UA77672C2

UA77672C2 - 4-(phenyl-piperazinyl-methyl)-benzamide derivatives and use thereof for the treatment of pain, anxiety or gastrointestinal disorders, a process for preparation thereof and a pharmaceutical composition based thereon

Info

Publication number: UA77672C2
Application number: UA2003109695A
Authority: UA
Original assignee: Astrazeneca Ab
Priority date: 2001-05-18
Filing date: 2002-05-16
Publication date: 2007-01-15
Also published as: SE0101772D0; ZA200308638B

Description

Опис винаходу

Представлений винахід стосується нових сполук, способу їх отримання, їх застосування та фармацевтичних 2 композицій, що містять нові сполуки. Нові сполуки є корисними у терапії, та зокрема для лікування болю, тривожності та функціональних шлунково-кишкових розладів.

Рецептор 5 ідентифіковано як такий, що грає роль у багатьох функціях організму, як-то циркуляторна та больова системи. Ліганди для рецептору 5 можуть тому знайти потенційне застосування як аналгетики, та/або як /0 антигіпертензивні засоби. Ліганди для рецептору 5 також показані як такі, що виявляють імуномодуляторну активність.

Ідентифікація щонайменше трьох відмінних сукупностей опіоїдних рецепторів (М, 5 та К) зараз добре встановлена та усі три знайдені у центральній та периферійній нервових системах багатьох видів, включаючи людину. Аналгезію спостережено в різних тваринних моделях при активації одного чи більше цих рецепторів.

За кількома винятками, доступні зараз селективні опіоїдні 5-ліганди є пептидними за природою та непридатними для застосування системними шляхами. Одним прикладом непептидного 6б-агоністу є 5МОС8О0

ІВІЗКУЕУ. еї аї, доигпа! ої РІаптпасооду апа Ехрегітепіа! Тпегареціїсв, 273(1), рр.359-366 (19953). Однак, все ще існує потреба у селективних 5-агоністах, що мають не тільки посилену селективність, але також поліпшений профіль побічної дії.

Таким чином, проблемою в основі представленого винаходу було знайти нові аналгетики, що мають посилену аналгетичну дію, але також з поліпшеним профілем побічної дії у порівнянні з М-агоністами, а також мають посилену системну ефективність.

Аналгетики, які ідентифіковані та існують у попередньому рівні техніки, мають багато недоліків у тому, що вони потерпають від поганої фармакокінетики та не є аналгетиками при застосуванні системними шляхами. Також «М документовано, що кращі сполуки 5-агоністівд, описані у попередньому рівні техніки, показують значну (5) конвульсивну дію при системному застосуванні.

Нами виявлено деякі сполуки, що виявляють несподівано посилені властивості, серед іншого посилену 8-агоністичну потужність, потужність іп мімо, фармакокінетику, біозасвоюваність, стабільність іп міїго та/або нижчу токсичність. с

Нові сполуки згідно з представленим винаходом визначені формулою | - б І (Се)

Шк: | Ї З с "м - ! же ние вія - щи З с НІ вибивають я будьсавнв одного трути

Я в де пл - ЇВ) бураніг т а зви

Мі лижеть ц

Й ко В

Ж бо а б5 де

Ку вибирають з будь-чого одного з групи "я і Її я ! З й

СІ ї м

НЕ вожбіеаноть зл будьнніого вда а куми "о в.

ГУ (о)

Кв

Со вдавюти

Я. т; с м

Щ призові ге що УМ щ-- м- ш -

Що півидипьм оксид: все - і ЩО - де кожне гетероароматичне кільце КЕ! може необов'язково та незалежно бути крім того заміщеними 1, 2 або З б замісниками, незалежно вибраними з лінійного та розгалуженого С.--Свалкілу, галогенованого Сі-Свалкілу, МО»,

СЕЗ, Сі-Свалкоксилу, хлору, флуору, брому та йоду.

Ш- В2 незалежно вибрано з етилу та ізопропілу;

Кз ВЗ незалежно вибрано з гідрогену та флуору;

В" незалежно вибрано з -ОН, -МН»о та -МНЗО»В?; а

В? незалежно вибрано з гідрогену, -СЕз та Сі-Свалкілу, за умови, що коли В? представляє етил, айв! 99 представляє гідроген, то В не може бути -ОН.

ГФ) Заміщення на фенільному кільці та на гетероароматичному кільці можуть відбуватися на будь-якому місці на юю вказаних кільцевих системах;

Коли фенільне кільце В! та гетероароматичне кільце Б! є заміщеними, переважні замісники вибирають з будь-чого одного з групи: СЕз, метил, йод, бром, флуор та хлор, з яких метил є найкращим. бо Наступним втіленням представленого винаходу є, таким чином, сполука формули І, де В! визначено вище, а кожне фенільне кільце К' та гетероароматичне кільце Б! можуть незалежно бути крім того заміщеними метильною групою;

Наступним втіленням представленого винаходу є сполука, представлена на Фіг.1, де в! представляє феніл, 65 Піроліл, фураніл, тієніл або імідазоліл; В2 представляє етил або ізопропіл; В? представляє гідроген або флуор; В" представляє -МН» або -МНЗО»; а В9 представляє С.-Свалкіл, як варіант, з 1 або 2 переважними замісниками на фенільному кільці В та гетероароматичному кільці В.

Додатковим втіленням представленого винаходу є сполука, представлена на Фіг.1, де Ге представляє феніл, піроліл, фураніл, тієніл або імідазоліл; в2 представляє етил або ізопропіл; К З представляє пдроген; К 4 9 представляє -МНБО 289; а В5 представляє С -Свалкіл, як варіант, з 1 або 2 переважними замісниками на фенільному кільці В! та гетероароматичному кільці В.

Іншими втіленнями представленого винаходу є сполуки, представлені на Фіг.1, де а) в! представляє феніл, піроліл, або фураніл; КЕ? представляє етил або ізопропіл; 2 представляє гідроген або флуор; а КЕ" представляє 70 -МН», Б) в! представляє тієніл або імідазоліл; в2 представляє етил або ізопропіл; в представляє гідроген або флуор; а В" представляє -МН»; с) В! представляє феніл, піроліл, фураніл, тієніл або імідазоліл; В? представляє етил або ізопропіл; З представляє гідроген або флуор; БК 7 представляє -МНВО 282; а В? представляє

С.-Срвалкіл; та а) в! представляє феніл, піроліл, фураніл, тієніл або імідазоліл; К 2 представляє етил або ізопропіл; 3 представляє гідроген або флуор; в? представляє -МНВЗО»В; а В5 представляє С.-Свалкіл, де усі т втілення від а) до а) можуть, як варіант, бути заміщеними 1 або 2 кращими замісниками на фенільному кільці В! та гетероароматичному кільці В.

В рамки винаходу включено також окремі енантіомери та солі сполук формули І, включаючи солі енантіомерів.

Також в рамках представленого винаходу є суміші окремих енантіомерів, як-то рацемічні суміші, а також солі сумішей окремих енантіомерів.

Розділення рацемічних сумішей на окремі енантіомери добре відомі у рівні техніки та може бути проведеним, наприклад, розділенням на придатній хіральній хроматографічній колонці. Отримання солей добре відомі у рівні техніки, та може бути проведеним, наприклад, змішуванням сполуки формули | у придатному розчиннику з потрібною протонною кислотою та виділення стандартними засобами у рівні техніки. Солі сполук формули включають фармацевтично прийнятні солі, а також фармацевтично неприйнятні солі. сч

Нові сполуки з представленого винаходу є корисними у терапії, особливо для лікування різних больових ге, станів, як-то хронічний біль, невропатичний біль, гострий біль, біль при раку, біль, викликаний ревматоїдним артритом, мігрень, вісцеральний біль тощо. Цей перелік не слід вважати вичерпним.

Сполуки винаходу є корисними як імуномодулятори, особливо для автоіїмунних хвороб, як-то артрит, для пересадки шкіри, трансплантації органів та подібних потреб при хірургії, для колагенових хвороб, різних см 3о алергій, для застосування як антипухлинних та антивірусних засобів. -

Сполуки винаходу є корисними при хворобливих станах де переродження або дисфункція опіоїдних рецепторів є наявною чи включеною в цю парадигму. Це може включати застосування міченої ізотопами сполуки винаходу у і діагностиці та застосуваннях для інтраскопії, як-то позитрон-емісійної томографії (РЕТ). ї-

Сполуки винаходу є корисними для лікування діареї, депресії, тривожності та споріднених зі стресом розладів, як-то пост-травматичний стрес, панічний розлад, генералізована тривожність, соціально-побутова ге фобія, та маніакально-нав'язливий розлад; неутримання сечі, різні психічні хвороби, кашель, набряк легенів, різні шлунково-кишкові розлади, наприклад, запор, функціональні шлунково-кишкові розлади, як-то синдром подразненого кишечнику та функціональна диспепсія, хвороба Паркінсона та інші моторні розлади, травматичні « дю поранення мозку, інсульт, захист серця після інфаркту міокарду, поранення спини та фізична залежність від 7 ліків, включаючи лікування залежності від алкоголю, нікотину, опіоїдів та інших ліків та для розладів с симпатичної нервової системи, наприклад, гіпертензії. 1» Сполуки винаходу є корисними як аналгетики для застосування при загальній анестезії та моніторингу при анестезії. Комбінації засобів з відмінними властивостями часто використовують для досягнення балансу впливів, необхідних для підтримки стану анестезії (наприклад, амнезії, аналгезії, релаксації м'язів та заспокоєння), - 15 включеними у цю комбінацію є інгаляційні засоби анестезії, гіпнотичні засоби, анксіолітики, нейром'язові блокератори та опіоїди. -і Також в рамки винаходу включено застосування будь-якої сполуки формули | вище, для виробництва б» медикаменту для лікування будь-якого з обговорених вище станів.

Наступним аспектом винаходу є спосіб лікування суб'єкту, що потерпає від будь-якого з обговорених вище -і 50 станів, при якому ефективну кількість сполуки формули І вище, уводять пацієнту, що потребує такого лікування. "з Способи отримання

Сполуки представленого винаходу можна отримувати, використовуючи наступний загальний спосіб.

Отримання фенолів:

Приклади 1-3 о 25 Сполуки формули І, де В7 представляє -ОН, отримують реакцією сполуки загальної формули ЇЇ о не Ії по т в що о тс й Вг її де В? та ВЗ визначені на Фіг, а 7 представляє ОМе, з Вос-піперазином в ацетонітрилі у присутності триетиламіну у стандартних умовах, а потім видаленням Вос-захисної групи у стандартних умовах, отримуючи бо сполуку формули ІІ

(в) ТІ в В ще й ОМе

І со

М н ш 70 яку далі алкілують у відновних умовах зі сполукою формули В 1-СНО, а потім розщепленням метилового етеру, використовуючи ВВгз у дихлорметані, отримуючи сполуку формули І, де Е7 представляє -ОН.

Отримання анілінів;

Приклади 4-6

Сполуку формули І, де В" представляє -МН»о отримують реакцією сполуки загальної формули ІМ с. о М аоФ вк: в

Ве І де В? та КЗ визначені на Фіг1, а 7 представляє МО 2, 3 Вос-піперазином в ацетонітрилі у присутності триетиламіну у стандартних умовах, а потім видалення Вос-захисної групи у стандартних умовах, отримуючи сполуку формули У с о М в т іо) ішов в Мо,

М.

С З см

І

В У - яку далі алкілують у відновних умовах зі сполукою формули ВК !-СНО, а потім відновленням нітрогрупи, використовуючи водень та паладій на активованому вугіллі, отримуючи сполуку формули І, де К7 представляє - 35. МН». -

Отримання метилсульфонанілідів:

Приклади 7-8

Сполуку формули І, де В" представляє -«МНЗО»В? отримують реакцією сполуки загальної формули МІ « о М! -ш я тод . їв Й )» Вг м де В? та КЗ визначені за п.1 та Б" представляє МО 2, 3 Вос-піперазином в ацетонітрилі у присутності і триетиламіну у стандартних умовах, а потім відновленням нітрогрупи гідруванням, використовуючи паладій на -І активованому вугіллі як каталізатор, метансульфонілуванням, використовуючи метансульфонілангідрид. у дихлорметані у присутності триетиламіну, та далі видаленням Вос-захисної групи у стандартних умовах, (22) отримуючи сполуку формули МІЇ б МІ ще Як є сі о чи яку далі алкілують у відновних умовах зі сполукою формули К "-СНО, а потім відновленням нітрогрупи, бо Використовуючи водень та паладій на активованому вугіллі, отримуючи сполуку формули І, де В" представляє -МНВО2в».

Сполуки формули І є хіральними сполуками, з діарилметилпіперазиновою групою, що є стереогенічним центром, дивись Фіг.1 нижче. б5 о І: тем ; те що

М.

Са щі 70 Наступним втіленням представленого винаходу є таким чином (-)-енантіомер сполуки формули І, а також сіль вказаної сполуки.

Наступним втіленням представленого винаходу є таким чином (т)-енантіомер сполуки формули І, а також сіль вказаної сполуки.

Приклади

Винахід далі детальніше описано нижченаведеними прикладами, які не обмежують винахід.

Схема 1: Отримання флуорфенолів; Приклади 1-3 й 48 | 5. ящей у: ше й з ко Прикнедтє ге)

Кік "5 пера нанвонввнянні шко

Хей -- й м

Інтермедіат 1: 4-(4-флуор-3-метоксифеніл)(гідрокси)метилід|-М, М-діїізопропіл-бензамід.

М,М-Діїзопропіл-4-йодбензамід (6б,0г, 14ммоль) розчиняли у тетрагідрофурані (200мл) та охолоджували до -182С під азотом. Н-Виї і (14мл, 1,3М розчин у гексан, 18ммоль) додавали краплями протягом 10 хвилин при -65 - « -1826. 4-флуор-3-метоксибензальдегід (2,8г, 14ммоль) додавали краплями у розчині у тетрагідрофурані (бмл). З 70 МНАСІ (водн.) додавали після ЗО хвилин. Після концентрації у вакуумі, екстрагування сумішшю Е(Ас/вода, с сушки сульфатом магнію та випарювання органічної фази залишок очищали хроматографією на силікагелі (0-7590 1» ЕЮОАс/гептан), отримуючи потрібний продукт (3,9г, 6090).

ТН ЯМР (СОСІЗ) 5 1,0-1,6 (гл, 12Н), 2,65 (а, 9-4Гц, 1Н), 3,4-3,9 (т, 2Н), 3,80 (8, ЗН), 6,10 (4, 9У-4ГЦ, 1Н), 6,76 (т, 1Н), 6,95 (т, 1Н), 7,04 (т, 1Н), 6,76 (т, 1Н), 7,25, 7,40 (24, 9-7,5Гц, 4Н). -1 Інтермедіат 2: 4-(4-флуор-3-метоксиФеніл)(1-піперазиніл)метил/)-М, М-діїзопропілбензамід.

Інтермедіат 1 (3,9г, 11ммоль) розчиняли у сухому дихлорметані (5Омл) та обробляли 5ОВГг» (0,8в8мл, 11ммоль) і при 0 до 259С протягом 30 хвилин. Нейтралізація КНСО у) (водн.) та сушка (К»СО)) органічної фази

Ф супроводжували випарюванням розчиннику у вакуумі. Залишок та ЕМ (1,8мл, 1Зммоль) розчиняли у Месм (50мл) 5р та перемішували з Вос-піперазином (2,1г, 1їммоль) при 25927 протягом 12 годин. Концентрація у вакуумі та і хроматографія на силікагелі (0 до 50950-ЕОАс у гептані) дали 4,бг. 1,6г обробляли ТРА у СН 5Сі» (1:71),

Кз концентрували у вакуумі, екстрагували СНьЬСіІ»/К».СО) (водн.), сушили (К».СО)) та випарювали у вакуумі, отримуючи Інтермедіат 2 (1,3г, 8195 від інтермедіату 1).

МС (ЕР) 428,21 (МН).

Приклад 1: 4-(1-(4-Бензил-піперазин-1-іл)-1-(4-флуор-3-гідрокси-феніл)-метилі-М, М-діїзопропіл-бензамід.

Інтермедіат 2 (0,41г, О,9бммоль) та триетиламін (0,20мл, 1,4ммоль) розчиняли у МесмМ (1Омл). Бензибромід о (0,14мл, 1,1ммоль) додавали з перемішуванням при 2520. Після 12 годин розчин концентрували та очищали іме) обернено-фазовою хроматографією (ГіІСпгоргер КР-18,10-8096 МесмМ у вод, 0,195 ТЕА). 0,53г вільної основи отримали після екстрагування СН 5СіІ2/К»СО,) (водн.), сушки (К»СО);) та випарювання у вакуумі. Обробка бо трибромідом бору (4екв., 1М розчин у СНЬСІ») у СНЬСІ» при -782С, додавання води, концентрація у вакуумі та обернено-фазова хроматографія дали Приклад 1 як трифлуорацетат (0,35г, 5090).

МС (ЕР) 504,22 (МН).

ІЧ (МасіЇ) 3222, 1677,1592, 1454,1346,1201,1135 (см).

ТН ЯМР (СО350О0) 5-11, 1,5 (т, 12Н), 2,3 (т, ЗН), 2,9-3,8 (т, 7Н), 4,33 (в, 2Н),4,75 (в, 1 Н), 6,60 (т, 654 Н), 6,83 (т, 1 Н), 6,94 (т, 1 Н), 7,24 (а, 9-8Гу, 2Н), 7,47 (т, 7Н).

Аналіз, розраховано для С34НзвЕМ3О2ох0,8САНоРвО4С:59,87, Н:5,82, М:6,12.

Виявлено С: 60,06, Н: 5,83, М: 6,19.

Приклад 2: 4-1-(4-Флуор-3-гідрокси-феніл)-1-(4-тіофен-3-ілметил-піпеоазин-1-іл)-метил|-М, М-діїзопропілбензамід.

Інтермедіат 2 (0,43г, 1,0ммоль) розчиняли у Мен (5мл) з З-тіофен-карбоксальдегідом (0,11мл, 1,2ммоль) та

НОАс (57мкл, 1,0ммоль) та перемішували протягом 1 години. Ціаноборогідрид натрію (бЗмг, 1,0ммоль) додавали порціями протягом б годин та реакційну суміші перемішували при 25 оС ще 12 годин перед обробкою концентрацією у вакуумі та екстрагуванням (дихлорметан/к 2СО3з (водн))). Очистка обернено-фазовою 70 хроматографією як у прикладі 1, дала 0,32г (0,62ммоль) як вільну основу. Обробка трибромідом бору як у прикладі 1 та хроматографія дали Приклад 2 (0,20г, 26905) як трифлуорацетат.

МС (ЕР) 510,17 (МН).

ІЧ (масі) 3281, 1674, 1606, 1454, 1346, 1200, 1135 (см").

ТН ЯМР (СО5О0) 5-1,1, 1,5 (т, 12Н), 2,30 (т, 2Н), 2,9-3,7 (т, ТОН), 4,37 (в, 2Н), 4,75 (в, 1Н), 6,60 79 (т, 1Н), 6,84 (т, 1Н), 6,94 (т, 1Н), 7,18 (т, 1Н), 7,25, 7,48 (2.4, 9-8,0ГЦ, 4Н), 7,55 (т, 1Н),7,65(т, 1Н).

Аналіз, розраховано для СооНзвЕМ2О»зх0,8 САНоРеОдххО,5 Н2О, С:55,16, Н:5,55, М:5,99,

Виявлено, С:55,12, Н:Б5,39, М:6,07.

Приклад 3: 4-11-(4-флуор-3-гідрокси-феніл)-1-І(4-(1Н-імідазол-2-ілметил)-піперазин-1-іл|І-метил)-М, М-діїізопропіл-бензамід.

Застосовуючи той же спосіб, як у прикладі 2 реакція з 2-імідазол-карбоксальдегідом (0,10г, 1,1ммоль), а потім обробка трибромідом бору (бекв.) дали Приклад З (0,18г, 2595) як трифлуорацетат.

МС (ЕР) 494,23 (МН.ю).

ІЧ (МаСІЇ) 3123, 1673,1592, 1454, 1350, 1201, 1135 (см'1). сч

ТН'ЯМР (СО35О0) 5-1,1,1,5 (т, 12Н), 2,7-3,8 (т, ТОН), 3,95 (в, 2Н), 5,20 (т, 1Н), 6,70 (т, 1Н), 6,94 (т, 1Н), 7,02 (т, 1Н), 7,32, 7,58 (249, 9У-8,0ГЦ, 4Н), 7,46 (в, 1Н). іо)

Аналіз, розраховано для СовНзвЕМ5О»х1,2 САНоЕвОдх0,7 НьО, С:50,51, Н:5,14, М:8,98.

Виявлено, С:50,44, Н:Б,18, М:9,11.

Схема 2: Отримання анілінів; Приклади 4-6 с лк ши че пре но а В ткА оте М о де пен « сяй - ШИ о но

ЗНО ермюизннюттить ан Ме. щ Сз З (о) Інтермедіат 3: 4-(Гідрокси(З-нітроФеніл)метил|)|-М,М-діїізопропілбензамід. -1 50 Спосіб, як для інтермедіату 1, але після додавання н-Виг і розчин канюлювали у розчин З-нітробензальдегіду (2,7г, 1вммоль) у толуолі/тетрагідрофурані (приблизно 1:1,100мл) при -782С. Обробка та хроматографія дали о) інтермедіат З (2,4г, 3790). "ЯН ЯМР (СОСІз) 5 1,1-1,7 (т, 12), 3,90 (й, 9-3,5ГЦ, 1Н), 3,4-3,9 (т, 2Н), 5,91 (в, 9-3,5Гц, 1Н), 7,27, 7,35 (24, 2-8ГЦ, 4Н), 7,51 (т, 1Н), 7,71 (т, 1Н), 8,13 (т, 1Н), 8,30 (в, 1Н). 99 Інтермедіат 4: М,М-діїзопропіл-4-((З-нітрофеніл)(1-піперазиніл)метилІбензамід гФ) Застосовуючи той же спосіб, як для інтермедіату 2, інтермедіат З (2,4г, 6б,/ммоль) дав Вос-захищений з інтермедіат 4 (2,83г, 8195). Обробка ТРА кількісно дала інтермедіат 4,

МС (ЕР) 425,23 (МН.ю).

Приклад 4: 4-(1-(3-Аміно-Феніл)-1-(4-бензил-піперазин-1-іл)-метилі-М, М-діїзопропіл-бензамід. 60 Реакцію 7 (0,40г, 0,94ммоль) з бензибромідом як у прикладі 1 супроводжували гщруванням (Н »5, 40О0фунт/кв.дюйм) з 1095 Ра/С (5Омг) у ЕЮН (25мл) та 2Н НОЇ (1,2мл, 2,4ммоль) протягом 2 годин. Очистка обернено-фазовою хроматографією, використовуючи ті ж умови, як у прикладі 1, дали Приклад 4 (0,20г, 30905) як трифлуорацетат.

МС (ЕР) 485,40 (МН). б5 ІЧ (МасСі) 3414, 1673, 1605, 1455, 1345, 1201, 1134 (см"). "Н ЯМР (СО3О0) 5-1,1,1,5 (т, 12Н), 2,3 (т, 2Н),

2,9-3,8 (т, 8Н), 4,31 (8, 2Н), 4,47 (в, 1Н), 7,02 (т, 1Н), 7,21-7,52 (т, 12Н).

Аналіз, розраховано для С34НаоМлОх1,2 САНоРвОдх0О,5 НьО, С:56,04, Н:5,70, М-7,30.

Виявлено, С:56,06, Н:5,67, М1:7,41.

Приклад 5: 4-(1-(3-Аміно-феніл)-1-(4-тіофен-3-ілметил-піперазин-1-іл)-метилі|-М,М-діїізопропіл-бензамід.

Реакцію інтермедіату 4 (0,40г, О,94ммоль) з З-тіофен-карбоксальдегідом, як у прикладі 2, супроводжували гідруванням (Но, ЗОфунт/кв.дюйм) з 1095 Ра/С (5Омг) у ЕЮН (25мл) та 2Н НС (1,Омл, 2,0ммоль) протягом 12 годин. Очистка обернено-фазовою хроматографією, використовуючи такі ж умови, як у прикладі 1, дали Приклад 5 (0,13г, 2095) як дитрифлуорацетат. 70 МС (ЕР) 491,28 (МН).

ІЧ (Масі) 3408, 1673,1605, 1455, 1345, 1201,1134 (см"). "ЯН ЯМР (СО3500) 5-1,1, 1,5 (т, 12Н), 2,3 (т, 2Н), 2,9-3,8 (т, 8Н), 4,35 (в, 2Н), 4,44 (в, 1Н), 6,98 (т, 1Н), 7,16-7,32 (т, 6Н), 7,49 (а, У-8Гу, 2Н), 7,55 (т, 1Н), 7,64 (т, 1Н).

Аналіз, розраховано для СооНзваМ.О5Зх1,3 С.НоРеОдхО,6 НО, С:51,48, Н:5,28, М:7,02. 19 Виявлено, С:51,51, Н:Б5,20, М:7,01.

Приклад 6: 4-11-(3-Аміно-феніл)-1-(4-/1Н-імідазол-2-ілметил)-піперазин-1-іл|-метил)-М,М-діізопропіл-бензамід.

Застосовуючи той же спосіб, як у прикладі 2, реакція інтермедіату 4 з 2-імідазол-карбоксальдегідом (0,10г, 1,1ммоль), а потім гідрування дали Приклад 6 (45мг, 795) як дитрифлуорацетат

МС (ЕР) 475,30 (МН).

ІЧ (2х ТЕА, Масі) 3351, 1674, 1621, 1455, 1349, 1202, 1134 (см").

ТН ЯМР (2хТЕА, СОЗО0) 5-1,1, 1,5 (т, 12Н), 2,9-3,8 (т, 8Н), 4,35 (в, 2Н), 4,44 (в, 1Н), 6,98 (т, 1Н), 7,16-7,32 (т, 6Н), 7,49 (а, 9- Гц, 2Н), 7,55 (т, 1Н), 7,64 (т, 1Н).

Аналіз, розраховано для СовНзваМеОх1,6 С.НоРвОдх0О,8 НО, С:48,39, Н:5,05, М:9,84. сч

Виявлено, С:48,43, Н:Б5,06, М1:9,85.

Схема 3: Отримання метилсульфонанілідів; Приклади 7-8 о); " А, | Е "ее пюлобий А СА (А о, 2 пос алеразнн

І 2 л-во, ТНЕ (375) би АСМ,ТЕА се є що А, | . р а Я і - ак в. в. що Кв КО, що

ОК г

АХА, і - . 4уфуран-2-карбоксальдегід

Одес мон нам внатавюнтх гнатас, юн, 205, рі е | «

Ай н

ХО аз 70 но фон М. Водн; но) с Прикладу СО що Приклад 8 Са 1» у су

Інтермедіат 5: М,М-діїзопропіл-4-3-Кметилсульфоніл)аміно|фенілу 1-піперазиніл)метилі|бензамід.

Інтермедіат З дав Вос-захищений Інтермедіат 4, як описано для інтермедіату 4 вище. Вос-захищений - Інтермедіат 4 (1,21г, 2,3ммоль) гідрували воднем при ЗОфунт/кв.дюйм з 1095 Ра/С (15Омг) у АСОН (25мл) протягом -І 12 годин. Випарювання у вакуумі та екстрагування з СН »СіІ»/К»СО, (водн.) дали 1,1г (2,3ммоль) інтермедіатний анілін, який розчиняли у МеСМ/СН Сі» (1:1,10мл). ЕБМ (0,48мл, З,4ммоль), далі метансульфонілангідрид (0,41г,

Ме, 2,4ммоль) додавали при 09С. Після нагрівання до кімнатної температури реакційну суміш обробляли -і 20 екстрагуванням СН »оСіб/розсолом. Очистка хроматографією на силікагелі (0-595 Меон/СН»осСі») дали

Вос-захищений Інтермедіат 5 (1,3г, 9790). Обробка ТРА у СНоСІ» кількісно дала Інтермедіат 5. о МС (ЕР) 473,16 (МН).

Приклад 7:

М,М-Діїзопропіл-4-(1-(3-метансульфоніламіно-феніл)-1-(4-тіофен-3-ілметил-піперазин-1-іл)-метил|-бензамід. 52 Спосіб відновного амінування як у прикладі 2. Інтермедіат 5 (0,20г, 0,4Зммоль) дав Приклад 7 (9Омг, 2695)

ГФ) як дитрифлуорацетат. Дигідрохлорид отримали після екстрагування вільної основи СН 2СіІо/К»СО) (водн.) та обробки 2екв. НСІ (водн.). о МС (ЕР) 569,21 (МН).

ІЧ (вільна основа, Масі) 1604, 1455, 1340, 1151 (см". бо ТН ЯМЕРЕ (вільна основа, СОСІз) 5-0,9-1,7 (т, 12Н), 2,5 (т, 8Н), 2,85 (8, ЗН), 3,55 (8, 2Н), 3,8 (т, 2Н), 4,22 (в, 1Н), 7,00-7,40 (т, 12Н).

Аналіз, розраховано для СзоНлаоМаО352х2,6 НОСІ, С:54,30, Н:б,47, М:8,44.

Виявлено, С:54,33, Н:6,20, М:8,32. 65 Приклад 8: 4-(4-ІЗ-фурилметил)-1-піперазинілу(3-(метилсульфоніл)аміно|феніл)-М, М-діїізопропіл-бензамід.

Застосовуючи той же спосіб, як для інтермедіату 7, Інтермедіат 5 (0,21г, 0,45ммоль) дав Приклад 8 (8Омг,

32905) як вільну основу.

МС (ЕР) 553,23 (МН.ю).

ІЧ (вільна основа, Масі) 1604, 1455, 1340, 1151(см".

ТН ЯМЕРЕ (вільна основа, СОСІ3) 5-1,0-2,6 (т, 20 Н), 2,91 (в, ЗН), 3,40 (в, 2Н), 4,22 (85, 1 Н), 6,39 (в, 1

Н), 7,06-7,42 (т, 11Н).

Аналіз, розраховано для СзоНлоМаО4Зх2,8 НОСІ, С:55,03, 11:6:59, М:8,56.

Виявлено, С:54,93, Н:Б5,93, М:8,49.

Схема 4: Отримання прикладів 9-11 то я Р

КА, ОО, (у прикявя чо

Майї ! Ге 29 Я прикладне о

Приклад 9: 4-(3-амінофеніл((4-(3-тієнілметил)-1-піперазиніл|метил)-М,М-діетилбензамід.

М,М-діетил-4-((З-нітрофеніл)(1-піперазиніл)уметил|Ібензамід (отримано аналогічно інтермедіату (4) у схемі 2) (0,85г, 2,1ммоль) розчиняли у Меон (5мл) з З-тіофенкарбоксальдегідом (0,4Омл, 4,Зммоль) та МеОдАс (бомкл, сч 1,0ммоль) та перемішували протягом 1 години. Ціаноборогідрид натрію (135мг, 2,1ммоль) додавали порціями їч- протягом 6 годин та реакційну суміші перемішували при 2592 ще 12 годин перед обробкою концентрацією у вакуумі та екстрагуванням (дихлорметан/к 25СбО3 (водн)). Очистка хроматографією на силікагелі дала Ф

З-тієнілметильне похідне (0,45г, 4390). Гідрування продукту (0,30г, 0,біммоль) та обернено-фазова - з хроматографія дали заголовну сполуку (0,17г, 3595) як трис-трифлуорацетат. М

МС (ЕР) 463,34 (МН).

ІЧ (Масі) 3418, 1673, 1600, 1461, 1200, 1135 (см "). "ЯН ЯМР (СО35О0) 5-1,17, 1,31 (т, 6Н), 2,45 (т, 2Н), 3,11 (т, 2Н), 3,24-3,66 (т, 10 годин), 4,47 (в, 2Н), 4,62 (8, 1Н), 7,21 (т, 1Н), 7,31 (п, 1Н), 7,39-7,56 (т, 5Н), 7,61-7,68 (т, ЗН), 7,77 (т, 1Н). «

Приклад 10: 4-(З-амінофеніл)(4-бензил-1-піперазиніл)метил/)-М, М-діетилбензамід. -ш с М,М-діетил-4-((3-Нітрофеніл)(1-піперазиніл)уметилІбензамід (1,77, 4,З3ммоль) та триетиламін (1,2мл, 8,бммоль) розчиняли у МесмМ (1Омл). Бензибромід (0,5бмл, 4,7ммоль) додавали з перемішуванням при 25 290. )» Після 12 годин розчин концентрували у вакуумі. Екстрагування (дихлорметан/к 52СО3 (водн)) та очистка хроматографією на силікагелі дали бензилований продукт (1,4г, 2,9ммоль). Гідрування (водень, 40фунт/кв.дюйм) з 1095 Ра/сС (100мг) у ЕЮН (25мл) та 2Н НСЇ (2,5мл, 5ммоль) протягом 4 годин, а потім концентрація у вакуумі -і та обернено-фазова хроматографія дали заголовну сполуку як трис-трифлуорацетат (0,9г, 26905). -1 МС (ЕР) 457,26 (МН).

ІЧ (Масі)) 3422, 1672, 1603, 1458, 1209, 1133 (см).

Ме. ТН ЯМР (СО3О0) 5-1,1,1,2 (т, 6Н), 2,3 (т, 2Н), 2,9-3,6 (т, ТОН), 4,33 (в, 2Н), 4,49 (в, 1Н), 5,48 (з, -І 20 2НУ, 7,01 (т, 1Н), 7,24-7,34 (т, 5Н), 7,47 (т, 5Н), 7,52 (а, 9-7,5ГЦ, 2Н).

Приклад 11: 4-((4-бензил-1-піперазиніл)/3-(метилсульфоніл)аміно|феніл)іметил)-М,М-діетилбензамід. Продукт із з прикладу 10 (0,35г, 0,/бммоль) та триетиламін (0,12мл, О,84ммоль) розчиняли у МесмМ (1Омл) та додавали метансульфоновий ангідрид (0,14г, О0,в4ммоль) при 09С. Після перемішування 10 хвилин при 25 2С розчин концентрували у вакуумі та очищали обернено-фазовою хроматографією, отримуючи заголовну сполуку як 59 біс-трифлуорацетат (0,23г, 40905). гФ) МС (ЕР) 535,21 (МН). г) ІЧ (масі) 3479, 1673, 1604, 1458, 1337, 1200, 1150 (см"). "ЯН ЯМР (СО3О0) 5-1,18, 1,31 (т, 6Н), 2,41 (т, 2Н), 2,98 (в, ЗН), 3,13 (т, 2Н), 3,28-3,65 (т, 8Н), 4,44 во (8, 2Н), 4,57 (в, 1Н), 5,57 (9, 9-2Гц, 2Н), 7,15 (т, 1Н), 7,30 (т, 1Н), 7,37 (т, 1Н), 7,42 (т, 2Н), 7,54-7,60 (т, 6Н), 7,63 (т, 2Н).

Фармацевтичні композиції

Нові сполуки згідно з представленим винаходом можна вживати перорально, внутрішньом'язово, підшкірно, місцево, інтраназально, інтраперитонально, інтраторакально, внутрішньовенно, епідурально, інтратекально, 65 інтрацеребровентрикулярно та ін'єкцією у суглоби.

Переважним шляхом застосування є пероральний, внутрішньовенний або внутрішньом'язовий.

Дозування залежатиме від шляху застосування, суворості хвороби, віку та маси пацієнта та інших факторів, які звичайно приймає до уваги лікар, коли визначає індивідуальний режим та рівень доз, який є найприйнятнішим для конкретного пацієнта.

Для отримання фармацевтичних композицій зі сполук представленого винаходу, " інертні, фармацевтично прийнятні носії можуть бути твердими або рідкими. Тверді форми препаратів включають порошки, таблетки, гранули, здатні до дисперсії, капсули, облатки, та супозиторії.

Твердим носієм може бути одна чи більше речовин, які можуть також діяти як розріджувачі, ароматизатори, солюбілізатори, лубриканти, суспендувальні засоби, зв'язувальні засоби, або дезинтегратори таблеток; ним може 7/о також бути капсулю вальний матеріал.

У порошках носієм є високодисперсний твердий матеріал, який знаходиться у суміші з високодисперсним активним компонентом, у таблетках активний компонент змішаний з носієм, що має необхідні зв'язувальні властивості, у придатній пропорції та спресований до бажаного розміру та форми.

Для отримання композиції супозиторію, низькоплавкий віск, як-то суміш гліцеридів жирних кислот та масла /5 Какао спершу плавлять та диспергують в цьому активний інгредієнт, наприклад, перемішуванням. Розплавлену гомогенну суміш далі виливають у форми зручного розміру та дають охолонути та затверднути.

Придатними носіями є карбонат магнію, стеарат магнію, тальк, лактоза, цукор, пектин, декстрин, крохмаль, трагакант, метилцелюлоза, натрій-карбоксиметилцелюлоза, низькоплавкий віск, масло какао, та подібне.

Солі включають, але без обмеження, фармацевтично прийнятні солі. Приклади фармацевтично прийнятних го болей в рамках представленого винаходу включають: ацетат, бензолсульфонат, бензоат, гідрокарбонат, гідротартрат, бромід, ацетат кальцію, камзилат, карбонат, хлорид, цитрат, дигідрохлорид, едетат, едизилат, естолат, езилат, фумарат, глюкаптат, глюконат, глютамат, гліколіарсанілат, гексилрезорцинат, гідрабамін, гідробромід, гідрохлорид, гідроксинафтоат, ізетіонат, лактат, лактобіонат, малат, малеат, манделат, мезилат, метилбромід, метилнітрат, метилсульфат, мукат, напсилат, нітрат, памоат (ембонат), пантотенат, сч ов фосфат/дифосфат, полігалактуронат, саліцилат, стеарат, субацетат, сукцинат, сульфат, танат, тартрат, теоклат, триетіодид, бензатин, хлорпрокаїн, холін, діетаноламін, етилендіамін, меглумін, прокаїн, солі алюмінію, іо) кальцію, літію, магнію, калію, натрію, та цинку.

Приклади фармацевтично неприйнятних солей в рамках представленого винаходу включають: гідройодид, перхлорат та тетрафлуорборат. Фармацевтично неприйнятні солі можуть бути застосовуваними внаслідок їх с зо переважних фізичних та/або хімічних властивостей, як-то кристалічності.

Переважними фармацевтично прийнятними солями є гідрохлориди, сульфати та гідротартрати. Гідрохлориди - та сульфати є особливо переважними. «о

Термін композиція включає рецептуру активного компоненту з капсулювальним матеріалом як носієм, забезпечуючи капсулу, в якій активний компонент (з іншими носіями чи без них) носієм, який є таким чином у - 35 поєднанні з ним. Подібно, є включеними облатки. ї-

Таблетки, порошки, облатки, та капсули можна застосовувати як тверді дозовані форми, придатні для перорального застосування.

Рідкі форми композицій включають розчини, суспензії та емульсії Стерильні водні або водно-пропіленгліколеві розчини активних сполук можна згадати як приклад рідких препаратів, придатних для « 40 парентерального застосування. Рідкі композиції можна також сформувати у розчині у шв с водно-поліетиленгліколевому розчині.

Водні розчини для перорального застосування можна отримувати розчиненням активного компоненту у воді та )» додаванням придатних барвників, ароматизаторів, стабілізаторів та згущувачів, за потребою. Водні суспензії для перорального застосування можна виробити диспергуванням високодисперсного активного компоненту у воді 45 разом з в'язким матеріалом, як-то природні синтетичні камеді, смоли, метилцелюлоза, -І натрій-карбоксиметилцелюлоза та інші суспендувальні засоби, що відомі у рівні техніки фармацевтичних композицій.

Ш- Переважно фармацевтичні композиції є у одиничній дозованій формі. У такій формі композицію поділено на

Ге» одиничні дози, що містять прийнятні кількості активного компоненту. Одинична дозована форма може бути 50 упакованим препаратом, упаковка містить дискретні кількості препаратів, наприклад, пакетовані таблетки, ш- капсули, та порошки у склянках чи ампулах. Одинична дозована форма може також бути капсулою, облаткою, або

Із таблеткою самою по себе, або нею може бути прийнятне число будь-яких з цих упакованих форм.

Біологічна оцінка

Модель іп міїго. 55 Культура клітин

А. Клітини людини 2935, що експресують клоновані М-, 5- та К-рецептори людини та резистентність до о неоміцину, вирощували у суспензії при 372С та 5965 СО» у струшуваних колбах з вмістом позбавленого від кальцію іме) середовища ОМЕМ1095 ЕВ5 (сироватка зародка теляти), 595 ВС5, 0,195 Рішопіс Е-68, та бО0Омкг/мл генетицину.

В. Мозки мишей та щурів зважували та промивали в льодяному РВЗ (з вмістом 2,5мММ ЕОТА, рН7,4). мозки 60 гомогенізували політроном протягом 15с (миші) або ЗОс (щури) у льодяному лізисному буфері (50мМ Трис, рН7,0, 2,5ММ ЕОТА, з фенілметилсульфонілфлуоридом, доданим безпосередньо перед застосуванням до 0О,5М мМ з 0О,5М вихідного розчину у суміші ДМСО етанол).

Отримання мембран

Клітини гранулювали та ресуспендували у лізісному буфері (50мМ Трис, рН7,0, 2,5мММ ЕОТА, з РМБ5БЕ, доданим 65 безпосередньо перед застосуванням до 0,1мМ з 0,1М вихідного розчину у етанолі), інкубували на льоді протягом хвилин, гомогенізували політроном протягом ЗОс. Суспензію центрифугували при 10009 (макс) протягом 10 хвилин при 42С. Надосадкову рідину зберігали на льоді та гранули ресуспендували та центрифугували як перед тим. Надосадкові рідини з обох центрифугувань поєднували та центрифугували при 460009 (макс) протягом 30 хвилин. Гранули ресуспендували у холодному Трис-буфері (50мМ Трис/СІ, рН7,0) та центрифугували знов. Кінцеві гранули ресуспендували у мембранному буфері (50ММ Трис, 0,32М сахароза, рН7,0). Аліквоти (Імл) у поліпропіленових тубах заморожували у суміші сухий лід/«етанол та зберігали при -709С до застосування.

Концентрацію білку визначали модифікованим аналізом Лоурі з додецилсульфатом натрію.

Аналізи зв'язування

Мембрани розморожували при 372С, охолоджували на льоді, тричі пропускали через голку 25-калібру, та 70 розбавляли буфером для зв'язування (50ММ Трис, ЗмМ МОсСІ 5, Тмг/мл В5А (альбумін сироватки корови) (Зідта

А-7888), рН7 4, який зберігали при 42С після фільтрації Через фільтр 0,22м, та до якого додали безпосередньо перед застосуванням 5мкг/мл апротиніну, 10мкМ бестатину, 10мкМ дипротину А, без ОТТ). Аліквоти по 100мкл додавали до охолоджених льодом 12х75мм поліпропіленових туб з вмістом 100мкл прийнятного радіоліганду та 100Омкл тестованої сполуки при різних концентраціях. Загальне (33) та неспецифічне (НС) зв'язування визначали 72 у відсутності та присутності 10мкМ налоксону відповідно. Туби струшували та інкубували при 252С протягом 60-75 хвилин, після чого вміст швидко фільтрували під вакуумом та промивали приблизно 12мл/тубу льодяного промивочного буферу (50ММ Трис, рН7,О, ЗмМ МасСі») через фільтри СР/В (УУпаїйтап) попередньо просочені протягом щонайменше 2 годин у 0,195 поліетиленіміні. Радіоактивність (арт), що залишилася на фільтрах, вимірювали бета-лічильником після просочення фільтрів протягом щонайменше 12 годин у мінісклянках з вмістом в-7мл сцинтиляційної рідини. Якщо аналіз проводять у 96-коміркових глибоких планшетах, фільтрацію проводять на 96-коміркових просочених РЕЇ уніфільтрах, які промивали Зх1імл промивочного буферу, та сушили у шафі при 552 протягом 2 годин. Фільтр-планшети підраховували лічильником ТорСоишпі (Раскага) після додавання 5Омкл

МО-20 сцинтиляційної рідини/комірку. ря Функціональні аналізи см

Агоністичну активність сполук вимірюють визначенням ступеню, до якого комплекс сполуки-рецептор активує (С зв'язування СТР з (з-білками, до яких приєднуються рецептори. У СТР зв'язування аналіз, ЗТРМ5 поєднують з тест-сполуки 5. та мембрани від клітин НЕК-2935, що експресують клоновані опіоїдні рецептори людини або з гомогенізованого мозку щурів та мишей. Агоністи стимулюють зв'язування СТРІЙ у цих мембранах. Величини с зо ЕКво та Еудко сполук визначають за кривими доза-реакція. Праві зсуви кривої доза-реакція дельта-антагоністом налтринадол здійснюють для перевірки, чи опосередкована агоністична активність дельта-рецепторами. в.

Процедура для мозку щурів СТР «о

Мембрани мозку щурів розморожують при 372С, тричі пропускають через голку 25-калібру із затупленим кінцем та розбавляють у буфері для зв'язування (50мМ Гепес, 20мМ Ммаон, 100ммМ Масі, мМ ЕОТА, 5мМ Масі», -

Зв РН, Додають свіжі: їмМ ОТТ, 0,195 ВЗА (альбумін сироватки корови)). 120мкМ кінцевого СОР додають М розбавленнями мембран. Величини ЕКсо та Емак сполук оцінюють за 10-точковими кривими доза-реакція, отриманими у ЗбОмкл з прийнятною кількістю мембранного білку (2О0мкг/комірку) та 100000-130000дрт ТРУ на комірку (0,11-0,14нМ). Основне та максимальне стимульоване зв'язування визначають у відсутності та « присутності ЗмкМ ЗМО-80

Результати аналізу - с Специфічне зв'язування (С3) було розраховано як 33-НС, а СЗ у присутності різних тест-сполук виражали як процент від контрольного СЗ. Величини ІКсо та коефіцієнту Хілла (п) для лігандів при заміщенні специфічно і» зв'язаного радіоліганду були розраховані за планом логіт-трансформації або програмами підгонки кривих, як-то

Ідапа, СгарпРаа Ргізт, ЗідтаРіої, або Кесеріоггії. Величини К; були розраховані за рівнянням Ченга-Прусоффа.

Значення - стандартна похибка величин ІКео, К та п,, були представлені для тестованих лігандів у щонайменше -і трьох кривих заміщення, біологічну активність сполук представленого винаходу показано у таблиці 2. в.

Ф т з

Досліди рецепторного насичення

Величини радіоліганду К5 визначали проведенням аналізів зв'язування на мембранах клітин з прийнятними радіолігандами при концентрації в межах від 0,2 до 5 разів оціненого Кб (до 10 разів якщо кількості потрібного і) радіоліганду є реальними). Специфічне зв'язування радіоліганду виражали у мкмоль/мг мембранного білку. іме) Величини Ке та Вуаксз З ОКремих експериментів отримали нелінійною підгонкою специфічно зв'язаного (3) проти

НМ вільного (В) радіолігандів від окремих згідно з односайтовою моделлю. 60 Визначення Механо-алодинії, використовуючи тестування Вон Фрея

Тестування здійснювали між 08:00 та 16:00 годин, використовуючи спосіб, | описаний Спаріап еї аї. (1994).

Щурів поміщали у клітки з плексигласу на верхній частині дна з дротяної сітки, яка дозволяла доступ до лапи, та давали призвичаїтися протягом 10-15 хвилин. Зоною тестування була середина підошви лівої задньої лапи, виключаючи менш чутливі подушечки лапи. Лапи торкалися ворсинками Вон Фрея серії 8 з логарифмічно 65 зростаючою жорсткістю (0,41, 0,69, 1,20, 2,04, 3,63, 5,50, 8,51, та 15,14 грамів; Зіоейіпо, НІ, ОЗА).

Ворсинки Вон Фрея застосовували з-під низу сітчастої підлоги перпендикулярно поверхні підошви з достатньою силою для виклику слабкого вигону відносно лапи, та тримали протягом приблизно 6-8с Позитивну реакцію помічали, якщо лапа швидко відсмикувалася. Здригування негайно після видалення ворсинок також вважали позитивною реакцією. Пересунення розглядали як сумнівну реакцію, та у таких випадках стимуляцію повторювали.

Протокол тестування

Тварин тестували на післяопераційну добу 1 для обробленої ЕСА групи. 50905 поріг відсмикування визначали використовуючи спосіб Диксона вверх-вниз (1980). Тестування починали з ворсинками 2,04г, у середині серії.

Стимули завжди були представленими послідовно, з підвищенням чи зі зниженням. При відсутності відсмикування лапи і реакції на спочатку вибрані ворсинки, застосовували сильнішу стимуляцію; у випадку відсмикування лапи, /о застосовували далі слабшу стимуляцію. Оптимальний розрахунок порогу за цим способом потребує 6 реакцій у безпосередній близькості 5095 порогу, а підрахунок цих б реакцій починали, коли відбувалася перша зміна реакції, наприклад, поріг був спочатку перейденим. У випадках де пороги випадали з меж стимуляції, величини 15,14 (нормальна чутливість) або 0,41 (максимально алодинічна) були відповідно встановлені. Утворену картину позитивних та негативних реакцій табулювали використовуючи позначки, Х-відсмикування нема; 7/5 Ог-відсмикування, та 5095 поріг відсмикування інтерполювали використовуючи формулу: 5096 Г ПОРІГ-ТОСКвУТ0,000 де Хі-величина останніх використовуваних ворсинок Вон Фрея (логарифмічні одиниці); К-таблична величина

Івід Спаріап еї аї. (1994)3| для картини позитивних/негативних реакцій; та 5-значення різниці між стимуляціями (логарифмічні одиниці). Тут 5-:0,224.

Пороги Вон Фрея перетворювали у проценти максимально можливої дії (96 ММД) Ізгідно з Спаріап ег! аї. 19941.

Наступне рівняння використовували для розрахунку 96 ММД: «ммд- Порігприобробцілікамист) - поріг алодинії (геї По)

Контрольний поріг (г) - поріг аподінії (гу

Застосування тест-речовини с

Щурам робили ін'єкції (підшкірно, інтраперитонально, внутрішньовенно або перорально) тест-речовиною перед тестуванням Вон Фрея, час між застосування тест-сполуки та тестом Вон Фрея змінювали залежно від природи о тест-сполуки.

Тест Вриттинга

Оцтова кислота викликатиме абдомінальні скорочення при інтраперитональному уведенні у мишей у мишей. с

Це далі поширюватиметься на їх тіло у типовій картині. Коли вживають аналгетики, цей описаний рух спостерігають рідше та ліки вибирають як потенційний гарний кандидат. -

Повний та типовий рефлекс Вриттинга розглядають тільки, коли наявні такі елементи: тварина не рухається; Ге) нижча частина спини слабко пригнічена; аспект підошов обох лап є помітним. У цьому аналізі сполуки представленого винаходу демонструють значне інгібування реакцій Вриттинга після перорального дозування в 1-100мкмоль/кг. ї- () Отримання розчинів

Оцтова кислота (АсОН): 120мкл оцтової кислоти додають до 19,88мл дистильованої води для отримання кінцевого об'єму 20мл з кінцевою концентрацією 0,695 АсОН. Розчин далі перемішують (при струшуванні) та готують для ін'єкції. «

Сполука (ліків): Кожну сполуку отримують та розчиняють у найпридатнішому носії стандартними способами. ш с (і) Застосування розчинів

Сполуку (ліків) вживають перорально, інтраперитонально (іп), підшкірно (пш) або внутрішньовенно (вв) при )» 1бмл/кг (приймаючи до уваги середню масу тіла мишей) за 20, 30 або 40 хвилин (згідно з класом сполуки та її характеристиками) до тестування. Коли сполуку вводять центрально: інтравентрикулярно (ів) або інтратекально (іт) об'єм 5мкл вживають. -і АсоОнН вживають інтраперитонально (іп) двома етапами при 1Омл/кг (приймаючи до уваги середню масу тіла мишей) негайно до тестування.

Ше (ії) Тестування б Тварин (миші) спостерігають протягом 20 хвилин та число випадків (рефлексу Вриттинга) занотовують та Компілюють в кінці експерименту. Мишей тримають в окремих клітках з контактною підстилкою. Загалом 4 миші і звичайно спостерігають одночасно: одну контрольну та три з дозою ліків. з Для індикацій тривожності та подібних тривожності ефективність встановлено у конфліктному тесті

Геллера-Сейфтера на щурах.

Для індикації функціонального шлунково-кишкового розладу ефективність можна встановити аналізом, (описаним Сошіпро ЗМ еї а), у Атегісап доцгпаІ ої РНузіоїюду - Савігоіпіевіпа! 8 І їмег РНузіоіоду. о 282(2):0307-16,2002 Ребі, на щурах. о

Claims

Формула винаходу

1. Сполука формули б5 о ЩО)

2 . , з т | поое рт | Е

| у. - ня 2 я т С 70 ВІ : ві де В вибирані з будь-якого замісника з групи: (І) феніл (ії) піридиніл Я А

ТМ. с (ії) тієніл о 78 (ім) фураніл с : гу т гаї (Се) (м) імідазоліл ї- НН,

е . ч- Є,

м. (мі) триазоліл « НН, е - - с у м--Ї і» о, (мії) піроліл з й -і "М Н - пн (мії) тіазоліл (2) 8, - 50 ї МІ г» () піридил-М-оксид . О0- ; ; | їх Ф) р! іме) де кожне Б! фенільне та Б! гетероароматичне кільце може бути, крім того, необов'язково та незалежно бо заміщеним 1, 2 або 3 замісниками, вибраними з СЕз, метилу, йоду, брому, флуору та хлору, В2 незалежно вибрано з етилу та ізопропілу; ВЗ незалежно вибрано з гідрогену та флуору; В" незалежно вибрано з -ОН, -МНо та -«МНЗО»В?; а Е? незалежно вибрано з гідрогену, -СЕз та С.-Свалкілу, бо або її солі або окремі її енантіомери та їх солі.

2. Сполука за п. 1, де в! представляє феніл, піроліл, фураніл, тієніл або імідазоліл; 2 представляє етил або ізопропіл; ВЗ представляє гідроген або флуор; В" представляє -МН» або -МНгОоВ; а В? представляє С.-Свалкіл.

З. Сполука за п. 1, де в! представляє феніл, піроліл, фураніл, тієніл або імідазоліл; в2 представляє етил або 9 іІзопропіл; 3 представляє гідроген; Ге представляє -МНЗО»В?; а В5 представляє С.-Свалкіл.

4. Сполука за п. 1, де гетероароматичні кільця є заміщеними СЕ з, метилом, йодом, бромом, флуором або хлором.

5. Сполука за п. 1, де гетероароматичні кільця є заміщеними метилом.

6. Сполука за п. 1, вибрана з групи: 4-(1-(4-бензилпіперазин-1-іл)-1-(4-флуор-3-гідроксифеніл)-метил!і-М, М-діїзопропілбензамід; 4-(1-(4-флуор-3-гідроксифеніл)-1-(4-тіофен-3-ілметилпіперазин-1-іл)-метилі|-М,М-діїізопропілбензамід; 411-(4-флуор-3-гідроксифеніл)-1-І(4-(1Н-імідазол-2-ілметил)-піперазин-1-іл|І-метил)-М,М-діізопропілбензамід; 4-(1-(3-амінофеніл)-1-(4-бензилпіперазин-1-іл)-метил/|-М, М-діїізопропілбензамід; 4-(11-(3-амінофеніл)-1-(4-тіофен-3-ілметилпіперазин-1-іл)-метил/|-М, М-діїзопропілбензамід; 4-11-(3-амінофеніл)-1-І4-«1Н-імідазол-2-ілметил)-піперазин-1-іл|-метил)-М,М-діїізопропілбензамід; М,М-діїзопропіл-4-(1-(3-метансульфоніламінофеніл)-1-(4-тіофен-3-ілметилпіперазин-1-іл)-метилі|-бензамід; 4-(4-(3-фурилметил)-1-піперазиніл|х/3-Кметилсульфоніл)аміно|феніл)-М, М-діїізопропілбензамід; 4-(3-амінофеніл)(4-(3-тієнілметил)-1-піперазиніл|метил)-М, М-діетилбензамід; 4-(З-амінофеніл)(4-бензил-1-піперазиніл)метилі|-М,М-діетилбензамід та 4-((4-бензил-1-піперазиніл)(3-(метилсульфоніл)аміно|фенілуметил)-М, М-діетилбензамід.

7. Сполука за будь-яким з попередніх пунктів у формі її гідрохлориду, дигідрохлориду, сульфату, тартрату, дитрифлуорацетату або цитрату.

8. Спосіб отримання сполуки формули І, де Б" представляє -ОН, що включає реакцію сполуки загальної формули ІЇ с о (І) о еЕ2 я ез и й Абеля ік с Не - де В? та КЗ визначені за п. 1, а К7 представляє ОМе, з Вос-піперазином в ацетонітрилі у присутності |се) триетиламіну у стандартних умовах, а потім видалення Вос-захисної групи у стандартних умовах, з отриманням їм сполуки формули ПІ Го ; (І) -

в: . І з я А -ои М но і» -м Н яку далі алкілують у відновних умовах зі сполукою формули ВК 1-СНО, а потім розщеплення метилового етеру, ш- використовуючи ВВгз у дихлорметані, з отриманням сполуки формули Іі, де В представляє -ОН. -І 9. Спосіб отримання сполуки формули І, де 7 представляє -МН», що включає реакцію сполуки загальної формули ІМ ши о М -і І: я ез ня Із нин еще щу г ит ит Ве о де В? та КЗ визначені за п. 1, а ЕК? представляє МО о, з Вос-піперазином в ацетонітрилі у присутності триетиламіну у стандартних умовах, а потім видалення Вос-захисної групи у стандартних умовах, з отриманням де сполуки формули У 60 б5

(в) ; (М) 2 р . . з т: | Шк я 9 шк» дру й й "Мо, с й І яку далі алкілують у відновних умовах зі сполукою формули Е !-СНО, а потім відновлення нітрогрупи, використовуючи водень та паладій на активованому вугіллі, з отриманням сполуки формули І, де ЕК? представляє -МН». 10, Спосіб отримання сполуки формули І, де КВ 7 представляє -МНЗО 285, що включає реакцію сполуки загальної формули МІ (в) ; (М) ве А . . з

| . в ня рей Ше лев Ве де В? та КЗ визначені за п. 1, а БК" представляє МО», з Вос-піперазином в ацетонітрилі у присутності сч г триетиламіну у стандартних умовах, а потім відновлення нітрогрупи гідруванням, використовуючи паладій на активованому вугіллі як каталізатор, метансульфонілування, використовуючи метансульфонілангідрид./ у о); дихлорметані у присутності триетиламіну, а далі видалення Вос-захисної групи у стандартних умовах, з отриманням сполуки формули МІЇ о ; МІ) сч зо ге А . , з Шо й | Ше шк | - те) рег ння в ше -мМнНІОсСН у 7 з рч- й І ї- м й « яку далі алкілують у відновних умовах зі сполукою формули Е !-СНО, а потім відновлення нітрогрупи, використовуючи водень та паладій на активованому вугіллі, з отриманням сполуки формули І, де ВЕ? представляє но с -МНЗО»ВУ. у» 11. Сполука за будь-яким з пп. 1-7 для застосування у терапії.

12. Застосування сполуки формули І за п. 1 для виробництва медикаменту для застосування при лікуванні болю, тривожності, функціональних шлунково-кишкових розладів.

13. Фармацевтична композиція, що містить сполуку формули І за п. 1 як активний інгредієнт разом з ш- фармакологічно та фармацевтично прийнятним носієм. -І 14. Спосіб лікування болю, при якому суб'єкту, що потребує терапії болю, уводять ефективну кількість сполуки формули | за п. 1. Ме, 15. Спосіб лікування функціональних шлунково-кишкових розладів, при якому суб'єкту, що потерпає від -І 20 вказаного функціонального шлунково-кишкового розладу, уводять ефективну кількість сполуки формули І за п. 1. г» Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2007, М 1, 15.01.2007. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Ф) іме) 60 б5