UA109201U - Спосіб лікування пролапсу органів малого тазу та нетримання сечі у жінок - Google Patents

Abstract

Заявлений спосіб лікування пролапсу органів малого тазу та нетримання сечі у жінок шляхом проведення лапароскопічного втручання, фіксації матки за допомогою імплантату та виконання за необхідністю операції за Берч. Спочатку надсікають круглі зв'язки матки, відступаючи на 2- від місця входження круглої зв'язки матки в листки пристінної очеревини бокових стінок малого тазу, далі в канал круглих зв'язок вводять зонд, по ньому проводять сечовідний катетер, який фіксують до круглої зв'язки кліпсами. Дві кліпси накладають на круглу зв'язку матки, відступаючи на 2- від відходження круглої зв'язки матки від тіла матки (проксимальний край зв'язки), і дві кліпси - на дистальний край круглої зв'язки матки, при необхідності зв'язку фіксують в середній третині.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме оперативної гінекології та урології, і може бути використана у хірургічному лікуванні пролапсу органів малого тазу та нетримання сечі у жінок.

Згідно зі світовою статистикою, частота пролапсу органів малого тазу у жінок (ПОМТ) досягає 78 95, при цьому частота нетримання сечі (НС) має місце в 50-82 90 випадків. Зазначена патологія значно впливає на якість життя жінок та зазвичай потребує хірургічного втручання.

Основними способами хірургічного лікування ПОМТ і його ускладнення у вигляді НС є: 1) введення об'ємоутворюючих препаратів парауретрально, 2) операції з реконструктивною пластикою піхви (з втратою органу), 3) корекція шийки сечового міхура, 4) вентрофіксації, 5) одночасна фіксація матки і корекція шийки/уретри сечового міхура. Незважаючи на велику кількість методів хірургічного лікування, жоден з вищевказаних способів не вирішує цю патологію цілюом, а саме - усувається пролапс органів малого тазу, при цьому зберігається нетримання сечі; при корекції нетримання сечі не зникає його причина - пролапс органів малого тазу, що часто призводить до рецидиву нетримання.

У зв'язку з цим отримала розвиток тенденція лікування ПОМТ і НМ шляхом проведення симультанних операцій, які дозволяють вирішувати дану патологію патогенетично. Однак симультанні операції мають ряд недоліків: висока ціна за рахунок використання сіток, виникнення автоімунної реакції на чужорідне тіло з розвитком септичного стану, що вимагає повторної операції з видаленням сітки і пошуку нового методу лікування патології, короткочасна ефективність лікування, операції без збереження органу, які виключають подальшу можливість вагітності. Все вищевказане вимагає пошуку нового або вдосконалення вже відомих симультанних способів лікування пролапсу органів малого тазу і його ускладнення - нетримання сечі.

Одним із сучасних способів лікування пролапсу органів малого тазу і нетримання сечі є сакрокольпопексія. Дана операція може виконуватися як лапароскопічно, так і відкритим способом. При виконанні лапароскопічної вагінопексії може бути проведена ампутація або екстирпація матки, залонна кольпопексія за Вигсй (при нетриманні сечі при напрузі), зашивання паравагінальних дефектів. Сакрокольпопексія виконується з використанням тезвп-системи, яка являє собою поліпропіленову сітку.

Зо Відомий спосіб лапароскопічної сакрокольпопексії, який виконується наступним чином.

Під ендотрахеальним наркозом проводять лапароскопію з використанням трьох додаткових троакарів. Розкривають задній листок парієтальної очеревини над рівнем промонторіума.

Останній виділяють до чіткої візуалізації поперечної пресакральної зв'язки. Задній листок очеревини розкривають на всьому протязі від промонторіума до дугласова простору. Виділяють елементи ректовагінальної перегородки (передня стінка прямої кишки, задня стінка піхви) до рівня м'язів, що піднімають анальний отвір. Сітчастий протез З х 15 см (поліпропілен, індекс зо) фіксують швами, що не розсмоктуються, за леватори з обох сторін якомога дистальніше.

Далі двома ідентичними швами протез фіксують до шийки матки (або куполу піхви при виконанні гістеректомії).

На наступному етапі операції сітчастий протез З3х5 см з ідентичного матеріалу фіксують до заздалегідь мобілізованої передньої стінки піхви і зшивають з раніше встановленим протезом в ділянці купола піхви або кукси шийки матки. В умовах помірного натягу протез фіксують одним або двома швами, що не розсмоктуються, до поперечної пресакральної зв'язки. На останньому етапі виконують перитонізацію. За необхідністю також виконують операцію за Берч (Гинекология: нац. рук. Под ред. В.И. Кулакова, И.Б. Манухина, Г.М. Савельевой. - М.: "СЗОТАР

МЕДИА", 2011. - С. 869). Такий спосіб ми вважаємо за прототип.

Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: проведення лапароскопічного втручання; фіксація матки за допомогою імплантату, виконання за необхідністю операції за Берчем.

Однак такий спосіб лікування має певні недоліки.

Після сакрокольпопексії можуть виникнути достатньо серйозні ускладнення: автоіїмунна реакція з розвитком гнійно-септичного процесу внаслідок відторгнення сітки, виражений спайковий процес. Частота формування цістоцеле в післяопераційному періоді у пацієнток після сакрокольпопексії те5п-системою в різних дослідженнях має широкий діапазон (від 1,3 до 92 95) (М. Непі, М. Оієї7, 2008), що часто призводить до рецидиву нетримання сечі. Крім цього, сама тезвп-система є достатньо дорогою.

В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування пролапсу органів малого тазу та нетримання сечі у жінок шляхом зміни етапів оперативного втручання та виду імплантату, що дозволить значно підвищити ефективність хірургічного лікування та уникнути ускладнень.

Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у проведенні лапароскопічного втручання, фіксації матки за допомогою імплантату та виконанні за необхідністю операції за Берч новим є те, що спочатку надсікають круглі зв'язки матки, відступаючи на 2-5 мм від місця входження круглої зв'язки матки в листки пристінної очеревини бокових стінок малого тазу, далі в канал круглих зв'язок вводять зонд, по ньому проводять сечовідний катетер, який фіксують до круглої зв'язки кліпсами, при цьому дві кліпси накладають на круглу зв'язку матки, відступаючи на 2-5 мм від відходження круглої зв'язки матки від тіла матки (проксимальний край зв'язки), і дві кліпси - на дистальний край круглої зв'язки матки, при необхідності зв'язку фіксують в середній третині.

Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому.

Пропонований спосіб лікування є малотравматичним, що проявляється у вигляді невеликої крововтрати, мінімальних післяопераційних болів і швидкого (1-2 діб) відновлення фізіологічних функцій. Внаслідок цього скорочується термін перебування пацієнток в стаціонарі.

Спосіб є економічно ефективним (лікування виходить дешевше за рахунок невисокої вартості матеріалу для фіксації лігаментарного апарату, економії медикаментів, зменшення тривалості госпітального періоду і термінів реабілітації самого пацієнта).

Оперативне лікування за пропонованим способом дає змогу комбінувати його з багатьма урологічними операціями, що також робить лікування пацієнток зі сполучними захворюваннями менш травматичним.

При пропонованому способі відсутня автоїмунна реакція (а в подальшому гнійно-септичного процесу) на чужорідний матеріал. Спосіб здійснюють таким чином.

Під ендотрахеальним наркозом проводять лапароскопію з використанням камери і 2-3 додаткових троакарів.

Перший етап: круглі зв'язки матки надсікаються, відступаючи на 2-5 мм від місця входження круглої зв'язки матки в листки пристінної очеревини бічних стінок малого тазу. У канал круглих зв'язок вводиться зонд. По зонду проводять сечовідний катетер, який фіксують до круглої зв'язки кліпсами. Дві кліпси накладаються, на 2-5 мм відступаючи від відходження круглої зв'язки матки від тіла матки (проксимальний край зв'язки), і дві кліпси - на її дистальний край (місце входження круглої зв'язки матки в листки пристінної очеревини бічних стінок малого тазу). При необхідності зв'язка фіксується в середній третині. За необхідністю другим етапом виконується операція за Берч. Операція за Берч (кольпосуспензія) включає фіксацію парауретральної фасції і стінки піхви до Куперові зв'язки з використанням шовного матеріалу, який не розсмоктується.

Приклад.

Хвора Б., 1971 р.н., надійшла зі скаргами на підтікання сечі при сміху, чиханні, кашлю, при фізичному навантаженні; відчуття стороннього тіла в піхві. Проведено обстеження в повному обсязі. Встановлено діагноз: Функціональне нетримання сечі 2-3 ступеня. Опущення органів малого тазу. Цістоцеле 2 ступеня. Під наркозом (ШВЛяев/в) виконана симультанна операція наступним чином. Перший етап - круглі зв'язки матки надсічено, відступаючи від місця входження круглої зв'язки матки в листки пристінної очеревини бічних стінок малого таза на 2-5 мм. У канал круглих зв'язок ввели зонд. По зонду провели сечовідний катетер, який зафіксували до круглої зв'язки кліпсами. Дві кліпси наклали в місці відходження круглої зв'язки матки від тіла матки (проксимальний край зв'язки), і дві кліпси наклали на її дистальний край. Другим етапом виконали операцію за бБерч. Було встановлено сечовий катетер. Стан пацієнтки в післяопераційну періоді був стабільним. Катетер Фолея був видалений на 2 добу післяопераційного періоду. Пацієнтка мочилася вільно, сеча світла, в достатній кількості, відзначала незначні болі при сечовипусканні, які не вимагали знеболювання, перестала відчувати наявність стороннього тіла. При чиханні, кашлі, сміху, ходінні сечу утримує, білизна суха. На 3-4 добу сечовипускання стало безболісним. Виписана в задовільному стабільному стані. Через З місяці рекомендований контрольний огляд. За даними контрольного огляду: при чиханні, кашлі, сміху, тривалій ходьбі, підйомі по сходах, піднятті важких предметів - білизна суха.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування пролапсу органів малого тазу та нетримання сечі у жінок шляхом проведення бо лапароскопічного втручання, фіксації матки за допомогою імплантату та виконання за необхідністю операції за Берч, який відрізняється тим, що спочатку надсікають круглі зв'язки матки, відступаючи на 2-5 мм від місця входження круглої зв'язки матки в листки пристінної очеревини бокових стінок малого тазу, далі в канал круглих зв'язок вводять зонд, по ньому проводять сечовідний катетер, який фіксують до круглої зв'язки кліпсами, при цьому дві кліпси накладають на круглу зв'язку матки, відступаючи на 2-5 мм від відходження круглої зв'язки матки від тіла матки (проксимальний край зв'язки), і дві кліпси - на дистальний край круглої зв'язки матки, при необхідності зв'язку фіксують в середній третині.