UA154475U - Спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин - Google Patents

Abstract

Спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин шляхом приготування одного компонента із суміші сухих інгредієнтів, іншого - з рідких, окремого зберігання кожного з компонентів в герметичному посуді, змішування окремих компонентів та розчинення їх у воді безпосередньо перед застосуванням, причому кожний компонент одержують почерговим змішуванням інгредієнтів, серед яких дві поверхнево-активні речовини, ізопропанол, гліколь, бікарбонат амонію, пероксидна сполука, вода. Як поверхнево-активну речовину застосовують децил-D-глюкопіранозид та додецилсульфат натрію, як гліколь - пропіленгліколь, як пероксидну сполуку - пероксосольват карбаміду, та додатково застосовують гідроксид натрію, причому перший компонент готують із суміші сухих інгредієнтів. Суміш сухих інгредієнтів перетирають на кульовому вібраційному млині при температурі 20-35 °C протягом 5-10 хв до розміру часток 50-80 мкм, а другий компонент готують змішуванням рідких інгредієнтів. Після змішування обох компонентів у ваговому співвідношенні 2:1 до суміші додають воду у ваговому співвідношенні суміші компонентів і води 1:1.

Description

Корисна модель належить до галузі безпечної експлуатації хімічно небезпечних об'єктів, а саме до розробки способу одержання деконтамінаційної (лат. десопіатіпайо - дезактивація забруднень) композиції з термінової дезактивації людей, тварин, одягу, обладнання та приміщень у разі зараження фосфорорганічними сполуками нервово-паралітичної дії (тип УХ, СВ та С) та гірчичними агентами шкірно-наривного спектра (тип НО), які застосовуються як пестицидів, компонентів бойових отруйних речовин, активних фармакологічних інгредієнтів.

Фосфорорганічні сполуки (СВ та 20 - табун, зарин, зоман) при перевищенні гранично-допустимих концентрацій пригнічують естерази, особливо ацетилхолінестерази в синапсах і в нервово-клітинних мембранах, а також бутирилхолінестеразу у плазмі крові, негативно впливають на репродуктивну функцію. Сірчаний іприт, люїзит (НО - сполуки) та їхні аналоги діють безпосередньо на шкіру та порушують цілісність клітинних мембран, що призводить до руйнування епідермального бар'єру й супроводжується критичною втратою рідини організмом. Щоб запобігти серйозним нервово- паралітичним, дермальним або іншим системним ефектам, критичним для здоров'я людини, необхідне швидке (до 30 хв) знезараження спеціальними засобами індивідуальної деконтамінації, які мають вироблятися промислово й бути елементом оснащення підрозділів хімічного захисту.

Як правило, відомі способи одержання деконтамінаційної композиції з термінової дезактивації людей, тварин, одягу, обладнання включають використання хімічних інгредієнтів, які сприяють деконтамінації шляхом лужного гідролізу чи алкоголізу, окисленням гіпохлоритами чи іншими окислювачами. Основний недолік цих методів полягає у тому, що одержані композиції є дуже агресивними відносно заражених матеріалів та обладнання й не можуть застосовуватись для деконтамінації живих об'єктів - людей чи тварин.

Відомий спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин під маркою 052 (||, який використовується армією

Сполучених Штатів для нейтралізації різноманітних бойових отруйних хімічних речовин. Відомий спосіб одержання 052 включає змішування та розчинення у воді безпосередньо перед застосуванням хімічних інгредієнтів (мас. 95): діетилентриамін - 70; монометиловий етер етиленгліколю - 28; гідроксид натрію - 2. За своїм складом 052 є токсичним розчином з корозійними властивостями, відноситься до легкозаймистих речовин та практично не підлягає біологічному розкладанню. Монометиловий етер етиленгліколю характеризується тератогенністю, а діетилентриамін є небезпечним для здоров'я через вірогідне перетворення на потенційний канцероген М-нітрозоамін.

Відомий спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин (21, який включає змішування двох компонентів композиції та розчинення її у воді безпосередньо перед застосуванням. Перший компонент за відомим способом включає (мас. 95): пероксид водню - 8-20; органічний розчинник - 10-30. Другий компонент включає органічний амін - (0,05-1,0) М; бромід триметилгексадециламонію - (0,25-0,5) М; гідроксид тетрабутиламонію - (0,01-0,45) М; каталізатор Мох - (0,1-10,00) мМ, а також гідроксид натрію - (0,05- 0,45) М у буферному водному розчині.

Основним недоліком відомого способу є те, що одержувана деконтамінаційна композиція є хімічно нестійка через використання розчину пероксиду водню у першому компоненті, застосування екологічно небезпечних органічних розчинників, амінів та оксиду молібдену - канцерогенної речовини 2-го класу небезпеки - у другому компоненті.

Відомий спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин |З), який включає змішування та розчинення у гарячій воді безпосередньо перед застосуванням інгредієнтів (мас. 95): хлорид бензилтриетиламонію - 3-10; пероксид водню - 20; ізобутаноламін - 30; вода з органічним розчинником - 30. Одержану за відомим способом композицію застосовують для детоксикації різних хімічних отруйних речовин, у тому числі таких, як гірчичний газ (НО) та фосфорорганічні етери (УХ, 20). Залежно від вибраного розчинника рецептура може містити інгібітори корозії, стабілізатори, буфери, каталізатори тощо, а рН готового розчину має значення від 8 до 12,2.

Основним недоліком відомого способу є те, що одержувана деконтамінаційна композиція мало ефективна. Дегазація УХ протягом 1 год. складає всього 27 95 через дуже низьку реакційну здатність пероксиду водню в заявленому інтервалі рН. При цьому відсутня універсальність дії за окислювально- нуклеофільним механізмом: в умовах рН-8 в системі спостерігається лише вкрай повільний процес окиснення аналогів іприту, а при рН-12 практично відсутнє розкладання НО-сполук за окислювальним механізмом.

Відомий спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин |4|, який включає змішування та розчинення безпосередньо перед застосуванням інгредієнтів (мг): розчин пероксиду водню (3095) - 96; розчин додецилметиламіноксиду (76 9) - 296; розчин децилдиметиламіноксиду (30 Об) - 499; декан - 394; вода - 224; нонаноїлоксибензолсульфонат (активатор) - 110; натрію карбонат- 37.

Суттєвими недоліками відомого способу є те, що одержувана за відомим способом деконтамінаційна композиція є нестабільною через використання розчину пероксиду водню та небезпечною через значну кількість застосовуваного декану, який є займистою рідиною та викликає аспірацію при потраплянні у дихальні шляхи (1-й клас небезпеки), а також характеризується негативним впливом на водні організми.

Найближчим аналогом до корисної моделі, що заявляється, є відомий спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин |5)Ї, який включає змішування трьох компонентів, що складаються з сухих та рідких інгредієнтів, та розчинення їх у воді безпосередньо перед застосуванням. За відомим способом в систему включають (мас. 95): катіонну поверхнево-активну речовину (ПАР) (бензил (Сі12-Сів) алкілдиметиламоній хлорид - 4-6; катіонний гідротроп (пентаметилталовий алкілтриметилен-діамоній дихлорид) - 1-3; жирний спирт (додеканол, тетрадеканол) - 0,5-2; катіонний водорозчинний полімер (гуарова камедь) - 0,05-0,1; коротколанцюговий спирт (ізопропанол) 0,5-1,5; етер гліколю (монобутиловий етер дієтиленгліколю) - 1-2; бікарбонатна сіль - 4; пероксид водню - 4, решта вода.

Одержаний за відомим способом деконтамінаційний розчин характеризується робочим інтервалом рн від 5 до 12. Оптимальне значення рН для нейтралізації агентів типу УХ, СВ, 20 та НО складає 8-11.

Для нейтралізації іприту рН регулюють приблизно до 8, для розкладання УХ за нуклеофільним механізмом рН підбирають значення 10-10,5. Нейтралізація бойових отруйних речовин різної природи в інтервалі рН 8-11 може бути досягнута протягом приблизно 2-60 хв.

Найближчий аналог |5| і корисна модель, що заявляється, мають спільні ознаки: - галузь застосування - індивідуальна деконтамінація бойових отруйних речовин у разі хімічного зараження довкілля; - використання в технології одного типу реакційного середовища - мікроемульсії "олія-у-воді"; - використання пероксидної сполуки як дезактивуючого агента; - роздільне приготування 2- чи З-компонентної системи інгредієнтів; - спосіб застосування композиції - в польових умовах шляхом змішування 2- чи З-компонентної системи інгредієнтів; - методи випробування ефективності - за швидкістю розкладання симуляторів шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин.

Найближчий аналог (5) має низку суттєвих недоліків: - необхідність регулювання рН для розкладання конкретного токсичного агента; - низька реакційна здатність - час розкладання токсичних субстратів займає до 60 хв.; - наявність у складі одержуваної композиції токсичних речовин, а саме - катіонних ПАР та додеканолу; - склад композиції у вигляді З компонентів, що обтяжує технологічність застосування в польових умовах.

В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу шляхом використання в способі одержання деконтамінаційної композиції з двох компонентів інгредієнтів замість трьох, заміни катіонних ПАР на аніонну та нейтральну речовини, заміни нестійкого розчину пероксиду водню на твердий пероксосольват карбаміду, виключення із складу інгредієнтів токсичного гідрофобного спирту - додеканолу та зміни кількісного співвідношення інгредієнтів забезпечити прискорення способу одержання композиції та підвищення швидкості процесів розпаду субстратів екотоксикантів СО та НО типів при фіксованому значенні рН. Пропонований спосіб є ефективним, бо одержана композиція скорочує термін розкладання токсичних субстратів на 50 95 (до 30 хв проти до 60 хв за аналогом), економічним, технологічним, а одержувана композиція є стабільною, більш екологічною, ніж композиція, одержувана за відомим способом.

Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин шляхом приготування одного компонента із суміші сухих інгредієнтів, іншого - з рідких, окремого зберігання кожного з компонентів в герметичному посуді, змішування компонентів та розчинення їх у воді безпосередньо перед застосуванням, причому кожний компонент одержують почерговим змішуванням інгредієнтів, серед яких дві ПАР, ізопропанол, гліколь, бікарбонат амонію, пероксидна сполука, вода.

Новим у запропонованому способі є те, що як ПАР застосовують децил-О-глюкопіранозид та додецилсульфат натрію, як гліколь - пропіленгліколь, як пероксидну сполуку - пероксосольват карбаміду, та додатково застосовують гідроксид натрію, причому перший компонент готують із суміші сухих інгредієнтів, при їхньому співвідношенні, мас. бо: пероксосольват карбаміду 54,7-65,3 бікарбонат амонію 22,5-312 гідроксид натрію 0,02-0,03 додецилсульфат натрію 11,1-13,9, суміш сухих інгредієнтів перетирають на кульовому вібраційному млині при температурі 20-35 С протягом 5-10 хв до розміру часток 50-80 мкм, а другий компонент готують змішуванням рідких інгредієнтів, при їхньому співвідношенні, мас. Фо: децил-О-люкопіранозид 30,0-34,5 пропіленгліколь 36,2-38,8 ізопропанол 29,3-31,2, після змішування обох компонентів у ваговому співвідношенні 2:1 до суміші додають воду у ваговому співвідношенні суміші компонентів і води 1:1.

Між сукупністю ознак корисної моделі, що заявляється, і технічним результатом, досягнутим при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок.

Технологія способу, що заявляється, простіша за відому, бо одержують двокомпонентну деконтамінаційну композицію з 7 інгредієнтів, а не трикомпонентну з 9. В перший компонент включають суху суміш інгредієнтів: пероксосольват карбаміду, бікарбонат амонію (активатор), додецилсульфат натрію (аніонний ПАР) та гідроксид натрію (регулятор рН). В другий компонент вводять децил-О-глюкопіранозид (нейтральний ПАР), пропіленгліколь та ізопропанол. Перед застосуванням компоненти змішують та розчиняють у воді.

По-перше, за відомим способом необхідно регулювати рН композиції для розкладання кожного конкретного токсичного агента. Ця технічна проблема потребує складання додаткових інструкцій при реальному використанні, а також значно уповільнює процес одержання деконтамінаційної композиції.

Авторами способу, який заявляється, встановлено, що для одночасного знешкодження отруйних речовин шляхом нуклеофільного розкладання та окиснення найрезультативнішим є реакційне середовище, що має значення рН близько 10. За способом, що заявляється, встановлюють фіксоване значення рН в інтервалі 9-10. Значення рН композиції у заявленому способі регулюють застосуванням додаткового інгредієнта - гідроксиду натрію, який додають в такій кількості в перший сухий компонент, яка в результаті кислотно-основних рівноваг в системі НгО2-МНАНСОз-ОН: забезпечує необхідний для реакції знезараження показник рН.

По-друге, розробка оптимального кількісного співвідношення інгредієнтів за способом, що заявляється, забезпечує підвищення швидкості процесів розпаду субстратів екотоксикантів СО та НО типів при фіксованому значенні рН. Саме за заявленого кількісного складу деконтамінаційної композиції досягається максимальна ефективність розкладу екотоксикантів.

По-третє, ефективність відомого способу знижує і застосування нестійкого пероксиду водню в процесі одержання деконтамінаційної композиції. За способом, що заявляється, замінюють нестійкий дегазаційний агент - пероксид водню на сухий інгредієнт - пероксосольват карбаміду (гідроперит,

СО(МН»г)2:НгО»). Це нетоксичний, стабільний при зберіганні пероксидний кристалічний продукт, який одержують у промислових масштабах. Для створення корисної моделі застосовували пероксосольват карбаміду, який отримували за відомою методикою |б|. Пероксосольват карбаміду підвищує стійкість одержуваної за способом, що заявляється, деконтамінаційної композиції. Як активатор пероксосольвату карбаміду використовують бікарбонат амонію МНаНСОз». У водних розчинах активація пероксиду водню гідрокарбонатним аніоном НСОз в окисленні сульфідів перебігає через утворення у системі Н2О2-МНАНСО»з пероксигідрокарбонат аніону НСОг, який наділено вищою окислювальною здатністю порівняно з пероксидом водню.

По-четверте, одержана за відомим найближчим способом-аналогом деконтамінаційна композиція не є ефективною - час розкладання токсичних субстратів займає до 60 хв. За сучасними вимогами до деконтамінаційних засобів І/| необхідне швидке - до 30 хв знезараження бойових отруйних речовин.

Саме такий термін розкладання забезпечують при реалізації способу, що заявляється. Скорочення терміну розкладання бойових отруйних речовин забезпечують в тому числі і підвищенням розчинності гідрофобних субстратів у реакційному середовищі, для чого використовують суміш пропіленгліколю з ізопропанолом в сукупності ПАР.

По-п'яте, суттєвим недоліком відомого способу є наявність у складі одержуваної композиції токсичних речовин, а саме - катіонних ПАР, які відомі як найтоксичніші сполуки класу детергентів |8І.

Вони на відміну від аніонних та нейтральних ПАР вражають шкіру з тривалим сенсибілізаційним ефектом. Додеканол, який використовують за відомим способом, викликає серйозне подразнення очей та є дуже токсичним для водних організмів з довготривалими наслідками. За способом, що заявляється, додеканол не застосовують. А замість катіонних ПАР використовують децил-О- глюкопіранозид (алкіллоліглюкозид) - нейтральну ПАР, яка відноситься до біорозкладаних неіїоногенних ПАР та характеризується як найкращий "зелений" функціональний детергент. Його використовують при виготовленні шампунів, гелів для душу, косметичних та миючих засобів. Як аніонний ПАР використовують додецилсульфат натрію, що є екологічною та широко використовуваною речовиною в мийних та чистильних засобах для видалення жиру, нафти, олійних нагарів, бо характеризується високою солюбілізаційною здатністю до гідрофобних речовин.

По-шосте, недоліком відомого способу |5| с також необхідність приготування трьох окремих компонентів для одержання деконтамінаційної композиції в польових умовах, а також завелика кількість інгредієнтів (мінімум 9), які застосовують при одержанні обов'язкового складу композиції. Це ускладнює і подовжує відомий спосіб одержання і застосування деконтамінаційної композиції. За способом, що заявляється, використовують два компоненти, що складаються із 7 інгредієнтів. Це спрощує приготування деконтамінаційної композиції і прискорює процес її застосування.

Окрім якісного підбору інгредієнтів, суттєвими ознаками способу є також їхній оптимальний кількісний склад, технологічний режим приготування компонента із сухої суміші інгредієнтів (режим перетирання, кінцевий розмір часток), температурний режим змішування компонентів. Всі ці ознаки вплинули на технічний результат, якого досягають при реалізації корисної моделі, яка заявляється: зменшення вдвічі часу деконтамінації, спрощення способу, прискорення приготування, зменшення токсичності та підвищення стійкості одержуваної композиції.

Спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово- паралітичних отруйних речовин, що заявляється, виконують наступним чином.

Готують комплект з двох компонентів - компонент із сухих інгредієнтів та компонент із рідких інгредієнтів.

Перший компонент - суха суміш інгредієнтів, яку готують шляхом перетирання на кульовому вібраційному млині МЛ-1 при температурі 20-35 "С протягом 5-10 хв до розміру часток 50-80 мкм.

Готову суміш дозованої ваги зберігають у герметичному скляному чи пластиковому посуді при відсутності дії прямого сонячного опромінювання. Склад компонента із сухих інгредієнтів, мас. 9о: пероксосольват карбаміду 54,7-65,3 бікарбонат амонію 22,5-31,2 гідроксид натрію 0,02-0,03 додецилсульфат натрію 11,1-13,9.

Другий компонент готують простим змішуванням рідких інгредієнтів за таким складом, мас. 9о: децил-О-люкопіранозид 30,0-34,5 пропіленгліколь 36,2-38,8 ізопропанол 29,3-31,2.

Рідкий компонент перемішують за допомогою механічної мішалки протягом 3-5 хв і зливають у герметичну ємність. Готовий рідкий компонент дозованої ваги зберігають у герметичному скляному чи пластиковому посуді. Перед використанням обидва компоненти у ваговому співвідношенні 2:1 переносять у скляну або пластикову ємність, додають воду у ваговому співвідношенні суміші компонентів і води 1:11, перемішують до повного розчинення компонентів та використовують для знезараження токсичних хімічних речовин.

Розчин деконтамінаційної композиції може бути застосований у різний спосіб - напиленням спеціальними агрегатами у вигляді аерозолю; нанесенням розчину за допомогою щіток, серветок, губок та інших пристосувань на забруднений об'єкт, матеріал або поверхню; зануренням у розчин заражених предметів, елементів, одягу тощо. Нанесений розчин швидко нейтралізує токсичні речовини, продукти розпаду яких рекомендується змити звичайними миючими засобами.

Деконтамінаційна композиція, одержана за способом, що заявляється, може бути застосована аварійно-рятувальними службами та підрозділами медицини катастроф для швидкої дегазації приміщень і шкірних покривів людей і тварин у випадку терактів із застосуванням хімічної зброї, технологічних та аварійних забруднень, складів після утилізації застарілих або заборонених пестицидів.

Наводимо приклади одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин за способом, що заявляється.

Приклад 1. Спосіб за прикладом 1 включає приготування комплекту з двох компонентів - компонента із сухих інгредієнтів та компонента із рідких інгредієнтів. Суху суміш інгредієнтів (перший компонент), що містить 379,75 г (47,66 95) пероксосольвату карбаміду, 296 г (37,1 95) бікарбонату амонію, 0,03 г (0,04 95) гідроксиду натрію, 121 г (15,2 95) додецилсульфату натрію, перетирають на кульовому вібраційному млині МЛ-1 при температурі 20 "С протягом 5 хв до розміру часток 50 мкм.

Готову суміш зберігають у герметичному скляному посуді при відсутності дії прямого сонячного опромінювання. Далі готують розчин (другий компонент), що містить 112 г (28,0 95) децил-О- глюкопіранозиду, 158 г (39,5 95) пропіленгліколю та 130 г (32,5 95) ізопропанолу простим змішуванням за допомогою механічної мішалки протягом 3-4 хв і зливають у герметичну ємність.

Перед використанням 800 г сухого компонента та 400 г рідкого компонента (271) переносять у скляну або пластикову ємність, додають 1,2 л (1:1) води та 2-4 хв перемішують до повного розчинення компонентів.

Приклад 2. Спосіб за прикладом 2 здійснюють аналогічно прикладу 1 з тією різницею, що в сухому компоненті застосовують 438,62 г (54,87 95) пероксосольвату карбаміду, 249,5 г (31,2 95) бікарбонату амонію, 0,025 г (0,03 95) гідроксиду натрію, 111г (13,9 95) додецилсульфату натрію. Суху суміш перетирають при температурі 30 "С протягом 8 хв до розміру часток 60 мкм. Для приготування рідкого компонента за прикладом 2 змішують 120 г (30,0 90) децил-О-глюкопіранозиду, 155 г (38,8 95) пропіленгліколю та 125 г (31,2 95) ізопропанолу.

Приклад 3. Спосіб за прикладом З здійснюють аналогічно прикладу 1 з тією різницею, що в сухому компоненті застосовують 480,92 г (60,27 95) пероксосольвату карбаміду, 217 г (27,2 95) бікарбонату амонію, 0,02 г (0,03 95) гідроксиду натрію, 100 г (12,5 95) додецилсульфату натрію. Суху суміш перетирають при температурі 35 "С протягом 10 хв до розміру часток 70 мкм. Для приготування рідкого компонента за прикладом З змішують 130 г (32,5 95) децил-О-глюкопіранозид, 150 (37,5 о) пропіленгліколю та 120 г (30,0 95) ізопропанолу.

Приклад 4. Спосіб за прикладом 4 здійснюють аналогічно прикладу 1 з тією різницею, що в сухому компоненті застосовують 519,77 г (65,08 95) пероксосольвату карбаміду, 183,2 г (22,9 95) бікарбонату амонію, 0,015 г (0,02 95) гідроксиду натрію, 95,68 г (12,0 95) додецилсульфату натрію. Суху суміш перетирають при 35"С протягом 10 хв до розміру часток 80 мкм. Для приготування рідкого компонента за прикладом 4 змішують 138 г (34,5 95) децил-О-глюкопіранозиду, 145 г (36,2 95) пропіленгліколю та 117 г (29,3 95) ізопропанолу.

Приклад 5. Спосіб за прикладом 5 здійснюють аналогічно прикладу 4 з тією різницею, що в сухому компоненті застосовують 568,36 г (71,19 95) пероксосольвату карбаміду, 155 г (19,4 95) бікарбонату амонію, 0,010 г (0,01 95) гідроксиду натрію, 75 г (9,4 95) додецилсульфату натрію. Для приготування рідкого компонента за прикладом 5 змішують 152 г (38,0 У5) децил-О-глюкопіранозиду, 138 г (34,5 о) пропіленгліколю та 110 г (27,5 95) ізопропанолу.

Порівняльні тестування ефективності заявленого та відомого способів одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин, а саме швидкості дегазації, проводили на модельних субстратах. Як модельні субстрати (імітаторів токсичних речовин) використовували сполуки, які характеризуються меншою токсичністю, але мають хімічну структуру та реакційну здатність еквівалентні реальним отруйним речовинам: комерційний інсектицид параоксон (ПО, 4-нітрофеніловий етер діетилфосфорної кислоти) - аналог нервово-паралітичних отруйних речовин і пестицидів фосфорорганічної природи (та метилфенілсульфід (МФО), що розглядається як аналог іприту за реакційною здатністю та за гідрофобними властивостями: о о

У - о по МФ

Ефективність способу, що заявляється, за ступенем перетворення ПО та МФС у водних розчинах деконтамінаційних композицій, приготованих відповідно до прикладів 1-5, визначали наступним чином.

В З мл деконтамінаційної композиції, одержаної за прикладами 1-5, додавали 0,015 мл 01 М розчину ПО у 1,4-діоксані, струшували для розподілення ПО. Контроль за розкладанням ПО здійснювали спектрофотометрично при довжині хвилі А-405 нм на УФ-спектрофотометрі Оріїгеп РОР (Месазуз, Південна Корея). Для цього з деконтамінаційної системи відбирали пробу 0,1 мл та розчиняли її у 9,9 мл води. Кількість визначеного 4-нітрофенолят аніону відповідає кількості ПО, що нейтралізується у деконтамінаційній системі. Залишок ПО визначали за формулою:

ІПОІ1-ОхХ100ує, де О - оптична густина, є - коефіцієнт екстинції - 18600 л/моль.

Аналогічним чином визначали кількість МФС у деконтамінаційній системі До 20 мл деконтамінаційного розчину додавали ї мл 0,04 М розчину МФС у діоксані та перемішували для розподілення МФС. Кількість МФС у реакційному розчині визначали методом УФ-спектроскопії при довжині хвилі А-260 нм. Для цього з деконтамінаційної системи відбирали пробу в З мл та визначали її оптичну густину, розраховували кількість залишкового МФО за формулою:

ІМФС|-ОУє, де 0 - оптична густина, є - коефіцієнт екстинції - 850 л/моль.

Як розчин порівняння застосовували розчин відповідної деконтамінаційної композиції (без МФО).

Головною перевагою способу, що заявляється, перед відомим способом-аналогом (|5)| є підвищення швидкості розкладання шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин.

Порівняння тестувань деконтамінаційних композицій, одержаних за способом, що заявляється, і за відомим способом, наведено в таблиці.

Таблиця

Порівняння ефективності заявленого та відомого способів спосіб (5 (ЧасперетворенняПОна9996,хв..-/: | 031|045|056|102| 245 (Часперетворення МФС на9995,хв../-:/ | 60 | 30 | 28 | 26 | 25 | -:/К5Ж

Наведені у таблиці дані свідчать, що оптимальними є деконтамінаційні композиції, одержані за прикладами МеоМо 2-4, які мають універсальний характер дії за окислювально-нуклеофільним механізмом, забезпечують деструкцію обох субстратів з високими швидкостями, що перевищують швидкості нейтралізації МХ та НО, заявлені у відомому способі (5). За прикладами МоМо 2-4 час перетворення ПО та МФС у деконтамінаційній системі, одержаній за способом, що заявляється, складає 0,45-30 хв проти 2-60 хв за відомим способом. Зниження вмісту гідроксиду натрію в деконтамінаційній композиції за прикладом Ме 5 (рнНе9,0) значно уповільнює нуклеофільне заміщення за участі НОО --аніону в ПО. В свою чергу, в системі за прикладом Ме 1 підвищення значення рН 210 за рахунок зниження концентрації гідроксиду натрію значно знижує швидкість окиснення МФО.

Джерела інформації: 1. Пат. 827849581 05, МПК Аб2О 3/00, ВО9В 1/00, 3/00. бувієт ог десопіатіпайоп ої спетісаї меаропо адепібв ивіпу 5оїїй вогрепі м/йй Ідшй десопіатіпайоп зоішіоп / МУМаузроп О., Стєазу МУ.В.,

ВБиропі ОРигві Н., МеСаагуєу 0.9.; патентовласник Те Опієй 5іагез ОЇ Атегіса Аз Вергезепієй Ву ТНе зЗестеїагу ОЇ Те Апту. - Мо 5 20080024629; заявл. 01.02.2008; опубл. 02.10.2012. 2. Пат. 7776362 В2 05, МПК АЄТІ 2/18, АОТМ 39/00. Рогтиїайопв ог Ше десопіатіпайоп ої їохіс спетісаї!в / Оіап у)., Ригдцт МУ.А.; патентовласник Сієап Еапйй ТесНпоіодієв, І Іс. - Мо 11/329,53 1; заявл. 11.01.06; опубл. 14.09.06. 3. Пат. 5859064 05, МПК Аб20 3/00, АбІТК 031/14. Спетіса! апаге адепі десопіатіпайоп зо!шіоп /

Стопсе О.Т. (05); патентовласник Те Опйей біаіез ої Атегіса аз гергезепієд Бу Ше 5естеїагу ої Ше

Маму (05). - Мо 08/989271; за-явл. 11.12.1997; опубл. 12.12.1999. 4. Пат. 6369288 005, МПК Аб20О 3/00. Спетіса! апа Біоіодіса! мапаге десопіатіпаїйіпу зоіІшіоп ивіпд рієасі асіїмайог5 / Вгомп 9.5. (05), патентовласник Те Опіей 5іаїез ої Атегіса аз гергезепієд Бу Ше зЗестеїагу ої Ше Маму (05). - Мо 09/477941; заявл. 05.01.2000; опубл. 09.04.2002. 5. Пат. 672389082 05. МПК Аб2О 3/00, ВОТЕ 17/18, 17/38, С110 1/62, С110 3/39. Сопсепігаїва

Топтиїайоп5 апа теїнод3з Тог пецінаїїгіпд спетісаї! апа Біоіодіса! їохапів / ТисКег М.О., Вену В.С., Тадгов5

М.Е. (05), патентовласник Маїйопа! Тесппоіоду апа Епдіпеегіпда Боішіоп5 ої Запаїа ІІ С Запаїа Маїопаї!

Ї арогайогівєв (05). - Мо 09/952940; заявл. 14.09.01; опубл. 27.03.03. 6. 7пао Н.-К., Веп В.-2., ім (х.-У., Мапа Н.-Х. Тнеогеїїса! Бішау оп Ше Огеа-Нуагодеп Регохіде 11

Сотріехев. У. Спет. Епа. Оаїа. 2003; З (48). Р. 548-50. 7. І адаззе В.А, МеСапп ГІ, Кіймеї! Т., Віаіїє М.5., Сагсіа С.О. ЮОесотрозййоп ої Спетіса! Уапаге

Адепі 5ітшиапів іїгіпд Ругоїугей Соцоп Ваї5 аз Міскв. АС5 Отеда. 2020; 5: 20051-20061. 8. Вадтив 5.0., Атиза Н.К., Оуепап Т.А. Епмігоптепіаї! гізК5 апа юхісйу ої зипасіапів: омегуіем/ ої апаїузів, аззеззтепі, апа гетеаіайоп їІесппіднев. Епмігоп 5сі. РоІші. Вев. 2021; 28: 62085-62104.

Claims (1)

1. Спосіб одержання деконтамінаційної композиції для дезактивації шкірно-наривних та нервово-паралітичних отруйних речовин шляхом приготування одного компонента із суміші сухих інгредієнтів, іншого - з рідких, окремого зберігання кожного з компонентів в герметичному посуді, змішування окремих компонентів та розчинення їх у воді безпосередньо перед застосуванням, причому кожний компонент одержують почерговим змішуванням інгредієнтів, серед яких дві поверхнево-активні речовини, ізопропанол, гліколь, бікарбонат амонію, пероксидна сполука, вода, який відрізняється тим, що як поверхнево-активну речовину застосовують децил-Ю- глюкопіранозид та додецилсульфат натрію, як гліколь - пропіленгліколь, як пероксидну сполуку - пероксосольват карбаміду, та додатково застосовують гідроксид натрію, причому перший компонент готують із суміші сухих інгредієнтів, при їхньому співвідношенні,

   мас. 90: пероксосольват карбаміду 54,7-65,3 бікарбонат амонію 22,5-31,2 гідроксид натрію 0,02-0,03 додецилсульфат натрію 11,1-13,9, суміш сухих інгредієнтів перетирають на кульовому вібраційному млині при температурі 20- 35С протягом 5-10 хв до розміру часток 50-80 мкм, а другий компонент готують змішуванням рідких інгредієнтів, при їхньому співвідношенні, мас. 90: децил-Ю-глюкопіранозид 30,0-34,5 пропіленгліколь 36,2-38,8 ізопропанол 29,3-31,2, після змішування обох компонентів у ваговому співвідношенні 2:1 до суміші додають воду у ваговому співвідношенні суміші компонентів і води 1:1.