UA146442U

UA146442U - Спосіб профілактики і лікування таких захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода

Info

Publication number: UA146442U
Application number: UAU202004797U
Authority: UA
Inventors: Микола Іванович Гуменюк
Original assignee: Товариство З Обмеженою Відповідальністю "Медичний Центр "М.Т.К."
Priority date: 2020-07-27
Filing date: 2020-07-27
Publication date: 2021-02-24

Abstract

Спосіб профілактики і лікування таких захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода включає введення вагітній жінці фармацевтичної композиції, яка має таку лікарську форму як оральний розчин. Фармацевтична композиція містить як активні компоненти аргініну аспартат та левокарнітин, містить такі допоміжні компоненти, як коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант та воду. Фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є ефективною для профілактики і лікування прееклампсії вагітних жінок, дистресу плода, затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Description

Запропонована корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів профілактики і лікування захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності жінок а, зокрема, (прееклампсії вагітних жінок, дистресу плода, затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Прееклампсія вагітних жінок (колись раніше називали токсикоз вагітних) - це прояви розвитку або артеріальної гіпертензії після 20-го тижня вагітності у жінки, артеріальний тиск якої до цього часу був у нормі, або посилення артеріальної гіпертензії, яка існувала до 20-го тижня вагітності, або розвиток протеїнурії, або і те і те одразу, до якого ще може додаватись ознаки ушкодження інших органів/систем організму вагітних жінок. Це захворювання стосується як матері, так і плоду. Результатом захворювання може бути одночасний прояв підвищеного системного опору судин, підвищення схильності тромбоцитів до агрегації, підвищення активації коагуляційної системи, а також порушення функції ендотелію. Причиною є порушення функції або імплантації плаценти, що підтверджується швидким припиненням цього стану після пологів.

У нирках вагітних жінок настають функціональні і морфологічні зміни, знижується клубочкова фільтрація, можуть з'явитись симптоми пошкодження нирок.

Спосіб лікування прееклампсії вагітних жінок залежить від ступеня загрози для жінки і плоду, терміну вагітності і ступеня розвитку плоду. Найчастіше, застосовують гіпотензивні лікарські засоби і сульфат магнію (стаття ДИАГНОСТИКА, ОЦЕНКА И МЕНЕДЖМЕНТ

ГИПЕРТЕНЗИВНЬЇХ НАРУШЕНИЙ ПРИ БЕРЕМЕННОСТИ: ОСНОВНЬЕ /ВЬІВОДЬ.

Клиническое практическоеє руководство общества оакушеров и гинекологов канадь,, 2014//Репродуктивная зндокринология. - 2014. - Мо 4(18). - С.74-85). Як гіпотензивні лікарські засоби застосовують лікарські засоби на основі ніфедипіну, гідралазину, лабеталолу. При легкому перебігу хвороби, термін вагітності «34 тижня можливе амбулаторне або стаціонарне лікування, проте, необхідний ретельний моніторинг стану вагітної жінки й плоду.

Відповідно до такого документу як "Клінічний протокол з акушерської допомоги "ДИСТРЕС

ПЛОДА ПРИ ВАГІТНОСТІ ТА ПІД ЧАС ПОЛОГІВ", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.2006 Мо 900, усі порушення функціонального стану плода позначають терміном "дистрес плода". Цей термін стали використовувати як загальну назву для усіх функціональних порушень стану плода, які раніше називали термінами "хронічна гіпоксія плода"

Зо та "гостра гіпоксія плода". Дистрес плода діагностують за результатами спостерігання серцевої діяльності плода та фіксації порушення серцевої діяльності плода, складання та аналізу його біофізичного профілю та спостерігання пуповинного кровотоку і фіксації порушень пуповинного кровотоку. Встановити причини порушень серцевої діяльності плода, його біофізичного профілю та пуповинного кровотоку встановити за допомогою сучасних неінвазивних методів дослідження буває дуже проблематично. У публікаціях та літературі вказується, що дистрес плода характеризується порушенням функціонального стану плода внаслідок гострого чи повторюваного обмеження доступу кисню до плода або до порушення здатності плода використовувати кисень у клітинному метаболізмі (метаболічний ацидоз). Залежно від швидкості перебігу дистресу плода, його поділяють на: - хронічний дистрес плода - виникає внаслідок постійної дії патогенного чинника (анемія вагітних, внутрішньоутробна інфекція (ВУЇ), гіпертонічна хвороба вагітної тощо); - гострий дистрес плода - виникає внаслідок гострого порушення матково-плацентарного та плацентарно-плодового кровообігу (відшарування плаценти, пуповинні фактори, гостра гіпотензія матері (анафілактичний шок), розрив матки, тетанія матки.

Етіологічні чинники, які можуть призвести до дистресу плода, поділяють на: 1) Преплацентарні - до них відносять стани, які призводять до: - порушення транспорту кисню до матки та плаценти - серцево-судинна та легенева патологія матері; - анемія вагітних НЬ-100 г/л; - гіпертонічна хвороба вагітних, гіпотонія вагітних, прееклампсія з перевагою гіпертензивного компонента, - перенесенні раніше запальні захворювання ендометрія та аборти, як наслідок виникнення патологічних змін у спіральних артеріях та в зоні плацентарної площадки; - діабетична ангіопатія (оклюзивні васкулярні порушення в зоні плацентарної площадки, мікротромби); - переношена вагітність та прееклампсія (мікротромби, трофобластичні емболи та периферійний вазоспазм в зоні спіральних артерій). 2) Плацентарні: - первинна плацентарна недостатність (мала плацента, ангіоми плаценти тощо); 60 - передчасне відшарування нормально розташованої плаценти;

- гіперплазія плаценти внаслідок інфекційно-токсичного агента в пізні терміни. 3) Постплацентарні: - пуповинні фактори (випадіння та здавлення петель пупкового канатика, справжній вузол пупкового канатика, туге обвиття пупковим канатиком); - уродженні аномалії розвитку серцево-судинної системи плода, уроджені порушення нервової регуляції плода.

У публікаціях зазначається, що за результатами спостережень можна зробити висновок, що у переважній більшості випадків чинниками дистресу плода є плацентарні чинники, які пов'язані із кровотоком.

У патенті України на корисну модель Мо 44055, описано спосіб лікування антенатального дистресу плода, що включає введення антикоагулянтів разом із лікарським засобом, що містить поліненасичені жирні кислоти 2 рази за добу під час прийому їжі протягом 29-30 діб.

Синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода діагностують у плода та новонароджених дітей, що мають недостатню при народженні масу тіла або масу тіла і зріст стосовно їхнього гестаційного віку. Різноманіття причин обумовлює і гетерогенність патогенезу синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Затримка внутрішньоутробного розвитку плода може виникати на різних строках внутрішньоутробного життя. Так, мала маса при народженні в доношеної дитини свідчить про те, що чинник, що уповільнював темп його внутрішньоутробний розвиток, діяв протягом останніх 2-3 місяців вагітності, але якщо одночасно є дефіцит довжини тіла (нижче 10-ої перцентиля для даного терміну вагітності), то несприятливі умови для плоду виникли в | триместрі вагітності. Перший варіант затримки внутрішньоутробного розвитку плода називають гіпотрофічним, другий - гіпопластичним.

Найбільше частою причиною затримки внутрішньоутробного розвитку плода за гіпотрофічним типом є важкий токсикоз 2-ї половини вагітності, внаслідок плацентарної недостатності, а за гіпопластичним типом - багатоплідна вагітність, сімейна маловагомість при народженні, мати- підліток, незначні дефіцити харчування без глибоких гіповітамінозів.

У літературі та публікаціях відмічається, що найбільш частішою причиною затримки внутрішньоутробного розвитку плода є плацентарна недостатність, достовірно показаний зв'язок між рівнем плацентарної недостатності у вагітної та ступенем затримки

Зо внутрішньоутробного розвитку плода, та показано, що терапія плацентарної недостатності зменшує кількість діагностики у новонароджених синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Для терапії вагітних з метою профілактики затримки внутрішньоутробного розвитку плода, застосовують загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, що включають гормональну корекцію, вітамінотерапію, антиоксиданти, спазмолітики та антиагреганти, застосування седативних препаратів, препаратів токолітичної дії, вазоактивних препаратів. У патенті США на винахід Мо 8389483 В2 (опис винаходу до патенту опубліковано 05.03.2013) описано спосіб профілактики затримка внутрішньоутробного розвитку плода через судинну недостатність плацентарного походження, що передбачає внутрішньовенне введення вагітній 50-100 куб. болюсу щонайменше 10-20 95 гіпертонічної глюкози два-три рази на день.

Задачею запропонованої корисної моделі є удосконалення способу профілактики таких захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, розширення арсеналу і асортименту лікарських засобів для профілактики таких захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, підвищення ефективності профілактики таких захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода.

Поставлена задача вирішується тим, що спосіб профілактики і лікування таких захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, що включає введення вагітній жінці фармацевтичної композиції, згідно з корисною моделлю, вводять фармацевтичну композицію, яка має таку лікарську форму як оральний розчин, фармацевтична композиція містить як активні компоненти аргініну аспартат та левокарнітин, містить такі допоміжні компоненти, як коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант та воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл:

аргініну аспартат 180-320 левокарнітин 50-150 коригент рН, який є підкислювачем 1,5-6,0 підсолоджувач 04-12 консервант 0,5-2,0 вода до 1 мл, причому фармацевтичну композицію вводять у кількості що є ефективною для профілактики і лікування прееклампсії вагітних жінок, дистресу плода, затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Вводять фармацевтичну композицію, що містить аргініну аспартат, левокарнітин, коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант, воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 240-300 левокарнітин 80-120 коригент рН, який є підкислювачем 2,5-4,5 підсолоджувач 0,6-1,0 консервант 1,0-1,5 вода до 1 мл.

Вводять фармацевтичну композицію, що містить аргініну аспартат, левокарнітин, коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант, воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 264 левокарнітин 100 коригент рН, який є підкислювачем З підсолоджувач 0,8 консервант 1 вода до 1 мл.

Фармацевтична композиція містить як коригент рн, який є підкислювачем, яблучну кислоту.

Фармацевтична композиція містить як підсолоджувач сахаринат натрію.

Фармацевтична композиція містить як консервант метилпарагідроксибензоат або пропілпарагідроксибензоат або суміш метилпарагідроксибензоату та пропілпарагідроксибензоату.

Фармацевтична композиція містить як воду - воду для ін'єкцій.

Фармацевтична композиція має щільність 1,1 г/мл, рН розчину 5-6,5, динамічну в'язкість при 2070 2,5 СП.

Такий компонент як підсолоджувач коригує смакові властивості фармацевтичної композиції - завдяки наявності у складі фармацевтичної композиції певного співвідношення яблуневої кислоти та підсолоджувача досягається приємний для переважної більшості людей смак.

Переважним варіантом є застосування як підсолоджувача такої речовини як сахаринат натрію (інша назва - сахарин натрію), який приблизно у 500 разів солодший за цукор.

Такий компонент як консервант надає розчину фармацевтичної композиції стабільності. Як консервант може бути використаний метилпарагідроксибензоат та/або пропілпарагідроксибензоат.

Вміст допоміжних речовин підібраний з урахуванням задачі досягнення великої концентрації активних компонентів та задачі досягнення стабільності розчину.

Аргінін у фармацевтиці часто застосовують у формі такої солі як аргінін аспартат, надалі у

Зо тексті під терміном "аргінін" буде розумітись саме така форма аргініну як аргініну аспартат.

Фармацевтична композиція є прозорим розчином, лікарська форма для застосування - оральний розчин. Спосіб виготовлення фармацевтичної композиції показано далі у прикладах 1-20.

Приклад 1

Фармацевтичну композицію виготовляють шляхом змішування у воді інших компонентів фармацевтичної композиції.

У реактор з нержавіючої сталі наливають 180 літрів нагрітої до 80 "С води для ін'єкцій. У реактор завантажують 0,08 кг метилпарагідроксибензоату і 0,02 кг пропілпарагідроксибензоату, та перемішують до повного розчинення. Потім рідину у реакторі охолоджують до температури

40 "С. Потім у реактор додають 36 кг аргініну аспартату, та інтенсивно перемішують протягом певного часу до отримання прозорого розчину. Потім в реактор завантажують 10 кг левокарнітину, і інтенсивно перемішують протягом певного часу до отримання прозорого розчину. Потім в реактор завантажують 0,3 кг яблучної кислоти, та перемішують до повного розчинення. Потім у реактор завантажують 0,08 кг сахаринату натрію і перемішують до розчинення компонентів та отримання прозорого розчину. Потім у реактор додають воду для ін'єкцій, доводячи об'єм розчину до 200 літрів. Отриманий розчин охолоджують, насичують азотом до залишкової кількості кисню не більше 300 ррт, після чого розчин фільтрують через мембранний фільтр. Після фільтрації розчин розливають в скляні або полімерні контейнери (пляшки).

Приклад 2

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 "С, аргініну аспартат у кількості 36 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучної кислоти у кількості 0,6 кг, сахаринату натрію у кількості 0,13 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,1 кг та пропілпарагідроксибензоат у кількості 0,1 кг.

Приклад З

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 36 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучної кислоти у кількості 0,9 кг, сахаринату натрію у кількості 0,18 кг, пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,3 кг.

Приклад 4

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 "С, аргініну аспартат у кількості 36 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучної кислоти у кількості 1,2 кг, сахаринату натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,1 кг та пропілпарагідроксибензоату у кількості.О,З кг.

Приклад 5

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1,

Зо при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 "С, аргініну аспартат у кількості 44 кг та левокарнітин у кількості 10 кг, яблучної кислоти у кількості 0,4 кг, сахаринату натрію у кількості 0,09 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,1 кг.

Приклад 6

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 44 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучної кислоти у кількості 0,7 кг, сахаринату натрію у кількості 0,12кг, пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,2 кг.

Приклад 7

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 "С, аргініну аспартат у кількості 44 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучної кислоти у кількості 0,9 кг, сахаринату натрію у кількості 0,17 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,3 кг.

Приклад 8

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 "С, аргініну аспартат у кількості 44 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучної кислоти у кількості 1,2 кг, сахаринату натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,3 кг та пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,1 кг.

Приклад 9

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 53 кг та левокарнітин у кількості 10 кг, яблучної кислоти у кількості 0,5 кг, сахаринату натрію у кількості 0,1 кг, пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,1 кг.

Приклад 10

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 53 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучної кислоти у кількості 0,7 кг, сахаринату натрію у кількості 0,14 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,2 кг.

Приклад 11

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 "С, аргініну аспартат у кількості 53 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучної кислоти у кількості 1,0 кг, сахаринату натрію у кількості 0,19 кг, пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,3 кг.

Приклад 12

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 53 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучної кислоти у кількості 1,2 кг, сахаринату натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,4 кг.

Приклад 13

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 75 "С, аргініну аспартат у кількості 58 кг та левокарнітин у кількості 10 кг, яблучної кислоти у кількості 0,6 кг, сахаринату натрію у кількості 0,12 кг, пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,1 кг.

Приклад 14

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 58 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучної кислоти у кількості 0,8 кг, сахаринату натрію у кількості 0,16 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,2 кг.

Приклад 15

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій. температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 58 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучної кислоти у кількості 1,0 кг, сахаринату натрію у кількості 0,20 кг, пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,3 кг.

Приклад 16

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 58 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучної кислоти у кількості 1,2 кг, сахаринату натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,4 кг.

Приклад 17

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 64 кг та левокарнітин у кількості 10 кг, яблучної кислоти у кількості 0,7 кг, сахаринату натрію у кількості 0,14 кг, пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,1 кг.

Приклад 18

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 64 кг та левокарнітин у кількості 15 кг, яблучної кислоти у кількості 0,9 кг, сахаринату натрію у кількості 0,18 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,2 кг.

Приклад 19

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 64 кг та левокарнітин у кількості 25 кг, яблучної кислоти у кількості 1,1 кг, сахаринату натрію у кількості 0,22 кг, пропілпарагідроксибензоату у кількості 0,3 кг.

Приклад 20

Фармацевтичну композицію виготовляють аналогічно до способу, описаному у прикладі 1, при цьому завантажують воду для ін'єкцій температурою 80 "С, аргініну аспартат у кількості 64 кг та левокарнітин у кількості 30 кг, яблучної кислоти у кількості 1,2 кг, сахаринату натрію у кількості 0,24 кг, метилпарагідроксибензоату у кількості 0,4 кг.

Виготовлення фармацевтичної композиції можливо також іншими способами.

Для вивчення фармацевтичної ефекту від застосування запропонованої фармацевтичної композиції було проведено низку досліджень.

Для вивчення таких властивостей як токсичність та терапевтичний ефект при лікуванні різних захворювань, було проведено низку доклінічних та клінічних досліджень. Далі у тексті надано дизайн проведених досліджень та результати проведених досліджень. Запропонована фармацевтична композиція надалі у тексті буде скорочено називатись ФК.

Для вивчення токсичності ФК було проведено наступне дослідження.

Задачею дослідження було вивчення параметрів гострої токсичності ФК, розчину для орального застосування, при внутрішньошлунковому введенні щурам обох статей(самцям, самицям).

У завдання дослідження входило: - визначення класу гострої токсичності ФК на щурах обох статей при внутрішньошлунковому введенні; - визначення класу гострої токсичності сухої суміші субстанцій ФК на щурах обох статей при внутрішньошлунковому введенні.

При виявленні летальності розрахувати І Озо ФК, сухої суміші субстанцій.

Методи дослідження: токсикологічні, лабораторні, патоморфологічні і статистичні.

Об'єктом дослідження були: ФК, розчин для орального застосування; плацебо(розчинник); суха суміш субстанції;

Дослідження проведене відповідно до Методичних рекомендацій по експериментальному (доклінічному) вивченню нових лікарських засобів (2001 р.), Наказом Мо 944 Державні Експертні центри МЗ України, і відповідає вимогам (оо Іарогаогу Ргасіісе(ЗІ Р) - Належної лабораторної практики(НЛП).

Тестовані об'єкти: 1) ФК, розчин для орального застосування. Склад: діючі речовини левокарнітин, Г. - аргініну аспартат. 1 мл розчину містить 100 мг левокарнітина і 264 мг аргініну аспартату. Допоміжні речовини - кислота яблучна, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат (Е218), пропілпарагідроксибензоат (Е216), вода для ін'єкцій. 2) Плацебо (розчинник). Склад: кислота яблучна, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат (Е218), пропілпарагідроксибензоат (Е216), вода для ін'єкцій. 3) Суха суміш субстанцій ФК, розчину для орального застосування. Склад суміші: на 368,8 г, що відповідає 1000 мл ФК у вигляді розчину для орального застосування: діючі речовини: левокарнітин - 100 г, аргініну аспартату - 264 г; допоміжні речовини: кислота яблучна - 3,0 г, сахаринат натрію - 0,8 г, метилпарагідроксибензоат (Е218) - 0,68 г, пропілпарагідроксибензоат (Е216)-02 р.

Зо Акліматизація і утримання тварин.

Тривалість акліматизаційного періоду для тварин склала 14 днів. Впродовж цього періоду проводили щоденний огляд кожної тварини (загальний стан, захворюваність). Перед початком дослідження тварини, що відповідають критеріям включення в дослідження, були розподілені по групах за допомогою методу рандомізації по масі. Тварин, які не відповідали критеріям включення в дослідження, - були виключені з експерименту.

Тварин містили в окремій кімнаті з контрольованими параметрами мікроклімату: температура повітря ж 20-24, вологість 45-65 95, світловий режим "12 годин день/ніч", в стандартних пластикових клітинах по б голів в кожній. Відхід за тваринами проводився відповідно до Науково-методичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю.М. Кожемякін, О.С. Хромов, М.А. Філоненко, Г.А. Сайфетдінова. - К.: Авіцена, 2002. - 156 с.

Тварини мали вільний доступ до води. Для питва використали відстояну водопровідну воду із скляних напувалок. Як корми використали гранульований повнораціонний комбікорм ТМ "ГОРА" (відповідає ТУ.У15.7-2123600159-001: 2007).

З тваринами зверталися відповідно до правил "Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, використовуваних для експериментальних і наукових цілей".

Спостереження за тваринами.

Впродовж дослідження кожна тварина піддавалася щоденному огляду, який включав оцінку загальної поведінки і стану тварин. Патологічні утворення, що зорово виявляються, підлягали пальпації.

Досліди по вивченню гострої токсичності проводили на нелінійних безпородних білих щурах обох статей масою тіла 200520 г, вік тварин - 13-15 тижнів. Всього в експерименті використані 210 щурів. Усіх тварин поділили на групи по 12 особин (6 самців, 6 самиць). Кожній тварині був присвоєний індивідуальний номер. До початку експерименту тварин нумерували наскрізною нумерацією від 1 до 210. Групи були сформовані методом випадкового відбору з використанням маси тіла як провідної ознаки (розкид по початковій масі між і усередині груп не перевищував 10 95). Дизайн дослідження представлений в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість

Мо з/п Групи тварин Доза ТЗ робочого розчину, самці самиці мл/кг 07.0 ДІнтактнийконтрольу/-.7/////7777/ ЇЇ. -1 1-1 16 | 6 2. |Негативнийконтроль(розчиннию | 40млжг | - | 6 | 6 8. |Тестзразок(ФЮ | 4бмллт | - | 6 | 6 льо0о | лоо | 6 | 6 200 1 700 | 6 | 6 6 | Тест-зразок з0000 700 | 6 | 6 (суха суміш субстанцій, які 5000 1700 | - | 6 8. |входятьдоскладуФК) мг/лг | 40000 | 700 | 6 | 6 8. | 500 1 7100 | 6 | 6 боро | 700 | 6 | 6 14000 | 20 | 6 | 6 2ггоо | 20 | 6 | 6 25000 | 20 | 6 | 6

Субстанція! -аргининааспартату,, З0000 | 20 | 6 | 6 мг/кг З2500 | 20 | 6 | 6 зо | 20 | 6 | 6

Тваринам досвідчених груп зразки вводили в об'ємі по 2 мл / 100 г маси за одно введення і через 2 години між введеннями. Відразу після введення за тваринами спостерігали за проявами інтоксикаціїїу разі їх виникнення). Реєстрували характер дихання, рухової активності, наявність/відсутність судом, блювоти, діареї, офтальмологічні, серцево-судинні симптоми, салівацію, пилоерекцію, тонус м'язів. До їди тварин допускали через 2 години після останнього введення тестового зразка (далі скорочено 13), до води доступ був вільний.

Спостереження за тваринами вели впродовж 14 діб. Перед початком досвіду і на 3, 7 і 14 діб реєстрували масу тіла тварин. На підставі відсотка загибелі тварин в кожній групі залежно від дози, що вводиться, розраховували середні летальні дози І Ово за допомогою методу Кербера (Доклінічні дослідження лікарських засобів(методичні рекомендації) / За ред. Стефанова О.В. - вид. дім "Авіцена", 2001. - 527 с.).

На 14-й день усіх тварин, які вижили, виводили з експерименту під інгаляційним наркозом.

При розтині тварин проводили макроскопічну оцінку стану внутрішніх органів. Визначали абсолютну масу серця, печінки, селезінки, легенів, нирок, надниркових залоз, насінників і тимуса. Коефіцієюринааси (КМ) - відносну масу органів, розраховували по формулі:

КМ органа М варини х10055

Досліджена гістологічна структура печінки, нирок, легенів, міокарду, тимуса, селезінки, надниркових залоз, підшлункової залози, стравоходу, шлунку, тонкої і прямої кишки, яєчок, яєчників щурів через 14 днів після внутрішньошлункового введення розчину ФК в дозі 40 мл/кг порівняно з гістологічною структурою аналогічних органів щурів, яким вводили плацебо(розчинник) в дозі 40 мл/кг(негативний контроль), і інтактними тваринами.

Отримані при розтині зразки органів фіксували в 10 95 розчині формаліну, зневоднювали в спиртах зростаючої фортеці, заливали в парафін. Зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином. Перегляд мікропрепаратів проводили під мікроскопом Сгапит. Фотографування мікроскопічних зображень здійснювали цифровою відеокамерою Сгапит ДСМ 310. Фотознімки обробляли на комп'ютері Репіїшт 2,40Н57 з по потужністю програми Тоир Міемуу.

Отримані первинні дані оброблені за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної

Зо статистики З використанням параметричних критеріїв порівняння кількісних показників(ідисперсійний аналіз АМОМА, критерій Ньюмена-Кейлса) і непараметричних критеріїв(метод Крускала-Волліса, критерій Манна-Уїтні), для порівняння якісних змінних використали критерій Х2. Перед використанням параметричних критеріїв проводилася перевірка гіпотези на нормальність розподілу випадкових величин з використанням тесту

Левен).

Для множинних порівнянь був прийнятий рівень значущості р«0,050. При застосуванні непараметричних методів порівняння використали поправку Бонферроні, відповідно до якої рівень значущості склав р«0,0250. Для проведення математичних розрахунків використали стандартний пакет статистичних програм "Заїйівійса 6.0".

Вплив ФК на виживаність білих щурів.

ФК, розчин для орального застосування, і плацебо (розчинник) вводили внутрішньошлунково 2-кратно по 2 мл/ 100 г тварини протягом одного дня з інтервалом 2 години. В сумі об'єм Т3, що вводяться, склав 40 мл/кг. Через 20-30 хвилин після першого введення ТЗу тварин спостерігали зниження рухової активності, що, очевидно пов'язане з великим об'ємом введених розчинів. Ці ознаки зникали через 1 годину, і надалі стан тварин не відрізнявся від стану тварин в групі ІК. Повторне введення розчинів тваринам також викликало аналогічні ознаки, які зникали через 1 годину.

Подальші спостереження впродовж 14 днів свідчили про те, що усі тварини були активними, мали задовільний апетит, нормально реагували на звукові і світлові подразники, процеси сечовипускання і дефекації були в нормі. Були відсутні ознаки порушення дихання, судом не спостерігали.

За увесь період спостереження ні в одній з експериментальних груп не відмічали загибелі тварин (таблиця. 2).

Результати дослідження летальності після внутрішньошлункового введення ТЕ щурам обох статей у таблиці 2.

Таблиця 2

Групи тварин ваги тварин/загальна кількість тварин в групі

Чнтактнийконтроль//////7777777117177111-Ї11171710611111111111111111106ССсСсСС

Відповідно до методичних рекомендацій, важливим показником є маса тіла тварин, зміна якої характеризує вираженість токсичної дії ЛО. Відповідно до отриманих даних в усіх досвідчених групах спостерігалася позитивна динаміка маси тіла (таблиця 3). Приріст маси не

Зо відрізнявся від приросту в групі ГИК як у самців, так і у самиць щурів. Результати впливу ТЗ на динаміку маси (г) тіла щурів, п-б(Маит) наведено у таблиці 3.

Таблиця З отчет ПКУ фер пекан

Термін Рапома контроль(розчинник), Розчин ФК, 40 мл/кг контроль мл/кг

Рапома | (/17777171/700047. | 00007 | юр 0899 ' РІМЖК-0,4608 РІМЖК-0,8108 РІМК-0,8707 21757 21354 2138 23616 23055 22018

Рапома | (г 177771711/р00506. | бе | 7 бод 19856 1935 19856

Таблиця З

Інтактний Негативний

Термін Рапома контроль контроль(розчинник), Розчин ФК, 40 мл/кг 40 мл/кг 2036 19354 20855 0,1290 о1МК--0,3701 о1МК-0,9101 ом к--0,2200 2184-10 1966 2188 01072 о1МК--0,0381 о1МК-0,9392 о1мк--0,0482

Примітка: 1. рАМОМА - рівень статистичної значущості між експериментальними групами або в кожній експериментальній групі (однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА) 2. р1М-К - рівень статистичної значущості відносно результату(критерій Ньюмена-Кейлса)

З. п - кількість тварин в кожній групі.

Аналіз показників коефіцієнтів маси внутрішніх органів тварин свідчить про відсутність токсичного впливу розчину ФК і плацебо при гострому передозуванні. Коефіцієнти маси внутрішніх органів знаходяться в межах фізіологічної норми і не відрізняються статистично значимо від показників тварин з групи ІК (таблиці 4, 5). Результати впливу ТЗ на коефіцієнти маси(95) внутрішніх органів щурів самців, п-6б, М (Мітіп«Мітах) наведено у таблиці 4.

Таблиця 4

Інтактний Негативний

Показники рКи контроль(розчинник),| Розчин ФК, 40 мл/кг контроль 40 мл/кг 0,7508 3,57 (3,1873,84 3,46 (2,84--3,45 3,48 (2,97--3,87 0,7508 0,60 (0,5370,65 0,61 (0,63--0,70 0,62 (0,50--0,66 0,3722 0,31 (0,2770,34 0,31 (0,35--0,37 0,34(0,33-0,40 0,2359 0,55 (0,4570,63 0,79 (0,63--1,02 0,74 (0,57--1,05 0,7777 0,42 (0,31--0,61 0,43 (0,35--0,56 0,43 (0,3170,55 0,5034 | 0,022 (0,016-0,027) | 0,020 (0,013--0,027) 0,023 (0,01670,031) 0,225 | 0,133 (0,069-0,238) | 0,103 (0,068--0,167 0,111 (0,07970,144 0,1190 1,05 (0,94--1,31 1,13 (0,92--1,38 1,17 (1,0571,32

Примітка: 1. рК-Ш - рівень статистичної значущості між експериментальними групами(критерій

Крускала-Волліса); 2. п - кількість тварин в кожній групі.

Результати впливу ТЗ на коефіцієнти маси (95) внутрішніх органів щурів самиць, п-6,

М(Мтіп-Мтах) наведено у таблиці 5.

Таблиця 5 контроль (розчинник), 40 мл/кг , 0,67 (0,6370,70) 0,60 (0,50-0,66)

Крускала-Волліса); 2. ра2М-Ш - рівень статистичної значущості відносно групи ГИК(критерій Крускала-Волліса);

З. п - кількість тварин в кожній групі.

Результати макроскопічного дослідження.

У тварин дослідних груп Ме1-3 стан шерстного покриву, слизових оболонок природних отворів не відрізнялося від таких щурів інтактної групи і групи тварин, яким вводили плацебо.

Фекальні маси сформовані, анус і вхід в піхві не забруднені, яєчка розміщені в мошонці, рухливі. При розтині у усіх щурів розміщення органів середостіння, грудний і черевний порожнин відповідає нормальному. Тимус дещо варіює за розміром, сіро-рожевого кольору.

Серце звичайної конфігурації і розміру, з типовим розташуванням коронарних артерій і вен.

Поверхня епікарду без особливостей, міокард на розрізі щільний. Легені виконують усю плевральну порожнину, блідо-рожеві, повітряні, без спайок між листками плеври. Загрудинні лімфовузли не збільшені. очеревина прозора, гладка. У черевній порожнині стороннього вмісту не знайдено. Печінка рівномірного червоно-коричневого кольору, капсула не напружена, краї доль не закруглені. Поверхня органу гладка. Підшлункова залоза без ознак крововиливів, склерозу, жирових некрозів, блідо-рожевувато-жовтуватого кольору, у вигляді рихлого тяжа, що слабо галузиться, розсіяна уподовж шлунково-селезінкової зв'язки. Селезінка повнокровна, червоно-вишневого кольору.

Капсула нирок легко знімається, на розрізі органу чітко видно щільні, зі збереженим малюнком шари. Надниркові залози без особливостей. Зачеревні лімфовузли не збільшені.

Слизова оболонка залізистого відділу шлунку з характерним рельєфом складок, нормального кольору, без геморрагій, набряку, ерозійних ушкоджень. Слизова оболонка тонкого і товстого кишечника звичайна за кольором, вміст відповідає відділам. Яєчка, придатки яєчок, передміхурова залоза, насінні бульбашки у самців щурів, роги матки і яєчники у самиць щурів без патології. Сечовий міхур невеликий, стінка його тонка.

Патоморфологічне дослідження внутрішніх органів щурів.

При гістологічному дослідженні встановлено, що печінка щурів через 14 днів після введення розчину ФК і плацебо (розчинника) в дозі 40 мл/кг не відрізнялися по структурі від печінки інтактних тварин.

Межа між печінковими часточками змащена, зони портальних трактів (тріад) вузькі,

Зо радіальна спрямованість тяжей гепатоцитів збережена.

Ознак, характерних для функціональної напруги, активації або пригноблення гепатоцитів - змін розмірів і локалізації ядер, чисельності ядерц у ядрі, стану хроматинової субстанції не виявлено. Популяція двоядерних гепатоцитів, стан мікроциркуляторного русла візуально не змінені, не відмічено підвищення апоптозу, мітотичної активності, активації клітин Купфера.

Нирки. За станом ниркових клубочків і системи звитих і прямих канальців у досвідчених і контрольних щурів були порівнянні. Ниркові клубочки помірно варіювали за розміром, щільність розташування їх звичайна. Просвіт капсули вільний, ядерна насиченість гломерулярних капілярів, чіткість малюнка капілярної мережі помірна. Епітелій проксимальної і дистальної частини канальців нефронів без змін, рівень розпушеності апікальних відділів клітин порівнянний. Канальці мозкового шару звичайного виду.

Міокард зберігав звичайну гістологічну структуру. Сердечно-м'язові волокна рівномірно забарвлені, досить щільно розташовані. У кардіоміоцитах поперечна покреслена міофібрил, що займають усю вільну від ядра саркоплазму, виражена помірно. Ядра довгасто-округлої форми, нормохромні. Міжпучкові простори невеликі. Судини венозного типу часто повнокровні, стромальна клітинна реакція не видима.

У респіраторному відділі легких досвідчених і контрольних щурів альвеолярний малюнок паренхіми чіткий. Ознак альвеолярного набряку, збільшення клітинної насиченості міжальвеолярних перегородок не відмічено. Лімфоцитарна реакція в стромі альвеолярного дерева у усіх щурів в межах норми. Епітелій бронхів і бронхіол інтактен.

Гістологічна структура тимуса у досвідчених щурів практично не відрізнялася від такої у контрольних тварин. Часточки добре сформовані, щільність розташування лімфоцитів в корі і медулле нормальна. Тимичні тельця дрібні і нечисленні. У багатьох щурів в обох групах відмічали помірний малюнок "зоряного неба".

У селезінці лімфоїдні вузлики звичайні за розміром і чисельністю, в них чітко видно періартериальна Т-залежна і маргінальна В-залежна зони, гермінативні центри. У червоній пульпі визначалися численні еритроцити і ядерні форми клітин.

Надниркові залози досвідчених щурів зберігали властиву їм гістологічну структуру. Ознак змін гістологічних характеристик, що свідчать про зміну продукції мінерало- і глюкокортикоїдів, порівняно з контрольними мікропрепаратами не відмічено. У мозковому шарі функціональний стан нейроендокріноцитів (хромаффінних клітин) помірно варіює у фізіологічно нормальних межах, синуси повнокровні.

У підшлунковій залозі чітко помітні екзо- і ендокринна частині.

Екскреторні залізисті клітини ацинусів з характерним двузональним забарвленням цитоплазми, співвідношення якої у досвідчених і контрольних щурів співпадає. Островцевий апарат представлений панкреатичними острівцями різного розміру, рівномірно і досить щільно заповненими інсуліноцитамі.

У стравоході усіх досліджених щурів структура багатошарового ороговілого епітелію не порушена, не виявлені ознаки роздратування в стромі слизової оболонки і в підслизовому шарі.

У слизовій оболонці дослідженої області шлунку(зона дна) після введення розчину ФК в дозі

Зо 40 мл/кг десквамативні процеси в покривному епітелії відсутні, ямковий епітелій звичайний.

Власні залози шлунку прямі, довгі, з типовим розташуванням головних, обкладочних і слизових клітин.

У порожній кишці стан ворсинок слизової оболонки звичайний. Епітеліальні клітини, що вистилають ворсинки і кишкові крипти, не змінені, келихоподібні клітини достатні за чисельністю, знаходяться на різній стадії вироблення секрету.

Слизова оболонка прямої кишки в усіх експериментальних щурів вистилає кубічним одношаровим епітелієм з чіткою кутикулярною облямівкою, значним вкрапленням келихоподібних клітин. Ядра епітеліальних клітин розташовані на одному рівні, кишкові крипти помірно глибокі, зона митозів в них обмежена областю дна. Лімфоїдна клітинна насиченість строми слизової оболонки помірна.

Насінники у усіх самців на момент дослідження без патологічних змін. Стрічка сперматогенного епітелію досить широка, містить 3-5 рядів статевих клітин, які розташовані правильними концентричними шарами, відповідно із стадіями статевого циклу. Простежені усі етапи сперміогенезу і сперматогенезу. Клітини Сертоли і клітини Лейдига візуально не змінені.

У яєчниках самиць щурів досвідченої і контрольних груп чітко були видимі яєчні фолікули різних етапів розвитку, жовті тіла. Видимих на світлооптичному рівні змін в змозі і чисельності яєчних фолікулів і жовтих тіл після введення ФК і його плацебо (розчинника) в дозі 40 мл/кг не відмічені.

На підставі отриманих макро- і мікроскопічних даних можна зробити висновок, що внутрішньошлункове введення ФК і плацебо(розчинника) в дозі 40 мл/кг через 14 днів не призводило до помітних змін в гістологічній структурі вивчених внутрішніх органів щурів у порівнянні з інтактним контролем.

Таким чином, отримані результати свідчать про те, що ФК і плацебо (розчинник) при внутрішньошлунковому введенні в дозі 40 мл/кг лабораторним щурам (самцям і самицям) не викликає загибелі, не впливає на фізіологічні процеси тварин. По класифікації токсичності речовин ФК відноситься до Мі класу токсичності відносно безпечні речовини, І О5о яких більше 15 мл/кг

Оскільки точне значення ІЮОво готової лікарської форми ФК встановити не вдалося, визначення параметрів середньо-смертельної дози проводили за змістом діючих речовин в бо препараті. Для цього брали ряд доз сухої суміші субстанцій ФК, які вводили тваринам в однаковому об'ємі (100 мл/кг). У зв'язку з великим об'ємом отримані розчини вводили тваринам дробово 5 разів протягом доби в максимально допустимому об'ємі для щурів - за одно введення по 2 мл/ 100 г тварини з перервами між введеннями по 2 години. Через 10-20 хвилин після першого введення досліджуваних доз у тварин спостерігали зниження рухової активності. Друге і третє введення у тварин викликало переповнювання шлунку, фекальні маси м'які, не сформовані, після чого починався пронос і діарея. Четверте і п'яте введення робили посилююча дія на загальний стан тварин - відкрита форма проносу, діарея, слиз, мокрий і брудний хвіст. Зі збільшенням дози тварини слабшали швидше, спостерігали посилення виражених токсичних ефектів, що у результаті призводило до загибелі тварин. У самців летальність наставала в діапазоні 30 000-60 000 мг/кг, у самиць 40 000-60 000 мг/кг Смертність у тварин спостерігалася на 1-у добу після введення ФК. Летальність тварин представлена в таблиці 6. Дослідження летальних ефектів сухої суміші субстанцій ФК при внутрішньошлунковому введенні щурам наведено у таблиці 6.

Таблиця 6

Мо з/п Групи тварин ваги мл/кг ваги тварин в групі і суха суміш субстанцій, які -30000..1..100. 1726 171106 входять до складу ЄК 89.

Подальше спостереження за тваринами, що вижили, виявило поступове відновлення у тварин усіх фізіологічних процесів - на 3-14 діб тварини були активними, мали задовільний апетит, нормально реагували на звукові і світлові подразники, процеси сечовипускання |і дефекації були в нормі, порушення дихання і судом не спостерігали.

Результати впливу сухої суміші субстанцій ФК на масу тварин представлені в таблицях 7 і 8.

У таблиці 7 наведені результати впливу сухої суміші субстанцій ФК на динаміку маси(г) тіла самців щурів, п-6, Мат

Таблиця 7

Рапома | 02686 | 02326 | 0,3946 | бе5г3 | - | -

Здень | 193244 / 19144 | 18555 | 180 | - | - 7день | 199346 | 19446 | ч95510 | 175 | - | -

Ч4день | 21459 | 215313 | 203436 | 210 | - | -

Примітка: 1. РАМОМА - рівень статистичної значущості в кожній експериментальній групі (однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА) 2. р1М-К - рівень статистичної значущості відносно результату(критерій Ньюмена-Кейлса)

З. п - кількість тварин в кожній групі.

Результати впливу сухої суміші субстанцій ФК на динаміку маси(г) тіла самиць щурів, п-б,

Мет наведено у таблиці 8.

Таблиця 8

Рапома | 08629 | 0,0050 | 03816 | 02465 | 0бІ6ї |./ОЮ и...

Здень | 18855 | 18455 | 187546 | 19157 | 175 | - | - 7день | 184-510 | 19655 | 19356 | 20958 | 190 | -(- | - (А4день | 19259 | 215:56 | 203:х:8 | 21058 | 195 | - | -

Примітка: 1. РАМОМА - рівень статистичної значущості в кожній експериментальній групі(однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА) 2. р1М-К - рівень статистичної значущості відносно результату(критерій Ньюмена-Кейлса)

З. п - кількість тварин в кожній групі.

Результати дослідження показали, що введення ФК і плацебо(розчинник) в максимальній дозі 40 мл/кг не викликає загибелі тварин, не призводить до статистично значимих змін відносної маси внутрішніх органів щурів обох статей. Гістологічні дослідження підтверджують відсутність токсичної дії ФК і плацебо на внутрішні органи при введенні ФК в токсичних дозах.

При введенні максимальних доз як сухій суміші субстанцій ФК так і окремих складових субстанцій ФК спостерігалася загибель тварин, що дозволило розрахувати середні летальні дози. Середня летальна доза сухої суміші субстанцій ФК для самців склала 33 333 мг/кг, для самиць - 38 750 мг/кг Середня летальна доза субстанції аргініну аспартат для самців щурів склала 29 792 мг/кг, для самиць - 30 833 мг/кг, субстанції левокарнітина для самців і самиць -- 17 833 мг/кг

Введення сухої суміші субстанцій ФК у великих дозах викликало у тварин розлад функції

ШКТ, що у свою чергу призводило до обезводнення організму і втрати маси. На третю добу маса тварин знизилася в усіх групах самців і самиць в порівнянні з початковою, через 7 днів маса тварин відновлювалася і до кінця терміну спостереження перевищувала початкові значення.

Отримані результати летальностей дозволили розрахувати середні смертельні дози І 050.

Для самців ГО5о склала 33 333 мг/кг, І О5о для самиць - 38 750 мг/кг

Таким чином, суміш субстанцій ФК при внутрішньошлунковому введенні лабораторним щурам(самцям і самицям) не викликає загибелі, не впливає на фізіологічні процеси тварин. По класифікації токсичності речовин суміш субстанцій ФК відноситься до МІ класу токсичності - відносно безпечні речовини, І Озо яких більше 15 мг/кг

Задачею наступних досліджень було вивчення можливих токсичних ефектів лікарського засобу в умовах повторного введення впродовж 28 днів.

Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, фізіологічні, біохімічні, патоморфологічні і статистичні.

Об'єктом дослідження була ФК, розчин для орального застосування, 1 мл розчину містить активних речовин: 100 мг левокарнітина і 264 мг аргініну аспартат, допоміжні речовини - кислота

Зо яблучна, сахаринат натрію, метилпарагідроксибензоат (Е218), пропілпарагідроксибензоат (Е216), вода для ін'єкцій.

Це дослідження проведене для виявлення фізіологічних і структурних змін, викликаних тривалим введенням ФК, розчину для орального застосування, при внутрішньошлунковому введенні (з вивченням впливу на ШКТ) в дослідах на щурах обох статей і визначити залежність цих змін від дози.

У завдання дослідження входило: 1) Вивчення токсичних ефектів ФК, розчину для орального застосування, в дозах 2 і 20 мл/кг ваги на щурах (самці, самки). 2) Вивчення впливу ФК на стан ШКТ в умовах тривалого введення.

Дослідження проведене відповідно до Методичних рекомендацій по експериментальному (доклінічному) вивченню нових лікарських засобів (2001 р.), Наказу Мо 944 Державні Експертні центри МЗ України, і відповідає вимогам (оо Іарогайїогу Ргасіісе (СІ Р) - Належної лабораторної практики (НЛП).

Досліди по вивченню підгострої токсичності проводили на 48 нелінійних безпородних білих щурах обох статей масою тіла 170-210 г, вік тварин - 3,5-4 міс. Усіх тварин розділили на 4 групи по 12 особин (6 самців, б самиць).

При експериментальному дослідженні на моделі гострої асфіксії у щурів встановлено, що найбільшу і практично однакову по вираженості активність ФК проявляє в дозах 1 і 2 мл/кг ваги.

Для вивчення токсичних ефектів ФК була вибрана доза 2 мл/кг як умовнотерапевтична, визначена в експериментальному дослідженні і близька до дози, перерахованої з дози для людини, і доза 20 мл/кг, яка перевищує умовнотерапевтичну в 10 разів. Згідно з методичними рекомендаціями по вивченню токсичності при повторних введеннях термін введення ФК склав 28 діб(Експериментальне вивчення токсичної дії потенційних лікарських засобів/ В.М.Коваленко,

О.В.Стефанов, Ю.М.Максимов, І.М. Трахтенберг// Методичні рекомендації. - Київ, 2000. - 74-97 сб.).

Для повнішої оцінки токсичної дії розчину ФК досліди проводили при внутрішньошлунковому введенні. Досліджуваний зразок вводили щурам один раз на добу. Для того, щоб оцінити токсичну дію активних і допоміжних речовин ФК, на окремій групі тварин був вивчений розчинник (плацебо) - група Мо 2 (6 самців і 6 самиць). Дизайн дослідження та розподіл тварин по групах при токсикологічному дослідженні ФК представлений в таблиці 9.

Таблиця 9 пвееннненннни | текти

Експериментальні групи Доза, мл/кг ваги - - 1 о (інтактнийконтрольд///7777777711Ї7711717171711 1111111 111116 17711172

У цьому експерименті вивчали фізіологічні показники, морфологічні і біохімічні параметри крові, мочи тварин.

Фізіологічні методи дослідження включали щоденні спостереження за поведінкою твариною, загальним станом, споживанням їжі і води, реєстрацію маси тіла в динаміці. Стан електрофізіологічної активності міокарду оцінювали методом електрокардіографії, функціональний стан центральної нервової системи(ЦНе) - в тісті "Відкрите поле".

Масу тіла тварин оцінювали в динаміці: початкова і через 7, 14, 21 і 28 днів. Вплив досліджуваного об'єкту на стан ЦНС щурів визначали з використанням тесту "Відкрите поле" у кінці терміну введення (28 днів) по руховій (кількість перетинів квадратів), орієнтовно- дослідницький (кількість заглядань в норок, кількість стойок) і емоційній активності(кількість

Зо урінацій, дефекації, умивань). За інтегральним показником "Сума активностей" оцінювали в цілому вплив на ЦНе.

Вивчення впливу ФК на стан серцево-судинної системи (ССС) тварин проводили у кінці терміну введення (28 день) за допомогою електрокардіографа ЕК1ІТ-03 М2.

ЕКГ реєстрували у тварин в І стандартному відведенні При розшифровці електрокардіограм враховували наступні показники: КК - тривалість повного серцевого циклу; тривалість інтервалу РО, поширення збудження, що характеризує час, по передсердю; тривалість шлуночкового комплексу ОК і електричної систоли шлуночків - інтервалу О-Т; вольтаж зубців Р, Т і Е; розраховували частоту серцевих скорочень (60/КЕ, уд/хв, систолічний показник (СП, ОТ/КК 95), що відображає скорочувальну функцію міокарду.

У периферичній крові визначали концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів, підраховували процентне співвідношення різних форм лейкоцитів (паличкоядерні і сегментоядерні нейтрофіли, лімфоцити, еозинофіли, моноцити). Кров у щурів брали з хвостової вени у кінці терміну введення(28 день).

Концентрацію гемоглобіну в крові визначали гемоглобінцианідним методом (набір фірми "Филисит-діагностика", Україна), еритроцити визначали колориметричним методом, лейкоцити - в камері Горяева, лейкоцитарну формулу підраховували за допомогою лічильника формених елементів СЛ- 01 загальноприйнятим методом(Лабораторні дослідження в клініці / під ред. В.В.

Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 365 с.).

Вплив досліджуваного засобу на функціональний стан печінки оцінювали по ряду біохімічних показників крові. За допомогою наборів "РІ ІМА-І аспета Оіадповіїса 5го" (Чехія) вимірювали активність аланін- і аспартатамінотрансферази (АЛТ і АСТ) - ферментативно-фотометричним методом в реакції з 2,4-динитрофенилгидразином; холестерин, ЛПИПВЩ і ЛИПНЩ -

ферментативним методом (Віозузіетв5, Іспанія). За допомогою наборів "Филисит-діагноста" (Україна) визначали рівень глюкози глюкозооксидазним методом, загального білку - біуретовим методом, концентрацію креатиніну - по реакції з пікриновою кислотою (метод грунтований на реакції Яффі); концентрацію сечовини - уреазним методом (Віозузіетв, Іспанія), хлоридів - фотометричним методом за допомогою набору фірми "Филисит-діагностика" (Україна).

Здатність згущуватися крові визначали методом Альтгаузена. Відомо, що час згортання крові залежить від зміщень протромбинового часу, змісту іонів кальцію, фібриногену, коливань фібринолітичної активності, структурно-функціональних особливостей ряду інших чинників про- і антикоагулянтної дії, а також формених елементів крові.

Тому в плазмі крові визначали протромбіновий час (ПЧ), тромбіновий час (ТУ), активний частковий тромбіновий час (АЧТЧ) на коагулографе за допомогою наборів фірми РЕНАМ (Росія). Концентрацію фібриногену визначали методом Рутберга.

Для оцінки секреторної функції канальців нирок використали 2,5 95 навантаження водою.

Після внутрішньошлункового введення води (2,5 мл / 100 г маси) щурів поміщали на З години в індивідуальні клітини для збору сечі.

Кількість сечі (мл), що виділилася, розраховували на 100 г маси тварин за 1 годину.

Визначали концентрацію сечовини, креатиніну і хлоридів в перерахунку на об'єм зібраної сечі (мкмоль/3 години). Реакцію сечі(рН) визначали за допомогою діагностичних смужок ("РІГІМА-

Гаспета бОіадповіїса 5го", Чехія), щільність сечі - ваговим методом.

Тварин виводили з експерименту під легенею хлороформним наркозом, розтинали і оцінювали макроскопічний стан внутрішніх органів і систем(серце, легені, печінка, нирки, селезінка, надниркові залози, яєчка, тимус, насінники/яєчники, стравохід, шлунок, товста і пряма кишка). Визначали абсолютну масу внутрішніх органів(серце, легені, печінка, нирки, селезінка, надниркові залози, яєчка, тимус, насінники) для обчислення коефіцієнтів маси(КМ) за формулою(1):

КМ органа -т органа /т тварини ух 100 95 (1).

Зразки тканин серця, тимуса, легенів, печінки, селезінки, нирок, надниркових залоз, підшлункової залози, насінників / яєчників піддавали гістологічному дослідженню. Також було вивчено вплив ТЗ на слизову оболонку ШКТ (стравохід, шлунок, товста і пряма кишка). Як норму розглядали аналогічні органи тварин з групи інтактного контролю.

Зо Зразки тканин фіксували в 10 95 розчині нейтрального формаліну і заливали в целоїдин- парафін. Гістологічні препарати забарвлювали гематоксиліном і еозином, огляд проводили під мікроскопом Місго5 400. Мікрофотографування мікроскопічних зображень проводили за допомогою цифрового фотоапарата Місоп Со! Ріх 4500. Фотографії обробляли на комп'ютері

Репійшт 2,4 СН7 за допомогою Місоп Міему 5.

Для реєстрованих змінних приводили описову статистику: для кількісних показників - розмір вибірки(п), середнє арифметичне, стандартна помилка(Іт); для змінних, які не підлягають закону нормального розподілу, - розмір вибірки(п), середнє арифметичне, мінімальне (Міп) і максимальне значення (Мах); для якісних показників - частоту і долю у відсотках. Для кількісних показників проводили перевірку гіпотези про нормальний розподіл даних в групах за допомогою тесту Левен. Якщо дані в групах за певними показниками були розподілені нормально, то досвідчені групи порівнювали з контрольною за цими показниками за допомогою критерію

Ньюмена-Кейлса (р«0,050) для незалежних вибірок. У разі ненормального розподілу використали критерій Крускала-Волліса(аналог дисперсійного аналізу для непараметричних даних) і критерій Манна-Уїтні з поправкою Бонферроні (р«0,00167).

Після введення досліджуваного засобу тварини знаходилися під постійним наглядом експериментатора. У тварин ознак інтоксикації не відмічали. Вони були активними, без ознак агресії характер і поведінка індивідуальні для кожної тварини. Процеси дефекації і сечовипускання були в нормі. Тварини підходили до їжі, приймали її охоче.

При пальпації у усіх досвідчених тваринних новоутворень не виявлено. Регіональні лімфовузли не збільшені, яєчка розташовані в мошонці, рухливі, розмір мошонки обмежений розміром яєчок. Загибелі тварин не було відмічено. Виживаність лабораторних щурів після внутрішньошлункового введення ФК наведено у таблиці 10.

Таблиця 10

Експериментальні групи Доза, мл/кг тварини/кількість тварин 1 о ф(інтактнийконтрольд/-//Ї.7777-111Ї7771717117106111 11111106

Плацебо(розчинник)

Важливим показником токсичної дії препаратів є маса тіла тварин. Динаміка маси тіла білих щурів під впливом ФК представлена в таблиці 1.3.

Після 28 днів спостереження в групі самців, яким вводили розчин ФК в різних дозах, відмічений приріст маси тіла щурів відносно початковою на 19 905, в інтактній групі - 23 Фо, в групі

ПК - на 24 95. Статистично значимі відмінності з групою ІК відсутні.

У групах самиць, яким вводили розчин ФК в дозах 2 і 20 мл/кг також відмічений приріст маси тіла відносно початковою на 14 95 і 12 95 відповідно, в інтактній групі - 15 905, в групі ПК - на 12 95.

Статистичний аналіз також не виявив достовірних відмінностей з групою ІК. Вплив ФК при внутрішньошлунковому введенні на масу тіла(г) щурів (Мем) наведено у таблиці 11.

Таблиця 11

Негативний

Терміни Р Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 Розчин ФК, 20

Я апома дослідження контроль (плацебо) р 20 мл/кг мл/кг мл/кг 11112 1 3 1 4 1 5Б 1 6

Рдинамка | | 00004 0,0058 0,0095 0,0063

Рапома-0,9942 18456 1858 18757 186.57 11121113 114015 Д Бюб . 1935 195:-7 19357 19357

Рапоуа-0,8867) 541МК-0,0007 | рімк-0,0097 | рімк-0,0173 | рімк-0,0075

Рдинамка | | 0004 0,0027 0,0242 0,0001

Початкове Рапома -0,9905 19354 19154 19255 19153 . 20155 1974 19855 19653

Таблиця 11

Негативний

Я апома дослідження контроль (плацебо) р 20 мл/кг мл/кг мл/кг 11171112 13 | 4 | 5 6 2136 21155 21357 20952

Рапома-0,9247) р/МК-0,0280 | РІМК-А0,0078 | РІМК-0,0831 | РІМК-0,0004 . 22155 21354 21957 21432

Рапома-0,5777І 4МмК-0,0033 | рмк-0,0059 | рімк-0,0290 | рімк-0,0001

Примітка: 1. РАМОМА - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА) 2. Рдинаміка- рівень статистичної значущості відмінностей усередині експериментальної групи в динаміці(дисперсійний аналіз АМОМА) 3. р1МК - рівень статистичної значущості відмінностей при порівнянні з початковими показниками (критерій Ньюмана-Кейлса) 4. п - кількість тварин в групі.

Таким чином, у тварин усіх експериментальних груп спостерігали позитивну динаміку приросту маси тіла. Статистично достовірні відхилення від відповідних показників інтактного і негативного контролю були відсутні як у самців, так і у самиць.

У таблиці 12 представлені дані про вплив досліджуваного засобу і його розчинника на функціональний стан ЦНС щурів та вплив ФК на показники функціонального стану ЦНС щурів самців МІМітіп«-Мтах), п-6.

При порівнянні поведінкових реакцій досліджуваних груп самців (таблиця 12) з показниками відповідних груп ІК через 28 діб введення ТЗ в різних дозах відмінності не мали достовірного характеру.

Таблиця 12

Негативний

Показники рКи Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 Розчин ФК, 20 мл/кг контроль (плацебо) 20 мл/кг мл/кг 0,9560 | 11,50 021 9,17 017 7,50 012 8,50 016

Кількість вертикальних 0,2581 1,17 02) 1,50 04) 1,17 03) 0,33 01) стойокК

Кількість 02746 7,33 011) 5,67 09) 4,16 08) 6,67 010) г. щі 0,33 (071) 2,33 (174) 0,67 02)

Кількість дефекації | 0,0334 1,33 03) ром-0,2403 | ром-0,2403 РОМ'9--0,3939

Кількість уринацій | 0,0521 0,33 02 0,17 01 1,17 З 0,00 00 0,5538 0,00 00 0,17 01 0,17 01 0,00 00

Сума показників пед 0,67 02) 3,67 06) 0,67 02) емоційної. 20069 76705) | рРОМО-09095 РоМ'У-0,0649 / РОМ'9-0,2403 активності

Сума усіх А 0,7599 | 21,67 (11732) 17,00 030) 16,50 027) 16,17 025)

Примітка: 1. рК-Ш - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(критерій Крускала-Волліса); 2. ра2М-Ш - рівень статистичної значущості відмінностей з групою ГИК(критерій Манна- Уїтні р«0,00167);

З. п - кількість тварин в групі.

Результати дії ФК на функціональний стан ЦНС самиць щурів при тривалому введенні приведені в таблиці 13. Відповідно до отриманих даних, у самиць під дією ТЗ впродовж 28 днів в дозі 2 і 20 мл/кг спостерігали статистично значиме зменшення кількості вертикальних стойок і незначне зниження кількості обстежених норок. Отримані дані свідчать про деяке зниження дослідницької активності ФК. Найбільш виражена зміна були зафіксовані в групі тварин, яким вводили ФК в дозі 20 мг/кг ваги. Вплив розчину ФК на показники функціонального стану ЦНС щурів самиць М (Мтіп-Мтах), п-б наведено у таблиці 13. Проте, на суму активності виявлені зміни не вплинули, що дозволяє зробити висновок про відсутність токсичної дії ФК на самиць щурів.

Таблиця 13 п Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 Розчин ФК, 20 оказники рКи контроль (плацебо) 20 мл/кг мл/кг мл/кг

Кількість 3,17 (1-7) 2,67 (0-5) 1,33 (0-5) стойокК

Кількість обстежених 0,0771 8,33 (2-18) 5,83 (3-8) 6,17 (3-11) 3,17 (0-7) отворів

Сума показників емоціональної 0,2608 2,00 (0-4) 2,67 (0-7) 1,683 (0-4) 4,67 (0-7) активності

Сума усіх

З. п - кількість тварин в групі.

Таким чином, внутрішньошлункове введення ФК і його розчинника впродовж 28 днів не чинило нейротоксичної дії на самців і самиць щурів.

Результати вивчення впливу розчину ФК на гематологічні показники представлені в таблицях 14 і 15. У таблиці 14 наведено вплив ФК на гематологічні показники у щурів самців, (Мам), М (Мтіп-Мтах), п-6.

З даних, приведених в таблиці 14 видно, що в усіх досвідчених групах щурів самців введення розчину ФК в двох дозах і його розчинника викликало помірне тривале збільшення кількості еритроцитів і зміст гемоглобіну в порівнянні з групою ГИК, проте показники не виходили за межі фізіологічної норми. Це може свідчити про еритропоетичну дію ФК.

Лейкоцитарна формула у піддослідних тварин не відрізнялася від такої в групі ІК.

Патологічних зрушень не відмічено.

Таблиця 14

Негативний п Рапома/ Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 | Розчин ФК, 20 оказники

РК-и контроль (плацебо) 20 мл/кг мл/кг мл/кг . Щ 148,5252,23 154,38:5-1,51 145,10-30,88 рКси -0,0020) 137,3053,35 | ріми-0,0260 | РіМ-0,0022 | РІМ-0,2403

Еритроцити, 1012 5... 5,270,04 5,2250,05 5,08:10,08

Ркси-0,0023| 4,9620,02 | ріми-0,0029 | РІМА-0,0078 | РІМ-0,1307

Лейкоцити, 109 /л 02306 17,50-1,28 15,9211,34 19,63:2-1,54 19,29:41,33

Нейтрофіли МН Й Й Й Й

РК-и-0,9164 | 0,33 (0-1) 0,50 (0-1) 0,33 (0-1) 0,33 (0-1)

Нейтрофіли о Й Й Й Й

РК-и-0,9073 | 10,83 (8-13) 12,17 (7-21) 13,33 (8-23) 13,00 (8-20) 2,50 (0-6 2,83(1-5 3,67 (2-6 2,83 (0-7

РК-и-0,8119 | 83,83 (79-89)| 82,00 (74-87) | 80,50 (69-86) | 82,67 (72-89

РК-и-0,8377 | 2,50 (1-4 2,50 (1-5 2,17 (1-4 1,67 (0-3

Примітка: 1. р АМОМА / р К-О - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами (дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала-Волліса) 2. рІМ-Ш - рівень статистичної значущості відмінностей з групою ІК (критерій Манна- Уїтні р«0,00167);

З. п - кількість тварин в групі.

У таблиці 15 наведений вплив ФК на гематологічні показники у щурів самиць, (Мам),

М(Мтіп-Мтах), п-6б

Таблиця 15

Негативний п Рапома/ Інтактний контроль, Розчин ФК, 2 |Розчин ФК, 20 оказники

РК-и контроль | (плацебо) 20 мл/кг мл/кг мл/кг

Рапома-0,9807| 133,5453,91 | 133,37ж3,64 | 131,7622,04 | 132,8153,31

Еритроцити, 1012/л |Рапома-0,1906| 5,11-0,03 5,23ж0,03 5,20ж0,06 5,24530,06

Лейкоцити, 109/л Рапома-0,6366| 16,83:51,22 17,5420,85 16,0452,21 18,63:21,10

Лейкоцитарна формула 95

Нейтрофіли М Шо Шк -

РК-и-0,6426 0,17 (0-1) 0,33 (0-1) 0,67 (0-2) 0,50 (0-2)

Нейтрофіли о Ш Ш Ш Ш

РК-и-0,1094 11,00 (7-16) | 10,00 (6-12) | 10,33 (7-14) |195,67 (10-16)

РК-и-0,3408 1,33 (0-4 3,00(1-6 3,00 (1-6 2,00 (0-3

РК-и-0,4163 185,17 (78-89)| 84,50 (80-88) 83,50 (77-91) | 81,67 (79-87

РК-и-0,9746 2,33 (1-3 2,17 (0-4 2,50 (1-4 2,17 (0-3

Примітка: 1. АМОМА / р К-О - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала- Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

З даних, приведених в таблиці 15 видно, що у самиць усіх досвідчених груп статистично значимих змін кількості еритроцитів, лейкоцитів, а також зміст гемоглобіну по відношенню до контрольних показників не встановлено. Лейкоцитарна формула у піддослідних тварин не відрізнялася від такої в групі ІК. Патологічних зрушень не відмічено.

Визначення потенційної гепатотоксичності досліджуваних об'єктів в дозах 2 і 20 мг/кг впродовж тривалого введення здійснювали по загальноприйнятому спектру показників, які широко застосовуються в лабораторній практиці і дають можливість скласти уявлення про стан відносно обміну білків, ліпідів, вуглеводів, системи гемостаза, синтетичної функції печінки, а також оцінити специфічний ензимологічний спектр.

Результати досліджень, наведені в таблицях 16 і 17 свідчать про відсутність негативного впливу ФК і плацебо на показники функціонального стану печінки. У таблиці 16 наведено вплив

ФК на біохімічні показники сироватки крові щурів самців, (Мам), п-6.

Рівень загального білку в сироватці крові впродовж експерименту не змінювався ні у самців, ні у самиць, що свідчить про відсутність негативного впливу ТЗ на білоксинтетичні процеси в печінці. Про збереження на фізіологічному рівні цілісності гепатоцитів свідчать нормальні рівні амінотрансфераз.

Таблиця 16

Рапома/ Інтактний Негативний Розчин ФК, | Розчин ФК, 20

Показники контроль(плацебо),

РК-и контроль 2 мл/кг мл/кг 20 мл/кг

РКкК-и-0,1033 69,14ж1,54 69,9251,59 68,75:ж3,34 74,7453-0,91

АСТ мккат/л Рапома-0,7692| 0,64ж0,02 0,66520,02 0,65:0,03 0,63520,02

АЛТ, мккат/л Рапома-0,2799| 0,35:20,02 0,35:0,02 0,4210,04 0,3730,02

Примітка: 1. РАМОМА / рК-! - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала-Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

У таблиці 17 наведено вплив ФК на біохімічні показники сироватки крові щурів самиць, (Мам), п-6.

Таблиця 17

Рапома/ Інтактний Негативний Розчин ФК, 2| Розчин ФК, 20

Показники контроль(плацебо),

РК-и контроль мл/кг мл/кг мл/кг "Загальний білок. рапома-0,1005 12,1251,54 710,63:5-1,36 74,22:0,56 74,6751,51

АСТ, мккат/л РкК-и-0,8435 0,62-0,02 0,61-0,02 0,60520,00 0,61-0,02

АЛТ, мккат/л Рапома-0,8495| 0,27-0,02 0,295-0,02 0,28:0,03 0,3020,02

Примітка: 1. РАМОМА / рК-! - рівень статистичної значущості між експериментальними групами(дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала-Волліса) 2. п - кількість тварин в кожній групі.

Для поглибленої характеристики стану загальнотрофічних процесів досліджували показники 20 гемостаза за допомогою загальних(час згортання) і специфічних методів (АЧТУ), протромбіновий час, тромбіновий час, фібриноген), які дають диференціальну картину можливих змін в системі гемостаза при тривалому застосуванні ФК, що дозволяє припустити тенденцію до гіпер- або гіпокоагуляції в цілому.

Результати приведені в таблицях 18 і 19. У таблиці 18 наведено вплив лікарського засобу

ФК на показники гемостаза у щурів самців, (Мем), п-6.

Встановлено, що тривале введення розчину ФК в різних дозах не впливає на час згортання і

АЧТЧ у самців і самок. Для виявлення порушень активності факторів згортання і для оцінки функції печінки були вивчені протромбіновий і тромбіновий час. Вони залишалися в межах фізіологічної норми як у самців, так і у самок, що свідчить про відсутність впливу на активність

Зо тромбіну. Рівень фібриногену в плазмі крові коливався в рамках фізіологічних значень як у самців, так і у самок.

Таблиця 18

Інтактний Негативний Розчин ФК, 2 |Розчин ФК, 20

Показники Рапома контроль(плацебо),

Контроль мл/кг мл/кг 20 мл/кг

Рапома-0,1016|1154,67517,52І1 96,17414,69 118,33218,78 | 87,83525,17

АЧТУ, с Рапома-0,0748| 18,20:51,18 20,8220,56 22,6051,55 21,2020,96

Протромбіновий Рапома-0,6034 | 16,10ж0,37 16,5320,90 17,35-40,62 | 16,53ж0,64

Рапома-0,0927| 23,18:50,71 25,97-1,47 21,75:ж3,38 29,0321,67

Фібриноген, г/л. |Рапома-0,5593| 2,26520,40 2,2950,57 1,76:20,15 1,67-0,30

Примітка: 1. РАМОМА - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(дисперсійний аналіз АМОМА) 2. п - кількість тварин в групі.

У таблиці 19 наведено вплив ФК на показники гемостаза у щурів самиць, (Мем), п-:6

Таблиця 19

Показники контроль(плацебо),

РК-и контроль мл/кг мл/кг 20 мл/кг

Рапома-0,4256|110,332412,75| 139,0028,59 |116,00ж218,31| 112,335212,36

АЧТВ, з РК-и-0,1808 21,55:21,27 22,6351,96 24,1252,12 25,7350,33

Протромбіновий й 15,2320,70 12,18:-0,90 15,5420,67

Рапоуа-б,0т09| ТАЗОМ | ропк-02808 РОМК-0,0579|. Ропк-0,3479

Рапома-0,1848| 25,688:-1,63 29,0252,79 33,504,39 33,7651,65

Рапома-0,5601| 2,110,22 1,67-20,20 1,7450,27 1,740,25

Примітка: 1. РАМОМА / рК-! - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала- Волліса) 2. р2МК - рівень статистичної значущості відмінностей при порівнянні з групою ГИК(критерій

Ньюмана-Кейлса)

З. п - кількість тварин в групі.

Згідно з отриманими результатами (таблиці 18, 19), у тварин, яким внутрішньошлунково вводили розчин ФК в дозах 2 і 20 мл/кг і плацебо впродовж 28 днів, змін з боку показників гемостаза не виявлено. Усі вивчені показники(час згортання, АЧТЧ, протромбіновий і тромбіновий час, фібриноген) у самців і самиць знаходилися в інтервалі значень груп інтактного контролю.

Таким чином, можна зробити висновок, що щоденне внутрішньошлункове введення ФК і плацебо не викликає порушень в системі згортання.

У таблицях 20 і 21 приведені результати аналізу показників вуглеводного і ліпідного обмінів, які також характеризують функціональний стан печінки У таблиці 20 наведено вплив ФК на біохімічні показники ліпідного і вуглеводного обмінів щурів самців в сироватці крові, п-б(Мам)

За змістом глюкози у крові робили орієнтовний висновок про стан процесів, задіяних в метаболізмі вуглеводів, стан ліпідного обміну оцінювали за змістом загального холестерину, лИвщ і ЛЛНЦ.

Таблиця 20

Рапома/ Інтактний Негативний Розчин ФК, 2 Розчин ФК, 20

Показники РК-И конт контроль(плацебо), / / роль мл/кг мл/кг 20 мл/кг ммоль/л

Примітка: 1. РАМОМА / рК-! - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Крускала- Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

Аналіз даних (таблиці 20 і 21) свідчить, що у щурів самців і самиць тривале введення розчину ФК в обох дозах і плацебо не викликає змін вказаних показників ліпідного і вуглеводного обмінів. Значення знаходилися у рамках меж показників групи ІК. У таблиці 21 наведений вплив ФК на біохімічні показники ліпідного і вуглеводного обмінів щурів самиць в сироватці крові (Мам), п-6.

Таблиця 21

Негативний

Показники Рапоуа Інтактний контроль |Розчин ФК, 2| Розчин ФК, 20 контроль (плацебо), 20 мл/кг мл/кг мл/кг под денювкю| вне |зюю» сен зпюю

Рапома-0,5209 | 2,87-0,28 2,46520,29 2,8150,18 2,4250,30 ммоль/л

Таким чином, досліджуваний ФК і плацебо при внутрішньошлунковому застосуванні не робить токсичного впливу на обмін речовин у щурів.

Результати вивчення функціональної активності нирок на тлі введення досліджуваних об'єктів, представлені в таблицях 22 і 23. У таблиці 22 наведений вплив ФК на показники функціонального стану нирок у щурів самців (Мем), п-6

Згідно з отриманими результатами, внутрішньошлункове введення розчину ФК і плацебо щурам (самцям і самицям) впродовж 28 днів не робило істотного впливу на видільну функцію нирок. Усі вивчені показники не відрізнялися достовірно від таких відповідних контрольних груп.

Таблиця 22

Рапома/ Інтактний Негативний Розчин ФК, 2 | Розчин ФК, 20

Показники контроль(плацебо),

РК-и контроль мл/кг мл/кг 20 мл/кг

Діурез, мл/100 г | Рапома-0,6175| 2,21-0,16 2,4210,42 2,125-0,23 2,60-0,25

Рапома-0,0678| 6,33:20,21 7,0050,25 7,3350,21 6,670,33

Рапома-0,26151| 1,012:20,002 1,01420,001 1,010240,0021 1,01020,001

Екскреція креатиніну, РКУ-0,8414 5,42121,02 4,95:20,37 4,39-0,73 4,58:50,42 кмоль /З3 години

Креатинін в сироватці, Рапома-0,1172| 0,12430,007 0,12730,004 0,13430,002 | 0,1175-0,003 ммоль/л

Екскреція сечовини, кмоль | Рапома-0,36051154,18319,64| 210,33520,95 2 1215,26:40,74| 170,27526,42 / З години

Сечовина в сироватці, РКА-0,2145 6,10-0,32 6,9020,44 7,45:0,70 7,4920,47 ммоль/л

Екскреція хлоридів, Рапома-0,4777| 10,332,48 9,1852,72 10,3741,93 | 14,13ж2,09 мкмоль / З години

Хлориди в сироватці, Рапома-0,6489| 100,452,13 103,92,68 100,6:2-2,12 101,6:21,57 ммоль/л

У таблиці 23 наведений Вплив ФК на показники функціонального стану нирок у щурів самиць (Мем), п-6

Таблиця 23

Негативний Розчин

Рапома/ Інтактний "Тиво- Розчин ФК, 20

Показники контроль(плацебо), "

РК-и контроль Рель мл/кг мл/кг 2 мл/кг

Діурез, мл/100г | Рапома-0,8514| 1,40-20,19 1,6050,17 1,48:10,26 1,6220,19

Рапома-0,5139| 6,67-0,33 7,17-0,31 6,6750,21 7,00-0,26

РКА-0,3267 1,02120,003 1,016:20,004 1,01720,001| 1,015:--0,001

Екскреція креатиніну, Рапома-0,5677 3,02ж0,44 2,270,61 3,09-0,89 0 2,0320,50 мкмоль / З години

Креатинін в сироватці, Рапома-0,1507 | 0,125-0,007 0,125:30,003 0,136:0,007| 0,11420,007 ммоль/л

Екскреція сечовини, Рапома-0,0628 | 276,5149,37 | 135,03ж421,09.. 220,85232,14 186,33ж32,17 мкмоль / З години

Таблиця 23 - Негативний Розчин

Показники Рапома/ Інтактний контроль(плацебо) Тиво- Розчин ФК, 20

РК-и контроль Р ц ' Рель" мл/кг 20 мл/кг 2 мл/кг

Сечовина в сироватці, Рапома-0,0594| 5,09-0,345 5,2650,37 6,4050,47 6,4210,47 ммоль/л

Екскреція хлоридів, Рапома-0,9762| 9,13ж1,97 8,342,68 7,3952,80 | 8,66:2,44 мкмоль / З години

Хлориди в сироватці, Рапома-0,1740| 96,90-0,88 99,01541,15 96,6751,15 | 99,06-0,56 ммоль/л

Примітка: 1. РАМОМА / рК-! - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Круска-Ла-Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

Таким чином, наведені в таблицях 22 і 23 дані свідчать, що лікарський засіб ФК і плацебо при тривалому введенні (28 днів) не визивають нефротоксичної дії.

Дані про вплив розчину ФК на ЧСС і параметри ЕКГ представлені в таблицях 24 і 25. У усіх тварин зберігався правильний синусовий ритм - в ІЇ стандартному відведенні постійно був присутнім позитивний зубець Р перед характерним шлуночковим комплексом ОК5.

Введення ФК і плацебо впродовж 28 днів самцям щурів не призводило до значних зрушень показників, що характеризують електрофізіологічну активність міокарду(таблиця 24).

Вплив ФК на показники ЕКГ у щурів самців, (Мам), п-6б наведено у таблиці 24.

Таблиця 24 п Рапома/ Інтактний Негативний Розчин ФК, 2 | Розчин ФК, 20 оказники РК-И контроль контроль(плацебо), мл/кг мл/кг 20 мл/кг

ВТмв | Рапома-0,/7239| 0,4750,06 | 05050,05 | 04350,07 | 0,5350,08

Р.мВ | Рк-ш-0,3817 | 0,08ж0,01 | бовжОої | 006000 | 0085001

Примітка: 1. РАМОМА / рК-! - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(дисперсійний аналіз АМОМА або критерій Круска- Ла-Волліса) 2. п - кількість тварин в групі.

Внутрішньошлункове введення розчину ФК і плацебо впродовж 28 днів самицям щурів (таблиця. 25) також не призводило до зрушень показників, що характеризують електрофізіологічну активність міокарду.

Вплив ФК на показники ЕКГ у щурів самиць, (Мам), п-6 наведено у таблиці 25.

Таблиця 25

Показники контроль(плацебо),

РК-и контроль мл/кг мл/кг 20 мл/кг

ЧСС, уд/хв Рапома-0,2134 І453,33516,80| 458,83:16,08 452,50513,951| 413,67-18,01

Рапома-0,3048 | 45,33:1,67 45,83:-1,6 46,502,03 42,3341,02

Рапома-0,6972 | 0,043:0,001 0,04350,001 0,0440,001 0,0440,001

Рапома-0,8937 | 0,015:-0,001 0,015:-0,001 0,015-0,000 | 0,01420,001

РК-и-0,4774 0,0620,00 0,0620,00 0,06-20,00 0,06-50,00

В.мВ 00 | Рапома-0,2486 | 0,6350,03 0,5420,08 0,5420,06 0,67-0,03

Р.мВ 00 | Рапома-0,7458 | 0,08:0,01 0,0820,01 0,0820,01 0,07-0,01

Рапома-0,6476 | 0,13ж0,02 0,15:20,02 0,14-0,02 0,17-0,02

Таким чином, на підставі отриманих даних можна зробити висновок, що розчин ФК при внутрішньошлунковому введенні впродовж 28 днів не викликає істотних змін ЕКГ ні у самців, ні у самиць.

Розтин тварин показав, що розміщення органів в черевній і грудній порожнині анатомічно правильне. Зовнішній вигляд шерстного покриву, слизової оболонки природних отворів щурів усіх досвідчених груп(інтактний контроль, негативний контроль(плацебо) 20 мл/кг, ФК 2 мл/кг і 20 мл/кг) були однакові.

Регіональні лімфовузли не збільшені. При ревізії порожнин тіла не виявлено патологічного вмісту, спайок. Колір, консистенція органів і тканин, стан серозних оболонок відповідає нормальному, не знайдено ознак гіпо- або гіпертрофії органів, порушень кровообігу, запалення, пухлинного зростання.

Для розрахунку коефіцієнтів маси визначали абсолютну масу внутрішніх органів. Вплив розчину ФК на коефіцієнти маси внутрішніх органів у щурів самців і самиць М(Мітіп«-Мітах), п--б, результати представлені в таблиці 26.

Таблиця 26

Інтактний Негативний Розчин ФК, 2 Розчин ФК, 20

Показники рКи контроль(плацебо), контроль мл/кг мл/кг мл/кг рК -и -0,0644| 2,83(2,7072,93)| 2,67(2,5172,91). | 2,58(2,3872,77) | 2,64(2,4072,92 рК -и -0,5492| 0,68(0,6070,74)| 0,68(0,6470,73) | 0,67(0,6270,74) | 0,66(0,6270,74 - 0,35(0,3370,39) | 0,31(0,3070,32) | 0,33(0,3070,37)

Серце /|РКи 00294 10,35(0,3270,99)! ром-и-1,0628 | ром-и-0,0694 | ром-и-0,4849 рК -и «0,4961| 0,60(0,5570,65)| 0,62(0,5770,65) |0,67(0,5770,89) | 0,60(0,5070,70

РК -и «0,4974| 0,44(0,3470,55)| 0,37(0,3070,42) |0,40(0,3070,50) | 0,38(0,3470,44 рК -и -0,900610,024(0,0270,03)) 0,03(0,0270,03) | 0,02(0,0270,03) | 0,03(0,0270,04) рК -и -0,2909| 0,12(0,06720,14)| 0,09(0,0670,12) | 0,09(0,0570,11) | 0,10(0,0970,14

Насінники |рК -и -0,7418| 1,21(1,06721,40)3| 1,16(1,0771,30) | 1,23(1,1271,33) | 1,23(1,0971,40 . п 3,40(2,8274,46) | 3,06(2,8873,31) | 3,30(3,1673,56)

Печінка рК -и -0,03421| 2,91(2,7473,19) Ро-0,0649 Ро-0,1797 Р2-0,0043 п 0,70(0,6870,73) | 0,65(0,6270,71) | 0,71(0,6670,78)

Нирки рК -и -0,00491| 0,66(0,6570,67) р2-0,0022 Ро-0,3939 РО-0,0043 рК -и -0,1427| 0,34(0,3270,38) | 0,33(0,3170,37 0,36(0,3270,40) | 0,36(0,3370,38 рК -и -0,2427| 0,88(0,7771,22)| 0,73(0,6670,86) | 0,81(0,6271,36) | 0,82(0,6370,99 рК -и -0,8431)| 0,44(0,2870,60)| 0,44(0,3270,53) | 0,43(0,3370,57) |. 0,40(0,2970,49

Таблиця 26

В

Показники рКи контроль(плацебо), контроль мл/кг мл/кг 20 мл/кг

Примітка: 1. рК-Ш - рівень статистичної значущості відмінностей між експериментальними групами(критерій Крускала-Волліса); 2. ра2М-Ш - рівень статистичної значущості відмінностей з групою ІК (критерій Манна-Уїтні);

З. п - кількість тварин в групі.

Встановлено, що внутрішньошлункове введення досліджуваних об'єктів впродовж 28 днів щурам самцям не викликало статистично значимих змін КМ в порівнянні з показниками групи ІК у щурів самців.

Проте у самиць спостерігали підвищення КМ печінки і нирок в групах ІК і тваринах, яким вводили ФК в дозі 20 мг/кг

Мікроскопічне дослідження внутрішніх органів усіх щурів, що отримували ФК в різних дозах, показало, що вони мали звичайну будову і не відрізнялися від таких у тварин груп негативного і інтактного контролю.

У міокарді лівого і правого шлуночків серця не відмічено явищ набряку або гіперемії. І у контрольних, і в експериментальних групах у окремих щурів зустрічалися одиничні дрібні осередкові лімфомакрофагальні інфільтрати, розташовані між кардіоміоцитами. Кардіоміоцити мали звичайні розміри і забарвлення цитоплазми і ядер, в них добре простежувалася поперечна покреслена міофібрил.

У легких контрольних щурів спостерігалися помірна гіперемія судин і капілярів, осередковий дистелектаз (частковий спад стінок альвеол при розтині грудної порожнини) і вогнища емфіземоподібного розтягування альвеол (агонального походження). Відзначалася помірна активність лімфоїдної тканини, що асоціюється з бронхами. Просвіти альвеол легенів вільні.

Введення ФК в дозах 2 мл/кг і 20 мл/кг не робили істотного впливу на структуру органу: були відсутні ознаки посилення гіперемії, дистрофічні зміни пневмоцитів 1-го і 2-го порядків, некробіотичні зміни в клітинах, запальна реакція строми, посилення активності перибронхіальної лімфоїдної тканини.

У нирках щурів групи негативного контролю і груп, що отримували ФК в різних дозах, як і у щурів групи ІК, були відсутні ознаки порушень в системі кровообігу, дистрофічні і некробіотичні зміни нефротелію канальцевого відділу нефрона, ознаки проміжного запалення. Клубочки нефрону мають звичайну будову і клітковість, капіляри помірно повнокровні. У частини щурів в усіх групах в просвіті канальців деяких ділянок мозкового шару відмічені дрібні мікроліти солей кальцію і злокалізовані поруч дрібновогнищеві круглоклітинна інфільтрати в стромі, що, можливо, пов'язано з характером живлення тварин.

Зо У печінці дольчатість органу виражена, балочна будова збережена, печінкові балки розташовуються на невеликій відстані один від одного.

Строма печінки в усіх групах представлена тонкими прошарками портальної сполучної тканини з судинами, що проходять в них, і жовчними протоками. Гепатоцити звичайної форми, з рівномірно забарвленою цитоплазмою; межі між клітинами добре виражені. Ядра гепатоцитів чітко видимі, розташовуються переважно в центрі клітин. Синусоїдальні капіляри вузькі, слабо наповнені кров'ю як в центральних ділянках, так і на периферії часточок. У частини щурів обох статей різних груп зустрічаються невеликих розмірів лімфоїдно-клітинні скупчення перипортально, дрібні вогнища некрозу гепатоцитів. За даними літератури можливою причиною подібних відхилень може бути місцеве ушкодження, що викликається токсичними речовинами, які поступають з кишечника. Окрім цього, у самиць щурів, що отримували ФК в дозах 2 мл/кг (60 95) і 20 мл/кг (40 95), в перипортальних гепатоцитах виявлена помірна (2 мл/кг) і слабка (20 мл/кг) дрібнокрапельна вакуолізація цитоплазми без порушення цілісності клітини.

У тканині підшлункової залози усіх щурів будова ацинусів звичайна, в цитоплазмі панкреатоцитів добре забарвлюється зимогенна зона, ядра клітин великі, чіткі, розташовані у базальної мембрани. Явищ злущування епітелію вивідних протік не відмічено. Острівці

Лангерганса різних розмірів, капіляри в них помірно розширені, секреторні клітини без ознак дистрофії.

Часточки тимуса і у щурів контрольних груп, і після введення ФК в різних дозах помірно великі, прошарки сполучної тканини між ними відносно тонкі, в часточках добре простежується розділення на кіркову і мозкову зони, клітковість зон звичайна. Досить часто у тварин, що отримували плацебо і лікарський ФК, відмічена картина "зоряного неба", розширення мозкового шару і кістозне розширення з ороговінням тимічних тілець. Ці зміни нагадують 1-2 стадію акцидентальної інволюції тимуса, яка розвивається через низку обставин, у тому числі внаслідок стресу. В даному випадку багатократні введення досить великого об'єму розчинника або ФК є для тварин стресовим чинником, у відповідь на яке у них формується комплекс у відповідь адаптаційних реакцій.

У селезінці у усіх щурів розміри і кількість фолікулів білої пульпи звичайні, структура їх після введення розчинника або ФК не міняється відносно інтактних, червона пульпа помірно повнокровна, містить макрофаги, мегакаріоцити і лімфоцити.

У надниркових залозах усіх щурів розміри і співвідношення поперечних розтинів зон кіркової речовини звичайні. Гістоархітектоніка кожною із зон кори збережена. Ознаки зміни морфологічних характеристик адренокортікоцітів, що свідчать про порушення продукції мінерало- і глюкокортикоїдів, не помічено, рівень ліпоідізації клітин клубочкового і сітчастого шарів співвідносимо у контрольних і досвідчених тварин. Хромаффінні клітини мозкової кулі без особливостей.

У яєчках у усіх щурів самців були відсутні явища набряку, гіперемії або інфільтрації, атрофії.

У звитих насінних канальцях представлені усі шари сперматогенного епітелію. Злущування епітелію немає. Кількість і розташування клітин Лейдига звичайне.

У яєчниках щурів також не виявлено гемодинамічних порушень. У усіх щурів зустрічаються фолікули і жовті тіла на всіх стадіях розвитку, атретичні фолікули.

Таким чином, результати гістологічних досліджень свідчать про те, що ФК при тривалому внутрішньошлунковому введенні в дозах 2 мл/кг і 20 мл/кг, як і плацебо не викликає у щурів яких-небудь морфологічних проявів токсичної дії в серцевому м'язі, печінці, нирках, легенях, надниркових залозах, підшлунковій залозі, селезінці, органах репродуктивної системи.

Зо Відмічений в тимусі - органі, який виділяється з усіх органів лімфоїдної системи надмірною лабільністю своєї морфологічної структури, легко і швидко виникаючими реактивними морфологічними змінами у відповідь на дії найрізноманітніших чинників, комплекс у відповідь адаптаційних реакцій відповідає 1-2 стадіям акцидентальної трансформації. За даними літератури, ці стадії оборотні і зникають після припинення стресового впливу. Також у частини самиць щурів, що отримували розчинник або ФК, помірно/слабка вакуолізація гепатоцитів не носить дозозалежного характеру і, очевидно, пов'язана з характером корму, що отримується тваринами, і більшою чутливістю їх в порівнянні з самцями.

Результати дослідження показали, що досліджуваний ФК при тривалому введенні в дозах 2 і 20 мл/кг не викликає у тварин ознак інтоксикації, не робить впливу на загальнотрофічні процеси, на гематологічні показники, на біохімічні показники крові і сечі. Не впливає на центральну нервову систему і серцево-судинну систему лабораторних тварин.

Гістологічні дослідження підтверджують відсутність токсичної дії ФК на внутрішні органи і системи лабораторних тварин. Окремі випадки в тимусі і печінці не носять дозозалежного ефекту і вказують на оборотні процеси.

Тривале введення ФК не чинить місцевоподразнювальної дії на слизову оболонку ШКТ лабораторних тварин.

В результаті дослідження токсичності ФК можна зробити висновок про те, що тривале введення ФК в дозах 2 і 20 мл/кг не викликає у тварин ознак інтоксикації, не робить впливу на загальнотрофічні процеси, на гематологічні показники, на біохімічні показники крові і сечі, фізіологічний стан ЦНС і ССС. Окремі коливання, відмічені впродовж усього періоду дослідження, знаходилися в межах фізіологічної норми, і носили адаптивний характер.

Гістологічне вивчення внутрішніх органів в умовах підгострої токсичності (28 днів) свідчать про відсутність у щурів ознак кардіотоксичної, нефротоксичної і гепатотоксичної дії, не порушується морфофункціональний стан легеневої тканини, периферичного органу імунної системи - селезінки.

Внутрішньошлункове введення ФК і плацебо лабораторним щурам не викликає подразливої дії на стравохід і шлунок тварин, що підтверджено гістологічними дослідженнями.

Наступні дослідження стосуються визначення ефективної дози ФК у вигляді розчину для орального застосування на моделі гострої асфіксії у щурів.

Гіпоксія є універсальним патологічним процесом, що супроводжує і визначає розвиток різноманітної патології: ішемічну хворобу серця, інфаркт міокарда, хронічну серцеву недостатність, міокардіопатії порушення мозкового кровообігу, хронічні обструктивні захворювання легень, астенічний стан та інше.

У загальному вигляді гіпоксію можна визначити як дисбаланс у клітині між потребою та продукцією енергії в системі мітохондріального окисного фосфорилювання. Причини порушення продукції енергії в клітині за гіпоксичних умов різноманітні: розлади зовнішнього дихання, кровообігу в легенях, транспортної функції кисню крові, порушення системного, регіонарного кровообігу і мікроциркуляції, зниження надходження кисню в мітохондрії при переважній більшості патологічних станів. В результаті розвивається пригнічення мітохондріального окиснення. В першу чергу пригнічується активність МАЮ-залежних оксидаз (дегідрогеназ) циклу

Кребса при початковому збереженні активності РЕАО-залежної сукцинатоксидази, що інгібується при більш вираженій гіпоксії Порушення мітохондріального окиснення призводить до пригнічення сполученого з ним фосфорилювання та викликає прогресуючий дефіцит АТФ - універсального джерела енергії в клітині.

Дефіцит енергії становить суть будь-якої форми гіпоксії і обумовлює якісно однотипні метаболічні і структурні порушення в різних органах і тканинах. Зниження концентрації АТФ у клітині призводить до послаблення її інгібуючого впливу на один з ключових ферментів гліколізу - фосфофруктокіназу. Гліколіз, який активується при гіпоксії, частково компенсує дефіцит АТФ, однак швидко викликає накопичення лактату і розвиток ацидозу з подальшим автоінгібуванням гліколізу.

Гіпоксія призводить до комплексної модифікації функцій біологічних мембран, що зачіпає як ліпідний бішар, так і мембранні ферменти. Пошкоджуються або модифікуються головні функції мембран: бар'єрна, рецепторна, каталітична.

Задачею даного доклінічного дослідження було визначення впливу ФК на біоелектричну активність серця (БЕАС) у щурів на моделі гострої асфіксії. Це важливо для оцінки виразності органотропного антигіпоксичного впливу на серце за умов застосування всередину, для встановлення ефективних доз.

Доклінічне дослідження ФК у вигляді розчину для орального застосування проведено з

Зо дотриманням вимог Належної лабораторної практики (боса Іарогаїюгу Ртгасіїсе (СР), відповідно до методичних рекомендацій (Стефанов, 2001) і Наказів МОЗ України Мо 944 від 14.12.2009 р. та Мо 95 від 16.02.2009 р.

Дизайн дослідження

Перед проведенням експерименту тварини пройшли акліматизацію протягом 14 діб у кімнаті для випробувань. Групи були сформовані методом рандомізації з використанням маси тіла як головної ознаки. Тварин утримували в пластикових клітках у кімнаті з контрольованими параметрами мікроклімату: температура повітря 20-24 "С, вологість 55:2-10 95, світловий режим "12 годин день/ніч". Провітрювання кімнати та стерилізацію повітря за допомогою кварцової лампи здійснювали щоденно. Тварини мали вільний доступ до води. Для пиття використовували відстояну водогінну воду. Для годування тварин використовували гранульовані збалансовані комбікорми (ТУ.У15.7-2123600159-001:2007). Догляд за тваринами проводили відповідно до стандартних операційних процедур.

Досліди проводили на статевозрілих щурах самцях масою 180-220 г.

Дослідження проведено на 5-ти групах тварин: 1 група (позитивний контроль) - кількість тварин - 6 2 група (перший тест зразок) - кількість тварин - 6, тваринам вводили розчин, 1 мл якого містить 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у дозі левокарнітин/аргініну аспартат відповідно 100/264 мг/кг ваги.

З група (другий тест зразок) - кількість тварин - 6, тваринам вводили розчин, 1 мл якого містить 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у дозі левокарнітин/аргініну аспартат відповідно 200/528 мг/кг ваги. 4 група (третій тест зразок) - кількість тварин - б, тваринам вводили розчин, 1 мл якого містить 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у дозі левокарнітин/аргініну аспартат відповідно 300/792 мг/кг ваги. 5 група (четвертий тест зразок) - кількість тварин - 6, тваринам вводили розчин, 1 мл якого містить 100 мг левокарнітину та 264 мг аргініну аспартату, у дозі левокарнітин/аргініну аспартат відповідно 400/1056 мг/кг ваги.

Розчин вводили внутрішньошлунково протягом З діб у дозах 1, 2, З та 4 мл/кг. Дози для тварин перераховували з добової дози для людини (30 мл/добу за інструкцією до застосування бо в клініці) за допомогою коефіцієнтів перерахунку доз з урахуванням поверхні тіла за методом

Уланової І.П. (Уланова И.П., Сидоров К.К., Халепо А.И. К вопросу об учете поверхности тела зкспериментальньїх животньїх при токсикологическом исследований. Под ред. А.А. Летавета и

И.В. Саноцкого. - Л. Изд. "Медицина", 1968, вьіп. 10. - стр. 18-25.). Зважаючи на те, що ФК призначений для орального застосування у клініці, лабораторним тваринам препарат вводили внутрішньошлунково за допомогою шприцу через металевий зонд.

Гостру асфікцію моделювали за методом (Степанюк Н.Г. Порівняльна оцінка антигіпоксичних властивостей кордарону, бензофурокаїну, вінборону та емоксипіну в експерименті / Н.Г. Степанюк, В.В. Юшкова, В.Б. Мудрицький (га ін.| // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - Мо 11 (2/1). - Сб. 576-579., та Степанюк Г..,

Пошук ефективних антигіпоксантів серед похідних бурштинової кислоти/ Г.І Степанюк, О.П.

Драчук, С.А. Олійник, О.Г. Юшковська // Спортивна медицина. - 2010. - Ме4(17). - С.56-59.). На 4- ту добу введення препарату наркотизованих тварин іммобілізували на препарувальному столі.

Препарували шкіру, фасції та м'язи шиї за допомогою ножиців та пінцетів. Накладали електроди електрокардіографа, трахею перетискали хірургічним затискачем та реєстрували тривалість

БЕАС по ЕКГ до останньої систол.

Кількісний матеріал оброблено методами варіаційної статистики (середнє значення, його стандартна помилка, медіана, верхній та нижній квартилі) з використанням параметричних (однофакторний дисперсійний аналіз АМОМА, критерій Ньюмена-Кейлса) та непараметричних методів аналізу (критерій Крускала-Уолліса, Манна-Уїтні). Прийнятий рівень значущості р«е0,05.

Для отримання статистичних висновків використовували стандартний пакет програм Завіса (версія 6).

Вплив ФК, розчину для орального застосування, на тривалість біоелектричної активності серця (БЕАС) щурів за умови гострої асфіксії та результати визначення впливу ФК, розчину для орального застосування, на БЕАС щурів за умови гострої асфіксії наведено в таблиці 27.

Таблиця 27 пише Глен, ЛИШЕ | 5 ' Ме (025; 075

Позитивнийконтроль.у//-/-/ | («ОЇ ЛА

Тест-зразок

Примітки: р - рівень статистичної значущості при порівнянні з групою позитивного контролю, критерій

Манна-Уїтні; п - кількість тварин у групі.

Відповідно до отриманих даних, введення досліджуваного засобу у дозах 1 та 2 мл/кг ваги статистично значуще підвищувало тривалість життя тварин на 31 95 та 24 95 відповідно (табл. 27). Збільшення дози тест-зразка не приводило до підвищення ефективності засобу: тривалість

БЕАС, яким вводили ФК у дозах 3 і 4 мг/кг ваги, залишалася на рівні позитивного контролю.

Отже, отримані дані свідчать, що профілактичне введення ФК, розчину для орального застосування позитивно впливає на БЕАС щурів.

Таким чином, за умови гострої асфіксії викликаної перетисканням трахеї щурів, встановлено, що ФК підтримує БЕАС щурів, що віддзеркалюється підвищенням тривалості життя тварин за асфіксії. Імовірно, цей кардіопротекторний ефект пояснюється антигіпоксичною дією ФК в міокарді та провідній системі серця. Незважаючи на те, що у кількісному вираженні ефективність препарату в дозі 2 мл/кг ваги була дещо нижчою ніж у дозі 1 мл/кг ваги, статистично значущих відмінностей між групами не було. На підставі отриманих даних можна констатувати, що найбільшу, майже однакову активність ФК виявляє у дозах 1 і 2 мл/кг ваги, які доцільно використати для подальших досліджень.

На підставі результатів дослідження можна зробити висновок, що ФК у моделі гострої асфіксії позитивно впливає на біоелектричну активність серця щурів, подовжуючи її на 24-31 95, найбільшу ефективність ФК виявляє у дозах 1 і 2 мл/кг ваги.

Для визначення можливості застосування ФК для лікування і профілактики захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності жінок, зокрема, таких захворювань як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, та доцільності такого застосування, було проведено доклінічні дослідження.

Задачею доклінічного дослідження було вивчення ефективності при застосуванні ФК, що є оральним розчином, який містить в 1 мл 264 мг аргініну аспартату і 100 мг левокарнітину; для лікування і профілактики таких захворювань як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода.

Дизайн дослідження був наступним.

Згідно директиви Міжнародного товариства з вивчення гіпертонії при вагітності, клінічні характеристики преєклампсії включають такі характеристики, як важка артеріальна гіпертензія після 20 тижня гестації, протеїнурія в поєднанні з набряками і змінами лабораторних показників або без них, а також ураження нирок, печінки і головного мозку. Доведено, що одним з ключовим факторів даної патології є інгібування синтезу вазодилататору оксиду азоту (МО).

Потужний вазодилататор МО перетворюється з І-аргініну синтазою оксиду азоту (МОБ).

Хронічне інгібування МО5 з метиловим ефіром М-нітро-І -аргініну (-МАМЕ) у вагітних щурів призводить до дозозалежного розвитку гіпертонічної хвороби в поєднанні з протеїнурією, вазоконстрикцією нирок, тромбоцитопенією та смертністю серед матері та плода. Це підкреслює важливість цієї молекули при вагітності і є корисною доклінічною моделлю для оцінки ролі МО під час вагітності та розробки нових препаратів для профілактики та лікування прееклампсії. Зважаючи на це, було проведено дослідження ФК, фармакодинамічна дія якої пов'язана з наявністю у складі левокарнітину та аргініну аспартату, та їх дією на клінічні характеристики розвитку прееклампсії, підвищення синтезу оксиду азоту в ендотеліоцитах та стан плода.

Для порівняння фармацевтичних ефектів дії окремо аргініну аспартату, окремо левокарнітину, та аргініну аспартату і левокарнітину разом (ФК), було проведено доклінічне дослідження, яке проводили на вагітних щурах із хронічним інгібуванням МО5 з метиловим ефіром М-нітро-І -аргініну (Г-МАМЕ). Для проведення цих досліджень були використані: - препарат, який є ФК за запропонованою корисною моделлю, що містить в 1 мл 264 мг аргініну аспартату і 100 мг левокарнітину; - перший препарат порівняння, який містить аргініну аспартату у кількості 264 мг/мл;

Зо - другий препарат порівняння, який містить левокарнітин у кількості 200 мг/мл.

Дослідження проведено на 8-х групах тварин. Середня маса тіла невагітних щурів - 200--10 г. Обсяг і кількість досліджуваних препаратів вказані орієнтуючись на вагу щурів 200г.

Група 1 - (інтактний контроль) - невагітні щури, які отримували фізіологічний розчин (п-10)

Група 2 - (негативний контроль) - вагітні щури, які отримували фізіологічний розчин (п-10)

Група З (позитивний контроль) - вагітні щури, яким вводився блокатор синтази оксиду азоту

ІГ-МАМЕ (п-10)

Група 4 (група порівняння) - вагітні щури, яким внутрішньошлунково вводився референс- зразок Ме1 (арганін аспартат) 2 мл (528 мг та потім блокатор синтази оксиду азоту І -МАМЕ (п-10)

Група 5 (група порівняння) - вагітні щури, яким внутрішньошлунково вводився референс- зразок Ме2 (левокарнітин) 2 мл (200 мг та потім блокатор синтази оксиду азоту І -МАМЕ (п-10)

Група 6 (дослідна група/ФК) - вагітні щури, яким внутрішньошлунково вводився тест-зразок

ФК 2 мл (528 мг в перерахунку на аргініну аспартат та 200 мг левокарнітин) та потім блокатор синтази оксиду азоту Г-МАМЕ (п-10)

Група 7 (дослідна група/ФК) - вагітні щури, яким внутрішньошлунково вводився тест-зразок

ФК 1 мл (264 мг в перерахунку на аргінін аспартат та 100 мгг левокарнітин) та потім блокатор синтази оксиду азоту Г-МАМЕ (п-10)

Моделювання вагітності, перед дослідженням, проводили шляхом контролю естрального циклу тварин та наступним заплідненням з ідентифікацією першого дня запліднення при наявності сперматозоїдів у вагінальному мазку тварини. Вагітні та незаймані нелінійні тварини, розміщувались індивідуально у стандартних метаболічних клітках, що дозволяло збирати сечу та фіксувати споживання їжі та води протягом усього дослідження. З п'ятого дня вагітності лабораторним тваринам груп Мо4-7 починали вводити досліджуваний/контрольний препарат внутрішньошлунково за допомогою шприца через металевий зонд один раз на день. Введення продовжували до пологів. На чотирнадцятий день гестації (пологи 3 21 по 22 день) імплантували один артеріальний та один венозний катетер. Через день групам Ме 3-7 розпочинали інфузію І -МАМЕ, розчиненого в стерильному фізіологічному розчині, з розрахунку 0,5 мг в об'ємі 0,05 мл на 100 г маси тіла на годину через катетер, імплантований у порожнисту вену. Групам 1-2 вводили тільки фізіологічний розчин 2 мл з аналогічною швидкістю. Інфузії бо продовжували протягом 5 днів.

Зо

Патології розвитку плода оцінювали шляхом зважування новонароджених тварин та оцінки смертності серед новонароджених. Щодня, у фіксований час, проводилися заміри середнього артеріального тиску ненаркотизованих не обмежених у рухах тварин за допомогою електроманометра та трансдюсера тиску.

Збір зразків та аналіз. Масу тіла, споживання води та їжі та об'єм сечі контролювали щодня.

Зібрані протягом двадцяти чотирьох годин зразки сечі, центрифугували при 3000 с протягом 15 хвилин і закладали на зберігання в морозилку при - 20 "С до хімічного аналізу (зазвичай «2 тижні) на альбумін. Зразки крові відбирали в шприци незадовго до початку інфузії (для базових значень) з катетера, імплантованого в аорту, і через 4 дні для оцінки впливу Г-МАМЕ на такі лабораторні параметри: рівень натрії та нітритів, кількість тромбоцитів.

Гістологічний аналіз нирок Через 4 дні лікування, тварин наркотизували і обидві нирки видаляли, зважували, а ліву обробляли для мікроскопічного дослідження. Корональні відділи нирок фіксували в 10 95 формаліні та заливали у парафінові блоки. Зрізи (товщиною З мкм) фарбували. Розрізи досліджували на засліпленій основі на предмет ураження клубочкової зони.

Статистичний аналіз. Результати представлені як середнє значення ж 5ЕМ. Порівняння відповідних значень вагітних та незайманих щурів проводили за допомогою тесту Стьюдента.

Рівень вірогідності «0,05 був прийнятий як статистично значущій.

Результати.

Прееклампсія характеризується артеріальною гіпертензією, протеїнурією, а також ураженням нирок та печінки матері і як наслідок, можливими патологіями розвитку плода. Було встановлено відсутність значущої різниці у споживанні їжі між вагітними тваринами контролю (Група 2-3) та Групами 3-7. Незважаючи на майже однакове споживання їжі, маса тіла самок, які отримували І-МАМЕ (Група 3), була меншою, ніж у контрольних вагітних тварин (Група 2), які отримували фізіологічний розчин, що, ймовірно, відображало значну затримку розвитку плода.

У тварин, які отримували фармацевтичну композицію (Група б та 7) за запропонованою корисною моделлю спостерігалося значуще підвищення маси тіла, що свідчило про нормалізацію роботи метаболічних процесів та, імовірніше за все, вплив на відновлення ваги плода. У таблиці 28 наведений ефект І -МАМЕ хронічного інгібування МО синтази на масу тіла, споживання їжі та води, об'єм сечі та артеріальний тиск у вагітних та незайманих щурів.

Коо)

Таблиця 28

Група 1 Група2 Група 3 (І- Група 4(І-| Група 5(І- |Група 6 (І- | Група 7 (І-

Показник ((інтактнийКнегативний МАМЕ МАМЕ-- МАМЕ-- МАМЕч- ФКІ МАМЕх» ФК ) .. . контроль)| контроль) аргінін) |левокарнітин)| 528 мг) 264 мг)

Середня маса тіла, 215:4,8 | 310-7,9 | 280-46,8,. | 28757177 285-6,4 29553,27 | 29252,87 гр

Споживання їжі, гр./24 | 16,7-41,4) 22,9:42,1 | 24,152,47 | 24,351,7 24,752,4 23,854,1,. | 242534 год.

Споживання води, мл / 251,7 31,7-3,1 | 31,9ж2,3 | 31,652,4 30,7321 29,9ж3,9 312,9 24 год. мл / 24 год. я - зміни є статистично значущі по відношенню до тварин негативного контролю (" р«е0,05, ре0,01).

Я - зміни є статистично значущі по відношенню до тварин позитивного контролю МАМЕ (Ж р-0,05, ЯК реО,01).

Введення І -МАМЕ (Група 3) не чинило значущих змін на споживання води у вагітних щурів в порівнянні з групою негативного контролю (Група 2). Також не відмічалося значущої різниці між групами контролю (Група 2-3) та групами препаратів порівняння (Група 4-5) і дослідними групами тварин (Група 6-7). Цікаво, що на фоні відсутності різниці у споживанні води вагітними тваринами інфузія | -МАМЕ значно зменшувала добове сечовиділення вагітних тварин (Група 3), порівняно з вагітними тваринами, які отримували лише фізіологічний розчин (Група 2) (таблиця

52), що може свідчити про зниження кровопостачання нирок викликане вазоконстрикторним ефектом при зниженні рівня оксиду азоту в крові за умов введення інгібітора І -МАМЕ. У тварин, які отримували фармацевтичну композицію за запропонованою корисною моделлю спостерігалося статистично значуще відновлення середнього об'єму сечі по відношенню до

Групи З та груп порівняння (Група 4 та 5), яким вводили Ї-МАМЕ, що може свідчити про нормалізацію роботи нирок, а також може бути обумовлене зниженням артеріального тиску за рахунок відновлення рівня оксиду азоту в крові.

Дійсно, отримані дані середнього артеріального тиску (САТ) свідчать про антигіпертензивний вплив аргініну, левокарнітину та запропонованої фармацевтичної композиції у трьох концентраціях. При цьому дія запропонованої фармацевтичної композиції, за запропонованою корисною моделлю, мала більш виражений вплив, порівняно з аналогічною дією препаратів порівняння (таблиця 28). Найбільш виражений фармацевтичний ефект за показниками об'єму сечі та середнього артеріального тиску видно при збільшенні вмісту аргініну/левокарнітину відповідно до рівня 528/200 мг.

Ураження нирок є одним з основних прогностичних маркерів при перебігу прееклампсії.

Стан нирок аналізувався шляхом гістологічного аналізу та за рівнем протеїнурії (за показником альбуміну в сечі). Гальмування синтезу оксиду азоту може бути причиною гломерулярної капілярної гіпертензії що призводить до склеротичного ураження клубочкової зони нирок.

Введення Ї-МАМЕ супроводжувалося важкими морфологічними змінами клубочкової зони у вагітних тварини. Клубочкові капілярні просвіти були сегментарно закупорені внутрішньолюмінальними масами еозинофільного складу. Екстрагломерулярні просвіти були заповнені білком. Крім того, спостерігали легкий дифузний інтерстиціальний набряк та розріджений інтерстиціальний інфільтрат лімфоцитів. У групах фармацевтичної композиції даних змін не спостерігали на відміну від окремого введення аргініну та левокарнітину де патологічні зміни були зафіксовані на препаратах.

Клубочкові білки проміжного розміру, такі як альбумін, відображають пошкодження ниркових канальців, які можуть виникнути при важкій прееклампсії. Так, було встановлено, середньодобова екскреція альбуміну з сечею різко збільшилась у групі позитивного контрою (Група 3), яким вводили тільки І -МАМЕ (у міліграмах за 24 години) з 8,3:2-1,5 до 56,3:214,3 мг/24

Зо год. (р «0,005). Було встановлено, що введення тваринам з І-МАМЕ аргініну, левокарнітину та 2х дозувань запропонованої фармацевтичної композиції за запропонованою корисною моделлю, призводило до зниження рівня альбуміну, причому в групі тварин, які отримували фармацевтичну композицію за запропонованою корисною моделлю, відзначена найменш виражена протеінурія, що підтверджує синергетичний нефропротективний вплив композиції у порівнянні з окремим введенням аргініну та левокарнітину. Вплив досліджуваних препаратів на рівень альбуміну в сечі за умов Ї-МАМЕ хронічного інгібування МО синтетази наведено у таблиці 29.

Таблиця 29

Група 1 Група2 Гоупа З (- Група 4 (І-| Група 5 (І- |Група 6 (І- | Група 7 (1-

Показник |(інтактний (негативний рупа З ( МАМЕ-- МАМЕ-- МАМЕ- ФК| МАМЕх» ФК

МАМЕ) .. . контроль) | контроль аргінін) І|левокарнітин)! 528 мг 264 мг мг / 24 год. т - зміни достовірні по відношенню до тварин негативного контролю (" р«е0,05, р«б0,01, ях р-«0,005).

Я - зміни статистично значущі по відношенню до тварин позитивного контролю МАМЕ

С р«е0,05, и" ре«е0,01).

Тромбоцитопенія, зазвичай асоціюється з прееклампсичним станом через посилення агрегації та адгезії тромбоцитів до ушкодженого ендотелію. Спостерігалося статистично значуще зниження тромбоцитів в результаті інфузії І-МАМЕ у групі позитивного контролю (Група 2). Зниження тромбоцитів свідчить, про запуск так званого НЕГГР синдрому, що обумовлений ураженням судинного ендотелію в умовах прееклампсії. При введенні аргініну (Група 4), а також в усіх дозувань ФК (Групи 6-7) відмічався стабільний рівень тромбоцитів, що свідчить про захисний вплив на ендотелій судин (таблиця 29). При цьому значно вищій захисний ефект відмічався в Групах 6-7.

Для дослідження патології розвитку плода, вивчали вплив на тест- та референс зразків на вагу плода та відсоток смертності серед потомства. З виникненням прееклампсії виникають ризики пов'язані зі зменшенням перфузії плода та зменшенням росту плода. Про потужну ембріопротекторну дію ФК свідчать дані про вагу та відсоток смертності серед потомства.

Інфузія Г-МАМЕ з 15 дня вагітності спричинила значну затримку розвитку плода, порівняно з контрольними групами тварин, не впливаючи на тривалість гестації. Було виявлено, що профілактичне введення тваринам запропонованої ФК призводить до статистично значущого збільшення показників росту плода в порівнянні з контрольними та референтними групами.

Вплив досліджуваних препаратів на масу плода за умов Г-МАМЕ хронічного інгібування МО синтази наведено у таблиці 30.

Смертність потомства вивчалася відразу після пологів. Значна кількість плодів народилася мертвою у Групі З, при введенні лише інгіботора Г-МАМЕ. Приблизно 10,6 95 усіх плодів загинули у Групі 3, (таблиця 30). Встановлено, що в усіх дозуваннях ФК (Групи 6-7) відмічалось статистично значуще збереження живих плодів, що свідчить про захисний вплив ФК на перебіг вагітності.

Таблиця 30

Група2 Група З Група 4 Група 5 Група 6 Група 7

Показник (негативнийКпозит. контр (І -МАМЕ-| (І-МАМЕ- |(1І-МАМЕ- ФК (Г-МАМЕ -- контроль) | Г-МАМЕ аргінін). | левокарнітин) 528 мг) ФК 264 мг)

Середня маса 5,6250,1 337-025 | 40504 3,802 4,90,3" 4,550 1 плода, гр

Чо померлих 2,6 10,6 Ти 8,2 4,07 45 плодів х - зміни достовірні по відношенню до тварин негативного контролю (" р«е0,05, и" р«0,01, р-е0,005).

Я - зміни статистично значущі по відношенню до тварин позитивного контролю МАМЕ (Ж р-0,05, ЯК реО,01).

З даних таблиці 30 видно, що фармацевтична композиція за запропонованою корисною моделлю, чинить найбільшу ембріопротекторну дію, оскільки вона паралельно з відновленням маси тіла плода захищає потомство від смерті за умов прееклампсії, що можна пов'язати з зниженням середнього артеріального тиску, захистом роботи нирок та зменшення прозапальних процесів на стінках ендотелію шляхом відновлення рівня оксиду азоту.

ІЗ викладеного вище можна зробити висновок, що запропонована фармацевтична композиція на основі аргініну аспартату та левокарнітину чинить виражену ембріопротекторну дію на організм плода та матері за рахунок активації системи оксиду азоту та оптимізації енергетичного балансу клітин. Виражена захисна дія ФК для профілактики прееклампсичних порушень за запропонованою корисною моделлю, проявляється у відновленні рівня оксиду

Зо азоту в крові, та наступним відновленням середнього артеріального тиску крові, нормалізації функціонування нирок та ембріопротекторній дії на розвиток плода.

Аналіз даних представлений у таблицях 28-30 показує, що запропонована фармацевтична композиція у порівнянні із препаратами, що містять окремо тільки аргінін аспартат та левокарнітин, чинить більш виражену захисну дію та має неочікуваний технічний результат - в результаті аналізу даних, отриманих в ході досліджень можна говорити про прояв запропонованою фармацевтичною композицією несподіваного синергічного ефекту.

У фармакології окремий випадок синергізму, при якому ефект від одночасного застосування двох і більше активних речовин перевищує сумарний ефект застосування кожної з цих речовин окремо, називають потенціюванням. Як буде показано далі розрахунками, використання в запропонованій ФК разом таких компонентів як аргінін і левокарнітин, дає ефект потенціювання, відповідно, фармацевтична композиція виявляє непередбачуваний синергічний ефект.

Розрахунок фармацевтичного ефекту для кожного із референтних та тестових зразків та визначення того, чи є ефект потенціювання, здійснювався за наступною методикою. Спочатку розраховувався максимально можливий фармацевтичний ефект, який є різницею між значеннями якого-небудь показника стану організму у тварин Групи 2 (негативний контроль) та тварин Групи З (позитивний контроль, Г-МАМЕ). Фармацевтичний ефект для першого препарату порівняння визначався як різниця між значеннями одного з показників стану організму у тварин

Групи З (позитивний контроль, І -МАМЕ) та відповідного показника тварин Групи 4 (Г(-МАМЕ -- аргінін), та виражався у відсотках відносно значення максимально можливого фармацевтичного ефекту. Фармацевтичний ефект для другого препарату порівняння визначався як різниця між значеннями одного з показників стану організму у тварин Групи З (позитивний контроль, І -

МАМЕ) та відповідного показника тварин Групи 5 (І-МАМЕ ж левокарнітин), та виражався у відсотках відносно значення максимально можливого фармацевтичного ефекту.

Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (210 мг/ в перерахунку на аргінін), що є ФК за запропонованою корисною моделлю, визначався як різниця між значеннями одного з показників стану організму у тварин Групи З (позитивний контроль, Г-МАМЕ) та відповідного показника тварин Групи 6 (МАМЕ- ФК 528 мг), та виражався у відсотках відносно значення максимально можливого фармацевтичного ефекту. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за запропонованою корисною моделлю, визначався як різниця між значеннями одного з показників стану організму у тварин

Групи З (позитивний контроль, І -МАМЕ) та відповідного показника тварин Групи 7 (І-МАМЕ т ФК 264 мг), та виражався у відсотках відносно значення максимально можливого фармацевтичного ефекту. Після цього робили розрахунок очікуваного сумарного фармацевтичного ефекту від застосування разом першого препарату порівняння та другого препарату порівняння шляхом підсумовування фармацевтичних ефектів першого препарату порівняння та другого препарату.

Потім визначали різницю між фармацевтичними ефектами для препаратів, що є фармацевтичними композиціями (Меї1, Мо2) за запропонованою корисною моделлю, та розрахунковим очікуваним сумарним фармацевтичним ефектом від застосування разом першого препарату порівняння та другого препарату порівняння - у випадку, якщо фармацевтичний ефект для препарату, що є фармацевтичною композицією перевищує розрахунковий очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування разом першого препарату порівняння та другого препарату порівняння, можна робити висновок про наявність потенціювання дії аргініну та левокарнітину.

Наприклад, згідно з проведеними дослідженнями застосування двох референс-зразків та трьох тест-зразків призвело до підвищення показника середня маса тіла. Максимально можливий фармацевтичний ефект складає 30. Фармацевтичний ефект для препарату аргініну становить 7, що складає 23 95 від 30, фармацевтичний ефект для препарату левокарнітину становить 5, що складає 16 95 від 30. Відповідно, очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 23 95 4-16 95 - 39 Фо.

Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1 за запропонованою корисною моделлю, становить 15, що складає 5095 від 30. Значення фармацевтичного ефекту для Тест-зразка Ме1, що є фармацевтичною композицією за запропонованою корисною моделлю, перевищує значення очікуваного сумарного фармацевтичного ефекту від застосування двох препаратів порівняння на: 50 95 - 39 95 - 11 95.

Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (420 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за запропонованою корисною моделлю, становить 12, що складає 4095 від 30. Значення фармацевтичного ефекту для Тест-зразка Ме2, що є фармацевтичною композицією за запропонованою корисною моделлю, перевищує значення очікуваного сумарного фармацевтичного ефекту від застосування двох препаратів порівняння на: 40 95 - 39 95 - 1 95.

Розрахунки фармацевтичного ефекту всіх зразків були проведені по відношенню до кожного визначеного показника стану організму тварин.

При застосуванні кожного тесту та референс-зразка спостерігалося підвищення об'єму сечі у тварин. Фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату аргініну становить 27 9бо, фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату левокарнітину становить 9 95.

Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 27 9Уо -- 9 до - 36 9о. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1ї за запропонованою корисною моделлю, становить 59 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення сечовиділення на: 5995 - Зб» - 1395.

Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за запропонованою корисною моделлю, становить 45 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення сечовиділення на: 45 925 - 36 Фо - 9 95.

При застосуванні кожного тесту та референс-зразка спостерігалося зниження середнього артеріального тиску у тварин. Фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату аргініну становить 32956, фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату левокарнітину становить 18,7 95. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 32 95 -- 18,7 95 - 50,7 905. Фармацевтичний ефект для

Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1 за запропонованою корисною моделлю, становить 7895, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо зниження середнього артеріального тиску на: 78 Уо - 50,7 95 - 27,3 У0. Фармацевтичний ефект для Тест- зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за запропонованою корисною моделлю, становить 61,5 956, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо зниження середнього артеріального тиску на: 61,5 Уо - 50,7 Фо - 10,8 95.

При застосуванні кожного тесту та референсо-зразка спостерігалося зниження рівня альбуміну в сечі тварин. Фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату аргініну становить 30,6 95, фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату левокарнітину становить 6,695. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 30,6 95 - 6,6 95 - 37,2 9о. Фармацевтичний ефект для Тест- зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1 за запропонованою корисною моделлю, становить 5895, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення рівня альбуміну в сечі на: 58 95 - 37,2 95 - 20,8 95. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за запропонованою корисною моделлю, становить 54 96, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення рівня альбуміну в сечі на: 54 95 - 37,2 ув - 16,8 9.

При застосуванні кожного тест - та референос-зразка спостерігалося підвищення рівня

Зо тромбоцитів в крові тварин. Фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату аргініну становить 3095, фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату левокарнітину становить 8 95. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 30 95 - 895 - 38 о. Фармацевтичний ефект для Тест- зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1 за запропонованою корисною моделлю, становить 55956, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення рівня тромбоцитів на: 55 95 - 38 95 - 17 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг/кг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за запропонованою корисною моделлю, становить 48 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення рівня тромбоцитів на: 48 95 - 38 95 - 10 Ор.

При застосуванні кожного тест - та референс-зразка спостерігалося підвищення середньої маси плода. Фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату аргініну становить 2895, фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату левокарнітину становить 1995. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 28 95 -- 19 Фо - 47 905. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1ї за запропонованою корисною моделлю, становить 68 96, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення середньої маси плода на: 68 95 - 47 У - 21 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за запропонованою корисною моделлю, становить 50 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення середньої маси плода на: 50 95 - 47 95 - З 95.

При застосуванні кожного тест - та референсо-зразка спостерігалося підвищення виживаності плодів. Фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату аргініну становить 44 95, фармацевтичний ефект виражений у відсотках для препарату левокарнітину становить 30 95. Очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння становить 44-30 95 - 74 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (528 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме1ї за запропонованою корисною бо моделлю, становить 82,5 96, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення виживаності плодів на: 82,5 905 - 74 95 - 8,5 96. Фармацевтичний ефект для Тест-зразка ФК (264 мг в перерахунку на аргінін), що є фармацевтичною композицією Ме2 за запропонованою корисною моделлю, становить 76 95, що перевищує очікуваний сумарний фармацевтичний ефект від застосування двох препаратів порівняння щодо підвищення виживаності плодів на: 76 95 - 74 95 -2 905.

Таким чином, розрахунки за кожним показником стану організму тварин показують ефект потенціювання одночасної дії аргініну та левокарнітину у фармацевтичній композиції за запропонованою корисною моделлю. Найбільш виражений фармацевтичний ефект за більшістю визначених показників спостерігається при введені більшого обсягу ФК 2 мл (528 мг в перерахунку на аргінін та 200 мг левокарнітин).

Наведене вище свідчить про те, що фармацевтична композиція у запропонованому способі є високоефективною і перспективною для впровадження в медичну практику в якості засобу для лікування, так і профілактики захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності жінок, дозволяє розширити арсенал і асортимент лікарських засобів для лікування і профілактики захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності жінок, зменшити кількість новонароджених із дистрес синдромом плода та синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Наведені приклади здійснення запропонованої корисної моделі лише ілюструють його і ніяк не обмежують.

Claims

ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

1. Спосіб профілактики і лікування таких захворювань вагітних жінок та розвитку плода під час вагітності як прееклампсія вагітних жінок, дистрес плода, затримка внутрішньоутробного розвитку плода, що включає введення вагітній жінці фармацевтичної композиції, який відрізняється тим, що вводять фармацевтичну композицію, яка має таку лікарську форму як оральний розчин, фармацевтична композиція містить як активні компоненти аргініну аспартат та левокарнітин, містить такі допоміжні компоненти, як коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант та воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 180-320 левокарнітин 50-150 коригент рН, який є підкислювачем 1,5-6,0 підсолоджувач 04-12 консервант 0,5-2,0 вода до 1 мл, Зо причому фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є ефективною для профілактики і лікування прееклампсії вагітних жінок, дистресу плода, затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що вводять фармацевтичну композицію, що містить аргініну аспартат, левокарнітин, коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант, воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 240-300 левокарнітин 80-120 коригент рН, який є підкислювачем 2,5-4,5 підсолоджувач 0,6-1,0 консервант 1,0-1,5 вода до 1 мл.

3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що вводять фармацевтичну композицію, що містить аргініну аспартат, левокарнітин, коригент рН, який є підкислювачем, підсолоджувач, консервант, воду, при наступному співвідношенні компонентів, мг/мл: аргініну аспартат 264 левокарнітин 100 коригент рН, який є підкислювачем З підсолоджувач 0,8 консервант 1 вода до 1 мл

4. Спосіб за будь-яким із пп. 1-3, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція містить як коригент рН, який є підкислювачем, яблучну кислоту.

5. Спосіб за будь-яким із пп. 1-4, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція містить як підсолоджувач сахаринат натрію.

6. Спосіб за будь-яким із пп. 1-5, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція містить як консервант метилпарагідроксибензоат або пропілпарагідроксибензоат або суміш метилпарагідроксибензоату та пропілпарагідроксибензоату.

7. Спосіб за будь-яким із пп. 1-6, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція містить як воду - воду для ін'єкцій.

8. Спосіб за будь-яким із пп. 1-7, який відрізняється тим, що фармацевтична композиція має щільність 1,1 г/мл, рН розчину 5-6,5, динамічну в'язкість при 20 "С 2,5 СП.

9. Спосіб за будь-яким із пп. 1-8, який відрізняється тим, що фармацевтичну композицію вводять у кількості, що є добовою дозою 20-40 мл.