UA151873U - Апаратурне відділення торпеди сет-65 - Google Patents

Abstract

Апаратурне відділення торпеди має блок неконтактного акустичного вибухача та п'ять приймально-випромінювачів, розміщених по колу корпусу апаратурного відділення в площині, перпендикулярній поздовжній осі торпеди на рівній відстані один до другого, при цьому вихід блока неконтактного акустичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем, виходи кожного з п'яти приймально-випромінювачів з'єднано з входом блока неконтактного акустичного вибухача, а вхід кожного з п'яти приймально-випромінювачів виконано з можливістю отримання оптичного сигналу, що надходить від підводного човна, причому канал між приймально-випромінювачами і підводним човном виконаний у вигляді каналу зворотного зв'язку. Додатково введено блок неконтактного оптичного вибухача, блок надводного каналу, п'ять сенсорів оптичного випромінювача, п'ять сенсорів оптичного приймача, вертикальний приймально-випромінювач, високочастотний датчик тиску і систему введення даних "підводний човен"-"надводний корабель". Вихід блока неконтактного оптичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем. Вхід блока неконтактного оптичного вибухача з'єднано з кожним з п'яти сенсорів оптичного приймача. Входи сенсорів оптичного приймача виконано з можливістю отримання оптичного сигналу, що надходить від надводного корабля. Вихід кожного з сенсорів оптичного випромінювача виконано з можливістю встановлення оптичного зв'язку в каналі між зазначеними сенсорами і надводним кораблем. Вхід вертикального приймально-випромінювача з'єднано з сигналом, що надходить від надводного корабля. Вихід вертикального приймально-випромінювача з'єднано з входом блока надводного каналу. Систему введення даних "підводний човен"-"надводний корабель" з'єднано з апаратурою самонаведення торпеди, що входить до складу торпеди, а саме, з її першим входом. Вихід високочастотного датчика тиску з'єднано з другим входом апаратури самонаведення торпеди. Третій вхід апаратури самонаведення торпеди з'єднано з приладом курсу, що входить до складу торпеди. Вихід апаратури самонаведення торпеди з'єднано з горизонтальними та вертикальними рулями торпеди.

Description

Корисна модель належить до галузі озброєння та військової техніки, зокрема, до обладнання торпед, а саме, до апаратурного відділення торпеди СЕТ-65 і може бути застосована для модернізації торпеди типу СЕТ-65 всіх модифікацій для дії як по надводним кораблях, так і по підводних човнах, і може бути застосована для стрільби по морських цілях з торпедного апарату як з підводного човна, так і з надводного корабля.

Основною причиною появи і розвитку апаратури самонаведення (АСН) торпед є прагнення підвищити ймовірність попадання в ціль при найменшій витраті боєзапасу і часу на підготовку до стрільби. Так, наприклад, при стрільбі торпедами, що йдуть прями, з підводних човнів по ескадрених міноносцях (навіть з невеликих дистанцій) для ураження цілі потрібно здійснити залп з декількох торпед. Такий же результат дає всього одна самонавідна торпеда.

Ще більш наочно перевага самонавідних торпед позначається при використанні їх проти підводних човнів. Звичайні торпеди можна застосовувати лише проти підводних човнів, що знаходяться в надводному положенні, а самонавідні здатні успішно вражати і підводний човен, що йде на великій глибині.

Суть підводного самонаведення полягає в зміні початкової та коригуванні подальшої траєкторії руху торпеди.

Для приведення в дію апаратури підводного самонаведення можуть використовуватися найрізноманітніші фізичні поля кораблів. Будь-яке фізичне поле корабля - це область простору, в межах якого виявляється зміна відповідної фізичної величини, обумовлене присутністю в ній корабля.

Первинне поле створюється джерелом, що знаходиться на самому кораблі, або утворюється в результаті взаємодії корабля з навколишнім середовищем. Вторинне поле виникає внаслідок відображення корпусом корабля поля, джерело якого знаходиться у зразку зброї - в торпеді.

Теоретичні та експериментальні матеріали з вивчення фізичних полів корабля дозволили конструкторам зробити висновок, що достатню дальність дії здатна забезпечити тільки АСН, що реагує як на акустичне поле корабля, так і на оптичний сигнал. Відомо, що корабель, що рухається або є нерухомим, з працюючими на борту механізмами, є інтенсивним джерелом шуму, який може бути виявлений на значній відстані. Причини шумоутворення корабля - це

Зо обертання гвинтів, обтікання корпусу водою (гідродинамічний шум). Акустичне поле корабля створюється в результаті сумарного впливу перерахованих факторів, але особливо великий вплив робить швидкість корабля.

Великої уваги конструктори торпед приділяють розробці АСН, що реагує на кільватерний слід (КС). Зазвичай під КС розуміють видиму смугу спіненої води за кормою судна, що рухається. Такий слід утворюється не тільки при роботі гребних гвинтів, він тягнеться і за вітрильником, і за шлюпкою. Спеціальні прилади дозволяють встановити його існування завдяки таким характерним особливостям, як турбулентність, насиченість повітряними бульбашками і термічний ефект.

Турбулентність всередині КС виникає, перш за все, тому, що лопаті обертового гребного гвинта повідомляють часткам рідини, дотичними з ними, певну кількість руху.

Насиченість КС повітряними бульбашками пояснюється, перш за все, кавітаційними процесами, що відбуваються при обертанні гребного гвинта. Так, за даними експериментальних випробувань, через хвилину після проходу ескадреного міноносця, що рухався зі швидкістю 46,3 км/год. (25 вузлів), в кожному літрі води його КС міститься близько 0,0009 см3 газів у вигляді окремих зважених бульбашок. Процес зародження і коливання бульбашок багато в чому визначає час життя КС. В деякій мірі насичення КС повітрям відбувається і в районі ватерлінії корабля при закритті обсягу, витісненого його корпусом.

Поглинання звуку і відображення його від КС пояснюється тим, що численні бульбашки повітря, що знаходяться в ній в підвішеному стані, ефективно розсіюють і відображають акустичну енергію. Відбивна здатність сліду залежить від його фізичних параметрів, гідрологічних умов і характеристик гідролокатора. Середня звукова енергія, відбита від КС, є сумою відображень бульбашок повітря, рівномірно поширених в КС. Відносно КС вживається спеціальний термін "акустична сила кільватерного сліду", що характеризує відбивну здатність

КС стосовно до одного метру його довжини.

Термічний ефект КС проявляється в тому, що на одній і тій же глибині температура води в його межах відрізняється від температури води поза сліду. Хоча корабель і є джерелом теплового випромінювання, нагрівання води в його КС є мізерно малим і навряд чи може бути виявлено. Але при роботі гребних гвинтів великі маси води приводяться в рух і піднімаються з глибини на поверхню. Їх температура відрізняється від температури не обуреної води на бо поверхні, що й призводить до виникнення термічного ефекту (11.

Основні геометричні характеристики КС - його довжина, ширина і глибина - залежать від швидкості ходу, розмірів корабля і його форми. Для надводного корабля довжина КС може досягати тисячі і більше метрів. Що ж стосується підводного човна, то на довжину його КС дуже великий вплив надає глибина занурення. Так, наприклад, для середнього підводного човна, що йде зі швидкістю 10,5 км/год. (б вузлів), на глибині занурення 15 м, довжина КС становить близько 900 м, на глибині 27 м - 215 м, а на глибині 38 м - всього 40 м. Ширина сліду збільшується в міру віддалення від корми корабля. Зазвичай відразу за кормою корабля кут розчинення струменя дорівнює 507", а на відстані близько 100 м він складає близько 17.

Глибина (товщина) КС становить приблизно 1,5...2 величини осадки корабля безпосередньо біля корми і в міру віддалення від неї змінюється незначно.

Отже, за фізичною природою керуючого поля, що використовується для підтримки контакту з кораблем-ціллю, АСН поділяються на акустичні і такі, що працюють по кільватерному сліду. За належністю фізичного поля існують пасивні і активні АСН. Носіями систем самонаведення можуть бути як торпеди (авіаційні і корабельні), так і підводні ракети, міни-торпеди, глибинні бомби тощо |.

Вибір способу поразки морської цілі торпедами залежить від типу цілі і торпед, що застосовуються їх носієм і, в загальному випадку, включає виявлення носієм морської цілі, визначення її координат і параметрів руху, маневрування носія торпед для заняття позиції торпедної стрільби, рішення приладами управління стрільбою завдання зустрічі торпеди з ціллю, підготовку однієї і більше торпед до пуску, введення в їхні прилади управління маршруту руху, вистрілювання торпед з торпедного апарату, телекероване або автономне наведення торпед в попередженні або у розрахункову точку, пошук цілі системою самонаведення (ССН) кожної торпеди, виявлення цілі або її кільватерного сліду, наведення на ціль по командах ССН або системи телеуправління, зближення з ціллю на відстань спрацьовування неконтактного або контактного детонатора, підрив бойової частини і поразка цілі. Для рішення зазначених задач використовується апаратне відділення із розташованими у ньому приладами, насамперед, гідроакустичним безконтактним детонатором та шпинделем тощо. Неконтактний детонатор - автоматичний пристрій, що виробляє вибух вибухової речовини торпеди при її проходженні поблизу корабля-цілі - надводного корабля чи підводного човна. Його основне призначення -

Зо підвищення ймовірності ураження цілі |З).

Відоме апаратурне відділення торпеди, що містить гідроакустичний безконтактний детонатор |4І.

До недоліків відомого апаратурного відділення відноситься те, що не забезпечується наявним обладнанням, що входить до складу апаратурного відділення торпеди, ймовірність ураження корабля-цілі - підводного човна чи надводного корабля.

Відоме відділення апаратури самонаведення і керування торпеди, що містить гідроакустичний безконтактний детонатор і пристрої системи керування з гіроскопом і гідростатом (5).

До недоліків відомого апаратного відділення відноситься те, що не забезпечується наявним обладнанням, що входить до складу відділення апаратури самонаведення і керування торпеди, ймовірність ураження корабля-цілі - підводного човна чи надводного корабля.

Відоме апаратурне відділення торпеди, що містить гідроакустичний безконтактний детонатор і шпиндель |б).

До недоліків відомого апаратурного відділення відноситься те, що ймовірність ураження корабля-цілі - підводного човна чи надводного корабля, не забезпечується наявним обладнанням, що входить до складу апаратурного відділення торпеди.

Відомий апаратурний модуль малогабаритної теплової торпеди, що містить приймач акустичного сигналу, гідроакустичну антену, перетворювач, попередній підсилювач, блок обробки сигналів і обчислювач І71|.

До недоліків відомого апаратурного модуля відноситься те, що наявне обладнання, що входить до складу модуля, не забезпечує ймовірність ураження корабля-цілі - підводного човна чи надводного корабля.

Найбільш близьким технічним рішенням, як за суттю, так і за задачею, що вирішується, яке обрано за найближчий аналог, є апаратурне відділення торпеди СЕТ-65, що містить блок неконтактного акустичного вибухача та п'ять приймально-випромінювачів, розміщених по колу корпусу апаратурного відділення в площині, перпендикулярній поздовжній осі торпеди на рівній відстані один до другого, при цьому вихід блока неконтактного акустичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем, виходи кожного з п'яти приймально-випромінювачів з'єднано з входом блока неконтактного акустичного вибухача, а вхід кожного з п'яти приймально- 60 випромінювачів виконано з можливістю отримання оптичного сигналу, що надходить від підводного човна, причому канал між приймально-випромінювачами і підводним човном виконаний у вигляді каналу зворотного зв'язку |8|.

До недоліків відомого апаратурного відділення торпеди СЕТ-65, яке обрано за найближчий аналог, відноситься те, що не забезпечується ймовірність ураження корабля-цілі - підводного човна чи надводного корабля одним типом торпеди.

В основу корисної моделі покладено задачу шляхом введення до складу апаратурного відділення торпеди СЕТ-65 блока неконтактного оптичного вибухача, блока надводного каналу, п'яти сенсорів оптичного випромінювача, п'яти сенсорів оптичного приймача, вертикального приймально-випромінювача, високочастотного датчику тиску і системи введення даних "підводний човен"--нсадводний корабель", забезпечити підвищення технічних і тактичних характеристик торпеди при її стрільбі й, як слідство, підвищення ефективності ураження корабля-цілі - підводного човна чи надводного корабля одним типом торпеди.

Поставлена задача вирішується тим, що в апаратурному відділенні торпеди СЕТ-65, що містить блок неконтактного акустичного вибухача та п'ять приймально-випромінювачів, розміщених по колу корпусу апаратурного відділення в площині, перпендикулярній поздовжній осі торпеди на рівній відстані один до другого, при цьому вихід блока неконтактного акустичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем, виходи кожного з п'яти приймально- випромінювачів з'єднано з входом блока неконтактного акустичного вибухача, а вхід кожного з п'яти приймально-випромінювачів виконано з можливістю отримання оптичного сигналу, що надходить від підводного човна, причому канал між приймально-випромінювачами і підводним човном виконаний у вигляді каналу зворотного зв'язку, згідно з корисною моделлю, до складу апаратурного відділення торпеди СЕТ-65 додатково введено блок неконтактного оптичного вибухача, блок надводного каналу, п'ять сенсорів оптичного випромінювача, п'ять сенсорів оптичного приймача, вертикальний приймально-випромінювач, високочастотний датчик тиску і систему введення даних "підводний човен"--надводний корабель", при цьому вихід блока неконтактного оптичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем, вхід блока неконтактного оптичного вибухача з'єднано з кожним з п'яти сенсорів оптичного приймача, входи зазначених сенсорів оптичного приймача виконано з можливістю отримання оптичного сигналу, що надходить від надводного корабля, вихід кожного з сенсорів оптичного

Зо випромінювача виконано з можливістю встановлення оптичного зв'язку в каналі між зазначеними сенсорами і надводним кораблем, вхід вертикального приймально-випромінювача з'єднано з сигналом, що надходить від надводного корабля, вихід вертикального приймально- випромінювача з'єднано з входом блока надводного каналу, систему введення даних "підводний човен"--надводний корабель" з'єднано з апаратурою самонаведення торпеди, а саме, з її першим входом, вихід високочастотного датчика тиску з'єднано з другим входом апаратури самонаведення торпеди, третій вхід апаратури самонаведення торпеди з'єднано з приладом курсу, що входить до складу торпеди, а вихід зазначеної апаратури самонаведення торпеди з'єднано з горизонтальними та вертикальними рулями торпеди.

Порівняльний аналіз технічного рішення, що заявляється, із найближчий аналог, дозволяє зробити висновок, що апаратурне відділення торпеди СЕТ-65, що заявляється, відрізняється тим, що до складу апаратурного відділення торпеди СЕТ-65 додатково введено блок неконтактного оптичного вибухача, блок надводного каналу, п'ять сенсорів оптичного випромінювача, п'ять сенсорів оптичного приймача, вертикальний приймально-випромінювач, високочастотний датчик тиску і систему введення даних "підводний човен"-"надводний корабель", вихід блока неконтактного оптичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем, вхід блока неконтактного оптичного вибухача з'єднано з кожним з п'яти сенсорів оптичного приймача, входи зазначених сенсорів оптичного приймача виконано з можливістю отримання оптичного сигналу, що надходить від надводного корабля, вихід кожного з сенсорів оптичного випромінювача виконано з можливістю встановлення оптичного зв'язку в каналі між зазначеними сенсорами і надводним кораблем, вхід вертикального приймально-випромінювача з'єднано з сигналом, що надходить від надводного корабля, вихід вертикального приймально- випромінювача з'єднано з входом блока надводного каналу, систему введення даних "підводний човен"--надводний корабель" з'єднано з апаратурою самонаведення торпеди, а саме, з її першим входом, вихід високочастотного датчика тиску з'єднано з другим входом апаратури самонаведення торпеди, третій вхід апаратури самонаведення торпеди з'єднано з приладом курсу, що входить до складу торпеди, а вихід зазначеної апаратури самонаведення торпеди з'єднано з горизонтальними та вертикальними рулями торпеди.

Таким чином апаратурне відділення торпеди СЕТ-65, що заявляється, відповідає критерію корисної моделі "новизна".

Суть корисної моделі в апаратурному відділенні торпеди СЕТ-65, що заявляється, пояснюється за допомогою креслень, де на фіг. 1 показано блок-схему апаратурного відділення торпеди СЕТ-65, що обране за найближчий аналог, на фіг. 2 показано блок-схему апаратурного відділення торпеди СЕТ-65, що заявляється, на фіг. З показано схему торпеди СЕТ-65 із розміщеним в її корпусі апаратурним відділенням, що заявляється, на фіг. 4 показано схему розміщення п'яти приймально-випромінювачів по колу корпусу апаратурного відділення в площині МУ, перпендикулярній поздовжній осі торпеди на рівній відстані Ї один до другого, в перетині А-А, на фіг. 5 показано схему розміщення в корпусі торпеди СЕТ-65 апаратурного відділення, що заявляється, на фіг. б показано схему носової частини торпеди СЕТ-65 з показом розміщення у ній апаратурного відділення, що заявляється, на фіг. 7 показано схему застосування апаратурного відділення торпеди СЕТ-65, що заявляється, у складі торпеди СЕТ- 65, при враженні підводного човна, на фіг. 8 показано схему застосування апаратурного відділення торпеди СЕТ-65, що заявляється, у складі торпеди СЕТ-65, при враженні надводного корабля.

Апаратурне відділення 1 торпеди СЕТ-65 (позиція 2), що заявляється, містить (як варіант конструктивного виконання) блок З неконтактного акустичного вибухача, п'ять приймально- випромінювачів 4 (розміщених по колу корпусу 5 апаратурного відділення 1 в площині УМ, перпендикулярній поздовжній осі 6 торпеди 2 на рівній відстані Ї один до другого - див. блок- схеми на фіг. 1-2), блок 7 неконтактного оптичного вибухача, блок 8 надводного каналу, п'ять сенсорів оптичного випромінювача 9, п'ять сенсорів оптичного приймача 10, вертикальний приймально-випромінювач 11, високочастотний датчик 12 тиску і систему 13 введення даних "підводний човен"-"надводний корабель", відповідно, позиція 14 і позиція 15 (див. блок-схему на фіг. 2).

При цьому конструктивно і технологічно (див. блок-схему на фіг. 2 та блок-схему на фіг. 6): вихід блока З неконтактного акустичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем 16, виходи кожного з п'яти приймально-випромінювачів 4 з'єднано з входом блока 3 неконтактного акустичного вибухача, вхід кожного з п'яти приймально-випромінювачів 4 виконано з можливістю отримання оптичного сигналу "ОС", що надходить від підводного човна 14 (див. блок-схему на фіг. 2), при цьому канал між приймально-випромінювачами 4 і підводним човном 14 виконаний у вигляді каналу зворотного зв'язку, вихід блока 7 неконтактного оптичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем 16, вхід блока 7 неконтактного оптичного вибухача з'єднано з кожним з п'яти сенсорів оптичного приймача 10 (входи зазначених сенсорів оптичного приймача 10 виконано з можливістю отримання оптичного сигналу "ОС", що надходить від надводного корабля 15), вихід кожного з сенсорів оптичного випромінювача 9 виконано з можливістю встановлення оптичного зв'язку в каналі 17 між зазначеними сенсорами 9 і надводним кораблем 15 (див. блок- схему на фіг. 2), вхід вертикального приймально-випромінювача 11 з'єднано з сигналом 18, що надходить від надводного корабля 15 (див. блок-схему на фіг. 2), вихід вертикального приймально-випромінювача 11 з'єднано з входом блока 8 надводного каналу, систему 13 введення даних "підводний човен"-"надводний корабель" з'єднано з апаратурою 19 самонаведення торпеди 2, а саме, з її першим входом (див. блок-схему на фіг. 2) каналом "К" механічного управління, при цьому у складі апаратури 19 самонаведення торпеди 2, що входить безпосередньо до складу торпеди 2, знаходиться приймально-випромінювач (позиція 26 - див. блок-схему на фіг. 2), вихід високочастотного датчика 12 тиску з'єднано з другим входом апаратури 19 самонаведення торпеди 2 (що входить до складу торпеди 2 і не входить до складу апаратурного відділення 1 торпеди 2), виходи зазначеної апаратури 19 самонаведення торпеди 2 з'єднано з горизонтальними рулями 20 та вертикальними рулями 27 торпеди 2 (див. блок-схему на фіг. 2 і схему на фіг. 5), третій вхід апаратури 19 самонаведення торпеди 2 з'єднано з приладом курсу (позиція 28 - див. блок-схему на фіг. 2, що входить безпосередньо до складу торпеди 2, і не входить до складу апаратурного відділення 1 торпеди 2, що заявляється).

Апаратурне відділення 1 торпеди СЕТ-65 (позиція 2), що заявляється, в складі торпеди СЕТ- 65 експлуатується таким чином.

Попередньо збирають (модернізують) торпеду СЕТ-65 шляхом розміщення в її базовому бо апаратурному відсіку (що містить блок З неконтактного акустичного вибухача та п'ять приймально-випромінювачів 4, розміщених по колу корпусу 5 апаратурного відділення 1 в площині М/, перпендикулярній поздовжній осі 6 торпеди 2 на рівній відстані Г. один до другого) - див. схеми фіг. 3-4), додаткового обладнання (див. блок-схеми на фіг. 2, на фіг. 5-6), а саме: блока 7 неконтактного оптичного вибухача, блока 8 надводного каналу, п'яти сенсорів оптичного випромінювача 9, п'яти сенсорів оптичного приймача 10, вертикального приймально- випромінювача 11, високочастотного датчика 12 тиску і системи 13 введення даних "підводний човен"-"надводний корабель", відповідно, позиція 14 і позиція 15 (див. блок- схему на фіг. 2).

Після цього з'єднують між собою конструктивні елементи, що знаходяться в складі апаратурного відділення 1, що заявляється, наступним чином: вихід блока З неконтактного акустичного вибухача з'єднують з контактним торпедним вибухачем 16, виходи кожного з п'яти приймально-випромінювачів 4 з'єднують з входом блока 3 неконтактного акустичного вибухача, вхід кожного з п'яти приймально-випромінювачів 4 виконують з можливістю отримання оптичного сигналу "ОС", що буде надходити від підводного човна 14 (див. блок-схему на фіг. 2), при цьому канал між приймально-випромінювачами 4 і підводним човном 14 виконують у вигляді каналу зворотного зв'язку, вихід блока 7 неконтактного оптичного вибухача з'єднують з контактним торпедним вибухачем 16, вхід блока 7 неконтактного оптичного вибухача з'єднують з кожним з п'яти сенсорів оптичного приймача 10 (входи зазначених сенсорів оптичного приймача 10 виконують з можливістю отримання оптичного сигналу "ОС", що буде надходити від надводного корабля 15), вихід кожного з сенсорів оптичного випромінювача 9 виконують з можливістю встановлення оптичного зв'язку в каналі 17 між зазначеними сенсорами 9 і надводним кораблем 15 (див. блок- схему на фіг. 2), вхід вертикального приймально-випромінювача 11 виконують таким чином, що він буде отримувати сигнал 18, що буде надходити від надводного корабля 15 (див. блок-схему на фіг. г), вихід вертикального приймально-випромінювача 11 з'єднують з входом блока 8 надводного каналу, систему 13 введення даних "підводний човен"--нгадводний корабель" з'єднують з апаратурою 19 самонаведення торпеди 2, а саме, з її першим входом (див. блок-схему на фіг. 2) каналом "К" механічного управління, вихід високочастотного датчика 12 тиску з'єднують з другим входом апаратури 19 самонаведення торпеди 2, виходи зазначеної апаратури 19 самонаведення торпеди 2 з'єднують з горизонтальними рулями 20 та вертикальними рулями 27 торпеди 2 (див. блок-схему на фіг. 2 і схему на фіг. 5). третій вхід апаратури 19 самонаведення торпеди з'єднують з приладом курсу 28, що входить безпосередньо до складу торпеди 2 і не входить до складу апаратурного відділення 1 торпеди, що заявляється (див. блок-схему на фіг. 2).

Канал "К" механічного управління системи 13 введення даних "підводний човен"-"надводний корабель" в торпеду 2 забезпечує переклад варіанту застосування торпеди 2 з режиму "підводний човен" в режим "надводний корабель" і навпаки (див. схеми на фіг. 2, 7-8).

Після виконання вищевказаних технологічних операцій, апаратурне відділення торпеди

СЕТ-65 (у складі торпеди СЕТ-65) є готовим до виконання своїх функцій.

У сучасних умовах розвитку техніки торпедного озброєння, коли на борту торпеди є пристрої управління її траєкторією, завдання управління вибуховим пристроєм може бути вирішене за рахунок можливості регулювання окремих функцій управління при надходженні на блок З неконтактного акустичного вибухача відповідних команд від апаратури управління торпеди при її русі на траєкторії. Ці команди можуть бути сформовані різними пристроями торпеди 2, що забезпечують контроль параметрів її руху (швидкості, відстані до цілі, кути підходу до цілі і інші) і характер цілі (надводний корабель 15, підводний човен 14, берегове укріплення, док, торпеда і інші об'єкти тощо).

Електрична самонавідна торпеда СЕТ-65 (позиція 2 - див. схеми на фіг. 2, 5-6 - призначена для ураження підводних човнів (див. схему на фіг. 7) і надводних кораблів (див. схему на фіг. 8) і може використовуватися з підводних човнів і надводних кораблів.

Торпеда (позиція 2) є окремим випадком реалізації об'єкта, що маневрує за відповідними командами, траєкторія якого визначається роботою її апаратури 19 самонаведення (що працює в пасивному та активному режимах наведення під час надходження до неї сигналів з блока З бо неконтактного акустичного вибухача). Зазначений блок 3 неконтактного акустичного вибухача забезпечує ефективне ураження цілі (позиції 14 і 15) незалежно від швидкостей і кутів підходу торпеди до цілі і є перешкодозахищеним при впливі на торпеду 2 перевантажень від різних засобів впливу при її русі на підводній траєкторії (див. схеми на фіг. 7-8).

Подальший розгляд буде проводитися стосовно торпеди 2 (типу СЕТ-65), забезпеченої апаратурою 19 самонаведення (головкою самонаведення) і вбудованим апаратурним відділенням 1 торпеди, що заявляється. Система наведення двоканальна: по активно- пасивного акустичного каналу і каналу наведення по кільватерному сліду корабля. Для виявлення кільватерного сліду використовується розсіювання акустичних хвиль на зважених бульбашках повітря.

Конструктивно апаратурне відділення 1 (що заявляється) розташоване (див. схеми на фіг. 5- 6) в корпусі 4 торпеди 2 (типу СЕТ-65 всіх модифікацій (91) у її носовій частині, відповідно, між апаратурою 19 самонаведення і блоком З неконтактного акустичного вибухача та бойовим зарядним відділенням 21. В середній частині зазначеної торпеди 2 розташовані (уздовж корпуса торпеди 2 відносно її поздовжньої осі 6) одноразові батареї 22 та система 23 керування ходом торпеди. У хвостовій частині торпеди 2 розташовано електродвигун 24, систему 23 керування ходом торпеди та гребний гвинт 25 з рулями (відповідно, горизонтальними рулями 20 і вертикальними рулями 27 - див. схему на фіг. 5).

Розглядаються два варіанти застосування торпеди СЕТ-65 (з розміщеним в ній апаратурним відділенням 1, що заявляється) для ураження цілей типу: - підводний човен (див. схему на фіг. 7); - надводний корабель (див. схему на фіг. 8). 1. Варіант застосування торпеди 2 по підводному човну (позиція 14) -див. схему на фіг. 7.

При вистрілюванні торпеди 2 по підводному човну 14, вмикається електродвигун 24 (при подачі живлення з батарей 22) і торпеда виходить з торпедного апарату (працює система 23 керування ходом торпеди), при цьому за допомогою системи 13 введення даних "підводний човен"-"надводний корабель" здійснюється (по каналу "К" механічного управління перекладом з режиму "підводний човен" в режим "надводний корабель") переведення зазначеної системи 13 введення даних "підводний човен"-"надводний корабель" в режим "підводний човен" - позиція "ПЧ" (див. схему на фіг. 7). За допомогою гребних гвинтів 25 та повертання рулів 20 торпеда 2

Зо прямує у бік цілі (позиці 14) - див. схему на фіг. 7.

Торпеда 2 (із вбудованим у її корпус апаратурним відділенням 1, що заявляється) вистрілюється у бік цілі (позиції 14) з деяким зрушенням назад за курсом цілі, при цьому вводився "борт цілі", тобто куди йде ціль - вправо або вліво. Первісна глибина ходу задається в межах 20-450 м. В режимі пошуку по черзі приймально-випромінювачі 4 і приймально- випромінювачі 26 апаратури 19 самонаведення торпеди 2 випромінюють в навколишнє водне середовище імпульси і "прослуховують" наявність відображених сигналів (позиція "С" - див. схему на фіг. 7) від цілі 14. У випадку знаходження цілі 14 боковим приймально- випромінювачем 26, апаратура 19 самонаведення торпеди подає команди на вертикальні рулі 27 (див. блок-схему на фіг. 2 та схему на фіг. 5) для виконання циркуляції у бік цілі 14 до заходження цілі центральним приймально-випромінювачем 4. Якщо ціль 14 не знайдена, а торпеда 2 розвернулась на кут 60 градусів, прилад курсу 28 подає відповідний сигнал на апаратуру 19 самонаведення торпеди, після чого апаратура 19 самонаведення торпеди знімає команду на циркуляцію, а прилад курсу 28 виводить торпеду 2 (за допомогою рулів 20 і 27) на первісний курс і режим пошуку продовжується.

У випадку знаходження цілі (підводного човна 14) центральним приймально- випромінювачем 4, апаратура 19 самонаведення торпеди переходить в режим наведення по активному каналу.

В режимі наведення працюють тільки центральний приймально-випромінювач 4. Торпеда 2 циркулює в горизонтальній і вертикальній площинах по "змійці". При зближенні торпеди 2 з ціллю (підводним човном 14) на відстань 100 метрів, апаратура 19 самонаведення торпеди подає команду "Атака" з центрального приймально-випромінювача 4 на блок З неконтактного акустичного вибухача, який переводиться в бойове положення, при цьому ударні механізми контактних торпедних вибухачів 16 (типу І-239) готові до дії.

При походженні торпеди 2 на відстані від 2 до 10 метрів від корпусу підводного човна-цілі 14, блок З неконтактного акустичного вибухача подає електричний імпульс на контактні торпедні вибухачі 16 (типу І-239), в наслідок чого вони детонують і підривають вибухову речовину, що знаходиться у бойовому зарядному відділенні 21 торпеди 2. 2. Варіант застосування торпеди 2 по надводному кораблю (позиція 15) - див. схему на фіг. 8.

При вистрілюванні торпеди 2 по надводному кораблю 15, вмикається електродвигун 24 і торпеда 2 виходить з торпедного апарату (працює система 23 керування ходом торпеди), при цьому за допомогою системи 13 введення даних "підводний човен"-"надводний корабель" здійснюється (по каналу "К" механічного управління перекладом з режиму "підводний човен" в режим "надводний корабель") переведення зазначеної системи 13 в режим "надводний корабель" - позиція "НК" (див. схему на фіг. 8). За допомогою гребних гвинтів 25 та повертання рулів 20 і 27 торпеда 2 прямує у бік цілі (позиці 15) - див. схему на фіг. 8.

До входу в кільватерний слід надводного корабля-цілі 15 торпеда 2 йде під управлінням приладів системи 23 керування ходом торпеди за командами апаратури 19 самонаведення. При перетині кільватерного сліду, сигнал, що випромінюється вертикальним приймально- випромінювачем 11 відображається від кільватерного сліду і через вертикальний приймально- випромінювач 11 поступає на обробку у блок 8 надводного каналу і торпеда 2 починає алгоритм наведення "по змійці" (див. схему на фіг. 8), виконуючи після кожного нового перетину кільватерного сліду поворот на заданий кут.

При проходженні торпеди 2 під корпусом надводного корабля-цілі 15 на відстані до 10 метрів, сигнали від цілі 15, а саме, оптичні сигнали "ОС" надходять до сенсорів оптичного приймача 10 і подаються далі до блока неконтактного оптичного вибухача 7, що розміщений у апаратурному відділенні 1 торпеди. Водночас по каналу 17 оптичні сигнали від сенсорів оптичного випромінювача 9 надходять у бік цілі - надводного корабля 15, чим засвідчується наявність надводного корабля 15. Неконтактний оптичний вибухач 7 подає електричний імпульс на контактні торпедні вибухачі 16 (типу І-239), в наслідок чого вони детонують і підривають вибухову речовину, що знаходиться у бойовому зарядному відділенні 21 торпеди 2.

Підвищення ефективності застосування апаратурного відділення торпеди СЕТ-65, що заявляється, у складі зазначеної торпеди, у порівнянні з найближчим аналогом, досягається шляхом введення до складу апаратурного відділення торпеди СЕТ-65 блока неконтактного оптичного вибухача, блока надводного каналу, п'яти сенсорів оптичного випромінювача, п'яти сенсорів оптичного приймача, вертикального приймально-випромінювача, високочастотного датчику тиску і системи введення даних "підводний човен"--надводний корабель", чим забезпечується у комплексі підвищення технічних і тактичних характеристик торпеди при її

Зо стрільбі й, як слідство, підвищення ефективності ураження корабля-цілі - підводного човна чи надводного корабля одним типом торпеди.

Джерела інформації: 1. В. П. Дородньїх, В. А. Лобашевский. Торпедьї, 1986 г., стр. 67-69. 2. "Знциклопедия оружия". Електронний ресурс. пер:/лмеаропзв- могіа.ги/роокз/пет/00/500/70000011/51011.511т1і. Розділ. 5. Аппаратура самонаведения торпед.

З. Електронний ресурс, пер://пемзКії-бавійп.ги/по5і-(огреда/. Неконтактний взрьіватель торпеднь!. 4. пир:/бавійоп-КкагрепКо.гиЛогредоез-аміайіоп-аї-1/- аналог. 5. Торпедное оружиє: методические указания для самостоятельной работь! по дисциплине "Боевье средства флота и их боевое применение" / Раздел 1.3. Основньюе части торпед.

Сост.:,; СПб. Изд-во СПОГОТУ "ЛОТИ", 20с. -аналог. 6. Противолодочная самонаводящаяся з торпеда. Електронний ресурс. пер://меаропв- жопа. ги/рооКз/тет/00/500/20000011/51013.511ті - аналог. 7. Проспект АО "РОСОБОРОНЗКСПОРТ". Аппаратурньйй модуль малогабаритной тепловой торпеднь!. Електронний ресурс. пер: /гое.ги/сагаод/иоеппо-тог5Коу-По/КогареІпое- мооги2Пепів/т/ 8. Противолодочная самонаводящаяся злектрическая торпеда СОЗТ-65. Електронний ресурс. пер:/базійоп-КагрепКко.гилЛогредо-5еї-65/. - найближчий аналог. 9. Противолодочная самонаводящаяся злектрическая торпеда СОЗ1-65. Електронний ресурс, пер://тійагугизвіа.ги/Біодлоріс-469.ПІті.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Апаратурне відділення торпеди, що містить блок неконтактного акустичного вибухача та п'ять приймально-випромінювачів, розміщених по колу корпусу апаратурного відділення в площині, перпендикулярній поздовжній осі торпеди на рівній відстані один до другого, при цьому вихід блока неконтактного акустичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем, виходи кожного з п'яти приймачів-випромінювачів з'єднано з входом блока неконтактного акустичного вибухача, а вхід кожного з п'яти приймачів-випромінювачів виконано з можливістю отримання

   60 оптичного сигналу, що надходить від підводного човна, причому канал між приймачами-

   випромінювачами і підводним човном виконаний у вигляді каналу зворотного зв'язку, яке відрізняється тим, що додатково введено блок неконтактного оптичного вибухача, блок надводного каналу, п'ять сенсорів оптичного випромінювача, п'ять сенсорів оптичного приймача, вертикальний приймач-випромінювач, високочастотний датчик тиску і систему введення даних "підводний човен"-"надводний корабель", при цьому вихід блока неконтактного оптичного вибухача з'єднано з контактним торпедним вибухачем, вхід блока неконтактного оптичного вибухача з'єднано з кожним з п'яти сенсорів оптичного приймача, входи зазначених сенсорів оптичного приймача виконано з можливістю отримання оптичного сигналу, що надходить від надводного корабля, вихід кожного з сенсорів оптичного випромінювача виконано з можливістю встановлення оптичного зв'язку в каналі між зазначеними сенсорами і надводним кораблем, вхід вертикального приймача-випромінювача з'єднано з сигналом, що надходить від надводного корабля, вихід вертикального приймача-випромінювача з'єднано з входом блока надводного каналу, систему введення даних "підводний човен"-"надводний корабель" з'єднано з апаратурою самонаведення торпеди, що входить до складу торпеди, а саме з її першим входом, вихід високочастотного датчика тиску з'єднано з другим входом апаратури самонаведення торпеди, третій вхід апаратури самонаведення торпеди з'єднано з приладом курсу, що входить до складу торпеди, а вихід зазначеної апаратури самонаведення торпеди з'єднано з горизонтальними та вертикальними рулями торпеди. 7 з -- ння ш І | ! З і б рт х |! ! : Е й ; ; рос ення ; І ! і Ї Е х, с ; ! ня : тт ши ще : | шия Е 1-х У З ї ! ше х З : нн ни ен:

   Фіг. 1