UA125721C2 - Спосіб переробки екскрементів птахів - Google Patents

Abstract

Винахід належить до сільського господарства і стосується способу переробки екскрементів птахів з одержанням сухого гранульованого та концентрованого рідкого добрив, а також теплової і електричної енергії. Спосіб включає ферментацію вихідного продукту, видалення біогазу, введення флокулянта, дегідратацію переробленого субстрату, сушіння і грануляцію отриманого добрива. Перед ферментацією екскременти птахів змішують з водою, розігрівають до 25-35 °C і перемішують. У ферментований субстрат вводять піногасник та розчин сульфату заліза і сірчаної кислоти. Виділену при дегідратації воду піддають флотації розчиненим повітрям. Флотаційний осад повертають на повторну хімічну обробку. Стічні води, отримані в результаті флотації, очищають і змішують з екскрементами птахів. Концентрат, отриманий після очищення в системі зворотного осмосу, заморожують, потім відділяють лід від висококонцентрованого добрива та розтоплюють, а отриману воду очищають і змішують з екскрементами птахів. Виділений біогаз очищають і подають в когенераційну установку для вироблення електричної та теплової енергії.

Description

результаті флотації, очищають і змішують з екскрементами птахів.

Концентрат, отриманий після очищення в системі зворотного осмосу, заморожують, потім відділяють лід від висококонцентрованого добрива та розтоплюють, а отриману воду очищають і змішують з екскрементами птахів.

Виділений біогаз очищають і подають в когенераційну установку для вироблення електричної та теплової енергії.

Винахід відноситься до сільського господарства, зокрема, до переробки відходів птахівництва для отримання органічного добрива і біогазу і може бути використано як на біоенергетичних установках птахівничих ферм, так і на біоенергетичних установках, що переробляють відходи сільськогосподарської діяльності та харчового виробництва.

В даний час існує серйозна проблема видалення, переробки, раціонального використання відходів птахівничих і тваринницьких господарств. Також с проблемою екологічний аспект - забруднення атмосфери, неприємний запах, поширення хвороб.

Енергетичний баланс будь-якої біогазової станції складається з вихідної сировини, з одного боку, і відходів виробництва (відпрацьований субстрат і біогаз), з іншого боку. Існуюча практика використовує відпрацьований субстрат як сільськогосподарське добриво. Для забезпечення безперервної роботи біогазової технології, необхідно відпрацьований субстрат переробляти в повному об'ємі або зберігати в спеціально обладнаному резервуарі досить великого розміру (десятки тисяч м3). В даний час у світі використовуються резервуари зберігання, об'єми яких розраховані виходячи з сезонних обмежень з вивезення відпрацьованого субстрату (добрива) на поля (сільськогосподарські землі) На цей період передбачаються накопичувальні резервуари. Для промислового біогазового комплексу потужністю переробки 100 т. на добу, об'єм резервуара може досягати 14500 тонн. Накопичувальні резервуари повністю спорожняються інтенсивним транспортним потоком два рази на рік (навесні та восени).

Відомий спосіб отримання гранульованого пташиного посліду, що включає подрібнення посліду, ферментацію, гранулювання і сушіння. Після ферментації масу піддають контакту з киснем повітря для припинення процесу метанової ферментації і згущують, виділяючи фільтрат.

Гранулювання посліду здійснюють одночасно з сушінням шляхом розпилення в псевдозрідженому шарі і уловлювання пилу у відведених після гранулювання газах. Сушіння проводять топковими газами, що виділяються при спалюванні біогазу продукту ферментації.

Фільтрат, отриманий в процесі згущення маси, нагрівають і використовують для нагрівання і розведення вихідного посліду перед ферментацією (КИ Мо 2032644, СОБ5ЕЗ/00).

Недоліком відомого способу є низька ефективність використання отриманого біогазу - продукту ферментації, який спалюється для подальшого використання в сушці.

Крім того, фільтрат, що повертається в технологію для розведення вихідного посліду перед

Зо ферментацією, містить азотовмісні речовини, які з часом накопичуються в ферменаторах, що призводить до пригнічення процесу ферментації. А також відома технологія втрачає хімічні речовини, придатні для біодобрива, у фільтраті, що повертається в технологію.

Відомий спосіб отримання органічного добрива, що включає обробку виділень тварин мінеральними кислотами з послідуючою нейтралізацією, в якому виділення тварин змішують з водою, обробляють мінеральними кислотами до рН 0,1-2,0, витримують 2-12 год. при нормальній температурі і тиску. Потім піддають розкладу протягом 24-60 год. Отриману рідку фазу відокремлюють від нерозчинних твердих речовин, доводять рН до 5,0-6,2 додаванням основної речовини і після закінчення нейтралізації відокремлюють осад, що випав. В якості виділень тварин беруть пташиний послід, переважно курячий. Змішують виділення тварин з водою протягом 5-6 год. З суміші виділень тварин з водою перед впливом мінеральних кислот відділяють грубі сторонні тіла. Утворені гази при змішуванні виділень тварин з водою відводять шляхом введення у вказану суміш повітря. В якості основної речовини беруть окис, гідроокис або карбонат кальцію. Після додавання основної речовини осад відокремлюють центрифугуванням (КО Мо871733, СОБ5ЕЗ/00).

Недоліками відомого способу є втрата біогазу, що виробляється, а також не вирішені питання утилізації летючих речовин і неприємних запахів так як сірководень і аміак, що утворюються при переробці відходів пташиного посліду, випускають в атмосферу. Крім того, дана технологія вимагає використання концентрованої сірчаної кислоти, що небезпечно для робочого персоналу та навколишнього середовища.

Відомий спосіб переробки органічних відходів, реалізований в установці для переробки органічних відходів (КО Мо 2040138, АО1С3/02). У відомій установці послід розбавляється водою і рідкою фракцією збродженого посліду. Розведений до необхідної концентрації послід піддають реакції гідролізу рослинних полімерів і кислотоутворення з подальшим утворенням оцтової кислоти і водню. Потім масу передають в реактор другого ступеню зброджування, в якому з утвореної оцтової кислоти і водню відбувається генерація метану і вуглекислого газу, що входять до складу біогазу. Протягом усього циклу зброджування біогаз із реакторів обох ступенів відбирається і зберігається в газгольдері, звідки подається в топку для його спалювання. Гарячі топкові гази з топки надходять в сушильну установку, де вони використовуються для сушіння твердої фракції збродженого посліду, після чого потрапляють в мокрий скрубер, в якому відбувається очищення відпрацьованих паливних газів від частинок твердої фази і утилізація їх залишкового тепла.

Одночасно із завантаженням, порцію збродженого посліду в кількості, рівній добовій порції розведеного посліду, що завантажується, розділяють на тверду і рідку фракції. Тверда фракція посліду передається в сушильну установку, де відбувається видалення надмірної вологи.

Висушена тверда фракція передається для зберігання. Частина рідкої фракції, отриманої при розподілі збродженого посліду, в кількості 10-50 95 від маси води, подається в мокрий скрубер, де при контакті з топковими газами, що відходять, рідка фракція вловлює частинки висушеної твердої фази, нагрівається за рахунок утилізації тепла відпрацьованих паливних газів і змішується з поступаючим свіжим послідом. Інша частина рідкої фракції подається в теплообмінник, віддаючи своє тепло поступаючому вихідному посліду, після чого накопичується в ємності для накопичення і зберігання рідкої фракції.

Недоліками даного способу є низька ефективність використання біогазу, який спалюється і отримане тепло використовується тільки для сушіння збродженого посліду, необхідність організації споруд для зберігання рідкої фракції, об'єми яких розраховуються, виходячи із сезонних обмежень з вивезення рідкої фракції (добрива) на сільськогосподарські поля, що призводить до подорожчання комплексу в цілому, а також до підвищених операційних витрат, так як більше 80 95 вмісту, що вивозиться, становить вода. Крім того, фільтрат для розведення вихідного посліду перед ферментацією, який повертається в технологію, містить азотовмісні речовини, які з часом накопичуються в ферменаторах, що призводить до пригнічення процесу ферментації. А також відома технологія втрачає хімічні речовини, придатні для біоудобрювання в фільтраті, що повернутий в технологію.

Відомий спосіб отримання біопродуктів і біогазу з безпідстилкового курячого посліду (КО Мо 2576208, СО5ЕЗ3/00, СО5ЕЗ3/06), відповідно до якого вихідний послід піддають послідовно мезофільній анаеробній обробці в температурному діапазоні 32-37 "С тривалістю не більше однієї доби, термофільній анаеробній обробці в температурному діапазоні 52-57 "С тривалістю не більше 6 діб з отриманням біогазу та еффлюента. Еффлюент поділяють на рідку фракцію з вологістю більше 97 95 і тверду фракцію з вологістю не більше 90 95 з отриманням твердих і рідких добрив і білково-вітамінних добавок. Біогаз використовують для отримання енергії. Рідку

Зо фракцію піддають анаеробній біофільтрації в рециркуляційному режимі з отриманням додаткових кількостей біогазу та значення БПКп рідкої фракції не більше 2000 мг/л. Тверду фракцію піддають твердофазній анаеробній обробці в психрофільному або мезофільному режимі з отриманням відношення вуглецю до азоту С:М«10 і додаткових кількостей біогазу.

Однак, відома технологія не вирішує питання повноцінної переробки відпрацьованого субстрату, тому що оброблена таким чином рідка фракція придатна для тривалого зберігання в накопичувачах (при подальшому агротехнічному використанні) або для подальшої обробки у вис око навантажених аеротенках (перед скиданням у водойму або при отриманні технічної води), що вимагає спорудження резервуарів для зберігання, а також їх випорожнення з вивезенням великої кількості води. Все це призводить до підвищених операційних витрат. Крім того, при обробці в високонавантажених аеротенках губляться елементи потенційного добрива.

Недоліком відомого способу також є висока кількість БПКп в рідкій фракції «200Омг/л.

Відомий біогазовий комплекс (КО Мо 85293, АО1С3/02), в якому початковий продукт (гній

ВРХ, свиней та пташиний послід) надходить в додатковий сепаратор, де відбувається відділення (повне або часткове) твердої фракції початкового продукту. Відокремлена частина твердої фракції направляється в ферментер, де відбувається компостування і отримання кінцевого продукту. Частина вихідного продукту (з вологістю 91,595), що залишилася, подрібнюється до розмірів частинок не більше 1 мм, а потім переробляється в газорідинному ежекторі для видалення розчиненого у воді кисню до заданого рівня від початкової кількості і стерилізації початкової маси. У накопичувачі робочої суміші відбувається акумулювання підготовленої дрібнодисперсної маси і її підігрів до необхідної температури (40-42 С). Далі підготовлений і розігрітий до необхідної температури продукт подається в метантенк, де відбувається біодеградація продукту з виділенням біогазу і еффлюента (біодобрива). Виділений біогаз акумулюється в газгольдері, з якого направляється на фільтр, де відбувається поділ СНа і

СО» в пропорції, необхідній для ефективної роботи когенераційної установки, а також відділення сірчистої компоненти і зневоднення (піногасіння). Збагачений метан направляється на когенераційну установку, в якій реалізується отримання теплової та електричної енергій.

Пульпоподібна маса, що пройшла біодеградацію в метантенці, подається на розподіл на рідку і густу фракції. Густа фракція направляється в осушувач, в якому для підтримання необхідної температури використовується тепло когенераційної установки.

Недоліком даного способу є необхідність створення споруд для зберігання рідкої фракції, об'єм яких розрахований, виходячи з сезонних обмежень з вивезення рідкої фракції (добрива) на сільськогосподарські поля, що призведе до подорожчання комплексу в цілому, а також до підвішеним операційним витратам.

Відомий універсальний біогазовий комплекс (КО Мо 110588, АО1С3/02, СО2Е11/04), в якому пташиний послід змішується з водою і рідкою фракцією, при цьому вологість і температуру доводять до необхідної, після чого рідку масу органічних відходів подають в реактор гідролізний і потім в метантенк. У них підтримують задану температуру, кислотно-лужний баланс, при цьому маса, що переброджується, періодично перемішується. Далі рідка маса органічних відходів (посліду курячого) перекачується в реактор гідролізний, в якому підвищується вологість і контролюється рівень рН. З реактора гідролізного забезпечують дозовану подачу субстрату в метантенк. Субстрат з метантенка подають в сепаратор, де розділяються залишки бродіння після метатенка на тверді і рідкі фракції, які потім подають в цех. Тверду фракцію у вигляді відновника грунтів можна використовувати на власних полях або підсушувати, запаковувати в мішки і продавати. Біогаз проходить через систему відводу, очищається від вологи, тиск біогазу стабілізується в газгольдері і далі біогаз надходить споживачам.

Недоліками відомого способу є необхідність створення споруд для зберігання рідкої фракції, об'єми яких розраховані, виходячи з сезонних обмежень з вивезення рідкої фракції (добрива) на сільськогосподарські поля, і вивезення в ємностях спеціальним транспортом у великій кількості, що призведе до подорожчання комплексу в цілому, а також до повішеним операційним витратам, так як більше 80 95 вмісту становить вода. Крім того, рідка фракція містить азот, при рециркуляції якого в метентенці підвищується його концентрація, що призводить до повного пригнічення процесу, що, в свою чергу, призведе до перезапуску процесу, який продовжується протягом 2-4 місяців (повне випорожнення метантенка, наповнення новою сировиною, розігрів, подача сировини з поступовим збільшенням об'єму).

Найбільш близьким за технічною сутністю до пропонованого є спосіб отримання органічного добрива (КО Мо 2504531, СО5ЕЗ3/00), що включає ферментацію вихідного продукту, видалення біогазу і сепарацію. В якості вихідного продукту використовують екскременти птахів або тварин, які попередньо ферментують. Після закінчення ферментації і видалення біогазу з продукту

Зо ферментації за допомогою сепарації, відокремлюють щільну складову вихідного продукту. А рідку складову змішують з флокулянтом. Продукт, що флокулюється, відстоюють до досягнення рівня розділення твердої фракції і рідкої у співвідношенні від 1 до З до 1 до 5. Рідку фракцію видаляють, а відстояний продукт декантують до вологості 40-50 95. Рідку складову видаляють, а декантовану масу змішують з щільною складовою продукту сепарації і віджимають шнековим пристроєм. Або ж спочатку віджимають шнековим пристроєм, а потім зміщують з щільною складовою продукту сепарації, попередньо віджатою шнековим пристроєм. На виході шнекового пристрою продукт має вологість 20-30 95. Після чого продукт піддають тепловому сушінню при температурі 40-60 "С до вологості 10-1595. У способі використовують флокулянт "Сібфлок", який беруть в кількості 0,1-0,01 95 від маси рідкої складової продукту сепарації. Або використовують флокулянт, що складається з суміші крохмалю і сірчанокислого алюмінію у співвідношенні 1:1 в кількості 0,5-2 95 від маси рідкої складової продукту сепарації. Або використовують флокулянт РІСТЕКІМО 5БУЗТЕМ в кількості 0,01-0,05 95 від маси рідкої складової продукту сепарації. Перед тепловим сушінням продукт гранулюють.

Недоліком даного способу є невисока екологічність у зв'язку з тим, що виділену воду зливають в каналізацію, що забруднює навколишнє середовище і, крім того, втрачаються мінеральні речовини. Ще одним недоліком відомого способу є низька ефективність, обумовлена тим, що спосіб є періодичним з огляду на необхідність використання відстійника, розміри якого можуть бути великими, і тривалим часом відстоювання так як більшу частину вологи виділяють за допомогою відстоювання, а також у відстійнику деяка частина корисних твердих речовин осідає на дно резервуара, тобто втрачається. Згущення продукту ферментації у відомому способі виконується в дві стадії, що ускладнює процес. Крім того, вологість кінцевого продукту становить 10-15 95, що знижує його якість.

Завданням запропонованого винаходу є створення безвідходного, екологічно безпечного та ефективного виробництва з мінімальними енерговитратами і підвищеною якістю отриманого кінцевого продукту.

Поставлена задача вирішується тим, що у способі переробки екскрементів птахів, що включає ферментацію вихідного продукту, видалення біогазу, введення флокулянта, дегідратацію переробленого субстрату, сушіння і грануляцію отриманого добрива, перед ферментацією екскременти птахів змішують з водою до вмісту сухих речовин у суміші 8 95-12 95, 60 суміш розігрівають до 25-35 "С і перемішують до досягнення рН суміші 5,2-6,3, після видалення біогазу в ферментований субстрат вводять піногасник і розчин сульфату заліза і сірчаної кислоти у співвідношенні 50:50 і в кількості 8 літрів на 1 м3 субстрату, потім в отриману суміш додають флокулянт у кількості 1 літр на 1 м" переробленого субстрату, а рН суміші підтримують в діапазоні 6,0-6,5 рН, дегідратацію переробленого субстракту здійснюють до вмісту сухих речовин у отриманому дигестаті 40 95-45 95, виділену при дегідратації воду піддають флотації розчиненим повітрям, утворений в результаті флотації флотаційний осад повертають на повторну хімічну обробку, а стічні води, отримані в результаті флотації, фільтрують і очищають в системі зворотного осмосу і від решти іонів солей, отриману в результаті очищену воду змішують з екскрементами птахів, а концентрат, отриманий після очистки в системі зворотного осмосу, заморожують, потім відділяють лід від висококонцентрованого добрива, розтоплюють, а отриману воду очищають в системі зворотного осмосу і від решти іонів солей і змішують з екскрементами птахів.

Поставлена задача вирішується також і тим, що при змішуванні екскрементів птахів з водою до води, очищеної в системі зворотного осмосу, додають свіжу воду. Ферментований субстрат подрібнюють до розмірів частинок «10 мм. Як флокулянт використовують аніонний поліелектроліт або поліакриламід. Виділений біогаз очищають і подають в когенераційну установку на вироблення електричної і теплової енергії. Для очищення рідкої фракції субстрату використовують технологію БАР ії зворотного осмосу. Для отримання висококонцентрованого рідкого добрива використовують льодогенератор.

Сутність запропонованого способу полягає у створенні безвідходної, з мінімальними енерговитратами технології переробки екскрементів птахів, що забезпечує істотне поліпшення екологічного становища шляхом повної та безпечної утилізації надзвичайно агресивних відходів птахофабрик і виключення надходження в навколишнє середовище шкідливих викидів і стоків.

В результаті переробки екскрементів птахів запропонованим способом отримують сухе, гранульоване біодобриво з вологістю 4,58 95, рідке висококонцентроване біодобриво і теплову та електричну енергію, що повністю забезпечують потреби біоенергетичного комплексу з переробки відходів птахофабрик, що до мінімуму скорочує енерговитрати.

Розведення відходів птахофабрик здійснюють водою, виділеною з екскрементів і очищеної в системі зворотного осмосу, що дозволяє виключити надходження в навколишнє середовище шкідливих стоків і, тим самим, підвищити екологічність запропонованого способу.

Введення в ферментований субстрат розчину сульфату заліза і сірчаної кислоти і підтримання рН суміші в діапазоні 6,0-6,5 рН дозволяє підвищити ефективність процесу утворення пластівців. А введення флокулянта укрупнює пластівці і згущує масу перед дегідратацією, що дозволяє підвищити ефективність всього процесу. Крім того, частинки флокулянта, що залишилися у виділеній рідині, дозволяють збільшити вилучення у флотаційній установці органічних частинок із стічних вод, що дозволяє повністю зберегти корисні речовини і, тим самим, також підвищити ефективність виробництва.

Здійснення дегідратації субстрату до вмісту сухих речовин в отриманому дигестаті 40 9рб- 4595, дозволяє знизити витрати на сушіння і підвищити якість добрива, вологість якого не перевищує 4,58 95.

Замороження концентрату дозволяє, виділивши воду, підвищити концентрацію рідкого добрива, а виділену після розтоплення льоду очищену воду також змішують з екскрементами птахів, що дозволяє підвищити екологічність запропонованого способу.

Подрібнення ферментованого субстрату до розмірів частинок «10 мм дозволяє збільшити площу контактної поверхні частинок субстрату з хімічними реагентами, що збільшує вихід біодобрива і, отже, підвищує ефективність виробництва.

Спосіб переробки екскрементів птахів здійснюється наступним чином.

Курячий послід з птахокомплексу подається в резервуар попереднього підкислення, де він змішується з водою, що забезпечує вміст сухих речовин в суміші 8-12 95, і містить до 80 95 рециркуляту технічної води із зворотного осмосу і свіжу воду з артезіанської свердловини. В резервуарі попереднього підкислення суміш розігрівається до 25-35"7С і інтенсивно перемішується протягом 2 діб. Процес підкислення завершують після зниження рН суміші до 5,2-6,3.

Утворений робочий субстрат подається в ферментатор для здійснення мезофільного анаеробного бродіння. У ферментаторі субстрат підігрівається до 38-40 "С і перемішується для здійснення гомогенізації субстрату, тобто перемішування колоній бактерій з субстратом, і розподілу свіжої сировини, що надходить. В результаті ферментації анаеробні бактерії розщеплюють складні органічні сполуки (жири, білки, вуглеводи), що містяться у ферментованому продукті, до кислот жирного ряду, потім - до з'єднань, які можуть 60 засвоюватися рослинами.

В результаті бродіння субстрату в ферментаторі утворюється біогаз, який подають в газгольдери і накопичують. Далі біогаз подають на газопідготовлений вузол, де здійснюють процес газоочищення, протягом якого знижується вміст сірководню і здійснюється конденсація парів води. Очищений біогаз подають в когенераційну установку, де виробляється електрична і теплова енергія, яку в подальшому використовують у запропонованій технології. Споживання електроенергії на виробництво біодобрива за даною технологією складає 15 95 від загального річного виробництва електроенергії, отриманої при переробці екскрементів птахів запропонованим способом, а споживання теплоенергії на виробництво біодобрива складає 5095 від річного виробництва теплоенергії, отриманої при переробці екскрементів птахів запропонованим способом. Іншу електроенергію і теплоенергію реалізують.

Ферментований субстрат з ферментатора подають в буферний бак, накопичують, потім подрібнюють до розмірів частинок «10 мм і подають в реактор, в якому вміст перемішують протягом 30 хвилин.

Для запобігання утворенню піни в подрібнений субстрат вводять будь-який піногасник, який використовують в дозуванні, зазначеному виробником.

З метою зниження рН залишків бродіння до 6-6,5 в перероблений субстрат додають розчин сульфату заліза і сірчаної кислоти в пропорції 50:50 в кількості 8 літрів на 1 м" переробленого субстрату, в результаті чого починається процес утворення пластівців.

Для укрупнення отриманих пластівців в перероблений субстрат ін'єцується полімер - сухий аніонний флокулянт (аніонний полієлектроліт, поліакриламід) в кількості 1 літр флокулянта на 1 м3 переробленого субстрату. В процесі утворення пластівців рН суміші підтримується в діапазоні 6,0-6,5 рн.

Після хімічної обробки отриману суміш піддають дегідратації і згущенню, наприклад, на стрічковому пресі. Процес здійснюють до вмісту сухих речовин в отриманій кірці (далі - дигестат) 40-45 ор.

Отриманий дигестат видаляють за допомогою скребкових механізмів і подають в бункер завантаження сушильної лінії, що складається із стрічкового конвеєра, по якому рухається дигестат, і повітряних теплообмінників, які нагрівають повітря до 80 "С. В якості теплової енергії, що забезпечує роботу повітряних теплообмінників, використовують теплову енергію, отриману в

Зо результаті охолодження когенераційної установки, що працює на біогазі, отриманому запропонованою технологією і накопиченому в газгольдері. Відведене вологе повітря перед викидом в атмосферу попередньо очищають від пилу і різних домішок. Висушений до вологості 4,58 95 дигестат подають на гранулятор, де виробляються гранули твердого біодобрива.

Склад сухого, гранульованого добрива наведено в таблиці 1

Таблиця 1

Фосфор(РгОє). /-/-:/ 17777801

Віджату на стрічковому пресі рідину (далі - стічні води) накопичують у накопичувальному резервуара і подають на флотаційну установку, наприклад, типу САКЕ (діззоїмедаіПогайоп), де здійснюється флотація розчиненим повітрям. Зважені органічні частки стічних вод, що містять гідрофобний полімер (сухий аніонний флокулянт), прикріплюються до повітряних бульбашок, які піднімаються на поверхню. Утворену на поверхні плаваючу кірку (флотаційний осад) повертають назад в реактор на повторну хімічну обробку для більш повного вилучення продукту ферментації - біодобрива.

Стічні води після флотаційної установки двічі пропускають через паперовий фільтр, призначений для уловлювання майже невидимих частинок (малого розміру) і подають в систему зворотного осмосу, для подальшого очищення від розчинених солей. Стічні води за допомогою насосів високого тиску проходять кілька десятків мембранних фільтрів зворотного осмосу.

Очищену в системі зворотного осмосу воду подають в іонообмінник для вилучення решти іонів солей. В результаті очищення в іонообміннику отримують повністю очищену воду, придатну для повторного використання (рециркулят), яку подають в резервуар попереднього підкислення для змішування з курячим послідом. Очищена вода має БПКп (біохімічне споживання кисню повне) «1 мг Ог/л.

Концентрат, отриманий в системі зворотного осмосу, накопичують в буферному резервуарі і потім подають в холодильну камеру. В холодильній камері вода, що міститься в концентраті, перетворюється на лід, який відокремлюють від концентрату на вакуумному стрічковому фільтрі. Лід розтоплюють, отриману воду подають в систему зворотного осмосу і очищають.

Очищену в системі зворотного осмосу воду подають в іонообмінник для вилучення решти іонів солей. В результаті очищення в іонообміннику отримують повністю очищену воду, придатну для повторного використання (рециркулят), яку подають в резервуар підкислення для змішування з курячим послідом. Очищена вода має БПКп (біохімічне споживання кисню повне) «1 мг О5/л.

Отриманий в холодильній камері концентрат є рідким висококонцентрованим біодобривом, яке накопичують у накопичувальному резервуарі і потім реалізують.

Склад рідкого висококонцентрованого біодобрива, отриманого з курячого посліду запропонованим способом, наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Використання запропонованого способу дозволяє повністю забезпечити весь технологічний процес власною електричною та тепловою енергією, достатньою для забезпечення автономної діяльності біогазового комплексу, економити чисту воду на стадії розведення вихідного посліду за рахунок використання отриманого рециркулята, підвищити рівень екології територій внаслідок очищення їх від шкідливих викидів і стоків, відмовившись від використання ємностей для зберігання відпрацьованого субстрату за рахунок створення безвідходної технології.

Запропонована технологія дозволяє повністю утилізувати як екскременти птахів, так і будь-які

Зо відходи сільськогосподарської діяльності та харчового виробництва і отримати кілька продуктів переробки (біогаз, електроенергію, теплоенергію, сухе добриво, рідке висококонцентроване добриво і воду).

Claims (4)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб переробки екскрементів птахів, що включає ферментацію вихідного продукту, видалення біогазу, введення флокулянту, дегідратацію переробленого субстрату, сушіння і грануляцію отриманого добрива, який відрізняється тим, що перед ферментацією екскременти птахів змішують з водою до вмісту сухих речовин у суміші 8-12 95, суміш підкислюють до рН 5,2- 6,3, перемішують і розігрівають до 25-35 "С, після видалення біогазу ферментований субстрат подрібнюють до розмірів частинок менше 10 мм, в подрібнений ферментований субстрат вводять піногасник і додають у кількості 8 літрів на 1 м3 субстрату розчин сульфату заліза і сірчаної кислоти у співвідношенні 50:50, потім у кількості 1 літр на 1 м3 переробленого субстрату в отриману суміш додають флокулянт, а рН суміші підтримують в діапазоні 6,0-6,5 рн, дегідратацію переробленого субстрату здійснюють до вмісту сухих речовин в отриманому дигестаті 40-45 95, виділену при дегідратації воду піддають флотації розчиненим повітрям, утворений в результаті флотації флотаційний осад повертають на повторну хімічну обробку, а стічні води, отримані в результаті флотації, фільтрують і подають в систему зворотного осмосу, отриману очищену воду подають в іонообмінник для вилучення решти іонів солей, отриману в результаті очищену воду змішують з екскрементами птахів, а концентрат, отриманий після очистки в системі зворотного осмосу, заморожують в холодильній камері, отриманий лід відокремлюють від концентрованого розчину, який є рідким концентрованим добривом, і розтоплюють, а отриману воду очищають в системі зворотного осмосу і від решти іонів солей і змішують з екскрементами птахів, при цьому виділений біогаз очищають і подають в когенераційну установку із вироблення електричної та теплової енергії.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при змішуванні екскрементів птахів з водою до води, очищеної в системі зворотного осмосу, додають свіжу воду.

З. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як флокулянт використовують аніонний полієлектроліт або поліакриламід.

4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для отримання висококонцентрованого рідкого добрива використовують льодогенератор.