UA26531U - Спосіб посилення солестійкості кукурудзи для її вирощування на засолених ґрунтах - Google Patents

Abstract

Спосіб посилення солестійкості кукурудзи для її вирощування на засолених ґрунтах включає обробку кукурудзи біологічно активною речовиною. Виконують передпосівне замочування насіння у водному розчині біологічно активної речовини - натрієвої солі 6-метил-2-меркапто-4-гідроксипіримідину з концентрацією 10-7...10-4 М протягом 12-24 годин та обприскування рослин на початку фази викидання ними волоті водним розчином натрієвої солі 6-метил-2-меркапто- 4-гідроксипіримідину з концентрацією 10-7...10-4 М.

Description

Опис винаходу

Пропонована корисна модель відноситься до сільського господарства і може бути використана для 2 посилення солестійкості кукурудзи для вирощування її на зерно на засолених та солонцюватих грунтах.

Глобальні зміни клімату, які відбуваються останнім часом, занепокоюють людство, викликаючи посилену увагу, зокрема, до проблеми сільського господарства за стресових умов довкілля. Серед негативних факторів, вплив яких посилився у зв'язку з потеплінням, провідне місце займають посуха й засолення грунтів, яке швидко розповсюджується, особливо на зрошуваних полях, щорічно виводячи з обігу великі масиви орних пгощ. 10 Прогнозується, що до середини століття від них у світі збережеться лише половина, причому їх врожайність скоротиться вдвічі (1). В Україні засолені й солонцюваті грунти зосереджені в південно-східному регіоні, де їх частка станом на початок 2006 року складала 4095, що негативно позначається на продуктивності у ньому сільськогосподарського виробництва.

За світовими нормами засоленими вважаються грунти, якщо електропровідність їх водного екстракту складає т більше, ніж 44Зт", що дорівнює 40 мМ Масі (|2). Придатність таких грунтів для сільськогосподарського використання залежить від їх водно-сольового режиму та іонного складу, в якому найбільш небезпечним елементом є Ма" через його токсичність для рослинних організмів. Лише окремі види рослин пристосувалися до існування в засоленому середовищі за допомогою різних способів запобігання накопиченню іонів, зокрема Ма", 20 В цитоплазмі клітин, особливо, що позначаються активним метаболізмом |З.

Боротьба із засоленням шляхом вдосконалення меліоративних заходів, таких, як "промивання" зрошуваних грунтів, виявилася недостатньою для нормалізації їх іонного складу, і тому сподівання пов'язують із посиленням солестійкості рослин. Проте методи класичної селекції виявилися непридатними для створення солестійких сортів, оскільки переважна більшість рослин мало різниться за цією ознакою в межах виду і навіть ов родини. Застосування методу клітинної селекції не дало сталих результатів, оскільки солестійкість окремої клітини не гарантує збереження Її в цілому організмі протягом онтогенезу |41. ші

На теперішній час великі зусилля спрямовуються на радикальне вирішення проблеми солестійкості методами біоіїнженерії у вигляді створення солестійких трансгенних форм основних сільськогосподарських культур ІБІ, (1). Проте ця робота поки що далека від завершення, оскільки одержані позитивні результати «- зо стосуються переважно поліпшення ростових показників, тоді як тільки врожай є головним критерієм успіху й підставою для практичного впровадження біотехнології |4). Крім того, перспективність цього напрямку і обмежується через упередженість європейців щодо вживання трансгенних харчових продуктів, чия безпечність ю остаточно не доведена |б). До того ж, досягнення сталої солестійкості потребує перенесення кількох генів, що зумовить досить високу вартість насіння, яке доводиться постійно оновлювати, що зробить його використання ісе) 35 нерентабельним для фермерів з бідних країн, де розповсюджене засолення грунтів І(/Ї. Тому одночасно із с зусиллями у напрямку створення повністю солестійких рослин продовжується розробка агрозаходів, спрямованих на посилення солестійкості існуючих сортів. До них належать обробка насіння або проростків сублетальними концентраціями розчинів солі |8), а також застосування фітогормонів (9). В Україні запропоновано спосіб підвищення накопичення біомаси кукурудзи на засолених грунтах за допомогою « 40 бинтетичного фітогормону б-бензоамінопурину (БАП) препарату Івін (11), а також продуктів термофільного -птву с метанового бродіння, які є відходами спиртової промисловості |10). Проте їх позитивний ефект був прослідкований лише в період вегетативного росту на молодих рослинах, які вирощували в ящиках з грунтом у :з» присутності 0,1 М Масі, причому результати, що були одержані на різних сортах і гібридах значно коливались.

Найбільш близьким до пропонованого за технічною суттю є спосіб посилення солестійкості кукурудзи для Її 45 Вирощування на засолених грунтах, що містить обробку кукурудзи біологічно активною речовиною (11). У

ГІ згаданому способі як біологічно активну речовину застосовують М-оксид 2,6-диметилпіридину (торгова назва

Івін), водним розчином якого обприскують рослини на фазі двох справжніх листків.

Ме, Недоліком описаного способу є те, що він практично не забезпечує посилення солестійкості кукурудзи с протягом усієї вегетації, яке необхідне для вирощування Її на зерно на засолених грунтах. 50 В основу пропонованої корисної моделі поставлено задачу створення такого способу посилення і солестійкості кукурудзи, який би дозволив посилити солестійкість кукурудзи протягом усієї вегетації для шк вирощування її на зерно саме на засолених грунтах та збільшити її врожайність на солонцюватих грунтах.

Поставлена задача вирішується пропонованим способом, який, як і відомий спосіб посилення солестійкості кукурудзи для її вирощування на засолених грунтах, що містить обробку кукурудзи біологічно активною речовиною, а, відповідно до винаходу, виконують передпосівне замочування насіння у водному розчині біологічно активної речовини - натрієвої солі б-метил-2-меркапто-4-гідроксилпіримідину з концентрацією с 10-7ї 10 М протягом 12...24 годин та обприскування рослин на початку фази викидання ними волоті водним розчином натрієвої солі б-метил-2- меркапто-4-гідроксилпіримідину з концентрацією 1077...107 М, що дозволяє вирощувати кукурудзу на зерно на засолених грунтах. 60 Пропонований спосіб базується на створенні умов для посилення солестійкості кукурудзи шляхом використання біологічно активних сполук протягом усієї вегетації рослин кукурудзи, що дозволяє вирощувати Її на засолених грунтах на зерно та силос, кормова цінність якого підвищується за присутності в ньому качанів.

Авторами експериментальне визначені речовина і оптимальні технологічні режими її застосування, що дозволяють посилити солестійкість кукурудзи для вирощування її на зерно на засолених грунтах. Такою б5 речовиною виявилась натрієва сіль б-метил-2-меркапто-4-гідроксилпіримідин. Згадана речовина має торгову назву - "Метіур". Він захищений патентом на винахід Російської Федерації Мо 2116727 від 10.08.1998 р. як регулятор росту рослин, призначений для підвищення ефективності нітроген-місткого добрива, що застосовують у вигляді добавки у кількості 1-100 г на тону добрив (121.

При концентраціях водного розчину Метіуру вищих за 107 М ефективність способу за умов засолення

Зменшується через послаблення захисної дії препарату, оскільки виживає менша кількість рослин, хоча його ріст-стимулююча дія при відсутності засолення зберігається. При концентраціях згаданого розчину менших за 10-7 М захисна дія препарату також виявляється недостатньою, через що також виживає менша кількість рослин. Замочування насіння для вирощування кукурудзи на зерно на засолених грунтах, що виконують у згаданому водному розчині терміном меншим ніж 12 годин, не гарантує позитивного результату, а збільшення 70 часу замочування за 24 години - не підвищує ефективності пропонованого способу і може погіршити проростання насіння.

Суть пропонованої корисної моделі пояснюється додатковими матеріалами -фотографіями.

На фото 1 - на надземних частинах рослин у вегетаційному досліді показано вплив різного рівня засолення та обробки Метіуром на ріст надземної частини одномісячних рослин кукурудзи (2006 рік). При цьому: 1. Контроль 2. 0,05 М Масі 3. 0,1 М масі 4. 0,05 М МасінМетіур (намочування насіння) 5. 0,1 М МаСі«Метіур (намочування насіння).

На фото 2 - показано вплив різного рівня засолення та обробки Метіуром на ріст коренів одномісячних рослин кукурудзи (2006 рік). При цьому: 1. Контроль 2. 0,05 М Масі 3. 0,1 М масі 4. 0,05 М МасСін«Метіур (намочування насіння) 7 5. 0,1 М МаСі«Метіур (намочування насіння).

На фото З - показано вплив різного рівня засолення та обробки Метіуром на ріст надземної частини двохмісячних рослин кукурудзи (2006 рік). При цьому: 1. Контроль -- 2. 0,05 М Масі с 3.0,05 М МасСі-Метіур (намочування насіння) 4. 0,05 М МасінМетіур (намочування насіння т додаткове обприскування рослин Метіуром). ІФ)

На фото 4 - показано вплив різного рівня засолення та обробки Метіуром на ріст надземної частини со двохмісячних рослин кукурудзи (2006 рік). При цьому: 1. Контроль с 2. 0, М масі 3. 0,1 М МасСі-Метіур (намочування насіння) 4. 0,1 М МасСіМетіур (намочування насіння я додаткове обприскування рослин Метіуром). «

На фото 5 - показано вплив різного рівня засолення та обробки Метіуром на ріст надземної частини рослин кукурудзи наприкінці вегетації (2006 рік). При цьому: - с 1. Контроль ч 2. 0,05 М Масі я 3. 01 М масі 4. 0,05 М МасінМетіур (намочування насіння) 5. 0,05 М МасСіМетіур (намочування насіння ж додаткове обприскування рослин Метіуром). іме) 6. 0,1 М МасСі-Метіур (намочування насіння) бу 7. 01 М Масі«Метіур (намочування насіння т додаткове обприскування рослин Метіуром).

Приклад. Досліджували вплив на посилення солестійкості кукурудзи шляхом використання біологічно 1 активних речовин - Метіуру та Івіну. сю 50 Синтетичні біологічноактивні препарати -ь

Ома де

І -08И у не й СНУ с но МІ СНУ (8) натрієва сіль б-метил-2-2меркапто-гідроксипіримідину М-оксид 2,4-диметил піридин

Метіур Івін 60

Препарат Метіур - являє собою натрієву сіль б-метил-2-меркапто-4-гідроксилпіримідину. Він був синтезований в Інституті біоорганічної хімії Національної Академії Наук України групою у складі к.б.н.

Приказчикової Л.П. та ін. і кваліфікований на підставі скрінінгу як регулятор росту рослин стимулюючої дії.

Препарат Метіур є малотоксичним, маючи встановлену на білих мишах ЛД5бо більшу за 4000, а також досить 65 дешевим через низьку вартість виготовлення. На підставі держвипробувань, проведених у 1988-1990 рр. він одержав реєстрацію в СРСР у 1991 р. і був включений до "Списку хімічних і біологічних способів боротьби з хворобами рослин і регуляторів росту рослин, дозволених для застосування в сільському господарстві на 1991-1996 рр. У всіх наших дослідах ефект Метіуру порівнювався з ефектом іншого стимулятора росту рослин, яким було обрано препарат Івін, що являє М-оксид 2,6-диметилпіридину. Виходячи з хімічної будови цих сполук,

Вони можуть виявляти антиоксидантну активність, наявність якої була підтверджена в дослідах іп міго, причому

Метіур додатково виявив також антирадикальну активність.

Вплив Івіну на рослини був предметом різнобічних досліджень |13), тоді як ефект Метіуру, окрім авторів корисної моделі вивчався лише однією групою (14, 15), в роботах якої порівнювалася дія обох препаратів. При цьому автори цих публікацій називають їх "синтетичними замінниками фітогормонів", що, на думку авторів 7/0 Корисної моделі, не є вірним. За результатами, одержаними на коренях проростків кукурудзи, Метіур не замінює фітогормони стимулюючої дії, але впливає на співвідношення ендогенних фітогормонів у тканинах, зменшуючи вміст абсцизової кислоти й збільшуючи вміст ауксину. У цій публікації автори пропонованої корисної моделі також з'ясували залежність ростового ефекту Метіуру від наявності бічних груп в його молекулі |16).

На підставі подальших лабораторних досліджень автори прийшли до висновку, що позитивний ефект обробки насіння цими препаратами на ріст проростків великою мірою зумовлений недопущенням інтенсифікації в їх тканинах процесів пероксидного окиснення, завдяки активізації ендогенної системи антиоксидантного захисту, причому, вплив на неї Метіуру є більш тривалим, ніж Івіну (17). Дуже низька концентрація, в якій препарати послаблюють пероксидне окиснення, вказує, що їх антиоксидантний ефект, так само як і вплив на гормональну систему, зумовлений не лише їх власними антиоксидантними властивостями, але опосередковується на генному рівні.

Рослинний об'єкт

Об'єктом досліджень було обрано кукурудзу, яка є другим за значенням після пшекиці злаком у регіонах із спекотним кліматом, проте відзначається більшою в 3,6 рази солечутливістю. Поріг солечутливості для кукурудзи дорівнює усього 1.7 45 т", тобто приблизно 17мММ Мад, тоді як зниження врожаю на кожні 10ММ солі складає 1295 2). Таким чином, застосована авторами концентрація 0,1 М Масі є для кукурудзи позакритичною, що не дозволяє формувати качани. в

Обробка препаратами

Обидва препарати використовували у вигляді водних розчинів у концентрації 107/М, яку було попередньо визначено у лабораторних дослідах як оптимальну для виявлення захисної дії і далі підтверджено у ч вегетаційному досліді. Обробку насіння препаратами здійснювали шляхом передпосівного замочування насіння в їх водних розчинах протягом доби. Крім того, у вегетаційних і польових дослідах було також застосовано о повторну обробку рослин шляхом обприскування на початку фази викиду волоті. Автори виходили з того, Що Ів) чутливість рослин змінюється протягом вегетації, виявляючи два "піки". Рослини відзначаються високою чутливістю на початку розвитку, причому в проростків сорго було виявлено так звані "онтогенетичні вікна", ї-о

Коли обробка розчинами Масі або гормонами найбільшою мірою сприяла їх сольовій адаптації (9). Другий період «М підвищеної чутливості рослин припадає на перехід до формування генеративних органів, через що саме тоді рекомендується їх підживлювати (18). Слід також враховувати, що за умов засолення в тканинах відбувається накопичення іонів, зокрема Ма", через що токсичний ефект поступово посилюється, стаючи особливо помітним в « рослинах після місячного віку (19).

Лабораторні досліди - с Дослідження впливу Метіуру й Івіну на ростові показники на ранніх фазах здійснювали на проростках гібриду ч» Колективний 225 МВ, які вирощували у водній культурі на живильному середовищі Хогленда. Обробку " препаратами проводили шляхом добового намочування насіння у водних 1077М розчинах препаратів. Проростки в тижневому віці переносили на свіже середовище Хогленда, яке містило 0,1 М Масі, й експонували на ньому від однієї до десяти діб. ко Негативний вплив 0,1М Масі спостерігався вже після добової експозиції на солі, посилюючись при її

Ге» подовжені до 10 діб, причому гальмування росту їх надземної частини було сильнішим, ніж коренів (Таблиця 1).

Запобіжний ефект Метіуру на ростові показники при добовій сольовій експозиції виявлявся переважно у о коренях, а Івіну в надземній частині проростків, причому така спрямованість дії препаратів зберігалася й при

Фо 020 десятидобовій експозиції.

Вегетаційні досліди -6ь Захисний вплив препаратів Метіур та Івін на рослини кукурудзу за умов засолення досліджувався у вегетаційних дослідах протягом 2003-2006 р.р. Рослини кукурудзи (гібрид Колективний 225 МВ) вирощували у посудинах Вагнера з грунтом на поживної суміші Жукової - Карпухіної. Засолення грунту створювали шляхом 22 додавання у посудини розчину Масі. Варіанти дослідів мали 10-кратну повторність. Вологість грунту в посудинах с протягом вегетації підтримували на рівні 70905 повної вологоємності.

У вегетаційному сезоні 2003 р. досліджено вплив двох концентрацій препаратів (107 М і 1077 М) протягом вегетації. Присутність в грунті 0,1М Масі гальмувала ріст одномісячних рослин, довжина яких складала 33905, а вага 895 від контрольних. Ростовий ефект обох препаратів на безсольовому контролі через їх застосування у 60 досить низьких концентраціях був практично відсутнім, у той час як за умов засолення обидва вони запобігали гальмуванню ростових процесів (Таблиця 2).

У двохмісячних рослин на безсольовому контролі спостерігався ростовий ефект передобробки препаратами, який був сильнішим при концентрації 109М. Таким же був вплив препаратів на варіантах із засоленням, проте бе Вони по-різному впливали на виживання рослин. Так Метіур при 1077М забезпечив збереження 8 рослин з 10, а при 105М 5 рослин з 10, тоді як з Івіном вижило відповідно 2 та З рослини відповідно (Таблиця 3).

Наприкінці вегетації за відсутності засолення ростовий ефект препаратів посилювався й був сильнішим при 109М, складаючи з Метіуром 13095, а з Івіном 11995. За умов засолення ріст рослин у варіанті з Метіуром становив 5895 і 6095 від контролю при концентраціях ІМ та 10-7М відповідно, тоді як з Івіном 7195 та 7795, хоча рослин при передобробці ним збереглося набагато менше.

Обидва препарати викликали на рослинах безсольового контролю появу другого невеликого качана. При наявності в грунті 0,1М Масі на окремих рослинах, що зберігалися, утворилися по качани, вага яких становила 16965 від контролю. В присутності 0.1М Масі на рослинах, які виросли з обробленого препаратами насіння вага качанів становила 2795 і 2395 при 10М і 10-7М Метіурі відповідно. На варіантах з обробкою Івіном на окремих 70 виживши рослинах вага качанів становила 2395 і 3095 відповідно (Таблиця 4).

Зацікавленість у застосуванні синтетичних сполук у найменшій концентрації, а також більша виживаємість рослин при 1077М схилили авторів в наступному сезоні обмежитись передобробкою насіння препаратами лише в концентрації 10-7М. Крім того, ми ввели варіанти з половинною дозою Масі, знайшовши, що захисний ефект препаратів залежав як від концентрації солі, так і від погодних умов.

У 2004 році у одномісячних рослин на 0.05М Масі довжина надземної частини складала 80905, а її вага 6490 від безсольового контролю, у той час як на 0.1М Масі відповідно 49905 і 1795. При обробці насіння Метіуром ці показники на 0.05М Масі виявилися навіть більшими, ніж у контрольних рослин на 1095 і 1695, а на 0.1М Масі складали 9395 та 7190 від нього. Ефект від використання Івіну виявився значно слабшим, ніж у Метіуру, оскільки довжина і вага надземної частини рослин дорівнювали на 0.05М Масі 8995 і 7490, а на 0.1М Масі 6695 і 38905 від контролю (Таблиця 5).

До двохмісячного віку на 0.05М Масі збереглися всі рослини, тоді як на 0.1М Масі лише 4 з 10. Висота надземної частини при слабшій концентрації солі складала 75905 від контролю, а при більшій - 6495. Захисний ефект Метіуру був сильнішим, ніж у Івіну на обох концентраціях солі. При цьому висота надземної частини у разі обробки Метіуром складала 89 95 на 0.05М Масі, а на 0.1М - 8895, у той час як в разі Івіну -8095 та 7190 (Таблиця 6). До кінця вегетації на 0.1М Масі всі рослини загинули, а на 0.05М Масі вижили всі рослини, хоча шщ висота їх надземної частини становила 2195 від контролю. Обробка препаратами сприяла виживанню рослин в присутності 0.1М Масі, причому захисний ефект Метіуру виявився сильнішим. Висота надземної частини у варіанті з Метіуром становила 3895 на 0.05М Масі та 2795 на 0.1М Масі, а у варіанті з Івіном - 2595 і 19960 відповідно. На варіанті з 0.05М Мас! качани на рослинах не утворилися, тоді як обробка препаратами - зумовлювала їх формування, причому вони з'явилися на 5 з 10 рослинах при обробці Метіуром та З з 10 со рослинах при обробці Івіном. Вага качанів при 0.05М засоленні в разі обробки Метіуром становила 4695, а з

Івіном 3595. Треба підкреслити, що Метіур викликав також появу качанів на двох рослинах на варіанті з 0.1М о масі, вага яких становила 3495 щодо качанів з контрольного варіанту (Таблиця 7). (Те)

Такі ж самі варіанти вегетаційного досліду були закладені в 2005Броці, але більш спекотні погодні умови з

Зо повітряною посухою призвели до загибелі всіх рослин на варіанті з 0.1М Масі та на цій же концентрації при с обробці Івіном. Обробка Метіуром зберігала всі рослини на варіантах з обома концентраціями солі, а також сприяла утворенню качанів, які при 0.О05М Масі з'явилися на всіх, а при 0.1М Масі - на 4 рослинах з 10

Оскільки дія Івіну виявилася значно слабшою, ніж Метіуру, автори відмовилися від його подальшого « випробування у вегетаційних дослідах. З 70 У 2006 році у одномісячних рослин на 0,05 М Масі зріст і вага складала 9095 і 7995, а на 0.1М - на 64595 і с 4290 відповідно щодо рослин з безсольового контролю. У варіантах із намочуванням насіння в Метіурі висота та "з вага надземної частини складала 9495 і 9195 відповідно при нижчій концентрації солі, а також 8195 та 6495 при вищій концентрації (фото 1). Коренева система одномісячних рослин за умов засолення втрачала мочкуватість через гальмування розвитку бічних коренів, причому це явище посилювалося з підвищенням концентрації солі, тоді як передобробка насіння Метіуром запобігала цьому, сприяючи формуванню бічних коренів (фото 2). о Оскільки період закладання генеративних органів є критичним для утворення врожаю, автори застосували

Ге») додаткову обробку рослин Метіуром шляхом обприскування їх в одномісячному віці перед викидом волоті розчином такої ж концентрації. і-й За умов засолення ріст двохмісячних рослин при 0.05 М Масі становив 5695 від контролю, тоді як при 0.1М оз 20 Масі збереглася лише одна рослина, ріст якої складав 1695. У той же час на варіанті з передобробкою насіння

Метіуром ріст рослин на 0,05 М складав 6995, а на 0,1 М -3795 щодо контролю. У рослин, що в одномісячному віці - й . . були обприскані Метіуром, ці показники були ще кращими, становлячи на 0,05М 7595, а на 0,1М - 3995 щодо контрольного варіанту (Фото З, 4).

Наприкінці вегетації 2006 р. на варіанті із засоленням 0.05М Масі збереглися всі рослини, висота яких 25 складала 6195 щодо контролю, у той час як на 0,1М Масі вижила лише одна рослина, зріст якої становив 3495 від с нього. Захисна дія Метіуру в разі обробки насіння при обох концентраціях солі була подібною до показаної у два попередні роки, причому обприскування рослин додатково збільшувало їх ріст на 1095 у варіанті на 0,05М та на 595 на 0,1М Масі, прискорюючи викид волоті (фото 5). Проте, внаслідок дуже спекотних погодних умов 2006 року повноцінні качани не утворилися навіть на безсольовому контрольному варіанті. 60 Результати вегетаційних дослідів, проведених за обох рівнів засолення, виявили протекторну дію Метіуру, яка була набагато сильнішою, ніж у Івіну, причому на відміну від нього зберігалася протягом усієї вегетації, дозволяючи одержувати качани з зерном. Одержані результати збігаються з даними, наведеними в єдиній публікації, де порівнювався ефект цих препаратів на рослини квасолі, автори якої показали, що Метіур вдвічі пришвидшував онтогенез, а Івін - прискорював лише розвиток вегетативних органів без впливу на формування бо генеративних (15).

Польовий дослід

Дослід було закладено у 2006 р. на базі сільськогосподарського кооперативу ім. М. Горького (смт

Долматівка Херсонської області) на слабкосолонцюватому грунті, представленому коричневим чорноземом на 5 га зрошуваного поля в трьохразовій повторності кожного варіанту на районованому сорті "Октава".

Обробка препаратами

Метіур та Івін в концентрації 1077М застосовувалися як для намочування насіння так і для обприскування рослин на початку фази викиду волоті. При цьому використовувалися подвійна обробка тим же самим препаратом, а також "перехресна". 70 Агрозаходи

У 2005 році культурою-попередником кукурудзи була пшениця, після уборки якої восени проводилися лущення та оранка на глибину 25-27 см.

Навесні 2006 року - культивація на глибину 12-14 см та повторна культивація на глибину 8-10см.

Посів проводився 18 травня 2006 року при густоті 65-70 тис./га.

Протягом вегетації здійснювали поперечне боронування поля, обробку всходів гербицидом "Титус" (40 г/га) та окучування.

У фазі 7-8 листків під кукурудзу вносили аміачну селітру (120 кг/га).

Уборку була проведено 2 вересня 2006 року.

Вимірювання висоти 45-добових рослин показало, що передпосівне замочування зернівок у 10 М розчині Метіуру збільшувало її на 1195, тоді як Івіну не змінювало цей показник. Було проведено аналіз листків на вміст проліну, збільшення якого є показником стресового стану рослинного організму. Виявилося, що намочування насіння в розчинах препаратів зменшувало його вміст, котрий у варіанті з обробкою Метіуром становив 6495, а з Івіном -7995 щодо вмісту в необроблених рослинах, що підтвердило сильніший антидепресантний ефект Метіуру (Таблиця 8).

Проте, незважаючи на позитивний вплив намочування насіння в препаратах, особливо Метіуру, на стан 1,5 З -місячних рослин, після уборки виявилося, що цей захід практично не позначився на врожаї зерна, який тільки при застосуванні Метіуру збільшився усього на 195. Обприскування Метіуром необроблених 1,5-місячних рослин, що виросли з необробленого ним насіння збільшило вихід зерна на 995, а Івіном - лише на 2905.

Результати двохразової обробки препаратами виявили, що вихід зерна був найвищим в разі подвійного «- використання Метіуру, приріст якого складав 1195, щодо контролю, тоді як обприскування ним рослин на варіанті із передпосівним замочуванням насіння в Івіні дало приріст у 1095. У той же час подвійне застосування Івіну со дало приріст усього в 595, а обприскування ним рослин на варіанті з намочуванням в Метіурі - усього 490 І в) (Таблиця 9).

Таким чином, результати польового досліду з вирощування кукурудзи на слабосолонцюватому грунті довели і перевагу Метіуру над Івіном, що узгоджується з висновками, зробленими на підставі вегетаційних дослідів. Ге

Відміна між ними пояснюється тим, що вегетаційні досліди проводилися за умов сильного засолення, коли проростки на перших фазах розвитку опинялися в критичних умовах, і тому передобробка насіння Метіуром найбільшою мірою виявляла захисний ефект. На слабосолонцюватому грунті рослини були здатні розвиватись, « хоча й знаходилися в дещо пригніченому стані, проте обприскування Метіуром відігравало головну роль у формуванні генеративних органів, сприяючи підвищенню виходу зерна. - с Таким чином, авторами доведено можливість значного посилення солестійкості кукурудзи за допомогою а біологічно-активного препарату Метіур, який рекомендуються вживати шляхом двохразового застосування. На ,» підставі одержаних результатів пропонується обробка Метіуром, як спосіб, що дозволяє вирощувати кукурудзу на зерно і силос за умов засолення, а також збільшувати її врожайність на солонцюватих грунтах за допомогою розробленої нами технології. ко Виходячи з неспецифічності стресових відповідей рослинних організмів на дію негативних факторів, можна б» впевнено передбачати, що пролонгований захисний ефект Метіуру, показаний авторами за умов засолення, яке є одним з найсильніших стресових факторів буде спостерігатися на різних видах рослин при дії інших негативних 1 факторів, таких як екстремальні температури, посуха, тощо. Тому обробку Метіуром можна рекомендувати також с 50 профілактичний захід для посилення стійкості рослин на випадок несподіваних погодних змін. -х присутності 0,1 М Масі (Мет; п-120, Р«0,05) вв ре, ло-тм с аю 1901 вою | яю 1вяю 10 | ою | 5 вже в00000970 обо 0060 00вою2 0086000блвюют 050 меуетеє 00099019 олово 000 0085000олеюі 0055 там 0000092ю10010990000ооеюо? | 100009» 0096000олеюог 055 вв 10901 влюо | яю | лює 10060 ооваю 105 бо масі 16,6-40,А 89 0,21-40,03 95 13,0-0,5 62 0,21-0,06 ЗА

Метур «масі вихо 02:03 тзюв 68001 оляо він я масі тоює 96 ооо тич огазои

Таблиця 2

Вплив умов засолення та синтетичних препаратів на висоту та вагу надземної частини рослин кукурудзи у вегетаційному досліді на фазі 7-го листка (2003) щ

Таблиця З

Вплив умов засолення та синтетичних препаратів на висоту надземної частини рослин кукурудзи у вегетаційному досліді на фазі викиду султану (2003)

Препарати М Кількість рослин, які вижили Кількість рослин, які вижили ОМ масі - пе -

Зо со

Таблиця 4 юю

Вплив обробки насіння синтетичними препаратами на висоту та врожай рослин кукурудзи при зборі врожаю у вегетаційному експерименті 2003 року (Се)

ЗБ Засолення масі, М Обробка Кількість рослин, які вижили сч вого зав 000520 п

Івін 10-95 2 1034 71 23,3--0,9 іме) (22) 1

Таблиця 5 (95) Вплив умов засолення та синтетичних препаратів на висоту та вагу надземної частини рослин кукурудзи у вегетаційному досліді на фазі зх 7-го листка (2004 рік) зв 55,7 100 14 4 100 ДАТ 9,2 64 27,3ж 49 2,5 17 с 0,3 0,9 31 04 2,0 02

Метіур 10-7 61,1. 110 16,7 116 51,95 93 10,25 71 4,5 1,2 4,5 1,0

Івін 10-7 49,8 10,6-- 74 36,7 БА 38 бо 3,7 0,9 3,6 0,6

Таблиця 6

Вплив умов засолення та синтетичних препаратів на висоту надземної частини рослин кукурудзи у вегетаційному досліді на фазі викиду султану (2004) б5

Обробка Без засолення 0,05 М масі 0.1 М Масі вижили вижили вижили 11ввме рю 00000000 вав ов) 00050002 в вся 01010001 вгвювіюв) ю0вмив вв, вою 11111111 тимою|) юс т о

Засолення Масі, М Кількість рослин, які вижили Кількість рослин з качанами ніш сти петист НИКА пен нс

ПОПИ ПОРИ Я ПОЛЕ ПО ЕЕ Ст НО НЯ ВО СУС 50311009». 00овдаут 00100010 ів

Ши ння вило 11111611 09и в) 00овдумо 0101011 вміст вільного проліну в їх листках (2006 рік) 2 З нн п ИН т ПО УЛ вн вм 1006 нки - со ю те; зернівок (10-7М) ц/га зернівок, г/см зернівок с (Ю"М) 0 воюв00яивюв ва

ПИ ПО ПО ЗА ПОЕТА ПО НОЯ «

ПТ 1вево000зваюту вве з ПИ ПО ПОЛ ЗАНН ПОЕТ ПОН НОЯ З с 10000000 вав зиеюв 5002 їз» юю м 00010000 вввю,0000аеюв тя

ПИ ПО Пт УНН ПОЕТА ПО НОЯ 7 10000 вих000юаюту вив юр

Ф сл ПИ ПНЯ ПОЛ: УНН ПЕН ПОЛЯ ПО » о и Поло ПО ЗА ПЕТ ЗА ПО ПО з

ПИЛ ПОН ПО НЯ ПОЧНИ НО ПОН

00000 с их - при 1495 вологості

ЛІТЕРАТУРА

60 1. МУапд МУ., Міпосиг В., АМКаіїап А. Ріапі гезропзевз (о агоцоунпі, заійпйу апа ехігете іетрегайшгег (жага депеїйіс епдепеегіпо Гог вігезз (оІегапсе // Ріапіа, 2003, 218, 1-14. 2. Спіппизату М., дадепдопА., 2пи 9У-К За (оіІегапсе іп ріапів /Стор Зсіепсе, 2005, 437-448.

З. Палладіна Т.О. Солона планета. Рослини в солоному довкіллі /Країна знань 2004, Мо10, 10-13. 4.Ріоугеге Т.У. Ітргоміпд сгор за юегапсе // доигпа! Ехрегітепіа! Воїапу, 2004, 55, 307-319. 65 5. пи 9-К. Ріапі зас гоІегапсе// ТКЕМО5 іп Ріапі Зсіепсе 2001, 66-71 б. Куликов А.М. Генетически-модифицированнье организмь и риски их использования // Физиология растений. 2005, 52, 115-128. 7. Спгезрееів М.). Віоїесппоіїоду адпа (пе Роог //Ріапі РНузіоіоду, 2000, 124, 437- 448. 8-Сцайег ..,

Воїагіп М.С, Авіпв М,)., Могепо М., Іпсгеазіпд за (оіегапсе іп тай // доигпа! Ехорегітепіа! Воїапу 2006, 5057, 1045-1058. 9. Атагайад О.М. Зеїдтапп Н., Гетег Н.К. А демеіортепіа! міпдом/ їТог заадаріанйоп іп Богдит бБісоїог /ЮДоцттаї! Ехрегітепіа! ВоїапуІ993,260, 645-652. 10. Калініна Н.О., Кабузенко С.М. "Застосування регуляторів росту для підвищення солестійкості кукурудзи різних генотипів // Біологічний вісник Таврійського національного Університету ім. В.І. Вернадського. 2000- 7/0.7.4, Мо1-2, с.58-63. 11. Деклараційний патент на винахід Мо З36600А , Україна, МПК 6 АО1ТМ 43/56. Спосіб підвищення накопичення біомаси кукурудзи на засолених грунтах. Автори - Калініна И.О., Кабузенко С.М. Патентовласник - Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського. Опубл. 16.04.2001, Бюл. Мо 3, 2001. 12. Патент на изобретение Российской Федерации Мо 2116727 "Азотсодержащее удобрение". Авторнь!: 7/5 Приказчикова Л.П. и др.. Заявка Мо 4286063 от 07.02.1990, Зарегистрирован в государственном реестре изобретений 10.08.1997. 13. Пономаренко С.П., Николаенко Т.К., Троян В.М. // Регуляторь роста растений. К.:1992. С.178. 14. Тгудапкома М.А., Віште Ма.В. Зсгеепзпд апа ресцшііагпіу ої (Пе бБіоіодісаї ас(іоп ої зупіпейс ріапі дгоуйлй гедшайтгвг //Биополимерь и клетка 1997,13, 484-492. 15. Твудапкома М.А., 7ауеїв М.М., СаїКіпа Г.А., Віштема.В. Те рпуюВпогтопе-птеадіабеай асіоп ої (Ше зупіпеївс гедціайгз оп сеїЇ ехіепвіоп дгомлй т піднег ріапів /Биополимерь и клетка 1999,15,432-441. 16. Палладіна Т.О., Куриленко І.М., Ключко С.В.,Хутова Б.М., Приказчикова Л.П., Драч Б.С. Мтимулюючий ефект Метіуру на ріст та солестійкість паростків кукурудзи //Доповіді НАН України, 2001, Моб, с.177-180. 17. Куриленко І.М., Палладіна Т.О. Вплив сольового стресу і синтетичних регуляторів росту на активність ов каталази та пероксидази у проростках кукурудзи // Укр.біохім.журн., 2005, 77, с.86-93. 18.Батьгин Н.Ф. Онтогенез вьісших растений /Москва, Агропромиздат, 1986, 100с. 19-Миппз К., Уатез К.А., -

Іаиспії А. Аргоаспез (о іпсгеазіпд (Ше (пе заї( (сіегапсе ої м/пеаї апа оїйег сегеаів // доцигпа! Ехрегітепіа!

Воїапу, 2006, 57,1025-1043.

Claims (1)

1. «- Формула винаходу со , що , сш ів) Спосіб посилення солестійкості кукурудзи для її вирощування на засолених грунтах, що включає обробку кукурудзи біологічно активною речовиною, який відрізняється тим, що виконують передпосівне замочування іс), насіння у водному розчині біологічно активної речовини - натрієвої солі с б-метил-2-меркапто-4-гідроксипіримідину з концентрацією 1077...1077 М протягом 12-24 годин та обприскування рослин на початку фази викидання ними волоті водним розчином натрієвої солі б-метил-2-меркапто-4-гідроксипіримідину з концентрацією 1077...1077 М. « ші с ;»

   іме) (22) 1 о 50 -

   с 60 б5