UA134049U - Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку - Google Patents

Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку Download PDF

Info

Publication number
UA134049U
UA134049U UAU201812319U UAU201812319U UA134049U UA 134049 U UA134049 U UA 134049U UA U201812319 U UAU201812319 U UA U201812319U UA U201812319 U UAU201812319 U UA U201812319U UA 134049 U UA134049 U UA 134049U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
solution
patients
traumatic
magnesium sulfate
central
Prior art date
Application number
UAU201812319U
Other languages
English (en)
Inventor
Сергій Володимирович Курсов
Вадим Володимирович Ніконов
Олексій Володимирович Білецький
Original Assignee
Харківська Медична Академія Післядипломної Освіти
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Харківська Медична Академія Післядипломної Освіти filed Critical Харківська Медична Академія Післядипломної Освіти
Priority to UAU201812319U priority Critical patent/UA134049U/uk
Publication of UA134049U publication Critical patent/UA134049U/uk

Links

Landscapes

  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку здійснюють шляхом інфузії гіпертонічного розчину. Виконують швидке струминне введення до верхньої порожнистої вени 10 мл 25 % розчину магнію сульфату в 200 мл фізіологічного розчину загальною кількістю із розрахунку на 0,35±0,05 мл 25 % розчину магнію сульфату на 1 кг маси тіла пацієнта. Забезпечують респіраторну підтримку за допомогою мандаторної або допоміжної штучної вентиляції легень.

Description

Корисна модель належить до медицини, зокрема до медицини невідкладних станів, анестезіології, інтенсивної терапії, хірургії, травматології, і може бути використана в процесі надання допомоги пацієнтам, що перебувають в стані гіповолемічного шоку.
Гіповолемічний шок розвивається на тлі швидкої втрати певного обсягу циркулюючої внутрішньосудинної рідини. Провідними механізмами розвитку гіповолемічного шоку є крововтрата, переважна втрата плазми крові (при глибоких опіках та опіках із значною площею ураження) та швидке зневоднення. Умови для розвитку гіповолемічного шоку виникають тоді, коли дефіцит циркулюючої внутрішньосудинної рідини сягає 2095 від належного об'єму циркулюючої крові |(Брюсов П.Г. Острая кровопотеря: классификация, определение величинь и тяжести / П.Г. Брюсов // Военно-медицинский журнал. - 1997. - Мо 1 - С. 46-52.; Курсов С.В.
Современньюе тенденции жидкостной ресусцитации у пострадавших с кровопотерей / С.В.
Курсов // Медицина неотложньїх состояний. Избранньюе клинические лекции. "Травма в чрезвьмчайньїх и конфликтньїх ситуациях" 2015. - Вьіпуск Ме 8. - С. 176-194; Мооге Р.О.
Нетотнаде іп погтаї тап. І. аієтіршйоп апа аїізрегзаї ої заїіпе іптивіоп5 юПоміпд асшіе Біоса Іоз55: сіїпіса! Кіпеїйс5 ої Біоса моїште 5иррогі / Р.О. Мооге, Е.). Оаднег, С.М. Воуаеп, С.9. І еє, У.Н. Гуопв /Аппаїв ої Зигдегу. - 1966. - Мої. 163, Мо 4. - Р. 485-504.
Головним напрямом надання екстреної медичної допомоги пацієнтам, які перебувають в стані гіповолемічного шоку є негайна рідинна ресусцитація, з метою швидкого усунення гіповолемії та відновлення ефективного об'єму циркулюючої внутрішньосудинної рідини, що має забезпечити відновлення повноцінної перфузії органів та тканин. Для рідинної ресусцитації широко використовуються кристалоїдні та синтетичні колоїдні плазмозамінні розчини, а також цільна кров та її компоненти (Саппоп .).М/. Нето!тНнадіє 5посК / О.М. Саппоп // Мем Епдіапа
Чоштаї ої Меадісіпе. - 2018. - Мої. 378, Мо 4. - Р. 370-379.; Курсов С.В. Травматический шок: определение, патологическая физиология, неотложная медицинская помощь / С.В. Курсов, В.В.
Никонов // Медицина неотложньїх состояний. Избраннье клинические лекции. "Травма в чрезвьічайньх и конфликтньїх ситуациях" 2014. - Вьіпуск Мо 7. - б. 230-267.
Як найближчий аналог корисної моделі вибрано спосіб корекції гемодинаміки у постраждалих з геморагічним шоком за допомогою швидкої внутрішньовенної інфузії гіпертонічного (7,595) розчину натрію хлориду. Спосіб не є запатентованим. Адже за
Зо свідченнями видатного американського фізіолога Волтера Бредфорда Кеннона, гіпертонічний розчин натрію хлориду невпорядковано та з перемінним успіхом застосовувався для допомоги пораненим, в тому числі й тим, хто перебував в стані шоку, ще фахівцями з військової хірургії під час Першої світової війни |Саппоп М/.В. Те ргемепіїме ієайтепі ої шоипа 5посК / М.В.
Саппоп, У. Егазег, Е.М. Сомеї! // ФАМА. - 1918. - Мої. 70. - Р. 618-621). Захисну дію інфузії гіпертонічного розчину натрію хлориду на стан системного та мезентеріального кровообігу було вперше продемонстровано значно пізніше при моделюванні стану геморагічного шоку на собаках у Великій Британії |Мез5 тег К. ТНне ргоїесіїме еМПесі ої Нурепопіс зоЇІшіоп5 іп впоск / К.
Меззтег, С. МокКгу, Е. Уевзсй // Війївпй Чдошигтпа! ої Бигдегу. - 1969. - Мої. 56. - Р. 626.4. Першим визнаним дослідженням позитивної дії застосування гіпертонічного розчину натрію хлориду у людини вважається робота бразильських фахівців з інтенсивної терапії (1980 р.), які повідомили про успішне виведення зі стану рефрактерного гіповолемічного шоку 11 із 12 хворих, в яких не вдавалося досягти покращення показників серцевого викиду й судинного тонусу за допомогою глюкокортикостероїдів та допаміну (де Ееїїрре .. Ук. Тутєаїтенпі ої геїасіогу пуромоїаетіс зпоск ру 7,5 Ус водішт сНіогіде іпіесйоп5 / .). дг. де Ееїїрре, 9. Тітопег, І.Т. Меіазсо, О.О. І оре5, М. Ук.
Восна-е-5іма//Л апсеї. - Мо 8202. - Р. 1002-1004.
Головним механізмом, що визначає позитивні зміни стану системного та периферичного кровообігу під впливом внутрішньовенного застосування гіпертонічного розчину натрію хлориду в умовах гіповолемічного шоку, є швидке збільшення об'єму циркулюючої внутрішньосудинної рідини за рахунок переміщення інтерстиціальної води до внутрішньосудинного компартменту через створення осмотичного градієнта внаслідок швидкого зростання в крові концентрації іонізованого натрію і хлору (Мапа УМ. Нурепопіс заїїпе іп Пе ігаштаїйс пуромоІетіс 5посК: теїа- апаїувів / УМ. Мапа, У.Р. Ії, М.С. опо, К. Тап, У. Мапо, Т. Гі, Р. зно, Х. Ії, О.Н. 7Нао // доштаї ої
Зигдегу Везеєагсп. - 2014. - МоІЇ. 191, Мо 2. - Р. 448-454. Проте період первинного захоплення зазначеною методикою рідинної ресусцитації в клінічній практиці змінився на значне обмеження її використання внаслідок значної кількості відстрочених негативних ефектів.
До ускладнень застосування гіпертонічного розчину натрію хлориду належать: центральний понтинний мієліноліз (синдром осмотичної демієлінізації в зоні стовбура головного мозку), формування гострої серцевої недостатності та набряку легень, гіперхлоремію, гіперхлоремічний ацидоз та зростання тяжкості метаболічного ацидозу у пацієнтів в стані шоку, гостра бо гіперосмолярна гіперхлоремічна ниркова недостатність, гіпернатріємія з гіперхлоремією та зв'язані із ними порушення серцевого ритму (значна тахікардія із зменшенням скоротливої здатності міокарда), розвиток флебітів (бігапамікК У.Р. Нурепопіс заїїпе іп стйіса! саге: а геміем/ ої
Ше Ійегайште апа диїдеїпев5 ог ибе іп пуроїепвзіме 5іаїе5з апа гаїзей іпігастапіа! ргезв5иге / У.Е. зігапамік // Апаезіпезіа. - 2009. - Мої. 64. - Р. 990-1003.|.
Консорціум з результатів реанімації - мережа клінічних досліджень в Сполучених Штатах та
Канаді, яка проводить дослідження, орієнтовані на результат у галузі проблем серцево- легеневої реанімації та важких травматичних ушкоджень, проводив два великих клінічних випробування гіпертонічного розчину натрію хлориду, що фінансувався Національним центром серця, легенів та інституту крові (МНІ ВІ). МНІ ВІ припинив зарахування пацієнтів до обох досліджень, в яких вивчали порівняльні ефекти застосування гіпертонічного розчину натрію хлориду і фізіологічного розчину, за рекомендаціями незалежних даних та планів моніторингу безпеки в зв'язку із тим, що пацієнти, які одержували гіпертонічний розчин натрію хлориду, мали більш високий показник ранньої летальності в порівнянні з групою, яка отримувала фізіологічний розчин. В теперішній час немає ніяких доказів того, що гіпертонічний розчин натрію хлориду гарантує додаткову перевагу перед ізотонічними кристалоїдними розчинами при забезпеченні інтенсивної терапії у хворих, які піддаються заходам серцево-легеневої реанімації, або потребують лікування в зв'язку із наявністю тяжкої скелетної травми |Раїапулаіа А.Е. Ове ої
Нурепопіс Заїїпе Іпіесіоп іп Тгташта / А.Е. Раїапулаіа, А. Атіпі, В.І. Егзіай // Атегтісап дЧоштаї ої
Неайни-бЗубзієт Рпаптасу. - 2010. - МоЇ. 67, Ме 22. Р. 1920-1928. (обо:
РОрз /Луимлуи.теазсаре.сот/мієманісіє/733350 91.
Зважаючи на те, що тяжка циркуляторна гіпоксія, якою супроводжується стан будь-якого шоку, обумовлює зменшення енергопродукції в клітинах та асоційовані з енергетичним дефіцитом порушення роботи клітинних іонних насосів, одним з важливих механізмів клітинного ураження є надмірне надходження до внутрішньоклітинного простору іонізованого натрію і кальцію. Застосування гіпертонічного розчину натрію хлориду у пацієнтів в стані шоку через утворення гіпернатріємії може посилювати тяжкість зазначених уражень ІСогпеїїаз А.Р. Нурохіа- теадіаїєд дедгадайоп ої Ма, К-АТРавзе міа тіоспопагіа! геасіїме охудеп 5ресіе5 апа Ше ирідийіп- сопіцдаїйпод зубієт / А.Р. Согпеїав, І.А. Оада, Е. І есиопа, І.М. Резсе, М.5. Спапаеєї, М. Оцезада, а.В8. Видіпдег, 1.9. Бігоив5, А. Сіеснапомег, 9.1. 52па)дег // Сіксианоп Везвеагесн. - 2006. - Мої. 98, Мо
Зо 10. - Р. 1314-1322.; АІєу Р.К. Нурохіа віїтціаевз Саг--геієазе от іпігасеїІміаг віогез іп авігосуїе5 міа сусіїс АОР гірозе-теавдіаїєд асіїмайіоп ої гуаподіпе гесеріог5/ Р.К. АїІєу, Н.У. Миїтау, У.Р. Воуїе,
Н.А. Реаїггзоп, С. Реегз // СеїЇ СаїІсіит. - 2006. - Мої. 39, Мо 1. - Р. 95-1001.
В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку, в якому за рахунок зміни складу гіпертонічного розчину, досягається захист клітин від надмірного надходження до них в умовах шоку іонізованого натрію та кальцію.
Поставлена задача вирішується в способі корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку, який здійснюють шляхом інфузії гіпертонічного розчину, згідно з корисною моделлю, виконують швидке струминне введення до верхньої порожнистої вени 10 мл 25 95 розчину магнію сульфату в 200 мл фізіологічного розчину, загальною кількістю із розрахунку на 0,35:20,05 мл 25 95 розчину магнію сульфату на 1 кг маси тіла пацієнта та забезпечують респіраторну підтримку за допомогою мандаторної або допоміжної штучної вентиляції легень.
Гіпертонічний розчин виготовлений на основі магнію сульфату. Іонізований магній вважається переважно клітинним катіосном і може перешкоджати зазначеним механізмам трансмінералізації. Магній здатний не тільки перешкоджати надходження до клітин іонізованого кальцію та натрію, проте й сприяти зменшенню втрати з клітин іонізованого калію, сприяючи тим самим збереженню електричного потенціалу клітинної мембрани.
Таким чином, іони магнію виконують роль своєрідного "замка", що сприяє стабільності іонного складу внутрішньосудинного простору під час екстремальних станів, які супроводжуються розвитком енергетичного дефіциту. Через механізм блокування повільних кальцієвих каналів іонізований магній попереджує мембранні клітинні ушкодження, які обумовлені зростанням активності вільнорадикальних процесів під час ішемії/реперфузії (/пейома А.А. Мадпебвішт (еїїсіепсу апа охідаїййме 5ігебз5: ап ирдаїє / А.А. 7пейома, М.А.
Кпатпюпома, І.М. Іе2 Піза, А.А. Зразом // Віомедісіпе. - 2016. - Мої. 6, Мо 4. - Р. 8-14.
Гіпертонічний розчин магнію сульфату, як інші гіпертонічні розчини, через механізм осмосу сприяє надходженню до внутрішньосудинного простору води з інтерстицію. Таким чином прискорюється відновлення об'єму циркулюючої внутрішньосудинної рідини в умовах гіповолемічного шоку та покращується органна та тканинна перфузія (|Білецький О.В. бо Застосування магнію сульфату з метою прискорення виведення постраждалих із стану гіповолемічного травматичного шоку в умовах реанімаційної зали та операційної / О.В.
Білецький, С.В. Курсов // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. - 2018. - Мо З (84). - С. 30- 35. 25 95 розчин магнію сульфату (Ма50О5) має розрахункову осмолярність 2030 мОсм/л, проте підтримується внутрішньовенне застосування розчину з концентрацією, що не перевищує 20 95, внаслідок високого ризику пошкодження судинного ендотелію. 1 Моль Ма5О4 важить (244-32116х4)-120 г, а, відповідно 1 мМоль - 120 мг. Вміст Мд95О»х в ампулі обсягом 10 мл, що містить 25 95 розчин, становить 2500 мг. А отже в одній такій ампулі міститься 2500/120 - більше 20 мМоль М95О». Повна дисоціація у водному середовищі забезпечить утворення 20 мМоль іонізованого магнію та 20 мМоль іону сульфату. Осмолярність становитиме не менше 40 мОсм/10 мл або 4000 моОсм/л, в той час як середня осмолярність плазми є близькою до 300 мОсм/л, або З мОсм/10 мл. Отже одна швидко застосована доза магнію сульфату в кількості 2500 мг (10 мл 2595 розчину) може залучити з інтерстицію до внутрішньосудинного русла 10х(40-393/3-123 мл вільної води. Швидке внутрішньовенне введення 20 мл 25 95 розчину Мо5О»Х через механізм осмосу забезпечує залучання до судин 246 мл води з інтерстицію. Разом із розчином, що застосований - 266 мл. Якщо одночасно проводиться струминне введення інших плазмозамінників, зазначена терапія цілком здатна протягом 10 хвилин обумовлювати зростання об'єму циркулюючої крові більш, ніж на 700 мл. При цьому за рахунок дилюції концентрація магнію зменшується. Враховуючи той факт, що іони магнію переміщаються надзвичайно швидко, протягом вельми короткого часу значна їх частина перерозподіляється до внутрішньоклітинного простору та небезпечної для серцевого м'яза високої концентрації магнію в плазмі не створюється. Зупинка ж дихання, що очікувана, в умовах негайної підготовки до ургентного хірургічного втручання, не повинна становити проблеми для анестезіолога
ІБілецький О.В. Застосування магнію сульфату з метою прискорення виведення постраждалих із стану гіповолемічного травматичного шоку в умовах реанімаційної зали та операційної / О.В.
Білецький, С.В. Курсов // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. - 2018. - Мо З (84). - С. 30- 35.
Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку за допомогою інфузії гіпертонічного розчину магнію
Зо сульфату, що заявляється, виконують наступним чином. Пацієнту, який перебуває в стані травматичного гіповолемічного шоку через катетер, що встановлений до верхньої порожнистої вени в максимальному темпі переливають 2595 розчин магнію сульфату в фізіологічному розчині. До 200 мл фізіологічного розчину додають 10 мл 25 95 розчину магнію сульфату. Доза 25 95 розчину магнію сульфату становить 0,35:2-0,05 мл/кг маси тіла пацієнта. Анестезіолог має бути готовим для забезпечення респіраторної підтримки хворого за допомогою мандаторної або допоміжної штучної вентиляції легень.
Далі ми приводимо результати порівняльного дослідження змін показників центральної та периферичної гемодинаміки під впливом застосування 2-х схем негайної рідинної ресусцитації для постраждалих, що перебували в стані травматичного гіповолемічного шоку.
До дослідження включено 48 пацієнтів, які надходили до відділення політравми Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги через реанімаційну залу приймального відділення в стані травматичного шоку. В реанімаційному залі пацієнтів досліджували фахівці з хірургії, травматології, нейрохірургії щелепно-лицевої хірургії та анестезіологи. Всім пацієнтам забезпечувалися необхідні негайні знеболення, седація, респіраторна підтримка та гемодинамічна корекція. Гемодинамічна корекція включала катетеризацію центральної вени та внутрішньовенне застосування у високому темпі кристалоїдних та колоїдних плазмозамінників, головними з яких були фізіологічний розчин, розчин Рінгера та 695 розчин гідроксіетилкрохмалю 130/0,4. Гемодинамічний моніторинг включав спостереження за ритмом серця та частотою серцевих скорочень (ЧСС), неінвазійне вимірювання показників систолічного та діастолічного артеріального тиску (АТ), розрахунок величини показника середнього артеріального тиску (САТ), а також фотоплетизмометричне визначення перфузійного індексу (РІ) та насичення капілярної крові киснем (5рог 95). Для останніх двох показників використаний мобільний монітор Мазіто Ваіпром Над-57 (США). Окрім цього, забезпечувалась катетеризація сечового міхура катетером Фолея для безперервного спостереження за темпом діурезу. В умовах реанімаційної зали проводили забір зразків крові та уніфікованими лабораторними методами визначалися показники гемоглобіну, гематокриту, кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові, рівень глікемії та загального протеїну. Визначали групу крові постраждалих за АВО та за резус-фактором.
Групи дослідження, в першу чергу, відрізнялися за методом проведення рідинної бо ресусцитації. Пацієнтам контрольної групи, числом 24, проводили рідинну ресусцитацію згідно з протоколами, що містять Накази МОЗ України Мо 430 (2006) та Мо 34 (2014). Пацієнти основної групи, в кількості 24 постраждалих відповідно, до фізіологічного розчину додавали 25 95 розчин магнію сульфату із розрахунку 0,3 мл/кг для зменшення тяжкості стресових пошкоджень, індукованих системною ішемією/реперфузією із зростанням надходження іонізованого кальцію до внутрішньоклітинного простору. Дозу магнію сульфату, що розрахована, розподіляли по 3-4 флаконах з фізіологічним розчином по 200 мл. Цей розчин, що готувався надзвичайно швидко, вводився пацієнтам внутрішньовенним струминним способом.
Результати дослідження оброблено за правилами сучасної математичної статистики із визначенням відповідності обох вибірок класичному Гаусовому розподілу. При наявності ознак класичного розподілу для визначення достовірності відмін був застосований Іі-критерій
Стьюдента. При відсутності відповідності хоча б однієї з вибірок Гаусового розподілу для визначення достовірності відмін застосовувався непараметричний МУ-критерій Вілкоксона.
Відміни вважали достовірними при вірогідності збігу результатів «0,05. Для обробки результатів використано програму Меавіаї (Україна, Ме 10858).
Представлено результати оцінки стану центральної, периферичної гемодинаміки та насичення капілярної крові киснем (5рог 95) на 5-ти етапах дослідження у двох груп хворих, які надходили до лікарні в стані травматичного шоку: 1) під час доставки до реанімаційної зали; 2) після надання допомоги в реанімаційній залі перед транспортуванням до операційної;
З) під час доставки до операційної; 4) на момент початку операції; 5) через 1 (одну) годину після доставки до операційної. Результати спостереження внесені до таблиці.
Таблиця
Зміни показників центральної та периферичної гемодинаміки, та 5рог 95 у хворих контрольної та основної групи на етапах дослідження (Мас; середня х стандартне відхилення)
Показник | Контрольнагрупла | Основнагрула | п | Тест | Р 11181113 114415 16
Продовження таблиці
ЧСС, 1/хв. 111,1753,23 106,9252,28 24/24 М370 « 0,001 93,965,31 99,7944,29 24/24 М/ 418,5 | «0,001
АТ діаст. мм На 61,04ж3,90 64,38:х3,70 24/24 М 455,5 0,002
САТ, мм На 12,01-4,02 16,18.-3,53 24/24 м414 « 0,001 1,49:0,31 1,7920,25 24/24 Му 492,5 0,016 зЗрог оо 96,3850,82 96,8350,48 24/24 М435 « 0,001 етап - через годину після доставки до операційної
ЧСС, 1/хв. 107,08:2,96 102,0452,80 24/24 16,05 « 0,001 97,50-6,92 110,4255,50 24/24 М/ 349,5 | «0,001
АТ діаст. мм На 63,1324,12 69,5853,59 24/24 М 384,5 « 0,001
САТ, мм На 14,5854,87 83,193,68 24/24 М 352,5 « 0,001 2,4450,63 3,5020,66 24/24 Му 492,5 0,016 зЗрог оо 96,54-0,93 97,08:50,72 24/24 М 377,5 « 0,001
Примітка, ї - проводився параметричний тест Стьюдента; М - проводився непараметричний тест Вілкоксона
Результати дослідження переконливо свідчать, що в пацієнтів, яким рідинна ресусцитація проводилася із додаванням гіпертонічного розчину магнію сульфату, спостерігалося достовірно більш ефективне покращення показників центральної та периферичної гемодинаміки. А саме: 5 мало місце більш швидке усунення тахікардії, більш ефективне зростання всіх показників АТ, більш ефективне відновлення об'ємного периферичного капілярного кровообігу, а разом з ним, більш ефективне зростання насичення капілярної крові киснем.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
    Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку, який здійснюють шляхом інфузії гіпертонічного розчину, який відрізняється тим, що виконують швидке струминне введення до верхньої порожнистої вени 10 мл 25 95 розчину магнію сульфату в 200 мл фізіологічного розчину загальною кількістю із розрахунку на 0,35:20,05 мл 25 95 розчину магнію сульфату на 1 кг маси тіла пацієнта та забезпечують респіраторну підтримку за допомогою мандаторної або допоміжної штучної вентиляції легень.
UAU201812319U 2018-12-11 2018-12-11 Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку UA134049U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201812319U UA134049U (uk) 2018-12-11 2018-12-11 Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201812319U UA134049U (uk) 2018-12-11 2018-12-11 Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA134049U true UA134049U (uk) 2019-04-25

Family

ID=66391711

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201812319U UA134049U (uk) 2018-12-11 2018-12-11 Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA134049U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Clifton et al. Deaths associated with anaesthesia
Krabatsch et al. Poststernotomy mediastinitis treated by transposition of the greater omentum
Cancio et al. Burn resuscitation
Lawton et al. Surgical problems in patients on maintenance dialysis
UA134049U (uk) Спосіб корекції центральної та периферичної гемодинаміки у постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку
US5292535A (en) Hyperosmotic solutions for isonatremic resuscitation
Negargar Delayed Sternal Closure after Cardiac Surgery: A Review Study.
Nomoto et al. Pheochromocytoma multisystem crisis behaving like interstitial pneumonia: an autopsy case
Negargar International Journal of New Chemistry
PEARSON Aldosterone secretion in magnesium deficiency.
Bogedain et al. Congenital absence of the left pulmonary artery: Association with congenital bronchiectasis and hemophilia
RU2482840C2 (ru) Способ лечения геморрагического шока i, ii и iii степени тяжести
Barannyk et al. Clinical Significance of Pathophisiologocal Changes in the Body of the Victim as a Result of Bleeding and Blood Loss
Martin et al. A review of cardiac resuscitation.
RU2258529C1 (ru) Способ ранней терапии геморрагического шока ii, iii степени
Calfee et al. Fluid Therapy and Hemodynamic Monitoring in Acute Lung Injury
Burgess et al. Hemorrhage, shock, and fluid resuscitation
Samad et al. Life-Threatening Spontaneous Hematoma in Unusual Sites in Patients with COVID-19 on Anticoagulant Therapy: A Case Series
Brom et al. First experiences in the clinical use of extracorporeal circulation
Potapov et al. Intensive Therapy for Post-resuscitation Disease in a Patient with Hypothermia (Clinical Case)
Tomazelli et al. Mechanical Circulatory Support in Patient with Pulmonary Dysfunction
Afridi et al. Potassium Imbalance Leading to Arrhythmias in Patients Undergoing Cardiac Surgery on Cardiopulmonary Bypass
Serhiy et al. CLINICAL SIGNIFICANCE OF PATHOPHYSIOLOGICAL CHANGES IN THE BODY OF THE VICTIM AS A RESULT OF BLEEDING AND BLOOD LOSS
Hwang et al. Pericardial tamponade caused by massive fluid resuscitation in a patient with pericardial effusion and end-stage renal disease-A case report
Pretorius Impact of peak intraoperative lactate levels on post-operative outcomes in congenital cardiac surgery