UA87221U - Спосіб переднього спондилодезу - Google Patents

Abstract

Спосіб переднього спондилодезу включає резекцію травмованого хребця, формування сприймаючого ложа, дистракцію хребта і введення вертикального сітчастого ендопротеза хребця замість вилученого. Сприймаюче ложе для вертикального сітчастого ендопротеза виконують у вигляді паза, в який вставляється вертикальний сітчастий ендопротез хребця прямокутного перерізу, і фіксують за допомогою гвинтових фіксаторів в тілах хребців, суміжних з резектованим, які проходять через ті отвори у перфорованій стінці вертикального сітчастого ендопротеза, які розташовані навпроти найбільш прийнятного місця для укручування гвинта.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме до травматології, нейрохірургії і вертебрології та може бути використана при виконанні спондилодезу з використанням порожнистих сітчастих ендопротезів.

Відомий спосіб спондилодезу, який включає резекцію структур між-хребцевих дисків, формування паза в тілі хребця і щільне введення вертикального ендопротеза, внутрішній шар якого з метою поліпшення остеопровідності заповнюють кістковими фрагментами, отриманими з окістя резектованих ребер, що формує кістковий блок і забезпечує корекцію осі хребта, а у зовнішніх щільних шарах формують поздовжні виїмки і поміщають фрагменти окістя, отримані при резекції ребер по ходу доступу. Відповідно до цього, вертикальний ендопротез для реалізації вказаного способу виготовлений з остеосумісного склокристалічного матеріалу у вигляді паралелепіпеда з пірамідальними опорними майданчиками та має внутрішній сітчасто- чарунковий остеопровідний шар їі зовнішні щільні шари |див. патент Російської Федерації Мо 2174376 з класів МПК" Аб1В8 17/56, АбІК 35/32, опублікований 10.10.2001 року).

Недоліком даного технічного рішення є конструктивна і технологічна складність переднього спондилодезу з використанням такого ендопротеза.

Найбільш близькими за своєю суттю та ефектом, що досягається, і який приймається за прототип, є спосіб переднього спондилодезу, який включає резекцію елементів переднього опорного комплексу хребця на необхідному проміжку, формування ложа в передній частині тіл суміжних з резектованим хребцем, дистракцію вказаних хребців і впровадження вертикального ендопротезу замість вилученого хребця, а також фіксація хребта за допомогою платини, що прикріплюється до суміжних з резектованим хребцем за допомогою гвинтів. Вертикальний сітчастий ендопротез хребця для реалізації вказаного способу виконаний у вигляді порожнистого циліндрового стрижня із наскрізними бічними отворами, розташованими ярусами по периметру кожного із ярусів, при цьому на краях стрижня виконані зубці, утворені шляхом розсічення верхнього та нижнього ярусів отворів, а порожнина стрижня заповнена подрібненими кістковими або керамічними трансплантатами (ІНагтз .) Іпзігитепієа 5ріпаї! зигдегу

Ргіпсіріє5 апа тесппідне5- Тпіете, Зішндап-Мем мМогк, 1999.-1981.

Основний суттєвий недолік відомого технологічного рішення пов'язаний із недосконалістю циліндричної конфігурації вертикального сітчастого ендопротеза хребця і пояснюється

Зо недостатньою площею опори його термінальних відділів на суміжні з резектованим хребцями, що робить можливим зміщення металоконструкції, що суттєво знижує ефективність виконаного переднього спондилодезу.

Наступний важливий недолік відомого техніко-технологічного рішення полягає у необхідності додаткової фіксації хребта пластинами. Це зумовлено, знову ж таки, недосконалістю просторової конфігурації використовуваного у даному способі ендопротеза, яка не тільки не забезпечує надійності фіксації а й спричиняє пролабування (просідання) ендопротеза у тіла суміжних хребців. При цьому додатковий технологічний етап застосування вказаних пластин сам по собі може призводити до небажаних ускладнень -переломів пластин, міграції гвинтів тощо. Крім того, при реалізації відомого способу вертикальні ендопротези з метою попередження пролабування в тіла хребців, як правило, додатково оснащують спеціальними накладка-ми-обмежувачами, що ускладнює технологію виконання переднього спондилодезу та перешкоджає утворенню повноцінного кісткового блоку.

В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності способу переднього спондилодезу за рахунок підвищення надійності фіксації та профілактики передньо-заднього, бічного і ротаційного зміщення вертикального сітчастого ендопротеза хребця без залучення додаткових пристосувань шляхом відповідних технологічних і конструктивних змін останнього.

Рішення поставленої задачі досягається тим, що у способі переднього спондилодезу, який включає резекцію травмованого хребця, формування сприймаючого ложа, дистракцію хребта і введення вертикального сітчастого ендопротеза хребця замість вилученого, згідно пропозиції, сприймаюче ложе для вертикального сітчастого ендопротеза виконують у вигляді паза, в який вставляється вертикальний сітчастий ендопротез хребця прямокутного перерізу, і фіксують за допомогою гвинтових фіксаторів в тілах хребців, суміжних з резектованим, які проходять через ті отвори у перфорованій стінці вертикального сітчастого ендопротеза, які розташовані навпроти найбільш прийнятного місця для укручування гвинта.

Згідно із технічним рішенням, що пропонується, вертикальний сітчастий моноблочний ендопротез хребця у вигляді паралелепіпеда прямокутного перерізу здатен зайняти більш стабільне положення між хребцями, ніж круглого перерізу. Завдяки такому ендопротезу, у сукупності із заявленим технологічним прийомом, досягається щільність прилягання бічних стінок ендопротеза до стінок пазу, усувається можливість передньо-заднього, бічного і бо ротаційного зміщення, що сприяє підвищенню ефективності спондилодезу, а також суттєво збільшується площа контакту країв імплантату із тілами хребців, суміжних з резектованими, що сприяє зменшенню тиску на них, а отже допомагає уникнути пролабування ендопротеза, сприяє процесу зрощення кісткового трансплантату і формування кісткового блоку у резектованій ділянці хребта, а також дозволяє зберегти частину стінок резектованого хребця.

Вищеописана прямокутна конструкція із подовженою стороною дозволяє надійно закріплювати ендопротез гвинтами до тіл хребців, суміжних з резектованим. Таким чином зникає необхідність додатково застосовувати будь-які інші пристосування для фіксації (міжтілові вентральні пластини, накладки-обмежувачі тощо). Це дозволяє суттєво скоротити тривалість хірургічного втручання і повністю відповідає сучасним вимогам мінімальної інвазивної хірургії.

Крім того, запропонована конструкція ендопротеза підлягає моделюванню (як додатковому етапу здійснення способу) з метою оптимального, з фізіологічної точки зору, встановлення вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза, правильного й стабільного його положення у міжтіловому просторі протезованої ділянки хребта.

При цьому запропоновані спосіб є цілком технологічним та не мають перешкод до практичної реалізації. Зокрема, запропонований прийом формування сприймаючого ложа у вигляді паза є найбільш відповідним для виконання саме у передній частині тіл хребців, тобто при виконанні переднього спондилодезу. Разом із тим, подовжена сторона вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза легко формується безпосередньо на етапі підготовки пристрою до імплантації шляхом видалення відповідних фрагментів трьох бічних сторін прямокутного профілю.

Також слід зауважити, що запропоноване технологічне рішення є універсальним, оскільки з успіхом може бути використане як для моно-, бі- так і мультисегментарного спондилодезу.

Отже, уся сукупність суттєвих ознак запропонованого рішення стосовно способу переднього спондилодезу забезпечує досягнення необхідного технічного результату.

Подальша сутність запропонованого технічного рішення пояснюється спільно з ілюстративним матеріалом, на якому зображено: на фіг. 1 - загальний вигляд заготовки для виготовлення вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза хребця; на фіг. 2 - загальний вигляд вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза хребця у вихідному стані; на фіг. З - вертикальний сітчастий моноблочний ендопротез хребця у робочому стані, вигляд збоку, на

Зо фіг. 4 - те ж саме, вигляд з торця.

Вертикальний сітчастий моноблочний ендопротез хребця містить металевий, наприклад титановий, порожнистий моноблок 1, виконаний у вигляді паралелепіпеда. Поверхня моноблока 1 перфорована, тобто має наскрізні бічні отвори 2, розташовані ярусами по периметру кожного із ярусів. Порожнина стрижня 1 заповнена подрібненими кістковими або керамічними трансплантатами (не показані). На краях по периметру країв моноблока 1 розташовані зубці 3, утворені шляхом розсічення верхнього та нижнього ярусів отворів 2. Одна із бічних сторін 4 прямокутного моноблока 1 виконана подовженою з обох боків відносно інших сторін для забезпечення фіксації антиміграційними гвинтами 5 до тіл хребців 6, суміжних з резектованим.

Консольні кінці подовженої сторони 4 моноблока 1 можуть бути зігнутими з метою відповідності конструкції анатомічній формі хребта для щільного прилягання до хребців.

Здійснення запропонованого способу із використанням вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза хребця пояснюється прикладом виконання переднього міжтілового спондилодезу на рівні шийного відділу хребта.

Спочатку здійснюють доступ до вентральних відділів тіл шийних хребців на необхідному рівні за загальновідомою методикою, після чого виконують резекцію травмованого, ушкодженого або зруйнованого (спондиліти, пухлини) хребця. Потім в передній частині тіл хребців б формують сприймаюче ложе для вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза шляхом резекції тіла хребця з метою декомпресії спинного мозку. Звільнене від кісткового дефекту й утворює ложе у вигляді паза 7 і виконують дистракцію хребців для полегшення введення вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза до міжтілового проміжку. Після цього вертикальний сітчастий моноблочний ендопротез хребця визначеного розміру (висота і розмір у перетині основи ендопротеза повинна відповідати розміру кісткового дефекту, а протяжність його подовженої сторони має бути достатньою для забезпечення фіксації гвинтами до тіл хребців, суміжних з резектованим), попередньо сформований і щільно заповнений кістковими або керамічними фрагментами, отриманими у процесі резекції хребця або додаткової остеотомії крила клубової кістки, розташовують у міжтіловому проміжку між верхнім та нижнім хребцями замість вилученого травмованого хребця. При цьому моноблок 1 встановлюють таким чином, щоб його зубці З заглибилися у тіла вказаних хребців. Далі дистракцію послабляють, чим досягається компресія ендопротеза.

Після цього виконують фіксацію вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза хребця шляхом вгвинчування необхідної кількості анти-міграційних гвинтів 5 під певними кутами у тіла вищезгаданих суміжних хребців 6 через отвори 2 у подовженій стороні 4, при цьому, за необхідності, безпосередньо перед фіксацією виконують моделювання згину на вільних краях подовженої сторони 4 моноблока 1 з використанням спеціальних пристосувань для надання останнім анатомічної форми. При цьому під гвинти 5 використовують ті отвори перфорації, які просторово знаходяться напроти найбільш прийнятної ділянки хребця 6. Після цього рану пошарово зашивають.

Заявлене технічне рішення перевірене на практиці. Запропонований спосіб переднього спондилодезу не містить у своєму складі жодних технологічних процесів, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема, у галузі медицини, а отже є придатним для промислового застосування, має технічні та інші переваги перед відомими аналогами, що підтверджує можливість досягнення технічного результату об'єктом, що заявляється. У відомих джерелах патентної та іншої науково-технічної інформації не виявлено описів способів переднього спондилодезу з вертикальними сітчастими моноблочними ендопротезами із вказаною в пропозиції сукупністю суттєвих ознак, тому запропоноване технічне рішення вважається таким, що може отримати правовий захист.

Суттєва відмінність запропонованого технологічного рішення полягає, по-перше, у використанні вертикального сітчастого ендопротеза не у вигляді циліндра, а у вигляді моноблока, який має форму прямокутного паралелепіпеда з подовженою однією стороною, що виконує функцію фіксуючої пластини, та створює більшу, порівняно із відомою циліндричною, площу опори його країв на суміжні хребці; по-друге, у виконанні в тілі або в тілах вказаних хребців пазів, які точно повторюють за формою і розміром переріз вказаного ендопротеза та безпосередньо призначені для розташування його кінців; по-третє, у наявності в прямокутній основі ендопротеза однієї подовженої сторони для фіксації металоконструкції антиміграційними гвинтами відносно тіл вище - та нижче розташованих суміжних хребців, і по-четверте, у можливості пристосовувати конструкцію пристрою до анатомічних особливостей хребта. Вказані відмінності у сукупності забезпечують підвищення ефективності способу переднього спондилодезу. Жодна із відомих технологій переднього спондилодезу не може одночасно

Зо володіти всіма перерахованими властивостями, оскільки не містить у своєму складі всієї сукупності заявлених суттєвих ознак.

До технічних переваг запропонованого способу переднього спондилодезу, у порівнянні з прототипами, можна віднести: збільшення площі контакту вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза з хребцями за рахунок виконання його у вигляді паралелепіпеду; підвищення ефективності спондилодезу за рахунок запропонованого прийому виконання сприймаючого ложа для вертикального сітчастого ендопротеза хребця у формі паза; суттєве зниження травматичності, відповідно до вимог мінімальної інвазійної хірургії, завдяки усуненню необхідності додаткового використання під час спондилодезу будь-яких інших фіксуючих пристосувань, окрім вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза; можливість встановлення вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза відповідно до анатомічних особливостей хребта за рахунок моделювання форми кінців його подовженої сторони; можливість застосування при спондилодезі грудних попеперечкових відділів хребта.

Після опису запропонованого технологічного рішення фахівцям у даній галузі знань повинно бути наочним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Численні можливі варіанти реалізації заявленого способу із використанням вертикального сітчастого моноблочного ендопротеза хребця можуть змінюватися залежно від виду хірургічних втручань (на різних відділах хребта) і конкретних умов лікування, та, зрозуміло, знаходяться в межах об'єму одного із звичайних і природних підходів в даній області знань і розглядаються такими, що знаходяться в межах об'єму запропонованого технічного рішення.

Квінтесенцією запропонованого технологічного рішення є те, що спосіб переднього спондилодезу передбачає використання прямокутного в перерізі порожнистого перфорованого ендопротеза моноблочної конструкції з однією подовженою відносно решти стороною, виготовленого по формі сприймаючого ложа тіл хребців, суміжних з резектованими, виконаного у вигляді пазів. Саме ця обставина дозволяє надбати запропонованому рішенню вищеперераховані й інші переваги. Використання комбінацій лише окремих технологічних операцій із всієї сукупності заявлених, природно, обмежує спектр переваг, перерахованих вище, 60 і не може вважатися новими техніко-технологічними рішеннями в даній області знань, оскільки інші способи і пристрої, подібні описаним, вже не вимагатимуть будь-якого творчого підходу від конструкторів та інженерів, і не можуть вважатися результатами їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, відповідними до захисту охоронними документами.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб переднього спондилодезу, який включає резекцію травмованого хребця, формування сприймаючого ложа, дистракцію хребта і введення вертикального сітчастого ендопротеза хребця замість вилученого, який відрізняється тим, що сприймаюче ложе для вертикального сітчастого ендопротеза виконують у вигляді паза, в який вставляється вертикальний сітчастий ендопротез хребця прямокутного перерізу, і фіксують за допомогою гвинтових фіксаторів в тілах хребців, суміжних з резектованим, які проходять через ті отвори у перфорованій стінці вертикального сітчастого ендопротеза, які розташовані навпроти найбільш прийнятного місця для укручування гвинта. й я Бій СЯ Кат ки і і: ти ко у . Кекс НВ о шу у Б Сх ку ку о же ее ж еТИй АД И квАнй й Ж Є ЕЗ с Се Но р ох Су ще де с кт ст с, ДК У я тка ее ж троса жан КТК ду как ск б КІ для няня Мо нє ж су у М Вр ий ка ку в пес вия ка ово си ри шу

   ФМГ. З я 5 І о Бе з ярах са й са ж ех ВОК 3 з Ки хз ях ех сх ; з сх ох шу В ку, М ев о Кт Ж о и ЖЕК КВ Кк ня Уех дека шк шу су ЯМ Хо сх, ДК хи є т йо Зх а ля ННЯ з де міка Шия пе я с о с ке, у шк 2

   -к у у от У тіннх Я -- Люкс, я у Я поко і томи и у і з шини ША Є ох пами | ! - з а сккву вин ен "

   т. Б сі | ! з З т зе у й Ж - ЯК ССС пить -- с заввос ; ФВ КК КК ; і е555 нище н.й в зак я Ше

   КУ. Н | ва ре ни о а: ї о Е іх Ї ни о ще ! Ше б кг. З киш ння пн я зок ой Ії и | мою 25 т щі: во сок а ж сонет ре ОН а и Мн ня о, ко: ще ні ово с ва тро М ; Ше воозо 1 н я Тровод Я аа КУ ше теоТоТв / й Ши Ше " г вао Ше у чт ва о З ОО ух - Ше і Де З, 9 -3 не Ей: сосок слон Фе,