UA77385C2 - Use of anti-hbp monoclonal antibody for therapeutic agent intended for treating or preventing disorders resulting from release of bradykinin in mammals, method for assaying monoclonal antibody, assay kit, method for assaying hbp production in mammalian cells and tissues - Google Patents

Use of anti-hbp monoclonal antibody for therapeutic agent intended for treating or preventing disorders resulting from release of bradykinin in mammals, method for assaying monoclonal antibody, assay kit, method for assaying hbp production in mammalian cells and tissues Download PDF

Info

Publication number
UA77385C2
UA77385C2 UA2001107327A UA2001107327A UA77385C2 UA 77385 C2 UA77385 C2 UA 77385C2 UA 2001107327 A UA2001107327 A UA 2001107327A UA 2001107327 A UA2001107327 A UA 2001107327A UA 77385 C2 UA77385 C2 UA 77385C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
hbp
hvr
nvr
antibody
monoclonal antibody
Prior art date
Application number
UA2001107327A
Other languages
Ukrainian (uk)
Original Assignee
Novo Nordisk As
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Novo Nordisk As filed Critical Novo Nordisk As
Priority claimed from PCT/DK2000/000213 external-priority patent/WO2000066151A1/en
Publication of UA77385C2 publication Critical patent/UA77385C2/en

Links

Landscapes

  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)

Abstract

The invention is related to a method for treating or preventing a disorder resulting from the release of bradykinin in said mammal, particularly a mammal which produces an HBP which binds to an HBP antagonist, e.g. a monoclonal antibody that binds to at least one epitope of human HBP, said disorder selected from the group consisting of systemic inflammatory response syndrome, ischemia reperfusion, adult respiratory distress syndrome, anaphylaxis and allograft rejection, comprising administering to said mammal an HBP antagonist in an amount effective to decrease the release of bradykinin in a mammal. Furthermore, the invention is directed to methods and kits for determining if a mammal produces HBP that binds to an HBP antagonist, e.g., a monoclonal antibody that binds to at least one epitope of human HBP.

Description

Опис винаходуDescription of the invention

Винахід стосується способу лікування або профілактики захворювань, які спричинені вивільненням 2 брадикініну у ссавців, зокрема ссавців, які виробляють гепарин-зв'язаний білок, причому цей білок зв'язується з антагоністом гепарин-зв'язаного білка, даний спосіб полягає у введенні вищезгаданому ссавцю відповідної дози антагоніста гепарин-зв'язаного білка з метою зниження вивільнення брадикініну у ссавців. Крім того, винахід стосується способів та комплектів для визначення здатності ссавця виробляти гепарин-зв'язаний білок, який зв'язується з антагоністом гепарин-зв'язаного білка, та способу виявлення антагоніста гепарин-зв'язаного 70 білка.The invention relates to a method of treatment or prevention of diseases caused by the release of bradykinin 2 in mammals, in particular mammals that produce heparin-bound protein, and this protein binds to an antagonist of heparin-bound protein, this method consists in administering to the aforementioned mammal an appropriate dose of a heparin-bound protein antagonist to reduce bradykinin release in mammals. In addition, the invention relates to methods and kits for determining the ability of a mammal to produce a heparin-bound protein that binds to a heparin-bound protein antagonist, and a method for detecting a heparin-bound protein antagonist.

ЗапаленняInflammation

Гостра запальна реакція має певні особливості, що включають в себе зміни діаметра та тонусу судин, а саме порушення функції проникності судин, яке в результаті призводить до утворення багатого на білок ексудату (Сем, Меадіаюгв ої ІпПйаттаїйоп, МУУгідні, ВгізіоІї, О.К., 1986Ї. Отже, щойно нейтрофіли (РММ) приймають 72 Хемотаксичні сигнали, вони облямовуються й прилипають до судинних ендотеліальних клітин через специфічні адгезивні молекули, які синтезуються як на ендотеліальній поверхні, так і на поверхні нейтрофілів. Після прикріплення нейтрофілів до ендотеліальних клітин відбувається відкривання ендотеліальних зазорів, які спричинюють порушення функції проникності судин і допускають міграцію нейтрофілів у міжвузля інтерстицію.An acute inflammatory reaction has certain features, which include changes in the diameter and tone of blood vessels, namely a violation of the function of the permeability of blood vessels, which as a result leads to the formation of exudate rich in protein (Sem, Meadiaugv oi IpPyattaiiop, MUUgidni, VgizioIi, O.K., 1986. Therefore, as soon as neutrophils (NMMs) receive 72 Chemotaxic signals, they border and adhere to vascular endothelial cells through specific adhesive molecules that are synthesized both on the endothelial surface and on the surface of neutrophils. After the attachment of neutrophils to endothelial cells, the opening of endothelial gaps occurs , which cause impaired vascular permeability and allow migration of neutrophils into the interstitial interstitium.

Система контактної фази охоплює три ферментні фактори, фактор ХІ (Е ХІ), фактор ХІ! (Е ХІЇ) та прокалікреїн плазми (прекалікреїн) (РК) і неферментний кофактор, Н-кініноген (НК), який утворює еквімолярні комплекси з ЕThe contact phase system includes three enzyme factors, factor XI (E XI), factor XI! (E XII) and plasma prokallikrein (prekallikrein) (RK) and a non-enzymatic cofactor, H-kininogen (NK), which forms equimolar complexes with E

ХІ та РК відповідно. Наявність контактної фази спостерігається у моноцитах, фібробластах та нейтрофілах.XI and RK, respectively. The presence of the contact phase is observed in monocytes, fibroblasts and neutrophils.

Сайти специфічного зв'язування залишаються відкритими з боку ендотеліальних клітин та неклітинних негативно заряджених поверхонь, таких як каолін, що мають загальну назву "контактна фаза" і дозволяють локалізацію збору головних компонентів. Перетворення зимогену, Е ХІЇ, на активний фермент, Е ХіІІа, активує саму систему с контактної фази ІСоїтап еї аї., 1986, (сг. Кем. ОпсоіЇ. Нетайоі. 5: 57-85). Внаслідок взаємної активації (3 поверхнево зв'язаного Е ХІіЇ та РК, закріпленого на поверхні через НК утворюється Е Хііа та РКа, таким чином посилюючи початковий сигнал. Після цього фактор ХІїЇа може активувати Фактор ХІ, і отже, започатковується природний шлях коагуляції. Відомо що РК також гідролізує НК для утворення ефективного нонапептиду, брадикініну (Каріап апа Зіїмегрего, 1987, Віоса 70:1-15). Кініни вважають основними посередниками запального о процесу, які спричинюють біль, призводять до розширення та порушення функції проникності судин внаслідок їх с прямої дії на ендотеліальні клітини, змушуючи їх стягуватися й допускати як міграцію нейтрофілів, так і транссудацію компонентів плазми |Суміп еї а!., 1970, Ехрегепііа 26:843-844). Можливе також місцеве вироблення о простагландин та оксиду азоту, МО ЦНаїЇ, 1992, РНаптасої. Тег. 56:131-190). Отже, активація системи ча контактної фази може призводити до побічної дії, наприклад, запалення, септичного шоку, синдрому розладу 32 дихання у дорослих, дисемінованої внутрішньосудинної коагуляції, післяопераційної кровотечі при в серцево-судинних операціях.Specific binding sites remain open from endothelial cells and non-cellular negatively charged surfaces such as kaolin, which have the general name "contact phase" and allow the localization of the collection of the main components. The transformation of the zymogen, E XII, into an active enzyme, E XIIa, activates the system itself from the contact phase of ISoitap eii ai., 1986, (sg. Chem. OpsoiI. Netayoi. 5: 57-85). As a result of the mutual activation (3) of surface-bound ХІІІ and РК, fixed on the surface through NK, ІІІІІ and РКа are formed, thus amplifying the initial signal. After that, factor ІІІІ can activate Factor ІІ, and therefore, the natural coagulation pathway is initiated. It is known that RK also hydrolyzes NC to form an effective nonapeptide, bradykinin (Cariap apa Ziimegrego, 1987, Viosa 70:1-15).Kinins are considered the main mediators of the inflammatory process, which cause pain, lead to dilation and impaired vascular permeability due to their direct action on endothelial cells, forcing them to contract and allow both the migration of neutrophils and the transudation of plasma components. Local production of prostaglandins and nitric oxide is also possible. Tag. 56:131-190). Therefore, activation of the contact phase system can lead to side effects, for example, inflammation, septic shock, respiratory distress syndrome in adults, disseminated intravascular coagulation, postoperative bleeding in cardiovascular operations.

Зокрема, система контактної фази може бути активована, в період коли нейтрофіли зв'язуються з ендотеліальними клітинами за умови наявності ендотоксинів та шляхом бактеріальної інфекції (див. Соїтап еї « аі,, 1997, Віоод 90:3819-3843). Наприклад, було виявлено що під час сепсису активація фактора Хі! та З прекалікреїну призводить до розщеплень, які активують їх до ферментів, що швидко реагують з інгібітором С1 с для утворення комплексів інгібітор фактора ХПа-С1 та інгібітор калікреїну-С1. Значне посилення в утворенніIn particular, the contact phase system can be activated during the period when neutrophils bind to endothelial cells in the presence of endotoxins and by bacterial infection (see Soitap et al., 1997, Biood 90:3819-3843). For example, it was discovered that during sepsis, the activation of factor Hi! and C of prekallikrein leads to cleavages that activate them to enzymes that quickly react with inhibitor C1 to form complexes inhibitor of factor HPa-C1 and inhibitor of kallikrein-C1. Significant increase in formation

Із» комплексу інгібітор калікреїну-С1 спостерігають при змодельованому серцево-легеневому шунтуванні.From" the kallikrein-C1 inhibitor complex is observed in simulated cardiopulmonary bypass.

Було виявлено що апротинін, інгібітор плазміну та калікреїну плазми, знижує втрату крові після операцій на серці й скорочує тривалість сильної післяопераційної кровотечі. Зокрема, було виявлено що апротинін знижує 49 комплекси інгібітор калікреїну-С1 та інгібітор С1-С1 в обвідній моделі штучного кровообігу (М/асипйодеї! еї і аІ., 1993, У. Тпогас. Сагаіомазс Зиго. 106:1). У разі додавання апротиніну до систем для серцево-легеневого -І шунтування, які використовують із суцільною кров'ю, обробленою проти коагуляції гепарином, апротинін фактично доповнює дію гепарину ІВаппап еї аї!., 1998, Вій. У. Нает. 101:455-461). Отже, апротинін має ще одну о дію, крім тієї, яку було виявлено у гепарин-зв'язаних системах, - кровоспинну дію. о 20 Апротинін також збільшує життєздатність ендотеліальних клітин за гіпоксичних умов зберігання у холодильній камері, коли такі клітини містяться у розчинах для збереження органів, і поліпшує зберігання сл легенів та міокарда у моделях цілих органів |Зипатогі еї аіІ., 1991, Апп. Тпог. Зигу. 52:971-978 та Кобегів еї аІ,, 1998, Апп. Тпогас. Зиго. 66:225-2301|. Крім того, якщо брадикінін спричинював більшу проникність судин, то апротинін знижував цю проникність судин та кількість нейтрофілів (О'Вгіеп еї аЇ.,, 1997, Сап. 9. Рузіо|. 22 Рнагтасої. 75:741-749 та Омжепдегега!., 1995, Еиг. У). Сііп. Снет. Сііп. Віоспет. 34:207-214).Aprotinin, an inhibitor of plasma plasmin and kallikrein, has been found to reduce blood loss after cardiac surgery and shorten the duration of severe postoperative bleeding. In particular, it was found that aprotinin reduces 49 complexes of kallikrein-C1 inhibitor and C1-C1 inhibitor in a bypass model of artificial blood circulation (M/asypiodei!ei and AI., 1993, U. Tpogas. Sagaiomazs Zygo. 106:1). When aprotinin is added to cardiopulmonary bypass systems that are used with whole blood treated with anticoagulation with heparin, aprotinin actually complements the action of heparin. U. Naet. 101:455-461). So, aprotinin has another effect, in addition to the one that was found in heparin-bound systems, - a hemostatic effect. o 20 Aprotinin also increases the viability of endothelial cells under hypoxic conditions of storage in a refrigerator, when such cells are contained in solutions for preserving organs, and improves the preservation of lung and myocardial cells in models of whole organs. Tpog Zygu 52:971-978 and Kobegiv et al., 1998, App. Extinguished Zygo. 66:225-2301|. In addition, if bradykinin caused greater vascular permeability, then aprotinin decreased this vascular permeability and the number of neutrophils (O'Wgiep et al.,, 1997, Sap. 9. Ruzio|. 22 Rnagtasoi. 75:741-749 and Omzhepdegega!., 1995, Eig. U). Siip. Snet Siip. Viospet. 34:207-214).

ГФ) Гепарин-зв'язаний білокGF) Heparin-bound protein

Нещодавно було визначено ковалентну структуру двох споріднених білків, виділених із лейкоцитів о периферичних нейтрофілів людини та свині (пор. Н. Ріоддаага еї аї., 1991, Еиг. У. Віоспет. 197:535-547; У.Recently, the covalent structure of two related proteins isolated from human and pig peripheral neutrophil leukocytes was determined (cf. N. Rioddaaga ei ai., 1991, Eig. U. Viospet. 197:535-547; U.

Ропі еї аЇ.,, 1990, РЕВ5 Їей. 272: 200131. Обидва білки виявляють високу спорідненість з еластазою 60 нейтрофілів, але через селективну мутацію активного серину 195 та гістидину 57 (нумерація хімотрипсину |В. 5.Ropi eyi aYi.,, 1990, REV5 Yey. 272: 200131. Both proteins show high affinity to elastase 60 of neutrophils, but due to selective mutation of active serine 195 and histidine 57 (chymotrypsin numbering |B. 5.

Нашпеу, "Нотоїіодіез іп Зегіпе Ргоїеіпазев", РА. Тгапв. Коу. бос. Зегпез 257,1970, с.77И.| білки не мають активності протеази. Білки відповідно назвали гепарин-зв'язаним білком людини (ННВР) та гепарин-зв'язаним білком свині (рНВР) внаслідок їх високої спорідненості з гепарином.Nashpeu, "Notoiodiez ip Zegipe Rgoieipazev", RA. Thapv Coe. boss. Zegpez 257, 1970, p. 77I.| proteins do not have protease activity. The proteins were respectively named human heparin-bound protein (HBP) and porcine heparin-bound protein (pHBP) due to their high affinity for heparin.

Зспаїтег еї аї. |(Зспатег еї аїЇ., 1984, Іпїесі. Іттип. 53:651| назвали білок катіонним антимікробним білком бо (САРЗ7) внаслідок його антимікробної активності. НВР міцно зв'язується з компонентом ліпіду АЛ Р5 та ендотоксином (Каве-0,8х109М 7. Вказувалося на те що бактерицидна дія НВР зумовлена зв'язуванням ліпіду А (Ре(егзеп еї аїЇ.,, 1993, Еиг. 9. Віоспет. 8214: 271-279., Ріоддаага еї аї.,, 1994, 9. СеїЇ. Віоспет. Зиррі. 78ААрзіг. Е5БО5; Регеїга еї аїЇ., 1993, Ргос. Май. Асай. Зсі. БА 90:4733-4737)ї За припущеннями, сайтThank you for your help. |(Zspatheg ei aiYi., 1984, Ipiesi. Ittyp. 53:651| called the protein cationic antimicrobial protein bo (SARZ7) due to its antimicrobial activity. HVR strongly binds to the lipid component AL P5 and endotoxin (Cave-0.8x109M 7 It was pointed out that the bactericidal action of HVR is due to the binding of lipid A (Re(exep ei ai.,, 1993, Eig. 9. Viospet. 8214: 271-279., Rioddaaga ei ai.,, 1994, 9. Seii. Viospet. Zirri. 78AArzig. E5BO5; Regeiga ei aiYi., 1993, Rgos. Mai. Asai. Zsi. BA 90:4733-4737) According to assumptions, the site

Зв'язування ліпіду А//Р5 природного НВР розміщується як незаряджена вставка між основною та кислотною вставками на НВР і включає в себе залишки 20-26 та 41-43. У сайті зв'язування ліпіду АЛ РЗ Рпе25, Суза2б,The binding of lipid A//P5 of natural HBP is located as an uncharged insert between the basic and acidic inserts on HBP and includes residues 20-26 and 41-43. In the lipid binding site of AL RZ Rpe25, Suza2b,

Суз42 та РНе43 утворюють гідрофобну нішу, здатну до зв'язування жирнокислотних ланцюгів або глікозамінільного цукрового кільця ліпіду А. За цією нішею розміщується іонна та гідрофільна ніша (Авп20,Suz42 and PNe43 form a hydrophobic niche capable of binding fatty acid chains or the glycosaminoglycan sugar ring of lipid A. Behind this niche is an ionic and hydrophilic niche (Avp20,

СбіІп21 та Агд23), яка має високу здатність до зв'язування глікозамініл-з'єднаної фосфатної групи ліпіду А 70 Цмегвеп еї а!., 1997, Майшге Зігисі. Віоіоду 4:265-268).SbiIp21 and Agd23), which has a high ability to bind the glycosaminyl-connected phosphate group of lipid A 70 Tsmegvep eyi a!., 1997, Maishge Zighisi. Viiodu 4:265-268).

Крім того, результати лікування калового перитоніту з застосуванням НВР у тварин показали, що наприклад миші з допомогою цього лікування можуть уникнути смертельного пошкодження |Мегсег-допез еї аї., 1996, Іп зЗигдіса! Гогит, сс.105-108 та УМіскКеї! еї аї., 1997, Іп ДІ |піегпайопа)! Сопдгезв оп (Ше Іттипе Сопзедцепсев оїIn addition, the results of the treatment of fecal peritonitis with the use of NVR in animals showed that, for example, mice with the help of this treatment can avoid fatal damage. Hogyt, pp. 105-108 and UMiskKeyi! ей ай., 1997, Ip DI |piegpaiopa)! Sopdgezv op (She Ittipe Sopzedcepsev oyi

Тгашта, ЗносК апа Зерзіз, Мипісй, Сепгтапу, сс.413-416). Було запропоновано, щоб гепарин-зв'язаний білок або 75 його | Ре-зв'язані частини застосовувалися для лікування септичного шоку |(МУО95/28949, патенти СШАTgashta, ZnosK apa Zerziz, Mypisy, Sepgtapu, pp. 413-416). It was proposed that heparin-bound protein or 75 of it | Re-bound parts were used to treat septic shock (MUO95/28949, US patents

МоМо5,458,874, 5,607,916 та 5,650,392І.MoMo 5,458,874, 5,607,916 and 5,650,392I.

Спершу проводилися дослідження антибіотичних та І Ро-зв'язувальних властивостей НВР (|Сабауега)!., 1989,At first, studies of the antibiotic and I Rho-binding properties of NVR were carried out (|Sabauega)!., 1989,

Ргос. Май. Асай. Зсі. О.5.А. 86:5610-5614 та Регеїга еї аЇ., 1993, Ргос. Май. Асай. Зсі. ОБА 90: 4733-7|.Rgos. May Asai. All together. O.5.A. 86:5610-5614 and Regeiga et al., 1993, Rgos. May Asai. All together. BOTH 90: 4733-7|.

Однак зібрані останнім часом дані підтверджують концепцію, згідно з якою НВР, крім бактерицидної дії, спричинює прогресування запалень внаслідок його властивості впливати на залучення та активацію моноцитів (Регеїйга еї аї.,, 1990, 9. Сп. Іпмеві. 85:1468-1476 та Казтивззеп еї аїЇ.,, 1996, РЕВ5 Ген. 390:109-1121, залучення Т-клітин (Спегіом еї аї!., 1996, У). Віої. Спет. 271: 2935-2940).However, recently collected data support the concept that NVR, in addition to its bactericidal effect, causes the progression of inflammation due to its ability to influence the recruitment and activation of monocytes (Regeiiga ei ai.,, 1990, 9. Sp. Ipmevi. 85:1468-1476 and Kaztivzzep ei aiYi.,, 1996, REV5 Gen. 390:109-1121, involvement of T-cells (Spegiom ei ai!., 1996, U). Vioi. Spet. 271: 2935-2940).

Було виявлено що НВР викликає скорочення в ендотеліальних клітинах та фібробластах |Озіегдаага апаIt was found that HVR causes contraction in endothelial cells and fibroblasts | Oziegdaaga apa

Ріоддаага, 1992, 9. ек. Віої. 51:316-323)Ї. У зв'язку з цим |у УУО 93/05396| описано спосіб відбору с інгібіторів НВР шляхом інкубації НВР або клітин, які виробляють НВР, з речовиною, яку вважають інгібітором оRioddaaga, 1992, 9. ek. Vioi 51:316-323) In this connection |in UUO 93/05396| describes a method of selecting HBP inhibitors by incubating HBP or HBP-producing cells with a substance considered to be an inhibitor of

НВР, та з тканиною або клітинами, здатними взаємодіяти з НВР; знижена взаємодія (наприклад, скорочення ендотеліальних клітин) свідчить про те, що речовина є інгібітором НВР.HBP, and with tissue or cells capable of interacting with HBP; reduced interaction (for example, reduction of endothelial cells) indicates that the substance is an inhibitor of HBP.

ЇУ заявці УУО99/26647| описано застосування гепарин-зв'язаного білка для модуляції або профілактики апоптозу клітин ссавців. У заявці також описано, що НВР звільняє клітини інсуломи щура від спричиненого | -1 ІС о) апоптозу.IU applications UUO99/26647| describes the use of a heparin-bound protein to modulate or prevent apoptosis of mammalian cells. The application also describes that HVR frees rat insuloma cells from induced | -1 IS o) apoptosis.

Було також виявлено що тільки гепарин-зв'язаний білок людини, а не гепарин-зв'язаний білок свині, со зв'язується з апротиніном (ВРТІ) |Рейфегвеп еї аї., Еиг. У. Віоспет. 214:271-279). Зокрема, ВРТІ все ж здатен со зв'язуватися з НВР з К ах0,1х109М ІРесегзеп еї аї., 1993, Еиг. У. Віоспет. В214:271-279). Було визначено що їч-It was also found that only human heparin-bound protein, and not pig heparin-bound protein, binds to aprotinin (PRTI). U. Viospet. 214:271-279). In particular, VRTI is still able to connect with NVR with K ah0.1x109M IResegzep ei ai., 1993, Eig. U. Viospet. B214:271-279). It was determined that

Р1 специфічність НВР є насамперед І уз або Іі еи ІКіслак еї аї!., 1999, Віої. Спет. 380:101-105). Було зазначено що найпомітнішими залишками в НВР, які впливають на зв'язування ВРТІ, є СІу169, (Іу175, Зег192 та Азр201, які - відповідають Авзр 189, бег195, СІу216 та Авзр226 у трипсині (Ре(егвзеп еї аїЇ.,, 1993, Еицг. У. Віоспет. В214: 271-279. Кіслак еї аіІ., 1999, Віої. Спет. 380:101-106| зібрали бібліотеку мутантів у боковому ланцюгу Р1 апротиніну, застосовуючи способи показу фагів. Вони виявили що у НВР високий ступінь спорідненість із Р1 ГГ ув, « а також із незарядженими Р1-амінокислотами, Г ем, ТАг, Меї, Сіп.P1 specificity of NVR is primarily I uz or Ii ei IKislak ei ai!., 1999, Vioi. Spent 380:101-105). It was noted that the most prominent residues in HBP, which influence the binding of VRTI, are SIu169, (Iu175, Zeg192 and Azr201, which correspond to Avzr 189, beg195, SIu216 and Avzr226 in trypsin (Re(egvzep ei aiYi.,, 1993, Eisg. U. Viospet. B214: 271-279. Kislak et al., 1999, Vioi. Spec. 380: 101-106 | collected a library of mutants in the P1 side chain of aprotinin, using phage display methods. They found that in NVR a high degree affinity with Р1 ГГ ув, « as well as with uncharged Р1-amino acids, Гем, TAг, Мей, Сип.

Було виявлено новий факт, що гепарин-зв'язаний білок (НВР) служить сигнальною ланкою у спричиненому т с нейтрофілами порушенні функції проникності судин та активації системи контактної фази з паралельним ч утворенням брадикініну, і що він відіграє роль в опосередкованому РК розщепленні НК для одержання » послідовності брадикініну. До того ж було виявлено, що антагоністи НВР знижують проникність ендотеліальних клітин. Як було вже визначено, "антагоніст НВР" є речовиною, яка взаємодіє з гепарин-зв'язаним білком і інгібує дію гепарин-зв'язаного білка. - Винахід стосується способу лікування або профілактики захворювань, які виникають в результаті вивільнення - брадикініну у ссавців, зокрема людини, особливо, ссавців, які виробляють НВР, що зв'язується з антагоністомA new fact was revealed that heparin-bound protein (HBP) serves as a signaling link in neutrophil-induced vascular permeability dysfunction and activation of the contact phase system with parallel h formation of bradykinin, and that it plays a role in HC-mediated cleavage of NC to produce » sequences of bradykinin. In addition, it was found that NVR antagonists reduce the permeability of endothelial cells. As already defined, "HVR antagonist" is a substance that interacts with heparin-bound protein and inhibits the action of heparin-bound protein. - The invention relates to a method of treatment or prevention of diseases that arise as a result of the release of bradykinin in mammals, in particular humans, especially mammals that produce NVR that binds to an antagonist

НВР, який передбачає введення вищезгаданому ссавцю, який цього потребує, відповідної дози антагоніста о гепарин-зв'язаного білка людини для модуляції або зниження вивільнення брадикініну у вищезгаданого ссавця. о 20 До таких захворювань, крім інших, належать синдром системної запальної реакції, ішемічна реперфузія, анафілаксія та відторгнення алотрансплантата. До цих захворювань також можуть належати синдром розладу сл дихання у дорослих - побічна дія синдрому системної запальної реакції. Анафілаксія може виникнути внаслідок невідповідної активації РММ під час серцево-легеневого шунтування, операції на легенях, травми голови та широкої травми всього тіла. Модуляції або зниження у вивільненні брадикініну досягають шляхом запобігання контакту НВР з ендотеліальними клітинами та/або з системою контактної фази. У конкретному втіленні винаходуA method which involves administering to said mammal in need thereof an appropriate dose of a human heparin-bound protein antagonist to modulate or reduce the release of bradykinin in said mammal. o 20 These diseases include, among others, systemic inflammatory response syndrome, ischemic reperfusion, anaphylaxis, and allograft rejection. These diseases can also include respiratory distress syndrome in adults - a side effect of the systemic inflammatory response syndrome. Anaphylaxis can occur as a result of inappropriate activation of the RMM during cardiopulmonary bypass, lung surgery, head trauma, and extensive body trauma. Modulation or reduction in the release of bradykinin is achieved by preventing the contact of HVR with endothelial cells and/or with the contact phase system. In a specific embodiment of the invention

Ге! антагоніст НВР модулює або зменшує опосередковане калікреїном розщеплення Н-кініногену для одержання послідовності брадикініну. Винахід також стосується застосування антагоніста НВР з метою одержання де медикаменту для лікування синдрому системної запальної реакції, ішемічної реперфузії, анафілаксії та відторгнення алотрансплантата у пацієнта, що має НВР, який зв'язується з антагоністом НВР. Антагоністи НВР 60 також можуть використовуватися у лікування або в одержанні медикаменту для лікування ускладнення синдрому системної запальної реакції - синдрому розладу дихання у дорослих.Gee! an HVR antagonist modulates or reduces kallikrein-mediated cleavage of H-kininogen to produce the bradykinin sequence. The invention also relates to the use of an NVR antagonist for the purpose of obtaining a medicament for the treatment of systemic inflammatory reaction syndrome, ischemic reperfusion, anaphylaxis and allograft rejection in a patient with an NVR that binds to an NVR antagonist. Antagonists of NVR 60 can also be used in the treatment or in the preparation of medication for the treatment of complications of the systemic inflammatory reaction syndrome - the respiratory disorder syndrome in adults.

У конкретному втіленні винахід стосується способу профілактики захворювань, які виникають в результаті вивільнення брадикініну у ссавців, зокрема людини, особливо ссавців, які виробляють НВР, що зв'язується з антагоністом НВР, який передбачає введення вищезгаданому ссавцю, який цього потребує, домену або аналога 65 інгібітору серинової протеази Кипії2-типу, або його похідної, що зв'язується з НВР, у кількості, ефективній для модуляції або зниження вивільнення брадикініну у вищезгаданого ссавця.In a specific embodiment, the invention relates to a method for the prevention of diseases resulting from the release of bradykinin in mammals, in particular humans, especially mammals that produce HVR, which binds to an HVR antagonist, which involves the administration to the above-mentioned mammal in need thereof, a domain or analogue of 65 a Kipii2-type serine protease inhibitor, or a derivative thereof, which binds to HVR, in an amount effective to modulate or reduce the release of bradykinin in the aforementioned mammal.

В іншому конкретному втіленні винахід стосується способу лікування або профілактики захворювань, які виникають в результаті вивільнення брадикініну у ссавців, зокрема людини, особливо ссавців, які виробляютьIn another specific embodiment, the invention relates to a method of treating or preventing diseases resulting from the release of bradykinin in mammals, particularly humans, particularly mammals that produce

НВР, який зв'язується з моноклональним антитілом, яке зв'язується з принаймні одним епітопом на НВР, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну, і цей спосіб передбачає введення вищезгаданому ссавцю, який цього потребує, моноклонального антитіла, яке зв'язується з принаймні одним епітопом на НВР, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення відповідної кількості брадикініну для модуляції або зниження вивільнення брадикініну у вищезгаданого ссавця. 70 Винахід також стосується способів виявлення антагоніста НВР. В одному з втілень винаходу вищезгаданий спосіб включає в себе: (а) культивування ендотеліальних клітин за наявності НВР і за наявності та відсутності речовини, яку вважають вищезгаданим антагоністом, та (б) виявлення будь-якого впливу вищезгаданої речовини на функцію проникності ендотеліальних клітин, причому знижена функція проникності вищезгаданих ендотеліальних клітин, порівняно з функцією проникності вищезгаданих клітин при інкубації за наявності НВР без вищезгаданої речовини вказує на те, що вищезгадана речовина є антагоністом. В іншому втіленні винаходу вищезгаданим способом передбачено (а) інкубацію НВР з першою речовиною) яка взаємодіє з НВР, та другою речовиною, яку вважають антагоністом НВР, та (б) виявлення будь-якого впливу вищезгаданої другої речовини, яку вважають антагоністом, на взаємодію НВР з вищезгаданою першою речовиною.A HVR that binds to a monoclonal antibody that binds to at least one epitope on HVR, said epitope binding to the prekallikrein-H-kininogen complex and activating the release of bradykinin, and the method comprises administering to said mammal in need thereof , a monoclonal antibody that binds to at least one epitope on HVR, wherein said epitope binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of an appropriate amount of bradykinin to modulate or reduce the release of bradykinin in said mammal. 70 The invention also relates to methods of detecting an NVR antagonist. In one embodiment of the invention, the above-mentioned method includes: (a) culturing endothelial cells in the presence of HVR and in the presence and absence of a substance considered to be the above-mentioned antagonist, and (b) detecting any effect of the above-mentioned substance on the permeability function of endothelial cells, and a reduced permeability function of the above-mentioned endothelial cells compared to the permeability function of the above-mentioned cells when incubated in the presence of HVR without the above-mentioned substance indicates that the above-mentioned substance is an antagonist. In another embodiment of the invention, the aforementioned method provides for (a) incubating HBP with a first substance) that interacts with HBP and a second substance that is considered to be an antagonist of HBP, and (b) detecting any effect of the aforementioned second substance, which is considered to be an antagonist, on the interaction of HBP with the aforementioned first substance.

У конкретному втіленні винахід стосується способів розпізнавання моноклонального антитіла, яке 2о Зв'язується з принаймні одним епітопом НВР, зокрема НВР людини, у яких вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну. В одному з втілень винаходу спосіб включає в себе: (а) культивування ендотеліальних клітин за наявності НВР і за наявності та відсутності моноклонального антитіла, яке вважають таким, що зв'язується з принаймні одним епітопом НВР, зокрема НВР людини, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує сч ов Вивільнення брадикініну, і (б) виявлення будь-якого впливу вищезгаданої речовини на функцію проникності ендотеліальних клітин, причому знижена функція проникності вищезгаданих ендотеліальних клітин, порівняно з і) функцією проникності вищезгаданих клітин при інкубації за наявності НВР без вищезгаданого антитіла вказує на те, що вищезгадане антитіло є моноклональним антитілом, яке зв'язується з принаймні одним епітопом на НВР, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення ю зо брадикініну. в іншому втіленні винаходу способом передбачено (а) інкубацію комплексу прекалікреїну-Н-кініногену за наявності НВР і за наявності та відсутності моноклонального антитіла, яке со вважають таким, що зв'язується з принаймні одним епітопом на НВР, зокрема НВР людини, причому с вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну, і (б) виявлення будь-якого впливу вищезгаданого антитіла на вивільнення брадикініну, зниження вивільнення ї- брадикініну, що свідчить про те, що вищезгадане антитіло зв'язується з вищезгаданим епітопом на НВР. ї-In a specific embodiment, the invention relates to methods of recognizing a monoclonal antibody that binds to at least one epitope of HVR, in particular human HVR, in which the aforementioned epitope binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of bradykinin. In one of the embodiments of the invention, the method includes: (a) culturing endothelial cells in the presence of HVR and in the presence and absence of a monoclonal antibody that is believed to bind to at least one epitope of HVR, in particular human HVR, and the aforementioned epitope of binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates bradykinin release, and (b) detection of any effect of the aforementioned substance on the permeability function of the endothelial cells, and the permeability function of the aforementioned endothelial cells is reduced, compared to i) the permeability function of the aforementioned cells upon incubation in the presence of HBP without the above antibody indicates that the above antibody is a monoclonal antibody that binds to at least one epitope on HBP, and the above epitope binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of zo bradykinin. in another embodiment of the invention, the method provides for (a) incubation of the prekallikrein-H-kininogen complex in the presence of HBP and in the presence and absence of a monoclonal antibody, which is considered to bind to at least one epitope on HBP, in particular human HBP, and the aforementioned the epitope binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of bradykinin, and (b) detecting any effect of the above antibody on the release of bradykinin, a reduction in the release of bradykinin, indicating that the above antibody binds to the above epitope on NVR. uh-

Винахід також стосується способів та комплектів для визначення, чи виробляє ссавець НВР, який зв'язується з антагоністом НВР. Цим способом передбачено такі етапи: (а) відокремлення НВР або клітин, або тканини, що виробляють НВР, від організму ссавця, зокрема людини; (б) інкубацію вищезгаданого НВР або клітин, або тканини, що виробляють НВР, з речовиною, тканиною, клітинами або їх компонентом, що взаємодіє з НВР та « вищезгаданим антагоністом НВР і (в) виявлення впливу вищезгаданого гепарин-зв'язаного антагоніста на з с взаємодію НВР з вищезгаданою речовиною, тканиною, клітинами або їх компонентами, зниження взаємодії вказує на те, що вищезгаданий НВР зв'язується з вищезгаданим антагоністом НВР. Випробувальний комплект ;» включає в себе (а) антагоніст НВР; (б) природний НВР та (в) речовину, тканину, клітини або їх компонент, що взаємодіють з НВР.The invention also relates to methods and kits for determining whether a mammal produces an NVR that binds to an NVR antagonist. This method provides for the following stages: (a) separation of HVR or cells or tissue producing HVR from the body of a mammal, in particular a human; (b) incubating the aforementioned HVR or HVR-producing cells or tissue with a substance, tissue, cells, or component thereof that interacts with the HVR and the aforementioned HVR antagonist and (c) detecting the effect of the aforementioned heparin-bound antagonist on with the interaction of HBP with the above-mentioned substance, tissue, cells or their components, the decrease in interaction indicates that the above-mentioned HBP binds to the above-mentioned HBP antagonist. Test set ;" includes (a) NVR antagonist; (b) a natural HBP and (c) a substance, tissue, cell, or component thereof that interacts with the HBP.

У конкретному втіленні винахід також стосується способів та комплектів для визначення, чи виробляє -І ссавець, зокрема людина, НВР, який зв'язується з моноклональним антитілом, що зв'язується з принаймні одним епітопом на природному НВР, зокрема НВР людини, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексомIn a specific embodiment, the invention also relates to methods and kits for determining whether a mammal, in particular a human, produces an HVR that binds to a monoclonal antibody that binds to at least one epitope on a native HVR, in particular a human HVR, wherein the aforementioned epitope binds to the complex

Ш- прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну, а також передбачає (а) відокремлення НВР або 2) клітин, або тканини, що виробляють НВР, від організму вищезгаданого ссавця; (б) культивування вищезгаданогоШ-prekallikrein-H-kininogen and activates the release of bradykinin, and also involves (a) separation of HVR or 2) cells or tissue producing HVR from the body of the aforementioned mammal; (b) cultivation of the above

НВР або клітин, або тканини, що виробляють НВР, з ендотеліальними клітинами за наявності або відсутності со вищезгаданого антитіла та (в) виявлення будь-якого впливу вищезгаданого антитіла на функцію проникності сп ендотеліальних клітин, знижена функція проникності вказує на те, що вищезгаданий НВР зв'язується з вищезгаданим антитілом. В іншому втіленні способом передбачено (а) відокремлення НВР або клітин, або тканини, що виробляють НВР, від організму вищезгаданого ссавця; (б) інкубацію вищезгаданого НВР або клітин, або тканини, що виробляють НВР, з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену за наявності та відсутності вищезгаданого антитіла та (в) виявлення будь-якого впливу вищезгаданого НВР на вивільнення брадикініну зHBP or HBP-producing cells or tissue with endothelial cells in the presence or absence of the above-mentioned antibody and (c) detecting any effect of the above-mentioned antibody on the permeability function of the endothelial cells, the reduced permeability function indicating that the above-mentioned HBP is binds to the above-mentioned antibody. In another embodiment, the method provides for (a) separation of HVR or cells or tissue producing HVR from the body of the aforementioned mammal; (b) incubating the aforementioned HVR or HVR-producing cells or tissue with a prekallikrein-H-kininogen complex in the presence and absence of the aforementioned antibody, and (c) detecting any effect of the aforementioned HVR on the release of bradykinin from

Ф) комплексу прекалікреїну-Н-кініногену, зниження вивільнення брадикініну вказує на те, що вищезгаданий НВР ка зв'язується з вищезгаданим антитілом. Комплект згідно з даним винаходом включає в себе (а) моноклональне антитіло, яке зв'язується з принаймні одним епітопом на природному НВР, зокрема НВР людини, причому во вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну, (6) природний НВР людини та (в) комплекс прекалікреїну-Н-кініногену, приєднаний до твердої основи.F) prekallikrein-H-kininogen complex, the decrease in the release of bradykinin indicates that the above-mentioned NVR binds to the above-mentioned antibody. The kit according to the present invention includes (a) a monoclonal antibody that binds to at least one epitope on natural HVR, in particular human HVR, and the aforementioned epitope binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of bradykinin, ( 6) natural human NVR and (c) prekallikrein-H-kininogen complex attached to a solid base.

На Фіг.1 показано вплив зшивання СО18 з вторинним антитілом кози анти-миші Е(аб)».Figure 1 shows the effect of cross-linking CO18 with the secondary goat anti-mouse E(ab) antibody.

На Фіг.2 показано вплив НВР, що залежить від дози (25-75мг/мл), на функцію проникності моношару ендотеліальних клітин. 65 На Фіг.3 показано інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС поліклональною антисироваткою до НВР.Figure 2 shows the dose-dependent effect of NVR (25-75mg/ml) on the permeability function of a monolayer of endothelial cells. 65 Figure 3 shows the inhibition of HBP-induced increase in EC permeability by polyclonal antiserum to HBP.

На Фіг.4 показано вплив антитіл анти-НВР на дію секреції РММ на ендотеліальну бар'єрну функцію.Figure 4 shows the effect of anti-NVR antibodies on the effect of PMM secretion on endothelial barrier function.

На Фіг.5 показано інгібування викликаного брадикініном та НВР збільшення проникності ЕС моноклональним антитілом МВКЗ до брадикініну. Брадикінін (Т00нНМ; Фігура ба) або НВР (75мкг/мл; Фіг.5б6) вводять на початку відліку часу з ламінального боку моношарів ЕС, попередньо інкубованих тАбБ МВКЗ (4Омкг/мл).Figure 5 shows the inhibition of bradykinin- and HVR-induced EC permeability increase by the monoclonal antibody MVKZ to bradykinin. Bradykinin (T00nNM; Fig. ba) or HVR (75μg/ml; Fig. 5b6) is injected at the beginning of the time count from the laminal side of ES monolayers pre-incubated with tAbB MVKZ (4Omkg/ml).

На Фіг.6 показано інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС моноклональним антитілом РКНА до калікреїну плазми. НВР (75мкг/мл; заштриховані символи) або брадикінін (100нМ; незаштриховані символи).Figure 6 shows the inhibition of the NBP-induced increase in EC permeability by the monoclonal antibody RKNA to plasma kallikrein. HVR (75μg/ml; shaded symbols) or bradykinin (100nM; unshaded symbols).

На Фіг.7 показано інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС внаслідок пептидної обробки нкНго. 70 На Фіг.8 показано інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС внаслідок пептидної обробки 5ООЗ1.Figure 7 shows the inhibition of the NBP-induced increase in EC permeability due to peptide treatment with NKH. 70 Figure 8 shows the inhibition of the HBP-induced increase in EC permeability due to peptide treatment of 5OOZ1.

На Фіг.9 показано інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС внаслідок обробки апротиніном.Figure 9 shows the inhibition of the NBP-induced increase in EC permeability due to aprotinin treatment.

Фіг.10: вилучення 1І-6 з моноцитів людини. Моноцити культивують в їмл середовища без сироватки протягом 24 годин разом з І РЗ та/або природним НВР/ЛК235,Е25ЕІНВРЛО175О0НВР у кількостях, вказаних на Фіг.Fig. 10: extraction of 1I-6 from human monocytes. Monocytes are cultured in 1 ml of medium without serum for 24 hours together with I RZ and/or natural NVR/LK235,E25EINVRLO175O0NVR in the amounts indicated in Fig.

Фіг.11: насичення природного НВР, ІБ235,Е25ЕЇНВР та |С175О|НВР-(А) ЗНА РУ і (Б) конкуренція за 725І1-ВРТІ-зв'язування з постійними, зростаючими концентраціями неміченого ВРТІ. (В)Fig. 11: saturation of natural NVR, IB235, E25EINVR and |C175O|NVR-(A) ZNA RU and (B) competition for 725I1-VRTI-binding with constant, increasing concentrations of unlabeled VRTI. (IN)

Концентрацію 722І-ВРТІ показано у 95 ОнМ неміченого ВРТІ. Очевидна різниця у зв'язуванні між НВР таThe concentration of 722I-VRTI is shown at 95 OnM of unlabeled VRTI. An obvious difference in binding between NVR and

ІК235,Р25Е)НВР обговорюється у розділі "Результати". Стовпчики означають стандартне відхилення.IC235,P25E)NVR is discussed in the "Results" section. Bars represent standard deviation.

Гепарин-зв'язаний білокHeparin-bound protein

Уданому контексті термін "гепарин-зв'язаний білок" ("НВР") означає білок, який (ї) є протеолітично неактивним; (ії) зберігається в азурофільних гранулах поліморфно-ядерних лейкоцитів; і (ії) є хемоатрактантом для моноцитів і/або активує моноцити. НВР може бути ссавця, зокрема людини. Зокрема, НВР може бути розвинутий НВР людини, що принаймні має приблизно 8095 ідентичність з амінокислотною послідовністю, представленою в ЗЕО 0 МО:1, краще - принаймні приблизно 9095, ще краще - принаймні ЄМ приблизно 9595, найкраще - принаймні приблизно 9795 (далі - "гомологічні поліпептиди"), які якісно зберігають г) активність вищезгаданого НВР. зл ШЕ В На я вIn the proper context, the term "heparin-bound protein" ("HBP") means a protein that is proteolytically inactive; (iii) stored in azurophilic granules of polymorphonuclear leukocytes; and (ii) is a chemoattractant for monocytes and/or activates monocytes. NVR can be a mammal, in particular a human. In particular, the HVR can be developed by a human HVR that has at least about 8095 identity with the amino acid sequence presented in ZEO 0 MO:1, preferably at least about 9095, more preferably at least EM about 9595, most preferably at least about 9795 (hereinafter "" homologous polypeptides"), which qualitatively preserve d) the activity of the above-mentioned HVR. zl SHE V Na I v

Амінокислотні послідовності гомологічних поліпептидів відрізняються від амінокислотної послідовності, представленої в ЗЕО І МО: 1, вставкою або делецією одного або кількох амінокислотних залишків та/або « дю заміщенням одного або кількох амінокислотних залишків іншими амінокислотними залишками. Переважно з амінокислотні зміни є незначними, тобто консервативними амінокислотними заміщеннями, які не мають значного с впливу на склад та/або активність білка; невеликі делеції, як правило, від однієї до приблизно 30 :з» амінокислот; невеликі подовження на аміно- або карбоксильному кінці, такі як аміно-кінцевий метіоніновий залишок; невеликий лінкерний пептид з приблизно 20-25 залишків; або невелике подовження, яке сприяє очищенню шляхом зміни результуючого заряду або іншої функції, таке як полігістидиновий тракт, антигенний - 75 епітоп або домен зв'язування.Amino acid sequences of homologous polypeptides differ from the amino acid sequence presented in ZEO I MO: 1 by the insertion or deletion of one or more amino acid residues and/or by the replacement of one or more amino acid residues by other amino acid residues. Amino acid changes are mostly minor, that is, conservative amino acid substitutions that do not have a significant impact on the composition and/or activity of the protein; small deletions, typically from one to about 30 amino acids; small extensions at the amino- or carboxyl terminus, such as an amino-terminal methionine residue; a small linker peptide of approximately 20-25 residues; or a small extension that facilitates purification by changing the resulting charge or other function, such as a polyhistidine tract, antigen-75 epitope, or binding domain.

Приклади консервативних заміщень належать до групи основних амінокислот (таких як аргінін, лізин та -і гістидин), кислотних амінокислот (таких як глутамінова кислота та аспарагінова кислота), полярних амінокислот с (таких як глутамін та аспарагін), гідрофобних амінокислот (таких як лейцин, ізолейцин та валін), ароматичних амінокислот (таких як фенілаланін, триптофан та тирозин) та малих амінокислот (таких як гліцин, аланін, (ее) 50 серин, треонін та метіонін). Амінокислотні заміщення, які в цілому не змінюють специфічну активність, сп спеціалістам відомі і описані, (наприклад, у роботах Н. Мега апа Кк... НіІЇЇ, 1979, Те Ргоївіпз, АсадетісExamples of conservative substitutions include basic amino acids (such as arginine, lysine, and histidine), acidic amino acids (such as glutamic acid and aspartic acid), polar amino acids (such as glutamine and asparagine), hydrophobic amino acids (such as leucine, isoleucine and valine), aromatic amino acids (such as phenylalanine, tryptophan and tyrosine) and small amino acids (such as glycine, alanine, (ee)50 serine, threonine and methionine). Amino acid substitutions, which in general do not change the specific activity, are known and described by specialists (for example, in the works of N. Mega apa Kk... NiIIII, 1979, Te Rgoivipz, Asadetis

Ргезв, Мем/ МогКк)|. Найпоширенішими змінами є: Аїа/Зег, МаїЛіе, Азр/сІШ, Тиг/Зег, АїІа/зІу, Аїа/ТНг, Зег/Авзп,Rgezv, Mem/ MogKk)|. The most common changes are: Aia/Zeg, MaiLie, Azr/sISH, Tig/Zeg, AiIa/zIu, Aia/TNg, Zeg/Avzp,

Аїа//аї, Зег/СіІу, Ту/Рпе, АїІа/Рго, І ув/Агд, Авр/Авп, ІешІе, Іеши/Маї, Аїа/СіІй, Авзр/бІуУ, а також ці зміни у зворотному напрямку.Aia//ai, Zeg/SiIu, Tu/Rpe, AiIa/Rho, I uv/Agd, Avr/Avp, IeshIe, Ieshy/Mai, Aia/SiIi, Avzr/bIuU, as well as these changes in the reverse direction.

Цей термін, зокрема охоплює пептидні фрагменти НВР, і особливо фрагменти з хемотаксичним впливом,This term, in particular, covers peptide fragments of HVR, and especially fragments with a chemotactic effect,

ГФ) подібним до природного НВР. Крім того, НВР, які застосовують у способах згідно з даним винаходом, 7 зв'язуються з антагоністами НВР, такими як апротинін та/або моноклональне антитіло, яке виробляється проти природного НВР людини. Природний НВР людини у його розвинутій формі має амінокислотну послідовність, показану в ЗЕО ІО МО:1 і, крім того, () є протеолітично неактивним; (ії) зберігається в азурофільних 60 гранулах поліморфно-ядерних лейкоцитів; і (ії) є хемоатрактантом для моноцитів і/або активує моноцити.HF) similar to natural NVR. In addition, HVR, which are used in the methods according to the present invention, 7 bind to HVR antagonists, such as aprotinin and/or a monoclonal antibody that is produced against natural human HVR. Natural human HVR in its developed form has the amino acid sequence shown in ZEO IO MO:1 and, in addition, () is proteolytically inactive; (iii) stored in azurophilic 60 granules of polymorphonuclear leukocytes; and (ii) is a chemoattractant for monocytes and/or activates monocytes.

НВР виділяють із кров'яних пластинок, одержаних із крові людини з застосуванням процедур, описаних |У патенті США Мо 5,814,6021. Точніше, білок виробляється шляхом фракціонування екстракту кров'яних пластинок.HVR is isolated from platelets obtained from human blood using the procedures described in US Patent No. 5,814,6021. More precisely, the protein is produced by fractionating the platelet extract.

З цією метою доцільно застосовувати колонкову хроматографію з використанням гепарин-сефарози. Такий хроматографічний спосіб, який включає в себе градієнтне елюювання з Масі від О,5М до ЗМ колонки, через яку 65 спочатку пропускали екстракт кров'яних пластинок, в результаті призводить до елюювання двох піків. Перший пікFor this purpose, it is advisable to use column chromatography using heparin-sepharose. Such a chromatographic method, which includes a gradient elution with Masi from 0.5M to 3M column, through which 65 was initially passed the extract of blood platelets, as a result leads to the elution of two peaks. The first peak

- приблизно 1,2М Масі - може бути виміряний на рівні 280НМ як великий білковий пік, який і є фактором росту тромбоцитів (РЕ,) та відомий у галузі. Кількість білка приблизно 1,8М Масі є меншою за межу виявлення у застосовуваній системі, але фракції в цій ділянці мають ангіогенну активність. Активні фракції додатково очищують шляхом мікроколонкової протифазної НРІС на колонці С 4, при 214НМ можна виявити повністю очищений білок, цей білок ідентично представлений в НВР як свинячого, так і людського типу, залежно від типу застосованих пластинок.- approximately 1.2M Mass - can be measured at 280nm as a large protein peak, which is platelet-derived growth factor (PGF) and is known in the art. The amount of protein of approximately 1.8M Mass is less than the limit of detection in the system used, but the fractions in this area have angiogenic activity. The active fractions are additionally purified by microcolumn antiphase NRIS on a C 4 column, at 214NM a completely purified protein can be detected, this protein is identically represented in the HVR of both porcine and human types, depending on the type of plates used.

Якщо НВР має бути застосований для виявлення антагоністів НВР, його в оптимальному варіанті одержують через представлені нижче способи рекомбінантних ДНК. Нуклеїновокислотна послідовність, що кодує НВР, може 7/0 бути одержана синтетично загальноприйнятими стандартними способами, наприклад, фосфоамідитним способом, (описаним 5... Веаисаде апа М.Н. СагціНегз, 1981, Теїгапедгоп І ебеге 22:1859-1869, або способом, описаним Майпез еї аІ., 1984, ЕМВО доигпа! 3:801-8051. Згідно з фосфоамідитним способом, олігонуклеотиди синтезують, наприклад, в автоматичному синтезаторі ДНК, очищують, відпалюють, зшивають і клонують у відповідні вектори.If HBP is to be used to detect HBP antagonists, it is best obtained through the recombinant DNA methods presented below. The nucleic acid sequence encoding HVR can be synthetically produced by generally accepted standard methods, for example, the phosphoamidite method (described in 5... Veaisade apa MN SagtsiNegz, 1981, Teigapedgop I ebege 22:1859-1869, or by the method , described by Maipez et al., 1984, EMVO doigpa! 3:801-8051. According to the phosphoamidite method, oligonucleotides are synthesized, for example, in an automatic DNA synthesizer, purified, annealed, cross-linked and cloned into appropriate vectors.

Технології виділення або клонування нуклеїновокислотної послідовності, що кодує гепарин-зв'язаний білок, застосовані у способі згідно з даним винаходом, спеціалістам відомі і включають в себе виділення з геномноїTechnologies for isolation or cloning of a nucleic acid sequence encoding a heparin-bound protein, used in the method according to the present invention, are known to specialists and include isolation from genomic

ДНК, одержання з кДНК або комбінацію цих способів. Клонування нуклеїновокислотних послідовностей із геномної ДНК згідно з даним винаходом здійснюють, наприклад, шляхом застосування загальновідомої полімеразноланцюгової реакції (РСК) або відбору за допомогою антитіл експресійних бібліотек для виявлення Клонованих фрагментів ДНК зі спільними структурними фрагментами. Дивись, |наприклад, Іппіз еї а!., 1990, АDNA, preparation from cDNA, or a combination of these methods. Cloning of nucleic acid sequences from genomic DNA according to the present invention is carried out, for example, by using the well-known polymerase chain reaction (PCR) or selection using antibodies of expression libraries to identify cloned DNA fragments with common structural fragments. See, |for example, Ippis ei a!., 1990, A

Сціде о Меїйодз апа Арріїсайоп, Асадетіс Ргез5, Мем Могк). Застосовують й інші процедури нуклеїновокислотної ампліфікації, такі як лігазноланцюгова реакція (І СК), зшита активована транскрипція (Г АТ) та ампліфікація на основі нуклеїновокислотної послідовності (МАЗВА).Scide o Meijodz apa Arriisayop, Asadetis Rgez5, Mem Mogk). Other nucleic acid amplification procedures are also used, such as ligase chain reaction (LCR), cross-linked activated transcription (GAT) and amplification based on nucleic acid sequence (NAS).

Нуклеїновокислотну послідовність після цього вставляють у рекомбінантний експресійний вектор, який може сч бути будь-яким вектором, який можна піддати процедурі рекомбінантної ДНК. Вибір вектора часто залежить від клітини-хазяїна, в яку його вводять. Таким чином, вектор може бути автономним вектором реплікації, тобто і) вектором, що існує як позахромосомне утворення, реплікація якого є незалежною від хромосомної реплікації, наприклад плазміда. В альтернативному втіленні вектор може бути таким, який при введенні у клітину-хазяїн інтегрується в геном клітини-хазяїна й реплікується разом із хромосомою(ами), у яку (які) його було інтегровано. ю зо Нуклеїновокислотна послідовність, яка кодує ЗЕО І МО: 1, ЗЕО ОО МО:2, може бути функціонально зв'язана з нуклеїновою кислотою, яка кодує гетерологічну рго- та/або сигнальну послідовність. В со альтернативному втіленні нуклеїнова кислота, яка кодує ЗЕО ІЮ МО5:4 (сигнальна послідовність - розвинутий сThe nucleic acid sequence is then inserted into a recombinant expression vector, which can be any vector amenable to the recombinant DNA procedure. The choice of vector often depends on the host cell into which it is introduced. Thus, the vector can be an autonomous replication vector, i.e. i) a vector that exists as an extrachromosomal entity whose replication is independent of chromosomal replication, such as a plasmid. In an alternative embodiment, the vector may be one that, when introduced into a host cell, integrates into the genome of the host cell and replicates along with the chromosome(s) into which it has been integrated. The nucleic acid sequence that encodes ZEO AND MO:1, ZEO OO MO:2 can be functionally linked to a nucleic acid that encodes a heterologous gene and/or signal sequence. In this alternative embodiment, the nucleic acid that encodes ZEO IU MO5:4 (signal sequence - developed with

НВР) та 6 (сигнальна послідовність ї- рго-послідовність - розвинутий НВР), ЗЕО ІЮ МОБ5:З та 5 відповідно, можуть бути введені у рекомбінантний вектор. - ші ай 5 и З -і -і (95) Що (ее) 60 б5NVR) and 6 (signal sequence yrgo-sequence - developed NVR), ZEO IU MOB5:Z and 5, respectively, can be introduced into the recombinant vector. - shi ay 5 i Z -i -i (95) What (ee) 60 b5

ШИAI

Ії ик ти стен - поле ки скит й м н сIii ik ti sten - pole ki skit y mns s

ПОД т Кт око КС ИН Отит ВІТ сн вд ЗВ пе нн нн ан їмPOD t Kt eye KS IN Otyt VIT sn vd ZV pe nn nn an im

Нуклеїновокислотна послідовність, яка кодує НВР, також може бути функціонально зв'язана з придатним з с термінатором, таким як термінатор гормону росту людини (Раїті(ег еї аї., ор. сії) Вектор також може містити інші елементи. До них належать сигнали поліаденілування (наприклад, з ЗМ 40 або ділянки аденовірусу 5 ЕЇїб), ів . . НЯ . . . НЯ а послідовності транскрипційних енхансерів (наприклад, енхансер ЗМ 40) та послідовності трансляційних енхансерів (наприклад, ті, що кодують аденовірус МА КМАзв). Рекомбінантний експресійний вектор також можеThe nucleic acid sequence that encodes the HBP can also be operably linked to a suitable terminator, such as the human growth hormone terminator (Raiti(eg ei ai., or. siyi) The vector may also contain other elements. These include polyadenylation signals (for example, from ZM 40 or the region of adenovirus 5 EIyb), iv . vector can too

Містити ДНК послідовність, яка дозволяє вектору повторюватися в даній клітині-хазяїні. Цей вектор також може -І включати в себе селектований маркер, наприклад, ген, продукт якого доповнює нестачу в клітині-хазяїні, такий як ген, що кодує дигідрофолат-редуктазу (ОНЕК), або такий, що надає резистентності до медикаменту,Contain a DNA sequence that allows the vector to replicate in a given host cell. This vector may also include a selectable marker, for example, a gene whose product complements a deficiency in the host cell, such as a gene encoding dihydrofolate reductase (ONEK), or one that confers drug resistance,

Ш- наприклад, неоміцин, генетицин, ампіцилін або гігроміцин. 2) У конкретному втіленні НВР можна виробляти шляхом культивування клітин-хазяїнів, що містять послідовність ДНК, яка кодує розвинутий НВР, розташований після М-кінцевого подовження, у відповідному со культуральному середовищі в умовах, які дозволяють експресію НВР, і вилучення одержаного в результаті НВР сп з культурального середовища як подовженого на М-кінці НВР.Sh- for example, neomycin, geneticin, ampicillin or hygromycin. 2) In a specific embodiment, HVR can be produced by culturing host cells containing a DNA sequence that encodes an evolved HVR located after the M-terminal extension in an appropriate co-culture medium under conditions that permit expression of HVR, and recovering the resulting HVR sp from the cultural environment as elongated at the M-end of the NVR.

М-кінцеве подовження може бути послідовністю, яка містить у собі приблизно від 5 до 25 амінокислотних залишків, зокрема від приблизно 8 до приблизно 15 амінокислотних залишків. Походження амінокислотних ов Залишків в М-кінцевій послідовності вважають несуттєвим.The M-terminal extension can be a sequence that contains from about 5 to about 25 amino acid residues, in particular from about 8 to about 15 amino acid residues. The origin of the amino acid residues in the M-terminal sequence is considered insignificant.

Для підвищення вироблення розвинутого НВР, як правило, обирають послідовність ДНК, що кодуєTo increase the production of the developed NVR, as a rule, the coding DNA sequence is chosen

Ф) подовжений на М-кінці НВР, яка містить послідовність ДНК, що кодує сайт розщеплення протеази, розміщений ка між послідовністю ДНК, що кодує М-кінцеве подовження, та послідовністю ДНК, що кодує розвинутий НВР.F) extended at the M-end of the HBP, which contains the DNA sequence encoding the protease cleavage site, placed between the DNA sequence encoding the M-terminal extension and the DNA sequence encoding the developed HBP.

Прикладами підходящого сайта розщеплення протеази є сайт розщеплення ентерокінази з амінокислотною бо послідовністю, сайт розщеплення фактора Ха з амінокислотною послідовністю.Examples of a suitable protease cleavage site are the enterokinase cleavage site with the amino acid sequence bo, the factor Xa cleavage site with the amino acid sequence.

В альтернативному втіленні клітини-хазяїни, які містять ДНК, що кодує розвинутий НВР, якому передує сигнальна послідовність, культивують у відповідному культуральному середовищі в умовах, які дозволяють експресію НВР, і одержаний в результаті НВР вилучають із культурального середовища як розвинутий НВР.In an alternative embodiment, host cells that contain DNA encoding an evolved HVR preceded by a signal sequence are cultured in an appropriate culture medium under conditions that permit expression of the HVR, and the resulting HVR is removed from the culture medium as an evolved HVR.

Процедури, зшивання нуклеїновокислотних послідовностей, які кодують НВР або подовжений на М-кінці НВР, 65 дрго-НВР (сигнал ї- розвинутий НВР), промотор та термінатор відповідно, і введення їх у відповідні вектори, що містять інформацію, необхідну для реплікації, є добре відомими спеціалістам (пор., наприклад,The procedures for splicing the nucleic acid sequences that encode HBP or M-terminally extended HBP, 65 drgo-HBP (signal e- extended HBP), promoter and terminator, respectively, and inserting them into appropriate vectors containing the information necessary for replication are well-known specialists (cf., for example,

затргоок еї аї., ор. 9У.zatrgook ei ai., op. 9U.

Клітина-хазяїн (клітини-хазяїни), у яку(ї) вводять вектор експресії може бути будь-якою(ими) клітиною(ами), здатною(ими) виробляти НВР, і в оптимальному втіленні є еукаріотною(ими) клітиною(ами), наприклад, клітиною(ами) безхребетних (комах) або клітиною(ами) хребетних, наприклад, клітиною(ами) ссавців, зокрема клітиною(ами) хребетних та ссавців. В оптимальному втіленні, клітина ссавця є клітиною, яка може бути культивована в анаеробних умовах після трансфекції нуклеїновою кислотою, що кодує НВР ссавця. Особлива перевага надається втіленню, де клітина ссавця є трансформованою(ими) аденовірусом клітиною(ами) або походить від ембріональної(их) клітини(клітин). Як було визначено авторами, клітина, яка походить від 70 ембріональної клітини, є клітиною, одержаною від первинної культури ембріональних клітин, або клітина(и) з лінії клітин, яка первісно походить від первинної культури ембріональних клітин. Прикладом такої трансформованої аденовірусом клітини або похідної від ембріона клітини є клітина(и) нирки ембріона людини (НЕК), зокрема клітини НЕК 293. Клітина комахи може бути, наприклад, клітиною лускокрилих або дрозофіли.The host cell(s) into which the expression vector is introduced can be any cell(s) capable of producing HVR, and in an optimal embodiment is a eukaryotic cell(s). , for example, invertebrate (insect) cell(s) or vertebrate cell(s), for example, mammalian cell(s), in particular vertebrate and mammalian cell(s). In an optimal embodiment, the mammalian cell is a cell that can be cultured under anaerobic conditions after transfection with a nucleic acid encoding a mammalian HVR. A particularly preferred embodiment is where the mammalian cell is an adenovirus-transformed cell(s) or is derived from an embryonic cell(s). As defined by the authors, a cell derived from an embryonic cell 70 is a cell derived from a primary culture of embryonic cells or a cell(s) from a cell line originally derived from a primary culture of embryonic cells. An example of such an adenovirus-transformed cell or embryo-derived cell is a human embryonic kidney (HEK) cell(s), particularly HEK 293 cells. An insect cell may be, for example, a Lepidoptera or Drosophila cell.

Способи трансфікування клітин ссавців та експресування послідовностей ДНК, введених в клітини, описано,Methods of transfecting mammalian cells and expressing DNA sequences introduced into cells are described,

Інаприклад, у роботах Кацїтап апа Зпагр, 1982, 9. Мої. Віої. 159:601-621; бБоційегп апа Вего, 1982, 9. Мо).For example, in the works of Katsitap apa Zpagr, 1982, 9. My. Vioi 159:601-621; bBotsiyegp apa Vego, 1982, 9. Mo).

Аррі. Сепеї. 1:327-341; І оуїег еї аЇ.,, 1982, Рос. Май, Асад. Зсі. ОБА 79:422-426; МУідіег еї аї., 1978, Сеї 14:725; Согзаго апа Реагзоп, 1981, Ботаїйіс СеїЇ Сепеїйісв 7:603, бСгапат апа мап дег ЕБ, 1973, Мігоїюду 52:456;Arri. Sepoys 1:327-341; I ouieg eyi aYi.,, 1982, Ros. May, Asad. All together. BOTH 79:422-426; MUidieg ei ai., 1978, Seii 14:725; Sogzago apa Reagzop, 1981, Botaiiis SeiYi Sepeiiisv 7:603, bSgapat apa map deg EB, 1973, Migoiyudu 52:456;

ЕгаІеу еї аї., 1980, УВС 225:10431; Саресспі, 1980, СеїІ 22:479; М/ірегод еї аіІ., 1983, МАК 11:7287; і Мештапп еї аІ,, 1982, ЕМВО )). 1:841-845). Клітини комах трансфікують вектором бакуловірусу, як описано |в патенті СШАEgaIeu ei ai., 1980, UVS 225:10431; Saresspi, 1980, SeiI 22:479; M/iregod ei aiI., 1983, MAK 11:7287; and Mashtapp ei aI,, 1982, EMVO )). 1:841-845). Insect cells are transfected with a baculovirus vector as described in US Pat

Ме4,745,0511.Me4,745,0511.

Середовище для культивування клітин може бути будь-яким традиційним середовищем, придатним для вирощування клітин ссавців, таким як середовище, що містить або не містить сироватку і містить відповідні додатки, або середовищем, придатним для вирощування клітин ссавців. Усі середовища, які можна придбати через торгову мережу або одержати згідно з опублікованими рецептами (наприклад, у каталогах Американського с зібрання типових культур), є придатними. Клітини відбираються на стійкість до антибіотиків. Після цього вибрані клони перевіряють на активність НВР, застосовуючи такі відомі спеціалістам способи, як хемотаксичний і) аналіз та аналіз вивільнення цитокінів з моноцитів |див., наприклад, Казтивззеп еї аіІ., 1996, РЕВ5З І ей. 390:109-112).The cell culture medium can be any conventional medium suitable for growing mammalian cells, such as a serum-containing or serum-free medium containing appropriate supplements, or a medium suitable for growing mammalian cells. All media that can be purchased commercially or obtained from published recipes (eg, American Type Culture Collection catalogs) are suitable. Cells are selected for resistance to antibiotics. After that, the selected clones are tested for HVR activity, using methods known to those skilled in the art, such as chemotactic i) analysis and analysis of cytokine release from monocytes | see, for example, Kaztivzzep ei and I., 1996, REV5Z and ei. 390:109-112).

НВР, що виробляється клітинами, потім вилучають із культурального середовища традиційними способами, у ю зо тому числі відокремленням клітин-хазяїнів від середовища шляхом центрифугування або фільтрування, осадженням білкових компонентів спливаючого шару або фільтрату за допомогою солі, наприклад, сульфату со амонію, очищенням з застосуванням різних хроматографічних процедур, наприклад, іонообмінної хроматографії, с афінної хроматографії тощо.The HVR produced by the cells is then removed from the culture medium by conventional methods, including separation of the host cells from the medium by centrifugation or filtration, precipitation of the protein components of the supernatant or filtrate with a salt such as ammonium sulfate, purification using various chromatographic procedures, for example, ion exchange chromatography, affinity chromatography, etc.

Якщо НВР є подовженим на М-кінці НВР, після вилучення з культурального середовища подовжений на ї-If the NVR is elongated at the M-end of the NVR, after removal from the culture medium it is extended at the

М-кінці НВР краще розщепити відповідною протеазою для утворення розвинутого (і активного) НВР. Прикладами ї- відповідних ферментів є, крім інших, ентерокіназа та фактор Ха.The M-ends of NBP are best cleaved by a suitable protease to form the developed (and active) NBP. Examples of such enzymes are, among others, enterokinase and factor Xa.

Антагоністи НВРAntagonists of NVR

Антагоністом НВР можуть бути як анти-НВР поліклональні, так і моноклональні антитіла. Для одержання поліклональних антитіл анти-НВР застосовують таку процедуру. Для вироблення антитіла шляхом ін'єкції НВР, в « оптимальному втіленні - НВР людини, імунізують різних тварин-хазяїнів, у тому числі, крім інших, кролів, з с мишей, щурів, кіз та ін. В одному з втілень НВР можуть бути кон'юговані з імуногенним носієм, наприклад, альбуміном сироватки великої рогатої худоби (В5А) або гемоціаніном молюсків виду Астаеа (КІН). Для ;» посилення імунологічної реакції, застосовують різні імуностимулятори, залежно від виду хазяїнів, а саме, крім інших, ад'ювант Фрейнда (повний і неповний), мінеральні гелі, такі як гідроксид алюмінію, поверхнево-активні Дечовини, такі як лізолецитин, поверхнево-активні поліоли/поліаніони, пептиди, олійні емульсії, гемоціаніни -І молюсків виду Астаєа, динітрофенол та потенційно корисні імуностимулятори людини, такі як ВСО (бацилаAnti-NVR polyclonal and monoclonal antibodies can be an antagonist of NVR. The following procedure is used to obtain anti-HVR polyclonal antibodies. To produce antibodies by injection of HVR, in the "optimal embodiment" - human HVR, various host animals are immunized, including, but not limited to, rabbits, mice, rats, goats, etc. In one of the embodiments, HVR can be conjugated with an immunogenic carrier, for example, bovine serum albumin (B5A) or hemocyanin of molluscs of the Astaea species (KIN). For ;" strengthening the immunological reaction, various immunostimulants are used, depending on the type of hosts, namely, among others, Freund's adjuvant (complete and incomplete), mineral gels, such as aluminum hydroxide, surface-active niacin, such as lysolecithin, surface-active polyols /polyanions, peptides, oil emulsions, hemocyanins -I of Astaea molluscs, dinitrophenol and potentially useful human immunostimulants, such as BSO (bacillus

Саітеце-Сшиегіп) та Согуперасіегішт рагмит. - Для одержання моноклонального антитіла, яке зв'язується з принаймні одним епітопом НВР, зокрема НВР оо людини, застосовують різні процедури, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом 5р прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну. В оптимальному втіленні моноклональне антитіло со є моноклональним антитілом людини. Може бути застосована будь-яка технологія, яка забезпечує вироблення сп молекул антитіла безперервною лінією клітин у культурі. До них, крім інших, належать гібридомний спосіб, вперше розроблений |Копіег апа Міїзієїп (1975, Майте 256:495-497)), а також триомний спосіб, гібридомний спосіб В-клітин людини |Когбогеї а/!., 1983, ІттипоЇоду Тодау 4:721, та ЕВМУ- гібридомний спосіб для утворення дв Моноклонального антитіла людини |Соїе еї а), 1985, Мопосіопа! Апіродіез апа Сапсег ТНегару, АїЇап К. Іі івв,Saitece-Sshiegip) and Soguperasiegisht ragmite. - Various procedures are used to obtain a monoclonal antibody that binds to at least one epitope of HVR, in particular human HVR, and the aforementioned epitope binds to the 5p prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of bradykinin. In an optimal embodiment, the monoclonal antibody is a human monoclonal antibody. Any technology that allows the production of sp antibody molecules by a continuous cell line in culture can be used. These include, among others, the hybridoma method, first developed by Kopieg apa Miisiyip (1975, Mayte 256:495-497)), as well as the triomic method, the human B-cell hybridoma method by Kogboghei a/!., 1983, IttypoYodu Todau 4:721, and EVMU - a hybridoma method for the formation of two human monoclonal antibodies |Soie eyi a), 1985, Moposiopa! Apirodiez apa Sapseg TNegaru, AiYap K. II ivv,

Іпс., сс.77-96Ї1. У додатковому втіленні винаходу моноклональні антитіла можуть вироблятися у трансгеннихIps., pp. 77-96Y1. In an additional embodiment of the invention, monoclonal antibodies can be produced in transgenics

Ф) тваринах із застосуванням сучасних технологій |РСТ/І590/02545; Сгееп, 1999, у). Іттипої. Меїподз 231:11-23 та ка пат. США МоМо5,625,126 та 5,633,425). Згідно з винаходом, антитіла людини можуть бути використані та одержані шляхом застосування гібридом людини |Соїе еї а). 1983, Ргос. Май. Асад. Зсі. О.5.А. 80:2026-2030| або бо перетворенням В-клітин людини вірусом ЕВМ іп мйго |Соїе еї аї., 1985, Мопосіопа! Апіїродіев апа СапсегF) animals using modern technologies |PCT/I590/02545; Sgeep, 1999, in). And so on. Meipodz 231:11-23 and ka pat. US MoMo 5,625,126 and 5,633,425). According to the invention, human antibodies can be used and obtained by using a human hybrid |Soie ei a). 1983, Rhos. May Asad All together. O.5.A. 80:2026-2030| or because the transformation of B-cells of a person by the virus EVM ip mygo |Soie ei ai., 1985, Moposiopa! Apiirodiev apa Sapseg

Тнегару, Аїап К І ізв, сс.7 7-96).Tnegaru, Aiap K I izv, ss.7 7-96).

Згідно з винаходом, описані технології вироблення одноланцюгових антитіл (пат. США Мо4,946,778)| можуть бути адаптовані для утворення НВР-специфічних одноланцюгових антитіл. У додатковому втіленні винаходу застосовують технології, описані для конструювання Раб експресійних бібліотек |Низе еї аї!., 1989, Зсіепсе 65 246:1275-1281), що дозволяють швидко й легко розпізнавати моноклональні РГар фрагменти зі специфічністю доAccording to the invention, technologies for the production of single-chain antibodies are described (US Pat. No. 4,946,778)| can be adapted for the formation of HVR-specific single-chain antibodies. In an additional embodiment of the invention, the technologies described for the construction of Rab expression libraries are used (Nize ei ai!., 1989, Zsiepse 65 246:1275-1281), which allow quick and easy recognition of monoclonal PHar fragments with specificity to

НВР.NVR

Фрагменти антитіл, які містять ідіотип молекули антитіла, можуть бути отримані відомими способами.Antibody fragments that contain an idiotype of the antibody molecule can be obtained by known methods.

Наприклад, до таких фрагментів, крім інших, належать: фрагмент Е(абр').зир.2, який можна отримати шляхом розщеплення молекули антитіла пепсином; фрагменти Бар, які можна одержати шляхом відновлення дисульфідних містків фрагмента К(аб').зи0.2 та фрагментів Раб, які можна одержати шляхом обробки молекули антитіла папаїном та відновлювальним агентом.For example, such fragments, among others, include: fragment E(abr').zyr.2, which can be obtained by splitting the antibody molecule with pepsin; Bar fragments, which can be obtained by reducing the disulfide bridges of the K(ab').zy0.2 fragment and Rab fragments, which can be obtained by treating the antibody molecule with papain and a reducing agent.

При одержанні антитіл відбір потрібних антитіл здійснюють відомими спеціалістам способами, наприклад, способом радіоїмунного аналізу, ЕЇІ5А (твердофазного імуносорбентного аналізу), багатошарового імунологічного аналізу, імунорадіометричних аналізів, гель-дифузійних реакцій преципітації, імунодифузійних 70 аналізів, імунологічних аналізів іп зйш (з застосуванням, наприклад, колоїдного золота, ферментних або радіоїзотопних міток), вестерн-блотингу, реакцій осадження, аглютинаційних аналізів (наприклад, гель-аглютинаційних аналізів, гемаглютинаційних аналізів), аналізів фіксації комплементу, імунофлуоресцентних аналізів, протеїн А-аналізів, імуноелектрофорезних аналізів тощо. В одному з втілень зв'язування антитіла виявляють шляхом виявлення мітки на первинному антитілі. В іншому втіленні первинне антитіло виявляють /5 шляхом виявлення зв'язування вторинного антитіла або реагенту з первинним антитілом. В іншому втіленні мітять вторинне антитіло. Спеціалістам відомо багато способів виявлення зв'язування в імунологічному аналізі, і які охоплюються обсягом даного винаходу.When obtaining antibodies, the selection of the necessary antibodies is carried out by methods known to specialists, for example, by the method of radioimmunoassay, EII5A (solid-phase immunosorbent assay), multilayer immunological analysis, immunoradiometric analyses, gel-diffusion reactions of precipitation, immunodiffusion 70 analyses, immunological analyzes ip zysh (using, for example , colloidal gold, enzyme or radioisotope labels), Western blotting, precipitation reactions, agglutination assays (eg, gel agglutination assays, hemagglutination assays), complement fixation assays, immunofluorescence assays, protein A assays, immunoelectrophoresis assays, etc. In one embodiment, antibody binding is detected by detecting a label on the primary antibody. In another embodiment, the primary antibody is detected by detecting binding of the secondary antibody or reagent to the primary antibody. In another embodiment, the secondary antibody is labeled. Many methods of detecting binding in an immunoassay are known to those skilled in the art and are within the scope of this invention.

В альтернативному втіленні бібліотеку антитіл анти-НВР комплектують способом вияву фагів (див., наприклад, КозсієївКа еї аі., 1998, Асіа Віоспітіса Роїїпіса 45:705-720). З бібліотеки відбирають найсильніші Зв'язувальні компоненти, які використовують як антагоністи НВР.In an alternative embodiment, the anti-NVR antibody library is completed by the phage detection method (see, for example, KozsieivKa et al., 1998, Asia Viospitis Roiipisa 45:705-720). The strongest binding components are selected from the library and used as NVR antagonists.

Антагоніст НВР також може бути поліпептидом, який містить Кипіїг-типу домен інгібітору серинової протеази, який зв'язується з НВР. Пептиди, які містять Кипії:-типу домени інгібітору серинової протеази, як правило, мають приблизно 60 залишків та шість розташованих на певній відстані цистеїнів, присутніх у дисульфідних зв'язках. У конкретному втіленні, якщо НВР є НВР людини, то Кипії2-типу інгібітор може бути сч ов апротиніном, який також відомий як ВРТІ або його аналог, що зв'язується з НВР. В оптимальному втіленні аналог апротиніну має мутації у позиціях 12-19 та 34-39, перевага надається, якщо мутації у позиціях 15-19. Інші і) аналоги, які можуть бути застосовані, описано (у патентах США МоМо5,162,498, 5,316,923, 5,395,922, 5,514,585, 5,510,249, 5,591,603, 5,618,915, 5,621,074, 5,673,090, 5,618,696 та 5,576,294|. У найхарактернішому втіленні мутаціями є А16Н, К15А, 118М, 1195, К17Т. юAn HVR antagonist can also be a polypeptide that contains a Cypiig-type domain of a serine protease inhibitor that binds to HVR. Peptides that contain Kipi:-type serine protease inhibitor domains typically have approximately 60 residues and six spaced cysteines present in disulfide bonds. In a specific embodiment, if the NVR is a human NVR, then the Kipii2-type inhibitor can be aprotinin, which is also known as a VRTI, or an analog thereof that binds to the NVR. In an optimal embodiment, the aprotinin analog has mutations at positions 12-19 and 34-39, with mutations at positions 15-19 being preferred. Інші і) аналоги, які можуть бути застосовані, описано (у патентах США МоМо5,162,498, 5,316,923, 5,395,922, 5,514,585, 5,510,249, 5,591,603, 5,618,915, 5,621,074, 5,673,090, 5,618,696 та 5,576,294|. У найхарактернішому втіленні мутаціями є А16Н, К15А, 118М , 1195, K17T

Великі бібліотеки (107-109) поліпептидів, які включають в себе Кипії-типу домени, комплектують, застосовуючи різні підходи. Наприклад, піддана похибкам РОК |Заїкі еї аІ., 1988, Зсіепсе 293:487-491) може со бути застосована до кожного окремого Кипіїг-типу домену. Ця процедура передбачає випадкове включення со неправильного нуклеотиду до гена кожного відповідного Кипії2-типу домену шляхом здійснення РСК-реакції в умовах, коли Тад-полімераза включає в себе неправильні нуклеотиди на етапі ампліфікації. Бібліотеку можна - виявити на фагових частинках для відбору найкращого зв'язувального компонента для НВР. -Large libraries (107-109) of polypeptides, which include Kipii-type domains, are assembled using various approaches. For example, the error-prone ROK (Zaiki et al., 1988, Science 293:487-491) can be applied to each individual Kipiig-type domain. This procedure involves the random inclusion of an incorrect nucleotide into the gene of each corresponding Kipii2-type domain by carrying out the PCR reaction under conditions where Tad polymerase incorporates incorrect nucleotides at the amplification stage. The library can be detected on phage particles to select the best binding component for HBP. -

В альтернативному втіленні певні петлі можуть бути піддані мутагенезу шляхом застосування дегенерованих олігонуклеотидів (Зспіег еї аі., 1996, Сепе 169:147-153). Синтетичні випадкові олігонуклеотиди вводять уIn an alternative embodiment, certain loops can be subjected to mutagenesis by using degenerate oligonucleotides (Zspieg et al., 1996, Sepe 169:147-153). Synthetic random oligonucleotides are injected into

Кипії2-типу домен під час РСК, що комплектує бібліотеку з варіантами в певній петлі. «Kipii2-type domain during RSK, which completes the library with variants in a certain loop. "

Згідно з іншим підходом, бібліотеки можуть бути укомплектовані через перетасовування ДНК |Зіеттег еї аї., 70 1994, Маїцге 370:389-391). Цей спосіб застосовують для рекомбінації між гомологічними Кипій2-типу доменами. - с Тобто, ДНК, що кодує кожен з варіантів, змішують і фрагментують на дрібні частини. Ці частини потім повторно ц збирають шляхом звичайної РОК реакції. Під час цієї реакції дрібні частини з'єднуються між собою, оскільки "» вони комплементарні, що спричинює рекомбінацію відповідних генів.According to another approach, libraries can be assembled through DNA shuffling (Zietteg et al., 70 1994, Maitsge 370:389-391). This method is used for recombination between homologous Kipii2-type domains. - c That is, the DNA encoding each variant is mixed and fragmented into small parts. These parts are then reassembled by a conventional ROK reaction. During this reaction, the small parts join together because "» they are complementary, which causes the recombination of the corresponding genes.

Способи виявленняDetection methods

Для виявлення антагоністів гепарин-зв'язаного білка (НВР) потрібно визначити, чи зв'язується речовина, -І яку вважають антагоністом НВР, з НВР, з цією метою проводять (а) інкубацію НВР з першою речовиною, що взаємодіє з НВР, та другою речовиною, яку вважають антагоністом НВР, і (б) виявлення будь-якого впливу 7 вищезгаданої другої речовини, яку вважають антагоністом, на взаємодію НВР з вищезгаданою першою оз речовиною, причому зниження взаємодії НВР з першою речовиною вказує на те, що друга речовина є антагоністом НВР. со НВР або перша речовина можуть бути міченими. Мітку переважно вибирають із групи забарвлених сл ферментів або флуоресцентних речовин, радіоактивних ізотопів та агентів, що утворюють комплекси.To identify antagonists of heparin-bound protein (HBP), it is necessary to determine whether a substance, -I, which is considered an antagonist of HBP, binds to HBP, for this purpose, (a) incubation of HBP with the first substance that interacts with HBP, and a second substance believed to be an antagonist of HBP, and (b) detecting any effect of said second substance thought to be an antagonist on the interaction of HBP with said first substance, wherein a decrease in the interaction of HBP with the first substance indicates that the second substance is antagonist of NVR. with NVR or the first substance can be labeled. The label is preferably selected from the group of colored enzymes or fluorescent substances, radioactive isotopes and complexing agents.

Прикладами ферментів, які застосовують як мічені речовини, є пероксидази (наприклад, пероксидаза хрону), фосфатази (наприклад, кисла або лужна фосфатаза), В-галактозидаза, уреаза, глюкозооксидаза, Ккарбоангідраза, ацетилхолінестераза, глюкоамілаза, лізозим, малатдегідрогеназа, глюкоза-6-фосфатдегідрогеназа, р-глюкозидаза, протеази, піруватдекарбоксилаза, естерази, люцифераза тощо.Examples of enzymes used as labels are peroxidases (e.g., horseradish peroxidase), phosphatases (e.g., acid or alkaline phosphatase), β-galactosidase, urease, glucose oxidase, carbonic anhydrase, acetylcholinesterase, glucoamylase, lysozyme, malate dehydrogenase, glucose-6- phosphate dehydrogenase, p-glucosidase, proteases, pyruvate decarboxylase, esterases, luciferase, etc.

Ф, Ферменти самі не можуть бути виявлені, вони повинні бути у комбінації з субстратом для каталізації ко реакції, кіндневий продукт якої може бути виявлений. Прикладами субстратів, які застосовують згідно зі способом за даним винаходом, є перекис водню/тетраметилбензидин або хлорнафтол або о-фенілендіамін або бо З-(р-гідроксифеніл) пропіонова кислота або люмінол, індоксил фосфат, р-нітрофенілфосфат, нітофеніл галактоза, 4-метил умбеліферил-О-галактопіранозид або люциферин.F, Enzymes themselves cannot be detected, they must be in combination with a substrate to catalyze a reaction whose end product can be detected. Examples of substrates used according to the method of the present invention are hydrogen peroxide/tetramethylbenzidine or chloronaphthol or o-phenylenediamine or 3-(p-hydroxyphenyl) propionic acid or luminol, indoxyl phosphate, p-nitrophenyl phosphate, nitophenyl galactose, 4-methyl umbelliferyl-O-galactopyranoside or luciferin.

В альтернативному втіленні мічена речовина може містити забарвлені або флуоресцентні речовини, у тому числі частинки золота, забарвлені або флуоресцентні латексні частинки, частинки барвника, флуоресцеїн, фікоеритрин або фікоціанін. 65 Радіоактивні ізотопи, які застосовують з цією метою, вибирають з 7291, 1911111), ЗН, 82Р, С та 358,In an alternative embodiment, the labeled substance may contain colored or fluorescent substances, including gold particles, colored or fluorescent latex particles, dye particles, fluorescein, phycoerythrin or phycocyanin. 65 Radioactive isotopes used for this purpose are selected from 7291, 1911111), ЗН, 82Р, С and 358,

Радіоактивність, що випромінюється цими ізотопами, вимірюють гамма-лічильником або сцинтиляційним лічильником відомим спеціалістам способом.The radioactivity emitted by these isotopes is measured by a gamma counter or a scintillation counter in a manner known to those skilled in the art.

Агенти, що утворюють комплекси, які застосовують з цією метою, вибирають з біотину (який утворює комплекс з авідином або стрептавідином), авідину (який утворює комплекс з біотином), протеїну А (який утворюєComplexing agents used for this purpose are selected from biotin (which forms a complex with avidin or streptavidin), avidin (which forms a complex with biotin), protein A (which forms

Комплекс з імуноглобулінами) та лектинів (які утворюють комплекс з вуглеводими рецепторами). Оскільки комплекс не може бути прямо виявлений, необхідно позначити речовину, з якою цей агент утворює комплекс.Complex with immunoglobulins) and lectins (which form a complex with carbohydrate receptors). Since the complex cannot be directly detected, it is necessary to label the substance with which this agent forms a complex.

Мічення є успішним з будь-якою з вищезгаданих мічених речовин для мічення ферменту.Labeling is successful with any of the above labeled enzyme labeling agents.

У конкретному втіленні зв'язування антагоніста НВР з НВР виявляють шляхом застосування, наприклад, технології ЗРА від Атегепат Рагтасіа Віоїесі. Тобто, біотиніловані плазматичні мембрани з ендотеліальних 7/0 Клітин пупкової вени (НОМЕС) зв'язуються з кон'югованими стрептавідином РУТ ЗРА гранулами. Ці гранули одержують від Атегепат РІагптасіа Віоїеси. До мембран додають мічений кініноген людини (наприклад, ЗН, 125|), доки сайти зв'язування з кініногеном не насичуються. НВР додають зі збільшенням концентрації для витіснення міченого кініногену й вимірюють зниження включення мітки. Будують стандартну криву витіснення. Антагоніст НВР випробують на здатність інгібувати опосередковане НВР витіснення 75 радіоактивного кініногену для плазматичних мембран. Зокрема, НВР інкубують з різними концентраціями, до молярного надлишку антагоністів НВР, і визначають їх здатність інгібувати опосередковане НВР витіснення міченого кініногену з мембран.In a specific embodiment, the binding of the NVR antagonist to the NVR is detected by using, for example, the ZRA technology from Ategepat Ragtasia Vioyesi. That is, biotinylated plasma membranes from endothelial 7/0 Umbilical vein cells (NOMES) bind to streptavidin-conjugated RUT ZRA granules. These granules are obtained from Ategepat Riagptasia Vioyesi. Labeled human kininogen (for example, ZN, 125|) is added to the membranes until the kininogen binding sites are saturated. HVR is added at increasing concentrations to displace labeled kininogen and the decrease in label incorporation is measured. A standard displacement curve is constructed. The HVR antagonist will be tested for its ability to inhibit HVR-mediated displacement of 75 radioactive kininogen for plasma membranes. In particular, HBPs are incubated with different concentrations, up to a molar excess of HBP antagonists, and their ability to inhibit HBP-mediated displacement of labeled kininogen from membranes is determined.

В альтернативному втіленні антагоністи НВР виявляють шляхом культивування ендотеліальних клітин за наявності НВР і за наявності та відсутності речовини, яку вважають антагоністом. У конкретному втіленні антагоністом є моноклональне антитіло, яке зв'язується з принаймні одним епітопом НВР, в оптимальному варіанті - НВР людини, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну. В оптимальному втіленні моноклональне антитіло є моноклональним антитілом людини. В одному з втілень антитіло та НВР разом піддаються попередній інкубації перед інкубацією з ендотеліальними клітинами протягом приблизно 10 хвилин при 372С. Вплив речовини на функцію проникності СМ ендотеліальних клітин визначають шляхом вимірювання трансендотеліального електричного опору або (5) визначення альбумінового зазору, як описано нижче у Прикладах. Знижена функція проникності має свідчити, що речовина не діє як антагоніст НВР.In an alternative embodiment, HVR antagonists are detected by culturing endothelial cells in the presence of HVR and in the presence and absence of a substance believed to be an antagonist. In a specific embodiment, the antagonist is a monoclonal antibody that binds to at least one epitope of HVR, preferably human HVR, and the aforementioned epitope binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of bradykinin. In an optimal embodiment, the monoclonal antibody is a human monoclonal antibody. In one embodiment, the antibody and HBP are pre-incubated together prior to incubation with endothelial cells for approximately 10 minutes at 372C. The effect of the substance on the permeability function of SM endothelial cells is determined by measuring the transendothelial electrical resistance or (5) determining the albumin gap, as described below in the Examples. A reduced permeability function should indicate that the substance does not act as an antagonist of NVR.

У конкретному втіленні зв'язування моноклонального антитіла з принаймні одним епітопом НВР, коли вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну, ІФ) визначають шляхом інкубації антитіла з НВР та комплексом прекалікреїну-Н-кініногену. Як більш детально со описано у Прикладах, НВР зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену, таким чином, стимулюючи вивільнення брадикініну. Моноклональне антитіло, яке зв'язується з принаймні одним епітопом НВР, має со знижувати вивільнення брадикініну або запобігати йому. Аналіз вивільнення брадикініну здійснюють відомими М спеціалістам процедурами, наприклад, імунологічним аналізом.In a specific embodiment, the binding of a monoclonal antibody to at least one epitope of HVR, when the aforementioned epitope binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of bradykinin, IF) is determined by incubating the antibody with HVR and the prekallikrein-H-kininogen complex. As described in more detail in the Examples, HVR binds to the prekallikrein-H-kininogen complex, thus stimulating the release of bradykinin. A monoclonal antibody that binds to at least one HVR epitope should reduce or prevent the release of bradykinin. Analysis of the release of bradykinin is carried out by procedures known to specialists, for example, immunological analysis.

В одному з втілень вкриваючий буфер містить 0,0595 Тмееп, 15,9МмМ динатрійкарбонату З5мМ їК- гідрокарбонату натрію, рНО,б. Додають Н-кініноген і інкубують при 492С протягом ночі. Вкриваючий буфер видаляють і планшет промивають Тгіз буфером, рН7,4, що містить приблизно 50ОМ цинку. Після цього додають прекалікреїн і суміш інкубують протягом год. при кімнатній температурі. Після цього додають НВР у Ттгіз « буфері і зразки видаляють з приблизно 10-хвилинними інтервалами протягом приблизно 1 години, починаючи приблизно через 5 хвилин після додавання НВР і піддають аналізу на вивільнення брадикініну. В одному з - с втілень вивільнення брадикініну аналізують з допомогою комплекту для ЕІ ІЗА-аналізу серійного виробництва "» (МАККІТ-М ВгадукКкіп, Оаіпірроп РНаптасешцшііса! Со., (4). У цьому аналізі здійснюють конкурентну реакцію " брадикініну у зразку та міченого пероксидазою брадикініну з антитіла проти ВК (кроля), захопленого антитіломIn one of the embodiments, the covering buffer contains 0.0595 Tmeep, 15.9 mM disodium carbonate, 35 mM sodium bicarbonate, pHO,b. Add H-kininogen and incubate at 492C overnight. The covering buffer is removed and the plate is washed with Tgiz buffer, pH 7.4, containing approximately 50 OM zinc. After that, prekallikrein is added and the mixture is incubated for an hour. at room temperature. HBP is then added to Ttgiz buffer and samples are removed at approximately 10 minute intervals for approximately 1 hour starting approximately 5 minutes after HBP addition and assayed for bradykinin release. In one of the embodiments, the release of bradykinin is analyzed using a kit for EI IZA analysis of mass production "" (MAKIT-M VgadukKkip, Oaipirrop RNaptaseshchiisa! So., (4). In this analysis, a competitive reaction is carried out " of bradykinin in the sample and labeled with peroxidase of bradykinin from an antibody against VK (rabbit) captured by the antibody

Ід анти-кроля (кози), що вкриває мікросмужкову лунку. Концентрацію брадикініну визначають за ферментною активністю міченого пероксидазою брадикініну, зв'язаного з антитілом анти- брадикініну. - В альтернативному втіленні прекалікреїн та Н-кініноген додають в еквімолярній кількості до моношару -І ендотеліальних клітин і інкубують протягом год. при 372С. Після цього додають НВР і зразки видаляють з приблизно 10-хвилинними інтервалами протягом приблизно 1 години, починаючи приблизно через 5 хвилин і після додавання НВР, і проводять аналіз на вивільнення брадикініну, застосовуючи процедури, описані вище. о 20 У іншому втіленні прекалікреїн та Н-кініноген додають в еквімолярній кількості до розчину плазми, що містить інгібітор АСЕ (ангіотензин-конвертуючого ферменту) і інкубують протягом год. при 3720. Після цього сл додають НВР і зразки видаляють з приблизно 10-хвилинними інтервалами протягом приблизно 1 години, починаючи приблизно через 5 хвилин після додавання НВР, і проводять аналіз на вивільнення брадикініну, застосовуючи процедури, описані вище. 52 Способи лікуванняId anti-rabbit (goat) covering the microstrip hole. The concentration of bradykinin is determined by the enzyme activity of peroxidase-labeled bradykinin bound to an anti-bradykinin antibody. - In an alternative embodiment, prekallikrein and H-kininogen are added in equimolar amounts to a monolayer of endothelial cells and incubated for an hour. at 372C. NBP is then added and samples are removed at approximately 10-minute intervals for approximately 1 hour, beginning approximately 5 minutes after the addition of NBP, and assayed for bradykinin release using the procedures described above. o 20 In another embodiment, prekallikrein and H-kininogen are added in equimolar amounts to a plasma solution containing an ACE (angiotensin-converting enzyme) inhibitor and incubated for an hour. at 3720. After this, HBP is added and samples are removed at approximately 10 minute intervals for approximately 1 hour starting approximately 5 minutes after the addition of HBP and assayed for bradykinin release using the procedures described above. 52 Methods of treatment

Ф! Композиція згідно з даним винаходом містить частину водного розчину. Розчин в оптимальному варіанті має бути фізіологічно прийнятним, щоб після введення в організм пацієнта потрібної послідовності, розчин не о призводив до побічної дії на електролітичний та об'ємний баланс пацієнта. Водне середовище для композиції, таким чином, може містити в собі, наприклад, нормальний фізіологічний розчин (0,995 Масі, 0,15М), ріН7-7 4 або 60 інші його фармацевтично прийнятні солі. Розчини для застосування готують будь-яким способом, добре відомих серед фармацевтів, описаних, (наприклад, у роботі "Кетіпдіоп'є Рпагтасеціїса! Зсіепсев", (Сеппаго, А., ед.),F! The composition according to the present invention contains part of an aqueous solution. The solution in the optimal version should be physiologically acceptable, so that after the introduction into the patient's body of the required sequence, the solution does not lead to a side effect on the electrolytic and volume balance of the patient. The aqueous medium for the composition, thus, may contain, for example, normal saline (0.995 Mass, 0.15M), riH7-7 4 or 60 other pharmaceutically acceptable salts thereof. Solutions for use are prepared in any way, well-known among pharmacists, described (for example, in the work "Ketipdiopye Rpagtaseciisa! Zsiepsev", (Seppago, A., ed.),

Маск Риб., 19901.Musk Ryb., 19901.

Концентрація антагоніста НВР може бути різною, а саме приблизно від менше ніж 0,595, наприклад, від 195 до 15-2095 за масою. Одинична доза композиції, як правило, містить приблизно від 1Омг до 1г антагоніста НВР. бо Терапевтично ефективні дози визначаються іп міо або іп мімо.The concentration of the HVR antagonist can vary, namely from about less than 0.595, for example, from 195 to 15-2095 by weight. A unit dose of the composition, as a rule, contains from about 100 mg to 1 g of the NVR antagonist. because Therapeutically effective doses are determined by ip mio or ip mimo.

Антагоніст НВР вводять місцево, підшкірно або шляхом внутрішньовенної ін'єкції. Дозування призначається лікарем згідно з конкретним станом конкретного пацієнта. Дозування та частоту введення ретельно підбирають і врегульовують відповідно до параметрів, визначених лікарем. Оптимальним шляхом введення може бути, наприклад, внутрішньочеревинна ін'єкція. Внутрішньовенні внутрішньочеревинні ін'єкції антагоніста НВР здійснюють на 24-годинній основі доза відповідно становить 0,1-100мг, краще - 0,5-50мг, ще краще - 1-25мг на 1кг маси тіла. Дозу вводять 1-4 рази на 24 години або вводять безперервно через катетер. В альтернативному втіленні лікування здійснюють шляхом безперервного внутрішньовенного вливання під час хірургічної операції з наступним післяопераційним лікуванням протягом 1-4 днів. 70 Антагоніст НВР вводять лише пацієнтам, які виробляють НВР, який зв'язується з антагоністом НВР. Для визначення, чи виробляє пацієнт такий НВР, НВР виділяють із кров'яних пластинок пацієнта, застосовуючи процедури, описані вище. Зв'язування НВР з антагоністом НВР (наприклад, моноклональним антитілом) або вплив НВР на функцію проникності ендотеліальних клітин виявляють з допомогою процедур, описаних вище, і порівнюють із впливом природного НВР. В альтернативному втіленні вплив НВР на скорочення ендотеліальних /5 клітин або фібробластів чи агрегацію моноцитів за наявності або відсутності антагоніста НВР також може бути визначений із застосуванням процедур, (описаних у УУО93/05396). Знижена здатність до скорочення або агрегації клітин вказує на наявність взаємодії між НВР та антагоністом НВР. Випробувальний комплект, який застосовують для визначення, чи виробляє пацієнт такий НВР, включає в себе (а) антагоніст НВР; (б) НВР або клітину, що виробляє НВР, і (в) речовину, тканину, клітини або компонент, що взаємодіють із НВР.The NVR antagonist is administered locally, subcutaneously, or by intravenous injection. The dosage is prescribed by a doctor according to the specific condition of a particular patient. The dosage and frequency of administration are carefully selected and adjusted according to the parameters determined by the doctor. The optimal route of administration can be, for example, intra-abdominal injection. Intravenous intra-abdominal injections of the NVR antagonist are carried out on a 24-hour basis, the dose is 0.1-100 mg, better - 0.5-50 mg, even better - 1-25 mg per 1 kg of body weight. The dose is administered 1-4 times per 24 hours or administered continuously through a catheter. In an alternative embodiment, the treatment is carried out by continuous intravenous infusion during surgery, followed by postoperative treatment for 1-4 days. 70 An NVR antagonist is administered only to patients who produce NVR that binds to the NVR antagonist. To determine whether a patient produces such HVR, HVR is isolated from the patient's platelets using the procedures described above. Binding of HBP with an antagonist of HBP (for example, a monoclonal antibody) or the effect of HBP on the permeability function of endothelial cells is detected using the procedures described above and compared with the effect of natural HBP. In an alternative embodiment, the effect of HVR on the contraction of endothelial /5 cells or fibroblasts or monocyte aggregation in the presence or absence of an HVR antagonist can also be determined using procedures (described in UUO93/05396). A reduced ability to contract or aggregate cells indicates the presence of an interaction between HBP and the HBP antagonist. A test kit used to determine whether a patient produces such an NVR includes (a) an NVR antagonist; (b) an HBP or a cell that produces a HBP, and (c) a substance, tissue, cell, or component that interacts with the HBP.

У конкретному втіленні НВР чи клітини або тканину, які виробляють НВР, виділяють з організму пацієнта.In a specific embodiment, the NVR or cells or tissue that produce the NVR are isolated from the patient's body.

НВР чи клітини або тканину, що виробляють вищезгаданий НВР, інкубують з ендотеліальними клітинами й визначають вплив на функцію проникності за наявності та відсутності моноклонального антитіла, яке зв'язується з принаймні одним епітопом НВР, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й активує вивільнення брадикініну. Цей вплив порівнюють із впливом природного НВР сч ов людини. У конкретному втіленні природний НВР людини може бути рекомбінантним НВР, який зв'язується з таким самим моноклональним антитілом. В альтернативному втіленні НВР або клітини, або тканину, які і) виробляють НВР, інкубують за наявності комплексу прекалікреїну-Н-кініногену та за наявності моноклонального антитіла. Визначають вплив моноклонального антитіла на вивільнення брадикініну. Зниження вивільнення брадикініну за наявності антитіла вказує на те, що пацієнт виробляє НВР, який зв'язується з антитілом. За цих ю зо умов випробувальний комплект має включати в себе (а) моноклональне антитіло, яке зв'язується з принаймні одним епітопом на НВР, причому вищезгаданий епітоп зв'язується з комплексом прекалікреїну-Н-кініногену й со активує вивільнення брадикініну; (б) природний НВР людини та (в) комплекс прекалікреїну-Н-кініногену, с приєднаний до твердої основи.HBP or cells or tissue producing the aforementioned HBP are incubated with endothelial cells and the effect on permeability function is determined in the presence and absence of a monoclonal antibody that binds to at least one epitope of the HBP, said epitope binding to the prekallikrein-H- complex kininogen and activates the release of bradykinin. This effect is compared with the effect of the natural NVR of the human body. In a specific embodiment, the natural HVR of a person can be a recombinant HVR that binds to the same monoclonal antibody. In an alternative embodiment of HVR, or cells or tissue that i) produce HVR, are incubated in the presence of a prekallikrein-H-kininogen complex and in the presence of a monoclonal antibody. Determine the effect of a monoclonal antibody on the release of bradykinin. A decrease in bradykinin release in the presence of antibody indicates that the patient is producing HVR that binds to the antibody. Under these conditions, the test kit should include (a) a monoclonal antibody that binds to at least one epitope on HVR, and the aforementioned epitope binds to the prekallikrein-H-kininogen complex and activates the release of bradykinin; (b) natural human NVR and (c) prekallikrein-H-kininogen complex attached to a solid base.

Приклади в.Examples in

Приклад 1: Активовані нейтрофіли ініціюють зміни в ендотеліальній бар'єрній функції сигналізуванням через ї-Example 1: Activated neutrophils initiate changes in endothelial barrier function by signaling through

В2 інтегриниB2 integrins

Матеріали та способиMaterials and methods

РеагентиReagents

Середовище-199, КРМІ-1640 (яке містить І-глутамін), сироватку ембріона великої рогатої худоби (ЕВ5), « трипсин-ЕОТА, фосфатну буферну сіл (РВ5) та збалансований соляний розчин Хенкса (НВ55) отримують від пл») с Же Тесппоіодієз (Сайпегериго, МО, ОА). Желатин, колагеназу, пеніцилін, стрептоміцин, каталазу, альбуміном сироватки великої рогатої худоби (ВЗА), М-форміл-метіоніл-лейцил-фенілаланін (МІ Р), блакитний барвник ;» Еванса, гексадецилтриметиламонійбромід та тетраметилбензидин отримують від бЗідта Спетіса! Со. (51. І оців,Medium-199, KRMI-1640 (which contains I-glutamine), fetal bovine serum (EB5), trypsin-EOTA, phosphate buffered saline (PB5) and Hanks' balanced salt solution (HB55) are obtained from pl") with Zhe Thesppoiodiosis (Saipegerigo, MO, OA). Gelatin, collagenase, penicillin, streptomycin, catalase, bovine serum albumin (BSA), M-formyl-methionyl-leucyl-phenylalanine (MI R), blue dye;" Evans, hexadecyltrimethylammonium bromide and tetramethylbenzidine are obtained from bZidt Spetis! Co. (51. And fathers,

МО, ОА). НьО» отримують від Е. МегскК (ЮОагтвіаді Сегтапу). Віотайіх І отримують від Віотеаісаї! Тесппоіодіез Іпс. (Зіоцдпіоп, МА, ОА) і Оехігап 70 (Масгодех) та Рісої-Радце отримують від РНаптасіа -І Віогесп АВ (ррзаіа, Зм'едеп). Основне культуральне середовище містить 1:11 суміш С-199 та КРМІ-1640 з додаванням 20905 інактивованого нагріванням ЕВ5, пеніциліну (100Од/мл) та стрептоміцину (1ООмкг/мл).MO, OA). NhO" is received from E. MegskK (JuOagtviadi Segtapu). Viotaih And receive from Vioteaisai! Thesppoiodyesis Ips. (Ziotsdpiop, MA, OA) and Oehigap 70 (Masgodeh) and Risoi-Radze receive from Rnaptasia -I Viogesp AV (rrzaia, Zm'edep). The main culture medium contains a 1:11 mixture of C-199 and KRMI-1640 with the addition of heat-inactivated EB5 20905, penicillin (100 U/ml) and streptomycin (100 μg/ml).

Ш- Моноклональне антитіло ІВА4 проти звичайного В-ланцюга (СО18) Во-інтегринів надано Ог. Сіаез І ипабего, 2) РПпагтасіа 8 Оріопп (Оррзаїіа, Зул"едеп) з люб'язного дозволу ЮОг. Затие! Ю. УМгідні, КосКетеПег Опімегейу, тАБ 601, що розпізнає о,)ланцюг інтегрину (СО11Б) надано Ог. Мапие! Раїагтоуо, КагоїїпзКа Іпзійше, тА ОКЕС бо 200 (анти-І -селектин) надано Ог. Еидепе Виїспег, їаптога Опімегейу, тАБ 5К11 (анти-І -селектин) отримано від 4 Весіоп ОісКіпзоп, (Зап дозе, СА) і тАБ 0544-26 (анти-СО44) отримано від Ріагм-іпдеп (Зап Оіедо, СА). К(аб)» фрагмент антитіла кози анти-миші дО надано даскКвоп ІттипоКезеагсі І арогайогіев, Іпс. (М/еві Огоме, РА),Ш- Monoclonal antibody IBA4 against the usual B-chain (СО18) of Во-integrins was provided by Og. Siaez I ipabego, 2) RPpagtasia 8 Oriopp (Orrzaiia, Zul"edep) with kind permission of YuOg. Zatie! Yu. UMgidni, KosKetePeg Opimegeiu, tab 601, recognizing o,)chain of integrin (CO11B) provided by Og. Mapie! Raiagtouo, KagoiipzKa Ipziyshe, and OKES bo 200 (anti-I -selectin) were provided by Og. Eidepe Wiispeg, Iaptoga Opimegeiu, tAB 5K11 (anti-I -selectin) was obtained from 4 Vesiop OisKipzop, (Zap dose, SA) and tAB 0544- 26 (anti-CO44) was obtained from Riagm-ipdep (Zap Oiedo, CA). K(ab)" fragment of goat anti-mouse dO antibody was provided by DaskKvop IttypoKezeagsi I Arogayogiev, Ips. (M/evi Ogome, RA),

ЕІТО-кон'югований К(ар)» фрагмент антитіла кроля анти-миші Ід отримано від Оако А/5 (СіІовігир, Оептагк).EITO-conjugated K(ar)" fragment of the rabbit anti-mouse Id antibody was obtained from Oaco A/5 (SiIovigir, Oeptagk).

Ендотеліальні клітиниEndothelial cells

Ендотеліальні клітини пупкової вени людини (НОМЕС) та ендотеліальні клітини аорти великої рогатої худоби іФ) (ВАЕС) виділяють і культивують, як описано вище |(Сашат еї аї., 1998, Вій. У. Рпагт. 125:1109-1114ї4. НОМЕС ко або ВАЕС першого-п'ятого пропущення відокремлюють шляхом короткої (2хв.) обробки трипсином-ЕОТА (0,2590 трипсину / 0,0195 ЕОТА) і наносять або на неорганічну мембрану Апороге з розміром пор 0,2мкм, або на бо полікарбонатні фільтри з розміром пор З,Омкм (включення тканинної культури, їОмм; МОМС, Козкіїде, Оептагк).Human umbilical vein endothelial cells (NOMES) and bovine aortic endothelial cells (IF) (BAES) are isolated and cultured as described above (Sashat et al., 1998, Vy. U. Rpagt. 125:1109-1114і4. NOMES ko or BAES of the first-fifth pass are separated by a short (2 min.) treatment with trypsin-EOTA (0.2590 trypsin / 0.0195 EOTA) and applied either to an inorganic Aporoge membrane with a pore size of 0.2 μm, or to polycarbonate filters with with a pore size of 3,000 mm (inclusion of tissue culture, 100 mm; MOMS, Kozkiide, Oeptagk).

Для сприяння диференціації клітин та посилення з'єднання ендотеліальних клітин (ЕС) фільтри попередньо обробляють 50мМА Віотайіх І (167Мг/мл) і висушують на повітрі. ЕС висівають з густиною 2 х109 клітин на фільтр і інкубують у культуральному середовищі при 372С у зволоженій атмосфері 595 СО» в повітрі. ЕС вирощують до конфлюентних моношарів, які можна виявити шляхом щоденних спостережень під мікроскопом та 65 вимірювання електричного опору поперек моношару (Сашат еї а/!., 1998, Вій. У. Рпагт, 125:1109-1114).To promote cell differentiation and strengthen the connection of endothelial cells (ES), the filters are pre-treated with 50mMA Viotaih I (167mg/ml) and air-dried. ECs are seeded at a density of 2 x 109 cells per filter and incubated in a culture medium at 372С in a humidified atmosphere of 595 СО" in air. ECs are grown to confluent monolayers, which can be detected by daily observation under a microscope and by measuring the electrical resistance across the monolayer (Sashat et al., 1998, Vii. U. Rpagt, 125:1109-1114).

Вимірювання бар'єрної функції ЕСMeasurement of the EC barrier function

Для визначення спричинених стимуляцією змін у функції проникності ЕС застосовують два різні підходи. Для вимірювання трансендотеліального електричного опору (ТЕЕК) фільтрові вставки з ЕС переносять до камери вимірювання опору |докладно див. у роботі Сашціат еї аїЇ., 1998, Вій. У. Рпагт. 125:1109-1114). Камеру (нижнє/люмінальне відділення) з фільтровими вставками (верхнє/люмінальне відділення), заповнену 2мл та 40О0мкл культурального середовища відповідно поміщують в інкубатор клітинних культур. Електричний опір поперек моношару ЕС вимірюють при 372 за допомогою електродів у кожному відділенні, розташованих у точній позиції відносно один до одного та до моношару. Результати електричного опору окремого моношару ЕС одержують шляхом віднімання опору відповідного фільтра, вкритого Віотаїйгіх, виміряного перед висіванням 7/0 ендотеліальних клітин.Two different approaches are used to determine stimulation-induced changes in EC permeability function. To measure the transendothelial electrical resistance (TEEC), the filter inserts from the ES are transferred to the resistance measurement chamber | for details, see in the work of Sashciat ei aiYi., 1998, Vol. U. Rpagt. 125:1109-1114). A chamber (lower/luminal compartment) with filter inserts (upper/luminal compartment), filled with 2ml and 40O0μl of culture medium, respectively, is placed in a cell culture incubator. The electrical resistance across the EC monolayer is measured at 372 using electrodes in each compartment positioned precisely relative to each other and to the monolayer. The results of the electrical resistance of a single EC monolayer are obtained by subtracting the resistance of the corresponding filter covered with Viotaigih, measured before seeding 7/0 endothelial cells.

В окремих експериментах кон'югований з блакитним барвником Еванса альбумін (ЕВА) застосовують як маркер макромолекулярної проникності моношарів ЕС. Перед стимуляцією ЕС культуральне середовище у верхньому відділенні замінюють середовищем, яке містить ЕВА (культуральне середовище, яке містить 4956 ВБА, змішаного з блакитним барвником Еванса в остаточній концентрації О,б7мг/мл). Концентрацію ЕВА у зразках 75 рідини верхнього та нижнього відділення визначають спектрофотометрично шляхом вимірювання оптичної густини при 620НМ (Тіепек МийізКап МОСС; Ріомж/ І арогаюгіез, ЗоІпа, Зм"едеп). Альбуміновий зазор розраховують за співвідношенням: М1-А2 хМ2х1/А1, де М1 є об'ємом зазору (тобто, теоретичним об'ємом люмінального середовища, очищеного від альбуміну шляхом дифузії з аблюмінальним відділенням), М2 є аблюмінальним об'ємом, і АТ та А2 є оптичною густиною люмінального та аблюмінального середовища відповідно. Базовий го зазор за відсутності будь-якого стимулу, в середньому 0,08 ї0,0Змкл/хв., віднімають від об'єму зазору, отриманого у відповідь на відповідний специфічний подразник.In separate experiments, albumin (EVA) conjugated with Evans blue dye is used as a marker of macromolecular permeability of EC monolayers. Before EC stimulation, the culture medium in the upper compartment is replaced with a medium containing EVA (culture medium containing 4956 VBA mixed with Evans blue dye at a final concentration of 0.b7mg/ml). The concentration of EVA in samples of 75 liquids of the upper and lower compartment is determined spectrophotometrically by measuring the optical density at 620 nm (Tiepek MiyizKap MOSS; Riomzh/ I arogayugiez, ZoIpa, Zm"edep). The albumin gap is calculated according to the ratio: M1-A2 xM2x1/A1, where M1 is the clearance volume (ie, the theoretical volume of the luminal medium cleared of albumin by diffusion with abluminal compartment), M2 is the abluminal volume, and AT and A2 are the optical densities of the luminal and abluminal media, respectively. of any stimulus, an average of 0.08 and 0.0Zmcl/min., is subtracted from the volume of the gap obtained in response to the corresponding specific stimulus.

Одержання й визначення кількості РММObtaining and determining the number of RMM

РММ людини виділяють із багатої на лейкоцити плазми, як (описано в роботі Саціат еї аї., 1998, Вгії. ..Human PMM is isolated from plasma rich in leukocytes, as (described in the work of Satsiat ei Ai., 1998, Vgii...

Рпагт. 125:1109-1114), і ресуспендують у культуральному середовищі при концентрації 2-5х10'клітин/мл. се 25 Чистота РММ становить 29895, і їх життєздатність при витісненні трипанового синього становить 29595. Перед о додаванням до моношарів ЕС РММ інкубують протягом ЗОхв. з моноклональними антитілами проти молекул поверхні клітин для наступного зшивання з вторинним тАБ (див. експериментальні процедури).Rpagt. 125:1109-1114), and resuspended in the culture medium at a concentration of 2-5x10 cells/ml. se 25 The purity of PMMs is 29895, and their viability when displacing trypan blue is 29595. Before adding to EC monolayers, PMMs are incubated for ZOhv. with monoclonal antibodies against cell surface molecules for subsequent cross-linking with secondary tAB (see Experimental Procedures).

У деяких експериментах експресію клітинної поверхні СОТ 16/С0О 18 регулюють у підвищенням температуриIn some experiments, the cell surface expression of SOT 16/СОО 18 is regulated by an increase in temperature

РММ перед застосуванням. РММ за наявності анти-СО 18 тАБ ІВ4 інкубують при 42С протягом 10хв., переносять Іс) 30 до 372 на 10хв., а потім повертають у 42 ще на 10Охв., після чого двічі промивають. РММ, які не піддають с обробці антитілом, одержують згідно з тим самим протоколом, застосовуючи носій замість антитіла.RMM before use. RMM in the presence of anti-CO 18 tAB IV4 is incubated at 42C for 10 min., transferred to Iz) 30 to 372 for 10 min., and then returned to 42 for another 10 min., after which it is washed twice. PMMs that cannot be treated with the antibody are obtained according to the same protocol, using the carrier instead of the antibody.

Зчеплення РММ з ЕС та трансендотеліальну міграцію кількісно визначають шляхом аналізу ме)The adhesion of RMM to EC and transendothelial migration are quantified by analysis of me)

РММ-специфічного ферменту о мієлопероксидази (МРО). Тобто, РММ розчиняють у 0,595 ч- гексадецилтриматиламонійброміді й центрифугують, ферментну активність у спливаючому шарі визначаютьPMM-specific enzyme about myeloperoxidase (MPO). That is, PMM is dissolved in 0.595 parts of hexadecyltrimmonium bromide and centrifuged, the enzyme activity in the supernatant is determined

Зо спектрофотометрично за зміною оптичної густини при 65ОНМ, яка відбувається в окисно-відновній реакції ї-It is spectrophotometrically determined by the change in optical density at 65ОНМ, which occurs in the redox reaction of

Н2Оо-тетраметилбензидину, каталізованій МРО |(|БигикКі еї аї., 1983, АпаїЇ. Віоспет. 132:345-352) МРО активність зчеплених і перенесених РММ, відповідно, співвідносять із показником загальної кількості РММ, доданих до моношару ЕС. «H2Oo-tetramethylbenzidine, catalyzed by MPO |(|ByhykKi ei ai., 1983, ApaiY. Viospet. 132:345-352) MPO activity of linked and transferred PMMs, respectively, is correlated with the indicator of the total number of PMMs added to the EC monolayer. "

Експериментальні процедури 40 Перед перенесенням фільтрових включень до камери вимірювання опору (яку тримають при 37 2с) З с середовище у включенні та у камері замінюють на свіже культуральне середовище (372С) з додаванням 10ММ "з Нерез. У деяких експериментах моношар ЕС інкубують перед стимуляцією 1Омкг/мл Негрітусіп А протягом 15хв. при 372С і двічі промивають. РММ (2х109) з моноклональними антитілами, зв'язаними з молекулами поверхні клітин, або без них, додають у верхнє відділення (співвідношення РМІМ:ЕС-10:1) і залишають для осадження на -І 10хв. на моношарі ЕС. Активацію РММ спричинюють або МІ Р (10-7М), який додають у нижнє відділення, або перехресною компоновкою молекул поверхні клітин вторинними фрагментами ІдсС Р(абБ)2 кози-анти-миші. - Тансендотеліальний електричний опір вимірюють до і щохвилини після початку стимуляції, доки не досягають с фази плато у зміні опору, а потім з 5-хвилинними інтервалами. В експериментах з дослідженням проникності альбуміну та міграції РММ крізь моношар ЕС середовище у включенні було наявно ЕВА. Після перевірки (ее) імунності фільтрові вставки переносять з 5-10-хвилинними інтервалами до нових лунок, що містять свіже с середовище. Інкубацію в усіх випадках здійснюють при 372. Наприкінці експерименту нижні лунки центрифугують при 425г і 49 протягом 2Охв. і надосадову рідину аналізують на вміст ЕВА. Кількість РММ, що мігрувала крізь моношар, визначають шляхом аналізу МРО-активності гранул, що залишилися в лунці. ІзExperimental Procedures 40 Before transferring the filter inclusions to the resistance measurement chamber (which is kept at 37 2s), the media in the inclusions and in the chamber are replaced with fresh culture medium (372C) with the addition of 10MM "zNerez. In some experiments, the EC monolayer is incubated before stimulation with 1 Ωkg /ml of Negritusip A for 15 min at 372 C and washed twice.PMM (2x109) with or without monoclonal antibodies bound to cell surface molecules is added to the upper compartment (RPMI:EC-10:1 ratio) and left for deposition at -I 10 min on EC monolayer. Activation of RMM is caused either by MI R (10-7M), which is added to the lower compartment, or by cross-linking of cell surface molecules by secondary fragments of IdsS P(abB)2 goat-anti-mouse. - Transendothelial electrical resistance is measured before and every minute after the start of stimulation until reaching the c phase of the plateau in the resistance change, and then at 5-minute intervals.In experiments investigating albumin permeability and PMM migration through е monolayer EC medium in the inclusion, EVA was present. After checking (ee) immunity, filter inserts are transferred at 5-10 minute intervals to new wells containing fresh medium. Incubation in all cases is carried out at 372. At the end of the experiment, the lower wells are centrifuged at 425 g and 49 for 2 hours. and the supernatant is analyzed for EVA content. The amount of PMM that migrated through the monolayer is determined by analyzing the MPO activity of the granules remaining in the well. From

Середовища у фільтровому включенні відсмоктують рідину для визначення кількості незчепленого РММ і фільтрувальну, мембрану з ЕС видаляють із вставки для визначення кількості зчепленої фракції РММ. і) В окремих експериментах очищені РММ, попередньо оброблені анти-СО 18 тА ІВ4 (бмкг на 2х109 клітин) ко протягом ЗОхв., інкубують у культуральному середовищі з Е(аб)» кози-анти-миші або без нього протягом 10хв. при 372С. РММ осаджують шляхом центрифугування при 300 хг протягом 15хв. при кімнатній температурі і 60 вільний від клітин спливаючий шар, що містить продукти секреції РММ, декантують для використання в експерименті іп мімо (див. нижче) або з ЕС-моношарами. В останніх умовах середовище у включенні фільтр/ЕС замінюють на середовище, що містить секрецію РММ, і дані щодо впливу на ТЕЕК та проникність альбуміну записують, як описано вище. У деяких випадках середовище, що містить секрецію РММ, перед застосуванням інкубують за підвищеної температури (802С протягом 15хв.). бо Визначення утворення внутрішньоклітинного |(Са?ЛЕС та г-актинуThe medium in the filter inclusion sucks the liquid to determine the amount of unbound PMM and the filter, the EC membrane is removed from the insert to determine the amount of the bound PMM fraction. i) In separate experiments, purified PMM, pretreated with anti-CO 18 and IV4 (bmkg per 2x109 cells) for 30 minutes, are incubated in a culture medium with or without E(ab)" goat-anti-mouse for 10 minutes. at 372C. PMM is precipitated by centrifugation at 300 xg for 15 minutes. at room temperature and 60 the cell-free supernatant containing PMM secretion products is decanted for use in the ip mimo experiment (see below) or with EC monolayers. In the latter conditions, the medium in the filter/EC inclusion is replaced with medium containing PMM secretion, and data on the effect on TEEK and albumin permeability are recorded as described above. In some cases, the medium containing PMM secretion is incubated at elevated temperature (802C for 15 minutes) before use. for Determination of the formation of intracellular |(Са?LES and g-actin

Чутливий до Са?" флуоресцентний зонд Яйшо-З/АМ (Моіесціаг Ргорез Ешгоре ВУ, І еідеп, Тпе МейШйепапос3в) застосовують для визначення змін у вільному внутрішньоклітинному Са?" ЕС. Конфлюентні ВАЕС моношари на фільтрах інкубують протягом ЗОхв. при 372 з Яшо-3/АМ (ЗмкМ у НВ55, що містить 296 ЕС та 10ММ НЕРЕЗ), який додають як до апікальної, так і до базолатеральної поверхні. Моношари тричі промивають і інкубують зі свіжим НВЗ5 у темноті протягом 20хв. при кімнатній температурі для повного гідролізу естеру-барвника. До ЕС додають оброблені анти-СО! 8 або анти-І-селектиновим тАБ РММ і рецепторне зшивання стимулюють вторинним тАбБ, як описано вище. В окремих експериментах застосовують секрецію РММ, що містить середовище (див. вище) для стимуляції ЕС за відсутності РММ. Зміни в Са 27) ЕС у відповідь на ці стимули 70 вимірюють через безперервну реєстрацію інтенсивності флуоресценції за допомогою системи конфокальної візуалізації з лазерним скануванням (Іпзідні Ріив; Мегідіап Іпзігитепів Іпс., ОКетоп, Міспідап).Sensitive to Ca?" fluorescent probe Yaisho-Z/AM (Moiesciag Rgorez Eshgore VU, I eidep, Tpe MeiShiepapos3v) is used to determine changes in free intracellular Ca?" EC. Confluent BAES monolayers on filters are incubated for ЗОхв. at 372 with Yasho-3/AM (ZmkM in HB55 containing 296 ES and 10MM NEREZ), which is added to both the apical and basolateral surfaces. Monolayers are washed three times and incubated with fresh HBV5 in the dark for 20 min. at room temperature for complete hydrolysis of the ester-dye. Treated anti-CO is added to ES! 8 or anti-I-selectin tAb PMM and receptor cross-linking is stimulated with secondary tAbB as described above. In separate experiments, PMM secretion containing medium (see above) is used to stimulate ECs in the absence of PMM. Changes in Ca 27) ES in response to these stimuli 70 are measured through continuous registration of fluorescence intensity using a confocal imaging system with laser scanning (Ipzidni Riiv; Megidiap Ipzigitepiv Ips., OKetop, Mispidap).

Для аналізу утворення ї-актину в ЕС у відповідь на активацію РММ конфлюентні моношари ЕС, які вирощували на вкритому Віотаїйіх склі, інкубують протягом 15хв. при 372С або з РММ, підданих зшиванню з антитілом СО18, або з секрецією РММ, що містить середовище, ідентичне застосовуваному для вищеописаних 75 процедур. Інкубація ЕС з обробленими ІВА РММ служить як контроль. Моношари фіксують у 3,795 формальдегіді в РВЗ протягом 1Охв. при кімнатній температурі, двічі промивають і пермеабілізують 0,296 Топ Х-100 у РВЗ5 (Іхв. при 42С). Клітини двічі промивають і забарвлюють на виявлення акти нових елементарних волоконTo analyze the formation of β-actin in ECs in response to the activation of PMM, confluent monolayers of ECs, which were grown on covered Viotai glass, are incubated for 15 minutes. at 372C or from PMM cross-linked with CO18 antibody, or from PMM secretion containing a medium identical to that used for the above-described 75 procedures. Incubation of ES with IVA-treated RMMs serves as a control. Monolayers are fixed in 3.795 formaldehyde in RVZ for 1 hour. at room temperature, washed twice and permeabilized with 0.296 Top X-100 in RVZ5 (Ikhv. at 42С). The cells are washed twice and stained to detect the act of new elementary fibers

ЕІТОС-кон'югованим фалоїдином протягом 20Охв. при 37 2С. Після трьох додаткових промивань ендотеліальні клітини спостерігають у системі конфокальної візуалізації з лазерним скануванням (Іпзіднпі Ріив; МегіаіапEITOS-conjugated phalloidin for 20 hours. at 37 2С. After three additional washes, endothelial cells are observed in a laser scanning confocal imaging system (Ipzidnpi Riiv; Megiaiap

Іпзігитепів Іпс., ОКетоп, Міспідап).Ipsigitepiv Ips., OKetop, Mispidap).

Іп мімо експериментиIp past the experiments

Для дослідження впливу продуктів секреції РММ на мікросудинну проникність іп мімо застосовують інтравітальну мікроскопію мікроциркуляції защічного мішка хом'яка. Як описано детально вище (Каца 8. І іпарот, 1994, Іттипоіоду ої (Ше Місгосігсціайоп, Асадетіс Ргезз, 1994, розд. 7|, лівий защічний мішок сирійських с 29 золотих хом'яків під анестезії вивертають готують до мікроскопічних спостережень в умовах безперервної Ге) суперфузії бікарбонатного буфера з підтриманням фізіологічного рівня температури, рН та газової напруги.Intravital microscopy of the microcirculation of the hamster's buccal sac was used to study the influence of the secretion products of the RMM on the microvascular permeability of the IP mimo. As described in detail above (Katsa 8. I iparot, 1994, Ittypoiodu oi (She Misgosigstiaiop, Asadetis Rgezz, 1994, ch. 7|, the left buccal sac of Syrian s 29 golden hamsters under anesthesia is turned out and prepared for microscopic observations under conditions of continuous Ge ) superfusion of bicarbonate buffer with maintenance of the physiological level of temperature, pH and gas tension.

ЕІТС-кон'югований декстран (Мол. маса: 150,000), введений шляхом внутрішньовенної ін'єкції (25О0мг/кг маси тіла) застосовують як плазмовий трасер, що забезпечує візуалізацію змін у проникності судин для макромолекул.EITS-conjugated dextran (Mol. mass: 150,000), introduced by intravenous injection (25O0mg/kg of body weight) is used as a plasma tracer, which provides visualization of changes in vascular permeability for macromolecules.

Мікросудини у відкритому защічному мішку спостерігають при невеликому збільшенні у флуоресцентному світлі що за допомогою мікроскопа І ей» Огіпоріап і записують на відео. Після контрольних записів суперфузію зупиняють о і їмл середовища, яке містить спричинену зшиванням СО18т секрецію РММ, при 37 «С місцево наносять на защічний мішок. У паралельних експериментах застосовують оброблене анти-5О018 середовище РММ, не о піддане зшиванню. -Microvessels in the open buccal sac are observed at low magnification in fluorescent light using a microscope and recorded on video. After the control recordings, the superfusion is stopped and a ml of the medium, which contains the RMM secretion caused by the crosslinking of CO18t, is applied locally to the buccal sac at 37 °C. In parallel experiments, treated anti-5O018 PMM medium, not subjected to cross-linking, was used. -

Результати мThe results of

РММ (2х109), попередньо оброблені анти-З018 тАБ (84), додають до ЕС/фільтрових включень (люмінальний бік ЕС/верхнього відділення камери опору) і дають відстоятися протягом 10хв. Зшивання СО18 з вторинним антитілом кози анти-миші К(аб)» виявляло помітне зниження ТЕЕК, яке виявляється протягом 1хв., досягає свого максимуму (36-13 контролю) через 15хв. і залишається на своєму рівні протягом усього періоду « спостереження (Фіг.1). Ні обробка РММ тільки одним ІВ4, ні обробка вторинним тАбБ без ІВ4 не викликали жодних 7 с змін у ТЕЕК.RMM (2x109), pretreated with anti-Z018 TAB (84), is added to EC/filter inclusions (luminal side of EC/upper compartment of the resistance chamber) and allowed to settle for 10 min. Cross-linking of CO18 with secondary antibody goat anti-mouse K(ab)" revealed a marked decrease in TEE, which is detected within 1 min., reaches its maximum (36-13 control) after 15 min. and remains at its level during the entire observation period (Fig. 1). Neither treatment of RMM with IV4 alone nor treatment with secondary tAbB without IV4 induced any 7 s changes in TEEK.

Ефективність зшивання СО18 для збільшення макромолекулярного потоку та міграції РММ крізь моношар ЕС з досліджують у додаткових експериментах. РММ, попередньо оброблені насичувальною концентрацією ІВ4, додають до ЕС/фільтрових включень і дають відстоятися протягом 1Охв. у середовищі, що містить ЕВА.The effectiveness of CO18 cross-linking to increase the macromolecular flow and migration of PMM through the EC monolayer is investigated in additional experiments. PMM, pre-treated with a saturating concentration of IV4, is added to the EC/filter inclusions and allowed to settle for 1 hour. in an environment containing EVA.

Зшивання СО18 так само виникає внаслідок дії антитіла кози анти-миші Е(ар)», ії РММ/ЕВА, що містить фільтрові -І вставки, які переносять з однаковими інтервалами до нових лунок зі свіжим середовищем. За відсутності вторинного антитіла, існує незначний незмінний зазор альбуміну, 0,08-40,0З3мклхв" (сер.-50, п-13), що не змінювався з часом і точно відповідав спонтанному діапазону, який виявляли у фільтрових вставках, що містять о необроблені РММ. І навпаки, активація РММ шляхом зшивання СО18 призводила до збільшення альбумінового зазору, яке дедалі зростало з часом (Фіг.1). Чисте збільшення альбумінового зазору зростало з 0,5 -0,1мкл під (ее) Я й о, час першого 5-хвилинного періоду до загального показника 20,0-4,5мкл (сер.-50, п-10) за бОхв. На відміну сл від збільшення альбумінового зазору, зшивання СО18 не призвело до помітного зчеплення РММ з ЕС або трансендотеліальної міграції (Фіг.1). З допомогою аналізу активності МРО у різних відділеннях через бохв. після зшивання СО18 було виявлено, що 91 16905 (сер.--50, п-9) доданих РММ відновлюються у середовищі, зібраному з верхнього відділення, тоді як у ЕС/фільтрі або у середовищі нижнього відділення значноїCrosslinking of CO18 also occurs due to the effect of goat anti-mouse antibody E(ar)", and PMM/EVA containing filter -I inserts, which are transferred at equal intervals to new wells with fresh medium. In the absence of a secondary antibody, there is a slight constant gap of albumin, 0.08-40.03μclhv" (ser.-50, n-13), which did not change with time and exactly corresponded to the spontaneous range detected in filter inserts containing about untreated PMMs. Conversely, activation of PMMs by CO18 cross-linking resulted in an increase in the albumin gap that continued to increase over time (Fig. 1). The net increase in albumin gap increased from 0.5 -0.1 μl under (ee) I and o, time of the first 5-minute period to a total of 20.0-4.5 μl (ser.-50, n-10) per minute. In contrast to the increase in the albumin gap, CO18 crosslinking did not lead to appreciable adhesion of RMM to EC or transendothelial migration ( Fig. 1) Using the analysis of the activity of MRO in different compartments after cross-linking of CO18, it was found that 91 16905 (ser.--50, n-9) of the added PMM are restored in the medium collected from the upper compartment, while in ES/filters or in the environment of the lower compartment is significant

Ге! активності МРО не було виявлено. Дані безпосереднього мікроскопічного спостереження прозорих фільтрів, які промивають наприкінці експерименту, підтверджували відсутність РММ, зчеплених з моношаром ЕС. де Моношари ендотеліальних клітин мітять чутливим до Са 27 флуорофором Пио-3, і зміни, спричинені стимулом в ЕС Са"), спостерігали шляхом конфокальної мікроскопічної візуалізації з лазерним скануванням. 60 Додавання оброблених анти-СО18 РММ до моношару ЕС не викликало ніяких змін у (Са?) ЕС. Однак зшиванняGee! MRO activity was not detected. The data of direct microscopic observation of transparent filters, which are washed at the end of the experiment, confirmed the absence of PMMs attached to the EC monolayer. where endothelial cell monolayers are labeled with the Ca27-sensitive fluorophore Pio-3, and stimulus-induced changes in EC Ca") were observed by laser-scanning confocal microscopic imaging. 60 Addition of anti-CO18-treated PMMs to the EC monolayer did not induce any changes in ( Sa?) EC However, stitching

СО18 з вторинним тАБб виявляло швидке збільшення цитозольно вільного (Са 7") ЕС, яке досягало піку через приблизно 100с, а потім повільно знижувалося. Зшивання антитіла І-селектину рівноцінним способом не викликало ніяких змін (Са 211 ЕС, тоді як реакція Са 25. подібна до тієї, що викликається зшиванням СО18, 65 спостерігається після стимуляції необроблених РММ ЯМІ Р |пор. Сашціат еї аї., 1998, Вій. 9. РВагтасо). 125:1109-1114). Про причинний зв'язок між змінами внутрішньоклітинної активності Са 7" та функціональною реакцією ЕС на активацію РММ свідчать експерименти, в яких ендотеліальні клітини попередньо обробляють кальцієвим комплексоном ВАРТА АМ. Ця обробка повністю інгібувала як збільшення вільного внутрішньоклітинного Са?" ЕС, так і зміни у ТЕЕК у відповідь на зшивання СО18.CO18 with secondary tABb showed a rapid increase in cytosolic free (Ca 7") EC, which peaked after about 100s and then slowly decreased. Cross-linking of the I-selectin antibody in an equivalent manner did not cause any change (Ca 211 EC, whereas the reaction of Ca 25. similar to that caused by CO18 crosslinking, 65 is observed after stimulation of untreated RMM YAMI R | cf. Sashciat eyi ai., 1998, Vy. 9. RVagtaso). 125:1109-1114). On the causal relationship between changes in intracellular activity Ca 7" and the functional response of EC to the activation of PMM are evidenced by experiments in which endothelial cells are pre-treated with VARTA AM calcium complexon. This treatment completely inhibited both the increase in free intracellular Ca?'EC and changes in TEEK in response to CO18 cross-linking.

В інших експериментах моношари ЕС інкубують з РММ, а потім забарвлюють на виявлення актинових елементарних волокон ЕІТС-кон'югованим фалоїдином. Конфокальна мікроскопічна візуалізація з лазерним скануванням виявляла, що ендотеліальні клітини, інкубовані з обробленим ІВ4 РММ за відсутності вторинного антитіла виявляли кілька напружених волокон та тонку смугу актину уздовж країв клітин у прямому контакті з сусідньою клітиною. З другого боку, ендотеліальні клітини, інкубовані РММ та зшиті СО18, виявляли помітне 70 Збільшення вмісту г-актину, а також кількості та густини напружених волокон.In other experiments, ES monolayers are incubated with PMM, and then stained to detect actin elementary fibers with EITS-conjugated phalloidin. Confocal laser scanning microscopy imaging revealed that endothelial cells incubated with IV4-treated PMM in the absence of secondary antibody displayed multiple stress fibers and a thin band of actin along the edges of the cells in direct contact with the adjacent cell. On the other hand, endothelial cells incubated with PMM and cross-linked by CO18 showed a marked increase in the content of g-actin, as well as the number and density of stress fibers.

Щоб дослідити, чи регулює(ють) фактор(и), які виділяються РММ, реакцію, яка зрештою веде до збільшення проникності ЕС, РММ (2х109), попередньо оброблені анти-СО18 тА ІВА і промиті для видалення незв'язаного антитіла, інкубують з антитілом кози анти-миші Б(аб)» протягом ЗОхв., а потім піддають легкому центрифугуванню. Додавання вільного від клітин спливаючого шару до моношару ЕС виявляло зниження ТЕЕК 75 та збільшення альбумінового зазору на ту саму величину з тим самим часовим інтервалом, що й після зшиванняTo examine whether factor(s) secreted by PMMs regulate the response that ultimately leads to increased EC permeability, PMMs (2x109) pretreated with anti-CO18 and IBA and washed to remove unbound antibody were incubated with goat anti-mouse antibody B(ab)" during ZOhv., and then subjected to light centrifugation. Addition of a cell-free pop-up layer to an EC monolayer showed a decrease in TEEK 75 and an increase in the albumin gap by the same amount at the same time interval as after crosslinking

СО8 у РММ, доданих до ЕС. Спливаючий шар також викликав зміни в ЕСІСа?, та вмісті і розподіліСО8 in RMM added to EC. The pop-up layer also caused changes in ESIS?, and content and distribution

Т-актину. Крім того, місцеве нанесення спливаючого шару з вмістом секреції РММ на защічний мішок хом'яка іп мімо виявляло негайне витікання плазми з посткапілярних та малих венул. Місця витікання проявляються уже через 1,5хв. після нанесення, а максимальна реакція виявлялася приблизно через 5 хв. Після промивання тканин буфером протікання повільно зменшувалося. Цей вплив на функцію проникності мікросудин зникав після термічної обробки похідної від РММ секреції, що свідчить про те, що збільшення проникності пояснюється термочутливим(и) фактором(ами). Нанесення на защічний мішок спливаючого шару оброблених ІВ4 РММ, не підданих зшиванню, не призводило до помітного витікання плазми.T-actin. In addition, local application of a floating layer containing PMM secretion to the buccal sac of a hamster i.p. mimo revealed an immediate outflow of plasma from postcapillary and small venules. Places of leakage appear after 1.5 minutes. after application, and the maximum reaction was detected after about 5 min. After washing the tissues with buffer, the leakage slowly decreased. This effect on the permeability function of microvessels disappeared after heat treatment of PMM-derived secretion, suggesting that the increase in permeability is due to a thermosensitive factor(s). Applying a pop-up layer of IV4-treated PMMs, not subjected to crosslinking, to the buccal bag did not lead to a noticeable leakage of plasma.

Обговорення сDiscussion of p

Зчеплення поліморфно-клітинних лейкоцитів з ендотеліальним шаром та залучення до позасудинної тканини о при гострому запаленні значною мірою залежить від функції В-2 інтегринів. Збільшення проникності судин для макромолекул стимулюють у зв'язку з цією клітинною реакцією, що веде до проступания плазми та утворення набряку. Результати вищеописаних експериментів свідчать про причинний зв'язок між трансмембранним (ззовні всередину) сигналом з боку В2 інтегринів в активованих РММ та здатністю цих клітин викликати барєрну М) дисфункцію ЕС. Було виявлено, що викликане антитілом зшивання та утворення груп В2 інтегринів призводить со до збільшення проникності ЕС на зразок того, що спостерігається після стимуляції РММ хемоатрактантом. Це клітинне перехрещування відбувається за відсутності фізичного зв'язування РММ з ЕС, що свідчить про те, що со саме зчеплення РММ та сам структурний зв'язок прямо не передають сигнали на ЕС, якими опосередковується їм проникність. Скоріше, лігандне зв'язування В2 інтегрину спричинює внутрішньоклітинними сигнальними каскадами РММ секреторні події та вивільнення хімічного посередника, який адаптує залежні від РММ зміни у - проникності ЕС. Крім того, було продемонстровано, що зміна у проникності судин, викликана таким чином, є наслідком активної залежної від тирозинкінази реакції ЕС, включаючи цитоскелетну реорганізацію та оборотне утворення міжклітинного розриву, що свідчить про нелітичну функцію в цьому відношенні похідного(их) від РММ « факторайів).Adhesion of polymorphocellular leukocytes to the endothelial layer and involvement in extravascular tissue during acute inflammation largely depends on the function of B-2 integrins. An increase in the permeability of blood vessels for macromolecules is stimulated in connection with this cellular reaction, which leads to plasma leakage and the formation of edema. The results of the above-described experiments indicate a causal relationship between the transmembrane (from outside to inside) signal from B2 integrins in activated PMMs and the ability of these cells to cause barrier M) EC dysfunction. It was found that antibody-induced crosslinking and formation of B2 integrin groups leads to an increase in EC permeability similar to that observed after stimulation of PMM with a chemoattractant. This cellular cross-linking occurs in the absence of physical binding of the PMM to the EC, which indicates that the coupling of the PMM and the structural connection itself do not directly transmit signals to the EC that mediate their permeability. Rather, ligand binding of the B2 integrin triggers intracellular PMM signaling cascades to trigger secretory events and the release of a chemical mediator that modulates PMM-dependent changes in EC permeability. Furthermore, the change in vascular permeability thus induced was demonstrated to be the consequence of an active tyrosine kinase-dependent EC response, including cytoskeletal reorganization and reversible intercellular gap formation, suggesting a nonlytic function in this regard of the PMM-derived factor(s). ).

Для більш детального дослідження механізмів, завдяки яким активовані РММ можуть передавати сигнали на - с ЕС, у цьому процесі моделюють взаємодію РММ/ЕС та залежну від зчеплення участь В» інтегринів через ч зшивання антитіла СО11/2018. Можливість зшивання антитіл В 5 інтегринів з шунтуванням викликаної » хемоатрактантом клітинної активації демонструє, що залучення та утворення груп рецепторів В 5 інтегрину як таке через внутрішньоклітинні сигнали призводять до збільшення проникності ЕС. Оскільки ця реакція відбувалася незалежно від зчеплення РММ з ЕС, передача сигналів між РММ та ЕС не може пояснюватися - взаємодією СО11/2О018 з контррецепторами на поверхні ЕС, а скоріше має відбуватися через вивільнення - похідної від РММ молекули-посередника. Такий механізм також підтверджується здатністю до викликання гіперпроникності ЕС вільного від клітин спливаючого шару, якої досягають після зшивання СО18 у суспензії РММ. о Приклад 2: Розпізнання похідного від нейтрофілів НВР (НВР) як сигнальної ланки у викликаному о 20 нейтрофілами витіканні плазми судинFor a more detailed study of the mechanisms by which activated PMMs can transmit signals to - with ECs, in this process, the interaction of PMMs/ECs and the binding-dependent participation of B" integrins through cross-linking of the CO11/2018 antibody are modeled. The possibility of cross-linking of B5 integrin antibodies with shunting of chemoattractant-induced cell activation demonstrates that the involvement and formation of B5 integrin receptor groups as such through intracellular signals leads to an increase in EC permeability. Since this reaction occurred independently of the binding of PMM to EC, the transmission of signals between PMM and EC cannot be explained by the interaction of СО11/2О018 with counterreceptors on the surface of EC, but rather should occur due to the release of a mediator molecule derived from PMM. This mechanism is also confirmed by the ability to cause EC hyperpermeability of the cell-free floating layer, which is achieved after cross-linking CO18 in the PMM suspension. o Example 2: Recognition of neutrophil-derived HBP (HBP) as a signaling link in o 20 neutrophil-induced vascular plasma leakage

У Прикладі 1 зчеплення РММ через В» інтегрин є попередньою умовою для спричиненого РММ впливу на сл проникність ендотеліальних клітин та того, що залежний від Са?" трансмембранний сигнал через зчеплення активованого Во інтегрину викликає секрецію розчинного(их) фактора(ів), які прямо безпосередньо діють на зміни у бар'єрній функції ЕС. 59 Як описано нами у Прикладі 2, розчинний фактор визначають як НВР людини. Приклад 2 також характеризуєIn Example 1, PMM engagement via B" integrin is a prerequisite for PMM-induced effects on endothelial cell permeability and that Ca"-dependent transmembrane signaling through engagement of activated B0 integrin induces the secretion of soluble factor(s) that directly directly affect changes in the EC barrier function. 59 As described by us in Example 2, the soluble factor is defined as the human NVR. Example 2 also characterizes

ГФ) взаємодію НВР з системою контактної фази.GF) interaction of the NVR with the contact phase system.

Матеріали та способи о РеагентиMaterials and methods o Reagents

Середовище-199, КРМІ-1640 (що містить І-глутамін), сироватку ембріона великої рогатої худоби (ЕВ5), 60 трипсин-ЕОТА, фосфатну буферну сіль (РВ5) та збалансований соляний розчин Хенкса (НВ55) отримують відMedium-199, KRMI-1640 (containing I-glutamine), fetal bovine serum (EB5), 60 trypsin-EOTA, phosphate buffered saline (PB5), and Hanks' balanced salt solution (HB55) are obtained from

Же Тесппоіодієз ((зайпегзриго, МО, США). Желатин, колагеназу, пеніцилін, стрептоміцин, альбумін сироватки великої рогатої худоби (ВЗА), блакитний барвник Еванса та РІТО-кон'югований фалоїдин отримано від ЗідтаThesppoiodiese ((zaipegzrygo, MO, USA). Gelatin, collagenase, penicillin, streptomycin, bovine serum albumin (BSA), Evans blue dye, and RITO-conjugated phalloidin were obtained from Ziedt

Спетіса! Со. (5. І оцівб, МО, ОСОБА). Рішо-3/АМ отримано від МоЇІесцшіаг Ргобез (Ендепе, ОК, ОА). Віотаїгіх отримано від Віотедіса! Тесппоіодіев Іпс. (Зіоцдпіоп, МА, БА). ЮОехігап 70 (Масгодех) та РісоіІ-Радце бо отримано від Рпагтасіа Віоїесп АВ (Оррзаїа, Зм'едеп). Основне культуральне середовище містить в собі 1:1 суміш С-199 та КРМІ-1640 з додаванням 2095 інактивованого нагріванням ЕВ5, пеніциліну (100Од/мл) та стрептоміцину (100мкг/мл). Моноклональне антитіло ІВА4 проти звичайного В-ланцюга (СО18) В»-інтегринів надано Ог. Сіаез І ипдрего, Рпагтасіа 5 Оріопп (Оррзаїіа, Зм'едеп) з люб'язного дозволу ЮОг. Затие! О. УУгідні,Spetis! Co. (5. And otsivb, MO, PERSON). Risho-3/AM was obtained from Moscow, Russia (Endepe, OK, OA). Viotaigih received from Viotedis! Tesppoiodiev Ips. (Ziotsdpiop, MA, BA). JuOehigap 70 (Masgodeh) and RisoiI-Radce bo received from Rpagtasia Vioyesp AV (Orrzaia, Zm'edep). The main culture medium contains a 1:1 mixture of C-199 and KRMI-1640 with the addition of 2095 heat-inactivated EB5, penicillin (100U/ml) and streptomycin (100μg/ml). Monoclonal antibody IBA4 against the usual B-chain (СО18) of B»-integrins was provided by Og. Siaez I ipdrego, Rpagtasia 5 Oriopp (Orrzaiia, Zm'edep) with the kind permission of JuOg. Zatie! O. Uugdni,

КоскегеїПег Опімегейу. Е(ар)» фрагмент кози анти-миші їдДО одержано від дасквоп ІттипокКезеагсі І арогафгіев,KoskegeiPeg Opimegeiu. E(ar)" fragment of goat anti-mouse food was obtained from daskwop IttipokKezeagsi I arogafgiev,

Іпс. (МУеві Сгоме, РА).Ips. (MUevi Sgome, RA).

Поліклональні антитіла до НВР одержують згідно з такою процедурою. Новозеландським білим кролям роблять підшкірні ін'єкції 5Омкг гепарин-зв'язаного білка людини (НВР), емульгованого у повному імуностимуляторі Фрейнда (ЕСА), після чого здійснюють три посилені ін'єкції ХОмкг НВР людини, емульгованого в 7/0 неповному ад'юванті Фрейнда (РІА), кожні два тижні. Через десять днів після останньої ін'єкції у тварин беруть кров і відокремлюють сироватку.Polyclonal antibodies to HVR are obtained according to the following procedure. New Zealand white rabbits received subcutaneous injections of 5 µg of human heparin-bound protein (HBP) emulsified in complete Freund's immunostimulant (ESA), followed by three booster injections of 10 µg of human HBP emulsified in 7/0 incomplete adjuvant Freund (RIA), every two weeks. Ten days after the last injection, blood is taken from the animals and the serum is separated.

Моноклональні антитіла до НВР одержують згідно з такою процедурою. КВЕ мишей імунізують шляхом підшкірної ін'єкції 2о0мкг очищеного НВР людини у ЕСА, після чого здійснюють дві ін'єкції 2омкг НВР людини уMonoclonal antibodies to HVR are obtained according to the following procedure. CVE mice are immunized by subcutaneous injection of 200 μg of purified human HVR into the ECA, followed by two injections of 2 μg of human HVR into

НА. Мишам з високим ступенем реакції роблять посилену внутрішньовенну ін'єкцію 20мкг НВР і через три дні /5 Видаляють селезінку. Клітини селезінки зливають із лінією клітин мієломи Рох. Спливаючі шари відбирають на вироблення антитіла проти НВР шляхом НВР-специфічного аналізу ЕГІЗА. Позитивні лінії відбирають для зв'язування з внутрішньоклітинною частиною лінії макрофагів за допомогою стандартних способів ГАСЗ5.ON. Mice with a high degree of reaction are given an enhanced intravenous injection of 20 mcg of NVR and after three days /5 the spleen is removed. Splenic cells are fused with the Roch myeloma cell line. The supernatants are selected for the production of antibodies against HVR by HVR-specific EHIZA analysis. Positive lines are selected for binding to the intracellular part of the macrophage line using standard GASZ5 methods.

Позитивні лінії клонують і піддають повторному випробуванню в обох аналізах. Моноклональні антитіла очищують шляхом протеїн А-афінної хроматографії.Positive lines are cloned and retested in both assays. Monoclonal antibodies are purified by protein A-affinity chromatography.

Ендотеліальні клітиниEndothelial cells

Ендотеліальні клітини пупкової вени людини (НОМЕС) виділяють із свіжих пуповин, як описано |у роботіHuman umbilical vein endothelial cells (HOES) were isolated from fresh umbilical cords as described in

Уапйе еї а, 1973, 9. Сп. Іпмеві. 52:2745-2756), а ендотеліальні клітини аорти великої рогатої худоби (ВАЕС) виділяють згідно зі способом, описаним |У роботі Восузе еї аїЇ., 1975, Тиготь. Оіай. Наеттої!ти. 24:825-839|, з деякими змінами. Тобто, люмен пупкової вени або аорти великої рогатої худоби інкубують з 0,2596 с об розчином колагенази протягом 1Охв. і відокремлені ендотеліальні клітини вимивають із РВ5. Зібрані клітини гранулюють і ресуспендують у культуральному середовищі, висівають у колби з культурою тканин і інкубують за і) стандартних умов. Середовище змінюють кожні 48год., доки культури не досягають конфлюентності (3-5 днів). В експериментах застосовують НОМЕС або ВАЕС першого-п'ятого пропущення. Розпізнання та визначення чистоти ЕС основані на морфології булижника та характеристики за фактором МІ! Л//т-антигеном |Вооузе еї аї., ю зо 1975, Тпготр. Оіаїй. Наеттоггтй. 24:825-839). Забарвлення на фактор МІШ/Л/ЛЛЯ-фактор у клітинах є гомогенним.Uapye eyi a, 1973, 9. Sp. Ipmevi 52:2745-2756), and endothelial cells of the aorta of cattle (BAES) are isolated according to the method described | In the work of Vosuze ei aiYi., 1975, Tygot. Oh my Here you are! 24:825-839|, with some changes. That is, the lumen of the umbilical vein or aorta of cattle is incubated with 0.2596 s of collagenase solution for 1 hour. and detached endothelial cells are washed from PB5. Collected cells are pelleted and resuspended in a culture medium, seeded into tissue culture flasks and incubated under i) standard conditions. The medium is changed every 48 hours until the cultures reach confluency (3-5 days). In the experiments, NOMES or VAES of the first-fifth pass are used. The recognition and determination of the purity of ES is based on the morphology of the cobblestone and the characteristics according to the MI factor! L//t-antigen. Oh my Naettoggty 24:825-839). Staining for MISH/L/LLYA-factor in cells is homogeneous.

Висівання на проникні мембрани соSeeding on permeable membranes

Культивовані ЕС відокремлюють шляхом короткої (2хв.) обробки трипсином-ЕОТА (0,2595 трипсину/0,0190 сCultured ECs are separated by a short (2 min.) treatment with trypsin-EOTA (0.2595 trypsin/0.0190 s

ЕОТА) і наносять або на неорганічну мембрану Апороге з розміром пор 0,2мкм, або на полікарбонатні фільтри з розміром пор З, Омкм (включення тканинної культури, їОмм; МОМ, КозкКіїде, Юептагк). Для сприяння ї- з5 диференціації клітин та посиленню приєднання ЕС фільтри обробляють 50мкл Віотайіх | (167мкг/мл) і ї- залишають для просушування на повітрі. ЕС висівають з густиною 2 х109 клітин на фільтр і інкубують у культуральному середовищі при 372С у зволоженій атмосфері 596 СО» у повітрі. ЕС вирощують до конфлюентних моношарів, які можна виявити шляхом щоденних спостережень під мікроскопом та вимірювань « електричного опору поперек моношару.EOTA) and applied either to an inorganic Aporoge membrane with a pore size of 0.2 μm, or to polycarbonate filters with a pore size of Ж, Омм (tissue culture inclusion, уОмм; MOM, KozkKiide, Yueptagk). In order to promote cell differentiation and strengthen EC adhesion, filters are treated with 50 μl of Viotaih | (167μg/ml) and it is left to air dry. ECs are seeded at a density of 2 x 109 cells per filter and incubated in a culture medium at 372C in a humidified atmosphere of 596 СО" in air. ECs are grown to confluent monolayers, which can be detected by daily microscopic observations and measurements of the electrical resistance across the monolayer.

Вимірювання трансендотеліального електричного опору (ТЕЕК) - с Для вимірювання електричного опору поперек моношару ЕС фільтрові вставки переносять до камери ц вимірювання опору (ЕМООНМ-12; УУогпій Ргесівіоп Іпзігитепів, бЗагавоїа, РІЇ, О5А), видозміненої з метою "» забезпечення точного розташування електродів відносно один до одного та фільтрових включень під час багаторазових вимірювань. Камеру (нижнє відділення) та фільтрові вставки (верхнє відділення) заповнюють 2мл та 400мкл культурального середовища відповідно. Усі вимірювання здійснюють при 37 С за допомогою -і обладнання, розташованого в інкубаторі клітинних культур. Безпосередні показники електричного опору - отримують від омметра (ЕМОМ; УМогід Ргесівіоп Іпвігитепів, Загазоїа, РІЇ, ОБА), сполученого з електродами камери опору. Електричний опір окремих моношарів ЕС отримують шляхом віднімання опору відповідного (95) фільтра, вкритого Віотаїіх, виміряного перед висіванням ендотеліальних клітин. со 50 Визначення альбумінового зазоруMeasurement of transendothelial electrical resistance (TEE) - c To measure the electrical resistance across the EC monolayer, the filter inserts are transferred to the resistance measurement chamber (EMOONM-12; UUogpiy Rgesiviop Ipzigitepov, bZagavoya, RII, O5A), modified for the purpose of "" ensuring the exact location of the electrodes relative to to each other and filter inclusions during repeated measurements. The chamber (lower compartment) and filter inserts (upper compartment) are filled with 2 ml and 400 μl of culture medium, respectively. All measurements are performed at 37 C using - and equipment located in the cell culture incubator. Direct electrical resistance indicators - obtained from an ohmmeter (EMOM; UMogid Rhesiviop Ipvigitepiv, Zagazoi, RII, OBA) connected to the electrodes of the resistance chamber. The electrical resistance of individual EC monolayers is obtained by subtracting the resistance of the corresponding (95) filter covered with Viotaiikh, measured before seeding endothelial cells p. 50 Determination of albumin concentration ru

Кон'югований з блакитним барвником Еванса альбумін (ЕВА) застосовують як маркер макромолекулярної сл проникності моношарів ЕС. Барвник в остаточній концентрації 0,б7мг/мл змішують із культуральним середовищем, яке містить 495 В5А. В експериментах, у яких аналізують проникність для альбуміну, культуральне середовище у верхньому відділенні змінюють на середовище, яке містить ЕВА. Концентрацію ЕВА у рідких зразках верхнього та нижнього відділення визначають спектрофотометрично вимірюванням оптичної густини при о 620нМ (Тіепек Мийізкап МОСС; Ріом/ І арогаїгіез, ЗоІпа, Змедеп). Альбуміновий зазор розраховують за співвідношенням: М1-А2хМ2х1/А1, де М1 є об'ємом зазору (тобто, теоретичним об'ємом апікального середовища, іме) очищеного від альбуміну шляхом дифузії з базолатеральним відділенням), М2 є базолатеральним об'ємом, і А1 та А? є оптичною густиною апікального та базолатерального середовища відповідно. Базовий зазор за 60 відсутності будь-якого стимулу, в середньому 0,08 -0,01мкл/хв., віднімають від об'єму зазору, отриманого у відповідь на відповідний специфічний подразник.Albumin (EVA) conjugated with Evans blue dye is used as a marker of macromolecular permeability of EC monolayers. The dye in a final concentration of 0.b7mg/ml is mixed with a culture medium containing 495 B5A. In experiments in which the permeability to albumin is analyzed, the culture medium in the upper compartment is changed to a medium containing EVA. The concentration of EVA in the liquid samples of the upper and lower compartments is determined spectrophotometrically by measuring the optical density at about 620 nm (Tiepek Miyizkap MOSS; Riom/I aroghaigiez, ZoIpa, Zmedep). The albumin gap is calculated according to the ratio: M1-A2xM2x1/A1, where M1 is the volume of the gap (that is, the theoretical volume of the apical medium, ie) purified from albumin by diffusion with basolateral separation), M2 is the basolateral volume, and A1 and A? are the optical density of the apical and basolateral media, respectively. The base gap for 60 in the absence of any stimulus, on average 0.08 -0.01μl/min., is subtracted from the volume of the gap obtained in response to the corresponding specific stimulus.

Виділення та активація РММIsolation and activation of RMM

Багату на лейкоцити плазму, видобуту з суцільної крові людини шляхом осадження декстраном, обережно вкладають шарами на ГРісоІ-Радце і центрифугують при 400О0г протягом ЗОхв. Гранули, що містять РММ бо ресуспендують і двічі промивають (400г 7хв.) у льодяному РВ5. РММ ресуспендують у культуральному середовищі в остаточній концентрації 2-5х109 клітин/мл. Чистота РММ становить 29896, а життєздатність за витісненням трипанового синього становить 29590,Plasma rich in leukocytes, extracted from human whole blood by dextran precipitation, is carefully placed in layers on GrisoI-Radtse and centrifuged at 40000g for 30 minutes. Granules containing PMM are resuspended and washed twice (400 g 7 min.) in ice-cold RV5. PMM are resuspended in the culture medium at a final concentration of 2-5x109 cells/ml. The RMM purity is 29896 and the trypan blue displacement viability is 29590,

Зшивання антитіла молекул СО18 на поверхні нейтрофілів стимулюють, як описано вище. Тобто, очищеніAntibody crosslinking of CO18 molecules on the surface of neutrophils is stimulated as described above. That is, cleaned

РММ (Б5Х105/мл) інкубують з анти-СО18 тАБ ІВ4, 10мкг/мл у НВ55 протягом ЗОхв. Під час інкубаційного періоду клітини піддають різкій зміні температури з 42 до 372 С для збільшення поверхневої експресії СО11/С018. Клітини двічі промивають і здійснюють зшивання СО18 шляхом додавання фрагментів (аб) о кози анти-миші Ід (розведення 1:20). РММ осаджують шляхом центрифугування при ЗО00г протягом 15хв. при кімнатній температурі і вільний від клітин спливаючий шар збирають. В окремих експериментах зшивання антитіла СО18 стимулюють 70 після додавання до моношарів ЕС РММ попередньо інкубованих з тАБ ІВА (див. нижче).PMM (B5X105/ml) is incubated with anti-CO18 TAB IV4, 10 μg/ml in HB55 for 30 minutes. During the incubation period, the cells are subjected to a sharp change in temperature from 42 to 372 C to increase the surface expression of СО11/С018. Cells are washed twice and CO18 crosslinking is carried out by adding fragments (ab) of goat anti-mouse Id (1:20 dilution). PMM is precipitated by centrifugation at 300 g for 15 minutes. at room temperature and the cell-free supernatant is collected. In separate experiments, cross-linking of CO18 antibodies is stimulated 70 after addition to EC PMM monolayers pre-incubated with tAB IVA (see below).

Експериментальні процедуриExperimental procedures

Перед перенесенням фільтрових вставок до камери вимірювання опору (яку тримають при 372С) середовище у вставці та у камері замінюють свіжим культуральним середовищем (3723) з додаванням 10мМ Нерез. НВР (25-100мкг/мл) або продукт секреції РММ додають або у верхнє, або у нижнє відділення і зміни 72 трансендотеліального електричного опору вимірюють щохвилини, доки не буде досягнуто фази плато, а після цього - з 5-хвилинними інтервалами. В окремих експериментах РММ (2х109) попередньо інкубовані з тАб ІВА (1Омкг/мл), додають у верхнє відділення (співвідношення РММ:ЕС-10:1) і залишають для осадження на 1Охв.Before transferring the filter inserts to the resistance measurement chamber (which is kept at 372C), the medium in the insert and in the chamber is replaced with fresh culture medium (3723) with the addition of 10mM Nerez. HVR (25-100μg/ml) or a secretory product of RMM is added to either the upper or lower compartment and changes in 72 transendothelial electrical resistance are measured every minute until the plateau phase is reached, and thereafter at 5-minute intervals. In separate experiments, RMM (2x109) pre-incubated with tAb IVA (1Okg/ml), added to the upper compartment (ratio RMM:ES-10:1) and left to settle for 1 Ohv.

Активацію РММ стимулюють через зшивання антитіла лейкоцитарного СО18 шляхом додавання кози анти-миші ідо К(аб)», розведеного у співвідношенні 1:20. В експериментах, у яких досліджують проникність для альбуміну поперек моношару ЕС, середовище у вставці містило ЕВА. Під час експерименту фільтрові вставки переміщують з 5-10-хвилинними інтервалами до нових лунок, що містять свіже середовище. Інкубацію в усіх випадках здійснюють при 372С. Після експерименту середовище у нижніх лунках відсмоктували й піддавали аналізу на вміст ЕВА. ря Визначення внутрішньоклітинне Са?" ЕС та розподілу Е-актину сThe activation of RMM is stimulated through the crosslinking of leukocyte CO18 antibodies by adding goat anti-mouse ido K(ab)" diluted in a ratio of 1:20. In experiments investigating permeability to albumin across an EC monolayer, the media in the insert contained EVA. During the experiment, filter inserts are moved at 5-10 minute intervals to new wells containing fresh medium. Incubation in all cases is carried out at 372C. After the experiment, the medium in the lower wells was suctioned and analyzed for EVA content. rya Determination of intracellular Ca" EC and distribution of E-actin p

Для визначення змін у внутрішньоклітинному вільному Са 2" ЕС застосовують чутливий до Са?" о) флуоресцентний зонд Пшио-3/"АМ. Конфлюентні моношари НОМЕС або ВАЕС, культивовані на вкритих Віоптаїгіх І фільтрах, інкубують з розчином РіІшо-З3/АМ (Змкм у НВ55, що містить 296 ЕС5 та 10ММ НЕРЕЗ), який додають до апікальної та базолатеральної поверхні, протягом ЗОхв. при 37 «С. Моношари перед застосуванням тричі ю зо промивають і інкубують зі свіжим НВЗЗ у темному місці протягом 20хв. при кімнатній температурі для повного гідролізу естеру-барвника до його чутливої до кальцію вільнокислотної форми. ЕС стимулюють НВР, який со додають до апікальної поверхні. Зміни (Са?") ЕС у відповідь на стимуляцію НВР вимірюють безперервною со реєстрацією інтенсивності флуоресценції за допомогою системи конфокальної візуалізації з лазерним скануванням (Іпзідні Рів; Мегіаіап Іпвігитепів Іпс., ОКкетоп, Міспідап). -To determine changes in intracellular free Ca 2" EC, sensitive to Ca?" o) fluorescent probe Psio-3/"AM. Confluent NOMES or BAES monolayers cultured on covered Vioptaig I filters are incubated with RiIsho-Z3/AM solution (µm in HB55 containing 296 EC5 and 10 mm NEREZ), which is added to the apical and the basolateral surface, during incubation at 37 °C. Before use, the monolayers are washed three times and incubated with fresh NVZZ in a dark place for 20 min at room temperature for complete hydrolysis of the ester-dye to its calcium-sensitive free acid form. ECs stimulate NVR , which is added to the apical surface. Changes (Ca?) of ES in response to stimulation of the NVR are measured by continuous registration of fluorescence intensity using a confocal imaging system with laser scanning (Ipzidni Riv; Megiaiap Ipvigitepiv Ips., OKketop, Mispidap). -

Для аналізу розподілу Б-актину в ЕС у відповідь на стимуляцію НВР конфлюентні моношари ЕС, які - вирощували на вкритому Віотаїгіх склі, інкубують з НВР або самим носієм при 372С протягом 15хв. Моношари двічі промивають у культуральному середовищі й фіксують у 3,790 формальдегіді у РВ5 протягом 1Охв. при кімнатній температурі ЕС пермеабілізують 0,295 Тійоп Х-100 у РВБ5 (їхв. при 42С), двічі промивають і « забарвлюють на виявлення актинових елементарних волокон РІТО-кон'югованим фалоїдином протягом 20хв. при 372С. Ендотеліальні клітини знову тричі промивають у РВЗ і візуалізують за допомогою конфокального - с мікроскопа з лазерним скануванням. ч Вестерн-блотинг я Зразок очищеного НВР або секреції РММ додають до ЗО5 буфера для зразка і варять протягом 5хв.To analyze the distribution of B-actin in ECs in response to HVR stimulation, confluent monolayers of ECs, which were grown on covered Viotaig glass, are incubated with HVR or the carrier itself at 372C for 15 minutes. Monolayers are washed twice in the culture medium and fixed in 3.790 formaldehyde in PB5 for 1 hour. at room temperature, ECs are permeabilized with 0.295 Tiyop X-100 in RVB5 (equivalent to 42С), washed twice and stained with RITO-conjugated phalloidin for detection of actin elementary fibers for 20 min. at 372C. Endothelial cells are again washed three times in RVZ and visualized using a confocal microscope with laser scanning. h Western blotting i A sample of purified HBP or PMM secretion is added to ZO5 sample buffer and boiled for 5 min.

Електрофорез здійснюють, наносячи зразки на 505 поліакриламідні градієнтні гелі (3-1095). Білки шляхом електрофорезу переносять на нітроцелюлозну мембрану (Віо-Кай Іаброгайгіез, Кіспйтопа, СА) для - імуноблот-аналізу. Додаткові сайти зв'язування блокують шляхом інкубації нітроцелюлозної мембрани протягом -1 2год. у молоці. НВР виявляють, застосовуючи вестерн-блотинг.Electrophoresis is performed by applying samples to 505 polyacrylamide gradient gels (3-1095). Proteins by electrophoresis are transferred to a nitrocellulose membrane (Vio-Kai Iabrogaigiez, Kispytopa, CA) for - immunoblot analysis. Additional binding sites are blocked by incubating the nitrocellulose membrane for -1 2 hours. in milk NVR is detected using Western blotting.

Результати о Активовані РММ вивільнюють НВР со 50 РММ у суспензії активуються через зшивання антитіл СО18. РММ центрифугують, спливаючий шар збирають і подають на БО5-РАСЕ. Вестерн-блотинг із застосуванням антитіл, спрямованих проти НВР, дозволяє розпізнати сл помітну смугу 27КО у секреції РММ. Особливих смуг у контрольному ідо кроля виявлено не було.Results o Activated PMMs release HVR so 50 PMMs in suspension are activated due to cross-linking of CO18 antibodies. RMM is centrifuged, the supernatant is collected and applied to BO5-RACE. Western blotting with the use of antibodies directed against HVR allows to recognize a very noticeable band of 27KO in the secretion of RMM. No special bands were detected in the control rabbit's ido.

НВР збільшує проникність моношарів ЕСNVR increases the permeability of EC monolayers

Додавання НВР (75мкг/мл) у верхнє відділення викликало помітне зниження трансендотельального опору, що виявляє себе протягом однієї хвилини, досягає свого максимуму (3095 -395 від контролю) через 15хв. іAddition of HBP (75μg/ml) to the upper compartment caused a marked decrease in transendothelial resistance, which manifests itself within one minute, reaching its maximum (3095 -395 from control) after 15 minutes. and

ГФ! залишається незмінним протягом усього періоду спостереження (Фігура 2). Перевірка імунності НВР також викликала збільшення макромолекулярної проникності ЕС, що відображається у поступовому збільшенні о альбумінового зазору, яке дає чистий об'єм зазору 20,4 -34мкл за період бОхв. (Фіг.2). Реакція ЕС на стимуляцію НВР явно залежить від дози, що підтверджується не так чітко виявленим зменшенням ТЕЕК у 60 стійкому стані з НВР 25 та 5оОмкг/мл (Фіг.2). Однак швидкість змін, при яких відбувається реакція, є однаковою для всіх доз НВР.GF! remains unchanged throughout the observation period (Figure 2). Testing of HVR immunity also caused an increase in the macromolecular permeability of the EC, which is reflected in a gradual increase in the albumin gap, which gives a net volume of the gap of 20.4-34 μl during the period of bOhv. (Fig. 2). The response of the EC to the stimulation of HBP is clearly dependent on the dose, which is confirmed by a not so clearly detected decrease in TEE in 60 steady state with HBP of 25 and 5 oOmkg/ml (Fig. 2). However, the rate of change at which the reaction occurs is the same for all doses of HVR.

Стимуляція ЕС НВР з базолатерального боку моношару (НВР додавали у нижнє відділення) викликала такі самі зміни у проникності ЕС, що й апікальна стимуляція, однак при дещо вищих концентраціях.Stimulation of EC HBP from the basolateral side of the monolayer (HBP was added to the lower compartment) caused the same changes in EC permeability as apical stimulation, but at slightly higher concentrations.

Нейтралізація НВР послаблює викликане РММА4 збільшення проникності ЕС бо Очищений дос антисироватки кроля проти НВР застосовують для нейтралізації активності білка. Додавання антитіл НВР (5Омкг/мл) до моношару ЕС перед стимуляцією НВР (75мкг/мл) помітно послаблювало викликані зміни у ТЕЕК та макромолекулярній проникності. Зміни у ТЕЕК відбувалися з певною затримкою й досягали 7590-5965 від контролю (Фіг.3), що свідчило про інгібування викликаної НВР реакції приблизно на 6595. Подібним чином, витікання альбуміну інгібується приблизно на 6095 до чистого об'єму зазору 8,64 141,74мкл за бохв. (Фіг.3). Обробка неспецифічним Ідс кроля (5Омкг/мл) не має впливу на викликане НВР зниження ТЕЕК, що досягає 3195-5900 від контролю за 15хв.Neutralization of HBP attenuates PMMA4-induced increase in EC permeability because Purified rabbit antiserum against HBP is used to neutralize protein activity. Addition of HBP antibodies (5 Ωkg/ml) to the EC monolayer before HBP stimulation (75 μg/ml) markedly attenuated the induced changes in TEEK and macromolecular permeability. Changes in TEEK occurred with a certain delay and reached 7590-5965 from the control (Fig. 3), indicating an inhibition of the HVR-induced response by about 6595. Similarly, albumin efflux was inhibited by about 6095 to a net gap volume of 8.64 141 ,74 μl per box. (Fig. 3). Treatment with nonspecific rabbit IDS (5 Ωkg/ml) has no effect on the HVR-induced decrease in TEEK, which reaches 3195-5900 from the control in 15 min.

Робиться визначення, чи можуть антитіла проти НВР мати інгібіторну дію також на зміни у бар'єрній функціїIt is determined whether antibodies against HVR can also have an inhibitory effect on changes in barrier function

ЕС, викликаній активованими РММ. РММ у суспензії активують через зшивання антитіл СО18 лейкоцитів і 70 центрифугують. Спливаючий шар, який містить продукти секреції РММ (див. Матеріали та способи) переносять до моношару ЕС. За наявності антитіл проти НВР зниження у ТЕЕК та збільшення у макромолекулярній проникності помітно стримувалися порівняно з реакцією на стимуляцію секрецією РММ за відсутності антитіла проти НВР (Фіг.4). Майже ідентичний ефект спостерігають, коли зшивання антитіла СО18 стимулюють після додавання РММ до моношару ЕС, а отже, досягнення продукту секреції РММ моношару ЕС.ES caused by activated PMMs. PMM in suspension is activated through crosslinking of CO18 leukocyte antibodies and 70 centrifugation. The floating layer, which contains PMM secretion products (see Materials and methods), is transferred to the EC monolayer. In the presence of anti-NVR antibodies, the decrease in TEEK and the increase in macromolecular permeability were markedly inhibited compared to the response to stimulation by PMM secretion in the absence of an anti-NVR antibody (Fig. 4). An almost identical effect is observed when cross-linking of the CO18 antibody is stimulated after the addition of PMM to the EC monolayer, and therefore, the achievement of the PMM secretion product of the EC monolayer.

Стимуляція НВР збільшує внутрішньоклітинний вільний Са 7 ЕСStimulation of NVR increases intracellular free Ca 7 EC

Для визначення, чи реагує ЕС на стимуляцію НВР збільшенням цитозольного Са 2", застосовують конфокальну мікроскопічну візуалізацію з лазерним скануванням. Додавання НВР (75мкг/мл) до конфлюентних моношарів НОМЕС або ВАЕС, заряджених чутливим до Са 7" флуорофорним йЙшо-З/АМ, викликало швидке збільшення інтенсивності флуоресценції, яка досягав піку протягом їхв., а потім поступово знижувалася до базового рівня. Ця мобілізація внутрішньоклітинного Са 2" чітко вказує на активну реакцію ЕС на стимуляціюIn order to determine whether EC responds to HBP stimulation by increasing cytosolic Ca 2", confocal microscopic visualization with laser scanning is used. Addition of HBP (75 μg/ml) to confluent NOMES or BAEC monolayers charged with the Ca 7"-sensitive fluorophore yШho-Z/AM, caused a rapid increase in the fluorescence intensity, which reached a peak during iv. and then gradually decreased to the baseline level. This mobilization of intracellular Ca 2" clearly indicates an active response of EC to stimulation

НВР.NVR

Стимуляція НВР викликає реорганізацію мікрофіламентів ЕСStimulation of the NVR causes the reorganization of EC microfilaments

Конфлюентні моношари ЕС, інкубовані з НВР (75мкг/мл) або лише культуральним середовищем протягом 15хв., забарвлюють на виявлення актинових елементарних волокон РЕІТС-кон'югованим фалоїдином і с 29 візуалізують за допомогою конфокальної мікроскопії з лазерним скануванням. Порівняно з необробленим ЕС, що (У виявляє Е-актинові напружені волокна низької густини та чіткі компактні периферичні смуги уздовж країв клітини, існують суттєві зміни у вмісті Е-актину та розподілі у стимульованих НВР ЕС. Збільшення густиниConfluent EC monolayers, incubated with HBP (75 μg/ml) or culture medium alone for 15 min, are stained with REITS-conjugated phalloidin to detect actin elementary fibers and visualized with laser scanning confocal microscopy. Compared with untreated ECs, which (U reveals low-density E-actin stress fibers and distinct compact peripheral bands along the cell edges, there are significant changes in E-actin content and distribution in stimulated NVR ECs. Increase in density

Е-актинових напружених волокон, які стягують тріщину та розрив периферичних смуг, свідчить про реорганізацію цитоскелета ЕС як наслідок стимуляції НВР. оE-actin tension fibers, which tighten the crack and rupture of peripheral bands, indicates the reorganization of the cytoskeleton of the EC as a result of the stimulation of the NVR. at

НВР збільшує проникність судин іп мімо (ее)NVR increases the permeability of blood vessels ip mimo (ee)

Місцеве нанесення НВР (75мкг/мл) на мікросудини защічного мішка хом'яка за 2хв. призводить до утворення видимих місць витікання флуоресцентної мітки і з посткапілярних, і з великих венул. Максимальне витікання о спостерігають через 7-10хв. після перевірки імунності. Після цього витікання повільно знижується й повністю ї- зникає за ЗОхв.Local application of NVR (75μg/ml) to the microvessels of the buccal sac of a hamster in 2 minutes. leads to the formation of visible sites of leakage of the fluorescent label from both post-capillary and large venules. The maximum outflow is observed after 7-10 minutes. after checking immunity. After that, the outflow slowly decreases and completely disappears after ЗОхв.

Інгібування викликаного брадикініном та НВР збільшення проникності ЕС моноклональним антитілом МВКЗ - до брадикінінуInhibition of bradykinin- and HVR-induced EC permeability increase by monoclonal antibody MVKZ - to bradykinin

Брадикінін (100ОнМ; Фіг.5а) або НВР (75мкг/мл; Фіг.56б) вводять на початку відліку часу з люмінального боку моношарів ЕС, попередньо інкубованих з моноклональним антитілом до брадикініну, МВКЗ (4Омкг/мл) «Bradykinin (100OnM; Fig. 5a) or HVR (75μg/ml; Fig. 56b) is injected at the beginning of the time count from the luminal side of EC monolayers pre-incubated with a monoclonal antibody to bradykinin, MVKZ (4Omkg/ml) "

ІНаазетапп еї аї., 1991, 9. Іттипої. 147:3882-3892). МВКЗ повністю запобігає збільшенню проникності ЕС, -о 70 викликаному брадикініном або НВР. Специфічність впливу тАбБ підтверджується відсутністю інгібування с викликаних гістаміном змін у проникності (гістамін вводили Через 15хв. після стимуляції брадикініном або з НВР), М-6.INaazetapp ei ai., 1991, 9. Ittipoi. 147:3882-3892). МВКЗ completely prevents the increase in EC permeability by 70 caused by bradykinin or HVR. The specificity of the effect of tAbB is confirmed by the lack of inhibition of histamine-induced changes in permeability (histamine was administered 15 minutes after stimulation with bradykinin or with NVR), M-6.

Інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС моноклональним антитілом РКНА до калікреїну плазми 395 НВР (75мкг/мл; заштриховані символи) або брадикінін (100нНМ; незаштриховані символи) вводять на початку відліку часу з люмінального боку моношарів ЕС, попередньо інкубованих тАБ РКНА (4Омкг/мл). Результати - І показано на Фіг.б. РКН4 запобігали збільшенню проникності ЕС, викликаному НВР, але не викликаному о брадикініном. Обробка РКНА не впливала на зміну проникності, викликану гістаміном (гістамін вводять через 15хв. після стимуляції НВР), М-6. (ее) 50 Інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС шляхом обробки НКН2О-пептидом сп Моношари ЕС інкубують з НКН2О (Змкг/мл) протягом ЗОхв., видаляючи таким чином поверхнево зв'язанийInhibition of the NVR-induced increase in EC permeability by the RKNA monoclonal antibody to plasma kallikrein 395 NVR (75 μg/ml; shaded symbols) or bradykinin (100 nM; unshaded symbols) is injected at the beginning of the time countdown from the luminal side of EC monolayers pre-incubated with tAB RKNA (4 Ωg/ml) . The results are shown in Fig. b. RKH4 prevented the increase in EC permeability caused by HVR, but not caused by bradykinin. RKNA treatment did not affect the change in permeability caused by histamine (histamine is administered 15 min after stimulation of the NVR), M-6. (ee) 50 Inhibition of HBP-induced EC permeability increase by treatment with NKH2O-peptide sp Monolayers of EC are incubated with NKH2O (3 µg/ml) for 30 h, thereby removing surface-bound

Н-кініноген. Після промивання на початку відліку часу з люмінального боку ЕС вводять НВР (75мкг/мл), після чого через 15хв. вводять брадикінін (Т0ОНМ). НК закріплюється на поверхні ЕС через домен 5 та 6, причому домен 5 є найважливішим. Мінімальну амінокислотну послідовність, яка необхідна для зв'язування НК людини у 99 домені 5 з ЕС, представлено опептидом з 20 амінокислот (НКН 20) з такою послідовністю:H-kininogen. After washing, at the beginning of the time count, NVR (75 μg/ml) is injected from the luminal side of the EC, after which 15 min. bradykinin (T0ONM) is administered. NC is attached to the EC surface through domains 5 and 6, with domain 5 being the most important. The minimum amino acid sequence required for binding of human NK in 99 domain 5 to EC is represented by a peptide of 20 amino acids (NKH 20) with the following sequence:

ГФ) НКеКНОНОННККМКОККМОКН (ЗЕО ІО МО:7) (Н-кініноген 479-498 людини). Цей пептид інгібує приєднання НК до 7 ЕС (Назап сеї аї., 1995, у. Віої Спет. 270:19256-19261 та Непмуай сеї аї., 1996, у. ВіоЇї. Спет. 271:13040-13047)Ї. Результати показано на Фіг.7. Обробка НКН2О ЕС дозволяла запобігти викликаному НВР збільшенню проникності ЕС, але не зміні проникності, викликаній наступним введенням брадикініну, М-6. бо Інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС шляхом обробки З0ООЗ31-пептидомGF) NKeKNONONNKKMKOKKMOKN (ZEO IO MO:7) (human H-kininogen 479-498). This peptide inhibits the attachment of NK to 7 EC (Nazap sei ai., 1995, y. Bioi Spec. 270:19256-19261 and Nepmuai sei ai., 1996, y. Bioi. Spect. 271:13040-13047) The results are shown in Fig.7. NKH2O treatment of the EC prevented the NVR-induced increase in EC permeability, but not the change in permeability caused by the subsequent administration of bradykinin, M-6. for Inhibition of HBP-induced increase in EC permeability by treatment with Z0OOZ31-peptide

Моношари ЕС інкубують з 5БООЮЗ1 (Змкг/мл) протягом ЗОхв. 5ХЮ0ОЗ1, який також називають НКЗ1, є пептидом, що походить від домену 6 Н-кініногену людини НК, який блокує зв'язування НК з калікреїном плазми та факторомES monolayers are incubated with 5BOOYUZ1 (Zmkg/ml) for 30 minutes. 5HY0OZ1, also called NKZ1, is a peptide derived from domain 6 of human H-kininogen NK that blocks the binding of NK to plasma kallikrein and factor

ХІІ (Тай ек аї., 1986, у. Віої Спет. 261:15396-15401 та Моде! ей аїЇ, 1990, у. ВіоЇ Спет. 265:12494-12502). Він має послідовність бо ЗООБМЛРОІЮТОРМОЇ ЗЕМРІБОЕРРОТТЗРК (ЗЕО ІЮО МО:8) (Н-кініноген 565-595 людини). Після промивання на початку відліку часу з люмінального боку ЕС вводять НВР (75мкг/мл), після чого через 15хв. вводять брадикінін (10ОНМ). Результати показано на Фіг.8. ЗОЮЗ1-обробка ЕС дозволяла значною мірою запобігти викликаному НВР збільшенню проникності ЕС. Реакція ЕС на пряму стимуляцію брадикініном зберігалася після ЗХОЮЗ1-обробки,XII (Tai ek ai., 1986, y. Vioi Spet. 261:15396-15401 and Mode! ei aiYi, 1990, y. Vioi Spet. 265:12494-12502). It has the sequence bo ZOOBMLROIYUTORMOI ZEMRIBOERROTTZRK (ZEO IYUO MO:8) (human H-kininogen 565-595). After washing, at the beginning of the time count, NVR (75 μg/ml) is injected from the luminal side of the EC, after which 15 min. bradykinin (10 ONM) is administered. The results are shown in Fig.8. ZOYUZ1-treatment of the EC allowed to significantly prevent the NVR-induced increase in EC permeability. EC response to direct bradykinin stimulation was maintained after ZHOYUZ1 treatment,

М-6.M-6.

Інгібування викликаного НВР збільшення проникності ЕС шляхом обробки апротиніномInhibition of HVR-induced EC permeability increase by aprotinin treatment

НВР (75мкг/мл) вводять на початку відліку часу з люмінального боку моношарів ЕС, попередньо інкубованих з апротиніном (1ООмкг/мл; ЗОхв.). Результати показано на Фіг.9. Обробка апротиніном дозволяла значною мірою запобігти викликаному НВР збільшенню проникності ЕС, але не зміні проникності, викликаній наступним /о введенням брадикініну (ТООНМ), М-6.HVR (75 μg/ml) is injected at the beginning of the time count from the luminal side of EC monolayers pre-incubated with aprotinin (100 μg/ml; ZOkhv.). The results are shown in Fig.9. Treatment with aprotinin prevented to a large extent the NVR-induced increase in EC permeability, but not the change in permeability caused by the subsequent /o administration of bradykinin (TOONM), M-6.

Мутант НВР (0 175М) не здатен зв'язуватися з апротиніном через мутацію, але тривимірна структура та поверхневий розподіл заряду залишаються незмінними. При випробуванні у моделі витікання цей мутант викликає вивільнення брадикініну та збільшення проникності ЕС. Однак додавання апротиніну не має інгібіторного впливу. Подібний результат отримують і з НВР свині, який є дуже гомологічним з НВР людини, але /5 Не може зв'язуватися з апротиніном через присутність К внизу дегенерованої каталітичної тріщини.The HVR mutant (0 175M) is unable to bind to aprotinin due to the mutation, but the three-dimensional structure and surface charge distribution remain unchanged. When tested in a leakage model, this mutant causes bradykinin release and increased EC permeability. However, the addition of aprotinin has no inhibitory effect. A similar result is obtained from pig NVR, which is highly homologous to human NVR, but /5 cannot bind to aprotinin due to the presence of K at the bottom of the degenerated catalytic cleft.

Приклад 3: Два мутанти гепарин-зв'язаного білкаExample 3: Two mutants of heparin-bound protein

Два мутанти НВР людини, ІК235,Е25Е|НВР та |(517591|НВР, було вироблено для дослідження взаємозв'язку структура-функція залишків у можливому сайті зв'язування ліпіду АЛ РЗ та сайті зв'язування ВРТІ (інгібітор трипсину підшлункової залози великої рогатої худоби). Мутація 51750) не змінює структуру білка, але зникає 2о здатність до зв'язування з ВРТІ, Її мутант опосередковує лише дуже обмежену стимуляцію викликаного ліпополісахаридом (І РБ) вивільнення цитокінів з моноцитів людини. Властивість зв'язування ліпіду АЛ Р5 можна порівняти з такою властивістю природного НВР. Мутація К235,Е25Е не впливає на зв'язування ліпіду АЛ Р таTwo human NVR mutants, IK235,E25E|NVR and |(517591|NVR, were produced to investigate the structure-function relationship of residues in the possible binding site of AL RZ lipid and the binding site of VRTI (bovine pancreatic trypsin inhibitor (cattle) mutation 51750) does not change the structure of the protein, but the ability to bind to VRTI disappears. Its mutant mediates only a very limited stimulation of lipopolysaccharide (I RB)-induced cytokine release from human monocytes. The binding property of lipid AL P5 can be compared with this property of natural HVR. Mutation K235,E25E does not affect the binding of lipid AL P and

ВРТІ або вивільнення ліпополісахаридом (І Р5) вивільнення цитокінів з моноцитів людини.VRTI or release of lipopolysaccharide (I P5) release of cytokines from human monocytes.

Матеріали та способи счMaterials and methods of sch

Побудова мутантного білкаConstruction of a mutant protein

Ржо ДНК полімерази отримано від Воейгіпдег Мапппеійт, затнНі, Т4 ДНК лігазу отримано від Мем Епдіапа і)Rzho DNA polymerase was obtained from Voeghipdeg Mappeit, zatnNi, T4 DNA ligase was obtained from Mem Epdiap and)

Віоїар5, клітини зродоріега Ігидірегда (519), і рМІ/ 1393 трансферплазміду отримано від Іпмйгодеп, ТС100, аVioyar5, Zrodorieg Igidiregda cells (519), and pMI/1393 transfer plasmid were obtained from Ipmygodep, TC100, and

ЗЕ900-І вироблено на Момо Могаїзк А/5, сироватку ембріона великої рогатої худоби (ЕС5) отримано від сірсовВнї Всі інші хімікати мають найвищий сорт. ю зо ІК2З35,Р25Е)НВР мутантЖЕ900-І produced at Momo Mogaizk A/5, bovine embryo serum (EC5) obtained from sirsovna All other chemicals are of the highest grade. yu zo IC2Z35,P25E)NVR mutant

ІК235,Р25Е)НВР мутант будують, застосовуючи технологію РОК з перекриттям ІНо, 5. М., Нипі, Н. 0., Ногіоп, соИК235,Р25Е)НВР mutant is constructed using the technology of ROK with overlap of INo, 5. M., Nypi, N. 0., Nogiop, co.

К. М., РиПеп, 9. К., апа Реазе, |! К. (1989) Сепе (Атві.)77: 51-59). Шляхом РСК отримують два мутовані с фрагменти з частковим перекриттям, застосовуючи олігонуклеотиди 1-2 та 3-6, і одержані в результаті фрагменти з'єднують, застосовуючи олігонуклеотид 1-6 (Таблиця 1). кКДНК природного НВР людини ї- зв Застосовують як шаблон для РСК-реакції. Одержаний в результаті кДНК кодує 19 амінокислотних пропептидів, ї- 222 амінокислотні розвинуті частини та три амінокислотні С-кінцеві подовження. Сайти ВатН1т включено з кожного боку мутованої КДНК для клонування. Мутований фрагмент вставляють у рМміІ 1393 трансферну плазміду (Іпмйгодеп). ДНК для трансфекції одержують, застосовуючи комплекти Оіадеп тіадіргер. Після очищення вставку секвенують. « ши пн БиКе ей вен - с На Чен еймні МОЖЕ. саван у ВИН ТИИОВУВВ ДЖ ЛВ КУ ЯОЕЯЬя г) ШО кави йон на и ну ї зK. M., RyPep, 9. K., apa Rease, |! K. (1989) Sepe (Atvi.) 77: 51-59). Two mutated c fragments with partial overlap are obtained by PCR using oligonucleotides 1-2 and 3-6, and the resulting fragments are connected using oligonucleotide 1-6 (Table 1). cDNA of natural HNR of human food is used as a template for RSC-reaction. The resulting cDNA encodes 19 amino acid propeptides, 222 amino acid extended parts and three amino acid C-terminal extensions. WatH1t sites are included on each side of the mutated cDNA for cloning. The mutated fragment is inserted into pMmiI 1393 transfer plasmid (Ipmygodep). DNA for transfection is obtained using Oiadep tiadirger kits. After purification, the insert is sequenced. « shi mon BiKe ey wen - s Na Chen eimni CAN. shroud in VYN TIIIOVUVV Ж LV KU ЯОЕЯЯЯ d) ШО kavy ion na i nu і z

Цей мутант в цілому будують так, як описано вище. Два мутовані фрагменти з частковим перекриттям о одержують шляхом РСК, застосовуючи олігонуклеотиди 14 та 5-6 і одержані в результаті фрагменти з'єднують, застосовуючи олігонуклеотиди 1146 (Таблиця 1). іме) Експресія та очищення 8/9-клітини комах тримають у середовищі ТС 100, підтримуваному 1095 ЕС5. Перед інфікуванням 60 середовище змінюють на вільне від сироватки ЗЕ9О00-ІІ. Експресію обох мутантів у середовищі без сироватки та очищення мутантів від спливаючого шару культури здійснюють, як описано вище для природного НВР людини (Казтивззеп, Р.В., Віогп, 5., Кавігир, 5., Міеівеп, Р. РГ., Моїтів, К., Тіт, Ї, УМірегд, Р. С, та Ріоддаага, Н. (1996) РЕВЗ І екК. 390:109-1121.This mutant is generally constructed as described above. Two mutated fragments with a partial overlap are obtained by PCR using oligonucleotides 14 and 5-6 and the resulting fragments are connected using oligonucleotides 1146 (Table 1). ime) Expression and purification 8/9-insect cells are maintained in TS 100 medium supported by 1095 EC5. Before infection, the medium is changed to serum-free ZE9O00-II. The expression of both mutants in a medium without serum and the purification of mutants from the culture supernatant are carried out as described above for natural human HVR (Kaztyvzep, R.V., Viogp, 5., Kavigyr, 5., Mieivep, R. RG., Moitiv, K., Tit, Y., UMiregd, R. S., and Rioddaaga, N. (1996) REVZ I ecK 390:109-1121.

Аналіз викликаного І Р5 вивільнення ІІ -6 з моноцитів 65 Моноцити людини виділяють і обробляють, як описано (Казтиззеп, Р.В., Вішгп, 5., Казігир, 5., МіеіІзеп, Р.Analysis of I P5-induced release of II-6 from monocytes 65 Human monocytes are isolated and processed as described (Kaztizzep, R.V., Vishgp, 5., Kazighir, 5., MieiIzep, R.

Е., Моїтів, К., Тіт, Ї, УМірегод, Р. С, та Ріосддаага, Н. (1996) РЕВ5 ей. 390:109-112), за винятком того, що з середовища виключали 195 неесенціальних амінокислот.E., Moitiv, K., Tit, Y., UMiregod, R. S, and Riosddaaga, N. (1996) REV5 ey. 390:109-112), except that 195 non-essential amino acids were excluded from the medium.

Аналіз зв'язування ЗН-І Р5 з НВРAnalysis of ZN-I P5 binding to NVR

Спорідненість за ліпополісахаридом (ЗН-І Р) вимірюють шляхом сцинтиляційного аналізу близькості (РА), як описано (іпде, М., Віогп, 5., Кавігир, 5. та Ріоддаага, Н., 2000, Віоїеснпідцез 28:218-2221). Усі зразки представлено у трьох примірниках.Affinity for lipopolysaccharide (LPO) is measured by scintillation affinity analysis (RA) as described (Ipde, M., Viogp, 5., Kavigir, 5. and Rioddaaga, N., 2000, Violations 28:218-2221) . All samples are presented in triplicate.

Аналіз зв'язування 722І-ВРТІ з НВРAnalysis of binding of 722I-VRTI with NVR

Спорідненість за ВРТІ визначають, застосовуючи аналіз РА, практично як описано для аналізу І РБ | іпае,Kinship according to VRTI is determined by applying RA analysis, almost as described for the analysis of I RB | ipae

М., Віотп, 5., Кавігир, 5. та Ріоддаага, Н., 2000, ВіоФесппіднез 28:218-2221 з деякими змінами. ЗН-І РУ замінюють на 125|-ВРТІ (одержаний Момо МогаїзкК А/5), а буфер замінюють на РВ5 (20мММ фосфат, рН7,4 і 150мМ масі), включаючи 0,0590 ВБА та 0,0590 Ттйоп Х-100. Відносну спорідненість НВР та мутантів визначають шляхом здійснення досліджень конкуренції з фіксованими, зростаючими концентраціями неміченого ВРТІ.M., Viotp, 5., Kavigir, 5. and Rioddaaga, N., 2000, VioFesppidnez 28:218-2221 with some modifications. ZN-I RU is replaced with 125|-VRTI (obtained by Momo MogaizkK A/5), and the buffer is replaced with РВ5 (20 mM phosphate, pH7.4 and 150 mM mass), including 0.0590 VBA and 0.0590 Ttyop X-100. The relative affinity of HBP and mutants is determined by carrying out competition studies with fixed, increasing concentrations of unlabeled BRTI.

РезультатиThe results

Біологічна характеристика 19 Біологічну активність двох мутантів порівнюють із природним НВР стосовно їх здатності підвищувати, залежно від дози, викликане І Р5 вивільнення 1ІІ-6Є з моноцитів людини іп міїго. | Ре-спорідненість двох мутантів та НВР вимірюють шляхом сцинтиляційного аналізу близькості (ЗРА) (І іпде, М., Вішгп, 5., Кавігир, 5. таBiological Characterization 19 The biological activity of the two mutants is compared with natural HVR in terms of their ability to increase, in a dose-dependent manner, the I P5-induced release of 1II-6E from human monocytes and mice. | The re-affinity of two mutants and HVR is measured by scintillation proximity analysis (SPA) (I ipde, M., Vishgp, 5., Kavighir, 5. and

Еіододаага, Н., 2000, Віоїесппідцев 28:218-2221. Обидва мутанти зв'язуються з ЗН-І РЗ з можливістю насичення з подібним видимим Ку (приблизно 0,7г/мл), як можна спостерігати для природного НВР (Фіг.11 а). Крім того, у подібному сцинтиляційному аналізі близькості вимірюють спорідненість щодо ВРТІ для обох мутантів і для природного НВР, причому 722І-ВРТІ застосовують як ліганд для НВР. (К235,Е25Е|НВР мутант, а також природнийEiododaaga, N., 2000, Vioiesppidtsev 28:218-2221. Both mutants bind to ZN-I RZ with the possibility of saturation with a similar visible Ku (approximately 0.7 g/ml), as can be observed for natural HVR (Fig. 11 a). In addition, in a similar scintillation affinity assay, affinity for BRTI is measured for both mutants and for natural HBP, with 722I-BRTI used as a ligand for HBP. (K235,E25E|NVR mutant, as well as natural

НВР зв'язуються з ВРТІ, у той час, як для (517502|НВР мутанта зв'язування не спостерігають (Фіг.116). Досліди конкуренції, проведені шляхом додавання фіксованих, зростаючих концентрацій неміченого ВРТІ, сч ов показали, що 125|-ВРТІ зв'язується з НВР та (К235,Е25Е|НВР з подібними видимими значеннями ІС5о приблизно 7 НМ. Як можна спостерігати на Фіг.11в, (К235,Б25Е|ЇНВР візуально має більшу здатність до зв'язування о порівняно з НВР. Ця різниця, можливо, зумовлюється здатністю (К235,Е25Е|НВР до зв'язування з різними формами застосованого йодованого ВРТІ. Однак більша здатність до зв'язування не впливає на спорідненість 125|-ВРТІ, Крім того, здатність ЗН-І РУ до витіснення 122І-ВРТІ, зв'язаного з природним НВР імісе мегва, досліджували шляхом експериментів з конкуренцією: конкуренцією за зв'язування з 722І-ВРТІ шляхом со додавання до бмкг/мл неміченого РО та конкуренцією за ЗН-Ї Рб-зв'язування шляхом додавання до 50ММ неміченого ВРТІ. У жодній із ситуацій не спостерігали ніякого інгібіторного впливу, це свідчить про те, що і сайти зв'язування І РЗ5 та ВРТІ розташовані у різних частинах молекули НВР. чаHVR binds to VRTI, while no binding is observed for (517502|HVR mutant (Fig. 116). Competition experiments, conducted by adding fixed, increasing concentrations of unlabeled VRTI, showed that 125|- VRTI binds to NVR and (K235,E25E|NVR) with similar apparent IC50 values of about 7 nm. As can be seen in Fig. 11c, (K235,B25E|ІНVR visually has a greater binding capacity compared to NVR. This the difference is possibly caused by the ability of (K235,E25E|HBP to bind to different forms of the applied iodinated BRTI. However, greater binding ability does not affect the affinity of 125|-BRTI. In addition, the ability of ZN-I RU to displace 122I -VRTI bound to the natural NVR of Imise megva was investigated by competition experiments: competition for binding to 722I-VRTI by adding to bmkg/ml of unlabeled PO and competition for ZN-Y Rb-binding by adding to 50MM of unlabeled VRTI No inhibitor was observed in either situation influence, this indicates that the binding sites of I RZ5 and VRTI are located in different parts of the NVR molecule. Cha

Дані аналізу біологічної активності іп міо показують, що (51750О|НВР, на відміну від |(К2З35,Е25ЕЇ|НВР таData from the analysis of the biological activity of ip mio show that (51750О|НВР, in contrast to |(К2З35,Е25ЕЙ|НВР and

Зо природного НВР, опосередковує лише дуже обмежену стимуляцію викликаного ліпополісахаридом (ІРБ) - вивільнення цитокінів з моноцитів людини (Фіг.10).From the natural NVR, it mediates only a very limited stimulation of lipopolysaccharide (IRB)-induced cytokine release from human monocytes (Fig. 10).

Обсяг описаного й сформульованого авторами винаходу не обмежується конкретними описаними втіленнями, оскільки ці втілення ілюструють кілька аспектів винаходу. Будь-які рівноцінні втілення можуть « охоплюватися обсягом даного винаходу. Отже, для спеціалістів на основі вищенаведеного опису стають очевидними різні видозміни винаходу, тобто додаткові до показаних і описаних авторами. Такі видозміни також З с охоплюються обсягом формули винаходу, що додається. з» Наведені нами посилання включено як посилання в їх повному обсязі.The scope of the invention described and formulated by the authors is not limited to the specific embodiments described, as these embodiments illustrate several aspects of the invention. Any equivalent embodiments may be included within the scope of this invention. Therefore, various modifications of the invention, i.e. additional to those shown and described by the authors, become obvious to specialists based on the above description. Such changes are also covered by the scope of the attached claims. from" The links we provide are incorporated by reference in their entirety.

Claims (18)

45 Формула винаходу -І45 Formula of the invention -I - 1. Застосування анти-НВР антитіла ссавця для приготування лікарського засобу для профілактики або лікування захворювання, яке виникає в результаті вивільнення брадикініну у ссавця, причому зазначений о ссавець виробляє НВР, який зв'язується з анти-НВР антитілом ссавця, де захворювання вибране з групи, яка о 20 включає синдром системної запальної реакції, ішемічну реперфузію, анафілаксію та відторгнення алотрансплантата. сл 2. Застосування за п. 1, у якому кількість анти-НВР антитіла, яку вводять ссавцеві, становить 0,1-100 мг/кг маси тіла.- 1. Use of a mammalian anti-HVR antibody for the preparation of a medicament for the prevention or treatment of a disease resulting from the release of bradykinin in a mammal, wherein said mammal produces an HVR that binds to a mammalian anti-HVR antibody, wherein the disease is selected from group, which at 20 includes systemic inflammatory response syndrome, ischemic reperfusion, anaphylaxis and allograft rejection. sl 2. Application according to claim 1, in which the amount of anti-HVR antibody administered to the mammal is 0.1-100 mg/kg of body weight. З. Застосування за п. 1, у якому кількість анти-НВР антитіла, яку вводять ссавцеві, становить 0,5-50 го мг/кг маси тіла. Ге! C. The use according to claim 1, in which the amount of anti-HVR antibody administered to the mammal is 0.5-50 mg/kg of body weight. Gee! 4. Застосування за п. 1, у якому кількість анти-НВР антитіла, яку вводять ссавцеві, становить 1-25 мг/кг маси тіла. ко 4. Application according to claim 1, in which the amount of anti-HVR antibody administered to the mammal is 1-25 mg/kg of body weight. co 5. Застосування за п. 1, у якому антитіло являє собою моноклональне антитіло, переважно моноклональне антитіло людини. 60 5. Application according to claim 1, in which the antibody is a monoclonal antibody, preferably a human monoclonal antibody. 60 6. Застосування за п. 5, у якому ссавець являє собою людину і НВР являє собою НВР людини.6. The application according to claim 5, in which the mammal is a human and the NVR is a human NVR. 7. Спосіб визначення моноклонального антитіла, яке зв'язується з принаймні одним епітопом на природному НВР, у якому (а) культивують ендотеліальні клітини у присутності НВР та у присутності і за відсутності моноклонального антитіла, яке, як вважають, зв'язується з принаймні одним епітопом на НВР, та (б) виявляють будь-який вплив речовини на проникність ендотеліальних клітин, причому зниження проникності ендотеліальних 65 клітин, порівняно з проникністю клітин при інкубації у присутності НВР без речовини, вказує на те, що моноклональне антитіло зв'язується з принаймні одним епітопом на НВР.7. A method for determining a monoclonal antibody that binds to at least one epitope on natural HBP, in which (a) culturing endothelial cells in the presence of HBP and in the presence and absence of a monoclonal antibody that is believed to bind to at least one epitope on HBP, and (b) reveal any effect of the substance on endothelial cell permeability, with a decrease in endothelial cell permeability compared with cell permeability when incubated in the presence of HBP without the substance, indicating that the monoclonal antibody binds to at least by one epitope on NVR. 8. Спосіб за п. 7, у якому природний НВР являє собою НВР людини.8. The method according to claim 7, in which the natural NVR is a human NVR. 9. Спосіб за п. 7, у якому вивільнення брадикініну визначають шляхом імунологічного аналізу.9. The method according to claim 7, in which the release of bradykinin is determined by immunological analysis. 10. Випробувальний комплект, який включає (а) НВР антитіло, (б) НВР або клітину, яка продукує НВР, та (с) Дечовину, тканину, клітини або компонент, що взаємодіє з НВР.10. A test kit that includes (a) an HBP antibody, (b) an HBP or a cell that produces HBP, and (c) a substance, tissue, cell, or component that interacts with the HBP. 11. Випробувальний комплект за п. 10, у якому НВР є міченим.11. Test kit according to claim 10, in which the NVR is labeled. 12. Випробувальний комплект за п. 10, де випробувальний комплект включає речовину, яка взаємодіє з НВР.12. The test kit according to claim 10, wherein the test kit includes a substance that interacts with the HBP. 13. Випробувальний комплект за п. 12, у якому вказана речовина являє собою Н-кініноген.13. Test kit according to claim 12, in which the indicated substance is H-kininogen. 14. Випробувальний комплект за п. 12, у якому вказана речовина є міченою. 70 14. Test kit according to claim 12, in which the specified substance is labeled. 70 15. Випробувальний комплект за п. 12, який додатково включає гранули.15. Test kit according to claim 12, which additionally includes granules. 16. Спосіб визначення продукування клітиною або тканиною ссавця НВР, що зв'язується з моноклональним антитілом, яке зв'язується з принаймні одним епітопом на природному НВР, у якому (а) культивують клітину або тканину з ендотеліальними клітинами у присутності або за відсутності антитіла, та (б) виявляють будь-який вплив антитіла на проникність ендотеліальних клітин, причому зниження проникності вказує, що НВР зв'язується /5 З антитілом.16. A method for determining the production by a mammalian cell or tissue of HBP that binds to a monoclonal antibody that binds to at least one epitope on natural HBP, in which (a) the cell or tissue is cultured with endothelial cells in the presence or absence of the antibody, and (b) detect any effect of the antibody on the permeability of endothelial cells, whereby a decrease in permeability indicates that HBP binds to the antibody. 17. Спосіб за п. 16, у якому ссавець являє собою людину.17. The method according to claim 16, in which the mammal is a human. 18. Спосіб за п. 16, у якому природний НВР являє собою НВР людини. с щі 6) ІФ) (ее) (зе) ча і - -18. The method according to claim 16, in which the natural NVR is a human NVR. s schi 6) IF) (ee) (ze) cha i - - с . и? -І -І (95) (ее) сл іме) 60 б5with . and? -I -I (95) (ee) sl ime) 60 b5
UA2001107327A 1999-10-01 2000-04-28 Use of anti-hbp monoclonal antibody for therapeutic agent intended for treating or preventing disorders resulting from release of bradykinin in mammals, method for assaying monoclonal antibody, assay kit, method for assaying hbp production in mammalian cells and tissues UA77385C2 (en)

Applications Claiming Priority (2)

Application Number Priority Date Filing Date Title
DKPA199901402 1999-10-01
PCT/DK2000/000213 WO2000066151A1 (en) 1999-04-29 2000-04-28 Use of heparin-binding antagonists in the inhibition of bradykinin release

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA77385C2 true UA77385C2 (en) 2006-12-15

Family

ID=37605855

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UA2001107327A UA77385C2 (en) 1999-10-01 2000-04-28 Use of anti-hbp monoclonal antibody for therapeutic agent intended for treating or preventing disorders resulting from release of bradykinin in mammals, method for assaying monoclonal antibody, assay kit, method for assaying hbp production in mammalian cells and tissues

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA77385C2 (en)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Kadoya et al. Antibodies against domain E3 of laminin-1 and integrin alpha 6 subunit perturb branching epithelial morphogenesis of submandibular gland, but by different modes.
Elferink et al. A role for synaptotagmin (p65) in regulated exocytosis
Siu et al. Extracellular matrix: recent advances on its role in junction dynamics in the seminiferous epithelium during spermatogenesis
Premzl et al. Intracellular and extracellular cathepsin B facilitate invasion of MCF-10A neoT cells through reconstituted extracellular matrix in vitro
Ito et al. Immunocytochemical evidence for translocation of protein kinase C in human megakaryoblastic leukemic cells: synergistic effects of Ca2+ and activators of protein kinase C on the plasma membrane association.
US8372957B2 (en) Antibody against periostin, and a pharmaceutical composition comprising it for preventing or treating a disease in which periostin is involved
AU2005203787A1 (en) Use of heparin-binding antagonists in the inhibition of bradykinin release
EP2168599A1 (en) Cancer remedy containing antibody against peptide encoded by exon-17 of periostin
US7101976B1 (en) EphA2 monoclonal antibodies and methods of making and using same
US7575872B2 (en) Antibody against von Willebrand factor cleaving enzyme and assay system using the same
US20070190581A1 (en) Density enhanced protein tyrosine phosphatases
GB2142030A (en) Immunological methods for the determination of metastatic cell activity
EP0514481B1 (en) Merosin, nucleic acids encoding, fragments and uses thereof
US20040136985A1 (en) Methods of modifying behavior of CD9-expressing cells
EP1852442B1 (en) Antibody for assay of adamts13 activity and method of activity assay
US20020076736A1 (en) Methods of affecting laminin 5 processing
Fine et al. Chondroitin 6-sulfate proteoglycan but not heparan sulfate proteoglycan is abnormally expressed in skin basement membrane from patients with dominant and recessive dystrophic epidermolysis bullosa
US5180809A (en) Adhesion receptor for laminin and its use
Sonderegger Axonin-1 and NgCAM as” recognition” components of the pathway sensor apparatus of growth cones: a synopsis
UA77385C2 (en) Use of anti-hbp monoclonal antibody for therapeutic agent intended for treating or preventing disorders resulting from release of bradykinin in mammals, method for assaying monoclonal antibody, assay kit, method for assaying hbp production in mammalian cells and tissues
EP0452314B1 (en) Adhesion receptor for laminin and its use
RU2251433C2 (en) Application of heparin-binding antagonists in inhibiting bradykinin releasing
US20080279856A1 (en) Inhibition of Bradykinin Release
EP1674110A1 (en) Inhibition of bradykinin release
US20050196757A1 (en) Identification of a receptor controlling migration and metastasis of skin cancer cells