UA122581C2 - Датчик обчислення насіння та спосіб виявлення закупорювання трубопроводу для транспортування насіння - Google Patents

Description

кількості джерел світла або детекторів світла, при цьому канали мають менший діаметр, ніж діаметр оптичних лінз (241, 251) джерел світла та детекторів світла, та при цьому оптичні лінзи джерел світла та детекторів світла щільно підігнані до зовнішніх кінців каналів. Джерела світла (240) відокремлені одне від одного непрозорими перегородками. Мінімальна довжина каналів (231 має такий розмір, що практично весь обсяг падаючого світла, отриманий детектором світла (250), випускається джерелом світла (240), розташованим безпосередньо навпроти нього. Джерела світла та зазначені детектори світла розташовані у вказаній площині (Р) таким чином, що вони здатні сканувати практично весь переріз зазначеної камери виявлення (210).

Зк, й е ві нн тт туту чт нку и ще от - ка ше ке - ; х дня рентна г. за ол а бен Лихо х, 1 і Б й КО однині одлстлдка тися ек квочки І с Есе р еВ х ; Кі ща УЖ, х у ій сен | НЕ ником зони но ЧК їз

ГУ в нн дню М М шия ке ше в х суне их Ши Ух Ше мк Мн ; жу а Ї 15. ій ікон пен снн СКНВ у щих в дути ес рт денне про дев

КК, и но о В нн с шен ке и а В ке г ве (Сех

ПП о а пен од ов вку я Ан ди пкт й з Й їв Ме щу

Фі

Цей винахід відноситься до датчика насіння та способу виявлення закупорювання трубопроводу для транспортування насіння.

Належна робота посівних машин контролюється системою керування подаванням насіння.

Ключовими елементами системи керування подаванням насіння є датчики насіння, за допомогою яких можна контролювати розподілення насіння. Даний винахід насамперед відноситься до датчиків насіння, що використовуються у пневматичних машинах для посіву зерна (у яких насіння вноситься у грунт за допомогою повітря), при цьому датчики насіння забезпечують інформацію в реальному часі про точність процесу посіву та про відмови у процесі посіву для оператора посівної машини.

У сучасному рівні техніки численні рішення використовуються для виявлення насіння під час процесу посіву. Найпоширенішим рішенням є використання так званих датчиків виявлення насіння (датчиків насіння). Датчики насіння розміщені на шляху проходження насіння, тому насіння вноситься у грунт, проходячи через датчики насіння. Під час керування подаванням насіння функцією датчиків насіння є визначення, чи здійснює висівання посівна машина, та визначення того, яка кількість насіння розподілена посівною машиною протягом певного періоду часу. Додатковою функцією датчиків насіння є визначення, чи є закупореним трубопровід для транспортування насіння. Для забезпечення вищевказаних функцій можуть бути застосовані різні технічні рішення. Найпоширеніші рішення базуються на оптичних принципах, але існують також датчики насіння, що функціонують на засадах радіохвиль (радар), мікрохвиль або ж базуються на акустичних засадах.

Більшість оптичних датчиків насіння функціонують за принципом оптогейту. У цьому рішенні джерела світла (передавачі) та детектори світла (приймачі) розташовані навпроти один одного.

Зазвичай, джерелами світла є діоди, що випромінюють світло (ГЕО), тоді як детекторами світла є відповідні фототранзистори або фотодіоди, як правило. Ключовим моментом функціонування датчиків насіння оптогейт-типу є те, що об'єкт (наприклад, насіння в даному випадку), що проходить між передавачем (наприклад, ГЕО діодами) та приймачем, створює тінь на стороні приймача, яка у свою чергу, генерує сигнал у схемі обробки сигналу приймача.

Датчики насіння оптогейт-типу в основному класифікуються у два типи відповідно до схеми керування джерелами світла. Перший тип включає у себе датчики насіння, в яких джерела

Зо світла працюють постійно та із постійною у часі інтенсивністю світла. Що стосується функціонування (тобто керування джерелами світла та обробкою сигналів), то таке рішення є найпростішим, й тому воно є також більш поширеним. Інша група включає у себе в себе такі датчики насіння оптогейт-типу, в яких інтенсивність освітлення джерел світла керується за допомогою періодичних сигналів, наприклад, воно модульоване за допомогою прямокутного імпульсу із постійною частотою. У цьому випадку виявлення насінин відбувається завдяки вивченню дисторсії сигналу, що виявляється на стороні приймача. Кількість джерел світла та кількість детекторів світла обирають залежно від конкретного місця застосування, форми та розмірів зони телеметрії насіння. Розмір насінин, що проходить через датчик насіння, може бути навіть невеликим, наприклад, 1 мм для малих насінин (наприклад, капуста, ріпак), але для більших насінин розмір може досягати навіть 20 мм (наприклад, кінський біб). Швидкість подавання насінин, що проходить через датчики насіння, в основному залежить від типу посівної машини, оскільки в даний час використовуються посівні машини, що розподіляють насіння двома різними способами. У одному типі машин насінини скидається механічно (це є так звані сіялки), при цьому насінини досягають грунту завдяки гравітації. У цьому випадку швидкість подавання насінин вважається низькою. У іншому типі посівних машин насінини розподіляють за допомогою повітря (це є так звані пневматичні посівні машини), у яких, за рахунок інтенсивного повітряного потоку швидкість подавання насінин є відносно вищою. Деякі типи насінин розподіляються у великих дозуваннях, коли кількість насінин, що проходить через датчик насіння, може досягти навіть 300 насінин/сек., наприклад, при посіві пшеничного зерна.

Цей випадок називається розподіленням великого дозування.

Залежно від місця використання, з урахуванням вищезгаданих особливостей, оптичні датчики насіння можуть бути розділені на дві основні групи, одна з яких включає у себе датчики насіння, що використовуються при висаджуванні насінин, а інша група включає у себе датчик насіння, який використовується для пневматичного посіву.

Відповідно до сучасного рівня техніки датчики насіння, що використовуються для висаджування насінин, є найбільш передовими пристроями в цілому, оскільки вони виявляють насінини як малих, так й великих розмірів з високою точністю та забезпечують точну інформацію про процес посіву. Під час висаджування насіння сіялка розподіляє насінини окремо, тому датчик насіння повинен виявляти та підраховувати насінини, які послідовно 60 проходять через датчик насіння. Датчики насіння, що використовуються для висаджування насіння, адаптовані для того, щоб керувати кількістю розподілених насінин та просторовим розподіленням розподілених насінин в режимі реального часу. Такий датчик насіння описаний, наприклад, у патенті США Мо 8,843,281. У цьому рішенні вздовж сторони датчика на кожній стороні камери виявлення рівномірно розташовані джерела світла, а детектори світла рівномірно розташовані на іншій стороні камери виявлення проти джерел світла, при цьому відстані між джерелами світла та детекторами світла налаштовуються таким чином, щоб у датчику насіння не виникало жодної зони, що не проглядається. Завдяки значної кількості детекторів світла на стороні приймача датчики можуть визначати навіть розмір насінин.

Асиметричне розташування, яке використовується в цьому рішенні, є вигідним для усунення зони, що не проглядається, але це негативно впливає на фізичні розміри датчика насіння. Крім того, найчастіше використовувані ГЕО джерела світла не забезпечують рівномірного освітлення у всьому діапазоні їх кута освітлення, тому можливе, що в цілому в межах камери виявлення датчика насіння не існує рівномірного освітлення. Рівномірне освітлення, тобто рівномірність інтенсивності світла, в межах датчика насіння необхідне для належного виявлення насінин різних розмірів при різних значеннях інтенсивності освітлення.

Отже, точність датчиків насіння залежить від чутливості датчика, який рекомендується регулювати таким чином, щоб він відповідав типу насінин, для досягнення максимально можливої точності. Ця мета вирішується датчиком насіння, описаним у документі УМО 2014/035949, в якому сукупність джерел світла (ГЕО діодів) забезпечує рівномірну інтенсивність освітлення в камері виявлення. Проте інтенсивність джерел світла (ГЕО діодів), розташованих посередині та на периферії датчика насіння не є рівномірною через світлові промені, що відбиваються від стінок, тому для тих джерел світла, які розташовані вздовж периферії та тих, що знаходяться посередині датчика насіння, використовуються різні значення інтенсивності світла. Завдяки цьому рішенню в датчику насіння може бути забезпечене рівномірне освітлення, яке дозволяє правильно виявляти насінини, що проходять через датчик насіння, в будь-якій точці в межах датчика насіння. У цьому рішенні інтенсивність освітлення джерел світла є постійною. Чутливість датчика насіння може бути встановлена шляхом регулювання вихідного підсилення приймача (фотоелектричний датчик). У цій схемі чутливість може бути налаштована на кілька рівнів. Процес виявлення датчика допомагає оптичному пристрою,

Зо розташованому на стороні приймача, при цьому промені світла передавачів (ГЕО діодів) спрямовані паралельно, використовуючи лінзу Френелю, завдяки чому інтерференція між ними зменшується, а насінини, що в той же час надходить паралельно, можна легко відрізнити одну від одної, що дозволяє більш точне виявлення насінин.

Спосіб посіву машиною пневматичного посіву зерна суттєво відрізняється від рівномірного розподілення насінин, що виконується сіялкою (в якому насінини висаджують окремо).

Пневматичні машини для посіву зерна не розподіляють насінини індивідуально, одну за іншою.

Однією з причин цього є те, що у випадку менш інвазивних рослинних культур (наприклад, пшениці) не так важливо зберігати точну відстань між рослинами, як це вимагається для інвазивних рослинних культур (наприклад, кукурудзи), які висівають сіялками. Ось чому насінини в пневматичній машині для посіву зерна переміщуються через датчики насіння на більшій швидкості та нерівномірно, тому насінини часто проходить через камеру виявлення близько одна від іншої, паралельно, таким чином, що одне насінина маскує іншу.

Завдяки описаним вище конструктивним особливостям пневматичного посіву зерна, датчики насіння, що використовуються на цих машинах, можуть виявляти лише стан трубопроводів для транспортування насіння посівної машини "виконується посів" або "не виконується посів", в той час як вони не здатні підрахувати кількість насінин, що проходять через датчик насіння.

Найбільш поширеним способом виявлення стану "виконується посів" або "не виконується посів"

Є такий, що якщо виявлена кількість насінин, що проходять через трубопровід для транспортування насіння, зменшується нижче значення найнижчої очікуваної частоти (наприклад, виміряна кількість насіння за секунду), то датчик насіння вказує стан "не виконується посів". Окрім стану "не виконується посів", відомі датчики насіння також здатні визначати закупорювання трубопроводу для транспортування насіння, оскільки відповідно до досвіду, коли очікувана кількість насінин в секунду в трубопроводі для транспортування насіння зменшується принаймні до половини свого значення, це, з великою ймовірністю, викликано закупорюванням трубопроводу для транспортування насіння. Такі датчики насіння, однак, здатні виявляти очікувану кількість насінин лише після процедури калібрування, в якій підраховується кількість сигналів, що генеруються виявленими насінинами, а потім визначається очікувана кількість насінин. Неточність датчиків насіння відомих пневматичних машин для посіву зерна залежить від кількості насінин, що розподіляється машиною, тоді як 60 кількість розподілених насінин залежить від швидкості машини. При розподіленні із великою інтенсивністю, коли насінини проходять через датчики на відносно високій швидкості та з неоднорідним просторовим та часовим розподілом, відомі датчики насіння не можуть визначити точну кількість насінин, тобто вони виявляють прохід меншої кількості насінин, ніж їх справжня кількість, тому у багатьох випадках може бути упущено виявлення закупорювання трубопроводу для транспортування насіння. Ще однією проблемою є те, що розподілення пневматичних посівних машин також може варіюватися ряд за рядом, та у випадку висівання зі змінною швидкістю випускання насінин розподілена кількість насінин також може змінюватися від ділянки до ділянки, тому максимальну швидкість розподілення насінин також слід налаштовувати таким чином, щоб можливо було виявити закупорювання.

Метою даного винаходу є усунення вищезазначених проблем та забезпечення датчика насіння для пневматичних посівних машин, що дозволяє більш точно підраховувати кількість насінин, що проходять через нього, та забезпечення більш надійного виявлення закупорювання трубопроводу для транспортування насіння.

Ще однією метою даного винаходу є створення способу, за допомогою якого можна виявити закупорювання трубопроводу для транспортування насіння з більшою надійністю, ніж раніше.

Вищезазначені завдання досягаються завдяки забезпеченню датчика обчислення насіння для пневматичних посівних машин, даний датчик містить: - камеру виявлення в межах корпусу, вказана камера виявлення дозволяє насінинам проходити через датчик та має центральну вісь, що проходить у напрямку потоку насіння; - сукупність джерел світла, розташованих в межах корпусу поза камерою виявлення на заздалегідь заданих відстанях одне від одного, причому згадані джерела світла розташовані в площині, яка проходить практично перпендикулярно до зазначеної центральної осі датчика, - сукупність детекторів світла, розташованих в межах корпусу поза камерою виявлення на заздалегідь заданих відстанях один від одного, причому згадані детектори світла знаходяться в тій же площині, що й джерела світла, при цьому кількість детекторів світла дорівнює кількості джерел світла, та - блок обробки сигналу для керування роботою джерел світла та для обробки електронних сигналів, вироблених детекторами світла, - при цьому датчик додатково містить оптичні маски, розташовані перед джерелами світла та детекторами світла, відповідно, та виконані з непрозорого матеріалу, зазначені оптичні маски мають сукупність паралельних каналів, що відкриваються у камеру виявлення, при цьому кількість каналів дорівнює принаймні кількості джерел світла або детекторів світла, при цьому канали мають менший діаметр, ніж діаметр оптичних лінз джерел світла та детекторів світла, та при цьому оптичні лінзи джерел світла та детекторів світла щільно підігнані до зовнішніх кінців каналів, - при цьому джерела світла відокремлені одне від одного непрозорими перегородками, - при цьому мінімальна довжина каналів має такий розмір, що практично весь обсяг падаючого світла, отриманий детектором світла, випускається джерелом світла, розташованим безпосередньо навпроти нього, та - при цьому згадані джерела світла та згадані детектори світла розташовані у вказаній площині таким чином, що вони здатні сканувати практично весь перетин камери виявлення.

Переважно джерелами світла є ГЕО діоди, а детекторами світла є фотоприймачі. ГЕО діоди та фотоприймачі можуть функціонувати в інфрачервоному діапазоні.

Краще, щоб оптичні маски були зроблені з гуми або пластику.

Датчик обчислення насіння може додатково містить схему керування для регулювання інтенсивності світла джерел світла як функції інтенсивності світла, виявленої детекторами світла.

Дана мета додатково досягається шляхом забезпечення способу виявлення закупорювання трубопроводу для транспортування насіння посівної машини, що має центральний процесорний

БО блок, спосіб включає у себе етап забезпечення посівної машини множиною датчиків обчислення насіння відповідно до даного винаходу, спосіб додатково включає у себе наступні етапи: - протягом періоду посівних робіт, постійно вимірюються довжини електронного сигналу насінин за допомогою зазначених датчиків обчислення насіння, довжина сигналу насіння визначається як електронний імпульс, ширина якого пропорційна періоду часу, протягом якого рухоме насіння блокує падаюче світло детектора світла датчика обчислення насіння, та протягом заздалегідь заданих інтервалів виконуються наступні етапи: а) визначення, у кожному датчику обчислення насіння, середньої довжини сигналу насіння для даного періоду за допомогою блоку обробки сигналу датчика обчислення насіння, р) пересилання зазначених середніх довжин сигналу насіння від блоків обробки сигналу бо датчиків обчислення насіння до центрального процесорного блоку посівної машини,

с) визначення, у центральному процесорному блоці, медіани середніх довжин сигналу за усіма датчиками обчислення насіння для даного періоду, таким чином отримуючи загальну довжину базового сигналу для всіх датчиків обчислення насіння відносно до даного періоду, а) отримання верхньої межі довжини сигналу, більшої за довжину базового сигналу, шляхом множення довжини базового сигналу на коефіцієнт чутливості, що має величину, більшу ніж 1, та для кожного датчика обчислення насіння на центральному процесорному блоці посівної машини виконуються наступні етапи: визначення, чи знаходиться датчик обчислення насіння в закупореному стані, та - якщо датчик обчислення насіння знаходиться в закупореному стані, то - якщо середня довжина сигналу перевищує попередньо збережену верхню межу довжини сигналу, то підтримується закупорений стан, а попередньо збережене значення верхньої межі буде використовуватися як верхня межа довжини сигналу в заданому періоді, - в іншому випадку стан датчика обчислення насіння змінюється на незакупорений стан та зберігається поточна визначена верхня межа довжини сигналу та відповідна до неї довжина базового сигналу, - якщо датчик обчислення насіння знаходиться в незакупореному стані, то - якщо середня довжина сигналу є більшою, аніж поточне отримана верхня межа довжини сигналу, стан датчика насіння змінюється на закупорений стан, - в іншому випадку підтримується незакупорений стан датчика насіння та зберігається поточне визначена верхня межа довжини сигналу та відповідна до неї довжина базового сигналу.

Тепер цей винахід буде описаний більш детально із посиланнями на графічні матеріали, на яких - Фіг. 1 являє собою схематичний вигляд збоку пневматичної машини для посіву зерна та трактора, що її тягне, - Фіг. 2 ілюструє шлях насінин у пневматичній машині для посіву зерна, частково у вигляді збоку та частково у поздовжньому перетині, - Фіг З ілюструє розподільну головку пневматичної машини для посіву зерна із

Зо представленням у вигляді зверху та вигляді збоку, - На фіг. 4 зображені додаткові деталі розподільної головки пневматичної машини для посіву зерна, - фіг. 5 являє собою вигляд у перспективі датчика насіння відповідно до даного винаходу у розібраному стані, - фіг. 6 являє собою вигляд у перспективі датчика насіння відповідно до даного винаходу у повністю зібраному стані, - Фіг. 7а являє собою вигляд збоку у перетині внутрішньої конструкції датчика насіння відповідно до даного винаходу, - Фіг. 750 являє собою вигляд спереду внутрішнього розташування датчика насіння відповідно до даного винаходу, - Фіг. 7с ілюструє внутрішнє розташування датчика насіння відповідно до даного винаходу у вигляді зверху у перетині, - Фіг. ва являє собою вигляд збоку оптичного блоку датчика насіння відповідно до даного винаходу, - фіг. 85 являє собою вигляд зверху оптичного блоку датчика насіння відповідно до даного винаходу, - Фіг. вс ілюструє оптичний блок датчика насіння відповідно до даного винаходу у вигляді зверху по площині А:А, показаної на Фіг. ва, - Фіг. 8а являє собою вигляд у перспективі оптичного блоку датчика насіння відповідно до даного винаходу у розібраному стані, - Фіг. 9 ілюструє конструкцію оптичної маски, що використовується у оптичному блоці датчика насіння відповідно до даного винаходу, а також дисперсію світла, у вигляді збоку у перетині, - Фіг. 10 ілюструє дисперсію світла, коли використовується оптична маска датчика насіння відповідно до даного винаходу та коли вона не використовується, відповідно, у вигляді зверху та у вигляді збоку, - Фіг. 11 ілюструє дисперсію світла, коли використовується оптична маска датчика насіння відповідно до даного винаходу та коли вона не використовується, у вигляді у перспективі; - Фіг. 12 ілюструє тінь, яку відкидає насінини, коли використовується оптична маска датчика 60 насіння відповідно до даного винаходу та коли вона не використовується, у вигляді зверху та у вигляді збоку, - фіг. 13 являє собою схему приймача, що використовується у датчику насіння відповідно до даного винаходу, - Фіг 14 являє собою функціональну блок-схему оптичного приймача датчика насіння відповідно до даного винаходу, - Фіг. 15 ілюструє часові діаграми, що показують типові сигнали, що створюються датчиком насіння відповідно до даного винаходу, та їх вибірки, - Фіг. 16 - 19 ілюструють часові діаграми, що показують типові сигнали, що створюються датчиком насіння відповідно до даного винаходу, та їх вибірки в різних ситуаціях виявлення, - Фіг. 20 являє собою блок-схему, що показує основні етапи ініціалізації способу відповідно до даного винаходу, - Фіг. 21 являє собою блок-схему, що показує основні етапи виявлення закупорювання трубопроводу для транспортування насіння у спосіб відповідно до даного винаходу, - Фіг. 22 являє собою схему, що ілюструє перевірку закупорювання трубопроводу для транспортування насіння у спосіб відповідно до даного винаходу, - Фіг. 23 являє собою схематична концептуальна блок-схему системи регулювання чутливості, яка використовується в датчиках насіння відповідно до даного винаходу, - Фіг. 24 ілюструє компонування з'єднання варіанту здійснення системи регулювання чутливості, що використовується в датчиках насіння відповідно до даного винаходу, та - Фіг. 25 являє собою блок-схему, яка показує основні етапи роботи системи регулювання чутливості, яка використовується в датчиках насіння відповідно до винаходу.

На Фіг. 1-4 пневматична посівна машина 100 та її деталі схематично зображені в різних виглядах. Пневматична машина посіву 100 тягнеться відповідними засобами для пересування, такими як трактор 111. Блок керування та контролювання операції посіву 130 пневматичної посівної машини 100 встановлюється на трактор 111, при цьому пристрій позиціонування СР5 131 підключений до згаданого блоку 130, пристрій позиціонування СРБ5 131 є необхідним для просторового управління розподіленням бажаної кількості насінин. Як правило, пневматичні посівні машини 100 не мають власного електропостачання та гідравлічного приводу, тому ці пристрої підключені до трактору 111 через електричні та гідравлічні лінії 109. Пневматичні посівні машини 100 мають принаймні один контейнер для насіння 101. Насінини 102 подаються із зазначеного контейнера для насіння 101 через систему подачі у вентиляційну трубу 105, з'єднану з вентилятором 104, при цьому насінини транспортуються з вентиляційної труби 105 до щонайменше однієї розподільної головки 120 через щонайменше одну центральну трубу 121. Єдиний повітряний потік, який відповідає за транспортування насінин 102, забезпечується вентилятором 104. У трубопроводах для транспортування насіння пневматичної посівної машини 100 розподільною головкою 120 забезпечується рівномірне розподілення насінин до вихідного пристрою 122, до якого приєднані трубопроводи для транспортування насіння 123. Ці трубопроводи для транспортування насіння 123 транспортують насінини 102 на сошник 106 на кінці трубопроводу для транспортування насіння. По сусідству з сошником 106 розміщена сукупність борозеневих дисків 107, призначених для виготовлення борозен для насіння в грунті, що вже була встановлена біля контактних дисків 110. Сошник 106 функціонує для розміщення насінин 102 у борозенах грунту. Загалом система дозування 103 електричне керується блоком керування та контролювання операції посіву 130 , який контролює кількість насінин, що має розподілятися пропорційно швидкості або відповідно до даних пристрою позиціонування СР5 131.

Датчики обчислення насіння 200 поміщені у трубопроводи для транспортування насіння 123, поряд із розподільною головкою 120. Використовуючи датчик насіння 200, пристосований для обчислення насіння, кількість розподілених насінин 102 може підраховуватися на основі рядку під час посіву. Розміщення датчиків насіння 200 в пневматичних посівних машинах 100 є загальноприйнятою практикою, оскільки у таких місцях датчики є об'єктами фізичного пошкодження у найменшому ступені. У трубопроводах для транспортування насіння 123 пневматичних посівних машин 100, коли відбувається розподілення великих доз, насінини 102 рухаються суміжно одна з іншою, в більшості випадків контактуючи одна з іншою.

Фігури 5 - 8 ілюструють датчик насіння відповідно до даного винаходу та його різні частини у різних виглядах у переважному втіленні датчика. Датчик 200 насіння містить камеру виявлення 210, яка дозволяє насінню проходити через неї, зазначена камера виявлення 210 має центральну вісь 211, що проходить практично у тому ж напрямку, що й напрямок потоку насінин.

В межах корпусу 204, але поза камерою виявлення 210, у площині Р, що проходить практично перпендикулярно центральній осі 211 камери виявлення 210, розташована сукупність джерел 60 світла 240. Джерела світла 240 розташовані рівномірно на заздалегідь заданих відстанях одне від одного. Також в межах корпусу 204, але поза камерою виявлення 210, напроти джерел світла 240, сукупність детекторів світла 250 розташована в межах тієї самої площини Р, як й джерела світла 240. Детектори світла також розташовані рівномірно, на заздалегідь заданих відстанях один від одного. Кількість детекторів світла 250 дорівнює кількості джерел світла 240.

Датчик насіння 200 додатково містить блок обробки сигналу 502 (Фіг. 70) для керування роботою джерел світла 240 та для обробки сигналів детекторів світла 250. Джерела світла 240 та детектори світла 250 розташовані у зазначеній загальній площині Р таким чином, що вони здатні сканувати практично весь поперечний переріз зазначеної камери виявлення 210, причому вказаний поперечний переріз є практично перпендикулярним напрямку потоку насінин.

Принципова нова конструктивна особливість датчика обчислення 200 насіння відповідно до даного винаходу полягає в тому, що інтерференція між детекторами світла 250, яка має несприятливий ефект для виявлення насінин 102, що рухаються паралельно та близько одна до іншої, зменшується завдяки тому, що кут освітлення променів світла 263 джерел світла 240 та кут огляду детекторів світла зменшуються за допомогою оптичних масок 230. Оптичні маски 230 є непрозорими блоками, розташованими перед джерелами світла 240 та детекторами світла 250, відповідно, та містять паралельні канали 231. Діаметр каналів 231, що відкривається у камеру виявлення, є меншим ніж діаметр оптичних лінз 241 та 251 джерел світла 240 та детекторів світла 250, відповідно, розташованих перед каналами 231. Оптичні лінзи 241, 251 вбудовані у оптичні маски 230 та щільно прилягають до зовнішнього кінця каналів 231. Кількість каналів 231, сформованих у оптичних масках 230, однакова для джерел світла 240 та детекторів світла 250, із тим обмеженням, що в межах оптичних масок 230 канали 231 розділені перегородкою, зробленою з матеріалу, який є непрозорим для світла джерел світла 240.

Перегородки переважно виготовлені із чорного матеріалу. Мінімальна довжина каналів 231 має такий розмір, чином, що практично весь обсяг падаючого світла, отриманий детектором світла 250, випускається джерелом світла 240, розташованим безпосередньо навпроти нього.

У датчику насіння 200 відповідно до даного винаходу суміжні джерела світла 240 та суміжний детектори світла 250 розташовані на заздалегідь заданій відстані один від одного таким чином, що камера виявлення 210, практично не має сліпої зони щодо виявлення насіння.

Як проілюстровано на фіг. 7а, необхідні електронні модулі датчика насіння 200, що містять

Зо схему приймача 501, схему контролера освітлення 301, джерело енергоживлення 304 блок обробки сигналу 502, розташовані у пластиковому корпусі 204, який захищає електронні компоненти від води, пилу та сонячного світла під час використання на відкритому повітрі. В межах корпусу 204 для оптичних компонентів є елемент кріплення 205, вказаний елемент кріплення 205 являє собою пластикову деталь, що визначає зону виявлення. Такий елемент кріплення 205 утримує оптичні компоненти, необхідні для виявлення, що включають у себе джерела світла 240, детектори світла 250 та оптичну маску 230, а також вікна 220, для захисту вищезазначених компонентів, зазначені вікна 220 переважно виготовлені з прозорого матеріалу. Для приєднання датчика насіння до відповідних трубопроводів для транспортування насіння 123 на елементі кріплення 205 формується виступ та з'єднується із заглибленнями 206 із можливістю від'єднання, утвореними на адаптерах трубопроводу 202, що можуть бути вставлені у датчик 200 насіння як на його верхньому кінці, так й на його нижньому кінці. Завдяки адаптеру трубопроводу 202 датчик насіння може бути легко очищений, коли він забруднюється пилом, тоді як можливість швидкої заміни адаптера трубопроводу 202 також дозволяє підключити датчик насіння до різного розміру трубопроводів для транспортування насіння 123.

Герметичне з'єднання між адаптерами 202 трубопроводу та елементом кріплення 205 забезпечується кільцем ущільнення 203, яке запобігає поверненню стиснутого повітря із внутрішньої частини датчика насіння 200. Датчик насіння 200, переважно, забезпечується І ЕЮ- діодом індикації 207стану для індикації відмови , відповідно до якого користувач може перевірити належну роботу датчика насіння на місці. Наприклад, ГЕО-діод індикації 207 може попереджати про забруднення пилом датчика 200 насіння.

Фігури 9-11 ілюструють, у різних виглядах, дисперсію світла в межах датчика насіння відповідно до даного винаходу, коли використовують оптичну маску 230 та коли не використовують оптичну маску. Для спрощення викладення, на Фіг. 10 та 11 зображено лише одне джерело світла 240 та три детектора світла 250. Ці фігури чітко ілюструють промінь світла 260, який випромінюється оптичною лінзою 241 джерела світла 240 через оптичну маску 230 та виявляється детектором світла 250а, розташованим безпосередньо навпроти джерела світла 240, а також його суміжними детекторами світла 25060, 250с (Фіг. 10). Фіг. 10 також ілюструє, що у випадку використання оптичної маски 230 зона 265 виявлення детекторів світла 255а2-255с є вужчою, ніж зона виявлення 264, яка створюється без використання оптичної маски. Через бо вужчу зону виявлення інтерференція 265 між суміжними детекторами 250а-250с світла суттєво зменшується та практично виключається.

Під час функціонування оптичні маски 230 дозволяють зменшити інтерференцію між джерелами світла 240 та детекторами світлами 250, розташованими навпроти один одного в межах корпусу 204, оскільки через обмежений простір каналу 231 цей канал 231 не дозволяє частині променю світла 263, випромінюваного оптичною лінзою 241 джерела світла 240, проходити через оптичну маску 230, тоді як частина променю 263 світла, що надходить у канал 231, відбивається від внутрішньої стінки каналу 231 та після відбиття інтенсивність цих променів світла знижується, тому незначний обсяг світла отримується детекторами світла, суміжними до детекторів світла, розташованих безпосередньо навпроти конкретного джерела світла 240. Це означає, що тільки промінь світла 260, тобто частина первинно випромінюваного променю світла 263, що зроблений вужчим за допомогою оптичної маски 230, досягає детекторів світла 250. Крім того, оптична маска 230 також зменшує кут огляду детекторів 250 світла, оскільки канали 230 забезпечують вужчий кут огляду (так зване "тунельне бачення") також для детекторів світла 250.

Функціонування датчиків насіння відповідно до даного винаходу чітко пояснюється варіантом здійснення, зображеним на Фіг. 12, при цьому зображена насінина, що рухається поблизу одного з джерел світла 240 та насінина 280, що рухається поблизу одного з детекторів світла 254 . Тінь 272 від насінини, що рухається 270 перед джерелом світла 240, практично відбивається лише на детектор світла 252, тоді як тінь 282 від насінини, що рухається 280 перед детектором світла 254, практично відбивається лише на детектор світла 254. У межах поля огляду детектора світла 253 практично не створюється тінь. Кількість тіней дорівнює 2, кількість насінин дорівнює 2, тому кількість насінин можна точно визначити через кількість тіней.

На відміну від цього, якщо та ж сама ситуація розглядається без використання оптичної маски 233, то виявляється, що тінь 271 від насінини , що рухається 270 перед джерелом світла 240, відбивається на детектор світла 255, який прямо протилежний до насінини 270, а також на суміжний детектор світла 256, та частково на додатковий детектор світла 257. Однак, тінь 281 від насінини, що рухається 280 перед детектором 257, відбивається лише на детектор 257 світла, а це означає, що загальна тінь відбивається на три детектори світла 255-257. У цьому випадку кількість тіней дорівнює 1, кількість насінин дорівнює 2, тому з однієї широкої тіні не

Зо можливо точно визначити кількість насінин.

Як зображено на Фіг. 12, якщо не використовують оптичну маску 230, тоді у випадку, коли одна насінина 280 слідує за іншою насіниною 270 на невеликій відстані, то тінь насінини, що переміщується 270 першою, генерує сигнал у кожному з трьох детекторів світла 255-257, наступна насінина 280 не генерує додатковий сигнал при вході в зону 264 оцінювання перед детекторами світла 255-257, тому тіні двох насінин 270, 280 не будуть розділені, що означає, що кількість насінин не може бути однозначно визначена з кількості тіней. Проте, використовуючи оптичну маску 230 в датчику насіння 200 відповідно до даного винаходу, якщо одна насінина 280 та інша насінина 270 надходять із невеликою відстанню між ними, то насінина 270, що прибуває першою, не утворить тіні на детекторі світла 250 після того, як вона покидає зони обмеженого регулювання 265, таким чином, наступна насінина 280, яка надходить пізніше, генерує новий сигнал у детекторі світла 250, тому тіні обох насінин будуть відокремлені одна від одної та, отже, кількість насінин, що проходять через датчик насіння 200 можна точно визначити з кількості тіней. Відповідно до даного винаходу, можна більш однозначно відокремити один від одного такі сигнали, що створюються для схем приймача 501 насінинами, що рухаються паралельно одна за іншою на малої відстані між ними.

Типова схематичне зображення схеми підключення переважного варіанту втілення схеми приймача, що використовується в датчику насіння відповідно до даного винаходу, зображена на

Фіг. 13, а функціональна блок-схема оптичного приймача датчика насіння відповідно до даного винаходу зображена на Фіг. 14. Схема приймача 501 підключена до блоку обробки сигналу 502 через декілька вхідних каналів, при цьому алгоритми логіки обробки сигналу для визначення кількості насінин застосовуються програмним забезпеченням, що виконується в блоці обробки сигналу 503, такий як мікроконтролер.

Під час функціонування приймач 501 виконує перетворення світлових сигналів 500, виявлених детекторами світла 251, у аналогові електричні сигнали, зазначені світлові сигнали відповідають змінам інтенсивності світла в результаті тіней насінин, наприклад, тіней насінин 270 та 280, проілюстрованих на Фіг. 12, а потім посилює електричні сигнали та перетворює їх у цифрові сигнали 503. Перетворення світлового потоку в електричний сигнал здійснюється фототранзистором РТ, який виводить інтенсивність струму пропорційно інтенсивності падаючого світла. Поточна інтенсивність фототранзистору РТ! зазвичай знаходиться в 60 діапазоні |0,А. Резистор Кб, послідовно з'єднаний з фототранзистором РТ1, перетворює аналоговий сигнал струму в аналоговий сигнал напруги та додатково підсилює цей сигнал до мВ діапазону. Часова діаграма 500 визначає зміни напруги Ц1, виміряні на резисторі Кб, коли насінини проходять через датчик насіння. Як видно з діаграми, рівень напруги в робочій точці, спричиненої струмом світла в робочій точці, тимчасово зменшується через ефект затінення насінинами. Аналоговий сигнал 01 підключений до входу схеми перетворення у цифровий вигляд за допомогою зв'язку по змінному струму через конденсатор С2. Значення цього рішення полягає в тому, що рівень тригера не залежить від напруги Ш1 в робочій точці. Щодо керування базовою напругою транзистора Т1, навіть падіння напруги на кілька мВ може призвести до спрацьовування на цифровому виході схеми приймача 501. Таким чином, може бути досягнуте у великому ступені чутливе виявлення насіння, яке дозволяє виявити навіть дуже маленькі насінини, що рухаються на високій швидкості. У варіанті здійснення датчика насіння відповідно до даного винаходу, показаному на Фіг. 80, датчик насіння 200 містить шість пар джерел світла та детекторів світла, при цьому сигнали кожного з шести детекторів світла (наприклад, фототранзисторів) мають свою спеціальну схему приймача 501. Таким чином, вся зона виявлення датчика насіння 200 поділена на шість практично роз'єднаних зон виявлення. Кожен з детекторів світла 250 (наприклад, фототранзисторів) забезпечує цифровий сигнал на цифровому вхідному каналі 503, позначений як 51Ісп (п - 1, 2, 3, ...) через свою власну схему приймача 501 для блоку обробки сигналу 502. Цифрові вхідні канали, що утворюють виходи схеми приймача 501, з'єднані з входами сигналу переривання 504 із керованим фронтом блоку обробки сигналу 502 (наприклад, мікроконтролеру), при цьому згадані входи 504 генерують переривання у відповідних схемах блоку обробки сигналу 502 як для передніх фронтів, так й для задніх фронтів. Таке рішення має перевагу, оскільки немає необхідності постійно проводити опитування входів, тоді як зміна логічного стану будь-якого одного з входів може бути негайно виявлена, а статус входів або зміни його статусу можуть бути збережені в пристрої зберігання даних.

Тепер буде описаний спосіб виявлення закупорювання трубопроводів для транспортування насіння відповідно до даного винаходу. Спосіб відповідно до даного винаходу може бути застосований у тих системах посіву, в яких датчики насіння застосовуються одночасно та датчики насіння містять декілька джерел світла та декілька детекторів світла, розташованих

Зо навпроти джерел світла таким чином, що кожен з детекторів світла практично виявляє світло лише одного джерела світла, розташованого безпосередньо навпроти його. У таких датчиках камера виявлення не містить зони, що не проглядається. Крім того, із кожним трубопроводом для транспортування насіння пов'язаний спеціально призначений датчик насіння. Як було детально описано вище, датчики насіння відповідно до даного винаходу дозволяють точно визначити кількість насінин, що є ключовим моментом для належного функціонування способу відповідно до даного винаходу.

Тепер, із посиланням на фіг. 15, на якій зображені часові діаграми типових цифрових сигналів 610, створених насінинами, що рухаються одна за іншою через датчик насіння 200, буде пояснена концепція способу обробки сигналу відповідно до даного винаходу. У момент часу іо, який визначається як первинний стан, на будь-якому з цифрових входів 503 відсутній сигнал. Як показано на фіг. 15, кожна зміна сигналу 603 (тобто переднього фронту або заднього фронту) генерує переривання на блоці обробки сигналу 102, за яким виконується операція вибірки. Фактичний стан (0 або 1) цифрових вхідних каналів 503 також може бути ідентифікований під час вибірки 602. Перший етап обробки цифрових сигналів 511 - 516, що надходить на входи блоку обробки сигналу 502, являє собою тимчасовий поділ потоку сигналу на більш короткі секції, тобто на блоки 601. Такі зміни сигналу 603, що логічно пов'язані між собою, переважно асоціюються з одним блоком 601. Очевидним рішенням для такої асоціації є те, що початок та кінець блоку 601 визначаються неактивним станом 600 (логічний об'єкт 0 на

Фіг. 15) всіх цифрових вхідних каналів 503. Потік сигналу, зображений на Фіг. 15, можна розділити на два блоки 601, перший блок 601 містить всі зміни сигналу 603 впродовж періоду

ДШІЛА), тоді як другий блок 601 включає у себе зміну сигналу 603 впродовж періоду ((5,мо|. Два блоки 601 розділені неактивним інтервалом 600, визначеним періодом (М 5|. Оскільки тут використовуються цифрові сигнали, інформаційний вміст сигналів цифрових вхідних каналів 503 забезпечується новими станами після змін сигналу 603 (передні або задні фронти) з одного боку, та часу змін сигналу 603, з іншого боку. Відповідно, дані, що зберігаються блоком обробки сигналу 502, містять логічні стани цифрових вхідних каналів 503, представлених числами двійкової системи, що складаються з бітів, та відносні відмітки часу змін сигналу 603. Оскільки обробка сигналу виконується для кожного блоку 601, моменти часу передніх та задніх фронтів, тобто зміни сигналу 603, зберігаються відносно початку даного блоку 601, щоб полегшити 60 обчислення та зберегти обсяг запам'ятовуючого пристрою. У процесі обробки сигналу відповідно до даного винаходу, коли насінини переміщуються через датчик насіння одна за іншою, тобто коли одна з насінин вже перетнула промінь світла 260 доки інша насінина не підійшла на цей промінь світла 260 (див. Фіг. 12), зміни сигналу, створені насінинами, розділені в часі, та в цьому випадку різні насінини можна легко ідентифікувати.

Як вище зазначено, форми сигналу, що з'являються на цифрових вхідних каналах 503, можуть перекриватись. Оскільки промені світла 260, що випускаються через оптичну маску 230 джерел 240 світла, не є повністю паралельними один одному навіть при маскуванні, незначна інтерференція між цифровими вхідними каналами 503, що в більшості випадків є незначною, неминуча, тобто дане джерело світла 240 висвітлює не лише детектор світла 250, який є прямо протилежним джерелу, але певною мірою також його сусідні детектори світла. Відзначено, що навіть якщо об'єми простору виявлення, що належать виходам детекторів світла 250, які асоціюються з цифровими вхідними каналами 503, будуть повністю не перетинатися (тобто взагалі не існуватиме інтерференції), кількість насінин, що одночасно переміщуються через датчик, не можна визначити навіть для певного типу насіння (для насіння певного розміру) виключно із кількості змін сигналу 603, що з'являються на відповідних цифрових вхідних каналах 503. Метою логічної обробки сигналу відповідно до даного винаходу є вивчення сигнальних хвиль каналів на основі блоків, при цьому для визначення кількості насінин, що перебувають одночасно в зоні освітлення даного променя світла, можна виділити наступні основні випадки: а) Перший випадок, у якому на основі сигнальних хвиль, блок 601 додатково поділяється на дві або більше ділянок (просторове розділення). Відокремлені ділянки (або сегменти) представляють різні насінини. При необхідності ці ділянки можуть бути додатково вивчені незалежно від інших ділянок. Фіг. 16 ілюструє приклад того, як блок 601 розділений на ділянки, при цьому просторовий розподіл двох ділянок 621 може виконуватися через неактивний стан 600 на третьому каналі 611.

Юр) Другий випадок полягає в тому, що насінини можна розглядати як опуклі тіла із гарною апроксимацією. У практичному аспекті, коли сигнали цифрових вхідних каналів 503 досліджуються разом у часі (відповідно до фізичних сигналів цифрових вхідних каналів 503), в сигналах можна розпізнати суттєве зменшення, а потім суттєве підвищення. Як зображено на прикладі на Фіг. 18, у каналах, починаючи з каналу 611, суміжного до каналу 615, та у каналах, починаючи з каналу 616, можна спостерігати збільшення довжини сигналу в області 623 відносно довжини сигналу каналу 615. Оскільки опуклості насінин не є чітко задовільні у всіх випадках, граничні значення визначаються за ступенем зменшення та ступенем подальшого збільшення довжини сигналу. с) У третьому випадку існує суттєва різниця часу між потраплянням насінин на промінь світла 260 щодо довжин сигналу, які створюються різними насінинами. Отже, перекриття сигналів каналів, що належать різним насінинам, та зміщення між різними сигналами можна спростити на практиці на основі швидкості перекриття згаданих сигналів. Цей випадок чітко проілюстрований на Фіг. 17, при цьому, наприклад, порогове значення встановлено на 50 95, а для швидкості перекриття нижче цього порогового значення сигнали в межах блоку 601 можна розглядати як такі, що створюються різними насінинами відповідно до перекриття 613, що виявляється на ділянці 622 між двома відповідними каналами. а) У четвертому випадку зміни сигналу на каналах 601 у кожному з блоків також містять корисну інформацію. Фіг. 19 зображує приклад для цього четвертого випадку, при цьому дві насінини переміщуються одна за іншою практично у контакті, що відображається в безперервних сигналах каналів 624. На відміну від цього, на каналах 617 та 618, сигнал на деякий час припиняється, а потім знову з'являється. Виходячи з кількості змін сигналу можна зробити висновок, що щонайменше дві насінини створили сигнали в межах блоку 601.

Мета способу відповідно до даного винаходу полягає в тому, щоб вказати на закупорювання будь-якого трубопроводу 123 для транспортування насіння пневматичної посівної машини 100, зображеної на Фіг. 1, впродовж короткого часу. Закупорювання зазвичай відбувається в кінці трубопроводу для транспортування насіння у сошнику 106, оскільки в цьому місці розташування фрагменти грунту або інше сміття можуть потрапляти у сошник, що може обмежувати (часткове закупорювання) або навіть повністю закрити (повне закупорювання) проходження повітря та насінин 102. У випадку часткового або повного закупорювання трубопроводу для транспортування насіння 123 можна спостерігати значне зменшення швидкості повітря разом із незначним, у більшості випадків, зменшенням кількості насіння, тому спосіб відповідно до даного винаходу, на відміну від звичайних рішень, виявляє зниження швидкості потоку повітря замість зменшення очікуваної кількості насінин та визначає закупорювання на основі цієї бо інформації. Метод визначення закупорювання заснований на тому, що в рівномірному потоці повітря, що забезпечується вентилятором 104 в датчику насіння 200, швидкість насінин можна вважати постійною, вказана швидкість визначається блоком обробки сигналу 502. Довжини сигналу насіння визначаються як ширина електронного імпульсу, пропорційна періоду часу, впродовж якого рухоме насіння перекриває падаюче світло детектора світла. Тривалість періодів, за які насінини проходять через датчик насіння, розраховуються за допомогою блоку обробки сигналу 502 з використанням вихідних сигналів детекторів світла. Потім вихідні дані датчиків насіння 200 передаються та обробляються центральним процесорним блоком 140 посівної машини. Електронний процесорний блок 140 з'єднаний через кабель обміну інформацією 201 до датчиків насіння 200, які, як правило, з'єднані послідовно. Центральний процесорний блок 140 переважно розташований під розподільною головкою 120 вздовж центральної труби 121, тому що з практичних причин в цьому місці кабелі обміну інформацією 201 датчиків насіння 200 можуть бути прокладені із високим ступенем безпеки. У способі відповідно до даного винаходу для розпізнавання падіння швидкості потоку повітря, що є загальним явищем у ситуації закупорювання, слід вивчити зменшення довжин сигналу, яке вимірюється блоком обробки сигналу 502. Важливо відзначити, що ключовим моментом функціонування є те, що аналізована довжина сигналу як правило отримується із сигналів, які створюються насінинами, що не перекриваються, що окремо проходять через датчик насіння 200, оскільки цей вид вибірки має значний вплив на чутливість визначення закупорювання.

Тому факт закупорювання може бути встановлений із зміни середньої довжини сигналу однієї насінини (що називається довжиною сигналу насіння), оскільки довжина сигналу насінини змінюється обернено пропорційно по відношенню до більш високого ступеня зменшення швидкості потоку повітря. Досить значні зміни в довжині сигналу насіння дозволяють забезпечувати визначення закупорювання, яке нечутливе до різної кількості насінин, що розподіляються пневматичною посівною машиною 100. Оскільки після того, як відбулося закупорювання, негайно розпочинається збільшення довжин сигналу насіння, цей спосіб має додаткову перевагу, тому що впродовж дуже короткого періоду (навіть впродовж декількох секунд) може встановлюватись характер або припинятися перешкода. Визначення закупорювання на основі зміни довжини сигналу насіння було зроблено адаптивним, завдяки чому посівна машина здатна постійно адаптувати себе до швидкості розподілення із високим ступенем змін швидкості або навіть до залежної від площі, змінної швидкості розподілення, що скеровується пристроєм позиціонування СРБ 131. В результаті достатньо один раз, на початку процесу посіву, встановити чутливість розпізнавання закупорювання. Принаймні один електронний блок керування 140, встановлений на кожній з розподільних головок, отримує дані від датчиків насіння, таким чином дозволяючи обчислювати та аналізувати всі дані, що належать до даної розподільної головки 120.

Адаптивне виявлення закупорювання грунтується на тому, що адаптивна довжина базового сигналу асоціюється з кожним датчиком насіння 200, зазначена адаптивна довжина базового сигналу завжди приблизно дорівнюється фактичній середній довжині сигналу, якщо відсутнє закупорювання будь-якого трубопроводу для транспортування насіння, в іншому випадку (тобто при виявленні закупорювання) його значення залишається незмінним. Для регулювання чутливості адаптивного виявлення закупорювання використовується коефіцієнт множення більший ніж 1. Наприклад, якщо закупорювання повинно бути виявлено лише при суттєвому відхиленні від довжини базового сигналу, то значення коефіцієнта чутливості слід відповідно збільшити. Важливо, щоб на початку посіву, тобто, коли насінини починає рухатися потоком, первинне значення довжини базового сигналу було встановлено належним чином, в іншому випадку виявлення закупорювання не буде працювати з необхідною надійністю.

Етапи визначення первинної довжини базового сигналу зображені на Фіг. 20. Після початку процесу посіву на етапі 1001 середня первинна довжина сигналу визначається для кожного датчика насіння, що належить до тієї ж розподільної головки, а потім на етапі 1002 для кожного датчика насіння визначається медіанне значення збережених середніх величин початкового сигналу. Потім це медіанне значення використовується як загальна довжина базового сигналу для кожного датчика насіння. На етапі 1003 шляхом множення загальної довжини базового сигналу на коефіцієнт чутливості, що має значення більше ніж 1 отримується верхня межа для середніх довжин сигналу датчиків насіння, що належать до тієї ж розподільної головки. Етапи від 1001 до 1003 виконуються для кожного датчика насіння, що належить до тієї ж розподільної голівки.

Коли первинна довжина базового сигналу доступна для кожного датчика насіння, етапи, зображені на Фіг. 21, виконуються декілька разів через заздалегідь визначені часові інтервали

АТ, які визначають наступні періоди вимірювання. Під час цього процесу шляхом виконання 60 додаткових етапів для кожного датчика насіння окремо відбувається етап опитування кожного датчика насіння (тобто, отримання їх середньої довжини сигналу, етап 1001), етап визначення загальної довжини базового сигналу (етап 1002) та етап отримання верхньої межі для довжини сигналу (етап 1003).

На етапі 1004а перевіряється, чи знаходиться в закупореному стані трубопровід для транспортування насіння, пов'язаний з даним датчиком насіння, та якщо це так, тоді на етапі 1004р визначається, чи перевищує середня довжина сигналу конкретного датчика насіння збережену верхню межу. Якщо середня довжина сигналу датчика насіння перевищує збережену верхню межу, визначену для розподільної голівки, то на етапі 1005 буде виявлене закупорювання (тобто підтримується закупорений стан датчика насіння), в іншому випадку на етапі 1006 виявлено, що закупорювання більше не існує, та на етапі 1007 буде збережена поточна визначена довжина базового сигналу та відповідне значення верхньої межі.

Якщо на етапі 1004а встановлено, що у трубопроводі для транспортування насіння, що належить до датчика насіння, немає закупорювання, то на етапі 1004с визначається, чи перевищує середня довжина сигналу даного датчика насіння поточне розраховане значення верхньої межі. Якщо середня довжина сигналу датчика насіння перевищує поточне розраховану верхню межу, визначену для розподільної голівки, то на етапі 1005 буде виявлено закупорювання (та стан датчика насіння змінено на закупорений стан), в іншому випадку на етапі 1006 буде виявлено, що все ще немає закупорювання (та підтримується незакупорений стан датчика насіння), а на етапі 1007 буде збережена поточне розрахована довжина базового сигналу та відповідне до неї значення верхньої межі.

Через збереження поточне розрахованої довжини базового сигналу на етапі 1007 (наприклад, шляхом перезапису довжини базового сигналу, визначеної у попередньому періоді), величина довжини базового сигналу адаптивне апроксимує середню довжину сигналу, виміряну у кожному періоді вимірювання для кожного датчика насіння. Однак, у випадку виявлення закупорювання, фактично визначена загальна довжина базового сигналу та відповідне значення верхньої межі не зберігаються, тому в наступному періоді вимірювання попередньо збережене значення верхньої межі буде використано для порівняння середньої довжини сигналу датчиків насіння із значенням верхньої межі. Тим самим гарантується, що у випадку закупорювання трубопроводу для транспортування насіння, що належить даному датчику насіння, значно збільшена довжина сигналу даного датчика насіння не викривлює загальну (медіанну) довжину базового сигналу всіх датчиків насіння, що належать до розподільної головки.

Використання способу відповідно до даного винаходу описано нижче з посиланням на фіг. 22. На типовій діаграмі, зображеній на цій фігурі, ілюструються різні довжини сигналу, пов'язані із даним датчиком насіння на певних періодах вимірювання. На діаграмі горизонтальна вісь позначає час (І), а вертикальна вісь позначає довжини сигналу 1009. Довжини базового сигналу зображені кривою 1011, верхня межа довжин сигналу відображена кривою 1010, а (виміряні) середні довжини певного датчика насіння зображені кривою 1012.

На діаграмі можна побачити, що в момент часу Т1 було утворено закупорювання, оскільки крива 1012, що представляє середні довжини сигналу, перетинає криву 1010, тобто середня довжина сигналу перевищує значення верхньої межі, визначене множенням фактичної довжини базового сигналу на коефіцієнт чутливості. Стан закупорювання зберігається до момент часу

Т2, коли крива 1012 повертається нижче кривої 1010, що представляє верхню межу довжини сигналу, визначену шляхом множення довжини базового сигналу на коефіцієнт чутливості. Фіг. 22 також чітко ілюструє, що при відсутності закупорювання (тобто до моменту часу ТІ1 та після моменту часу 12) довжина базового сигналу (тобто точки кривої 1011) адаптивне апроксимує середню довжину сигналу даного датчика ( тобто точки кривої 1012), тоді як впродовж періоду закупорювання між Т1 та Т2 як довжина базового сигналу (представлена кривою 1011), так й відповідна верхня межа довжин сигналу (представлена кривою 1010) залишаються незмінними.

Для постійного та належного функціонування датчика насіння відповідно до даного винаходу під час використання є практично необхідним постійне компенсування оптичних властивостей датчиків насіння, які поступово погіршуються, що спричинено пилом та гранульованими речовинами, які потрапляють на вікна, що захищають джерела світла та детектори світла датчиків насіння. Одне з можливих рішень для цього полягає в тому, що чутливість датчиків насіння автоматично регулюється залежно від конкретних обставин, а в разі надмірного забруднення пилом подається аварійний сигнал, що вказує на необхідність очищення. Як зображено на Фігурах 23 та 24, у датчику насіння відповідно до даного винаходу фільтр низьких частот 702 підключений до ШІМ-виходу 701 блоку обробки сигналу 502, до виходу якого приєднана схема 704 для керування джерелом світла 240 . Вихідний струм бо детектора світла 250 (наприклад, фототранзистору), який виявляє світло джерела світла 240,

подають назад на вхід аналого-дифрового перетворювача (АЦП) блока обробки сигналу 502 через зворотний зв'язок 706, з'єднаний з розділювачем напруги 705.

Вищезазначена схема використовується для збільшення інтенсивності світла джерел світла 240 під час використання для компенсування зменшеної чутливості. Такий тип адаптивного регулювання інтенсивності світла, який може застосовуватися в основному в безперервне випромінюючих світло датчиках насіння оптогейт типу, підходить для компенсування будь-якого зменшення чутливості, спричиненої забрудненням пилом датчика насіння. Метою такого регулювання є підтримання освітлення детекторів світла (наприклад, фототранзисторів у даному випадку), тобто інтенсивності освітлення, що виявляється оптичними приймачами, на бажаному рівні. Оскільки вихідний струм фототранзисторів є функцією інтенсивності падаючого світла, контрольна змінна (а також сам сигнал зворотного зв'язку 706) являє собою струм фототранзистору, який повинен зберігатись у постійній робочій точці. Компенсація чутливості датчика насіння здійснюється за допомогою комп'ютерної програми, що виконується в блоці обробки сигналу 502. Як зображено на Фіг. 24, сигнал керування, який генерується блоком обробки сигналу 502, являє собою сигнал 701 з широтно-імпульсною модуляцією (ШІМ), що має постійну частоту, такий сигнал дозволяє змінювати інтенсивність освітлення на невеликі значення у широкому діапазоні шляхом регулювання коефіцієнту заповнення. Далі сигнал керування постійним струмом 709 генерується із сигналу ШІМ за допомогою фільтра низьких частот 702, при цьому значення сигналу керування постійним струмом є пропорційним коефіцієнту заповнення сигналу ШІМ 701. Цей сигнал керування перетворюється на ступені 703 підсилення постійного посилення у діапазон сигналів, що відповідає наступному ступеню, який безпосередньо приводить в дію джерела світла ('ЕО діоди) у даному випадку. Для простоти викладення схема, зображена на Фіг. 24, містить лише один ГЕО діод та один фототранзистор.

Сигнал ШІМ 701, створений блоком обробки сигналу 502, фільтрується двоступеневим пасивним РЄ фільтром, а саме фільтром низьких частот 702, частота зрізання якого є нижчою, ніж базова частота сигналу ШІМ 701, таким чином аналоговий сигнал керування постійним струмом 709, який використовується на виході фільтра низьких частот 702, підключений до входів Іі, Нз, На неінвертованого ступеню 703 підсилення, який, крім підсилення, також приводить у дію вхід до схеми запуску 704. Вхідна напруга схеми запуску 704 та опір К5-Н6 бази транзистора визначають струм колектора транзистора, а також струм джерела світла Ю", що послідовно з'єднане з ним. Блок обробки сигналу 502, що використовується для регулювання інтенсивності світла, вимірює напругу на вимірювальному резисторі Ко, послідовно з'єднаним із фототранзистором за допомогою А/| перетворювача (АЦП), при цьому виміряна напруга пропорційна струму фототранзистору та отже, інтенсивності падаючого світла.

Основні етапи компенсування чутливості, виконаного блоком обробки сигналу 502, зображені на Фіг. 25. Компенсування чутливості переважно виконується під час розвороту посівної машини в кінці поля. Таким чином, зменшення чутливості, спричинене пилом на віконцях, розташованих у датчику насіння, може бути практично компенсовано між двома проходами у ході операції посіву. Відповідно, блок управління починає цикл регулювання на етапі 1100, якщо він не виявляє насінини впродовж певного періоду. Якщо це є так, то на етапі 1101 блок обробки сигналу 502 вимірює струм робочої точки фототранзистору (фототранзисторів), а потім на етапі блок обробки сигналу 1102 перевіряє, чи знаходиться поточне значення в межах бажаного діапазону. Якщо це є так, немає необхідності змінювати інтенсивність освітлення, а цикл регулювання закінчується. Однак, якщо на етапі 1103 визначено, що струм фототранзистору (фототранзисторів) знаходиться поза потрібного діапазону, то на етапах 1104 та 1105 інтенсивність освітлення буде коригуватися у напрямку збільшення або у напрямку зменшення, відповідно. Після регулювання інтенсивності світла, на етапі 1106 існує заздалегідь визначений період очікування між регулюванням інтенсивності світла та наступним вимірюванням струму робочої точки фототранзистору (фототранзисторів).

Цей період очікування дозволяє бути впевненим, що наступне вимірювання забезпечує стійке значення інтенсивності струму. Крім того, на етапі 1107 блок обробки сигналу 502 на кожному циклі контролює, чи розпочинають насінини проходити у датчик у середній час та відразу призупиняє регулювання інтенсивності світла після перезавантаження посіву. Завдяки програмному регулюванню інтенсивності світла, датчик насіння здатний визначити, чи забруднений пилом датчик насіння. Це визначається таким чином, що, якщо він не може визначити відповідний світловий струм на фототранзисторах навіть за максимальної інтенсивності світла, це означає, що більше не має можливості регулювання, що, із високою вірогідністю, означає надмірне забруднення пилом. Такий випадок переважно вказується шляхом перемикання стану ГЕО світла. (510)

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Датчик обчислення насіння (200) для пневматичних посівних машин, який містить: камеру виявлення (210) в межах корпусу (204), вказана камера виявлення дозволяє насінинам проходити через датчик та має центральну вісь (211), що проходить у напрямку потоку насінин (102); сукупність джерел світла (240), розташованих в межах корпусу (204), поза камерою виявлення (210), на заздалегідь заданих відстанях одне від одного, згадані джерела світла розташовані в площині (Р), яка проходить практично перпендикулярно до зазначеної центральної осі датчика, сукупність детекторів світла (250), розташованих в межах корпусу (204), поза камерою виявлення (210), на заздалегідь заданих відстанях один від одного, причому згадані детектори світла знаходяться в тій же площині (Р), що й джерела світла, при цьому кількість детекторів світла дорівнює кількості джерел світла, та блок обробки сигналу (502) для керування роботою джерел світла (240) та для обробки електронних сигналів, створених детекторами світла (250), причому датчик додатково містить оптичні маски (230), розташовані перед джерелами світла (240) та детекторами світла (250), відповідно, та виконані з непрозорого матеріалу, зазначені оптичні маски мають сукупність паралельних каналів (231), що відкриваються у камеру виявлення (210), при цьому кількість каналів дорівнює принаймні кількості джерел світла або детекторів світла, канали мають менший діаметр, ніж діаметр оптичних лінз (241, 251) джерел світла та детекторів світла, та оптичні лінзи джерел світла та детекторів світла щільно підігнані до зовнішніх кінців каналів, джерела світла (240) відокремлені одне від одного непрозорими перегородками, мінімальна довжина каналів (231) має такий розмір, що практично весь обсяг падаючого світла, отриманого детектором світла (250), випускається джерелом світла (240), розташованим безпосередньо навпроти нього, та вказані джерела світла та вказані детектори світла розташовані у вказаній площині (Р) таким чином, що вони здатні сканувати практично весь переріз камери виявлення (210). Зо

2. Датчик обчислення насіння за п. 1, який відрізняється тим, що джерелами світла (240) Є! ЕО діоди, а детекторами світла (250) є фотоприймачі.

3. Датчик обчислення насіння за п. 2, який відрізняється тим, що ГЕО діоди та фотоприймачі функціонують у інфрачервоному діапазоні.

4. Датчик обчислення насіння за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що оптичні маски (230) виготовлені з гуми або пластику.

5. Датчик обчислення насіння за будь-яким з пп. 1-4, який додатково містить схему керування для регулювання інтенсивності світла джерел світла (240) як функції інтенсивності світла, виявленої детекторами світла (250).

б. Спосіб виявлення закупорювання трубопроводу для транспортування насіння посівної машини, що має центральний процесорний блок, який включає етап забезпечення посівної машини множиною датчиків обчислення насіння за будь-яким з пп. 1-5, причому спосіб додатково включає наступні етапи: постійне вимірювання довжини електронного сигналу насіння протягом періоду посівних робіт за допомогою вказаних датчиків обчислення насіння, причому довжина сигналу насіння визначається як електронний імпульс, ширина якого пропорційна періоду часу, впродовж якого рухоме насіння блокує падаюче світло детектора світла датчика обчислення насіння, та виконання наступних етапів: впродовж заздалегідь заданих інтервалів а) визначення (1001) у кожному датчику обчислення насіння середньої довжини сигналу насіння БО для даного періоду за допомогою блока обробки сигналу датчика обчислення насіння, Б) пересилання зазначених середніх довжин сигналу насіння від блоків обробки сигналу датчиків обчислення насіння до центрального процесорного блока посівної машини, с) визначення (1002) у центральному процесорному блоці медіани середніх довжин сигналу за усіма датчиками обчислення насіння для цього періоду, таким чином отримуючи загальну довжину базового сигналу для всіх датчиків обчислення насіння відносно цього періоду, а) отримання (1003) верхньої межі довжини сигналу, більшої за довжину базового сигналу, шляхом множення довжини базового сигналу на коефіцієнт чутливості, що має величину, більшу ніж 1, та для кожного датчика обчислення насіння на центральному процесорному блоці посівної 60 машини виконуються наступні етапи:

визначення (1004а) того, чи знаходиться датчик обчислення насіння у закупореному стані, та, якщо датчик обчислення насіння знаходиться у закупореному стані, тоді, якщо (1004Б) середня довжина сигналу перевищує попередньо збережену верхню межу довжини сигналу, то підтримується закупорений стан, а попередньо збережене значення верхньої межі буде використовуватися (1005) як верхня межа довжини сигналу в заданому періоді, в іншому випадку стан датчика обчислення насіння змінюється (1006) на незакупорений стан та зберігається (1007) поточна визначена верхня межа довжини сигналу та відповідна їй довжина базового сигналу, якщо датчик обчислення насіння знаходиться в незакупореному стані, то, якщо (1004с) середня довжина сигналу є більшою, ніж поточна отримана верхня межа довжини сигналу, стан датчика насіння змінюється (1005) на закупорений стан, в іншому випадку підтримується (1006) незакупорений стан датчика насіння та зберігається (1007) поточна визначена верхня межа довжини сигналу та відповідна їй довжина базового сигналу. нгЯ у Ка Її дн ши І й В З ш х Сени К: в ИН Ї г се г Жаль Сренюй / ве ИН і ПЕК: ди неви ово Пр рон Ас й. ЩО нн ве Ко їх | з т ше я ую ше і се рак ев а в ко ни о ши Не в ПЕК і ОТ те В ; (Є ВНД що Ж сетер дор роде прут ую За Мо і ирнитті : х м Шо м: ШИ ав ний в шк ШИ КО) дод я тк тт тити ет Метт ттртвт т лати ПК тити тк дит тт кН кттюнтнтя роси жваво ей хо Й яру вози МЕ фік К5ея Й Я Є є що ДНУ КИТ ТМ Кочяюсь Я х : М І нн і пчжнки . 1 кое ие жу шин Я и ен ! 7 що! шо в ДІ КВ ща ве 2 І е -- вини ши мн Ше их щ ї дня і у ще зання й. Ко / ше ий йо т У ек х, лк зно в г в ї я х соодопнрн трі пінг в Кр Енн НІ ню ряК А У й ни нн іш. КД нн ї Перси жк а сме ту піхв Й . х ща а и НА и в А о Дн ванн и С ВН сіннх Зно яодни

Фіг. 2 щ ще АЛЛО і она ДУТИ АК Ж я у А мя ЖЕК и хх нич які те Ка МИ о й ву поши зн і бо реак «нн ре Я осені а Я 0 кИНННВНОХ ї-- б Б «й - де она й й Її К 1 м х во НЕ ше» ИН І Інни ие ( че Й Пд о; ІЛ тн, і Ще о М мах п т і бе В ння ї | ше и с аксон ши ше. 5: ІНШ Ж ой йй ін о с | а «ові Що ний ле щи на ря ше Іо ша ЩІ Б, и Й Менш вох

ЧНе. З їж Торт ІЧ І Ше чи ВІН ев точ ри а ОО ли - К Ящ ші ее БЕ га Ше Ї лк Ак І! | я А га це щ- ї Ле дк Ї ще і Жоссжай К х ту ж Сей » 7 й ов ж НМ Х С ні с А Заш ЩА р ие Занаї нять, ха ще З в х / й Хо діснх, рн че ен і | ще Тон Й й КО зе ЩЕ ще вк зе 1 в -к о. ФІ х ї ше І; Еш с А нення о, Корнія зм ее вен Й а т ман Ши ія де пон і Тени он фіг. 4 - Й і ШЕ ши що Й Бий «ЦД

Фіг. 5 !

оо ВМ ши Гай ї Б і : х шк. М її Б Жим г ; й Хор Мав дв ще 1 і КЕ їх хе - і. їх шк, ра ї Ше Ки Й Є - Пи М ис с о БЖ | сояи ня й Ди МД Ко ОО З ше. - ід Ялти і гай Н і КО, пи 7 ев оова К 7 оо подана як Кз ї й Й пет і-й й. - сан ННЦ Вод ше

Фіг. 5 Ї мі : -рІї Е дня Бела и 1 - тн г-53Зет тт В і їх У і днк й Її : ! с Еш і ше г; ї й і о | я й ЕНН з ЗМ -й шо. тен нев Н Ки С - : де Н І шо ушии ви ншещ ше ще з зе ще КО. Ж же шко М З дик ВІ шк Код, З ши а БАН се ой Ше ше шини ше шо шк ки я п в не М |. сеессеяе | Й А ПИ Вунвн, що пт ТК ит нн кВ НННИ ся Ме ТЯ Я Ве обер 0-НнН- ши шш Шен й ії н- я ШЕ щ р--- сш ши. щи ЩІ "ше НИ ше ш ТВ 0-8 я шНН. Чин Кожні

Фіг. Та Фіг. ть я ЖЕО лат с Е В х З й вай ин ревно ШК ВИ дже МОЯ Ко СК М Б Я Вб АК нИ не соя п жено ко в З Ї я 4 сс ман р ше, Не ее НН НН Бе Бе т хх о: ВІ ва ві Мас Дуже ті С пу тео ДК й ТА А НОВ ть о лен З я Фо, щ х ДВ фр й МОЖ дв і с й ї со: ЩІ НН шк ше пиття нів,

Фіг. с.

ре «Я

2. ДК . нн ВІВ че 4 ВА І Вон хо й шо-ч В Бк ик тнннттт нн КОЮ А й ій Що. о лин пан см и з Ео ше плете шо: о кв МН Мои пли у Трнвнннн І й СЕ - | ! - ща Фо є о РОБ вяетний, Кент рн рай дою усний пек ї ше :-К Кк - т ; нн ві зві ЛОНА Й г, Ва :

Фіг. 8 сни В я й дитя не -- наш п і «нт фннноД щ ден от щ ж вс по екожетявтя а . ее шк пи х і доржтує юю Де М І Дн ко ее зі НИ МИ у лан с ОО НИК МЕ ВИЙ уо і нету принти Ши Ж я / ї дишйв ян. са Услнши сктутник ДБА дод с Н і я З 27 ян вЕщре чит те ДОА оте І нак . НН К. кт коди Поет К вини я х Шен т; зе ще і ШИ Фіг. 85 ж ню ля й С ск їх пл в я ОМ г те ко й бу С р сах а й ре: в за СЯ Ин у, не й - кл р я» о в по а НИ ННЯ Ше ой с й Ше Б я БО де Те п г й дднннннтт о С Ме р І а ! ко ле Я яка В пен я Й у й щ Я я ее дез й Олю у шиє р: ШО І 5 ї а КЕ я ше . ж, Й я о ! верев ННи НЙ тил б» іт ОА дня Шон й ше Х ха я ка а Фертя дод я й рок я Мн пийте - : Кк К; Гй кл ей ак І ШИ о нн бури й ря З ХМ ше а

Фіг. ва з га х ї " Я Кові: / / з Н --е Й ї м сн І і Ве их з дк Ше Й У ще Шо у Певний ЕЛЕН нос ние» о рон: Й Меси и лин ща и пе ння для Ше. оо фари фен досл ше ! зла Тк ін Винні Ше ан й ше Є - с ходи ан : ц змій ши ОК Ден ! ; х вве НК я кож ін нен дня А Ще гот, ще зва кііддятетнті тя Я ї. пре ПУТ пкт тоді іх зе : Ши РУ ПЕВ сини і! ення І! Ед БИ пеннтттятяря ; кн Ше, Дон. сій кож | на иааканя Ул во НН оз тя Ин й Ме расу тя ПЛ Км Ї Аня в зад с

Фіг. 8 зе Зйдннх мих дн Е з ее. я як сія Ер т Я дкдттнх, йон шви / ! ж цес тк ; - в і Мен пт ощя де Ма Й однннв й ще за Ше с З Зно Мов мен кстюте пн ий с |Е ан Ї т у денно Ера НІ ой 1 Мао з ет Пред спе ве й ї пкт, ра З ех З Ка дню пет ве Тетяну тож х ле, Нжкютя ЕН се ЗВ зшрі т г пл и асо пт сне | я 255 сувк її кт К- бр Манн тя зло їй я дя м еф І ; ! . . шо ОНИ пен шк ! Шо шани ї- Ше ай ня дуть» ше Ї Ши ост рак ж пледи вис Н чеше шина сіству, І зх, і вя пе Ще» і тещі я не. Щ т | збе зі ше Фіг, 10 г; те ЩА еетойенр й РМ СО й " шо і Ко ша о я оо Д- в УК , ля АК М. я о НЕ б: й Я оз 4 елная шву ке кое їхня й ЗВ вн ОСП . з Я ос іа нн я я х ше ба ст х кое кі сяк Се оа 1 ме ОО З ех и Ся и у іх я зни зву ко ще в ! її о, у ЕМ я пика ЗУ Ше зе 5 Ж шк ше Ки СО Е Зо голе м У ке у АК Сай ит 230 й Ки й пий ся о. о. . вн МУК иа нен ОО . ся ДУ дея БЕК МОЯ п Щ | і о се 5 Я 780 ї і іх ре Мо ту о 3 У як се ше М ТЯ ноя З й ШК сш й и я сш В т ше й х кі. | ре шин Фіг

МЕ, ет я і ай ща сли КУ : й он Я ш- ' те і уч ку ї Її з Її ен ит З й зе. Я ПА снвнн Те нива сет т ин о. и Аве о ав я вести НЕОН С А ртврттяя шикрвен шо. «рнааяю ер НС ни о ОВО НК В фртия в кн пи а в В «аби - ен 0 щ ох й БІ Пе й НН снуд т пок етннннинтки т тре ВВ нт тих ссср меких НАУ НН тить «АЕН Ж Не я псттнт ж. о . -к де ш-й есе: НИЙ ек ш сильна х Сент і ; ГУ | ша й рт я, ва Н щі ща ши Я ! Хо ї ах ї й в ! фронт ія тюлю й ння шк / нн це ши ШИ дян вд. / 7 Му й у і; Й д-ет З І Кан дк кеофятр пд пекли то -трух вс мк дян ен ОС ге НД вон НИ НИ КМ Ї ДК дрон подав ненні Жінка нот т Еш : ЩЕ : ден» ! вану ШИ ур - ще м 1 дня 4 ЗО офідннях , Зк ме ! 2 Кот 1 1

І. щи Пещ, що - сит фіг сво ій оз ре пуксіжння «Ж ше г" споді кннкі пкт жінн пен я шк і ій Усе уро ! і І і 1 Ї Бо, Ї І Я шк і І Це НД й ї. пе ї і ізіна Де ТМ ще : ВДЕ, 4 Печера тя 1 оч ОО ями ! і Книш: не Ж ШЕ ев У м ке | | : ! дення ! 1 І н! | ї і еко - й | І і і о МО 5 ! Гечаа водив й Спо В ак о тонкі Фіг З що

А.

ЇМ... коном ж Й Ех фея чен плиннятяня тя щи -е ок НН стро длджяя М лциктих ті жі | ше я -кіЇ7 | рен с Да : Шк вен не от ДА і содоревиняннннкоу 0 рені ВНТ, ЗОЙ ! ро ре ро --- ВВ ЖК що паза М ВЕ я ! Б пе я М дет днів | їх Я жо ф-но вв

Фіг. а оо ет Я і ще і т у Я ще я Ме «а які нн ин ин, сш всі ві адже а ан ов 1 дет перерв се : пу явне ге ши Де НН ПІНИ оо МІ ше Я гу щ я Б ря шк, ! ря о росте Три де пен понти ША зе в БАЛУ во ре ЯНВ ЯН шен лені поз ЗЕ вето син ЕТИКИ дари В, | пло що ГОЛА -- янгол І ВК тре нта іптевк ння Шона сини ше зі нених Вк па Я ЗЕ ПУ КН ВЕ В кіш ВИН В. яке АННУ шов пі в (0 в С і ще - на я - й ГЕ | НВ Ффіс. 16 Фіг. рю фе В ши я я вве щі ду Квіт тіттуініст НВднтеткснтья | ни щі ом що Кт «ВЄТІ й Сет Фіг: 15 ши | я нення и ши к ж я -- НАВ. сс і ВОК - АЖ о ен ! ооо есе ИИЙ Зп ні сет ее ВИХ, ох пк оцінка Ім ке чн і пре пн иенявг: Я се а ни ШЕ й ем тт пава нин! шк а ше фіг. 17 «ріг. то і Початок І щі Ї розрахунок середніх значень: і г. довжини сгналу датків насіння і що розпахунок базової довжини сигналу медіанної для датчиків З Н насіння т а з нини лина нина ре З і а Ї розрахунок верхньої межи ї довжини сигналу для датчиків Й насіння С Кінець і пет тттнннкнння

Фіх. зо

Т Вочатою ; «Дсарахунск середніх значень: ! дрежини сигналу датзиків часіння і нини нин й | я ЩЕ Н ! розрахунок базової довжини сигналу! І імеднианної для датчиків насіння пи: ОКО ї й ща і ! розрахунок верхньої межи довжини сигналу для датчиків насіння і ! й нер тт - к Я ши кяи тин внржтт ннія вата ж чия очи А кріт печі ж кн нт жен н тю а ІК Кік кожи тю чт піестнтя піс пік пен т кеди нжсчт как тиски т каб пет Ї Е тн длахажного патяка насіння; Н | ІОпаа чи хнаходитьскоя ї І нний в ввнупоренову сені Шия Н І І таці бе ДЕМИЖНІСННА си Є) і ! б Кі в я і : ї рони ше ше Н КО АОбДВсСвведня сн, шт сс зредня з ого довжина х збережена р» Ні довжина з Поточна 1 і з о евкна неси пит тай верхня межах ши Й і кош оо и й шк шк НВ: ві такі вин НЕ І ; і ) Кя і : В ТОК дення но З ин Н кі : Захурперювання ! 7: Мем заяулорювання | Її ниви киш ще ї ! ; і і і Е Ще | ! ! | і | Збереження поточних | і 1 | ідовжини базового ситналу ї і | ї -іверхньої мюжі й : ЩО ! ! ! ! І А ! | і КОКО 0 одного Я Фіг 21 а ТІ т І і і : она НИ НА Я тя : ям і х і ри і шен к расви Гнааннн І х | Ще ме я і Н й Со пен и ЕВ не В З ж: БМ і яй ! і | шив. кі, і й їй п хх ще дон як Й ожсожняти пит ! ре В що Н акт Н си Її пут сяк - же ! вх нс нн нини МК НИКИ Мт но о ей с. снення зн Фіг. 23 Сш-К 1855 1005 зоб І , пдв т зв 7 Е не ни нн ши І б. я | ї ШІ Те фіг. | | до ; І» та т пиву ОК нов ВА я ІГ пев ват са есе пе ; слон ! Май - ар | вра її Ще ооо вх й | ЩІ і г і | й шик ! 4 і пляани БО . БІ є крекоджекикнжнккнкннннння - і й з

Фіг. х4 й Початок р. Я нжй Но е Но До пофе у

Й А. ДИЦИНеМИЙ ї пед ля и тк фени нт твою і ЕХО Вимухювання З КЕ яр. р йсокерайяуєтогу ! Ї А я реа Ж "под струю бе В щи ДОК СТВ ні «2 фототраннистю Пенн ФОТИТРаНВТО сен, зе БУКВ - ВИ МЕНШИЙ, и : «Норми? ніж бажовий. ва ко

Та . М ШЕ КВ І шо ще не МД ЗН Ї | збільшити | кілки Б: НВ ан І: Гооіочнкння тт ! інн І І оч | : што ши сво ВІ . і ЗМпосів розпечато риття ко в І вч Ї тини фонтан В в ет) нець | Я ковани Фіг. 25