UA60488A - Спосіб лікування екстракраніальних рецидивуючих менінгіом головного мозку - Google Patents

Abstract

Спосіб лікування екстракраніальних рецидивуючих менінгіом головного мозку (МГМ) включає тонкоголчату аспіраційну пункційну біопсію пухлини. Додатково, шляхом підшкірних ін'єкцій, під пальпаторним, КТ чи МРТ контролем пухлини, періодично вводять склерозуючу суміш, яка містить 96 % розчин етилового спирту і 76 % розчин тріомбрасту у співвідношенні 1:5, в об'ємі, необхідному для повного заповнення пухлини (в середньому 1-1,5 мл), з частотою: при доброякісних МГМ - 1 раз на місяць протягом 3-6 місяців, а при злоякісних МГМ - 1 раз на тиждень протягом 6-12 тижнів.

Description

Опис винаходу

Винахід відноситься до медицини, зокрема нейрохірургії, і може бути використаний у нейроонкології, як 2 спосіб лікування хворих з часто рецидивуючими, множинними, частково або субтотально видалених і невидалених екстракраніальних менінгіом головного мозку (МГМ).

Лікування часто рецидивуючих екстракраніальних МГМ виключно - оперативне |1, 4, 5). У випадках частих рецидивів і злоякісному рості МГМ додатково проводиться променева терапія (5).

Єдиним методом, який дозволяє до лікування визначити характер пухлини, є тонкоголкова аспіраційна 70 пункційна біопсія з цитологією, цитохімією і імуногістохімією пунктату (1, 2, 4-81.

Біопсія - отримання матеріалу з підозрілого на пухлину первинного або метастатичного вогнища для морфологічного дослідження з діагностичною метою |4, 6-10). В залежності від способу отримання матеріалу розрізняють біопсію інцізіонну, або відкриту, що полягає у видаленні шматочка тканини, пункціонну, або закриту, здійснювану шляхом пункції, і аспіраційну, при якій матеріал одержують шляхом аспірації через голку 19 з порожнинних органів або порожнин. Видом пункційної біопсії є трепан-біопсія - вилучення шматочка тканини за допомогою спеціального інструмента - трепана (4-61).

Значне зменшення кількості хірургічних втручань при постійно рецидивуючих в тому числі з екстракраніальним ростом МГМ - досягнення використання нових технологій таких, як лазерна техніка, радіотерапія і гормонотерапія чутливих МГМ. Однак, вищевказані способи лікування не завжди достатньо ефективні, раціональні і адекватні.

Залишається невирішеною проблема швидкозростаючих, множинних, площинних, гіперостатичних і так званих рентген-, і гормонрезистентних МГМ, які після числених операцій і опромінень, на тлі променевих дерматитів, рубцовозміненої шкіри і дефектах кісток склепіння черепа неухильно прогресують, проростають шкіру і кістки (1, 51.

Задача даного винаходу - зменшення частоти оперативних втручань, термінів лікування, інвалідизації хворих « і підвищення ефективності лікування МГМ.

Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування екстракраніальних рецидивуючих МГМ, з використанням тонкоголкової аспіраційної пункціонної біопсії (ТАПБ) пухлини додатково, шляхом підшкірних ін'єкцій, під пальпаторним, КТ чи МРТ контролем, періодично вводять склерозуючу суміш (СС), яка містить 9690 со розчин етилового спирту і 76б9о розчин тріомбрасту у співвідношенні 1:5, в об'ємі необхідному для повного с заповнення пухлини (в середньому 1-1,5мл) з частотою: при доброякісних МГМ, відносно рідко - 1 раз в місяць протягом 3-6 місяців, а при злоякісних МГМ відносно часто - 1 раз в тиждень протягом 6-12 тижнів. З

ТАПБ визначають гістоструктуру пухлини, проводять іммуногістохімію, визначають рецепторний статус і Га») проліферативну активність пухлини, підбирають відповідну гормональну терапію. Введення СС, яка містить 9690

Зо розчин етилового спирту і 7695 розчин тріомбрасту визиває дегенерацію пухлини і контрастне забарвлення, що ее, дає можливість стежити за розмірами дегенеруючої пухлини під рентгенівським, КТ чи МРТ контролем.

Автори способу використали властивість етилового спирту при введенні в тканину визивати пошкодження пухлини, що характеризується її дифузним чи обмеженим ущільненням з наступним розвитком фіброзу і атрофії « пошкоджених ділянок пухлини. При введенні етилового спирту в пухлину, розчин спирту швидко і дифузно З 0 розповсюджується по субкапсулярній частині пухлини і в першу чергу викликає пошкодження судин пухлини, с потім атрофію і послідуючий генералізований фіброз пухлини, в основі якого лежить гіперпродукція колагену

Із» ІЗІ, а 7695 розчин тріомбрасту контрастує пухлину при рентген-, КТ чи МРТ дослідженні.

Спосіб виконання: необхідні приладдя для використання методу - тонка голка і шприц, здатний створити досить високий для аспіраційної біопсії від'ємний тиск. Ми використовуємо голки для спинномозкової анестезії довжиною 50-110 мм і зовнішнім діаметром 0,7-1,5 мм. Шприци пластикові місткістю 5 і 10 мл із гумовим б ущільнюючим кільцем на поршні. Для виконання аспірації використовуємо ручку з фторопласту з головкою, що ав | фіксує корпус шприца, і бігунком, що фіксує поршень.

За допомогою пальпації, рентген-, КТ або МРТ контроля пухлини, визначаються її розміри, товщина т- паренхіми, відстань до її середини від поверхні шкіри. Це особливо необхідно при множинних МГМ, дефектах о 20 шкіри і кісток черепа, виражених рубцевих змінах. В стерильних умовах після обробки шкіри над пухлиною антисептиком, після місцевої анестезії в обрану точку вводять голку без мандрена, як правило, у проекцію со середини пухлини при середньому розвитку підшкірної клітковини глибина проколу сягає 1,0-2,5см. З пухлини видаляється шматочок тканини для морфологічного і імуногістохімічного дослідження за допомогою приєднаного до голки стерильного, висушеного ефіром шприца, чи мандрена з голкою. Відтягнувши поршень, створюється в 25 Шприці вакуум, голка в цей час переміщається догори й донизу у межах 2-Змм, і переконавшись, що отримано не в. менше 1-Змм? біоптату, шприц від'єднується від голки, біоптат негайно заливається 1095 розчином формаліну для морфологічного і імуногістохімічного дослідження, а до голки під'єднується інший одноразовий шприц місткістю 2-5мл із 9695 розчином етилового спирту і 7695 розчину тріомбрасту (співвідношення 1:5) і вводиться во 0,5-2мл (1:11, чи 17:1 об'єму спирту з тріомбрастом до об'єму пухлини) для Її дегенерації і подальшого контролю динаміки її розмірів під пальпаторним, рентген-, КТ або МРТ контролем.

Курс пункціонного лікування припиняли після досягнення вираженого склерозування пухлини, що фіксувалося КТ або МРТ і виявлялося відсутністю можливості введення навіть невеликої кількості СС при черговій ін'єкції. КТ або МРТ обстеження проводили з виміром розмірів пухлини 2 рази на місяць протягом ве перших двох місяців, потім через кожні 2міс після введення СС.

Практично всі хворі після введення СС відчували біль у місці ін'єкції що тривала 0,5-3хв. і самостійно зникала. Один хворий відзначав короткочасне (в день введення спирту) підвищення температури тіла (до 37,47С), що спостерігалося тільки після першого введення і не вимагало лікування.

В якості ілюстрації ефективності способу склерозуючої терапії екстракраніальних рецидивуючих МГМ

Возчином етилового спирту і тріомбрасту, приводимо короткі виписки з амбулаторних історій

Приклад Мо1.

Хворий К-ний В.Ф., 64 років. Історія хвороби Мо5714 (2000р.). Клінічний діагноз: рецидив менінгіоми склепіння черепа з екстракраніальним ростом лівої лобно-тім'яної ділянки. Хворіє протягом 6 років. Початок захворювання - з появи слабкості в лівій руці. При КТ головного мозку виявлена парасагіттальна менінгіома 7/0 фалькс-конвекситального кута середньої третини фальксу зліва. В 1996р. проведена 1-ша операція - видалення пухлини. В 1997р. - у зв'язку з остеомієлітом - видалена тім'яна кістка. В 200Ор. у зв'язку з продовженням росту пухлини (проростаючої верхній сагітальний синус) проведена З-тя операція - видалення пухлини (менінгіоми змішаної структури). Через 4 місяці - продовження росту екстракраніальної менінгіоми лівої лобної ділянки парасагітально інвазуючої кістку, апоневроз і шкіру. Після чого була проведена склерозуюча терапія /5 пухлини шляхом введення 1,8мл 9675 розчину етилового спирту з 76905 розчином тріомбрасту (відношення 1:5) 1 раз в тиждень протягом 9 тижнів. Таким чином вдалося вилікувати хворого амбулаторне, без проведення операції і без ускладнень.

Приклад Мо2.

Хвора Ш-рук В.М., 62 роки, історія хвороби Мо11840 (2002р.). Клінічний діагноз: рецидив екстракраніальних менінгіом лобно-тім'яно-скроневої ділянки. Хворіє 4 роки, початок захворювання з появи і зростання частоти судомних епіприступів. Тричі оперована в нейрохірургічному відділенні Чернігівської обласної лікарні з приводу менінгіоми лобно-тім'яно-скроневої ділянки (в 1999, 2000 і 2001 роках). В обласному онкологічному диспансері проведено 2 курси променевої терапії, після чого виник променевий дерматит і рубцева деформація шкіри. В 4-й раз оперована 23.05.2002 р. з приводу рецидиву МГМ лобно-тім'яно-скроневої ділянки з ов екстракраніальнім ростом. Біопсія Мо501 від 6.06.2002 р. - менінгома анапластична (злоякісна). Під час операції екстрацеребральна пухлина видалена повністю. Пухлина резистентна до рентгено і гормонотерапії. «

Через 1 місяць рецидив 4 екстракраніально розташованих МГМ в лобно-тім'яній ділянці. Проведена КТ головного мозку. Фото хворої і КТ-грами приведені на фіг.1, 2, З, де:

Фіг.1 - зовнішній вигляд хворої після склерозуючої терапії екстракраніальніх МГМ правої лобно-тім'яної со

Зо ділянки і до проведення склерозуючої терапії пухлин лівої лобно-тім'яної ділянки.

Фіг.2, З - КТ головного мозку хворої після 4-ї операції до (фіг.2) і після (фіг.3) склерозуючої терапії. со

Після чого хворій в амбулаторних умовах проводиться склерозуюча терапія рецидивуючих «Е екстракраніальних МГМ СС, як альтернатива хірургічному втручанню, шляхом підшкірних ін'єкцій 96905 розчину етилового спирту з 7695 розчином тріомбрасту (відношення 1:5) в кожну пухлину, вводячи цей розчин по 1-2,5мМл о 1 раз в тиждень. Через 2 місяці наступила повна атрофія і фіброзна дегенерація 2-х із 4-х екстракраніальних «о пухлин. Застосування способу призвело до швидкого зворотного розвитку МГМ і вдалось вилікувати хвору без операції, лише шляхом пункцій і в амбулаторних умовах, зі значно меншими затратами отримано добрий позитивний результат.

Приклад МеоЗ. «

Хворий К-тя А.А., 21 року, історія хвороби Мо2378 (2001р.). Клінічний діагноз: рецидив позамозкових пухлин шщ с правої тім'яної ділянки. Хворіє протягом 11 років, коли була вперше виявлена екстракраніальна пухлина тім'яної ділянки справа. На протязі 11 років переніс 21 операцію внаслідок продовження росту і рецидивів ;» анапластичної МГМ, включаючи резекційну трепанацію кісток склепіння черепу і 2 курси променевої терапії. 27.04.2001р. на тлі променевого дерматиту, рубцьово-спайкових змін шкіри (товщина останньої 1 мм) проведена 22-га операція - видалення рецидиву пухлини правої тім'яно-скроневої ділянки разом з надкісницею і узурованою

Ге» кісткою. Через З місяці рецидив пухлини в правій лобно-тім'яній ділянці. Враховуючи соматичний стан і стан м'яких тканин склепіння черепа хворому було відмовлено в проведенні 23-ї операції, йому проведено курс о склерозуючої терапії, 1 раз у тиждень по мл, 9695 розчину етилового спирту з 7695 розчином тріомбрасту їх (відношення 1:5) було введено в пухлину, протягом б тижнів, що дало можливість визвати дегенерацію 2-х пухлин без оперативного втручання і без ускладнень. бо Приклад Мо4. с Хвора З-кая Н.А., 61 рік. Історія хвороби Мо1684 (2002р.). Клінічний діагноз: рецидив лобно-базальної менінгіоми справа з інтраекстракраніальним ростом і розповсюдженням в праву орбіту. Хворіє протягом 5 років.

Початок захворювання з появи головних болів в лобній ділянці. При обстеженні в Дніпропетровській обласній дв Лікарні виявлена пухлина дна передньої черепної ямки справа, після чого оперована в відділенні нейрохірургії - тотальне видалення пухлини (1997 р.). В зв'язку з рецидивом пухлини, була оперована 2-й раз в обласній

Р лікарні в 2001р. - видалена анапластична (злоякісна) менінгіома лобно-скроневої ділянки справа і правої орбіти разом з очним яблуком. Після чого проведена променева терапія на праву лобно-скроневу ділянку. Через 6 місяців рецидив 2 пухлин з екстракраніальним ростом. В інституті нейрохірургії АМН України 8.04.2002 року бо проведена операція - видалення пухлини лобно-базальної ділянки справа, пластика дефекту кісток склепіння черепа. В зв'язку з вираженою атрофією шкіри була проведена склерозуюча терапія екстракраніальної пухлини правої скроневої ділянки, з частотою 1 раз в тиждень вводячи по 1,5мл 9695 розчин етилового спирту з 7690 розчином тріомбрасту (відношення 1:5). Через 1 місяць відмічено повну атрофію і регрес пухлини без оперативного втручання. 65 Фото хворої і КТ - грами приведені на фіг.4-6, де:

Фіг.4 - зовнішній вигляд хворої після склерозуючої терапії екстракраніальної анапластичної менінгіоми правої скроневої ділянки.

Фіг5, б - КТ головного мозку хворої до (фіг.5) і після (фігб) склерозуючої терапії пухлини правої скроневої ділянки і видалення пухлини лобно-базальної ділянки.

Результати лікування хворих з екстракраніальними рецидивуючими МГМ шляхом підшкірного введення в пухлину 9695 розчину етилового спирту і 7695 розчину тріомбрасту показали, що у всіх хворих, незалежно від віку, діаметр пухлин після введення СС зменшився у середньому на 56,290.

Таким чином, результати клінічного спостереження і лікування хворих з рецидивуючими МГМ дали можливість зробити наступні висновки: 70 1. Лікування екстракраніальних рецидивуючих МГМ розчином склерозуючої суміші - етилового спирту і тріомбрасту є методом, який дає можливість запобігти хірургічному втручанню. 2. Метод має ряд переваг перед іншими способами консервативної терапії МГМ. Порівняльний аналіз запропонованого способу з променевою терапією МГМ дає можливість зробити висновок, що спосіб склерозуючої терапії більш ефективний. 3. Підшкірне введення в екстракраніальні МГМ розчину склерозуючої суміші - етилового спирту і тріомбрасту з лікувальною метою є безпечним, не потребує особливих фінансових затрат, проводиться в амбулаторних умовах і може бути легко впроваджений в практику охорони здоров'я як альтернатива хірургічному втручанню при цій складній патології.

Література: 1. Кваша М.С. Гиперостоз у больньїх с внутричерепной менингиомой -вторичнье изменения опухолевой инвазии // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2002. - Мо3-4. - С. 90-93. 2. Кваша М.С., Захарцева Л.М. Рецепторьі зстрогена и прогестерона в менингиоме головного мозга и их клиническое значение // Клін. хірургія. - 2002. - Мов. - С. 50-52.

З. Машковский М. Д. Лекарственньсе средства. - М. Медицина, 1987. - 4.2. - С. 397, 476, 477. 4. Онкология: Словарь-справочник / Касьяненко И.В., Пинчук В.Г., Мясоедов Д.В., Пивнюк В.М., Осипова Л.А. - К.: Наук. думка, 1992. - 264 с. « 5. Тиглиев Г.С., Олюшин В.Е., Кондратьев А.Н. Внутричерепнье менингиомьі!. - СПб., 2001. - С. 18-25, 36-47, 66-93, 256-272, 538-547. 6. Тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия щитовидной железь!: Метод, рекомендации.- К.: МЗ со зо Украйнь,, 1992. - 10 с. 7. Тонкоигольная аспирационная биопсия при трансплантации почки в клинике: Метод, рекомендации. - со

Ташкент: МЗ УзСеСР, 1989. - 18 с. «г 8. Авпсгай М. МУ., Мап Негпіе А. у). Мападетепі ої Іпугоїй подшев. Зсаппіпуд (еспідцев, (пугоїй зирргезвіме

Іпегару апа їїпе пеедіе азрігайоп // Нед Меск Зига. - 1981. - Мої.3. - Р. 297-322. о 9. Віапк МУ., Вгацп В. АїЇсопо! іпвіШайоп гедиседв їШте (пПугоїй адепота // Тпегаріемжоспе. - 1996. - Ва. «о 2.- 5. 11-116. 10.Корег МУ., Ктеп Е., Казегег К. Еї а). Те "соїай" (пугоїд подше: 20 уеаг ехрегіепсе мій 2071 райбепів апа аіадповіїс І табопв ої їпе пеедіє изрігабйоп Біорзу // Меп Кіїп. Муоспепзенг. - 1997. - Ва. 109, - 5. 116-122. «

Claims (1)

1. 70 Формула винаходу 8 с :з» Спосіб лікування екстракраніальних рецидивуючих менінгіом головного мозку (МГМ), що включає тонкоголчату аспіраційну пункційну біопсію пухлини, який відрізняється тим, що додатково, шляхом підшкірних ін'єкцій, під пальпаторним, комп'ютерно-томографічним чи магніторезонансно-томографічним контролем ФО пухлини, періодично вводять склерозуючу суміш, яка містить 96 96 розчин етилового спирту і 76 90 розчин тріомбрасту у співвідношенні 1:5 в об'ємі, необхідному для повного заповнення пухлини (в середньому 1-1,5 о мл), з частотою: при доброякісних МГМ - 1 раз на місяць протягом 3-6 місяців, а при злоякісних МГМ - 1 раз на їз тиждень протягом 6-12 тижнів. о 50 ІЧ е)

   Р

   60 б5