UA149068U - Спосіб анестезії стерляді за допомогою гвоздичної олії - Google Patents

Спосіб анестезії стерляді за допомогою гвоздичної олії Download PDF

Info

Publication number
UA149068U
UA149068U UAU202102799U UAU202102799U UA149068U UA 149068 U UA149068 U UA 149068U UA U202102799 U UAU202102799 U UA U202102799U UA U202102799 U UAU202102799 U UA U202102799U UA 149068 U UA149068 U UA 149068U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
fish
anesthesia
water
clove oil
working solution
Prior art date
Application number
UAU202102799U
Other languages
English (en)
Inventor
Богдан Юрійович Коваленко
Дмитро Юрійович Шарило
Наталія Михайлівна Вдовенко
Василь Олександрович Коваленко
Олена Сергіївна Поплавська
Віта Миколаївна Шумова
Анастасія Григорівна Яцун
Original Assignee
Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України filed Critical Національний Університет Біоресурсів І Природокористування України
Priority to UAU202102799U priority Critical patent/UA149068U/uk
Publication of UA149068U publication Critical patent/UA149068U/uk

Links

Landscapes

  • Medicines Containing Plant Substances (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)

Abstract

Спосіб анестезії стерляді (Acipenser ruthenus) включає швидке введення анестезії з поступовим відновленням рибного поголів'я. Як анестетик використовують гвоздичну олію, з якої готують робочий розчин в концентрації 1,0-1,5 мл/10 л води. Гвоздичну олію набирають у шприц, додають у ємність з водою за температури 21-24 °C, ретельно перемішують та висаджують рибу у робочий розчин.

Description

Корисна модель належить до сільського господарства та може бути використана при вирощуванні риби методами аквакультури.
Використання анестезії в аквакультурі зумовлено як необхідністю захистити працівника від травм при роботі з великими екземплярами риб, так і для захисту самих риб від стресу та ушкоджень під час маніпуляцій з ними.
Існує три типи анестезуючих речовин за способом їх використання: інгаляційні, ін'єкційні та водорозчинні. На рибницьких підприємствах частіше використовують водорозчинні анестетики, через простоту у їх використанні, а також через безпечність для персоналу (див. Поплавская
Е.С., Коваленко В.А., Шумова В.М. Испьштаниеє нового анестетика для осетровьїх рьб (на примере стерляди). Актуальнье проблемьї интенсивного развития животноводства. 2017. Мо 20- 2. 6. 295-302.)
Серед препаратів, що використовуються для анестезії, багато речовин мають синтетичне походження. Більшість з них, у випадку передозування, можуть негативно впливати на рибу (майже всі речовини) та мать здатність довго залишатися у воді (наприклад, хінальдин), що робить таку воду токсичною. Деякі речовини проявляють негативний вплив на риб через деякий час після проведення процедури анестезії (наприклад, аміназин в комплексі з амізином) або є шкідливими для певних видів риб. Серед анестетиків є і такі, що раніше використовувались в аквакультурі, але тепер відносяться до речовин, використання яких регламентується спеціальними дозволами (наприклад, феназепам) (див. Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Постанова Кабінету Міністрів України.
Офіційний вісник України. 2000. Мо 19. С. 91) ведеться у напрямку швидкодіючих препаратів, переважно, природного походження, без побічних ефектів впливу на рибу і людину. Одна з таких речовин - гвоздична ефірна олія (ОІієт сагуорнуїЇї), що добувається з гвоздичного дерева (Еодепіа сагуорпаПацга). Цей препарат знайшов застосування у харчовій промисловості, медицині та ветеринарії.
В аквакультурі гвоздичну олію як анестетик використовують в роботі з обмеженим числом цінних об'єктів аквакультури, переважно, представників родин лососевих і осетрових риб.
Аналіз інформації про застосування цього препарату в аквакультурі свідчить про потребу індивідуального підходу при виборі способу анестезії, оптимальних доз і експозиції для досягнення потрібного ефекту (див. Микодина Е.В., Седова М.А., Пьянова С.В. и др.
Руководство по применению анестетика "гвроздичное масло" в аквакультуре. М: ВНИРО, 2011. 62 с). Гвоздичну олію, донедавна, не використовувати в роботі з багатьма цінними видами риб - об'єктами аквакультури, не зважаючи на значні втрати біологічного матеріалу внаслідок технологічних маніпуляцій з рибами. Є цінні види риб, зокрема стерлядь, в роботі з якими раніше не використовували препарати-анестетики. Даний вид - це найменший за розмірами представник родини осетрових, одержання потомства якого потребує проведення значного числа технологічних маніпуляцій (біопсія гонад, взяття ікри хірургічним методом), які традиційно проводять без анестезії, з огляду на невеликі розміри і доволі високу витривалість риби. Не зважаючи на це, загибель маточного матеріалу стерляді (особливо, самиць) під час і одразу після інкубаційної кампанії, внаслідок отриманих травм і стресу, може досягти 1095 при нормативних 5 об.
Все вище викладене спонукає до проведення досліджень, спрямованих на розроблення методики використання гвоздичної олії як анестетика для різних видів і розмірних груп риб - цінних об'єктів аквакультури.
За найближчий аналог нами було взято спосіб анестезії риби за допомогою препарату феназепам. Робочий розчин феназепама готують в 96 "С етанолі з розрахунком 1-5 95. Щоб прискорити розчинення препарату в спирті його підігрівають до 50-60 "С. Готовий розчин вносять у воду, з розрахунку на живу вагу риби. Оптимальна концентрація робочого розчину у воді становить 2-12 мг/л на 1 кг живої маси риби. Вище 12 мг/л в риби може зупинитися дихання і вона загине (див. патент ША 3894. Зіньковський О.Г., Потрохов О.С, Зіньковський В.Г. Спосіб анестезії риб. Опубл. 27.12.1994).
Недоліком даного методу є те, що феназепам в Україні є речовиною, яка продається тільки за рецептом і входить до переліку наркотичних засобів, (див. Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Постанова Кабінету Міністрів України.
Офіційний вісник України. 2000. Мо 19. - С. 91).
В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб анестезії стерляді (Асірепзег гпитепив) для роботи з цими рибами під час бонітування племінного матеріалу, нерестової кампанії, транспортування риби. Використання анестезії при проведенні технологічних маніпуляцій дасть можливість зменшити стрес і травматизм у риб та полегшить роботу 60 рибоводів.
Поставлена задача вирішується у способі анестезії стерляді (Асірепзег пиШйепив), що включає швидке введення анестезії з поступовим відновленням рибного поголів'я, згідно з корисною моделлю, як анестетик використовують гвоздичну олію, з якої готують робочий розчин в концентрації 1,0-1,5 мл/10 л води, причому гвоздичну олію набирають у шприц, після чого додають у ємність з водою за температури 21-24 "С, ретельно перемішують та висаджують рибу у робочий розчин.
Досліди по анестезії риб проводились на базі лабораторії рибництва кафедри аквакультури
НУБІП України (с.м.т. Немішаєве, Київська область) та приватному підприємстві "Науково- виробниче сільськогосподарське підприємство "Бестер" (с. Трипілля, Київська область).
Перевірку анестезуючого впливу препарату на рибу проводили, спостерігаючи за нею і відзначаючи час настання наступних станів: 1. Входження риби в стан анестезії (уповільнення дихання і руху тіла). 1.1. Втрата рівноваги. 1.2. Зникнення руху плавників, але продовження руху зябрових кришок. 1.3. Припинення будь-яких рухів. 2. Вихід зі стану анестезії (стадії відновлення): 2.2. Тіло знерухомлене, але починається рух зябрових кришок. 2.3. Спостерігаються регулярні рухи зябровими кришками і починаються рухи плавників і всього тіла. 2.4. Відновлення рівноваги тіла і активних плавальних рухів риби (остаточний вихід зі стану анестезії) (див. Никоноров С.М. Перспективьь применения нейротропньїх веществ в рьібоводстве. Рьібное хозяйство. 1984, Мо4. С. 72-73).
В ході дослідів використано наступні варіації:
Дослід Мо 1 було проведено на особинах стерляді віком 5 та 8 років, кількість - 8 особин, з них 4 самки та 4 самці, масою від 0,6 до 1,75 кг. Доза препарату - 1 мл на 10 літрів води.
Температура води в межах 20-22 76.
Дослід Мо 2 було проведено на особинах стерляді віком 8 років, кількістю б особин, з них З самки та З самці, масою від 0,85 до 1,4 кг. Доза препарату - 1,5 мл на 10 л води. Температура води - 20 С.
Зо Технологічна схема експерименту включає приготування емульсії гвоздичної олії (робочий розчин). Для приготування робочого розчину брався шприц, в який з флакону набиралась потрібна кількість гвоздичної олії. Набрану в шприц гвоздичну олію виливали в ємність з водою.
Воду для розчину набирали з рециркуляційної аквакультурної системи (РАС) та із мережі водопостачання лабораторного корпусу. Для швидкого і більш якісного приготування робочого розчину використовували звичайний кухонний міксер, замість загальноприйнятого ручного перемішування препарату. Емульсію гвоздичної олії готували т.3. "холодним" способом, без попереднього підігріву води, на відміну від традиційного способу, з нагріванням води до 45- 50 "С перед додаванням олії. Температура води у різних варіантах експерименту становила від 20 до 24 "С. Після приготування робочого розчину, рибу висаджували у ємність з водою, спостерігали за рибою, фіксували час початку входження у стан анестезії та повну втрату рухів.
Після цього знерухомлену рибу висаджували у ємність з чистою, насиченою киснем, проточною водою. Спостерігали за рибою, фіксували час початку виходу з анестезії та час повного відновлення рухів риби.
Доведено, що у всіх варіантах експерименту препарат "гвоздична олія" чинив на досліджуваних видів риб виражений анестезуючий вплив.
Таблиця
Результати дослідів щодо анестезії стерляді проводились на базі лабораторії рибництва кафедри аквакультури НУБіП України
Мо Стать Доза о Вік Маса Входження у |Вихід із стану . емпература, "Сі риби, м м досліду | риби | анестетика Ооків риби, кг| стан анестезії | анестезії, хв. 722 | 5 | 06 | Зхв.ЗОсек. | Зхв.20 сек. 4 1 мл/ 8 | 0,98 | Зхв/Осек. | З хв. 30 сек. 10 л води 20 8 | 0,76 | 2хв.5Осек. | З хв. 20 сек. і 8 | 0,82 | Зхв.20сек, | Зхв. 1 мл/ 8 |175 | 7х.. | хв. 1блводи 20 8 | 1,46 | бхв.ЗОсек. | З хв. 30 сек. 8 | 167 | 7хв.15сек. | хв. 15 мл/ 8 |098 | хв. | вВхв. 55 сек.
З 10 8 | 0,84 | 2хв.1Осек. | 7 хв. 10 сек. води ? 20 8 | 108 | 2хв.5Осек. | б хв. 45 сек. 15 мл/ 8 | 14 | охв.40сек | 7хв. 9 10 8 | 15 | 2хв.ЗОсек | 7хв. води
І 8 | 1,37 | Зхв.т1Осек. | 6 хв. 45 сек.
В експерименті з різними дозами гвоздичної олії у водній емульсії, проведеному на плідниках стерляді, було встановлено, що оптимальна доза препарату в емульсії, при роботі в межах оптимальної температури для цієї риби - 0,15 мл/л води. Аналіз даних спостережень за поведінкою риб в експерименті дозволив виявити певну закономірність впливу препарату гвоздичної олії на плідників стерляді, залежно від маси їх тіла. Так, за однакової дози препарату крупніші за розміром риби входили у стан анестезії повільніше і виходили швидше за дрібніших риб; самці швидше піддавались впливу анестетика, ніж самиці. Також було встановлено, що дозу препарату можна зменшити на 30-40 95, до 0,1 мл/л води, за умови підвищення у межах комфортної для цього виду риб температури води, в якій утримується риба під час анестезії.
Встановлені закономірності дають підставу для відповідної корекції доз гвоздичної олії при практичному використанні препарату для анестезії риб різної статевої приналежності, різних розмірів і за різних температурних умов утримання. Матеріали експериментів з стерляддю наведені в таблиці.
Економічний ефект від використання анестезії в роботі зі стерляддю досягається завдяки подовженню строків репродуктивного використання племінного матеріалу об'єктів аквакультури.
Водночас зменшення рівня загибелі плідників стерляді при штучному відтворенні з фактичних 10 95 до нормативних 5 95.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб анестезії стерляді (Асірепзег гшйепив), що включає швидке введення анестезії з поступовим відновленням рибного поголів'я, який відрізняється тим, що як анестетик використовують гвоздичну олію, з якої готують робочий розчин в концентрації 1,0-1,5 мл/10 л води, причому гвоздичну олію набирають у шприц, після чого додають у ємність з водою за температури 21-24 "С, ретельно перемішують та висаджують рибу у робочий розчин.
UAU202102799U 2021-05-27 2021-05-27 Спосіб анестезії стерляді за допомогою гвоздичної олії UA149068U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU202102799U UA149068U (uk) 2021-05-27 2021-05-27 Спосіб анестезії стерляді за допомогою гвоздичної олії

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU202102799U UA149068U (uk) 2021-05-27 2021-05-27 Спосіб анестезії стерляді за допомогою гвоздичної олії

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA149068U true UA149068U (uk) 2021-10-13

Family

ID=78079013

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU202102799U UA149068U (uk) 2021-05-27 2021-05-27 Спосіб анестезії стерляді за допомогою гвоздичної олії

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA149068U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Smith et al. Goat medicine
Khushnazarov et al. DIAGNOSTICS OF RABBIT EMERIOSIS
RU2708083C1 (ru) Порошковое инсектоакарицидное средство на основе микроструктурированного аморфного кремнезёмного носителя
UA149068U (uk) Спосіб анестезії стерляді за допомогою гвоздичної олії
Arisova Efficacy of ivermectin-based drugs against ectoparasites in broiler chickens
DeNardo Amphibians as laboratory animals
UA149136U (uk) Спосіб анестезії рослиноїдних риб білого амура та товстолобика за допомогою гвоздичної олії
Rustamov et al. Prevalence and Treatment of Turkeys Histomonosissamarkand Institute of Veterinary Medicine
Perera Studies for improvement of reproductive biotechnology for production of channel catfish (Ictalurus punctatus) female X blue catfish (Ictalurus furcatus) male hybrid embryos
Dyer et al. Suspected adverse events, 2010
CN117084254B (zh) 一种适用于动物及环境杀蜱虫组合物及其制备方法和应用
Rahman et al. Effect of pituitary gland doses on artificial propagation of Guchibaim, Mastacembelus pancalus (Hamilton)
Owoyemi et al. Reproductive potential of male catfish treated with gel extract of Aloe vera plant
Wohlgemuth et al. Treatment of North Dakota beef cows and calves with ivermectin: some economic considerations
Abu-Samra et al. High mortalities among one-humped camels (Camelus dromedarius) due to salinomycin poisoning in the Kingdom of Saudi Arabia.
Sharikmaslat et al. Determination of Lethal Dose of Disodium 5’Ribonucleotide (E635) on Embryonic Development of Gallus gallus
Zhanabayev et al. Epizootic situation on horse helminthiases in the northern region of Kazakhstan
Delgarm et al. Simultaneous evaluation of cyclophosphamide and aqueous extract of palm pollen in vitro fertilization on sperm quality and subsequent embryo development in Mice
Abdullaevich Hematological Indicators of Animals Used in Chlorophos
Handlos Training manual for community animal health workers (CAHW) South Kivu and Tanganyika provinces, Democratic Republic of the Congo
Farmonov et al. Marketing Analysis of Medicines Ivermectin, Clozantel, Iversantaplus
Grigoryevich et al. APPLICATION OF MEDICAL AND HYGIENIC AGENTS IN PREVENTION OF LAMENESS AND TREATMENT OF HOOF DISEASES IN COWS
de Vries The influence of an aerosol with antibiotics on the wound healing following cautery disbudding of preweaned dairy calves compared with wound healing after the use of an aerosol wothout antibiotics
Roberts et al. Effect of Fowler's solution on animals
Tuyan et al. Efficacy of Propolis Tincture as Antiseptic in Wounds