UA130835U - Спосіб визначення прохідності органів травної системи - Google Patents

Спосіб визначення прохідності органів травної системи Download PDF

Info

Publication number
UA130835U
UA130835U UAU201807130U UAU201807130U UA130835U UA 130835 U UA130835 U UA 130835U UA U201807130 U UAU201807130 U UA U201807130U UA U201807130 U UAU201807130 U UA U201807130U UA 130835 U UA130835 U UA 130835U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
patency
digestive system
visualization
body weight
indocyanine green
Prior art date
Application number
UAU201807130U
Other languages
English (en)
Inventor
Андрій Володимирович Малиновський
Марина Миколаївна Майоренко
Original Assignee
Одеський Національний Медичний Університет
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Одеський Національний Медичний Університет filed Critical Одеський Національний Медичний Університет
Priority to UAU201807130U priority Critical patent/UA130835U/uk
Publication of UA130835U publication Critical patent/UA130835U/uk

Links

Landscapes

  • Investigating, Analyzing Materials By Fluorescence Or Luminescence (AREA)

Abstract

Спосіб визначення прохідності органів травної системи з використанням візуалізації її просвітів полягає у тому, що за 30-40 хвилин до початку операції проводять лапараскопічну флуоресценцію шляхом внутрішньовенного введення індоціаніну зеленого в дозі 2,3-3,0 мг на 1 кг маси тіла. Після цього протягом 0,5-4,0 годин виконують огляд початкових відділів травної системи у спектрі світла, близькому до інфрачервоного, і при наявності візуалізації флуоресцентного світла в порожній кишці констатують прохідність жовчовивідної системи.

Description

Корисна модель належить до області медицини, а саме ендоскопічної і променевої діагностики, і може бути застосована для визначення прохідності органів травної системи.
На даний час питання визначення прохідності органів травної системи є вкрай актуальним і потребує чіткої її візуалізації для вибору тактики подальшого оперативного втручання і зниження ризику післяопераційних ускладнень.
Відома методика, в якій для визначення прохідності позапечінкових жовчних проток використовують інтраопераційну холангіографію шляхом введення контрастної речовини з використанням катетеризації міхурової протоки або жовчного міхура, що являється найбільш технічно зручним і досить інформативним |11.
Однак, ця методика має наступні недоліки: рентгенівське опромінення пацієнта та медичного персоналу, міграція дрібних конкрементів у загальну жовчну протоку.
Найбільш близьким до заявленого рішення є розробка візуалізації прохідності позапечінкових жовчних проток шляхом флуоресцентної холангіографії (ФХ), яка забезпечує достатню точність та технічну зручність у застосуванні (21.
Однак для визначення прохідності органів травної системи (сегменти печінки, метастази печінки, лімфатичні судини та регіонарні лімфовузли шлунку, кишечника, молочної залози, жіночих статевих органів) застосування ФХ не відоме.
В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу визначення прохідності травної системи шляхом застосування до початку операції лапароскопічної флуоресценції із введенням флуоресцуючого препарату, що дозволить з високим ступенем вірогідності визначати прохідність органів травної системи.
Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, за 30-40 хвилин до початку операції проводять лапароскопічну флуоресценцію шляхом внутрішньовенного введення Індоціаніну зеленого в дозі 2,3-3,0 мг на 1 кг маси тіла, після чого протягом 0,5-4,0 годин виконують огляд початкових відділів травної системи у спектрі світла, близькому до інфрачервоного, і при наявності візуалізації флуоресцентного світла в порожній кишці констатують прохідність жовчовивідної системи.
Спосіб виконується наступним чином.
Для виконання ФХ застосовують систему у складі лапароскопічної стійки та
Зо флуоресціюючий агент. Флуоресцентна холангіографія дозволяє достовірно візуалізувати елементи травної системи.
За 30-40 хвилин перед операцією проводять лапароскопічну флуоресценцію шляхом внутрішньовенного введення індоціаніну зеленого у дозі 2,3-3,0 мг на 1 кг маси тіла. Через 30-40 хвилин після введення флуоресцуючого препарату відбувається накопичення його у печінці, надалі, разом із жовчю препарат виділяється у позапечінкові жовчні протоки. Через 25-30 хв. досягається флуоресценція лімфовузлів, що дозволяє вибрати об'єм лімфодисекції. Під час інтраопераційного введення індоціаніну зеленого через 2-3 хв. з'являється можливість візуалізувати артеріальні судини брижі, ступінь накопичення препарату стінкою кишечника, що дозволяє оцінювати кровопостачання анастомозів при резекціях кишки. Далі, протягом 0,5-4,0 годин виконують огляд початкових відділів травної системи (шлунок, 12-пала кишка, гепатобіліарна система) у спектрі світла, близькому до інфрачервоного, і при наявності візуалізації флуоресцентного світла в порожній кишці визначають прохідність жовчовивідної системи.
Заявленим способом діагностовано 10 пацієнтів з різноманітними патологіями прохідності органів травної системи. Всі вони прооперовані з позитивним результатом, без післяопераційних ускладнень як ранніх, так і віддалених, з рекомендацією подальшого динамічного спостереження.
Заявлений спосіб пояснюється наступними прикладами: 1. Пацієнтка К., 49 років, була прийнята зі скаргами на болі у правій підреберній області, відчуття важкості в епігастральній області, з клінікою транзиторного холедохолітіазу (іктеричність склер та шкірних покривів тиждень тому, яка самостійно невелювалась через кілька днів). За даними лабораторно-інструментальних досліджень рівень загального білірубіну - 27 мкмоль/л; діаметр холедоха за даними УЗД 12 мм.
Хворій за 30 хв. до операції було проведено лапароскопічну флуоресценцію шляхом внутрішньовенного введення індоціаніну зеленого у дозі 2,3 мг на 1 кг маси тіла (маса тіла 76 кг). Через 30 хв. під час інтраопераційного огляду у спектрі світла, близькому до інфрачервоного, були візуалізовані загальна печінкова протока, загальна жовчна протока, міхурова протока, початкові відділи порожнього кишечника. Після огляду виявлено заповнення просвіту кишки індоціаніном зеленим, таким чином достовірно встановлена прохідність термінального відділу загальної жовчної протоки, що виявило відсутність показань до інтраопераційної ревізії холедоха та його дренування. 2. Пацієнт М., 82 роки, був прийнятий зі скаргами на пожовтіння кожних покривів та склер, зниження маси тіла за останні декілька місяців на 10 кг, відсутність апетиту, періодичний біль у правому підребер'ї. За даними КТ органів черевної порожнини - ознаки рака позапечінкових жовчних проток. Пацієнту за 40 хв перед оперативним втручанням, внутрішньовенно введений індоціанін зелений в дозі 3,0 мг на 1 кг маси тіла (маса тіла 80 кг). Під час інтраопераційного огляду в спектрі світла, близькому до інфрачервоного, в міхуровій протоці флуоресцуючого препарату не виявлено ні після введення індоціаніну зеленого, ні через годину опісля.
Також, флуоресцуючого препарату не виявлено і при огляді початкових відділів порожньої кишки. В цьому випадку достовірно доведено відсутність надходження жовчі із печінки до позапечінкових жовчних проток, а також зниження жовчоутворення.
Таким чином, у порівнянні з прототипом запропоноване технічне рішення, за рахунок оригінального підходу до діагностики з застосуванням лапароскопічної флуоресценції, дозволяє уникнути недоліків, які притаманні найближчому аналогу, також, з високим ступенем точності визначити прохідність органів травної системи, що сприяє вірогідно вибрати тактику подальшого оперативного втручання, крім того, дозволяє знизити ризик виникнення післяопераційних ускладнень.
Джерела інформації: 1. М. Еїкегптапп, К. 5іедеї, І. Вгоедег5, С. Ю7їгі еї. аЇ. Ргемепіп апа ігєаїтепі ої Біїє дисі іпішпе5 адигіпо Іарагозсоріс сПпоІесузіесіоту: їйе сіїпіса! ргасіїсе диїдейпеб5 ої Ше Еигореап
Аввосіайоп ог Епдозсоріс Зигдегу (ЕАЕ5) //5игу Епдовзс. - 2012. - 26:3003-3039. БОЇ 10.1007/500464-012-2511-1/. 2. Малиновський А.В., Майоренко М.Н. Первьй оопьт применения флуоресцентной холангиографии для оценки проходимости внепеченочньїх желчньїх протоков //Хірургія України. - 2018. - Мо 1. - б. 40-45. ІЗ5М 2521-697Х.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ
    Зо Спосіб визначення прохідності органів травної системи з використанням візуалізації її просвітів, який відрізняється тим, що за 30-40 хвилин до початку операції проводять лапараскопічну флуоресценцію шляхом внутрішньовенного введення індоціаніну зеленого в дозі 2,3-3,0 мг на 1 кг маси тіла, після чого протягом 0,5-4,0 годин виконують огляд початкових відділів травної системи у спектрі світла, близькому до інфрачервоного, і при наявності візуалізації флуоресцентного світла в порожній кишці констатують прохідність жовчовивідної системи.
UAU201807130U 2018-06-25 2018-06-25 Спосіб визначення прохідності органів травної системи UA130835U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201807130U UA130835U (uk) 2018-06-25 2018-06-25 Спосіб визначення прохідності органів травної системи

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201807130U UA130835U (uk) 2018-06-25 2018-06-25 Спосіб визначення прохідності органів травної системи

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA130835U true UA130835U (uk) 2018-12-26

Family

ID=65514965

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201807130U UA130835U (uk) 2018-06-25 2018-06-25 Спосіб визначення прохідності органів травної системи

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA130835U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Chen et al. The sphincter of O’Beirne–part 1: Study of 18 normal subjects
UA130835U (uk) Спосіб визначення прохідності органів травної системи
Balani et al. Perforated Littre’s hernia diagnosed on imaging: case report and review of literature
Horvath et al. Free jejunal flap esophagoplasty for ischemic colon conduit replacement
Rapp et al. Diffuse esophageal leiomyomatosis: a case report with surgical correlation
Lu et al. Application of laparoscopic modified Bacon operation in patients with low rectal cancer and analysis of the changes in anal function: A retrospective single-center study
Sharma Visualising the digestive tract: Endoscopy
Campos et al. Sonographic morphometry of the liver and biliary tract in porcine models submitted to experimental biliary obstruction
Sheiner et al. Gas in the portal vein: a report of two cases
Farmer et al. True and false large bowel obstruction
Lough et al. Internal Hernia into Treves' Field Pouch report of two cases and review of literature
RU1607112C (ru) Способ диагностики рака ободочной кишки
Nari et al. Is the anatomical sequence of gastric and biliary anastomosis in the pancreatoduodenectomy reconstruction the cause of an increase in the incidence of cholangitis? a technical variant presentation and initial results
RU2396906C1 (ru) Способ ранней диагностики острой кишечной непроходимости
Alkhateeb et al. Huge biloma after endoscopic retrograde cholangiopancreatography and endoscopic biliary sphincterotomy
Ritter Aortography
Badak et al. Giant relapse sigmoid volvulus: case report
Wolski et al. Congenital peritoneal encapsulation–A cause of intestinal strangulation in a child
RU2692958C1 (ru) Способ определения внутрипросветного давления в толстой кишке при проведении компьютерной томографии с контрастированием у больных с воспалительными осложнениями дивертикулярной болезни
Giaracuni et al. Minimally invasive treatment of congenital peritoneal encapsulation: a case report
RU2704474C1 (ru) Способ комплексного мини-инвазивного лечения механической желтухи, холангита, внутрипеченочных абсцессов опухолевого генеза с применением локальной и системной фотодинамической терапии
Vasu A study of management of large bowel obstruction in a tertiary care centre
RU2470599C1 (ru) Способ двухэтапного лечения осложненного рака ободочной кишки
Gay Jr Radiologic Demonstration of an Invaginated Intussuscepted Meckel's Diverliculum
Das et al. A case report of spontaneous biliary peritonitis with accessory liver lobe: rare presentation of a rare pathology