UA64839C2 - Мікрохвильова інтегрована телерадіоінформаційна система (мітріс) - Google Patents

Abstract

Винахід належить до спеціальної мікрохвильової техніки зв'язку, що забезпечує передачу інформаційних повідомлень по телевізійних каналах. Суть винаходу полягає в тому, що мікрохвильова інтегрована телерадіоінформаційна система (МІТРІС), яка складається з підсистеми прийому, формування і обробки інформації, базової станції, яка в свою чергу містить принаймні один НВЧ-передавальний блок з блоком частотної модуляції і НВЧ-виходом передавальної антени, сполученої з НВЧ-передавачем лінією передачі, а також абонентських приймальних станцій. Одноканальні НВЧ-передавальні блоки, принаймні по одному на кожний передаваний канал, на основі активного помножувача частоти з використанням прямого її множення на лавинопролітному діоді, та пристрій частотного об'єднання каналів зазначених НВЧ-передавальних блоків у вигляді об'єднувача сполучень канальних фільтрів з можливістю максимального ослаблення взаємного впливу зазначених канальних фільтрів і забезпечення максимальної розв'язки між ними, складають передавальний ствол базової станції. При цьому система виконана приймально-передавальною, додатково містить апаратуру формування цифрового каналу, підсистему ретрансляторів, підсистему радіорелейних станцій. Базова станція системи додатково містить шифратор і комп'ютер з відповідним програмним забезпеченням для контролю за збором абонентської плати з користувачів абонентських приймальних станцій а також для захисту від несанкціонованого прийому. Абонентська приймальна станція системи містить приймальну або приймально-передавальну антену, зовнішній приймальний модуль, апаратуру доступу і з'єднувальний кабель Технічний результат: підвищена дальність передачі інформації; підвищена екологічна безпека; можливість роботи системи в дуплексному режимі; застосування приймального обладнання масового виробництва, що забезпечує максимальну надійність і мінімальну вартість системи; максимальна уніфікація елементної бази з метою підвищення надійності розробленого обладнання і здешевлення його виробництва; модульність системи; мінімальний час розгортання і згортання системи; сумісність з існуючими кабельними, оптиковолоконними і телефонними мережами передачі інформації; сумісність з існуючими лініями Інтернету, при збереженні підвищеної інформаційної місткості системи, посиленої завадозахищеності телерадіосигналів; мінімальної потужності, яка випромінюється передавачем в ефір, та зниженого загального енергоспоживання системи.

Description

передавача розрізнюють передавач з незалежними стволами і груповий - з одним вихідним підсилювачем.

При першій побудові кожний канал МТРМ має свій окремий передавальний ствол, незалежний від інших.

Об'єднуються стволи в частотному суматорі, безпосередньо пов'язаному з антенною системою. Така побудова дозволяє враховувати особливості конкретного передаваного каналу (метод модуляції, стабільність частоти та інш.) і добиватися максимально високої якості трансльованого сигналу. Передавач з груповою побудовою стволів дешевше за передавач з незалежними стволами, але має ряд недоліків, пов'язаних з жорсткими вимогами до параметрів єдиного для всіх каналів вихідного широкополосного підсилювача потужності. Тут сигнали після модуляторів в конвертерах зсуваються по частоті вгору, підсумовуються в пристрої об'єднання і надходять на широкополосний підсилювач потужності. Така побудова зручна для трансляції телерадіопрограм в довгохвильовій частині НВЧ-діапазону (діапазону надзвичайно високої частоти), де можливе створення подібного підсилювача і його надійна робота при виконанні всіх вимог, що пред'являються до нього, особливо по рівнях інтермодуляції та нерівномірності частотно-фазових характеристик. З підвищенням частоти групова побудова передавача стає малоефективною.

Як антенна система використовується фідерний тракт на основі хвилеводів або коаксіальних кабелів і антен, що має звужені діаграми спрямованості (ДС) у вертикальній площині, щоб не створювати перешкод сателітарним приймальним установкам. Антени можуть бути всенаправленньми з круговою ДС і рупорними секторньїми, з розкривами від 30 до 270". Застосування тих або інших типів антен визначається потребами у величині обхвату території, дозволеним сектором мовлення, обмеженнями, що накладаються використовуваним робочим діапазоном частот, особливостями створюваної територіальної телерадіоінформаційної мережі.

Для якісного прийому ЧМ-аналогових і ЧМ-цифрових телерадіоінформаційних сигналів сателітарних каналів використовується телепорт, до складу якого входить ряд приймальних комплексів з антенами діаметром від 1,5 до 5м.

Головним чином інфраструктуру МТРМ утворюють розподільчі радіолінії, які з'єднують студійні центри з

ЦЕ та БС, з Це та між собою, а також ЦО з телефонними мережами загального користування та різними локальними обчислювальними мережами. Радіолинії будуються в основному на базі мікрохвильових малогабаритних радіорелейних станцій (РРО) і, рідше, виділених сателітарних каналів. Однак через великий обсяг інформації, що передається в МТРМ (десятки аналогових телеканалів, цифрові потоки з сумарними швидкостями передачі до 100Мбіт/с) останнім часом як розподільчі лінії, де дозволяють місцеві умови, застосовуються волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛЗ). Це особливо важливе для цифрових МТРМ

КВЧ-діапазону, які покликані забезпечити повний набір сучасних послуг цифрового доступу як до комп'ютерних мереж, так і телефонних мереж загального користування, а також до мультімедійних банків даних.

Призначення ретрансляторів в МТРМ аналогічне їх призначенню в традиційному ефірному мовленні - вони повинні обслуговувати ті дільниці зон дії радіопередавача Це, де не забезпечується прийом сигналів, що транслюються з належною якістю, через екрануючий вплив рельєфу місцевості, а також розширювати зони обслуговування транслюючої Це.

Найбільшу різноманітність мають абонентські станції (АС) прийому в МТРМ. Вони можуть бути індивідуальними або колективними, можуть бути суміщеними зі стандартними сателітарними тюнерами або виконаними тільки під певний тип МТРМ, можуть бути призначеними виключно для прийому телепрограм або потоку даних і т.д. Очевидно, що різноманіття АС цілком закономірне і визначається типом МТРМ, призначенням конкретного абонентського термінала і його ціною.

У залежності від використовуваних базовими станціями антенних систем зона трансляції МТРМ може бути круговою (при всеспрямованій антені) або секторною (при відповідній антені або антенах). У круговій зоні дії БС розташовується в центрі кола, радіус якої називають дальністю дії системи. Величина такого радіуса сильно залежить від погодних умов і рельєфу місцевості, тому звичайно під радіусом дії мають на увазі відстань від БС до точки впевненого прийому в найгірших погодних умовах для даної місцевості. При розрахунках інтерференції між сусідніми зонами мовлення БС використовується поняття максимального радіуса дії, який визначається як найбільша відстань від БС до точки можливого прийому сигналу МТРМ без урахування ослаблення радіохвиль в гідрометеорах і впливу поверхні ландшафту.

При круговій зоні трансляції частоти мовлення близько розташованих БС (або їх ретрансляторів) необхідно вибирати, як показано на фіг.1. Тут зображені ряд кругових зон з номерами від 1 до 7, які відповідають семи різним робочим частотам передачі. Поляризаційний і тимчасовий розподіл каналів передачі рекомендується застосовувати всередині зон мовлення, а не для забезпечення розв'язки між сусідніми зонами, щоб не було передумов для виникнення випадкових перехресних перешкод різних зон.

Обмеженість частотного ресурсу, властива будь-якій радіосистемі (але в різній мірі), та необхідність мовлення в певній просторовій зоні при забезпеченні максимальної ефективності використання потужності передавача визначили організацію мовлення по секторах. При цьому зона трансляції (яка включає й кругову) ділиться на парне число кутових секторів - чотири, шість, вісім і т. ін., в яких встановлюються передавачі з антенами з секторною діаграмою спрямованості. Секції через одну можуть обслуговуватися однаковими (по частоті) передавачами, що підвищує ефективність використання смуги частот в два, три, чотири рази і т. д. Як видно з фіг.2, найбільша небезпека виникнення міжсекторних перешкод лежить в зоні, близькій до передавача, де можлива наявність високої щільності випромінювань від бічних пелюсток секторних антен, що пред'являє до останніх високі вимоги по забезпеченню їх подавления. Відстройка сигналів в суміжних секторах виконується за допомогою частотного рознесення, зміни поляризації або засобу модуляції.

Ефективність використання смуги частот і потужності передавачів для МТРМ КВЧ-діапазону може бути підвищена і організацією мережі за стільниковим (сотовим) принципом, заснованим на тому, що територія мовлення поділяється на невеликі осередки, своєрідні стільники, кожен з яких обслуговується окремим передавачем. Радіус його дії, як правило, невеликий - до 3-бкм.

Кожний такий осередок містить одну базову або ретрансляційну станцію, що працює в певному частотному каналі і пов'язана з сусіднім осередком, створюючи таким чином повну зону обслуговування.

Ретрансляційна станція має два прийомопередавача і розміщується в центрі осередку. Ці два прийомопередавачі називаються базовими або ретрансляційними в залежності від функції, що ними виконується: базовий приймач-передавач використовує всеспрямовану антену для обслуговування абонентів свого осередку, а ретрансляційний - направлену антену або кабельний канал для встановлення зв'язку з базовою або ретрансляційною станцією в сусідньому осередку. Стільникова побудова для МТРМ

КВЧ-діапазону є єдино можливою. Це зумовлене швидким загасанням міліметрових хвиль в атмосфері.

Видалені стільники сполучаються волоконно-оптичною лінією зв'язку (ВОЛЗ) або іншою швидкісною лінією.

Кільцеві структури МТРМ можуть створюватися за принципом «кільце в кільці», який дає можливість нарощувати стільникову мережу по периметру існуючої зони дії, утворюючи зовнішнє кільце з БС, сполучених високошвидкісною лінією зв'язку. При цьому всі кільця мають вихід на одну загальну ЦО МТРМ.

Зіркоподібна структура побудови є найбільш характерною для МТРМ і рекомендується при утворенні мережі з ряду незалежних МТРМ, що складаються з однієї ЦС і розташованими навколо неї БОС. Така структуризація дозволяє створювати розподілену на місцевості мережу, до складу якої можуть входити віддалені МТРМ, фіг.3.

Однак побудова крупномасштабної телерадіоінформаційної мережі винятково на основі МТРМ є в ряді випадків невигідною. Це пов'язано, по-перше, з тим, що в будь-якому місці знайдеться хоч би одна функціонуюча інформаційна система, що значною мірою може задовольнити потреби якоїсь частини своїх користувачів. По-друге, очевидно, що в міських районах з високою щільністю населення і багатоповерховою забудовою при наявності розвиненої комунікаційної інфраструктури є найбільш ефективним застосування мережі кабельного телемовлення (МКТМ). По-третє, на жаль, в даний час частина населення матеріально не в змозі дозволити собі користуватися послугами платного телерадіомовлення. І, нарешті, по-четверте, збільшення потоку інформації, що передається, вимагає високошвидкісних ліній зв'язку, як і в наземних магістралях використовуються ВОЛЗ, а в глобальних міжконтинентальних магістралях - сателітарні лінії зв'язку. Таким чином, реально МТРМ в тій або іншій мірі завжди взаємодіє з тими, що є в зоні її дії і сусідніх районах телерадіоінформаційними мережами. При цьому в ряді випадків взаємне функціонування останніх з МТРМ дозволяє подолати властиві їм недоліки, завдяки перевагам технології МІРМ. МТРМ і МКТМ можуть повністю забезпечити високоякісною телерадіоіїнформацією будь-який адміністративний район з довільними забудовою та рельєфом місцевості.

Однією з перших серед МТРМ виникла американська багатоканальна багатоточкова розподільча мережа ММО5 -Мийіспаппе! Мийіроїпі Оівіпіршіоп Зузіет. (Лабунский Ю.А., Гавриш К.Н., Баиндурашвили

Г.Л. Системі ММО5 фирмьї Міемузопіс Іпс., (США) для распространения телевизионньїх программ. //

Материаль! 7-й Международной Крьмской микроволновой конференции КрьМиКо-97 «НВЧ-техника и телекоммуникационнье технологии», Севастополь, 15-18сентб. 1997г. - Севастополь: ВЕБЕР. 1997. - С. 318-319). Незважаючи на те, що діапазон частот, який використовується нею, відноситься до короткохвильової частини дециметрових довжин хвиль, побудова системи і закладені в ній технічні рішення дають можливість легко перенастроювати її і в більш високочастотний діапазон (принаймні, до 5ГГЦ).

Виходячи з цього, вона і розглядається як мікрохвильова система.

Виникнення мережі ММО5 пов'язують з шістдесятими роками, коли Канада та США створили міжнародну федеральну телевізійну службу стандартів (ІТЕ5 - Іпіегпайопа! Редега! ТеІемізіоп Зегмісе), що визначила для місцевих розподільчих систем телемовлення в смузі частот 2500-2690МГц розміщення 31 телевізійного каналу. Ця система мовлення призначалася для забезпечення телепередачами невеликих міст і зв'язку між регіональними телецентрами. Два канали в смузі 2150-2162МГц виділялися для служб

МО5 (МиШроїпі Оівійршіоп Зегуісе - багатоточечне розподільче обслуговування). Дані системи, що транслюють усього один канал платного телебачення для споживачів, на подив швидко прижилися і до кінця 70-х - початку 80-х рр. обслуговували біля 1млн. абонентів. МКТМ, що стрімко розвиваються, до цього часу надали споживачам вже 10-20 каналів за ту ж абонентську плату, що примусило компанії МОЗ шукати шляхи розширення ринку. У 1983р. Федеральна комісія зв'язку (ЕСС - Рєдега! Соттипісайопе Соттіввіоп)

США створила ММО5 у смузі 2500-2686МГц з можливістю трансляції до 30 програм телебачення.

На початку 90-х рр. системи ММО5 працювали на всіх континентах земної кулі, обслуговуючи від 100 до 250тис. абонентів. У США до 1997р. ММО5 було охоплено вже більше за 5,5млн. абонентів. На ближньому

Сході та в Австралії були випробувані системи, що охоплюють територію до 10тис.км?, відпрацьовані системи ретрансляції телевізійних сигналів, що дозволяють об'єднати в єдину мережу до 25 передавальних центрів.

ММО5 являє собою широкополосний передавальний комплекс, що транслює інформацію, яка подається на його вхід в смузі частот шириною до 200МГЦ, і це дає можливість передавати до 24 програм в стандарті ФЕСАМ. На вхід системи можуть надходити сигнали з приймальних телевізійних антен метрового та дециметрового діапазонів, зі сателітарної приймальної системи або з місцевої телевізійної студії. Далі груповий сигнал фільтрується і перетворюється в діапазон 2500-2686МГЦц, посилюється і подається на передавальну антену. Оскільки прийом сигналу на цих частотах можливий тільки в межах прямої видимості, дуже важливо розташувати передавальну антену на достатній висоті щоб забезпечити якісне обслуговування необхідної території.

Приймальна частина обладнання виконана компактно і складається з невеликої приймальної антени та понижувального конвертера, який переносить груповий сигнал з діапазону 2,5ГГц в необхідний діапазон метрових або дециметрових хвиль. Оскільки при передачі застосовується амплітудна модуляція (АМ), що прийнята в ефірному телебаченні, на виході приймального конвертера виділяються сигнали телепередач в звичайному вигляді. Вихід конвертера можна підключити безпосередньо до телевізора абонента (в сільській місцевості, при забудові коттеджного типу), до домової розподільчої мережі (при багатоповерховій забудові) або до входу головної станції локальної кабельної мережі (при складній різноповерховій забудові в разі, якщо встановити приймальну антену на кожний будинок неможливо).

Радіус зони обслуговування ММО5 визначається висотою підвісу передавальної антени, потужністю передавача, кількістю каналів, що передаються, втратами в антенно-фідерному тракті і коефіцієнта підсилення (КП) передавальної та приймальної антен. Технічно можливо обслуговувати зону радіусом 50- бокм. Система забезпечує достатню дальність дії в залежності від потужності передавача і висоти підвісу передавальної антени з круговою ДС (КП рівний 11,5дБ) для 8-канальної системи при забезпеченні на периметрі зони обслуговування відношення сигнал-шум не менше за 49дБ (професійна якість телесигналу).

Групові передавачі в більшості випадків не можуть забезпечити потрібну якість мовлення для міста середніх розмірів. Причому із збільшенням кількості програм, що подаються на вхід групового передавача, радіус дії системи буде меншати при еквівалентному значенні відношення сигнал-шум на периметрі зони обслуговування. Наприклад, при подачі на вхід ідеального групового 100-ваттного передавача 16 телепрограм, потужність на канал становитиме 1Вт, а радіус зони обслуговування - 4,7км. Таким чином, маючи деяку економію вартості на передавальній частині, оператор неминуче понесе додаткові витрати на приймальній стороні через необхідність застосування більш чутливих антен.

Необхідно врахувати, що вартість приймальної антени з коефіцієнтом посилення 24дБ майже в два рази більша, ніж антени з 18дБ, тому, якщо придбання групового передавача потребує декількох сотень антен, то раніш, ніж зважитися на такий крок, доцільно ще раз вивчити карту міста, беручи до уваги перспективні райони коттеджної забудови.

На ринку країн - колишніх республік СРСР, наприклад, вартість 8-канальної ММО5 в залежності від потужності передавачів коливається від 40 до 140тис.дол. США. Радіус зони покриття змінюється від 2,8 до 19км. Системи ММО5 пропонуються цілим рядом фірм - таких, як «Міем5опіс5 Іпс.», США, «Етсее

Вгоадсавзі Ргодисіб5», США, «Саїйогпіа Атрійег», США, «Сотуламе» концерну «Тпотсазі» США, «АОС 15

Согрогайоп», США, «Вьюсоникс-Р» (Росія - США) та інш.

Основними недоліками ММО5 є відчутна обмеженість частотного діапазону, високі рівні потужності передавачів і використання АМ. Ці недоліки переважно визначаються застарілою концепцією ММОЗ як простого розширення (доповнення) мовного ефірного телебачення. Дійсно, наявність АМ полегшує прийом стандартних телесигналів абонентами, але вимагає високих потужностей передавача, а використання діапазону 2,5ГГц явно визначилося рівнем розвитку техніки зв'язку на час виникнення ММО5 (60-70-х рр. ХХ ст.). Використання передавачів високих потужностей диктується також бажанням (аналогічно з традиційним ефірним телемовленням) досягти покриття якомога більшої площі мовлення. Це призводить до проблеми порушення екологічної безпеки в ближній зоні передавача.

Останнім часом виробники ММО5 намагаються пристосувати свою продукцію до потреб сучасних користувачів (вбудовують додаткові канали мовлення, пропонують послуги Інтернету і т. ін.), а також знайти свою «нішу» в маленьких містечках, де відчувається дефіцит телерадіопрограм.

Однак необхідно підкреслити, що саме ММО5 була першопроходцем в створенні МТРМ. Саме вона показала і довела переваги МТРМ перед традиційними мережами мовлення, та її перспективність. Саме тепер ця система є найбільш поширеною серед МТРМ.

Освоєння міліметрового діапазону довжин хвиль, зазначені недоліки ММО5, збільшення каналів телемовлення та зростаючі потреби в послугах МТРМ призвели у другій половині 80-х рр. в США до створення мережі І МО5 (І оса! Мийіроїпі Оізігіршіоп Зегмісе - служба місцевого багатоточкового розподілу), що базується на частотах 27,5-29,5ГТц. (Часкзоп В.М. Сопвзідегайноп іп Ше цизе ої соріапаг уу"амедціде ог тіШтег(ег-маме іпіедгасеай сігсиїйв5. / ІЕЕЕ Тгап5. МТТ. 1986. Мої. 34, Мо12. Р. 1450-1456). Головна перевага

ІГМО5 полягала в тому, що вперше використовувалися хвилі НВЧ-діапазону, які раніше вважалися непридатними для телевізійного мовлення.

Деякий час існували побоювання, що застосування нової технології буде позначатися на якості передаваного сигналу. Однак виявилося, що завади і перешкоди на лінії прийому сигналу поміж передавачем і приймачем проблем не створюють, оскільки передача сигналів на таких частотах має тенденцію відбиватися від перешкод практично без втрат для якості. Більш того з'ясувалося, що можливий прийом багато разів віддзеркаленого сигналу на індивідуальну приймальну антену.

Розробка саме стільникової побудови телерадіомовлення, що працює в діапазоні 28ГГц і використовує технологію ЇМО5, належить американській компанії «СеїшШаг Мізіоп» - СМ. Суть системи складається у встановленні в мегаполісі цілої мережі передавачів з певними радіусами дії, що працюють за стільниковим (сотовим) принципом.

Обладнання для ГМО5 на нашому ринку пропонують відомі фірми США - «Сеїйшаг Мізіоп апа

ТеІесоттипісайоп5», «І оер раппег5», «І исепі Тесппоїодіез» і «ЗТЕ». Необхідно зазначити, що діапазон мовлення 28ГГц дозволений тільки в Америці, однак і європейські фірми пропонують своє обладнання для

ГМО5, наприклад фірма «РпПїїрв».

У обладнанні для Ї/МО5 фірми «РПїїр5» («Філіпс») система кожного базового осередку складається з широкополосного передавача і внутрішніх приймачів. У передавачах використаний модульний підхід, який дозволяє легко приєднати додаткові канали або модернізувати передавач з метою отримання, наприклад, інтерактивних послуг. Передавачі не потребують ніяких доробок та дорегулювань, мають вбудовану діагностику і аварійне резервування. Зовнішні блоки передають 8 каналів відео, і при цьому є один вільний резервний канал. Всі канали для здійснення мультиплексування 8-41 можуть бути об'єднані в пакет (групу), наприклад 48-46. Передавач внутрішнього базового блоку має інтерфейс управління вбудованими засобами діагностики і обслуговування. Зовнішні і базові блоки взаємопов'язані за допомогою одного коаксіального кабелю і одного кабелю живлення.

Приймачі абонентів укомплектовані стандартною антеною діаметром 15см. Доступні також і інші розміри антен (по вибору). Мініатюрний розмір антенних систем сприяє ергономічності приймачів, вони легко встановлюються. Приймач-конвертер (понижувальний) обробляє сигнал в форматі сателітарного сигналу, тому приймальні блоки (сателітарний тюнер), що знаходяться в цей час в масовому виробництві, можуть використовуватися без модифікацій.

У Європі для аналогового телерадіомовлення в 1989р. виділений діапазон частот 40,5-42,5ГГЦ.

Розроблена для цих цілей МТРМ отримала назву ММО5 (Мийіроїпі Мідео рівігіршіоп Зувзіет - багатоточкова система розподілу (теле)бачення (Ріїдгіт М., Сагмег А.О., Вагтев В.5. ММО5 402Н2 Мийіснаппе! ТМ ю поте. // 20-4й Ешгореап Містожаме Сопіегепсе, Видарезі, Зері. 10-13. 1990: Оідевзі, рр. 299-304).

Мережа ММО5 використовує частотну модуляцію (ЧМ) і призначена для обслуговування невеликих населених пунктів (від 10 до 100тис. населення). З урахуванням місцевої (європейської) середньорічної щільності випадання осадків при потужності передавача 100мВт на один канал і коефіцієнті шуму індивідуальних приймачів 8-12дБ така система була розрахована на передачу 15-25 телеканалів високої якості на відстань до З3,Зкм.

МУЗ складається з двох основних частин: розподільчої центральної станції (ЦО) і розмаїття приймачів індивідуальних користувачів (абонентів). У склад ЦС входять сателітарний телепорт (для прийому каналів сателітарного телебачення), приймачі, кабельний порт для прийому регіональних телеканалів, місцева телестудія, обладнання передавачів на основі генераторів Ганна і рупорна антена з великим кутом розкриву. БС розташовується на периферії зони обслуговування. Індивідуальні приймачі забезпечені параболічною антеною діаметром порядку 15см і є, по суті, конвертерами з проміжною частотою 950- 1750МГц. Це дозволяє використати стандартний тюнер сателітарного телебачення для виділення телевізійних каналів і передачі їх на телевізійний приймач. Вартість тюнера абонента з антеною становить 50-100дол. США.

Зі часу створення ММО5 показала себе високоефективною системою як відносно швидкого розгортання і розподілу телемовлення, так і відносно собівартості. Нові системи ММО5 будуються аналогічно стільниковій структурі ГМО5, однак в діапазоні більш високих частот - 42ГГц. Найбільш привабливою якістю нових МУО5, як і /МО5, є велика ширина діапазону, що надається - 2ГГц. Це майже на порядок перевищує діапазон наземного мовлення ММО5.

Однак, поширення сигналів в області 40ГГуЦ має свої особливості, які багато в чому визначають специфіку побудови мереж ММО5. Так, загасання міліметрових хвиль в атмосфері значно вищі, ніж для метрових і дециметрових, і сильно залежить від кліматичних впливів. Ще однією особливістю хвиль цього діапазону є прямолінійність їх поширення: вони не здатні огинати навіть невеликі перешкоди, а, навпаки, відбиваються від них майже без спотворень. Практика показала, що на частоті 40ГГц задовільно приймаються сигнали, що пройшли 4-кратне віддзеркалення. Ця властивість може використовуватися при проектуванні високочастотних систем розподілу сигналу.

Малий радіус поширення міліметрових хвиль визначив застосування техніки ММО5 в мережах з малопотужними передавачами, побудованих за стільниковим принципом. Широка смуга в поєднанні з стільниковою структурою роблять цю техніку придатною для організації інтерактивних мультімедійних мереж, що включають телебачення, телефонію, відеоконференції, високошвидкісний доступ до Інтернету і передачу даних. Апаратура ММО5 може використовуватися як самостійно, так і в складі гібридних кабельних мереж.

У мережах МУО5 можуть застосовуватися як аналоговий, так і цифровий способи передачі інформації, а також різні типи модуляції. Однак для цілей побудови мультімедійних мереж актуальна розробка чисто цифрових систем, сумісних зі стандартом ОМВ-С або ЮОМВ-5, що дозволяє використати апаратуру ММО5 в гібридних телевізійних мережах, замість коаксіального кабелю розподілу сигналу абонентам. Крім того, це дає можливість застосовувати стандартні сателітарні цифрові приймачі.

Порівняння двох варіантів систем виявляє переважні сторони їх використання. Так, в «кабельному» варіанті застосовуються модуляція 64-КАМ і ширина смуги каналів ЗМГЦ, а в «сателітарному» - модуляція

ОРБЗК і ширина каналу 36-40МГц. За приблизною оцінкою, системи першого варіанту дозволяють пересилати вчетверо більший обсяг інформації, однак радіус їх дії при однаковому посиленні передавальної та приймальної апаратури менше також приблизно в чотири рази.

При тестуванні двох систем ММО5 виробництва італійської фірми «Тесппозубзіет», при якому використовувалися однакові антени і передавачі однакової потужності, причому обидві системи працювали в смузі 1,2ГГц, «сателітарний» варіант ММО5 дозволяв передавати до 30 телеканалів і забезпечував прийом сигналу на 25-сантиметрову рупорну антену в радіусі 10км, а «кабельний» - до 100 каналів, але на відстані лише до 4,5км при умові прийому на 60-сантиметрову антену. «Кабельний» варіант більше підходить для інтерактивних систем з передачею великих обсягів індивідуальної інформації і послугами типу відео по запиту, виконання яких вимагає дуже широкого спектра.

Він також зручний для організації «останньої милі» кабельних мереж. У цьому випадку немає необхідності провести демодуляцію і демультиплексування сигналу. Ширина частотного діапазону ММО5 дає можливість одночасно конвертувати весь спектр сигналу, що надходить з кабелю, в область міліметрових хвиль. На приймальній стороні спектр переноситься зворотно в смугу 50-860МГц і подається до стандартного кабельного приймача. «Сателітарний» варіант ММО5 також має свої переваги. Він більше підходить для передачі сателітарного сигналу, особливо в місцевості з малою щільністю забудови. Крім того, і це саме головне, при даному варіанті формуються осередки більшого радіуса, що дає можливість застосовувати передавачі меншої складності та вартості.

Мультимедійна мережа ММО5 будується на базі головної станції. При формуванні інформаційних потоків можуть використовуватися самі різноманітні джерела: Інтернет, ефірні, кабельні та сателітарні телевізійні канали, різні місцеві джерела інформації. Аналогові сигнали перетворюються в цифровий вигляд в кодерах МРЕС-2. Формування сервісної інформації, канальне кодування і модуляція здійснюються відповідно до одного з двох стандартів - ОМВ-С або ОМВ-5.

Після формування цифрових пакетів канали модулюються і об'єднуються для подачі до широкополосних передавачів. Можливе також використання індивідуальних передавачів. У передавачі спектр сигналу переноситься в область 40ГГц, посилюється і передається до антени. БС можуть бути обладнані набором секторних антен. Це дозволяє посилити потужність передаваного сигналу, а також збільшити кількість абонентів завдяки повторному використанню частоти та зміні поляризації.

Потужність твердотільних підсилювачів, що застосовуються в передавачах ММО5, дуже мала. У передавачах з незалежними стволами вона вимірюється десятками мілліват, а в групових, призначених для передачі сотні каналів, - одиницями ват. До стільникових передавачів сигнал може подаватися волоконно- оптичними або релейними лініями, або за допомогою самої ММО5.

Передавальна частина системи. У абонента встановлюється антена, що монтується на стіні будівлі, малошумовий конвертер і стандартний приймач (тюнер). Для прийому використовуються антени різної конструкції - рупорні, мікросмужкові або параболічні. Сигнали міліметрового діапазону практично не схильні до імпульсних перешкод і шумів інгресії, які можуть створювати великі проблеми при прийомі сигналів ефірного діапазону. Основне джерело можливих перешкод - це віддзеркалені сигнали власного передавача. Щоб максимально застрахуватися від небажаного прийому відбитих сигналів, використовують приймальні антени з ДС шириною до десятків секунд. Для хвиль КВЧ-діапазону таку вузьку ДС можуть забезпечити антени зовсім невеликих розмірів.

Перенесення частоти з міліметрової області в дециметрову проводиться з одним або двома перетвореннями. При цьому можливі проблеми через високу абсолютну нестабільність високочастотного гетеродина конвертера і сильний відхід частоти сигналу, що передається (це є особливо критичним для цифрової інформації). Їх рішенням може бути стабілізація частоти гетеродина пілот-сигналом, що вводиться на передавальному боці в загальний потік. Цей принцип використовується, наприклад, в системах фірми «Техносистем», сумісних зі стандартом ОМВ-О.

Перетворення вгору сигналу на передавальному боці має бути двохетапним. Спершу частота переноситься в діапазон 2,3-3,3ГГц. На цьому етапі використовується фазове автопідстроювання частоти гетеродина конвертера і введення пілот-сигналу, що синхронізується по фазі тим же високостабільним джерелом. На другому етапі частота переноситься в діапазон 40ГГц. На приймальному боці сигнал конвертується в такій послідовності: спочатку частота перетворюється в діапазон 2,3-3,3ГГц, після чого надходить у другий конвертер з фазовим автопідстроюванням, де як опорний використовується пілот- сигнал, введений на передавальному боці.

Сигнал в ММО5 може передаватися від осередку до осередку за принципом «від зверхнього до підлеглого». Як правило, джерела програм і даних розташовуються на ЦС основного осередку.

При реальному розгортанні системи дерева та будівлі будуть викликати блокування сигналу. У зв'язку з цим застосовуються спеціальні мікрокомірки, що працюють за принципом відхиляючого променя. Сигнал приймається від основного осередку, посилюється, змінює поляризацію і ретранслюється. Передавачі мікрокомірок експлуатуються тільки в «тіньових» зонах, таким чином вдається уникнути інтерференційних ефектів, не впливаючи на основну структуру осередків.

Підводячи підсумок, можна підсумувати загальні переваги і недоліки представлених МТРМ діапазонів 29 і 42ГГЦ.

Головною перевагою є вже згадуваний широкий діапазон частот, що дозволяє передавати величезні потоки інформації. Саме він, в поєднанні з невеликим радіусом поширення, робить мережі ММО5 і МОБ найбільш відповідними для організації мультімедійних мереж. Ефективність використання частотних ресурсів може бути додатково підвищена за рахунок застосування секторних передавальних антен.

Необхідно відмітити також екологічну безпеку мереж ММУО5 і ГМО5. Вони оперують високочастотними малопотужними сигналами, що не є небезпечними для людського організму. Крім того, їх спорудження ніяк не позначається на навколишньому ландшафті і будівлях.

До недоліків ММО5 і ГМО5 можна віднести сильну залежність дальності їх дії від погодних умов, насамперед від вологості. У зв'язку з цим визначення радіуса обхвату одним осередком вимагає проведення тривалих експериментів в кожній конкретній географічній зоні. Необхідно також визначати конфігурацію розподілу відбитих сигналів в умовах конкретної забудови, причому з урахуванням того, що постійна зміна радіуса дії через зміну погодних умов призводить до таких же постійних змін усієї конфігурації.

В 1991р. в Україні визначена поява першої української МТРМ - мікрохвильової інтегрованої телерадіоіїінформаційної системи МіІТРІС. (Т.Н. Нарьтник, В.Н. Денисенко, М.Е. Ильченко и др.

Микроволновая интегрированная телерадисинформационная система. // Радиозлектроника. - 1999. - Т. 42. - Ме11. - С. 40-50. - (изв.вузов). При її створенні були враховані недоліки і переваги існуючих на той час

МТРМ, а також перспективи інтеграції національних інформаційних систем в європейську інфраструктуру.

При розробці системи враховувалися рівні електромагнітних полів, меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови в місцях розміщення засобів телебачення і ЧМ-радіомовлення. Згідно з санітарним паспортом на 24-канальну МІТРІС, кордони зон з гранично допустимим рівнем щільності потоку енергії до 2,5мкВт/см? по основному випромінюванню повинні бути віддаленими від антени на відстань в межах 5м, при цьому бічні випромінювання в секторах кутів 45" від максимуму випромінювання є практично відсутніми.

Екологічно безпечна МІТРІС, заснована на базі новітніх інформаційних технологій, орієнтована на побудову інтегрованих мереж, що забезпечують зв'язок абонента із зовнішнім світом і надання йому таких послуг, як багатоканальне телебачення та радіомовлення, доступ в Інтернет і цифрову телефонію, передача сигналів пейджинга, участь в телеконференціях, дистанційна освіта, охоронна і протипожежна сигналізація, централізовані сповіщення Міністерством з надзвичайних ситуацій та іншими відомствами, збір та опрацювання відомчої технологічної інформації і

МІТРІС містить центральну станцію (ЦС), сукупність базових станцій (БС), абонентські термінали, розподільчі лінії. ЦС в МІТРІС призначена для прийому вхідної інформації, що підлягає подальшому розподілу і переробці (при необхідності), для формування і випромінювання в ефір пакету інформаційних сигналів. У склад станції входять: приймач-передавач МІТРІС, що містить НВіЧ--приймальнопередавальний модуль з модуляторами і демодуляторами, антенну систему, комплекс прийому сателітарного телебачення - телепорт, розподільчі лінії та волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛ3З), апаратуру прийому даних з Інтернету по технології Оігесі РС, обладнання сполучень з телерадіостудіями, комплекс електроживлення. Сигнали сателітарних телерадиопрограм приймаються телепортом і подаються на рівні відео- і аудіосигналів на входи модуляторів відповідних каналів передавача. Аналогічно на входи відповідних модуляторів надходять сигнали з ВОЛЗ, телестудій та телефонних мереж загального користування. У передавачі сигнали модулюються, перетворюються по частотах і рівнях, посилюються, збираються в груповий сигнал і через антену випромінюються в ефір. Комплекс електроживлення призначений для забезпечення безперебійного живлення обладнання станції в різних ситуаціях. Цифрові і аналогові канали транслюються на різних частотах і мають незалежну каналоутворювальну апаратуру модемної частини.

МІТРІС, на відміну від ММО5, працює в діапазоні більш високих частот - 11,7-12,5ГГц (відповідно використовується велика канальна місткість). При цьому застосування ЧМ-сигналу дозволяє використати низькі, екологічно безпечні рівні потужності, що випромінюється, - 50мВт на канал (в 500-1000 разів менше в порівнянні з ММО5). Це дало додаткові можливості:

- по-перше, отримати величезний енергетичний виграш по споживаній потужності і використати малопотужні передавачі; по-друге, різко знизити вартість обладнання в зв'язку з серійністю випуску компонентів сателітарного телебачення. До речі, саме такий підхід дозволяє без великих додаткових витрат транслювати і цифрові сигнали сателітарного телебачення.

При виборі діапазону робочих частот для МІТРІС (12ГГцЦ) бралися до уваги такі основні чинники: - мережа МІТРІС, що призначена для. передачі декількох десятків (30-40) телепередач, вимагає заняття загальної смуги частот біля 1,5ГГЦц, а високоякісних характеристик антенно-фидерного та підсилювально-перетворювального трактів порівняно нескладно досягнути в смузі частот, що складає біля 1095 від несучої, тому область робочих частот повинна знаходитися в зоні 10-15ГГЦц; - регламент радіозв'язку відводить для фіксованої і радіомовної служб, до яких можна віднести МІТРІС, смуги частот в діапазоні 10,7-14 8ГГц, однак обмеження Регламенту радіозв'язку Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України, а також Міністерства оборони України звужують цю область до 10,7- 13,5ГГц; - у зазначеній області частот відсутнє резонансне поглинання радіохвиль, а збільшення загасання останніх компенсується деяким підвищенням потенціалу радіоліній (адаптація до умов поширення радіохвиль); - рівень природних і індустріальних перешкод в даній смузі частот істотно нижче, ніж в смузі, де працює система ММО5, і не набагато вища, ніж в діапазоні І МО5; - розміри і маса елементів антенно-фідерного тракту і НВЧ-пристроїв малі (розміри поперечного перетину стандартного використовуваного хвилеводу становлять 19х9,5мм), а для отримання вузької ДС порядку 5-7" потрібний діаметр параболічної антени не більший за Зб0см, оскільки при такому діаметрі мала довжина хвилі (менша за Зсм) дозволяє досягти КП антени біля ЗОдБ; в зв'язку з тим, що масу малогабаритних пристроїв можна знизити, використовуючи металізовані несучі конструктивні елементи з легкої кераміки, композитів і т. ін., а також беручи до уваги, що Україна має значний науково-технічний і виробничий потенціал по створенню пристроїв даного діапазону і систем загалом, вибір діапазону 12ГГц дає можливість використати для приймальних і передавальних пристроїв мережі МІТРІС дешеві елементи та пристрої приймачів сателітарного телебачення - як вироблені вітчизняними підприємствами, так і ті, що продаються на світовому ринку у величезних кількостях по низьких цінах і що мають на сьогодні самі високі значення параметрів (так, роздрібна ціна конвертера 11,7-12,5 ГГц з коефіцієнтами шуму і посилення відповідно до 1 і порядку 30-40дБ, становить 20-50дол. США); - вимоги до точності виготовлення елементів і пристроїв вищі, ніж для діапазонів 3-6ГГцЦ, але вони виявляються прийнятними (наприклад, відхилення поверхні дзеркала антени від номінальної повинно становити 1-1,5мм, що є здійсненним при стандартних технологіях).

До теперішнього часу мережа МІТРІС, що являє собою закінчений комплекс розподілу телевізійних каналів, подібна по структурі сателітарним системам. Для прийому сигналу в ній також необхідні антена, конвертер і тюнер. Однак, на відміну від систем сателітарного телебачення, передавач МіІТРІС розташований на Землі. МІТРІС може приймати сигнали високої якості для абонентів в зоні їх прямої видимості на відстанях: до 5км - тільки на опромінювач конвертера (без антенного дзеркала); до 15км - на антену діаметром 20-25см; до ЗОокм - на антену діаметром босм; до 50км - на антену діаметром 90см.

При цьому витримуються такі технічні параметри МІТРІС:

Діапазон робочих частот, ГГц 11,7-12,5

Ширина смуги частот одного радіоканалу, МГц 18

Крок сітки частот, МГц 28

Вид модуляції Частотна

Максимальна кількість каналів кольорового телебачення або цифрових потоків з швидкістю

ЗАМБіт/с. 43

Потужність, що випромінюється одним радіоканалом, Вт 0,05

Поляризація радіоканалів Лінійна

Число звукових піднесучих (кожного радіосигналу в смузі частот 5-8,5МГцЦ до4

Стабільність гетеродина в діапазоні робочих температур 50...60"С 2,5-1079

Подавлення сигналу гетеродина в спектрі вихідного сигналу, дБ, не менш бо

Подавлення гармонічних і комбінаційних сигналів на виході передавача, дБ, не менш є10)

Співвідношення відеосигнал- візометричний шум на граничних дистанціях при подачі на вхід передавача контрольних сигналів, дБ, не менш: на професійному приймачі 54 на побутовому тюнері 49

Коефіцієнт шуму приймального конвертера, дБ, не гірше 1,0

Ширина ДС передавальної всеспрямованої антени, в горизонтальній площині 360 у вертикальній площині 4

КП передавальної антени, дБ, не менш 16

Втрати в передавальному фідерному тракті, Дб 0,05

Електроживлення: напруга, М 220 частота, Гц 50

Енергоспоживання, Вт на канал, не більше 40

Габарити 24-канального передавача спільно з передавальною антеною, м 1,0х1,6

Маса, кг, не більше: передавача на один радіоканал 1,5 передавальної антени 25

Радіус санітарно-захисної зони в основній пелюстці ДС, м 5.

Як показала практика (зокрема дослідна експлуатація МІТРІС в м. Києві і інших містах України), об'єднання МІТРІС з головними станціями кабельного телебачення в єдину систему - найбільш раціональний шлях створення інтегрованої мережі з урахуванням економічних і технічних аспектів. Так, незважаючи на складний рельєф місцевості і різнорівневу забудову Києва, поєднання кабельного телебачення з МІТРІС дозволило транслювати телеканали з відмінною якістю в будь-який район міста та приміську зону.

З використанням МІТРІС передбачається обмін програмами різних операторів кабельного телебачення

Києва, а також трансляція телепередач і організація прямого ефіру інших телекомпаній. Таке експериментальне мовлення планують вести телекомпанії «Обрій» та «Дельта», доставляючи свої програми зі стереофонічним супроводом на Це системи.

Національною Радою України по телебаченню і радіомовленню для ретрансляції з допомогою МІТРІС затверджений перелік з 24 українських, російських і західноєвропейських телевізійних каналів, що транслюють кращі програми з використанням ефірного телебачення і семи супутників. Організація телерадіоінформаційного мовлення із застосуванням МІТРІС є комерційним проектом, що розрахований на кодування програм і отримання прибутку за рахунок збору абонентської плати. Весь пакет програм буде розбитий на три умовні частини, одна з яких (канали державного телебачення) буде йти у відкритому вигляді, а дві інші (комерційні канали) - кодуватися. Приблизно, щомісячна плата за один з кодованих пакетів становитиме 16-17грн., а у разі придбання обох пакетів - по 13-14грн. за пакет.

Перехід телерадіомовлення на цифрову основу, збільшення кількості користувачів Інтернетом, бурхливий розвиток комп'ютерних телекомунікацій і успішне поширення ММО5 і ГМО5 визначили в 1998р. створення міліметрової системи МІТРІС. Вона має ту ж стільникову побудову, тільки апаратурно виконана переважно на вітчизняному обладнанні, що робить її привабливою не тільки для експлуатаційників, але і для виробників.

Смуги частот між різними службами радіозв'язку розподіляються Міжнародним Союзом Електрозв'язку (МСЕ) на конференціях радіозв'язку на базі представлених в дослідницькі комісії сектора радіозв'язку результатів досліджень, що проводилися в країнах-членах МСЕ. Основним міжнародним документом, що нормує використання частот, є Регламент радіозв'язку, який містить таблицю розподілу смуг частот між службами, а також окремі технічні обмеження, що накладаються при спільному використанні частот різними службами. У цьому документі вказані процедури координації систем, а також правила реєстрації надання частот в Бюро радіозв'язку МСЕ.

На території України діє Національна таблиця розподілу смуг радіочастот поміж радіослужбами, заснована на міжнародному Регламенті радіозв'язку і частотних особливостях наявних місцевих радіозасобів. На жаль, ця таблиця багато в чому відображає дещо застарілий розподіл радіоспектру, успадкований від колишнього СРСР. Згідно з нею, весь радіоспектр поділений на смуги спеціального та спільного використання - у відмінність, наприклад, від Національних таблиць розподілу частот

Великобританії, США, Німеччини та інших розвинених країн, де в різному процентному співвідношенні подані смуги частот громадського, спеціального та спільного використання.

В Україні в смугах спеціального використання радіочастотного спектру виняткове право на їх застосування мають виключно відповідні структури, а в смугах частот спільного використання діяльність радіоелектронних систем громадського призначення є тільки дозвільною. Така нерівність в розподілі частот (особливо по відношенню до громадського користувача) і недосконалість технічних норм і стандартів по використанню радіоспектру призводять до перевантаження ряду дозволених смуг частот і гальмують розвиток національних радіозасобів. Так, аналіз завантаження дозволених смуг частот радіоелектронними засобами свідчить (фіг.4) про явну перевантаженість ряду частотних діапазонів (2, 4, 8, 11ГГц) і неповну завантаженість інших (13ГГц). Очевидно, потрібне продовження проведення модернізації розподілу радіочастотного спектру в інтересах операторів, що надають послуги населенню.

В даний час в Україні, згідно з Національною таблицею розподілу смуг радіочастот і Регламентом радіозв'язку, в частотних діапазонах дії МІТРІС визначені декілька радіослужб. У основному смуги частот, що займаються МІТРІС, віддані радіомовним службам, до яких МІТРІС і відноситься. Однак до діапазону роботи мережі ММО5 наближаються діапазони мобільних засобів зв'язку і смуги шумоподібних сигналів (ШПС) комп'ютерних радіоподовжувачів, а смуга мережі ГМО5 віддана під фіксовані наземну та сателітарну служби, що вимагає чіткого частотного розмежування між ними. Частотний діапазон МІТРІС становить 11,7- 12,5ГГц. Ця смуга (згідно з Регламентом радіозв'язку) відведена ще таким службам: фіксованій, радіомовній, радіомовній сателітарній і пересувній. У даному діапазоні працює значне число сателітарних радіомовних систем, що належать головним чином операторам країн далекого зарубіжжя. На території

України з допустимою якістю можуть бути прийняті сигнали, як мінімум, від 15 найбільш популярних телевізійних супутників. Телепередачі цих супутників орієнтовані на населення власних країн, тому відповідні контрольні служби України не ставлять своєю метою забезпечувати завадозахищеність цих сигналів.

У цей же час Кабінетом Міністрів України прийнята постанова про розподіл смуги частот 11,7-12,5Г77цЦ для радіомовної служби, що доповнює положення Національної таблиці. Це відкриває нові перспективи для надання послуг населенню України (зокрема, МІТРІС).

У зв'язку з тим, що МТРМ є наземними, то при їх розгортанні необхідно враховувати положення

Регламенту радіозв'язку про спільне використання смуг частот зі сателітарними системами. Це викликане тим, що при спільному використанні загальних смуг частот можуть з'явитися взаємні перешкоди. Виникає проблема забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМО), тобто створення таких умов, при яких рівні взаємних перешкод не перевищують допустимих значень і є взаємоприйнятними. У цей час найбільш актуальна проблема ЕМС між різними сателітарними системами, а також між сателітарними системами і наземними радіолініями. Це пояснюється наявністю широко розвиненої мережі РРЛ, збільшенням мовних площ МТРМ і швидким зростанням числа супутників на геостаціонарній орбіті. З метою забезпечення ЕМС вводиться цілий ряд обмежень на різні параметри як сателітарних, так і наземних радіосистем. Для сателітарного телерадіомовлення одним з основних параметрів є щільність потоку потужності, що створюється біля поверхні Землі випромінюваним сигналом. Вона визначається ефективною ізотропною випромінюваною потужністю сигналу з супутника - добутком коефіцієнта посилення антени на потужність передавача, та характером розподілу за спектром потужності випромінюваного сигналу з супутника. Так, необхідно, щоб в смугах, що спільно використовуються сателітарною та наземною радиорелейною системами прямої видимості, максимальна щільність потоку потужності, що створюється на поверхні Землі випромінюваннями з супутника, включаючи випромінювання віддзеркалювального супутника, при всіх умовах і методах модуляції в будь-якій смузі шириною 4кГц не перевищувала допустимих значень.

Таблиця 1

Максимальна щільність потоку потужності, дБ(Вт/м2), що створюється на поверхні Землі випромінюваннями від супутників, для різних частот в залежності від кута приходу хвилі

ГГц 2,5-2,659 -152 -152-0,75" -137 3,4-7,75 -152 -152-0,57 -142 8,025-11,7 -150 -150--0,57 -140 12,2-12,75 -148 -148--0,57 -138 17,7-19,7 -115 -115--0,57 -105 х Додаткові значення зі знаком «ж» - тільки для кутів приходу хвилі, близьких до 5".

До наземних радіоліній, що працюють в смугах частот, які спільно використовуються системами сателітарної служби і наземними радіосистемами прямої видимості, висуваються такі вимоги: 1) потужність, що підводиться до входу антени будь-якого передавача наземної радіосистеми, не повинна перевищувати «1ЗдБ(Вт) для частот 1-10ГГц та 41ОдБ(Вт) для 10-15ГГц і вище; 2) максимальне значення ефективної ізотропної випромінюючої потужності будь-якого передавача такої радіосистеми не повинне перевищувати «55дБ(Вт).

При потужностях передавачів до 100мВт МТРМ діапазонів 12 і 28ГГц, де вони працюють спільно зі сателітарною радіомовною службою, передавачі не можуть бути джерелами перешкод. Крім того, МІТРІС, використовуючи діапазон 12ГГц, не створює перешкод як сателітарним, так і наземним радіослужбам.

Таким чином, розгортання МІТРІС ні в якому разі не впливає істотним чином на електромагнітну обстановку, що склалася в Україні.

З патентної літератури відома мікрохвильова інтегрована телерадіопіформаційна система (МІТРІС), патент України Ме30000, кл. НО4В7/165, заявлений 23.12.1999р., що складається з підсистеми прийому, формування та опрацювання інформації, центральної станції, яка в свою чергу містить багатоканальний

НВУ - передавач з блоком модуляції і НВЧ - виходами окремих каналів, передавальної антени, сполученої з

НВЧУ - передавачем лінією передачі, абонентських приймальних станцій, причому НВЧ - виходи окремих каналів передавача підключені до загального виходу на передавальну антену через прямі плечі включених послідовно феритових циркуляторів, передавальна антена має кругову діаграму спрямованості в горизонтальній площині та звужену ширину діаграми спрямованості у вертикальній площині, а НВЧ - передавач має щонайменше один блок частотної модуляції.

Використання даної системи, за задумом авторів, дозволяє підвищити її інформаційну місткість, посилити завадозахищеність радіосигналів; зменшити потужність, що випромінюється передавачем в ефір, та знизити загальне енергоспоживання системи.

У основу винаходу покладені наступні задачі: - підвищена дальність передачі інформації; - екологічна безпека системи завдяки малій (до 50мВт на канал) потужності, що випромінюється, для покриття заданої території при використанні частотної модуляції; - можливість роботи системи в дуплексному режимі (приймання-передавання); - застосування приймального обладнання масового виробництва, що забезпечує максимальну надійність і мінімальну вартість (це обумовило використання конвертерів і ресиверів сателітарного телебачення як основні складові частини абонентського приймального устаткування, а також вибір основних сигналів МІТРІС, що передаються); - максимальна уніфікація елементної бази з метою підвищення надійності розробленого обладнання і здешевлення його виробництва; - модульність системи (конструктивно побудованої таким чином, щоб її можна було легко нарощувати як за канальною місткістю, так і за кількістю послуг, що надаються користувачеві); - конструктивно-доцільна компактність складових частин для забезпечення економічної транспортабельності та монтажу на об'єктах без застосування спеціальних технологічних машин і механізмів, що дає можливість максимально скоротити час розгортання і згортання системи; - сумісність з існуючими кабельними, оптиковолоконними і телефонними мережами передачі інформації; - сумісність з існуючими лініями Інтернету, при збереженні підвищеної інформаційної місткості системи, посиленої завадозахищеності телерадіосигналів; мінімальної потужності, яка випромінюється передавачем в ефір, та зниженого загального енергоспоживання системи.

Зазначені задачі вирішуються тим, що в мікрохвильовій інтегрованій телерадіоінформаційній системі (МІТРІС), яка складається з підсистеми прийому, формування і обробки інформації, базової станції, яка в свою чергу містить принаймні один НВЧ-передавальний блок з блоком частотної модуляції і НВЧ-виходом, передавальної антени, сполученої з НВЧ-передавачем лінією передачі, а також абонентських приймальних станцій, згідно з винаходом, одноканальні НВЧ-передавальні блоки, принаймні по одному на кожний передаваний канал, на основі активного помножувача частоти з використанням прямого її множення на лавинно-пролітному діоді, та пристрій частотного об'єднання каналів зазначених НВЧ-передавальних блоків у вигляді об'єднувача сполучень канальних фільтрів з можливістю максимального ослаблення взаємного впливу зазначених канальних фільтрів і забезпечення максимальної розв'язки між ними, складають передавальний ствол базової станції.

При цьому система додатково містить апаратуру формування цифрового каналу.

Базова станція системи виконана приймально-передавальною.

Одноканальний передавальний НВЧ-блок виконаний з можливістю одноступінчатого перетворення сигналу проміжної частоти 7О0МГц в сигнал НВЧ-діапазону, переважно 11,7-12,5ГТЦц, містить плату розділення, підсилювач-обмежувач, підсилювач-коректор, селективний балансний змішувач з коефіцієнтом стоячої хвилі під напругою (КСХН) входу не гірше 1,3, з можливістю подачі на гетеродинний вхід НВУ- сигналу потужністю 16-24мВт з виходу гетеродина, стабілізованого діелектричним резонатором, а також демпферний підсилювач, підсилювач потужності та смуговий фільтр.

Підсилювач-обмежувач являє собою трьохкаскадний підсилювач, що забезпечує в лінійному режимі посилення не менше за 40ОдБ і рівень вихідної потужності ЗмВт при компресії коефіцієнта посилення на ІдБ.

Підсилювач-коректор, являє собою з'єднання мікросмужкових двохкаскадного коректора (« п'ятикаскадного підсилювача.

Селективний балансний змішувач містить фільтр низьких частот (ФНЧ), полосно-проникні фільтри сигналу основної вихідної частоти і гетеродина, змішувальні діоди, а також мікросхему з мікросмужковими узгоджувальними і розв'язувальними пасивними ланцюгами.

Одноканальний передавальний блок містить схему передспотворювань, генератор, керований напругою, підсилювач потужності, активний помножувач частоти, з можливістю подачі на вхід передавального блоку комплексного відеозвукового сигналу, перенесення його в міліметровий діапазон і випромінювання за допомогою антени.

Пристрій частотного об'єднання каналів виконаний у вигляді диплексора, побудованого на основі циркулятора, до двох плечей якого приєднані фільтри двох каналів з різними частотами, а до того, що залишився - фланець антени.

Пристрій частотного об'єднання каналів виконаний у вигляді об'єднувачів сполучення канальних фільтрів, за допомогою яких до однієї антени шляхом послідовної добудови приєднано декілька частотних стволів передавачів і приймачів з можливістю перевищення, для розташованого далі від антени каналу, сумарних втрат тракту частотного об'єднання, ніж для каналу, що знаходиться ближче до антени.

Пристрій частотного об'єднання каналів виконаний у вигляді відрізка частотно-незалежної (або частотно-залежної) лінії полоскового, коаксіального або хвилеводного типу.

Пристрій частотного об'єднання каналів виконаний у вигляді диплексорного трійника, до плечей якого підключена антена, і через смугові або режекторні фільтри приєднані приймач і передавач.

Пристрій частотного об'єднання каналів виконаний у вигляді фазорізницевого пристрою для складання двох сигналів різних частот.

Пристрій частотного об'єднання каналів виконаний у вигляді хвильоводних мостів, пов'язаних між собою двома відрізками лінії передачі різної довжини, причому довжини їх підібрані з тим, щоб різниця фаз на частоті одного з сигналів, що складаються, була рівна 0, а на частоті другого сигналу - 1, при цьому до двох входів першого моста підключені передавачі, до його виходу приєднане баластне навантаження, і один з виходів другого моста підключений до загального тракту.

Пристрій частотного об'єднання каналів виконаний у вигляді поляризаційного селектора, в якому і сигнали, що передаються, і сигнали, що приймаються, мають ортогональні поляризації, і складається з двох поляризаційних фільтрів, з можливістю поширення в них і сигналів, що передаються, і сигналів, що приймаються, по загальному хвилеводу круглого перетину і виділення зазначених сигналів через бічне плече прямокутного перетину.

Пристрій частотного об'єднання каналів виконаний у вигляді послідовно сполучених один з другим хвильоводних трьохплечих феритових циркуляторів, в плечі яких включені полосно-проникні фільтри із заздалегідь рознесеними частотами.

Апаратура формування цифрового каналу виконана у вигляді відеокодера та не менш, ніж одного мультиплексора з можливістю формування з відео, аудіо та службових потоків даних єдиного цифрового потоку і його подачі на цифровий модулятор.

Апаратура формування цифрового каналу виконана у вигляді функціональних блоків: мікропроцесорної системи управління і контролю за роботою кодера, відеоаудіоїнтерфейса з можливістю перетворення аналогових сигналів у цифрові, формування цифрового потоку з постійною швидкістю передачі для відеокодера, а також формування постійного звукового цифрового потоку для аудіокодера, відеокодера відбору інформації про синхронізацію з цифрового потоку і тимчасової обробки відеосигналу та його компрессування, аудіокодера компрессування аудіосигналу, що програмується, мультиплексора об'єднання і компрессування відео- та аудіосимволів, каналів даних і телетексту в послідовний транспортний потік.

Система додатково містить підсистему ретрансляторів.

Система додатково містить підсистему активних і/або пасивних ретрансляторів.

Активний ретранслятор являє собою необслуговуваний радіокомплекс, що складається з приймальної і передавальної антен, а також приймально-передавальної апаратури, встановлених з можливістю підбору діаграми спрямованості передавальної антени і рівня вихідної потужності ретранслятора в залежності від площі зони обслуговування.

Пасивний ретранслятор виконаний у вигляді антенного пристрою.

Активний ретранслятор без перетворення частоти виконаний у вигляді широкосмугового ретранслятора з підсилювачами.

Активний ретранслятор без перетворення частоти виконаний з можливістю ретрансляції сигналів в двох поляризаціях.

Активний ретранслятор виконаний зі зсувом частоти, з можливістю забезпечення розв'язки між приймальною і передавальною антенами, у зазначеному активному ретрансляторі вихід круглого хвилеводу опромінювача антени сполучений з селектором поляризації, з можливістю розділення сигналів з вертикальною і горизонтальною поляризацією і містить два конвертери, суматор проміжних частот і електрично керований атенюатор.

Пасивний ретранслятор виконаний у вигляді двох сполучених між собою «спина до спини» антен.

Пасивний ретранслятор виконаний у вигляді одного або двох плоских металевих дзеркал, розташованих з можливістю забезпечення прямої радіовидимості.

Система додатково містить підсистему радіорелейних станцій.

Радіорелейна станція складається з радіоблоку для зовнішнього встановлення, антени з опорно- поворотним пристроєм і модуля доступу.

Радіоблок виконує функції прийомопередавача і являє собою герметичний контейнер, в якому розміщені високочастотні модулі трактів прийому і передачі.

Антена з радіоблоком за допомогою опорно-поворотного пристрою виконані з можливістю настроювання по вертикальній та горизонтальній поляризації.

Модуль доступу виконаний з можливістю забезпечення інтерфейсу стику радіорелейної мережі з мережами загального користування та/або прямими абонентами, відомчими АТС, станціями мобільного зв'язку та комп'ютерними мережами.

Базовий блок модуля доступу має роз'єм для підключення кабелів від радіоблоку і апаратури формування цифрового потоку, а також для підключення технологічного пульта з телефонною трубкою, з можливістю виконання функції цифрового модему сполучення по цифровому потокові.

Радіорелейна станція складається з прийомопередавача та модему.

Радіорелейна станція виконана цифровою та містить вбудований синтезатор частоти.

Радіорелейна станція виконана цифровою і складається з корпусу з роз'ємами, внутрішніх мікрохвильових і цифрових модулів, плат телесигналізації і телеуправління, джерела живлення, при цьому високочастотний вхід-вихід прийомопередавача являє собою стандартний хвилеводний фланець, відповідний робочому діапазонові станції, до зазначеного фланцю через диплексор підключені вхід і вихід трактів відповідно приймача і передавача.

Приймальний мікрохвильовий тракт цифрової радіорелейної станції містить вхідний конвертер, селективний підсилювач проміжної частоти, змішувач другого перетворення і вихідний підсилювач з автоматичним регулюванням посилення.

Радіорелейна станція складається з передавача, модему і приймальної частини у вигляді приймального радіоблоку та демодулятора.

Приймальний радіоблок складається з хвилеводного гермоввода, смугового НВЧ-фільтра на діелектричному резонаторі, з можливістю придушення побічних складових, що виникають під час прийому сигналу, малошумного підсилювача, побудованого в мікросмужковому виконанні по лінійній трьохкаскадній схемі.

Демодулятор включає в себе блок демодулятора, плату контролю модему, плати звуку, блоки живлення.

Базова станція системи додатково містить шифратор і компютер з відповідним програмним забезпеченням для контролю за збором абонентської плати з користувачів абонентських приймальних станцій а також для захисту від несанкціонованого прийому.

Абонентська приймальна станція системи містить приймальну або приймально-передавальну антену, зовнішній приймальний модуль, апаратуру доступу і з'єднувальний кабель.

Приймач-передавач абонентської приймальної станції містить приймальний конвертер основного діапазону системи та передавач, виконаний з можливістю функціонування в іншому, відмінному від основного діапазону системи, діапазоні та на іншу антену.

Приймач-передавач абонентської приймальної станції виконаний з однією антеною з можливістю її функціонування на прийом і передачу.

Приймач-передавач абонентської приймальної станції виконаний у вигляді інтегрального субблока КВЧУ- діапазону, що містить змішувач і гетеродин, з можливістю роботи змішувача в залежності від включення як приймального перетворювача вниз, або як змішувача зсуву вгору.

Система МІТРІС поелементно схематично зображена на кресленнях де: фіг.1 - кругові зони, що відповідають робочим частотам передачі; фіг.2 - схема побудови чотирисекторної зони мовлення; фіг.3 - стільникова побудова МРС; фіг.4 - схема завантаження дозволених смуг частот радіоелектронними засобами; фіг.5 - вузли, що входять до складу передавача; фіг.6 - схема селективного балансного змішувача; фіг.7 - схема диплексора, побудованого на основі циркулятора; фіг.8 - складні схеми ЧОП з використанням циркуляторів; фіг.9 - схема диплексора у вигляді трійника; фіг.10 - схема диплексора на основі хвилеводного Е-площинного трійника і п'ятирезонаторних ППФ з поперечними діафрагмами; фіг.11 - амплітудно-частотна характеристика диплексора за фіг.10; фіг.12 - фазорізницевий пристрій для складання двох сигналів різних частот; фіг.13 - схема селектора поляризації з двох поляризаційних фільтрів; фіг.14 - характеристика КСХН селектора за фіг.13; фіг.15 - схема аналогового модулятора передавача; фіг.16 - блок-схема відеокодера; фіг.17 - блок-схема мультиплексору; фіг.18 - структурна схема модуля МС МИХ; фіг.19 - структурна схема мультиплексора з резервуванням; фіг.20 - структурна схема модему; фіг.21 - схема радіомовного модулятора для направленої стереопередачцчі; фіг.22 - схема сателітарного конвертера; фіг.23 - структурна схема конвертера абонентського термінала; фіг.24 - схема малопотужного абонентського приймача-передавача невеликого радіуса дії; фіг.25 - схема інтегрального субблоку КВЧ-діапазону; фіг.26 - схема цифрового тюнера цифрового СНТВ; фіг.27 - структурна схема ретранслятора без перетворення частоти з транзисторними підсилювачами; фіг28 - структурні схеми активних ретрансляторів з можливістю ретрансляції сигналів в двох поляризаціях; фіг.29 - структурна схема активного ретранслятора зі зсувом частоти; фіг.30 - схема приймальної частини активного ретранслятора з одним гетеродином; фіг.31 - схема приймальної частини активного ретранслятора з одним гетеродином та суматором; фіг.32 - схема розміщення радіостволів одного частотного діапазону; фіг.33 - схема з двома перетвореннями і використанням синтезатора частоти; фіг.34 - схема телевізійної РРС; фіг.35 - схема приймального радіоблока; фіг. 36 - структура цифрової розподільчої радіорелейної системи.

Відповідно до креслень система МІТРІС містить центральну станцію (Це), сукупність базових станцій (БС), активні ретранслятори, абонентські термінали, розподільчі кабельні і радіорелейні лінії. ЦС в МІТРІС призначена для прийому вхідної інформації що підлягає подальшому розподілу і переробці (при необхідності), для формування і випромінювання в ефір пакету інформаційних сигналів. У склад станції входять: приймач-передавач МІТРІС, що містить НВЧ-приймальнопередавальний модуль з модуляторами і демодуляторами, антенна система, комплекс прийому сателітарного телебачення - телепорт, розподільчі радіорелейні лінії (РРЛ) і волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛ3З), апаратура прийому даних з Інтернету по технології Оігесі РС, обладнання сполучення з телерадиостудиями, комплекс електроживлення.

Сигнали сателітарних телерадіопрограм приймаються телепортом і подаються на рівні відео- і аудіосигналів на входи модуляторів відповідних каналів передавача. Аналогічно на входи відповідних модуляторів надходять сигнали з РРЛ або ВОЛЗ, з телестудій і телефонних мереж загального користування. У передавачі сигнали модулюються, перетворюються по частотах і рівнях, посилюються, збираються в груповий сигнал і через антену випромінюються в ефір. Контроль доступу абонентів до інформації здійснюється системою кодування і обліку абонентів. Комплекс електроживлення призначений для забезпечення безперебійного живлення обладнання станції в різних ситуаціях. Цифрові і аналогові канали транслюються на різних частотах і мають незалежну каналоутворюючу апаратуру модемної частини.

Передавач МІТРІС. Передавальний ствол БС МІТРІС призначений для формування «ствольного» пакету інформаційних сигналів. Він складається з одноканальних НВЧ-передавальних блоків, принаймні по одному на кожний передаваний канал, що виконані на основі активного помножувача частоти з використанням прямого її множення на лавинно-пролітному діоді, та пристрою частотного об'єднання каналів зазначених НВЧ-передавальних блоків, що виконані у вигляді об'єднувачів сполучень канальних фільтрів з можливістю максимального ослаблення взаємного впливу зазначених канальних фільтрів і забезпечення максимальної розв'язки між ними. Сигнали з виходу кожного передавального блоку надходять на пристрій частотного об'єднання каналів, з виходу якого знімається «ствольний» пакет сигналів.

Одноканальний передавач здійснює одноступінчате перетворення сигналу ПЧ 7О0МГцЦ в сигнал НВУ- діапазону (11,7-12,5ГТц). Вузли, що входять до складу передавача, показані на фіг.5.

У передавачі вхідний сигнал частотою 7ОМГЦц (рівнем 0,017-0,58) разом з напругою живлення «248 від зовнішнього модулятора через коаксіальний роз'єм Вхід надходить на плату розділення. У платі виділяється інформаційний сигнал (7ОМГиу) і надходить на підсилювач-обмежувач, що підтримує на своєму виході постійний рівень сигналу порядку 200мкВт, а напруга -24В8 подається на плату живлення.

Підсилювач-обмежувач являє собою гібридний інтегральний трьохкаскадний підсилювач на транзисторному збиранні і забезпечує в лінійному режимі посилення не менше за 40дБ і рівень вихідної потужності ЗмВт при компресії КП на ТдбБ.

Потім сигнал попадає в підсилювач-коректор, що являє собою з'єднання мікросмужкових двохкаскадного коректора і п'ятикаскадного підсилювача. Тут сигнал посилюється, а його характеристики групового часу запізнення корегуются. КСХН виходу не гірше 1,25.

Далі сигнал частотою 70МГц і потужністю 2-2,5мВт надходить на вхід селективного балансного змішувача (КСХН входу не гірше 1,3), на гетеродинний вхід якого подається НВЧ-сигнал потужністю 16- 24мВт з виходу транзисторного гетеродина, стабілізованого діелектричним резонатором (ДР).

Електрична схема даного змішувача подана на фіг.б. У його склад входять фільтр низьких частот (ФНУ), полосно-проникні фільтри сигналу основної вихідної частоти ППФ! і гетеродина ППФ2, змішувальні діоди і мікросхему з напиленими на ній мікросмужковими узгоджуваннями і розв'язуючими пасивними ланцюгами. ФНЧ виконаний на зосереджених елементах і призначений для подавлення спектральних складових модульованого сигналу проміжної частоти, які могли б внаслідок нелінійних перетворень на змішувальних діодах попасти в смугу пропущення ППФ вихідного сигналу. ФНЧ також запобігає попаданню

НВЧ-потужності в тракт ПЧ. Смуговий фільтр частоти гетеродина ПІПФ2 забезпечує подавлення спектральних складових вищих гармонік сигналу гетеродина, а фільтр ППФІ подавляє до допустимого рівня (не менше за 5ОдБ) всі основні, що не є спектральними складовими вихідного сигналу змішувача, який отримується і виділяє на його виході тільки частоту основного каналу. При використанні змішувальних діодів і, в якості ППФ, фільтрів на чотирьох діелектричних резонаторах (ДР) з власною добротністю 5000, характеристики змішувача наступні:

Вхідна частота, МГц 70

Наскрізна робоча смуга, МГЦ 28

Діапазон вибраних частот, літерне виконання, ГГц 11,7. 15,5

Втрати перетворення, дБ 6-7

Потужність сигналу гетеродина, мВт 16-24

Максимальна вихідна потужність, мВт 50

Подавлення сигналу гетеродина на виході, дБ, не менш 50

Подавлення дзеркального сигналу, дБ, не менш 50

Отриманим таким чином сигнал потужністю 200-300мкВт попадає на демпферньйй двохкаскадний монолітний підсилювач, з виходу якого сигнал, посилений до рівня підтримки необхідного ефективного режиму роботи підсилювача потужності (45мВт), передається на останній. Підсилювач потужності має КП не менше за 20дБ, а встановлений на його виході фільтр гармонік забезпечує подавлення гармонічних складаючих не менш бОдБ. Для контролю за роботою підсилювача потужності в ньому розташований детектор, що видає контрольний сигнал 0,8-18 на контакт 24-штиркового роз'єму Контроль. Контакти 71 і З цього роз'єму використовуються для контролю живильних напружень 9 і 4128. З виходу підсилювача потужності сигнал потужністю 200-300мВт надходить в ППФ на ДР. Після ППФ сигнал потужністю більше за 100мВт через герметичний ввід надходить до виходу блоку. Вихідний фільтр забезпечує розв'язку на частотах, відстроєних від центральної на «32МГЦ, більше за 2ОдБ, а на частотах з відстройкою на 520МГЦц - більше за 12дБ, що дозволяє відносно просто організувати роботу декількох передавачів на одну антену.

Передавач МІТРІС забезпечує такі технічні характеристики:

Рівень потужності, мВт на вході блоку 0,006-4 на виході блоку, не менш 100

Рівень побічних випромінювань, дБ, не більш -70

Нестабільність частоти гетеродина, 17/...7 8-10

КСХН, не більш: на вході блоку 11 на виході блоку 1,25

Нерівномірність групового часу запізнення (ГЧ3), не більш 5

Споживана потужність, не більш 12

Маса одноканального блоку, кг 11

Особливістю передавачів КВЧ-діапазону є складність отримання високих рівнів потужності, що привело до їх побудови, в основному, по одноканальній схемі. Причому в мережах І МО5 і ММО5 кожний канальний передавач має свою рупорну антену і утворює повністю самостійний вузол.

Конфігурація передавального ствола МТРМ КВЧ-діапазону аналогічна побудові передавача в радіорелейних системах. Інформаційний сигнал після модулятора на стандартній ПЧ 70МГу подається по коаксіальному кабелю до зовнішнього передавального модуля з антеною. Останній перетворює його вгору в робочий діапазон ХМТРМ (28 або 42ГГЦ) і посилює до необхідного рівня потужності.

Таблиця 2

Технічні характеристики активних помножувачів частоти на основі ЛІД сигналу, ГГц мВт(в полосі 190) множення сигналу, мВт 22-23,5 15-80 3-4 150-400 26-37,5 15-80 5-8 150-600 36-53,5 15-80 6-10 150-600 53-65,5 15-60 8-11 200-600 65-78,5 15-30 9-12 200-600 78-100 5-20 12-16 300-800 100-118,5 5-15 15-19 300-800 118,5-150 5-10 19-25 400-1000

Примітки: 1. Відносний рівень побічних гармонік не більше за -40дбБ. 2. Спектральна щільність потужності АМ, що вносяться і ФМ шумів в смузі 1ОкГц не більше за 120дБ/Гц.

Основою передавача МІТРІС служить активний помножувач частоти, що використовує пряме множення частоти на лавино-пролітному діоді з високим ККД при великих коефіцієнтах множення. Це дозволяє перенести когерентний сигнал практично без спотворення його спектра з сантиметрового діапазону в міліметровий. Таким чином, вирішується ще і проблема отримання високого значення частотної стабільності в КВЧ-діапазоні.

Принцип роботи ще одного передавача МІТРІС полягає в тому, що на вхід подається комплексний відеозвуковий сигнал, який через схему передспотворень надходить на генератор, керований напругою (ГКН); з виходу генератора сигнал потужністю біля 50мВт в діапазоні 5-6ГГц подається на підсилювач потужності, який розганяє його до 400мВт, після чого посилений сигнал надходить на активний помножувач частоти, переноситься в міліметровий діапазон і випромінюється за допомогою антени. Для стабілізації частоти задаючого генератора в необхідних межах, він розміщений в термостаті, в якому за допомогою керуючої схеми підтримується постійна температура (-4052)"7С.

Технічні характеристики передавача МІТРІС:

Вихідна потужність, мВт, не менш 60-75

Нестабільність вихідної частоти в діапазоні робочих температур,

МГЦ, не більш 2,5

Подавления побічних випромінювань, дБ, не менш 50

Діапазон вихідних частот, ГГц 27,5-29,5

Діапазон робочих температур, "С -40...-60

Багатоканальні частотні об'єднувальні пристрої. У передавачах і прийомопередавачах системи МІТРІС використовуються частотні об'єднувальні пристрої (ЧОП), які служать для підсумовування (об'єднання) вузькополосних сигналів окремих одноканальних передавачів в один загальний широкосмуговий і розділення приймальних каналів з передавальними. Вияв інтересу до цих пристроїв пояснюється, головним чином, бажанням усунути суперечність між зростанням потоку інформації (зростанням числа каналів передачі), яку необхідно передати, і обмеженим частотним діапазоном, в якому працює передавальна апаратура МТРМ. Ця невідповідність призводить до того, що захисний інтервал між сусідніми каналами значно скорочується. Якщо раніше співвідношення між смугою пропущення окремого каналу і смугою захисного інтервалу становило 2од. і більше, то тепер - 1-1,50од. По суті проблема проектування ЧОП зводиться до знаходження компромісу між втратами в кожному каналі зв'язку і величиною частотної розв'язки між сусідніми каналами системи.

Втрати в частотних каналах і розв'язка між ними залежать не тільки від власне канальних фільтрів, але і від пристрою, що об'єднує канальні фільтри в єдину систему. У правильно спроектованій радіосистемі пристрій об'єднання вносить мінімальні втрати в смузі пропущення канальних фільтрів, дає можливість отримати необхідну розв'язку між каналами і усунути взаємний вплив (розузгодження) канальних фільтрів.

У зв'язку з цим першорядне значення в частотних об'єднувальних пристроях має вибір елементів і вузлів.

У діапазонах НВЧ і КВЧ частотно-розділові фільтри будуються на базі направлених фільтрів, ППФ і гібридних з'єднань, вузькосмугових загороджуючих фільтрів і т. ін. Будь-яке ЧОП на п каналів являє собою набір п-канальних, наприклад, смугових фільтрів, зібраних в єдиний пристрій за допомогою спеціального об'єднувача (або роздільника). Канальні фільтри можуть виконуватися на основі: хвилеводів з діаафрагмами або штирями; зустрічно-стрижневої структури; коаксіальних резонаторів, в тому числі з діелектричним заповненням; позамежних хвилеводно-діелектричних структур.

Тип фільтра головним чином визначається частотним діапазоном і заданими технічними вимогами. У будь-якому випадку фільтри повинні давати мінімальні втрати в смузі пропущення при заданій крутості амплітудної характеристики.

Все різноманіття об'єднувачів канальних фільтрів можна умовно розбити на дві групи: 1) об'єднувачі (або роз'єднувачі), що дозволяють максимально ослабити взаємний вплив канальних фільтрів і збільшити розв'язку поміж ними; 2) об'єднувачі, що служать тільки для сполучення канальних фільтрів. До першої групи відносяться гібридні з'єднувачі і феритові розв'язуючі прилади. Гібридні з'єднання при використанні узгоджених навантажень з КСХН, близьких до 1,5, забезпечують розв'язку між каналами 25-40дБ, однак додаткові втрати для кожного каналу зв'язку становлять ЗдБ. Як гібридні з'єднання використовуються направлені і шлейфові відгалуження на ЗдБ, щілинні гібридні відгалуження і з'єднувачі типу «магічне Т». У разі використання багатоплечого циркулятора типу «поверхневої хвилі» додаткова розв'язка поміж плечами досягає ЗОдБб, але для кількості каналів більше за 8 дуже великими (-4дБ) стають втрати (-0,5дБ на одне плече) і істотно зростають труднощі при реалізації магнітної системи.

Разом з тим основними перевагами частотних об'єднувальних пристроїв, побудованих на основі таких з'єднань, є практично повна незалежність настроювання канальних фільтрів. Настроювання кожного подальшого фільтра не впливає на узгодження фільтрів попередніх каналів, що дозволяє отримати високу ступінь узгодження в смугах пропускання для великого числа каналів. Ця обставина має принципово важливе значення для МТРМ, де потрібен оперативний доступ до кожного одноканального передавача.

Необхідно зазначити, що звичайно такі ЧОП будуються по послідовній схемі селекції частотних каналів.

Основними недоліками послідовних схем селекції є громіздкість конструкції та великі додаткові втрати.

Як об'єднувач першої групи служить диплексор (фіг.7), побудований по стандартній схемі на основі циркулятора, до двох плечей якого і приєднані фільтри двох каналів з різними частотами, а до того, що залишився - фланець антени.

З використанням циркуляторів можна створювати досить складні схеми ЧОП, за допомогою яких до однієї антени можна приєднувати десятки частотних стволів передавачів і приймачів (фіг.8). При цьому через послідовну побудову для каналу, що розташовується далі від антени, сумарні втрати тракту ЧОП будуть більшими, ніж у каналу, що знаходиться ближче до антени.

Об'єднувачі другої групи являють собою, як правило, відрізок частотно-незалежної (або частотно- залежної) лінії полоскового, коаксиального або хвилеводного типу. У цьому випадку канальні полоскові фільтри підключаються до розділової лінії через відрізки передавальних ліній певної довжини і на певній відстані один від одного. Наприклад, для ЧОП хвилеводного типу як роздільник використовуються хвилеводні трійники в Н- або ї-площині. Такі ЧОП звичайно будуються по паралельній схемі частотної селекції. Втрати в них визначаються, в основному, втратами, що вносяться канальними фільтрами, а розв'язка між каналами - крутістю АЧХ цих фільтрів.

Достоїнством ЧОП з паралельною схемою частотної селекції є те що вони ефективно поєднують роботу приймачів і передавачів на одну антену. ЧОП такого типу доцільно застосовувати при великому рознесенні частот сусідніх каналів в порівнянні з ЧОП на феритових і гібридних елементах. Істотним недоліком таких систем є взаємний вплив канальних фільтрів, що значно ускладнює їх відробку та настроювання.

Прикладом ЧОП другого типу може послужити конструкція диплексора у вигляді трійника, (фіг 9) до плечей якого підключена антена і через відповідні смугові або режекторні фільтри - приймач і передавач.

Довжина плеча підбирається так, щоб сигнал передавача надходив без відображень в антену. Довжина плеча 1-г забезпечує надходження прийнятого сигналу без відображень в приймач.

У розвиток даної конструкції для КВЧ-діапазону створений диплексор (фіг.10) на основі хвилеводного Е- площинного трійника і п'ятирезонаторних ППФ з поперечними діафрагмами 1 товщиною 0,5мм і перетином, що змінюється від 1,55Хх1,2мм до 4,16х3,4мм, і резонаторами 2 на основі відрізків прямокутного хвилеводу.

Вхідні-вихідні фланці диплексора виконані для хвилеводу перетином 7,2х3,4мм. Його габаритні розміри становлять 90х30х24мм. Амплітудно-частотна характеристика диплексора наведена на фіг.11. При КСХН на вході трійника не більше за 1,2, на вхідному-вихідному плечах диплексора в смугах пропущення КСХН не перевищує 1,45. Втрати на прохід в обидвох плечах - не більше за 1,5дБ.

Для частотного ущільнення хвилеводних трактів сигналами одного та більше могутніх передавачів використовують безрезонаторні схеми складання сигналів різних частот. Ці схеми мають високу електричну міцність, малі втрати, малі спотворення фазових характеристик і високі узгодження з хвилеводним трактом і виходами передавачів.

Фазорізницевий пристрій для складання двох сигналів різних частот, наведений на фіг.12. Він складається з двох хвилеводних мостів 1, пов'язаних між собою двома відрізками ЛП різної довжини.

Довжини їх підібрані таким чином, щоб різниця фаз на частоті одного з двох сигналів, що складаються, була рівна 0, а на частоті другого сигналу - л. К двом входам першого моста підключають передавачі. Один з виходів другого моста підключають до загального тракту. До іншого його виходу підключене баластне навантаження 2. Однім з властивостей моста є те, що сигнали на частотах ії і 2, які надходять на різні входи моста, розділяються між його виходами на дві рівні по амплітуді складові. При цьому якщо зсув фаз між складовими сигналу, що надійшов з одного з входів, рівний Ф, то зсув фаз між складовими сигналу, що надійшов з другого входу, в тих же точках складає Філ. Цей зсув фаз компенсується зсувом фаз, який отримується за рахунок різної довжини відрізків ЛП, що з'єднують обидва мости. Таким чином, на входах другого моста співвідношення фаз складаючих обох сигналів однакове, і вони обидва переходять в одне і те ж плече моста, до якого підключений загальний хвилеводний тракт. Однак різні довжини ЛП, що з'єднують обидва мости, забезпечують фазовий зсув, рівний л, тільки на середніх частотах сигналів, що складаються. При відхиленні від цих частот фазовий зсув стає відмінним від л, тому в межах робочих смуг частина потужності сигналів, що складаються, надходить в баластне навантаження.

Універсальним диплексором, що використовується починаючи з діапазону дециметрових хвиль, є селектор поляризації де сигнали, що приймаються і сигнали, що передаються, мають ортогональні поляризації. Для поєднання цих сигналів використовують поляризаційний фільтри. На фіг.13 показаний селектор поляризації, який складається з двох поляризаційних фільтрів, де і сигнали, що передаються, і сигнали, що приймаються, розповсюджуються по загальному хвилеводу круглого перетину діаметром 8мм і виділяються через бічне плече прямокутного перетину 7,2х3,4мм. Ортогональність сигналів прийому і передачі визначається взаємною перпендикулярністю Е- і Н-площин відповідних ним прямокутних хвилеводів. Такий селектор поляризації забезпечує в робочій смузі перехідне загасання між трактами прийому і передачі більше за З37дБ, а втрати на прохід в обидва плечі - не більше за 0,ЗдБ. Характеристика

КОСХН селектора показана на фіг.14.

Багатоканальні (до 24 стволів) частотні об'єднувачі МІТРІС побудовані по послідовній схемі частотної селекції з використанням вузькосмугових ППФ на мініатюрних ДР в діапазонах частот 11,7-12,5ГГц і 27,5- 29,5ГГц. Проведені дослідження підтвердили можливість створення аналогічних пристроїв в діапазоні частот до 5ОГГц. Застосування в НВЧ-діапазоні мініатюрних ДР, порівняних по добротності з хвилеводними резонаторами, але маючих значно менші розміри, не тільки значно зменшує масу, габарити, металомісткість і вартість ЧОП, але і підвищує їх стійкість до впливу дестабілізуючих чинників в широкому інтервалі температур від -607 до «85"С. Значення власної добротності ДР залежить від втрат в діелектрику і втрат на випромінювання (що усувається істотно екрануванням).

Основою ЧОП є вузькосмугові ППФ на п'яти-семи ДР з кераміки, що мають такі технічні характеристики:

Смуга пропускання по рівню -

О,ЗдБ від рівня мінімальних втрат, МГц 2412

Діапазон робочих частот, ГГц 11-14

Загасання при відстроюванні від центральної частоти на 128МГЦ, дБ, не менше за 35

Втрати в смузі пропускання, дБ, не більш 3-4

КСХН входу і виходу, не більше 12

Відхід центральної частоти в робочому діапазоні температур, МГц, не більше 0,5

Середнє напрацювання на відмову, годин, не менш 100000

Вхід і вихід хвилеводним перетином, мм 19х9,5

Корпус фільтра Герметичний

Для виключення впливу канальних фільтрів ЧОП один на другий використовуються хвилеводні (перетином 19х9,5мм) трьохплечі феритові циркулятори, послідовно сполучені один з одним, в плечі яких включені ППФ з заздалегідь рознесеними частотами. Циркулятори мають такі основні технічні характеристики:

Втрати кожного плеча, дБ:

Прямі 0,05-0,1

Зворотні 30-35...

Розв'язка між будь-ким з плечей, дБ, не менша Ко)

КОХН кожного плеча (в межах) 115

Модемна і каналоутворююча частина. Аналоговий модулятор. Розглядається аналоговий модулятор, що застосовується для передавачів МІТРІС. Його призначення - формування на ПЧ інформаційної структури сигналу, що передається БС МІТРІС. Функціональна схема і склад модулятора показані на фіг.15.

При роботі модулятора повний кольоровий телевізійний відеосигнал надходить на погоджений атенюатор відеоблоку Аї7 і через перемикач - на стандартний передспотворювальний контур, що ослаблює низькочастотні складові видеосигнала. АЧХ контуру стандартизована і відповідає поновлювальному колу стандартного сателітарного тюнера, що входить до складу приймального абонентського устаткування

МІТРІС. Зниження рівня низькочастотних складових відеосигналу необхідне для зменшення перехідних перешкод від відеосигналу в канали звукового супроводу і звукового мовлення, організовані на відповідних піднесучих. Далі відеосигнал надходить на фільтр нижніх частот (ФНЧ) з частотою зрізу 6МГЦ, відеопідсилювач і фазовий коректор, що усуває нерівномірність характеристики групового часу запізнення

ФНУ в смузі до 6МГц. Загасання замінювального аттенюатора становить ЗдБ, що відповідає загасанню, яке вноситься передспотворювальним контуром, на частоті «нульових» передспотворювань 1,5МГцЦ і використовується при технологічних вимірюваннях параметрів модулятора. З виходу фазового коректора через перемикач відеосигнал попадає в блок ПЧ А2 на один з входів суматора, на другий вхід якого надходить сумарний сигнал різних піднесучих, частотно промодульованих різними звуковими сигналами.

Утворений груповий сигнал (ГС) з виходу суматора надходить на підсилювач з АЧХ, лінійної в смузі частот від 0 до 20МГЦ, далі обмежується ФНЧ і надходить на частотномодульований варикапами генератор з частотою 7ОМГц. Модуляційна характеристика генератора має високу міру лінійности в частотному діапазоні 704-12МГц. При номінальному значенні амплітуди відеосигналу на роз'єм модулятора Вхід відео 1-50,058, девіація сигналу ПЧ складає 16,0:0,24МГц. При цьому нерівномірність диференціальної модуляційної характеристики вимірювання на роз'єми Вихід ПУ 1, Вихід ПУ 2 складає не більше за 295. Для усунення вищих гармонік цього сигналу використовується ФНЧ з частотою зрізу 100МГц. Нерівномірність характеристики групового часу запізнення всього тракту ПЧ регулюється фазовим коректором і складає не більше за 2мс. На роз'єми Вихід ПУ 1, Вихід ПЧ 2 модулятора сигнал надходить через підсилювач з двома незалежними виходами. Його амплітуда на цих роз'ємах становить 500150мВ. Нерівномірність АЧХ всього тракту ПЧ в смузі частот 702412МГц не перевищує 0, 5дБ.

Блок звуку АЗ призначений для формування набору частотно-модульованих різними звуковими сигналами піднесучих сигналів звукового супроводу або звукового мовлення. Конструктивно один блок формується з двох звукових піднесучих, але може бути потрібна більша кількість звукових піднесучих. Тоді модулятор комплектується двома або трьома блоками звуку. При роботі пристрою два звукових сигнали надходять на роз'єм Вхід звуку 1 і Вхід звуку 2 по симетричним трьохпровідним лініям (два проводи для протифазних сигналів і загальний провід - екран), що необхідно для зменшення наводок і фонових перешкод, а також для узгодження зі студійним обладнанням. Далі сигнали надходять на узгоджу вальні кола, що перетворюють симетричні лінії в несиметричні, а потім на стандартні передспотворювальні кола з постійною часу 5Омкс. Ці кола поліпшують співвідношення сигнал-шум в тракті звуку на бдБ. При проведенні вимірювань, або у разі іншої необхідності, наприклад, при відсутності в приймачі поновлюючого кола, передспотворення можуть відключатися керуючим сигналом з блоку управління і індикації А4. З кола передспотворювань сигнали надходять на підсилювач низької частоти і ФНЧ. Далі вони подаються на відповідні ЧМ-генератори піднесучих сигналів з частотами її і ї2, відповідно. Значення частот піднесучих сигналів підтримується з точністю не гірше 10кГц за допомогою параметричної стабілізації або системи фазового автопідстроювання частоти. Значення частоти піднесучих сигналів вибирається в інтервалі від 6,5 до 8,25МГЦ і може бути будь-яким з ряду 7000, 7360, 7765, 8215, 8710кГц. Сигнали цих генераторів через перемикачі Піднесуча 1 і Піднесуча 2 надходять на вхід суматора, а потім на фільтр високих частот (ФВУ).

Цей фільтр запобігає попаданню в спектр відеосигналу сигналів різницевої частоти звукових піднесучих, які виникають внаслідок нелинійности суматора. З виходу ФВЧ сумарний сигнал звукових піднесучих надходить на вхід суматора блоку А2.

При передачі звукових програм в цифровому вигляді шість звукових сигналів перетворюються в цифровий потік з швидкістю 2048Кбіт/с, який модулює піднесучий сигнал частотою 7765кКГЦ.

Блок управління і індикації А4 призначений для сигналізації про працездатність пристроїв модулятора, а саме - знаходження в заданих межах рівня сигналів звукових піднесучих (індикатори Піднесуча 1,

Піднесуча 2) і ПЧ (індикатор ПЧ). Індикатори Відео, Звук 1, Звук 2, ГС сигналізують про наявність відповідних сигналів на входах модулятора.

Наявність роз'єму Вхід ГС ж блоку ПЧ дозволяє застосовувати цей модулятор для передачі, крім телевізійних, будь-яких інших сигналів в смузі частот до 20МГц. Через цей вхід можна подавати сигнали цифрової телефонії з швидкістю потоку до 8Мбіт/с або здійснювати зв'язок в комп'ютерних мережах з виконанням стандарту 10Вазе-Тт із швидкістю до 10Мбіт/с.

Блок живлення А5 забезпечує стабілізованими напругами 12 і 12 вольт пристрою модулятора і нестабілізованою напругою 1248 передавальний НВЧ-блок. При цьому передавальний блок отримує електроживлення по центральному провіднику коаксиального кабелю, що подає вихідний сигнал модулятора, через розв'язуюче коло з дроселя і конденсатора. Передавальний блок має в своєму складі власні стабілізовані джерела повторного електроживлення.

Апаратура формування цифрового каналу. У даний час для формування цифрових каналів в передавачах системи МІТРІС використовується транспортний потік стандарту МРЕС-2. У зв'язку з цим першим вузлом в такому цифровому каналі є відеокодер, що формує з відео, аудіо- і службових потоків даних єдиний цифровий потік. Ряд цих потоків при допомозі мультиплексорів об'єднуються в один, який подається на цифровий модулятор.

Запропоновано відеокодер, що працює в масштабі реального часу. Він призначений для утворення єдиного транспортного потоку стандарту МРЕС-2 з різницевих і композитних відеосигналів, аналогового каналу звуку, цифрових потоків відео та аудіо (270Мбіт/с), телетекста і потоку даних (до 2Мбіт/с). На фіг.16 подана блок-схема відеокодера, що складається з таких функціональних блоків: мікропроцесорної системи управління і контролю за роботою кодера; відеоаудіоинтерфейса, який приймає аналогові і цифрові сигнали від різних джерел, перетворює аналогові сигнали в цифрові, формує цифровий потік з постійною швидкістю передачі для відеокодера, а також постійний звуковий цифровий потік для аудіокодера; власне відеокодера, що витягує інформацію про синхронізацію з цифрового потоку та виконує тимчасову обробку відеосигналу та компресує його; аудіокодера, що компресує аудіосигнал; програмованого мультиплексора, який об'єднує і компресує відео- і аудіосимволи, канали даних і телетексту в послідовний транспортний потік. Технічні дані вхідних послідовних інтерфейсів кодера наведені в табл. 3.

Таблиця З

Технічні характеристики вхідних послідовних інтерфейсів кодера ветальний цифровий 5ОІ(Зепа! | вмс, 750Мм, небалансний 270-108 ідїа! Іпіепасе)

Низькошвидкісних даних К5-422 9-ріп О-з-уре тає 2;4:4,8;:9,6; 19,2 та 38,4

Високошвидкісних даних К5-422 15-ріп О-їуре тає 2-103 "Рек. 656-1 МСЕ-Р.

Технічні дані вхідних інтерфейсів відео і звуку кодера наведені в табл.4.

Таблиця 4

Технічні характеристики вхідних інтерфейсів відео і звуку кодера мідеоу телевізійний сигнал (Сотровіїте ВМС, 75ОМм, небалансний Мтес-М хУ-С Мідео 5-УН5 4-ріп Міпі-ОІМ, 0,75Ом, небалансний |(525/60 ліній/Гц),

Х-0-М Мідео Веїасат-ОР ВМсСхХЗ3,75Ом, небалансний РА -В (625/50 ліній/Гу);

Телетекст ВМС, 75Ом, небалансний 25Гц-5,75МГц

Цифровий звук Н5-422 (1-4 канал) З-ріп ХІ.К, Тетаїе, 110Ом, балансний

Аналоговий звук (1-4 канал 600Ом, балансний "Рек. 624-1 МСЕ-Р.

Технічні дані вихідних інтерфейсів кодера наведені в табл.5.

Таблиця 5

Технічні характеристики вихідних інтерфейсів кодера - Я Ефективна швидкість передачі |Ффізична лінійна швидкість,

Ян ОЇ автіятяеня! 3

ТТЛ, балансний . 1,536; 2,048; 3,072; 4,096; 6,144; влив

Зовнішня 1,5-8,448 вели мене т

ОМВ АБІ 8,192 и 12,288 270

Зовнішня 1,5-8,448

Для об'єднання отриманих від кодера потоків стандарту МРЕС-2 можна використати мультиплексор, призначений для об'єднання в один цифровий транспортний потік до 15 потоків від різних джерел і включає в себе такі модулі (фіг.17): СРО, що являє собою мікропроцесорну систему, яка контролює роботу мультиплексора і забезпечує місцевий інтерфейс користувача до комп'ютера; МС МИХ - багатоканальний мультиплексор, що обслуговує до восьми транспортних потоків (може бути встановлено два МС МИХ);

ЗМОА - модуль, що формує інтерфейс до комп'ютерного монітора типу ЗМОА; ЕШПегпеї - інтерфейси для з'єднання з системою управління мережею ММ5 і додатковим доступом СА (Сопаййопаї! Ассез5); модуль живлення; жорсткий диск для зберігання керуючого програмного забезпечення; МС ІМТ -модуль, що забезпечує інтерфейс з МС МИХ для різних нестандартних вхідних потоків, а також вихідний інтерфейс для скрембльованих потоків.

Вхідний інтерфейс мультиплексора має такі технічні характеристики:

Число входів:

Базових 8

Додаткових 7

Швидкість передачі даних (ефективна), Мбіт/с: базовий інтерфейс К5-422 2-15 додаткові інтерфейси

ТАХІ; ОМВ/АБІ Ной іпктм; РагаїІеї рмув-їм до 38 а.703 34,368

Як вихідні інтерфейси застосовуються: РагайеІ ЮМВ; К5-422/5епйа!І! ІМО5; ЮМВ/АБІ НоШшіпктм; ТАХІ; б.703, які забезпечують ефективну швидкість передачі даних до 40Мбіт/с (додатково до 55Мбіт/с).

Послідовний інтерфейс вбудованого СРО типу КС-323 має два входи. Стандарти інтерфейсу ЕШегпеї в даному мультиплексорі -'ЕЄЕЕ 802.3 ЕШетеї 10Вазе-т і ІЕЕЕ 802.3 ЕШПетеї 10Вазе-2. Середня потужність, споживана мультиплексором, становить 200Вт, пік навантаження - З00Вт. Його маса - 15кг, габаритні розміри - 17, 3х50х483см.

Структурна схема модуля МС МИХ подана на фіг.18. Вісім окремих програмних транспортних потоків, що надходять на його входи, обробляються відповідною кількістю вхідних ланцюгів, які складаються з таких блоків: 1) послідовного вхідного інтерфейсу, що забезпечує доступ цифрового потоку до модуля МС МИХ; 2) логічного кола, що виконує перевірку істинності вхідних даних і вироблення відповідного сигналу індикації; регулювання надмірності вхідного потоку і формування 188-байтового потоку даних; перетворення послідовних даних в паралельний формат; 3) РІО (Ріг Іприї - Ріг6ї Ошіриї: перший прийшов - першим вийшов) - модуля, що виконує функції буферизації потоку; 4) цифрового сигнального процесора (ЦСП), який є центральним елементом МС МИХ і забезпечує: прийом вхідного транспортного потоку і витягання з нього пакетів, що містять комірки зі службовою або програмно-специфічною інформацією (потім ця інформація для аналізу прямує на модуль СРУ); вставлення отриманої від модуля СРО інформації у вихідний транспортний потік; мультиплексування всіх вхідних потоків в один; 5) вихідного РІО, де після цифрового сигнального процесора (ЦСП) буферизується транспортний потік. Вихід МС МИХ має три різних інтерфейси: ТАХІ; ОМВ/А5БІ Ноїіпкти; Рагайєї ОМВ.

При формуванні цифрових каналів для транспортного потоку МРЕС-2 можуть бути використані модулятори ЮОМВ 3000/3030 виробництва «Кадупе Согрогаїййоп» і 1715-5032 8-М5В виробництва «АОС ІТ5

Согрогайоп», США.

Цифровий видеопередаючий модулятор ОМВ 3000/3030 повністю сумісний зі стандартами ЕТ5 (Есгореап ТеІесот 5іападага), ОМВ і МРЕС-2, а його технічні характеристики наступні:

Вихідний частотний діапазон: основної, МГц 50-90 додатковий, МГц 100-180 крок сітки, кГц 2,5 стабільність 1б0ррт

Вихідний рівень сигналу: потужність, дБ(мВт) -5...-25 розмір кроку, дБ 0,1 точність, дБ 0,5 стабільність, дБ 0,5

Вихідний імпеданс, Ом:

основної 75 додатковий 50

Зворотні втрати, дБ 20

Рівень фазових шумів, дБ/Гц, при відстроюванні від несучої: 100гц 63 1кГц -73 1оКкГц 83 10оКГц -93

Тип роз'єму ВМС, Ретаїє

Тип модуляції:

Основної ОРБК додаткової 8 РОК

Спектральна маска Рег ЕТ5 300-421

Змінна швидкість передачі даних, Мбіт/с: у вузькій смузі 1-16 в широкій смузі 1-50 розмір кроку 1

Посимвольна швидкість, символів в секунду: у вузькій смузі 10х106 в широкій смузі ЗОх106

Оптимальна фіксована швидкість передачі даних, Мбіт/с 50

Пряма корекція помилок (ГЕС): внутрішній код СопуоіІшіопа! К-7, (171,133) швидкість 1/2, 2/3, 3/4, 5/6, 7/8 зовнішній код Ріда-Соломона (204188, Т-8)

Скремблінг даних Рег ЕТ5 300-421

Інтерфейс даних: послідовний («16 Мбіт/с) в5-422/449, (1.703 (НОВУ) ОМВ АБ - «НойцпК»" паралельний (5 50 МбНТ/с) в5-422,25-Ріп'ї, ОМВ, !5-422,25-Ріп'Ю, Оійегепіаі/ЕСІ "

Стабільність внутрішнього генератора синхронізації 1Ооррт

Інтерфейс контролю"" (послідовний) -85-485, .А5-232, ЕІПегпеї, 10Вазе-ї"

Живлення: потужність, В-А 100-240 частота, Гц 50-60... струм. А 0,5

Діапазон робочих температур, "С 0 - -50

Вогкість, 956, не більш 95

Маса, кг 4

Габарити, дюйм 19УУ х 170 х 1,755 х Додатковий. "х Параметри, що контролюються: вихідна частота, рівень вихідного сигналу, включення-вимкнення вихідного сигналу, швидкість передачі даних, швидкість передачі символів, полярність даних, швидкість внутрішнього коду, тест режиму роботи.

Модулятор призначений для обробки сигналів в форматі МРЕС-2. Пакет МРЕС-2 може містити аудіо-, відеосигнали, масиви даних. Тестові сигнали виводяться на рідкокристалічний дисплей передньої панелі.

Інтерфейс з портом К5-232 забезпечує при необхідності зв'язок з персональним комп'ютером для контролю параметрів і перемикання режимів. Основні параметри модулятора:

Тип модуляції 8- М5В

Відношення сигнал - шум, дБ 32 36

Швидкість передачі даних, Мбіт/с, на канал шириною 6МГц 19,28

Вихідна частота, МГц АА

Вихідний імпеданс, Ом 50

Рівень вихідного сигналу, дБ(мВ) 20...10

Потужність споживання, Вт 50

У разі роботи з цифровими потоками стандарту с5.703 необхідно застосовувати відповідне йому обладнання, призначене для передачі ряду асинхронних цифрових потоків в стволі РРЛ. Воно використовується для організації з'єднувальних ліній між АТС, між вузлами зв'язку і наземними станціями сателітарного зв'язку і т.п.

Апаратура здійснює прийом і асинхронне об'єднання цифрових потоків по 2048Кбіт/с кожний в груповий потік 34368Кбіт/с, модуляцію і демодуляцію сигналу ПЧ, асинхронне розділення потоків 2048Кбіт/с, резервування, контроль коефіцієнта помилок без перерви зв'язку, а також службовий зв'язок. Параметри стику відповідають стандартові .703. При цьому АЦТ забезпечує наступні технічні параметри:

Модуляція ПЧ Квазитроїчна частотна

Спектр частот ПЧ сигналу, 70-14 що займаються по рівню -

ЗОдБ, МГц

Рівень модульованої ПЧ на виході на навантаженні 75ОМм, мВ, не менш 5Обеф.

Допустимий діапазон зміни вхідного рівня ПЧ, при якому зберігається працездатність апаратури, мВ, не менш 75-30беф.

Вихідний і вхідний опори" при загасанні неузгодженості не менше за 28дДБ в смузі частот 60- 8ОМГц, Ом 75

Нерівномірність в смузі (702412)МГЦц, не більш:

АЧХ. дБ 1

ГВЗ, не 18

Асиметрія характеристики

ГВЗ на частотах (70210МГЦц, не більш 8 "Опори на вході і виході по сигналах ПЧ несиметричні.

Комплект апаратури складається з конструктивно закінчених блоків: мультиплексора і модему.

Мультиплексор призначений для передачі шістнадцяти асинхронних цифрових потоків з швидкістю 2048Кбіт/с в груповому потоці з швидкістю 34368Кбіт/с. Інтерфейси стику відповідають стандартові (с.703.

Для передачі вхідних і вихідних потоків використовується код НОВ-3. Входи і виходи потоків можуть бути симетричними або несиметричними.

Розглянемо більш детально пристрій і роботу мультиплексора з резервуванням, структурна схема якого наведена на фіг.19. Шістнадцять інформаційних потоків в форматі НОВ-3 з роз'єму Входи 2048 НОВ-З (116) надходять на блок мультиплексора, який об'єднує їх в груповий потік. У отриманий потік блок мультиплексора вставляє сигнали циклової синхронізації приймального обладнання з частотою 8015ГЦц.

Крім того, він формує шістнадцять службових потоків з швидкістю 32,06Кбіт/с, по яких передаються сигнали службового телефону і інформація про стан обладнання. Ці сигнали також вставляються в груповий потік.

Шість службових потоків можуть бути використані для передачі інформації користувача. Отриманий в результаті потік подається на два незалежних роз'єми 7 і 2. Виходи 34368 НОВ-3 (другий роз'єм резервний) для передачі по каналу зв'язку або модему. Демультиплексор приймає з роз'єму Входи 34368 НОВ-3 (1 і 2) два потоки з швидкістю 34368Кбіт/с в форматі НОВ-3, перетворює їх в двійкові, вибирає з двох потоків той, який містить менше помилок, синхронізує його і ділить на шістнадцять потоків з швидкістю 2048Кбіт/с, перетворює їх в квазитроїчну форму НОВ-3 і віддає на роз'єм Виходи 2048 НОВ-3 (1-16). При відсутності на передавальній стороні сигналу на вході потоку, на відповідному виході формується сигнал індикації аварійного стану. При неможливості прийому (обриві каналу зв'язку) сигнал аварійного стану надходить на всі Виходи 2048 НОВ-3.

Крім того, демультиплексор виділяє шістнадцять службових потоків з швидкістю 32,06Кбіт/с, по яких передаються сигнали службового телефону і інформація про стан обладнання. Інформаційні потоки на

Входи 34368 НОВ-3 (1 і 2) повинні приходити по можливості одночасно, тобто різниця під часі проходження сигналу від джерела до роз'єму Входи 34368 НОВ-3 повинна бути мінімальною (не більше за 480не).

Блок службового зв'язку (БСЗ) призначений для організації службового каналу зв'язку між блоками мультиплексора методом дельта-модуляції. Він перетворює мовний сигнал з мікрофона телефонної трубки в потік 32,06Кбіт/с і віддає його на блок мультиплексора для передачі на інший кінець в одному з шістнадцяти службових потоків. Прийнятий з іншого кінця лінії блоком демультиплексора потік перетворюється в звуковий сигнал.

Блок контролю (БК) вимірює коефіцієнт помилок в тракті по сигналах помилок в синхрослові, що приймається і отримується з блоку демультиплексора. Крім того, в БК є генератор випробувального сигналу - псевдовипадкової послідовності (ПВП), структура якого відповідає описаної в Рік. МККТТ 0.151. Вихідний сигнал генератора ПВП в форматі НОВ-3 надходить на роз'єм Вихід ПВП і на один з входів комутатора К. З роз'єму Вихід ПВП сигнал можна подати на будь-який з шістнадцяти роз'ємів Входи 2048 НОВ-3, для вимірювання показників помилок. Отриманий на іншому кінці лінії з відповідного роз'єму Виходи 2048 НОВ-3 сигнал ПВП можна подати на роз'єм Вхід ПСП. БК підраховує помилки в цьому сигналі, а при відсутності сигналу на роз'ємі - в шістнадцятому потоці. БК також збирає і відображає через рідкокристалічний індикатор інформацію про стан мультиплексора МХ-34-16/2 і вхідні потоки.

Комутатор (К) забезпечує вибір сигналу, що надходить на вхід шістнадцятого потоку. Задаючий генератор Г34368 виробляє тактову послідовність з частотою 34368кГц, необхідну для роботи мультиплексора. Генератори Г32772 Пд і Г32772 Пм виробляють тактові послідовності з частотою 32772кГц, необхідні відповідно для виділення тактів 2048кГц їх вхідних потоків і для відновлення тактів 2048кГц для формування вихідних потоків. Блок живлення БП виробляє необхідні для живлення вузлів мультиплексора МХ-34-16/2 напруга «5 і -58. Електроживлення здійснюється від джерела постійного струму напругою 20-29 В або 54-72 В. Споживана потужність складає не більше за ЗОВт.

Модем забезпечує передачу і прийом одного квазитроїчного потоку в коді НОВ-З зі швидкістю 34368Кбіт/с. Потік передається по дуплексному стволу апаратури РРЛ шляхом формування модульованої

ПЧ 7О0МГЦц. Структурна схема модему наведена на фіг.20. На передачі вхідний квазитроїчний потік з швидкістю 34368Кбіт/с подається на роз'єм Вхід НОВ-3 блоку Кодек НОВ-3. Цей блок декодує і перетворює вхідний сигнал в униполярний цифровий потік 034, формуючи відповідну його швидкості тактову послідовність 734. Парафазні сигнали інформаційного потоку і тактів з виходу кодека надходять у вузол частотного модулятора модему. Тут проводиться скремблювання цифрового потоку і частотна модуляція несучої частоти 7ОМГц.

На прийомі вихід тракту ПЧ прийомопередавача РРС підключається до роз'єму Вхід ПЧ вузла частотного демодулятора. У вузлі проводиться частотна демодуляція сигналу, що приймається, формування цифрового уніполярного потоку з швидкістю 34368Кбіт/с, вироблення тактів з частотою 34368кКГц і при відсутності вхідного сигналу ПЧ формування аварійних сигналів «Аварія» і «ПЧ відсутнє».

Після дескремблювання інформаційного потоку відповідні парафазні сигнали 034 і 734 надходять в блок

Кодек НОВ-3, в якому уніполярний потік кодується в квазитроїчний сигнал (в коді НОВ-3), що надходить на роз'єм Вихід НОВ-3.

Необхідно підкреслити, що апаратура може використовуватися тільки в тому випадку, якщо весь цифровий графік радіосистеми побудований у відповідності зі стандартом 5.703. У МІТРІС одначе, в основному, цифрова трансляція здійснюється із застосуванням транспортного потоку стандарту МРЕС-2. У зв'язку з цим для передачі в потоці по стандарту МРЕС-2 комп'ютерних даних, що приходять до БС МТРМ в зв'язному стандарті 5.703, використовується спеціальний інтерфейсний пристрій, який перетворює потік.

У МІТРІС для цих цілей служить пристрій Рожег Ми Теїсо Іпіепасе Опії моделі 09220, що виробляється фірмою «Зсіепійс АМапіа Іпс.», США, з такими основними параметрами:

Швидкість, Мбіт/с: передачі даних 34,368 інформаційна 0)

Код Рида-Соломона

Т-19(208,88)

Граничний коефіцієнт помилок" 106

Імпеданс, Ом (небалансний) 75

Роз'єм вм

Габарити, см 4,5х48,3х55,8

Потужність споживання, Вт 25 х При якому пристрій зберігає працездатність.

Даний пристрій дозволяє не тільки формувати односторонній (симплексний) потік МРЕС-2 для його мультиплексування в загальний цифровий потік, що надходить на передавач, але і здійснювати дуплексний обмін даними з телефонними мережами загального користування.

Розглянемо цифрове обладнання для стереорадіомовлення, призначене для передачі сигналів звукового мовлення по сателітарним, кабельним і радіорелейним каналам зв'язку. Завдяки використанню в апаратурі алгоритму стиснення звукового сигналу по стандарту ІЗОЛЕС 11172-3 (МОБІСАМ), канал з якістю компакт-диска може бути організований при швидкості 192Кбіт/с, канал вищого класу - при швидкості 128Кбіт/с, а канал 1-го класу - при швидкості 64Кбіт/с. При цьому максимальна кількість каналів в груповому потоці 2048Кбіт/с може бути такою: з якістю компакт-диска - 5 стерео або 10 моно; вищого класу якості - 7 стерео або 15 моно; першого класу - 15 стерео або 30 моно.

Стандартний цифровий стик з загальноствольним обладнанням або з'єднувальними лініями виконаний по стандарту с.703. Лінійний код НОВ-3 дає можливість здійснити стикування даної апаратури як з радіомодемами, так і із з'єднувальними кабельними лініями зв'язку. Цикл організований у відповідності зі стандартом о.704. Допустима імовірність помилки на символ в приймальному груповому потоці становить 107, Є вбудовані тестгенератори для перевірки працездатності канального обладнання. Групове обладнання секцій має 10095-вий гарячий резерв.

Передавальна секція апаратури включає в себе фазовий модулятор, що формує сигнал ОРБК на ПЧ 52-88МГц. При передачі використовується відносне кодування, скремблювання по Рік. М.35 МСБ-Р і згорточне кодування (довжина кодового обмеження Кае7).

До складу приймальної секції входить цифровий фазовий демодулятор, розрахований на прийом сигналів ПЧ в діапазоні 52-88МГц. Згорточний код декодується по алгоритму Вітербі.

У МІТРІС для направленої стереопередачі використовується радіомовний модулятор фіг.21, призначений для роботи в складі радиорелейної системи або МТРМ. Він має вихідну проміжну частоту 7оМгГц і застосовується спільно з демодулятором (на приймальному боці) як каналоутворююча апаратура, що забезпечує організацію цифрових каналів високоякісної передачі програм стереофонічного мовлення між радіомовною студією і передавачем, радіостудією і радіостудією (обмін фонограмами), концертними залами і радіостудією, при організації репортажних передач і записі концертних програм і т. ін. Модулятор здійснює аналогово-дифрове перетворення двох сигналів каналу стереофонічного мовлення з смугою частот 20-20000Гц і подальшу ЧМ несучої ПЧ 70МГц. При цьому цифрове кодування звукових сигналів виконується з частотою дискретизації 48кГц (у відповідності з Рік. 646 і Рік. 606 МККР) і роздільною здатністю 18біт на відлік.

Технічні характеристики каналів стереофонічного мовлення з смугою частот 20кГц задовольняють вимогам Рік. 505-4 МККР:

Номінальний діапазон частот, Гц 20-20000

Нерівномірність АЧХ, дБ, в діапазоні: 20-125ГЦ -3...0,3 125-10000ГЦ 01 10000-15000ГЦ -0,8...0,1 15000-20000ГЦ -1...0,3

Коефіцієнт гармонік, 905, не більш 0,2

Різниця рівнів між каналами А і Би стереопари, дб, не більш: 20-15000ГЦц 0,1 15000-20000ГЦ 0,2

Різниця фаз між каналами А і Би стереопари,..", не більш: 20-125ГЦ 5,0 125-10000ГЦ 4,0 10000-15000ГЦ 5,0 15000-20000ГЦ 7,0

Захищеність від шуму, дБ, не менш:

Зваженого 63

Незваженого 82

Вхідний опір звукового каналу (симетричне), Ом 6оо0

Максимальний рівень на вході каналу, дБмоз -9

Посилення (1кГу при рівні 12дБ), що вноситься, дБ 0

Захищеність від виразної перехідної перешкоди, дБ, не менш: між стереоканалами 70 між незалежними каналами 74

Захищеність від продуктів перехресної модуляції, дБ, не менш:

Внутрішньосмугової бо

Безсмугової 70

Робоча напруга сигналу ПЧ на виході, Мв 5255

Середній нарабіток повністю, годин Е51010100)

Середній строк служби, років 10

Стереофонічні аналогові радіомовні сигнали передаються за допомогою аналогово-дифрового перетворення і подальшої ЧМ несучої 7ОМГц.

До складу радіомовного модулятора (фіг.21) входять: узгоджувальні підсилювачі лівого та правого каналів УПЛК і УППК, Двоканальний 18-розрядний аналогово-дифровий перетворювач АЦП, схема гальванічної розв'язки СГР, пристрій тимчасового об'єднання УВО, ЧМ-модулятор, конвертер напруги КН, блок живлення БЖ і кварцовий генератор КГ.

Радіомовний сигнал ЗС1, що підлягає передачі, надходить на УПЛК і УППК, які служать для узгодження і симетрувания вхідних сигналів, і разом з 2-канальним АЦП гальванічно розв'язані від іншої частини вузлів з допомогою СГР Її КН. Цифрові відліки з виходу АЦП через СГР надходять на УВО, яке формує тимчасовий цикловий синхросигнал, розставляє відповідним образом канальні відліки і скремблює вихідний цифровий потік. Далі цифровий сигнал надходить на ЧМ-модулятор, з виходу якого отриманий сигнал з ПЧ 70МГц через фільтр нижніх частот надходить на вихідний роз'єм Вихід ПЧ.

Абонентські термінали являють собою приймальні або, рідше, приймально-передавальні апаратурні комплекси, призначені для прийому інформаційного сигналу БС і перетворення його до виду, придатного для безпосереднього використання абонентом (телевізійний сигнал стандарту ЗЕКАМ або РАЇ, цифровий потік даних і т. ін.). Також абонентський термінал може забезпечити цифровий зворотний канал зв'язку до

БОС за допомогою спеціального кабельного модему, сполученого з телефонною мережею (у разі чисто приймального термінала), або за допомогою передавача (в разі приймально-передавального термінала).

До складу абонентського термінала, як правило, входять приймальна (приймально-передавальна) антена, зовнішній приймальний модуль, апаратура доступу і з'єднувальний кабель. Зовнішній приймальний модуль є понижувальним конвертером, що забезпечує прийом НВЧ- або КВЧ-сигналу, його перетворення вниз на необхідні ПЧ, посилення і фільтрацію сигналу. Звичайно модуль суміщений з антенною системою і розташовується на стінах або дахах будівель, рідше - на спеціальних вежах.

Апаратура доступу абонентського термінала розташовується в приміщенні і забезпечує всі сервісні функції термінала. У її склад в залежності від призначення можуть входити телевізійні тюнери, комп'ютерні індивідуальні або мережеві модеми.

Приймальні абонентські термінали можуть бути індивідуальними і колективними з роздачею телепрограм або потоків даних по ПЧ СНТВ (0,9-2,15ГГу). Якщо індивідуальний термінал має тюнер СНТВ, то колективний з роздачею по ПЧ СНТВ містить ряд тюнерів, відповідно кількості абонентів. Колективний абонентський термінал з роздачею по кабелю в метровому і дециметровому діапазонах містить станцію кабельного телебачення з блоками перетворення сигналів діапазону 0,95-2,15ГГЦц в стандартні АМ- телесигнали діапазону 48-850МГц, що подаються в кабельну мережу. Термінал для прийому спеціальної інформації містить демодулятор-декодер, відповідний виду сигналів, що приймаються.

З метою захисту від несанкціонованого прийому і у разі комерційного використання термінала БС доповнюється шифратором і комп'ютером з відповідним програмним забезпеченням для контролю за збором абонентської плати з користувачів.

Функція шифратора - внесення спотворень в передаваний телевізійний сигнал або аудіосупровід. Пакет програм, що передається, може бути розділений на декілька груп, які кодуються різними способами, тим самим користувачеві надається можливість вибору, тобто він може приймати, і відповідно оплачувати, тільки ті програми, що його цікавлять.

У цьому випадку кожний абонентський термінал має індивідуальний порядковий номер, занесений в пам'ять комп'ютера. Зашифрований пакет програм, що передається по ефіру, містить в собі інформацію від центрального комп'ютера кожному підключеному до мережі дешифраторові у вигляді команд з вказівками, який перелік програм повинен бути розшифрований для даного абонента.

Комп'ютер автоматично виробляє завчасну виписку рахунків абонентам по мірі закінчення термінів підписки, а у разі несплати блокує роботу абонентського дешифратора. У кожний момент часу оператор комп'ютера має повну інформацію про хід підписки на послуги мережі.

Зовнішні приймальні модулі. Приймальні модулі абонентських терміналів ММО5 поєднуються з антенною системою і перетворюють вхідний АМ-сигнал 2,6ГГц в сигнал дециметрового діапазону роботи стандартного телерадіомовлення, що забезпечує простий стик із звичайною телеапаратурою. Прикладом такого модуля є конвертер фірми «АОС ІТ5 согр.», що має наступні характеристики:

Коефіцієнт шуму, дБ, не більш 1,7

Діапазон робочих частот, МГц: вхідний сигнал 2500-2686 вихідний сигнал 662-848

КП, дБ 3212

Нерівномірність КП, дБ 1,5

Частота гетеродина, МГц 1838

Частотна стабільність гетеродина, кГц 30

Подавления фазового шуму гетеродина, дБн/Гц, при відстроюванні на 10кГц -85

Максимальний вихідний рівень на радіочастоті, дБ(мкВ), при завантаженні: одноканальній 119 24-канальній 90

Потужність споживання, Вт 4-6

Діапазон робочих температур, "С -40...-80

Маса, кг 0,4

Приймальний модуль абонентського термінала МІТРІС використовує класичну побудову сателітарних конвертерів. Схема конвертера показана на фіг.22. На його вході стоїть малошумний транзисторний підсилювач (МШП) з коефіцієнтом шуму не більше за 1дБ і посиленням 20-30дБ. Смуговий фільтр після

МШП подавлює дзеркальний канал і ослабляє паразитне випромінювання сигналу з частотою гетеродина.

Балансний діодний змішувач забезпечує перетворення вхідного сигналу з частоти смуги прийому 11,7- 12,5ГГуц в ПЧ, прийняту для СНТВ в межах 0,9-2,15ГГц. Сигнал ПЧ посилюється вихідним підсилювачем до рівня, необхідного для передачі його по кабелю.

Гетеродин виконаний на основі транзистора, стабілізованого діелектричним резонатором.

Системи МТРМ більш високих частот (28 і 41ГГц) в основному використовують конвертери з двома перетвореннями частоти. Причому в деяких випадках для компенсації невисокої стабільності міліметрових гетеродинів застосовується спеціальний пілот-сигнал, що утворюється передавачем БС і синхронізує гетеродин абонентського приймача.

На фіг.23 представлена структурна схема конвертера абонентського термінала МІТРІС на 28ГГц. У вхідному хвилеводі замість зондів зв'язку змонтований перетворювач частоти, що містить балансний змішувач і гетеродин. Змішувач призначений для понижувального перетворення частоти вхідного сигналу в смузі 27,5-29,5ГГЦ в діапазон 11,5-13,5ГГц. Вихід змішувача сполучений з входом МШУ базового конвертера І М0-520823РЇ. Для запобігання просоченню сигналу гетеродина використовується загороджуючий фільтр, що забезпечує його подлавлення більше за 50дБ. Гетеродин виконаний в окремому корпусі і за допомогою балочного виводу сполучений зі схемою змішувача.

Базовий конвертер містить вхідний двохкаскадний МШП, фільтр дзеркального каналу і мікросхему

АКД17525ТЧ4ЧС з зовнішнім стабілізуючим ДР в окремому корпусі. Мікросхема АКД17515ТЧС містить балансний змішувач, активне коло гетеродина і підсилювач ПУ. Частота гетеродина становить 11,475ГГЦ.

Основні параметри конвертера І МО-5С823БНЇ. такі:

Діапазон частот, ГГц:

Робочих 27,5-29,5

Вихідних 0,9-2,15

Коефіцієнт шуму, дБ 8

КП, дБ 45-50

Частота першого гетеродина, ГГц 16

Потужність споживання, Вт 2

Необхідно зазначити, що на вході конвертера для короткохвильової частини сантиметрового діапазону і міліметрового діапазону довжин хвиль, встановлюють змішувачі, які забезпечують більш високу динаміку і більш високий коефіцієнт шуму, ніж конвертери з МШП по входу. Встановлення МШП дозволяє, звичайно, підвищити граничну чутливість приймача, але при цьому веде до його здорожчання і зниження динамічного діапазону. Останнє небажане в КВЧ-діапазоні, де через істотне загасання міліметрових радіохвиль і малі зони обслуговування потрібна висока динаміка вхідних приймальних пристроїв. У зв'язку з цим фірми- виробники звичайно пропонують декілька модифікацій конвертерів - з МШП на вході і без нього.

Прийомопередавачі абонентських терміналів можна розділити на два види. До першого виду відносяться ті, які виконуються з двох повністю незалежних вузлів: приймального конвертера основного діапазону МТРМ і передавача, працюючого в іншому діапазоні і на іншу антену. Другий вид - це класичні прийомопередавачі, що використовують одну антену на прийом і передачу. Вони мають найбільше поширення.

Такий малопотужний абонентський приймач-передавач невеликого радіуса дії, фіг.24, використовується в МІТРІС, забезпечуючи робочі параметри, наведені нижче. Однак наявність в ньому циркулятора і додаткових розв'язуючих смугових фільтрів привело до його здорожчання. Щоб знизити вартість абонентських прийомопередавачів, запропонований ряд технічних рішень в частині розв'язки трактів прийому і передачі.

Таблиця 6

Технічна характеристика прийомопередавача

Параметр

Центральна частота сигналу, МГц: вихідного 11715 1735 вхідного 1015 12485

Частота гетеродина, МГц 10750 10750

Рівень вихідної потужності при компресії дБ, Вт, не менш 4х103 -

Наскрізна смуга частот, МГц, не більш 0) 0)

Подавлення побічних випромінювань, дБ, не менш є10) -

Кп - 50

Коефіцієнт шуму, дБ, не більше - 4

Запропонований інтегральний субблок КВЧ-діапазону дозволяє сумістити приймач і передавач в одному об'єкті. У склад субблока входять змішувач і гетеродин. У залежності від включення змішувач (фіг.25) працює або як приймальний перетворювач вниз, або як змішувач зсуву вгору. При цьому забезпечуються параметри сигналу, наведені нижче.

Таблиця 7

Параметри сигналу змішувача субблока прийомопередавача

Частота сигналу, ГГц: змішувача 34,06 32,06 гетеродина 34 32 проміжна бо 50

Потужність сигналу, мВт: змішувача 1 20 гетеродина 10 100 проміжна 10 10

Апаратура доступу. Для прийому аналогових телесигналів використовуються тюнери сателітарного безпосереднього телерадіомовлення. Тюнер (внутрішній приймальний блок) перетворює ЧМ-сигнал базової станції, що надходить з виходу конвертера (зовнішнього модуля приймача) в діапазоні першої проміжної частоти (ПЧ), в стандартний телесигнал наземного телебачення і забезпечує користувачеві можливість вибору бажаної телепрограми. Принцип побудови внутрішнього блоку відповідає класичній схемі супергетеродинного приймача, доповненій вузлом формування стандартного сигналу наземного телебачення. Тюнер приймає сигнали в смузі 0,9-2,15ГГц, заздалегідь їх посилює і перетворює у другу ПУ.

У тракті другої ПЧ формується необхідна смуга пропускання, сигнал посилюється і надходить на демодулятор ЧМ. Після демодуляції відбувається його розділення на відео- і звукові сигнали, повторна демодуляція піднесучої звуку і формування стандартного радіосигналу в одному з метрових і дециметрових каналів наземного телебачення.

У разі прийому цифрового потоку в стандарті МРЕС-2 також використовується приймальна апаратура цифрового СНТВ. На фіг.26 представлена схема такого цифрового тюнера. Необхідно зазначити, що в даний час на ринку сателітарних телекомунікацій представлений найширший вибір даних пристроїв виробництва самих різних фірм. Розглянемо комерційний цифровий внутрішній приймач моделі 09223 фірми «Сайнтіфік Атланта Інк.», призначений для прийому, декодування і декомпресії цифрового відео- і аудіосигналу в стандарті МРЕС-2. Технічні характеристики приймача 09223 наведені нижче:

Вхідний діапазон частот, МГц 950-2050

Керований крок сітки частот, кГц 250

Вхідний імпеданс. Ом 75

Подавлення дзеркального каналу, дБ, більш Ко)

Коефіцієнт шуму, дБ, при - б5дБ(мВт) на вході 15

Метод демодуляції ОРБК

Діапазон аудіовиходу: частотний, Гц 20-20000 динамічний, дБ 80

Вихідний імпеданс. Ом 600

Число стереовиходів 2

Відношення сигнал-шум на відеовиході, дБ, не менш 56

Смуга ПЧ є змінною і залежить від символьної швидкості (1,5-30,83)Х106 символів в секунду. Для прийому тільки потоків даних служать спеціальні комп'ютерні плати, що широко використовуються в сателітарних системах

Таким чином, сучасні абонентські термінали системи МІТРІС можна комплектувати недорогими пристроями сателітарного СНТВ і зв'язку, що знайшли масове застосування. Вони повністю сумісні з апаратурою прийому аналогового ЧМ-телесигналу, цифрової інформації в стандарті МРЕС, або будь-якого потоку даних, що використовує неамплітудні типи модуляції.

Ретранслятори. У разі неможливості обслуговування всієї території що планується, основною передавальною антеною БС через складний рельєф місцевості, різноповерхової міської забудови, потрібна наявність додаткових точок, перевипромінюючих сигнал, що транслюється для виключення «мертвих зон», в яких не забезпечується пряма видимість передавальної антени БС. Для обхвату мовленням таких зон використовують ретранслятори. Вони бувають активними і пасивними.

Активні ретранслятори (АР) являють собою радіокомплекс, що необслуговується і складається з приймальної і передавальної антен, а також прийомопередавальної апаратури. ДС передавальної антени і рівень вихідної потужності ретранслятора підбираються в залежності від необхідної площі зони обслуговування. При виборі місця встановлення передавальної антени необхідно вжити заходів по виключенню виникнення перешкод абонентам, що знаходяться в зоні опромінення обох передавальних центрів - ретранслятора і БС. Для цієї мети трансляція інформаційного сигналу з ретранслятора може бути організована в іншій поляризації або на іншій частоті.

Пасивні ретранслятори (ПР) відрізняються від активних тим, що в них немає прийомопередавальної апаратури і сигнали ретранслюються антенними системами самих різних форм.

Структурна схема ретранслятора без перетворення частоти з транзисторними підсилювачами представлена на фіг.27. Згідно з даною схемою побудований широкосмуговий АР ІТ5-605С (Корпорації «АОС ІТ5») з такими параметрами приймально-передавальної частини:

Рівень вихідної потужності, дБ(мВт) на один канал: для 4 каналів 25 для 8 каналів 20 для 16 каналів 17 для 31 каналу 13

Вхідні-вихідні частоти, МГц 2076-2111, 2150-2162, 2300-2400, 2500-2686

Вхідний-вихідний імпеданс. Ом 50

Відношення сигнал-шум в 6- мегагерцевой смузі при 45дБ(мВт) на один канал, дБ 55

Коефіцієнт шуму 1-го підсилювача, дБ 1,5

Рівень вхідного сигналу, дБ(мВт) на одні канал 60...-30

Діапазон автоматичного регулювання посилення (АРУ), дБ 0)

Потужність споживання, Вт 160

На фіг.28 представлені структурні схеми активних ретрансляторів (АР) з можливістю ретрансляції сигналів в двох поляризаціях. Такі АР використовуються в МІТРІС і мають наступні параметри:

Рівень вихідної потужності, дБ(мВт) на один канал, не менш 4

Діапазон вхідних-вихідних частот, ГГц 11,7-12,5

Вхідний-вихідний імпеданс. Ом 75

Коефіцієнт шуму 1-го підсилювача, дБ 1,6

Рівень вхідного сигналу, дБ(мВт) на один канал 60...-30

Діапазон ручного регулювання вихідної потужності, дБ 25.

Розглянуті вище АР мають загальний недолік: неможливість застосування підсилювачів з великим КП через зв'язок між антенами, який в такому випадку може привести до самозбудження підсилювача.

Використання рознесених антен з малими задніми пелюстками діаграми спрямованості і компенсаційних методів подавлення прийому через бічні (задні) пелюстки дозволяє отримати КП в АР однакових частот до 120дБ. Однак ці заходи призводять до ускладнення і здорожчання ретранслятора.

Внаслідок зазначених причин частіше застосовують АР зі зсувом частоти, що забезпечує необхідну розв'язку між приймальною і передавальною антенами (фіг.29). Тут вихід круглого хвилеводу опромінювача антени сполучений з селектором поляризації, в якому відбувається розділення сигналів з вертикальною і горизонтальною поляризацією. Ці сигнали надходять на два відповідних конвертери, де перетворюються в діапазон проміжної частоти (ПЧ) 0,9-2ГГц і посилюються. Сумматор ПЧ формує груповий сигнал, спектр якого на ПЧ відповідає спектру частот сигналів в діапазоні 11,7-12,5ГГц, що передаються ЦС МІТРІС. НВУ- сигнал потужністю не менше за 250мкВт в діапазоні 0,9-2,0ГГуц від сумматора ПЧ подається на електрично керований аттенюатор. Мікросмужковий атенюатор зібраний на безкорпусних р-і-п-діодах і забезпечує плавне регулювання НВЧ-сигналу в діапазоні 0-25дБ. Після цього сигнал надходить на підсилювач, що має в лінійному режимі КП 20дБ. Змішувач зсуву вгору, зібраний на діодній парі і настроєний для виділення верхньої бічної смуги частот, перетворює сигнал вгору. Його коефіцієнт перетворення становить 8дБ. Вихід змішувача являє собою мікросмужково-хвилеводний перехід, який дозволяє йому стикуватися з ППФ, побудованим на відрізку хвилеводу перетином 1бхдмм з подовжніми діафрагмами. Смуга пропущення фільтра становить 11,6-13,5ГГц. Загасання фільтра поза смугою пропущення при відстроюванні на 100МГц від граничних частот складає принаймні 4ОдБ.

Вихідний підсилювач потужності зібраний на транзисторах і забезпечує в лінійному режимі КП не менше за 25дБ і вихідну потужність 500мВт при компресії КП на ТдбБ.

Отриманий НВЧ-сигнал через перехід з круглого на прямокутний хвилевод надходить на антену з круговий ДС в азимутальній площині. Антена дає можливість передавати інформацію з КП 15-16дБ. Рівень вхідного сигналу встановлюється з допомогою змінного атенюатора в процесі наладки для отримання необхідних характеристик каналів, що передаються.

Особливістю даного активного ретранслятора є використання для всіх трактів (прийому і передачі) єдиного гетеродина (генератор на біполярному транзисторі, стабілізований ДР, і підсилювач потужності), що дозволяє не вносити додаткову нестабільність частоти при прийомі і передачі, а також здешевлює ретранслятор.

Приймальна частина даних АР аналогічна раніше розглянутому ретрансляторові. Сигнали, що приймаються в діапазоні 11,7-12,5ГГц в двох поляризаціях перетворюються окремо вниз на частоти в діапазоні 0,9-2,0ГГц. Потім вони зсуваються вгору в діапазон 27,5-29,5ГГц, посилюються до рівня порядку 2-

ЗдБ(мВт) на один канал і випромінюються за допомогою антени у відповідних поляризаціях (фіг.30), або об'єднуються в суматорі і випромінюються в одній (вертикальній або горизонтальній) поляризації (фіг.31). У останньому випадку потрібна більш широка смуга передавальних частот (27,5-29,3ГГцЦ), яка більше ніж в два рази більше приймальної (11,7-12,5ГГц) через передачу сигналів двох поляризацій. Крім цього, частоти гетеродинів передавального тракту, ГГц, пов'язані між собою співвідношенням ї53-1521.

Пасивні ретранслятори. Ідеальним ПР вважається ретранслятор, виконаний у вигляді двох сполучених між собою («спина до спини») антен. Всі ПР, що використовуються, можна розділити на три основних типи: відображальні, заломлюючі і у вигляді перешкод. У системах МТРМ знайшли застосування в основному ПР відображальні, які складаються з одного або двох плоских металевих дзеркал, розташованих таким чином, щоб забезпечити пряму радіовидимість.

При заданих розмірах пасивного відбивача, а також при заданих розмірах антен потужність сигналу, що приймається, зворотно пропорційна довжині хвилі в четвертому ступені. Виходячи з цього, не можна не зазначити, що при роботі в діапазонах НВЧ і КВЧ розміри пасивних відбивачів і антен можуть бути значно меншими, аніж при роботі на більш низьких частотах. Це дозволяє зменшити вплив відхилень головної пелюстки ДС антени від лінії візування, який неминуче виникає при дуже малій ширині пелюстки. ПР майже не застосовуються на частотах нижче за 4ГГц і, навпаки, широко використовуються на частотах вище за 14ГГц. Особливо висока ефективність роботи ПР в діапазоні КВЧ, де можливе відображення хвиль, що розповсюджуються майже без втрат. Ця властивість широко використовується в стільникових системах

МТРМ для покриття «затемнених» дільниць зони мовлення однієї БОС.

Розподільчі радіорелейні лінії. Технічні досягнення класичних радіорелейних систем прямої видимості в сателітарних системах, що бурхливо розвиваються, не тільки в тій або іншій мірі використовуються, але й знаходять широке застосування в наземних лініях зв'язку між конкретними пунктами.

У даний час телевізійні і цифрові радіорелейні системи дають можливість створювати різноманітні розподільчі топології побудов і безліч радіоліній мікрохвильового діапазону. Враховуючи, що відстані між мовними станціями і телерадіостудіями знаходяться в межах 1-10км - для міських районів і 10-35кКм - для сільських, з'єднання їх здійснюються, головним чином, за допомогою РРЛ з відносно короткими прольотами. РРЛ з короткими прольотами - це галузь сучасних телекомутаційних технологій, що швидко розвивається. Такі радіорелейні системи, завдяки швидкому розгортанню і малим витратам на будівництво, ефективно використовуються не тільки в МТРМ, але і в стільникових (сотових) мережах мобільного зв'язку, в комп'ютерних мережах. Вони організують обмін інформаційними потоками між підприємствами, АТС, банками і т. ін.

Радіорелейні системи можуть мати різні конфігурації: від одного прольоту без резервування з найпростішою системою управління до декількох десятків прольотів радіолінії зі складною системою управління, резервування, виділення потоків на проміжних і кінцевих радіорелейних терміналах. Місткість графіка радіорелейної системи може бути резервованою (1-1) і нерезервованою (1-0) - базовою.

Резервування по схемі 14-41 виходить при використанні частотного рознесення або апаратурної надмірності.

Конфігурація будь-якого термінала (вузла радіорелейної системи) створюється така, щоб вона могла забезпечувати: - ретрансляцію цифрового потоку або телевізійного каналу - по 70 (140) МГц шляхом безпосереднього стику радіоблоків поміж собою; - доступ і можливість виділення цифрових потоків або телевізійного каналу за допомогою спеціального модуля доступу в апаратній; - регенерацію цифрового потоку без виділення в радіоблоках і його ретрансляцію. Основою таких систем служать РРС, що забезпечують обмін інформаційними потоками (від 2 до З4Мбіт/с), цифровими

РРС або повнокольоровим телевізійним каналом з чотирма піднесучими звуку (аналогові РРО), коли використання кабельних ліній передачі утруднене, і потрібне оптимальне рішення для побудови місцевої або зональної, мобільної або стаціонарної цифрової та телевізійної мережі.

РРС спроектовані для високоякісного зв'язку, недорога експлуатація і обслуговування якої може підтримуватися нечисленним штатом фахівців. РРО використовуються як базова система при розробці спеціальних радіопередавальних мереж, які пристосовуються до певних вимог надійності і особливостей заданого графіка кожного користувача.

Характеристики всіх РРС відповідають рекомендаціям МСЕ-Р. Цими рекомендаціями керуються і при виборі плану розміщення частот радіостволів для радіорелейних систем. План розміщення радіостволів одного частотного діапазону наведений на фіг.32.

Склад радіорелейних станцій. У загальному випадку РРС складається з трьох основних частин: радіоблоку для зовнішньої установки, антени з опорно-поворотним пристроєм і модуля доступу, що розташовується в приміщенні (апаратній).

Таблица 8

Розміщення частот радіостволів для радіорелейних систем прямої видимості

Я Формула для Шаг дівлазо н. обчислення частот| сітки | Мпом-прд й їм й їм п

В растру

Тя-ю-154--414п 7425-7725 (ней 414п 7Бт5 7435 | 7547 | 7503 | 775 (6385) осютб1тавп 28. | 154 | 7442 | 7554 | 7596 | 7707 | 1-5

Та-їо--7-28п

Та-їо-108,5--7п Й 8275-8500 |ін-їок17,547п вав7 5 б2в6 8363 ) вий | 8189 (864) 00 остов, чи 14 | 419 | вгоз | 8363 | ва12 | вав? | 1-6

Та-їо--17,5--14п 10700-11700 |Р-т0-545--40п

Е.387-6 і-ї 15440п 11200 10735 | 11135 | 11265 | 11665 | 2,3-12 12750-13250 |Гп-їо-259--28п

Е497-4 вп-їон7- 28 12996 12765 | 12961 | 13031 | 13227

Тн-то2702-14п 14400-15350 |Та-ї0-10--27,5п 11701 тят7 рябої узи (г.636-3) Та-то-2688-- 28п - -тон3626-28(16-п 28 490 14417 | 14837 | 14907 | 15327 1-16 17700-19700 |їТ-0-1000-27,5п

Е.595-3 в-юз10427,5п 18700 1010 117727,5| 18662,5 | 18737,5 | 19672,5 21200-23600 |Га-0о-161-- 28п 21196 1232 | 21231 | 22337 | 22463 | 23569 (Е.637-2) р-1...685 21238 | 22330 | 22470 | 23562

Ін-южт вав зво57 | 36897 | 37289 | 38129 36 000-38300 | їп-ї0--1233--28п (7497) ф-юнтх об 7 7 Гови181 збова | зт45 | звіве

Та-їТо--1233--56п х У дужках зазначений номер Рекомендації МСЕ-Р.

Радіоблок виконує всі функції прийомопередавача і являє собою герметичний контейнер, в якому розміщені високочастотні модулі трактів прийому і передачі, службовий модуль доступу (плата контролю і управління, службовий зв'язок), внутрішнє джерело живлення. Контейнер забезпечує захист від зовнішніх кліматичних, механічних і електромагнітних впливів. Звичайно радіоблок об'єднаний з антеною, але можлива також роздільна установка. Інтерфейсом для антени є стандартні хвильоводні канали відповідних діапазонів частот. Радіоблок містить роз'єм для підключення коаксиального кабелю, технологічного пульта і кабелю живлення (при необхідності).

Антена з радіоблоком за допомогою опорно-поворотного пристрою може настроюватися по вертикальній і горизонтальній поляризації. При цьому забезпечується точна юстировка по азимуту і куту місця. Діаметр стандартних антен, що використовуються із захисними ковпаками, знаходиться в межах 0,3- 1,вм.

Модуль доступу (МД) в ЦРС забезпечує інтерфейс стику радіорелейної мережі з мережами загального користування, прямими абонентами, відомчими АТС, станціями мобільного зв'язку і комп'ютерними мережами. За допомогою МД обслуговуючий персонал має доступ до технологічних каналів для технічного обслуговування і отримання інформації про аварійні ситуації і стан вузлів радіоблоку. МД ЦРС складається з базового блоку (ББ) і мультиплексора.

ББ має ряд модифікацій в залежності від місткості графіка і умов резервування. Він виконує функцію цифрового модему - стикує МД з радіоблоком по ПЧ (70 або 140МГц) - або пристрою сполучення по цифровому потоку в коді НОВЗ (АМІ). ББ має роз'єм для підключення кабелів від радіоблоку і апаратури формування цифрового потоку, а також для підключення технологічного пульта з телефонною трубкою, джерела живлення. На передній панелі блоку розташована світлова індикація, перемикачі стану мережі і телеуправління. Для найпростіших радіоліній без резервування з місткістю графіка 2,048 і 8,448Мбіт/с у разі встановлення модемної частини в радіоблоці ББ може не використовуватися.

Мультиплексор об'єднує ряд потоків по 2,048Мбіт/с в один більшій місткості (8,448 або 34,368Мбіт/с).

Стик мультиплексора по швидкості передачі 2,048 Мбіт/с відповідає стандартові 5.703.

У телевізійних РРО МД являє собою стандартний телевізійний модем на ПЧ 70МГц. Для кожного МД може бути створена така конфігурація, щоб РРС могли: обслужити необхідне число напрямів (радіоліній); оперувати радіоблоками з гарячим резервуванням (1-41) і без такого (1-0);

використати прольоти в різних частотних діапазонах з різною пропускною спроможністю в кожному напрямі.

Малогабаритні РРО. Існуючі в цей час малогабаритні РРО можна поділити на три види. До першого виду відносяться РРС, що складаються з двох незалежних частин: блоку прийомопередавача (БПП) - радіоблоку - і стандартного модему (у випадку ЦРС - мультиплексора 2х4 або 2х16). Модем пов'язаний з

БПП за допомогою сигналу, що передається по коаксіальних радіочастотних кабелях на другий ПЧ БПП (70 або 140МГц). Така схема побудови станції досить універсальна і найбілош поширена. Вона дозволяє використати один і той же БПП для передачі і цифрової інформації, і аналогового сигналу у відповідній смузі. При цьому застосовуються відповідно цифрові або стандартні аналогові модеми. Для радіолінії з гарячим резервуванням, що створюється на основі РРО першого типу, рекомендується число дуплексних стволів не більш ніж 3-1, оптимально - 141. Дана схема побудови найбільш переважна в системах, де потрібна одночасна робота або гаряче резервування більш ніж чотирьох дуплексних стволів. Вона широко використовується, наприклад, в стаціонарних багатоканальних сателітарних системах зв'язку, а також в передавачах МІТРІС. Цей тип станцій досить специфічний і не має такої перспективи застосування в зональних цифрових дуплексних радіолініях, як перші два типи, особливо, якщо потрібне їх крупносерійне виробництво, забезпечення єдиної системи телеуправління і телесигналізації, використання синтезатора частоти. Зате така побудова переважна при створенні простої симплексної телевізійної лінії, коли потрібне тільки частотні термінали передачі і прийому, а також набір частотно-незалежних передавальних (приймальних) одноканальних стволів.

Розвиток систем зв'язку, що особливо передачі цифрової інформації, в даний час вимагає створення

ЦРС - найбільш технологічних і уніфікованих, з можливістю вибору певної робочої частоти за допомогою вбудованого синтезатора частоти (СЧ). Така ЦРС може будуватися як по першому, так і по другому типу.

Базовою для побудови блоку прийомопередавача (БПП) ЦРС є схема з двома перетвореннями і використанням синтезатора частоти (фіг.33), в якій закладена можливість стику з апаратурою доступу як по

ПУ 70 або 140МГу, так і у вигляді цифрового потоку.

Конструктивно БПП складається з уніфікованого герметичного корпусу з роз'ємами, внутрішніх мікрохвильових і цифрових модулів, плат телесигналізації та телеуправління, джерела живлення.

Високочастотний вхід-вихід БПП являє собою стандартний хвильоводний фланець, відповідний робочому діапазону станції. До нього з внутрішньої сторони через диплексор підключені вхід і вихід трактів відповідно приймача і передавача.

Приймальний мікрохвильовий тракт включає в себе вхідний конвертер (МШП, змішувач і попередній підсилювач ПЧ), селективний підсилювач ПЧ, змішувач другого перетворення і вихідний підсилювач з АРУ.

Тракт передавача з боку НВЧ-виходу складається з підвищуючого конвертера (підсилювач потужності, селективний перетворювач вгору), селективного підсилювача ПЧ, аналогічного приймальному, і підсилювача з АРУ.

БПП стикується з апаратурою доступу за допомогою обміну цифровими потоками, які формуються і приймаються в блоці цифровими платами кодека, модулятора і демодулятора.

За допомогою симетричних кабелів БПП пов'язаний з ББ, для індикації контрольних параметрів ЦРС, вироблення керуючих сигналів, частотної опори і каналу службового зв'язку, забезпечення живленням БПП.

У самому БПП передбачений контроль і управління вихідною потужністю передавача, перемикання частоти генератора с, виставлення частоти СЧ і контроль наявності на виході тракту ПЧ інформаційного сигналу.

Крім цього, можливе встановлення вхідного шлейфа перед приймальним і після передавача - конвертерів, а також в тракті ПЧ. Мікрохвильові тракти розраховані на передачу і прийом сигналів з відносними фазовою і квадратурною амплітудною типами модуляції.

Блоки і вузли БПП уніфіковані під всі частотні літери в межах одного частотного діапазону, що дає можливість застосовувати в ньому один і той же БПП. Для переналадки «нижнього» БПП (робоча частота передавача Ііпрд менше, ніж частота приймача Іпрм) у «верхній» (Іпрд»/прм) селективні підсилювачі ПЧ трактів передавача і приймача, які визначають смуги сигналів перших ПЧ/гпчін и ї/пчив (індекси «н» і «в» означають відповідно нижній і верхній рівні частот), встановлюють, міняючи місцями. При цьому для запобігання зміні других ПЧ їпчапрм та Гпч2прд частота генератора С під впливом керуючого сигналу приймає одне з двох значень - в залежності від того, де використовується частота Її пчин. Так, в тракті передавача

Тг1-ТлпчіняАЇпрм-прд-ТПЧгпрм а в тракті приймача

Тго-Тпчін-Їпчапрм де Аїпрм-прд - рознесення робочих частот тракту прийому і передачі.

Необхідно зазначити, що для схеми побудови БПП, яка розглядається, існує чітка залежність поміж робочими частотами всередині блоку. Наприклад, визначивши першу нижню ПЧ і другу ПЧ приймального тракту (70 або 140МГцу), можна розрахувати першу верхню ПЧ і другу (вхідну) ПЧ тракту передавача:

Тпчив-їлпчи ня Авпрм-прд

Тпчапрд--АЇпрм-прд- ТП Чгпрм

Як гетеродин для мікрохвильових конвертерів трактів прийому і передачі служить блок синтезатора частоти (СУ), значення конкретної робочої частоти якого можна визначити по формулах: при використанні частоти пчін в тракті передавача -

Точ-Тпрм--АЇпрм-прд-Тпчин, ЯКЩО Іпрмесі прд;

Теч-Гпрм- АЕпрм-прд- Чин, якщо ІпрмоГпрд» при використанні частоти пчін тракті приймача

Точепрм-ТчЧАн

При необхідності приєднання описаного БПП до стандартного модему на частоті 70 або 140МГу досить вилучити з блоку цифрові плати (крім плати контролю і управління), до одного генератора, що є з її додатково встановити з її. Встановлення другого генератора дозволить отримати дві однакові другі ПЧ:

Тпчапри--ЇпчЧгпрд: 7 О (140)МГц. Вихід приймального і вхід передавального трактів через адаптери за допомогою коаксиальних кабелів підключають до модему.

Апаратура радіорелейних станцій. У цей час є широкий вибір апаратури для радіорелейних систем вітчизняного і зарубіжного виробництва. Вся вона відповідає Рекомендаціям МСЕ-Р і забезпечує практично однакові електричні параметри. Відмінність вітчизняних пристроїв від апаратури провідних зарубіжних виробників складається в меншій вартості і більш низькому сервісному забезпеченні. Остання відмінність не є принциповою для побудови місцевих розподільчих радіоліній і по мірі виникаючої модернізації вітчизняних РРО незабаром повинна повністю зникнути. Параметри вітчизняних РРС наведені нижче.

Канал зображення

Імпульсна характеристика

Відносне відхилення розмаху синуса-квадратичного імпульсу від розмаху імпульсу опорного білого, 95 5,0

Відносний розмах першого негативного викиду синуса-квадратичного імпульсу, 90 5,0

Відносний розмах другого позитивного викиду синуса-квадратичного імпульсу, 90 5,0

Відносна нерівномірність плоскої частини прямокутних імпульсів частоти рядків, 90 1,75

Відносна нерівномірність плоскої частини прямокутних імпульсів частоти полів, 90 12,0

Відмінність в посиленні сигналів яскравості і колірності, 9Уо 5,0

Розходження у часі між сигналами яскравості і колірності 60,0

Амплітудно-частотні характеристики (АЧХ)

Відносне відхилення розмаху пакету від розмаху опорного імпульсу, 90: 1-й пакет 0,5МГц 6,0 2-й » 1,0МГц 6,0 3-й » 2,0МГц 6,0 4-й » 4 0МГц 6,0 5-й » 4, 8МГц 6,0 6-й » 5,5МГц 20,0

Нелінійність сигналу яскравості, 90 2,5

Диференціальне посилення, 905 1,0(5,0)

Диференціальна фаза,..." 1,0(5,0)

Відносне відхилення розмаху синхронізуючих імпульсів від номінального значення, 9о 5,0

Перехресне спотворення колірність-яскравість, 90 1,75

Відношення сигналу яскравості до зваженої флуктуаційної перешкоди, дБ, не менш 62,0

Відношення сигналу яскравості до фонової перешкоди, дБ, не менш 50,0

Вхідний імпеданс. Ом 7531

Вхідний-вихідний рівень, В 1

Канал звукового супроводу

Смуга частот, що відтворюються, Гц 30 15 000

Нерівномірність АЧХ, дБ, в смузі частот: 30-125Гц 0,3...3,0 125-10000ГЦ 0,3 10000-14000ГЦ 0,3...1,3 14000-15000ГЦ 0,3...2,0

Коефіцієнт гармонік, 95, не більш, на частотах: до 125ГцЦ 1,0 125-2000ГЦ 0,5 2000-4000Гц 0,5

Захищеність від зваженого шуму, дБ, не менш 57,0

Захищеність від виразної перехідної перешкоди, дБ, не менш 74,0

Частоти піднесучих звуку 11...14, кГц 7360, 7765, 8215, 8710

Імпеданс, Ом: вхідний (симетричний) 600260 вихідний низький 300530 7 За Рік. МККР 505-4 рівень сигналу - 12дБ моз.

До складу телевізійної РРО входять: антена з поворотно-підстроювальним пристроєм, радіомодуль (передавач або приймач) і телевізійний модем (модулятор або демодулятор). У відповідності з фіг.34 мобільна РРО містить радіоблок, антену, модулятор (демодулятор), триногу і радіочастотний кабель.

Передавальна частини, яка складається з передавача та модулятора, практично повністю відповідає розглянутим одноканальним передавачам БС МІТРІС, тому розглянемо тільки приймальну частину РРО - приймальний радіоблок і демодулятор. У приймальному радіоблоці здійснюється фільтрація прийнятого малопотужного НВЧ-сигналу, подальше його посилення і одноступінчате перетворення в сигнал ПЧ 7О0МГЦц.

Спочатку (фіг.35) вхідний НВЧ-сигнал з рівнем від 5-10"! до 3-109Вт і частотою, що залежить від літерного виконання блоку, через хвилеводниий гермоввід надходить в смуговий НВЧ-фільтр на ДР, який подавлює побічні складові, виникаючі під час прийому сигналу. Початкові втрати фільтра складають біля 1,5-2дБ. З виходу фільтра НВЧ-сигнал попадає на вхід малошумного підсилювача, побудованого в мікросмужковому виконанні по лінійній трьохкаскадній схемі. Як вхідний транзистор використовується транзистор КОЕ 1870 фірми МЕС. Інші транзистори розроблені в НПП «Сатурн». КП підсилювача - порядку (2552)дБ, шумова температура - в межах 180-200До, КСХН виходу - не більше за 1,25.

Сигнал з підсилювача надходить на вхід виконаного на ДР фільтра дзеркального каналу (ФЗК), який має декілька модифікацій для різних частот блоку і безпосередньо пов'язаний з входом змішувача, що здійснює одноступінчате перетворення НВЧ-сигналу на ПЧ 70МГц. Змішувач вироблений в мікросмужковому виконанні по двохбалансній схемі на планарньїх діодах Шотткі. На гетеродинний вхід змішувача попадає НВЧ-сигнал потужністю 8-10мВт з виходу твердотільного гетеродина, конструкція якого аналогічна конструкції гетеродина передавача БС МІТРІС.

З виходу змішувача сигнал частотою 7О0МГЦц йде на плату підсилювача проміжної частоти (УПЧУ), виконаного на безкорпусних польових транзисторах з високим динамічним діапазоном. КП УПЧ складає порядку 30-34дБ, коефіцієнт шуму біля 200К, КСХН входу-виходу - не більше за 1,25. З виходу підсилювача

ПЧ сигнал надходить на підсилювач-коректор, що здійснює подальше його посилення, коректування ГВЗ і автоматичне регулювання рівня сигналу. КП підсилювача-коректора рівний 40дБ, глибина АРУ - 35-40дБ. З виходу підсилювача-коректора сигнал частотою 7ОМГЦц і рівнем 0,38 йде на плату розділення і далі через коаксіальний кабель зниження - на демодулятор. Напруга живлення 4248 подається на приймальний блок від демодулятора також через кабель зниження і через плату розділення надходить на плату живлення.

Для контролю живильних напруг в блоці є роз'єм. На один з контактів цього роз'єму надходить напруга АРУ (0,8-1,08), яка характеризує працездатність блоку і служить для точного встановлення приймальної антени.

Демодулятор призначений для демодуляції сигналу ПЧ 7ОМГуц, виділення з групового сигналу відеосигнала і сигналів звукового супроводу, а також формування напруги дистанційного живлення приймального радіоблоку. Технічні дані на демодулятор розглядаються тільки в сукупності з модулятором, які разом формують телевізійний канал. Демодулятор включає в себе наступні пристрої: блок демодулятора, плату контролю модему, дві плати звуку, блоки живлення від мережі 2208 і 4248.

На вхід демодулятора Вхід ПЧ надходить ЧМ-сигнал ПЧ 70МГЦ. У блоці демодулятора здійснюються: демодуляція вхідного ЧМ-сигналу, виділення групового сигналу (відеосигнал телебачення і до чотирьох сигналів звукового супроводу), його відновлення у відповідності з Рік. 405-1 МККР, частотне розділення і формування відеосигналу телебачення і звукових сигналів на піднесучих частотах. На виходи блоку Вихід відео 1 і Вихід відео 2 приходять стандартні відеосигнали телебачення позитивної полярності з номінальним рівнем 18 в розмаху.

Сигнали на піднесучих частотах по двох каналах надходять на входи плат звуку, в яких по окремості здійснюється частотна селекція і демодуляція двох каналів звукового супроводу. Отримані звукові сигнали попадають на виходи Звук 1-4, номінальний рівень яких становить УдБ(мВт) при навантаженні 600Ом.

Блок демодулятора має такі технічні характеристики:

Вхідний опір, Ом 50

Зміна вхідної напруги ПЧ 7ОМГЦц в межах, В 14-240

Коефіцієнт шуму, дБ, не більш 10

Канал піднесучих звуку (Звук 1 4)

Ослаблення частот нижче за 5МГц і вище за 11МГцу відносно 8МГЦц, дБ, не менш 40

Напруги на узгодженому навантаженні 75Ом при девіації -065МГц, МВ 51

Нерівномірність АЧХ в смузі 7,2- 7,8МГЦ, дб, не більш 0,5

Ослаблення продуктів интермодуляції 3-го порядку, дБ, не менш 70

Відеоканал (Відео 1-2)

Нелінейність демодуляційної характеристики при девіації

ЗМГЦ, бо, не більш 0,7

Диференціальне посилення при девіації -28МГЦц і модулюючій частоті 4,43МГЦ, 9о, не більш 1

Диференційована фаза при девіації -8МГЦц і модулюючій частоті 4,43МГЦ, 9о, не більш 0,5

Нерівномірність АЧХ в смузі 25ГцЦ- 0,2 і- 1ОМГЦ, дБ, не більш 0,5

Нерівномірність ГВЗ в смузі 150кГц-5,5МГЦ, не, не більш -4Х0

Ослаблення частот вище за 7МГц відносно 5,5МГЦ, дБ, не менш 39

Вихідний імпеданс. Ом 75

Цифрові розподільчі радіорелейні системи малої і середньої місткості трафіка (2, 8, З4Мбіт/с) забезпечують передачу між певними пунктами будь-якої інформації у вигляді цифрових потоків згідно з ієрархічною структурою, встановленою, головним чином, стандартом с.703 (фіг.36). У зв'язку з цим МД

ЦРС суворо регламентовані по своєму зовнішньому інтерфейсу, що дає можливість використати широкий набір стандартних МД для апаратури зв'язку або комп'ютерних мереж. Прикладом такої апаратури зв'язку може служити обладнання АЦТ-34. Для узгодження зв'язного протоколу цифрової передачі (інтерфейс б.703) з транспортним потоком МРЕС-2 використовується спеціальна перетворююча апаратура, наприклад рогго.

ЦРС відносяться до першого і другого виду РРС, мають єдиний герметичний радіомодуль для трактів прийому і передачі, спеціальні плати службового зв'язку, телеконтролю і телесигналізації. Таким чином наявність радіорелейних станцій, повністю відповідних рекомендаціям МСЕ-Р і конкурентноздатних серед зарубіжних аналогів, робить їх найбільш переважними при створенні місцевих розподільчих мереж для

МТРМ. Це підтверджує розподільча інфраструктура МІТРІС, що постійно розвивається.

Як підсумок необхідно відзначити, що саме тепер має місце тенденція планомірного загального переходу до цифрової форми передачі потоку телерадіосигналів, яка базується на сучасних методах стиснення без помітного погіршення якості вихідної аналогової інформації. Однак існує певний поріг стиснення цифрового потоку, після якого рівень якості передаваного телерадіосигналу суттєво знижується.

В зв'язку з цим цифрові методи передачі потребують або наявності широкосмугових радіоканалів, або застосування вельми складних методів модуляції високих рівнів. Останнє призводить до необхідності повної заміни наявного телерадіомовного устаткування та суттєве здорожчання приймачів у абонентів. Так, впровадження наземного цифрового телебачення в Європі з застосуванням складних методів модуляції високих рівнів, за попередніми оцінками, призведе до необхідності купівлі кожним абонентом, в додаток до існуючого, нового більш сучасного приймального телерадіообладнання на суму близько 12000 доларів

США. Саме виходячи з цього найбільш інтенсивне впровадження цифрового телебачення відбувається, в основному, в сателітарному телерадіомовленні, що використовує більш прості методи модуляції з застосуванням для цифрового телерадіомовлення смуг частот аналогового ЧМ-телерадіомовлення в НВУ- діапазоні. Наземні мікрохвильові телерадіоінформаційні системи, в тому числі і МІТРІС, здатні з однаковою ефективністю ретранслювати як аналогові, так і цифрові сателітарні телерадіоканали. Ці системи є найбільш перспективними для здійснення в майбутньому поетапного переходу наземного телерадіомовлення від аналогової до аналогово-цифрової та цифрової форм. уже 4 3 4 1 2 й 6 1 т 7 2 К

М, З 5 ши

Фіг. 1 нт Що

Сектор і ги / Сектор

Й / З у х у Сектор у І , 4

Ми

Бо

Фіг. 2

Фе ший ее

І КУ Севюгь) -

Ж- с.) -5 ох, - СА ша срок

І 8, еВ) у- їч ЛІД Я

Ов,

Фіг. 3 пШшиш ши

Фіг, 4

Вхідний сигнал 70 або 140 МГц я р В частоти

Вхідний сигнал ! Підсилювач» Підсилювач» Сепектинний Демпферний

Обмежувач каректор змішувич підсилювач тм | пи пива НН сені

Вхід Плата Н : - тк) розділення се г нн пиття Підсилювам щ В етеродин, г, потужності

ЗВ Плата | еВ ший

ЖИВЛЕННЯ тити ро: ; ; Смуговий ' б

Контроль ! нини фільтр ' : т жов й 2 90-18 ! Вихід спи в нн 117-125 ГГц

І пінні 4, Корпус ще

Фіг. 5

Вихід лові 4 си с

ФНЧ лПпфІ

ПЧ о СЯ Гетеродин ! хм ко

ШК.

Фіг. 6 ши пої Під де діл

Фіг. 7

Канали прийому | В Ци зей ШУ ие ях яки яки

ЕЗ

ГЯ ї, в її

Ф) Канали передачі ї А в І ї, І; і і 7. К ї;

Канали прийому Каняли передачі

Канали прийому

І Із й г лю Шк го ж

ЕЗ

"Де ри Шик і, гл НІ!

Канали передачі

Фіг. 8 ши

І; : ц

Ф

ФЛ

Про ППФ хо "ж Пром

Фіг. 9

Рани Й тт! рн ли т СК о ол чу, | І ; ІЙ ух оо 2 р.й

Фіг. 10 ча пен а

Я ння . зна

То

КО ц І ве 4 - і ше з 19 ти

Фіг. 11

Ре сн поз

То тв --ь ! нич й | ' : Що -ь-хж

Її; шк т | г п-ж піх п -х «з -

Фіг. 12 м тини у

Невідзалуження Не Е-відгалуження Й! | І о о о ОО | и : й й ІА !

І - І дого сю о КИ

І і ее І Е о 5842

Фіг. ІЗ кехно кореня ел ит дк

Рея і шк кі

Я 01 бо

ШИН г виш ши ли шик ЩО 27 28 29 КІ, Ям КІтц

Фіг. 14 гад Ваоквжно і і 1 4 І ве РАНА тд. ! тт Блок вию ! яти и Дохі

Ат ВШ НН Пи НЕ ер ла НА ге 1 Її Вихід і, р ння НпчЕ о дно пуд отіттецютнюю песто етястнстте тато "Вилючення-відключення вк, ГАЗ дою 97 Блонзвута ; ! : и п 1 І

АНТ ві вхід Те 50 мно й 7. й : звуккі |! ИШ: т ї г? З й

ЕНЕНеН

Но. Нн| | ! за 7) ланесуча 2 і

І ІЙ і

Гр ароааиа а а а а а н

Вкпючення-відключення

А «28

У що : «ма о Відео, Звук т, Звук 2, тіонесуча 7. Піднесуча 2. ГО мит

Фіг. 15

Цифровий 7 Відвовудюінтерфейс Й воза Кретеї вдеосипнал ! ! хр Цифоовий

Цифровий у відеовудю- аудюсиєнал т" інтерфенс й Мікропро- й ! ! цесорна !

З: І 5 система

РЕ і й ч

КЕ 1. ; а 0: | Аналоговий г ' г ЗА ВИЗ ват ВІДЕО. т х 258 01 нтерфейс 55 ! їх І І 895. 58. і ! Жарсткий с | ЗЕ | ! диск ва ! аа о ' щі ще ! оПрограмує

ОЇ дналогов 5 ! вальний й ' , ий Ех ги лю Ех мультіє Транспортний вх ' інтерфейс т - їй ппексор паті МеЕС-2

Бе й і « Н

ЖЕ Н и й

Фо , і

Ка я Атудіскодеєі дані

Телетекст

Фіг. 16 рт,

З |! ин | ! ОМУВ АБ рами ка живи чижа няття Е рі ннттттю ! роги пт мом) дю тах

Кр знянянатинияяанитяиннтяянихнях І 61 Н Н ' її І 1 ророрророртяттиттттяттятятятнянянтя : ОМ РІ

БР р ння -к

БР; П

ШИН ; і тре і ; вннишенш яке стя------яй СУВ АБІ ш - | ПИ НН ! пи хш

Ех НИ и 1 ще І є ще мим я ТАХІ : ще ши | к я ! ніше (Оу З ! -- П-х !

І

СА

І ї т

І Гм ---- ЛВС

І 0 Еета ши

Паралель» : , | Пвинтер : | ! ! ! І СОМ ! СРу : сом ! і | Клавіатура

І '

І Дисплей

АЖ

І т !

Я дися і :

Ф,ваєччнщнцаннанннннннн аа ан

Фіг. 17

СИ, Еіветай : ! МЕМ ; пенал Вч, З ! вх І Песлідопний в й

А У чи ші й нтерфтис Логчне : у І

І жі ! я! і 1 Н '

Ії

А й |! ! вед! ГекліДСННИЙ йо - А у ж , ктвриренс Пенн й Й й Прі !

І ме : ! і ' і | й 1 ' . . й ; і ТАХІ кі СУВ Ав

ШИ! ІК в ! і : у | ме тихо ню

Код ! ! | що р РОМА ' ше ' - | ! Рагліні --як (МВ ТЯ

Постідуивне Г-- РО и (ее) е ' вхшнии Поч і :

З шк еврофемс я в! Ї ши : '

І ІЙ , ! х і -4.1-.й

Фіг. 18

Вхови 2048 Виходи 2048 нова чов'з , І 7 1 1 2 2 | Виходи Входи ! | з

З нн зя368 що 1- нов'з нов | | ї в 6 ; Мульнть ення Її Домульти» ; з плексор й плексер з 10 . ' й І тло | оон | ссленнти 10 -- || гзалапа голяпи| м 12 ппптвчняне 13 13 13 14 і г (76 в т Робота Кк нк БП мів

Шлейф сна Вхід ПСП тв

Контраль Вихід ПСП -8

Фіг. 19

Модем

Вхід 034

Кодек т34 модулятор

Вихід НОВ

НОВв-З рза

Частотний Вхід ПЧ т34 демодулятор сні Цими 24 (60) В Блок Зв живлення в о "Аварія" б "ПЧ відсутнє"

Фіг. 20

ЗСт

ЕЕ гЗ Вьіход ПЧ

Ки ! Е і о

Звук Е В Є | в 5 з зсі з Е с ї тні УППК | Ж ' я

Е 4

І І

2508

КН во гц

Фіг. 21 17-25 гц ек рани 2 пав Га са

Фіг. 22 158-135 Гц

ЯТІ Гц г

НДІ БІ ення г в

Фіг. 23

Пеня пи сор 1-25 Гц / я

ЩІ р ес нат б2 чі

Фіг. 24

Її, В, Її, щі

Р, Р, ід

Їпч лу

Ру Рач

Фіг. 25

Відеовихід 1

Відеовихід 2 ! Аудіовихід 1

Транспортний потік МРЕС-? тютюн стжотстлон-Й : Ген

Ж панель ва і анал тиваниииить. їх

З ю Вставка телетексту (в кадроваму імпульсі згасання)

Демульти | Відео. Їй Кодер

Демоду. Дешиф- плексор та аудіо- РА, лятор ратор МРЕС-? декодер ЗЕКАМ,

МРЕС-2 МмтЗо ; 12 - розряд- жк моля Управління ний ЦАП емовбуляцією декодером для звуку

Управління комутаційною Аудіоконтроль Й панеллю вн

Мікропроцессор звуку Аудиовькод 2 к5232

Фіг. 26 ба

Фіг. 27

В

В й

РАВНРНК

7 поляризации г м

АТБНеНеНеК- в і в

РОН т Селектор Селектор шк поляризации поляризації й -ЇБНеНЕНЯНь

Фіг. 28

Понижувальний конвертер -/

Г2) -еуле ру» з ї су г р-ж щ- Е З Виділення 5, ув /х д-

ЕВ для локольної 53 роздачі 08-20 пе ру ура

Понижувальнави конвертер в, а я

Фіг. 29 28 -28,8 ГГи рост М/ч- й В

СЗЗ я

Га щ с В е5 о Е З

Збет Я

Й поляризації СУ я З е г 58

Ш Я

1 М РІД 27,5-29,3 ГГц

Фіг. 30

27,5 -29,3 ГГц не / ня

І, яру у ну ані

Є В | СІ, 275-228, Гц сх; ї. Си

ТОЇ поляризації ся ти я т т 28,5 29,3 ГГц ій я ря я у уяв гм в

Я

Фіг. 31

Діапазон частот,

Захиснийнії інтервали А / асвя ще при-под Шаг сітки і . і Ба в БЕ БЯ ОБНЯ ОБ рука

НАШЕ ВИН

Я ох вої вах Ше, Р Я ши п і, Б їх, НІ ї ї; її /

Яижни піддіапазон Верхній піддізпазан

Фіг. 32 ; І ян в. Кто тя ль

І и сла | Демодулятор й Плата ; . контралю й вч та телесцг» Вхід. ! яті налізації у вихій тя У Док ; - Контроль і та управління і т ни НИ я

Ї шх жо ення До Мк і

М «185

Фіг. 33 антена --Вадюблок ре дет ява ксеть кт ч "а ж Ле К : г п гі а: (З Я... я у ть пенийннн нн трня

Кв

У, С

Бі Е

Її р тринога 0.

Ши / ; ,Рч-набель

ЇЇ -о ех Їж! лох

Ї зпевжев "З яп Я модулятор-демодулятор

Фіг. 34

Контроль ДРУ й ех змо

Ї я не яв: гиннннння Я Гетеродино | ! г ГО Посилювач- 1 ' : і коректер

Плата живления «28 ; таконтралю ЮЛ

Ши Плата "розділення

ПЧ 7 Мгц

Фіг. 35

З МЕТ і нин 1 деле Радою» ях юн й 1 | 8 мот як х Гоакмею 7 м

Е фульти» ати

У тенти ян дани знанню сення ре т МД.В і Радю Е -- й хз й пле Од Е модуль

Е- 120 в

Бе ро

Ме ! 1 ; 32 Мстіх

ІКМм-30 С- с ренні М шо ян нн нн нн упьтие | радю- в титт7 с плаксор у МД модуль р мин імта Я

ГО кМм.зо 480 т

Фіг. 36