UA128180C2

UA128180C2 - Спосіб лікування гострих порушень мозкового кровообігу та хронічних порушень мозкового кровообігу у людини

Info

Publication number: UA128180C2
Application number: UAA202204170A
Authority: UA
Inventors: Микола Іванович Гуменюк
Original assignee: Товариство З Обмеженою Відповідальністю "Медичний Центр "М.Т.К."
Priority date: 2020-07-24
Filing date: 2020-07-24
Publication date: 2024-04-24

Abstract

Винахід стосується способу лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу у людини, яка страждає гострими порушеннями мозкового кровообігу, хронічними порушеннями мозкового кровообігу, в якому згаданій людині вводять фармацевтичну композицію, яка має таку лікарську форму як оральний розчин та яка містить як активні компоненти аргініну аспартат та левокарнітин, і містить такі допоміжні компоненти як вода, коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач і консервант, причому як коригент рН, який є підкислювачем, містить яблучну кислоту, як підсолоджувач містить сахаринат натрію, як консервант містить метилпарагідроксибензоат та/або пропілпарагідроксибензоат, у визначеному співвідношенні компонентів, при цьому фармацевтична композиція має рН розчину 5-6,5, причому фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є ефективною для лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу.

Description

фармацевтичну композицію, яка має таку лікарську форму як оральний розчин та яка містить як активні компоненти аргініну аспартат та левокарнітин, і містить такі допоміжні компоненти як вода, коригент рнН, який є підкислювачем, підсолоджувач і консервант, причому як коригент рн, який є підкислювачем, містить яблучну кислоту, як підсолоджувач містить сахаринат натрію, як консервант містить метилпарагідроксибензоат та/або пропілпарагідроксибензоат, у визначеному співвідношенні компонентів, при цьому фармацевтична композиція має рн розчину 5-6,5, причому фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є ефективною для лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу.

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ

Технічне рішення належить до галузі медицини, а саме до способів профілактики і лікування захворювань різної етіології зокрема гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

До гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу належать, зокрема, гостра форма або хронічна форма недостатності мозкового кровообігу.

Гостра форма або хронічна форма недостатності мозкового кровообігу - це результат процесу прогресуючої недостатності кровопостачання головного мозку, яке призводить до розвитку множинних дрібновогнищевих некрозів мозкової тканини і поступового порушення функцій головного мозку. Основними причинами, які обумовлюють виникнення і розвиток хронічної недостатності мозкового кровообігу, є - артеріальна гіпертонія та атеросклероз, залежно від цього виділяють гіпертонічну та атеросклеротичну енцефалопатію.

Атеросклероз - хронічне захворювання артерій, що виникає внаслідок порушення ліпідного і білкового обміну і супроводжується відкладенням різних фракцій холестеринів і білків в судинах у вигляді бляшок, з подальшим розростанням на них сполучної тканини (склероз), і кальцинозом (відкладенням кальцію), що приводять до деформації судини і звуження просвіту судини, іноді аж до обтурації (закупорки судини). Атеросклероз призводить до органного та/або загального розладу кровообігу. Залежно від ступеня атеросклерозу і його локалізації в судинній системі формуються певні клінічні прояви, частина з яких виділяється в окремі синдроми і навіть нозологічні форми. Чинники, які призводять до атеросклерозу, поділяють на ендогенні (спадковість, стать, вік) і екзогенні (інтоксикація, артеріальна гіпертензія, хвороби обміну, переїдання тощо). До такого порушення можуть привести наступні чинники: - вік; - генетична схильність; - харчування з підвищеним вмістом холестерину; - малорухомий спосіб життя; - надмірна маса тіла; - хронічні захворювання, наприклад артеріальна гіпертензія і цукровий діабет;

Зо - часті психоемоційні навантаження.

У патогенезі атеросклерозу провідна роль належить порушенням ліпідного обміну та білкового обміну. Важливим чинником є якісний склад жиру, що надходить до організму, та склад їжі. Етерифікація холестерину ненасиченими жирними кислотами (лінолевою, ліноленовою, арахідоновою), які містяться в оліях або риб'ячому жирі, спричиняє появу важкорозчинних холестерин-естерів, які легксо випадають з розчину крові. Останнім часом у розвитку атеросклерозу важливе значення надають зміні співвідношення у крові різноманітних компонентів системи так званих ліпопротеїдів (жиро-білкові комплекси, які складаються переважно з холестерино-білююових мас, тобто жирових речовин, зв'язаних з білками). Саме утворені жиро-білкові комплекси, які виникають та відкладаються в інтимі судин, на ранніх стадіях хвороби можна побачити за допомогою світлової мікроскопії. Відкладення в інтимі аорти і великих артерій видно у вигляді плям і смуг.

Атеросклероз судин головного мозку (інша назва церебральний атеросклероз) - патологічний процес, що характеризується відкладенням бляшок (які називають атеросклеротичні бляшки) на стінках великих судин головного мозку, з подальшим їх розростанням і заміщенням сполучною тканиною. Відбувається поступове звуження просвіту судин головного мозку і формування недостатності кровопостачання. Найчастіше відбувається ураження внутрішньої і зовнішньої сонних артерій. Причина цього стану криється в порушенні ліпідного обміну та білкового обміну. Атеросклеротичні бляшки виявляються вже у молодих людей у віці 20 років, але найбільша поширеність захворювання відзначається у осіб в зрілому віці - 50 та більше років, причому частіше у чоловіків; ніж у жінок. Висока поширеність цього захворювання серед населення асоціює його навіть з одним з проявів старіння організму.

Клінічні ознаки захворювання проявляються не відразу. Це відбувається через довгий час після того, як почав відкладатися холестерин. Симптоми з'являються після звуження просвіту артерій і капілярів головного мозку настільки, що до органів стало надходити на 15 95 і більше менше крові.

Симптоматика атеросклерозу судин головного мозку включає певні симптоми, пов'язані із скаргами пацієнтів, які при сильному прояві значно знижують якість життя людини: проблеми зі сном: безсоння, тривожні сновидіння, важкий підйом і проблеми з повторними засипаннями; зниження чутливості тіла; головні болі, що часто повторюються; зміна ходи і порушення бо координації; проблеми із зором, шум у вухах; емоційні зміни - поява дратівливості, депресії,

плаксивості, почуття тривоги; приливи жару і пітливість обличчя; швидка стомлюваність, постійна слабкість і неуважність; тремтіння підборіддя і кінцівок; проблеми або порушення пам'яті, проблеми з короткостроковою пам'яттю.

Лікування при такому захворюванні спрямоване на те, щоб відновилися обмінні процеси, а шкідливий холестерин більше не осідав на стінках судин. При цьому також приділяється увага тому, щоб відновити кровообіг і нормалізувати живлення тканин головного мозку. Лікування є комплексним, і включає коригування способу життя та медикаментозну терапію. Коригування способу життя включає: вибір дієти із оомеженням надходження ліпідів до організму, відмову від шкідливих звичок, збільшення фізичної активності, уникнення стресів та зниження рівня психоемоційного навантаження. Спрямованість медикаментозної терапії полягає у використанні гіполіпідемічних засобів, антитромбоцитарних, гіпотензивних і антиоксидантних препаратів, засобів для поліпшення мікроциркуляції, і симптоматичної терапії. Медикаментозна терапія, як правило, здійснюється дуже тривало і залежить від стадії захворювання.

У публікації із назвою "Церебральньй атеросклероз" на веб-сторінці з адресою перз://дізеазе5. тедеІетепі.сот/аізеазе/церебральньй-атеросклероз/12935 описано, що для лікування атеросклерозу судин головного мозку використовують комплексну терапію, що включає застосування лікарських засобів на основі статинів - ловастатину (добова доза від 20 до 80 мг), правастатину (добова доза від 20 до 80 мг), та застосування антиагрегантів, наприклад, ацетилсаліцилової кислоти (добова доза від 50 до 100 мгГг).

Ішемія - це тимчасова дисфункція або стійке ушкодження тканини органу або всього органу внаслідок місцевого зниження кровопостачання, яке обумовлене судинним чинником (звуженням або повною обтурацією просвіту артерії). Наслідки ішемії залежать від міри і швидкості зниження параметрів кровотоку, тривалості ішемії, чутливості тканин до гіпоксії, загального стану організму. Найчутливішими до ішемії є органи центральної нервової системи і міокард, тканина нирок. Ішемія відрізняється від гіпоксії, яка є станом кисневого голодування тканини органу внаслідок порушень зовнішнього і внутрішнього (тканинного, клітинного) дихання. Ішемія характеризується відносною або абсолютною недостатністю кровопостачання, що проявляється як локальною тканинною гіпоксією, так і порушеннями метаболізму внаслідок недостатнього надходження поживних речовин. Ішемія є динамічним, і, як правило, потенційно

Зо оборотним процесом. Вірогідність ішемічного некрозу (інфаркту) тканини органу безпосередньо залежить від тривалості і міри зниження локального кровотоку.

Хронічна ішемія головного мозку це повільно прогресуюча дисфункція головного мозку, що виникла внаслідок дифузного або дрібно осередкового ушкодження мозкової тканини в умовах тривало існуючої недостатності церебрального кровопостачання. У такому клінічному протоколі як "КЛИЛИЧЕСКИЙ ПРОТОКОЛ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОЙ ИШЕМИИ

МОЗГА", рекомендован Зкспертньмм советом РГП на ПХВ "Республиканский центр развития здравоохранения" Министерства здравоохранения и социального развития Республики

Казахстан от "30" ноября 2015 года Протоколом Ме18, вказано, що для лікування хронічної ішемії головного мозку застосовують комплексну терапію, яка включає в себе: антиагреганти - лікарські засоби, які знижують здатність крові згущуватися і покращують реологічні властивості крові за рахунок попередження агрегації еритроцитів і тромбоцитів; антиоксиданти і антигіпоксанти - лікарські засоби, які зв'язують вільні радикали, уповільнюють процеси окиснення, підвищують стійкість організму до кисневої недостатності, впливають на внутрішньоклітинні окисно-відновні процеси побічно, полегшуючи перехід кисню з крові в тканині, покращуючи кровопостачання головного мозку.

У цьому клінічному протоколі описано застосування магнію сульфату та ацетилсаліцилової кислоти для лікування хронічної ішемії головного мозку різного ступеня.

СУТЬ ТЕХНІЧНОГО РІШЕННЯ

Задачею технічного рішення є удосконалення способу лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу у людини, розширення арсеналу і асортименту лікарських засобів для лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу у людини, підвищення ефективності лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу у людини.

Задача вирішується таким об'єктом технічного рішення, як спосіб лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу у людини, яка страждає гострими порушеннями мозкового кровообігу, хронічними порушеннями мозкового кровообігу, що включає введення згаданій людині фармацевтичної композиції, яка містить як активні компоненти аргініну аспартат та левокарнітин, містить такі допоміжні компоненти, як коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант та воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 240-300 левокарнітин 80-120 коригент рН, який є 25-45 підкислювачем підсолоджувач 0,6-1,0 консервант 1,0-1,5 вода до 1 мл, і фармацевтична композиція має рН розчину 5-6,5, причому фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є ефективною для лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу.

Крім того, за одним із варіантів здійснення об'єкта технічного рішення, фармацевтична композиція містить аргініну аспартат, левокарнітин, коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант, воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 264 левокарнітин 100 коригент рН, який є 35 підкислювачем " підсолоджувач 0,8 консервант 125 вода до 1 мл.

Крім того, за одним із варіантів здійснення об'єкта технічного рішення, фармацевтична композиція містить як коригент рН, який є підкислювачем, яблучну кислоту.

Крім того, за одним із варіантів здійснення об'єкта технічного рішення, фармацевтична композиція містить як підсолоджувач сахаринат натрію.

Крім того, за одним із варіантів здійснення об'єкта технічного рішення, фармацевтична композиція містить як консервант метилпарагідроксибензоат або пропілпарагідроксибензоат або суміш метилпарагідроксибензоату та пропілпарагідроксибензоату.

Крім того, за одним із варіантів здійснення об'єкта технічного рішення, фармацевтична композиція містить як воду воду для ін'єкцій.

Крім того, за одним із варіантів здійснення об'єкта технічного рішення, фармацевтична композиція має щільність 1,1 г/мл, динамічну в'язкість при 20 2С 2,5 сП.

Крім того, за одним із варіантів здійснення об'єкта технічного рішення, введення фармацевтичної композиції здійснюють у складі комплексної терапії гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу.

Крім того, за одним із варіантів здійснення об'єкта технічного рішення, фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є добовою дозою, 20-40 мл.

ВІДОМОСТІ, ЯКІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ТЕХНІЧНОГО РІШЕННЯ

Такий компонент як підсолоджувач коригує смакові властивості фармацевтичної композиції - завдяки наявності у складі фармацевтичної композиції певного співвідношення яблучної кислоти та підсолоджувача досягається приємний для переважної більшості людей смак.

Переважним варіантом є застосування як підсолоджувача такої речовини як сахаринат натрію

Зо (інша назва - сахарин натрію), який приблизно у 500 разів солодший за цукор.

Такий компонент як консервант надає розчину фармацевтичної композиції стабільності. Як консервант може бути використаний метилпарагідроксибензоат та/або пропілпарагідроксибензоат.

Вміст допоміжних речовин підібраний з урахуванням задачі досягнення великої концентрації активних компонентів та задачі досягнення стабільності розчину.

Аргінін у фармацевтиці часто застосовують у формі такої солі як аргініну аспартат, надалі у тексті під терміном "аргінін" буде розумітись саме така форма аргініну як аргініну аспартат.

Фармацевтична композиція за технічним рішенням є прозорим розчином, лікарська форма для застосування - оральний розчин. Спосіб виготовлення фармацевтичної композиції за технічним рішенням показано далі у прикладах 1-20.

Приклад 1

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють шляхом змішування у воді всіх компонентів фармацевтичної композиції.

У реактор з нержавіючої сталі наливають 180 літрів нагрітої до 80 С води для ін'єкцій. У реактор завантажують 0,08 кг метилпарагідроксибензоату і 0,02 кг пропілпарагідроксибензоату, та перемішують до повного розчинення. Потім рідину у реакторі охолоджують до температури

40 "б. Потім у реактор додають 36 кг аргініну аспартату та інтенсивно перемішують протягом певного часу до отримання прозорого розчину. Потім в реактор завантажують 10 кг левокарнітину, і інтенсивно перемішують протягом певного часу до отримання прозорого розчину. Потім в реактор завантажують 0,3 кг яблучної кислоти та перемішують до повного розчинення. Потім у реактор завантажують 0,08 кг сахаринату натрію і перемішують до розчинення компонентів та отримання прозорого розчину. Потім у реактор додають воду для ін'єкцій, доводячи об'єм розчину до 200 літрів. Отриманий розчин охолоджують, насичують азотом до залишкової кількості кисню не більше 300 ррт, після чого розчин фільтрують через мембранний фільтр. Після фільтрації розчин розливають в скляні або полімерні контейнери (пляшки).

Приклад 2

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 С, аргініну аспартат у кількості 36 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучну кислоту у кількості 0,6 кг, сахаринат натрію у кількості 0,13 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг та пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг.

Приклад З

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 36 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучну кислоту у кількості 0,9 кг, сахаринат натрію у кількості 0,18 кг, пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,3 кг.

Приклад 4

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 С, аргініну аспартат у кількості 36 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучну кислоту у кількості 1,2 кг, сахаринат натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг та пропілпарагідроксибензоат у кількості.О,З кг.

Приклад 5

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу,

Зо описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 С, аргініну аспартат у кількості 44 кг та левокарнітин у кількості 10 кг, яблучну кислоту у кількості 0,4. кг, сахаринат натрію у кількості 0,09 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг.

Приклад 6

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 С, аргініну аспартат у кількості 44 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучну кислоту у кількості 0,7 кг, сахаринат натрію у кількості 0,12 кг, пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,2 кг.

Приклад 7

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 С, аргініну аспартат у кількості 44 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучну кислоту у кількості 0,9 кг, сахаринат натрію у кількості 0,17 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,3 кг.

Приклад 8

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 С, аргініну аспартат у кількості 44 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучну кислоту у кількості 1,2 кг, сахаринат натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,3 кг та пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг.

Приклад 9

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 53 кг та левокарнітин у кількості 10 кг, яблучну кислоту у кількості 0,5 кг, сахаринат натрію у кількості 0,1 кг, пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг.

Приклад 10

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 53 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучної кислоти у кількості 0,7 кг, сахаринат натрію у кількості 0,14 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,2 кг.

Приклад 11

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 С, аргініну аспартат у кількості 53 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучну кислоту у кількості 1,0 кг, сахаринат натрію у кількості 0,19 кг, пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,3 кг.

Приклад 12

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 53 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучну кислоту у кількості 1,2 кг, сахаринат натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,4 кг.

Приклад 13

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 С, аргініну аспартат у кількості 58 кг та левокарнітин у кількості 10 кг, яблучну кислоту у кількості 0,6 кг, сахаринат натрію у кількості 0,12 кг, пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг.

Приклад 14

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 58 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучну кислоту у кількості 0,8 кг, сахаринат натрію у кількості 0,16 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,2 кг.

Приклад 15

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 58 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучну кислоту у кількості 1,0 кг, сахаринат натрію у кількості 0,20 кг, пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,3 кг.

Приклад 16

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду температурою 80 гС, аргініну аспартат у кількості 58 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучну кислоту у кількості 1,2 кг, сахаринат натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,4 кг.

Приклад 17

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 64 кг та левокарнітин у кількості 10 кг, яблучну кислоту у кількості 0,7 кг, сахаринат натрію у кількості 0,14 кг, пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг.

Приклад 18

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 64 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучну кислоту у кількості 0,9 кг, сахаринат натрію у кількості 0,18 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,2 кг.

Приклад 19

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 64 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучну кислоту у кількості 1,1 кг, сахаринат натрію у кількості 0,22 кг, пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,3 кг.

Приклад 20

Фармацевтичну композицію за технічним рішенням виготовляють аналогічно до способу, описаного у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 2С, аргініну аспартат у кількості 64 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучну кислоту у кількості 1,2 кг, сахаринат натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоат у кількості 0,4 кг.

Виготовлення фармацевтичної композиції за технічним рішенням можливо також іншими способами.

Для вивчення фармацевтичного ефекту від застосування запропонованої фармацевтичної композиції за технічним рішенням було проведено низку досліджень.

Для вивчення таких властивостей як токсичність та терапевтичний ефект при лікуванні різних захворювань було проведено низку доклінічних та клінічних досліджень. Далі у тексті надано дизайн проведених досліджень та результати проведених досліджень. Фармацевтична композиція, яка є об'єктом технічного рішення, надалі у тексті буде скорочено називатись ФК.

Для вивчення токсичності ФК було проведено наступне дослідження.

Метою дослідження було вивчення параметрів гострої токсичності ФК, розчину для орального застосування, при внутрішньошлунковому введенні щурам обох статей (самцям, самицям).

У завдання дослідження входило: - визначення класу гострої токсичності ФК на щурах обох статей при внутрішньошлунковому введенні; - визначення класу гострої токсичності сухої суміші субстанцій ФК на щурах обох статей при внутрішньошлунковому введенні.

При виявленні летальності розрахувати І Озо ФК, сухої суміші субстанцій.

Методи дослідження: токсикологічні, лабораторні, патоморфологічні і статистичні.

Об'єктом дослідження були: ФК, розчин для орального застосування; плацебо (розчинник); суха суміш субстанцій.

Дослідження проведене відповідно до Методичних рекомендацій по експериментальному (доклінічному) вивченню нових лікарських засобів (2001 р.), Наказом Мо 944 Державні Експертні центри МЗ України, і відповідає вимогам Соойа Гарогаїогу Ргасійсе (СР) - Належної лабораторної практики (НЛП).

Тестовані об'єкти: 1. ФК, розчин для орального застосування. Склад: діючі речовини левокарнітин, Г. - аргініну аспартат. 1 мл розчину містить 100 мг левокарнітину і 264 мг аргініну аспартату. Допоміжні речовини - кислота яблучна, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат (Е218), пропілпарагідроксибензоат (Е216), вода для ін'єкцій. 2. Плацебо (розчинник). Склад: кислота яблучна, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат (Е218), пропілпарагідроксибензоат (Е216), вода для ін'єкцій. 3. Суха суміш субстанцій ФК, розчину для орального застосування. Склад суміші: на 368,8 г, що відповідає 1000 мл ФК у вигляді розчину для орального застосування: діючі речовини: левокарнітин - 100 г, аргініну аспартату - 264 г; допоміжні речовини: кислота яблучна - 3,0 г, сахаринат натрію - 0,8 г, метилпарагідроксибензоат (Е218) - 0,8 г, пропілпарагідроксибензоат (Е216)-02 р.

Акліматизація і утримання тварин.

Зо Тривалість акліматизаційного періоду для тварин склала 14 днів. Впродовж цього періоду проводили щоденний огляд кожної тварини (загальний стан, захворюваність). Перед початком дослідження тварини, що відповідають критеріям включення в дослідження, були розподілені за групами за допомогою методу рандомізації за масою. Тварини, які не відповідали критеріям включення в дослідження, були виключені з експерименту.

Тварин помістили в окремій кімнаті з контрольованими параметрами мікроклімату: температура повітря 20-24 2С, вологість 45-65 95, світловий режим "12 годин день/ніч", в стандартних пластикових клітинах по б голів в кожній. Догляд за тваринами проводився відповідно до документу Науково-методичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю.М. Кожемякін, О.С. Хромов, М.А. Філоненко, Г.А. Сайфетдінова. - К.: Авіцена, 2002. - 156 с.

Тварини мали вільний доступ до води. Для питва використали відстояну водопровідну воду із скляних напувалок. Як корми використали гранульований повнораціонний комбікорм ТМ "ГОРА"(відповідає ТУ.У15.7-2123600159-001: 2007).

З тваринами поводились відповідно до правил "Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, використовуваних для експериментальних і наукових цілей".

Спостереження за тваринами

Впродовж дослідження кожна тварина піддавалася щоденному огляду, який включав оцінку загальної поведінки і стану тварин. Патологічні утворення, що зорово виявляються, підлягали пальпації.

Досліди з вивчення гострої токсичності проводили на нелінійних безпородних білих щурах обох статей масою тіла 20020 г, вік тварин - 13-15 тижнів. Всього в експерименті використані 210 щурів. Усіх тварин поділили на групи по 12 особин (6 самців, 6 самиць). Кожній тварині був присвоєний індивідуальний номер. До початку експерименту тварин нумерували наскрізною нумерацією від 1 до 210. Групи були сформовані методом випадкового відбору з використанням маси тіла як провідної ознаки (розкид за початковою масою між і усередині груп не перевищував 10 95). Дизайн дослідження представлений в таблиці 1.

Таблиця 1

Дизайн дослідження

Мо з/п |Групи тварин Доза ТЗ робочого Груп! мл/кг 1. (Інтактнийконтрольу//-/777777777777717 1111-11-00 | 6 1 6 2. |Негативнийконтроль(розчиннию | 4О0млюг! - | 6 | 6 /

СВО свинини дю

Тест-зразок 15000 | л00 | 6 | 6 / (суха суміш субстанцій, які входять до, 20000 | 100 | 6 | 6 6 складу ФК), мг/кг з0000 | ло | 6 | 6 й 111111111111111113БОСЮ 1 лОС | - 1776 8. 11111111 40000 177 лою | 6 | 6 81111111 5БОТЮ 17 лов | 6 | 6 160. 17777771 1 бо 1 лов | 6 | 6 14000 | 20 | 6 | 6

Субстанція левокарнітину, мг/кг нн 22000 1... .20 | 6 | 6 о 15. Субстанція! -аргінінуаспартату, мг/кг 25000. | 20 | 6 | 6 / 16. 1111111111111111111111111111111111111130000 17720 | 6 | 6 1 1111111111111111111заов 111 2го | 6 11 18. 1 77777777777111111111111111111111111111111113БОО | го | 6 1 6

Тваринам досліджених груп зразки вводили в об'ємі по 2 мл/100 г маси за одне введення і з інтервалом 2 години між введеннями. Відразу після введення спостерігали за проявами у 5 тварин інтоксикації (у разі їх виникнення). Реєстрували характер дихання, рухової активності, наявність/відсутність судом, блювоти, діареї, офтальмологічні, серцево-судинні симптоми, салівацію, пілоерекцію, тонус м'язів. До їжі тварин допускали через 2 години після останнього введення тестового зразка (далі скорочено 13), до води доступ був вільний.

Спостереження за тваринами вели впродовж 14 діб. Перед початком дослідження і на 3, 7 і 14 добі реєстрували масу тіла тварин. На підставі відсотка загибелі тварин в кожній групі залежно від дози, що вводиться, розраховували середні летальні дози ЇОв5о за допомогою методу Кербера (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендацій)/За ред.

Стефанова О.В. - вид. дім "Авіцена", 2001. - 527 б.).

На 14-й день усіх тварин, які вижили, виводили з експерименту під інгаляційним наркозом.

При розтині тварин проводили макроскопічну оцінку стану внутрішніх органів. Визначали абсолютну масу серця, печінки, селезінки, легенів, нирок, надниркових залоз, насінників і тимуса. Коефіцієнти маси (КМ) - відносну масу органів, розраховували за формулою:

КМоргана- ана 10096

Мтуварини ,

Була досліджена гістологічна структура печінки, нирок, легенів, міокарда, тимуса, селезінки, надниркових залоз, підшлункової залози, стравоходу, шлунка, тонкої і прямої кишок, яєчок, яєчників щурів через 14 днів після внутрішньошлункового введення розчину ФК в дозі 40 мл/кг порівняно з гістологічною структурою аналогічних органів щурів, яким вводили плацебо (розчинник) в дозі 40 мл/кг (негативний контроль), і інтактними тваринами.

Отримані при розтині зразки органів фіксували в 10 95 розчині формаліну, зневоднювали в спиртах зростаючої міцності, заливали в парафін. Зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином. Перегляд мікропрепаратів проводили під мікроскопом Сгапит. Фотографування мікроскопічних зображень здійснювали цифровою відеокамерою Сгапит ДСМ 310. Фотознімки обробляли на комп'ютері Репіїшт 2,40Н7 з потужністю програми Тоир Міему.

Отримані первинні дані оброблені за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики з використанням параметричних критеріїв порівняння кількісних показників (дисперсійний аналіз АМОМА, критерій Ньюмена-Кейлса) і непараметричних критеріїв (метод

Крускала-Волліса, критерій Манна-Уіїтні), для порівняння якісних змінних використали критерій

Х2. Перед використанням параметричних критеріїв проводилася перевірка гіпотези на нормальність розподілу випадкових величин з використанням тесту Левен).

Для множинних порівнянь був прийнятий рівень значущості р«0,050. При застосуванні непараметричних методів порівняння використали поправку Бонфероні, відповідно до якої рівень значущості склав р«0,0250. Для проведення математичних розрахунків використали стандартний пакет статистичних програм "Завіса 6.0".

Вплив ФК на виживаність білих щурів

ФК, розчин для орального застосування, і плацебо (розчинник) вводили внутрішньошлунково 2-кратно по 2 мл/100 г тварини протягом одного дня з інтервалом 2 години. В сумі об'єм ТЗ, що вводиться, склав 40 мл/кг. Через 20-30 хвилин після першого введення ТЗ у тварин спостерігали зниження рухової активності, що, очевидно пов'язано з великим об'ємом введених розчинів. Ці ознаки зникали через 1 годину, і надалі стан тварин не відрізнявся від стану тварин в групі ІК. Повторне введення розчинів тваринам також викликало аналогічні ознаки, які зникали через 1 годину.

Подальші спостереження впродовж 14 днів свідчили про те, що усі тварини були активними, мали задовільний апетит, нормально реагували на звукові і світлові подразники, процеси сечовипускання і дефекації були в нормі. Були відсутні ознаки порушення дихання, судом не спостерігали.

За весь період спостереження ні в одній з експериментальних груп не відмічали загибелі тварин(таблиця. 2).

Таблиця 2

Результати дослідження летальності після внутрішньошлункового введення ТЗ щурам обох статей

Доза, мл/кг пи . тварин/загальна кількість тварин в групі нтактнийконтрольо//////777777771 ЇЇ -117711111110/6111Ї711111117171106сСсСсС

Відповідно до методичних рекомендацій, важливим показником є маса тіла тварин, зміна якої характеризує вираженість токсичної дії ЛЗ. Відповідно до отриманих даних в усіх досліджених групах спостерігалася позитивна динаміка маси тіла (таблиця. 3). Приріст маси не

Зо відрізнявся від приросту в групі ІК як у самців, так і у самиць щурів.

Таблиця З

Результати впливу ТЗ на динаміку маси (г) тіла щурів, п-6 (Мат)

Негативний

Термін рАМОМА Інтактний контроль контроль Розчин ФК, 40 мл/кг (розчинник), 40 мл/кг

РАМОМА в 0,0047 0,0007 0,1899 0,0770 20146 19946 2004-46 20857 20155 2026 0,6916 рікк-04608 рікк-0,8108 рімк-0,8707 21757 21354 2138 0,8723 рімк-0,1996 рік. 1532 рік. 4458 236-6 2305 2208 02314 рімк-0,0042 рімк-0,0013 рікк-0,2285

РАМОМА ши 0,0506 0,9418 0,0471 0,9418 19055 192546 19355 19856 1935 19856 0,7859 рікк-0,4470 рікк--0,9929 рікк-0,5916 2036 19354 20855 0,1290 рікк-0,3701 рімк-0,9101 рікк-0,2200 2184-10 1966 2188 01072 рікк-0,0381 річк-0,9392 рікк-0,0482

Примітка: 1. рАМОМА - рівень статистичної значущості між експериментальними групами або в кожній експериментальній групі (однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА) 2. рік. рівень статистичної значущості відносно результату (критерій Ньюмена-Кейлса)

З. п - кількість тварин в кожній групі.

Аналіз показників коефіцієнтів маси внутрішніх органів тварин свідчить про відсутність токсичного впливу розчину ФК і плацебо при гострому передозуванні. Коефіцієнти маси внутрішніх органів знаходяться в межах фізіологічної норми і не відрізняються статистично значуще від показників тварин з групи ІК (таблиця. 4, 5).

Таблиця 4

Результати впливу ТЗ на коефіцієнти маси (95) внутрішніх органів щурів самців, п-6, М (Мтіп-Мітах)

Показники реч Інтактний контроль Негативний контроль! розуун ФК, 40 мл/кг (розчинник), 40 мл/кг 0,7508 3,57 (3,18-3,84) 3,46 (2,84--3,45) 3,48 (2,97--3,87) 0,7508 0,60 (0,53--0,65) 0,61 (0,63-0,70) 0,62 (0,50--0,66) 0,3722 0,31 (0,27--0,34) 0,31 (0,35--0,37) 0,34(0,33-0,40) 0,2359 0,55 (0,45--0,63) 0,79 (0,63--1,02) 0,74 (0,57--1,05) 0,7777 0,42 (0,31--0,61) 0,43 (0,35--0,56) 0,43 (0,31--0,55) 0,5034 | 0,022 (0,016-0,027) | 0,020 (0,013--0,027) 0,023 (0,016--0,031) 0,5225 | 0,133 (0,069-0,238) | 0,103 (0,068-0,167 0,111 (0,079-0,144 0,1190 1,05 (0,94--1,31 1,13 (0,92-1,38 1,17 (1,05-1,32

Примітка: 1. реч - рівень статистичної значущості між експериментальними групами (критерій Крускала-

Волліса); 2. п - кількість тварин в кожній групі.

Таблиця 5

Результати впливу ТЗ на коефіцієнти маси (95) внутрішніх органів щурів самиць, п-6, М (Мтіп-Мітах)

Інтактний Негативний контроль к-О 0,2501 3,43 (3,08-23,92) 3,20 (2,84--3,45) 3,48 (2,97-3,87) . 0,67 (0,63-0,70) 0,60 (0,50-0,66)

Нирки 0,0387 0,62 (0,52--0,67) рам---0,0931 р2м-о--0,4849 0,1979 0,34 (0,35-0,37) 0,36 (0,35-0,37) 0,36 (0,32--0,40) 0,6758 0,78 (0,58--0,86) 0,79 (0,63--1,02) 0,74 (0,57--1,05) 0,7378 0,49 (0,37-0,66) 0,46 (0,31--0,55) 0,44 (0,33-0,57) 0,9308 0,036 (0,020-0,044) | 0,034 (0,021-0,047) | 0,036 (0,028-0,046) 0,9942 | 0,137 (0,096-0,195) | 0,128 (0,071-0,160) | 0,129 (0,053--0,202)

Волліса); 2. рам - рівень статистичної значущості відносно групи ІК (критерій Крускала-Волліса);

З. п - кількість тварин в кожній групі.

Результати макроскопічного дослідження.

У тварин досліджених груп (Мо 1-3) стан шерстного покриву, слизових оболонок природних отворів не відрізнявся від таких у щурів інтактної групи і групи тварин, яким вводили плацебо.

Фекальні маси сформовані, анус і вхід в піхві не забруднені, яєчка розміщені в мошонці, рухливі. При розтині у усіх щурів розміщення органів середостіння, у грудній і черевній порожнині відповідає нормальному. Тимус дещо варіює за розміром, сіро-рожевого кольору.

Серце звичайної конфігурації і розміру, з типовим розташуванням коронарних артерій і вен.

Поверхня епікарда без особливостей, міокард на розрізі щільний. Легені займають усю плевральну порожнину, блідо-рожеві, повітряні, без спайок між листками плеври. Загрудинні лімфовузли не збільшені. очеревина прозора, гладка. У черевній порожнині стороннього вмісту не знайдено. Печінка рівномірного червоно-коричневого кольору, капсула не напружена, краї доль не закруглені. Поверхня органу гладка. Підшлункова залоза без ознак крововиливів,

склерозу, жирових некрозів, блідо-рожевувато-жовтуватого кольору, у вигляді рихлого тяжа, що слабо галузиться, розсіяна уподовж шлунково-селезінкової зв'язки. Селезінка повнокровна, червоно-вишневого кольору.

Капсула нирок легко знімається, на розрізі органу чітко видно щільні, зі збереженим малюнком шари. Надниркові залози без особливостей. Заочеревинні лімфовузли не збільшені.

Слизова оболонка залізистого відділу шлунка з характерним рельєфом складок, нормального кольору, без геморагій, набряку, ерозійних ушкоджень. Слизова оболонка тонкого і товстого кишечників звичайна за кольором, вміст відповідає відділам. Яєчка, придатки яєчок, передміхурова залоза, насінні бульбашки у самців щурів, роги матки і яєчники у самиць щурів без патології. Сечовий міхур невеликий, стінка його тонка.

Патоморфологічне дослідження внутрішніх органів щурів

При гістологічному дослідженні встановлено, що печінка щурів через 14 днів після введення розчину ФК і плацебо (розчинника) в дозі 40 мл/кг не відрізнялася за структурою від печінки інтактних тварин.

Межа між печінковими часточками змащена, зони портальних трактів (тріад) вузькі, радіальна спрямованість тяжей гепатоцитів збережена.

Ознак, характерних для функціональної напруги, активації або пригнічення гепатоцитів - змін розмірів і локалізації ядер, чисельності ядерець в ядрі, стану хроматинової субстанції, не виявлено. Популяція двоядерних гепатоцитів, стан мікроциркуляторного русла візуально не змінені, не відмічено підвищення апоптозу, мітотичної активності, активації клітин Купфера.

Нирки. За станом ниркових клубочків і системи звитих і прямих канальців у дослідних і контрольних щурів були порівняльні. Ниркові клубочки помірно варіювали за розміром, щільність розташування їх звичайна. Просвіт капсули вільний, ядерна насиченість гломерулярних капілярів, чіткість малюнка капілярної мережі помірна. Епітелій проксимальної і дистальної частин канальців нефронів без змін, рівень розпушення апікальних відділів клітин порівняльний. Канальці мозкового шару звичайного вигляду.

Міокард зберігав звичайну гістологічну структуру. Серцево-м'язові волокна рівномірно забарвлені, досить щільно розташовані. У кардіоміоцитах поперечне покреслення міофібрил, що займають усю вільну від ядра саркоплазму, виражене помірно. Ядра довгасто-округлої

Зо форми, нормохромні. Міжпучкові простори невеликі. Судини венозного типу часто повнокровні, стромальна клітинна реакція не видима.

У респіраторному відділі легень досліджених і контрольних щурів альвеолярний малюнок паренхіми чіткий. Ознак альвеолярного набряку, збільшення клітинної насиченості міжальвеолярних перегородок не відмічено. Лімфоцитарна реакція в стромі альвеолярного дерева у всіх щурів в межах норми. Епітелій бронхів і бронхіол інтактний.

Гістологічна структура тимуса у досвідчених щурів практично не відрізнялася від такої у контрольних тварин. Частки добре сформовані, щільність розташування лімфоцитів в корі і медулі нормальна. Тимічні тільця дрібні і нечисленні. У багатьох щурів в обох групах відмічали помірний малюнок "зоряного неба".

У селезінці лімфоїдні вузлики звичайні за розміром і чисельністю, в них чітко видно періартеріальну Т-залежну і маргінальну В-залежну зони, гермінативні центри. У червоній пульпі визначалися численні еритроцити і ядерні форми клітин.

Надниркові залози досліджених щурів зберігали властиву їм гістологічну структуру. Ознак змін гістологічних характеристик, що свідчать про зміну продукції мінерало- і глюкокортикоїдів, порівняно з контрольними мікропрепаратами, не відмічено. У мозковому шарі функціональний стан нейроендокриноцитів (хромафінних клітин) помірно варіює у фізіологічно нормальних межах, синуси повнокровні.

У підшлунковій залозі чітко помітні екзо- і ендокринна частини.

Екскреторні залізисті клітини ацинусів з характерним двузональним забарвленням цитоплазми, співвідношення якої у досліджених і контрольних щурів співпадає. Острівковий апарат представлений панкреатичними острівцями різного розміру, рівномірно і досить щільно заповненими інсуліноцитами.

У стравоході усіх досліджених щурів структура багатошарового ороговілого епітелію не порушена, не виявлені ознаки роздратування в стромі слизової оболонки і в підслизовому шарі.

У слизовій оболонці дослідженої області шлунка (зона дна) після введення розчину ФК в дозі 40 мл/кг десквамативні процеси в покривному епітелії відсутні, ямковий епітелій звичайний.

Власні залози шлунка прямі, довгі, з типовим розташуванням головних, обкладинкових і слизових клітин.

У порожній кишці стан ворсинок слизової оболонки звичайний. Епітеліальні клітини, що вистилають ворсинки і кишкові крипти, не змінені, келихоподібні клітини достатні за чисельністю, знаходяться на різній стадії вироблення секрету.

Слизова оболонка прямої кишки в усіх експериментальних щурів вистилає кубічним одношаровим епітелієм з чіткою кутикулярною облямівкою, значним вкрапленням келихоподібних клітин. Ядра епітеліальних клітин розташовані на одному рівні, кишкові крипти помірно глибокі, зона мітозів в них обмежена областю дна. Лімфоїдна клітинна насиченість строми слизової оболонки помірна.

Насінники у усіх самців на момент дослідження без патологічних змін. Стрічка сперматогенного епітелію досить широка, містить 3-5 рядів статевих клітин, які розташовані правильними концентричними шарами, відповідно із стадіями статевого циклу. Простежені усі етапи сперміогенезу і сперматогенезу. Клітини Сертоли і клітини Лейдига візуально не змінені.

У яєчниках самиць щурів досліджених і контрольних груп чітко були видимі яєчні фолікули різних етапів розвитку, жовті тіла. Видимих на світлооптичному рівні змін в якості і чисельності яєчних фолікулів і жовтих тіл після введення ФК і його плацебо (розчинника) в дозі 40 мл/кг не відмічено.

На підставі отриманих макро- і мікроскопічних даних можна зробити висновок, що внутрішньошлункове введення ФК і плацебо (розчинника) в дозі 40 мл/кг через 14 днів не призводило до помітних змін в гістологічній структурі вивчених внутрішніх органів щурів у порівнянні з інтактним контролем.

Таким чином, отримані результати свідчать про те, що ФК і плацебо (розчинник) при внутрішньошлунковому введенні в дозі 40 мл/кг лабораторним щурам (самцям і самицям) не викликає загибелі, не впливає на фізіологічні процеси тварин. За класифікацією токсичності речовин ФК належить до Мі класу токсичності - відносно безпечні речовини, І О5о яких більше 15 мл/кг.

Оскільки точне значення ІЮОво готової лікарської форми ФК встановити не вдалося, визначення параметрів середньосмертельної дози проводили за вмістом діючих речовин в препараті. Для цього брали ряд доз сухої суміші субстанцій ФК, які вводили тваринам в однаковому об'ємі (100 мл/кг). У зв'язку з великим об'ємом отримані розчини вводили тваринам

Зо дрібно 5 разів протягом доби в максимально допустимому об'ємі для щурів - за одне введення по 2 мл / 100 г тварини з перервами між введеннями по 2 години. Через 10-20 хвилин після першого введення досліджуваних доз у тварин спостерігали зниження рухової активності. Друге і третє введення у тварин викликало переповнювання шлунка, фекальні маси м'які, несформовані, після чого починався пронос і діарея. Четверте і п'яте введення мали посилюючу дію на загальний стан тварин - відкрита форма проносу, діарея, слиз, мокрий і брудний хвіст. Зі збільшенням дози тварини слабшали швидше, спостерігали посилення виражених токсичних ефектів, що у результаті призводило до загибелі тварин. У самців летальність наставала в діапазоні ЗО 000-600 000 мг/кг, у самиць 40 000-600 000 мг/кг Смертність у тварин спостерігалася на 1-у добу після введення ФК. Летальність тварин представлена в таблиці 6.

Таблиця 6

Дослідження летальних ефектів сухої суміші субстанцій ФК при внутрішньошлунковому введенні щурам

Доза, мг/кг Розчин, У .

Мо з/п Групи тварин тварин/кількість тварин в групі ваги мл/кг ваги - - 76 сухасумішсубстанцій, які 30000... 100.1 261 06 / водять досаду ФК 10335000 71001: 106 8. 9.

Подальше спостереження за тваринами, що вижили, виявило поступове відновлення у тварин усіх фізіологічних процесів - на 3-14 добу тварини були активними, мали задовільний апетит, нормально реагували на звукові і світлові подразники, процеси сечовипускання і дефекації були в нормі, порушення дихання і судом не спостерігали.

Результати впливу сухої суміші субстанцій ФК на масу тварин представлені в таблицях 7 і 8.

Таблиця 7

Результати впливу сухої суміші субстанцій ФК на динаміку маси(г) тіла самців щурів, п-б, Мет рАМОМА | 02686 | 02326 | 03946 | без | - | - о Здень | 193524 | 191344 | 18555 | 180 | - | - о 7день | 19946 | 19446 / 95510 | 175 | - | -

І ладень | 21459 | 215413 | 20336 | 20 | - | -

Примітка: 1. рАМОМА - рівень статистичної значущості в кожній експериментальній групі (однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА) 2. рік. рівень статистичної значущості відносно результату (критерій Ньюмена-Кейлса)

З. п - кількість тварин в кожній групі.

Таблиця 8

Результати впливу сухої суміші субстанцій ФК на динаміку маси (г) тіла самиць щурів, п-б6, Мет рАМОМА | 08629 | 00050 | 03816 | 02465 | 06161 | - | - о Здень | 18855 | 18455 | 187:36 | 19157 | 175 | - | - / о 7день | 184-510 | 1965 | 193:6 | 20958 | 190 | - | - / (| ладень | 192549 | 215136 | 203:х:8 | 210:8 | 195 | - | - /

Примітка: 1. рАМОМА - рівень статистичної значущості в кожній експериментальній групі (однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА) 2. рік - рівень статистичної значущості відносно результату (критерій Ньюмена-Кейлса)

З. п - кількість тварин в кожній групі.

Результати дослідження показали, що введення ФК і плацебо (розчинника) в максимальній дозі 40 мл/кг не викликає загибелі тварин, не призводить до статистично значимих змін відносної маси внутрішніх органів щурів обох статей. Гістологічні дослідження підтверджують відсутність токсичної дії ФК і плацебо на внутрішні органи при введенні ФК в токсичних дозах.

При введенні максимальних доз як сухої суміші субстанцій ФК, так і окремих складових субстанцій ФК спостерігалася загибель тварин, що дозволило розрахувати середні летальні дози. Середня летальна доза сухої суміші субстанцій ФК для самців склала 33 333 мг/кг, для самиць - 38 750 мг/кг. Середня летальна доза субстанції аргініну аспартату для самців щурів склала 29 792 мг/кг, для самиць - 30 833 мг/кг, субстанції левокарнітину для самців і самиць - 17 833 мг/кг.

Введення сухої суміші субстанцій ФК у великих дозах викликало у тварин розлад функції

ШКТ, що у свою чергу призводило до обезводнення організму і втрати маси. На третю добу маса тварин знизилася в усіх групах самців і самиць в порівнянні з початковою, через 7 днів маса тварин відновлювалася і до кінця терміну спостереження перевищувала початкові значення.

Отримані результати летальностей дозволили розрахувати середні смертельні дози І ЮОБо.

Для самців І О5о склала 33 333 мг/кг, ЇО5о для самиць - 38 750 мг/кг.

Таким чином, суміш субстанцій ФК при внутрішньошлунковому введенні лабораторним щурам (самцям і самицям) не викликає загибелі, не впливає на фізіологічні процеси тварин. За класифікацією токсичності речовин суміш субстанцій ФК належить до МІ класу токсичності - відносно безпечні речовини, І Ово яких більше 15 мг/кг.

Метою наступних досліджень було вивчення можливих токсичних ефектів лікарського засобу в умовах повторного введення впродовж 28 днів.

Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, фізіологічні, біохімічні, патоморфологічні і статистичні.

Об'єктом дослідження була ФК, розчин для орального застосування, 1 мл розчину містить активних речовин: 100 мг левокарнітину і 264 мг аргініну аспартату, допоміжні речовини - кислота яблучна, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат (Е218), пропілпарагідроксибензоат (Е216), вода для ін'єкцій.

Це дослідження проведене з метою виявити фізіологічні і структурні зміни, викликані тривалим введенням ФК, розчину для орального застосування, при внутрішньошлунковому введенні (з вивченням впливу на ШКТ) в дослідах на щурах обох статей і визначити залежність цих змін від дози.

У завдання дослідження входило: 1. Вивчення токсичних ефектів ФК, розчину для орального застосування, в дозах 2 і 20 мл/кг ваги на щурах (самці, самки). 2. Вивчення впливу ФК на стан ШКТ в умовах тривалого введення.

Дослідження проведене відповідно до Методичних рекомендацій по експериментальному (доклінічному) вивченню нових лікарських засобів (2001 р.), Наказ Мо 944 Державні Експертні центри МЗ України, і відповідає вимогам (оо Іарогайогу Ргасіісе (СР) - Належної лабораторної практики (НЛП).

Досліди щодо вивчення підгострої токсичності проводили на 48 нелінійних безпородних білих щурах обох статей масою тіла 170-210 г, вік тварин - 3,5-4 міс. Усіх тварин розділили на 4 групи по 12 особин (6 самців, 6 самиць).

При експериментальному дослідженні на моделі гострої асфіксії у щурів встановлено, що найбільшу і практично однакову за вираженістю активність ФК проявляє в дозах 1 і 2 мл/кг ваги.

Для вивчення токсичних ефектів ФК була вибрана доза 2 мл/кг як умовно терапевтична, визначена в експериментальному дослідженні і близька до дози, перерахованої з дози для

Зо людини, і доза 20 мл/кг, яка перевищує умовно терапевтичну в 10 разів. Згідно з методичними рекомендаціями щодо вивчення токсичності при повторних введеннях термін введення ФК склав 28 діб (Експериментальне вивчення токсичної дії потенційних лікарських засобів/

В.М.Коваленко, О.В.Стефанов, Ю.М.Максимов, І.М.Трахтенберг// Методичні рекомендації. -

Київ, 2000. - 74-97 с.).

Для повнішої оцінки токсичної дії розчину ФК досліди проводили при внутрішньошлунковому введенні. Досліджуваний зразок вводили щурам один раз на добу. Для того, щоб оцінити токсичну дію активних і допоміжних речовин ФК, на окремій групі тварин був вивчений розчинник (плацебо) - група Мо 2 (6 самців і б самиць). Дизайн дослідження представлений в таблиці 9.

Таблиця 9

Розподіл тварин за групами при токсикологічному дослідженні ФК о Вотедаентальйтуви | Доаьнлєтам |у тами

Експериментальні групи Доза, мл/кг ваги - - 01 (Мінтактнийконтроль///7777777771Ї7711717171711-11111111Ї11111-6 172

У цьому експерименті вивчали фізіологічні показники, морфологічні і біохімічні параметри крові та сечі тварин.

Фізіологічні методи дослідження включали щоденні спостереження за поведінкою тварини, загальним станом, споживанням їжі і води, реєстрацію маси тіла в динаміці. Стан електрофізіологічної активності міокарда оцінювали методом електрокардіографії, функціональний стан центральної нервової системи (ЦНС) - в тесті "Відкрите поле".

Масу тіла тварин оцінювали в динаміці: початкова і через 7, 14, 21 і 28 днів. Вплив досліджуваного об'єкта на стан ЦНС щурів визначали з використанням тесту "Відкрите поле" у кінці терміну введення (28 днів) за руховою (кількість перетинів квадратів), орієнтовно-

дослідницькою (кількість заглядань в нірки, кількість стійок) і емоційною активністю (кількість уринацій, дефекації, умивань). За інтегральним показником "Сума активностей" оцінювали в цілому вплив на ЦНе.

Вивчення впливу ФК на стан серцево-судинної системи (ССС) тварин проводили у кінці терміну введення (28 день) за допомогою електрокардіографа ЕК1ТТ-03 М2.

ЕКГ реєстрували у тварин в | стандартному відведенні При розшифровці електрокардіограм враховували наступні показники: КК - тривалість повного серцевого циклу; тривалість інтервалу РО, поширення збудження, що характеризує час, по передсердю; тривалість шлуночкового комплексу ОК і електричної систоли шлуночків - інтервалу О-Т; вольтаж зубців Р, Т і КЕ; розраховували частоту серцевих скорочень (60О/КК, уд/хв, систолічний показник (СП, ОТ/КК 95), що відображає скорочувальну функцію міокарда).

У периферичній крові визначали концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів, підраховували процентне співвідношення різних форм лейкоцитів (паличкоядерні і сегментоядерні нейтрофіли, лімфоцити, еозинофіли, моноцити). Кров у щурів брали з хвостової вени у кінці терміну введення (28 день).

Концентрацію гемоглобіну в крові визначали гемоглобінціанідним методом (набір фірми "Філісіт-діагностика", Україна), еритроцити визначали колориметричним методом, лейкоцити - в камері Горяєва, лейкоцитарну формулу підраховували за допомогою лічильника формених елементів СЛ-01 загальноприйнятим методом (Лабораторні дослідження в клініці/під ред. В.В.

Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 365 с.).

Вплив досліджуваного засобу на функціональний стан печінки оцінювали за рядом біохімічних показників крові. За допомогою наборів "РІ ІМА-Іаспета Оіадпобвіїса 5го" (Чехія) вимірювали активність аланін- і аспартатамінотрансферази (АЛТ ії АСТ) - ферментативно- фотометричним методом в реакції з 2,4-динітрофенілгідразином; холестерин, ЛЛВЩ ії ЛИЛНЩ - ферментативним методом (Віозубієт5, Іспанія) За допомогою наборів /"Філісіт- діагностика» (Україна) визначали рівень глюкози глюкозооксидазним методом, загального білка - біуретовим методом, концентрацію креатиніну - за реакцією з пікриновою кислотою (метод, оснований на реакції Яффі); концентрацію сечовини - уреазним методом (Віозуз(етв, Іспанія), хлоридів - фотометричним методом за допомогою набору фірми "Філісіт-діагностика" (Україна).

Зо Здатність крові згущуватися визначали методом Альтгаузена. Відомо, що час згортання крові залежить від зміщень протромбінового часу, вмісту іонів кальцію, фібриногену, коливань фібринолітичної активності, структурно-функціональних особливостей ряду інших чинників про- і антикоагулянтної дії, а також формених елементів крові.

Тому в плазмі крові визначали протромбіновий час (ПЧ), тромбіновий час (ТУ), активний частковий тромбіновий час (АЧТЧУ) на коагулографі за допомогою наборів фірми РЕНАМ (Росія).

Концентрацію фібриногену визначали методом Рутберга.

Для оцінки секреторної функції канальців нирок використали 2,5 95 навантаження водою.

Після внутрішньошлункового введення води (2,5 мл / 100 г маси) щурів поміщали на З години в індивідуальні клітини для збору сечі.

Кількість сечі (мл), що виділилася, розраховували на 100 г маси тварин за 1 годину.

Визначали концентрацію сечовини, креатиніну і хлоридів в перерахунку на об'єм зібраної сечі (мкмоль/3 години). Реакцію сечі (рН) визначали за допомогою діагностичних смужок ("РІГ ІМА-

Гаспета Оіадповіїса 5го", Чехія), щільність сечі - ваговим методом.

Тварин виводили з експерименту під легеневим хлороформним наркозом, розтинали і оцінювали макроскопічний стан внутрішніх органів і систем (серце, легені, печінка, нирки, селезінка, надниркові залози, яєчка, тимус, насінники/яєчники, стравохід, шлунок, товста і пряма кишки). Визначали абсолютну масу внутрішніх органів (серце, легені, печінка, нирки, селезінка, надниркові залози, яєчка, тимус, насінники) для обчислення коефіцієнтів маси (КМ) за формулою (1): 5О КМоргана - (тпоргана/г"тварини)х 10095 І (1)

Зразки тканин серця, тимуса, легенів, печінки, селезінки, нирок, надниркових залоз, підшлункової залози, насінників/яєчників піддавали гістологічному дослідженню. Також було вивчено вплив ТЗ на слизову оболонку ШКТ (стравохід, шлунок, товста і пряма кишки). Як норму розглядали аналогічні органи тварин з групи інтактного контролю.

Зразки тканин фіксували в 10 95 розчині нейтрального формаліну і заливали в целоїдин- парафін. Гістологічні препарати забарвлювали гематоксиліном і еозином, огляд проводили під мікроскопом Місго5 400. Мікрофотографування мікроскопічних зображень проводили за допомогою цифрового фотоапарата Місоп Со! Ріх 4500. Фотографії обробляли на комп'ютері

Репійшт 2,4 СН7 за допомогою Місоп Міему 5.

Для реєстрованих змінних приводили описову статистику: для кількісних показників - розмір вибірки (п), середнє арифметичне, стандартна помилка (т); для змінних, які не підлягають закону нормального розподілу, - розмір вибірки (п), середнє арифметичне, мінімальне (Міп) і максимальне значення (Мах); для якісних показників - частоту і частку у відсотках. Для кількісних показників проводили перевірку гіпотези про нормальний розподіл даних в групах за допомогою тесту Левен. Якщо дані в групах за певними показниками були розподілені нормально, то дослідні групи порівнювали з контрольною за цими показниками за допомогою критерію Ньюмена-Кейлса (р«0,050) для незалежних вибірок. У разі ненормального розподілу використали критерій Крускала-Волліса (аналог дисперсійного аналізу для непараметричних даних) і критерій Манна-Уїтні з поправкою Бонфероні (р«0,00167).

Після введення досліджуваного засобу тварини знаходилися під постійним наглядом експериментатора. У тварин ознак інтоксикації не відмічали. Вони були активними, без ознак агресії характер і поведінка індивідуальні для кожної тварини. Процеси дефекації і сечовипускання були в нормі. Тварини підходили до їжі, приймали її охоче.

При пальпації у всіх досліджених тварин новоутворень не виявлено. Регіональні лімфовузли не збільшені, яєчка розташовані в мошонці, рухливі, розмір мошонки обмежений розміром яєчок. Загибелі тварин не було відмічено (таблиця. 10).

Таблиця 10

Виживаність лабораторних щурів після внутрішньошлункового введення ФК

Експериментальні групи Доза, мл/кг тварини/кількість тварин 1 (Мінтаєтнийконтрольд//-/:///(ИК6К6-111/Ї71717171717106111111 11111106

Важливим показником токсичної дії препаратів є маса тіла тварин. Динаміка маси тіла білих щурів під впливом ФК представлена в таблиці 11.

Після 28 днів спостереження в групі самців, яким вводили розчин ФК в різних дозах, відмічений приріст маси тіла щурів відносно початковою на 19 90, в інтактній групі - 23 Фо, в групі

ПК - на 24 95. Статистично значимі відмінності з групою ІК відсутні.

У групах самиць, яким вводили розчин ФК в дозах 2 і 20 мл/кг також відмічений приріст маси тіла відносно початкової на 14 9б і 12 95 відповідно, в інтактній групі - 15 905, в групі ПК - на 12 95.

Статистичний аналіз також не виявив достовірних відмінностей з групою ІК.

Таблиця 11

Вплив ФК при внутрішньошлунковому введенні на масу тіла (г) щурів (Мам)

Негативний

Терміни Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 | Розчин ФК, 20

Примітка: 1. рАМОМА - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА). 2. рдинаміка - рівень статистичної значущості відмінностей всередині експериментальної групи в динаміці (дисперсійний аналіз АМОМА).

З. ріМК - рівень статистичної значущості відмінностей при порівнянні з початковими показниками (критерій Ньюмана-Кейлса). 4. п - кількість тварин в групі.

Таким чином, у тварин усіх експериментальних груп спостерігали позитивну динаміку приросту маси тіла. Статистично достовірні відхилення від відповідних показників інтактного і негативного контролю були відсутні як у самців, так і у самиць.

У таблиці 12 представлені дані про вплив досліджуваного засобу і його розчинника на функціональний стан ЦНС щурів.

При порівнянні поведінкових реакцій досліджуваних груп самців (таблиця 12) з показниками відповідних груп ІК через 28 діб введення ТЗ в різних дозах відмінності не мали достовірного характеру.

Таблиця 12

Вплив ФК на показники функціонального стану ЦНС щурів самців М (Міпіп-Мтах), п-6

Негативний п ку Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 Розчин ФК, 20 оказники р контроль (плацебо) 20 мл/кг мл/кг мл/кг 0,9560 | 11,50 (2-21 9,17 (5-17 7,50 (3-12 8,50 (3-16

Кількість . - - - 0,2581 1,17 (0-2) 1,50 (0-4) 1,17 (0-3) 0,33 (0-1)

Кількість . - - - 02746 7,33 (4-11) 5,67 (229) 4,16 (1-8) 6,67 (2-10)

Кількість дефекації | 0,0334 1,33 (0-3) ром-о--0,2403 ром-о--0,2403 ром-о--0,3939

Кількість уринацій 0,0521 0,33 (0-2) 0,17 (0-1) 1,17 (0-3) 0,00 (0-0) 0,5538 | 0,00 (020) 0,17 (0-1) 0,17 (0-1) 0,00 (0520)

Сума показників сш. . 0,67 (0-2) 3,67 (2-6) 0,67 (0-2) емоційної 00069. 1670053) | рому-0,3095 | рами-0,0649 | роми-0,2403 активності

Сума усі . . . . 0,7599 | 21,67 (11-32) | 17,00 (8-30) 16,50 (8-27) 16,17 (5-25)

Примітка: 1. ре - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (критерій Крускала-Волліса); 2. р2МУ - рівень статистичної значущості відмінностей з групою ІК (критерій Манна-Уїтні р«0,00167);

З. п - кількість тварин в групі.

Результати дії ФК на функціональний стан ЦНС самиць щурів при тривалому введенні приведені в таблиці 13. Відповідно до отриманих даних, у самиць під дією ТЗ впродовж 28 днів в дозі 2 і 20 мл/кг спостерігали статистично значуще зменшення кількості вертикальних стійок і незначне зниження кількості обстежених нірок. Отримані дані свідчать про деяке зниження дослідницької активності ФК. Найбільш виражені зміни були зафіксовані в групі тварин, яким вводили ФК в дозі 20 мг/кг ваги (таблиця 13). Проте, на суму активності виявлені зміни не вплинули, що дозволяє зробити висновок про відсутність токсичної дії ФК на самиць щурів.

Таблиця 13

Вплив розчину ФК на показники функціонального стану ЦНС щурів самиць М (Мтіп-Мтах), п-6

Негативний п ку Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 Розчин ФК, 20 оказники р контроль (плацебо) 20 мл/кг мл/кг мл/кг

Кількість . 3,17 (1-57) 2,67 (0-5) 1,33 (0-5)

Кількість обстежених 0,0771 8,33 (2-18) 5,83 (3-8) 6,17 (3-11) 3,17 (0-7) отворів

Сума показників емоційної 0,2608 2,00 (0-4) 2,67 (0-7) 1,683 (0-4) 4,67 (0-7) активності активностей

Примітка: 1. р КУ - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (критерій Крускала-Волліса); 2. раму - рівень статистичної значущості відмінностей з групою ІК (критерій Манна-Уітні р«0,00167);

З. п - кількість тварин в групі.

Таким чином, внутрішньошлункове введення ФК і його розчинника впродовж 28 днів не чинило нейротоксичної дії на самців і самиць щурів.

Результати вивчення впливу розчину ФК на гематологічні показники представлені в таблицях 14 і 15.

З даних, приведених в таблиці 14 видно, що в усіх досліджених групах щурів самців введення розчину ФК в двох дозах і його розчинника викликало помірне тривале збільшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в порівнянні з групою ІК, проте показники не виходили за межі фізіологічної норми. Це може свідчити про еритропоетичну дію ФК.

Лейкоцитарна формула у піддослідних тварин не відрізнялася від такої в групі ІК.

Патологічних зрушень не відмічено.

Таблиця 14

Вплив ФК на гематологічні показники у щурів самців, (Мам), М (Мітіп-Мітах), п-6

Негативний

Показники рАМОМА / Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 Розчин ФК, реч контроль (плацебо) 20 мл/кг 20 мл/кг мл/кг . 148,5252,23 154,38:5-1,51 145,10-30,88

КО. , , , , , , роисо002о0 131,3053,35 | рімо-00260 | рімо-0,0022 | рім-0-0,2403

Еритроцити, 1012 ку. 5,2750,04 5,220,05 5,08:20,08 /л ри -00023 | 4965002 | рімо-00029 | рімо-0,0078 | рім-0,1307

Лейкоцити, 109 /л 0,2306 17,50-1,28 15,9251,34 19,635-1,54 19,2941,33

Лейкоцитарна формула 95

Нейтрофіли ки . 0,50 0,33 ї паличкоядерні реч-0,9164 | 0,33 (0-1) (07) (0571) 0,33 (0-1)

Нейтрофіли ки 10,83 12,17 . 13,00 сегментоядерні | 27 -09073| (8-13) (1-21) 13,33 (8523) (8220) 2,50 (0-6) 2,83(125) 3,67 (2-6) 2,83 (0-7) рео-0,8119 183,83 (79-89)| 82,00 (74-87) | 80,50 (89-86) | 82,67 (72-89) рео-0,8377 | 2,50 (154) 2,50 (125) 2,17 (1-4) 1,67 (0-23)

Примітка: 1. рРАМОМА / р КУ - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала-Волліса) 2. ріМУ - рівень статистичної значущості відмінностей з групою ІК (критерій Манна-Уітні р«0,00167);

З. п - кількість тварин в групі.

Таблиця 15

Вплив ФК на гематологічні показники у щурів самиць, (Мем), М (Мтіп-Мтах), п-6

Негативний п рАМОМА / Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 | Розчин ФК, 20 оказники Ки р контроль | (плацебо) 20 мл/кг мл/кг мл/кг

Рровой 133,54ж3,1| 133,37ж3,64 | 131,7642,04 | 132,8153,31

Еритроцити, 1012/л | РАМОМА-0,1906| 5,11-0,03 5,2350,03 5,20ж0,06 5,24530,06

Лейкоцити, 109/л рАМОМА-0,6366| 16,83ж41,22 | 17,54-0,85 16,0452,21 18,63:21,10

Лейкоцитарна формула 95

Нейтрофіли ки . . . . паличкоядерні р'-0,6426 0,17 (0-1) 0,33 (0-1) 0,67 (0-2) 0,50 (0-2) сегменто-ядерні речУ-0,1094 111,00 (7-16)! 10,00 (6-12) | 10,33 (7-14) | 13,67 (10-16) реш-0,3408 1,33 (0-4 3,00(1-6 3,00 (1-6 2,00 (0-3 рко--04163 (т8:в8) 84,50 (80-88) | 83,50 (77-91) ) 81,67 (79-87) рео-0,9746 | 2,33(1-3) | 2,17 (0-4) 2,50 (1-4) 2,17 (0-3)

Примітка: 1. рАМОМА / р КУ - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала- Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

З даних, приведених в таблиці 15 видно, що у самиць усіх досліджених груп статистично значущих змін кількості еритроцитів, лейкоцитів, а також вмісту гемоглобіну відносно контрольних показників не встановлено. Лейкоцитарна формула у піддослідних тварин не відрізнялася від такої в групі ІК. Патологічних зрушень не відмічено.

Визначення потенційної гепатотоксичності досліджуваних об'єктів в дозах 2 і 20 мг/кг впродовж тривалого введення здійснювали за загальноприйнятим спектром показників, які широко застосовуються в лабораторній практиці і дають можливість скласти уявлення про стан відносно обміну білків, ліпідів, вуглеводів, системи гемостазу, синтетичної функції печінки, а також оцінити специфічний ензимологічний спектр.

Результати досліджень, приведені в таблицях 16 і 17, свідчать про відсутність негативного впливу ФК і плацебо на показники функціонального стану печінки.

Рівень загального білка в сироватці крові впродовж експерименту не змінювався ні у самців, ні у самиць, що свідчить про відсутність негативного впливу ТЗ на білок-синтетичні процеси в печінці. Про збереження на фізіологічному рівні цілісності гепатоцитів свідчать нормальні рівні амінотрансфераз.

Таблиця 16

Вплив ФК на біохімічні показники сироватки крові щурів самців, (Мам), п-б

Негативний п рАМОМА / Інтактний контроль Розчин ФК, | Розчин ФК, 20 оказники Ку р контроль (плацебо), 20 2 мл/кг мл/кг мл/кг рео-0,1033 69,14ж1,54 69,9251,59 | 68,7553,34 174,7453-0,91

АСТ мккат/л рАМОМА-О0,7692| 0,645-0,02 0,6650,02 0,65:0,03 0,6350,02

АЛТ, мккат/л рАМОМА-0,2799| 0,35:50,02 0,35:0,02 0,42120,04 0,37-0,02

Примітка: 1. рРАМОМА / ре - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала-Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

Таблиця 17

Вплив ФК на біохімічні показники сироватки крові щурів самиць, (Мам), п-б

АСТ, мккат/л ріо-0,8435 0,62520,02 0,61-0,02 0,6020,00 0,6120,02

АЛТ, мккат/л рАМОМА-0,8495| 0,275-0,02 0,2920,02 0,28:20,03 0,3020,02

Примітка: 1. рРАМОМА / рку - рівень статистичної значущості між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала-Волліса) 2. п - кількість тварин в кожній групі.

Для поглибленої характеристики стану загальнотрофічних процесів досліджували показники гемостазу за допомогою загальних (час згортання) і специфічних методів (АЧТУ), протромбіновий час, тромбіновий час, фібриноген), які дають диференціальну картину можливих змін в системі гемостазу при тривалому застосуванні ФК, що дозволяє припустити тенденцію до гіпер- або гіпокоагуляції в цілому.

Результати приведені в таблицях 18 і 19.

Встановлено, що тривале введення розчину ФК в різних дозах не впливає на час згортання і

АЧТЧ у самців і самок. Для виявлення порушень активності факторів згортання і для оцінки функції печінки були вивчені протромбіновий і тромбіновий час. Вони залишалися в межах фізіологічної норми як у самців, так і у самок, що свідчить про відсутність впливу на активність тромбіну. Рівень фібриногену в плазмі крові коливався в рамках фізіологічних значень як у самців, так і у самок.

Таблиця 18

Вплив лікарського засобу ФК на показники гемостаза у щурів самців, (Мам), п-б

Негативний

Інтактний контроль Розчин ФК, 2 Розчин ФК,

Показники рРАМОМА контроль | (плацебо), 20 мл/кг 20 мл/кг мл/кг рАМОМА:-0,1016 |154,67ж17,52| 96,172514,69 | 118,33418,78 | 87,83:225,17

АЧТУ, с рАМОМА-0,0748 | 18,20241,18 20,8250,56 22,6051,55 21,2020,96

Протромбіновий РАМОМА-0,6034 | 16,1020,37 | 16,5340,90 | 17,354062 / 16,5320,64 рАМОМА-0,0927 | 23,18:0,71 25,97-1,47 21,75:ж3,38 29,0321,67

Фібриноген, г/л рАМОМА-0,5593 | 2,26520,40 2,2950,57 1,7850,15 1,67-0,30

Примітка: 1. рАМОМА - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА) 2. п - кількість тварин в групі.

Таблиця 19

Вплив ФК на показники гемостаза у щурів самиць, (Мем), п-б

Негативний п рАМОМА/ Інтактний контроль | Розчин ФК, 2| Розчин ФК, 20 оказники Ки р контроль (плацебо), мл/кг мл/кг 20 мл/кг щ 110,33:-12,

Час згортання, с рАМОМА-0,4256 75 139,00528,59 | 116,005218,31 | 112,33:2-12,36

АЧТВ, с рео-0,1808 21,55541,27 | 22,6351,96 | 24,1252,12 25,7350,33

Протромбіновий щ 15,23520,70 12,18:-0,90 15,5420,67 рАМОуАнОТоВІ 1415041 | оМК-0,2808| рамк-0,0579 |. рамк-0,3479 рАМОМА-0,1848| 25,88:1,63 | 29,02ж2,79 | 33,504,39 33,76-31,65

Фібриноген, г/л рАМОМА-0,5601| 2,11530,22 1,67-0,20 1,74-0,27 1,74-0,25

Примітка: 1. рРАМОМА / ркУ - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала- Волліса) 2. р2МК - рівень статистичної значущості відмінностей при порівнянні з групою ІК (критерій

Ньюмана-Кейлса)

З. п - кількість тварин в групі.

Згідно з отриманими результатами (таблиця 18 і 19), у тварин, яким внутрішньошлунково вводили розчин ФК в дозах 2 і 20 мл/кг і плацебо впродовж 28 днів, змін з боку показників гемостазу не виявлено. Усі вивчені показники (час згортання, АЧТЧ, протромбіновий і тромбіновий час, фібриноген) у самців і самиць знаходилися в інтервалі значень груп інтактного контролю.

Таким чином, можна зробити висновок, що щоденне внутрішньошлункове введення ФК і плацебо не викликає порушень в системі згортання.

У таблицях 20 і 21 приведені результати аналізу показників вуглеводного і ліпідного обмінів, які також характеризують функціональний стан печінки. За вмістом глюкози в крові робили орієнтовний висновок про стан процесів, задіяних в метаболізмі вуглеводів, стан ліпідного обміну оцінювали за вмістом загального холестерину, ЛЛВЩ і ЛЛНЩЦ.

Таблиця 20

Вплив ФК на біохімічні показники ліпідного і вуглеводного обмінів щурів самців в сироватці крові, п-6 (Мет)

Негативний

Показники рАМОМА/ Інтактний контроль Розчин ФК, 2| Розчин ФК, реУ контроль (плацебо), 20 мл/кг 20 мл/кг мл/кг рами | 4834032 4328008 | 4745019) 4015023

Хопестерин, РАМОМА | овенома | ованома | 272011 | 2845029 ммоль/л -0,6958

ЛИПВЩ, ммоль/л ріо-0,4295 1,2920,02 1,18--0,06 1,28:0,10 1,2450,14

ЛИНЩ, ммоль/л Ровое 063017 | 5505 | 0,56250,05 | 0,7520,21

Примітка: 1. рАМОМА / ркУ - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала- Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

Аналіз даних (таблиця 20 і 21) свідчить, що у щурів самців і самиць тривале введення розчину ФК в обох дозах і плацебо не викликає змін вказаних показників ліпідного і вуглеводного обмінів. Значення знаходилися у рамках меж показників групи ІК.

Таблиця 21

Вплив ФК на біохімічні показники ліпідного і вуглеводного обмінів щурів самиць в сироватці крові (Мам), п-6

Негативний

Показники РАМОМА Інтактний контроль Розчин ФК, 2 | Розчин ФК, 20 контроль | (плацебо), 20 мл/кг мл/кг мл/кг рве. 589-026 | 5685022 | 5,9340,29 | 5/14ж0,37

Холестерин, рРАМОУд 2,8750,28 | 24640,29 2,814018 / 2,420,30 ммоль/л -0,5209

ЛИВЩ, ммоль/л рова, 1424009 | 1283012 | 1,3840,02.. 1,3120/12

ЛИНЩ, ммоль/л роті 08324025 | 0515014 | 060013 | 0353013

Таким чином, досліджуваний ФК і плацебо при внутрішньошлунковому застосуванні не має токсичного впливу на обмін речовин у щурів.

Результати вивчення функціональної активності нирок на тлі введення досліджуваних об'єктів, представлені в таблицях 22 і 23.

Згідно з отриманими результатами, внутрішньошлункове введення розчину ФК і плацебо щурам (самцям і самицям) впродовж 28 днів не мало істотного впливу на видільну функцію нирок. Усі вивчені показники не відрізнялися достовірно від таких для відповідних контрольних груп.

Таблиця 22

Вплив ФК на показники функціонального стану нирок у щурів самців (Мем), п-6

Негативний п рАМОМА/ Інтактний контроль Розчин ФК, 2) Розчин ФК, оказники Ки р контроль | (плацебо), 20 мл/кг 20 мл/кг мл/кг

Діурез, мл/100 г ровів 2215016 |) 2423042 | 2123023 | 2605025

Робив | 6335021 | 7005025 / 7335021 6,6750,33 ровів | ло12коб002 | 10140001 | 1,010ж0,002 | 1,01050,001

Екскреція креа- тиніну, мкмоль/З| реш-0,8414 5,4251,02 4,95:20,37 4,3950,73 4,58:10,42 години

Креатинін в РАМОМА | 04124-0,007 | 0,127-0,004 | 0,1340,002 | 0,11750,003 сироватці, ммоль/л -0,1172

РАМОМА /154,183219,64 | 210,33420,95 | 215,26-40,74 | 170,27526 42 мкмоль/З години -0,3605

Сечовина В оку рУ-0,2145 6,1020,32 6,9020,44 7,45:0,70 7,4930,47

Екскреція хлоридів) рАМОМА 40334248 | 9185272 | 10,3741,93 | 14,1332,09 мкмоОль/З години -0,4777

Хлориди в сироватці); рАМОМА | 1004213 | 103,942,68 | 100,642,12. 101,631,57 ммоль/л -0,6489

Таблиця 23

Вплив ФК на показники функціонального стану нирок у щурів самиць (Мем), п-6

Негативний

Показники рАМОМА/ Інтактний контроль Розчин ФК | Розчин ФК, реч контроль (плацебо),20| 2 мл/кг 20 мл/кг мл/кг

Діурез, мл/100г Рева 1403019 | 4605017 | 1483026 | 1,622019 рові 6,6720,33 | 7,1750,31 | 667-021 | 7,0040,26 ро-0,3267 1,021-0,003 | 1,016:20,004 |1,017-0,001 | 1,015:--0,001

Екскреція креатиніну, рРАМОУА 3,0230,44 ) 2275061 | 30950,89 | 2,0350,50 -0,5677 мкмоль/З години

Креатинін ві 0/0 рРАМОМА 0,12540,007. | 012520,003 | 0,13640,007 | 0,11420,007 сироватці, ммоль/л -0,1507

Екскреція рАМОМА 220,85: 186,33: сечовини, мкмоль/З -0,0628 216,51-49,37 | 135,03:221,09 3214 3217 години

Сечовина ві 0/0 рРАМОМА 50940345 | 5,2630,37 | 640-047 6423047 сироватці, ммоль/л -0,0594

Екскреція рат 91341,7 8,34к268 | 7,39ж2,80 | 8,6бх2,44 години Що

Хлориди в рАМОМА -0,1740 96,90-0,88 99,0131,15 | 96,6751,15 | 99,06:20,56

Примітка: 1. рРАМОМА / ре - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Круска- Ла-Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

Таким чином, наведені в таблицях 22 і 23 дані свідчать, що лікарський засіб ФК і плацебо при тривалому введенні (28 днів) не мають нефротоксичної дії.

Дані про вплив розчину ФК на ЧСС і параметри ЕКГ представлені в таблицях 24 і 25. У усіх тварин зберігався правильний синусовий ритм - в ІЇ стандартному відведенні постійно був присутнім позитивний зубець Р перед характерним шлуночковим комплексом ОК5.

Введення ФК і плацебо впродовж 28 днів самцям щурів не призводило до значних зрушень показників, що характеризують електрофізіологічну активність міокарда (таблиця 24).

Таблиця 24

Вплив ФК на показники ЕКГ у щурів самців, (Мем), п-6

Негативний п рАМОМА/ Інтактний контроль Розчин ФК, 2 | Розчин ФК, 20 оказники ки р контроль (плацебо), 20 мл/кг мл/кг мл/кг

РАМОМА 383,17 422,00 397,675

ЧеС, уд/хв -0,3261 1724 42617514,01 2671 12.22 рео-0,8291 42,835-1,94 44,83:1,38 47,17-4,02 44,33ж2,12 рове 0,04540,001 0,044ж0,001 | 0,043240,001. |) 0,044ж0,001 раза 0,013-40,001 0,01320,001 | 0,014ж0,001.). 0,0140,001 роавво 0,070,00 0,06-0,00 0,07:0,00 0,07:0,00 вм рова 0,470,06 0,500,05 0,4320,07 0,5320,08

Р.мВ 011 реу-0,3817 0,0820,01 0,0820,01 0,0650,00 0,08:50,01

РАМОМУА 0,1650,02 0,1650,02 0,1320,02 0,1320,01 -0,5128

Внутрішньошлункове введення розчину ФК і плацебо впродовж 28 днів самицям щурів (таблиця 25) також не призводило до зрушень показників, що характеризують електрофізіологічну активність міокарда.

Таблиця 25

Вплив ФК на показники ЕКГ у щурів самиць, (Мем), п-6

ЧСС,уд/хв | рАМОУА-0 2134 ятао 458,83416,08 вер 413,6718,01 рАМОМА-0,3048| 45,33:ж1,67 45,832-1,6 46,5022,03 42,3351,02 рАМОМА-0,6972| 0,0430,001 | 0,04320,001 0,044-0,001 0,044-0,001 рАМОМА-0,8937 | 0,015-1-0,001 | 0,015:20,001 0,015-0,000 | 0,01420,001 рец-0,4774 0,0620,00 0,0620,00 0,06-20,00 0,06-20,00

Б.мВ о 00 | рАМОМА-0,2486| 0,6350,03 0,5420,08 0,5420,06 0,67-0,03

Р.мВ 00 | рАМОМА-0,7458| 0,08:0,01 0,0820,01 0,0820,01 0,0720,01 рАМОМА-0,6476| 0,1320,02 0,15--0,02 0,14-0,02 0,17-0,02

Примітка: 1. рРАМОМА / ре - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала- Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

Таким чином, на підставі отриманих даних можна зробити висновок, що розчин ФК при внутрішньошлунковому введенні впродовж 28 днів не викликає істотних змін ЕКГ ні у самців, ні у самиць.

Розтин тварин показав, що розміщення органів в черевній і грудній порожнинах анатомічно правильне. Зовнішній вигляд шерстного покриву, слизової оболонки природних отворів щурів усіх досліджених груп (інтактний контроль, негативний контроль (плацебо) 20 мл/кг, ФК 2 мл/кг і 20 мл/кг) були однакові.

Регіональні лімфовузли не збільшені. При ревізії порожнин тіла не виявлено патологічного вмісту, спайок. Колір, консистенція органів і тканин, стан серозних оболонок відповідає нормальному, не знайдено ознак гіпо- або гіпертрофії органів, порушень кровообігу, запалення, пухлинного зростання.

Для розрахунку коефіцієнтів маси визначали абсолютну масу внутрішніх органів. Результати представлені в таблиці 26.

Таблиця 26

Вплив розчину ФК на коефіцієнти маси внутрішніх органів у щурів самців і самиць М (Мтіп-Мтах), п-6

Негативний контроль (плацебо), 20 мл/кг мл/кг мл/кг 0,35(0,33-0,39) | 0,31(0,30-0,32) | 0,33(0,30-0,37

Примітка: 1. ре - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (критерій Крускала-Волліса); 2. рам - рівень статистичної значущості відмінностей з групою ІК (критерій Манна-Уіїтні);

З. п - кількість тварин в групі.

Встановлено, що внутрішньошлункове введення досліджуваних об'єктів впродовж 28 днів щурам самцям не викликало статистично значущих змін КМ в порівнянні з показниками групи ІК у щурів самців.

Проте у самиць спостерігали підвищення КМ печінки і нирок в групах НК і у тварин, яким вводили ФК в дозі 20 мг/кг.

Мікроскопічне дослідження внутрішніх органів усіх щурів, що отримували ФК в різних дозах, показало, що вони мали звичайну будову і не відрізнялися від таких у тварин груп негативного і інтактного контролю.

У міокарді лівого і правого шлуночків серця не відмічено явищ набряку або гіперемії. | у контрольних, і в експериментальних групах у окремих щурів зустрічалися одиничні дрібні осередкові лімфомакрофагальні інфільтрати, розташовані між кардіоміоцитами. Кардіоміоцити мали звичайні розміри і забарвлення цитоплазми та ядер, в них добре простежувалася поперечна покреслена міофібрил.

У легенях контрольних щурів спостерігалася помірна гіперемія судин і капілярів, осередковий дистелектаз (частковий спад стінок альвеол при розтині грудної порожнини) і вогнища емфіземовидного розтягування альвеол (агонального походження). Відзначалася помірна активність лімфоїдної тканини, що асоціюється з бронхами. Просвіти альвеол легенів вільні. Введення ФК в дозах 2 мл/кг і 20 мл/кг не робили істотного впливу на структуру органу: були відсутні ознаки посилення гіперемії, дистрофічні зміни пневмоцитів 1-го і 2-го порядків, некробіотичні зміни в клітинах, запальна реакція строми, посилення активності перибронхіальної лімфоїдної тканини.

У нирках щурів групи негативного контролю і груп, що отримували ФК в різних дозах, як і у щурів групи ІК, були відсутні ознаки порушень в системі кровообігу, дистрофічні і некробіотичні зміни нефротелію канальцевого відділу нефрону, ознаки проміжного запалення. Клубочки нефрону мають звичайну будову і клітинність, капіляри помірно повнокровні. У частини щурів в усіх групах в просвіті канальців деяких ділянок мозкового шару відмічені дрібні мікроліти солей кальцію і локалізовані поруч дрібновогнищеві круглоклітинні інфільтрати в стромі, що, можливо, пов'язано з характером живлення тварин.

У печінці часточковість органу виражена, балочна будова збережена, печінкові балки розташовуються на невеликій відстані один від одного.

Строма печінки в усіх групах представлена тонкими прошарками портальної сполучної тканини з судинами, що проходять в них, і жовчними протоками. Гепатоцити звичайної форми, з рівномірно забарвленою цитоплазмою; межі між клітинами добре виражені. Ядра гепатоцитів чітко видимі, розташовуються переважно в центрі клітин. Синусоїдальні капіляри вузькі, слабо наповнені кров'ю як в центральних ділянках, так і на периферії часточок. У частини щурів обох статей різних груп зустрічаються невеликих розмірів лімфоїдно-клітинні скупчення перипортально, дрібні вогнища некрозу гепатоцитів. За даними літератури можливою причиною

Зо подібних відхилень може бути місцеве ушкодження, що викликається токсичними речовинами, які надходять з кишечнику. Окрім цього, у самиць щурів, що отримували ФК в дозах 2 мл/кг (60 95) і 20 мл/кг (40 95), в перипортальних гепатоцитах виявлена помірна (2 мл/кг) і слабка (20 мл/кг) дрібнокрапельна вакуолізація цитоплазми без порушення цілісності клітини.

У тканині підшлункової залози усіх щурів будова ацинусів звичайна, в цитоплазмі панкреатоцитів добре забарвлюється зимогенна зона, ядра клітин великі, чіткі, розташовані у базальній мембрані. Явищ злущування епітелію вивідних проток не відмічено. Острівці

Лангерганса різних розмірів, капіляри в них помірно розширені, секреторні клітини без ознак дистрофії.

Часточки тимуса і у щурів контрольних груп, і після введення ФК в різних дозах помірно великі, прошарки сполучної тканини між ними відносно тонкі, в часточках добре простежується розділення на кіркову і мозкову зони, клітинність зон звичайна. Досить часто у тварин, що отримували плацебо і лікарський ФК, відмічена картина "зоряного неба", розширення мозкового шару і кістозне розширення з ороговінням тимічних тілець. Ці зміни нагадують 1-2 стадію акцидентальної інволюції тимуса, яка розвивається через низку обставин, у тому числі внаслідок стресу. В даному випадку багатократні введення досить великого об'єму розчинника або ФК є для тварин стресовим чинником, у відповідь на який у них формується комплекс адаптаційних реакцій у відповідь.

У селезінці у всіх щурів розміри і кількість фолікулів білої пульпи звичайні, структура їх після введення розчинника або ФК не міняється відносно інтактних, червона пульпа помірно повнокровна, містить макрофаги, мегакаріоцити і лімфоцити.

У надниркових залозах усіх щурів розміри і співвідношення поперечних розтинів зон кіркової речовини звичайні. Гістоархітектоніка кожної із зон кори збережена. Ознаки зміни морфологічних характеристик адренокортикоцитів, що свідчать про порушення продукції мінерало- і глюкокортикоїдів, не помічено, рівень ліпоідізації клітин клубочкового і сітчастого шарів співвідносний у контрольних і досліджених тварин. Хромафінні клітини мозкової кулі без особливостей.

У яєчках у усіх щурів самців були відсутні явища набряку, гіперемії або інфільтрації, атрофії.

У звитих насінних канальцях представлені усі шари сперматогенного епітелію. Злущування епітелію немає. Кількість і розташування клітин Лейдига звичайне.

У яєчниках щурів також не виявлено гемодинамічних порушень. У всіх щурів зустрічаються фолікули і жовті тіла на всіх стадіях розвитку, атретичні фолікули.

Таким чином, результати гістологічних досліджень свідчать про те, що ФК при тривалому внутрішньошлунковому введенні в дозах 2 мл/кг і 20 мл/кг, як і плацебо не викликає у щурів яких-небудь морфологічних проявів токсичної дії в серцевому м'язі, печінці, нирках, легенях, надниркових залозах, підшлунковій залозі, селезінці, органах репродуктивної системи.

Відмічений в тимусі - органі, який виділяється з усіх органів лімфоїдної системи надмірною лабільністю своєї морфологічної структури, легко і швидко виникаючими реактивними морфологічними змінами у відповідь на дії найрізноманітніших чинників, комплекс у відповідь адаптаційних реакцій відповідає 1-2 стадіям акцидентальної трансформації. За даними літератури, ці стадії зворотні і зникають після припинення стресового впливу. Також у частини самиць щурів, що отримували розчинник або ФК, помірна/слабка вакуолізація гепатоцитів не носить дозозалежного характеру і, очевидно, пов'язана з характером корму, що отримується тваринами, і більшою чутливістю їх в порівнянні з самцями.

Результати дослідження показали, що досліджуваний ФК при тривалому введенні в дозах 2 і мл/кг не викликає у тварин ознак інтоксикації, не робить впливу на загальнотрофічні процеси, на гематологічні показники, на біохімічні показники крові і сечі. Не впливає на центральну нервову систему і серцево-судинну систему лабораторних тварин.

Гістологічні дослідження підтверджують відсутність токсичної дії ФК на внутрішні органи і 20 системи лабораторних тварин. Окремі випадки в тимусі і печінці не носять дозозалежного ефекту і вказують на оборотні процеси.

Тривале введення ФК не чинить місцево-подразнювальної дії на слизову оболонку ШКТ лабораторних тварин.

В результаті дослідження токсичності ФК можна зробити висновок про те, що тривале введення ФК в дозах 2 і 20 мл/кг не викликає у тварин ознак інтоксикації, не робить впливу на загальнотрофічні процеси, на гематологічні показники, на біохімічні показники крові і сечі, фізіологічний стан ЦНС і ССС. Окремі коливання, відмічені впродовж усього періоду дослідження, знаходилися в межах фізіологічної норми, і носили адаптивний характер.

Гістологічне вивчення внутрішніх органів в умовах підгострої токсичності (28 днів) свідчать

Зо про відсутність у щурів ознак кардіотоксичної, нефротоксичної і гепатотоксичної дії, не порушується морфофункціональний стан легеневої тканини, периферичного органу імунної системи - селезінки.

Внутрішньошлункове введення ФК і плацебо лабораторним щурам не викликає подразливої дії на стравохід і шлунок тварин, що підтверджено гістологічними дослідженнями.

Наступні дослідження стосуються визначення ефективної дози ФК у вигляді розчину для орального застосування на моделі гострої асфіксії у щурів.

Гіпоксія є універсальним патологічним процесом, що супроводжує і визначає розвиток різноманітної патології: ішемічну хворобу серця, інфаркт міокарда, хронічну серцеву недостатність, міокардіопатії порушення мозкового кровообігу, хронічні обструктивні захворювання легень, астенічний стан та інше.

У загальному вигляді гіпоксію можна визначити як дисбаланс у клітині між потребою та продукцією енергії в системі мітохондріального окисного фосфорилювання. Причини порушення продукції енергії в клітині за гіпоксичних умов різноманітні: розлади зовнішнього дихання, кровообігу в легенях, транспортної функції кисню крові, порушення системного, регіонарного кровообігу і мікроциркуляції, зниження надходження кисню в мітохондрії при переважній більшості патологічних станів. В результаті розвивається пригнічення мітохондріального окиснення. В першу чергу пригнічується активність МАЮ-залежних оксидаз (дегідрогеназ) циклу

Кребса при початковому збереженні активності ЕАО-залежної сукцинатоксидази, що інгібується при більш вираженій гіпоксії Порушення мітохондріального окиснення призводить до пригнічення сполученого з ним фосфорилювання та викликає прогресуючий дефіцит АТФ - універсального джерела енергії в клітині.

Дефіцит енергії становить суть будь-якої форми гіпоксії і обумовлює якісно однотипні метаболічні і структурні порушення в різних органах і тканинах. Зниження концентрації АТФ у клітині призводить до послаблення її інгібуючого впливу на один з ключових ферментів гліколізу - фосфофруктокіназу. Гліколіз, який активується при гіпоксії, частково компенсує дефіцит АТФ, однак швидко викликає накопичення лактату і розвиток ацидозу з подальшим автоінгібуванням гліколізу.

Гіпоксія призводить до комплексної модифікації функцій біологічних мембран, що зачіпає як ліпідний бішар, так і мембранні ферменти. Пошкоджуються або модифікуються головні функції 60 мембран: бар'єрна, рецепторна, каталітична.

Метою даного доклінічного дослідження було визначення впливу ФК на біоелектричну активність серця (БЕАС) у щурів на моделі гострої асфіксії. Це важливо для оцінки виразності органотропного антигіпоксичного впливу на серце за умов застосування всередину, для встановлення ефективних доз.

Доклінічне дослідження ФК у вигляді розчину для орального застосування проведено з дотриманням вимог Належної лабораторної практики (боса Іарогагу Ргасіісе (ПІР), відповідно до методичних рекомендацій (Стефанов, 2001) і Наказів МОЗ України Мо 944 від 14.12.2009 р. та Мо 95 від 16.02.2009 р.

Дизайн дослідження

Перед проведенням експерименту тварини пройшли акліматизацію протягом 14 діб у кімнаті для випробувань. Групи були сформовані методом рандомізації з використанням маси тіла як головної ознаки. Тварин утримували в пластикових клітках у кімнаті з контрольованими параметрами мікроклімату: температура повітря 20-24 "С, вологість (55210) 95, світловий режим "12 годин день/ніч". Провітрювання кімнати та стерилізацію повітря за допомогою кварцової лампи здійснювали щоденно. Тварини мали вільний доступ до води. Для пиття використовували відстояну водогінну воду. Для годування тварин використовували гранульовані збалансовані комбікорми (ТУ.У15.7-2123600159-001:2007). Догляд за тваринами проводили відповідно до стандартних операційних процедур.

Досліди проводили на статевозрілих щурах самцях масою 180-220 г.

Дослідження проведено на 5-ти групах тварин: 1 група (позитивний контроль) - кількість тварин - 6. 2 група (перший тест зразок) - кількість тварин - 6, тваринам вводили розчин, 1 мл якого містить 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у дозі левокарнітин/аргініну аспартат відповідно 100/264 мг/кг ваги.

З група (другий тест зразок) - кількість тварин - 6, тваринам вводили розчин, 1 мл якого містить 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у дозі левокарнітин/аргініну аспартат відповідно 200/528 мг/кг ваги. 4 група (третій тест зразок) - кількість тварин - 6, тваринам вводили розчин, 1 мл якого містить 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у дозі левокарнітин/аргініну аспартат відповідно 300/792 мг/кг ваги. 5 група (четвертий тест зразок) - кількість тварин - 6, тваринам вводили розчин, 1 мл якого містить 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у дозі левокарнітин/аргініну аспартат відповідно 400/1056 мг/кг ваги.

Розчин вводили внутрішньошлунково протягом З діб у дозах 1, 2, З та 4 мл/кг. Дози для тварин перераховували з добової дози для людини (30 мл/добу за інструкцією до застосування в клініці) за допомогою коефіцієнтів перерахунку доз з урахуванням поверхні тіла за методом

Уланової І.П. (Уланова И.П., Сидоров К.К., Халепо А.И. К вопросу об учете поверхности тела зкспериментальньїх животньїх при токсикологическом исследований. Под ред. А.А. Летавета и

И.В. Саноцкого. - Л. Изд. "Медицина", 1968, вьіп. 10. - стр. 18-25.). Зважаючи на те, що ФК призначена для орального застосування у клініці, лабораторним тваринам препарат вводили внутрішньошлунково за допомогою шприца через металевий зонд.

Гостру асфікцію моделювали за методом (Степанюк Н.Г. Порівняльна оцінка антигіпоксичних властивостей кордарону, бензофурокаїну, вінборону та емоксипіну в експерименті / Н.Г. Степанюк, В.В. Юшкова, В.Б. Мудрицький |та ін.| // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - Мо 11 (2/1). - С. 576-579., та Степанюк Г..,

Пошук ефективних антигіпоксантів серед похідних бурштинової кислоти/ Г.І Степанюк, О.П.

Драчук, С.А. Олійник, О.Г. Юшковська // Спортивна медицина. - 2010. - Ме4(17). - С.56-59). На 4--у добу введення препарату наркотизованих тварин іммобілізували на препарувальному столі. Препарували шкіру, фасції та м'язи шиї за допомогою ножиць та пінцетів. Накладали електроди електрокардіографа, трахею перетискали хірургічним затискачем та реєстрували тривалість БЕАС по ЕКГ до останньої систоли.

Кількісний матеріал оброблено методами варіаційної статистики (середнє значення, його стандартна помилка, медіана, верхній та нижній квартилі) з використанням параметричних (однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА, критерій Ньюмена-Кейлса) та непараметричних методів аналізу (критерій Крускала-Уолліса, Манна-Уїтні). Прийнятий рівень значущості р«е0,05.

Для отримання статистичних висновків використовували стандартний пакет програм Зіайбііса (версія 6).

Результати визначення впливу ФК, розчину для орального застосування, на БЕАС щурів за умови гострої асфіксії наведено в таблиці 27. 60

Зо

Таблиця 27

Вплив ФК, розчину для орального застосування, на тривалість біоелектричної активності серця (БЕАС) щурів за умови гострої асфіксії питнк (лен ЕЕ ' Ме (025; 075

Позитивнийконтроль.//-/-///|1777771- 1111117 по

Тест-зразок

Примітки: р - рівень статистичної значущості при порівнянні з групою позитивного контролю, критерій

Манна-Уїтні; п - кількість тварин у групі.

Відповідно до отриманих даних, введення досліджуваного засобу у дозах 1 та 2 мл/кг ваги статистично значуще підвищувало тривалість життя тварин на 31 95 та 24 95 відповідно (табл. 27). Збільшення дози тест-зразка не приводило до підвищення ефективності засобу: тривалість

БЕАС у щурів, яким вводили ФК у дозах З і 4 мг/кг ваги, залишалася на рівні позитивного контролю. Отже, отримані дані свідчать, що профілактичне введення ФК, розчину для орального застосування позитивно впливає на БЕАС щурів.

Таким чином, за умови гострої асфіксії викликаної перетисканням трахеї щурів, встановлено, що ФК підтримує БЕАС щурів, що віддзеркалюється підвищенням тривалості життя тварин за асфіксії. Імовірно, цей кардіопротекторний ефект пояснюється антигіпоксичною дією ФК в міокарді та провідній системі серця. Незважаючи на те, що у кількісному вираженні ефективність препарату в дозі 2 мл/кг ваги була дещо нижчою, ніж у дозі 1 мл/кг ваги, статистично значущих відмінностей між групами не було. На підставі отриманих даних можна констатувати, що найбільшу, майже однакову активність, ФК виявляє у дозах 1 і 2 мл/кг ваги, які доцільно використати для подальших досліджень.

На підставі результатів дослідження можна зробити висновок, що ФК у моделі гострої асфіксії позитивно впливає на біоелектричну активність серця щурів, подовжуючи її на 24-31 95., найбільшу ефективність ФК виявляє у дозах 1 і 2 мл/кг ваги.

Для вивчення застосування ФК для підвищення толерантності до фізичних навантажень у людини, яка зазнає фізичних навантажень, було проведено наступне дослідження.

Дослідження комбінованого застосування аргініну аспартату і левокарнітину у вигляді розчину для перорального застосування в порівнянні із застосуванням аргініну аспартату у вигляді розчину для перорального застосування, для вивчення стимуляції фізичної працездатності у здорових спортсменів в спорті вищих досягнень.

Метою дослідження було вивчення впливу комбінованого застосування левокарнітину і аргініну аспартату у вигляді розчинів для перорального застосування в порівнянні із застосуванням аргініну аспартату у вигляді розчину для перорального застосування, на фізичну працездатність і психологічний стан кваліфікованих спортсменів - представників силових і циклічних видів спорту в ході стандартного тренувального процесу.

Завдання дослідження: вивчити вплив комбінованого застосування левокарнітину і аргініну аспартату у вигляді розчинів для перорального застосування в порівнянні із застосуванням аргініну аспартату у вигляді розчину для перорального застосування на працездатність і психологічний статус спортсменів; оцінити переносимість і можливі побічні ефекти досліджуваних розчинів; порівняти результати застосування досліджуваних розчинів, отримані в двох основних і контрольних групах здорових спортсменів, за параметрами впливу на фізичну працездатність і психологічний стан спортсменів.

Дизайн дослідження

Дослідження було виконане відповідно до вимог, що пред'являє, ДП "Державний експертний центр МЗ України" до клінічних випробувань лікарських засобів. Дослідження проводилося як відкрите, рандомізоване, порівняльне, паралельне в трьох групах.

У дослідження було включено 69 спортсменів. В період набору спортсменів було проведено клініко-лабораторне, психо-фізіологічне і педагогічне обстеження кожного суб'єкта дослідження.

Після обстеження у випробування були включені спортсмени, що дали письмову Інформовану

Згоду на участь в дослідженні і що відповідали критеріям включення/виключення.

Досліджувані лікарські засоби.

Аргінін аспартат у формі розчину для перорального застосування; склад: 5 мл розчину містять 1 г аргініну аспартату (аргініну - 0,57 г, кислоти аспарагінової - 0,43 г), допоміжні речовини - сорбіт (ЕЕ 420), сахарин натрію (Е 954), метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), ароматизатор харчовий "Карамель", вода очищена.

Левокарнітин у формі розчину для перорального застосування. Склад: 5 мл розчину містять 1 г левокарнітину, допоміжні речовини - метилпарабен (Е 218), пропілларабен (Е 216), сахароза, сорбіт (Е 420), ароматизатор "банан", вода очищена.

Рандомізований розподіл спортсменів обох груп (1 група - 36 легкоатлетів і 2 група - 33 важкоатлети) на підгрупи робили відповідно до схеми рандомізації, представленої у вигляді таблиці, основу якої складали випадкові числа, згенеровані за допомогою процедури генерації рівномірно розподілених випадкових чисел вбудованого Пакету аналізу додатка Місго5ой Ехсеїі.

У дослідженні брали участь 69 здорових спортсменів, що знаходяться на загально- підготовчому етапі підготовчого періоду річного макроциклу при стандартному режимі тренувань і що відповідають критеріям включення/не включення, описаним в цьому протоколі.

Усі спортсмени, що відповідали критеріям включення, методом простої рандомізації розподілялися в основні (46 спортсменів) і контрольні (23 спортсменів) підгрупи.

Спортсмени були рандомізовані після того, як від них було отримано інформовану згоду.

Для розподілу випробовуваного в яку-небудь підгрупу спостереження/дослідження відповідальний дослідник повідомляв по телефону ідентифікуючу інформацію про спортсмена (ініціали і вік/рік народження) монітору дослідження.

У відповідь дослідник отримував повідомлення про підгрупу спостереження/дослідження для цього спортсмена. Дослідник вносив рандомізований номер і ідентифікуючу інформацію, включеного в дослідження спортсмена в Журнал рандомізації.

Спортсмени (практично здорові особи, усі чоловіки), включені в дослідження, були

Зо розподілені для вивчення ефективності застосованих фармакологічних препаратів на основні (ТА, 1Б, 2А, 2Б) і контрольні (ІК і 2К) підгрупи в співвідношенні 1: 1: 1.

Спортсмени основних підгруп ТА і 1Б в динаміці процесу тренувань отримували досліджуваний лікарський засіб аргінін аспартат, розчин для перорального застосування, впродовж 21 дня.

Спортсмени основних підгруп 2А і 2Б в динаміці процесу тренувань отримували одночасно досліджувані лікарські засоби аргінін аспартат, розчин для перорального застосування, і левокарнітин, впродовж 21 дня.

Спортсмени контрольних підгруп 1К і 2К не отримували в динаміці тренувального процесу ніяких лікарських засобів.

Спортсменам основних підгруп ТА і 2А призначали досліджуваний лікарський засіб аргінін аспартат, розчин для перорального застосування, в добовій дозі 40 мл, розділеній на 2 прийоми по 20 мл, відразу після їжі, впродовж 21 дня дослідження в динаміці тренувального процесу.

Спортсменам основних підгруп 1Б і 2Б призначали досліджуваний лікарський засіб аргінін аспартат, розчин для перорального застосування, і досліджуваний лікарський засіб левокарнітин, розчин для перорального застосування, в добовій дозі 15 мл, розділеній на 2 прийоми по 7,5 мл, 2 рази в добу відразу після їжі, впродовж 21 дня дослідження в динаміці тренувального процесу.

В процесі проведення дослідження не дозволялося призначати нейрометаболічні, ноотропні, адаптогенні, анаболічні і кардіопротекторні препарати. В ході проведення дослідження спортсмени продовжували тренуватися в звичайному режимі при дотриманні традиційного харчування і здорового способу життя (повна відмова від алкоголю і паління).

В період скринінгу було проведено клінічне обстеження: вимір ЧСС, АТ; пальпація і перкусія органів черевної порожнини через передню черевну стінку, аускультація серця і легенів, огляд шкіри і видимих слизових оболонок; оцінка стану опорно-рухового апарату; сечовидільної системи.

З лабораторних параметрів визначали показники гематологічного гомеостазу; біохімічного гомеостазу.

Для оцінки початкового стану параметрів працездатності спортсменам проводили психофізіологічні і педагогічні дослідження параметрів спеціальної фізичної працездатності.

У динаміці дослідження в 1-ий і 2-ий візити спортсменам проводили об'єктивне обстеження: вимір ЧСС, АТ, аускультацію серця і легенів, огляд шкіри і видимих слизових оболонок; оцінку стану опорно-рухового апарату; сечовидільної системи.

Після закінчення курсу прийому досліджуваних лікарських засобів (3-й, завершальний, візит), окрім об'єктивного обстеження, спортсменам повторно проводили дослідження показників гематологічного гомеостазу; біохімічного гомеостазу, психофізіологічні і педагогічні дослідження параметрів спеціальної фізичної працездатності.

Усі дані, що стосуються призначення лікарських засобів, опитування і обстеження спортсменів, були внесені в Індивідуальну реєстраційну форму спортсмена.

Дослідження включало наступні етапи: скринінг і період застосування досліджуваних лікарських засобів (21 день). Реєстрацію даних спостереження робили за наступною схемою (таблиця 28).

Таблиця 28

Схема реєстрації даних спостереження при дослідженнях 0000000000|осюринни | Рандомаця| аржу

Скринінг Рандомізація . препарату візит пошеея 27120101 21 спостереження кон 1 5 1 331 спортивний анамнез тн 10013031 інформованої згоди пн У 1020310 досліджуваних препаратів"

Клінчмнеобстеженняд//:/ | ХХ | - /( - | х : Й іх 1101 101 скарг

Лабораторне обстеження: » гематологічний аналіз » дослідження стандартних! біохімічних показників крові Х Х » дослідження прооксидантно-анти- оксидантного балансу

Психодагностикаїд | ХХ | - (| - | хх

Видачапрепарату.ї//-/-/: | - | ХХ ( хх / -

Педагогічні дослідження спеціальної фізичної Х Х працездатності ни 01000311 побічних реакцій (Оцінкапереносимостії | | - / хх / хх

Критерії включення спортсменів в дослідження: - кваліфіковані спортсмени-чоловіки у віці від 18 до 26 років, представники різних груп видів спорту - циклічні види (легкоатлети - бігуни на середні дистанції, 36 спортсменів) і силові види (важкоатлети, 33 спортсмени), в динаміці загальнопідготовчого етапу підготовчого періоду річного макроциклу при стандартному тренувальному процесі що не мають на момент дослідження проявів будь-яких гострих респіраторних вірусних інфекцій, а також, що не мають в анамнезі захворювань кардіореспіраторної, травної, видільної систем з клінічними проявами, окрім функціональних зрушень, обумовлених професійною діяльністю; - інформована письмова згода спортсмена на участь в дослідженні; - здатність учасника до адекватної співпраці в процесі дослідження.

Критерії невключення спортсменів в дослідження: - ГРВІ на момент початку дослідження; - гіперчутливість до компонентів досліджуваних лікарських засобів;

- алергічні захворювання або гострі стани, пов'язані з прийомом лікарських засобів в анамнезі; - одночасна участь у будь-якому другом клінічному випробуванні (чи подібному за механізмом ергогенної дії) речовини або будь-якого досліджуваного препарату впродовж передуючих 30 днів до включення в це дослідження (будь-який препарат, здатний вплинути на оцінку терапевтичного ефекту; прийом до включення в дослідження будь-якого препарату, застосування якого неприпустимо впродовж 2-х місяців перед участю в дослідженні); - участь в змаганнях на момент обстеження; - травма; - хронічні захворювання, в т.ч. цукровий діабет ЇЇ типу; - значимі зміни в загально-клінічному і біохімічному аналізі крові.

Умови вибування спортсменів з дослідження - для кожного конкретного спортсмена умовами припинення прийому лікарського засобу і вибування з дослідження могли бути: - індивідуальна непереносимість досліджуваного препарату; - виникнення у спортсмена в ході дослідження важких і/або несподіваних побічних явищ; - значне погіршення загального стану в період дослідження; - недотримання досліджуваним режиму застосування препарату(ів); - відмова спортсмена від участі в дослідженні.

У разі передчасного вибування спортсмена з дослідження, дослідник не робить заміну.

Причини передчасного виходу з дослідження вказуються в індивідуальній реєстраційній формі.

Використовувані методи дослідження

Для обстеження спортсменів були використані наступні методи: реєстрація демографічних даних; збір спортивного анамнезу (вид спорту, дисципліна, етап (період) підготовки; фізикальне обстеження; лабораторна діагностика (стандартні гематологічні і біохімічні показники); дослідження прооксидантно-антиоксидантного балансу в мембранах еритроцитів), психодіагностика; дослідження показників спеціальної фізичної працездатності відповідно до виду спорту.

Зо Демографічні дані і спортивний анамнез: - вік, маса тіла, зріст; - спеціалізація і спортивна кваліфікація; - етап (період) підготовки; - наявність (відсутність) тренування напередодні.

Клінічне обстеження: - вимір ї тіла; - вимір АТ, ЧОС; - фізикальне обстеження (перкусія передньої грудної стінки і аускультація серця і аорти; пальпація органів черевної порожнини; огляд шкіри і видимих слизових оболонок; візуальна оцінка стану опорно-рухового апарату).

Реєстрація суб'єктивних скарг: - кашель, нежить; - головний біль: - загальна слабкість.

Міра вираженості ознак оцінюється у балах за шкалою: - 0 - відсутній -1 - незначна вираженість -2 - помірна вираженість - 3 - значна вираженість.

Лабораторні дослідження крові: - гематологічний аналіз (кількість лейкоцитів, тромбоцитів і еритроцитів, вміст гемоглобіну, гематокрит, еритроцитарні характеристики, включаючи середній абсолютний вміст і середню концентрацію гемоглобіну в еритроцитах, середній об'єм еритроцитів, анізоцитоз еритроцитів); - біохімічний аналіз крові: вміст загального білка, білірубіну, сечовини, креатиніну, глюкози, калію, натрію, кальцію іонізованого, активності маркерних ферментів АЛТ, АСТ, ГГ, лужної фосфатази; АЧТЧ оцінка прооксидантно-антиоксидантної рівноваги на мембранному рівні ("тіні еритроцитів") з дослідженням вмісту малонового діальдегіду і відновленого глутатіону.

Психодіагностика: оцінка психологічного статусу спортсменів (тип темпераменту і вираженість психофізіологічного стресу у балах).

Загальноприйняті показники спеціальної фізичної працездатності залежно від специфіки м'язової діяльності: - у легкоатлетів (бігунів на середні дистанції) - аеробна працездатність, оцінена за тестом РУУС170; час проходження змодельованих дистанцій змагань 800 і 1500 м; - у важкоатлетів - оцінка висоти стрибка з місця і висоти підняття штанги в ривку, а також часу виконання вправ.

Як головний критерій ефекту від застосування лікарських засобів виступало збільшення показників спеціальної фізичної працездатності і поліпшення психофізіологічного статусу (вираженість психофізіологічного стресу) спортсмена.

Оцінка ефективності досліджуваних лікарських засобів робилася дослідником на підставі вищезгаданого параметра за наступною шкалою (таблиця 29).

Таблиця 29

Опис категорій змінної загальної ефективності лікарських засобів

Позитивні зміни кількісних значень педагогічних показників працездатності спортсменів основних підгруп: » у важкоатлетів: збільшення висоти стрибка з місця зі штангою і висоти підйому штанги в ривку, зменшення часу виконання вправ; - |» у легкоатлетів - збільшення аеробної працездатності за тестом

Препарат ефективний : гм

РУУС170 і зменшення часу проходження змодельованих дистанцій змагань 800 і 1500 м; » у всіх представників обох видів спорту - зниження вираженості проявів психофізіологічного стресу за бальною шкалою; » зниження вираженості проявів оксидативного стресу.

Препарат Відсутність позитивних змін кількісних значень педагогічних показників неефективний фізичної працездатності, відсутність динаміки вираженості психофізіологічного стресу і оксидативного стресу.

Оцінку ефективності лікарських засобів проводили за фактом позитивної динаміки досліджених показників в порівнянні з аналогічними параметрами в контрольних підгрупах спортсменів (без застосування лікарських засобів).

Переносимість лікарського засобу оцінювали на підставі суб'єктивних симптомів і відчуттів, що повідомляються спортсменом, і об'єктивних даних, отриманих дослідником в процесі застосування досліджуваних препаратів в динаміці тренувального процесу спортсменів.

Враховувалася динаміка лабораторних показників, а також частота виникнення і характер побічних реакцій.

Формування оцінки переносимості робилося на основі: 1. Об'єктивних даних, отриманих дослідником в ході проведення дослідження. З цією метою під час кожного візиту проводився об'єктивний огляд спортсменів. При цьому будь-який, клінічно значущий, негативний прояв слід розглядати як побічне явище, якщо воно не викликане природним протіканням тренувального процесу (чи гостро виниклого захворювання спортсмена в ході дослідження) або очікуваним ефектом від застосування ЛЗ. 2. Даних лабораторного обстеження, проведеного до початку і після закінчення курсу

Зо прийому досліджуваних препаратів: - гематологічний аналіз (кількість лейкоцитів, тромбоцитів і еритроцитів, вміст гемоглобіну, гематокрит, еритроцитарні характеристики, включаючи середній абсолютний вміст і середню концентрацію гемоглобіну в еритроцитах, середній об'єм еритроцитів, анізоцитоз еритроцитів); - біохімічний аналіз крові: вміст загального білку, білірубіну, сечовини, креатиніну, глюкози, калію, натрію, кальцію іонізованого, активності маркерних ферментів печінки АЛТ, АСТ, ГТ, а також лужної фосфатази, а- амілази), АЧТЧУЧ; оцінка прооксидантно-антиоксидантної рівноваги (ПАРА) на мембранному рівні ("тіні еритроцитів") з дослідженням вмісту малонового діальдегіду і відновленого глутатіону і підрахунком прооксидантно-антиоксидантного коефіцієнта (Кпа).

При цьому будь-яке, клінічно значуще негативне відхилення лабораторних показників розглядали як побічну реакцію, якщо воно не викликане природним перебігом захворювання або очікуваним ефектом від застосування супутньої терапії.

3. Суб'єктивних відчуттів спортсмена. Під час кожного візиту дослідником проводилися опитування спортсмена, при якому враховували наявність і міру вираженості як прогнозованих, так і несподіваних побічних реакцій.

Переносимість ЛЗ оцінювалася дослідником за наступною шкалою (таблиця 30).

Таблиця 30

Шкала переносимості ЛЗ

При об'єктивному огляді в динаміці не виявляються будь-які

Хороша патологічні зміни або клінічно значимі відхилення, дані лабораторного обстеження достовірно не змінюються і не виходять за межі норми, спортсмен не відмічає виникнення побічних явищ

При об'єктивному огляді в динаміці виявляються незначні зміни, які носять швидкоминучий характер і не вимагають зміни схеми лікування і проведення додаткових медичних заходів

Задовільна » і/або дані лабораторного обстеження трохи відхиляються від меж норми » Мабо спостерігаються незначні побічні явища, що не заподіюють серйозних проблем спортсменові і не вимагають відміни препарату

При об'єктивному огляді в динаміці виявляються патологічні зміни, що вимагають відміни препарату і проведення додаткових медични заходів - Мабо дані лабораторного обстеження зазнають клінічно значимі

Незадовільна негативні зміни, що створює необхідність додаткового обстеження і інтерпретації даних - Мабо має місце небажана побічна реакція, що має значний негативний вплив на стан спортсмена, що вимагає відміни препарату і застосування додаткових медичних заходів

Статистичний аналіз проводився статистиком, призначеним спонсором, і самостійно дослідником. Аналіз включає: - опис спортсменів, включених в дослідження; - число випробовуваних, вибулих з дослідження; - число небажаних/побічних явищ; - аналіз початкової однорідності основних і контрольних підгруп; - аналіз ефективності в кожній групі; - порівняння ефективності між основними і контрольними підгрупами; - оцінку переносимості в кожній групі; - оцінку перевищуючої ефективності; - статистичні виведення.

Дані були оброблені за допомогою програмних пакетів іаїйсіїса 8.0 і Меавзаї з використанням параметричних і непараметричних методів статистичного аналізу.

Різниця вважалася статистично достовірною при р«е0,05, застосовувалася двостороння критична область для оцінки результатів. Відповідність нормальному розподілу перевіряли за допомогою тестів Шапіро-Уїлки. Порівняння вибірок проводилося з використанням критерію

Стьюдента для параметричних даних і критерію Уілкоксона - для непараметричних даних. Для множинних порівнянь використовували дисперсійний аналіз АМОМА і критерій Крускала-

Волліса, для якісних показників - тест Мараскуіло-Лях-Гуріанова. Для проведення кореляційного аналізу застосовували рангову кореляцію і показник кореляції Спірмена.

На момент початку дослідження були проведені дослідження встановлення величин показників спеціальної фізичної працездатності і вираженості проявів психофізіологічного стресу. Аналогічний алгоритм дослідження був реалізований після закінчення прийому

Зо досліджуваних ЛЗ, в контрольних підгрупах - після закінчення періоду дослідження без прийому яких-небудь ЛЗ, у тому числі, ергогенного характеру.

Методи дослідження спеціальної працездатності були застосовані залежно від специфіки м'язової діяльності: у важкоатлетів - це оцінка висоти стрибка з місця і висоти підйому штанги в ривку, а також часу виконання вправ; у легкоатлетів (бігунів на середні дистанції) - аеробна працездатність, оцінена за тестом РМ/С170, і час проходження змодельованих дистанцій змагань 800 ії 1500 м.

Дослідження аеробної працездатності легкоатлетів проводили за тестом аеробної потужності РУУС170О (від англ. Рпузіса! УМогкіпд Сарасігу, при пульсі 170 уд./хв) з використанням велоергометра "КешШег Е-3" (КЕТТІ ЕК", Німеччина). Для визначення величини РУМС170 використали два навантаження різної помірної потужності (МЛ ї Му2). На останній хвилині цих навантажень визначали ЧСС (відповідно ПТ і 72). Аеробна потужність в кгм/хв розраховувалася таким чином: РУМС170-ММ1 ж (ММ2-МУ1) (170-И1) / (2-М), де: РУМУС170О - потужність фізичного навантаження, при якому досягається ЧСС, рівна 170 уд/хв; ММ ії МУ2 - потужність першого і другого навантажень, відповідно, кгм/хв; Й і 12 - ЧСС у кінці першого і другого навантажень.

Після першого навантаження невеликої потужності спортсмен, сидячи на велоергометрі, відпочивав впродовж З хв, потім йому пропонували виконати друге, інтенсивніше, навантаження. Тривалість першого і другого навантажень складала 5 хв. Уся процедура дослідження займала близько 13 хв. Час проходження легкоатлетами змодельованих дистанцій змагань 800 і 1500 м реєструвався електронним хронометром.

Дослідження показників спеціальної фізичної працездатності важкоатлетів здійснювалося за допомогою модифікованого облаштування В.М. Абалакова, що є штангою, сполученою з рухливою вертикальною лінійкою, з виміром висоти (см) і часу (с) виконання спортсменами контрольних вправ (висота стрибка з місця зі штангою, висота підйому штанги в ривковій тязі).

Виміри проводилися перед тренуванням без виконання розминки в стандартних умовах.

Психологічні дослідження включали оцінку типу темпераменту з використанням особового опитувача Г. Айзенка і модифіковану нами оцінку вираженості психофізіологічного стресу на основі стандартного тесту В. Іванченко. Крім того, розраховували коефіцієнт психофізіологічного стресу (Кпф.). Розрахунок цього коефіцієнта застосовують при проходженні спортсменом поточних досліджень і визначають міру його готовності до змагань. Кпф. визначають за формулою як відношення суми балів вираженості психологічного стресу до суми балів вираженості фізіологічного стресу.

Уф. де

Кпф. . коефіцієнт психофізіологічного стресу; п - сума балів з питань психологічного стресу; хФф. сума балів з питань фізіологічного стресу.

Аналіз динаміки показників спеціальної фізичної працездатності спортсменів, що

Зо спеціалізуються в циклічних (легка атлетика) і силових (важка атлетика) видах спорту в підгрупах спостереження методами описової статистики представлений в таблицях 31 і 32.

Таблиця 31

Аналіз динаміки спеціальної фізичної працездатності в підгрупах легкоатлетів методами описової статистики

Показник Точка спостереження п | М | т | Медіана | Хв. | Макс. підгрупа 1А основна 1289 55,03 130815. | 1120,4 | 13184 - 1 1 1 1 1

РУУСТТО, кпм-хВ 1314 55,86 1 1333,35. | 1142,51 1351,5

Час проходження Візит! 0112 | 1164 1,243 116,00 114,6 | 118,6 дистанції 800 м 114,77 1,434 114,20 113,1 | 1172

Час проходження Візит! 1121. 2423 2,929 243,01. | 234,23 с 1500 МВіитз 0012 240,9" 2,136 240,75 | 237,1. 244,83 1322 7,946 1322,78 | 12984 | 1331,6 - 1 3 3 3 3

РУУСТ ТО, кгм'хВ 1342" 7,856 1343,2. 1 1321,51 13516 116,3 0,799 116,2 115,3. 1 117,8 дистанції 800 м 114,07 1,101 1141 112 1 115,6

Час проходження Візит! 01121. 2431 243,345 | 238,62 | 244,62 с 1500 МВт 2 237,8" 8,522 240,44. | 21116 241,8 підгрупа 1К контрольна

РУУС17О. кгМ-ХхВ -! 1332 7,687 1334,35 | 1316,5 | 1341,5 ' 1338. 8,149 1340,85 | 1321,8 | 1349,8

Час проходження Візит! 0112 | 1153 0,744 115,35 114,3 | 116,5 дистанції 800 м 114,5 0,951 114,10 112,9

Час проходження Візит! (112 240,6 1,472 240,28 | 238,56 | 243,2 с 1500 МВт 2 239,9" 1,424 239,42 | 23811. 242,6 "Висновок про достовірність відмінностей зроблений при рівні значущості р«0,05

Таблиця 32

Аналіз динаміки спеціальної фізичної працездатності в підгрупах важкоатлетів методами описової статистики спостереження п | М | т | Медіана | Хв. | Макс. вгору з місця, см вправи, мс штанги в ривку, см

КМ ев вк ков тв В те В ВХ Н НТ МИНТАЯ вправи, мс Візит | 11 | 053" | 00261 | 052 | 05 | 06 вгору з місця, см вправи, мс штанги в ривку, см

КМ ев вк ков т" то в ВХ: В ЯН вправи, мс вгору з місця, см вправи, мс штанги в ривку, см

КМ ев вк кол т В те В" НН Не вправи, мс Візит | 11 | 066 | 00258 | 067 | 060 | 0,70

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що групи 1Б і 1К найбільш значуще розрізняються між собою. Група 1А є найбільш близькою до групи 1Б, проте не так значно відносно змін досліджуваних показників. Група 1К характеризується динамікою протилежного напряму змін (або відсутністю таких) параметрів працездатності відносно груп ТА і 1Б.

З цих таблиць 31 і 32 очевидно, що аргінін аспартат приводить до підвищення параметрів спеціальної працездатності у представників обох видів спорту після закінчення курсового прийому препарату, чого практично не спостерігається в контрольних групах в умовах тренувань. Ще більшою мірою ця спрямованість змін працездатності виражена при поєднаному застосуванні аргінін аспартату і левокарнітину. Треба відмітити, що досить коротка тривалість обраного часу спостережень (21 день), обумовлена термінами прийому препарату відповідно до інструкції виробника, дозволяє відкинути гіпотезу про вираженість змін показників фізичної працездатності, що вивчаються, під власне спрямованим впливом тренувального процесу.

Для оцінки ефективності впливу не лише безпосередньо на параметри спеціальної фізичної працездатності, але і на змінні показників гомеостазу, які її опосередкують, проведений аналіз змін параметрів прооксидантно-антиоксидантної рівноваги на рівні мембранних зрушень при використанні "тіней" еритроцитів. Результати аналізу в групах і всередині підгруп в динаміці спостереження представлені в таблицях 33 і 34.

Таблиця 33

Аналіз динаміки показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги (ПАРА) в підгрупах легкоатлетів методами описової статистики спостереження нмоль:106 ммоль:ер." нмоль:106 ммоль:ер." нмоль:106 ммоль:ер." " Висновок про достовірність відмінностей зроблений при рівні значущості р«е0,05

Таблиця 34

Аналіз динаміки показників ПАР в підгрупах важкоатлетів методами описової статистики

Показник освння ТТ Ин т МВ

Показник - спостереження нмоль:106 ммоль:ер." нмоль:106 ммоль:ер." нмоль:106 ммоль:ер." " Висновок про достовірність відмінностей зроблений при рівні значущості р«е0,05

Таким чином, одна з найважливіших змінних, які визначають міру впливу на працездатність спортсменів, - вираженість окислювального стресу, що відповідає мірі порушень/поліпшень параметрів ПАР, прямо вказує на високу ефективність досліджуваних ЛЗ в групах представників різних видів спорту - легкої і важкої атлетики, оскільки знижується результуючий параметр вираженості порушень ПАР в організмі, в першу чергу, на мембранному рівні - Кпа. Зниження величини цього прооксидантно-антиоксидантного коефіцієнта чітко вказує на нормалізацію балансу окислювальних, пов'язаних з накопиченням активних радикалів кисню, і антиоксидантних, в першу чергу, неферментативних, чинників в організмі спортсмена при використанні аргініну аспартату і, особливо, комбінації аргініну аспартату з левокарнітином, на тлі інтенсивних і регулярних фізичних навантажень.

Окрім параметрів спеціальної фізичної працездатності, додатковими критеріями ефективності застосування досліджуваних ЛЗ служили дані відносно змін вираженості оксидативного стресу. Оскільки різниці переважно були розподілені нормально, то порівняння значень параметрів, що вивчаються, в кожній групі і всередині підгруп для Твізит З і Твізит 1 виконувалося за допомогою парного критерію Стьюдента (таблиця 35).

В результаті проведеного статистичного аналізу отриманих даних, показані значимі позитивні зміни показників ПАР в основних підгрупах ТА, 1Б і 2А, 2Б на відміну від контрольних значень у відповідних підгрупах легкоатлетів і важкоатлетів.

Таблиця 35

Результати порівняння за допомогою парного критерію Стьюдента параметрів ПАР для кожної підгрупи легкоатлетів і важкоатлетів

Статистично відмінності

МДА

М тор. ан ОсновнатА | 11 | г2го(М) | р-б2/у8 | -::И Г 1072 ммоль:ер."

Кпа

Кпа "Висновок про достовірність відмінностей зроблений при рівні значущості р«е0,05

Що стосується відсутності достовірного приросту вмісту в мембранах природного антиоксиданту О5Н в основній підгрупі 1А у легкоатлетів, то слід зазначити, що визначальним параметром впливу на ПАРУ є зниження вмісту МДА, оскільки досліджувані ЛЗ виступають як антиоксиданти, тобто субстанції, що, в першу чергу, обмежують вираженість прооксидантних реакцій. Ці дані підтверджують ефективність впливу аргініну аспартату (окремо) і особливо у поєднанні з левокарнітином на параметри окислювального стресу, що обмежує формування ергогенних властивостей організму і, отже, на спеціальну і загальну фізичну працездатності.

Аналіз вираженості впливу досліджуваних ЛЗ на психофізіологічний стрес в цілому і його складові у представників різних видів спорту - легкоатлетів і важкоатлетів - представлений в таблицях 36 і 37.

Таблиця 36

Аналіз динаміки значень вираженості психофізіологічного стресу і його складових в підгрупах легкоатлетів методами описової статистики ення лен! "1 м 1 еннн жТне| во дослідження стрес, бали Ро стрес, бали ше стрес, бали Ро

Психологічний стрес, бали Ро стрес, бали Ро

Психологічний стрес, бали Ро стрес, бали Ро "Висновок про достовірність відмінностей зроблений при рівні значущості р«е0,05

Як видно з даних таблиці 36, у легкоатлетів основних підгруп ТА їі 1Б спостерігаються достовірні зміни вираженості психофізіологічного стресу і його складових у бік зменшення. У контрольній підгрупі 1К, у спортсменів, що не мали ніякої фармакологічної підтримки в динаміці тренувального процесу, навпаки, відзначається збільшення проявів психофізіологічного стресу і його складових, що цілком з'ясовно з точки зору наростання психофізіологічної напруженості до кінця вивченого мезоциклу підготовки.

Ця таблиця 37 свідчить, що в цілому в підгрупах 2А і 2Б відзначається хоча і не дуже значне, але достовірне зниження вираженості психофізіологічного стресу і обох його складових.

Таблиця 37

Аналіз динаміки значень вираженості психофізіологічного стресу і його складових в підгрупах важкоатлетів методами описової статистики што си ния стлз сти дослідження

Психологічний стрес, бали я стрес, бали Ро стрес, бали Ро стрес, бали Ро ний стрес, бали м стрес, бали во стрес, бали во ний стрес, бали во "Висновок про достовірність відмінностей зроблений при рівні значущості р«е0,05

Треба відмітити, що зниження вираженості проявів психофізіологічного стресу значно помітніше в основних підгрупах спортсменів - і легкоатлетів, і важкоатлетів, що отримували комбінацію аргініну аспартату і левокарнітину. Якщо аргініну аспартат є потужним ангіопротектором і антиоксидантом, то левокарнітин приєднує до цього свою нейропротекторну і енерготропну дію, що і обумовлює переважаючий ефект поєднання двох ЛЗ відносно зниження вираженості психофізіологічного стресу.

У спортсменів підгрупи 2К, які не отримують ЛЗ, вираженість психофізіологічного стресу в динаміці досліджуваного мезоциклу підготовки тривалістю 21 день збільшується, що надалі може стати чинником зниження не лише фізичної працездатності, але і результату самого змагання.

Важливим і у легкоатлетів, і у важкоатлетів є не лише абсолютне зниження проявів вираженості психофізіологічного стресу, але і перехід стресу із стадії "високий" в стадію "середній", що збільшує рівень психологічної стабільності спортсмена, якого готують до змагань. Таким чином, зниження вираженості психофізіологічного стресу під впливом і аргініну аспартату окремо, і у поєднанні з левокарнітином, має виражений нейропротекторний ефект у кваліфікованих спортсменів в умовах реального тренувального процесу.

Отримані зниження вираженості психофізіологічного стресу створюють передумови для обгрунтованого застосування спільно аргініну аспартату і левокарнітину у спортсменів як дозволених засобів стимуляції працездатності.

Що ж до типу темпераменту, а також мотиваційних складових, то вони практично не роблять впливу на фізичну працездатність і вираженість психофізіологічного стресу, не міняються достовірно в динаміці дослідження, тому і не аналізуються як визначальний ергогенний чинник.

Оцінка ефективності застосування досліджуваних лікарських засобів базувалася на положенні відносно приросту параметрів фізичної працездатності (і, відповідно, в подальшому - результатів змагань).

Оскільки зміна не носить дихотомічного характеру, оцінка перевищуючої ефективності поєднаного застосування аргініну аспартату і левокарнітину, проводилася порівняно з результатами, отриманими у спортсменів, що отримували впродовж 21-денного мезоциклу спостереження тільки аргініну аспартат, і у спортсменів контрольної групи, що не отримували фармакологічних засобів в динаміці тренувального процесу.

Виходячи з результатів аналізу даних, отриманих при використанні досліджуваних ЛЗ у легкоатлетів, можна зробити висновок про те, що загальний показник аеробної працездатності

РМУС170 за період дослідження при прийомі аргініну аспартату окремо і у поєднанні з левокарнітином практично однаковий. Проте, в обох випадках значення показника РУУС170 перевищують приріст значень в контрольній групі спортсменів. Час проходження змодельованої дистанції змагання 800 м достовірно зменшується у спортсменів при прийомі аргініну аспартату відносно контрольних даних.

Ще більше виражене зменшення часу проходження цієї дистанції відмічене при курсовому застосуванні комбінації аргініну аспартату і левокарнітину.

Аналогічна динаміка зменшення відносно часу проходження дистанції змагання відзначається на 1500 м. Отримані дані дозволяють зробити висновок про перевищуючу ефективність поєднаного курсового застосування аргініну аспартату і левокарнітину, порівняно з окремим застосуванням аргініну аспартату. В цілому ж треба відмітити, що, згідно з канонами спортивної науки, зменшення часу проходження дистанцій 800 і 1550 м на 1,5-2,0 сек при реєстрації часу електронним хронометром дозволяє спортсменові-бігунові істотно підвищити свій результат змагання в цілому.

Що ж до результатів оцінки ефективності досліджуваних ЛЗ у важкоатлетів, то можна відмітити, що абсолютна достовірна зміна досліджуваних параметрів працездатності, у важкоатлетів при використанні поєднання аргініну аспартату і левокарнітину порівняно з даними у спортсменів при прийомі аргініну аспартату відзначається тільки відносно приросту висоти стрибка з штангою в ривку. Інші значення зміни показників фізичної працездатності в групах спортсменів 2А і 2Б були рівнозначні, що вказує на відсутність перевищуючої ефективності одночасного курсового застосування комбінації двох ЛЗ порівняно з прийомом тільки аргініну аспартату. Відносно параметрів фізичної працездатності важкоатлетів контрольної групи

Зо показано чіткий достовірний приріст параметрів висоти стрибка з місця зі штангою і висоти підйому штанги в ривку у спортсменів основних підгруп при одночасному зниженні часу виконання вправ, що вказує на поліпшення спеціальної фізичної працездатності представників силових видів спорту за наявності використаного фармакологічного супроводу.

Отримані результати дозволяють зробити висновок про більшу доцільність окремо курсового застосування аргініну аспартату у легкоатлетів і поєднаного аргініну аспартату і левокарнітину у представників силових видів спорту.

Оцінка безпечності і переносимості досліджуваних ЛЗ проводилась упродовж усього дослідження, на підставі динамічного клінічного спостереження за суб'єктивними і об'єктивними даними стану спортсменів незалежно від їх зв'язку з досліджуваним(и) ЛЗ. Оцінка переносимості застосування ЛЗ зроблена на підставі суб'єктивних відчуттів спортсменів, результатів фізикального огляду спортивним лікарем з фіксацією ЧСС і АТ і лабораторних даних.

Спортсмени добре переносили пероральне введення ЛЗ, ця форма є найбільш зручною для застосування в умовах тренувальних зборів і змагань. Застосування досліджуваних ЛЗ в курсовому режимі в динаміці стандартного тренувального процесу не зробило негативного впливу на кількісний рівень основних констант гомеостазу, включаючи дані загальноклінічного аналізу крові, і показників, що характеризують стан печінки, вуглеводного, ліпідного і азотистого обміну. Дані лабораторних досліджень представлені в таблицях 38 і 39.

Таблиця 38

Результати динамічної оцінки показників загального аналізу крові в підгрупах легкоатлетів методами описової статистики тання | сени! 211 Тенан, ене| в дослідження 105/л я

Еритроцити, то ІВмг----р-е-т аю тов 4871 487 р ет етовоя ' 105/л Візит3 | 12 | 555 | 03 | 56 | 47 | 6 |"

Еритроцити, те ІВмг---р-е-т аву тов аву яавтр ве роти ' 1072 /л во 105/л Візит3 | 12 1 491 | 047 | 55 | 46 | 66 |" ' " Висновок про достовірність змін може бути зроблений при р«е0,05

Таблиця 39

Результати динамічної оцінки показників загального аналізу крові в підгрупах важкоатлетів методами описової статистики ние тини ния сти дослідження 105/л Візит3 | 11 | 605 | 05 | 60 | 53 | 68 |" 10'2/л во 105/л во 1072 /л Візит3 | 11 | 2юо | 006 | 492 | 450 | Бл 105/л Візит3 | 11 | 5Ба | 019 | 57 | 46 | 66 |"

Срисроцити, ІВБитї З 5 5 о оо Р ро ява вве 102 /л в "Висновок про достовірність відмінностей може бути зроблений при р«е0,05

Таким чином, результати статистичного аналізу свідчать, що у представників обох видів спорту - легкоатлетів і важкоатлетів - курсовий прийом досліджуваних ЛЗ, як окремо аргініну аспартату, так і в поєднанні аргініну аспартату і левокарнітину, не має достовірного негативного впливу на основні параметри гомеостазу, що вивчаються. Це вказує на високий профіль безпеки препаратів при використанні в динаміці реальних інтенсивних тренувальних навантажень.

Відповідь організму на будь-яку фармакологічну дію зазвичай відбивається також в результатах дослідження біохімічних показників крові, що відображають стан білкового, ліпідного, вуглеводного обміну, функціональний стан печінки і підшлункової залози, нирок і жовчовивідних шляхів. Результати динамічних досліджень біохімічних параметрів в сироватці крові легкоатлетів і важкоатлетів під впливом досліджуваних ЛЗ представлені в таблицях 40 і 41.

Таблиця 40

Результати динамічної оцінки основних показників біохімічного аналізу крові в підгрупах легкоатлетів методами описової статистики тане шок "11 Ген, ме масі дослідження г/л - сірубн озагуввиті З 5 о Я вве дв в рова? мкмоль/л я ммоль/л - ммоль/л - ' ' ' ' ' трансфераза, 0/ |Візит3 | 12| 2700 |1662| 26,2 | 164 | 375 |" трансфераза, 0Л |Візит3 12 | 25977 |0,9724| 25,5 | 209 | За ммоль/л о мкмоль/л о г/л о мкмоль/л о

Сечовина, мили Вт 12 7 вве Тов веб вит ва есовв ммоль/л Ро ' ' ' ' трансфераза, Ш/ - о ммоль/л. |Візит3 | 712 | 3588 |0083| 3585 | 300 | 400 - я я сечовина. 02С1ВВИ І З о ее ви нерв я - ' ' ' - - - -

Рис "Висновок про достовірність відмінностей може бути зроблений при р«е0,05

Оцінюючи вплив на усі вивчені параметри біохімічного гомеостазу легкоатлетів, слід зазначити, що негативних змін, обумовлених курсовим прийомом ЛЗ, що вивчаються, не відмічено. Треба відмітити, що, навпаки, в основних групах зареєстровано зменшення активності маркерних печінкових ферментів АСТ і АЛТ, що вказує на поліпшення функціонального стану печінки. Показана також практична відсутність впливу на рівні вмісту креатиніну і сечовини, що свідчить про сприятливий профіль безпеки вказаних лікарських засобів, що важливо при виборі препаратів фармакологічної підтримки у спортсменів. Важливим є встановлене в цьому КД зменшення АЧТВ, що відбиває сприятливий вплив на агрегатний стан крові і, опосередковано, на швидкість перенесення кисню.

Аргінін аспартат, і особливо, його поєднане застосування з левокарнітином має дуже важливе значення для прояву ергогенної дії. Аргінін аспартат має виражений антиоксидантний ефект, який базується на зменшені проявів оксидативного стресу за рахунок активізації функції антиоксидантних мембрано-асоційованих ферментів, що показано в самих останніх дослідженнях.

Крім того, нещодавно було встановлено, що фармакологічні засоби, що містять аргінін, знижують ушкодження постнавантажень сарколеми більш ніж в 2 рази, що супроводжується зменшенням втрати вмісту десміну в м'язах на 25 95 і зниженням регуляції мРНК рн-калпаїну, що кінець кінцем призводить до прискорення протікання процесів відновлення після тренувального зайняття.

Не встановлено ніяких значимих зрушень у вмісті не лише основних електролітів калію і натрію, але і магнію і неорганічного фосфору, інших, окрім холестерину, показників обміну ліпідів (тригліцеридів), параметрів обміну заліза (насичення трансферину залізом, загальна залізосполучна здатність сироватки).

Таблиця 41

Результати динамічної оцінки основних показників біохімічного аналізу крові в підгрупах важкоатлетів методами описової статистики тане Ікони! 7117 Тееннн| ме ме 5 дослідження білок, г/л в мкмоль/л 7 сечовина, вит - 5 5 «а - ва р-оооя ммоль/л в ммоль/л 7 ммоль/л 7 ' ' ммоль/л 7 ' '

Апанін-аміно- додеряна У

Аспартат- аміно-

Ол ммоль/л 7

Залізо пенні о білок, г/л 7 мкмоль/л 7

Сечовина, |Візиті! | 11 | 7,045 01461| 71 | 60 | 76 ммоль/л пелии виз 000 | бази хва| же еві ммоль/л ммоль/л 7 ' ' ммоль/л в а-аміплаза. ЦІ 156,6. | 7,501 | 174,6 213,7. | 0001 174,7 | 7132 | 1746 138,6 | 2086 М"

Апанін-аміно- 1,465

Аспартат- 1,073 аміно- 0001 трансфераза, | Візит З 11 19,6 0,8443 25,4 19,6 28,1 рес,

Ол

Холестерин, 4018 | 01506 -0269 ммоль/л 4091 | 01711 4 | 35 | 46 |"

Залізо 15,02 | 0,6054 | 0,6054 сироватки, . Р»1,0

МкМОль/п Візит З 11 15,02 0,6054 | 0,6054 11,6 18,3 30,74 | 0,6584

АЧТ, сек 26.25 | 03312 РОМ контрольна підгрупа 2К

Загальний 69,75 | 0,9366 -0432 білок, г/л 68,36 | 3,035 я

Білірубін заг|Візит! | 11 | 13,74 | 09837 -0262 мкмоль/л 14,95 | 05912 я

Сечовина, 6764 | 0лі38 | 68 6 | 74 | 0004 ммоль/л 8345 | 0л275| 83 | 74 | 89

Креатинін; тота | 1827 | 1023 091 со ою ммоль/л 112,81 09413 | 114,1 |105,6| 115,7. | Р-»

Глюкоза, 01184 -0278 ммоль/л 0,0919 я

Калій ммольлівеит! 11. | 4682 | олоБб 0077 ' 4,545 |0,08242 я

Натрій, тат | ол свв ммоль/л 141,4 | 09842 я сгамілаза, 01 Бл | 11.09. 1 189,5 002 ' 188,8 | 9,736 | 196,6 |112,31 226,8 | Р

Апанін-аміно- 25,05 | 2,002

Аспартат- 3101 | 1,617 аміно- -0.04 трансфераза, | Візит З 11 35,27 1,347 36,3 242 40,2 ре,

Ол

Холестерин, 3868 | 0817 совов ммоль/л 3,836 | 01503 я

Залізо 15,76 | 0,6788 сироватки, . Р»1,0

МкМОль/п Візит З 11 16,22 1,043 15,3 13,3 25,4 33,57 | 0,7786 -

АЧТ, сек 2745 | 05884 р'осе "Висновок про достовірність відмінностей може бути зроблений при р«е0,05

Отримані дані відносно безпеки застосування досліджуваних ЛЗ у важкоатлетів свідчать, що не виявлено негативних зрушень показників біохімічного гомеостазу в умовах напруженої м'язової діяльності.

Встановлені украй незначні підвищення активності маркерних ферментів підшлункової залози і печінки - с-амілази і АЛТ - знаходяться в межах помилки визначення і не є значимими.

Таким чином, отримані за допомогою методів описової статистики дані вказують на відсутність достовірних відмінностей найважливіших показників загального аналізу крові в основних і контрольних підгрупах як у легкоатлетів, так у важкоатлетів. Така ж відсутність будь- якої негативної динаміки відзначається відносно значень гематокриту, середнього об'єму еритроцитів, їх відносної і абсолютної насиченості гемоглобіном і міри анізоцитозу, а також і тромбоцитів. Це чітко вказує на відсутність негативної реакції з боку системи крові спортсменів при курсовому використанні як окремо аргініну аспартату, так і при поєднаному прийомі аргініну аспартату і левокарнітину.

Об'єктивне дослідження спортсменів робилося при ергогенному огляді спортсменів з виміром фізіологічних показників. При лікарському контролі оцінювалася частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, стан шкіри і видимих слизових та ін. За час дослідження найважливіші показники гемодинаміки в основних і контрольних підгрупах у представників обох видів спорту залишалися стабільними (таблиця. 42, 43).

Таблиця 42

Динамічна оцінка результатів основних показників гемодинаміки в підгрупах легкоатлетів методами описової статистики

Тароют Гекдюни| МОР Теене ря ее дослідження основна підгрупа ТА 58,67 - пос, удо Бв33 | 1301591 49. | 68

АТ сист. мм орт|ІВізит! | 12 / 1244 -0026 ст. 122 во

АТ одіаст, мміВізит! | 12 | 76,75 | 3,048 -0 54? рт.ст. 75,58 | 2065| 77 | 62 | 86 |" основна підгрупа 1Б 57,83 | 2,774 - пос, удіх вва | 1244 | 57 1 490 1 660 РО

АТ сист. мм рт|ІВізит! | 12 | 71291 | 7,982 -0325 ст. 121,7 | 6,541 Ро

АТ діаст, ммВзиті | 12 | 7883 100.61 0009 рт.ст. 7000 | 174 | 173 | 600 | во контрольна підгрупа 1К 55,67 | 1,499 - пос, удіх 55.92 1 09249 реве

АТ сист. мм орт|ІВізит! | 12 | 7123 | 2437 -0178 ст. Візит З 12 124,7 | 2,203 125,5 110 135

АТ діаст., мм Візит 1 12 73,00 342 77,5 51,0 90 -0627 рт.ст. | Візит З | 12 | 73,67 | 2,545 | 750 | Бо | 84 "Висновок про достовірність відмінностей може бути зроблений при р«е0,05

Таблиця 43

Динамічна оцінка результатів основних показників гемодинаміки в підгрупах важкоатлетів методами описової статистики тянит | доїння! 711» ен, мене во дослідження вату - о ве 1 8 а ве р-овов р-Ово ст. я р ММЕвит і 1-88 055- 1-6 В Р-оогЗ рт.ст. (Візит | 1 | 7973 | 079 | 80 | 74 | ва |" вату -- ее 0 а-- ва в-овиз чосоудов вва 71 пори ов 7 6071 ве 1 ві рееониз ст. я с дест.ммр ваті З 1 два вно ст. (Візит | 11 17945| 140 | 80 | 72 | 84 ввиті З З Вова 083-65-14 в-омВ чосоудів вита 1 потер оз 7 6871 во ва рееомз ст. о ду ластомм рів С 5 ооо де ВИ 6-овтв ст. (Візит | 11 18000 |07135| 80 | 76 | 84 "Висновок про достовірність відмінностей може бути зроблений при р«е0,05

Треба відмітити, що цифри ЧСС є референтними для спортсменів, у яких брадикардія належить до адаптаційних реакцій тренувального процесу і вказує на економізацію роботи серця. Як видно з таблиці 42, 43 частота серцевих скорочень, систолічний і діастолічний артеріальний тиск спортсменів основних і контрольних підгруп достовірно в динаміці дослідження не відрізнялися. Таким чином, не встановлено негативних зрушень основних параметрів функціонального стану серцево-судинної системи у представників обох видів спорту - легкоатлетів і важкоатлетів - при курсовому застосуванні аргініну аспартату, і аргініну аспартату і левокарнітину, що підтверджує високий профіль безпеки досліджуваних ЛЗ.

На підставі результатів проведеного дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Досліджувані ЛЗ є зручною формою для застосування спортсменами в умовах тренувальних зборів і змагань на етапах підготовки спортсменів, оскільки не вимагають розведення або іншого дозування, окрім вказаного виробником. 2. Застосування досліджуваного ЛЗ не призводить до негативних зрушень загального стану спортсменів за результатами фізикального обстеження, не викликає порушень функціонального стану серцево-судинної системи, основних лабораторних показників. 3. Застосування досліджуваного ЛЗ призводить до стимуляції фізичної працездатності у представників різних видів спорту, незалежно від специфіки переважаючого механізму енергозабезпечення (аеробний, анаеробний гліколітичний), що виражається в зростанні параметрів загальної і спеціальної фізичної працездатності. 4. Застосування досліджуваного ЛЗ супроводжується істотною тенденцією до поліпшення вираженості психофізіологічного стресу, який належить до найважливіших чинників погіршення результатів тренувальної і змагальницької діяльності. 5. Застосування досліджуваного ЛЗ призводить до істотного зниження проявів оксидативного стресу, в першу чергу, на рівні клітинних мембран, що допомагає уникнути розвитку подальших патобіохімічних зрушень, властивих завершальному етапу підготовки кваліфікованих спортсменів.

6. Досліджувані ЛЗ добре переносяться спортсменами, практично не викликають побічних реакцій і можуть бути рекомендовані як дозволені ергогенні засоби на етапах підготовки спортсменів - представників циклічних і силових видів в аматорському спорті і в спорті вищих досягнень.

Для вивчення застосування ФК для лікування хронічної ішемічної хвороби серця або стабільної стенокардії напруги або атеросклерозу периферичних судин було проведено наступне дослідження.

Метою дослідження було вивчення впливу ФК на толерантність до фізичного навантаження і якість життя у пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги » ІЇ функціонального класу.

Задачі дослідження: 1. Вивчити вплив ФК при курсовому застосуванні у пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця: - толерантність до фізичного навантаження; - частоту виникнення нападів стенокардії; - кількість пігулок нітрогліцерину, необхідних для усунення нападів стенокардії; - якість життя;

Загальний дизайн дослідження

Це дослідження було відкритим, рандомізованим, порівняльним дослідженням ПП фази в паралельних групах.

Після підписання інформованої згоди виконувалися процедури скринінгу (за 2 дні до рандомізації).

Після підтвердження відповідності критеріям відбору в дослідження, пацієнти розподілялися за групами лікування з використанням збалансованої блокової рандомізації в співвідношенні 1: 1 для застосування або ФК у поєднанні з базисною терапією або тільки базисної терапії впродовж 21 дня. Завершальний візит проводився на 22 день.

Схема дизайну дослідження представлена є таблиці (Таблиця 44).

Таблиця 44

Схема дизайну дослідження 11111111 |ДеньЗжїдень////// (Візит2///////////////:(/(//(Н(И 11111111 |Деньїжїдень/////// Візит3////////СС 11111111 |Деньт2 ////////////////// Візита(телефоннийвізит)./

Для оцінки ефективності і безпеки ФК був вибраний дизайн дослідження, що відповідає

Зо поставленим цілям: рандомізоване, порівняльне, в паралельних групах, багатоцентрове дослідження.

Для забезпечення мінімізації систематичної помилки відбору в дослідження вибраний рандомізований дизайн дослідження в паралельних групах.

Як первинний критерій ефективності терапії було вибрано зміну тривалості виконуваного фізичного навантаження при проведенні навантажувального тесту (ТДТ) за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом, який є відображенням фармакодинамічної дії препарату.

Як контроль вибрано застосування стандартної базової терапії, яка згідно з уніфікованим клінічним протоколом М3З (2015) є оптимальною медикаментозною терапією.

Пацієнти основної групи, крім базисної терапії, отримували досліджувану фармацевтичну композицію за технічним рішенням 2 рази на день по 20 мл протягом 10 днів.

Кількість пацієнтів у дослідженнях: число рандомізованих в дослідження пацієнтів складає 110, ІТТ популяція складає: 110, РР популяція: складає 91, популяція безпеки складає 110.

Діагноз і основні критерії для включення пацієнтів у дослідження.

В дослідження включалися чоловіки і жінки у віці від 45 до 75 років з діагнозом ішемічна хвороба серця (ІХС), які відповідали усім критеріям включення/невключення і які підписали інформовану згоду на участь в дослідженні. Переважна кількість пацієнтів знаходилась в умовах амбулаторного режиму лікування і спостереження, менша кількість пацієнтів знаходилась в умовах стаціонару.

У дослідження включалися пацієнти, що відповідають усім вказаним критеріям: 1. Чоловіки і жінки у віці 45-75 років з діагнозом ІЇХС: стабільна стенокардія напруги 2 ІІ ФК, верифікована коронаровентрикулографією, пробами навантажень або наявністю постінфарктного кардіосклерозу. 2. Позитивні результати тредміл-тесту: елевація сегмента 51 (21,0 мм); горизонтальна або кососпадаюча депресія сегмента 51 21 мм через 0,06 с після точки | як мінімум в двох суміжних відведеннях в трьох послідовних комплексах. 3. Готовність і здатність пацієнта виконати вимоги протоколу дослідження. 4. Пацієнти, схема лікування або стан яких залишатиметься прогнозовано стабільним впродовж усього періоду їх участі в дослідженні. 5. Негативний результат тесту на вагітність і згоду використати адекватні методи контрацепції упродовж усього дослідження (застосовується для жінок репродуктивного віку). 6. Наявність підписаної пацієнтом форми інформованої згоди на участь в дослідженні.

У цьому дослідженні як досліджувана терапія призначався ФК, розчин оральний, 1 мл розчину містить: 100 мг левокарнітину і 264 мг аргініну аспартату, допоміжні речовини: кислота яблучна, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), вода для ін'єкцій. Спосіб застосування - всередину, до їжі, по 2 небули 2 рази в добу, вранці і ввечері, у поєднанні із застосуванням стандартної терапії.

Тривалість терапії складала 21 день.

У контрольній групі призначалася стандартна терапія.

Критерії оцінки ефективності та безпеки заявленої фармацевтичної композиції при її застосуванні у стандартній терапії.

Критерії ефективності заявленої фармацевтичної композиції були наступні.

Первинний критерій ефективності - це зміна тривалості виконуваного фізичного навантаження при проведенні навантажувального тесту (ТДТ) за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом.

Вторинні критерії ефективності: 1) збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження при проведенні

Зо навантажувального тесту (ТДТ) за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування на 1 хвилину; 2) збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження при проведенні навантажувального тесту (ТДТ) за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування на 2 хвилини;

З) динаміка пікового споживання кисню за результатами ТДТ після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом; 4) зміна потужності порогового навантаження при проведенні навантажувального тесту ТДТ після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом; 5) кількість нападів стенокардії за тиждень і їх динаміка; 6) кількість прийнятих доз (пігулок) нітрогліцерину за тиждень і їх динаміка; зменшення кількості прийнятих за тиждень пігулок нітрогліцерину для усунення нападів стенокардії після закінчення 21-денного курсу лікування; 7) зменшення кількості нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 5095 в порівнянні з початковим станом; 8) зменшення кількості споживаних пігулок (доз) нітрогліцерину для усунення нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 50 95 в порівнянні з початковим станом; 9) зміна рівня потік-залежної вазодилатації після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом; 10) зміна дисперсії ОТс, кількість аритмічних подій за результатами добового моніторингу

ЕКГ після закінчення 21-денного курсу лікування; 11) оцінка якості життя за опитувачем Неагоої і її динаміка після закінченню 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом.

Критерії безпечності заявленої фармацевтичної композиції були наступні: 1) загальна частота побічних явищ; 2) частота серйозних побічних явищ; 3) частота побічних явищ, пов'язаних із застосуванням досліджуваного препарату; 4) частота побічних явищ, які привели до вибування пацієнта з дослідження; 5) частота побічних явищ, раніше не описаних в інструкції із застосування досліджуваного препарату. 60 Статистичні методи, які використовувались під час проведення досліджень.

Аналіз даних проводився в наступних популяціях: - популяція усіх включених пацієнтів (Іпіепі-їо-ігеаї, ІТТ): усі рандомізовані пацієнти, які застосували хоч би одну дозу досліджуваного препарату/стандартної терапії; - популяція пацієнтів за протоколом (рег ргоїосої, РР): усі рандомізовані пацієнти, які отримали повний курс лікування досліджуваними лікарськими засобами і не мали значимих відхилень від протоколу. - популяція безпеки (заїеїу): усі рандомізовані пацієнти, які застосували хоч би одну дозу досліджуваного препарату/стандартної терапії.

Основною популяцією для оцінки первинного критерію ефективності була популяція РР.

Додатково, первинний критерій ефективності був проаналізований в популяції ІТТ. Основною популяцією для оцінки вторинних критеріїв ефективності була популяція ІТТ. Додатково, вторинні критерії ефективності проаналізовані в популяції РР. Основною популяцією для оцінки безпеки була популяція безпеки. Демографічні дані, показники ефективності і безпеки представлені за групами лікування з використанням описової статистики:

Безперервні (кількісні) дані представлені за допомогою наступних параметрів: - кількість спостережень (п); - середнє (М); - стандартне відхилення (3); - 95 9о довірчий інтервал для середнього (95 90 ДІ); - мінімальне значення (хв.); - максимальне значення (макс.); - медіана (Ме); - межквартильний діапазон (МКД).

Для змінних, представлених у вигляді якісних і порядкових показників, були розраховані абсолютні (п) і відносні (у 95) частоти для кожної категорії, а також 9595 ДІ. На початку статистичного аналізу була виконана перевірка однорідності груп за основними початковими показниками (демографічні і антропометричні характеристики пацієнтів) для оцінки успішності проведеної рандомізації (оцінка збалансованості показників в групах). Для кількісних показників було виконано порівняння груп за допомогою 1І- критерію Стьюдента для незалежних вибірок

Зо або критерію Манна-Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро-Уїлки. Для категоріальних показників порівняння груп проводилося за допомогою критерію ксі-квадрат Пірсону (Х2). У разі, якщо у будь-якому з елементів таблиці зв'язаності очікувані частоти були менше 5, для порівняння застосовувався точний критерій Фішера. При застосуванні критерію ксі-квадрат Пірсону у разі дихотомічних (бінарних) змінних використовувалася поправка Йєтс (поправка на безперервність).

Згідно з уніфікованим клінічним протоколом МЗ3(2015) є оптимальною медикаментозною терапією, і включає як мінімум один препарат, який впливає на симптоми стенокардії і препарати, які впливають на відвертання ускладнень захворювання. - Препарати для короткострокового контролю симптомів включають: гліцерилтринітрат (нітрогліцерин короткої дії) у вигляді пігулок або спрею для припинення нападу стенокардії або для його попередження. - Терапія для тривалого контролю симптомів і профілактики нападів; для пацієнтів із стабільною стенокардією напруги включає: препарати 1 ряду: бета блокатори, блокатори кальцієвих каналів, які знижують ЧСС в адекватних дозах з урахуванням побічних дій і наявних протипоказань. При недостатній ефективності терапії, рекомендується замінити бета-блокатор на блокатор кальцієвих каналів або призначити комбінацію бета-блокатора і дигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів.

При недостатній ефективності терапії першого ряду для контролю симптомів стенокардії до терапії додати один або комбінацію препаратів другого ряду - нітрати пролонгованої дії, івабрадин в адекватних дозах.

Призначення препаратів для профілактики ускладнень (згідно з клінічним протоколом

М3(2015)): - Препарати ацетилсаліцилової кислоти в дозі 75-150 мг/добу. При непереносимості ацетилсаліцилової кислоти призначаються препарати клопідогрелю в дозі 75 мг в добу за відсутності протипоказань. - Статини, призначаються усім пацієнтам зі встановленим діагнозом ЇХС, незалежно від показників ліпідного профілю. - Пацієнтам із стабільною ІХС і цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, хронічною серцевою недостатністю або безсимптомним порушенням функції лівого шлуночка призначаються інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту або блокатори до рецепторів ангіотензину.

За даними доклінічного дослідження визначення ефективної дози ФК, розчин оральний, при внутрішньошлунковому введенні на моделі гострої асфіксії у щурів найбільшу ефективність препарат проявив в дозах 1 і 2 мл/кг ваги. Виходячи з отриманих результатів, а також на підставі даних літератури, де з точки зору співвідношення фармакокінетики і фармакодинаміки, і безпеки оптимальна доза для перорального прийому аргініну складає б г на добу, було вирішено використати в клінічному дослідженні 40 мл ФКА як оптимальну добову дозу.

Аналіз первинного критерію ефективності заявленої фармацевтичної композиції був зроблений наступним чином.

Відповідно до мети і завдань дослідження, нульова гіпотеза (НО) була сформульована таким чином: - нульова гіпотеза (НО) полягає в тому, що ефективність терапії, що включає заявлену фармацевтичну композицію, поступатиметься ефективності стандартної терапії або буде рівною їй; - альтернативна гіпотеза (На) полягає в тому, що ефективність терапії, що включає заявлену фармацевтичну композицію, перевищуватиме ефективність стандартної терапії.

Но є

Насгє»б де б 2 0 - величина клінічно значимих відмінностей, при якій можна вважати, що терапія, що включає досліджуваний препарат, перевершує за ефективністю базову терапію; є - різниця середніх І|Твізит5 - Твізит 0) - н (комплексна терапія) - н (стандартна терапія), де ин - середнє арифметичне головної змінної для відповідної групи.

Для оцінки відмінностей за первинним критерієм ефективності між групами був використаний і-критерій Стьюдента, або О-критерій Манна-Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро-Уїлки.

Відмінність ефективності терапії аналізувалася з використанням двосторонніх довірчих інтервалів (ДІ). Розрахунок 95 95 ДІ проводився на підставі Ї-розподілу. Відповідно до протоколу, висновок про перевищуючу ефективність комплексної терапії, в основній групі (включає

Зо заявлену фармацевтичну композицію) в порівнянні із стандартною терапією в контрольній групі був зроблений на підставі наявності позитивних статистично значимих відмінностей між групами за первинним критерієм на користь основної групи. Позитивними вважалися такі результати, коли збільшення тривалості навантаження за тредміл-тестом в основній групі більше збільшення тривалості навантаження за тредміл-тестом для контрольної групи.

Динаміка в групах оцінена за допомогою парного і-критерію Стьюдента або критерію знакових рангів Уілкоксона в кожній групі залежно від результатів перевірки за допомогою критерію Шапіро-Уїлки нормальності розподілу різниць (Твізит5 - ТвізитО)Ї. Було обчислено відносне збільшення/зменшення первинного критерію ефективності. І оцінено за допомогою парного І-критерію Стьюдента або критерію знакових рангів Уілкоксона в кожній групі залежно від результатів перевірки за допомогою критерію Шапіро-Уїлки нормальності розподілу різниць

ІГвізит5 - ТвізитО|Ї. Було обчислено відносне збільшення/зменшення первинного критерію ефективності.

Аналіз вторинних критеріїв ефективності заявленої фармацевтичної композиції було проведено наступним чином.

Для критерію - збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження при проведенні теста навантаження (тредміл-тест, ТДТ) за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування на 1 хвилину. Для порівняння груп була створена дихотомічна змінна: збільшення тривалості навантаження до закінчення курсу лікування на 1 хв (збільшення є/збільшення немає), за якою приведені показники описової статистики в кожній групі (частота і частка в 95). Порівняння між групами дослідження проведене за допомогою критерію ксі-квадрат

Пірсону (х) (з поправкою Йєтс у разі дихотомічних (бінарних) змінних) або двостороннього варіанту точного критерію Фішера (при очікуваних частотах менше 5).

Для критерію - збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження при проведенні теста навантаження (ТДТ) за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування на 2 хвилини. Для порівняння груп була створена дихотомічна змінна: збільшення тривалості навантаження до закінчення курсу лікування на 2 хв (збільшення є/збільшення немає), за якою приведені показники описової статистики в кожній групі (частота і доля в 95). Порівняння між групами дослідження проведене за допомогою критерію ксі-квадрат Пірсону (х2) (з поправкою

Йєтс у разі дихотомічних (бінарних) змінних) або двостороннього варіанту точного критерію бо Фішера (при очікуваних частотах менше 5).

Для критерію - динаміка пікового споживання кисню за результатами ТДТ після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом. Динаміка в групах представлена графічно і за допомогою описової статистики і оцінена за допомогою парного ІіІ-критерію

Стьюдента або критерію знакових рангів Уілкоксона в кожній групі залежно від результатів перевірки за допомогою критерію Шапіро-Уїлки нормальності розподілу різниць |Твізит5 -

ТвізитО|. Було обчислено відносне збільшення/зменшення показника. Для оцінки відмінностей між групами був використаний і-критерій Стьюдента, або О-критерій Манна-Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро--

Уїлки.

Для критерію - зміна потужності порогового навантаження при проведенні навантаження

ТДТ після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом. Динаміка в групах представлена графічно і за допомогою описової статистики і оцінена за допомогою парного І-критерію Стьюдента або критерію знакових рангів Уілкоксона в кожній групі залежно від результатів перевірки за допомогою критерію Шапіро-Уїлки нормальності розподілу різниць

ІТвізит5 - ТвізитОЇ. Було обчислено відносне збільшення/зменшення показника. Для оцінки відмінностей між групами використаний і-критерій Стьюдента, або О-критерій Манна-Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро-Уїлки.

Для критерію - кількість нападів стенокардії за тиждень і їх динаміка. Динаміка в групах представлена графічно і за допомогою описової статистики. Для оцінки відмінностей різниць

ІТвізит5 - ТвізитО| між групами був використаний І-критерій Стьюдента, або О-критерій Манна-

Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро-Уїлки.

Для критерію - кількість прийнятих доз (пігулок) нітрогліцерину за тиждень і їх динаміка.

Динаміка в групах представлена графічно і за допомогою описової статистики. Для оцінки відмінностей різниць (Твізит5 - ТвізитО| між групами використаний і-критерій Стьюдента, або 0О- критерій Манна-Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро-Уїлки

Для критерію - зменшення кількості нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на

Зо 5095 в порівнянні з початковим станом. Для порівняння груп була створена категоріальна змінна, за допомогою якої можна оцінити наявність/відсутність 50 96 зменшення значення показника у кінці лікування (Твізит5) в порівнянні з ТвізитО (категорії: є зменшення на 50 95 і більше/немає зменшення на 50 95), за якою приведені показники описової статистики в кожній групі (частота і доля в 95). Порівняння між групами дослідження було проведене за допомогою критерію ксі-квадрат Пірсону (х2) (з поправкою Йєтс у разі дихотомічних (бінарних) змінних) або двостороннього варіанту точного критерію Фішера (при очікуваних частотах менше 5).

Для критерію - зменшення кількості споживаних пігулок (доз) нітрогліцерину для усунення нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 50 95 в порівнянні з початковим станом.

Для порівняння груп була створена категоріальна змінна, за допомогою якої можна оцінити наявність/відсутність 50 96 зменшення значення показника у кінці лікування (Твізит5) в порівнянні з ТвізитО (категорії: є зменшення на 50 95 і більше/немає зменшення на 50 95), за якою приведені показники описової статистики в кожній групі (частота і доля в 95). Порівняння між групами дослідження проведене за допомогою критерію ксі-квадрат Пірсону (хг) (з поправкою Йєтс у разі дихотомічних (бінарних) змінних) або двостороннього варіанту точного критерію Фішера (при очікуваних частотах менше 5).

Для критерію - зміна рівня потік-залежної вазодилатації після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом. Динаміка в групах представлена графічно ії за допомогою описової статистики і оцінена за допомогою парного І-критерію Стьюдента або критерію знакових рангів Уілкоксона в кожній групі залежно від результатів перевірки за допомогою критерію Шапіро-Уїлки нормальності розподілу різниць (Твізит 5 - ТвізитО|. Було обчислено відносне збільшення/зменшення показника. Для оцінки відмінностей між групами використаний і-критерій Стьюдента або ИМ-критерій Манна-Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро-Уїлки.

Для критерію - зміна дисперсії ОТс, кількість аритмічних подій за результатами добового моніторингу ЕКГ після закінчення 21-денного курсу лікування. Динаміка в групах представлена графічно і за допомогою описової статистики і оцінена за допомогою парного ІіІ-критерію

ТівізитО|. Було обчислено відносне збільшення/зменшення показника. Для оцінки відмінностей бо між групами використаний і-критерій Стьюдента або О-критерій Манна-Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро-

Уїлки.

Для критерію - оцінка якості життя за опитувачем Неагпоо! і її динаміка після закінчення 21- денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом. Динаміка в групах представлена графічно і за допомогою описової статистики і оцінена за допомогою парного І-критерію

Стьюдента або критерію знакових рангів Уілкоксона в кожній групі залежно від результатів перевірки за допомогою критерію Шапіро-Уїлки нормальності розподілу різниць | Твізит 5 - Твізит

ОЇ. Було обчислено відносне збільшення/зменшення показника. Для оцінки відмінностей між групами використаний І-критерій Стьюдента або О-критерій Манна-Уїтні залежно від результатів перевірки нормальності розподілу даних в групах за допомогою критерію Шапіро - Уїлки.

В усіх випадках був використаний двосторонній варіант відповідного критерію з рівнем значущості (й - вірогідність помилки І роду) 0,05. Для критерію Шапіро-Уїлки використаний рівень значущості 0,01.

Аналіз безпеки заявленої фармацевтичної композиції було проведено наступним чином.

Результати лабораторних досліджень (показники клінічного аналізу крові, загального аналізу сечі, біохімічне дослідження крові), результати виміру частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (АТ) представлені за групами лікування з використанням описової статистики.

Була виконана оцінка зміни зазначених вище показників в кожній групі за візитами і для різниці (Твізит 5 - Твізит ОЇ. Проведена оцінка значущості зміни динаміки аналізованих показників в кожній групі за допомогою І-критерію Стьюдента для парних даних або критерію знакових рангів Уілкоксона залежно від результатів перевірки нормальності розподілу різниць

ІТвізит 5 - Твізит 0) за допомогою критерію Шапіро-Уїлки. Кожен показник був перетворений в категоріальну змінну (норма/клінічно незначуще відхилення/клінічно значуще відхилення) для якої в кожній групі і для кожного візиту відповідно до схеми обстеження пацієнтів була обчислена частота і частка у 95.

Попередні, супутні захворювання і НЯ кодувалися за допомогою класифікатора МедОкКА.

Попередня і супутня терапії кодувалися за допомогою класифікатора АТС. За кожною кінцевою точкою безпеки для кожної групи розраховані показники описової статистики (частота і частка у

Зо відсотках для кожної групи). Порівняння груп за кількістю пацієнтів з НЯ зроблене за допомогою критерію ксі-квадрат Пірсону (х7) (з поправкою Йєтс у разі дихотомічних (бінарних) змінних) або двостороннього варіанту точного критерію Фішера (при очікуваних частотах менше 5).

Усього в дослідження було включено 110 пацієнтів. 110 пацієнтів було рандомізовано і 109 закінчили дослідження. Популяцію ІТТ склали 110 пацієнтів, популяція РР - 91 пацієнтів, в популяцію безпеки було включено 110 пацієнтів.

Тредміл-тест (ТДТ) проводився під час візиту 0 і візиту 5 на тредмілі "ХАГІАМТ»(І оде ВМ,

Нідерланди) або його аналозі. Дослідження проводилося за модифікованим протоколом К.

Вгисе. Розраховувалися наступні показники: толерантність до фізичного навантаження |і функціональний клас стенокардії. Висока - | функціональний клас, при енергетичній місткості виконаного фізичного навантаження, більше 7,0 МЕТ. Середня толерантність до ФН, І-І функціональний клас (енергоємність І класу - 4,0-6,9 МЕТ, ПІ-2,0-3,9 МЕТ). Низька толерантність - ЇМ функціональний клас (метаболічна вартість навантаження менше 2,0 МЕТ).

Крім того, розраховувалися наступні показники: загальний час навантаження і пікове споживання кисню. Інтерпретацію ТДТ проводив лікар-кардіолог.

Облік кількості нападів стенокардії і кількості прийнятого нітрогліцерину

Облік проводився на візиті 0 і візиті 5 за допомогою щоденників з реєстрації нападів стенокардії. Інтерпретацію результатів проводив лікар-кардіолог.

Потік-залежна вазодилатація

Тест потік-залежної вазодилатації проводився на візиті 0 і візиті 5 на ультразвуковому апараті Рійрх НОТЯІХЕ або його аналозі лінійним датчиком частотою 3-12 Мгц. Сканування правої плечової артерії проводили на 2-10 см вище за ліктьовий згин, манжету тонометра накладали на передпліччя нижче місця локації артерії. У початковому стані вимірювали діаметр плечової артерії і швидкість кровотоку. Діаметр плечової артерії визначали як відстань між передньою і задньою стінками артерії на межі інтим-судини у фазі звичайно-діастоли кровотоку, яку визначали у момент появи зубця К на ЕКГ, синхронізованої з ультразвуковим зображенням.

ПЗВД визначали на 60-й секунді після 5 хв компресії плечової артерії тиском на 50 мм рт. ст. вище за рівень систолічного артеріального тиску хворої шляхом розрахунку відсотка зміни діаметра артерії порівняно з початковим.

Добовий моніторинг ЕКГ

Добовий моніторинг ЕКГ на системі Діакард ОС 03250 м2.1 або її аналозі проводився під час візиту 0 і візиту 5. Під час цього дослідження реєструвалися наступні показники: середня добова частота серцевих скорочень, максимальна і мінімальна ЧСС, число і характеристики шлуночкових і надшлуночкових порушень ритму, дисперсія інтервалу ОТс, показники варіабельної серцевого ритму: БОММ, ЗБАММ, ЕМ550. Інтерпретацію результатів проводив лікар-кардіолог.

Опитувач "Опитувач якості життя (НеапОоЇ)»

Опитувач якості життя НеагіОо! видавався пацієнтові на візиті 0 і візиті 5. Інтерпретацію результатів проводив лікар-кардіолог.

Проводилася оцінка наступних параметрів безпеки: - загальна частота побічних явищ; - частота серйозних побічних явищ; - частота побічних явищ, пов'язаних із застосуванням досліджуваного препарату; - частота побічних явищ, які привели до вибування пацієнта з дослідження; - частота побічних явищ, раніше не описаних в інструкції із застосування досліджуваного препарату.

Безпека і переносимість 21-денного прийому ФК, розчин оральний, оцінювалася на підставі суб'єктивних симптомів і відчуттів, що повідомляються пацієнтом дослідникові, і об'єктивних даних, отриманих в процесі лікування.

У аналізі безпеки препарату враховувалися дані фізикального обстеження, лабораторних і інструментальних обстежень. Оцінка безпеки проводилася упродовж усього дослідження.

Оцінка життєво важливих показників

Визначення основних параметрів життєдіяльності (вимір ЧСС, УД, АТ, температури тіла) робилося до проведення фізикального огляду у спокої (після 15 хвилин відпочинку, не раніше чим за годину після паління сигарет і 2 години після їжі). Частота серцевих скорочень (ЧСС) вимірювалася при аускультації серця паралельно з визначенням частоти пульсу на променевій артерії (або на сонній артерії при слабкій пульсації на променевій артерії) впродовж хвилини в положенні сидячи, у разі дефіциту пульсу реєструвалися обидва параметри: ЧСС і частота пульсу. Частоту дихання (ЧД) вимірювали впродовж хвилини у спокої в положенні лежачи,

Зо відмічаючи дихальні рухи грудної клітки або черевної стінки, не привертаючи увагу пацієнта.

Зміна артеріального тиску робилася на плечовій артерії в положенні пацієнта лежачи за методом Короткова за допомогою сертифікованого сфігмоманометра або тонометра з використанням манжети довжини і ширини, підібраних за довжиною і обхватом плеча пацієнта відповідно до рекомендацій щодо виміру АТ РМОАГ/ВНОК, 2010. Розмір манжети повинен був відповідати розміру руки: гумова частина манжети, що роздувається, повинна охоплювати не менше 80 95 обхвату плеча; для дорослих осіб застосовувалася манжета шириною 12-13 см і завдовжки 30-35 см (середній розмір); але необхідно було мати в наявності велику і маленьку манжети для повних і худих рук відповідно. Стовпчик ртуті або стрільця тонометра перед початком виміру повинні були знаходитися на нульовій відмітці. Для оцінки рівня АТ на кожній руці необхідно було виконати не менше двох вимірів з інтервалом не менше 1 хв; при різниці АТ » 5 мм рт. ст. робили один додатковий вимір; за кінцеве (реєстроване) значення бралося мінімальне з трьох вимірів.

Техніка виміру: - швидко накачати повітря в манжету до рівня тиску, на 20 мм рт. ст. того, що перевищує

САТ (по зникненню пульсу); - АТ вимірюють з точністю до 2 мм рт. ст; - знижувати тиск в манжеті зі швидкістю приблизно 2 мм рт. ст. в 1 секунду; - рівень тиску, при якому з'являється 1-й тон, відповідає САД (1 фаза тонів Короткова); - рівень тиску, при якому відбувається зникнення тонів (5 фаза тонів Короткова) відповідає

ДАТ; у дітей, підлітків і молодих людей відразу після фізичного навантаження, у вагітних і при деяких патологічних станах у дорослих, коли неможливо визначити 5 фазу, слід спробувати визначити 4 фазу тонів Короткова, яка характеризується значним послабленням тонів; - якщо тони дуже слабкі, то слід підняти руку і виконати декілька стискаючих рухів кистю, потім вимір повторити, при цьому не слід сильно здавлювати артерію мембраною фонендоскопа; - при первинному огляді пацієнта слід виміряти тиск на обох руках; надалі виміри проводять на тій руці, на якій АТ вище.

Лабораторні дослідження

Забір крові для аналізу робився вранці натщесерце (10-12 годин після останнього прийому 60 їжі) з ліктьової вени одноразовим стерильним шприцом з дотриманням умов асептики/антисептики. Для аналізів був необхідний забір приблизно 12 мл крові (1 столова ложка) на візиті 0 і візиті 5. Для загального аналізу сечі збиралася вранішня середня порція після адекватної гігієни промежини, сеча мала бути доставлена в лабораторію впродовж двох годин після збору.

Клінічний аналіз крові (вміст гемоглобіну, еритроцити, лейкоцити, лейкоцитарна формула,

ШОЕ), біохімічний аналіз крові (концентрація глюкози, лактату і пірувату в сироватці крові, концентрація сечовини і креатиніну, білірубіну, АЛТ, АСТ, ЛДГ, ЩФ, КФК, загальна концентрація альбуміну), глюкоза крові з ліктьової вени і загальний аналіз сечі (колір, прозорість, відносна щільність, рН, глюкоза, білок, кетонові тіла) проводилися в лабораторії дослідницького центру.

Графік дослідження (Таблиця 9-2) показує етапи дослідження і процедури, які проводилися для кожного учасника дослідження.

Якщо пацієнт відвідав дослідницький центр поза запланованими візитами (незапланований візит), то це не впливало на порядок проведення запланованих візитів. Усі проведені обстеження під час незапланованого візиту документувалися в первинній документації і ІРК.

Таблиця 45

Розклад візитів і процедур

Етапи дослідження - : Прийом препарату о. нінг зація ний візит

Демографічні і антропометричні дані, анамнез: " стать, вік, зріст, вага; " супутні захворювання

ВимірАт, ЧСС, Яд 77777771 УСС 1-1 11117111

Об'єктивнийогляд.ї///-/:///Ї я ЇЇ 11117111

Реєстрація суб'єктивнихскарго | | (| Її

Лабораторне обстеження: " загальний аналіз крові; "н загальний аналіз сечі; » глюкоза крові; " біохімічний аналіз крові. шли 11 ГГ жінок дітородного віку)

Етапи дослідження - : Прийом препарату о. нінг зація ний візит пет (1 1 1 1 кількості прийнятого нітрогліцерину

Ехокардографія.д 11 я ЇЇ 11171111

Електрокардіографіяд/ ЇЇ У ЇЇ 11171111

Тредмлтест 77777711 ЇЇ

ДобовиймоніторивгЕКГЇ ЇЇ Ї1171Ї111171Ї1111171Ї11 шити («110 111 11- вазодилатації пера 1 життя (Неапоої) пеню 2 12111310 включення/невключення

Оцінкакритерівневключенняд//-/-:/ | "| ||| : Ї шини 01 1 233110 клінічного дослідження«

Видачапрепаратів.//:/// ЇЇ ЇЇ 11117111

ПрийомФК 7777111 Ї111Ї11 1-11 1

Реєстраця ПРЛЯ -::::/ Ї.1117/7ї17171717 я 11-11 11 (Телефоннеопитуванняд//-/:/ / | | | | її

Результати досліджень

Зміна тривалості виконуваного фізичного навантаження при проведенні навантажувального тесту (ТДТ) за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом

Популяція РР

Середня (їСВ) тривалість фізичного навантаження при проведенні тредміл-тесту на початковому рівні склала в основній групі 4,95:242,05 хв, в контрольній групі 5,11-41,82 хв (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,695).

Середня (їхСВ) тривалість фізичного навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення лікування склала в основній групі 5,82:2-2,15 хв (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р«0,001), в контрольній групі 5,3922,02 хв (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р- 0,160) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-:0,161).

Абсолютна середня різниця (СВ) тривалості фізичного навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 0,87-1,21 (95 95 ДІ 0,51; 1,23) хв, в контрольній групі 0,28:-1,30 (95905 ДІ - 0,10; 0,67) (відмінності між групами статистично значущі, р«е0,001). Середня відмінність між групами склала 0,589 хв (95 905 ДІ 0,067; 1,111) (відмінності між групами статистично значущі).

Відносна середня різниця (СВ) тривалості фізичного навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 23,89239,27 (95 95 ДІ 12,10; 35,69) 95, в контрольній групі 8,29225,49 (95 95 ДІ 0,72; 15,85) 95 (відмінності між групами статистично значущі, р-0,001).

Таким чином, можна зробити висновок, що в основній групі при аналізі в популяції РР тривалість фізичного навантаження статистично значуще збільшилася в порівнянні з контрольною групою, таким чином можна вважати доведеною гіпотезу про перевагу застосування ФКА у поєднанні з базовою стандартною терапією в порівнянні із застосуванням тільки базової терапії за первинним критерієм ефективності.

Зо Популяція ІТТ

Середня (їСВ) тривалість фізичного навантаження при проведенні тредміл-тесту на початковому рівні склала в основній групі 4,98541,95 хв в контрольній групі 5,20-1,74 хв (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,506).

Середня (їхСВ) тривалість фізичного навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення лікування склала в основній групі 5,95:22,08 хв (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р«0,001), в контрольній групі 5,41241,92 хв (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,267) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-0,053).

Абсолютна середня різниця (СВ) тривалості фізичного навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 0,93:2-1,15 (95 95 ДІ 0,62; 1,25) хв, в контрольній групі 0,21:21,22 (95 95 ДІ 0,12; 0,54) відмінностей між групами статистично значущі, р«0,001). Середня відмінність між групами склала 0,724 хв (95 95 ДІ 0,272; 1,176) (відмінності між групами статистично значущі).

Відносна середня різниця (СВ) тривалості фізичного навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 24,32236,64 (9595 ДІ 14,31; 34,32) 96, в контрольній групі 6,51224,04 (95 95ДИ 0,01; 13,01) 95 (відмінності між групами статистично значущі, р«е0,001).

Таким чином, можна зробити висновок, що в основній групі при аналізі в популяції ІТТ тривалість фізичного навантаження статистично значуще збільшилася в порівнянні з контрольною групою.

Збільшення тривалості фізичного навантаження при проведенні тесту (ТДТ) навантаження за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування на 1 хвилину в порівнянні з початковим станом

Популяція ІТТ

Збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження на 1 хвилину при проведенні тредміл-тесту після закінчення курсу лікування було зареєстроване у 21/54 (38,89 95) пацієнта, в контрольній групі - у 8/55 (14,55 95) пацієнтів (відмінності між групами статистично значущі, р-0,008). Середня відмінність склала 24,343 (95 95 ДІ 7,752; 39,387) 95 (відмінності між групами статистично значущі).

Таким чином, можна зробити висновок, що в основній групі частка пацієнтів, у яких збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склало 1 хвилину, статистично значуще вище, ніж в контрольній групі.

Популяція РР

Збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження на 1 хвилину при проведенні тредміл-тесту після закінчення курсу лікування було зареєстроване у 17/45 (37,78 95) пацієнтів, в контрольній групі - у 8/46 (17,39 905) пацієнтів (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,052). Середня відмінність склала 20,386 (95 95 ДІ 1,995; 37,177) 95 (відмінності між групами статистично не значущі).

Таким чином, можна зробити висновок, що в основній групі частка пацієнтів, у яких збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склало 1 хвилину, статистично не відрізняється від контрольної групи.

Збільшення тривалості фізичного навантаження при проведенні навантажувального тесту (ТДТ); навантаження за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування на 2 хвилини в порівнянні з початковим станом

Популяція ІТТ

Збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження на 2 хвилини при проведенні тредміл-тесту після закінчення курсу лікування було зареєстроване у 8/54 (14,81 95) пацієнтів, в контрольній групі - у 3/55 (5,45 95) пацієнтів (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,191). Середня відмінність склала 9,360 (95 95 ДІ - 2,426; 21,678) 95 (відмінності між групами статистично не значущі).

Таким чином, можна зробити висновок, що частки пацієнтів, у яких збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склало 2 хвилини, статистично не відрізняються в основній і контрольній групі.

Популяція РР

Збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження на 2 хвилини при проведенні тредміл-тесту після закінчення курсу лікування було зареєстроване у 6/45 (13,33 95) пацієнтів, в контрольній групі - у 3/46 (6,52 95) пацієнтів (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,315). Середня відмінність склала 6,812 (95 95 ДІ - 6,252; 20,350) 905 (відмінності між групами статистично не значущі).

Динаміка пікового споживання кисню за результатами ТДТ після закінчення 21-денного бо курсу лікування в порівнянні з початковим станом

Популяція ІТТ

Середнє значення (5-3) пікового споживання кисню при проведенні тредміл-тесту на початковому рівні в основній групі склало 15,05:2-7,98 мл/хв/кг, в контрольній групі - 14,69:57,36 мл/хв/кг (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,995).

Середнє значення (СВ) пікового споживання кисню при проведенні тредміл-тесту після лікування в основній групі склало 17,22:29,54 мл/хв/кг (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р«е0,001), в контрольній групі 15,1824-7,48 мл/хв/кг (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,154) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-0,228).

Абсолютна середня різниця (СВ) пікового споживання кисню після закінчення лікування в порівнянні з вихідним рівнем становила в основній групі 2,16:4,40 (95 905 ДІ 0,96; 3,36) мл/хв/кг, в контрольній групі 0,49:23,38 (95 95 ДІ -0,42; 1,41) мл/хв/кг (відмінності між групами статистично значущі, р 0,001).

Відносна середня різниця (4СВ) пікового споживання кисню після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 18,93247,58 (95 95 ДІ 5,95; 31,92) 95, в контрольній групі 7,25ж2434,03 (95905 ДІ - 1,95; 16,45) 95 (відмінності між групами статистично значущі, р«е0,001).

Таким чином, була виявлена статистично значуща різниця у збільшенні пікового споживання кисню після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем між основною і контрольною групами як в абсолютних, так і у відносних значеннях.

Популяція РР

Середнє значення (їСВ) пікового споживання кисню при проведенні тредміл-тесту на початковому рівні в основній групі склало 14,3228,60 мл/хв/кг, в контрольній групі - 13,76:27,67 мл/хв/кг (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,934).

Середнє значення (4-3) пікового споживання кисню при проведенні тредміл-тесту після лікування в основній групі склало 16,05:29,87 мл/хв/кг (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р«е0,001), в контрольній групі 14,44247,93 мл/хв/кг (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,066) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-0,549).

Зо Абсолютна середня різниця (СВ) пікового споживання кисню після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 1,72:24,48 (95 905 ДІ 0,38; 3,07) мл/хв//кг, в контрольній групі 0,69х23,63 (95 95 ДІ - 0,39; 1,77) мл/хв/кг (відмінності між групами статистично значущі, р-0,002).

Відносна середня різниця (СВ) пікового споживання кисню після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 18,19251,66 (95 95 ДІ 2,67; 33,72) 95, в контрольній групі 9,16ж2436,87 (95905 ДІ - 1,79; 20,11) 95 (відмінності між групами статистично значущі, р-0,001).

Зміна потужності порогового навантаження при проведенні ТДТ тесту навантаження після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом

Популяція ІТТ

Середнє значення («СВ) потужності порогового навантаження при проведенні тредміл-тесту на початковому рівні склало в основній групі 6,34:32,18 МЕТ, в контрольній групі 6,51-42,09 МЕТ (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,936).

Середнє значення («СВ) потужності порогового навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення лікування склало в основній групі 7,52ж22,71 МЕТ (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р«0,001), в контрольній групі 6,57-2,24 МЕТ (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,440) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-0,073).

Абсолютна середня різниця (СВ) потужності порогового навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 1,15:--1,85 (95 95 ДІ 0,64; 1,65) МЕТ, в контрольній групі 0,06:2-1,20 (95 9о ДІ - 0,26; 0,38) МЕТ (відмінності між групами статистично значущі, р«0,001).

Відносна середня різниця (-СВ) потужності порогового навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 20,53232,80 (95 90 ДІ 11,58; 29,48) 95, в контрольній групі 2,02--14,76 (95 90 ДІ - 1,97; 6,01) Фо (відмінності між групами статистично значущі, р«0,001).

Таким чином, була виявлена статистично значуща різниця у збільшенні потужності порогового навантаження після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем між основною і контрольною групою як в абсолютних, так і у відносних значеннях.

Популяція РР

Середнє значення (хСВ) потужності порогового навантаження при проведенні тредміл-тесту на вихідному рівні склало в основній групі 6,28242,37 МЕТ, в контрольній групі 6,45:2,26 МЕТ (статистично значущих відмінностей між групами немає, р - 0,948).

Середнє значення («СВ) потужності порогового навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення лікування склало в основній групі 7,19242,78 МЕТ (відмінності в порівнянні з вихідним рівнем статистично значущі, р - 0,006), в контрольній групі 6,52-2,43 МЕТ (статистично значущих відмінностей в порівнянні з вихідним рівнем немає, р - 0,440) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р - 0,311).

Абсолютна середня різниця (СВ) потужності порогового навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 0,91--1,85 (95 95 ДІ 0,35; 1,47) МЕТ, в контрольній групі 0,071,31 (95 9о ДІ - 0,32; 0,46) МЕТ (відмінності між групами статистично значущі, р-0,040).

Відносна середня різниця (-СВ) потужності порогового навантаження при проведенні тредміл-тесту після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 17,60234,19 (95 Фо ДІ 7,33; 27,88) 95, в контрольній групі 2,41:-16,14 (95 90 ДІ - 2,38; 7,20) 90 (відмінності між групами статистично значущі, р-:0,044).

Кількість нападів стенокардії за тиждень і їх динаміка

Популяція ІТТ

Середнє число (СВ) нападів стенокардії за останні 7 днів склало на початковому рівні в основній групі 1,49ж242,54 (медіана 0,00), в контрольній групі 1,24ж-41,54 (медіана 0,00) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,969).

Середнє число (хСВ) нападів стенокардії за останні 7 днів після закінчення курсу лікування

Зо склало в основній групі 1,0251,95 (медіана 0,00) (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,022), в контрольній групі 1,80:22,45 (медіана 1,00) (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,047) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р- 0,072).

Середня різниця («СВ) числа нападів стенокардії за останні 7 днів після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі - 0,50ж22,37 (95 905 ДІ -1, 15; 0,15), в контрольній групі 0,56242,03 (95 95 ДІ 0,02-1,11) (відмінності між групами статистично значущі, р-0,003).

Таким чином, можна зробити висновок, що спостерігалася статистично значуща відмінність динаміки числа нападів стенокардії за тиждень після закінчення курсу лікування: тоді як середнє число нападів стенокардії в основній групі статистично значуще скоротилося, в контрольній групі число нападів статистично значуще збільшилося.

Популяція РР

Середнє число (СВ) нападів стенокардії за останні 7 днів склало на початковому рівні в основній групі 1,82ж22,71 (медіана 1,00), в контрольній групі 1,48:41,57 (медіана 1,00) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,842).

Середнє число (хСВ) нападів стенокардії за останні 7 днів після закінчення курсу лікування склало в основній групі 1,2222,08 (медіана 0,00) (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,022), в контрольній групі 2,15:2,54 (медіана 2,00) (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,047) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р- 0,049).

Середня різниця («СВ) числа нападів стенокардії за останні 7 днів після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі - 0,60ж2,59 (95 90 ДІ - 1,38; 0,18), в контрольній групі 0,67-42,20 (95 95 ДІ 0,02-1,33) (відмінності між групами статистично значущі, р-0,003).

Кількість прийнятих доз (пігулок) нітрогліцерину за тиждень і їх динаміка бо Популяція ІТТ

Середнє число (СВ) пігулок нітрогліцерину, прийнятих за останні 7 днів, склало на початковому рівні в основній групі 0,71-41,15 (медіана 0,00), в контрольній групі 0,58:20,94 (медіана 0,00) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р--0,733).

Середнє число (хСВ) пігулок нітрогліцерину, прийнятих за останні 7 днів, після закінчення курсу лікування склало в основній групі 0,39-0,74 (медіана 0,00) (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,028), в контрольній групі 0,93:2-1,97 (медіана 0,00) (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,127) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-0,234).

Середня різниця (СВ) числа пігулок нітрогліцерину, прийнятих за останні 7 днів, після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі - 0,33:21,06 (95 905 ДІ - 0,62; - 0,04), в контрольній групі 0,35:-1,61 (95 905 ДІ - 0,09; 0,78) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,064).

Таким чином, можна зробити висновок, що не виявлено статистично значущих відмінностей за числом прийнятих доз (пігулок) нітрогліцерину в динаміці після закінчення курсу між основною і контрольною групою, хоча в середньому число прийнятих пігулок статистично значуще скоротилося в основній групі і незначуще збільшилося в контрольній.

Популяція РР

Середнє число (СВ) пігулок нітрогліцерину, прийнятих за останні 7 днів, склало на початковому рівні в основній групі 0,87-1,22 (медіана 0,00), в контрольній групі 0,7020,99 (медіана 0,00) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,635).

Середнє число (хСВ) пігулок нітрогліцерину, прийнятих за останні 7 днів, після закінчення курсу лікування склало в основній групі 0,47-40,79 (медіана 0,00) (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,028), в контрольній групі 1,11:22,11 (медіана 0,00) (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,127) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-:0,206).

Середня різниця (СВ) числа пігулок нітрогліцерину, прийнятих за останні 7 днів, після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі - 0,40-1,16 (95 905 ДІ - 0,75; - 0,05), в контрольній групі 0,41:-1,76 (95 905 ДІ - 0,11; 0,94) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,054).

Зо Таким чином, можна зробити висновок, що не виявлено статистично значущих відмінностей за числом прийнятих доз (пігулок) нітрогліцерину в динаміці після закінчення курсу лікування між основною і контрольною групами, хоча в середньому число прийнятих пігулок статистично значуще скоротилося в основній групі і незначуще збільшилося в контрольній.

Зменшення кількості нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 50 95 в порівнянні з початковим станом

Популяція ІТТ

Число пацієнтів, у яких було зареєстровано зменшення числа нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 50 95 в порівнянні з початковим станом, склало в основній групі 13/55 (23,64 90), в контрольній групі - 7/55 (12,73 95) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,216).

Таким чином, статистично значущих відмінностей між основною і контрольною групами за числом пацієнтів, у яких досягнуто зменшення числа нападів стенокардії на 50 95 і більше до закінчення курсу лікування, не виявлено.

Популяція РР

Число пацієнтів, у яких було зареєстровано зменшення числа нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 50 95 в порівнянні з початковим станом, склало в основній групі 13/45 (28,89 95), в контрольній групі - 7/46 (15,22 95) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,186).

Таким чином, статистично значущих відмінностей між основною і контрольною групами за числом пацієнтів, у яких досягнуте зменшення числа нападів стенокардії на 50 95 і більше до закінчення курсу лікування, не виявлено.

Зменшення кількості споживаних пігулок (доз) нітрогліцерину для усунення нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 50 95 в порівнянні з початковим станом

Популяція ІТТ

Число пацієнтів, у яких було зареєстровано зменшення числа споживаних пігулок (доз) нітрогліцерину для усунення нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 50 95 в порівнянні з початковим станом, склало в основній групі 11/55 (20 Фо), в контрольній групі - 9/55 (16,36 95) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,805).

Таким чином, статистично значущих відмінностей між основною і контрольною групами за числом пацієнтів, у яких досягнуто зменшення числа прийнятих доз нітрогліцерину для усунення нападів стенокардії на 50 95 і більше до закінчення курсу лікування, не виявлено.

Популяція РР

Число пацієнтів, у яких було зареєстровано зменшення числа споживаних пігулок (доз) нітрогліцерину для усунення нападів стенокардії до закінчення курсу лікування на 50 95 в порівнянні з початковим станом, склало в основній групі 11/45 (24,44 95), в контрольній групі - 9/46 (19,57 95) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,757).

Таким чином, статистично значущих відмінностей між основною і контрольною групами за числом пацієнтів, у яких досягнуте зменшення числа прийнятих доз нітрогліцерину для усунення нападів стенокардії на 50 95 і більше до закінчення курсу лікування, не виявлено.

Зміна рівня потік-залежної вазодилатації після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом

Популяція ІТТ

Середнє значення (СВ) потік-залежної вазодилатації (ПЗВД) на початковому рівні в основній групі склало 19,03225,85 95, в контрольній групі 17,88:223,99 95 (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,552).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення ПЗВД в основній групі склало 20,73:225,73 95 (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р«е0,001), в контрольній групі - 18,50224,07 95 (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,016) (відмінності між групами на Візиті 5 статистично значущі, р-0,018).

Середня різниця (хСВ) показників значень ПЗВД між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі 1,51-42,52 (95 95 ДІ 0,82; 2,20) 95, в контрольній групі 0,6252,52 (95 9о ДІ - 0,06; 1,30) 90 (відмінності між групами статистично значущі, р-0,002).

Таким чином, в основній групі спостерігалося значуще збільшення ПЗВД після закінчення курсу лікування, при цьому середнє збільшення ПЗВД в основній групі було більше вираженим, ніж в контрольній.

Популяція РР

Середнє значення (їСВ) потік-залежної вазодилатації (ПЗВД) на початковому рівні в

Зо основній групі склало 21,65:227,95 90, в контрольній групі - 20,22ж25,61 95 (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,732).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення ПЗВД в основній групі склало 22,18:27,76 95 (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р«е0,001), в контрольній групі - 20,80ж-25,73 95 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,098) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-0,133).

Середня різниця (хСВ) показників значень ПЗВД між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі 1,1322,51 (95 95 ДІ 0,37; 1,88) 95, в контрольній групі 0,58:-2,74 (95 90 ДІ - 0,23; 1,40) 95 (відмінності між групами статистично значущі, р-:0,039).

Таким чином, в основній групі спостерігалося статистично значуще збільшення середнього значення ПЗВД після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем, середнє збільшення ПЗВД в основній групі було також значуще більш вираженим, ніж в контрольній групі.

Зміна дисперсії ОТс, кількість аритмічних подій за результатами добового моніторингу ЕКГ після закінчення 21-денного курсу лікування

Популяція ІТТ

На початковому рівні (Візит 0) середнє значення дисперсії ОТ (СВ) в основній групі склало 22,98286,35 с, в контрольній групі - 11,814-59,21 с (статистично значимих відмінностей між групами немає, р- 0,848).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення дисперсії ОТ (ї4СВ) склало в основній групі 18,592-482,49 с (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,346), в контрольній групі 12,43ж257,79 с (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,360) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,267).

Середня різниця (їСВ) показників дисперсії ОТ між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі - 4,81(592,90) (95 95 ДІ - 30,16; 20,55) с, в контрольній групі 0,62(1782,66) (95 95 ДІ - 21,72; 22,97) с (статистично значущих відмінностей між групами немає, р--0,191).

Таким чином, не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії бо відносно зміни значення дисперсії ОТ після курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем.

На початковому рівні (Візит 0) середнє значення кількості шлуночкових порушень ритму в основній групі склало 490,85:21120,16, в контрольній групі - 493,47-1100,80 (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,976).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення кількості шлуночкових порушень ритму в основній групі склало 442,63:24-1216,51 (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,010), в контрольній групі - 639,07-1355,16 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р- 0,539) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,143).

Середня різниця (їСВ) кількості шлуночкових порушень ритму (4СВ) між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі - 57,31(ж519,79) (95 90 ДІ - 199,19; 84,56), в контрольній групі 145,60(-1037,12) (9595 ДІ - 134,77; 425,97) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,339).

Таким чином, не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії відносно зміни числа шлуночкових порушень ритму після курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем.

На початковому рівні (Візит 0) середнє значення кількості надшлуночкових порушень ритму в основній групі склало 94,242215,73, в контрольній групі - 226,472497,55 (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,983).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення кількості надшлуночкових порушень ритму в основній групі склало 112,00-340,95 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,053), в контрольній групі - 170,425370,20 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,362) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,709).

Середня різниця (хСВ)) кількості надшлуночкових порушень ритму (СВ) між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі 16,11 (393,90) (95 905 ДІ - 91,40; 123,63), в контрольній групі - 56,05 (ї4454,68) (9595 ДІ - 178,97; 66,86) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,652).

Таким чином, не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії відносно зміни числа надшлуночкових порушень ритму після курсу лікування в порівнянні з

Зо початковим рівнем.

На початковому рівні (Візит 0) середнє значення кількості змішаних порушень ритму в основній групі склало 0,25:1,89, в контрольній групі - 14,24294,36 (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,174).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення кількості змішаних порушень ритму в основній групі склало 0,3022,18 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-1,00), в контрольній групі - І, 4225,89 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,675) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,176).

Середня різниця (СВ) кількості змішаних порушень ритму (СВ) між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі 0,04 (2,92) (95 Фо ДІ - 0,76; 0,83), в контрольній групі - 12,82 (194,33) (955905 ДІ - 38,32; 12,68) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-1,00).

Таким чином, не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії відносно зміни числа змішаних порушень ритму після курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем.

Популяція РР

На початковому рівні (Візит 0) середнє значення дисперсії ОТ (СВ) в основній групі склало 27,99:94,92 с, в контрольній групі - 14,04-64,62 с (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,790).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення дисперсії ОТ (-3) склало в основній групі 22,232590,09 с (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р- 0,728), в контрольній групі - 14,78:263,03 с (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,267) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,417).

Середня різниця (їСВ) показників дисперсії ОТ між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі - 5,77 (-101,93) (95595 ДІ - 36,39; 24,86) с, в контрольній групі 0,74 (490,55) (95 95 ДІ - 26,15; 27,63) с (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,306).

Таким чином, не було виявлено статистично значущих відмінностей зміни значення бо дисперсії ОТ між групами терапії після закінчення лікування в порівнянні з початковим рівнем.

На початковому рівні (Візит 0) середнє значення кількості шлуночкових порушень ритму в основній групі склало 534,91-41192,95, в контрольній групі - 567,00-1188,23 (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,971).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення кількості шлуночкових порушень ритму в основній групі склало 481,29-1308,45 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,067), в контрольній групі - 748,96:21457,15 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р- 0,788) (відмінності між групами на Візиті 5 статистично значущі, р-0,046).

Середня різниця (їСВ) кількості шлуночкових порушень ритму (їСВ) між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі - 53,62(ж565,42) (95 90 ДІ - 223,49; 116,25), в контрольній групі 181,96 (ж41131,43) (95 95 ДІ - 154,04; 517,95) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,450).

Таким чином, не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії відносно зміни числа шлуночкових порушень ритму після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем, хоча спостерігалися статистично значущі відмінності кількості шлуночкових порушень ритму після закінчення курсу лікування (на Візиті 5).

На початковому рівні (Візит 0) середнє значення кількості надшлуночкових порушень ритму в основній групі склало 80,18:-127,58, в контрольній групі - 244,59:25521,56 (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,787).

Після закінченню курсу лікування (Візит 5) середнє значення кількості надшлуночкових порушень ритму в основній групі склало 129,762371,42 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,097), в контрольній групі - 173,375387,24 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р- 0,098) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,915).

Середня різниця (їСВ) кількості надшлуночкових порушень ритму (СВ) між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі 49,58 (379,66) (95 905 ДІ - 64,49; 163,64), в контрольній групі -71,22 (ї494,59) (95595 ДІ -218,09; 75,66) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р - 0,849).

Таким чином, не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії

Зо відносно зміни числа надшлуночкових порушень ритму після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем.

На початковому рівні (Візит 0) середнє значення кількості змішаних порушень ритму в основній групі склало 0,31242,09, в контрольній групі - 17,02ж24103,13 (статистично значущих відмінностей між групами немає, р- 0,181).

Після закінчення курсу лікування (Візит 5) середнє значення кількості змішаних порушень ритму в основній групі склало 0,3622,39 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з вихідним рівнем немає, р - 1,00), у контрольній групі - І, 70-6,41 (статистично значущих відмінностей в порівнянні з вихідним рівнем немає, р - 0,675) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р - 0,175).

Середня різниця (СВ) кількості змішаних порушень ритму (-СВ) між візитами після закінчення лікування і на початковому рівні склала в основній групі 0,04 (53,20) (95 Фо ДІ - 0,92; 1,01), в контрольній групі - 15,33 (4103,14) (9595 ДІ - 45,96; 15,30) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-1,00).

Таким чином, не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії відносно зміни числа змішаних порушень ритму після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем.

Оцінка якості життя за опитувачем Неапоо! і її динаміка після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з вихідним станом.

Популяція ІТТ

Середнє значення (хСВ) оцінки якості життя за опитувачем Неапоої. на початковому рівні в основній групі склало 1,6251,53 бала, в контрольній групі 1,6220,55 бала (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,212).

Середнє значення (-СВ) оцінки якості життя за опитувачем НеагОої після закінчення лікування в основній групі склало 1,84:20,84 бала (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р«е0,001), в контрольній групі 1,62-0,59 бала (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,683) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-0,143).

Середня різниця (-СВ) оцінки якості життя за опитувачем НеагОоїЇ в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 0,22:21,72 бала (95 95 ДІ - 0,26; 0,69), в контрольній групі 0,01240,22 балів (9595 ДІ - 0,05; 0,07) (відмінності між групами статистично значущі, р-0,002).

Таким чином, можна зробити висновок, що в основній групі відзначалося підвищення оцінки якості життя після закінчення курсу лікування, яке було більше вираженим в порівнянні з контрольною групою.

Популяція РР

Середнє значення (хСВ) оцінки якості життя за опитувачем Неапоої на початковому рівні в основній групі склало 1,60:-1,68 бала, в контрольній групі 1,5420,52 бала (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,212).

Середнє значення (-СВ) оцінки якості життя за опитувачем Неапоої після закінчення лікування в основній групі склало 1,71:0,86 бала (відмінності в порівнянні з початковим рівнем статистично значущі, р-0,014), в контрольній групі 1,53240,58 бала (статистично значущих відмінностей в порівнянні з початковим рівнем немає, р-0,966) (статистично значущих відмінностей між групами на Візиті 5 немає, р-0,470).

Середня різниця («СВ) оцінки якості життя за опитувачем Неапоої!. після закінчення курсу лікування склала в основній групі 0,12-1,87 бала (9595 ДІ - 0,45; 0,68), в контрольній групі 0,0020,19 бала (95 95 ДІ - 0,06; 0,06) (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,0,061).

Таким чином, можна зробити висновок, що в основній групі відзначалося підвищення оцінки якості життя після закінчення курсу лікування, проте зміни не були статистично значущими в порівнянні з контрольною групою.

Статистичні/аналітичні результати

Попередні і супутні захворювання. І в основній, і в контрольній групах як супутня патологія найчастіше реєструвалися порушення з боку серцево-судинної системи: у 34/55 (61,82 95) і 32/55 (58,18 90) пацієнтів, відповідно (статистично значущих відмінностей між групами немає, р-0,846)

Попередня і супутня терапія

Найчастіше в основній і контрольній групах як препарати супутньої терапії призначалися гіпоглікемічні препарати, окрім інсуліну, в основній групі на другому місці за частотою

Зо призначення - ацетилсаліцилова кислота

Висновок про ефективність

Згідно з результатами проведеного аналізу в результаті оцінки первинного критерію ефективності - зміна тривалості виконуваного фізичного навантаження при проведенні навантажувального тесту за протоколом К. Вгисе після закінчення 21-денного курсу лікування в порівнянні з початковим станом - в популяції за протоколом (основна популяція для аналізу первинного критерію ефективності) абсолютна зміна в основній групі склала 0,87:51,21 (95 95 ДІ 0,51; 1,23) хв, в контрольній групі 0,28--1,30 (9595 ДІ - 0,10; 0,67) (відмінності між групами статистично значущі, р«е0,001). Середня відмінність між групами склала 0,589 хв (95 90 ДІ 0,067; 1,111) (відмінності між групами статистично значущі).

Аналогічні результати з досягненням статистично значущої різниці між групами на користь комбінованої терапії були отримані в популяції ІТТ.

Протоколом було встановлено, що висновок про ефективність комплексної терапії (ФК і стандартна терапія), що перевищує, в основній групі в порівнянні із застосуванням тільки стандартної терапії буде зроблений на підставі наявності позитивних статистично значущих відмінностей між групами щодо первинної змінної ефективності на користь основної групи. Це дозволяє зробити висновок про те, що терапія досліджуваною ФК, розчин оральний, на тлі стандартної терапії перевищує за ефективністю застосування тільки стандартної терапії відносно тривалості виконуваного фізичного навантаження.

Додатково, статистично значущі відмінності були отримані при аналізі відносного збільшення часу фізичного навантаження, який склав в основній групі 23,892439,27 (95 95 ДІ 12,10; 35,69) до, в контрольній групі 8,29ж25,49 (95905 ДІ 0,72; 15,85) 95 в популяції РР і в основній групі 24,32236,64 (9595 ДІ 14,31; 34,32) 96, в контрольній групі 6,512524,04 (0,01; 13,01) Ов.

При оцінці додаткових параметрів ефективності було виявлено статистично значуще більше число пацієнтів, у яких збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження склало 1 хвилину після закінчення 21-денного курсу лікування, в групі комбінованої терапії в порівнянні із стандартною терапією (38,89 95 і 14,55 95 пацієнтів, відповідно) в популяції ІТТ. У популяції за протоколом відмінності між групами (37,78 95 і 17,39 95, відповідно) не досягли статистичної значущості.

Не було виявлено статистично значимих відмінностей між числом пацієнтів, у яких збільшення тривалості виконуваного фізичного навантаження склало 2 хвилини після закінчення 21-денного курсу лікування, між основною і контрольною групами ні в популяції РР (13,33 95 і 6,52 95 пацієнтів, відповідно), ні в популяції ІТТ (14,81905 їі 5,45 95 пацієнтів, відповідно).

Була виявлена статистично значуща відмінність між групами терапії відносно збільшення пікового споживання кисню після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем: в популяції РР зміна склала в основній групі 1,72:4,48 (95 95 ДІ 0,38; 3,07) мл/хв/кг, в контрольній групі 0,69:23,63 (95 90 ДІ - 0,39; 1,77) мл/хв/кг; в популяції ІТТ в основній групі 2,16:4,40 (95 95 ДІ 0,96; 3,36) мл/хв/кг, в контрольній групі 0,4923,38 (95 95 ДІ - 0,42; 1,41) мл/хв/кг. Аналогічно, статистично значущі відмінності між групами були виявлені при аналізі відносної зміни пікового споживання кисню: в основній групі 18,192451,66 (95 95 ДІ 2,67; 33,72) 95, в контрольній групі 9,16-36,87 (95 905 ДІ - 1,79; 20,11) 95 (у популяції РР) і в основний група 18,932447,58 (95 905 ДІ 5,95; 31,92) 90, в контрольний група 7,25:-34,03 (95 Фо ДІ - 1,95; 16,45) 95 (у популяції ІТТ).

Була виявлена статистично значуща відмінність між групами терапії відносно збільшення потужності порогового навантаження після 21-денного курсу лікування: значення склало в основній групі 0,91--1,85 (95 95 ДІ 0,35; 1,47) МЕТ, в контрольній групі 0,0751,31 (95 95 ДІ - 0,32; 0,46) МЕТ (у популяції РР) і в основній групі 1,15:2-1,85 (95 95 ДІ 0,64; 1,65) МЕТ, в контрольній групі 0,06:21,20 (95 95 ДІ - 0,26; 0,38) МЕТ (у популяції ІТТ). Аналогічно, статистично значущі відмінності між групами були виявлені при аналізі відносного збільшення потужності порогового навантаження: в основній групі 17,60ж234,19 (9595 ДІ 7,33; 27,88) 95, в контрольній групі 2,41:-16,14 (95 905 ДІ - 2,38; 7,20) 9о (у популяції РР) і в основній групі 20,53232,80 (95 Фо ДІ 11,58; 29,48) 90, в контрольній групі 2,02--14,76 (95 90 ДІ - 1,97; 6,01) 9о (у популяції ІТТ).

Спостерігалася статистично значуща відмінність динаміки числа нападів стенокардії в тиждень після закінчення курсу лікування в обох популяціях аналізу: тоді як середнє число нападів стенокардії в основній групі статистично значуще скоротилося (середня зміна склала - 0,60-2,59 (95 90 ДІ - 1,38; 0,18) в популяції РР і - 0,50ж22,37 (95 Фо ДІ -1, 15; 0,15) в популяції ІТТ), в контрольній групі число нападів статистично значуще збільшилося (середня зміна склала 0,675-2,20 (95 95 ДІ 0,02-1,33) в популяції РР і 0,56:-2,03 (95 95 ДІ 0,02-1,11) в популяції ІТТ).

Зо При цьому не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії відносно числа пацієнтів, у яких число нападів стенокардії в тиждень скоротилося на 50 95 після курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем. Цей результат може бути пов'язаний з тим, що на початковому рівні середнє число нападів стенокардії в тиждень було відносно невелике.

Не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії за числом прийнятих пігулок нітрогліцерину в тиждень ні в одній з популяцій аналізу.

Також не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії за числом пацієнтів, у яких досягнуте зменшення числа пігулок нітрогліцерину, що приймаються, в тиждень на 50 95 після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем.

У основній групі спостерігалося статистично значуще збільшення середнього значення

ПЗВД після закінчення курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем, середнє збільшення

ПЗВД в основній групі було також значуще більше вираженим, ніж в контрольній групі: середня різниця значення ПЗВД склала в основній групі 1,1322,51 (95 905 ДІ 0,37; 1,88) 95, в контрольній групі 0,58:-2,74 (95 905 ДІ - 0,23; 1,40) Фо) в популяції РР і в основній групі 1,51ж2,52 (95 9о ДІ 0,82; 2,20) 9, в контрольній групі 0,62:22,52 (95 905 ДІ - 0,06; 1,30) 905 в популяції ІТТ.

Не було виявлено статистично значущих відмінностей між групами терапії відносно зміни значення дисперсії ОТ, зміни кількості шлуночкових порушень ритму, зміни кількості надшлуночкових порушень ритму і змішаних порушень ритму після курсу лікування в порівнянні з початковим рівнем ні в одній з популяцій аналізу.

У основній групі при аналізі в популяції ІТТ відзначалося підвищення оцінки якості життя за опитувачем НеагіОо!. після закінчення курсу лікування, яке було більше вираженим в порівнянні з контрольною групою: середня різниця оцінки якості життя в порівнянні з початковим рівнем склала в основній групі 0,2251,72 бала (95 95 ДІ - 0,26; 0,69), в контрольній групі 0,0120,22 бала (9595 ДІ - 0,05; 0,07) (відмінності між групами статистично значущі, р-0,002). У популяції за протоколом також відзначалося підвищення оцінки якості життя після закінчення курсу лікування, проте зміни не були статистично значущими в порівнянні з контрольною групою.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок, що комбінована терапія із застосуванням заявленої фармацевтичної композиції на тлі стандартної терапії перевершує за ефективністю застосування тільки стандартної терапії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, при цьому має прийнятний профіль безпеки, порівнянний із застосуванням бо тільки стандартної терапії.

Підсумовуючи дані клінічного дослідження, можна зробити висновок, що фармацевтична композиція за технічним рішенням у формі орального розчину на основі двох активних речовин аргініну та левокарнітину підвищує ефективність комплексної терапії ішемічної хвороби серця, поліпшує якість життя хворих за рахунок зниження частоти нападів стенокардії.

Для визначення можливості застосування ФК для лікування захворювань, пов'язаних із порушеннями мозкового кровообігу, зокрема такого захворювання як хронічне порушення мозкового кровообігу, та доцільності такого застосування, було проведено клінічне дослідження.

Метою клінічного дослідження було вивчення ефективності ФК, яка містить у 1 мл розчину 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у складі комплексної терапії такого захворювання як хронічне порушення мозкового кровообігу (ХПМК).

Дизайн дослідження був наступним.

Дослідження проводилось на 75 пацієнтах обох статей у віці від 55 до 75 років, яких було поділено на три групи по 25 пацієнтів у кожній групі. Усі пацієнти були з діагнозом: хронічне порушення мозкового кровообігу 1-2-ї стадії.

Пацієнти були поділені на три групи - перша група називалася основною групою, друга група називалася першою контрольною групою, третя група називалася другою контрольною групою.

Групи були статистично однорідні за статтю та віком, а також за супутніми захворюваннями.

Зокрема, у всіх обстежених пацієнтів в анамнезі була артеріальна гіпертензія, причому групи не відрізнялися за тривалістю цього захворювання, базовим систолічним і діастолічним тиском, частотою серцевих скорочень. У всіх трьох групах приблизно рівне число хворих отримували гіпотензивну терапію. У всіх пацієнтів встановлено діагноз атеросклероз (кардіосклероз, ураження сонних артерій), з однаковою частотою зустрічалися ожиріння та порушення ліпідного спектра крові.

Пацієнтам основної групи було призначено: - базисну терапію, яка включала статини, антиагреганти, антигіпертензивні лікарські засоби (за наявності супутньої гіпертонії); - ФК, яка містить у 17 мл розчину 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, внутрішньо по 10 мл тричі на день перед прийомом їжі, протягом 21 дня, ФК мала склад: 1 мл

Зо орального розчину містить 264 мг аргініну аспартату та 100 мг левокарнітину; допоміжні речовини - кислота яблучна, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), вода для ін'єкцій. Добова доза ФК складає 30 мл, добова доза аргініну аспартату складає 7,92 г, левокарнітину - З г.

Пацієнтам першої контрольної групи було призначено: - базисну терапію, яка включала статини, антиагреганти, антигіпертензивні лікарські засоби (за наявності супутньої гіпертонії); - розчин аргініну аспартату (препарат Тівортін аспартат) внутрішньо 10 мл 4 рази на день, протягом 21 дня. Склад препарату Тівортін аспартат - 1 мл орального розчину містить аргініну аспартату 200 мг; допоміжні речовини - сорбіт (Е 420), сахарин натрію (Е954), метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), ароматизатор харчовий "Карамель", вода для ін'єкцій. Добова доза аргініну аспартату складає 8 г.

Пацієнтам другої контрольної групи було призначено: - базисну терапію, яка включала статини, антиагреганти, антигіпертензивні лікарські засоби (за наявності супутньої гіпертонії); - розчин левокарнітину у формі розчину для перорального застосування по 5 мл З рази на день, протягом 21 дня. Розчин левокарнітину для перорального застосування має наступний склад: 1 мл розчину містить левокарнітину 200 мг; допоміжні речовини - метилпарабен (Е 218), пропілпарабен (Е 216), цукроза, сорбіт (Е 420), ароматизатор "банан", вода очищена. Добова доза левокарнітину складає З г.

Схема дизайну дослідження представлена в таблиці 46.

Всім хворим проводилося соматичне і неврологічне обстеження, яке доповнювалося клінічним і біохімічним аналізом крові, доплером судин головного мозку, електроенцефалограмою (ЕЕГ), електрокардіограмою (ЕКГ). Повне обстеження проводилося 2 рази - до лікування та після закінчення 21-денного курсу лікування. Використовувалися також ряд шкал: адаптована кількісна неврологічна шкала А.І. Федина, коротка шкала оцінки психічного статусу (Міпі Мепіа!І! 5іаїє Ехатіпайоп, ММ5Е), Монреальська шкала оцінки когнітивних порушень (МоСА) і Госпітальна Шкала тривоги і депресії (МАО 5).

Таблиця 46

Схема дизайну дослідження

Прийом ФК . . Повне обстеження

Візит 1 - Скринінг . пацієнта

День 321 день Прийом ФК

День 7-1 день Прийом ФК

Візит 4 . - авершальний візит пацієнта

Як свідчать результати, за період стаціонарного лікування у пацієнтів всіх трьох груп відзначена позитивна клінічна динаміка. Хворі пред'являли скарги, характерні для клінічних проявів ХПМК 1-2-й стадії. Після курсового лікування в усіх групах пацієнтів була виявлена позитивна динаміка у вигляді регресу більшості пропонованих до лікування скарг. У таблиці 47 наведені результати зміни скарг пацієнтів. Позитивна динаміка скарг спостерігається у всіх групах. На момент завершення курсу лікування достовірно зменшилася частота скарг на слабкість, швидку втомлюваність, погіршення пам'яті, головний біль (р «0,05). Суттєвої динаміки показників "шум в голові", "зміна настрою", "хиткість ходи" і "порушення сну" не було (р» 0,05).

Істотна відмінність в динаміці скарг основної і контрольних груп хворих була на наступні скарги - загальна слабкість, зниження працездатності, погіршенні пам'яті, головний біль, запаморочення, хиткість ходи (р«е0,05). Динаміка інших скарг в основний і контрольних групах хворих істотно не відрізнялась (Р» 0,05).

Таблиця 47

Частота скарг пацієнтів трьох груп до і після лікування, у бо

Основна група Перша контрольна група | Друга контрольна група (аргініну аспартат) (левокарнітин)

Скарга до після до після до після лікування) лікування лікування) лікування лікування| лікування

Мі мі РІ|МІ | Мі РМ зу МІ 95| Р зе ||| г в соти но з (в|ог|тю вої з | о (хогі слабкість тент | те вот в 5 ерротрн в те| еко втомлюваність пешени твою, зт овоту есе рве вв ве роог

Шум вголові | 15 60| 7 30106117 68 |101|40|075|161|64| 8 / 32 06 "Головний біль| 25 1100) 5 / 20 |001"|25 100115 60 (001241 96| 12 48 бо

Хиткістьходи | 121 48| 4 170115 60 7 | 3000/1456 6 | 24 01

Змінанастрою|! 1040 | 4 /17Щ|0691| 8 32| 217018 9 |36| 5 20 о5 вус |в|во| в | м/оє| іє в) в |за) ог | тз|ва| в |за) ог

Примітка. "7 - достовірне (р «0,05) відмінність показників до і після лікування.

У ході дослідження було відзначено також ряд позитивних загально клінічних змін: в основній групі спостереження швидше відбувався зворотний розвиток неврологічних симптомів, ніж у контрольних. Аналіз динаміки неврологічних розладів після курсу лікування на підставі адаптованої кількісної неврологічної шкали А.Ї. Федина показав позитивні зміни окремих неврологічних симптомів і синдромів у всіх трьох групах (таблиця 48). У таблиці 48 видно, що достовірні зміни показників спостерігалися в усіх групах за параметрами "загальномозкові симптоми", "вегетативні розлади", "рухові порушення" і "загальний бал" (р «0,05). У порівнянні з першою контрольною групою і другою контрольною групою в основній групі була більш виражена динаміка загальномозкових і вегетативних симптомів, а також загального бала (Р 0,05). Загальне зниження бала неврологічних порушень в основній групі склало - 34 95, у першій контрольній групі - 15 9о, у другій контрольній групі - 17 Фо.

Таблиця 48

Виразність неврологічних порушень у пацієнтів трьох груп за адаптованою кількісною неврологічною шкалою А.І. Федина до і після лікування що Основна група Перша контрольна група Друга контрольна група

Неврологічні (аргініну аспартат) (левокарнітин) симптоми до після до після до після лікування) лікування лікування) лікування лікування) лікування 4,152,2 | 2,551,07 372,3 | 3,151,77 3,8ж2,4 | 3,1--1,07 симптоми

Патологія черепних 4,0-2,0 | 3,252,0 1020) 41521 3,521 0,3 | 4,052,8 3,552,2 10,25 нервів 5,623,4 | 3,751,57 5,5:2,9 | 4,8:1,77 з,4ж3,5 | аб порушення 1,7-0,5 | О0,вж0 2" 1,6-1,5 1,22017 1,5:50,8 1,1250,77 розлади 15,4-6,5 | 102527 14,96,1 | 1265457 14,7ж5,5 | 12,155,27

Примітка. " - достовірне (р «0,05) відмінність показників до і після лікування.

Дані нейропсихологічного обстеження пацієнтів за шкалою ММ5Е до і після лікування наведені в таблиці 49. Як видно з таблиці 49, в основній групі статистично достовірне поліпшення після лікування виявлено у загальному балі шкали ММОЕ та за підшкалами "увага і рахунок", "відтворення слів" та "мовні функції" (р «0,05). У першій контрольній групі достовірне поліпшення після лікування виявлено за загальним балом та за тестом "мовні функції" (р «0,05).

У другій контрольній групі достовірне поліпшення після лікування виявлено за загальним балом та за тестами "увага і рахунок", "мовні функції" (р «0,05). Таким чином загальне поліпшення за тестом "мовні функції" в основній групі склало - 25 Фо, у першій контрольній групі - 10 9о, у другій контрольній групі - 11 95, а за загальним балом в основній групі склало - 12 95, у першій контрольній групі - 5 9о, у другій контрольній групі - 5 Фо.

Таблиця 49

Порівняння пацієнтів трьох груп за шкалою ММЗЕ до і після лікування

Основна група Перша контрольна група| Друга контрольна група (аргініну аспартат) (левокарнітин)

Підшкали - - - до після до після до після кйннфнсеття Р любо ясен якйіня сен Р 5,0-0,0 | 5,0ж0,0 5,0-0,0 | 5,0ж0,0 5,0-0,0 | 5,0ж0,0 и 500,0 | 5,040,0 5, | 500,0 5,000 | 5,020,0 3,0-0,0 | 3,000 3,0-0,0 | 3,0ж0,0 3,0-0,0 | 3,0ж0,0 пам'ять

Увага і к « 3,830,6 | 4,9ж240,6 0,017) 3,9ж20,5 | 4,3ж20,7 | 01 3,750,6 | 4,0-0,6 10,01 рахунок 2,65-2,3 | 2,9:50,5 2,42,5 | 2,6:-0,6 2,531,5 | 2,750,7

Мовні функції | 7,00, | 8,8:50,5 7,506 | 840,5 7,9-40,6 | 8,850,5 26,452,7 | 29,6521,8 26,952,1 | 28,421,5 27,152,5 | 28,551,27

У трьох групах хворих проведено визначення рівня когнітивних порушень за Монреальською шкалою оцінки когнітивних порушень (МосСА) до та після лікування (таблиця 50). Шкала оцінює ряд когнітивних функцій: короткочасна пам'ять, згадування, увага, робоча пам'ять, абстрактне мислення. На тлі лікування у пацієнтів усіх груп у порівнянні з вихідним рівнем покращився середній бал виконання завдань (р «0,05). При цьому більш виражена динаміка виконання завдань була у пацієнтів основної групи (р «0,05). У першій контрольній групі пацієнтів показник зменшився найменше. Таким чином загальне поліпшення за таблицею 50 в основній групі склало - 38 95, у першій контрольній групі - 12 9о, у другій контрольній групі - 23 95.

Таблиця 50

Порівняння пацієнтів трьох груп за Монреальською шкалою оцінки когнітивних порушень до і після лікування . Перша контрольна група | Друга контрольна група

Швидкість Основна група (аргініну аспартат) (левокарнітин) виконання - - - проб, с до після до після до після ' лікування) лікування лікування | лікування лікування| лікування 18,9ж2,2 1 26151 19,3ж22,0 | 21,8:22,3 | 0,06 | 19,8:2,0 | 24,5:41,8

Примітка. достовірне (р «0,05) відмінність показників до і після лікування.

Порівняння тривоги та депресії до і після лікування, що фіксуються за Госпітальній Шкалою тривоги і депресії (МАО5) в трьох групах хворих, наведено у таблиці 51. У пацієнтів всіх груп відзначалося зменшення рівня тривоги та рівня депресії (р «0,05). Середня оцінка тривоги у всіх групах відповідає клінічно вираженим проявам. На тлі терапії загальний рівень тривоги зменшився до субклінічного рівня. Зменшення оцінки рівня тривоги за Шкалою МАОЗ5 в основній групі - 42 95, у першій контрольній групі - 19 95, у другій контрольній групі - 21 905. Середній рівень депресії був значно менше у всіх групах і відповідає субклінічно вираженим проявам. На тлі терапії тільки в основній групі відзначається нормалізація середнього показника загального рівня депресії. У контрольних групах він зменшився в межах субклінічного рівня. Зменшення оцінки рівня депресії в основній групі - 35 9о, у першій контрольній групі - 13 95, у другій контрольній групі - 20 95.

Таблиця 51

Показники Госпітальній Шкали тривоги і депресії (МАОЗ5Б) до і після лікування у пацієнтів трьох груп

Показник, (аргініну аспартат) (левокарнітин) не нвйоннннтні носини Р лобенн новні 7 лікування) лікування лікування) лікування лікування | лікування тривоги депресії

Примітка. достовірне (р «0,05) відмінність показників до і після лікування

Досліджувана ФК показала хороший рівень безпеки та переносимості. Не було виявлено побічних реакцій на тлі прийому ФК. Лікування переносилося добре. Прихильність до терапії була висока. Ніхто з пацієнтів не вийшов з дослідження.

Хронічне порушення мозкового кровообігу - грізний прояв, який розвивається і в середньому, і в літньому віці. Цей стан не має яскраво виражених симптомів і розвивається поступово, тому часто виявляється із запізненням, коли вже почалася деградація особистості.

Фармакотерапевтичний вплив при будь-якій формі хронічного порушення мозкового кровообігу має бути максимально комплексним і спрямованим на відновлення нормального кровотоку в ураженій ділянці та активізації енергетичних процесів головного мозку людини, поліпшення розумової діяльності, пам'яті, нормалізації кровопостачання і стійкості клітин мозку до кисневого голодування.

У проведеному дослідженні симптомокомплекс клінічних проявів ХПМК включав характерні для цього захворювання загально-мозкові симптоми, вестибуло-кохлеарні розлади, пірамідну і корково-нуклеарную недостатність, вегетативні і координаторні порушення. Характерним для всіх пацієнтів була наявність когнітивних порушень, у частини хворих виявлялися психоемоційні розлади у вигляді тривоги, у декількох пацієнтів - депресії. У всіх досліджених пацієнтів спостерігалася астенічна симптоматика.

Проведене дослідження виявило вплив всіх досліджуваних препаратів на лікування ХПМК.

Однак найбільшу ефективність продемонструвала ФК за технічним рішенням.

Основна неврологічна симптоматика 1-ї та 2-ї стадій ХПМК, по суті, виражається в астенічному синдромі та у вигляді тривоги. Головний біль, запаморочення, загальна слабкість, підвищена стомлюваність, емоційна лабільність, порушення сну, зниження працездатності - весь цей набір скарг характерний для початкових стадій ХПМК. Лікування ФК максимально збільшувало працездатність і щоденну активність хворих, покращувало пам'ять, зменшувало головний біль та тривожність в порівнянні з першою і другою контрольними групами прийому аргініну або левокарнітину.

Аналіз даних у таблиці 47-51 показує, що запропонована фармацевтична композиція за

Зо технічним рішенням у порівнянні із препаратами порівняння, що містять окремо тільки аргінін аспартат та левокарнітин, чинить більш виражену захисну дію та має неочікуваний технічний результат - в результаті аналізу даних, отриманих в ході досліджень можна говорити, що запропонована фармацевтична композиція проявляє несподіваний синергічний ефект.

У фармакології окремий випадок синергізму, при якому ефект від одночасного застосування двох і більше активних речовин перевищує сумарний ефект застосування кожної з цих речовин окремо, називають потенціюванням. Як буде показано далі розрахунками, використання в запропонованій фармацевтичній композиції разом таких компонентів як аргінін аспартат і левокарнітин, дає ефект потенціювання, відповідно, фармацевтична композиція за технічним рішенням виявляє непередбачуваний синергічний ефект.

Оцінка динаміки неврологічного статусу за шкалою А.І. Федина продемонструвала, що прийом фармацевтичної композиції приводив до більшого поліпшення загально-мозкових і вегетативних симптомів, а також загального бала. Загальне зниження ступеня неврологічних порушень в основній групі склало - 34 9о, у першій контрольній групі - 15 95, у другій контрольній групі - 17 965. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 15595 - 1795 - 32 956. Фармацевтичний ефект для препарату, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, становить 3495, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо зниження загального бала неврологічного статусу за шкалою А.І. Федина: 34 95 - 32 95 - 2595.

Більш ефективна дія фармацевтичної композиції в порівнянні з терапією в 1-й та 2-й контрольних групах чітко простежувалася в значному поліпшенні когнітивних функцій (на підставі результатів шкали ММ5Е). При цьому встановлені статистично достовірні відмінності після лікування у загальному балі шкали ММОЕ і за субшкалою "мовні функції". Загальне поліпшення нейропсихологічного обстеження пацієнтів за тестом "мовні функції" за шкалою

ММ5Е в основній групі склало - 25 95, у першій контрольній групі - 10 Фо, у другій контрольній групі - 11 965. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 1095 -- 1195 - 21 95. Фармацевтичний ефект для препарату, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, становить 2595, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння за тестом "мовні функції" за шкалою ММЗЕ: 25 95 - 21 95 - 4 95. Поліпшення за загальним балом в основній групі склало - 12 956, у першій контрольній - 5 905, у другій контрольній групі - 5 95.

Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 595 - 595 - 10 96. Фармацевтичний ефект для препарату, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, становить 129565, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння за загальним балом за шкалою ММ5Е: 12 95 - 10 95 -2 90.

Динаміка когнітивних порушень за Монреальською шкалою оцінки когнітивних порушень (МоСА) продемонструвала більш виражену динаміку у пацієнтів, які проходили лікування фармацевтичною композицією в порівнянні з монотерапією. Загальне поліпшення в основній групі склало - 3895, у першій контрольній групі - 12 95, у другій контрольній групі - 23 Об.

Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 12 95 - 23 95 - 35 96. Фармацевтичний ефект для препарату, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, становить 3895, що перевищує очікуваний сумарний

Зо фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо покращення динаміки когнітивних порушень за Монреальською шкалою: 38 95 - 35 95 - З 9Уо.

Динаміка тривоги та депресії за Госпітальною Шкалою тривоги і депресії (МАО5Б) продемонструвала більш виражену динаміку у пацієнтів основної групи, які проходили лікування фармацевтичною композицією в порівнянні з монотерапією. Зменшення оцінки рівня тривоги за

Шкалою МАЮЗ5 в основній групі - 42 95, у першій контрольній групі - 19 95, у другій контрольній групі - 21 965. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 19595 - 2195 - 4095. Фармацевтичний ефект для препарату, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, становить 4295, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо зменшення рівня тривоги за Шкалою МАЮО5: 42 95 - 40 Уо - 2 96. Зменшення оцінки рівня депресії за Шкалою МАО5 в основній групі - 35 956, у першій контрольній групі - 13 90, у другій контрольній групі - 20 9о. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 13 95 - 20 95 - 33 96. Фармацевтичний ефект для препарату, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, становить 35 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо зменшення рівня депресії за Шкалою МАО: 35 95 - 33 95 - 2 90.

Подібні ефекти пов'язані з синергізмом дії аргініну аспартату та левокарнитину в складі ФК.

Левокарнітин підвищує швидкість окислення жирів в мітохондріях і грає одну з ключових ролей у метаболізмі організму: забезпечує транспорт довголанцюгових жирних кислот в мітохондріальний матрикс, контролює і модулює внутрішньоклітинний пул коензиму в клітині, бере участь в дезінтоксикації органічних кислот і ксенобіотиків. В тканинах мозку левокарнітин здійснює транспорт ацетильних залишків з мітохондрій в цитозоль, беручи участь таким чином у синтезі ацетилхоліну і ацетилкарнітину. Нейробіологічні ефекти ацетилкарнітину включають прямий вплив на енергетичний метаболізм і метаболізм фосфоліпідів, синоптичну морфологію і передачу численних нейротрансмітерів. Застосування аргініну аспартату, активного донора МО, покращує ендотелій залежну вазодилятацію, зменшує агрегацію тромбоцитів і зменшує ендотелій залежну адгезію моноцитів. Це сприяє відновленню мозкового кровотоку, нормалізації гемодинаміки, зменшенню оксидантного стресу в осередку ураження і відповідно зменшенню неврологічного дефіциту.

Підсумовуючи дані клінічного досліджень, можна зробити висновок, що фармацевтична композиція на основі двох діючих речовин - аргініну аспартату та левокарнітину, підвищує ефективність комплексної терапії ХПМК - ФК в комплексному лікуванні ХПМК продемонструвала значно більшу ефективність терапії, ніж застосування аргініну аспартату або левокарнітину окремо.

Для визначення можливості застосування ФК для лікування і профілактики захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності жінок, зокрема таких захворювань як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, та доцільності такого застосування, було проведено доклінічне дослідження.

Метою доклінічного дослідження було вивчення ефективності при застосуванні ФК, що є оральним розчином, який містить в 1 мл 264 мг аргініну аспартату і 100 мг левокарнітину; для лікування і профілактики таких захворювань як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода.

Дизайн дослідження був наступним.

Згідно з директивою Міжнародного товариства з вивчення гіпертонії при вагітності, клінічні характеристики прееклампсії включають такі характеристики, як важка артеріальна гіпертензія після 20 тижня гестації, протеїнурія в поєднанні з набряками і змінами лабораторних показників або без них, а також ураження нирок, печінки і головного мозку. Доведено, що одним з ключовим факторів даної патології є інгібування синтезу вазодилататору оксиду азоту (МО).

Потужний вазодилататор МО перетворюється з І-аргініну синтазою оксиду азоту (МОБ).

Хронічне інгібування МО5 з метиловим ефіром М-нітро-І -аргініну (-МАМЕ) у вагітних щурів призводить до дозозалежного розвитку гіпертонічної хвороби в поєднанні з протеїнурією, вазоконстрикцією нирок, тромбоцитопенією та смертністю серед матері та плода. Це підкреслює важливість цієї молекули при вагітності і є корисною доклінічною моделлю для оцінки ролі МО під час вагітності та розробки нових препаратів для профілактики та лікування прееклампсії. Зважаючи на це, було проведено дослідження ФК, фармакодинамічна дія якої пов'язана з наявністю у складі левокарнітину та аргініну аспартату, та їх дією на клінічні характеристики розвитку прееклампсії, підвищення синтезу оксиду азоту в ендотеліоцитах та стан плода.

Зо Для порівняння фармацевтичних ефектів дії окремо аргініну аспартату, окремо левокарнітину, та аргініну аспартату і левокарнітину разом (ФК), було проведено доклінічне дослідження, яке проводили на вагітних щурах із хронічним інгібуванням МО5 метиловим ефіром М-нітро-І -аргініну (-МАМЕ). Для проведення цих досліджень були використані: - препарат, який є ФК за технічним рішенням, що містить в 1 мл 264 мг аргініну аспартату і 100 мг левокарнітину; - перший препарат порівняння, який містить аргініну аспартату у кількості 264 мг/мл; - другий препарат порівняння, який містить левокарнітин у кількості 200 мг/мл.

Дослідження проведено на 8-х групах тварин. Середня маса тіла невагітних щурів - 200--10 г. Обсяг і кількість досліджуваних препаратів вказані, орієнтуючись на вагу щурів 200 г.

Група 1 - (інтактний контроль) - невагітні щури, які отримували фізіологічний розчин (п-10)

Група 2 - (негативний контроль) - вагітні щури, які отримували фізіологічний розчин (п-10)

Група З (позитивний контроль) -- вагітні щури, яким вводився блокатор синтази оксиду азоту

Г-МАМЕ (п-10)

Група 4 (група порівняння) - вагітні щури, яким внутрішньошлунково вводився референс- зразок Ме1 (аргінін аспартат) 2 мл (528 мг та потім блокатор синтази оксиду азоту І -МАМЕ (п-10)

Група 5 (група порівняння) - вагітні щури, яким внутрішньошлунково вводився референс- зразок Ме2 (левокарнітин) 2 мл (200 мг та потім блокатор синтази оксиду азоту І -МАМЕ (п-10)

Група 6 (дослідна група/ФК) - вагітні щури, яким внутрішньошлунково вводився тест-зразок

ФК 2 мл (528 мг в перерахунку на аргініну аспартат та 200 мг левокарнітин) та потім блокатор синтази оксиду азоту Г-МАМЕ (п-10)

Група 7 (дослідна група/ФК) - вагітні щури, яким внутрішньошлунково вводився тест-зразок

ФК 1 мл (264 мг в перерахунку на аргінін аспартат та 100 мгг левокарнітин) та потім блокатор синтази оксиду азоту Г-МАМЕ (п-10)

Моделювання вагітності, перед дослідженням, проводили шляхом контролю естрального циклу тварин та наступним заплідненням з ідентифікацією першого дня запліднення при наявності сперматозоїдів у вагінальному мазку тварини. Вагітні та незаймані нелінійні тварини, розміщувались індивідуально у стандартних метаболічних клітках, що дозволяло збирати сечу та фіксувати споживання їжі та води протягом усього дослідження. З п'ятого дня вагітності бо лабораторним тваринам груп Мо 4-7 починали вводити досліджуваний/контрольний препарат внутрішньошлунково за допомогою шприца через металевий зонд один раз на день. Введення продовжували до пологів. На чотирнадцятий день гестації (пологи 3 21 по 22 день) імплантували один артеріальний та один венозний катетер. Через день групам Мо 3-7 розпочинали інфузію І-МАМЕ, розчиненого в стерильному фізіологічному розчині, з розрахунку 0,5 мг в об'ємі 0,05 мл на 100 г маси тіла на годину через катетер, імплантований у порожнисту вену. Групам 1-2 вводили тільки фізіологічний розчин 2 мл з аналогічною швидкістю. Інфузії продовжували протягом 5 днів.

Патології розвитку плода оцінювали шляхом зважування новонароджених тварин та оцінки смертності серед новонароджених. Щодня, у фіксований час, проводилися заміри середнього артеріального тиску ненаркотизованих не обмежених у рухах тварин за допомогою електроманометра та трансдюсера тиску.

Збір зразків та аналіз. Масу тіла, споживання води та їжі та об'єм сечі контролювали щодня.

Зібрані протягом двадцяти чотирьох годин зразки сечі, центрифугували при 3000 с протягом 15 хвилин і закладали на зберігання в морозилку при - 20 "С до хімічного аналізу (зазвичай «2 тижні) на альбумін. Зразки крові відбирали в шприци незадовго до початку інфузії (для базових значень) з катетера, імплантованого в аорту, і через 4 дні для оцінки впливу І-МАМЕ на такі лабораторні параметри: рівень натрію та нітритів, кількість тромбоцитів.

Гістологічний аналіз нирок. Через 4 дні лікування, тварин наркотизували і обидві нирки видаляли, зважували, а ліву обробляли для мікроскопічного дослідження. Корональні відділи нирок фіксували в 10 95 формаліні та заливали у парафінові блоки. Зрізи (товщиною З мкм) фарбували. Розрізи досліджували на засліпленій основі на предмет ураження клубочкової зони.

Статистичний аналіз. Результати представлені як середнє значення5ЕМ. Порівняння відповідних значень вагітних та незайманих щурів проводили за допомогою тесту Стьюдента.

Рівень вірогідності «0,05 був прийнятий як статистично значущій.

Результати.

Прееклампсія характеризується артеріальною гіпертензією, протеїнурією, а також ураженням нирок та печінки матері і, як наслідок, можливими патологіями розвитку плода. Було встановлено відсутність значущої різниці у споживанні їжі між вагітними тваринами контролю (Група 2-3) та Групами 3-7. Незважаючи на майже однакове споживання їжі, маса тіла самок, які

Зо отримували І-МАМЕ (Група 3), була меншою, ніж у контрольних вагітних тварин (Група 2), які отримували фізіологічний розчин, що, ймовірно, відображало значну затримку розвитку плода.

У тварин, які отримували фармацевтичну композицію (Група 6 та 7) за технічним рішенням спостерігалося значуще підвищення маси тіла, що свідчило про нормалізацію роботи метаболічних процесів та, імовірніше за все, вплив на відновлення ваги плода (таблиця 52).

Таблиця 52

Ефект Г-МАМЕ хронічного інгібування МО синтази на масу тіла, споживання їжі та води, об'єм сечі та артеріальний тиск у вагітних та незайманих щурів

Група 1 (небатив- Групаз | Група 4 Група в Група б (І-. Група 7 (І-

Показник | (інтактний . (Г-МАМЕ-- - | МАМЕ» ФКІ МАМЕх» ФК контроль) ни ((-МАМЕ) аргініну евоКарні! 528 мг) 264 мг) контроль) тин) маса тіла, гр

Споживання 229 їжі, гр/24| 16,7-1,4 2 24,152,47| 24,3-1,7 | 24,752,4 23,8-4,1,. | 242534 год. '

Споживання води, мл/24| 25ж1,7 31,753,1 | 31,952,3 | 31,62,4 | 30,7521 29,9ж3,9 312,9 год. мл/24 год. мм.рт.ст. т - зміни є статистично значущі відносно тварин негативного контролю (" р«е0,05, р«е0,01).

Я - зміни є статистично значущі відносно тварин позитивного контролю МАМЕ (Ж р«0,05, З ре0,01).

Введення І -МАМЕ (Група 3) не чинило значущих змін на споживання води у вагітних щурів в порівнянні з групою негативного контролю (Група 2). Також не відмічалося значущої різниці між групами контролю (Група 2-3) та групами препаратів порівняння (Група 4-5) і дослідними групами тварин (Група 6-7). Цікаво, що на фоні відсутності різниці у споживанні води вагітними тваринами інфузія Ї-МАМЕ значно зменшувала добове сечовиділення вагітних тварин (Група 3), порівняно з вагітними тваринами, які отримували лише фізіологічний розчин (Група 2) (таблиця 52), що може свідчити про зниження кровопостачання нирок, викликане вазоконстрикторним ефектом при зниженні рівня оксиду азоту в крові за умов введення інгібітора І -МАМЕ. У тварин, які отримували фармацевтичну композицію за технічним рішенням, спостерігалося статистично значуще відновлення середнього об'єму сечі відносно Групи З та груп порівняння (Група 4 та 5), яким вводили Ї-МАМЕ, що може свідчити про нормалізацію роботи нирок, а також може бути обумовлене зниженням артеріального тиску за рахунок відновлення рівня оксиду азоту в крові.

Дійсно, отримані дані середнього артеріального тиску (САТ) свідчать про антигіпертензивний вплив аргініну, левокарнітину та запропонованої фармацевтичної композиції у трьох концентраціях. При цьому дія запропонованої фармацевтичної композиції за технічним рішенням мала більш виражений вплив, порівняно з аналогічною дією препаратів порівняння (таблиця 52). Найбільш виражений фармацевтичний ефект за показниками об'єму сечі та середнього артеріального тиску видно при збільшенні вмісту аргініну/левокарнітину відповідно до рівня 528/200 мг.

Ураження нирок є одним з основних прогностичних маркерів при перебігу прееклампсії.

Стан нирок аналізувався шляхом гістологічного аналізу та за рівнем протеїнурії (за показником альбуміну в сечі). Гальмування синтезу оксиду азоту може бути причиною гломерулярної капілярної гіпертензії що призводить до склеротичного ураження клубочкової зони нирок.

Введення Ї-МАМЕ супроводжувалося важкими морфологічними змінами клубочкової зони у вагітних тварини. Клубочкові капілярні просвіти були сегментарно закупорені внутрішньолюмінальними масами еозинофільного складу. Екстрагломерулярні просвіти були заповнені білком. Крім того, спостерігали легкий дифузний інтерстиціальний набряк та

Зо розріджений інтерстиціальний інфільтрат лімфоцитів. У групах фармацевтичної композиції даних змін не спостерігали на відміну від окремого введення аргініну та левокарнітину, де патологічні зміни були зафіксовані на препаратах.

Клубочкові білки проміжного розміру, такі як альбумін, відображають пошкодження ниркових канальців, які можуть виникнути при важкій прееклампсії. Так, було встановлено, що середньодобова екскреція альбуміну з сечею різко збільшилась у групі позитивного контрою (Група 3), яким вводили тільки І -МАМЕ (у міліграмах за 24 години) з 8,3:Ї, 5 до 56,3214,3 мг/24 год. (р «0,005). Було встановлено, що введення тваринам з І -МАМЕ аргініну, левокарнітину та 2х дозувань запропонованої фармацевтичної композиції за технічним рішенням призводило до зниження рівня альбуміну, причому в групі тварин, які отримували фармацевтичну композицію за технічним рішенням, відзначена найменш виражена протеїнурія, що підтверджує синергетичний нефропротекторний вплив композиції у порівнянні з окремим введенням аргініну та левокарнітину (таблиця 53).

Таблиця 53

Вплив досліджуваних препаратів на рівень альбуміну в сечі за умов І -МАМЕ хронічного інгібування

МО синтетази

Група 1 Група2 Група 3 (І- Група 4 (І- Група 5 (І- | Група 6 (І-І Група 7 (І-

Показник | (інтактний)| (негативний МАМ МАМЕ-- МАМЕ-- МАМЕч» ФКІ МАМЕ» ФК ) .. . контроль)! контроль) аргінін) | левокарнітин) 528 мг) 264 мг) мг/24 год. т - зміни достовірні відносно тварин негативного контролю (" р«е0,05, и р«0,01, и р«0,005).

Ж - зміни статистично значущі відносно тварин позитивного контролю МАМЕ (7 р«е0,05, ре0,01).

Тромбоцитопенія, зазвичай, асоціюється з прееклампсичним станом через посилення агрегації та адгезії тромбоцитів до ушкодженого ендотелію. Спостерігалося статистично значуще зниження тромбоцитів в результаті інфузії Ї-МАМЕ у групі позитивного контролю (Група 2). Зниження тромбоцитів свідчить про запуск так званого НЕЇ /Р синдрому, що обумовлений ураженням судинного ендотелію в умовах прееклампсії. При введенні аргініну (Група 4), а також в усіх дозувань ФК (Групи 6-7) відмічався стабільний рівень тромбоцитів, що свідчить про захисний вплив на ендотелій судин (таблиця 53). При цьому значно вищий захисний ефект відмічався в Групах 6-7 (таблиця 53).

Для дослідження патології розвитку плода вивчали вплив тестових та референтних зразків на вагу плода та відсоток смертності серед потомства. З виникненням прееклампсії виникають ризики, пов'язані зі зменшенням перфузії плода та зменшенням росту плода. Про потужну ембріопротекторну дію ФК свідчать дані про вагу та відсоток смертності серед потомства.

Інфузія Г-МАМЕ з 15 дня вагітності спричинила значну затримку розвитку плода, порівняно з контрольними групами тварин, не впливаючи на тривалість гестації. Було виявлено, що профілактичне введення тваринам запропонованої ФК призводить до статистично значущого збільшення показників росту плода в порівнянні з контрольними та референтними групами (таблиця 54).

Смертність потомства вивчалася відразу після пологів. Значна кількість плодів народилася мертвою у Групі 3, при введенні лише інгібітора І -МАМЕ. Приблизно 10,6 95 усіх плодів загинули

Зо у Групі З (таблиця 54). Встановлено, що в усіх дозуваннях ФК (Групи 6-7) відмічалось статистично значуще збереження живих плодів, що свідчить про захисний вплив ФК на перебіг вагітності (таблиця 54).

Таблиця 54

Вплив досліджуваних препаратів на масу плода за умов І-МАМЕ хронічного інгібування МО синтази

Група2 Група З Група4(І-| Група 5 (І- Група 6 (І- Група 7 (І-

Показник ) (негативний) (позит. контр МАМЕ-- МАМЕ-- МАМЕ- ФК 528| МАМЕх» ФК контроль ІГ-МАМЕ аргінін левокарнітин МГ 264 мг

Середня маса 5,6250,1 337-027 4,050 3,802 4,950,3" 4,550,1 плода, гр

Чо померлих 2,6 10,6 Ти 82 4,075 45 плодів т - зміни достовірні відносно тварин негативного контролю (" р«е0,05, и р«0,01, и р«0,005).

Ж - зміни статистично значущі відносно тварин позитивного контролю МАМЕ (Ж р«е0,05, ЖЖ ре0,01).

З даних таблиці 54 видно, що фармацевтична композиція за технічним рішенням чинить найбільшу ембріопротекторну дію, оскільки вона паралельно з відновленням маси тіла плода захищає потомство від смерті за умов прееклампсії що можна пов'язати зі зниженням середнього артеріального тиску, захистом роботи нирок та зменшенням прозапальних процесів на стінках ендотелію шляхом відновлення рівня оксиду азоту.

Із викладеного вище можна зробити висновок, що запропонована фармацевтична композиція за технічним рішенням на основі аргініну аспартату та левокарнітину чинить виражену ембріопротекторну дію на організм плода та матері за рахунок активації системи оксиду азоту та оптимізації енергетичного балансу клітин. Виражена захисна дія ФК для профілактики прееклампсичних порушень за технічним рішенням проявляється у відновленні рівня оксиду азоту в крові та наступним відновленням середнього артеріального тиску крові, нормалізації функціонування нирок та ембріопротекторній дії на розвиток плода.

Аналіз даних у таблицях 52-54 показує, що запропонована фармацевтична композиція за технічним рішенням у порівнянні із препаратами, що містять окремо тільки аргінін аспартат та левокарнітин, чинить більш виражену захисну дію та має неочікуваний технічний результат - в результаті аналізу даних, отриманих в ході досліджень можна говорити про прояв запропонованою фармацевтичною композицією несподіваного синергічного ефекту.

У фармакології окремий випадок синергізму, при якому ефект від одночасного застосування двох і більше активних речовин перевищує сумарний ефект застосування кожної з цих речовин окремо, називають потенціюванням. Як буде показано далі розрахунками, використання в запропонованій ФК разом таких компонентів як аргінін і левокарнітин, дає ефект потенціювання, відповідно, фармацевтична композиція за технічним рішенням виявляє непередбачуваний синергічний ефект.

Розрахунок фармацевтичного ефекту для кожного із референтних та тестових зразків та визначення того, чи є ефект потенціювання, здійснювався за наступною методикою. Спочатку розраховувався максимально можливий фармацевтичний ефект, який є різницею між значеннями якого-небудь показника стану організму у тварин Групи 2 (негативний контроль) та

Зо тварин Групи З (позитивний контроль, І-МАМЕ). Фармацевтичний ефект для першого препарату порівняння визначався як різниця між значеннями одного з показників стану організму у тварин

Групи З (позитивний контроль, І -МАМЕ) та відповідного показника тварин Групи 4 (І-МАМЕ -- аргінін), та виражався у відсотках відносно значення максимально можливого фармацевтичного ефекту. Фармацевтичний ефект для другого препарату порівняння визначався як різниця між значеннями одного з показників стану організму у тварин Групи З (позитивний контроль, І -

МАМЕ) та відповідного показника тварин Групи 5 ((-МАМЕ ж левокарнітин), та виражався у відсотках відносно значення максимально можливого фармацевтичного ефекту.

Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (210 мг/ в перерахунку на аргінін), що є ФК за технічним рішенням, визначався як різниця між значеннями одного з показників стану організму у тварин Групи З (позитивний контроль, Ї-МАМЕ) та відповідного показника тварин Групи 6 (МАМЕ- ФК 528 мг), та виражався у відсотках відносно значення максимально можливого фармацевтичного ефекту. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за технічним рішенням, визначався як різниця між значеннями одного з показників стану організму у тварин Групи З (позитивний контроль, І -

МАМЕ) та відповідного показника тварин Групи 7 (І-МАМЕ я ФК 264 мг), та виражався у відсотках відносно значення максимально можливого фармацевтичного ефекту. Після цього робили розрахунок очікуваного сумарного фармацевтичного ефекту від застосування разом першого препарату порівняння та другого препарату порівняння шляхом підсумовування фармацевтичних ефектів першого препарату порівняння та другого препарату. Потім визначали різницю між фармацевтичними ефектами для препаратів, що є фармацевтичними композиціями (Ме1ї, Мо2) за технічним рішенням, та розрахунковим очікуваним сумарним фармацевтичним ефектом від застосування разом першого препарату порівняння та другого препарату порівняння - у випадку, якщо фармацевтичний ефект для препарату, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, перевищує розрахунковий очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування разом першого препарату порівняння та другого препарату порівняння, можна робити висновок про наявність потенціювання дії аргініну та левокарнітину.

Наприклад, згідно з проведеними дослідженнями застосування двох референс-зразків та трьох тест-зразків призвело до підвищення показника середня маса тіла. Максимально можливий фармацевтичний ефект складає 30. Фармацевтичний ефект для препарату аргініну становить 7, що складає 23 95 від 30, фармацевтичний ефект для препарату левокарнітину становить 5, що складає 16 95 від 30. Відповідно, очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 23 95 4-16 95 - 39 Фо.

Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1 за технічним рішенням, становить 15, що складає 50 95 від 30. Значення фармацевтичного ефекту для Тест-зразка Меї, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, перевищує значення очікуваного сумарного фармацевтичного ефекту від застосування двох препаратів порівняння на: 50 95 - 39 95 - 11 Ов.

Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (420 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за технічним рішенням, становить 12, що складає 40 95 від

Зо 30. Значення фармацевтичного ефекту для Тест-зразка Ме 2, що є фармацевтичною композицією за технічним рішенням, перевищує значення очікуваного сумарного фармацевтичного ефекту від застосування двох препаратів порівняння на: 40 95 - 39 905 - 1 о.

Розрахунки фармацевтичного ефекту всіх зразків були проведені відносно кожного визначеного показника стану організму тварин.

При застосуванні кожного тесту та референс-зразка спостерігалося підвищення об'єму сечі у тварин. Фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату аргініну, становить 27 У, фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату левокарнітину, становить 9 96. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 27 9о -- 9 Фо - 36 90. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1 за технічним рішенням, становить 59 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення сечовиділення на: 59 95 - 36 бо - 13 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за технічним рішенням, становить 4595, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення сечовиділення на: 45 95 -

Зб бо - 9 Ов.

При застосуванні кожного тесту та референс-зразка спостерігалося зниження середнього артеріального тиску у тварин. Фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату аргініну, становить 32 95, фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату левокарнітину, становить 18,7 95. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 32 95 - 18,7 95 - 50,7 906. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією

Мої за технічним рішенням, становить 7895, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо зниження середнього артеріального тиску на: 78 о - 50,7 95 - 27,3 У0. Фармацевтичний ефект для Тест- зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за технічним рішенням, становить 61,5 9565, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо зниження середнього артеріального тиску на: 61,5 У - 50,7 Фо - 10,8 95.

При застосуванні кожного тесту та референсо-зразка спостерігалося зниження рівня альбуміну в сечі тварин. Фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату аргініну становить 30,6 95, фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату левокарнітину, становить 6,695. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 30,6 95 - 6,6 95 - 37,2 906. Фармацевтичний ефект для Тест- зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Меї за технічним рішенням, становить 58 956, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення рівня альбуміну в сечі на: 58 95 - 37,2 5 - 20,8 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за технічним рішенням, становить 54 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення рівня альбуміну в сечі на: 54 95 - 37,2 95 - 16,8 Фо.

При застосуванні кожного тест- та референс-зразка спостерігалося підвищення рівня тромбоцитів в крові тварин. Фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату аргініну, становить 3095, фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату левокарнітину, становить 8 95. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 30 95 - 895 - 38 о. Фармацевтичний ефект для Тест- зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Меї за технічним рішенням, становить 559565, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення рівня тромбоцитів на: 5595 - 38 о - 17 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг/кг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за технічним рішенням, становить 48 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення рівня тромбоцитів на: 48 95 - 38 95 - 10 Об.

При застосуванні кожного тест- та референс-зразка спостерігалося підвищення середньої маси плода. Фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату аргініну, становить 28 95, фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату левокарнітину, становить 1995. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 28 9о -- 19 Фо - 47 95. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в

Зо перерахунку на аргініну, що є фармацевтичною композицією Мої за технічним рішенням, становить 68 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення середньої маси плода на: 68 95 - 47 Уо - 21 Об.

Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за технічним рішенням, становить 50 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення середньої маси плода на: 50 95 - 47 95 - З 9.

При застосуванні кожного тест- та референс-зразка спостерігалося підвищення виживаності плодів. Фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату аргініну становить 44 95, фармацевтичний ефект, виражений у відсотках для препарату левокарнітину, становить 30 95.

Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 44-30 95 - 74 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1 за технічним рішенням, становить 82,5 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення виживаності плодів на: 82,5 95 - 74 95 - 8,5 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією

Мо2 за технічним рішенням, становить 7695, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення виживаності плодів на: 76 Фо - 74 90 - 2 90.

Таким чином, розрахунки за кожним показником стану організму тварин показують ефект потенціювання одночасної дії аргініну та левокарнітину у фармацевтичній композиції за технічним рішенням. Найбільш виражений фармацевтичний ефект за більшістю визначених показників спостерігається при введені більшого обсягу ФК 2 мл (528 мг в перерахунку на аргінін та 200 мг левокарнітин).

Наведене вище свідчить про те, що фармацевтична композиція за заявленим технічним рішенням є високоефективною і перспективною для впровадження в медичну практику як засіб для амбулаторного лікування ішемічної хвороби серця та її наслідків, як засіб для лікування і профілактики захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності жінок, дозволяє розширити арсенал і асортимент лікарських засобів для лікування ЇХС та для лікування і профілактики захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності жінок, поліпшити бо якість життя хворих ІХС за рахунок зниження частоти нападів стенокардії, зменшити кількість новонароджених із респіраторним дистрес синдромом плода та синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Важливою особливістю фармацевтичних композицій при їх розробці є стабільність фармацевтичних композицій, що виготовляються промисловим виробництвом, протягом мінімального строку, який становить 2 роки. Причому стабільність фармацевтичної композиції є основною проблемою при розробці фармацевтичної композиції у рідкій формі. Ця проблема пов'язана із тим, що у рідкому середови щі хімічні реакції між компонентами відбуваються значно легше, ніж у твердому середовищі. Крім того, необхідно враховувати два наступні фактори: - що у рідкому середовищі відбуваються хімічні реакції, які можуть зовсім не відбуватися у суміші компонентів у твердому стані, можуть бути непередбачені та непрогнозовані хімічні реакції між компонентами, зокрема, хімічні реакції між активними компонентами та допоміжними компонентами, причому необхідно враховувати, що ці хімічні реакції значно залежать від рн розчину, наприклад, хімічні реакції можуть відбуватися при кислому середовищі розчину і не відбуватися при лужному середовищі розчину, і навпаки; - не буває компонентів без домішок, компоненти можуть мати дозволену нормативними документами незначну кількість домішок, і ці домішки не впливають, якщо композиція є сумішшю у твердому стані - але ці ж домішки можуть впливати на суміш компонентів, якщо компоненти розчинені та композиція є рідкою, так як у рідкому середовищі можуть відбуватися непередбачені та непрогнозовані хімічні реакції між цільовими компонентами та домішками у компонентах, причому також необхідно враховувати, що ці хімічні реакції значно залежать від рН розчину, наприклад, хімічні реакції можуть відбуватися у кислому середовищі розчину і не відбуватися у лужному середовищі розчину, і навпаки.

У фармацевтиці враховуються вказані вище проблеми та особливості створення фармацевтичних композицій у рідкому стані, і суворо визначають необхідність проведення тривалих за часом численних досліджень, які підтверджують, що розроблена фармацевтична композиція в реальності, а не умоглядно, є стабільною протягом мінімального терміну зберігання.

При розробці фармацевтичних композицій, які мають пероральний шлях введення у організм, ще одною важливою характеристикою є смакові властивості фармацевтичних

Зо композицій та дотримання певних значень рН розчину фармацевтичної композиції.

Крім того, ще однією важливою характеристикою фармацевтичних композицій, що розробляються, є вимоги щодо віднесення фармацевтичного композиції до групи стерильних препаратів або до групи нестерильних препаратів. Виготовлення стерильних композицій вимагає значних витрат як щодо виробництва, так і щодо контролю якості продукції.

Виготовлення нестерильних композицій менш витратне, але дуже часто бувають проблеми із асептикою фармацевтичних композицій при їх зберіганні протягом визначеного строку.

Задачею розробки використовуваної у заявленому винаході фармацевтичної композиції була розробка нестерильної композиції із значним вмістом активних компонентів, що у свою чергу дає високий фармацевтичний ефект від застосування такої фармацевтичної композиції, яка при цьому була би стабільною та зберігала певні асептичні характеристики протягом принаймні 2 років, і при цьому мала задовільні смакові властивості та певне значення рн розчину.

Використовувана фармацевтична композиція має, у порівнянні із відомими фармацевтичними композиціями, значно більшу кількість активних компонентів левокарнітину та аргініну аспартату у складі - у декілька разів більше. Оскільки чим більше кількість певної речовини, то тим повніше проходить хімічна реакція за участю цієї речовини, очевидно, що при збільшенні у декілька разів концентрації активних компонентів, неможливо передбачити чи буде така фармацевтична композиція стабільною протягом певного часу. Крім того, аргініну аспартат та левокарнітин є основними амінокислотами, вони мають буферні властивості, тому при високих концентраціях у розчині вони можуть помітно зрушувати рН розчину у небажану сторону, що може негативно впливати на стабільність розчинів при значних термінах зберігання.

Далі описано етапи розробки фармацевтичної композиції та показано результати досліджень, які показують, що компоненти та кількість компонентів підібрані не умоглядно, а на підставі досліджень, створено фармацевтичну композицію із значною кількістю активних компонентів. При цьому вибрані допоміжні компоненти та конкретна кількість допоміжних компонентів створюють фармацевтичну композицію, що має стабільність протягом визначеного терміну зберігання, і така фармацевтична композиція як оральний розчин має високі смакові властивості та має певну величину рН розчину, показує підтверджені асептичні характеристики бо протягом визначеного терміну зберігання.

Вибір розчинника

Повне розчинення всіх компонентів фармацевтичної композиції є одним із найважливіших і критичних параметрів виробництва. Вода вважається ідеальним розчинником для пероральних лікарських форм, оскільки вона доступна, дешева та нетоксична. Оскільки всі компоненти фармацевтичної композиції є водорозчинними, вода для ін'єкцій була вибрана як найбільш підходящий і безпечний розчинник. Активні компоненти та допоміжні компоненти в кінцевих концентраціях композиції, за винятком парагідроксибензоатів, легко розчиняються у воді при кімнатній температурі. Складність із розчинністю парабенів вирішується в процесі виробництва шляхом розчинення їх у нагрітій воді (до 80 "С), що прискорює процес виробництва.

Вибір оптимального діапазону рн

Однією з ключових характеристик розчину, призначеного для перорального застосування, є рН розчину. рН розчину впливає як на розчинність, так і на стабільність складу фармацевтичної композиції протягом терміну зберігання. Іншою проблемою є активність консервантів, присутніх у складі фармацевтичної композиції, яка може залежати від рН розчину.

Для складів пероральних розчинів визначають бажаними дві крайні точки значення рн: 5,0 та 6,5. Кислотне значення рН розчину дає переваги кислого маскуючого смаку розчину і може впливати на ефективність консервантів. Але при цьому необхідно враховувати і вплив рн розчину на розчинність активних компонентів при високому вмісті активних компонентів, для чого необхідно проводити дослідження.

Проведено дослідження екстремального концентраційного стресу. Було приготовлено десять різних розчинів: п'ять із нормальною концентрацією левокарнітину та аргініну аспартату при рН від 4,5 до 6,5 та інші п'ять із подвійною концентрацією левокарнітину та аргініну аспартату. Ці розчини зберігали при 25"С протягом 7 днів. рН розчинів регулювали за допомогою 0,1 М соляної кислоти та 0,1 М гідроксиду натрію. Результати цього дослідження представлені у Таблиці 55 нижче:

Таблиця 55

Зовнішній вигляд розчину при різному значенні рН розчину мг/мл мг/мл через 2 дні

Розчин2 | 264. | 100 | 60 |Прозорийрозчин/:/ ЗО

Розчин? | 528 | 200 | 6,0 |Прозорийрозчин/:/ ГО

На підставі цього дослідження та додаткової інформації про осадження аргініну в розчині 10 з рН 4,5 були зроблені висновки про меншу стабільність розчину в більш кислому середовищі.

Зо Для визначення діапазону рН розчину, придатного для тривалого зберігання розчину, було проведено дослідження так званого термічного стресу рН розчину. Усього було приготовлено 14 різних лабораторних партій розчину. Розчини 1-7 просто досліджували на стабільність за нормальних умов зберігання протягом З місяців. Розчини 8-14 піддавали термообробці кип'ятінням при 100 "С протягом 2 годин. Усі розчини готували з різним рН (для досягнення бажаного рН використовували 0,1 М НСІ та 0,1 М Маон) у діапазоні 4,5-8,0. Нижня межа діапазону рН була вибрана на підставі спостереження, що розчини з рН нижче 4,0 утворюють білий осад. Верхня межа 8,0 - це максимальне значення рн, у якому консервувальна система з вибраних консервантів ще зберігає свої властивості. Короткий зміст цього дослідження наведено в наступній Таблиці 56:

Таблиця 56

Значення рН при різних умовах

Ме 0 |Партя 0 |рНопісляотриманняд/// |Умови./:/ С/Г: оМО21115

ОМО31115 9 ТомМо4115 777717171717171785,5 /////// |Зберігання розчину в темному

ОМО51115 771111117160 1... |місці ої за // нормальної

ОМОб1115 температури (25 "С) 6 |омМо91115

ОМ101115 во 8 |омо21115 98 ГОМоЗ1115

ОМО41115 рМО51115 06000000 Після кип'ятіння впродовж 2 год

ОМОб1115

ОМО91115

ОМ101115 во

Усі зразки розчинів оцінювали на кількість аргініну аспартату та левокарнітину, а також на профіль домішок. Зразки 1-7 досліджували через З місяці після приготування, а зразки 8-14 відразу після проведення стрес-тесту. Нижче наведено результати цих досліджень.

Таблиця 57

Оцінка стабільності розчинів композиції при різному рН через З місяці . Домішка .

Й аспартат А домішки я від 142,2 | від 250,8 . .

Критерій від 5,0 до мМгдо мг до від 95,0 мг , о для кожної НБН прийнят- 65 1572 мг 2772 мг до 105,0 мг | НБН" 0,3 95 домішки, 41.0 9, ності ' ' ' на мл НБН 0,2 95 бо на мл на мл 1241 | 209,54 81,79 0,0016 0,010 153,8. | 262,63 98,08 0,0015 0,010 154,1 | 262,61 96,64 0,0018 0,012 74 1 60 | 15377 | 258,66 99,53 0,0018 0,011 153,5. | 257,34 99,08 0,0020 0,015 6 | 69 | 1542 | 258,31 99,50 0,0015 0,015 142,2 | 240,00 92,15 0,0015 0,014 8 | 44 | 11377 | 19377 75,33 0,0059 0,022 79 | 49 | 1361 | 23249 90,48 0,0050 0,031 135,9. | 233,89 93,61 0,0039 0,041 41160 | лаз | гг 93,40 0,0027 0,036 12 | 66 | 71425 | 238,92 91,68 0,0024 0,037 143,5 | 242,99 94,59 0,0021 0,033 130,0. | 220,41 87,41 0,0024 0,022 "НБНн- не більше ніж ""НПВ- нижче параметру виключення

Дослідження стабільності протягом трьох місяців при різних значеннях рН показали, що діапазон рН 5-7 є найбільш стабільним та придатним для довготривалої стабільності як аргініну аспартату, так і левокарнітину. Навпаки, екстремальні значення рн 4,5 та 8,0 викликали значну деградацію активних компонентів у розчині.

Аналогічні результати були отримані для розчинів із різним рН після застосування стресових умов. Кислий рН 4,5 викликав максимальне розщеплення як левокарнітину, так їі аргініну аспартату. Крім того, за результатами досліджень можна зробити висновок, що розчини з рн близько 6 найменш схильні до утворення домішок.

Антимікробна консервувальна система

Оскільки фармацевтична композиція є нестерильним розчином для перорального застосування в багатодозовій упаковці, її необхідно захищати від мікробного росту. Для забезпечення мікробіологічної чистоти продукту в склад композиції було включено систему консервантів, що складається із двох речовин. Протимікробна консервувальна система включає такі компоненти як метилпарагідроксибензоат у кількості 0,2 мг/мл розчину (і пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,8 мг/мл розчину.

Вибір підсолоджувачів та ароматизаторів

Амінокислоти аргініну аспартат і левокарнітин, а також консерванти метилпарагідроксибензоат і пропілпарагідроксибензоат мають специфічні смакові властивості, які можуть здатися неприємними більшості пацієнтів - вони дещо гіркі та дають специфічний смак. Для створення задовільного смаку розчину додано дві речовини: сахаринат натрію та яблучну кислоту.

Сахаринат натрію надає розчину солодкуватого присмаку, але необхідно враховувати, що у високих концентраціях він може бути гірким.

Яблучна кислота має кислий смак, який використовується для маскування небажаного смаку активних компонентів та консервантів. Але необхідно враховувати, що як органічна кислота вона може значно впливати як на рН розчину, так і на стабільність активних компонентів, тому виникає необхідність дослідження впливу кількості яблучної кислоти як на смакові властивості розчину, так і на стабільність активних компонентів.

Розчини з різними кількостями сахаринату натрію та яблучної кислоти готували та тестували на смакові якості. Результати досліджень представлені у Таблиці 58 нижче:

Таблиця 58

Смакова якість розчинів з різними кількостями сахаринату натрію та яблучної кислоти натрю,м/мл.ї | 0 2 ЇЇ щ 1 ЇЇ 2 | з | 4 0111-11-11 - 1 112706 1171-1111 1 її 1171708 Їж ЇЇ ЇЇ ної 21011111 ЇЇ її 1. 11117111 -11ї11111-115 1 - «-»для поганого смаку, ««к»для прийнятного смаку, ««ж»для найкращої композиції

Як видно із дослідження, кількість яблучної кислоти у З мг/мл розчину та кількість сахаринату натрію у кількості 0,8 мг/мл розчину є оптимальною з точку зору смакових властивостей розчинів.

Аргініну аспартат та левокарнітин є основними амінокислотами. Їхні буферні властивості і висока концентрація дозволяють, як і яблучна кислота, помітно зрушувати рН розчину від середнього значення у випадку неточного завантаження компонентів (межі якого регламентуються нормативним документами).

Зразки розчину фармацевтичної композиції були виготовлені з крайніми варіантами завантаження "низький вміст амінокислот - високий вміст органічних кислот" (розчин 1) та "низький вміст органічних кислот - високий вміст амінокислот" (розчин 2), де речовини завантажувалися із запасомжи5 9. Після приготування вимірювали рН розчинів. Результати представлені у Таблиці 59 нижче:

Таблиця 59

Значення рН при різних співвідношеннях компонентів

Кількість 2, Кількість

ЧЕ ЗЕ НЕ

Розчин г. завантаження . Результат рн аргініну аспартату, . яблучної кислоти, левокарнітину, мг/мл мг/мл мг/мл

Критерії прийнят- 250,8-277,2 95,0 - 105,0 2,85 - 3,15 5,0-6,5 ності

Можна зробити висновок, що діапазон значень рН розчину повинен становити 5,0-6,5, щоб забезпечити прийнятну розчинність активних компонентів та ефективність консервантів.

Можливі відхилення у зважуванні активних компонентів та допоміжних компонентів можуть призвести до невеликої зміни рН у межах 5,0-6,0, що не виходить за межі необхідного діапазону значень рН розчину.

Дослідження стабільності при екстремальних температурах зберігання

Після визначення кількості компонентів у складі фармацевтичної композиції та визначення рН розчину фармацевтичної композиції, проведено дослідження стабільності фармацевтичної композиції при різних умовах, зокрема, при підвищених та знижених температурах.

План першого дослідження: лабораторна партія розчину ОМ111115 була поділена на З окремі зразки, які зберігалися при різних температурах, вказаних у Таблиці 60 нижче, протягом 72 годин. Зразок 1 зберігали в холодильнику, зразок 2 - у темному місці при кімнатній температурі, а зразок З - на водяній бані при 60 "С. Результати дослідження надано у Таблиці 60 нижче.

Таблиця 60

Стабільність при різних температурах

Аргініну Домішки Невизначені аспартат левокарнітин домішки

Критерій від 142,2. від 250,8 від 95,0 мг для кожної НБН прий- 157 о мг 277 о ме до 105,0мг| НБН"0О,3 95 | домішки, нятності ' ' на мл НБН 0,2 95 " на мл на мл "НБНн- не більше ніж ""НЛІ- нижче ліміту ігнорування

Як видно із дослідження, розчин фармацевтичної композиції має високу стабільність - навіть після З днів нагрівання кількість активних компонентів залишається в межах норми. Також показано, що розчин стабільний після зберігання в холодильнику протягом З днів. Однак підвищена деградація порівняно з розчином, що зберігається при кімнатній температурі, вказує на те, що дану фармацевтичну композицію не слід зберігати в холодильнику.

Порівняльне дослідження

Для перевірки складу розчину готували З партії розчину, які фільтрували через поліефірсульфоновий фільтр 0,45 мкм. Склад розчинів надано у Таблиці 61 нижче.

Таблиця 61

Обраний склад розчинів для досліджень стабільності розчинів

Аргініну аспартат 264,0 мг 100,0 мг

Метилпарагідроксибензоат

Пропілпарагідроксибензоат

Вода для ін'єкцій необхідна кількість до 1 мг

Усі З партії були проаналізовані на відповідність критеріям прийнятності специфікації:

Таблиця 62

Порівняльне дослідження дослідних партій

Параметри Коитеоїї прийнятності раметр ритерії пр ОМ161117 ТОМ171117 ТОМ181117

Прозора безбарвна або

Зовнішній вигляд злегка жовтувата в'язка Відповідає |Відповідає |Відповідає рідина

Забарвлена не більш

Ступінь забарвлення інтенсивно, ніж розчин) Відповідає |Відповідає |Відповідає порівняння ВУ від 5,0 до 6,5 від 1,00 гсм3 до 1,22 гом

Рівномірність маси доставлених доз із Відповідає дослідженню Відповідає |Відповідає |Відповідає багатодозових контейнерів

Домішка левокарнітину А:

НБН" 0,3 92 0,005 0,005 0,006

Пов'язані речовини Невизначені домішки: для НПВ НПВ НПВ кожної домішки, НБН 0,2 95

Всього: НБН 1,0 95 0,005 0,005 0,006 від 250,8 мгдо 277,2 мгна| 267,2 264,8 259,5 ргініну аспартат МЛ

ЗКАМ: критерій прийнятності 1027 КУО/мл . . . . . .

Мікробіологічне ЗКДПГ: критерій Відповідає Відповідає Відповідає й ап ідповідає |Відповідає |Відповідає забруднення прийнятності 10! КУО/мл Відповідає Відповідає Відповідає

Відсутність ЕзсПегісніа соїї д д д д д д ві мл «НБН- не більше ніж ""НПВ- нижче параметру виключення

В результаті вибраний склад розчину забезпечує відповідність критеріям прийнятності зі специфікації.

Дослідження фізико-хімічних та мікробіологічних властивостей розчинів

Фармацевтична композиція є водним розчином для перорального застосування в багатодозовій упаковці. Для такої лікарської форми та шляху введення ряд властивостей вважається критичним або важливим згідно з РИ. Еиг.: мікробіологічна чистота, зовнішній вигляд, домішки, вміст АФІ та консервантів.

Зокрема, такі наступні властивості вважаються дуже важливими для дії та властивостей фармацевтичної композиції. рН розчину

На підставі вивчення та додаткової інформації про преципітацію аргініну в розчині з рН 4,5 зроблено висновки про погану стабільність розчину в надкислому середовищі. Оскільки амінокислоти мають буферні властивості і присутні у порівняно великій кількості в пероральному розчині, необхідне проведення дослідження щодо впливу рН розчину.

Дослідження стабільності при різних рН розчинів показали, що діапазон рН 5-7 є найбільш стабільним і придатним як для аргініну аспартату, так і для левокарнітину, а такі значення рН як 4,5 і 8,0 є екстремальними та викликають значне розкладання активних компонентів у розчині.

Вміст натрію

Композиція включає сахаринат натрію, який є джерелом іонів натрію. Так як концентрація сахаринату натрію становить 0,8 мг/мл, що еквівалентно 0,0896 мг/мл (або 0,0039 ммоль/мл) натрію, то можна вважати, що натрій з у такій кількості, що його можна не враховувати.

Система упаковки

Розчин композиції знаходиться по 100 мл або 200 мл у такій упаковці як коричневий полімерний флакон (матеріал - поліетилентерефталат). Флакон полімерний герметично закривається полімерною кришкою, що нагвинчується, із захистом від розтину (матеріал - поліетилен високої щільності) з внутрішнім герметизувальним вкладишем (матеріал - поліетилен). Основним призначенням первинної упаковки є захист продукту від впливу факторів довкілля, забезпечення збереження ефективності фармацевтичної композиції протягом терміну придатності та відсутність взаємодії з компонентами. Вибраний тип упаковки зазвичай використовується в пероральних лікарських формах. Контроль мікробного обсіменіння та герметичності флаконів забезпечується належним технологічним процесом та здійснюється на етапі контролю проміжних продуктів. Первинна упаковка, що використовується у фармацевтичних цілях, відповідає вимогам Рі. Еиг. Розділу 3.2 "Контейнери" відповідно до її категорії. Пляшки використовуються із коричневого пластику, щоб уникнути впливу світла на продукт, дані досліджень фотостабільності наведено далі.

Було проведено дослідження щодо впливу упаковки на стабільність розчинів композиції.

Зразки з ПЕТ-пляшками на 100 і 200 мл і кришками з ПЕВП, що загвинчуються, були підготовлені, поміщені в різні умови на б місяців, а потім протестовані на вміст активних інгредієнтів, консервантів, зовнішній вигляд розчину, цілісність закупорювального засобу.

Результати представлені у Таблиці 63 нижче:

Таблиця 63

Результати стабільності композицій - . . 25 7С, 6 місяців 40 "С, 6 місяців

Прийнятні Після

Параметри величини отримання Верти- | Перевер-| Верти- | Перевер- кальний нутий кальний нутий 100 мл (партія ОМ201117)

Прозора

Зовнішній вигляд безбарвна або Відповідає) Відповідає| Відповідає! Відповідає! Відповідає злегка жовту-вата в'язка рідина

Забарвлена не

Ступінь більш інтенсивно, Відповідає Відповідає Відповідає) Відповідає! Відповідає забарвлення ніж розчин д д д д д д д д д д порівняння ВУ від 5,0 до 6,5 від 1,00 гсм до

Густина 1,22 гсм3 112 112 112 112 112

Екстрагований Не менше . . . . . . . . . об'єм номінального Відповідає Відповідає)! Відповідає) Відповідає! Відповідає об'єму

Домішка левокарнітину Ал 0,003 0,003 0,003 0,003 0,003

НБН" 0,3 95

Споріднені Невизначені речовини домішки; для наве НПВ НПВ НПВ НПВ кожної домішки,

НБН О,2 95

Всього: НБН 1,0 95 0,003 0,003 0,003 0,003 0,003

Аргініну аспартат від 250,8 мг до 266,3 266,5 266,6 266,4 287,0 р У р 277,2 мг на мл .. від 142,2 мг до

Аріна 422 м тя 0514 | Біб 1514 | 1517 . від 95,0 мг до 105,0 мг на мл 100,7 100,6 101,2 100,7 100,9

Метилпара- від 0,72 мг до 0,88

Пропіпара- від 0,18 мг до 0,22

Втратавологи, 96 |небільшеніж59ю| - | 141 | 141 | 175 | 776

Забруднення частинками: Практично не Відповідає Відповідає)! Відповідає) Відповідає! Відповідає

Видимі частинки містить частинок

Не більше ніж 2 окремі об'єми

Рівномірність маси ВІДХИЛЯЮТЬСЯ б ВІД доставлених доз із с ніж о щу ві . ві . ві . ві . ві . багатодозових їльш ніж на ідповідає Відповідає! Відповідає) Відповідає| Відповідає - : відсотків і жоден контейнерів . не відхиляється більш ніж на 20 відсотків и. Відсутність Я Я Я Я Я Я . . . .

Прозора

Зовнішній вигляд безбарвна або Відповідає Відповідає Відповідає) Відповідає! Відповідає злегка жовту-вата в'язка рідина

Забарвлена не

Ступінь більш інтенсивно, Відповідає Відповідає!| Відповідає! Відповідає) Відповідає забарвлення ніж розчин д д д д д д д д д д порівняння ВУ від 1,00 гсм до об'єм нального об'єму

Птн фе ооо ою оо» охо левокарнітину Ал 0,003 0,03 0,003 0,003 0,003

НБН" 0,3 95

Споріднені Невизначені речовини домішки; ля Нав нав нав НПВ НПВ кожної домішки,

НБН 0,2 95 217,2 мг на мл .. від 142,2 мг до . від 95,0 мг до ензоат мг на мл

Пропіпара-гідрокси| 0,18 тод о 0,22 та

Втратавологи, 96 |Небільшеніж595|- | 127 | 125 | 134 | 1736

Забруднення . містить частинок

Видимі частинки

Не більше ніж 2 окремі об'єми . с, відхиляються від

Рівномірність маси ' середнього об'єм доставлених доз із більш ніж на 10|Відповідає Відповідає! Відповідає) Відповідає! Відповідає багатодозових . ни контейнерів відсотків ї жоден не відхиляється більш ніж на 20 відсотків и. Відсутність Я Я Я Я Я Я . . . . «НБН- не більше ніж ""НПВ- нижче параметру виключення

Випробування на фотостабільність композицій в упаковці проведені у різних умовах, результати надано у Таблиці 64 нижче

Таблиця 64

Результати випробувань на фотостабільність композицій оцатці | Після . Прийнятні

Параметр якості величини отрима- Верти- | Перевер-| Верти- | Перевер- ння кальний нутий кальний нутий 100 мл (партія ОМ11-2

Прозора безбарвна . . . . . . . . . .

Зовнішній вигляд або зпегка Відпові- |Відпові- )/Відпові- |Відпові- |Відпові- дає дає дає дає дає жовтувата в'язка рідина

Виявлення: Відповідно до! Відпові- |Відпові- !/Відпові- )/Відпові- |Відпові-

Аргінін МКЯ дає дає дає дає дає

Аспарагінова кислота МКЯ дає дає дає дає дає

Левокарнітин МКЯ дає дає дає дає дає

Виявлення: Відповідно до) Відпові- |Відпові- ІВідпові- |Відпові- |Відпові-

Метилпара- Мкя дає дає дає дає дає гідроксибензоат

Пропілпара- Відповідно до) Відпові- |Відпові- ІВідпові- |Відпові- |Відпові- гідроксибензоат МКЯ дає дає дає дає дає дає дає дає дає дає

Забарвлена не більш

Ступінь забарвлення інтенсив-но, Відпові- |Відпові- )/Відпові- |Відпові- |Відпові- ніж розчин дає дає дає дає дає порівняння

ВУ від 5,0 до 6,5 від 1,00 гсм-З

Густина до 1,22 гсм3 112 112 112 112 112

Домішка левокарнітин 0,003 0,001 0,001 0,001 0,001

А: НБН" 0,3 95

Невизначені

Споріднені речовини домішки: для ріднені р кожної НПВ НПВ НПВ НПВ НПВ домішки, НБН 0,2 до

Вера: НРН обоз | ої | 0001 | 0001 | бої о. від 250,8 Ммпоббо (26860267 266,5 265,99

Аргініну аспартат до 277,2 м на мл від 1422 м

Аргінін до 157,85 м 150,9 152,3 153,4 151,1 150,7 на мл від 95,0 мг до

Левокарнітин 105,0 мг на 102,1 99,5 98,9 991 98,7 мл

Метилпара- від 0,72 мг до . . від 0,18 мг до

Видимі частинки частинок дає дає дає дає дає

Не більше ніж 2 окремі об'єми відхиляються від доставлених доз Шк об'єму більш Відпові- |Відпові- |/Відпові- |Відпові- |Відпові- багатодозових контейнерівініж на 10 дає дає дає дає дає відсот-ків і жоден не відхиляється більш ніж на відсотків протікання дає дає дає дає дає

Прозора

Зовнішній вигляд оезбарвна Відпові- |Відпові- |/Відпові- |Відпові- |Відпові- дає дає дає дає дає жовтувата в'язка рідина

Аргінін МКЯ дає дає дає дає дає

Левокарнітин МКЯ дає дає дає дає дає

Метилпарагідроксибензоат | МКЯ дає дає дає дає дає

Пропілпарагідроксибензоаті МКЯ дає дає дає дає дає дає дає дає дає дає

Забарвлена не більш

Ступінь забарвлення інтенсив-но, Відпові- |Відпові- |/Відпові- |Відпові- |Відпові- ніж розчин дає дає дає дає дає порівняння

ВУ від 1,00 гсм-З

Домішка левокарнітину| 0,001 0,001 0,001 0,001 0,001

А: НБН" 0,3 95

Невизначені

Споріднені речовини домішки, для кожної НПВ НПВ НПВ НПВ НПВ домішки, НБН 0,2 о

Аргініну аспартат до 27712 м на мл від 142,2 м

Аргінін до 157,8 мп 152,3 152,0 151,1 150,7 149,5 на мл від 95,0 мг до

Левокарнітин 105,0 мг на| 101,4 100,3 100,3 98,7 мл . від 0,72 мг до . . від 0,18 мг до

Не більше ніж 2 окремі об'єми відхиляються від

Рівномірність маси середнього Відпові- |Відпові- |Відпові- |Відпові- |Відпові- доставлених доз із об'єму більш багатодозових контейнерівІі ніж на то мае дає дає дає дає відсот-ків і жоден не відхиляється більш ніж на 20 відсотків протікання дає дає дає дає дає "НБНн- не більше ніж ""НПВ- нижче параметру виключення

Мікробіологічні характеристики композиції

Фармацевтична композиція є розчином для внутрішнього прийому, який належить до групи нестерильних медичних препаратів. Для запобігання мікробному росту в композиції застосовано систему консервантів метилпарабен/пропілпарабен.

Перевірка ефективності консерванту проводилася відповідно до РИ. Еиг. (2.6.12 та 5.1.3), критерії були встановлені відповідно до рекомендацій для пероральних препаратів, препаратів для введення на слизову оболонку рота та ректальних препаратів. Консерванти були вибрані на основі досвіду, отриманого при розробці лінійки продуктів у формі розчину для внутрішнього прийому. Система метилпарагідроксибензоат/пропілпарагідроксибензоат добре відома своєю активністю проти дріжджів та плісняви, і часто використовується в комбінації. Всі консерванти водорозчинні у широкому діапазоні рн.

Антимікробну активність системи метилпарагідроксибензоат/ пропілпарагідроксибензоат спочатку оцінили в сої-казеїновому бульйоні, змішаному З розчином метилпарагідроксибензоату/пропілпарагідроксибензоату після інкубації з консервантами протягом 24 годин. Результати представлені у Таблиці 62:

Таблиця 62

Тест на активність системи консервантів . - Видиме зростання при концентрації ий ий

Мооліянии метилпарабену/пропілпарабену, мг/мл Позитив'ний Негативний роор тво | 08/02 | 0,0 | 0,2/0,05 й й еарпуіососсив ашеив з з з

АТСС 6538

Рзепдотопав аегидіпоза щ щ щ

АТСС 9027

Сапаїда аІрісап5 у у

АТСС 10231

АврегоїПив Бгавзіепвів з з з

АТСС 16404

ЕвсНетісніа соїї з з з

АТСС 8734

Серед різних концентрацій консервантів найбільш ефективною виявилася концентрація метилпарагідроксибензоату 0,8 мг/мл і пропілпарагідроксибензоату 0,2 мг/мл.

Протимікробну активність системи консервантів у кількості 0,8/0,02 мг/мл метилпарагідроксибензоату/пропілпарагідроксибензоату у розчині, оцінювали за зниженням

Іо9410 кількості життєздатних мікроорганізмів порівняно зі значенням, отриманим для інокуляту.

Партії 101015 та 111015 фармацевтичної композиції інокулювали штамами 5. айгеи5 (АТС 6538), Р. аегидіпоза (АТСС 9027), Е. соїї (АТС 8739), С. аіІрісап5 (АТСС 10231), А. Бгавзіїеп2 16404). Для визначення кількості мікроорганізмів аналізи проводили через 14 та 28 днів.

Результати представлені у Таблиці 63 нижче:

Таблиця 63

Зменшення біонавантаження при впливі системи консервантів

Зниження Відповідність

Дослідний біонавантаження, Критерії прийнятності Кк те Ям мікроорганізм десятковий логарифм о ийнях ності

Р

«арпуіососсив айгецб 4,41 Росту немає З Росту немає |Відповідний

АТСС 6538

Рзепдотопав аегидіпоза 4,21 Росту немає З Росту немає |Відповідний

АТСС 9027

ЕвсНетісніа соїї . . .

Сапаїда аІрісап5 . о.

АврегоПив

Бгазіїепвів 4,38 Росту немає 1 Росту немає |Відповідний

АТСС 16404

Дані Таблиць вище свідчать про високу антимікробну активність вибраної системи консервантів. Усі випробувані зразки продемонстрували миттєву активність проти Р. аегидіпоза та Е. соїї. Зростання 5. ацигецв5, Р. аегидіпоза, Е. сої, С. аіІрісап5, А. Бгазіїйепві5 не було виявлено протягом усього часу експерименту, що відповідає критеріям прийнятності, заявленим у Рі. Еиг. 5.1.3.

Мікробіологічні ознаки також були підтверджені результатами досліджень стабільності. На підставі досліджень видно, що мікробіологічна чистота композиції відповідає критеріям прийнятності водних розчинів для прийому внутрішньо (дивитися Таблицю 64 нижче) за РИ. Еиг. 5.1.4:

Таблиця 64

Критерії прийнятності мікробіологічної якості розчинів композиції

Мікробіологічний параметр якості Критерії прийнятності 102 КУО/мл

ЗКДПГ 10! КУО/мл

ЕвспПетгіспіа сої Відсутність в 1 мл

Дослідження стабільності розчинів композиції у різних умовах

Дослідження стабільності розчинів композиції проводилось відповідно до вимог ІСН "ВИПРОБУВАННЯ СТАБІЛЬНОСТІ НОВИХ ЛІКАРСЬКИХ СУБСТАНЦІЙ І ПРОДУКТІВ О1ТА(К2)»

Поточна версія еїер 4 від б лютого 2003 г., та вимог ІСН "ВИПРОБУВАННЯ СТАБІЛЬНОСТІ:

ФОТОСТАБІЛЬНІСТЬ ВИПРОБУВАНЬ НОВИХ ЛІКАРСЬКИХ СУБСТАНЦІЙ І ЗАСОБІВ О18В"

Діюча версія 5іер 4 від 6 листопада 1996 р.

За результатами багатомісячних досліджень стабільності фармацевтичної композиції у різних умовах зберігання, видно, що суттєвих змін показників якості фармацевтичної композиції не відмічено. Всі показники відповідають критеріям прийнятності, встановленим у специфікації.

Програма дослідження стабільності композиції за різними умовами показана далі у

Таблицях:

Таблиця 65

Програма дослідження стабільності композиції

Прискорені дослідження 40ж2 9 / 75:25 95 ВВ еріодичність контролю: 100 мл або 200 мл у коричневій полімерній пляшці. Полімерна

Пакувальна система пляшка щільно закрита гвинтовою полімерною кришкою, що захищає від несанкціонованого доступу.

Таблиця 66

Довгострокові дослідження 302 оС / 75:55 95 ВВ

Довгострокові дослідження: 2,

Частота контролю Періодичність контролю: О, 3, 6, 9, 12, 18, 24 місяців 100 мл або 200 мл у коричневій полімерній пляшці. Полімерна

Таблиця 67

Довгострокові дослідження 252 9 / 6025 95 ВВ еріодичність контролю: 100 мл або 200 мл у коричневій полімерній пляшці. Полімерна

Таблиця 68

Програма дослідження стабільності композиції еріодичність контролю: 100 мл або 200 мл у коричневій полімерній пляшці. Полімерна

Таблиця 69

Програма дослідження стабільності композиції упаковки

ОМ 11/1-1 .. .

Аргініну аспартат - Гатта 5.р.А., Полімерна пляшка - РУЗС 100 мл ОМ 21/1-1 . . -

Італія ЕіІрзе, Україна

ОМ 31/1-1 . .

Левокарнітин - Мопеаві Гвинтова полімерна

ОМ 11/2-1 : : 200 мл ОМ 21/2- РПаптасешіса! Стор о Сотрапу,кришка - Рус Еірвзе,

ОМ 31/2- І ітйеса, Китай Україна

Таблиця 70

Параметри Критеріприйнятосі 00000000 онфою

Параметри Критерії прийнятності контролю

Зовнішній вигляд . Візуально рідина

А. Пік аргініну на хроматограмі, отриманій з досліджуваним розчином у тесті "Аналіз. Аргініну

Аргінін аспартат, аргінін, певокарнітин" за часом РИ. Єшк. 2.2.29 утримання подібний до піку аргініну на хроматограмі, отриманій з розчином порівняння

Пік аспартату на хроматограмі, отриманій з досліджуваним розчином у тесті "Аналіз. Аргініну

Аспартат аспартат, аргінін, левокарнітин" за часом)| РИ. Єиг. 2.2.29 утримання подібний до піку аспартату на хроматограмі, отриманій з розчином порівняння

А. Пік левокарнітину на хроматограмі, отриманій з досліджуваним розчином у тесті "Аналіз. Аргініну . аспартат, аргінін, левокарнітин" за часом)| РИ. Єиг. 2.2.29

Левокарнітин . - . . утримання подібний до піку левокарнітину на хроматограмі, отриманій з розчином порівняння

Пік метилпарагідроксибензоату на хроматограмі, отриманій з досліджуваним розчином в тесті

Метилпарагідрокси- "Аналіз. Метилпарагідроксибензоат, Ри. Єшг. 2.2.29 бензоат пропілпарагідроксибензоат" за часом утримання " ши подібний до піку метилпарагідроксибензоату на хроматограмі, отриманій з розчином порівняння

Пік пропілпарагідроксибензоату на хроматограмі, отриманій з досліджуваним розчином в тесті

Пропілпарагідрокси- "Аналіз. Метилпарагідроксибензоат, Ри. Єшг. 2.2.29 бензоат пропілпарагідроксибензоат" за часом утримання " ши подібний до піку пропілпарагідроксибензоату на хроматограмі, отриманій з розчином порівняння

Ступінь забарвлення . контрольний розчинВУ є Метод ЇЇ

Рівномірність маси доставлених доз із Відповідає випробуванню РИ. Еик. 2.9.27 багатодозових контейнерів

Домішка левокарнітину А: НБН 0,3 95

Споріднені речовини Перизначені домішки: для кожної домішки, НБН Ри. Єшг. 2.2.29

Всього: НБН 1,0 95

Мікробіологічне ЗКАМ: НБН ТО" Кус/мл РИ. Єшг. 2.6.12 забруденння ЗКдПг: НБН 10 КУс/мл . РИ. ЄЕшик. 2.6.13

Відсутність ЕзсПегісніа сої в 1 мл

РИ. Єшг. -- Європейська фармакопея, поточне видання

НЕН - не більше ніж

Як видно із результатів численних та тривалих багатомісячних досліджень фармацевтичної композиції, фармацевтична композиція, яка характеризується такими ознаками як конкретний склад із конкретним вмістом таких компонентів як левокарнітин, аргініну аспартат, яблучна кислота, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат та/або пропілпарагідроксибензоат, вода для ін'єкцій, має форму орального розчину, значення рН розчину 5-6,5, має високу стабільність протягом терміну зберігання 2 роки, та відповідає встановленим нормативними актами критеріям відповідності до фармацевтичних композицій, що є нестерильними пероральними розчинами, а також має високі смакові властивості.

ЇЗ викладеного вище видно, що незважаючи на високу концентрацію таких активних компонентів як левокарнітин та аргініну аспартат, які мають значний вплив на рН розчину, та наявність такого допоміжного компоненту як яблучна кислота, яка теж може давати значний вплив на рН розчину, вдалося створити такий склад фармацевтичної композиції, яка показує відносно стабільне значення рН розчину за різних умов зберігання фармацевтичної композиції, та за різних можливих умов похибок завантаження активних компонентів при виготовленні фармацевтичної композиції причому цей склад одночасно забезпечує високі смакові властивості композиції, маскуючи при цьому специфічні присмаки таких компонентів як активні компоненти та консерванти, а також забезпечує асептичність нестерильної композиції при зберіганні протягом визначеного терміну 2 роки.

Наведені приклади здійснення технічного рішення лише ілюструють його і ніяк не обмежують.

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу у людини, яка страждає гострими порушеннями мозкового кровообігу, хронічними порушеннями мозкового кровообігу, в якому згаданій людині вводять фармацевтичну композицію, яка має таку лікарську форму як оральний розчин та яка містить як активні Зо компоненти сіль аргініну та левокарнітин, де сіль аргініну вибрана з аргініну аспартату, і містить такі допоміжні компоненти як вода, коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач і консервант, причому як коригент рН, який є підкислювачем, містить яблучну кислоту, як підсолоджувач містить сахаринат натрію, як консервант містить метилпарагідроксибензоат та/або пропілпарагідроксибензоат, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 240-300 левокарнітин 80-120 яблучна кислота 2,5-4,5 сахаринат натрію 0,6-1,0 метилпарагідроксибензоат та/або 1,0-1,5 пропілпарагідроксибензоат вода до 1 мл, і фармацевтична композиція має рН розчину 5-6,5, причому фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є ефективною для лікування гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція містить аргініну аспартат, левокарнітин, яблучну кислоту, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат та/або пропілпарагідроксибензоат, воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 264 левокарнітин 100 яблучна кислота З сахаринат натрію 0,6 метилпарагідроксибензоат та/або пропілпарагідроксибензоат 1,0 вода до 1 мл.

3. Спосіб за будь-яким із пп. 1-2, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція як воду містить воду для ін'єкцій.

4. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція має щільність 1,1 г/мл, динамічну в'язкість при 20 "С 2,5 СП.

5. Спосіб за будь-яким із пп. 1-4, який відрізняється тим, що фармацевтичну композицію вводять, коли здійснюють комплексну терапію гострих порушень мозкового кровообігу, хронічних порушень мозкового кровообігу.

6. Спосіб за будь-яким із пп. 1-5, який відрізняється тим, що фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є добовою дозою, 20-40 мл.