UA125857C2 - Перемикач з покращеним постійним магнітом гасіння дуги - Google Patents

Abstract

Даний винахід належить до перемикача, що має щонайменше одну точку контакту, і пристрою дуття дуги, який з'єднаний з точкою контакту, де пристрій дуття дуги має першу бічну пластину електрода, другу бічну пластину електрода, центральну пластину електрода, розташовану між ними, і щонайменше один перший постійний магніт для генерації магнітного видувного поля, де щонайменше один перший постійний магніт розташований і контактує щонайменше з однією з пластин електрода безпосередньо або через магнітний провідник, що перша ділянка магнітного видувного поля передбачена між першою бічною пластиною електрода і центральною пластиною електрода і така, що друга ділянка магнітного видувного поля передбачена між другою бічною пластиною електрода і центральною пластиною електрода, в якій лінії магнітного поля першої ділянки магнітного поля направлені у протилежному напрямку до ліній магнітного поля другої ділянки магнітного поля, і де видування поле додатково має перехідну ділянку, яка з'єднує першу ділянку магнітного поля та другу ділянку магнітного поля разом, де лінії магнітного поля вирівнюються однаково в кожному випадку, починаючи з першої ділянки магнітного поля та другої ділянки магнітного поля до точки контакту в ділянку переходу так, що дуга перемикання, яка утворюється в перехідній ділянці при розмиканні точки контакту, проводиться або в першу ділянку магнітного поля, або у другу ділянку магнітного поля в залежності від поточного напрямку від точки контакту і в обох випадках видувається в тому ж напрямку від точки контакту у зазначеній ділянці. Згідно винаходу пристрій дуття дуги має як мінімум один другий постійний магніт (15) як допоміжний магніт, а допоміжний магніт розташований у безпосередній близькості від точки контакту (7.1), таким чином, що принаймні одна секція магнітного поля (17) допоміжного магніту (15) підсилює видувне поле в перехідній ділянці.

Description

залежності від поточного напрямку від точки контакту і в обох випадках видувається в тому ж напрямку від точки контакту у зазначеній ділянці.

Згідно винаходу пристрій дуття дуги має як мінімум один другий постійний магніт (15) як допоміжний магніт, а допоміжний магніт розташований у безпосередній близькості від точки контакту (7.1), таким чином, що принаймні одна секція магнітного поля (17) допоміжного магніту (15) підсилює видувне поле в перехідній ділянці.

Даний винахід стосується перемикача згідно зі вступною частиною незалежного пункту 1 формули.

Стандартний перемикач має принаймні одну точку контакту та пристрій дуття дуги постійним магнітом, з'єднаний з точкою контакту. Пристрій дуття дуги має першу бічну пластину електроду, другу бічну пластину електроду, центральну пластину електроду, розташовану між ними, і щонайменше один перший постійний магніт для генерації магнітного видувного поля.

Щонайменше один перший постійний магніт розташований і контактує принаймні з однією з пластин електроду безпосередньо або через магнітний провідник, так що перша ділянка магнітного поля видувного поля забезпечується між першою бічною пластиною електроду і центральною пластиною електроду і так, що друга ділянка магнітного поля видувного поля передбачена між другою бічною пластиною електроду і центральною пластиною електроду, де магнітні силові лінії першої ділянки магнітного поля поляризовані у протилежному напрямку до силових магнітних ліній другої ділянки магнітного поля, і де видувне поле додатково має перехідну ділянку, яка з'єднує першу ділянку магнітного поля та другу ділянку магнітного поля разом. Лінії магнітного поля вирівнюються однаково у кожному випадку, починаючи з першої ділянки магнітного поля та другої ділянки магнітного поля до точки контакту в перехідній ділянці, так що дуга перемикання, що утворюється в перехідній ділянці при відкритті точки контакту, проводиться або в першу ділянку магнітного поля або в другу ділянку магнітного поля залежно від напрямку струму від точки контакту і в обох випадках видувається в одному напрямку від точки контакту у зазначеній ділянці. Три полюсні пластини орієнтовані, по суті, паралельно відносно одна одної.

Як правило, передбачені два перших постійних магніти, де два перших постійних магніти поляризовані навпроти один одного. Два перших постійних магніти можуть бути з'єднані або з одною з двох бічних полюсних пластин, або вони можуть бути розташовані на протилежних сторонах центральної полюсної пластини. Дві бічні полюсні пластини пов'язані, наприклад, кожна з центральною пластиною електроду, наприклад, через магнітний провідник або зворотній замикач. Перші постійні магніти можуть бути частиною цього магнітного з'єднання або ж самі утворювати сполучний елемент між бічними та центральною пластинами електроду.

Перемикач згідно з вступною частиною незалежного пункту 1 формули винаходу пропонує

Зо перевагу в тому, що можлива двоспрямована робота перемикача, де потрібен лише один пристрій гасіння дуги. Дуга перемикання після відхилення в першу або другу ділянку магнітного поля залежно від поточного напрямку завжди здувається від точки контакту в тому ж напрямку, незалежно від напрямку струму, таким чином, що дуга перемикання може згасати в одному і тому ж пристрої гасіння дуги незалежно від поточного напрямку. Пристрій гасіння дуги, необхідний для цього, може бути будь-якої конструкції і не є предметом цієї заявки. Це може бути, наприклад, звичайна камера для гасіння дуги з множиною керамічних елементів для гасіння або пластин для гасіння. Оскільки видувне поле генерується лише постійним магнітним способом, не потрібно видувних котушок. Таким чином, звичайні перемикачі порівняно компактні, мають невелику вагу і, крім того, також недорогі.

Звичайний перемикач відомий, наприклад, з ОЕ 10 2015 000 796 А1, ЕР 3048626 А1 та 05 2012145675 А1.

Проблема існуючих перемикачів загального типу полягає в тому, що надійна функція перемикача може бути забезпечена лише до певної потужності перемикання. Зі збільшенням потужності перемикання перемикачі повинні мати відповідну більшу конструкцію. У цьому випадку все важче керувати дугою перемикання та направляти її у відповідну правильну ділянку магнітного поля. Застосування більш потужних постійних магнітів для побудови видувного поля в основному можливо, однак це в певній мірі значно збільшує виробничі витрати.

Мета винаходу досягається за допомогою ознак незалежного пункту 1 формули винаходу.

Відповідно, за допомогою перемикача згідно з вступною частиною незалежного пункту 1 формули винаходу досягається мета винаходу, якщо пристрій дуття дуги містить щонайменше один другий постійний магніт як допоміжний магніт, де допоміжний магніт розташований у безпосередній близькості від точки контакту таким чином, що принаймні одна секція магнітного поля допоміжного магніту посилює видувне поле в перехідній області.

Рішення згідно винаходу дозволяє, зокрема, недорого, забезпечувати надійну поведінку просування дуги з відповідно більшою конструкцією перемикача.

Слід підкреслити, що допоміжний магніт має іншу функцію від функції першого постійного магніту(ів). Перший постійний магнітїи) поєднаний щонайменше з однією з трьох полюсних пластин і, таким чином, є або безпосередньо, або через відповідну магнітну віддачу у магнітному зв'язку з відповідною пластиною електроду. Це не стосується допоміжного магніту в бо розумінні п. 1 цього винаходу. Допоміжний магніт не знаходиться в прямому контакті з жодною з трьох пластин електроду і не пов'язаний з пластинами електроду через відповідний магнітний провідник. Функція допоміжного магніту полягає в тому, щоб викликати посилення магнітного поля лише в перехідній ділянці магнітного видувного поля. Ця посилення обмежене перехідною ділянкою і не стосується першої або другої ділянки магнітного поля.

Переважні варіанти втілення цього винаходу викладені в залежних пунктах формули винаходу.

Згідно переважного варіанту втілення цього винаходу допоміжний магніт розташований таким чином, що він по відношенню до площини симетрії пристрою дуття дуги, яка визначається площиною продовження центральної полюсної пластини, площинно-симетричний. Таким чином викликається симетричне посилення магнітного поля в перехідній ділянці. Оскільки допоміжний магніт розташований так би мовити центрально, зокрема щодо точки контакту та пристрою дуття дуги, посилення відбувається в особливо критичній ділянці, тобто там, де формується дуга.

Тут особливо вигідно, щоб прилад намагнічування допоміжного магніту мав прямий кут як до ліній магнітного поля першої ділянки магнітного поля, так і до ліній магнітного поля другої ділянки магнітного поля.

У найпростішому випадку передбачений лише один єдиний допоміжний магніт. Однак множина допоміжних магнітів може бути також влаштована таким чином, що кожен з них посилює одну секцію перехідної ділянки магнітного видувного поля.

Недороге виготовлення перемикача згідно винаходу призводить до того, що для допоміжного магніту можна використовувати стандартні компоненти. Переважно постійні магніти мають кубічну або циліндричну форму, в відповідності до ще одного варіанту втілення даного винаходу, допоміжний магніт може, однак, також представляти собою кільцевий сегмент і намагнічуватися радіально. У цьому варіанті втілення посилення магнітного видувного поля можливе у відносно великій зоні перехідної ділянки, якщо використовується один єдиний допоміжний магніт. В основному, допоміжний магніт також може бути втілений таким чином, що він посилює магнітне видувне поле в усій перехідній ділянці. У цьому випадку допоміжний магніт може бути кільцевим сегментом, що простягається більш, ніж на 180".

Згідно з подальшим, особливо кращим варіантом втілення цього винаходу, передбачені два допоміжні магніти, де ці два допоміжні магніти розташовані щодо площини симетрії видувного пристрою, визначеної площиною подовження центрального полюса пластини, симетрично відносно один одного. У цьому варіанті втілення порівняно велику зону перехідної ділянки можна посилити за допомогою недорогих стандартних постійних магнітів.

Особливо переважним чином напрямок намагнічування двох допоміжних магнітів у цьому випадку включає кут до площини симетрії, більший за 0" та менший за 90". Крім того, кращий кут знаходиться в області між 5" і 457. Особливо бажаний кут знаходиться в області між 5" і 30".

Згідно з подальшим кращим варіантом втілення цього винаходу точка контакту включає перший контакт і другий контакт, де перший і другий контакти можуть контактувати один з одним при спрацьовуванні перемикача, і в якому допоміжний магніт розташований на стороні першого або другого контакту, яка спрямована в сторону від відповідного іншого контакту. У цьому варіанті допоміжний магніт може бути розташований таким чином, що ділянка його магнітного поля посилює видувне поле в перехідній ділянці, тоді як решта ділянки магнітного поля допоміжного магніту не робить негативного впливу на видувне поле. Контакти переважно складаються з немагнітного металу, переважно з міді. Тому вони взагалі не впливають на магнітне поле допоміжного магніту.

Згідно з подальшим варіантом втілення цього винаходу, допоміжний магніт може бути легко міцно з'єднаний з відповідним контактом. Наприклад, допоміжний магніт може бути приклеєний або прикручений до відповідного контакту. Особливо бажаним чином допоміжний магніт утримується у відповідному поглибленні корпусу перемикача. Корпус може складатися, наприклад, з пластмаси.

Згідно з іншим кращим варіантом втілення цього винаходу, допоміжний магніт є рідкоземельним магнітом.

Варіанти втілення цього винаходу будуть більш докладно проілюстровані нижче з посиланням на креслення. На кресленнях:

На Фіг. 1 показаний діагональний вигляд перемикача згідно винаходу,

На Фіг. 2 показаний переріз через перемикач згідно винаходу на Фіг.1 по лінії перетину ЇЇ, проведеної на Фіг. 1 (вид збоку в розрізі),

На Фіг. З показаний переріз через перемикач згідно винаходу на Фіг. 1 по лінії перетину ПІ, проведеної на Фіг. 1 (поздовжній розріз), бо На Фіг. 4 показаний переріз через перемикач згідно винаходу на Фіг. 1 по лінії перетину ІМ, проведеної на Фіг. 1 (вид в розрізі),

На Фіг. 5 показаний детальний вигляд першої точки контакту перемикача згідно винаходу, показаної на Фіг. 2, з допоміжним магнітом, передбаченим згідно винаходу згідно першого прикладу втілення,

На Фіг. 6 показаний вигляд згори на нерухомий контакт точки контакту, детально показаний на Ффіг.5,

На Фіг. 7 показаний вид збоку, відповідний виду згори на фіг. 6,

На Фіг. 8 показана модифікація Фіг. 7 із допоміжним магнітом, утримуваним у виїмці корпусу перемикача,

На Фіг. 9 показаний вигляд на фіксованому контакті, подібному до фіг. б, згідно з другим прикладом втілення цього винаходу

На Фіг. 10 показаний вигляд на фіксованому контакті, подібному до Фіг. 619, згідно третього прикладу втілення цього винаходу.

На наступних ілюстраціях однакові частини позначаються однаковими посиланнями. Якщо креслення містить посилання, які прямо не обговорюються у відповідному описі Фігур, посилаються на попередні чи наступні описи Фігур.

На Фіг. 1 показаний діагональний вигляд перемикача 1 згідно винаходу. Перемикач є однополюсним контактором. На Фіг.2 показаний переріз через перемикач згідно винаходу з Фіг. 1 по лінії перетину ІЇ, проведеної на Фіг. 1. На Фіг. З показаний переріз через перемикач згідно винаходу з Фіг. 1, уздовж лінії перетину І, проведеної на Фіг. 1. На Фіг.4 показаний переріз через перемикач згідно винаходу Фіг. 1 по лінії перетину ІМ, проведеної на Фіг. 1.

Контактор 1 має два нерухомих контакти 7.1 і 7.2, кожен з яких електрично з'єднаний відповідним штифтом 8.1, 8.2. Два нерухомих контакти 7.1 і 7.2 можуть бути з'єднані один з одним електропровідним способом за допомогою контактного моста 10. Контактний міст 10 приводиться в дію арматурою електромагнітного приводу 19 і має два рухомих контакти 9.1, 9.2.

Коли контакти замикаються, перший рухомий контакт 9.1 розміщується в опорі з першим нерухомим контактом 7.1. Другий рухомий контакт 9.2 контактує з другим нерухомим контактом 7.2. Шасі 20 перемикача, до якого підключений електромагнітний привід, позначений номером позиції 20 на Фігурах.

Зо Коли контакти розмикаються, одна дуга перемикання створюється між першим нерухомим контактом 7.1 та першим рухомим контактом 9.1 та між другим нерухомим контактом 7.2 та другим рухомим контактом 9.2. Щоб запобігти пошкодженню перемикача внаслідок утворення дуг перемикання, останні необхідно вивести з зони контакту та погасити. Нижче сполучення першого нерухомого контакту 7.1 та першого рухомого контакту 9.1 буде позначено як перша точка контакту. Сполучення другого контакту 7.2 та другого рухомого контакту 9.2 буде позначено як другу точку контакту. Перемикач містить пристрій дуття дуги для кожної з двох точок контакту для видування дуги перемикання з точки контакту. Кожен з двох засобів дуття дуги поєднується з одним пристроєм гасіння дуги 5.1 та 5.2 відповідно. Два пристрої гасіння дуги 5.1 і 5.2 розташовані з протилежних сторін корпусу. Перший пристрій гасіння дуги 5.1 з'єднується з першою точкою контакту 7.1/9.1. Другий пристрій гасіння дуги 5.2 з'єднується з другою точкою контакту 7.2/9.2. На верхній стороні корпусу третій пристрій гасіння дуги 5.3 додатково розташований і сполучений як з першою, так і з другою точками контакту. Третім пристроєм гасіння дуги потенціал гасіння буде збільшений у міру необхідності. Частини корпусу, розташовані між пристроями для гасіння дуги, можуть бути захищені від дуги відповідними мідними пластинами 32. Усі три пристрої для гасіння дуги 5.1, 5.2 та 5.3 мають по кілька елементів гасіння, поперемінно укладених один на одного. Елементи гасіння складаються з кераміки. Вони також можуть бути виконані як пластини гасіння як альтернатива.

Нижче буде проілюстровано конструкцію пристрою дуття дуги для першої точки контакту, що складається з першого нерухомого контакту 7.1 та першого рухомого контакту 9.1. Ілюстрація може бути значною мірою відтворена лише стосовно Фіг. 4. Видувне поле, яке створюється пристроєм дуття дуги, створюється виключно за допомогою постійних магнітів у перемикачі згідно винаходу. Видувні котушки з електричним приводом не потрібні. Два постійних магніти 2.1 та 2.2, показані на Фіг. 4, утворюють перші постійні магніти у розумінні формули винаходу. Вони розташовані між першою точкою контакту і пристроєм гасіння дуги 5.1, з'єднаним з першою точкою контакту. Перший постійний магніт 2.1 знаходиться в прямому контакті з першою бічною пластиною електроду 6.1, розташованою біля бічної стінки корпусу перемикача, показаною на

Фіг. 1. Другий постійний магніт 2.2 також знаходиться в прямому контакті з другою бічною пластиною електроду 6.2, що розташована на протилежній стороні корпусу і показана на Фіг. 1.

Між двома бічними пластинами електроду 6.1 і 6.2 розташована центральна пластина 60 електроду 6.3, яка проходить паралельно двом бічним пластинам електроду 6.1, 6.2 і представлена на Фіг. 4. Між кожним з двох постійних магнітів і центральною пластиною електроду 6.3 розташований магнітний зворотній замикач. І зворотній замикач, і постійні магніти мають циліндричну конструкцію.

Два постійних магніти 2.1 ї 2.2 орієнтовані протилежно. Північний полюс розташований кожен зовні на першій пластині електроду 6.1 та другій пластині електроду 6.2 відповідно.

Загальний південний полюс розташований на центральній пластині 6.3. Протилежна орієнтація призводить до того, що магнітне поле, утворене між другою бічною пластиною електроду 6.2 (праворуч) та центральною пластиною електроду 6.3, орієнтується протилежно магнітному полю, утвореному між першою пластиною електроду 6.1 (ліворуч) і центральною пластина електроду 6.3. Ця ситуація очевидна також з ліній 23 магнітного поля, проведених на Фіг. 4.

Пластини електроду визначають два канали між ними, кожен з яких закінчується, починаючи з першої точки контакту, в пристрої для гасіння дуги 5.1. Тут є перший канал 4.1 між першою бічною пластиною електроду 6.1 і центральною пластиною електроду 6.3. Між другою бічною пластиною електроду 6.2 та центральною пластиною електроду 6.3 розташований другий канал 4.2. Два канали перемежовуються одним із двох протилежно орієнтованих магнітних полів, кожне з яких поперечне до їх поздовжнього розповсюдження. Дві бічні пластини електроду 6.1, 6.2 розташовуються збоку поруч з точкою контакту, при цьому центральна пластина 6.3 є дещо коротшою і закінчується перед точкою контакту. Це призводить до виникнення перехідної ділянки магнітного видувного поля в точці контакту. Приблизно в центрі нерухомого контакту 7.1 або рухомого контакту 9.1 відповідно лінії магнітного поля проходять перпендикулярно до ліній магнітного поля двох магнітних полів у каналах 4.1 та 4.2. У перехідній ділянці лінії магнітного поля як би розходяться віялом під кутом 180". Таким чином, напрямок магнітного поля в каналі 4.1 змінюється в ділянці переходу, поки остаточно не буде відповідати напрямку магнітного поля в каналі 4.2.

Якщо тепер перший штифт 8.1 з'єднаний з позитивним виводом джерела напруги, під час розмикання контактів у першій точці контакту утворюється дуга перемикання 3.1 і спочатку відхиляється праворуч магнітним видувним полем в Фіг. 4 (на Фіг. 4 дуга перемикання розташована під площиною проекції) і згодом входить у канал 4.2 між другою бічною пластиною електроду 6.2 та центральною пластиною електроду 6.3. Напрямок переміщення дуги

Зо перемикання 3.1 в цьому випадку проілюстровано стрілюою 24. Якщо перший штифт 8.1 з'єднаний з негативним виводом джерела напруги, дуга перемикання спочатку відхиляється ліворуч в протилежному напрямку. Потім вона надходить у лівий канал 4.1 між першою бічною пластиною електроду 6.1 та центральною пластиною 6.3 по шляху, проілюстрованому стрілкою 25. В обох випадках дуга перемикання згодом приводиться в пристрій гасіння дуги 5.1 видувним магнітним полем. Центральна пластина 6.3 також дещо коротша, ніж дві бічні пластини електроду 6.1, 6.2 на протилежному кінці, що виходить до пристрою гасіння дуги 5.1. Тим самим видувне магнітне поле також має ділянку переходу недалеко перед пристроєм гасіння дуги 5.1, який направляє дугу перемикання в центр пристрою гасіння дуги 5.1. Тим самим пристрій гасіння дуги 5.1 може залишатися компактним. У другій точці контакту, яка утворена другим нерухомим контактом 7.2 та другим рухомим контактом 9.2, також передбачено пристрій дуття дуги, який має конструкцію, ідентичну конструкції пристрою дуття дуги в першій точці контакту.

Дві дуги перемикання 3.1 та 3.2, сформовані в точках контактів 7.1/9.1 та 7.2/9.2, в зображенні на Фіг.4, залежно від напряму струму, спочатку відхиляються або обидві праворуч, або обидві ліворуч, потім видуваються у відповідний пристрій гасіння дуги 5.1 або 5.2, а потім також в третій пристрій гасіння дуги 5.3. Залежно від напряму струму, дуги перемикання 3.1 і 3.2, таким чином, запускаються в пристрої гасіння дуги або через канали 4.1, або, як показано на фіг. 2, через канали 4.2.

На Фіг. 2 видно, що з однієї сторони передбачено кілька так званих дугових перегородок для наведення дуги перемикання, а з іншого - для її поширення на пристрої гасіння дуги. Перший нерухомий контакт 7.1 з'єднується з першою дуговою перегородкою 11, а другий нерухомий контакт 7.2 з'єднується з другою дуговою перегородкою 12. Перша дугонапрямна пластина 11 і друга дугонапрямна пластина 12 проходять між відповідними нерухомими контактами 7.1 і 7.2 та відповідними пристроями гасіння дуги 5.1 або 5.2 відповідно. Кожен з них з'єднує нерухомий контакт 7.1 або 7.2 відповідним штифтом 8.1 або 8.2 відповідно. Перша дугонапрямна пластина 11 ї друга дугонапрямна пластина 12 розташовані під відповідною центральною пластиною електроду 6.3 і простягаються в ширину як над першим каналом 4.1, так і над паралельним другим каналом 4.2 відповідного пристрою дуття дуги. Крім того, передбачені третя дугонапрямна пластина 13 і четверта дугонапрямна пластина 14. Третя дугонапрямна пластина 13 і четверта дугонапрямна пластина 14 проходять по дузі від першого рухомого контакту 9.1 до 60 другого рухомого контакту 9.2 таким чином, що третя дугонапрямна пластина 13 і четверта дугонапрямна пластина 14 утворюють майже закриту петлю разом з контактним мостом 10. Як показано на Фіг. 2, центральні пластини електроду 6.3 першого та другого пристроїв дуття дуги розташовані між третьою дугонапрямною пластиною 13 і четвертою дугонапрямною пластиною 14. Третя дугонапрямна пластина 13 розташована, як представлено на Фіг.2, за двома центральними пластинами електроду 6.3, що показано пунктирною лінією на цій ілюстрації.

Кінці третьої дугонапрямної пластини 13 і четвертої дугонапрямної пластини 14 кожен розташовані недалеко від кінців контактного моста 10 таким чином, що контактний міст 10 може переміщуватися відносно третьої та четвертої дугонапрямних пластин. Основа дуги перемикання стрибає з контактного моста на третю чи четверту дугонапрямну пластину відповідно, якщо дуга перемикання видувається з точки контакту. Кути контактного моста переважно заокруглені, щоб збільшити термін служби.

Перший магніт дуття 2.1 першого пристрою гасіння дуги і перший магніт дуття 2.1 другого пристрою гасіння дуги розташовані всередині петлі, утвореної третьою дугонапрямною пластиною 13 і контактним мостом 10, другий магніт дуття 2.2 першого пристрою гасіння дуги і другий магніт дуття 2.2 другого пристрою гасіння дуги розташований всередині петлі, утвореної четвертою дугонапрямною пластиною 14 і контактним мостом 10. Магніти дуття, таким чином, у простий спосіб закриті від дуги. Захисне покриття магнітів дуття з кераміки, тощо, не потрібно.

Як можна побачити з Фіг. 2, контактний міст 10 розташований з двома рухомими контактами 9.1 і 9.2 над двома нерухомими контактами 7.1 і 7.2. Електромагнітний привід 19 розташований під двома точками контакту. Це має перевагу в тому, що верхня частина корпусу може бути повністю знята для обслуговування, що дозволяє вільний доступ до контактів. Замикання верхніх частин корпусу здійснюється за допомогою засувки 26, показаної на Фіг. 1.

Центральні пластини електроду 6.3 першого і другого пристроїв дуття дуги покриті електроїзоляційним способом. Контактний міст 10 розташований на контактному носії 27 з електроіїзоляційного матеріалу. Як показано на Фіг. 3, контактний тримач 27 простягається між першою точкою контакту і другою точкою контакту на по світловій ширині корпусу перемикача.

Контактний тримач занурюється у відповідні канавки корпусу з обох сторін таким чином, що для плазми, створюваної дугою, утворюється герметичний бар'єр лабіринтного типу. Під контактним тримачем 27 додатково встановлений сильфон 28 для запобігання замикання заземлення, яке в іншому випадку виникає завдяки плазмі, що утворюється дугою під час іскріння до гнізда приводу перемикача, якщо перемикаються відповідно великі навантаження.

На цьому етапі слід зазначити, що на додаток до двох показаних пристроїв пластин електроду, кожен з яких з'єднаний з одним із двох пристроїв гасіння дуги 5.1 та 5.2 і кожен складається з пластин електроду 6.1, 6.2 та 6.3, принаймні, щонайменше може бути передбачено одне додаткове розташування пластин електроду, яке з'єднане з третім пристроєм гасіння дуги 5.3, а також може також бути сполученим з ділянками двох пристроїв 5.1 і 5.2 для бічного гасіння дуги. Пластини електроду цього додаткового пристрою з пластинами електроду переважно простягаються майже по всій довжині третього пристрою гасіння дуги 5.3. Пластини електроду 6.1, 6.2 і 6.3 в цьому варіанті втілення дещо менші або закінчуються під третім пристроєм гасіння дуги. Магніти, що видувають дуги, у додатковому розташуванні пластини електроду можуть розташовуватися централізовано на ділянці третього пристрою гасіння дуги.

На Фіг. 5 показаний детальний вигляд першої точки контакту перемикача згідно винаходу, показаної на фіг. 2. Як показано на зображенні, в безпосередній близькості від точки контакту розташований допоміжний магніт 15, передбачений згідно винаходу, що підсилює видувне поле в перехідній ділянці. Допоміжний магніт 15 розташований на нижній стороні нерухомого контакту 7.1, зверненому в сторону від рухомого контакту 9.1. Лінії магнітного поля, що генерується допоміжним магнітом, позначені номером посилання 17. Як результат подання на Фіг. 5 та, зокрема, подання на Фіг. 7, лише верхня частина магнітного поля фактично має значення, оскільки тільки ця частина магнітного поля має вплив на дугу перемикання 3.1, сформовану в першій точці контакту 7.1/9.1.

Як показано на Фіг. 6, допоміжний магніт 15 розташований таким чином, що він є площинно- симетричним щодо площини симетрії 16 пристрою дуття, яка визначена площиною розгинання центральної пластини електроду 6.3. Напрямок намагнічування допоміжного магніту 15 включає прямий кут до ліній магнітного поля першої ділянки магнітного поля 4.1 та до ліній магнітного поля другої ділянки магнітного поля 4.2.

Допоміжний магніт 15 може бути міцно з'єднаний з нерухомим контактом 7.1/11. Так, наприклад, можливо приклеювання або кріплення гвинтами. На Фіг. 8 показана модифікація, де допоміжний магніт 15 приймається і утримується простим способом у виїмку 21 корпусу 18 перемикача згідно винаходу.

На Фіг. 9 показаний другий приклад втілення, де два допоміжні магніти 15 використовуються в точці контакту. Два допоміжні магніти розташовані симетрично відносно площини симетрії 16 пристрою дуття. Напрямок намагнічування двох допоміжних магнітів 15 включає кут ос до площини симетрії 16, який становить приблизно 20".

Допоміжні магніти, показані на Фіг. 5 - 9, можуть бути розроблені як прості кубічні або циліндричні постійні магніти, переважно, як рідкоземельні магніти. На Фіг. 10 показаний додатковий приклад втілення, коли допоміжний магніт 15 являє собою кільцевий сегмент і радіально намагнічений. У цьому прикладі втілення ділянку переходу видувного поля може бути посилено у відносно широкому перерізі одним єдиним допоміжним магнітом. Однак допоміжний магніт згідно з прикладом втілення на фіг. 10 є складнішим і, таким чином, більш дорогим у виробництві, ніж стандартні магніти, використані у прикладах втілення, показаних на Фіг. 5-9.

Claims (10)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Перемикач (1) щонайменше з однією точкою контакту та одним пристроєм дуття дуги постійним магнітом, пов'язаним з точкою контакту, де пристрій дуття дуги містить першу бічну пластину електрода (6.1), другу бічну пластину електрода (6.2), центральну пластину електрода

(6.3), розташовану між ними, і щонайменше один перший постійний магніт (2.1, 2.2) для створення магнітного видувного поля, в якому принаймні один перший постійний магніт (2.1, 2.2) розташований і знаходиться в контакті щонайменше з однією з пластин електрода (6.1, 6.2, 6.3), безпосередньо або через магнітний провідник, таким чином, щоб між першою бічною пластиною електрода (6.1) та центральною була забезпечена перша ділянка магнітного видувного поля пластини електрода (6.3) і така, що друга ділянка магнітного видувного поля передбачена між другою бічною пластиною електрода (6.2) та центральною пластиною електрода (6.3), де лінії магнітного поля (23) першої ділянки магнітного поля направлені у протилежному напрямку до ліній магнітного поля (23) другої ділянки магнітного поля, і де видувне поле додатково має перехідну ділянку, яка з'єднує першу ділянку магнітного поля та другу ділянку магнітного поля разом, де лінії (23) магнітного поля розташовані однаково у кожному випадку, починаючи з першої ділянки магнітного поля та другої ділянки магнітного поля до точки контакту в перехідній Зо ділянці таким чином, що дуга перемикання (3.1, 3.2), що утворюється в межах перехідної ділянки при розмиканні точки контакту, проводиться або в першу ділянку магнітного поля або у другу ділянку магнітного поля залежно від напрямку струму від точки контакту і в обох випадках видувається в одному напрямку від точки контакту у зазначеній ділянці, який відрізняється тим, що пристрій дуття дуги має щонайменше один другий постійний магніт - допоміжний магніт (15), в якому допоміжний магніт (15) розташований у безпосередній близькості від точки контакту таким чином, що щонайменше одна секція магнітного поля допоміжного магніту (15) посилює видувне поле в перехідній ділянці.

2. Перемикач (1) за п. 1, який відрізняється тим, що допоміжний магніт (15) розташований таким чином, що він плоско-симетричний щодо площини симетрії (16) пристрою дуття дуги, що визначається площиною розширення центральної пластини електрода (6.3).

З. Перемикач (1) за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що напрямок намагнічування допоміжного магніту (15) складає прямий кут як до ліній магнітного поля першої ділянки магнітного поля, так і до ліній магнітного поля другої ділянки магнітного поля.

4. Перемикач (1) за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що допоміжний магніт (15) являє собою кільцевий сегмент і намагнічений радіально.

5. Перемикач (1) за п. 1, який відрізняється тим, що передбачені два допоміжні магніти (15), де два допоміжні магніти (15) розташовані симетрично один до одного щодо площини симетрії (16) пристрою дуття дуги, визначеної площиною протяжності центральної пластини електрода (6.3).

6. Перемикач (1) за п. 5, який відрізняється тим, що напрям намагніченості двох допоміжних магнітів (15) включає прямий кут са у кожній площині симетрії (16), який більший ніж 0" і менший

90".

7. Перемикач (1) за будь-яким з пп. 1-6, який відрізняється тим, що точка контакту містить перший контакт (7.1, 7.2) і другий контакт (9.1, 9.2), де перший і другий контакти можуть приводитися в контакт один з одним при спрацьовуванні перемикача, і при цьому допоміжний магніт (153 розташований на тій стороні першого або другого контакту, яка спрямована в сторону від відповідного іншого контакту.

8. Перемикач (1) за п. 7, який відрізняється тим, що допоміжний магніт (15) міцно з'єднаний з відповідним контактом (7.1, 7.2, 9.1, 9.2).

9. Перемикач (1) за п. 7, який відрізняється тим, що допоміжний магніт (15) утримується у бо виїмці (21) корпусу (18) перемикача (1).

10. Перемикач (1) за будь-яким з пп. 1-9, який відрізняється тим, що допоміжний магніт (15) являє собою рідкоземельний магніт. гол Ж гу ще х Щ ї я Ин ж я ; ен ОО пан КЕ,

с. о нон схо щі БУ МИХ НИ мя о ов С «а ка жи в ОККО о, УЖЕ ту Мо КБУ й о ЕК, Во сив ОРІ ОВ ен в СВ т ЖАХ БОНН ке ГУ Ко ше. п шк я . З ши ШИ х ан МЕ Б щк ММ КН КУ в В і 7ь У ж ОН НК в ДЕ СН то ЯК І ЇХ Б Ех Е дожнтя ТВ і ж чин. і о ОН я КА МЕ Кох КЕ АВ в ЕК банка Іі м шк ншШ ке ЩІ в й я Ме ОК І В ЩІ Зя МК ОК ЕЕ ЗА ще НЯ ОВ Б МЕ КК СЕН ВЕН но НК КЕ МЕ ру, т ЖЕО: МЕНЯ МІК ОХ М М КЕ ше ОХ, ВУЖ УМ НОМ о 5 З З Во Ж ОО ОІГ М ЕІ а НЕННЯ зо и НЕ ес НН З У сш ши ше ше Еш я ни хі ВО НН КВ нн ЕК ЗЕ ТЕ п БР зи УТ й і Е о КУ т3 е ре пами ення ш" щ Я ІНШ ШК и ЩЕ. МТ 0 о Кл он яки ПКТ оЗди ОА ри в М: КЕ сс Як а а ЗИ ОТО т: г ие РОЮ рі їх Щоби «й «ж Її ГНН М п ИН ву жо БИ : НО НЕШЕ НЕ о сне яв ООН БІ Н : ККУ 1 ЦП 1: УНН в -Е ОО НЕ НЕ | вч, КІ: І ря 1: аа их Ва ПОООЖИ З УНН 35 Я ве ше кН НН ШЕ мае ВН РО дерилкт акме : ОН нс: в Я ва о он нан : : Уобонкя стеж ж. Н ЩІ 3 ї. М М Я

Фіг. 1

См вх Печкая ча СЯ МОХ х я ІЗ ГО й Ох живо. ї З ї г мих УК Н НО су За г І о х Зх ПИ, ВЗ ей В не фея о в М он В ше 6. ко с ту КОНКУ КВИ З ЗАКО КЗ МНК АНЯ ТЕМНУ Я Ши о. й І. пе. Не д ОО НК ЕАСКСЯ ТБ ІНК УКВ ТЯ плеч КиВ ОКО ї Не ХНН КВ УКХ НЕ НЕ евнанінеия РО пече ие ІК ЩЕ НОВ. З шої; нн Я х ХЕ у З у Я СЕК КМ МН мой рах А ВОК ЕК В У МЕЖАХ кое о р ПЕН ло Мо она щк КТ КККВХ АХА ех В АХА Хе Я Б МО КК НЯ сне путь в жо ХМК же МІ ЕК ям С рес щХ і КО ЗОЗСІЯ І зе МО В СО еко КО пе у ПЕ и Ве Ах ос жк Кф ее Що а а МА, Ноя Хе щ еВ х. ОН НН Вин Х щ «5 щ ВИК КЕ О З Хм БО ше с а я соя ро Но ЗИ, оо осв БНО ши мож КАХ М дж з оре і не о а В КС Оу у ОВ Ше сна Ж о Ме ПАМ Ме огу вк. ВКА юри КТК НЯ ек Му Не ше 00 ас й МК Ж У У Б Я По с З о ШИНИ ям фа шани МАЯ ВА МАК век вовн х ДЯК КУ Хеди фу БУ ТТ, зл р Сай ме х ОДНЕ У Со й с і ре з о ОК КЗ СКК Ку Мраннерия п . с С: одні яко Кос Я чн У НЕ жо ка ОКА пе и МКМ ді фр Сх : он їх ДАК ші ЩЕ ех дк Ух ня хх п ко, Ж Ко СОКИ ОО зм в Ко ню ПАНЕ ААУ ОН -. зв М ІВ йо дея ж МЕ Кс Щеня З КУ. іже т и р Ко : не З шу не ПК о ее сне ВШ як АН ІА А синові не на ЗНО ще я я о на домен в они т ше че Кона КК КК о лики КН хр не В ДА о Ве с о ЗА ІН шк сенс ше сан не поши я не ях ВІВ НКУ НН Я Я ЕЕ а ЕНН Я Її ТОї 0 ВІК роду ЕК Щй ї Е: Б ІЗ ШЕ ення 7 х ї КУ СБУ ; Об ВЛ ї гуд Кві й ї а ; з С зи ві

Фіг. 2

Є оООВВ Ко їх сш Щі я ЕК ОХ Ой КО вами свой й хх ХК ОВЕН Ве и хх й Ж : з. дено кв Я ЩЕ В ак У р дк. г ШЕ: ЧУ ДЕ ун п Кк, ІЗ 1 БА ші о ення хо ока о знос ВИНУ їй Пи о нн ення зн ШЕ дже ке ж З

5. ї КК ДОН ЗШ ЧНЕ ДН шнки: мае мое М В ве; ЧИН УНН ДА; НН 5 У КК КЕНЕ ШК жан ро М А В он ї З Ї Бе СЕ Я ЗБ За Хой М МЕ У Зв ЗЕ Ко ЩЕ: Еш ШЕУ ХМК я ЩЕ: М ЕК, Ох У осминк дкеее 3 ЗШ КИ Ко їх я Бо -Я ШЕУ Е; м ТІ Ед КЕ У с таке ХЬ, ї КЕ фрехня їх з БЕЗ А их ї щі М ІЗ ВО І я я і. : дане НЕ я КЗ В НУ НЕО ОК ЕВ МЕ р у ЗК ЩІ М хх К хх ; ЩІ ШУ ї су ЕН Б В дека: ре ЦІ КБУ ТІ тт КН Ж й ЕН ЩОБ РОК Ех КЕ дон ННМя Ес ОК Ж: ІЗ ї Що и КЕ деки Ех й ї З АК В якою З щі. ТВ ! БЕ ї 3 ЕУ з РК з - 1 НЕ Я ЕЕ . нок КЕ У ОБ по МВ. оожуж ТО ЖЖлУН Я ЯКІВ З Ж Ж ік ЕВ - Я ЗЕ ія ЯК ЯК ше ея 1 ше с г ше г: ПИВ р М Х д В ЯКУ зовн я Нео м В ХК БІР З шиї Ж ТІНКЯ о ВІ нн ТЕР Я озон КЕ Я З к БЕЗ ї ще У КУ : нн днк есть х я шк . о о с сині Кор ехуєвн ше шо Я вн КН о наван ї У чн АХ. оо ооо ВК ще о ВВ оо Е їх ІННА СК у ІТ дк к. х ПЕ ІДНА: ВАННЯ НИЗ АВ нини пи х МЕККА ОКХ шк х Не СК ЕН З ШНь Я і: НЕ Ме рот Я х ЕІ ї ЧЕ ТК х е гос й ІЗ 18 ї ІВ ме ШЕУ - НХ ЕЕ ї Ге КІ Е я склі ку Ки Ки, їв ах я : Ін зи 15 кош Я М я СК ее и КЕ Еш ев Я МН: ГЗК Ще зн 1 І ї 5 се я Зк Ж ОН 1 тах їі Енн ШНЕК «і 11 и В ї НЕ но РО дви 1 і НЕ БО х щі Й ут Е Ше ї х Кок Шок ЧИ: ТК 0 ЕІ поемі З х у а НЕК і 11 ле Я І 13 м ке ни зн я а, роко Оті. ЕН во жде НИ ее а: 1К шо Даня СІВ І за НЕ: Сн НІ ве пи ОДНОЮ ї ге вк. пос й Ще век дня Др се дю т какктнннн

Фіг. З

Ох Ме Не мово орви х ТТ х Є ї з Кох х Х х ї КЕ ЕЕ 153 13 хх Їж ЕЕ Я ВЕНИ НН ЕНН ше Кк і ї ок Со 13 і б шосе З 13 Е Ме; НЕ Не ЕЕ Її Я гу їз ве 51 ї їх в ЕМ | Кі Б од а у 7 й КО. КчУДНЯ зн ня рИ-йя БЕ -- 1 Ан ге дк же БТ ОМ кі п о с НУ Я Б я ее ще о ЩЕ ШИНИ В ї КОЖ че ся - Ех у. Кк їх я ЗЕМ ТК « не; ШИ 5 Я Е ік І То в т ча ие КЕ фев й АКТ Мн ГЕ ДКККеЯ ЕХ Ол НЕ Ї мі І Ще бен М їх дк ве хни НЕ що ЩЕ: Бур вик Пред юю БЕК ден Її КО я ве ян КМ дн і; МЕ Кк Зх нки ке чаш уд І нано МК я нн овен уми де ТИХ То ж сно п Я а на и и вени : Кен од ря Не хх і ї ЕКО Ян, ор кн нн фр АН и и ОН З В ВО Шан КУ З пот Б СК ТОК тен о Шк вих ее вх ОКО в КУ -к ЕК 375 ВЕ ОВ шия чи: Не ДК п ЖИ Кр ях Во ОО 7 Кума вк нанння ЗМ АААА АА А Ко; нм нн нок уми ви и ДЯ «СКК т Коен фар сов КУ ПИ а ПД ИН ве Не ЕН ЗНА ВК ше ян ПИ Я БОКУ Ж КИ вовка ни «во МН иК М їй Я КК і КОВІ Вфрннх ГУ МЕ вай ви І: Буша п ЕЕ у Щ ка КЕ се і ЯКЕ КЕ «х наши В ек: я Я ст ЕЯ сек Пе би МЕТА М Я М г Мо КО Е їлню КЕ Я Ка Мая хо З М Ж ВК р ВВ ня; Ше ше з Коган Ну Кк 1 Ж ян ВХ Ко КІ «КО Кв Кк вн ян ТК, з КЕ 155 З ЗАТ року жи ни З Я зле ШИ Ши: МЕ ШЕ Я БЕ Б 534 кра т А Я вок, ВА ж я

Фіг. 4

Кк ними Еш ет Сея У се х, У: їх КО й Шрек а с Же ї Же Н я УЖ дня Дня ОХ тож, ОО х 4 і х ТА ее ху ї я Ми КК Й НО рн о а КД Я ж з в ері пон она ЧИ - Ган ех ел у ше ЧЕ їх А Нв: ЯН КОТУ, ВЕЖ З о КА ЕМ, ї и МИ е ее в ун ; й Бе й НК які ї од те о ж а З ве їх Ме зх НН: от А дю зх; с а ва НН мл: у п ан в нави ай ІЗ ? з Ко С ї ї ї й СУК ої з и ї и нь очи ше ИН 7 ГУ п ї й г зх ; ге 3 Гал ї А де КК ї Ж ЩО СН ся ОА ККЗ со г ЖК й ОО Кеш, яз А й Я БУ К Кк ї її тк Я Щ йо ой в в у Ай ж Ай

Фіг. 5 хх К Н хх і Би 45 Га В ІЗ . длкмАхлААААККАААМАККА ДМА КНАКМАКААНАКМА АЛАНА ЛАНА КАК кни : ї Т З ся Ї шина на ї х і ин ВІД І не: и м о Я ї а Ї і то тет Е ху Мч М НН ї ох ення - ї пече ж ж кий. К- ж ї и дяк кр ї хе : т З ще ї 3 і пек зн Ж ожини і В; В нано де ії В дж гоже Джек сжжяю яю нні лоно соті форм ин ли Дим тий, Килини ї Не ї Н : Здвех че Її дет Н ї се У ту : в Ше ; : і І: - 2 М ї Хе " ї Шк и НИ Н де Миозхистх як 1 й еко ї І Хід З шне т ї м Ку ї пшкктттенттнткке тестя де ї й а

Фіг. б Ух У Ка Ку 4 х І пи а у 3 шия кл Я С ки а и ГО ве п а сова аа М І х у І і їх ї ІЗ В і Б Кох

Н з. К; у Ї ие ке пхехні сх жірннит їх Кей Її Шоу й КУ г х : ї ІЗ х їх І Я НУ Е тк а вч пд и п Га т Ї В яння - З прю дощ КА канала нн ланааннтня ! . сн Му нини : ї у Кк : ння дрососгх се п МЕ С НК ВІ дер Я я ої де Б аж х - хх І ви М й Боня жа сен Е е3 СІ НЕ З их и с ве пий Се рН зд ОН ак: ор ї й КОКО ш ра в СИН: ШИК Ї і м а до й ск в а 7 Ше: СІ: Кши Е Тодненку й схем Й пон ЕК - ях ТЕ І ЕЕ ї те В ок кю юю ж ж ж ж ж ж тт тжттт тт 5 сло пен нс й нн нн з ! тя 7 ї : Кок і. і ї ї ОК ШЕ Що. : : сок НЕ Я « ов 1. її ТОВ сх ї ї ЖЖ нет фор нки і Й т С : А щи : сх х Е яку ех х З зх і Б ди ку Е т і З Ки й ! 1 і ук ох к-Яи ' ї пе ї век ВА й ї Со ІЗ з ї ; х ож : й ї дет З : си З ОКУ 1 сія щу ! А Мудолн тво фія : мех ЮК есовіднх в Ш щи ше Е ї од вза Е ї Я І ще Кх - ше ї Н - резина ЧИ і . с й в ! | м : У Н Ех Як. ! : Н а В й і КО. В ну М Н Кок їх г Н 5 КАК В З Нас Е я і Хна Вдлиталняя К Е нене нки іх х Ч Мости А секс Ки кккккк юки У Діеухуууєютюєюєюх Ї : - Бра БЖ ІЗ По як КНУ І і

Е і. кпк тк й КІ ві з ААААААААААААААННЯ рт я і Кннннннння ! 7 з і птн фосттннннннн й Її ен ! ч Її і КЗ Ам Е ї ТУ ! ни Я Н ож Н Н Хр : : : х Кая му З і 1 ень С і лен ої і не Бей шо ТАК ою й : х т дню їж ; ! : ; ! йо: їх ли : з х Бе йде Яетх і | ; ї я де ШЕ ! і З зоре Я І і фо Атря ння : 1 ож жк юю Ї ; печу чн | - ше Ко Удкнеідни я : ; Кошж 7 Є ; ! ков «жах. г Н У задо їй ! ії ЕЕ й ке ! в ; ! ши ча і х Сн з Ка Ї 1 мес: : я і кни ї я я Її Що і пут тт тт ре

Фіг. ло