UA46640A - Спосіб впливу на гостроту зору при амбліопії - Google Patents

Abstract

Спосіб впливу на гостроту зору при амбліопії включає стимуляцію фовеоли амбліопічного ока імпульсним світлом і формування фігурної послідовності зображення шляхом розміщення між джерелом світла та оком чорно-білих світлофільтрів. Стимуляцію фовеоли амбліопічного ока здійснюють шляхом послідовного зменшення кутових зміщень країв суміжних прямокутників кожного з світлофільтрів по вертикалі чи горизонталі на 8 кутових хвилин при зміні.

Description

Опис винаходу

Винахід відноситься до медицини, переважно до засобів для вправи очей та корекції гостроти зору та може 2 бути використаний в офтальмології, переважно при лікуванні амбліопії у дітей.

Світло великої яскравості як адекватний гальмовий подразник сітківки та відповідних коркових представництв, здатне підвищити гостроту центрального зору за рахунок впливу на систему загальмованих фовеокортикальних елементів.

Відомий спосіб впливу на гостроту зору при амбліопії, що включає стимуляцію сітківки амбліопічного ока 70 світлом мінімальної інтенсивності в поєднанні з проєкуванням тіні округлої форми на центральну ямку сітківки, її інтенсивне засвітлення з експозицією 15сек, подальше розміщення хворого на відстані 2,5 або 5м перед екраном білого кольору, габаритами 1,5 х 1,5м, в центрі якого на рівні очей розміщують фіксаційну мітку, формування негативного послідовного образа у вигляді темного кола зі світлою плямою в центрі, як послідовного образа кульки, що визначає просторове положення центральної ямки сітківки, пред'явлення 12 хворому для розпізнавання окремих оптотипів, в положенні, коли око сприймає фіксаційну мітку екрана в світлій плямі негативного послідовного образу при поєднанні його з фіксаційною міткою, з можливістю утрудненого розпізнавання напряму перерви в кільці оптотипа, при умові, що перед світловою стимуляцією сітківки амбліопічного ока зіницю розширюють шляхом закрапування мідріатика, голову фіксують на підставці безрефлексного офтальмоскопу, друге око закривають світлонепроникною пов'язкою, а оптотипи являють собою ізольовані знаки на квадратних або круглих носіях різних розмірів у комплекті (див. Аветисов З.С.

Дисбинокулярная амблиопия и ее лечение. М.: Медицина, 1968. - 208с. - С. 143 - 151).

Відоме рішення задачі дозволяє дещо поліпшити сепарабільну гостроту зору амбліопічного ока за рахунок актитузації реципрокної, взаємно антагоністичної залежності між центром і периферією сітківки при проведенні засвітлень, бо фазі негативного послідовного образу відповідає стан пригноблення нефовеальних ретино-кортикальних елементів, завдяки чому підвищуються індуктивні взаємовідносини центральної чутливості. «

Тож, негативний послідовний образ поступово розгальмовує функцію фовеальних ретино-кортикальних елементів і робить центральну ямку сітківки місцем найкращого бачення (див. Аветисов З.С. Дисбинокулярная амблиопия и ее лечение. М.: Медицина, 1968. - 208с. - С. 143 - 151).

До причини, яка перешкоджає досягненню очікуваного технічного результату відноситься відсутність засобів о впливу на багатоканальну структуру передачі зорової інформації в кору головного мозку людини, яка не «Її призводить до поліпшення ноніусної гостроти зору або забезпечує лише незначний приріст цього результату.

Додатково наданий спосіб є складним і кропітким, вимагає використання спеціального обладнання. Спосіб ке, непридатний, коли фіксуюча ділянка сітківки розташовується поруч з центральною ямкою, а також у випадках Ге) амбліопії з нестійкою фіксацією. Між тим, лікування за цим способом пред'являє високі вимоги до 3о інтелектуального розвитку хворих і, з цієї причини, можливе тільки у дітей старших від 7 років. З

Відомий інший спосіб впливу на гостроту зору при амбліопії, що включає стимуляцію фовеоли амбліопічного ока світлом, згідно з яким світлову стимуляцію виконують при широкій зіниці після інстиляції мідриатиків короткочасної дії, друге око закривають світлонепроникною пов'язкою, голову хворого фіксують на підставці « великого безрефлексного офтальмоскопу, отримують картину очного дна при синьо-зеленому фільтрі, лампочку З 50 напруження фіксують до рефрактометричної насадки великого безрефлексного офтальмоскопу в положенні, в с якому нитка напруження фокусується на очне дно, при напрямі погляду хворого на лампочку або на кінець

Із» фіксаційної голки, встановленої з можливістю проєкування лампочки точно на центральну ямку сітківки при неправильній фіксації, і проводять локальне подразнення центральної ямки сітківки під офтальмоскопічним контролем через лупу шляхом включення лампочки на 20сек. двічі, з інтервалом 5сек. (див. Аветисов З.С.

Дисбинокулярная амблиопия и ее лечение. М.: Медицина, 1968. - 208с. - С. 151 - 157). шк Вказане рішення задачі зводиться до локального ("засліплюючого") подразнення світлом центральної ямки

Ге») сітківки, що дозволяє отримати більш стійкий терапевтичний ефект, є більш простим в здійсненні коли фіксуюча ділянка сітківки розташовується поруч з центральною ямкою, і доступніший для лікування дітей дошкільного віку б (з 2,5 - З років) як такий, що не потребує особливих інтелектуальних навичок. «їз» 20 Однак при його здійсненні відбувається стимуляція лише фовеа-кортикальних інформаційних каналів проведення світла та яскравості. с До причини, що перешкоджає досягненню очікуваного технічного результату також відноситься відсутність впливу на канали передачі інформації про предметний зір, що обмежує підвищення ноніусної гостроти зору на достатньо високому рівні. 29 Разом із тим, означений спосіб лікування амбліопії потребує застосування спеціального устаткування, а для в. здійснення засвітлення сітківки -- безперервної фіксації лампочки впродовж певного проміжку часу, що утруднює здійснення.

Для усунення необхідності використовувати спеціальне обладнання і скорочення часу експозиції часто використовують засвітлення сітківки імпульсним джерелом світла, наприклад фотоспалахом, який забезпечує 60 підвищення гостроти зору при нестійкій фіксації. При цьому, зіниця амбліопічного ока звичайно не розширюється, а у разі необхідності, її розширюють мідриатиками короткочасної дії. Друге око закривають світлонепроникною пов'язкою або заслонкою, а голову хворого фіксують. При цьому, фіксують й фотоспалах, розташований на відстані 35 - 40см від ока, а у разі неправильної фіксації, його вводять в систему великого безрефлексного офтальмоскопу та просять дивитися на кінець фіксаційної голки, встановленої таким чином, бо щоб лампа проєкувалась на центральну зону сітківки. Виконують засвітлення центральної ямки сітківки сліпучим імпульсним світлом шляхом включення фотоспалаха. При нестійкій фіксації, засвітлення проводять в момент проєкування лампи на центральну зону сітківки під контролем офтальмоскопії (див. Методические рекомендации по диагностике и лечению дисбинокулярной амблиопии. Министерство охрань!ї здоровья СССР. М., 1977. - 20с.).

Однак, дане рішення задачі дозволяє стимулювати лише структурні канали, спеціалізовані на сприйнятті світла, та не сприяє стимуляції сепарабільної гостроти зору.

Найбільш близьким способом того ж призначення до заявленого винаходу по сукупності ознак є спосіб впливу на гостроту зору при амбліопії, що включає стимуляцію фовеоли амбліопічного ока імпульсним світлом і формування фігурної послідовності зображення шляхом розміщення між джерелом світла та оком чорно-білих 7/о бвітлофільтрів, в якому, для одномоментної стимуляції різних інформаційних ретино-кортикальних каналів стимулюють фовеолу амбліопічного ока фігурним "сліпучим" полем крізь фігурні світлофільтри (зірочка, ялинка, літак, коник та інш.), при повторенні кожним послідовним зображенням форми стимулюючого поля. При здійсненні краще око закривають світлонепроникною заслонкою, стимуляцію центральної зони сітківки амбліопічного ока здійснюють імпульсним світлом прицільно, шляхом проекції стимулюючої фігури на фовеолу 7/5 під офтальмоскопічним контролем на плеоофтальмоскопі (див. Розенберг В.А. Фигурньюе "слепящие поля" в лечений содружественного косоглазия // Офтальмологический журнал. 1983. - Моб. - С. 265 - 268).

Сукупність ознак відомого об'єкта сприяє лише підвищенню сепарабільної гостроти зору за рахунок одномоментної стимуляції ретино-кортикальних інформаційних каналів, а поліпшення більш високочутливої ноніусної гостроти залишається проблематичним через відсутність впливу на відповідні канали передачі 2о інформації від сітківки в кору головного мозку, що розглядається як причина, яка стримує досягнення очікуваного технічного результату.

У основу винаходу поставлена задача розробити такий спосіб впливу на гостроту зору при амбліопії, в якому шляхом стимуляції інформаційних фовеа-кортикальних каналів, спеціалізованих на сприйнятті світла, яскравості, контрасту, форми та розміру, а також каналів, відповідальних за передачу інформації про взаємне об розташування оптотипів досягається підвищення ноніусної гостроти зору при здійсненні.

Вказаний вище технічний результат при здійсненні винаходу досягається тим, що у відомому способі впливу « на гостроту зору при амбліопії, який включає стимуляцію фовеоли амбліопічного ока імпульсним світлом і формування фігурної послідовності зображення шляхом розміщення між джерелом світла та оком чорно-білих світлофільтрів, згідно з винаходом, стимуляцію фовеоли амбліопічного ока здійснюють шляхом послідовного о зо Зменшення кутових зміщень країв суміжних прямокутників кожного з світлофільтрів по вертикалі чи горизонталі на 8 кутових хвилин при зміні, починаючі з установки світлофільтра, краї прямокутників котрого зміщені між - собою на 40 кутових хвилин, як З розміру зблиску поля, яке застосовується для стимуляції, підвищення Ге ноніусної гостроти зору.

Завдяки виявленій закономірності, що характеризує момент формування фігурної послідовності зображення, ісе) з5 Забезпечується здатність ока визначити відносне взаєморозташування деталей об'єкта, видимих пацієнтом, з «г можливістю його подальшого спізнання. Означений вплив на зорову систему та її багатоканальну структуру передачі інформації в кору головного мозку реалізується завдяки виконанню світлофільтрів у вигляді суміжних прямокутників і відповідного зміщення краю одного з них по відношенню до іншого по вертикалі або горизонталі на 8 кутових хвилин при установці. Зміщення країв прямокутників з кроком у 8 кутових хвилин при установці «

Кожного наступного світлофільтра завдає найоптимальніші умови стимуляції фовеоли амбліопічного ока з с імпульсним світлом завдяки тому, що даний ступінь зміщення являється достатнім для розпізнавання при гостроті зору 0,1 та більше: при меншому ступені зміщення не буде розпізнаватися амбліопічним оком зі ;» зниженою гостротою зору, при більшому - "крок" зміщення буде занадто великим, що призведе до зниження ефективності тренувань. Максимально можливий ступінь зміщення в 40 кутових хвилин, який становить 5 розміру блиского поля дозволяє використовувати метод для стимуляції сітківки у осіб з досить низькою «г» гостротою зору (в 2? рази меншою від норми, що відповідає гостроті зору близько 0,03, тобто достатнє для лікування будь-якого ступеня амбліопії). При ще більшому ступені зміщення (більше, ніж 5 розміру блиского б поля), хворі з низькою гостротою зору взагалі можуть не сприймати менший прямокутник. Застосування метода

Ге») дозволяє зоровій системі людини тренувати спроможність визначення відносного розташування ліній об'єкта та впливати відповідним образом на багатоканальну структуру передачі інформації в кору головного мозку. е Внаслідок багаторазовості впливу на зорову систему досягається тренування інформаційних о фовеа-кортикальних каналів, в тому числі каналів, відповідальних за передачу інформації про локалізацію та взаємне розташування оптотипів, а відтак - забезпечує підвищення ноніусного або гіпергострого зору.

Виходячи з того, що в єдиному зоровому процесі присутні здібності помічати присутність об'єкта, роздивлятися його структуру в деталях і пізнавати, а надалі - ідентифікувати шляхом аналізу форми об'єкта по контуру та подальшого порівняння з раніше відомими уявленнями (Шамшинова А.М., Волков В.В. » Функциональнье методь исследования в офтальмологии. М.: Медицина, 1998. - 41бс. - С. 35 - 40), заявник передбачає, що тренування ноніусної гостроти зору буде впливати на здатність ока ідентифікувати зоровий образ, а не лише структуру оптотипу в деталях за прототипом. во Поряд зі стимуляцією інформаційних фовеокортикальних каналів, спеціалізованих на сприйнятті світла, яскравості, контрасту, форми та розміру об'єкта, запропоноване рішення задачі дозволяє стимулювати й канали, відповідальні за передачу інформації про локалізацію та взаємне розташування об'єктів.

Тренування ноніусної гостроти зору у дітей з амбліопією сприяє тренуванню здатності ока пізнавати зорові об'єкти та підвищенню гостроти зору амбліопічних очей, а від того - додатково підвищує ефективність терапії 65 та скорочує терміни лікування.

Отже, сукупність запропонованих відмінностей є істотною, бо має причинно-слідчий зв'язок з технічним результатом, що заявляється.

Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу полягають Із нижченаведеному.

На фіг.1 представлений загальний вигляд світлофільтрів для тренування ноніусної гостроти зору при амбліопії, на фіг.2 - світлофільтри, в положенні зміщення країв.

Загальний розмір фільтра становить 24 х Збмм. На чорному фоні в його центрі розташовані два суміжник прямокутники (фіг.1), висотою 5 та шириною 1Омм. При даних габаритах, розмір проекції зблиску поля на сітківку не буде перевищувати 2" при проведенні стимуляції з відстані 40см, тобто буде знаходитися в межах фовеоли. Зміщення сторони одного з прямокутників по вертикалі або горизонталі до центра фільтра має кроку 8 7/о кутових хвилин.

Для проведення тренування доцільно використання 5 фільтрів з величиною "сходинки зламу 8, і 16,24, 32 та 40 кутових хвилин, бо зміщення країв світлофільтрів на 40 кутових хвилин відповідає половині розміру блиского поля. Для отримання позитивного результату найбільш доцільним є використання двох суміжних прямокутників (фіг.2), які при зміщенні по вертикалі чи горизонталі дозволяють утворити на прямій лінії 7/5 "бходинку з заданим кутом лінійного розбігу. Додатково використовують фотоспалах або імпульсну лампу та великий безрефлексний офтальмоскоп БО-58.

При здійсненні способу стимулюють фовеолу амбліопічного ока імпульсним світлом і формують фігурну послідовність зображення при зміні чорно-білих світлофільтрів, що встановлюються між джерелом світла та оком шляхом послідовного зменшення кутових зміщень країв суміжних прямокутників кожного з них по вертикалі чи горизонталі на 8 кутових хвилин, починаючи з установки світлофільтра, краї прямокутників котрого зміщені між собою на 40 кутових хвилин, як 5 розміру блиского поля, по мірі підвищення ноніусної гостроти зору.

Тренування зору розпочинають з пред'явлення об'єкта з найбільшим ступенем зламу ("сходинка" 40 кутових хвилин), з поступовим зменшенням останнього, по мірі підвищення ноніусної гостроти зору (звичайно, через кожні 2 - З сеанса). Для контролю за станом ноніусної гостроти зору під час проведення засвітлення у пацієнта ов дізнаються про бік знаходження "сходинки" (вгорі, внизу, справа або зліва). При легкому розпізнаванні місцезнаходження зламу слайд замінюють на наступний, з менштим ступенем зламу. Друге око виключають « світлонепроникною заслонкою, а світлофільтр розміщують перед джерелом імпульсного світла (фотоспалах) в рамці. Хворого просять фіксувати поглядом джерело світла та проводять засвітлення центральної зони сітківки імпульсним світлом крізь світлофільтр з відстані 40см, розташовуючи джерело світла із закріпленим фільтром з су зр Можливістю отримання послідовного образу зламу в одному з основних мерідіанів очного яблука. Після зникнення послідовного зображення повторюють засвітлення центральної зони сітківки, повертаючи фільтр на - 90 градусів, тобто в іншому основному мерідіані ока. При наявності у хворого нецентральної або нестійкої Ге фіксації світлофільтр встановлюють перед джерелом імпульсного світла в системі безрефлексного офтальмоскопа та проводять засвітлення центрального відділу сітківки під контролем офтальмоскопи. ісе)

Приклад Мо1. Хворий Б., 8 років. Діагноз: змішаний астигматизм з косими вісями, рефракційна амбліопія обох «г очей. Амбліопія виявлена у віці 4-х років, спостерігався у спеціалізованому дитячому саду. Впродовж останнього року користується окулярами: праве око - циліндр "-" 2,5 діоптрії вісь 107; ліве око: сфера 7-7 1,0 діоптрії та циліндр "-" 3,5 діоптрії вісь 1407. У окулярах гострота зору для далі: правим оком 0,23, лівим 0,24; ноніусна гострота для далі з корекцією: справа 96,6 кутових сек, зліва 99,4 кутових сек. Дані « бКіаскопії після атропинізації: праве око вісь 100" міопія в 2,0 діоптрії, вісь 107 гиперметропія в 1,0 з с діоптрію; ліве око вісь 50" міопія в 2,0 діоптрії, вісь 1407 гиперметропія в 2,0 діоптрії. Кут девіації 0", . фіксація фовеолярна, характер зору на чотирьохточечному кольоротесті одночасний. Обидва ока спокійні, и?» оптичні середовища прозорі, ДЗН блідо-рожеві з чіткими межами, калібр судин не змінений в центрі та по периферії сітківки патології не виявлено. Загальний стан - без особливостей.

У вересні 2000р. проведено засвітлення сітківок обох очей з використанням фігурних "сліпучих" тіолів по їх Розенбергу щодня. Після проведення засвітлень - тренування на макулотестері, по 10 хвилин кожним оком; тренування на коректорі-локалізаторі 10 хвилин; збирання мозаїки, розглядання слайдів 15 хвилин;

Ме, КЕМ-стимуляція, по 5 хвилин; монохроматична стимуляція сітківок обох очей імпульсним червоно-синім світлом

Ге» (через день) на апараті "АСО-2" (період стимуляції 2сек, час стимуляції 10 хвилин): фосфенстимуляція обох очей на апараті "Фосфен лікувально-діагностичний КСНО-2" з амперажем 15ОмкА. частотою 5 - З5Гц на обидва ве ока; тренування акомодації в слабому мерідіані циліндричним склом по Коваленко змінними позитивними та о негативними лінзами.

Після проведеного курсу лікування підвищення гостроти зору вдалину з корекцією становило 0,04 для правого ока та 0,05 для лівого. Поліпшення ноніусної гостроти зору з корекцією справа на 1,9 кутових сек., ов Зліва на 1,1 кутових сек. Через 4 місяці проведений повторний курс лікування, що включав, крім всього вищепереліченого, тренування ноніусної гостроти зору у відповідності з винаходом для обох очей: стимулювали

Р фовеоли окремо кожного ока імпульсним світлом і формували фігурну послідовність зображення при зміні чорно-білих світлофільтрів, встановлених між джерелом світла та оком, шляхом послідовного зменшення кутових зміщень країв суміжних прямокутників кожного з світлофільтрів по вертикалі чи горизонталі на 8 бо Кутових хвилин по мірі підвищення ноніусної гостроти зору, починаючи з установки світлофільтра, краї прямокутників котрого були зміщені між собою на 40 кутових хвилин, тобто на 5 розміру блиского поля.

Перед повторним курсом лікування гострота зору для далі з оптимальною корекцією справа 0,26, зліва 0,27; ноніусна гострота з корекцією справа 94,7 кутових сек, зліва 98,3 кутових сек Після лікування гострота зору вдалину з корекцією підвищилася справа на 0,09, зліва на 0,12; ноніусна гострота з корекцією покращилася на 65 правому оці на 30,1, а на лівому на 31,2 кутових сек, що підтвердило можливість відтворення заявленого способу з досягненням технічного результату.

Приклад Мо2. Хвора К., 9 років. Діагноз: міопія високого ступеня, складний міопічний астигматизм обох очей, анізометропічна амбліопія справа, рефракційна амбліопія лівого ока. Протягом двох останніх років прогресування міопії не спостерігалося. Користується окулярами: праве око сфера "-" 3,0 діоптрії та циліндр "- 3,0 діоптрії вісь 1807; ліве око сфера "7-7 1,0 діоптрії та циліндр "- 3,0 діоптрії вісь 07. У окулярах гострота зору для далі: правим оком 0,18, лівим 0,23; ноніусна гострота для далі з корекцією: справа 145,4, зліва 161,8 кутових сек. Дані скіаскопії після атропінізації: праве око вісь 90" міопія в 4,0 діоптрії, вісь 1807 міопія 7,5 діоптрії; ліве око вісь 90" міопія в 2,0 діоптрії; вісь 0" міопія 5,5 діоптрії. Кут девіації 0", фіксація фовеолярна, характер зору на 4-хточечному кольоротесті одночасний. Резерви конвергенції - 8,6 7/0 призмених діоптрій, дивергенція 6,0 призмених діоптрій. Обидва ока спокійні, оптичні середовища прозорі, ДЗН блідо-рожеві, з чіткими межами. Справа диск оточений міопічною стафіломою, зліва біля диска зі скроневого боку міопічний конус. Калібр судин не змінений, в центрі сітківки патології не виявлено. Загальний стан без особливостей.

У вересні 2000р. проведено лікування: оклюзія лівого ока на 6 годин щодня, засвітлення сітківки обох очей /5 З використанням фігурних "сліпучих" полів по Розенбергу щодня. Після проведення засвітлення: тренування на макулотестері 5 хвилин лівим оком, тренування на коректорі-локалізаторі по 5 хвилин кожним оком окремо, збирання мозаїки, розглядання слайдів по 10 хвилин кожним оком окремо; КЕМ-стимуляція по 5 хвилин, монохроматична стимуляція сітківок обох очей імпульсним червоним світлом на апараті АСО-2 (період стимуляції 2сек, протягом 10 хвилин), фосфенстимуляція обох очей на апараті "Фосфен лікувально-діагностичний КСНО-2" (ампераж - 180мкА на праве око, 150мМкА на ліве око, частота миготіння 5 -

З5Гу для обох очей) і тренування позитивних фузійних резервів на синоптофорі.

Після проведеного курсу лікування підвищення гостроти зору вдалину з корекцією склало по 0,02 для обох очей. Поліпшення ноніусної гостроти зору з оптимальною корекцією справа на 11,5 кутових сек, зліва на 19,4 кутових сек. Підвищення резервів конвергенції на 2,3 призмених діоптрії, резервів дивергенції на 0,5 дв призмених діоптрій.

Через З місяці був проведений повторний курс лікування, що включав, крім всього вищепереліченого, « тренування ноніускої гостроти зору у відповідності з винаходом для обох очей: стимулювали фовеолу кожного амбліопічного ока окремо імпульсним світлом і формували фігурну послідовність зображення при зміні чорно-білих світлофільтрів, що встановлювали між джерелом світла та оком, шляхом послідовного зменшення о зо Кутових зміщень країв суміжних прямокутників кожного з світлофільтрів по вертикалі чи горизонталі на 8 кутових хвилин по мірі підвищення ноніусної гостроти зору, починаючі з установки світлофільтра, краї - прямокутників котрого зміщували між собою на 40 кутових хвилин, що відповідало 5 розміру блиского поля. Ге

Ноніусна гострота з корекцією покращилася на правому оці на 39,2 кутових сек, на лівому на 39.7 кутових сек. Резерви конвергенції збільшилися на 6,7 призмених діоптрії, резерви дивергенції - на 2,1 призмених діоптрії. ісе)

Отже, на прикладі конкретного використання способу впливу на гостроту зору при амбліопії, як наслідку «Е стійкого коркового гальмування функції центрального зору, доведена можливість перевершення технічного результату, що був відомий заявнику з рівня техніки. Використання способу у дитячій офтальмології допоможе шляхом стимуляції інформаційних фовеа-кортикальних каналів, спеціалізованих на сприйнятті світла, яскравості, контрасту, форми та розміру, а також каналів, відповідальних за передачу інформації про « локалізацію та взаємне розташування оптотипів, досягнути більш високих результатів лікування гостроти зорута /- с підвищити ефективність терапії за допомогою засобів, що означені в заявці або відомі на час пріоритету.

Claims (1)

1. ;» Формула винаходу

   , сш , 2, ,

   їз Спосіб впливу на гостроту зору при амбліопії, що включає стимуляцію фовеоли амбліопічного ока імпульсним світлом і формування фігурної послідовності зображення шляхом розміщення між джерелом світла та оком

   (22) чорно-білих світлофільтрів,;який відрізняється тим, що стимуляцію фовеоли амбліопічного ока здійснюють ФО шляхом послідовного зменшення кутових зміщень країв суміжних прямокутників кожного з світлофільтрів по вертикалі чи горизонталі на 8 кутових хвилин при зміні у міру підвищення ноніусної гостроти зору, починаючи з - установки світлофільтра, краї прямокутників котрого зміщені між собою на 40 кутових хвилин, що відповідає 1/2 о розміру спалаху поля.

   Р

   60 б5