UA132629U - Спосіб виробництва вбирного вологотривкого паперу санітарно-гігієнічного призначення з розмелених волокон сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини, деревини евкаліпта та осики - Google Patents

Abstract

Спосіб виготовлення вбирного паперу, що являє собою пористий волокнистий матеріал, включає процеси розбивання і розмелювання целюлози сульфатної біленої з хвойної та листяної деревини, з одержанням волокнистої суспензії, введення до неї зміцнюючої речовини, формування паперового полотна, його крепування і сушіння, причому волокна сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини розмелюють до ступеня помелу 29-36°ШР (фракція І), як сульфатну білену целюлозу з листяної деревини використовують суміш волокон сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта і волокон сульфатної біленої целюлози з деревини осики за співвідношення, мас. % 55 і 45 відповідно, яку розмелюють спільно до ступеня помелу 17-23°ШР (фракція II); отримані фракції целюлозного волокна змішують між собою, а як зміцнюючу речовину до волокнистої суспензії вводять полівінілспиртове волокно за масової частки 0,22-0,28 % від абсолютно сухого волокна.

Description

Корисна модель належить до целюлозно-паперової промисловості і може бути використана під час виготовлення вологотривкого паперу підвищеної вбирної здатності різного призначення.

Найбільш ефективно корисна модель може бути використана для виготовлення паперу, призначеного для виготовлення виробів санітарно-гігієнічного призначення: серветок, прокладок, простирадл, паперових рушників тощо, абсорбуючих виробів в техніці та побуті.

Цією корисною моделлю заявляється спосіб виготовлення вбирного паперу, що являє собою пористий волокнистий матеріал, включає процеси розбивання і розмелювання целюлози сульфатної біленої з хвойної та листяної деревини, з одержанням волокнистої суспензії, введення до неї зміцнюючої речовини, формування паперового полотна, його крепування і сушіння, причому волокна сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини розмелюють до ступеня помелу 29-36"ШР (фракція І), як сульфатну білену целюлозу з листяної деревини використовують суміш волокон сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта і волокон сульфатної біленої целюлози з деревини осики за співвідношення, мас. 9о 55 і 45 відповідно, яку розмелюють спільно до ступеня помелу 17-23"ШР (фракція ІІ); отримані фракції целюлозного волокна змішують між собою перед формуванням паперового полотна за співвідношення, мас. 9о: целюлоза сульфатна білена 52-58 з хвойної деревини суміш сульфатної біленої целюлози Кк деревини евкаліпта і сульфатної 42-48, біленої целюлози з деревини осики а як зміцнюючу речовину до волокнистої суспензії вводять полівінілспиртове волокно за масової частки 0,22-0,28 95 від абсолютно сухого волокна.

Заявка на корисну модель стосується способу виробництва вологотривкого вбирного паперу з підвищеними механічною міцністю та всмоктувальною здатністю, а саме приготування паперової маси, який включає розмелювання сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини, суміші целюлози з деревини евкаліпта і целюлози з деревини осики з отриманням волокнистої суспензії введенням до неї зміцнюючої добавки, формування відомим способом на сітці папероробної машини з неї паперового полотна, його крепування і сушіння.

Метою роботи є досягнення підвищених вбирної (всмоктувальної) здатності та пухкості паперу, рівня механічної міцності, в тому числі у вологому стані.

Механічну міцність паперу оцінювали за показниками руйнівного зусилля в сухому та вологому стані та вологоміцності, всмоктувальну здатність - за показником капілярного всмоктування в середньому за двома напрямками протягом 10 хв, пухкість визначали як

Зо величину обернену величині щільності паперу.

Недоліком вбирного паперу різного призначення є те, що папір або вироби з нього за незначного намокання та зминання в руці, зазвичай, руйнуються і перетворюються в щільну мокру масу. Тобто, вироби з такого паперу мають низький рівень міцності за незначної дії вологи та низьку еластичність, що є небажаним для виробів такого типу, призначених для витирання і всмоктування рідин. Як тільки вони насичуються рідиною - стають некорисними (непотрібними), тобто непридатними для подальшого використання.

В основу корисної моделі поставлена задача шляхом запропонованого способу створити покращене паперове полотно, з властивостями близькими до тканини або рушника, з високою вбирною здатністю структури і низької щільності, які зберігали б цілісність під впливом вологи і поводили себе подібно до губки, за рахунок вибору і комбінування волокон целюлози на основі хвойної деревини суміші волокон целюлози з деревини евкаліпта і целюлози з деревини осики, способів розмелювання та введення до паперової маси зміцнюючої добавки, відповідної підготовки целюлозних волокон для формування структури та властивостей паперу.

Таким чином, вбирний папір, отриманий способом, що пропонується, повинен мати необхідний комплекс властивостей - характеризуватись достатньою вбирною здатністю, м'якістю і пухкістю, а також відповідною механічною міцністю, в тому числі і у вологому стані, необхідною для забезпечення технологічності його перероблення на вироби, товари тощо та умов їхнього використання і експлуатації. Крім того, вироби з такого паперу повинні мати привабливий вигляд, тобто характеризуватись показником відповідної білості.

Міцнісні або фізико-механічні властивості вбирного паперу визначаються зазвичай структурою паперового полотна, особливості якої залежать від капілярно-пористої будови паперу. Паперу властива анізотропія (нерівномірність), розподілу, орієнтування та взаємодії всіх компонентів, що створюють структуру в об'ємі паперового аркуша, що пов'язана з особливостями технологічного процесу підготовки целюлозного волокна, і залежить від виду целюлози, ступеня розмелювання, довжини та товщини волокон, відповідного співвідношення складових компонентів паперової маси, введенням зв'язувальної речовини, умов формування паперового полотна та інших.

Корисна модель пропонує удосконалений спосіб виготовлення паперу різного призначення з підвищеними показниками вбирної здатності, пухкості і механічної міцності, у тому числі у вологому стані. Зокрема корисна модель стосується способу отримання композиції та співвідношення компонентів в ній, які за відповідних умов розмелювання та підготовки целюлозного волокна паперової маси покращують вбирну здатність, пухкість і механічну міцність, виготовленого з нього паперу.

Пухкість паперу - зворотна величина щільності, показує, який об'єм в см3 займає 1г паперу і визначається як результат відношення його товщини до маси площею 1 ме, в см3 /г. Пухкість характеризує також ступінь стискання паперу, його м'якість і є важливою властивістю вбирних видів паперу широкого спектра застосування.

Пухкий папір має більш "рихлу" макропористу структуру, що створюється за рахунок проміжків між волокнами різних видів целюлози і розмірів за довжиною і шириною, які заповнюються повітрям і вологою. Пухкий папір з макропорами буде інтенсивно всмоктувати рідинні компоненти, наприклад вологу, а також легко піддаватися стисканню. Зокрема корисна модель стосується композиції та співвідношення компонентів в ній, які за відповідних умов розмелювання та підготовки целюлозного волокна (паперової маси) покращують вбирну здатність, пухкість і механічну міцність, виготовленого з нього паперу, в тому числі у вологому стані.

Тому для виготовлення вбирного паперу з необхідним комплексом споживних властивостей нами зроблена спроба встановити рівновагу між кількістю довговолокнистої фракції, що застосовується для створення структурного каркасу, і кількістю коротковолокнистої фракції, що використовується як наповнювач. Оптимальним співвідношенням нами встановлено 52-58 95 довговолокнистої фракції невисокого ступеня помелу (садкого помелу) і 42-48 95 коротковолокнистої фракції.

Згідно з цим, корисна модель стосується способу отримання волокнистої паперової маси,

Зо який включає вибір волокнистої сировини -сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини, розмеленої до ступеня помелу 29-36"ШР, та суміші сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта та сульфатної біленої целюлози з деревини осики за співвідношення, мас 95 - 55-45 відповідно, спільно розмеленої до 17-23"ШР за визначення ефективного співвідношення композицій на основі сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини і з суміші сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта та целюлози з осики, з одержанням волокнистої суспензії та введенням до неї зміцнюючої речовини.

З іншого боку корисна модель стосується виготовлення тонкого паперу з підвищеною механічною міцністю, вбирною здатністю та пухкістю - важливими показниками для цього виду паперу, який включає такі стадії: - розмелювання, підготовку і одержання двох видів паперової маси: на основі сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини і суміші сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта та целюлози з деревини осики; - одержання композиції волокнистої паперової маси на основі сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини і суміші сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта та осики за відповідного їхнього співвідношення; - введення зміцнюючої добавки до композиції паперової маси; - отримання волокнистої суспензії паперової маси на основі суміші одержаної композиції; - виливання з цієї суспензії паперового полотна.

В основу корисної моделі поставлено завдання шляхом досягнення однорідної структури паперу підвищити його експлуатаційні властивості за призначенням - механічну міцність, у тому числі у вологому стані, вбирну здатність, білість і пухкість - показники якості, які Є ГОЛОВНИМИ ДЛЯ вбирних видів паперу за зниженої маси 1 м".

Відомо, що для забезпечення підвищених показників вбирної здатності та механічної міцності використовують зазвичай сульфатну білену целюлозу з хвойної деревини і сульфатну білену целюлозу з листяної деревини, виходячи з таких міркувань: волокна сульфатної целюлози більш гнучкі, в меншій мірі вкорочуються під час розмелювання, фібрилюючись при цьому, що сприяє отриманню зімкнутого паперового полотна. Поєднання довгих і міцних волокон целюлози з хвойної деревини в композиції з короткими і більш ширшими волокнами целюлози з листяних порід деревини дає можливість підвищити вбирну здатність паперу та бо його механічну міцність.

Слід зазначити, що в матеріалах, які стосуються використання в композиції паперу волокон листяної целюлози мають на увазі целюлозу, отриману на основі деревини осики або суміші осики та берези (ГОСТ 14940 Целюлоза сульфатная беленая из лиственной древесинь (осиновая). Технические условия).

Останнім часом широке застосування отримала сульфатна білена целюлоза з деревини евкаліпта. Евкаліптова целюлоза - це порівняно новий волокнистий напівфабрикат з вмістом а- целюлози 82 95 білістю - 9095, який дає змогу, як показали наші попередні додаткові дослідження, підвищити пухкість, м'якість, пористість і непрозорість паперу, покращити процес формування паперу, а також підвищувати його білість, забезпечуючи привабливий вигляд виробам з нього.

Волокна евкаліпта коротші від волокон берези і бука і значно тонші від них, лінійна щільність волокна складає лише 60 95 від показника осикових і березових волокон і 40 95 від букових, що свідчить: в 1 г евкаліптової целюлози вдвоє більше волокон, ніж у березових і в З рази більше ніж у букових. Крім того волокна евкаліптової целюлози відрізняються більшою гнучкістю та пластичністю, що характеризується відношенням довжини волокна до його ширини. Волокна осикової целюлози за довжиною подібні до евкаліптової, але в 2 рази мають більшу товщину та ширину, а тому і нижчу гнучкість.

Завдяки специфічній морфологічній структурі і будові целюлоза з деревини евкаліпта має, як показали наші дослідження, поряд з високою здатністю до формування однорідного паперового листа поєднання високої міцності, пухкості і світлонепроникності.

Як показують результати проведених нами досліджень целюлоза з евкаліптової деревини є винятково високоякісним волокнистим напівфабрикатом з оптимальним поєднанням технічних властивостей щодо застосування у виробництві високовбирних (високовсмоктувальних) і фільтрувальних видів паперу з її вмістом до 42-48 95 у волокнистій композиції цих видів паперу.

Целюлоза з осики має достатню механічну міцність, однак її білість є невисокою і не перевищує 80-85 905, а підвищений вміст в ній геміцелюлозної фракції і менш сприятлива морфологічна будова цієї целюлози обмежують можливість і її вміст використання у композиції вбирного паперу. Ця целюлоза швидко втрачає всмоктувальну здатність і пористість у процесі розмелювання, обмежує можливість підвищення міцності і пухкості паперу.

Зо Це можна пояснити тим, що висока здатність до гідратації (приєднання води і набухання) в процесі розмелювання целюлози з осикової деревини (марки ОБ-1) з вмістом а-целюлози - 71- 74 95 призводить до швидкої втрати всмоктувальних властивостей і пористості із підвищенням ступеня помелу. Це, на нашу думку, обумовлено перш за все високим вмістом в ній стійких пентозанів, а також наявністю продуктів деструкції (оксицелюлози), що накопичуються в результаті жорстких умов вибілювання целюлози. Це також знижує і білість, і її стабільність за різних температурних впливів. Тому важливим, на нашу думку, є визначення умов розмелювання целюлози з деревини осики та вибір композиції на її основі.

Основною метою розмелювання коротко волокнистих видів целюлози з порід деревини евкаліпта і осики для виробництва вбирного паперу різного призначення є підвищення пластичності волокон для розвитку і забезпечення міцнісних властивостей волокнистого напівфабрикату. Розмелювання цих видів целюлози ми проводили за м'яких умов, тобто за незначних присадках поверхонь розмелювальної гарнітури. Кінцевий ступінь помелу нами вибирався в залежності від властивостей целюлози (здатності зберігати всмоктувальні властивості під час розмелювання), типу і маси паперу площею 1 м.

За роздільного розмелювання хвойну целюлозу розмелювали до більш високого ступеня помелу 29-36"ШР, в той час як суміш целюлози з деревини евкаліпта та осики за спільного розмелювання до 17-23"ШР. Вміст хвойної біленої сульфатної целюлози та суміші целюлози з деревини евкаліпта і целюлози з деревини осики складають відповідно 52-58 і 42-48 мас, 95.

Сульфатна целюлоза з деревини евкаліпта має міцність волокон нижчу від целюлози з хвойної деревини, оскільки її волокна є коротшими і міцність окремого волокна в папері є нижчою. Крім того, в композиції волокон целюлози з евкаліпта та осики знаходиться значна кількість широких і коротких тонкостінних судин з великою кількістю пор і капілярів. А тому використання за відповідного співвідношення целюлози з евкаліпта та целюлози 3 осики повинне сприяти отриманню паперового полотна (паперу) з підвищеною капілярною всмоктувальною здатністю, що є важливою споживчою та експлуатаційною властивістю даного паперу та виробів з нього.

Введення волокон целюлози з евкаліпта та целюлози з осики за невисокого ступеня помелу дозволяє отримати папір з рівномірною і зімкнутою структурою, підвищеними пористістю, пухкістю і вбирною здатністю, але такий папір має низьку механічну міцність. Отримання паперу бо високої вбирної здатності за достатньо високого рівня механічної міцності досягається за умови використання правильного співвідношення і поєднання властивостей коротких волокон целюлози з деревини з евкаліпта та осики з довговолокнистими целюлозними волокнами з хвойної деревини.

Протягом останніх десятиліть значна увага приділяється розробленню спеціальних речовин, хімічних сполук і матеріалів для надання паперу або картону міцності як у сухому, так і вологому стані. Як результат науково-дослідних робіт отримано полівінілспиртове волокно, яке застосовують для підвищення міцності паперу.

Полівінілспиртове волокно є синтетичним волокном, продуктом лужного омилення полівінілацетату, характеризується високими показниками відносного розривного навантаження, стійкістю до дії світла і старіння, відносного видовження, гігроскопічністю, стійкістю до дії кислот, лугів і органічних розчинників, збереження початкової міцності у вологому стані.

Відомий спосіб виробництва крепованого паперу, який описано в патенті України 29561 кл. ран 27/00, 021Н 17/33 опубл. 15.11.2000р. бюл.Меб, згідно з яким для підвищення механічної міцності і капілярного всмоктування використовують склад для крепування на основі поліамідної смоли, модифікованої епіхлоргідрином, рослинної олії, продукту взаємодії бутилату калію і оксиду пропілену.

Однак, слід зазначити, що запропонований спосіб покращення механічної міцності та вбирної здатності, є складним щодо його технологічного здійснення, викликає труднощі під час сушіння паперового полотна (утворення клейких плям на поверхні сушильного циліндру) та під час крепування, що призводить до нерівномірності властивостей по ширині паперу. Крім того, зазначена технологія призводить до зростання вартості паперу, виготовленого з її використанням.

В іншому патенті ВО 2432427 С2 Способ изготовления многослойного волокнистого материала обубл. 27.10.2011, Бюл Ме30. Спосіб передбачає виготовлення багатошарового картону, головним чином для пакувальної галузі з використанням довго- і коротко волокнистих целюлозних волокон. Для отримання яких використовують процес фракціонування волокнистої маси і розділення її на фракції за розмірами. Метою даної корисної моделі є підвищення механічних показників картону і максимальне використання целюлози листяних порід деревини.

Зо В даній роботі використовують коротко волокнисту целюлозу з деревини евкаліпта, целюлозу з деревини берези, акації або їхні суміші з будь-яких двох порід деревини.

Відомий також винахід ВО 2266139 С2 "Распределительньй слой с улучшенньім переносом жидкости в удерживающий слой" на волокнистий матеріал дво- або більше шаровий, що має абсорбуючий шар, який містить облагороджену суміш зшитих целюлозних волокон і незшитих целюлозних волокон за співвідношення 85 95 і 15 95 відповідно і призначений для вбирання рідини. Такий шар має масу 1 м: від 90 до 180 г. В одному з варіантів абсорбуючого шару до складу вводять до 8 95 целюлози евкаліпта, 7 956 від маси волокон південної сосни і 85 95 від маси зшитих целюлозних волокон. Зшиті целюлозні волокна це волокна з хімічними поперечними зв'язками між волокнами.

В зазначених патентах волокна целюлози евкаліпта використовують в шарових видах картону та матеріалах для покращення їхньої механічної міцності та сорбуючої здатності. Однак ці матеріали мають високу товщину і масу площею 1 м, а вміст волокон целюлози евкаліпта в адсорбуючому шарі становить 8 95.

Близьким аналогом нами обрано відомий папір вбирний підвищеної механічної міцності та пухкості (патент на корисну модель Мо 75427 від 26.11.2012 р.), у якому отримання паперу з підвищеними показниками вбирної здатності, механічної міцності та пухкості вирішується використанням композиції на основі біленої целюлози, що містить суміш сульфітної та сульфатної целюлози з хвойної деревини за співвідношення 60:40 відповідно, і волокон целюлози з листяної деревини.

За сумісного розмелювання сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини і сульфітної біленої целюлози з хвойної деревини за співвідношення, мас. 905: 40:60 відповідно, отримували волокна з довжиною 1,9-2,1 мм (фракція І), а сульфатної біленої целюлози з листяної деревини отримували довжину волокон 0,8-1,1 мм (фракція ІІ). Отримані на основі сульфатної і сульфітної біленої целюлози з хвойної деревини та сульфатної біленої целюлози з листяної деревини волокнисті маси (паперові маси) змішували за відповідного співвідношення, а з отриманої композиції виливали звичайним способом паперове полотно.

Недоліком даної корисної моделі є складність в забезпеченні та контролюванні розмірів целюлозних волокон сульфатних і сульфітних видів целюлози з хвойної деревини та сульфатної з листяної деревини, що звичайно призводить до зростання собівартості 60 виробництва паперу та ціни готового виробу.

Відомо, що матеріали на основі целюлозних волокон мають недостатню початкову (природну) вологоміцність, тому для її підвищення вводять до композиції зв'язувальні речовини, які сприяють їхньому зв'язуванню і склеюванню волокон між собою.

Відомий папір санітарно-побутового призначення, виготовлений з таким співвідношенням волокнистих компонентів, мас. 95: целюлоза з хвойних порід деревини (76,8), сульфатна білена целюлоза з листяних порід деревини (23,2). Під час виготовлення відомого паперу до композиції вводилася поліамідна смола, модифікована епіхлоргідрином, за розрахунку 1-2 кг на 1 т від абсолютно сухого волокна. Відомо також, що такий папір містить волокнисті компоненти за спільного розмелювання до ступеня помелу 23-25"ШР (Горбушин В.А. Производство санитарно-бнітовьїх видов бумаги. - М.: Лесная промьішленность. - 1986.).

Згаданий папір взято нами за прототип, як найбільш близький за призначенням та технічною сутністю. В папері за прототипом вміст листяної целюлози є незначним, всього 23,2 мас. 95, а ступінь помелу композиції целюлози становить 23-25"ШР. Папір виготовлений за прототипом характеризується підвищеною механічною міцністю, однак всмоктувальна здатність його є незначною, оскільки незначний вміст в ньому листяної целюлози, пухкість такого паперу також є невисокою.

А тому з метою зниження негативного впливу зазначених недоліків, нами запропоновано композицію на основі сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини та суміші сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта та целюлози з деревини осики, їхнього співвідношення, а також запропоновано роздільне розмелювання сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини та окремо суміші сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта та целюлози з деревини осики до отримання різної довжини волокон, що є важливим для одержання макропористої структури та забезпечує високий рівень вбирної здатності, пухкості і механічної міцності, виготовленого з цих волокон паперу.

Корисна модель ілюструється такими прикладами. Зразки паперу згідно з корисною моделлю виготовляли таким чином: волокна сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини розмелювали до ступеня помелу 29-36"ШР (фракція І), суміш волокон целюлози з деревини евкаліпта і целюлози з деревини осики за співвідношення мас.90о: 55 і 45 відповідно, розмелювали спільно до ступеня помелу 17-23"ШР (фракція ІІ); отримані фракції целюлозного

Зо волокна змішували між собою за співвідношення, мас. У: фракція І: фракція 1І-52-58: 42-48 відповідно. Як зміцнюючу речовину до волокнистої суспензії вводили полівінілспиртове волокно (ПВС) за масової частки 0,22-0,28 95 від абсолютно сухого волокна.

З отриманої паперової маси відомим способом (формування паперового полотна, його крепування до ступеня крепування 9 95 і сушіння) виготовляли зразки паперу масою площі 1 ме 32 г, які випробували за показниками щільності, механічної міцності (руйнівне зусилля в машинному напрямку в сухому та вологому станах), вологоміцності, капілярного всмоктування в середньому за двома напрямками протягом 10 хв та пухкості. Також у процесі досліджень контролювали показник білості, що обумовлює естетичні властивості готового паперу та виробів з нього.

Приклад 1. Сульфатну целюлозу з хвойної деревини розмелювали до 36"ШР (фракція І), суміш з волокон сульфатної листяної целюлози з евкаліпта та целюлози з осики - до ступеня помелу 17"ШР (фракція ІІ). Отримані фракції змішували між собою за співвідношення, мас. 9о: фракція І:фракція 1І-52:48. До волокнистої суспензії додавали ПВС за масової частки 0,22 95 від абсолютно сухого волокна.

Приклад 2. Сульфатну целюлозу з хвойної деревини розмелювали до 34"ШР (фракція І), суміш з волокон сульфатної листяної целюлози з евкаліпта та осики - до ступеня помелу 19"ШР (фракція І). Отримані фракції змішували між собою за співвідношення, мас. 95: фракція

І фракція 1І-54:46. До волокнистої суспензії додавали ПВС за масової частки 0,24 965 від абсолютно сухого волокна.

Приклад 3. Сульфатну целюлозу з хвойної деревини розмелювали до 32"ШР (фракція І), суміш з волокон сульфатної листяної целюлози з евкаліпта та осики - до ступеня помелу 21"ШР (фракція ІІ). Отримані фракції змішували між собою за співвідношення, мас. Ус: фракція

І фракція 1І-56:44. До волокнистої суспензії додавали ПВС за масової частки 0,26 95 від абсолютно сухого волокна.

Приклад 4. Сульфатну целюлозу з хвойної деревини розмелювали до 29"ШР (фракція І), суміш з волокон сульфатної листяної целюлози з евкаліпта та осики - до ступеня помелу 23"ШР (фракція ІІ). Отримані фракції змішували між собою за співвідношення, мас. Ус: фракція

І фракція 1І-58:42. До волокнистої суспензії додавали ПВС за масової частки 0,28 95 від абсолютно сухого волокна.

Приклад 5. Сульфатну целюлозу з хвойної деревини розмелювали до 29"ШР (фракція І), суміш з волокон сульфатної листяної целюлози з евкаліпта та осики -до ступеня помелу 23"ШР (фракція ІІ). Отримані фракції змішували між собою за співвідношення, мас. Ус: фракція

І фракція 1І-60:40. До волокнистої суспензії додавали ПВС за масової частки 0,28 95 від абсолютно сухого волокна.

Приклад 6 (аналог). Папір виготовляли з волокнистої композиції, що містила сульфатну білену целюлозу з хвойної деревини і сульфатну білену целюлозу з листяної деревини (ЦЛД) за співвідношення, мас.бо 76,8-23,2 відповідно за спільного розмелювання до 24"ШР. До отриманої композиції паперової маси вводили аміноепіхлоргідринову смолу (ПАХ) з розрахунку 1,5 кг/ т від абсолютно сухого волокна. З отриманої паперової маси відомим способом, аналогічно і згідно з заявкою виготовляли зразки паперу масою 32 г/м: і крепували до ступеня крепування 9 95.

Отримані зразки згідно з корисною моделлю (приклади 1-5) і аналогом (б) випробували за однакових умов, а результати випробувань наведено в таблиці. роя композиція паперової Значення показників паперу маси, мас. дь Масова частка --

Варіант |(С ітна Суміш полівініл- зусилля Капі. е (приклад) нена, волокон спиртового, 2. машинному Волого- всмоктування Я с. целюлоза целюлози волокна, 95 від Маса 1 ільність, напрямку, Н міцність за двома Пухкість, Білість, з хвойної з леревини а.с.в. МУ, г г/см паперу, 95 напрямами, смуг о деревини евкаліпта сухому |рологом ММ стані стані 1 2 ЇЇ з | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | о | мч | т: 1 1 52 | 48 | 022 | 319 | 0252 | 54 | 036 | 66 | 34 | 397 | 85 з | 56 | 44 | 026 | 320 | 0253 | 62 | 061 | 98 | 36 | 395 | 85 5 | 60 | 40 | 028 | 320 | 0254 | бу | 068 | 101 | 37 | 393 | 85 жен | тв ее пат | ев | аю | ве| сю ве | 2 | зв | в

Папір, який пропонується, характеризується достатньо високою міцністю як у сухому, такі у вологому станах, за зниженої маси 1 мг паперу, що є безсумнівною перевагою у виробництві виробів санітарно-гігієнічного призначення або інших матеріалів, особливо багатошарових.

Знижена маса площі 1 ме паперу дає можливість виготовляти вироби та матеріали з декількома прошарками і саме за рахунок цього підвищувати їхні м'якість і міцнісні властивості за різних впливів, умов використання та значним зростанням всмоктувальної здатності.

Як свідчать результати виконаних досліджень, зразки паперу, що виготовлені у відповідності з заявкою на корисну модель, характеризуються високим рівнем показників механічної міцності та вологоміцності, вбирної здатності, пухкості, що забезпечується, на нашу думку, оптимальним вибором волокнистої композиції з целюлозних волокон сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини та суміші сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта та целюлози з деревини осики і полівінілспиртового волокна, що і сприяє утворенню необхідної макропористої структури виготовленого з них паперу. Отримана макропориста структура паперу згідно з заявкою

Зо забезпечує досягнення високої пухкості, що є також непрямою характеристикою важливих показників вбирних видів паперу, а саме: повітропроникності, всмоктувальної здатності, а наявність в композиції довгих волокон сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини та полівінілспиртового волокна дає змогу підвищити і забезпечити механічну міцність паперу на достатньо високому рівні, в тому числі його вологоміцність.

Разом з тим слід зазначити, що використання сульфатної біленої целюлози понад 58 95 не призводить до покращення показників якості розробленого паперу, зумовлює зростання його собівартості, а, відповідно є недоцільним.

Папір, що виготовлений за аналогом, з використанням суміші сульфатної целюлози з хвойної і традиційної листяної деревини (берези, бука, осики), має також достатньо високий рівень механічної міцності і вологоміцності, однак є більш жорстким, менш еластичним, про що свідчить знижений рівень показників пухкості (м'якості) та вбирної здатності. Це є важливим для вбирних видів паперу і виробів з них, і не забезпечує, як показали наші дослідження, суттєвого зростання вбирної здатності та пухкості.

Кращі результати досліджуваних характеристик паперу згідно з заявкою досягаються за відносно невисокого вмісту волокон целюлози з хвойної деревини (до 60 95), які мають більшу вартість у порівнянні з іншими целюлозними волокнами в композиції, а відповідно, це (с;

сприятиме зниженню собівартості вбирного паперу з високим комплексом таких властивостей як капілярне всмоктування, пухкість та механічна міцність.

Папір і вироби з нього можуть використовуватись без руйнування під час намокання та зминання у вологому стані або для видалення залишків вологи, наприклад, або бруду з різних поверхонь.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

   Спосіб виготовлення вбирного паперу, що являє собою пористий волокнистий матеріал, який включає процеси розбивання і розмелювання целюлози сульфатної біленої з хвойної та листяної деревини, з одержанням волокнистої суспензії, введення до неї зміцнюючої речовини,

   формування паперового полотна, його крепування і сушіння, який відрізняється тим, що волокна сульфатної біленої целюлози з хвойної деревини розмелюють до ступеня помелу 29-

   36"ШР (фракція І), як сульфатну білену целюлозу з листяної деревини використовують суміш волокон сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта і волокон сульфатної біленої целюлози з деревини осики за співвідношення, мас. 9 55 і 45 відповідно, яку розмелюють спільно до ступеня помелу 17-23"ШР (фракція ІІ); отримані фракції целюлозного волокна змішують між собою перед формуванням паперового полотна за співвідношення, мас. 9о:

   целюлоза сульфатна білена з хвойної деревини 52-58 суміш сульфатної біленої целюлози з деревини евкаліпта і сульфатної біленої целюлози з деревини осики

   42-48,

   а як зміцнюючу речовину до волокнистої суспензії вводять полівінілспиртове волокно за масової частки 0,22-0,28 95 від абсолютно сухого волокна.