UA8625U - Method of geochemical exploration of hydrocarbon deposits - Google Patents

Method of geochemical exploration of hydrocarbon deposits Download PDF

Info

Publication number
UA8625U
UA8625U UAU200500589U UAU200500589U UA8625U UA 8625 U UA8625 U UA 8625U UA U200500589 U UAU200500589 U UA U200500589U UA U200500589 U UAU200500589 U UA U200500589U UA 8625 U UA8625 U UA 8625U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
soil
samples
hydrocarbon
indicator
chemical element
Prior art date
Application number
UAU200500589U
Other languages
English (en)
Inventor
Viktor Mykhailovyc Svitlytskyi
Volodymyr Ivanovych Oleksiuk
Vitalii Sydorovych Keleberda
Oleksandr Mykolaiovyc Troianov
Nadiia Oleksandrivn Omelchenko
Original Assignee
Affiliated Company Ukrgazvydob
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Affiliated Company Ukrgazvydob filed Critical Affiliated Company Ukrgazvydob
Priority to UAU200500589U priority Critical patent/UA8625U/uk
Publication of UA8625U publication Critical patent/UA8625U/uk

Links

Landscapes

  • Investigating Or Analyzing Non-Biological Materials By The Use Of Chemical Means (AREA)
  • Sampling And Sample Adjustment (AREA)

Description

Опис винаходу
Корисна модель відноситься до геохімічних методів пошуків і може бути використана для нафтогазової розвідки і пошуків покладів вуглеводнів.
Відомий спосіб геохімічної розвідки (А.с. СРСР Мо1786440, МПК5 З01М9/00, публ.07.01.1993, Бюл.Мое1), який передбачає відбір проб гірських порід і рослинності вздовж водотоків, поділ проб гірських порід на дві фракції - більше О0,їмм і менше 0,їмм. Першу фракцію аналізують на 5і, АТ, Ті та М, а другу - на На. Проби рослинності аналізують на Ва, Си, РБ, 7п і Ад. Результати аналізів фракції більше О,їмм і проб рослинності перераховують на відповідні адитивні показники нормованих концентрацій, складають карти розподілу зазначених адитивних показників і На. З нафтогазоперспективними ділянками ототожнюють об'єкти, які характеризуються розподілом аномальних значень адитивних показників і На в ряду 5і, А1, Ті, Х-Ва, Си, РБ, 2п,
Ад-Но-Ва, Си, РЬ, 2п, Ад-51і, А1, Ті, У.
Недолік відомого способу полягає у неоднозначності геохімічних аномалій, з якими ототожнюють нафтогазоперспективні ділянки, викликану наявністю великої кількості аномалій сингенетичного походження, породжених значною геоморфологічною та літологічною контрастністю території, що межує з водотоками. Крім того, неотектонічно активні ділянки, що, як правило, генерують збурення концентраційного поля мікроелементів, далеко не завжди співпадають з розташуванням продуктивних структур, внаслідок чого зростає ймовірність помилкових висновків про перспективи нафтогазоносності досліджуваної території.
Відомий спосіб геохімічних пошуків покладів нафти і газу (Ас. СРСР Мо1224764, МПК4 с01М9/00, публ.15.04.1986, Бюл.Мо14ї), що включає роздільне вилучення з порід розчинних у слабкій кислоті і водорозчинних форм металів, таких як цинк, свинець та мідь. При цьому нафтогазові поклади виявляють за співпадінням аномально високих значень добутку нормованих концентрацій металів, розчинних у слабкій кислоті та аномально понижених значень цього параметра для водорозчинних форм. 29 Недоліком відомого способу є низька вірогідність здійснюваних прогнозних оцінок, обумовлена високою тв) мірою опосередкованості локальних аномальних накопичень у породах розсіяних металів територіальними змінами умов перетворень мінерального виповнення осадочних порід, викликаними в першу чергу просторовим різноманіттям різновидів, спрямованості та інтенсивності тектонічних процесів.
Відомий спосіб геохімічного пошуку нафтогазового покладу (Пат. Росії Мо2193219, МПК 501М9/00, публ. о 20.11.2002, Бюл. Мо32), згідно якого здійснюють відбір проб грунту з-під орного шару над відомими Ге нафтогазовими родовищами і на площах, де вуглеводнів не виявлено. У пробах визначають вміст усіх присутніх хімічних елементів. Методом багатовимірного дискримінантного аналізу знаходять значення канонічної ке, дискримінантної функції (КДФ) і виявляють лінійні комбінації вмісту хімічних елементів, які засвідчують с максимально можливу відмінність між продуктивними та непродуктивними площами. Вибирають сукупність 325 значущих хімічних елементів, таких як Ре, М, Мі, Со, Мп, Ст, На, Мо, Ма, Ва, 5г, Ті, п, с, Мо та ба, визначають рівень величин КДФ, які гарантують присутність покладів. Згідно вибраної сукупності значущих хімічних елементів знаходять значення КДФ у точках відбору проб на досліджуваній площі. Складають геохімічні « профілі, на яких виділяють точки, де КДФ перевищує знайдений рівень, що гарантує задану ймовірність 8 (наприклад, Р-0,95) знаходження покладу вуглеводнів.
Недоліком відомого способу є його трудомісткість і великі матеріальні витрати при реалізації. с Відомий геохімічний спосіб пошуків вуглеводнів (Пат. Росії Мо2097796, МПКбЄ 501М9/00, публ.27.11.1997, Бюл.
Із» Мо44), який полягає у доборі проб грунту в кожній точці спостереження (в пунктах випробувань) з верхнього гумусового (літологічно однорідного елювіального) горизонту Ат і збагаченого залізомарганцевими сполуками горизонту С, екстракції з проб хімічних елементів у рухливих формах знаходження, з проб горизонту А1 49 здійснюють екстракцію елементів-індикаторів вуглеводнів, зв'язаних з органічними сполуками грунту, з проб бо шару С здійснюють екстракцію елементів-індикаторів вуглеводнів, зв'язаних із залізомарганцевими сполуками,
Ге») при цьому елементами-індикаторами виступають як метали (Мі, Со, М, 2п, Мп та ін.), так і неметали (ВГ, СІ та ін), в тій же точці в природному заляганні або з відібраної проби одного з зазначених горизонтів під дією о постійного електричного струму здійснюють екстракцію елементів-індикаторів вуглеводнів в електрорухомих 4 20 формах, з наступним визначенням (аналізом) їх (хімічних елементів) концентрацій в екстракті, визначають концентрації заздалегідь установлених елементів-індикаторів у кожному з екстрактів, виділяють зони з аномально високими концентраціями, виявляють ділянки збігу зон з аномальними концентраціями найбільш контрастних елементів-індикаторів для кожного екстракту, виділяють площі, в межах яких сполучають ділянки збігу, виявлені в різних екстрактах, по положенню цих площ установлюють границі нафтогазоносних провінцій,
Со» областей, родовищ або окремих покладів в залежності від масштабу випробування.
Недолік відомого способу полягає в недостатній надійності пошуку вуглеводнів через неоднозначність отримуваних при його застосуванні результатів внаслідок значної залежності територіального розподілу у грунті багатьох елементів від геохімічних процесів еволюції ландшафту, які не контролюються присутністю чи, навпаки, відсутністю на глибині покладів нафти і газу. бо Задачею корисної моделі є підвищення надійності виявлення нафто-газоперспективних покладів вуглеводнів.
Поставлена задача вирішується тим, що в способі геохімічних пошуків покладів вуглеводнів, що включає відбір проб грунту в пунктах випробувань з верхнього гумусового літологічно однорідного елювіального горизонту АТ, екстракцію з проб фунту хімічних елементів у рухливих формах знаходження, екстракцію з проб фунту хімічного елемента-індикатора вуглеводнів і аналіз виділених екстрактів на вміст хімічного бо елемента-індикатора вуглеводнів, пов'язаного з органічними сполуками фунту, виявлення ділянок збігу зон з аномальними концентраціями хімічного елемента-індикатора вуглеводнів для кожного екстракту, установлення границі покладів вуглеводнів, згідно корисної моделі пункти відбору проб закладають на однотипних елементах мікро-, мезо- і макрорельєфу, в пунктах випробувань відбирають паралельні точкові проби фунту горизонту А1 на глибині 0,05-0,15м від поверхні Землі, з точкових проб формують об'єднані проби, з об'єднаних проб фунту виділяють гранулометричні фракції розміром гранул менше 0,1мм, з фракцій готують водно-фунтові суспензії у пропорції фунту і води 1:5 при підтриманні температури суспензій в діапазоні 85-9592С, хімічний стан суспензій фіксують додаванням взірцевого буферного розчину з рН-6,86--0,08 та водного розчину антиоксиданту у складі (0,1-0,01)моль/л аскорбінової кислоти і (0,1-0,01)моль/л калію азотнокислого, із суспензій виділяють 70 екстракти, які аналізують на вміст хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону, при цьому додатково здійснюють екстракцію і аналіз проб на вміст хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону, пов'язаного з мінеральною та органо-мінеральною складовими фунту горизонту АТ, за результатами аналізів складають карту територіального розподілу величин концентрацій хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону і по розташуванню на карті ділянок з аномально низькими значеннями концентрацій хімічного 75 елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону в грунті локалізують поклади вуглеводнів.
Спосіб базується на установленій закономірності поглинання в грунті атмосферного йоду вуглеводнями, мігруючими від покладів до денної поверхні по системі розривних мікродислокацій в осадочному масиві |Гедезсо
З.А., Апагем/ О.А. Іпіедгайоп ої зеїзтіс дайїа, іодіпе деоспетівігу уіеідз Іопадероїе ехріогайоп тодеї! // ОЇ апа Саз доигпА1, 1995. - МоІ.93, Моз8. - Р.56-60). Визначальною причиною цьому є надзвичайна органофільність йоду.
Міграція вуглеводнів до поверхні Землі є тривалим безперервним процесом, стимульованим вертикальними градієнтами тиску, температури та концентрації. З іншого боку, має місце безперешкодна цілеспрямована дифузія в грунт атмосферного йоду, оскільки є зона його інтенсивного поглинання органічною речовиною.
Зустрічні потоки споріднених реагентів хімічно взаємодіють між собою, утворюючи складні йодорганічні сполуки йодидів та йодатів. Особливо інтенсивно поглинання йоду відбувається в сильно аерованій верхній частині З елювіального гумусового горизонту АТ на глибині 0,05-0,15м від поверхні Землі. При цьому роль каталізатора хімічної фіксації легеими алканами атмосферного йоду відіграє сонячне проміння, що проникає у грунт каналами наскрізних пор і тріщин.
Мігруючі вверх над покладами нафти або газу вуглеводні стимулюють на шляхах свого просування до ІС) поверхні Землі відновлення хімічно активних сполук у породах перекриваючої поклади товщі. Параметри лужності-кислотності (рН) та окислювально-відновлювального потенціалу (Ей) порід при цьому зміщуються в бік см різко вираженої відновлювальної обстановки лужного характеру. Такі локальні аберації фізико-хімічних «о параметрів в осадочному масиві посилюють латеральну диференціацію масштабів поглинання йоду грунтом, підключаючи до цього процесу всю його колоїдну матрицю, яку складають не тільки органічні, а й мінеральні та со органо-мінеральні компоненти.
Як відомо, у лужному середовищі рухливі йодиди швидко окислюються з утворенням нерозчинних у воді йодатів. При кислій реакції цей процес відбувається набагато повільніше. Наслідком такої особливості « властивостей йодних сполук є те, що над родовищами вуглеводнів атмосферний йод фіксується грунтом -о переважно у нерухливих податних формах, в той час як за їх межами кислотність осадочного матеріалу 70 підтримує активність йодних сполук, внаслідок чого тут мають місце підвищені концентрації йодидів. Тому на с ділянках розміщення покладів вуглеводнів у грунті присутні від'ємні аномалії поля концентрацій активного йоду а (йодид-іону) у порівнянні з оточуючим фоном, якому притаманні більш високі його концентрації. Картина "» розподілу вмісту у грунті нерозчинних у воді сполук йоду (йодатів) у зонах промислових нафтогазонакопичень мають зворотну картину: над родовищами нафти і газу він сягає максимальних величин, тоді як за їх межами - мінімальних. (ее) Односпрямованість двох принципово відмінних механізмів накопичення атмосферного йоду в грунті зони б» розташування покладів нафти і газу, приведених у дію надходженням з глибин легких вуглеводнів, (мається на увазі пряме хімічне поглинання молекулярного йоду мігруючими вуглеводнями і фіксація хімічного ко елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону органічними, мінеральними та органо-мінеральними колоїдними сп 50 частинками грунту з наступним переходом частини йодидів у йодати), забезпечує способу високі рівні чутливості та вірогідності прогнозних оцінок.
Важлива особливість запропонованого способу полягає, на відміну від відомих аналогів, у незалежності геохімічних характеристик, на яких він базується, від поверхневих процесів, не пов'язаних з присутністю покладів вуглеводнів. Крім того, у даному способі геохімічні пошуки покладів вуглеводнів здійснюють лише по
СУ 55 одному значимому хімічному елементу (хімічному елементу-індикатору вуглеводнів йодид-іону), що гранично спрощує отримання вихідної нафтогазопошукової інформації та математичну обробку і виділення аномалій геохімічного поля, відповідно до яких здійснюють оцінку перспектив нафтогазоносності досліджуваної території.
Спосіб реалізують наступним чином.
На території, що підлягає вивченню на предмет пошуків покладів вуглеводнів за результатами визначення 60 розподілу на ній величин концентрації активного грунтового йоду як хімічного елемента-індикатора вуглеводнів, проводять відбір проб згідно заданої сітки пунктів дискретних випробувань, щільність якої визначається необхідним масштабом картування нафтогазопошукової ознаки. У кожному пункті випробувань закладають елементарну пробовідбірну площадку розміром (100-20)м?2. Усі пункти відбору проб розміщують на однотипних елементах мікро-, мезо- і макрорельєфу, а в пунктах випробувань відбирають по 9-16 паралельних точкових 65 проб. Причому пробовідбір у їх межах здійснюють із верхньої частини генетично та літологічне однорідного елювіального гумусового горизонту Аї на глибині 0,05-0,15м від поверхні Землі. Створена таким чином ідентичність умов пробовідбору в усіх пунктах випробувань забезпечує надійну співставність результатів вимірювання концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону в дискретних пунктах досліджуваної території при максимально високій контрастності досліджуваного геохімічного поля.
Геологічному середовищу притаманний високий рівень просторової мінливості багатьох характеристик. Це стосується і накопичення грунтом йоду. У зв'язку з цим найбільш показна характеристика концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону в пункті випробування може бути визначена як середня величина для репрезентативного, у статистичному сенсі, ряду одноразово відібраних проб. З цією метою в межах кожної елементарної площадки за ортогональною сіткою з розміром крат 1х1м відбирають 9-16 точкових проб. Із 7/0 точкових проб ретельним їх перемішуванням у рівних вагових пропорціях готують одну об'єднану пробу. За результатами вимірювання концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону у водному екстракті з об'єднаної проби знаходять характеристику хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону відповідного пункту випробувань.
Для збереження природного хімічного стану об'єднаних проб під час транспортування та зберігання здійснюють їх консервацію у поліетиленових пакетах.
У лабораторних умовах об'єднані проби висушують при температурі 20-222С до постійної ваги протягом однієї доби. Після цього проби очищують від можливих випадкових механічних домішок і подрібнюють послідовним розтиранням у металевій та фарфоровій ступках до порошкоподібної консистенції. З порошків відсіюють гранулометричні фракції розміром частинок менше О0,їмм. Цей розмір частинок дисперсної фази 2о забезпечує можливість найбільш повного вилучення з грунту йоду селективним екстрагентом - дистильованою водою.
З кожної фракції готують наважку розміром (30-0,01)г і заливають її (150--10)мл дистильованої води. Для фіксації хімічного стану в утвореній водно-грунтовій суміші до неї доливають 10-20м/г взірцевого буферного розчину з рН-6,86-0,08 і 2-5мл водного розчину антиоксиданту у складі (0,1-0,01)моль/л аскорбінової кислоти та (0,14-0,01)моль/л калію азотнокислого. У подальшому суміш нагрівають до 85-952С і піддають диспергуванню - на магнітній мішалці в даному температурному інтервалі протягом 10-15 хвилин. Застосування зазначеного високого температурного режиму диспергування суспензії послаблює хімічні зв'язки йоду з органічними, мінеральними та органо-мінеральними компонентами грунту і сприяє його інтенсивній десорбції водою.
З отриманої диспергуванням суспензії після її охолодження виділяють екстракт хімічного ІФ) елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону, застосовуючи при цьому центрифугування або фільтрування. сч
У кожному екстракті засобами потенціометрії вимірюють вміст хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону. За результатами визначень концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодидіону в усіх «0 екстрактах з об'єднаних проб складають карту територіального розподілу величин концентрації хімічного со елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону у грунті досліджуваної території. Згідно розташувань на карті ділянок, позначених аномально низькими (статистичне значущими) значеннями концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону в грунті по відношенню до оточуючого нормального геохімічного фону, за даним показником роблять висновок про розміщення покладів вуглеводнів. «
На Фіг. наведено приклад реалізації способу на території Вишнівського газоконденсатного родовища, з розташованого в межах північної прибортової частини Південного Сходу Дніпровсько-донецької западини.
Поклади вуглеводнів на родовищі знаходяться у відкладах московського ярусу середнього карбону на глибині с З00ОмМм. Пастка є літологічно екранованою і не контролюється структурним фактором. За результатами и випробувань грунту на вміст хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону видно, що розкритій є» свердловинами частині родовища відповідають аномально знижені концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону (середня величина - 4,1мг/кг, мінімум - 1,9мг/кг, максимум - 6б,Омг/кг) по відношенню до оточуючого фону, якому притаманні високі концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів (ее) йодид-іону (середня величина - 10,бмг/кг, мінімум - 5,2мг/кг, максимум - 17,9мг/кгм. Причому найнижчі бу значення концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону припадають на центральну частину родовища. Коефіцієнт контрастності виявленої аномалії у порівнянні з фоном сягнув 2,6. Виділена за ко результатами досліджень перспективна аномалія охопила як установлену бурінням продуктивну частину пастки, сп 50 так і її ймовірне продовження на ділянці, що прилягає до неї зі сходу. Результати виконаних робіт свідчать, що подальшу розвідку Вишнівського родовища належить проводити у східному напрямку.
Технічний результат запропонованого способу полягає у тому, що аномалії територіального розподілу концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону у грунті генетичне пов'язані лише з покладами вуглеводнів, розташовані безпосередньо над ними і не контролюються геохімічними процесами
Сб 55 трансформацій ландшафту, обумовленими загальною тектонічною еволюцією регіону. Висока контрастність аномалій поля розподілу концентрації хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іону в грунті, коефіцієнт якої може сягнути 2,6 (Вишнівське газоконденсатне родовище), забезпечує високу надійність виявлення покладів вуглеводнів. 60 б5

Claims (1)

  1. Формула винаходу Спосіб геохімічних пошуків покладів вуглеводнів, що включає відбір проб грунту в пунктах випробувань з верхнього гумусового літологічно однорідного елювіального горизонту АЇ, екстракцію з проб грунту хімічних - елементів у рухливих формах знаходження, екстракцію з проб грунту хімічного елемента-індикатора вуглеводнів і аналіз виділених екстрактів на вміст хімічного елемента-індикатора вуглеводнів, пов'язаного з органічними сполуками грунту, виявлення ділянок збігу зон з аномальними концентраціями хімічного елемента-індикатора ю зо вуглеводнів для кожного екстракту, установлення границі покладів вуглеводнів, який відрізняється тим, що пункти відбору проб закладають на однотипних елементах мікро-, мезо- і макрорельєфу, в пунктах випробувань ЄМ відбирають паралельні точкові проби грунту горизонту АЇ на глибині 0,05-0,15 м від поверхні Землі, з точкових со проб формують об'єднані проби, з об'єднаних проб грунту виділяють гранулометричні фракції розміром гранул, меншим від 0,1 мм, з фракцій готують водно-грунтові суспензії у пропорції грунту і води 1:5 при підтриманні 00 з5 температури суспензій в діапазоні 85-952С, хімічний стан суспензій фіксують додаванням взірцевого буферного розчину з рН-6,86--0,08 та водного розчину антиоксиданту у складі (0,1-0,01) моль/л аскорбінової кислоти і (0,1-0,01) моль/л калію азотнокислого, із суспензій виділяють екстракти, які аналізують на вміст хімічного « елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іона, при цьому додатково здійснюють екстракцію і аналіз проб на вміст - хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іона, пов'язаного з мінеральною та органо-мінеральною складовими грунту горизонту АЇ, за результатами аналізів складають карту територіального розподілу величин с концентрацій хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іона і по розташуванню на карті ділянок з ц аномально низькими значеннями концентрацій хімічного елемента-індикатора вуглеводнів йодид-іона в грунті "» локалізують поклади вуглеводнів.
    Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних (ее) мікросхем", 2005, М 8, 15.08.2005. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. (о) іме)
    сл Со 60 б5
UAU200500589U 2005-01-24 2005-01-24 Method of geochemical exploration of hydrocarbon deposits UA8625U (en)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU200500589U UA8625U (en) 2005-01-24 2005-01-24 Method of geochemical exploration of hydrocarbon deposits

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU200500589U UA8625U (en) 2005-01-24 2005-01-24 Method of geochemical exploration of hydrocarbon deposits

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA8625U true UA8625U (en) 2005-08-15

Family

ID=35464990

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU200500589U UA8625U (en) 2005-01-24 2005-01-24 Method of geochemical exploration of hydrocarbon deposits

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA8625U (uk)

Cited By (2)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CN104215747A (zh) * 2014-08-15 2014-12-17 杭州师范大学 土柱淋溶装置
RU2651353C1 (ru) * 2017-05-17 2018-04-19 Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования "Санкт-Петербургский государственный университет" (СПбГУ) Геохимический способ поиска месторождений полезных ископаемых

Cited By (5)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
CN104215747A (zh) * 2014-08-15 2014-12-17 杭州师范大学 土柱淋溶装置
CN104215747B (zh) * 2014-08-15 2015-11-18 杭州师范大学 土柱淋溶装置
RU2651353C1 (ru) * 2017-05-17 2018-04-19 Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования "Санкт-Петербургский государственный университет" (СПбГУ) Геохимический способ поиска месторождений полезных ископаемых
WO2018212680A1 (en) * 2017-05-17 2018-11-22 Mineral Exploration Network (Finland) Ltd. Geochemical method for searching mineral resource deposits
EA032161B1 (ru) * 2017-05-17 2019-04-30 Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего образования "Санкт-Петербургский государственный университет" (СПбГУ) Геохимический способ поиска месторождений полезных ископаемых

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Eissa et al. Geophysical and geochemical studies to delineate seawater intrusion in Bagoush area, Northwestern coast, Egypt
Stoffell et al. Geochemistry and evolution of Mississippi Valley-type mineralizing brines from the Tri-State and northern Arkansas districts determined by LA-ICP-MS microanalysis of fluid inclusions
Cai et al. Origin and migration of brines from Paleozoic strata in Central Tarim, China: constraints from 87Sr/86Sr, δD, δ18O and water chemistry
de Caritat et al. Groundwater in the Broken Hill region, Australia: recognising interaction with bedrock and mineralisation using S, Sr and Pb isotopes
Webb et al. Geochemical mass-balance and oxygen-isotope constraints on silcrete formation and its paleoclimatic implications in southern Australia
Ridgway et al. Neogene transpressional foreland basin development on the north side of the central Alaska Range, Usibelli Group and Nenana Gravel, Tanana basin
Guinoiseau et al. Characterization of Saharan and Sahelian dust sources based on geochemical and radiogenic isotope signatures
Strakhovenko et al. Distribution of rare earth elements and yttrium in water, suspended matter and bottom sediments in Lake Onego: Evidence of the watershed transformation in the Late Pleistocene
Sobolev et al. Chemical diagenesis in near-surface zone above oil fields in geochemical exploration
Lintern et al. The source of pedogenic carbonate associated with gold-calcrete anomalies in the western Gawler Craton, South Australia
Mourier et al. Distinguishing subalpine soil types using extractible Al and Fe fractions and REE geochemistry
Stewart et al. Dendrochemistry and soil clay geochemistry applied to exploration for deep U mineralization at the Halliday Lake Prospect, Athabasca Basin, Canada
Sobolev et al. Geochemical studies of snow over mineral accumulations under conditions of their overlap by sedimentary rocks of the platform cover
Wang et al. Rare earth elements in lake sediments record historic environmental influences from anthropogenic activities
Marinković et al. Case study of mountainous geothermal reservoirs (Kopaonik Mt., southwestern Serbia): Fault-controlled fluid compartmentalization within a late Paleogene-Neogene core-complex
Galeschuk et al. Exploration techniques for rare-element pegmatite in the Bird River greenstone belt, southeastern Manitoba
UA8625U (en) Method of geochemical exploration of hydrocarbon deposits
Monhonval et al. Strontium isotopes trace the dissolution and precipitation of mineral organic carbon interactions in thawing permafrost
Miller 21A. APPLICATION OF HYDROGEOCHEMISTRY TO THE SEARCH FOR BASE METALS
Chen et al. Controls on Organic Matter Accumulation of the Triassic Yanchang Formation Lacustrine Shales in the Ordos Basin, North China
Dekkers et al. Uranium anomaly evaluation in groundwaters: a hydrogeochemical study in the Nisa region, Portugal
Hamilton et al. Spontaneous potential and redox responses over a forest ring
Li et al. Hydrothermal fluid alteration of the Ordovician epigenetic karstification reservoir in the Tahe Oilfield, Tarim Basin, NW China
Ramadain et al. Geoelectrical and hydrochemical assessment of the groundwater in Al-Abyad Phosphate Area/Jordan
Ebongu et al. Chlorine isotope residual salt analysis: A new tool to investigate formation waters from core analyses