UA112862C2 - Композиція, що містить пестицид, сурфактант та алкоксилат 2-пропілгептиламіну - Google Patents

Abstract

Композиція, що містить пестицид, сурфактант та алкоксилат. Крім того, винахід належить до концентрату, що містить сурфактант та алкоксилат; і до способу виготовлення композиції за допомогою приведення в контакт концентрату та пестициду; або за допомогою приведення в контакт пестициду, сурфактанту та алкоксилату; а також до застосування сурфактанту за допомогою додавання до суміші, що містить пестицид та алкоксилат. Винахід, крім того, належить до способу боротьби з фітопатогенними грибами та/або небажаною рослинністю, та/або небажаним нападом комах, або кліщів та/або для регулювання росту рослин, де композиції дають діяти на відповідні шкідливі організми, їх навколишнє середовище або на рослини, які підлягають захисту від відповідного шкідливого організму, на ґрунт та/або на небажані рослини, та/або культурні рослини, та/або їх навколишнє середовище. Крім того, винахід належить до насіння, що містить композицію.

Description

Даний винахід відноситься до композиції, що містить пестицид, сурфактант та алкоксилат.

Крім того, винахід відноситься до концентрату, що містить сурфактант та алкоксилат; а також до способу виготовлення композиції за допомогою приведення в контакт концентрату та пестициду; або за допомогою приведення в контакт пестициду, сурфактанту та алкоксилату; а також до застосування сурфактанту для додавання до суміші, що містить пестицид та алкоксилат. Винахід, крім того, відноситься до способу боротьби з фітопатогенними грибами та/або небажаною рослинністю та/або небажаним нападом комах або кліщів та/або для регулювання росту рослин, де композиції дають діяти на відповідні шкідливі організми, їхнє навколишнє середовище або на рослини, які підлягають захисту від відповідного шкідливого організму, на грунт та/або на небажані рослини та/або культурні рослини та/або їхнє навколишнє середовище. Крім того, винахід відноситься до насіння, що містить композицію.

Даний винахід містить комбінації переважних ознак з іншими переважними ознаками.

Агрохімічні препаративні форми, що містять алкоксилати амінів, є, в основному, відомими:

МО 2009/004044 розкриває гербіцидну композицію, що містить гербіцид на основі феноксикислоти та алкоксильований алкіламін у якості допоміжної речовини, при цьому є можливим для алкіламіну, наприклад, являти собою 2-пропілгептилметиламін, який алкоксильований 3-20 етиленоксидними групами. 05 5,668,085 розкриває гербіцидну композицію, що містить водний розчин гліфосату та сурфактанту. Сурфактант може являти собою алкоксильований алкіламін, алкільну групу, що містить 8-22 атомів вуглецю.

УМО 2011/086115 розкриває алкоксилати 2-пропілгептиламіну, їх виготовлення, а також агрохімічні препаративні форми, що містять пестицид та алкоксилати 2-пропілгептиламіну.

О520100317521 та 5 20110039703 розкривають препаративну форму, що містить гліфосат та, у якості сурфактанту, алкоксилат розгалуженого алкіламіну.

Алкоксильовані алкіламіни, зокрема комерційно доступні етоксильовані жирні талові аміни (РОЕА), мають істотні токсичні характеристики (такі, як подразнення шкіри та очей) та екотоксичні характеристики (такі, як висока екотоксичність до водних організмів, таких як водорості та дафнії). Так, наприклад, РОЕА (Мо САБ5 61791-26-2), який часто є присутнім у гербіцидах Коипацр? у якості змочувальної речовини, вважається відповідно токсичним до водних організмів (Т5иї ії Спи, Спетозрпеге 2003, 52, 1189-1197).

Із цієї причини, завданням даного винаходу було знайти допоміжну речовину, яка є добре підходящою до пестицидів, зокрема до гербіцидів, таких як гліфосат, і в той же час є менш токсичною (особливо має більш низьку токсичність до водних організмів). Крім того, допоміжна речовина уможливлює стабільну при зберіганні препаративну форму пестицидів. Іншим завданням було підвищити біологічну активність агрохімічної композиції. ! нарешті, ця допоміжна речовина повинна запобігати фітотоксичній побічній дії.

Завдання було вирішено за допомогою композиції, що містить пестицид, сурфактант та алкоксилат, де алкоксилат являє собою алкоксилат аміну (А) м део-ї-ї

Аве о-Ї-ве т (А), або кватернізоване похідне (АС)

В Е

М флот 7ААМ А в ве-о-І-ве

Й (АС) алкоксилату аміну (А), де

ВА", ВУ, і 2? незалежно один від одного являють собою етилен, пропілен, бутилен або суміш зазначеного,

ВЗ являє собою Н, -ОН, -ОВ", -ІВ2-О|р-Не, С1-Св-алкіл або аніон кисню,

В" являє собою С:-Св-алкіл, Со-Св-алкеніл або С2-Св-алкініл,

АНЯ являє собою Н, С:-Св-алкіл, Сг2-Св-алкеніл, С2-Св-алкініл, -5Оз3і82а, -РІ)ОВРОНУ, -

СНО», або -С(О) ВУ,

В" являє собою Се-Сі4-алкіл,

Ваг ї ВЗ незалежно один від одного являють собою Н, неорганічні або органічні катіони,

Ве ї Еге незалежно один від одного являють собою Н, неорганічні або органічні катіони, С1-Св- алкіл, Со-Св-алкеніл або С2-Св-алкініл,

Не являє собою Сі-Сгг-алкіл, С2-Сог-алкеніл, С2-Сог-алкініл, Сев-Сг-арил або С7-Сг2о- алкіларил, п, т і р незалежно один від одного мають значення від 1 до 30,

А являє собою сільськогосподарсько підходящий аніон, або, якщо ВЗ являє собою аніон кисню, то А" відсутній.

Переважно, композиція відповідно до винаходу містить пестицид та алкоксилат, де алкоксилат являє собою алкоксилат аміну (А).

Переважно, п має значення від 1 до 20, особливо переважно від 1 до 15. Переважно, т має значення від 1 до 20, особливо переважно від 1 до 15. Переважно, р має значення від 1 до 30, особливо переважно від 1 до 20. Значення п, т та о нормально становлять середні значення, які в основному мають місце після алкоксилювання з використанням алкоксидів. Внаслідок цього, п, т та о можуть бути не тільки цілими числами, але також можуть мати всі значення, що знаходяться у проміжку цілих чисел.

Переважно, у випадку алкоксилату аміну (А), загальна кількість п і т становить 2-40 і в його кватернізованому похідному (АС)) загальна кількість п, т і р становить 3-80. У випадку алкоксилату аміну (А), загальна кількість п і т особливо переважно становить 3-30, особливо переважно 5-18, та особливо 8-14.

У додатковому особливо переважному варіанті здійснення, загальна кількість п ії т становить 6-9, зокрема 6,5-8,5 і зокрема 6,9 - 7,9. У додатковому особливо переважному варіанті здійснення, загальна кількість п і т становить 11-40, зокрема 12-30 і зокрема 13,5-25. У додатковому особливо переважному варіанті здійснення, сума п і т становить 8-13, зокрема 9- 11.

У випадку кватернізованого похідного (АС) алкоксилату аміну (А), загальна кількість п, ті р особливо переважно становить 3-40 та особливо 5-25. В одному особливо переважному варіанті здійснення, сума п і т становить 8-13, зокрема 9-11.

В", В? ї Е? переважно незалежно один від одного являють собою етилен, етилен і пропілен, етилен і бутилен, або етилен, пропілен і бутилен. У додатковому переважному варіанті здійснення, КК", НВ? і БК? являють собою пропілен. У додатковому переважному варіанті здійснення, КЕ", В? і ЕЕ? являють собою бутилен. Особливо переважно К', В? і Е? незалежно один від одного являють собою етилен, або етилен і пропілен. Дуже особливо переважно, Е"', В? і Б? являють собою етилен.

Якщо ЕЕ", В? або ЕК? містять радикал бутилену, останній може бути присутнім у якості н- бутилену, ізобутілену або 2,3-бутиленової групи, де н-бутилен та ізобутілен є переважними та н-бутилен є найбільш переважним.

В', В2г ї Е» незалежно один від одного можуть являти собою суміш етилену, пропілену або бутилену. У цьому контексті, наприклад, один або всі радикали К", В: і КЕ? можуть містити суміш зазначених груп у кожному алкоксилатному ланцюзі. Такі суміші можуть бути зв'язаними одна з одною у будь-якому бажаному порядку, наприклад, у випадковому порядку або поклітинно (наприклад, як один блок етилену та один блок пропілену). Також, є можливим, щоб у кожному випадку один або більше радикалів ЕК", В, і Е? утворювали завершений алкоксилатний ланцюг, складений із різних алкіленових груп. Наприклад, К' і 22 можуть складатися з етилену та ЕК? пропілену.

ВЗ переважно являє собою Н, -ОН, С1-С.-алкіл або аніон кисню, та особливо переважно являє собою Н, метил, бутил або аніон кисню. В особливо переважному варіанті здійснення, КЗ являє собою метил. У додатковому особливо переважному варіанті здійснення, КЗ являє собою аніон кисню. У додатковому особливо переважному варіанті здійснення, КЗ являє собою Н.

В" переважно являє собою С1-Св-алкіл, зокрема метил або бутил, особливо бутил.

ВУ переважно являє собою Н або С:-Св-алкіл, більш переважно Н або метил, особливо Н.

В' може бути прямим або розгалуженим, насиченим або ненасиченим Св-С:і«-алкільним радикалом, таким як гексил, гептил, октил, ноніл, децил, ундецил, додецил, тридецил або тетрадецил. КК" переважно являє собою Св-Сіз-алкільний радикал. К/ особливо переважно являє собою розгалужений алкільний радикал СеН':», розгалужений СізНг?-алкільний радикал, 2- пропілгептил або 2-етилгексил. В додатковому особливо переважному вигляді, К/ особливо переважно являє собою розгалужений алкільний радикал СоН:іо, 2-пропілгептил або 2- етилгексил. Зокрема, КК" являє собою 2-пропілгептил. В одному варіанті здійснення, К/ являє собою один зі згаданих вище радикалів, з виключенням

У переважному варіанті здійснення, К" являє собою 2-етилгексил.

У додатковому переважному варіанті здійснення, К/" являє собою розгалужений алкільний радикал СоеН;:о. Прикладами є, у числі інших, 2-метил-1-октанол, 2-етил-1-гептанол, 2-пропіл-1- 60 гексанол, З-метил-4-гідроксиметил-гептан, З-метил-3-гідроксиметил-гептан або 2-гідроксиметил-

З-метил-гептан. Переважно, розгалужений алкільний радикал СоеН:іо містить декілька різних, розгалужених алкільних радикалів СеНіо. Середній ступінь розгалуження в цьому випадку становить 1,01 - 2,5, переважно 1,05 - 1,8, особливо переважно 1,1 - 1,5, дуже особливо переважно 1,2 - 1,3. Термін "ступінь розгалуження" тут визначають у якості, в принципі, відомого як кількість метилових груп в одній молекулі спирту мінус 1. Середній ступінь розгалуження являє собою статистичне середнє ступенів розгалуження всіх молекул зразка.

Виготовлення зазначених сполук є відомим, наприклад, із О5 61/314600.

У додатковому переважному варіанті здійснення, В" являє собою розгалужений алкільний радикал СізНг?. Прикладом є ізотридециловий радикал.

В особливо переважному варіанті здійснення, К/ являє собою 2-пропілгептил. У цьому випадку, алкоксилат відповідає алкоксилату аміну (АТ) оф

ААЛеу

ТЕвео-Т-ве (АТ) або кватернізованому похідному (АО1)

З

АЛЕ

ТМ п -

Тег вл ве-о-І-в (АС).

Ве та ВЗ незалежно один від одного являють собою Н, або неорганічні або органічні катіони, які можуть бути одноразово або багаторазово позитивно зарядженими. Прикладами неорганічних катіонів є катіони амонію, Ма», КУ, Мод, Са», або 7п». Прикладами органічних катіонів є метиламоній, диметиламоній, триметиламоній, тетраметиламоній, (2- гідроксиетил)амоній, біс(2-гідроксиетил)амоній, тріс(2-гідроксиетил)амоній, тетра(2- гідроксиетил)іамоній. Переважно, Ка і КО незалежно один від одного являють собою Н або неорганічні катіони. Якщо є присутнім неорганічний або органічний катіон, тоді на Ке за допомогою відповідної функціональної групи (наприклад, -50Оз3-, -Р(0)О-О-, або -СН»СО»2-) утворюється зв'язана аніонна група.

ВЕ ї Еге переважно являють собою, незалежно один від одного, Н, неорганічні або органічні катіони. Підходящими неорганічними або органічними катіонами є ті, які зазначені відповідно до

Ва.

В іншому варіанті здійснення, у четвертинному похідному (АОС), радикали К2г, Ве, Ве ії КЗ незалежно один від одного можуть являти собою органічні катіони, з катіонною групою, яка сама по собі являє собою четвертинний катіон азоту АО. Внаслідок цього, також можливо, щоб в АС на К АО утворювало цвітеріон, з аніонною групою, яка утворена за допомогою відповідної функціональної групи (наприклад, -50Оз3-, -Р(Ф0)0-0О-, або -СН2бСО»2-), і катіонною групою за допомогою четвертинного азоту АС. В цій цвітеріонній формі Аг, присутність сільськогосподарсько підходящого аніона А: є необов'язковим.

Ве переважно являє собою С1-С:12-алкіл, Све-С12-арил, або С7-С:12-алкіларил, більш переважно

Сі-Св-алкіл.

А являє собою сільськогосподарсько підходящий аніон, як це в основному відомо практику.

Переважно, А" являє собою галід (такий як хлорид або бромід), фосфат, сульфат або аніонний пестицид. Особливо переважно, А" являє собою аніонний пестицид, такий як аніон гліфосату або аніон глюфосинату. Якщо КЗ являє собою аніон кисню, то є присутнім аміноксид. У цьому випадку, додатковий аніон, такий як А", відсутній.

У переважному варіанті здійснення, КК! і К? незалежно один від одного являють собою етилен, етилен і пропілен, етилен і бутилен, або етилен, пропілен і бутилен, і загальна кількість п ії т становить 2-60, переважно 2-40, особливо переважно 3-30 і зокрема 5-25. В особливо дуже переважному варіанті здійснення, К' і Кг являють собою етилен, етилен і пропілен, етилен і бутилен, або етилен, пропілен і бутилен і загальна кількість п і т становить 5-18, зокрема 8-12, та особливо 9-11.

У додатковому переважному варіанті здійснення, В! і КЕ? незалежно один від одного являють собою і етилен і пропілен, і загальна кількість п і т становить 2-60, переважно 3-30, особливо переважно 5-20 і зокрема 8-14. Переважно алкоксилат містить 1,5 - 8 моль (переважно 2 - 6 моль) пропіленоксиду та 5 - 20 моль (переважно 7 - 13 моль) етиленоксиду.

В особливо переважному варіанті здійснення К' і БК являють собою етилен, і загальна кількість п ії т становить 2-60, переважно 2-40, особливо переважно 3-30, особливо переважно 5-18 і зокрема 8-14.

Сполуки (А) ії (АС) можуть бути присутніми у якості суміші стереоізомерів або у якості окремих стереоізомерів. Таутомери та бетаїни подібним чином включені за допомогою структур (А) і (АО).

У більшості випадків, композиція відповідно до винаходу містить від 0,1 до 90 95 від маси алкоксилату, переважно від 1 до 50 95 від маси та зокрема від З до 30 95 від маси.

Термін пестицид відноситься щонайменше до однієї активної речовини, вибраної із групи фунгіцидів, інсектицидів, нематицидів, гербіцидів, антидотів, молюскицидів, родентицидів та/або регуляторів росту. Переважні пестициди являють собою фунгіциди, інсектициди, гербіциди та регулятори росту. Особливо переважні пестициди являють собою гербіциди та регулятори росту. Суміші пестицидів двох або більше зі згаданих вище класів також можуть застосовуватись. Практику відомі такі пестициди, які можна знайти, наприклад, в Резбіїсіде

Мапиаї, 15-е вид. (2009), Тпе Вгйізп Стор Ргоїесіоп Соишпсії, Лондон. Пестициди також можуть містити солі, складні ефіри, оптичні ізомери або таутомери. Підходящі пестициди являють собою (при цьому групи А) - М) є фунгіцидами):

А) Інгібітори дихання - інгібітори Ш комплексу в області Оо (наприклад, стробілурини): азоксистробін, коуметоксистробін, коумоксистробін, димоксистробін, енестробурин, фенаміностробін, феноксистробін/флуфеноксистробін, флуоксастробін, крезоксим-метил, метоміностробін, орізастробін, пікоксистробін, піраклостробін, піраметостробін, піраоксистробін, трифлоксистробін, метил 2-(2-(2,5-диметилфенілоксиметил)феніл|-З-метоксиакрилат, 2-(2-(3- (2,6-дихлорфеніл)-1-метилаліліденамінооксиметил)феніл)-2-метоксиіміно-М-метилацетамід, пірибенкарб, триклопірикарб/хлородинкарб, фамоксадон, фенамідон; - інгібітори І комплексу в області О)/: ціазофамід, амісульбром; - інгібітори І комплексу (наприклад, карбоксаміди): беноданіл, біксафен, боскалід, карбоксин, фенфурам, флуопірам, флутоланіл, флуксапіроксад, фураметпір, ізопіразам, мепроніл, оксикарбоксин, пенфлуфен, пентіопірад, седаксан, теклофталам, тифлузамід, М-(4- трифторометилтіобіфеніл-2-іл)-З-дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбоксамід та М-(2-(1,3,3- триметилбутил)феніл)-1,3-диметил-5-фтор-1 Н-піразол-4-карбоксамід; - інші інгібітори дихання (наприклад, І комплексу, роз'єднуючі агенти): дифлуметорим; похідні нітрофеніла: бінапакрил, дінобутон, дінокап, флуазінам; ферімзон; металоорганічні сполуки: солі фентину, такі як фентинхлорид, фентинхлорид або фентингідроксид; аметоктрадин; і силтіофам;

В) Інгібітори біосинтезу стеролу (ЗВІ фунгіциди) - Інгібітори С14-Деметилази (ОМІ фунгіциди): - тріазоли: азаконазол, бітертанол, бромуконазол, ципроконазол, дифеноконазол, дініконазол, дініконазол-М, епоксиконазол, фенбуконазол, флухінконазол, флузилазол, флутриафол, гексаконазол, імібенконазол, іпконазол, метконазол, міклобутаніл, окспоконазол, паклобутразол, пенконазол, пропіконазол, протіоконазол, сімеконазол, тебуконазол, тетраконазол, тріадимефон, тріадименол, тритіконазол, юніконазол; імідазоли: імазаліл, пефуразоат, прохлораз, трифлумізол; піримідини, піридини та піперазини: фенарімол,

Нуарімол, пірифенокс, трифорин; - інгібітори дельта14-редуктази: альдіморф, додеморф, додеморф ацетат, фенпропіморф, тридеморф, фенпропідин, пвпералін, спіроксамін; - інгібітори З-кеторедуктази: фенгексамід;

С) інгібітори синтезу нуклеїнової кислоти - феніламіди або фунгіциди на основі ациламінокислоти: беналаксил, беналаксил-м, кіралаксил, металаксил, металаксил-м (мефеноксам), офурас, оксадіксил; - інші: гімексазол, октилінон, оксолінова кислота, бупіримат; р) інгібітори поділу клітин і клітинного скелету - інгібітори тубуліну, такі як бензімідазоли, тіофанати: беноміл, карбендазим, фуберидазол, тіабендазол, тіофанат-метил; тріазолопіримідини: 5-хлор-7-(4-метилпіперидин-1-іл)-6-(2,4,6- трифторофеніл)-(1,2,4Ігріазоло|1,5-а|Іпіримідин; - додаткові інгібітори поділу клітин: діетофенкарб, етабоксам, пенцикурон, флуопіколід, зоксамід, метрафенон, піріофенон;

Е) інгібітори синтезу амінокислоти та синтезу білка - інгібітори синтезу метіоніну (анілінопіримідин): ципродиніл, мепаніпірим, піриметаніл;

- інгібітори синтезу білка: бластицидин-5, казугаміцин, казугаміцин гідрохлорид гідрат, мілдіоміцин, стрептоміцин, окситетрациклін, поліоксин, валідаміцин А;

Е) інгібітори передачі сигналу - інгібітори МАР/гістидин кінази: фторімід, іпродіон, процімідон, вінклозолін, фенпіклоніл, флудіоксоніл; - інгібітори С-білка: квіноксифен;

С) інгібітори синтезу ліпідів і мембрани - інгібітори біосинтезу фосфоліпідів: едифенфос, іпробенфос, піразофос, ізопротіолан; - перекисного окислення ліпідів: диклоран, квінтозен, текназен, толклофос-метил, біфеніл, хлоронеб, етридіазол; - біосинтезу фосфоліпідів і приєднання стінок клітини: диметоморф, флуморф, мандіпропамід, піриморф, бентіавалікарб, іпровалікарб, валіфеналат і 4-фторфеніл М-(1-(1-(4- ціанофеніл)етансульфоніл)бут-2-іл)/укарбамат; - Сполуки, які впливають на проникність мембрани клітини та жирні кислоти: пропамокарб, пропамокарбгідрохлорид

Н) "Мультисайтові" інгібітори - неорганічні активні речовини: Бордоська суміш, ацетат міді, гідроксид міді, оксихлорид міді, основний сульфат міді, сірка; - Тіо- та дитіокарбамати: фербам, манкозеб, манеб, метам, метірам, пропінеб, тірам, зінеб, зірам; - хлорорганічні сполуки (наприклад, Ффталіміди, сульфаміди, хлоронітрили): анілазин, хлороталоніл, каптафол, каптан, фолпет, дихлофлуанід, дихлорфен, флусульфамід, гексахлоробензол, пентахлорофенол та його солі, фталід, толілфлуанід, М-(4-хлор-2- нітрофеніл)-М-етил-4-метилбензолсульфонамід; - гуанідини та інші: гуанідин, додин, додин у вигляді вільної основи, гуазатин, гуазатин ацетат, іміноктадин, іміноктадин триацетат, іміноктадин тріс(альбесилат), дитіанон;

І) інгібітори біосинтезу стінок клітини - інгібітори синтезу глюкану: валідаміцин, поліоксин В; інгібітори синтезу меланіну: піроквілон, трициклазол, карпропамід, дикломет, феноксаніл;

У) Індуктори резистентності - ацибензолар-5-метил, пробеназол, ізотіаніл, тіадиніл, прогексадіон-кальцій; фосфонати: фосетил, фосетил-алюміній, фосфорна кислота та Її солі;

К) Невідомого способу дії - бронопол, хінометіонат, цифлуфенамід, цимоксаніл, діазомет, дебакарб, дикломезин, дифензокват, дифензокват-метил сульфат, дифеніламін, фенпіразамін, флуметовер, флусульфамід, флутіаніл, метасульфокарб, нітрапірин, нітротал-ізопропіл, оксин-мідь, проквіназид, тебуфлоквін, теклофталам, тріазоксид, 2-бутокси-6-йодо-3-пропілхромен-4-он, М- (циклопропілметоксиіїміно-(б-дифторметокси-2,3-дифторфеніл)метил)-2-фенілацетамід, М'-(4-(4- хлор-3-трифторометилфенокси)-2,5-диметилфеніл)-М-етил-М-метилформамідин, М'-(4-(4-фтор-

З-трифторометилфенокси)-2,5-диметилфеніл)-М-етил-М-метилформамідин, М'«(2-метил-5- трифторометил-4-(З-триметилсиланілпропокси)феніл)-М-етил-М-метилформамідин, М'-(5- дифторметил-2-метил-4-(З-триметилсиланілпропокси)феніл)-М-етил-М-метилформамідин, М- метил-(1,2,3,4-тетрагідронафталін-1-іл)-2-11-(2-(5-метил-З-трифторометилпіразол-1- іллуацетил|піперидин-4-ілутіазол-4-карбоксилат, М-метил-(Н)-1,2,3,4-тетрагідронафталін-1-іл 2-11- (2-(5-метил-З-трифторометилпіразол-1-іллуацетил|піперидин-4-ілутіазол-4-карбоксилат, 1-(4-(4-(5- (2,6-дифторфеніл)-4,5-дигідро-3-ізоксазоліл|-2-тіазоліл|-1-піперидиніл|-2-(5-метил-3- (трифторометил)-1Н-піразол-1-іл|етанон, б-трет-бутил-8-фтор-2,3-диметилухінолін-4-іл метоксиацетат, /М-метил-2-11-(5-метил-З-трифторометил-1 Н-піразол-1-іл)уацетил|піперидин-4- іл)А- МАК В)-1,2,3,4-тетрагідронафталін-1-іл|-4-тіазолкарбоксамід, 3-(5-(4-метилфеніл)-2,3- диметилізоксазолідин-3-іл|-піридин, 3-(5-(4-хлорофеніл)-2,3-диметилізоксазолідин-3-іл|-піридин (піризоксазол), М-(6-метоксипіридин-З-іл) циклопропанкарбоксамід, 5-хлор-1-(4,6- диметоксипіримідин-2-іл)-2-метил-1 Н-бензоїімідазол, 2-(4-хлорофеніл)-ІМ-(4-(3,4- диметоксифеніл)ізоксазол-5-іл|-2-проп-2-інілоксиацетамід;

М Біологічні фунгіциди, зміцнюючі рослини засоби - АтреіІоптусез диіздчаїї5 (наприклад, продукт АО 102 від компанії Іпігаспет Віо Стьн 5. Со.

КО, Німеччина), Азрегойїи5 Пйами5 (наприклад, продукт АР'ГАСОАКО? від компанії 5упдепіа,

Швейцарія), Аєйгеобавідішт риїїшіап5 (наприклад, продукт ВОТЕСТОК? від компанії бБіо-Гегтт

Отрьн, Німеччина), Васіїїи5 ритіїшв (наприклад, штам МАК! Мо В-30087 в БОМАТА? і ВАГ Аре

Ріи5 від компанії Адгадиевті Іпс. США), Васійн5 з!ИиБійб (наприклад, штам МЕККІ Мо В-21661 в 60 ВАВНАРБОЮУ?Є, 5ЕВЕМАОЕ? МАХ і ЗЕКЕМАОЕ? АБО від компанії Адгадневі Іпс. США), Васіїйи5

5,иБій5 маг. атуїоїїдчетасієпе 2824 (наприклад, продукт ТАЕСКО? від компанії Момо7лгуте

Віоіодіса!І5, Іпс. США), Сапаїда оІеорпйа І-82 (наприклад, продукт АБРІКЕЗ? від компанії Есодеп

Іпс. США), Сапаїда зайоапа (наприклад, продукти ВІОСИОНЕ? (у домішці з лізозимом) і

ВІОСОАТУ від компанії Місго Ріо Сотрапу, США (компанія ВАБЕ БЕ) і Агузіа), хітозан (наприклад, АКМОШК-2ЕМ від компанії Воїгілеп ЦЯ. Нова Зеландія), СіІоповіаспуз гозеа Її. сагепшцава, також відомий як Сііосіадійшт саїепиайшт (наприклад, У1446: РЕЕ5ТОР-? від компанії

Мегдега, Фінляндія), Сопіоїпугійт тіпкапо5 (наприклад, продукт СОМТАМЗ5З від компанії Ргорпуїа,

Німеччина), Сгтурпопесігіа рагазіййса (наприклад, продукт Епаоїпіа рагазіййса від компанії СМІСМ,

Франція), Стгуріососси5 аїрідиє (наприклад, продукт МІЕЄЇО РІГОБУ від компанії Апспог Віо-

Тесппоіодіех, Південна Африка), ЕРизагішт охузрогит (наприклад, продукти ВІОБОХ?У від компанії 5.І.А.Р.А. Італія, і РОБАСІЕАМУ від компанії Маїшига! Ріапі Ргоїесійоп, Франція),

Меївсппікоула їисіїсоїа (наприклад, продукт ЗНЕМЕК? від компанії Адгодгееп, Ізраїль),

Місгодоспішт дітегит (наприклад, продукт АМТІВОТУ від компанії Адгайхіпе, Франція),

РІебіорзіє дідапіеа (наприклад, продукт КОТ5БОР? від компанії Мегдега, Фінляндія),

Рзепдогута Поссшоза (наприклад, продукт БРОБООЕХ? від компанії Ріапі Ргодисів Со. ГП.

Сапада), Руїпішт оїїдапагит 0М74 (наприклад, продукт РОЇ УМЕВЗИМ? від компанії Ретевзіо

ЗНО, Віоргерагаїу, Чеська Республіка), Кеупоцігіа заспіїпепві5 (наприклад, продукт ВЕСАПІА? від компанії Магтопе Віоіппомайоп5, США), Таіаготусе5 ШПами5 М117Б6 (наприклад, продукт

РАОТИЗУ від компанії Ргорпуїа, Німеччина), Тгісподегта азрегейшт 5КТ-1 (наприклад, продукт

ЕСО-НОРЕС- від компанії Китіаї Спетіса! Іпдивігу Со. НА. Японія), Т. аїгомігіде І С52 (наприклад, продукт ЗЕМТІМЕЇ 9 від компанії Адгітт ТесппоЇодіех Ца, Нова Зеландія), Т. пагліапит Т-22 (наприклад, продукт РІГ АМТЗНІЄГОЄ від компанії Віом/огк5 Іпс. США), Т. паглапит ТН 35 (наприклад, продукт КООТ РКО? від компанії Мусопіго! 4. Ізраїль), Т. Ппаглапит Т-39 (наприклад, продукти ТКІСНООЕХ? ії ТКІСНОСЕРЄМА 20002 від компанії Мусопігої Ца. Ізраїль, і компанії Макпіезпіт Ца. Ізраїль), Т. пагліапит і Т. мігіде (наприклад, продукт ТКІСНОРЕЇГ від компанії Адгітт ТесппоІодіеєє ЦЯ, Нова Зеландія), Т. паглапит ІССО12 і Т. мігіде ІССО8О (наприклад, продукт ВЕМЕОСІЕК? МУР від компанії Ізадго рисгса, Італія), Т. роїузрогит і Т. пагліапит (наприклад, продукт ВІМАВУ від компанії ВІМАВ Віо-Іппомайоп АВ, Швеція), Т. зіготаййсит (наприклад, продукт ТЕІСОМАВЗ від компанії С.Е.Р.Г.А.С. Бразилія), Т. мігеп5 СІ -21 (наприклад, продукт БОЇ ЗАРО? від компанії Сепіз 1 С, США), Т. мііде (наприклад, продукти

ТАІЕСОЗ від компанії Есозепвзе І абз. (Іпаіа) Рм. Ца., Іпаїа і ВІО-СОВЕ? Е від компанії Т. Зіапе5 е Со. |а., Індія), Т. мігіде ТМІ1 (наприклад, продукт Т. мігіде ТМ1 від компанії Адгіріоїес гі, Італія),

ШІосіадіит очаетапвії НКОЗ (наприклад, продукт ВОТКУ-2ЕМ? від компанії Воїгу-2еп Ца, Нова

Зеландія;

М) регулятори росту абсцизова кислота, амідохлор, анцімідол, б-бензиламінопурин, брасинолід, бутралін, хлормекват (хлормекват хлорид), холін хлорид, цикланілід, дамінозид, дикегулак, диметипін, 2,6б-диметилпуридін, етефон, флуметралін, флурпрімідол, флутіацет, форхлорфенурон, гіберелінова кислота, інабенфід, індол-3-оцтова кислота, малеїновий гідразид, мефлуідід, мепікват (мепікват хлорид), метконазол, нафталіноцтова кислота, М-6б-бензиладенін, паклобутразол, прогексадіон (прогексадіон-кальцій), прогідрожасмон, тидіазурон, тріапентенол, трибутилфосфоротритіоат, 2,3,5-трийодобензойна кислота, тринексапак-етил та юніконазол;

М) гербіциди - ацетамід: ацетохлор, алахлор, бутахлор, диметахлор, диметенамід, флуфенацет, мефенацет, метолахлор, метазахлор, напропамід, напроанілід, петоксамід, претілахлор, пропахлор, тенілхлор; - аналоги амінокислоти: біланафос, гліфосат, глюфосинат, сульфосат; - арилоксифеноксипропіонати: клодінафоп, цигалофоп-бутил, феноксапроп, флуазифоп, галоксифоп, метаміфоп, пропаквізафоп, квізалофоп, квізалофоп-П-тефурил; - біпіридили: дикват, паракват; - карбамати та тіокарбамати: азулам, бутилат, карбетамід, десмедіфам, димепіперат, ептам (ЕРТС), еспрокарб, молінат, орбенкарб, фенмедіфам, просульфокарб, пірибутикарб, тіобенкарб, триалат; - циклогександіони: бутроксидим, клетодим, циклоксидим, профоксидим, сетоксидим, тепралоксидим, тралкоксидим; - динітроаніліни: бенфлуралін, еталфлуралін, орізалін, пендиметалін, продіамін, трифлуралін; - прості дифенілові ефіри: ацифторфен, аклоніфен, біфенокс, диклофоп, етоксифен, фомезафен, лактофен, оіїфторфен; 60 - гідроксибензонітрили: бромоксиніл, дихлобеніл, йоксиніл;

- імідазолінони: імазаметабенз, імазамокс, імазапік, імазапір, імазахін, імазетапір;

- феноксиоцтові кислоти: кломепроп, 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота (2,4-О0), 2,4-ОВ, дихлорпроп, МСРА, МСРА-тіоетил, МСРВ, мекопроп;

- піразини: хлорідазон, флуфенпір-етил, флутіацет, норфлуразон, піридат;

- піридини: амінопіралід, клопіралід, дифлуфенікан, дитіопір, флурідон, флуроксипір, піклорам, піколінафен, тіазопір;

- сульфонілсечовини: амідосульфурон, азімсульфурон, бенсульфурон, хлорімурон-етил, хлорсульфурон, ціносульфурон, циклосульфамурон, етоксисульфурон, флазасульфурон, флуцетосульфурон, флупірсульфурон, форамсульфурон, галосульфурон, імазосульфурон,

йодосульфурон, мезосульфурон, метсульфурон-метил, нікосульфурон, оксасульфурон, прімісульфурон, просульфурон, піразосульфурон, рімсульфурон, сульфометурон, сульфосульфурон, тіфенсульфурон, тріасульфурон, трибенурон, трифлоксисульфурон, трифлусульфурон, трітосульфурон, 1-((2-хлор-б-пропілімідазо|1,2-б|Іпіридазин-3-іл)усульфоніл)- 3-(4,6-диметоксипіримідин-2-іл)сечовина;

- тріазини: аметрин, атразин, ціаназин, диметаметрин, етіозин, гексазинон, метамітрон, метрибузин, прометрин, сімазин, тербутілазин, тербутрин, тріазифлам;

- сечовини: хлортолурон, даіїмурон, діурон, флуометурон, ізопротурон, лінурон, метабензтіазурон, тебутіурон;

- інші інгібітори ацелоктат синтази: біспірибак-натрій, клорансулам-метил, диклосулам,

флоразулам, флукарбазон, флуметсулам, метосулам, ортосульфамурон, пенокссулам, пропоксикарбазон, пірибамбенз-пропіл, пірибензоксим, пірифталід, піримінобак-метил, піримісульфан, піритіобак, піроксасульфон, пірокссулам;

- інші: амікарбазон, амінотріазол, анілофос, бефлубутамід, беназолін, бенкарбазон, бенфлурезат, бензофенап, бентазон, бензобіциклон, бромацил, бромобутид, бутафенацил,

бутаміфос, кафенстрол, кафентразон, цинідон-етил, хлортал, цинметилін, кломазон, кумілурон, ципросульфамід, дикамба, дифензокват, дифлуфензопір, ЮОгеспб5іега топосега5, ендотал, етофумезат, етобензанід, фентразамід, флуміклорак-пентил, флуміоксазин, флупоксам, фторхлорідон, флуртамон, інданофан, ізоксабен, ізоксафлутол, ленаціл, пропаніл, пропізамід, квінклорак, квінмерак, мезотріон, метиларсенова кислота, напталам, оксадіаргіл, оксадіазон,

оксазикломефон, пентоксазон, піноксаден, піраклоніл, пірафлуфен-етил, пірасульфотол, піразоксифен, піразолінат, квінокламін, сафлуфенацил, сулькотріон, сульфентразон, тербацил, тефурилтріон, темботріон, тієнкарбазон, топрамезон, 4-гідрокси-3-(2-(2-метоксиетоксиметил)-6- трифторометилпіридин-3-карбоніл|біцикло|3.2.1|окт-З-ен-2-он, етил (3-(2-хлор-4-фтор-5-(3- метил-2,6-діоксо-4--рифторометил-3,6б-дигідро-2Н-піримідин-1-іл)уфенокси|піридин-2-

ілокси)ацетат, метил б-аміно-5-хлор-2-циклопропілпіримідин-4-карбоксилат, б-хлор-3-(2- циклопропіл-б-метилфенокси)-піридазин-4-ол, 4-аміно-3-хлор-6-(4-хлорофеніл)-5-фторпіридин- 2-карбонова кислота, метил 4-аміно-3З-хлор-6-(4-хлор-2-фтор-3-метоксифеніл)піридин-2- карбоксилат та метил 4-аміно-3-хлор-6-(4-хлор-3-диметиламіно-2-фторфеніл)піридин-2- карбоксилат;

до О) інсектициди

- органо(тіо)уфосфати: ацефат, азаметіфос, азінфос-метил, хлорпірифос, хлорпірифос- метил, хлорфенвінфос, діазінон, дихлорвос, дикротофос, диметоат, дисульфотон, етіон, фенітротіон, фентіон, ізоксатіон, малатіон, метамідофос, метідатіон, метил-паратіон, мевінфос, монокротофос, оксидеметон-метил, параоксон, паратіон, фентоат, фосалон, фосмет,

фосфамідон, форат, фоксим, піриміфос-метил, профенофос, протіофос, сульпрофос, тетрахлорвінфос, тербуфос, тріазофос, трихлорфон;

- карбамати: аланікарб, альдикарб, бендіокарб, бенфуракарб, карбаріл, карбофуран, карбосульфан, феноксикарб, фуратіокарб, метіокарб, метоміл, оксаміл, піримікарб, пропоксур, тіодикарб, тріазамат;

- піретроїди: алетрин, біфентрин, цифлутрин, цигалотрин, цифенотрин, циперметрин, альфа-циперметрин, бета-циперметрин, зета-циперметрин, дельтаметрин, есфенвалерат, етофенпрокс, фенпропатрин, фенвалерат, іміпротрин, лямбда-цигалотрин, перметрин, пралетрин, піретрин І і ІЇ, ресметрин, силафлуофен, тау-флувалінат, тефлутрин, тетраметрин, тралометрин, трансфлутрин, профлутрин, димефлутрин,

- інгібітори росту комах: а) інгібітори синтезу хітину: бензоілсечовини: хлорфлуазурон, цирамазін, дифлубензурон, флуциклоксурон, флуфеноксурон, гексафлумурон, люфенурон, новалурон, тефлубензурон, трифлумурон; бупрофезін, діофенолан, гекситіазокс, етоксазол, клофентразин; Б) антагоністи екдізону: галофенозид, метоксифенозид, тебуфенозид, азадирахтін; с) ювеноїди: пірипроксифен, метопрен, феноксикарб; 4) інгібітори біосинтезу

60 ліпідів: спіродиклофен, спіромезифен, спіротетрамат;

- агоністи/антагоністи нікотинових рецепторів: клотіанідин, дінотефуран, імідаклопрід, тіаметоксам, нітенпірам, ацетаміприд, тіаклопрід, 1-(2-хлоротіазол-5-ілметил)-2-нітріміно-3,5- диметил-|1,3,5|гріазинан; - антагоністи ГАМК: ендосульфан, етіпрол, фіпронил, ваніліпрол, пірафлупрол, пірипрол, М-

Б-аміно-1-(2,6-дихлор-4-метилфеніл)-4-сульфінамоїл-1 Н-піразол-3З-тіокарбоксамід; - макроциклічні лактони: абамектин, емамектин, мілбемектин, ліпемектин, спінозад, спінеторам; - акарициди (МЕТІ) І електронів, що відносяться до інгібіторів переносу, мітохондріального ланцюга: феназахін, піридабен, тебуфенпірад, толфенпірад, флуфенерім; - речовини МЕТІ ІІ ї І: ацеквіноцил, флуациприм, гідраметилнон; - роз'єднувальні агенти: хлорфенапір; - інгібітори окиснювального фосфорилювання: цигексатін, діафентіурон, фенбутатін оксид, пропаргіт; - інгібітори линьки комах: кріомазин; - інгібітори "оксидази зі змішаною функцією": піпероніл бутоксид; - блокатори натрієвих каналів: індоксакарб, метафлумізон; - інші: бенклотіаз, біфеназат, картап, флонікамід, піридаліл, піметрозин, сірка, тіоциклам, флубендіамід, хлорантраніліпрол, ціазипір (НОМУУВб); цієнопірафен, флупіразофос, цифлуметофен, амідофлумет, іміціафос, бістрифлурон і пірифлухіназон.

Прикладами антидотів є беноксакор, клохінтоцет, ціометриніл, ципросульфамід, дихлормід, дициклонон, дієтолат, фенхлоразол, фенклорим, фуразол, флуксофенім, Ффурілазол, ізоксадифен, мефенпір, мефенат, нафтойний ангідрид, оксабетриніл, 4-(дихлорацетил)-1-окса- 4-азаспіроІ(4.5|декан (СА5 71526-07-3) та 2,2,5-триметил-3-(дихлорацетил)-1,3-оксазолідин (СА5 52836-31-4).

Переважні пестициди містять щонайменше один пестицид щонайменше з однією Н- кислотною групою (такою як група карбонової кислоти, група фосфонієвої кислоти, група фосфінової кислоти) або їх аніонні солі (наприклад, одинарні, подвійні або потрійні солі).

Зазначені аніонні солі пестицидів з Н-кислотною групою також є підходящими в якості аніонних пестицидів в групі А". Переважними пестицидами з Н-кислотною групою є гербіциди з Н- кислотною групою. Прикладами гербіцидів з Н-кислотною групою є аналоги амінокислоти (такі як гліфосат або глюфосинат) або імідазолінони (такі як імазаметабенз, імазамокс, імазапік, імазапір, імазахін, імазетапір).

Особливо переважними пестицидами з Н-кислотною групою є гліфосат і глюфосинат. В іншому переважному варіанті здійснення, пестициди з Н-кислотною групою являють собою імідазолінони.

Особливо переважно, пестицид містить пестицид з Н-кислотною групою та один додатковий пестицид. В іншому варіанті здійснення, пестицид містить суміші щонайменше двох пестицидів 3 Н-кислотною групою, і необов'язково додаткові пестициди (такі як, щонайменше один фунгіцид, гербіцид, інсектицид, та/або антидот, з фунгіцидами та/або гербіцидами є до переважними).

У додатковому переважному варіанті здійснення, пестицид містить гліфосат (наприклад, у вигляді вільної кислоти, натрієвої солі, сескві-натрієвої солі, калієвої солі, дикалієвої солі, амонієвої солі, діамонієвої солі, диметиламонієвої солі, солі тримезіум або ізопропіламінової солі) або глюфосинат (наприклад, у якості амонієвої солі). Особливо переважно, пестицид містить гліфосат (наприклад у якості калієвої солі, амонієвої солі або ізопропіламінової солі). З особливою перевагою, пестицид містить гліфосат або глюфосинат і, крім того, додатковий гербіцид. В іншому переважному варіанті здійснення, пестицид містить гліфосат або глюфосинат і, крім того, додатковий пестицид (такий як, щонайменше один фунгіцид, гербіцид, інсектицид та/або антидот, з фунгіцидами та/або гербіцидами є переважними).

Особливо переважно, пестицид містить гліфосат і щонайменше один додатковий гербіцид, обраний з наступного переліку: ацетохлор, ацифторфен, аклоніфен, акролеїн, алахлор, аметрин, амідосульфурон, амітрол, анілофос, азулам, атразин, азафенідин, азімсульфурон, беназолін, бенфлуралін, бенфурезат, бенсульфурон-метил, бенсулід, бентазон, бензофенап, біалафос, біфенокс, бромаціл, бромобутид, бромофеноксим, бромоксиніл, бутахлор, бутаміфос, бутралін, бутроксидим, бутілат, кафенстрол, карбетамід, кафентразон-етил, клометоксифен, хлороамбен, хлоробромурон, хлороідазон, хлороімурон-етил, хлоронітрофен, хлорооцтова кислота, хлоротолурон, хлоропрофам, хлоросульфурон, хлортал-диметил, хлоротіамід, цинметилін, ціносульфурон, клетодим, клодінафоп-пропаргіл, кломазон, кломепроп, клопіралід, 60 клорансулам-метил, ціаназин, циклоат, циклосульфамурон, циклоксидим, цигалофоп-бутил,

2,4-0, 2,4-ОВ, даіїмурон, далапон, десмедіфам, десметрин, дикамба, дихлобеніл, дихлорпроп, диклофоп-метил, дифензокват, дифлуфенікан, димефурон, димепіперат, диметахлор, диметаметрин, диметенамід, динітрамін, дінотерб, дифенамід, дикват, дитіопір, діурон, ендотал, ЕРТС, еспрокарб, еталфлуралін, етаметсульфурон-метил, етофумезат, етоксисульфурон, етобензанід, фенак, феноксапроп, феноксапроп-етил, фенурон, флампроп, флампроп-метил, флазасульфурон, флуазіфоп-бутил, флухлоралін, флуметсулам, флуміклорак, флуміклорак-пентил, флуміоксазин, флуометурон, фторхлорідон, фторглікофен, фторглікофен-етил, флупоксам, флупропанат, флуренол, флурідон, Ффлуроксипір-1- метилгептил, флуртамон, флутіацет-метил, фомезафен, фозамін, глюфосинат, галосульфурон, галоксифоп-метил, гексазинон, імазамет, імазаметабенз, імазамокс, імазапік, імазапір, імазахін, імазетапір, імазосульфурон, інданофан, йоксиніл, ізопротурон, ізоурон, ізоксабен, ізоксафлутол, ізоксапірифоп, лактофен, ленаціл, лінурон, МСРА, МСРВ, мекопроп, мефенацет, мезотріон, метамітрон, метазахлор, метабензтіазурон, метиларсінова кислота, метилдімрон, метобензурон, метобромурон, метолахлор, метосулам, метоксурон, метрибузин, метсульфурон, молінат, монолінурон, напроанілід, напропамід, напталам, небурон, нікосульфурон, нонанова кислота, норфлуразон, орбенкарб, орізалін, оксадіаргіл, оксадіазон, оксасульфурон, оксифторфен, паракват, пебулат, пендиметалін, пентанохлор, пентоксазон, фенмедіфам, піклорам, піперофос, претілахлор, прімісульфурон, продіамін, прометон, прометрин, пропахлор, пропаніл, пропаквізафоп, пропазин, профам, пропізохлор, пропізамід, просульфокарб, просульфурон, пірафлуфен-етил, піразолінат, піразосульфурон-етил, піразоксифен, пірибутикарб, піридат, піримінобак-метил, квінклорак, квінмерак, квізалофоп- етил, рімсульфурон, сетоксидим, сідурон, сімазин, сіметрин, сулькотріон, сульфамінова кислота, сульфентразон, сульфометурон, сульфосульфурон, ТСА, тебутам, тебутіурон, тербаціл, тербуметон, тербутілазин, тербутрин, тенілхлор, тіазопір, тіфенсульфурон, тіобенкарб, тіокарбазил, тралкоксидим, триалат, тріасульфурон, трибенурон, 2,3,6- трихлоробензойна кислота, триклопір, тріетазин, трифлуралін, трифлусульфурон, вернолат.

У додатковому, особливо переважному варіанті здійснення, пестицид містить імазамокс і щонайменше один додатковий гербіцид, обраний серед наступних класів Б1) - 615):

Б1) інгібітори біосинтезу ліпідів: хлороазіфоп, клодінафоп, клофоп, цигалофоп, диклофоп, феноксапроп, феноксапропеп, фентіапроп, флуазифоп, флуазифоп-П, галоксифоп, галоксифоп-П, ізоксапірифоп, метаміфоп, пропаквізафоп, квізалофоп, квізалофоп-П, трифоп, алоксидим, бутроксидим, клетодим, клопроксидим, циклоксидим, профоксидим, сетоксидим, тепралоксидим, тралкоксидим, бутілат, циклоат, діалат, димепіперат, ЕРТС, еспрокарб, етіолат, ізополінат, метіобенкарб, молінат, орбенкарб, пебулат, просульфокарб, сульфалат, тіобенкарб, тіокарбазил, тріалат, вернолат, бенфурезат, етофумезат, бенсулід і піноксаден; Б2) інгібітори

АЇ 5: амідосульфурон, азімсульфурон, бенсульфурон, хлороіїмурон, хлоросульфурон, ціносульфурон, циклосульфамурон, етаметсульфурон, етоксисульфурон, флазасульфурон, флупірсульфурон, форамсульфурон, галосульфурон, імазосульфурон, йодосульфурон, мезосульфурон, метсульфурон, нікосульфурон, оксасульфурон, прімісульфурон, до просульфурон, піразосульфурон, рімсульфурон, сульфометурон, сульфосульфурон, тіфенсульфурон, тріасульфурон, трибенурон, трифлоксисульфурон, трифлусульфурон, трітосульфурон, імазаметабенз, імазапік, імазапір, імазахін, імазетапір, клорансулам, диклосулам, флоразулам, флуметсулам, метосулам, пенокссулам, біспірибак, піримінобак, пропоксикарбазон, флукарбазон, пірибензоксим, пірифталід, піритіобак, флуцетосульфурон, ортосульфамурон, піримісульфан; 63) інгібітори фотосинтезу: атратон, атразин, аметрин, азіпротрин, ціаназин, ціанатрин, хлороазин, ципразин, десметрин, диметаметрин, діпропетрин, егліназин, іпазин, мезопразин, метометон, метопротрин, проціазин, прогліанзин, прометон, прометрин, пропазин, себутілазин, секбуметон, сімазин, сіметон, сіметрин, тербуметон, тербутілазин, тербутрин, тріетазин, аметридіон, амбузин, гексазінон, ізометіозин, метамітрон, метрибузин, бромаціл, ізоціл, ленаціл, тербаціл, бромпіразон, хлорідазон, дімідазон, десмедіфам, фенізофам, фенмедіфам, фенмедіфам-етил, бензтіазурон, бутіурон, етидімурон, ізоурон, метабензтіазурон, монізоурон, тебутіурон, тіазафлурон, анізурон, бутурон, хлорбромурон, хлортурон, хлоротолурон, хлороксурон, дифеноксурон, димефурон, діурон, фенурон, флуометурон, флуотіурон, ізопротурон, лінурон, метіурон, метобензурон, метобромурон, метоксурон, монолінурон, монурон, небурон, парафлурон, фенобензурон, сідурон, тетрафлурон, тидіазурон, циперкват, діеєтамкват, дифензокват, дикват, морфамкват, паракват, бромобоніл, бромоксиніл, хлороксиніл, йодобоніл, йоксиніл, амікарбазон, бромофеноксим, флумезин, метазол, бентазон, пропаніл, пентанохлор, піридат і піридафол; 54) інгібітори протопорфіріноген-ЇХ ооксидази: ацифторфен, біфенокс, клометоксифен, 60 хлоронітрофен, етоксифен, фтордифен, фторглікофен, фторнітрофен, фомезафен,

фурілоксифен, галозафен, лактофен, нітрофен, нітрофторфен, оксифторфен, флуазолат, пірафлуфен, цинідон-етил, флуміклорак, флуміоксазин, флуміпропін, флутіацет, тидіазимін, оксадіазон, оксадіаргіл, азафенидин, кафентразон, сульфентразон, пентоксазон, бензфендізон, бутафенаціл, піраклоніл, профлуазол, флуфенпір, флупропаціл, нипіраклофен, етніпромід, сафлуфенаціл і бенкарбазон; 065) знебарвлюючі гербіциди: метфлуазон, норфлуразон, флуфенікан, дифлуфенікан, піколінафен, бефлубутамід, флурідон, флурохлорідон, флуртамон, мезотріон, сулькотріон, ізоксахлортол, ізоксафлутол, бензофенап, піразолінат, піразоксифен, бензобіциклон, амітрол, кломазон, аклоніфен, 4-(з-трифторометил-фенокси)-2-(4- трифторометилфеніл)піримідин, розкриті в ЕР 723960, топрамезон, 4-гідрокси-3-ЦЧ2-метил-б- (трифторометил)-3-піридинілІікарбоніл)біциклоЇ3.2.1|окт-З-ен-2-он, розкриті в УМО 00/15615, 4- гідрокси-3-Ц2-(2-метоксиетокси)метил-6-(трифторометил)-3- піридинілІкарбоніл)біцикло|/3.2.1|окт-З-ен-2-он, розкриті в УМО 01 /94339, 4-гідрокси-3-|4- (метилсульфоніл)-2-нітробензоїіл|біцикло|3.2.1|-окт-3-ен-2-он, розкриті в ЕР 338992, 2-(2-хлор-4- (метилсульфоніл)-3-(2,2,2-трифтороетокси)метилі-3-гідрокси-3-циклогексен-1-он (розкриті в ОЄ 19846792) і пірасульфотол; Бб) інгібітори ЕРБР синтази: огліфосат; 57) інгібітори глутамінсинтази: глюфосинат і біланафос; Б8) інгібітори ОНР-синтази: азулам; 09) інгібітори мітозу: бенфлуралін, бутралін, динітрамін, еталфлуралін, флухлоралін, ізопропалін, металпропалін, нітралін, орізалін, пендиметалін, продіамін, профлуралін, трифлуралін, аміпрофос-метил, бутаміфос, дитіопір, тіазопір, пропізамід, тебутам, хлортал, карбетамід, хлорбуфам, хлорпрофам і профам; 10) інгібітори МІСЕА (інгібітори синтезу дуже довголанцюгових жирних кислот): ацетохлор, алахлор, бутахлор, бутенахлор, делахлор, діеєтатіл, диметахлор, диметенамід, диметенамід-П, метазахлор, метолахлор, 5-метолахлор, претілахлор, пропахлор, пропізохлор, прінахлор, тербухлор, тенілхлор, ксилахлор, алідохлор,

СОЕА, епроназ, дифенамід, напропамід, напроанілід, петоксамід, флуфенацет, мефенацет, фентразамід, анілофос, піперофос, кафенстрол, інданофан і тридифан; бБ11) інгібітори біосинтезу целюлози: дихлобеніл, хлортіамід, ізоксабен і флупоксам; 012) роз'єднувальні гербіциди: дінофенат, дінопроп, діносам, діносеб, дінотерб, ОМОС, етинофен і медінотерб; 013) ауксинові гербіциди: кломепроп, 2,4-0, 2,4,5-ТЧ, МСРА, МСРА тіоетил, дихлорпроп, дихлорпроп-

П, мекопроп, мекопроп-П, 2,4-08, МОСРВ, хлорамбен, дикамба, 2,3,6-ТВА, трикамба, квінклорак, квінмерак, клопіралід, флуроксипір, піклорам, триклопір, беназолін та амінопіралід; 014) інгібітори транспорту ауксинів: напталам, дифлуфензопір; 615) бензоілпроп, флампроп, флампроп-М, бромобутид, хлорфлуренол, цинметилін, метилдімрон, етобензанід, фозамін, метам, пірибутикарб, оксазикломефон, діазомет, тріазифлам, метилбромід.

Підходящими сурфактантами є, зокрема аніонні, катіонні, неійонні та амфортерні сурфактанти, блокполімери та поліелектроліти. Переважними сурфактантами є аніонні сурфактанти та неіонні сурфактанти. В особливо переважному варіанті здійснення, сурфактанти являють собою аніонні сурфактанти. У додатковому особливо переважному варіанті здійснення, сурфактанти являють собою неїіонні сурфактанти.

Підходящими аніонними сурфактантами є сурфактанти, що містять аніонну групу, такі як до сульфонати, сульфати, фосфати або карбоксилати. Аніонні сурфактанти можуть застосовуватись у вигляді лужних металів, лужно-земельних металів або амонієвих солей, або додатково у вигляді вільної кислоти. Переважні аніонні сурфактанти являють собою сульфонати та фосфати. В одному варіанті здійснення, фосфонати є особливо переважними. У додатковому варіанті здійснення, фосфати є особливо переважними.

Прикладами сульфонатів є алкіларилсульфонати, дифенілсульфонати, альфа- олефінсульфонати, лігнінсульфонати, сульфонати жирних кислот і масел, сульфонати етоксильованих алкілфенолів, сульфонати конденсованих нафталінів, сульфонати додецилч- і тридецилбензолів, сульфонати нафталінів та алкілнафталінів, сульфосукцинати або сульфосукцинамати. Переважні сульфонати являють собою алкіларилсульфонати, особливо переважним є Св-ів-алкілбензолсульфонат. Такі алкіларилсульфонати можуть бути виготовлені за допомогою сульфонування алкілбензолу із триоксидом сірки. Алкіларилсульфонати є комерційно доступними в якості Сто-з-алкілбензолсульфоната, вільної кислоти, або Сіо-1з- алкілбензолсульфонату, алканоламінової солі. Алкіларилсульфонати переважно є присутніми у вигляді вільної кислоти або в якості алканоламінової солі (наприклад, триетаноламіну).

Прикладами сульфатів є сульфати жирів і масел, етоксильованих алкілфенолів, Св-з2- спиртів, етоксильованих спиртів, або складних ефірів жирних кислот. Переважні сульфати являють собою сульфати Сі12-2-спиртів та етоксильованих Св-зг-спиртів.

Прикладами фосфатів є складні фосфатні ефіри. Переважні фосфати являють собою складні фосфатні ефіри алкоксилатів, такі як складні фосфатні ефіри алканолалкоксилатів. 60 Переважні фосфати являють собою складні фосфатні ефіри Свгг2-алканолалкоксилатів

(зокрема Св-14--алканолалкоксилатів). Алкоксилатна ланка звичайно складена з етиленоксиду та/або пропіленоксиду. У більшості випадків, вона має середню кількість алюоксидних ланок у діапазоні від б до 30, переважно від 12 до 18. Фосфати переважно представлені у вигляді вільної кислоти або в якості алканоламінової солі (наприклад, триєетаноламіну). Складні фосфатні ефіри можуть бути присутніми у якості складних фосфатних моноефірів або складних фосфатних диефірів, або в якості суміші зазначеного.

Прикладами карбоксилатів є алкілкарбоксилати та карбоксильовані спиртові етоксилати або алкілфенолетоксилати. Переважні карбоксилати являють собою алкілкарбоксилати, такі як алкілкарбоксилати, що мають 8-32 атомів вуглецю, зокрема 10-22 атомів вуглецю. Прикладами є жирні кислоти, які також можуть бути присутніми у технічних сумішах ланцюгів з довжиною, яка становить, наприклад, від 10 до 22 атомів вуглецю.

Підходящі неіонні сурфактанти являють собою алкоксилати, М-алкіловані аміди жирних кислот, аміноксиди, складні ефіри або сурфактанти на основі цукру. Переважні неїіонні сурфактанти являють собою алкоксилати та сурфактанти на основі цукру. В одному варіанті здійснення, алкоксилати є особливо переважними. У додатковому варіанті здійснення, сурфактанти на основі цукру є особливо переважними.

Прикладами алкоксилатів є сполуки, такі як спирти, алкілфеноли, аміни, аміди, арилфеноли, жирні кислоти або складні ефіри жирних кислот, які були алкоксильовані. Етиленоксид та/або пропіленоксид може застосовуватись для алкоксилювання, переважно етиленоксиду.

Переважні алкоксилати являють собою алканолалкоксилати, переважно прямі та розгалужені, насичені або ненасичені С422-алканолалкоксилати, при цьому алкоксилат складений із етиленоксиду та/або пропіленоксиду. Алканолалкоксилат звичайно містить середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 2 до 50, переважно від 2,2 до 20, особливо переважно від 2,8 до 12 і зокрема від 2,8 до 8. Алканолалкоксилати є комерційно доступними від компанії ВАБЕ

ЗЕ у якості видів Етшціапе", видів Рінгагас? або видів І шепзоїс.

Прикладами М-алкілованих амідів жирних кислот є глюкаміди жирних кислот або алканоламіди жирних кислот.

Прикладами складних ефірів є складні ефіри жирних кислот, складні гліцеринові ефіри або моногліцериди.

Прикладами сурфактантів на основі цукру є сорбітани, етоксильовані сорбітани, складні ефіри сахарози та складні ефіри глюкози або алкілполіглюкозиди. Переважні сурфактанти на основі цукру являють собою Св-ів-алкілполіглюкозиди, наприклад, із С.П. (ступінь полімеризації) від 1,2 до 1,9.

Підходящими катіонними сурфактантами є четвертинні сурфактанти, наприклад, сполуки четвертинного амонію з однією або двома гідрофобними групами, або солі довголанцюгових первинних амінів.

Підходящі амфортерні сурфактанти являють собою алкілбетаїни та імідазоліни.

Підходящими блокполімерами є блокполімери типу А-В або А-В-А, при цьому є можливим, щоб блоки А та В являли собою полієтиленоксид, поліпропіленоксид або полібутиленоксид.

Переважними прикладами є А-В блокполімери, складені із поліетиленоксиду та поліпропіленоксиду, або поліетиленоксиду та полібутиленоксиду; а також А-В-А блокполімери, складені з поліетиленоксиду та поліпропіленоксиду, або поліеєтиленоксиду та полібутиленоксиду (зокрема поліетиленоксиду/поліпропіленоксиду/поліетиленоксиду). Крім того, іншими блокполімерами, які також є підходящими, є блокполімери типу А-В-С, що містять поліетиленоксид, поліпропіленоксид і полібутиленоксид.

Підходящими поліелектролітами є полікислоти або поліоснови. Приклади полікислот являють собою солі лужних металів поліакрилової кислоти. Приклади поліоснов являють собою полівініламіни або поліетиленаміни.

Особливо переважним є щонайменше один сурфактант, вибраний серед сульфонатів, фосфатів, алкоксилатів і сурфактантів на основі цукру (наприклад, у композиціях, що містять алкоксилат, де КЕ" являє собою розгалужений алкільний радикал СеНів, 2-пропілгептил або 2- етилгексил). Дуже особливо переважним є щонайменше один сурфактант, вибраний серед алкіларилсульфонатів, складного фосфатного ефіру алкоксилатів, алканолалкоксилатів та алкілполіглюкозидів (наприклад, у композиціях, що містять алкоксилат, де К/ являє собою розгалужений алкільний радикал СеН'», 2-пропілгептил або 2-етилгексил).

Ряд сурфактантів є переважно підходящими для композиції відповідно до винаходу: а) У переважному варіанті здійснення, сурфактант являє собою С16-18-алканолалкоксилат, де алкоксилат складений із етиленоксиду та/або пропіленоксиду, та алканолалкоксилат має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 12 до 35, переважно від 17 до 26.

Б) У додатковому переважному варіанті здійснення, сурфактант являє собою С10- алканолалкоксилат на основі спирту Гербі, де алкоксилат складений із етиленоксиду, та алканолалкоксилат має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 2 до 8, переважно від 2,5 до 6. с) У додатковому переважному варіанті здійснення, сурфактант являє собою ізо-С13- алканолалкоксилат, де алкоксилат складений із етиленоксиду, та алканолалкоксилат має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від З до 10, переважно від 4,5 до 8. 4) У додатковому переважному варіанті здійснення, сурфактант являє собою С4-8- алканолалкоксилат, де алкоксилат складений із етиленоксиду, та алканолалкоксилат має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 2 до 9, переважно від 3,5 до 7. е) У переважному варіанті здійснення, сурфактант являє собою С8-10-алкілполіглюкозид із

С.П. від 1,4 до 1,9, переважно від 1,6 до 1,8. 7 У додатковому переважному варіанті здійснення, сурфактант являє собою С8-14- алкілбензолсульфонат. 9) У додатковому переважному варіанті здійснення, сурфактант являє собою складний фосфатний ефір С8-14-алканолалкоксилатів.

Серед згаданого вище ряду, сурфактанти Б), с), є) і У) є більш переважно підходящими.

В іншому варіанті здійснення, сурфактант вибирають із груп Б1) - 55): 01) неіонного сурфактанту формули В''Хп та його поліалкоксильованих похідних, де В" вибирають із аліфатичних або ароматичних залишків, що мають щонайменше вісім атомів вуглецю; Х вибирають із гідрокси, -О-(С1-Св-алкілу), -О-(Сз-Св-алкенілу), аміну, аміду, або складного ефіру; і п являє собою 1, 2, 3, 4, 5 або 6; 02) аніонного сурфактанту формули К'Мп, де К" вибирають із аліфатичних або ароматичних залишків, що мають щонайменше вісім атомів вуглецю; М вибирають із карбоксилату, сульфонату, сульфату, фосфату, або фосфонату; і п являє собою 1, 2, 3, 4, 5 або 6; рЗ) катіонного сурфактанту; р4) цвітеріонного сурфактанту; або 05) полімерного сурфактанту.

Зокрема, сурфактант може бути вибраний із 01) неіїонних сурфактантів формули К'Хп та їх поліалкоксильованих похідних (як визначено нижче), де КК" вибирають із аліфатичних або ароматичних залишків, що мають щонайменше вісім атомів вуглецю; Х вибирають із гідрокси, -

О-(С1-Св-алкілу), -О-(Сз-Св-алкенілу), аміну, аміду, або складного ефіру; і п являє собою 1, 2, 3, 4, 5, або 6. Наприклад, гліцерил може являти собою пропіл (ЯК), який включає три гідроксигрупи (Х). У випадку, коли Х являє собою гідрокси, то переважно щонайменше одна із гідрокси груп є поліалюоксильованою. Сурфактант рі переважно вибирають (із поліалкоксильованих похідних формули К'"Хп. Переважні аміди являють собою моно- або ди-

С:-Св-алкіламіди та моно- або ди-С1-Св-ациламіди, де алкіламіди є особливо переважними.

А" переважно вибирають із аліфатичних або ароматичних залишків, що мають до щонайменше 10, більш переважно щонайменше 12 атомів вуглецю. Ароматичні залишки можуть включати аліфатичні та/"або ароматичні замісники. В іншому виді, КЕ" вибирають із аліфатичних або ароматичних залишків, що мають від 8 до 30, переважно від 10 до 22 і зокрема від 12 до 18 атомів вуглецю. К" переважно вибирають із аліфатичних залишків, що мають щонайменше 10, більш переважно щонайменше 12 атомів вуглецю. Аліфатичні залишки можуть бути прямими або розгалуженими, насиченими або ненасиченими. Прикладами К" є: 2,4,6- триїзопропілфеніл, полістирилфеніл, н-октил, н-децил, н-ундецил, н-додецил, н-тридецил, н- тетрадецил, н-гексадецил, н-октадецил, 2-етилгексил, 1-метилноніл, 2-пропілгептил, 1- метилдецил, 1-метилундецил, ізотридецил, н-тетрадеценіл, 1-метилпентадецил, н- гексадеценіл, н-гексадекадієніл, н-октадеценіл, н-октадекадієніл.

Сурфактант 61 переважно вибирають із неіїонних сурфактантів поліалюоксильованих похідних формули Б''Хп, де КК" вибирають із аліфатичних або ароматичних залишків, що мають щонайменше вісім атомів вуглецю; і Х вибирають із гідрокси, аміну або аміду.

Поліалкоксильовані похідні формули К'"Хп включають поліалюксилатний залишок, який може включати 5-50 (переважно 6-25 і зокрема 6-20) еквівалентів Сго-Св-алкіленоксиду. Звичайно,

А"Хп включає один або два поліалююоксилатних залишки на кожний залишок Х, залежно від вільних валентностей Х. У випадку, коли Х являє собою гідрокси, зазначена гідроксигрупа може включати один поліалюкоксилатний залишок на кожну гідроксигрупу. У випадку, коли Х являє собою амін, то зазначена аміногрупа може включати один або два, переважно два, поліалкоксилатних залишки на кожну аміногрупу. Переважно, алкіленоксид вибирають із 60 етиленоксиду, пропіленоксиду, бутиленоксиду, а також їх сумішей. У переважному виді,

поліалкоксильовані похідні формули К'"Хп включають поліетиленоксидні залишки, які можуть включати 6-15 еквівалентів етиленоксиду. Переважними є полі(С2-Сє алкоксилатні) залишки, такі як поліетиленоксид, поліпропіленоксид. Алкіленоксидні ланки можуть розташовуватись в довільній або блоковій послідовності (як, наприклад, ЕО-ПО-ЕО). Алкіленоксидні ланки можуть додатково бути заміщені за допомогою інших функціональних груп, таких як алкільні, ацильні, або поліеєтиленгліколеві групи. Поліалкоксилатний залишок може закінчуватись водневою або будь-якою органічною групою, такою як С:-Св алкіл.

У додатковому варіанті здійснення, Х може бути вибрано із етоксильованих похідних амідів, які можуть включати 1-20 еквівалентів етиленоксиду.

У додатковому варіанті здійснення, Х може бути вибрано з алкоксильованих похідних складних ефірів, де поліаалюоксилатний залишок включає 1-50 (переважно 2-25 і зокрема 5-25) еквівалентів Со-С«-алкіленоксиду.

Особливо переважні сурфактанти 01) формули К'""Хп являють собою - етоксильовані ізотридецилсопирти, які включають 5, 6, 8, 15, або 20 еквівалентів етиленоксиду, та необов'язково закінчуються метиловою групою, - алкоксильовані 2-пропілгептилспирти, які включають 10 еквівалентів етиленоксиду, та необов'язково 2 або 5 еквівалентів пропіленоксиду, - алкоксильовані прямі, насичені жирні спирти, такі як алкоксильовані прямі, насичені С16-18 жирні спирти, які включають 2-80 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильовані 2-пропілгептиламіни, наприклад, які включають 7-15 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильований таловий амін, наприклад, який включає 10-20 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильований ізодеканол, наприклад, який включає 5-15 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильовані С10-спирти Гербі, наприклад, які включають 5-15 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильовані С13/15-оксоспирти, наприклад, які включають 5-30 еквівалентів етиленоксиду, - алюоксильовані прямі, насичені жирні спирти, які включають щонайменше один еквівалент етиленоксиду та щонайменше один еквівалент С3-6 алкіленоксиду, - етоксильований н-додеканол (8 ЕС), - етоксильовану жирну кислоту (насичену або ненасичену), яка включає 5-20 еквівалентів етиленоксиду, необов'язково закінчується ацилом (наприклад, що є похідним жирної кислоти), - етоксильований моноамід жирної кислоти (насичений або ненасичений), який включає 5-20 еквівалентів етиленоксиду, - етоксильований діамід жирної кислоти (насичений або ненасичений), який включає 10-40 еквівалентів етиленоксиду, - етоксильований гліцерин, який включає в загальному 10-45 еквівалентів етиленоксиду та до 15 в кожному поліетоксилатному ланцюзі, та необов'язково закінчується С8-С22-алкілом.

Сурфактант 52) може бути вибраний із 52) аніонних сурфактантів формули К"Уп, де В" до вибирають із аліфатичних або ароматичних залишків, що мають щонайменше вісім атомів вуглецю; У вибирають із карбоксилату, сульфонату, сульфату, фосфату, або фосфонату; і У являє собою 1, 2, 3, 4, 5 або 6. Залишок В" визначають так, як розкрито вище для В'Хп.

Аніонний сурфактант може бути присутнім у якості лужних, лужно-земельних, амонієвих солей, або солей аліфатичного аміну (наприклад, гідроксиетиламоній, тригідроксиетиламоній, тетрагідроксиетиламоній, тригідроксипропіламоній).

Особливо переважні сурфактанти 52) формули К"Уп являють собою - аліфатичні монокарбоксилати, такі як жирні кислоти або саркосинати, - аліфатичні олігокарбоксилати, такі як похідні малонату або сукцинату, - сульфонамідокарбоксилати, - аліфатичні або ароматичні сульфати, - поліефірсульфати, - амідополіефірсульфати, - сульфатовані карбоксилати, гліцериди вуглекислоти, або складні ефіри вуглекислоти, - аліфатичні або ароматичні сульфонати, - сульфоновані складні ефіри карбонових кислот або аміди карбонових кислот, - складні ефіри сульфосукцинової кислоти, - поліефірсульфонати, - поліефірфосфати, такі як тристиріл поліефірфосфат або складний фосфатний ефір поліалкоксильованого жирного спирту, 60 - поліефірсульфат, такий як поліефірсульфат жирного спирту,

- поліалюоксильовані похідні формули К11Хп, де поліалкоксилатний залишок закінчується залишком У.

Сурфактант 63) може бути вибраний із 53) катіонних сурфактантів Б''7п, які звичайно містять ліпофільну частину, таку як КЕ", як розкрито вище; катіонну групу 7; де п являє собою 1, 2, 3, 4, 5 або 6. Підходящі катіонні групи 7 являють собою амоній; моно-, ди-, три-, або тетразаміщений амоній, де замісники можуть бути вибрані із Сі-С:о алкілу (наприклад, метилу, етилу, пропілу, алілу), бензилу, Сі-Св-простого алкілового ефіру або поліетиленгліколевого залишку; ди-С1-С12-алкілсульфонію; або азоту, який включає ароматичні групи, такі як М- заміщені похідні піролу, піридину, хіноліну або ізохіноліну, імідазолу, оксазолу, тіазолу.

Катіонний сурфактант може бути присутнім у якості солі, наприклад, солі ацетату, форміату, пропіонату, сульфоната, сульфату, метилсульфату, метилсульфонату, фосфату, або галогеніду (наприклад, хлориду, броміду або йодиду).

Особливо переважні сурфактанти 653), вибрані із катіонних сурфактантів, являють собою солі - триметил-Сі-Сгоалкіламонію - С1-Сгоалкіламонію, - ди- С--Сгоалкіламонію, - три- Сі-Сгоалкіламонію, - бензилтри- Сі-Сгоалкіламонію, - М-заміщеного піридинію, - похідних М, М'-С1-С12-діалкілімідазолію, - похідних М- С1-С12-оксазолію, - похідних М- С1-С12-тіазолію, - Сз-Сго-алкіл-диметилсульфонію, - С1-Сгоскладних ефірів карбонової кислоти 2-гідроксиетил-триметиламонію, - С1-Сгоскладних ефірів карбонової кислоти етоксильованого (1-15 ЕС) 2-гідроксиетилу - триметиламонію, - три- С1-Сгоалкіл- Сі-Сгоалкоксиламонію.

Сурфактант 54) може бути вибраний із 654) цвітеріонних сурфактантів, які звичайно містять ліпофільну частину, таких як К", як розкрито вище, аніонну групу, таких як У, як розкрито вище, і катіонну групу 2, як розкрито вище.

Особливо переважні сурфактанти 64), вибрані зі цвітеріонних сурфактантів, являють собою - три- Сі--Сгоалкіламін М-оксид, - бетаїни, такі як М, М,М-три- Сі-Сго-алкілгліцин, - амінокарбонові кислоти, - диметиламоній, який закінчується етоксильованим С1-Сго-алкілфосфонатом, - похідні «-сульфатованої Сз-Сго-вуглекислоти 2-(триметиламонію) - складний етиловий ефір, - Ф-(три- Сі-Сго-алкіламоній)-С2-Сго-алкілсульфонову кислоту, - (З-Додеканоіламіно-пропіл)-диметил-амоній|-оцтову кислоту.

Сурфактант 55) може бути вибраний із Б5) полімерних сурфактантів, які звичайно мають молекулярну масу, яка становить щонайменше 2000 г/моль, переважно щонайменше 5000 г/моль. Полімерний сурфактант може бути складений із мономерів, таких як похідні М- вініламінів, С2»-С4 алкіленоксиду, (мет)акрилатів, (мет)акрилової кислоти, М-вінілформамідів, М- вінілліридинів, АМР5. Мономери можуть розташовуватись в довільній або блоковій послідовності. Підходящі блокполімери являють собою блокполімери типу А-В або А-В-А блоки, що містять поліетиленоксид та поліпропіленоксид, або типу А-В-С, що містять алканол, поліетиленоксид і поліпропіленоксид. Блокполімери можуть закінчуватись воднем або С1-С4 алкільними групами.

Найбільш переважні сурфактанти із груп Б1) - 55) вибирають із: - поліефірфосфатів, зокрема складного фосфатного ефіру поліалкоксильованого жирного спирту; - алкоксильованих 2-пропілгептиламінів, зокрема етоксильованих 2-пропілгептиламінів, які включають 7-15 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильованого талового аміну, зокрема етоксильованого талового аміну, який включає 10-20 еквівалентів етиленоксиду, - поліефірсульфату, зокрема поліефірсульфату лаурилового спирту, - етоксильованих ізотридецилспиртів, зокрема тих, які включають щонайменше 5 еквівалентів етиленоксиду,

- алкоксильованих прямих, насичених жирних спиртів, зокрема алкоксильованих прямих, насичених С:в-ів жирних спиртів, які включають 10-80 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильованих ізодеканолів, зокрема тих, які включають 4-15 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильованих Сто-спиртів Гербі, зокрема тих, які включають 5-15 еквівалентів етиленоксиду, - алкоксильованих Сізл5-оксоспиртів, зокрема тих, які включають 5-30 еквівалентів етиленоксиду, - блокполімерів типу А-В-А, що містять блоки А поліетиленоксиду та блоки В поліпропіленоксиду, які можуть мати молекулярну масу від 800 до 8000 Да, - алкоксильованих прямих, насичених жирних спиртів, які включають щонайменше один еквівалент етиленоксиду та щонайменше один еквівалент Сз.є алкіленоксиду.

Конкретні, не обмежуюючі приклади переважних сурфактантів із груп 01) - 55) являють собою наступні сурфактанти:

Т1 етоксильований ізотридецилспирт, який включає 8 еквівалентів етиленоксиду.

Т2 етоксильований таловий амін, який включає 15 еквівалентів етиленоксиду.

ТЗ етоксильовані 2-пропілгептиламіни, які включають 10 еквівалентів етиленоксиду.

Т4 складний фосфатний ефір поліалкоксильованого жирного спирту, комерційно доступний у якості Кієагас? дА-270 від компанії ВАБЕ 5Е.

Т5 алкоксильовані прямі, насичені Ств-в жирні спирти, які включають 2-20 еквівалентів етиленоксиду та 2-20 еквівалентів пропіленоксиду.

Т6 поліефірсульфат лаурилового спирту, який включає 10 еквівалентів етиленоксиду, сіль натрію.

Т7 етоксильований ізотридецилспирт, який включає 5 еквівалентів етиленоксиду.

Т8 етоксильований ізотридецилспирт, який включає 4 еквівалента етиленоксиду.

Т9 етоксильований ізотридецилспирт, який включає З еквівалента етиленоксиду.

Т10 етоксильований пентанол, який включає 4 еквівалента етиленоксиду.

Т11 Поліоксиетилен(20)- сорбітан-монолаурат.

Композиція може містити щонайменше один сурфактант, наприклад, один, два або три сурфактанта.

В одному варіанті здійснення, композиція містить щонайменше два різні сурфактанти.

Переважно, композиція містить один неіонний та один аніонний сурфактант, два різні аніонні сурфактанти, або два різні неіонні сурфактанти.

Підходящими прикладами для двох неіонних сурфактантів є два алкоксилати, переважно два різні алканолалкоксилати.

Підходящі приклади двох аніонних сурфактантів являють собою один сульфонат і один фосфат, переважно один алкіларилсульфонат і один складний фосфатний ефір алкоксилатів, зокрема один о Свлв-алкілбензилсульфонат і один складний фосфатний /- ефір алканолалкоксилатів.

Підходящими прикладами одного неіонного та одного аніонного сурфактанту є, у першому варіанті здійснення, один алкоксилат і один сульфонат, переважно один алканолалкоксилат і один алкіларилсульфонат; у другому варіанті здійснення, один алкілполіглюкозид і один сульфонат, переважно один Св-ів-алкіллоліглюкозид із С.П. від 1,2 до 1,9 ії один Св-ів- алкілбензилсульфонат.

Співвідношення маси сурфактанту до алкоксилату, як правило, знаходиться в діапазоні від 1:99 до 70:30, переважно в діапазоні від 5:95 до 50:50, особливо переважно в діапазоні від 25:75 до 40:60.

У більшості випадків, композиція містить від ї до 80 95 від маси (переважно від З до 50, особливо переважно від 5 до 30 і зокрема від 8 до 2095 від маси) загальної кількості сурфактанту та алкоксилату.

Композиції відповідно до винаходу можуть, крім того, також містити допоміжні речовини, які традиційно застосовують для агрохімічних препаративних форм, вибір допоміжних речовин відбувається залежно від конкретного типу застосування, виду препаративної форми або активної речовини. Прикладами підходящих допоміжних речовин є розчинники, тверді наповнювачі, сурфактанти (такі як поверхнево-активні речовини, солюбілізатори, захисні колоїди, змочувальні речовини та речовини, що надають клейкість), органічні та неорганічні загусники, бактерициди, речовини проти замерзання, протипінні речовини, необов'язково барвники, та клеяючі речовини (наприклад, для обробки насіння) або традиційні допоміжні речовини для препаративних форм у вигляді приманок (наприклад, атрактанти, живильні речовини, гіркі речовини).

Підходящі розчинники являють собою воду або органічні розчинники, такі як фракції мінерального масла від середньої до високої точки кипіння, такі як керосин і солярове масло, крім того, кам'яновугільні масла та масла рослинного або тваринного походження, аліфатичні, циклічні та ароматичні вуглеводні, наприклад, парафіни, тетрагідронафталін, алкільовані нафталіни та їх похідні, алкільовані бензоли та їх похідні, спирти, такі як метанол, етанол, пропанол, бутанол і циклогексанол, гліколі, кетони, такі як циклогексанон, гама-бутиролактон, диметиламіди жирних кислот, жирні кислоти та складні ефіри жирних кислот, а також високополярні розчинники, наприклад, аміни, такі як М-метилпіролідон. У принципі, також є можливим застосовувати суміші розчинників і суміші згаданих вище розчинників і води.

Тверді наповнювачі являють собою природні мінерали, такі як кремнеземи, кремнегелі, силікати, тальк, каолін, вапняк, вапно, крейда, вапняна глина, льос, глина, доломіт, діатоміт, сульфат кальцію та магнію, оксид магнію, подрібнені синтетичні матеріали, добрива, такі як сульфат амонію, фосфат амонію, нітрат амонію, сечовини та рослинні продукти, такі як зернове борошно, борошно з деревної кори, деревне борошно та борошно з горіхової шкаралупи, порошки целюлози або інші тверді наповнювачі.

Підходящі загусники являють собою сполуки, які надають препаративній формі модифіковані властивості текучості, тобто високу в'язкість стані спокою та низьку в'язкість у збовтаному стані. Прикладами є полісахариди, білки (такі як казеїн або желатини), синтетичні полімери, або неорганічні шаруваті мінерали. Такі загусники є комерційно доступними, наприклад, Хапійтап сит (Кеїгап?, компанія СР КеїЇсо, США), ЕПподороїІ223 (компанія КПпоайїа,

Франція) або Меедит?е (компанія К.Т. Мапаегбій, США) або АНасіау? (компанія ЕпдеїНага Согр.

МУ, США). Вміст загусника в препаративній формі залежить від ефективності загусника. Практик вибере такий вміст, при якому буде досягнута бажана в'язкість препаративної форми. У більшості випадків, вміст варіюється від 0,01 до 10 95 від маси.

Бактерициди можуть бути додані для того, щоб стабілізувати композицію. Прикладами бактерицидів є ті бактерициди, які засновані на дихлорфені та напівформалі бензилового спирту, а також похідні ізотіазолінону, такі як алкілізотіазолінони та бензоізотіазолінони (Асіїсіде? МВ5 від компанії Тпог Спетіє). Приклади підходящих речовин проти замерзання являють собою етиленгліколь, пропіленгліколь, сечовину та гліцерин. Приклади протипінних речовин являють собою силіконові емульсії (такі як, наприклад, 5йкКопе 5ЕЕ, компанія Умаскег,

Німеччина або КПодогзіїЄ, компанія КЕПодіа, Франція), довголанцюгові спирти, жирні кислоти, солі жирних кислот, фторорганічні сполуки та суміші зазначеного.

Композиція відповідно до винаходу може переважно бути представлена у вигляді агрохімічної препаративної форми, при цьому розчинні у воді концентрати є переважними.

Приклади препаративних форм та їх виготовлення являють собою: ї) Розчинні у воді концентрати (51, І 5): 10 частин від маси активних речовин розчиняють, застосовуючи 90 частин від маси води або розчинного у воді розчинника. У якості альтернативи, додають змочувальні речовини або інші допоміжні речовини. Після розбавлення у воді, активна речовина розчиняється. Це дає композицію зі вмістом активної речовини, який становить 10 95 від маси. і) Концентрати дисперсій (0С): 20 частин від маси активних речовин розчиняють у 70 частинах від маси циклогексанону з додаванням 10 частин від маси диспергуючої речовини, наприклад, полівінілпіролідону. Після розбавлення у воді, одержують дисперсію. Вміст активної речовини становить 20 95 від маси ії) Концентрати емульсій (ЕС): 15 частин від маси активних речовин розчиняють у 75 частинах від маси ксилолу з додаванням додецилбензолсульфонату кальцію та етоксилату рицинової олії (у кожному випадку 5 частин від маси). Після розбавлення у воді, одержують емульсію. Композиція має вміст активної речовини, що становить 15 95 від маси. ім) Емульсії (ЕМУ, ЕО, Е5): 25 частин від маси активних речовин розчиняють у 35 частинах від маси ксилолу з додаванням додецилбензолсульфонату кальцію та етоксилату рицинової олії (у кожному випадку 5 частин від маси). Застосовуючи емульгуючу речовину (наприклад,

МОПга-Тиггах), зазначену суміш додають у 30 частин від маси води та перетворюють в однорідну емульсію. Після розбавлення у воді, одержують емульсію. Композиція має вміст активної речовини, що становить 25 95 від маси. м) Суспензії (ЗС, 00, Е5): 20 частин від маси активних речовин подрібнюють із додаванням 10 частин від маси диспергуючих речовин і змочувальних речовин і 70 частинами від маси води або органічного розчинника в кульовому млині з перемішуючим механізмом, що дає високодисперсну суспензію активної речовини. Після розбавлення у воді, одержують стійку суспензію активної речовини. Вміст активної речовини в композиції становить 20 95 від маси.

мі) Гранули, що диспергуються у воді, та розчинні у воді гранули (МУС, 56): 50 частин від маси активних речовин тонко подрібнюють із додаванням 50 частин від маси диспергуючих речовин і змочувальних речовин і складають в якості гранул, що диспергуються у воді, або розчинних у воді гранул за допомогою технічних засобів (наприклад, екструзії, зрошувальної колони, псевдозрідженого шару). Після розбавлення у воді, одержують стійку дисперсію або розчин активної речовини. Композиція має вміст активної речовини, що становить 50 95 від маси. мії) Порошки, що диспергуються у воді, та розчинні у воді порошки (МУР, ЗР, 55, УМУ5): 75 частин від маси активних речовин подрібнюють у роторно-статорному млині з додаванням 25 частин від маси диспергуючих речовин і змочувальних речовин, а також кремнегелю. Після розбавлення у воді, одержують стійку дисперсію або розчин активної речовини. Вміст активної речовини композиції становить 75 95 від маси. мії) Гелі (СЕ): у кульовому млині подрібнюють 20 частин від маси активних речовин, 10 частин від маси диспергуючої речовини, 1 частину від маси гелеутворюючої речовини та 70 частин від маси води або органічного розчинника, що дає тонкодисперсну суспензію. Після розбавлення водою, одержують стійку суспензію зі вмістом активної речовини, що становить 9о від маси. їх) Пилоподібні речовини (ОР, 05): 5 частин від маси активних речовин тонко подрібнюють і ретельно змішують із 95 частинами від маси високодисперсного каоліну. Це дає пилоподібну 20 речовину зі вмістом активної речовини, що становить 5 95 від маси. х) Гранули (ОК, БО, б, Мо): 0,5 частини від маси активних речовин тонко подрібнюють і об'єднуть із 99,5 частин від маси наповнювачів. Традиційними методами для цієї мети є екструзія, сушка з розпиленням або псевдозріджений шар. Це дає гранули для безпосереднього застосування зі вмістом активної речовини, що становить 0,5 95 від маси. хі) Розчини наднизького об'єму (ШІ): 10 частин від маси активних речовин розчиняють в 90 частинах від маси органічного розчинника, наприклад, ксилолу. Це дає композицію, яка буде застосовуватись безпосередньо, зі вмістом активної речовини, що становить 10 95 від маси.

В основному, композиції містять від 0,01 до 95 95 від маси, переважно від 0,1 до 90 95 від маси пестицидів.

Користувач, як правило, застосовує композицію відповідно до винаходу для того, щоб використовувати її в попередньо подаючому обладнанні, у ранцевому обприскувачі, у ємності для обприскування або в обприскуючому літаку. Тут, препаративну форму доводять до бажаної для застосування концентрації з використанням рідини, звичайно води та/або буферного розчину, необов'язково з додаванням додаткових допоміжних речовин, за допомогою одержують чого готову до застосуванню суміш для обприскування (відому як бакову суміш).

Звичайно, на гектар корисної сільськогосподарської площі застосовують 50-500 літрів готової до застосування суміші для обприскування, переважно від 100 до 400 літрів. У певних сферах, кількість також може бути вищою (наприклад, при вирощуванні фруктів) або нижчою (наприклад, при застосуванні за допомогою літака) зазначеної кількості. У певних випадках, таких як, наприклад, застосування за допомогою літака, для того, щоб скласти суміш для обприскування також є можливим застосовувати замість води органічний розчинник.

Концентрації активної речовини в готових до застосування препаратах може варіюватись в межах значних діапазонів. В основному, вони знаходяться у межах між 0,0001 і 10 95, переважно в межах між 0,01 ї 1 Фо.

Концентрація загальної кількості сурфактанту та алкоксилату у готовому до застосування препараті в більшості випадків знаходиться в діапазоні від 0,01 до 50 г/л, переважно 0,08 - 10 г/л і зокрема 0,5 - 8 г/л.

Масла різних видів, змочувальні речовини, речовини, що знижують віднесення, клейкі речовини, заповнювачі, допоміжні речовини, добрива, продукти, що зміцнюють рослини, мікроелементи, гербіциди, бактерициди, фунгіциди та/"або пестициди можуть бути додані до активних речовин або в препарати, що містять їх, необов'язково також до бакової суміші, безпосередньо перед застосуванням. Зазначені продукти можуть бути додані до композицій відповідно до винаходу в масовому співвідношенні, що становить 1:100-100:1, переважно 1:10- 10:11. Залежно від природи бажаної дії, норми застосування активної речовини, коли її застосовують для захисту рослин, знаходяться у межах між 0,001 і 2,0 кг активної речовини на гектар, переважно в межах між 0,005 і 2 кг на гектар, особливо переважно в межах між0,0510,9 кг на гектар, зокрема в межах між 0,1 і 0,75 кг на гектар.

Норма застосування загальної кількості сурфактанту та алкоксилату в більшості випадків знаходиться в діапазоні від 10 до 3000 г/га, переважно від 10 до 1000 г/га, особливо переважно 60 від 80 до 750 г/га та особливо від 200 до 400 г/га.

Крім того, даний винахід відноситься до концентрату, що містить сурфактант та алкоксилат аміну (А), або кватернізоване похідне (АС) алкоксилату аміну (А). Зазначений концентрат є особливо підходящим для застосування в якості добавки до бакової суміші. Підходящі та переважні варіанти здійснення сурфактанту, алкоксилату аміну (А) і кватернізованого похідного (АС) алкоксилату аміну (А) є, як згадано вище. Співвідношення маси сурфактанту до алкоксилату находиться в діапазоні від 1:99 до 70:30, переважно в діапазоні від 5:95 до 50:50, особливо переважно в діапазоні від 25:75 до 40:60. Концентрат може необов'язково містити розчинники, такі як вода або органічні розчинники. Концентрат може необов'язково містити допоміжні речовини, такі як згадані вище допоміжні речовини.

Крім того, даний винахід, відноситься до способу виготовлення композиції відповідно до винаходу за допомогою а) приведення в контакт концентрату відповідно до винаходу та пестициду; або р) за допомогою приведення в контакт пестициду, сурфактанту та алкоксилату аміну (А), або кватернізованого похідного (АС) алкоксилату аміну (А).

У переважному варіанті здійснення, спосіб являє собою спосіб виготовлення бакової суміші, що містить композицію, за допомогою приведення сурфактанту в контакт із сумішшю, що містить пестицид та алкоксилат аміну. У більшості випадків, суміш являє собою водну суміш (таку як бакова суміш), яка може містити звичайний склад допоміжних речовин. Тут, сурфактант може бути доданий у чистому виді або навіть у вигляді розведеного у воді або в органічних розчинниках. Подібним чином, на додаток до сурфактанту може бути доданий додатковий звичайний склад допоміжних речовин. До бакової суміші також можуть бути додані додаткові пестициди, такі як щонайменше один гербіцид (наприклад, гліфосат) талабо щонайменше один інсектицид та/або один фунгіцид (наприклад, піраклостробін).

Крім того, даний винахід відноситься до застосування сурфактанту на додаток до суміші (такої як бакова суміш), що містить пестицид та алкоксилат аміну. Сурфактант переважно додають для того, щоб підвищити біологічну активність пестициду.

Крім того, даний винахід відноситься до способу боротьби з фітопатогенними грибами та/або небажаною рослинністю та/або небажаним нападом комах або кліщів та/або для регулювання росту рослин, де композиції відповідно до винаходу дають діяти на відповідні шкідливі організми, їх навколишнє середовище, або на рослини, які підлягають захисту від відповідного шкідливого організму, на грунт та/або на небажані рослини та/або на культурні рослини та/або їх навколишнє середовище.

Приклади підходящих культурних рослин являють собою зернові рослини, наприклад, пшеницю, жито, ячмінь, трітікале, овес або рис; буряк, наприклад, цукровий або кормовий буряк; зерняткові плоди, кісточкові плоди та кущові плоди або ягідні культури, наприклад, яблука, груші, сливи, персики, мигдаль, вишні, полуниці, малину, смородину або агрус; бобові, наприклад, боби, сочевицю, горох, люцерну або сою; олійні культури, наприклад, олійний рапс, гірчицю, маслини, соняшник, кокоси, какао, рицину, олійні пальми, арахіс або сою; гарбузові культури, наприклад, гарбуз/кабачки, огірки або диню; волокнисті культури, наприклад, бавовну, до льон, коноплі або джут; цитрусові культури, наприклад, апельсини, лимони, грейпфрути або мандарини; овочеві рослини та зелень, наприклад, шпинат, салат-латук, спаржу, капусту, моркву, цибулю, помідори, картоплю, гарбуз/кабачки або перець; рослини сімейства лаврових, наприклад, авокадо, коричне дерево або камфорне дерево; культури для виробництва енергії та промислові сировинні культури, наприклад, кукурудзу, сою, пшеницю, олійний рапс, цукровий очерет або олійні пальми; кукурудзу; тютюн; горіхи; каву; чай; банани; виноградну лозу (десертний виноград і виноград для виноробства); хміль; трав'янисті рослини, наприклад, дерен; солодку траву (5іеміа герацдапіа); каучуконосні рослини та лісові рослини, наприклад, квіти, чагарники, листяні дерева та хвойні дерева, а також матеріал поширення рослин, наприклад, насіння, і зібрану продукцію зазначених рослин.

Термін культурні рослини також включає такі рослини, які були модифіковані за допомогою селекції, мутагенезу або рекомбінантних методів, включаючи біотехнологічні сільськогосподарські продукти, які присутні на ринку або знаходяться у процесі розробки.

Генетично модифіковані рослини являють собою рослини, генетичний матеріал яких був модифікований таким чином, як це не зустрічається в природних умовах при схрещуванні, мутаціях або природній рекомбінації (тобто рекомбінації генетичного матеріалу). Тут, один або більше генів, як правило, були інтегровані в генетичний матеріал рослини для того, щоб поліпшити характеристики рослини. Такі рекомбінантні модифікації також включають пост- рансляційні модифікації білків, оліго- або поліпептидів, наприклад, за допомогою глікозилювання або зв'язування полімерів, таких як, наприклад, пренильованих, ацетильованих 60 або фарнезильованих залишків або залишків ПЕГ.

Приклади, які можуть бути згадані, являють собою рослини, які, у результаті селекції рослин і рекомбінантних засобів, набули толерантність до певних класів гербіцидів, таких як інгібітори гідроксифенілпіруватдіоксигенази (НРРОБ), інгібітори ацелоктатсинтази (АЇ 5), такі як, наприклад, сульфонілсечовини (ЕР-А 257 993, 5 5,013,659) або імідазолінони (наприклад 5 6,222,100,

МО 01/82685, МО 00/26390, МО 97/41218, МО 98/02526, МО 98/02527, МО 04/106529, МО 05/20673, УО 03/14357, УМО 03/13225, УМО 03/14356, УО 04/16073), інгібітори енолпірувілшикімат З-фосфат синтази (ЕРБР5), такі як, наприклад, гліфосат (дивись, наприклад, УМО 92/00377), інгібітори глутамінсинтази (5), такі як, наприклад, глюфосинат (дивись, наприклад, ЕР-А 242 236, ЕР-А 242 246) або оксинільні гербіциди (дивись, наприклад, 05 5,559,024). Наприклад, селекція та мутагенез привели до олійного рапсу СіеагпієЇа? (компанія ВАБЕ 5Е, Німеччина), який має толерантність до імідазолінонів, наприклад, до імазамоксу. За допомогою рекомбінантних методів, були створені такі культурні рослини, як соя, бавовна, кукурудза, буряк та олійний рапс, які являються стійкими до гліфосату або до глюфосинату, і зазначені рослини є комерційно доступними під торговельними назвами

Воипаиргеаду? (стійкі до гліфосату, компанія Мопзапіо, США) і Гірепу пк? (стійкі до глюфосинату, компанія Вауег Сторзсіепсе, Німеччина).

Також охопленими є рослини, які, за допомогою рекомбінантних методів, виробляють один або більше токсинів, наприклад, токсини штаму бактерій Васійи5. Токсини, які виробляються за допомогою таких генетично модифікованих рослин, містять, наприклад, інсектицидні білки

Васійи5 5рр. зокрема В. ІПигіпдіепві5, такі як ендотоксини СтутАбр, СтутАс, Стуї1Е, СтуїРа?г,

СтгугАБ, СтузА, СтузВЬ1, Студс, СтуЗз4АБІ або Стуз5БАБІ1; або рослинні інсектицидні білки (МІРи), наприклад, МІР1, МІР2, МІРЗ, або МІРЗА; інсектицидні білки бактерій, що колонізують нематоди, наприклад, Ріоїогпабдив 5рр. або Хепотаваиз 5рр.; токсини тваринних організмів, наприклад, токсини оси, павука або скорпіона; токсини грибів, наприклад, Зігеріотусегїев; рослинні лектини, наприклад, лектини гороху або ячменю; аглютиніни; інгібітори протеінази, наприклад, інгібітори трипсину, інгібітори серинпротеази, інгібітори пататіну, цистатіну або папаїну; білки, що інактивують рибосому (КІР-білки), наприклад, рицин, кукурудза КІР, абрин, люфин, сапорин або бріодин; ферменти метаболізму стероїдів, наприклад, З3-гідроксистероідоксидаза, екдистероїд-

ІОР-лглікозилтрансфераза, холестерол оксидаза, інгібітори екдізону або НМО СоА-редуктаза; блокатори іонних каналів, наприклад, інгібітори натрієвих або кальцієвих каналів; естераза ювенільного гормону; рецептори діуретичного гормону (рецептори гелікокініну); стильбенсинтаза, бібензилсинтаза, хітінази та глюканази. Зазначені токсини також можуть вироблятися, у рослинах, у вигляді претоксинів, гібридних білків, процесованих або іншим чином модифікованих білків. Гібридні білки відрізняються за допомогою нової комбінації різних доменів білка (дивись, наприклад, МО 2002/015701). Додаткові приклади таких токсинів або генетично модифікованих рослин, які виробляють зазначені токсини, розкрито в ЕР-А 374 753,

МО 93/07278, МО 95/34656, ЕР-А 427 529, ЕР-А 451 878, УМО 03/18810 і УМО 03/52073. Способи створення зазначених генетично модифікованих рослин є відомими практику та пояснені, наприклад, у згаданих вище публікаціях. Велика кількість згаданих вище токсинів надають до рослинам, які їх виробляють, толерантність до шкідливих організмів із усіх таксономічних класів артроподів, зокрема до жуків (СоепІегоріа), двокрилих (Оіріега) і лускокрилих (І ерідорієга) та до нематодів (Метаїйода). Генетично модифіковані рослини, які виробляють один або більше генів, які кодують інсектицидні токсини, описані, наприклад, у згаданих вище публікаціях, і в деяких випадках є комерційно доступними, наприклад, такі як, МмівіїасСага? (сорти кукурудзи, яка виробляє токсин СтутАбБ), мМівідйсСага? Ріє (сорти кукурудзи, яка виробляє токсини СгуТАб і

СтузВвр1), етапіп0к? (сорти кукурудзи, яка виробляє токсин Сгубс), Негошех? УМ (сорти кукурудзи, яка виробляє токсини СтуЗз4АБІ1, СтузБАБіІ а також фермент фосфінотрицин М- ацетилтрансферази |ІРАТІ); МИиСОТМе З33В (сорти бавовни, яка виробляє токсин СгутАс),

Воїдага? | (сорти бавовни, яка виробляє токсин СгутАс), Воїдага? Ії (сорти бавовни, яка виробляє токсини СтутАс і Сту2Ар2); МІРСОТ?У (сорти бавовни, яка виробляє токсин МІР);

Мел еаї? (сорти картоплі, яка виробляє токсин СгузЗА); ВІ-Хна?, МаїшгесСагає, Кпоскоипй,

ВієеСагагє, Ргоївсіа", ВИ1 (наприклад, Адгізиге? СВ) і ВИ76 від компанії Зупдепіа беейдз5 5АБ5,

Франція, (сорти кукурудзи, яка виробляє токсин СгутАб і фермент РАТ), МІКбО4 від компанії

Зупдепіа бееазх ЗА5, Франція (сорти кукурудзи, яка виробляє модифіковану версію токсину

СтузА, у цьому контексті дивись М/О 03/018810), МОМ 863 від компанії Мопзапіо Еигоре 5.А.,

Бельгія (сорти кукурудзи, яка виробляє токсин СтуЗВЬТ), ІРС 531 від компанії Мопзапіо Еигоре 5.А., Бельгія (сорти бавовни, яка виробляє модифіковану версію токсину СтуТАс) і 1507 від компанії Ріопеег Омегзеа5 Согрогаїййоп, Бельгія (сорти кукурудзи, яка виробляє токсин СгуїЕ і фермент РАТ).

Також охопленими є рослини, які, за допомогою рекомбінантних методів виробляють один або більше білків, які викликають підвищену опірність, або здатність протистояти бактеріальним, вірусним або грибковим патогенним мікроорганізмам, такі як, наприклад, так звані патоген-зв'язані білки (РК білки, дивись ЕР-А 0 392 225), білки резистентності (наприклад, сорти картоплі, яка виробляє два гени резистентності до Ріуїорпїйога іптебіап5 від мексиканської дикоростучої картоплі Зоїапит риїЇросаєїапит), або лізозим Т4 (наприклад, сорти картоплі, яка, у результаті вироблення зазначеного білка, є стійкою до бактерій, таким як Егміпіа ату/їмога).

Також охопленими є рослини, продуктивність яких була поліпшена за допомогою застосування рекомбінантних методів, наприклад, за допомогою підвищення потенційно можливого врожаю (наприклад, біомаси, виходу зерна, вмісту крохмалю, вмісту олії або вмісту білка), стійкість до посухи, засоленості грунту або до інших обмежуючих факторів навколишнього середовища, або опірність до шкідливих організмів і до грибкових, бактеріальних і вірусних патогенних мікроорганізмів.

Також охопленими є рослини, склад яких, зокрема для поліпшення поживності для людини або тварини, був модифікований за допомогою рекомбінантних методів, наприклад, за допомогою олійних рослин, що виробляють зміцнюючі здоров'я довголанцюгові жирні кислоти омега-3 або мононенасичені жирні кислоти омега-9 (наприклад, олійний рапс Мехега?, компанія рому Адго зсіепсе5, Канада).

Даний винахід також відноситься до насіння (наприклад, до насіння або інших матеріалів поширення рослин), що містять композицію відповідно до винаходу. Матеріали поширення рослин можуть бути оброблені, у якості превентивного заходу, композицією відповідно до винаходу під час або навіть перед сівбою, або під час або навіть перед висадженням розсади.

Для обробки насіння, як правило, застосовують розчинні у воді концентрати (І 5), суспензії (Е5), пилоподібні речовини (05), порошки, що диспергуються у воді, та розчинні у воді порошки (УУ5,

ЗБ), емульсії (Е5), концентрати емульсій (ЕС) і гелі (СЕ). Зазначені композиції можуть застосовуватись до матеріалу поширення рослин, зокрема до насіння, у нерозбавленому виді або, переважно, у розбавленому виді. Тут, зазначена композиція може бути розведена 2- - 10- кратно, так що в композиціях, які застосовують для протравляння насіння, присутня активна речовину у концентрації від 0,01 до 6095 від маси, переважно від 0,1 до 40 95 від маси.

Застосування може бути здійснене до або під час сівби. Обробка матеріалу поширення рослин, зокрема обробка насіння, є відомою практику та проводиться за допомогою опилення, покриття, дражування, занурення або замочування матеріалу поширення рослин, при цьому обробка переважно проводиться за допомогою дражування, покриття та опилення або за допомогою обробки в борозні, таким чином, щоб, наприклад, запобігти несвоєчасному ранньому проростанню насіння. Є переважним для обробки насіння застосовувати суспензії. Звичайно, такі композиції містять від 1 до 800 г/л активної речовини, від 1 до 200 г/л сурфактантів, від О до 200 г/л речовин проти замерзання, від 0 до 400 г/л зв'язувальних речовин, від О до 200 г/л барвників і розчинника, переважно води. до Перевагами винаходу є висока стабільність препаративної форми та суміші для обприскування, невелике віднесення, викликається вітром, у випадку застосування за допомогою обприскування, гарне прилипання препаративної форми на поверхні оброблених рослин, підвищена розчинність пестицидів у препаративній формі, підвищене проникання пестицидів у рослину та, як результат, більш швидка та посилена дія. Важливою перевагою є низька токсичність алкоксилатів, зокрема низька токсичність для водних організмів. Іншою перевагою є низький шкідливий вплив на культурні рослини, тобто низький фітотоксичний вплив. Додатковою перевагою є проста обробка зазначених алкоксидів, тому що, наприклад, не відбувається гелеутворення після їх включення в препаративні форми. Інша перевага полягає в тому, що відсутнє фазове розділення і не відбувається випадання солі в осад у композиціях з високим вмістом солі, такому як, наприклад, понад 400 г/л гліфосату; зате алкоксилати є повністю сумісними із сурфактантами, особливо аніонними сурфактантами.

Іншою важливою перевагою є те, що винахід забезпечує стійку препаративну форму аніонних, Н-кислотних пестицидів у присутності катіонних сурфактантів. Це було особливо несподіваним, тому що звичайно випадання солей в осад може зустрічатись в композиціях, які містять аніонні та катіонні сполуки, наприклад, під час зберігання, у суміші для обприскування або в іншому розбавленому виді.

Приклади, які наведені далі, ілюструють винахід, не накладаючи будь-яких обмежень.

Приклади

Сурфактант А: С:іо-з-алкілбензолсульфонат, вільна кислота.

Сурфактант В: Складний фосфатний ефір С:о-2-алканолалкоксилату, при цьому алкоксилат складений із етиленоксиду та/або пропіленоксиду, і має середню кількість алюоксидних ланок у діапазоні від 12 до 18.

Сурфактант С: Сів-в-алканолалкоксилат, при цьому алкоксилат складений із етиленоксиду та пропіленоксиду, і має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 17 до 26.

Сурфактант 0: ізо-С1із-алканолалкоксилат, при цьому алкоксилат складений із етиленоксиду та має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 4,5 до 8.

Сурфактант Е: Сіо- алканолалкоксилат на основі спирту Гербі, при цьому алкоксилат складений із етиленоксиду та має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 2,5 до 6.

Сурфактант Е: Сл в-алканолалкоксилат, при цьому алкоксилат складений із етиленоксиду та має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 3,5 до 7.

Сурфактант С: Суміш жирних кислот, що містить 50-60 96 додеканової кислоти та 20-30 95

С:і4-алканової кислоти, і додатково Сто-в-алканової кислоти, при цьому кислотне число становить 250-260.

Сурфактант Н: Св-іо-алкілполіглюкозид, С.П. 1,7.

Приклад 1 - Виготовлення алкоксилату аміну А

Спершу, був виготовлений 2-пропілгептиламін, взявши в якості вихідних 2-пропілгептанол та аміак, як описано в Прикладі 1 РСТ/ЕР2011/050369.

Потім було додано 1280 г (8,15 моль) 2-пропілгептиламіну з 40 г води. Потім, після продувки азотом (2 бар, 16 ч), при температурі 100 "С, було відміряно 717 г (16,.3 моль) етиленоксиду.

Після цього, при температурі 90 "С сліди етиленоксиду, що залишаються, були видалені в умовах зниженого тиску. Це привело до кількісного виходу з аміновим числом, що становить 229 мг КОН/г. На наступній стадії, 821,5 г (3,35 моль) зазначеного попереднього продукту було додано до 8,0 г 50 9о-ї концентрації КОН і при температурі 90 "С в умовах зниженого тиску здійснювали видалення води. Після продувки азотом (1,5 бар, 12 ч), при температурі 120 "С, було відміряно 1179 г (- 26,8 моль) етиленоксиду. Це привело до кількісного виходу жовтуватого рідкого амін-алкоксилату А, з низькою в'язкістю.

Приклад 2 - Алкоксилат аміну ї- сурфактант А

Для досліджень у вегетаційному будиночку, висівали озиму пшеницю (сорт Сири5) і сою (сорт Охіога) або висаджували в горщики у глинистий піщаний грунт на глибину 1-2 см. Коли рослини досягали висоти росту 10-25 см (тобто приблизно 10-21 день після висіву), до рослин застосовували суміш для обприскування в обприскуючій кабінці.

Концентрована препаративна форма, що містить гліфосат-ізопропіламоній у водному розчині, який містить сурфактанти, установлювалась та алкоксилат аміну А із Прикладу 1 розбавляли деіонізованою водою та застосовували при нормі застосування води, що становить 375 л/га (140 г або 280 г гліфосату/га). Температури під час експерименту знаходились в межах між 18-35 "С. Під час цього часу, експериментальні рослини одержували оптимальний полив, з використанням поживних речовин, які додавали до води, яку застосовували для поливу.

Гербіцидну дію оцінювали за допомогою присудження балів обробленим рослинам до (щоразу), у порівнянні з необробленими контрольними рослинами. Шкала оцінки варіювалась від О 9о до 100 95 дії. Дія, що становить 100 95, означає повне знищення щонайменше тих частин рослини, які знаходяться вище грунту. Навпаки, активність, що становила 0 95, означає, що відмінностей між обробленими та не обробленими рослинами не було.

Результати в таблицях 1 демонструють підвищену дію активної речовини, як результат додавання алкоксилату аміну у домішці із сурфактантом.

Таблиця 1А

Ефективність після 21 дня при 140 г/га гліфосату є. Ефективність на й й . Кількість й - Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці оолееюнянюююенни | МОуі" | Кмдні Гетеррит

Безаї///////71111111111111111111-11Ї111117153111111111111о (Алкоксилатаміну А я сурфактантА | 2555445 | 86 | 85 а) не відповідно до винаходу

Таблиця 18:

Ефективність після 21 дня при 280 г/га гліфосату 2. Ефективність на й й . Кількість й - Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці о

Іг/га) о/; (бе

Безаї//////7777111111111111111111-111Ї11171716811111111111ло

АлкоксилатамінуА?) 77777711 300 | 77771786 1111111178

Сурфактант А 2) 800 Її 90 щЩщ | 7

Алкоксилат аміну А х сурфактант А 255-45 а) не відповідно до винаходу

Таблиця 1сС:

Ефективність після 21 дня при 140 г/га гліфосату 2. Ефективність на й й . Кількість й - Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці о

Іг/га) о/; (бе

Алкоксилат аміну А х сурфактант А з5о-50 | (86 ЮД Ж З"МВ| 7 а) не відповідно до винаходу

Таблиця 10:

Ефективність після 21 дня при 280 г/га гліфосату 2. Ефективність на й й . Кількість й - Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці о

Іг/га) о, (бе

АлкоксилатамінуА) ////77777777111111111400 ЇЇ 77771783 17777717117169 2

Алкоксилат аміну А х сурфактант А 350-50 а) не відповідно до винаходу

Приклад З - Алкоксилат аміну т сурфактант А т сурфактант В

Експерименти здійснювали, як у Прикладі 2, і результати підсумовано в Таблиці 2.

Таблиця 2А:

Ефективність після 21 дня при 140 г/га гліфосату є. Ефективність на й . . Кількість й : Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці

Іг/гаЇ о, Іо

Сурфактант В 2)

Алкоксилат аміну А « а) не відповідно до винаходу

Таблиця 28В:

Ефективність після 21 дня при 280 г/га гліфосату є. Ефективність на й . . Кількість й : Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці

Іг/гаЇ о, Іо

АлкоксилатамінуА?) /////1777777711400777777177771111178311111Ї1111117169 1

Сурфактант В 2)

Алкоксилат аміну А ня а) не відповідно до винаходу

Приклад 4 - Алкоксилат аміну т сурфактант А ж сурфактант С

Експерименти здійснювали, як у Прикладі 2, і результати підсумовано в Таблиці 3.

Таблиця ЗА:

Ефективність після 21 дня при 140 г/га гліфосату є. Ефективність на й . . Кількість й : Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці

Іг/гаЇ о, Іо

Сурфактант С 2)

Алкоксилат аміну А « а) не відповідно до винаходу

Таблиця ЗВ:

Ефективність після 21 дня при 280 г/га гліфосату є. Ефективність на й . . Кількість й : Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці о

Іг/гаЇ о/; (бе

АлкоксилатамінуА?) | 777777/7400777771777777171178311117111111111169 1

Сурфактант С 2) 1100 Ї1777771171768 77 Ї177111139 2

Алкоксилат аміну А « а) не відповідно до винаходу

Приклад 5 - Алкоксилат аміну т сурфактант А ж сурфактант О

Експерименти здійснювали, як у Прикладі 2, і результати підсумовано в Таблиці 4.

Таблиця 4А:

Ефективність після 21 дня при 140 г/га гліфосату 2. Ефективність на й . . Кількість щи й Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці

Іг/га) о, (бо

Сурфактант б г) 2800 Ї771111180117111111151с1

Алкоксилат аміну А ек а) не відповідно до винаходу

Таблиця 48:

Ефективність після 21 дня при 280 г/га гліфосату 2. Ефективність на й . . Кількість й : Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці

Іг/га) о, (бо

АлкоксилатамінуАє) | 7777/7300 1777771717861111Ї11111111781

Сурфактант б г)

Алкоксилат аміну А й а) не відповідно до винаходу

Приклад 6 - Алкоксилат аміну т сурфактант А т сурфактант Е

Експерименти здійснювали, як у Прикладі 2, і результати підсумовано в Таблиці 5.

Таблиця 5А:

Ефективність після 21 дня при 140 г/га гліфосату є. Ефективність на й . . Кількість й : Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці

Іг/гаЇ о, Іо

СурфактантЕ 2)

Алкоксилат аміну А « а) не відповідно до винаходу

Таблиця 58В:

Ефективність після 21 дня при 280 г/га гліфосату 2. Ефективність на й . . Кількість щи й Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці

Іг/га) о, (бо

АлкоксилатамінуА?) | 7777777/7300 Ї7777771717867771117 11111178

СурфактантЕ 2

Алкоксилат аміну А ЩІ а) не відповідно до винаходу

Приклад 7 - Алкоксилат аміну т сурфактант Е т сурфактант Е

Експерименти здійснювали, як у Прикладі 2, і результати підсумовано в Таблиці 6.

Таблиця бА:

Ефективність після 21 дня при 140 г/га гліфосату 2. Ефективність на й . . Кількість щи й Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці

Іг/га) о, (бо

СурфактантЕ 2)

Сурфактант Е 2)

Алкоксилат аміну А ня а) не відповідно до винаходу

Таблиця 68В:

Ефективність після 21 дня при 280 г/га гліфосату 2. Ефективність на й . . Кількість щи й Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці о

Іг/га| о/; (бо

АлкоксилатамінуА 77777771 3007 Ї77777717117861111117 11111178

СурфактантЕ 2

СурфактантЕЕ 2) ши т и п: з я ПО: т по

Алкоксилат аміну А ЩІ а) не відповідно до винаходу

Приклад 8 - Алкоксилат аміну т сурфактант А «т сурфактант С

Експерименти здійснювали, як у Прикладі 2, і результати підсумовано в Таблиці 7.

Таблиця 7А:

Ефективність після 21 дня при 140 г/га гліфосату

Кількість Ефективність на Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці о

Іг/га| о/; (бо

Алкоксилат аміну А ЩІ а) не відповідно до винаходу

Таблиця 7В:

Ефективність після 21 дня при 280 г/га гліфосату 2. Ефективність на й . . Кількість щи й Ефективність на сої

Алкоксилат аміну/сурфактант озимій пшениці о

Іг/га| о/; (бо

АлкоксилатамінуА | 777777/7400 | 77777837 1771717117169 2

Алкоксилат аміну А ЩІ а) не відповідно до винаходу

Приклад 9 - Випробування на стабільність

Водний розчин, складений із 480 г/л солі ізопропіламіну гліфосату, 225 г/л алкоксилату аміну

А і 75 г/л сурфактанту Н зберігали протягом чотирьох тижнів, або при температурі -5 "С, або при температурі 455 "С. Розділення фаз не відбувалось.

У якості порівняння, водний розчин, складений із 480 г/л солі ізопропіламіну гліфосату та 300 г/л сепатіпе? Т 150 (Ствлв-амін етоксилат, що має 15 ЕО ланок, комерційно доступний від компанії СіІагіап)) зберігали відповідно. Відбувався чітке розділення фаз у нижній водній фазі із сіллю гліфосату та верхній фазі з сепатіпе? Т150.

У якості подальшого порівняння, водний розчин, складений із 480 г/л солі ізопропіламіну гліфосату, 150 г/л Сепатіпе? Т 150 їі 150 г/л сурфактанту Н зберігали відповідно. Подібним чином, відбувалось чітке розділення фаз у водній нижній фазі із сіллю гліфосату та верхній фазі з бепатіпе? Т150.

Claims (17)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Композиція, що містить пестицид, сурфактант та алкоксилат, де алкоксилат являє собою алкоксилат аміну (А) Дв--о-ї-в 1 М п й Баг о-Я-в й (А), або кватернізоване похідне (АОС) дз й | Дв--о---. тА М п А й Баг о 1 в " (АО) алкоксилату аміну (А), де В'ї К2 незалежно один від одного являють собою етилен, етилен і пропілен, етилен і бутилен, або етилен, пропілен і бутилен, ВЗ являє собою Н, -ОН, Сі-Св-алкіл або аніон кисню, ВУ являє собою Н або С.|-Св-алкіл, В' являє собою 2-пропілгептил, п, т і р незалежно один від одного мають значення від 1 до 30, А являє собою сільськогосподарськопридатний аніон, або, якщо КЗ являє собою аніон кисню, А" відсутній, і де сурфактант являє собою аніонний сурфактант, що містить аніонну групу, який являє собою сульфонат, сульфат, фосфат або карбоксилат; та/або неіонний сурфактант, який являє собою сурфактант на основі цукру або алканолалкоксилат.

2. Композиція за п. 1, де співвідношення маси сурфактанту до алкоксилату знаходиться в діапазоні від 1:99 до 70:30.

3. Композиція за п. 1 або 2, де композиція містить від 1 до 80 95 від маси загальної кількості сурфактанту та алкоксилату.

4. Композиція за будь-яким з пп. 1-3, де композиція містить щонайменше два різні сурфактанти.

5. Композиція за будь-яким з пп. 1-4, де щонайменше один сурфактант вибирають серед наступних сурфактантів: а) Сівлв-алканолалкоксилату, де алкоксилат складений із етиленоксиду та/або пропіленоксиду, та алканолалкоксилат має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 12 до 35; р) Сіо-алканолалкоксилату на основі спирту Гербе, де алкоксилат складений із етиленоксиду, та алканолалкоксилат має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 2 до 8; с) ізо-Сіз-алканолалкоксилату, де алкоксилат складений із етиленоксиду та алканолалкоксилат має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від З до 10; 4) Слв-алканолалкоксилату, де алкоксилат складений із етиленоксиду та алканолалкоксилат має середню кількість алкоксидних ланок у діапазоні від 2 до 9; е) Св-о-алкілполіглюкозиду, із с. п. від 1,4 до 1,9; У) Св-і4а-алкілбензолсульфонату; та 9д) складного фосфатного ефіру Св-л4--алканолалкоксилатів.

6. Композиція за будь-яким з пп. 1-4, де щонайменше один сурфактант являє собою Св-в- алкілполіглюкозид.

7. Композиція за будь-яким з пп. 1-4, де сурфактант являє собою лінійні або розгалужені, насичені або ненасичені Сл22-алканолалкоксилати, причому алкоксилат складений (із етиленоксиду та/або пропіленоксиду.

8. Композиція за будь-яким з пп. 1-7, де пестицид являє собою пестицид щонайменше з однією Н-кислотною групою або аніонну сіль пестициду щонайменше з однією Н-кислотною групою.

9. Композиція за будь-яким з пп. 1-8, де, в алкоксилаті аміну (А), загальна кількість п і т становить від 2 до 40, і в його кватернізованому похідному (АС) загальна кількість п, ті р становить від З до 80.

10. Композиція за будь-яким з пп. 1-9, де ЕЗ являє собою Н.

11. Композиція за будь-яким з пп. 1-10, де РУ являє собою Н.

12. Композиція за будь-яким з пп. 1-11, де пестицид містить пестицид щонайменше з однією Н- кислотною групою.

13. Концентрат, що містить сурфактант за будь-яким з пп. 1-12 та алкоксилат аміну (А) або кватернізоване похідне (АС) алкоксилату аміну (А) відповідно до будь-якого з пп. 1-12.

14. Спосіб виготовлення композиції за будь-яким з пп. 1-12, за допомогою приведення в контакт концентрату відповідно до п. 13 і пестициду; або за допомогою приведення в контакт пестициду, сурфактанту та алкоксилату аміну (А) або кватернізованого похідного (АС) алкоксилату аміну

(А).

15. Застосування сурфактанту за будь-яким з пп. 1-12 на додаток до суміші, що містить пестицид відповідно до будь-якого з пп. 1-12 і алкоксилат аміну відповідно до будь-якого з пп. 1-

12.

16. Спосіб боротьби з фітопатогенними грибами та/або небажаною рослинністю, та/або небажаним нападом комах або кліщів, та/або для регулювання росту рослин, де композиції за будь-яким з пп. 1-12 дають діяти на відповідні шкідливі організми, їх навколишнє середовище або на рослини, які підлягають захисту від відповідного шкідливого організму, на грунт та/або на небажані рослини, та/або культурні рослини, та/або на їх навколишнє середовище.

17. Насіння, що містить композицію за будь-яким з пп. 1-12.