UA148109U - Спосіб діагностування несправностей технічних об'єктів - Google Patents

Abstract

Спосіб діагностування несправностей технічного об'єкта включає отримання інформаційного сигналу контрольованих параметрів складових технічного об'єкта, що діагностується, з наступною передачею за допомогою комутатора на блок обробки інформації, в якому порівнюються значення контрольованих параметрів складових технічного об'єкта, що діагностується, з гранично-допустимими значеннями контрольованих параметрів складової технічного об'єкта, що діагностується, що містяться у блоці пам'яті та передаються за допомогою комутатора для порівняння в блок обробки інформації з подальшою передачею інформації про результати порівняння контрольованих параметрів складової технічного об'єкта, що діагностується, на блок індикації, згідно з корисною моделлю, у випадку виявлення відхилення контрольованих параметрів складової технічного об'єкта, що діагностується, від гранично допустимого значення параметра складової технічного об'єкта, що діагностується, така складова об'єкта під'єднується до діагностичного програмно-апаратного комплексу, в якому за допомогою системного адаптера до окремих елементів складової технічного об'єкта, що діагностується, подається тест-сигнал, що відповідає їх звичайним експлуатаційним параметрам, після чого відбувається реакційний сигнал елементів складових технічного об'єкта, що діагностується, який за допомогою комутаційного блока передається на тест-процесор діагностичного програмно-апаратного комплексу, після чого відбувається реєстрація реакційного параметра елемента складової технічного об'єкта, його порівняння з інформацією, що відповідає звичайним експлуатаційним параметрам елемента складової об'єкта, що діагностується, та виведення інформації результатів порівняння на інформаційну панель.

Description

Корисна модель належить до галузей радіозв'язку, радіолокації і радіонавігації, призначена для діагностуванням об'єктів, пошуку несправностей за допомогою контролю діагностичних параметрів за допусками, значення яких визначають за звичайними характеристиками об'єктів.

Близьким аналогом до корисної моделі є спосіб регулювання та перевірки параметрів блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю, за яким на блок супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю видають сукупність керуючих тестових стимулюючих впливів і), здійснюють вимірювання сукупності значень вихідних інформативних параметрів м сукупність керуючих тестових стимулюючих впливів їх) та сукупність вихідних інформативних пе М порівнюють з сукупністю еталонних значень е е хе | г їх та сукупністю нормованих значень У; для отримання відхилень керуючих тестових . : . ому; стимулюючих впливів іх) та відхилень параметрів у стан блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю З визначають як сукупність визначених послідовно в часі парціальних станів Б) блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю, парціальні стани визначають за співвідношеннями 5 -в(Ах,лу;) а під час регулювання визначають парціальні стани Зі блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю з детермінованою послідовністю, розпочинаючи з стану електроживлення і закінчуючи станом чутливості блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю, у випадку, коли парціальний стан Зі в нормі, переходять до . зі . - визначення наступного парціального стану (і) блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю, в іншому випадку визначають наявність та вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю в належний стан, а під час перевірки параметрів парціальні стани Зі блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю визначають у довільній послідовності, по закінченні перевірки останнього парціального стану блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю приймають рішення про стан З блока супергетеродинного приймача станції радіотехнічного контролю (Патент України

Мо 51880 НО4В 3/46)

Але недоліком відомого аналога є складність його використання та не прогнозованість перевірки та наявність людського фактора при прийнятті рішення щодо стану справності

Коо) об'єкта.

Іншим відомим технічним рішенням є спосіб регулювання та перевірки параметрів станції радіотехнічного контролю, що включає поділення станції радіотехнічного контролю на функціонально закінчені складові частини, як мінімум на систему електроживлення, антенно- фідерну систему з приводом, радіоприймальну систему з апаратурою обробки та аналізу, систему вторинної обробки з апаратурою передачі даних, всі складові частини станції радіотехнічного контролю з'єднують з відповідними спеціалізованими контрольно- вимірювальними стендами, на складові частини станції радіотехнічного контролю одночасно або послідовно в часі видають сукупність керованих тестових стимулюючих впливів їх) де і-1...М - порядковий номер параметра із сукупності М контрольованих параметрів, здійснюють вимірювання сукупності значень вихідних інформативних параметрів м, сукупність керуючих тестових стимулюючих впливів їх) та сукупність вихідних інформативних параметрів У) осереднюють для зменшення впливу випадкових шумових викидів та отримують сукупності осереднених керованих тестових стимулюючих впливів їх) та інформативних параметрів М, г) ут) порівнюють їх з сукупністю еталонних значень "їі та сукупністю нормованих значень 7!" для . Ах, . . отримання відхилень керуючих тестових стимулюючих впливів ! і та відхилень параметрів

У, стан станції радіотехнічного контролю визначають як сукупність визначених послідовно в часі станів всіх параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю, стани параметрів визначають за відхиленнями параметра АУї з урахуванням відхилення керуючого тестового стимулюючого впливу АХ а під час регулювання станції радіотехнічного контролю спочатку визначають стани параметрів її складових частин з детермінованою послідовністю, розпочинаючи з параметрів системи електроживлення, у випадку коли параметри системи електроживлення в нормі, з'єднують систему електроживлення з іншими складовими частинами станції радіотехнічного контролю і переходять до визначення одночасно або послідовно в часі контрольованих вихідних параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю в детермінованому порядку для кожної складової частини, у випадку коли поточний параметр в нормі, переходять до визначення наступного параметра складової частини станції радіотехнічного контролю, в іншому випадку одночасно або послідовно в часі для всіх складових частин станції радіотехнічного контролю визначають наявність та вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення складових частин станції радіотехнічного контролю в належний стан, а під час перевірки параметрів складових частин станції радіотехнічного контролю їх параметри визначають у довільній послідовності, по закінченні перевірки останнього параметра останньої складової частини станції радіотехнічного контролю приймають рішення про стан станції радіотехнічного контролю.(патент України Мо 5200. МПК НО4В 3/46)

Але недоліком відомого аналога є хаотичність вибору контрольованих параметрів об'єкта, що діагностується, що може призвести до невірних результатів діагностики та наявність людського фактора при прийнятті рішення щодо стану справності об'єкта.

Як найближчий аналог вибрано спосіб оптимального керування діагностуванням радіоелектронних систем, у якому на об'єкт діагностування подають сукупність тестових стимулюючих сигналів, здійснюють вимірювання сукупності значень вихідних інформативних (діагностичних) параметрів, виконують оптимальну обробку результатів вимірювань, отримані оцінки порівнюють з сукупністю еталонних значень, за відхиленням оцінок інформаційних параметрів від еталонних значень визначають технічний стан об'єкта, який відрізняється тим, що стимулюючі сигнали вибирають з урахуванням обсягу інформації, яку дозволяє прийняти об'єкт діагностування як канал передачі сигналів (патент на корисну модель України Мо 29682

МПК НО4В 3/46)

Недоліком найближчого аналога є відсутність автоматичного визначення несправності технічного об'єкта та наявність людського фактора, що може призвести до помилки

Зо діагностування при прийнятті рішення щодо несправностей того чи іншого об'єкта.

В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб діагностування несправностей технічного об'єкта, під час використання якого виключається вибірковість діагностування складових технічного об'єкта та аналізу піддаються всі його складові, а при прийнятті рішення щодо несправностей виключається людський фактор.

Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностування несправностей технічного об'єкта, що включає отримання інформаційного сигналу контрольованих параметрів складових технічного об'єкта, що діагностується, з наступною передачею за допомогою комутатора на блок обробки інформації в якому порівнюються значення контрольованих параметрів складових технічного об'єкта що діагностується, з гранично-допустимими значеннями контрольованих параметрів складової технічного об'єкта, що діагностується, які містяться у блоці пам'яті та передаються за допомогою комутатора для порівняння в блок обробки інформації з подальшою передачею інформації результатів порівняння контрольованих параметрів складової технічного об'єкта, що діагностується, на блок індикації, а у випадку виявлення відхилення контрольованих параметрів складової технічного об'єкта, що діагностується, від гранично допустимого значення параметра складової технічного об'єкта, що діагностується, така складова об'єкта під'єднується до діагностичного програмно-апаратного комплексу, в якому за допомогою системного адаптера до окремих елементів складової технічного об'єкта, що діагностується, подається тест-сигнал, що відповідає їх звичайним експлуатаційним параметрам, після чого відбувається реакційний сигнал елементів складових технічного об'єкта, що діагностується, який за допомогою комутаційного блока передається на тест-процесор діагностичного програмно-апаратного комплексу, після чого відбувається реєстрація реакційного параметра елемента складової технічного об'єкта, його порівняння з інформацією, що відповідає звичайним експлуатаційним параметрам елемента складової об'єкта, що діагностується, та виведення інформації результатів порівняння на інформаційну панель. При цьому, як технічний об'єкт може використовуватися підсилювач приводу відстеження, зсувний регістр, підсилювач керування приводом або формувач сигналів управління.

Заявлений технічний результат досягається за рахунок використання: - Блока індикації несправностей - автоматично визначає несправність, що виключає бо людській фактор при оцінці несправностей складової технічного об'єкта.

- Виведення інформації результатів порівняння на інформаційну панель - визначає несправність конкретного елемента складової технічного об'єкта, що дозволяє точно та швидко усунути несправність.

Суть корисної моделі пояснюється конкретними прикладами її здійснення та блок-схемою креслення

Приклад 1

На технічний об'єкт, що діагностується, подається живлення (крок 1), після чого з його складових, наприклад підсилювача приводу відстеження, подається інформаційний сигнал його параметрів та за допомогою комутатора подається на блок обробки інформації (крок 2). В блоці обробки інформації порівнюються значення контрольованих параметрів підсилювача приводу відстеження (крок 3), які було отримано, з гранично-допустимими їх значеннями, які містяться у масиві блока пам'яті і передаються в блок обробки інформації за допомогою комутатора. Після процесу порівняння, інформація про результат порівняння контрольованих параметрів підсилювача приводу відстеження, передається на блок індикації в якому є лише два показники, а саме: справний або несправний. У випадку виявлення відхилення контрольованих параметрів підсилювача приводу відстеження від гранично допустимого значення параметра підсилювача приводу відстеження на блоці індикації загоряється (крок 4) або не загоряється позиція справний, причому дана позиція індикації відповідає текстовій інформації про підсилювач приводу відстеження, що діагностується. Після цього, підсилювач приводу відстеження під'єднується до діагностичного програмно-апаратного комплексу (крок 5), в якому за допомогою системного адаптера до окремих складових елементів підсилювача приводу відстеження подається тест-сигнал (крок б), що відповідає його звичайним експлуатаційним параметрам, після чого відбувається реакційний сигнал складових елементів підсилювача приводу відстеження (крок 7), який за допомогою комутаційного блока передається на тест- процесор діагностичного програмно-апаратного комплексу, після чого відбувається реєстрація реакційного параметра підсилювача приводу відстеження, його порівняння з інформацією, що відповідає звичайним експлуатаційним його параметрам (крок 8) та виведення інформації результатів порівняння на інформаційну панель (крок 9), що дає можливість швидко виявити окремий несправний складовий елемент підсилювача приводу відстеження.

Приклад 2

На технічний об'єкт, що діагностується, подається живлення (крок 1), після чого з його складових, наприклад формувача сигналів управління, подається інформаційний сигнал його параметрів та за допомогою комутатора подається на блок обробки інформації (крок 2). В блоці обробки інформації порівнюються значення контрольованих параметрів формувача сигналів управління (крок 3), які було отримано, з гранично-допустимими їх значеннями, які містяться у масиві блока пам'яті і передаються в блок обробки інформації за допомогою комутатора. Після процесу порівняння, інформація про результат порівняння контрольованих параметрів формувача сигналів управління, передається на блок індикації, в якому є лише два показники, а саме: справний або несправний. У випадку виявлення відхилення контрольованих параметрів формувача сигналів управління від гранично допустимого значення параметра формувача сигналів управління на блоці індикації загоряється (крок 4) або не загоряється позиція справний, причому дана позиція індикації відповідає текстовій інформації про підсилювач приводу відстеження, що діагностується. Після цього, формувач сигналів управління під'єднується до діагностичного програмно-апаратного комплексу (крок 5), в якому за допомогою системного адаптера до окремих складових елементів формувача сигналів управління подається тест- сигнал (крок б), що відповідає його звичайним експлуатаційним параметрам, після чого відбувається реакційний сигнал складових елементів - формувача сигналів управління (крок 7), який за допомогою комутаційного блока передається на тест-процесор діагностичного програмно-апаратного комплексу, після чого відбувається реєстрація реакційного параметра формувача сигналів управління, його порівняння з інформацією, що відповідає звичайним експлуатаційним його параметрам (крок 8) та виведення інформації результатів порівняння на інформаційну панель (крок 9), що дає можливість швидко виявити окремий несправний складовий елемент - формувач сигналів управління.

Приклад З

На технічний об'єкт, що діагностується, подається живлення (крок 1), після чого з його складових, наприклад підсилювач керування приводом, подається інформаційний сигнал його параметрів та за допомогою комутатора подається на блок обробки інформації (крок 2). В блоці обробки інформації порівнюються значення контрольованих параметрів підсилювача керування приводом (крок 3), які було отримано, з гранично-допустимими їх значеннями, які містяться у 60 масиві блока пам'яті і передаються в блок обробки інформації за допомогою комутатора. Після процесу порівняння, інформація про результат порівняння контрольованих параметрів підсилювача керування приводом, передається на блок індикації, в якому є лише два показники, а саме: справний або несправний. У випадку виявлення відхилення контрольованих параметрів підсилювача керування приводом від гранично допустимого значення параметра підсилювача приводу відстеження на блоці індикації (крок 4) загоряється або не загоряється позиція справний, причому дана позиція індикації відповідає текстовій інформації про підсилювач керування приводом, що діагностується. Після цього, підсилювач керування приводом під'єднується до діагностичного програмно-апаратного комплексу (крок 5), в якому за допомогою системного адаптера до окремих складових елементів підсилювача керування приводом подається тест-сигнал (крок 6), що відповідає його звичайним експлуатаційним параметрам, після чого відбувається реакційний сигнал складових елементів підсилювача керування приводом (крок 7), який за допомогою комутаційного блока передається на тест- процесор діагностичного програмно-апаратного комплексу, після чого відбувається реєстрація реакційного параметра підсилювача керування приводом, його порівняння з інформацією, що відповідає звичайним експлуатаційним його параметрам (крок 8), та виведення інформації про результати порівняння на інформаційну панель (крок 9), що дає можливість швидко виявити окремий несправний складовий елемент підсилювача керування приводом.

Приклад 4

На технічний об'єкт, що діагностується, подається живлення (крок 1), після чого з його складових, наприклад зсувного регістра, подається інформаційний сигнал його параметрів та за допомогою комутатора подається на блок обробки інформації (крок 2). В блоці обробки інформації порівнюються значення контрольованих параметрів зсувного регістра (крок 3), які було отримано, з гранично-допустимими їх значеннями, які містяться у масиві блока пам'яті і передаються в блок обробки інформації за допомогою комутатора. Після процесу порівняння, інформація про результат порівняння контрольованих параметрів зсувного регістра передається на блок індикації, в якому є лише два показники, а саме: справний або несправний.

У випадку виявлення відхилення контрольованих параметрів зсувного регістра від гранично допустимого значення параметра зсувного регістра на блоці індикації (крок 4) загоряється або не загоряється позиція справний, причому дана позиція індикації відповідає текстовій

Зо інформації про зсувний регістр, що діагностується. Після цього, зсувний регістр під'єднується до діагностичного програмно-апаратного комплексу (крок 5), в якому за допомогою системного адаптера до окремих складових елементів зсувного регістра подається тест-сигнал (крок 6), що відповідає їх звичайним експлуатаційним параметрам, після чого відбувається реакційний сигнал складових елементів зсувного регістра (крок 7), який за допомогою комутаційного блока передається на тест-процесор діагностичного програмно-апаратного комплексу, після чого відбувається реєстрація реакційного параметра зсувного регістра, його порівняння з інформацією, що відповідає звичайним експлуатаційним його параметрам (крок 8), та виведення інформації результатів порівняння на інформаційну панель (крок 9), що дає можливість швидко виявити окремий несправний складовий елемент зсувного регістра.

Використання удосконаленого способу діагностування дозволяє усунути вибірковість діагностування складових технічного об'єкта та піддати аналізу всі його складові елементи, що виключає допущення помилки при проведенні діагностування, а процес діагностування більш точним та швидким.

Claims (5)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностування несправностей технічного об'єкта що включає отримання інформаційного сигналу контрольованих параметрів складових технічного об'єкта, що діагностується, з наступною передачею за допомогою комутатора на блок обробки інформації, в якому порівнюються значення контрольованих параметрів складових технічного об'єкта, що діагностується, з гранично-допустимими значеннями контрольованих параметрів складової технічного об'єкта, що діагностується, що містяться у блоці пам'яті та передаються за допомогою комутатора для порівняння в блок обробки інформації з подальшою передачею інформації про результати порівняння контрольованих параметрів складової технічного об'єкта,

   що діагностується, на блок індикації, який відрізняється тим, що у випадку виявлення відхилення контрольованих параметрів складової технічного об'єкта, що діагностується, від гранично допустимого значення параметра складової технічного об'єкта, що діагностується, така складова об'єкта під'єднується до діагностичного програмно-апаратного комплексу, в якому за допомогою системного адаптера до окремих елементів складової технічного об'єкта, що

   60 діагностується, подається тест-сигнал, що відповідає їх звичайним експлуатаційним параметрам, після чого відбувається реакційний сигнал елементів складових технічного об'єкта, що діагностується, який за допомогою комутаційного блока передається на тест-процесор діагностичного програмно-апаратного комплексу, після чого відбувається реєстрація реакційного параметра елемента складової технічного об'єкта, його порівняння з інформацією, що відповідає звичайним експлуатаційним параметрам елемента складової об'єкта, що діагностується, та виведення інформації результатів порівняння на інформаційну панель.
2. 2. Спосіб діагностування несправностей технічних об'єктів за п. 1, який відрізняється тим, що як складова технічного об'єкта, що діагностується, використовується підсилювач приводу відстеження.
3. 3. Спосіб діагностування несправностей технічних об'єктів за п. 1, який відрізняється тим, що як складова технічного об'єкта, що діагностується, використовується формувач сигналів управління.
4. 4. Спосіб діагностування несправностей технічних об'єктів за п. 1, який відрізняється тим, що як складова технічного об'єкта, що діагностується, використовується зсувний регістр.
5. 5. Спосіб діагностування несправностей технічних об'єктів за п. 1, який відрізняється тим, що як складова технічного об'єкта, що діагностується, використовується підсилювач керування приводом. так :