UA111482U - Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому - Google Patents

Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому Download PDF

Info

Publication number
UA111482U
UA111482U UAU201605093U UAU201605093U UA111482U UA 111482 U UA111482 U UA 111482U UA U201605093 U UAU201605093 U UA U201605093U UA U201605093 U UAU201605093 U UA U201605093U UA 111482 U UA111482 U UA 111482U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
amitriptyline
carbamazepine
sedalgin
treatment
withdrawal syndrome
Prior art date
Application number
UAU201605093U
Other languages
English (en)
Inventor
Вячеслав Миколайович Хрикін
Олександр Вячеславович Хрикін
Original Assignee
Вячеслав Миколайович Хрикін
Олександр Вячеславович Хрикін
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Вячеслав Миколайович Хрикін, Олександр Вячеславович Хрикін filed Critical Вячеслав Миколайович Хрикін
Priority to UAU201605093U priority Critical patent/UA111482U/uk
Publication of UA111482U publication Critical patent/UA111482U/uk

Links

Landscapes

  • Acyclic And Carbocyclic Compounds In Medicinal Compositions (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)

Abstract

Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому включає комбіноване використання препаратів белалгіну, амітриптиліну, седалгіну, димедролу та карбамазепіну у таблетованих формах. Разом з холінолітиком та анальгетиком белалгіном та холінолітично активним антидепресантом амітриптиліном, використовують знеболювальний препарат седалгін, антигістамінний препарат димедрол та протиепілептичний препарат карбамазепін. Белалгін, седалгін, димедрол (50 мг) та карбамазепін (200 мг) застосовують у вигляді таблетованих стандартних препаратів, які дають хворому чотири рази на добу по одній таблетці. Амітриптилін застосовують двічі на добу у вигляді таблетованого стандартного препарату в дозі по 25 мг ввечері та на ніч.

Description

К.З., Рохлина М.Л., Петракова Л.Б. Клинические проявления и патогенетическиеє методьі лечения опийного абстинентного синдрома //Актуальнье проблемь! медико-социальной реабилитации больньїх алкоголизмом и наркоманиями. -., 1994; 125-129), (|Галактионова Т.Е. Клинические варианть! героиновой наркоманиий в аспекте дифференцированной терапии. Автореф. канд. дисс. М.,20091|, (Иванец Н.Н., Винникова М.А. Кетанов в терапимй абстинентного синдрома у больньїх с опийной (героиновой) зависимостью: пособие для врачей. - М., 2003. - 16 с...
Недоліками аналогів є фактичне ігнорування вегетативної складової опіатного абстинентного синдрому, що, у свою чергу, негативно відбивається на загальному фізичному та емоційному стані хворих та в кінцевому результаті призводить до збільшення кількості психотропних препаратів, за рахунок дії котрих компенсується вплив патологічної вегетативної імпульсації на організм та психіку хворих. Це також погіршує стан хворих, знижує загальний терапевтичний та економічний ефект, негативно впливає на терміни перебування хворих у стаціонарі, уповільнює перехід хворих до наступних етапів лікування.
Відомим аналогом є спосіб лікування опіатного абстинентного синдрому із застосуванням карбамазепіну в добових дозах 200-600 мг, запропонований казахстанськими вченими ІН.Б. Ережепов,
А.А. Кусаинов, М.В. Прилуцкая, А.Н. Рамм. Синдром отмень опиоидов. (Патогенез, клиника, лечение).
Методические рекомендации. Павлодар. 2010).
Недоліком аналога також є фактичне ігнорування вегетативної складової опіатного абстинентного синдрому, та недостатність повноцінного комплексного підходу до лікування больового синдрому в складі опіатного абстинентного синдрому, що призводить у свою чергу до збільшення кількості психотропних препаратів, за рахунок дії котрих компенсується вплив патологічної вегетативної та больової імпульсації на організм та психіку хворих із зазначеними вище негативними загально терапевтичними та економічними ефектами.
Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому із використанням беллалгіну та амітриптіліну (Хрикін В.М., патент Мо 93765, зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 10.10.2014 р.). При цьому дані препарати застосовуються у стандартній таблетованій формі як вегетоактивна та протибольова складова частина медикаментозного комплексу, із суворим дотриманням разових та добових терапевтичних доз. Белалгін дається хворому два рази на добу - вранці та ввечері по дві таблетки, а амітриптилін також дається двічі на добу у вигляді таблетованого стандартного препарату в дозі по 25 мг в обід та на ніч - по одній таблетці.
Важливими факторами є широка присутність препаратів у аптечній мережі, зручність користування таблетованими формами засобів та економічна ефективність методу.
В основу корисної моделі поставлена задача суттєвого полегшення стану хворого під час лікування опіатного абстинентного синдрому, прискорення переходу хворого до наступних етапів лікування опіатної залежності, скорочення терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту.
Поставлена задача вирішується тим, що до комплексного лікування опіатного абстинентного синдрому включають пероральне призначення белалгіну у вигляді таблетованого стандартного препарату, який дають хворому чотири рази на добу - вранці, в обід, ввечері та на ніч, по одній таблетці, амітриптиліну також у вигляді таблетованого стандартного препарату, який також дають хворому два рази на добу ввечері та на ніч - по одній таблетці в дозі по 25 мг на прийом. Комплексний анальгетик седалгін використовується у вигляді стандартних таблеток дозою чотири рази на добу - вранці, в обід, ввечері та на ніч по одній таблетці на прийом. Антигістамінний препарат димедрол використовується у вигляді стандартних таблеток дозою 0,05 гр. чотири рази на добу - вранці, в обід, ввечері та на ніч по одній таблетці на прийом. Карбамазепін також використовується у таблетованій формі в стандартній дозі 200 мг, та дається хворому чотири рази на добу - по одній таблетці дозою 200 мг вранці, в обід, ввечері та на ніч.
Перевагою корисної моделі перед найближчим аналогом є суттєве підсилення протибольового ефекту комбінації препаратів у адекватних дозах за рахунок поєднання анталгічної дії белалгіну, седалгіну, димедролу, амітриптіліну та карбамазепіну, підсилення снодійної дії амітриптіліну за рахунок седативного ефекту від дії карбамазепіну, седалгіну та димедролу, та підсилення дії запропонованого комплексу на афективну симптоматику за рахунок поєднання антидепресивного впливу амітриптіліну та нормотимічної дії того ж карбамазепіну. При цьому зберігається зафіксований у попередніх відомих моделях позитивний вплив белалгіну та амітриптиліну на вегетативну складову опіатного абстинентного синдрому, який в запропонованій моделі підсилюється за рахунок холінолітичної активності димедролу. До того ж, на відміну від відомих згаданих вище способів застосування амітриптиліну, він використовується у відносно малих дозах, при яких практично не проявляється його негативний вплив на психічний стан хворого, а карбамазепін використовується у суттєвих дозах, які дають можливість вагомо зменшити дозу інших анальгетиків.
Препарати призначаються з першого дня перебування хворого у стаціонарі до припинення вегетативних розладів у хворого. Клінічна практика твердить про те, що призначення белалгіну,
седалгіну та димедролу у подібних випадках на термін, менший за три доби, є недостатнім, а більше п'яти діб - недоцільним. Середній термін призначення даних препаратів для лікування вегетативних проявів опіатного абстинентного синдрому у запропонованій авторами моделі складає чотири доби.
Карбамазепін відміняється поступово протягом наступних чотирьох-п'яти діб - переважно з ціллю збереження нормотимічного ефекту. Амітриптилін також відміняється поступово протягом семи- десяти діб - переважно для збереження снодійного та психостабілізуючого ефекту.
Використання белалгіну в першу чергу базується на тому, що до його складу входить екстракт красавки, механізм дії якої полягає в блокуванні М-холінореактивних систем, котрі під його дією стають нечутливими до нейромедіатора ацетилхоліну, який вивільнюється в ділянці закінчень постгангліонарних парасимпатичних нервів. Препарат має центральну холінолітичну дію. Таким чином, екстракт красавки належить до невибіркових блокаторів м-холінорецепторів. Алкалоїди екстракту красавки проходять через гематоенцефалічний бар'єр та виконує складний вплив на центральну нервову систему. Препарат зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних та потових залоз, зменшує тонус гладких м'язів внутрішніх органів, зменшує моторику шлунково- кишкового тракту, зменшує секрецію сльозної рідини. В середніх терапевтичних дозах екстракт красавки виявляє помірний стимулюючий вплив на центральну нервову систему та відкладений у часі седативний ефект. В токсичних дозах красавка викликає збудження, ажитацію, галюцинації, коматозний стан.
В другу чергу, використання белалгіну базується на тому, що до складу цього препарату як анальгетик входить анальгін, що дозволяє суттєво зменшувати дози знеболювальних препаратів у разі їхнього застосування в складі терапевтичного комплексу при лікуванні опіатного абстинентного синдрому.
Використання амітриптиліну базується на його відомих фармакологічних властивостях, а саме на його здатності до активізації холінолітичної системи організму, на його знеболювальній та снодійній активності та на його можливостях впливу на афективну симптоматику.
Використання карбамазепіну базується на його відомих фармакологічних властивостях, а саме на його знеболювальній, помірній седативній, легкій снодійній та вираженій нормотимічній активності.
Використання седалгіну базується на дії його складових компонентів, анальгетиків фенацетину, ацетилсаліцилової кислоти та кодеїну фосфату, а також на седативній та снодійній дії та заспокійливій дії того ж кодеїну фосфату та фенобарбіталу, котрий також входить до складу седалгіну.
Використання димедролу базується на його холінолітичних, гангліоблокуючих та седативних властивостях, суттєве значення в даній моделі також мають певні нейролептичні властивості димедролу.
Корисну модель виконують наступним чином.
Хворому щоденно чотири рази на добу, а саме - о восьмій годині ранку, о тринадцятій годині дня, о вісімнадцятій годині вечора та на ніч, о двадцять другій годині дається по одній таблетці белалгіну, седалгіну, димедролу (50 мг) та карбамазепіну (200 мг), а о вісімнадцятій годині вечора та на ніч, о двадцять другій годині він також отримує по одній таблетці амітриптиліну в дозі 25 мг. При цьому лікар або підготовлена медсестра паралельно веде моніторинг вегетативних проявів опіатного абстинентного синдрому, найбільш виражених у розладах кишкової діяльності, підвищеного слиновиділення та ринореї. Аналогічним чином ведеться моніторинг проявів больового та агрипнічного синдромів. Найбільш оптимальним засобом для такої оцінки на погляд автора корисної моделі є розроблена та запропонована ним раніше у співавторстві із М.А. Тріщинською раніше шкала
ОАС1І. Препарати відміняються після зникнення відповідної патологічної симптоматики. Термін застосування белалгіну, седалгіну та димедролу, як правило, не перевищує п'яти діб, а карбамазепіну - семи-восьми діб.
Дані параметри вибрані дослідним шляхом у зв'язку з тим, що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект.
Спосіб протипоказаний при наявності алергії на амітриптилін, димедрол, карбамазепін та на складові частини белалгіну та седалгіну, при глаукомі, ішемічній хворобі серця та декомпенсованих пороках серця, атриовентрикулярній блокаді, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, онкозахворюваннях, тиреотоксикозі, активному туберкульозі легень, гострих лихоманкових станах.
Спосіб використаний нами у 16 різностатевих хворих у віці від 18 до 35 років, які усі страждали на опіатну наркоманію у 2-й стадії. Усі хворі систематично вживали опіати у ін'єкційній формі та мали сформований опіатний абстинентний синдром різного ступеня важкості. Позитивний результат отримано у всіх хворих, ступінь результату підтверджується достовірними клініко-психопатологічними даними, в тому числі, із застосуванням шкал ОАСІ та ОАС2, раніше запропонованих авторами корисної моделі для динамічної діагностики опіатного абстинентного синдрому.
Приклад 1. Хворий Д., 21 рік. Діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок уживання опіоїдів в постійній формі, опіатний абстинентний синдром. Вживає опіати в ін'єкційній формі протягом останніх чотирьох років, перебуває на диспансерному обліку протягом останнього року, з приводу опіатного абстинентного синдрому в умовах стаціонару не лікувався. При госпіталізації хворий відмічає, що він востаннє вживав наркотики в день приїзду до лікарні. Середня добова доза кустарно виготовленого розчину опіатів у середній концентрації - до 2,0 мл розчину. У стаціонарі з першої доби перебування хворий отримував перорально белалгін, седалгін, димедрол, амітриптилін та карбамазепін за зазначеною вище схемою протягом перших чотирьох діб стаціонарного лікування. За цей час вегетативні прояви опіатного абстинентного синдрому у виглядів розладів кишкової діяльності, підвищеного слиновиділення та ринореї практично не проявлялися та не доставляли хворому дискомфорту. У рамках дії лікувального комплексу було також відмічено повну ліквідацію больових відчуттів та часткову стабілізацію сну. В зв'язку з цим на п'яту добу лікування опіатного абстинентного синдрому белалгін, димедрол та седалгін були хворому відмінені, карбамазепін був поступово відмінений на восьмий день лікування, а амітриптилін був залишений лише для нічного прийому для подальшої стабілізації сну та профілактики афективних реакцій. Вегетативні і больові розлади після цього не відновилися, що свідчить про достатній ефект від застосування препарату у цьому випадку.
Ускладнень від прийому белалгіну, седалгіну, димедролу, амітриптиліну та карбамазепіну у хворого не відмічалося.
Покращення стану хворого підтверджувалося достовірними клініко-психопатологічними даними, в тому числі, із застосуванням шкал ОАСІ1 та ОАС2, раніше запропонованих авторами корисної моделі для динамічної діагностики опіатного абстинентного синдрому.
Таким чином, призначення белалгіну, седалгіну, димедролу, амітриптиліну та карбамазепіну у даному випадку привело до ліквідації вегетативних проявів опіатного абстинентного синдрому у вигляді розладів кишкової діяльності, підвищеного слиновиділення та ринореї протягом перших чотирьох діб застосування препаратів, привело до вираженого зменшення проявів больового синдрому та часткової стабілізації сну, що, у свою чергу, позитивно вплинуло на загальне самопочуття хворого, об'єктивні показники його стану, створило позитивні умови для переходу до наступних етапів лікування та скорочення терміну його перебування у стаціонарі.
Приклад 2. Хворий С. 28 років. Діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок уживання опіоїдів в постійній формі, опіатний абстинентний синдром. Вживає опіати в ін'єкційній формі протягом останніх семи років. З приводу опіатного абстинентного синдрому в умовах стаціонару лікувався тричі.
Ремісії після лікування недовготривалі. При госпіталізації хворий відмічає, що він востаннє вживав наркотики вранці напередодні. Середня добова доза кустарно виготовленого розчину опіатів у середній концентрації - до 2,5-3,0 мл розчину. У стаціонарі з першої доби перебування хворий отримував перорально белалгін, седалгін, димедрол, амітриптилін та карбамазепін за зазначеною вище схемою протягом перших чотирьох діб стаціонарного лікування. За цей час вегетативні прояви опіатного абстинентного синдрому у виглядів розладів кишкової діяльності, підвищеного слиновиділення та ринореї практично не проявлялися та не доставляли хворому дискомфорту. У рамках дії лікувального комплексу було також відмічено повну ліквідацію больових відчуттів та суттєву стабілізацію сну. В зв'язку з цим на п'яту добу лікування опіатного абстинентного синдрому белалгін, седалгін та димедрол були хворому відмінені, а амітриптилін був залишений лише для нічного прийому для подальшої стабілізації сну та профілактики афективних реакцій. Карбамазепін було поступово відмінено на сьомий день лікування. Вегетативні і больові розлади після цього не відновилися, що свідчить про достатній ефект від застосування препарату у цьому випадку.
Ускладнень від прийому белалгіну, седалгіну, димедролу, амітриптиліну та карбамазепіну у хворого не відмічалося.
Покращення стану хворого підтверджувалося достовірними клініко-психопатологічними даними, в тому числі, із застосуванням шкал ОАСІ1 та ОАС2, раніше запропонованих авторами корисної моделі для динамічної діагностики опіатного абстинентного синдрому.
Таким чином, призначення белалгіну, седалгіну, димедролу, амітриптіліну та карбамазепіну у даному випадку привело до ліквідації вегетативних проявів опіатного абстинентного синдрому у вигляді розладів кишкової діяльності, підвищеного слиновиділення та ринореї протягом перших трьох діб застосування препарату, привело до повної ліквідації проявів больового синдрому та суттєвої стабілізації сну, що, у свою чергу, позитивно вплинуло на загальне самопочуття хворої, об'єктивні показники її стану, створило позитивні умови для переходу до наступних етапів лікування та скорочення терміну її перебування у стаціонарі.
Як видно із прикладів здійснення, заявлений спосіб лікування опіатного абстинентного синдрому у хворих на опіатну наркотичну залежність є дієздатний і ефективний.
У порівнянні із відомими способами заявлений спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому із застосуванням белалгіну, седалгіну, димедролу, амітриптиліну, та карбамаземіну дозволяє суттєво підсилити протибольовий ефект комбінації препаратів у адекватних дозах за рахунок поєднання анталгічної дії усіх п'яти препаратів, підсилення снодійної дії амітриптиліну за рахунок седативного ефекту від дії седалгіну, димедролу та карбамазепіну та підсилення дії запропонованого комплексу на афективну симптоматику за рахунок поєднання антидепресивного впливу амітриптиліну та нормотимічної дії того ж карбамазепіну. При цьому зберігається зафіксований у попередніх відомих моделях позитивний вплив белалгіну та амітриптіиліну на вегетативну складову опіатного абстинентного синдрому. Все це, у свою чергу, дозволяє суттєво зменшити кількість інших психотропних та знеболювальних препаратів, необхідних для лікування проявів опіатного абстинентного синдрому у конкретного хворого.
Таким чином, корисна модель в порівнянні із аналогами дозволяє суттєво підвищити терапевтичну ефективність комплексного лікування опіатного абстинентного синдрому.
UAU201605093U 2016-05-10 2016-05-10 Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому UA111482U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201605093U UA111482U (uk) 2016-05-10 2016-05-10 Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201605093U UA111482U (uk) 2016-05-10 2016-05-10 Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA111482U true UA111482U (uk) 2016-11-10

Family

ID=57445621

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201605093U UA111482U (uk) 2016-05-10 2016-05-10 Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA111482U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
US20120093950A1 (en) Compositions and methods for treating, inhibiting the onset, and slowing the progression of erectile dysfunction including naturally occuring age related erectile dysfunction
Abebe Khat: a substance of growing abuse with adverse drug interaction risks
Liao Recent advances in the understanding of acupuncture
ES2287255T3 (es) Uso de flumazenil para producir un medicamento parta el tratamiento de la dependencia a cocaina.
Zare Elmi et al. Efficacy of valerian extract on sleep quality after coronary artery bypass graft surgery: a triple-blind randomized controlled trial
Bryan From snake venom to ACE inhibitor--The discovery and rise of captopril
CN105209044B (zh) 用于疼痛病症的治疗性米氮平组合物
CN107320674A (zh) 一种中药组合物及其应用
He et al. Evaluation of the efficacy and safety of intradermal needle therapy on the sleep quality of patients following laparoscopic hysterectomy: study protocol for a randomized controlled trial
UA111482U (uk) Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому
UA111475U (uk) Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому
UA111479U (uk) Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому
UA111477U (uk) Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому
Fine Ethical and practical issues with opioids in life-limiting illness
UA111525U (uk) Спосіб лікування проявів опіатного абстинентного синдрому
Stuart Taylor Managing postoperative pain
Zhang et al. Electroacupuncture combined with qibei mixture for diarrhea-predominant irritable bowel syndrome: a randomized controlled trial
Afzalimoghaddam et al. Midazolam plus haloperidol as adjuvant analgesics to morphine in opium dependent patients: a randomized clinical trial
Jain Study of herbal drugs for the treatment of sexual dysfunction
EA001759B1 (ru) Гомеопатическое лекарственное средство
Robinson et al. The occasional treatment of opioid use disorder.
RU2150938C1 (ru) Способ лечения опийной наркомании
RU2547565C1 (ru) Способ лечения пациентов с абузусной головной болью
Canavero et al. Cannabinoids
Morse Care of opiate users: detoxification