UA126011C2 - Спосіб відкритої розробки родовищ корисних копалин - Google Patents

Abstract

Винахід належить до гірничодобувної промисловості. Згідно з винаходом на етапі відпрацювання кар'єру зі сторони розташування житлових забудов вздовж граничної межі контуру в процесі видобутку одночасно формують протяжний приконтурний захисний відвал з порід розкриву відповідно попередньо визначеному об'єму. В подальшому породи розкриву після заповнення приконтурного захисного відвалу складують в постійні зовнішні відвали та у внутрішні відвали кар'єру. Буропідривні роботи на робочих уступах здійснюють з переміщенням роздрібнених кусків породи в протилежну сторону від житлових забудов. Після відпрацювання початкового кар'єру видобування здійснюють зі зміщенням концентраційного горизонту в напрямку відпрацювання родовища. При цьому нижню частину стрічкового підіймального конвеєра від робочого концентраційного горизонту переносять на транспортну берму, що сполучається з відповідним робочим концентраційним горизонтом, для забезпечення безперервності процесів та поточності доставки корисної копалини конвеєрним транспортом. Досягається безперервність процесу видобутку, транспортування, переробки одночасно з забезпеченням екологічного захисту будівель та споруд і зменшенням екологічного навантаження на навколишнє середовище. За рахунок цього підвищується ефективність при зниженні витрат при видобутку незалежно від гірничо-геологічних умов.

Description

Винахід належить до гірничодобувної промисловості і може бути використаний при відкритій розробці родовищ скельних корисних копалин (залізної руди, доломітів, вапняків, гранітів, мігматитів, гнейсів, базальтів, пісковиків та інших), які розташовані поблизу житлових забудов, де видобувні підприємства функціонують в умовах зменшеної санітарно-захисної зони (С33).

Відомий спосіб відкритої розробки родовищ нерудних скельних корисних копалин, що включає розкриття родовищ зовнішніми і внутрішніми траншеями, з'їздами і транспортними бермами з прокладеним конвеєрним підіймачем між поверхнею та майданчиком глибинного сектора перевантажувально-сортувального комплексу (ПСК) на неробочому борту, поетапне відпрацювання кар'єрного поля початковим та другорядним кар'єрами в глибину і в горизонтальному напрямку з вийманням порід в крутих і горизонтальних шарах, згрупованих уступів з одним концентраційним горизонтом, екскавацію і транспортування розкривних порід послідовно в приконтурний та внутрішній відвали, буріння, підривання, екскавацію і подачу корисної копалини із видобувних вибоїв концентраційного горизонту колісним транспортом або пневмоколісними навантажувачами до пересувного дробильно-сортувального устаткування (ПДСУ), доставку корисної копалини з інших уступів до ПДСУ по породоскату, сформованому під кутом 60-70" на уступах робочого борту, шляхом спускання порід під дією сил гравітації з усіх верхніх уступів на концентраційний горизонт, поступове переміщення породоскату попереду вибою концентраційного горизонту, доставку готової продукції від ПДСУ до глибинної секції ПСК їі потім до споживачів автотранспортом (Патент Мо 61984 Україна. Спосіб відкритої розробки нерудних твердих корисних копалин /Симоненко В.І., Черняєв О.В., Мостика А.В.,

Гриценко Л.С.; Заявл. 27.12.10., Опубл. 10.08.11., Бюл. Мо 15).

У цьому відомому способі передбачено всі основні виробничі процеси з видобутку, транспортування й переробки корисної копалини, які виконуються в межах кар'єрного поля.

Більшість негативних наслідків суттєво впливають на погіршення складових навколишнього середовища, і даний відомий спосіб відкритої розробки родовищ нерудних твердих (скельних) корисних копалин має наступні недоліки: порушення і пошкодження об'єктів житлових і культурно-побутових забудов, які розташовані на межі зменшеної в 2,5-3 рази С33, від сейсмічної, ударної хвильових дій вибуху та шматків породи, що розлітаються, коли масове висадження здійснюється на борту, що знаходиться на

Ко) найближчій відстані від об'єктів, що захищаються; проникнення пилогазової хмари зі збільшеною концентрацією шкідливих речовин в житлову зону чи в район забудов культурно-побутового призначення при масових висадженнях блоків на близько розташованому робочому борті в найбільш несприятливих кліматичних умовах (безвітряна та суха жарка погода); підвищений рівень шуму від виробничих процесів в близько розташованій житловій зоні (населеному пункті).

Найбільш близьким до запропонованого є спосіб відкритої розробки скельних родовищ корисних копалин, який включає розкриття родовища похилою виїзною траншеєю, яку обладнано стаціонарним стрічковим конвеєром, відпрацювання кар'єрного поля в глибину і в горизонтальному напрямках уступами з одночасним знаходженням в експлуатації двох видобувних уступів, нижній з яких є концентраційним горизонтом і його розробка здійснюється пневмоколісним навантажувачем, а відпрацювання верхнього уступу виконують навантажувачем з спусканням корисної копалини на концентраційний горизонт по рудоскату, екскавацію і транспортування розкривних порід з кар'єру в зовнішні відвали, виконують віялове переміщення самохідних конвеєрних перевантажувачів щодо приймального бункера похилого перевантажувача, транспортування подрібненої корисної копалини стаціонарним стрічковим конвеєром на поверхню для подальшої переробки, нарощування стаціонарного стрічкового конвеєра в міру поглиблення виїзної траншеї |Патент Мо 95193 Україна. Спосіб відкритої розробки скельних родовищ корисної копалини / Філатов Ю.В., Воловик В.П., Гуков Ю.О., Коган

І.Л., Карпенко О.В., Флоре Б.А., Чорний О.Г.; Заявл. 14.06.10., Опубл. 11.07.11, Бюл. Мо 131.

Суттєвими недоліками цього способу є такі: відпрацювання на початкових етапах розробки родовища всього об'єму розкривних порід в межах кінцевих границь кар'єрного поля, що призведе до значного збільшення експлуатаційного коефіцієнта розкриву в початковий період (етап) розробки родовища та його зменшення на наступних етапах. Остання обставина різко збільшує розмір капітальних вкладень і собівартість виробництва на початковому етапі; необхідність вивезення всіх порід розкриву у зовнішні відвали погіршує екологічний стан навколишнього середовища біля таких відвалів, потрібно відводити великі площі родючих земель для розміщення порід розкриву, збільшуються фінансові витрати на створення і 60 експлуатацію зовнішніх відвалів;

можливість виникнення пилогазових хмар з великою концентрацією шкідливих речовин в атмосфері житлових забудов і місці розташування інших забудов (практично за межами зменшеної С33) при підриванні блоків на уступах борта кар'єру, що розташований зі сторони знаходження цих забудов і захищаємих об'єктів; заходи по зменшенню цих пилогазових хмар досить фінансово витратні; підвищення рівнів шуму від працюючих пневмоколісних навантажувачів, екскаваторів, бурових верстатів і інших механізмів (крім конвеєрів) при підробці уступів на борту зі сторони розташування захищаємих об'єктів і забудов; пошкодження об'єктів житлових забудов, що розташовані на межі зменшеної С33, від ударної хвилі та розлітання шматків породи при масових висадженнях на уступах.

В цілому ж зазначений відомий спосіб не забезпечує в повній мірі екологічних вимог, які обумовлюють безпечну роботу і функціонування гірничодобувного виробництва в умовах експлуатації родовищ зі зменшеними розмірами санітарно-захисної зони.

В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення відомого способу відпрацювання родовища корисних копалин, в якому веденням нових технологічних операцій та їх взаємозв'язком досягається безперервність процесу видобутку, транспортування, переробки одночасно з забезпеченням екологічного захисту будівель та споруд із можливістю зменшення санітарно-захисної зони та зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище.

За рахунок цього підвищується ефективність при зниженні витрат при видобутку незалежно від гірничо-геологічних умов.

Поставлена задача вирішується тим, що на етапі відпрацювання кар'єру зі сторони розташування житлових забудов вздовж граничної межі контуру в процесі видобутку одночасно формують протяжний приконтурний захисний відвал з порід розкриву відповідно попередньо визначеному об'єму, в подальшому породи розкриву після заповнення приконтурного захисного відвалу складують в постійні зовнішні відвали та у внутрішні відвали кар'єру, крім цього буропідривні роботи на робочих уступах здійснюють з переміщенням роздрібнених кусків породи в протилежну сторону від житлових забудов, а після відпрацювання початкового кар'єру видобування здійснюють зі зміщенням концентраційного горизонту в напрямку відпрацювання родовища, при цьому нижню частину стрічкового підіймального конвеєра від робочого

Зо концентраційного горизонту переносять на транспортну берму, що сполучається з відповідним робочим концентраційним горизонтом, для забезпечення безперервності процесів та поточності доставки корисної копалини конвеєрним транспортом.

На кресленнях представлено технологічну схему відкритої розробки родовищ скельних корисних копалин в умовах зменшеної санітарно-захисної зони:

На фіг. 1 - положення гірничих робіт в плані на кар'єрному полі на етапі відпрацювання початкового кар'єру, після нарізання та відроблення трьох видобувних уступів групи з першим концентраційним горизонтом;

На фіг. 2 - те ж, після дороблення верхніх видобувних уступів з першим концентраційним горизонтом та нарізання двох видобувних уступів групи з другим концентраційним горизонтом;

На фіг. З - те ж з фіг. 2, фрагмент плану дна кар'єру після нарізання третього видобувного уступу групи з другим концентраційним горизонтом;

На фіг. 4 - те ж на етапі відпрацювання корисної копалини на видобувних уступах третього концентраційного горизонту до граничних меж початкового кар'єру;

На фіг. 5 - план кар'єру на етапі відпрацювання дорозвіданих та поставлених на облік запасів корисної копалини в глибину до граничної межі в контурах дна другорядного кар'єру.

На фіг. 6 - поздовжній розріз кар'єра на фіг. 5 по лінії А-А.

На фіг. 1-6 позначено: Кз, Нп - радіус відповідно зменшених та нормативної (повної) санітарно-захисної зони в напрямку житлової забудови та споруд культурно-побутового призначення; 1 - контур кар'єрного поля по поверхні; 2 - початковий кар'єр; З - другорядний кар'єр; 4 - горизонтальні шари з виймання гірських порід; 5 - круті шари з виймання гірських порід; б - розкривна крута траншея; 7 - стрічковий підіймальний конвеєр; 8 - напівтраншеї - з'їзди; 9 - транспортні берми на бортах кар'єрів; 10 - майданчики концентраційних горизонтів; 11 - видобувні уступи; 12 - вибої видобувних уступів; 13 - фронтальний пневмоколісний навантажувач; 14 - шляховий напрямок транспортування корисної копалини; 15 - рудоскат; 16 самохідний дробильний агрегат (самохідна дробарка); 17 самохідно-пересувний стрічковий конвеєрний перевантажувач; 18 - стрічковий конвеєр транспортної берми, що нарощується; 19 - уступи розкривних порід; 20 - екскаватор; 21 - автосамоскид; 22 - маршрути перевезення порід розкриву; 23 - приконтурний протягнений захисний відвал; 24 - приконтурний нарощений відвал; 25 - внутрішній відвал; 26 - захищаємі об'єкти і споруди житлової та суспільно-культурної сфери; 60 27 - приймальний бункер підіймального конвеєра; 28 - нижня ділянка підіймального конвеєра,

яка підлягає демонтажу та нарощуванню; 29 - додаткові запаси взятої на облік дорозвіданої ділянки другорядного кар'єру; 30 - ділянка розкривної траншеї, що проходиться в нижній частині кар'єру.

Спосіб відкритої розробки родовищ скельних корисних копалин в умовах зменшеної санітарно-захисної зони, що заявляється, реалізується наступним чином.

При розробці проекту відпрацювання родовища кар'єрне поле з контуром 1 розділяється (по порядку його відробки) на дві великі дільниці: початковий кар'єр 2 та другорядний кар'єр 3. Крім цього в своїх контурах 1 другорядний кар'єр З також розкроюється на етапи відпрацювання |, ЇЇ, ... М. Кожен з цих етапів відпрацювання передбачає виконання гірничих робіт в горизонтальних шарах 4 порід розкривної товщі і в крутих шарах 5 (див. фіг. 6) по корисній копалині.

Розкриття кар'єрів 2 і З виконано крутою траншеєю б, в якій обладнаний стрічковий підіймальний конвеєр 7, а також ковзними з'їздами (напівтраншеями) 8 та транспортними бермами 9. Транспортні берми 9 збудовані на неробочих бортах кар'єрів 2, З на рівні концентраційних горизонтів 10. Кожний з цих концентраційних горизонтів 10 необхідний для обслуговування декількох (від 2 до 4) видобувних уступів 11 (на фіг. 1-6) показано три таких уступи). Підривання скельних порід на уступі здійснюється з ініцюванням спочатку нижнього заряду, а потім (через деякий проміжок часу) верхній, що сприяє кращій проробці масиву підриваємих порід енергією вибуху та покращує екологічний стан середовища (менша кількість пилогазових викидів виходить в атмосферу). З кожного уступу 11 гірнича маса з вибою 12 відпрацьовується фронтальним пневмоколісним навантажувачем 13, який виконує забір порід (наповнювання) в ковш, транспортування їх по шляховому напрямку 14 до рудоскату 15, або ж безпосередньо в самохідний дробильний агрегат 16 (самохідна дробарка) та розвантаження ковша. З самохідної дробарки 16 гірнича маса переміщується самохідно-пересувними стрічковими конвеєрами перевантажувачами 17, стрічковими конвеєрами 18, що нарощуються та стрічковим підіймальним конвеєром 7 на поверхню для подальшої переробки.

Розкривні породи розробляються в горизонтальних шарах 4 уступами 19 за допомогою екскаваторів 20 з завантаженням в автосамоскиди 21. Ними по маршрутах 22 породи розкриву доставляються в приконтурний протягнений захисний відвал 23, приконтурний нарощений відвал 24 та у внутрішні відвали 25.

Зо Технологія розробки родовища скельних корисних копалин полягає в наступному.

Будівництво початкового кар'єру 2 здійснюється традиційними способами. Відробляючи уступи 19 розкривних порід горизонтальними шарами 4 поступово виконується прохідка верхньої частини траншеї б. Після завантаження екскаваторами 20 автосамоскидів 21 останні доставляють розкривні породи в приконтурний протягнений захисний відвал 23. Його формують уздовж граничної межі по поверхні кар'єрного поля контуру 1 зі сторони розташування захищаємих об'єктів та споруд 26. В подальшому, після формування відвалу 23 породи розкриву складують в приконтурний відвал 24, який формують на незайнятій поверхні другорядного кар'єру 3. З досягненням траншеєю 6 рівня першого концентраційного горизонту 10 (на фіг. 1, 2 це перші верхні три видобувних уступи 11 з нижньою площадкою третього уступу) обладнують в траншеї б стрічковий підіймальний конвеєр 7. На дні збудованого котловану (кар'єру), тобто на рівні першого концентраційного горизонту 10 (див. фіг. 1) встановлюють декілька (до 2-3х) самохідно-пересувних конвеєрних перевантажувачів 17. Потім виконують відпрацювання видобувних уступів 11 першого концентраційного горизонту 10 з вийманням роздріблених корисних копалин з вибоїв 12 пневмоколісними навантажувачами 13, які транспортують породи по шляховим напрямкам 14 до рудоскатів 15 (на верхніх 2-х уступах цієї групи) та безпосередньо до самохідної дробарки 16 (на концентраційному горизонті 10). При цьому згідно заявляємого способу з верхніх видобувних уступів 11 породи, що скидаються на концентраційний горизонт 10 по рудоскатах 15, мають можливість завантажуватися безпосередньо в приймальний бункер дробарки 16. По мірі відпрацювання уступів 11 до проектної межі (контуру) початкового кар'єра 2 самохідно-пересувні конвеєрні перевантажувачі 17 переміщують віялово таким чином, щоб забезпечувався безперервний транспортний зв'язок між самохідною дробаркою 16 та приймальним бункером 27 підіймального конвеєра 7.

Описана технологічна схема видобувних робіт при відпрацюванні груп уступів 11 на кожний з концентраційних горизонтів 10 може включати видобування порід в вибоях 12, екскаватори пряма механічна лопата з завантаженням автосамоскидів, які доставляють корисну копалину відповідно до рудоскатів 15 та до приймального бункера дробарки 16. В такому випадку самохідна дробарка 16 обладнується, як відомо, спеціальним пристроєм (пандусом) для можливості розвантажування автосамоскида безпосередньо в приймальний бункер дробарки.

Після відпрацювання верхньої групи видобувних уступів 11 з концентраційним горизонтом бо 10 здійснюють подальше поглиблення траншеї 6 на наступні уступи (горизонти). При цьому, під час поглиблювальних робіт, корисну копалину пневмоколісними навантажувачами 13 доставляють до самохідної дробарки 16, що розташована поблизу прохідницької траншеї 6 на рівні першого концентраційного горизонту 10. Також прохідку траншеї можна виконувати поуступно (див. фіг. 2). Тоді конвеєр 7 нарощують на глибину кожного розкривного уступу, також переносять самохідну дробарку 16 та перевантажувач 17 поступово на кожну з площадок уступів. З проходженням траншеї б на рівень наступного концентраційного горизонту 10 виконують нарощування підіймального конвеєра 7, переносять самохідно-пересувні конвеєрні перевантажувачі 17 на другий концентраційний горизонт і сюди переміщують самохідну дробарку 16. За тим технологія гірничих робіт здійснюється аналогічно описаній вище організації видобування корисної копалини.

Завершивши гірничі роботи в початковому кар'єрі 2 приступають до відпрацювання порід в контурах другорядного кар'єру 3. Для цього виконують наступне. Нижню ділянку 28 підіймального стрічкового конвеєра 7, від приймального бункера 27 на рівні транспортної берми 9, що з'єднує цей бункер з першим (від поверхні) концентраційним горизонтом 10 демонтують до проектного дна початкового кар'єра 2. Цю ділянку 28 конвеєра переносять на транспортну берму 9 де збирають стрічковий конвеєр, що нарощується 18 до першого концентраційного горизонту 10. Відпрацьовують розкривні (експлуатаційні) уступи 19 та одночасно з ними на приконтурному відвалі нарізають 1-3 відвальні уступи для відроблення порід. Відпрацювання експлуатаційного та відвального розкриву здійснюють екскаваторами 20 з завантаженням автосамоскидів 21. Автосамоскидами 21 породи експлуатаційного та відвального розкриву доставляють по шляховим маршрутам 22 у внутрішні відвали 25: спочатку на нижні яруси потім на верхній. При цьому транспортування виконують по транспортним площадкам розкривних 19 і видобувних 11 уступів, ковзними з'їздами 8 та транспортними бермами, що прокладені на неробочому борту кар'єрів 2, З на рівні концентраційних горизонтів 10.

Корисну копалину на другорядному кар'єрі З відпрацьовують в крутих шарах 5 поступово від верхнього уступу кожної групи уступів 11 до нижнього. Породи пневмоколісними навантажувачами 13 доставляють до рудоскатів 15, спускають в самохідну дробарку 16 та передають самохідно- пересувними конвеєрними перевантажувачами 17 на стрічковий конвеєр 18, що нарощують, а з нього через приймальний бункер 27 на підіймальний стрічковий конвеєр

Зо 7 та ним на поверхню. Після відпрацювання групи уступів 11 з першим концентраційним горизонтом 10 до кінцевого контуру етапу І аналогічним чином розпочинають роботи в групі видобувних уступів другого концентраційного горизонту 10.

Спочатку здійснюють демонтаж частини конвеєра 18 і монтують його в крутій траншеї 6 на відрізку між першим та другим концентраційними горизонтами 10. Іншу частину конвеєра 18 переносять на транспортну берму 9 другого концентраційного горизонту 10 (див. фіг. 4). Сюди ж переміщують конвеєрні перевантажувачі 17 та самохідну дробарку 16. Після відпрацювання уступів 11 на другий концентраційний горизонт 10 з посуванням фронту гірничих робіт на ширину відробки етапу І аналогічні технологічні процеси і роботи здійснюють відносно нижніх видобувних уступів 11, що відпрацьовують на третій концентраційний горизонт 10 на рівні дна початкового кар'єру 2 (положення робіт відображено на фіг. 4).

За тим аналогічним чином виконується відпрацювання корисної копалини на етапах ЇЇ, ПШ, ІМ ї інших. Така технологія розробки родовища забезпечує можливість поступового безперервного відпрацювання експлуатаційного та відвального розкриву з вивезенням його в нижні та верхні яруси внутрішнього відвалу 25 по маршрутах 22. В свою чергу, це забезпечує роботу кар'єра з постійним експлуатаційним коефіцієнтом розкриву, а отже і з меншими експлуатаційними витратами на розкривні роботи. Завершивши гірничі роботи в другорядному кар'єрі З за вищеописаним способом необхідно приступити до відпрацювання додаткових запасів корисної копалини 29, що залягають нижче дна цього кар'єру З в межах його контурів 1 (див. фіг. 6 - два нижніх видобувних уступи 11 в етапі М).

Відпрацювання додаткових запасів 29 здійснюється аналогічним способом. Спочатку виконується поглиблення траншеї 6 (її прохідка) на глибину етапу М. Коли така траншея 30 буде збудована в неї обладнується стрічковий крутий конвеєр, аналогічний конвеєру 7 (ділянка 28), але необхідної довжини. До нього сполучають самохідно-пересувний перевантажувачі 17 через приймальний бункер 27 (див. фіг. 6) та самохідну дробарку 16. При цьому в якості крутого конвеєра на ділянці траншеї 30 можуть використовуватися самохідно-пересувні перевантажувачі 17. Далі гірничі роботи виконують аналогічно описаній вище технології: з вибоїв 12 породи доставляють навантажувачами 13 до рудоскатів 15, які перед цим обладнують на уступах по вийманню додаткових запасів 29. Далі корисна копалина видається на поверхню для подальшої переробки по ланцюгу: дробарка 16, перевантажувачі 17, підіймальний бо стрічковий конвеєр 7.

Після завершення відпрацювання додаткових запасів корисної копалини 29 всі механізми виводяться з кар'єру, демонтуються ділянки підіймального конвеєра 7 в траншеях 6 і 30 та нижня частина кар'єру (до рівня грунтових підземних вод) заповнюється водою. Верхні уступи (горизонтальні площадки і укоси), а також внутрішній відвал 25 засаджують лісонасадженнями та засівають травами. При цьому з'їзди 8 від поверхні до рівня водоймища в кар'єрі залишають в робочому стані. В подальшому водоймище використовують для сільськогосподарських (полив полів, садів), рибогосподарських та інших цілей, а з'їзди 8 з транспортними бермами 9 для транспортного обслуговування водоймища.

При використанні описаного способу розробки родовищ скельних корисних копалин досягається: підвищення продуктивності кар'єру і продуктивності праці людей в 1,5-1,6 разу (за рахунок використання конвеєрного транспорту замість автомобільного); зниження собівартості виробництва готової продукції (щебню, піску з кам'яного природно- мінерального матеріалу, буту) на 20-22 95 за рахунок внутрішньокар'єрних перевозок порід конвеєрним транспортом; виключення застосування в кар'єрі екологічно шкідливого автомобільного транспорту, що забезпечує досягнення нормативних концентрацій шкідливих газових викидів на відстанях 400- 600 м від кар'єру; скорочення ширини транспортних берм в кар'єрі, що забезпечує зменшення на 1,8-3 95 втрат корисної копалини в бортах кар'єра; скорочення відстані транспортування корисної копалини на робочих горизонтах колісним транспортом на 0,8-1,0 км, що дозволяє економити дизельне паливо на 9-11 95 і зменшити шкідливі викиди газоподібних речовин в атмосферу; скорочення санітарно-захисної зони на кар'єрах від 1500 до 400-500 м; можливість введення в розробку до 10-15 млн м3 додаткових запасів корисної копалини на нерудних кар'єрах з потужністю від 600 до 1200 тис. ме/рік без відчуження для цього родючих земель.

Сферами застосування цього винаходу в Україні є гірничорудні та нерудні кар'єри.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Зо Спосіб відкритої розробки родовищ корисних копалин, що включає розкриття родовища виїзними траншеями, одна з яких обладнана стрічковим підіймальним конвеєром, транспортними бермами і з'їздами, поетапне відпрацювання кар'єрного поля в глибину і в горизонтальному напрямку з вийманням порід, транспортуванням розкривних порід послідовно 35 в приконтурний зовнішній та внутрішній відвали з нарізкою видобувних уступів в глибину в міру відпрацювання кар'єру, буріння, підривання, екскавацію та завантаження її в засоби магістрального транспорту на одному концентраційному горизонті, який відрізняється тим, що на етапі відпрацювання кар'єру зі сторони розташування житлових забудов вздовж граничної межі контуру в процесі видобутку одночасно формують протяжний приконтурний захисний 40 відвал з порід розкриву відповідно попередньо визначеному об'єму, в подальшому породи розкриву після заповнення приконтурного захисного відвалу складують в постійні зовнішні відвали та у внутрішні відвали кар'єру, крім цього буропідривні роботи на робочих уступах здійснюють з переміщенням роздрібнених кусків породи в протилежну сторону від житлових забудов, а після відпрацювання початкового кар'єру видобування здійснюють зі зміщенням 45 концентраційного горизонту в напрямку відпрацювання родовища, при цьому нижню частину стрічкового підіймального конвеєра від робочого концентраційного горизонту переносять на транспортну берму, що сполучається з відповідним робочим концентраційним горизонтом, для забезпечення безперервності процесів та поточності доставки корисної копалини конвеєрним транспортом.