UA144439U - Спосіб лікування хворих на бронхіальну астму з нейтрофільним типом запалення - Google Patents

Abstract

Спосіб лікування хворих на бронхіальну астму з нейтрофільним типом запалення полягає у призначенні інгаляційно глюкокортикостероїду та бета-2-агоніста тривалої дії відповідно до ступеня тяжкості захворювання. Застосовують ультрадрібнодисперсний глюкокортикостероїд, тіотропію бромід через Респімат в стандартних терапевтичних дозах та інгаляційно за допомогою небулайзера 10 % розчин ацетилцистеїну один раз на добу протягом 10 днів.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме пульмонології, і може бути застосована для лікування хворих на бронхіальну астму з нейтрофільним типом запалення.

Бронхіальна астма (БА) - хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіаторів запалення. Хронічне запалення поєднується з гіперреактивністю бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скованості у грудній клітці, кашлю, особливо вночі та рано вранці. Ці епізоди звичайно пов'язані з розповсюдженою, але варіабельною бронхообструкцією, яка зворотна спонтанно або під впливом терапії |див. Про затвердження та впровадження медико-технічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі //Наказ МОЗ України від 08.10.2013 р.

Мо 868. Київ, 2013. - 71с.|.

Основними критеріями порушення функції зовнішнього дихання (ФЗД) у хворих на БА є: наявність ознак бронхіальної обструкції - значення пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШвид) та об'єму форсованого видиху за першу секунду (ЕЕМ:)-80 95 від належних величин; виражена зворотність бронхіальної обструкції (швидке підвищення рівня ГЕМі»12 95 (або 2200 мл) або ПОШвид»20 95 (або 260 л/хв), що вимірюється впродовж 15-30 хвилин після інгаляції бета-2-агоніста короткої дії (200-400 мкг сальбутамолу) - за результатами фармакологічної проби або більш виражене покращення через декілька днів або тижнів після призначення та прийому ефективного контролюючого препарату - інгаляційного глюкокортикостероїду (ІКС); добова варіабельність (покращання або погіршення симптомів та ФЗД із часом) - ПОшШВИД та РГЕМі»20 95. Варіабельність може визначатись впродовж доби (добова варіабельність), від дня до дня, від місяця до місяця, або сезонно Ідив. Про затвердження та впровадження медико- технічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі //Наказ МОЗ

України від 08.10.2013 р. Мо 868. Київ, 2013. - 71 с...

БА є гетерогенним хронічним запальним захворюванням дихальних шляхів. В основі цієї гетерогенності серед інших чинників значну роль відіграє тип запалення дихальних шляхів (еозинофільний, нейтрофільний або малогранулоцитарний). У зв'язку з цим запропоновано виділяти окремі ендотипи захворювання. Ендотипом називають підтип захворювання, який характеризується унікальним патофізіологічним механізмом, що, в значній мірі, визначає відповідь на лікування. Не дивлячись на успіхи в лікуванні БА, залишається частка пацієнтів, у яких досягнути контрольованого перебігу захворювання не вдається. До таких пацієнтів належать і хворі на БА з нейтрофільним типом запалення, яке пов'язане з більш тяжким перебігом захворювання, з наявністю обструкції дрібних бронхів (максимальна об'ємна швидкість видиху на рівні 25 95 життєвої ємності легень, що залишилася до кінця видиху (МЕР25 95) «50 95) та фіксованої бронхообструкції (співвідношення об'єму форсованого видиху за 1 сек (РЕМ) до форсованої життєвої ємності легень (ЕМО) - ЕЕМ1/ЕМОС «70 95), та ймовірністю гормонорезистентності (див. Особливості бронхіальної астми з нейтрофільним типом запалення /Ю.Ї. Фещенко та ін. /Астма та алергія. 2019. Мо 3. -С. 35-40. Застосування ультрадрібнодисперсного глюкокортикостероїду в базисній терапії хворих на бронхіальну астму з нейтрофільним типом запалення: інформаційний лист /Ю.І. Фещенко та ін., НІФП НАМНУ.

Київ, 2019. - 4 с.|.

Як найближчий аналог вибраний наказ МОЗ України від 08.10.2013 р. Мо 868 "Про затвердження та впровадження медико-технічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі" |див. Про затвердження та впровадження медико-технічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі //Наказ МОЗ України від 08.10.2013 р. Мо 868. Київ, 2013. - 71 с.), згідно з яким базисною терапією БА є інгаляційна форма фіксованої комбінації глюкокортикостероїду і бета-2-агоніста тривалої кдії (будесоніднформотерол), яку застосовують в стандартній терапевтичній дозі відповідно тяжкості захворювання. Завдяки швидкому початку дії дана комбінація може застосовуватись також і за потребою, що дозволяє зменшити частоту тяжких загострень і покращує контроль астми на відносно низьких дозах ІКС.

Відповідно до наказу перевагу в лікуванні БА має інгаляційний шлях введення препарату, оскільки препарат доставляється безпосередньо до органа-мішені (дихальні шляхи), мінімізується системна дія препарату, виключаються медикаментозні взаємодії, а інгаляційна терапія включає призначення бета-2-агоністів короткої дії, бета-2-агоністів довготривалої дії, інгаляційних кортикостероїдів, холінолітиків, небулайзерну терапію. Інгаляційні препарати для лікування БА представлені у формі дозованих аерозольних інгаляторів (ДАЇ), що активуються диханням ДАЇ, дозуючих сухопорошкових інгаляторів (ДПІ) та небулайзерів. Небулайзерна терапія рекомендується при загостреннях БА. На амбулаторному етапі лікування розчин 60 бронхолітиків застосовують через небулайзер.

Так, призначення інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) повинно розглядатися у пацієнтів з будь-якою ознакою, пов'язаною з астмою, в дозах відповідно до важкості захворювання пацієнта. Необхідно титрувати дози ІКС до найнижчої дози, при якій зберігається ефективний контроль астми. Доведено, що ІКС зменшують симптоми астми, покращують якість життя, функцію легенів, зменшують бронхіальну гіперреактивність, контролюють запалення в дихальних шляхах, зменшують частоту та тяжкість загострень, та смертність від астми.

Бронхолітики тривалої дії бета-2-агоністи (ТДБА) не застосовуються в монотерапії, без ІКС.

Доведено, що вони найбільш ефективні, коли комбінуються з ІКС, і така комбінація має переваги, коли середні дози ІКС в монотерапії не дозволяють досягти контролю астми.

Додавання бета-2-агоністів пролонгованої дії до ІКС зменшує кількість симптомів та їх вираженість, зменшує нічні симптоми, покращує функцію легенів, зменшує потребу в бронхолітиках короткої дії, зменшує кількість загострень, не збільшує ризик пов'язаних з астмою госпіталізацій, дозволяє досягти контролю захворювання у більшої кількості пацієнтів швидше та при застосуванні більш низьких доз ІКС, ніж ІКС в монотерапії.

Для зняття гострих симптомів астми, за наказом, рекомендується застосовувати бронхолітики короткої дії (застосовуються при потребі). До таких препаратів належать: бета-2- агоністи короткої дії (КДБА) - сальбутомол, фенотерол (тривалість дії 4-6 годин), холінолітик короткої дії (КДХЛ) - іпратропію бромід та комбіновані препарати (бета-2-агоністи короткої діїнкхолінолітик короткої дії). КДХЛ - менш ефективні, ніж КДБА, рекомендуються як альтернативний бронхолітик у хворих із тахікардією, аритміями, тремором, якщо вони виникають при застосуванні КДБА.

У лікарському алгоритмі хворих з поєднаною патологією (приєднання хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) до БА) на перший план виходять комплексне лікування із застосуванням базисної терапії - ІКС у високих дозах-ТДБАкхолінолітик пролонгованої діїнтеофілін пролонгованої дії. Рекомендується перорально препарат із антиоксидантною дією (М-ацетилцистеїн).

Проте, в наказі відсутні дані за клініко-функціональні особливості у хворих на БА з нейтрофільним типом запалення та їх лікування.

А дані літературних джерел щодо ефективності застосування базисної інгаляційної терапії в

Зо лікування хворих на БА з нейтрофільним типом запалення досить суперечливі. Недостатня відповідь на стандартну терапію кортикостероїдами у хворих з нейтрофілією пов'язана з активацією інтерлейкіну 17 |див. Меспапівтв Тог Моп-еозіпорпійс Абвіпта /Капепйіго А. /Адмапсев іп Авійта. 2019. Мо 2. Р. 41-52), у зв'язку з чим пацієнти вимушені збільшувати дози бронхолітиків. При підвищенні добових доз бронхолітиків, можуть виникати побічні реакції з боку серцево-судинної та нервової систем. Один із факторів, що полягає в основі нейтрофілії - табакокуріння також знижує ефективність протизапальної терапії (див. Бронхиальная астма и табакокурение: трудности лечения и перспективьї решения проблемь! /Ю. В. Просветов и др.

Укр. пульмонол. журн. 2019. Мо 1. С. 63-67|Ї. Для нейтрофільного запалення при астмі притаманні висока активність запального процесу та бактеріальна колонізація мокротиння (|див.

Місторіоте-їосизед авійта тападетепі зігаїедієє /5.0. ЗпиКІа еї аї. //Сштепі Оріпіоп іп

Ріпаптасоіоду. 2019. Мо 46. Р. 143-149), що часто потребує застосування антибактеріальної терапії |див. Капепйіго А. Меспапібтв5 ог Моп-еовзіпорпіїс Абвіпта //Адмапсез іп Абвіпта. 2019. Мо 2. Р. 41-52). При нейтрофільному запаленні дихальних шляхів має місце гіперплазія келихоподібних клітин з гіперпродукцією слизу, що обтяжує ступінь бронхіальної обструкції та підвищує бактеріальне навантаження |див. Собрієї сеїЇ пурегріазіа аз а їєайштге ої пецігорпіїїс азіпта /К. АІадна еї а!. //Сіїпіса! 5 Ехрегітепіа! АПегду. 2019. Мо 49 (6). Р. 781-788). Серед причин поганого контролю нейтрофільної астми варто зазначити можливість деяких субпопуляцій нейтрофілів провокувати бронхіальну гіперреактивність (див. Оімідіпд пешторніїє іп 5!рв5еїв5 геуєа!5 а зідпітісапі гоЇе Тог асіїмаїей пешгорнпії5 іп їе демеіортепі ої аіглау Нурегтєасіїмну /5.

ЕКвієдії єї аї. //Сііпісаї 5 Ехрегптепіа! АПегду. 2019. Мо 49 (3). Р. 285-291), а при застосуванні дексаметазону ця гіперреактивність може парадоксально підсилюватись |див. Еппапсей райзе сотеїаїбє5 м/йй аіпмау пешпорнії5 апа аїігмау-еріїтеїйїйа! іпішту іп авзійтайс тісе їМєафєй мій дехатеїНназопе /Снао М. єї аї. /Лоитаї ої Азіпта. 2019. Мо 56 (1). Р. 1-81.

Таким чином, згідно з отриманими даними: застосування стандартної базисної інгаляційної терапії у хворих на БА з нейтрофільним типом запалення не дозволяє досягти контролю над захворюванням, що потребує додаткового застосування бронхолітиків та призводить до виникнення побічних явищ; спостерігається висока частота загострень; розвивається обструкція дрібних бронхів та фіксована бронхообструкція; бо негативно впливає на активність нейтрофільного запалення.

Тому розробка, обгрунтування та впровадження в широку клінічну практику технології лікування БА з нейтрофільним типом запалення із застосуванням наявних зареєстрованих в

Україні доступних препаратів є актуальною.

В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб лікування хворих на бронхіальну астму з нейтрофільним типом запалення, в якому шляхом призначення інгаляційного ультрадрібнодисперсного глюкокортикостероїду, тіотропія броміду через Респімат в стандартних терапевтичних дозах та інгаляційно за допомогою небулайзера 10 95 розчину ацетилцистеїну протягом 10 днів, досягається покращення клінічних симптомів бронхіальної астми, зменшення загострень, покращення показників функції зовнішнього дихання та толерантності до фізичного навантаження, підвищення якості життя, в результаті чого підвищується ефективність лікування даної категорії хворих.

Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування хворих на бронхіальну астму з нейтрофільним типом запалення, який полягає у призначенні інгаляційно глюкокортикостероїду та бета-2-агоніста тривалої дії відповідно ступеня тяжкості захворювання, згідно з корисною моделлю, застосовують ультрадрібнодисперсний глюкокортикостероїд, тіотропію бромід через

Респімат в стандартних терапевтичних дозах та інгаляційно за допомогою небулайзера 10 95 розчин ацетилцистеїну один раз на добу протягом 10 днів.

Враховуючи те, що на теперішній час відсутні чіткі діагностичні критерії нейтрофільної БА, що не дозволяє своєчасно виявляти таких хворих і проводити патогенетично обгрунтоване лікування, для визначення фенотипу захворювання доцільно застосовувати критерій розподілу вмісту нейтрофілів в крові на низький та високий -«х або »4000/мкл, який представлений в дослідницькій програмі тяжкої БА (Мрії бемеге Авійта Везеагсі Ргодгатте (5АРВР) (див.

Зришт Апа Віосй ЕозіпорпіЇ апа Мешгорнії А5зосіайопе М/йй А Моге бемеге Азіпта РНепоїуре іп

Ше МНІБі бЗемеге Авіпта Незвеагсі Ргодгатте (ЗАВР) /А. Назві еї аї. //Ат. 9. Везріг. Стії. Саге

Меа. 2017. Мої. 195. Р. 695).

Сучасні стандартні методи лікування БА не враховують патоморфологічні та функціональні особливості у хворих з нейтрофільним фенотипом запалення (можливі різні ендотипи, в тому числі з наявністю обструкції дрібних бронхів, фіксованою бронхообструкцією). Саме для таких хворих доцільно застосовувати відомі на теперішній час ультрадрібнодисперсні глюкокортикостероїди, які мають мас-медіаний аерозольний діаметр (ММАД) частинок - 1,1 мкм, що дозволяє лікарському засобу проникати через найбільші звуження трахеобронхіального дерева та в дрібні бронхи і залишатись в них (див. М/Наї Те риі!топагу зресіаїївї взпоша Кпом/ арошії Те пем іппаїайоп (Пегарієз /В. ГІ. І ашбе еї аї. //Єик. Незріг. У. 2011. Мої. 37. Р. 1308-1391.

Таким препаратом, доступним сьогодні в Україні є беклометазон Еко, у вигляді дозованого аерозолю на основі розчину.

Відомо, що у хворих на нейтрофільну БА з обструкцією дрібних бронхів та фіксованою бронхообструкцією позитивний ефект спостерігається і при застосуванні холінолітиків тривалої дії (див. Возможно ли улучшениє контроля бронхиальной астмь! без увеличения доз глюкокортикостероидов? /О.М. Курбачева, К.С. Павлова //Практическая пульмонология. 2017.

Мо 2. - С. 14-20). Таким препаратом є тіотропія бромід, який відноситься до групи М-холінолітиків і відрізняється надтривалим (більше 24 год.) бронхолітичним ефектом, завдяки якому тіотропій може призначатися один раз на добу.

Визначення порушень на рівні дрібних бронхів спонукає до призначення протизапальних препаратів в доставкових пристроях, які здатні створити високу концентрацію ліків в периферичних відділах (наприклад, респімат, керовані вдихом інгалятори, дрібнодисперсні аерозолі) |див. Фещенко Ю.І. Актуальні проблеми сучасної пульмонології /Укр. пульмонол. журн. 2018. Мо 4. - С 8-12). Респімат - пристрій, що дозволяє отримати ультрадрібнодисперсний "м'який" аерозоль. Інгалятор Респімат функціонує за рахунок механічної енергії, що генерується пружиною, яка стискається, не потребує джерела живлення і не містить пропеленту. Цей прилад об'єднує в собі кращі якості дозованого аерозольного інгалятора (ДАЇ): простоту, компактність, можливість швидко виконати інгаляцію і позитивні властивості небулайзера: інгалятор повільно (близько 1,5 с) виділяє аерозоль. Таким чином, в процесі інгаляції у хворих не виникає проблем з координацією дихання |див. Архипов В.В., Абросимов А.Г., Архипова Д.Е.

Спирива Респимат - новое направлениєе в лечениий ХОБЛ. ОНВІ:

Нерз /Лимли. пт) ги/апісіев/боЇегпі дукпаїєїпуки риїєу/Зрігма Незрітаї помоє паргамієпіє м

ЛІеспепії НОВІ /яїх226Еузврирі|.

Таким чином, у порівнянні з іншими існуючими на даний час інгаляторами, Респімат має цілу низку переваг. Він забезпечує: генерацію аерозольної хмари, яка повільно переміщається і довгостроково існує у повітрі, 60 що дозволяє поліпшити координацію з диханням;

високу фракцію дрібних часток (65 95 дози становлять частинки розмірами «5,8 мкм); можливість відмовитися від використання пропеленту; високий рівень депонування препарату в легенях і його незначне осадження в ротоглотці; можливість знизити дозу препарату за рахунок поліпшення його доставки в організм; стабільну доставку в організм однакових доз протягом всього терміну придатності; зниження частоти парадоксального бронхоспазму, що спричинений допоміжними речовинами |див. Авдеев С.Н. Новье возможности использования тиотропия бромида с помощью азрозольного устройства доставки - ингалятора Респимат /Лульмонология. 2013. Мо 5.- С. 70-80).

Відомо також, що навіть на фоні регулярного прийому базисної інгаляційної терапії у частини хворих залишаються скарги на кашель з утрудненим виділенням мокротиння. Ця гіперсекреція пояснюється збільшенням кількості келихоподібних клітин та підслизових залоз у відповідь на хронічне подразнення слизової оболонки дихальних шляхів тютюновим димом та іншими шкідливими агентами. Для зазначеної категорії пацієнтів є доцільним додаткове застосування мукоактивних препаратів. Муколітики порушують структуру гелю слизу, тим самим знижують його в'язкість і еластичність і, таким чином, покращують в'язкопружні властивості мокротиння, що полегшує очищення дихальних шляхів та сприяє цільовій доставці бронхолітиків та протизапальних засобів у дрібні бронхи |див. Кодег5 О.Р. Мисоасіїме Адепів Тог

Аіглау Мисив Нурегзестеюгу ОРівеазев5.Незрігату Саге. 2007. Мої. 52. Р. 1176-1197). До найбільш ефективних муколітиків з найкращою доказовою базою у хворих на бронхообструктивні захворювання легень належать ацетилцистеїн та карбоцистеїн. Як свідчать результати досліджень |див. С1обаї іпйіайме ог спгопіс обзігисіїме Ішпа діввазез (СО 0). Спобаї! зігагїеду їог аіадпозі5, тападетепі апа ргемепійп ої спгопіс обзігисіїме Ішпу дізеазез5.МНІ ВЛ/НО мок5пор терой. ШВА: /пирз//доідсора.ога/доїа-2017-діоба!-5ігатеду-діадпо5із-тападетепі- ргемепіоп-сора/; Са?27оїа М. єї аї. Ітрасі ої Мисоїуїїс Адепі5 оп СОРО Ехасегбаїййопе: А Раїг-мізе апа Меймок Меїа-апаіувіз. СОРО. 2017. Мої. 14, Мо 5. Р. 552-563| пероральний прийом ацетилцистеїну або карбоцистеїну дозволяє зменшити вираженість та частоту загострень див.

Са?20їа М. еї аї. ІпЯмепсе ої М-асеїуІсузівєїпе оп спгопіс Бгопспйїз ог СОРО ехасегбаїййопве: а теїа- апаїувів. Єшг Везріг Неу. 2015. Мої. 24. Р. 451-461; Рооїіє Р., Спопа 9., Саїе5 С.). Мисоїуїйс адепів мегзив ріасеро ог спгопіс Бгопенйіййв ог спгопіс орвігисіїме риітопагу дізеазе. Соснгапе Оаїаразе ої Зувієтаїййс Неміемув. 20151. 7. Ай.Мо СО0012871.

Але в літературних джерелах відсутні дані щодо комплексного застосування інгаляційного ультрадрібнодисперсного глюкокортикостероїду відповідно тяжкості захворювання, тіотропію броміду через сучасний технічний пристрій Респімат, формотеролу та ацетилцистеїну за допомогою небулайзера в базисній інгаляційній терапії БА з нейтрофільним типом запалення.

Спосіб здійснюють наступним чином:

Хворим з неконтрольованою БА, яка не піддається лікуванню стандартною терапією, визначають фенотип запалення шляхом проведення аналізу крові методом мікроскопії з визначенням кількості нейтрофілів в 1 мкл крові і при рівні нейтрофілів 24000 в 1 мкл крові - тип запалення вважається нейтрофільним |див. Мадії А. Віоса дгапиїосуїеє рацегп5 ав ргедісіог5 ої азіпта рНпепоїурез іп адийв пот Ше ЕСЕА зщшау /В. Мадії єї аї. //Епигореап Везрігаюгу Уоишгпаї. 2016. Мої. 48. Р. 1040-1051.

Хворим на БА з нейтрофільним типом запалення призначають як базисну терапію інгаляційно 250 мкг ультрадрібнодисперсного беклометазону дипропіонату відповідно ступеня тяжкості захворювання та 12 мкг формотеролу двічі на добу, тіотропію бромід в стандартній терапевтичній дозі (5 мкг тіотропію) у вигляді двох інгаляцій через доставковий пристрій

Респімат один раз на добу (в один і той же час доби) та інгаляційно через небулайзер ацетилцистеїн по З мл 1095 розчину 1 раз на добу вранці (тривалістю сеансу інгаляції 10 хвилин) протягом 10 днів.

Наводимо конкретні приклади здійснення способу.

Приклад 1 (за способом-найближчим аналогом)

Хворий Я. 69 років, знаходився на амбулаторному лікуванні у відділенні диференційної діагностики туберкульозу та неспецифічних захворювань легень Державної установи "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" з приводу неконтрольованого перебігу бронхіальної астми. Звернувся із скаргами на напади ядухи, в тому числі в нічні години, задишку при фізичному навантаженні, сухий кашель. Хворіє протягом 2 років.

При огляді загальний стан задовільний. Шкіра та слизові оболонки блідо-рожеві, без висипань. В легенях при аускультації прослуховується везикулярне дихання, поодинокі сухі бо хрипи при форсованому видиху. Тони серця звучні, ритмічні.

Дані опитувальників АКТ - 10 балів, АСО - 2,5 бала. За опитувальником 5ИНО рахунок симптомів - 56,9, обмеження активності - 41,3, обмеження діяльності - 50,0, загальний рахунок - 48,5 бала.

Дослідження функції зовнішнього дихання виявило вентиляційні порушення по обструктивному типу: ЕЕМ: складав 66,6 95, ЕМО - 78,7 95, співвідношення ЕЕМ:/ЕМС - 65,0 95, МО - 78,2 95, РЕРЕ - 51,5 95, а показники прохідності дрібних бронхів становили: МЕРЕ75» - 51,9 95,

МЕР о»; - 32,5 9о та МЕРг»г5 »; - 34,2 9о від належних величин.

При проведенні тесту з б-хвилинною ходою задишка перед тестом складала 3 бали, насичення крові киснем - 96 95. Хворий пройшов 190 метрів, після чого рівень задишки був 4 бали, насичення крові киснем - 95 95.

Протягом 3-х місяців пацієнт отримував комбінований препарат - 320 мкг будесоніду та 9 мкг формотеролу двічі на добу, сальбутомол за потребою.

Після проведення лікування за способом-найближчим аналогом на контрольному візиті дані об'єктивного огляду не змінилися. Дані опитувальників АКТ - 10 балів (не змінилися), АСО - 2,83 бала (погіршення). За опитувальником 5С218О якість життя не покращилася (рахунок симптомів - 88,5, обмеження активності - 42,6, обмеження діяльності - 35,3, загальний рахунок - 46,4 бала).

Дослідження функції зовнішнього дихання не виявило позитивної динаміки: РЕМ: - 65,2 95, ЕМО - 80,6 95, співвідношення РЕМІ/ЕМСО - 62,2 95, МО - 77,6 95, РЕЕ - 61,9 95. Показники прохідності дрібних бронхів становили: МЕ Е75 5 - 42,8 96, МЕРЕвогь - 32,9 95 та МЕР»5 »; - 31,5 95 від належних величин. Під час проведенні тесту з б-хвилинною ходою задишка перед та після тесту складала

З та 4 бали відповідно, насичення крові киснем - 97 та 96 95 відповідно. Хворий пройшов 210 метрів.

Таким чином, за способом-найближчим аналогом не вдалося досягти контролю над захворюванням, покращання функції зовнішнього дихання і якості життя хворого.

Приклад 2 (за способом, що заявляється)

Хвора Ю., 63 роки, знаходилася на амбулаторному лікуванні у відділенні диференційної діагностики туберкульозу та неспецифічних захворювань легень Державної установи "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМИ України" з приводу неконтрольованого перебігу бронхіальної астми. Звернулася із скаргами на задишку, сухий

Зо кашель, свистяче дихання та напади ядухи. Хворіє протягом 20 років, захворювання перебігає з частими загостреннями.

При огляді загальний стан задовільний. Шкіра та слизові оболонки блідо-рожеві, без висипань. В легенях при аускультації прослуховується везикулярне дихання, поодинокі свистячі хрипи справа та зліва. Тони серця звучні, ритмічні.

Дані опитувальників АКТ - 14 балів, АСО - 1,83 бала. За опитувальником 502НО рахунок симптомів - 46,5, обмеження активності - 47,2, обмеження діяльності - 45,8, загальний рахунок - 46,3 бала.

Дослідження функції зовнішнього дихання виявило вентиляційні порушення по обструктивному типу: об'єм форсованого видиху за першу секунду, ЕЕМ': - 70,6 95, ЕМО - 88,6 95, співвідношення РЕМ:/ЕМО - 67,1 96, МО - 98,3 Фо, РЕБЕ - 93,3 95, а показники прохідності дрібних бронхів становили: МЕРЕ75 95 - 46,6 95, МЕРЕвоє - 24,0 95 та МЕРг5 бо - 20,0 95 від належних величин.

При проведенні тесту з б-хвилинною ходою задишка перед тестом складала 3 бали, насичення крові киснем - 97 95. Хвора пройшов 240 метрів, після чого рівень задишки склав 5 балів, насичення крові киснем - 96 95.

Для визначення фенотипу запалення хворій проведений аналіз крові методом мікроскопії з визначенням кількості нейтрофілів в 1 мкл крові, рівень яких склав 5304 в 1 мкл, тобто тип запалення визначений як нейтрофільний. Хворій призначено інгаляційно 250 мкг ультрадрібнодисперсного беклометазону дипропіонату та 12 мкг формотеролу двічі на добу, 5 мкг тіотропію броміду у вигляді двох інгаляцій через доставковий пристрій Респімат один раз на добу. В комплексному лікуванні додатково призначено інгаляційно через небулайзер ацетилцистеїн по З мл 10 95 розчину 1 раз на добу вранці (тривалістю сеансу інгаляції 10 хвилин) протягом 10 днів. Також призначено сальбутомол за потребою.

Після проведеного лікування за способом, що заявляється, на контрольному візиті через З місяці дані об'єктивного огляду з позитивною динамікою: при аускультації легень хрипи не вислуховуються. Дані опитувальників свідчать про значне покращення контролю симптомів астми: АКТ - 20 балів, АСО - 0,83 бала. За опитувальником 5ИНО відмічається покращення якості життя (рахунок симптомів - 38,4, обмеження активності - 41,8, обмеження діяльності - 21,9, загальний рахунок - 30,6 бала). Дослідження функції зовнішнього дихання виявило значне бо покращення бронхіальної прохідності: об'єм форсованого видиху за першу секунду, РЕМ: -

84,0 95, ЕМО - 88,6 95, співвідношення РЕМ/ЕМО - 79,7 96, МО - 85,0 95, РЕЕ - 80,5 95, показники прохідності дрібних бронхів становили: МЕРЕ» 95 - 87,8 96, МЕР»во сь - 72,5 95 та МЕР» 2 - 48,3 Уо від належних величин. Під час проведенні тесту з б-хвилинною ходою задишка перед та після тесту складала 2 та З бали відповідно, насичення крові киснем - 98 95 та 97 95 відповідно. Хвора пройшла 310 метрів.

Таким чином, за способом, що заявляється, вдалося досягти контролю над захворюванням, покращання функції зовнішнього дихання та якості життя хворої.

Ефективність лікування хворих на БА з нейтрофільним типом запалення була вивчена у 30 хворих. І (контрольну) групу склали 15 хворих (5 чоловіків і 10 жінок, середній вік (53,2:24,9) років, ЕЕМ: після проби з бронхолітиком (50,6:-16,3) 95, БЕМ/ЕМС (66,4517,8), які в комплексному лікуванні отримували як стандартну терапію комбінований препарат - 320 мкг будесоніду та 9 мкг формотеролу двічі на добу. ІІ (основну) групу склали 15 хворих (9 чоловіків і 6 жінок, середній вік (53,6:53,8) років, РЕМ: (51,5:24,7) У6, ЕЕМІ/ЕМС (67,2х3,5), яким призначалось лікування за способом, що заявляється. Враховуючи, що майже всі пацієнти скаржилися на кашель з утрудненим виділенням мокротиння, хворим ІІ групи на першому візиті в комплексному лікуванні додатково призначали інгаляції 1095 розчину ацетилцистеїну за допомогою небулайзера один раз на добу протягом 10 днів.

Таким чином, досліджувані групи хворих не відрізнялись за віком, статтю та ступенем бронхообструкції. Усі хворі додатково отримували сальбутомол за потребою.

Діагноз БА з нейтрофільним типом запалення встановлювався хворим, у яких при дослідженні крові методом мікроскопії рівень нейтрофілів складав 24000 в 1 мкл.

Для визначення тяжкості перебігу БА та оцінки контролю над захворюванням хворим пропонувалось заповнити: астма-контроль тест (АСТ), опитувальник контролю астми (АСО)

Їдив. Бронхіальная астма. Хронічне обструктивне захворювання легень в світлі сучасних рекомендацій СІМА (2017), БІСМ 153 (2016), СОЇ О (2017), МІСЕ (2010): практикум лікаря /Ю.1.

Фещенко та ін. Київ: "Доктор-Медіа-Груп", 2018. 219 с.; Авіпта Сопіго!ї Ойевііоппаїге (Меазитгіпа

Авіпйта Сопігої) /Р. Еїїгареїй еї аї. //(Ат. У. Незріг. Сиї Саге Мей. 2000. Мої. 162. Р. 1330-1334;

Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах "Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної |(високотехнологічної спеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. Бронхіальна астма. Київ: "Національна академія медичних наук України", 2016. - 190 с.|.

Якість життя хворих оцінювали за опитувальником якості життя госпіталю святого Георгія

Їдив. Чдопе5 Р.МУ., БГогде У., допе5 Р.МУ. БІ Сієогде"5 гезрігаїютгту диевійоппаіге ог СОРО раїепів (50ВО-С) тапиаї. І опдоп: 51. Сеогде"5 Опіметейу ої Гопдоп, 2008. 15 р.|.

Обзорна рентгенографія органів грудної клітини проводилась усім хворим для виключення супутньої легеневої патології.

З метою встановлення діагнозу, визначення ступеня бронхообструкції та виявлення функціональних особливостей у хворих на БА з нейтрофільним типом запалення проводилася спірографія з аналізом кривої "потік-об'єм" форсованого видиху на комплекті для дослідження респіраторної системи "Мавієї бЗстеєп Рпейто" та апараті "Мавзівег 5стееп РЕТ" фірми "Сагаїіпаї!

Неаци" (Німеччина). Вивчались наступні показники ФЗД: життєва ємність легень (МС), форсована життєва ємність легень (ЕМС), об'єм форсованого видиху за 1 с (ЕГЕМ', максимальна об'ємна швидкість видиху при 25, 50, 75 95 життєвої ємності легень (МЕРЕг25», МЕРЕво»г, МЕРЕ?» о), пікова об'ємна швидкість видиху (РЕК). Дослідження проводилось зранку, після 12-14 годинної перерви в прийманні ліків. Враховувалися і заносилися до індивідуальної карти пацієнта значення показників функції зовнішнього дихання, які були отримані через 15-30 хвилин після інгаляцій Вг2-агоніста короткої дії (400 мкг сальбутамолу). Усі показники оцінювались у відсотковому співвідношенні до стандартних величин, розроблених Р.Ф. Клементом та співавт

Їдив. Мнструкция по применению формул и таблиц должньїх величин основньх спирографических показателей /Р.Ф. Клемент и др. Л., 1986. - 79 с). При застосуванні апаратного методу дослідження (спірографії) враховувались референтні значення введені в програмне забезпечення устаткування, що використовувалося.

Для оцінки толерантності пацієнтів до фізичного навантаження проводився тест із 6- хвилинною ходою (6ММУТ) (у відповідності зі стандартним протоколом) |див. АТО 5іа(етепі:

Сшідеїїпев Тог Те 5іх-Міпше УМаїкК Теві //"Ат. 9. Везріг. Стії. Саге Мед. 2002. Мої. 166. Р. 111-117).

Перед початком і наприкінці тесту оцінювалася задишка за шкалою Вог9д, насичення крові киснем (5рО:г). Пацієнти повинні були припинити ходьбу при виникненні наступних симптомів: дуже тяжка задишка, біль у грудній клітці, запаморочення, біль у ногах, а також при зниженні

ЗрОг до 80,0-86,0 95. Дистанція, пройдена протягом б хв (6ММУ0), вимірювалась в метрах. бо Частоту серцевих скорочень (ЧСС) і ро» визначали за допомогою пульсоксиметра.

Накопичення даних та їх математична обробка проводились за допомогою ліцензійних програмних продуктів, що входять у пакет Містозой ОПісе Ргоїеззіопа! 2003, ліцензія Киввіап

Асадетіс ОРЕМ Мо І ємє! Мо 17016297. Статистична обробка виконувалась за допомогою математичних і статистичних можливостей МО Ехсєї з наступною перевіркою достовірності результату за допомогою критерію Стьюдента |Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н.

Статистические методьі в медико-биологических исследованиях с использованием Ехсві. Київ:

Морион, 2000. - 320 с.|.

Всі хворі на БА з нейтрофільним типом запалення були стандартизовані за попереднім лікуванням - до включення в дослідження отримували стандартну базисну терапію БА відповідно до ступеня тяжкості захворювання згідно діючих стандартів лікування, яка проводилася протягом 12 тижнів, але мали неконтрольований перебіг захворювання.

У хворих обох груп були виключені основні моменти, які зазвичай утруднюють досягнення контролю (пацієнти були прихильні до терапії, добре володіли технікою інгаляції, їх супутня патологія була під контролем).

Дослідження хворих І і І груп складалося з 2-х візитів - моменту включення хворого в дослідження (1 візит) і через 12 тижнів спостереження (2 візит). На 1 і 2 візитах пацієнтам проводились методи обстеження, за результатами яких оцінювали тяжкість перебігу БА, контроль над симптомами, показники функції зовнішнього дихання, якість життя хворих та визначали ефективність та переносимість лікування, що проводилось (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Схема проведення клініко-функціонального дослідження І-ІІ груп хворих на БА спостереження) лікування

Пнформованазгодаїд//-/://Ї77777771111711сю1 Її

Визначення вмістуЕфта Нфвкрові| /-:/ жк (ЇЇ 7777777

Оцінкакомплаєнсаїд /-/://СЇ77777777711117-1111111111Ї111111111яїс1 (Оцінказагострень.//////1СЇ111111111111-111111111Ї111111111яс1

Оцінкапобічнихефектів.//////// ЇЇ 77777771 -11111111Ї11111111яхс1С

ОцінкапереносимостілікуваннядГ | (7-77 Її с (Оцінкаефективностілікуванняд/// | -'/- 77777777 Ї177777711сяїссИс20

Критеріями стабілізації клінічних симптомів БА вважали: припинення виділення харкотиння, зменшення кашлю (відсутність кашлю впродовж дня і ночі, інколи був рідкий кашель зранку); задишки, підвищення толерантності до фізичного навантаження, покращення якості життя за опитувальниками якості життя госпіталю святого Георгія.

Після закінчення лікування (через 12 тижнів) на 2 візиті проводилась оцінка його ефективності як лікарем, так і пацієнтом. Також оцінювали комплаєнс та переносимість проведеного лікування, наявність побічних ефектів. Лікування вважалось ефективним, якщо оцінювалось таким як лікарем, так і пацієнтом, при цьому, відбувалась позитивна динаміка як клінічних симптомів БА, так і функціональних показників за обраними методами досліджень.

За базовими характеристиками групи хворих були співставимі як за вираженістю симптомів, так і за рівнем контролю. Загальний рахунок симптомів БА за АСТ становив в контрольній групі (12,944,0) бала та в основній групі (14,341,5) бала, за опитувальником АСО) - (1,9:0,3) та (2,320,7) відповідно (див. таблицю 2).

Неконтрольований перебіг захворювання, його клінічні та функціональні прояви в певній мірі погіршували якість життя хворих за всіма шкалами опитувальника 5О2ВО - респіраторними проблемами, їх частотою та тяжкістю (домен рахунок симптомів становив в контрольній групі

(64,3:25,3) бала та в основній групі - (71,425,6) бала), обмеженням фізичної активності внаслідок задишки та впливу захворювання на психосоціальні проблеми, пов'язані з диханням (домени обмеження активності в контрольній групі (54,7 6,7) бала та в основній (45,7 5,1) бала, домен обмеження діяльності - (37,755,5) та (39,4-6,0) бала в контрольній та основній групах відповідно). Загальний рахунок становив в контрольній групі (44,7-44,8) бала та в основній - (46,74,8) бала (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Динаміка результатів опитувальників під впливом лікування (Мат) 00 Показники | дрлвроьна вул (ТВ) парта ВІ

Показники : : - - - :

Примітка 1. " статистично достовірна відмінність показника до та після лікування, ре0,05.

За результатами статистичного аналізу було встановлено, що протягом 12 тижнів лікування 3 1 по 2 візит, у хворих І групи, які отримували стандартну базисну терапію, змін клінічних симптомів БА за шкалами АСТ, АСО та якості життя 502280 не відбувалося. Проте тримісячний курс лікування із застосуванням ультрадрібнодисперсного аерозолю беклометазону діпропіонату, тіотропію броміду через сучасний технічний пристрій Респімат, з тривалої дії В2- агоністом формотеролом та 10-добовим інгаляційним застосуванням / муколітика ацетилцистеїну, приводив до очищення трахеобронхіального дерева від густого мокротиння та цільовій доставці протизапальних та бронхолітичних засобів в дрібні відділи дихальних шляхів, сприяв зменшенню симптомів БА та покращанню контролю над захворюванням у хворих ЇЇ групи. Так, загальна сума балів за АСТ збільшилася в основній групі з (14,34-1,3) до (20,3:50,8) бала (р«0,05), рахунок за анкетою АСО знизився з (2,3:2-0,2) до (1,1320,1) бала (р«0,05), що свідчило про покращання контролю над симптомами БА та зменшення загострень. Показник рахунку симптомів за опитувальником якості життя госпіталю святого Георгія зменшився з (71,4ж55,6) бала до (51,325,0) бала, р«е0,05, що свідчило про покращення якості життя хворих.

Але окремі домени опитувальника обмеження активності, обмеження діяльності, загальний рахунок достовірно не змінювались.

При дослідженні показників функції зовнішнього дихання у досліджуваних хворих обох груп до початку лікування на тлі помірних обструктивних порушень (ЕЕМ;: в контрольній групі складав (50,6:-16,3) 95 та в основній групі (51,5:2-16,3) 95 від належних) визначались значні порушення на рівні середніх та дрібних бронхів: МЕЕ5о та МЕРг25 становили відповідно (34,3226,1) 95 та (33,3:223,4) 95 в контрольній групі та (28,9:4,5) 95 та (19,1ж2,9) 95 в основній групі (див. таблицю

Зо 3). Приріст ЕЕМ. в пробі з бронхолітиком в контрольній групі складав (13,0--2,6) 95, а в основній групі (21,024,7) 5, що відповідало критеріями порушення ФЗД у хворих на БА - швидка зворотність бронхіальної обструкції (ЕЕМ:»12 95 (або»200 мл)).

Через З місяці на тлі лікування за способом, що пропонується, при дослідженні показників спірометрії у пацієнтів основної групи визначено покращення прохідності на рівні дрібних бронхів (МЕРЕ:хо, МЕРЕ») та співвідношення РЕМ/ЕМС. Так, МЕР5о збільшилась в основній групі з (28,9:4,5) 95 до (41,64,2) 95, р«е0,05, МЕРЕ» - з (19,15-2,9) 95 до (27,6:2,6) 95, р«е0,05 та РЕЕМ/ЕМУС з (67,23,5) 95 до (76,1ж2,3) 965, р«0,05, що свідчило про покращання бронхіальної прохідності на рівні дрібних бронхів та зменшення фіксованої бронхообструкції. В контрольній групі достовірної динаміки вивчуваних показників не відмічено.

Таблиця З

Показники спірометрії у хворих на БА до та після лікування (Мет)

Контрольна група (п-15 Основна група (п-15

Показники : я - - - я 77,5ж21,3 79,0ж22,0 65,9х241 69,945,5

ЕМС, 95 83,2526,8 80,5:522,9 57,254,6 66,7-5,2

ЕЕМ., 96 50,6-16,3 59,4522,9 51,554,7 56,5526,1

ЕЕМІ/ЕМС, 9о 66,41 7,8 61,4-14 6 67,253,5 76,152,37

РЕРГ»5, до 64,2528,7 64,2523,3 60,8-6,2 64,457,0

МЕР »5, 90 41,8:28,5 40,4525,8 42,457,5 54,828,9

МЕР Бо, 90 34,3526,1 32,3223,4 28,954,5 41,654,27

МЕР»5, 90 33,3523,4 30,9518,9 19,122,9 27,652,67

Примітка. " - статистично достовірна відмінність показника до та після лікування (р«0,05).

Покращення бронхіальної прохідності сприяло збільшенню толерантності до фізичних навантажень та зменшенню задишки (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Результати тесту з б-хвилинною ходьбою у хворих на БА до та після лікування (Мат)

Контрольна група (п--15) Основна група (п-15

Показники я я - я - -

Оцінка задишки за шкалою 2,203 2,1ж0,3 2,5:0,3 1,5ж0и

Борга перед тестом, бали зро» перед тестом, 95 95,320,9 95,930,5 95,930,8 97,150,3

Кількість пройдених метрів 305,4278,8 307,6577,4 266,3516,2 312,0514,47

Оцінка задишки за шкалою 3,850 340,5 410,3 310,37

Борга після тесту, бали зро» після тесту, 95 95,120,6 95,5:20,4 95,7-0,3 95,920,3

Примітка 1. 7" статистично достовірна відмінність показника до та після лікування, р«е0,05.

У хворих основної групи дистанція, яку пацієнти проходили за 6 хвилин, збільшилась на 45,7 метрів з (266,3-16,2) м до (312,0:14,4) м, р«0,05. В контрольній групі пройдена дистанція залишилась практично на вихідному рівні. Задишка за шкалою Борга в основній групі зменшилась до проведення тесту з (2,5:20,3) бали до (1,5:20,1) бали, ре«е0,05 та після тесту - з (4,120,3) бала до (3,1:0,3) бала, р«0,05, в той час як в контрольній групі залишалась без змін.

Покращення контролю астми та зменшення явищ бронхоспазму привело до покращання якості життя у хворих основної групи, про що свідчило зменшення показника рахунку симптомів за опитувальником якості життя госпіталю святого Георгія (див. таблицю 2).

В результаті проведених досліджень встановлено, що застосування стандартної базисної медикаментозної терапії БА не впливало на динаміку клінічних симптомів, підвищення якості життя, покращання показників функції зовнішнього дихання, толерантність до фізичного навантаження у хворих на БА з нейтрофільним типом запалення, тобто лікування виявилось неефективним, що було відмічено як лікарем, так і пацієнтами. При цьому порушень комплаєнсу не відбувалось.

Призначення хворим на БА з нейтрофільним типом запалення як базисної терапії інгаляційного ультрадрібнодисперсного глюкокортикостероїду відповідно ступеня тяжкості захворювання, тіотропію броміду через сучасний технічний пристрій Респімат в стандартних терапевтичних дозах, формотеролу 12 мкг двічі на добу та інгаляційно 1095 розчину ацетилцистеїну за допомогою небулайзера протягом 10 днів приводило до позитивної динаміки клінічних симптомів БА, покращання показників функції зовнішнього дихання та толерантності до фізичного навантаження, підвищення якості життя, в результаті чого підвищувалась ефективність лікування даної категорії хворих.

По закінченні досліджуваного курсу лікування було проведено оцінку ефективності і переносимості обох режимів лікування. Враховувались дані оцінки ефективності і переносимості лікування як лікарем, так і пацієнтом. При оцінці результатів ефективності комплексного лікування визначено, що в контрольній групі 13 (86,7 95) пацієнтів не відмічали ефекту від проведеного лікування, а в основній групі лише 1 пацієнт не відмітив підвищення ефективності від проведеного лікування. При цьому лікарем-дослідником не було виявлено позитивної динаміки клінічних симптомів БА, а також функціональних показників за обраними методами досліджень у 12 (80,0 9о) пацієнтів контрольної групи та у 1 пацієнта основної групи (див. таблицю 5).

Таблиця 5

Оцінка ефективності та переносимості 2-х способів комплексного лікування хворих на БА (Значнепокращення | 0 /|0,0323,25| 0 |0,0323,25 8 )|53,3.12,9| 7 46,7212,9 (Незначнепокращення | 2 )/13,3:х85,8| З |20,0510,3 6 Щ|40,0512,6| 7 46,7-12,9 покращення

Погршенняї | 0 002149) 0 | бохо 0 |00-149| 0 (014,9

Примітка. " - статистично достовірна відмінність показника між групами спостереження (ре0,05).

У 14 (93,3)95 хворих основної групи лікування вважалось ефективним - оцінювалось позитивно як лікарем, так і пацієнтом, при цьому спостерігалась позитивна динаміка як клінічних симптомів БА, так і функціональних показників. Значне покращання відмічали 8 (53,3 Об) пацієнтів та незначне 6 (40,0 95). Лікарем значне покращення відмічено у 7 (46,7 95) хворих та незначне також у 7 (46,7 95) хворих.

В контрольній групі лікування вважалось ефективним лише 2 (13,3 95) пацієнтами та оцінювалось позитивно лікарем у З (20,0 9о) пацієнтів.

В процесі проведення комплексного лікування порушень комплаєнсу не відмічено.

Переносимість лікування була оцінена позитивно як пацієнтами, так і лікарем. Усі хворі добре переносили досліджувані курси терапії, жодний з них на відчував небажаних явищ протягом досліджуваного періоду.

Проведеними дослідженнями встановлено, що призначення хворим на БА з нейтрофільним типом запалення як базисної терапії ультрадрібнодисперсного інгаляційного глюкокортикостероїду відповідно ступеня тяжкості захворювання, тіотропію броміду через сучасний технічний пристрій Респімат в стандартній терапевтичній дозі, формотеролу 12 мкг двічі на добу та інгаляційного застосування ацетилцистеїну 1095 розчину за допомогою небулайзера один раз на добу протягом 10 днів приводило до позитивної динаміки клінічних симптомів БА, покращення показників функції зовнішнього дихання та толерантності до фізичного навантаження, підвищення якості життя, в результаті чого ефективність лікування хворих на БА з нейтрофільним типом запалення склала 93,3 Об.

Таким чином, на відміну від найближчого аналога, перевагами способу, що заявляється, є: досягнення клініко-функціональної ефективності у 93,3 9о пацієнтів; статистично достовірне збільшення значення АСТ з (14,3:-1,3) до (20,3:20,8) бала (р«е0,05), зменшення рахунку за анкетою АСО з (2,3ж0,2) до (1,1240,1) бала (р«е0,05), що свідчить про покращання контролю над симптомами БА та зменшення загострень; клінічно значиме зменшення рахунку симптомів з (71,42-5,6) бала до (51,325,0) бала, р«е0,05 за результатами опитувальника якості життя госпіталю святого Георгія, що свідчить про покращення якості життя хворих;

статистично достовірне збільшення МЕР»о з (28,9:4,5) 95 до (41,654,2) 95, р«0,05, МЕРЕ» - з (19,122,9) 95 до (27,6:2,6) 96, р«0,05 та ЕЕМ/ЕМС з (67,2:3,5) 95 до (76,1ж2,3) 95, р«0,05 через З місяці комплексного лікування, що свідчить про покращання бронхіальної прохідності на рівні дрібних бронхів та зменшення фіксованої бронхообструкції; статистично достовірне збільшення кількості пройдених метрів ЄММУТ з (266,3ж416,2) м до (312,0214,4) м, р«0,05, зменшення задишки за шкалою Борга до проведення тесту з (2,5:-0,3) м до (1,5:0,1) м, р«е0,05 та після тесту - з (4,1240,3) м до (3,150,3) м, р«0,05, що свідчить про підвищення толерантності до фізичного навантаження; комплексна терапія за способом, що заявляється, добре переносилась хворими і не супроводжувалась розвитком побічних ефектів.

Спосіб, що заявляється, є простим у використанні і може знайти широке застосування у пульмонологічній та терапевтичній практиці.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

   Спосіб лікування хворих на бронхіальну астму з нейтрофільним типом запалення, який полягає у призначенні інгаляційно глюкокортикостероїду та бета-2-агоніста тривалої дії відповідно до ступеня тяжкості захворювання, який відрізняється тим, що застосовують ультрадрібнодисперсний глюкокортикостероїд, тіотропію бромід через Респімат в стандартних терапевтичних дозах та інгаляційно за допомогою небулайзера 10 95 розчин ацетилцистеїну один раз на добу протягом 10 днів.