значними за розмірами прилеглими ділянками здорової слизової. Крім того, значна вартість апаратної реалізації цього способу у значній мірі обмежує поширеність його у клінічній практиці.
Відомий спосіб іп мімо діагностики онкологічних новоутворювань, що грунтуються на реєстрації спектрів флуоресценції точкових ділянок товстої кишки в присутності ендогенних або екзогенних флуорофорів (2). У порівнянні з попереднім апаратна реалізація цього способу має значно меншу вартість, що сприяє його 12 широкому поширенню у клінічній практиці.
Недоліком способу реєстрації спектрів флуоресценції ендогенних флуорофорів (спектри автофлуоресценції) є, по-перше, значна кількість ендогенних флуорофорів в організмі людини, які мають відмінні один від одного спектри поглинання світла збудження та спектри емісії флуоресценції, по-друге, одночасна наявність в біотканині різноманітних флуорофорів в довільній концентрації, по-третє, трьеохшарова структура біотканини, що в характерною для порожнистих органів людини (і в тому числі для товстої кишки), має різний вміст та склад флуорофорів. Все це призводить також до малої точності діагностики, що обумовлена як незначною інтенсивністю сигналу автофлуоресценції, пропорційного концентрації флуорофорів в біотканині та квантовому виходу їх флуоресценції, так і складністю виявлення домінуючого флуорофору у результуючому спектрі автофлуоресценції.
Ці недоліки можуть бути в значній мірі усунені за рахунок використання для отримання спектрів « флуоресценції досліджуваних ділянок біотканин екзогенних флуорофорів (фотосенсибілізаторів), які характеризуються вибірковим накопиченням в ракових тканинах. Перевага використання екзогенних фотосенсибілізаторів полягає у значно більшій інтенсивності флуоресцентного сигналу порівняно з сигналом автофлуоресценції та у можливості оптимізації їх дозування в залежності від локалізації біотканин, що о діагностуються. Але виникає потенційна небезпека залишкових токсичних ефектів, насамперед поверхневої со фототоксичності. На сьогоднішній день відома значна кількість фотосенсибілізаторів, які знаходяться в різних фазах клінічних іспитів з метою їх використання для діагностики ракових захворювань різноманітної о локалізації. Але в США зареєстрований лише один з них, а саме Фотофрин (з групи порфіринів), який має дозвіл. о на використання для діагностики раку легенів та стравоходу |З). В Росії для діагностики раку стравоходу та 3о шлунка використовуються фотосенсибілізатори Фотогем (з групи порфіринів) та Фотосенс (з групи фталціанинів) о російського виробництва.
Суттєвим недоліком цих фотосенсибілізаторів є тривалий період їх накопичення в ракових тканинах (не менш ніж 24 години після внутрішньовенної ін'єкції) та висока фототоксичність (до З діб після введення) |4). В «
Україні розроблений та випускається вітчизняний фотосенсибілізатор - Гіперфлав (гіперициновміщуючий З 50 препарат) з максимумом спектру флуоресценції б603ж-2нм, який вводиться перорально та повністю виводиться з с організму через 24 години ІБ). Крім того, для кишково-шлункового тракту, і особливо для товстої та прямої
Із» кишок є характерним присутність хлорофілу в хімусі, спектри флуоресценції якого можуть накладатися на спектри досліджуваних тканин, спотворюючи їх форму. Тому для підвищення точності, чутливості та специфічності діагностичної процедури є бажаним проведення до неї адекватного очищення кишечнику. Поряд з використанням традиційних проносних засобів (вживання касторового масла та інше) та клізмування може бути і-й рекомендоване застосування осматичного проносного препарату Фортранс, при чому для повного очищення
Ге | кишечника пацієнту рекомендовано приймання по одній склянці розчину (1 пакет Фортранса, що вміщує 74 грама препарата, розчинюється в одному літрі кип'яченої води) на протязі 15 хвилин окремими ковтками, а загалом - 4 о літра розчину на протязі 4 годин. Повне очищення кишечнику наступає через 6 годин після початку прийняття со 20 препарату Фортранс (б).
За прототип нами вибраний спосіб діагностики раку товстої кишки, який включає фіброколоноскопічну с реєстрацію спектрів флуоресценції, індуційованої оптичним випромінюванням з ділянок товстої кишки, обраних за результатами візуального спостереження через окуляр ендоскопа або за допомогою відеокамери кольорового зображення, при введенні в організм пацієнта фотосенсибілізатора за певний часовий період до 29 діагностичної процедури І71. в. Недоліком прототипу є недостатня точність діагностики саме раку товстої кишки на його ранніх стадіях, викликана недостатньою спектральною специфічністю, яка проявляється у слабких відмінностях форм спектрів флуоресценції збуджуваних світлом ракових тканин з накопиченим в них екзогенним фотосенсибілізатором (максимум спектру флуоресценції Фотофрину та Левулану - 63553, Фоскану - 65053, Пурлітіну - 66453, 60 Фотосенсу - 672Знм), та ймовірно присутніх в товстій кишці речовин рослинного походження (максимум спектру флуоресценції хлорофілу - бббЗнм), а також ендогенного порфірину (максимум спектру флуоресценції - б3Б5ж-Знм), присутнього внаслідок слизового або бактеріального забруднення біотканин. В свою чергу, недостатня спектральна специфічність викликає необхідність використання високоточної апаратури для реєстрації спектрів флуоресценції, суттєво здорожуючи її вартість, що обмежує можливість її широкого 62 клінічного застосування.
Задачею винаходу, що заявляється, є підвищення точності діагностики раку товстої кишки.
Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає фіброколоноскопічну реєстрацію спектрів флуоресценції, індуційованої оптичним випромінюванням, з ділянок товстої кишки, обраних за результатами візуального спостереження через окуляр ендоскопа або за допомогою відеокамери кольорового зображення, при введенні в організм пацієнта фотосенсибілізатора за певний часовий період до діагностичної процедури, згідно винаходу виконується підготовка пацієнта з використанням осматичного проносного препарату до перорального введення фотосенсибілізатора, перорально вводять гіперицинвміщуючий фотосенсебілізатор у кількості не менше 0,1мг/кг ваги тіла та не більше 0,15мг/кг ваги тіла, який накопичується в слизовій 70 оболонці товстої кишки, опромінюють ділянки ймовірної локалізації злоякісного новоутворення оптичним випромінюванням в спектральному діапазоні від ЗвОнм до 595нм, спектральний аналіз флуоресцентного сигналу здійснюється у діапазоні від 50Онм до 8О0Онм, а визначення наявності злоякісного новоутворення здійснюється за знаком коефіцієнта А: аг 1АМЙсНіАу, при дотриманні додаткових умов: ві - Ме Мр у хо - хро 1100 , ва У Де 123») вд сро МОЮ, де 4 - розрахунковий коефіцієнт, Іг та Ід є інтенсивності флуоресцентного сигналу з ділянки ймовірної локалізації злоякісного новоутворення на довжині хвилі хр - 803 ж3 нм (максимум флуоресценції гіперицину) та хд 545 ж 3 нм (максимум автофлуоресценції здорових біотканин товстої кишки), відповідно; є та єю є безрозмірні коефіцієнти, які визначають умови виділення максимуму флуоресценції гіперициновміщуючого препарату на тлі шумів, обумовлених наявністю в товстій кишці забруднюючих факторів (хлорофілу, ендогенних порфиринів, слизу та інше); І- та Іо є інтенсивності флуоресцентного сигналу на довжинах хвиль х, - 574 «3 нм, « де ХМ - (хг я ХА) ота хе - 6535 ж 3 нм (максимум флуоресценції ендогенного порфирину), відповідно; а єд є паспортне значення нерівномірності чутливості приладу реєстрації флуоресцентного сигналу у відсотках.
Причому, якщо А - 0, то дана ділянка тканини діагностується як здорова, тоді якпри А 0 дана ділянка тканини о зо діагностується як уражена злоякісним новоутворенням.
Згідно винаходові введення гіперициновміщуючого фотосенсибілізатора Гіперфлава здійснюється со перорально в капсулах у кількості не менше 0,мг/кг ваги тіла і не більше 0,15мг/кг ваги тіла пацієнта, о причому капсули Гіперфлаву вміщують 4мг чистого гіперицину; опромінювання ділянок тканин товстої кишки, обраних за результатами візуального спостереження, здійснюється в спектральному діапазоні від ЗвОнм до (ее) 595нм, а діагностична процедура реєстрації спектрів флуоресценції здійснюється у діапазоні від 50О0нм до 800нм ою в інтервалі часу від 4 до 10 годин після операції введення фотосенсибілізатора в організм людини. Згідно винаходу для гарантованого виконання умов тобяд та з? виділення максимуму флуоресценції гіперициновміщуючого препарату на тлі шумів, обумовлених наявністю в товстій кишці забруднюючих факторів « (хлорофілу, ендогенних порфиринів, слизу та інше), до перорального введення фотосенсибілізатору є 70 необхідним застосування соматичного проносного препарату Фортранс, причому для повного очищення - с кишечника пацієнтом приймається по одній склянці розчину (1 пакет Фортранса, що вміщує 74 грама препарату, ц розчинюється в одному літрі кип'яченої води) на протязі 15 хвилин окремими ковтками, а загалом - 4 літра "» розчину на протязі 4 годин, причому діагностична процедура проводиться не раніше, ніж через 10 годин після застосування препарату Фортранс.
Пероральне введення в гастроентерологічний тракт пацієнта інкапсульованого гіперициновміщуючого ос фотосенсибілізатору Гіперфлав за 4-10 годин до діагностичної процедури, а при застосуванні осматичного со проносного препарату Фортранс - не раніше ніж через 10 годин після його прийняття, в кількості не менше 0,1 і не більше 0,15мг/кг ваги тіла і використання світла довжиною хвилі від 380 до 595нм запобігає виникненню ав! побічних фототоксичних ефектів в організмі пацієнта, а збуджене інтенсивне флуоресцентне світіння, що о 50 реєструється у діапазоні від 500нм до 80Онм, сприяє однозначності виявлення та встановлення діагнозу онкологічного захворювання. о Спосіб пояснюється зображенням, на якому наведені апаратно зареєстровані спектри флуоресценції (Фіг.1-6) від здорової та ураженої раком ділянок товстої кишки при різноманітних засобах підготовки пацієнта до діагностичної процедури. Причому, фіг.1 відповідає здоровій ділянці слизової товстої кишки з максимумом на б495жЗнмМ (значення коефіцієнтів: А - 00516, єї 0293, є2і1 0481 ). Фіг2 відповідає ділянці слизової з вн незначним максимумом флуоресценції гіперицину на бОЗжЗнм (йо 019, г132 50051, є» 0118 ). Фіг.З та 4 відповідають ділянкам товстої кишки ураженим раком, з чітко означеним максимумом флуоресценції гіперицину ( да 0098, єї - 0023, єз3 0,322 та А -0489 , є ОБОЄ , єза -0285 , Відповідно). Фіг.5 відповідає 60 ділянці слизової з залишками хлорофілу рослинного походження, що визначає наявність чіткого максимуму флуоресценції хлорофілу на бббжЗнм (йо -0275 , є 0147 , єв 0048 , відповідно). Фіг.б має чіткий максимум флуоресценції на б3бж-Знм, що відповідає наявності на досліджуваній ділянці товстої кишки ендогенного порфірину, присутнього внаслідок слизового або бактеріального забруднення тканин ( Ав -0,053, 65 жів 702185 , єм - -1,509 ). Слід зазначити, що фіг.1-4 отримані при застосуванні для підготовки пацієнта до діагностичної процедури осматичного проносного препарату Фортранс, тоді як фіг.5 та б - при застосуванні традиційних засобів очищення кишечнику (клізмування, касторове масло). Згідно винаходу ділянки слизової товстої кишки з характерними фіг.1,2 діагностуються як здорові (А«со1) , а ділянки слизової товстої кишки з характерними фіг.3,4 діагностуються як уражені раком (4201 , відповідно, тоді як діагностування ділянок товстої кишки, що характеризуються фіг.5 та б, не є можливим через погану підготовку пацієнтів до діагностичної процедури (для всіх г» 5 єр).
Спосіб виконують наступним чином. Напередодні сеансу флуоресцентної діагностики проводиться (не раніше, ніж через за 10 годин) пацієнт приймає проносний препарат, бажано осматичний проносний препарат
Фортранс, причому для повного очищення кишечнику пацієнтом приймається по одній склянці розчину (1 пакет
Фортранса, що вміщує 74 грама препарату, розчинюється в одному літрі кип'яченої води) на протязі 15 хвилин окремими ковтками, а загалом - 4 літра розчину на протязі 4 годин. Перед проведенням сеансу колоноскопії пацієнту орально в капсулах вводять гіперициновміщуючий препарат Гіперфлав з розрахунку не менше 01 і не більше 0,15мг препарату на кілограм ваги тіла. Через 4-10 годин після приймання фотосенсибілізатора крізь інструментальний канал колоноскопа вводять два оптичних світловоди, по одному з яких підводять 19 випромінювання гелій-кадмієвого лазера (або аргонового лазера, фільтроване світло від ксенонової, ртутної ламп або від світловипромінюючих діодів) до ділянки спостереження, а через другий реєструють збуджений флуоресцентний оптичний сигнал спектроаналізатором. Перед сеансом флуоресцентної діагностики проводять візуальне спостереження товстої кишки пацієнта (через окуляр колоноскопа або на екрані монітора, сполученого з відеокамерою кольорового зображення) при включеному стандартному освітлювачі колоноскопа з метою виявлення ділянок ймовірної локалізації онкологічних новоутворень товстої кишки. Після чого дистальний кінець колоноскопа приводять в прямий контакт із поверхнею слизової оболонки товстої кишки і через оптичний світловод проводять спектральний флуоресцентний аналіз при допомозі спектроаналізатора. Реєстрований в режимі реального часу спектральний графік аналізують на наявність спектрального максимуму 603 хЗнм. В разі, якщо коефіцієнт 4 (Див формулу) для ділянки ймовірної локалізації злоякісного новоутворення є величиною невід'ємною (Ах0) , а безрозмірні коефіцієнти є та ха , які визначають умови виділення максимуму « флуоресценції гіперициновміщуючого препарату на тлі шумів, обумовлених наявністю в товстій кишці забруднюючих факторів (залишків їжі, калу, слизу та інше), одночасно відповідають умовам єр? та го ? р, то діагностується злоякісне новоутворення в досліджуваній ділянці товстої кишки. Область поширення о злоякісного новоутворення встановлюють за результатами флуоресцентної діагностики через відмінності у знаку со та величині коефіцієнта А для прилеглих до злоякісного новоутворення ділянок товстої кишки.
Приклад 1: хвора Г. 0. А., 43 роки, історія хвороби Мо254, поступила у клініку 15.02.2000 р. зі скаргами | «в) на 10-12 дефекацій на добу, стілець з домішками крові, слизу. Попередній діагноз при вступі до клініки - со неспецифічний виразковий коліт. За 15 годин до проведення колоноскопічної флуоресцентної діагностики пацієнт приймав осматичний проносний препарат Фортранс. За 6 годин до колоноскопічної флуоресцентної МУ діагностики пацієнту перорально було введено 2 капсули фотосенсибілізатору Гіперфлав з вмістом гіперицину 4мг у кожній (вага пацієнта становила - 72кг). Дослідження проводили за допомогою колоноскопу моделі ОІутривз
СІБ-0О10 з оптико-електронною телевізійною системою ОТМ Б-2 (Японія). Крізь інструментальний канал « колоноскопа діаметром 2,8 мм вводили волоконно-оптичну транспортуючу систему СД-1 з накінцевиком Н-З3 (Київ, Україна), що складалася з двох оптичних кварцових світловодів з діаметром серцевини бООмкм в т с тефлоновому катетері. Через один світловод випромінювання гелій-кадмієвого лазера ЛГН-409 (Львів, Україна) ч підводилося до слизової товстої кишки, що добре було видно на екрані монітору телевізійної системи ОТМ Б-2 по » синьому світінню на слизовій. Потужність лазерного випромінювання на дистальному кінці світловода становила 10-12мВт. Через інший світловод флуоресцентний сигнал, зібраний контактним накінцевиком Н-3 зі слизової при виключеному стандартному освітлювачі колоноскопа, транспортувався на вхід волоконно-оптичного 1 спектроаналізатора 52000 (Осеап Оріїсз5, США), який має паспортне значення нерівномірності чутливості оо тод - 5356. Безпосереднє спостереження спектрів флуоресценції слизової товстої кишки у реальному масштабі о часу здійснювалось на екрані монітору персонального комп'ютера з одночасною їх реєстрацією. За результатами візуального спостереження на екрані монітору телевізійної системи ОТМ Б-2 при ввімкненому (95) 50 стандартному освітлювачі колоноскопа були обрані для флуоресцентної діагностики 4 ділянки слизової товстої о кишки, а саме сліпа кишка, поперечно ободова кишка, сігмоподібна кишка, пряма кишка. При вимкненому стандартному освітлювачі колоноскопа з цих ділянок були зареєстровані спектри флуоресценції (Фіг.7, криві
А-Г). Усі досліджувані ділянки слизової товстої кишки характеризувалися спектром флуоресценції з чітко означеним максимумом флуоресценції гіперицину на довжині хвилі б0З3ж-Знм. При цьому коефіцієнти мали наступні » значення: Ад 8 025 з Ед - 0,583 , є2д - БЕ ; Ае - 0238 ЕЕ й у Е2Б - 0,30 ; Ар ОБ ; вв - др , тав 0134 та Ар 0383, єр 0356 , є»р «0108 , відповідно. Згідно винаходу ділянки товстої кишки А-Г діагностуються як ділянки з морфологічною атипією. Гістологічний аналіз біоптатів, взятих з означених ділянок бо підтвердив діагноз - наявність дисплазії 1 ступеню (сліпа кишка, поперечно ободова кишка) та 2 ступеню (сігмоподібна кишка, пряма кишка).
Приклад 2: хвора М. Б. Г., 76 років історія хвороби Мо501, поступила у клініку 6.04.2000 р. зі скаргами на періодичне виділення крові під час дефекації. Попередній діагноз при вступі до клініки - рак ободової кишки.
За 15-18 годин до проведення колоноскопічної флуоресцентної діагностики пацієнт приймав традиційні бо процедури по очищенню кишечнику (касторова олія). За 7 годин до колоноскопічної флуоресцентної діагностики пацієнту перорально було введено 2 капсули фотосенсибілізатору Гіперфлав з вмістом гіперицину 4мг у кожній (вага пацієнта становила - 75кг). Дослідження проводились аналогічно попередньому. За результатами візуального спостереження при ввімкненому стандартному освітлювачі колоноскопа були обрані для флуоресцентної діагностики 4 ділянки слизової сигмоподібної кишки. При вимкненому стандартному освітлювачі колоноскопа з цих ділянок були зареєстровані спектри флуоресценції (Фіг.8, криві А-Г). Усі досліджувані ділянки характеризувалися спектрами флуоресценції з трьома максимумами: чітко означеними максимумами флуоресценції гіперицину на 6033 нм та хлорофілу на 6ббжЗнм (характеризує присутність в товстій кишці залишків їжі рослинного походження), а також слабко означеним максимумом автофлуоресценції біотканин 7/0 товстої кишки на 54523 нм. При цьому коефіцієнти мали наступні значення: Ад -0582, єї 0506, єзд 0193;
Ае - п0,403 пат - пП389 з ЕЇБ пата ; Ар ВДдтЯ з ЕВ - пПДчЯ з ЇВ пат та Аг - 0,398 с вг п35 з Е2рг 0162 , відповідно. Згідно винаходу ділянки товстої кишки А-Г діагностуються як уражені раком. Наявність максимуму спектру флуоресценції на б6ббЗнм свідчить про недостатньо ретельну підготовку пацієнта до діагностичної /5 процедури, але при невід'ємних значеннях коефіцієнта є (со ? єді максимум флуоресценції гіперицина чітко визначається. Гістологічний аналіз біоптатів, взятих з означених ділянок (криві Б та В) підтвердив діагноз аденокарценома сигмоподібної кишки. Кінцевий діагноз - рак сигмоподібної кишки.
Запропонований спосіб діагностики раку товстої кишки застосовано на 34 хворих. За результатами досліджень встановлено діагноз раку товстої кишки 22 пацієнтам. З ділянок ймовірної локалізації раку товстої
Кишки взято для гістологічного аналізу 31 біоптат. Встановлено наявність дисплазії 1-2 ступеню - 4 пацієнтам; дисплазії З ступеню - 2 пацієнтам; аденомотозний поліп - 1 пацієнту. З зазначених ділянок товстої кишки взято для гістологічного аналізу по одному біоптату, а загалом - 7 біоптатів. У трьох пацієнтів біоптати не бралися, бо в результаті діагностичної процедури флуоресцентний сигнал з ділянок товстої кишки відповідав нормальній слизовій (4-0, 2120, є» 20). У двох пацієнтів біоптати не бралися через те, що точність діагностики була суттєво знижена через погану підготовку пацієнта (залишків калових мас, слизу в товстій « кишці) до діагностичної процедури. За результатами гістологічного аналізу діагноз рак товстої кишки був підтверджений у 20 пацієнтів (29 біоптатів), а у 2 пацієнтів була визначена дисплазія З ступеню (2 біоптати).
Крім того, діагноз рак товстої кишки був визначений гістологічно ще у 71 пацієнта (1 біоптат) з попереднім діагнозом аденоматозний поліп. У інших 6 пацієнтів (6 біоптатів) гістологічний аналіз підтвердив відсутність о раку товстої кишки. Загалом, з урахуванням запропонованого, спосіб діагностики раку товстої кишки дав 795 с хибних діагнозів, тобто точність способу становить 9395, що перевищує точність способу, прийнятого за прототип (88-9095). Причому чутливість запропонованого способу становить 9795, а його специфічність - 82960. о
Таким чином, порівняння з прототипом показує, що застосування пропонованого способу діагностики со збільшує точність встановлення діагнозу раку товстої кишки на ранніх стадіях на 3-595 з урахуванням специфіки 3о підготовки пацієнта до діагностичної процедури. о
Джерела інформації: 1 МУадпіегез О., Юерецгвіпде С., Моппіег Р., Замагу М., Согпа; Р., Саїйеїіаіп А., апа мап деп Вегі Н,.,
РІпоїодейесіоп ої еагпу сапсег ру Іазег іпдисей Погезсепсе ої а (Штог-зеІесіїме дуе: аррагайи5 дезідп апа « геаіїгайоп.// БРІЕ Ргосееєаіпов. -1990. -Мої. 1203. -Р. 43-52. 2. Ниапд 27. МУ., Спіа Т. С., 2пепод МУ., Хіе 5. 5., Оіопд С. Н., апа Зеом/ Р. С. Рідогезсепсе зресігозсору ої З с питап соїоп (іззцевз.// БРІЕ Ргосееадіпов. -1998. -Мої. 3548. -Р. "» З. Коріпзоп К. Рпоїсдупатіс (Пегару оПеге пем/ тедіса! (геаїтепів.// Рпофопісв Зресіга. -1998. -Р. 219-226. " 4. Воробьев Г. И., Одарюк Т. С., Еропкин П. В., Царьков П. В., Пересада И. В. Фотодинамическая терапия при лечений злокачественньїх новообразований толстой кишки. // Анналь хирургии. - 2000. - Мо4 - С. 20-24. 5. Безпалько Л. В., Дец С. М., Крицька Т. М., Левицька 3. В., Шаламай А. С. Флуоресцентний маркер для о діагностики онкологічних захворювань. Патент України Мо 28774 А від 3.02.1998 р, зареєстрований 16.10.2000 р.
Го! 6. Компендиум. Лекарственнье препарать! 1999/2000.// под ред. проф. Коваленко В. Н. и проф. Викторова А.
П. -1999, -Киев. изд Морион. -С. Л-809. о 7. Магспевзіпі К., Вгатрійа М., Рідоїї Є., Войігоїї с., Стосе А. С. ей аі/ ГідпЕіпдусей Япогезсепсе 2) 20 вресіговсору ої адепота, адепосагсіпота апа поп-пеоріавіїс тисоза іп питап соіоп.// дошгтаї ої Рпоїоспетівігу апа Рпоіобіоіоду. -1992. -Мої. В14.-Р.219-230.

Claims (5)

  1. Формула винаходу р 1. Спосіб діагностики раку товстої кишки, що включає фіброколоноскопічну реєстрацію спектрів флуоресценції, індуційованої оптичним випромінюванням з ділянок товстої кишки, вибраних за результатами візуального спостереження через окуляр ендоскопа або за допомогою відеокамери кольорового зображення при введені в організм пацієнта фотосенсибілізатора за певний часовий період до діагностичної процедури, 60 який відрізняється тим, що до перорального введення фотосенсибілізатора виконують підготовку пацієнта з використанням соматичного проносного препарату, потім перорально вводять "Ггіперициновмісний фотосенсибілізатор у кількості не менше 0,1 мг/кг та не більше 0,15 мг/кг ваги тіла, опромінюють ділянки ймовірної локалізації злоякісного новоутворення оптичним випромінюванням в спектральному діапазоні від 380 нм до 595 нм, спектральний аналіз флуоресцентного сигналу здійснюють у діапазоні від 500 нм до 800 нм, а бо визначення наявності злоякісного новоутворення здійснюють за коефіцієнтом А.
    А-П, -ІЮ Ох ІД при дотриманні додаткових умов: БІ -|Шу -ІЛу|) го -:8й100, та - Пк 1 яд т яв 100 де А - розрахунковий коефіцієнт; Ігтаїу - інтенсивності флуоресцентного сигналу з ділянки ймовірної локалізації злоякісного /о новоутворення на довжині хвилі хг -603-Знм та А 5453 НнМм відповідно; вртаха безрозмірні коефіцієнти, які визначають умови виділення максимуму флуоресценції гіперициновмісного препарату на тлі шумів, обумовлених наявністю в товстій кишці забруднюючих факторів; І- та І» - інтенсивності флуоресцентного сигналу на довжинах хвиль 75 МЕ В'ЯжЗнм тах 63 ЗНМ відповідно; жо бо паспортне значення нерівномірності чутливості приладу реєстрації флуоресентного сигналу у відсотках, і при А 0 діагностують ураження злоякісним новоутворенням, а саме рак товстої кишки.
  2. 2. Спосіб діагностики раку товстої кишки за п. 1, який відрізняється тим, що як фотосенсибілізатор застосовують гіперициновмісний фармакологічний препарат ГІПЕРФЛАВ в капсулах з вмістом чистого гіперицину 4 мг.
  3. З. Спосіб діагностики раку товстої кишки за п. 1, який відрізняється тим, що як соматичний проносний препарат застосовують ФОРТРАНС, причому для повного очищення кишечника пацієнт приймає по одній склянці розчину протягом 15 хвилин окремими ковтками, а загалом 4 літри розчину протягом 4 годин. «
  4. 4. Спосіб діагностики раку товстої кишки за п. 2, який відрізняється тим, що діагностичну процедуру проводять в інтервалі часу від 4 до 10 годин після введення фотосенсибілізатора ГІ ПЕРФЛАВ.
  5. 5. Спосіб діагностики раку товстої кишки за п. З та п. 4, який відрізняється тим, що діагностичну процедуру проводять не раніше, ніж через 10 годин після застосування препарату ФОРТРАНС. («в») Зо со «в) (ее) І в) -
    с . и? 1 (ее) («в) (95) (42) 60 б5
UA2002076377A 2002-07-31 2002-07-31 Спосіб діагностики раку товстої кишки UA58030A (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA2002076377A UA58030A (uk) 2002-07-31 2002-07-31 Спосіб діагностики раку товстої кишки

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UA2002076377A UA58030A (uk) 2002-07-31 2002-07-31 Спосіб діагностики раку товстої кишки

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA58030A true UA58030A (uk) 2003-07-15

Family

ID=74212263

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2002076377A UA58030A (uk) 2002-07-31 2002-07-31 Спосіб діагностики раку товстої кишки

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA58030A (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Doiron et al. Fluorescence bronchoscopy for detection of lung cancer
EP2793679B1 (en) An illumination system for endoscopic applications
Haringsma et al. Fluorescence and autofluorescence
Chin et al. Chlorin e6-polyvinylpyrrolidone as a fluorescent marker for fluorescence diagnosis of human bladder cancer implanted on the chick chorioallantoic membrane model
Glowacka-Sobotta et al. Porphyrinoids in photodynamic diagnosis and therapy of oral diseases
Lam et al. Detection of lung cancer by ratio fluorometry with and without Photofrin II
Orth et al. Fluorescence detection of small gastrointestinal tumours: principles, technique, first clinical experience
Takehana et al. Endoscopic diagnostic system using autofluorescence
Pathak et al. Detection of squamous neoplasia by fluorescence imaging comparing porfimer sodium fluorescence to tissue autofluorescence in the hamster cheek-pouch model
EP2247313A2 (en) Ester imaging agents
Dets et al. Laser-induced fluorescence detection of stomach cancer using hypericin
Borisova et al. Light-Induced fluorescence techniques for gastrointestinal tumour detection
UA58030A (uk) Спосіб діагностики раку товстої кишки
Wooten et al. Localization of hematoporphyrin. Derivative to human colorectal cancer
Sokolov et al. Combination of fluorescence imaging and local spectrophotometry in fluorescence diagnostics of early cancer of larynx and bronchi
RU2427311C1 (ru) Способ панхромоэндоскопии слизистой оболочки толстой кишки
King et al. Hematoporphyrin derivative as a tumor marker in the detection and localization of pulmonary malignancy
Niyogi et al. Non-Invasive Chairside Diagnostic Techniques: A Review.
Kostron et al. mTHPC-mediated photodynamic detection for fluorescence-guided resection of brain tumors
Dets et al. Hypericin-induced fluorescence in stomach cancer detection
KR20020008124A (ko) 암종을 진단하고 치료하기 위한 수단
Corti et al. Case report: optical biopsy in HPV6 lesion
Tajiri et al. Fluorescence Endoscopy in the Gastrointestinal Tract.
RU2129273C1 (ru) Способ эндоскопической флюоресцентной диагностики злокачественных опухолей полых органов
KANEKO Recent advances in PDD and PDT for malignant brain tumors