UA141116U - Спосіб лікування остеоартрозу колінних суглобів - Google Patents

Abstract

Спосіб лікування остеоартрозу колінних суглобів включає введення в колінний суглоб мезенхімальних стовбурових клітин, похідних жирової тканини (МСК ЖТ), виділених з панч-біоптату завушної ділянки шкіри.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме до травматології та ортопедії. Спосіб дозволяє забезпечити малу інвазивність втручання, не вимагає знаходження пацієнта на стаціонарному лікуванні, дозволяє підвищити результати лікування, скоротити його терміни, домогтися усунення больового синдрому, пришвидшити відновлення структури ураженої ділянки хрящів та зв'язок, дозволяє істотно знизити обсяг стандартного лікування для даної та супутньої патології, скоротити терміни реабілітації і значно поліпшити якість життя.

Спосіб за корисною моделлю включає введення в порожнину колінного суглоба шляхом пункції (крізь латеральну частину пателофеморальної зв'язки під медіальний виросток стегнової кістки) клітинного препарату зі збагаченою тромбоцитами аутоплазмою, в кількості 4 мл при першій ін'єкції, 2-3 рази на курс лікування з інтервалом 1,5-2 міс. на кожне введення. При цьому в кожній наступній ін'єкції обсяг збагаченої тромбоцитами аутоплазми на 2 мл більший, ніж в попередній ін'єкції. Після чого виконують 8-10 циклів пасивних згинально-розгинальних рухів в суглобі. В подальшому пацієнту рекомендують 1 місяць ходьби з милицями, без навантаження на проліковану ногу, потім - дозоване, поступове навантаження.

Проводять супутнє стандартне відновне лікування (фізіолікування, ЛФК, масаж) - за показаннями. Результат лікування оцінюють за даними фізикального обстеження, МРТ через 4, б та 12 місяців після проведеного лікування.

Таким чином, сформована лікувально-реабілітаційна програма, яка спрямована на запобігання подальшому руйнівному процесу в суглобі, його регенерації та поступовому поверненню пацієнта до активного руху і вагового навантаження, з головною метою відтермінувати або уникнути протезування, відновити функцію суглоба та кінцівки якнайшвидше та безпечно.

Остеоартроз - хронічна прогресуюча хвороба синовіальних судин з ураженням та руйнуванням гіалінового хряща, менісків та субхондральних відділів кісток у випадку дії сукупності несприятливих біомеханічних, біохімічних та/або генетичних факторів (1), що призводить до втрати хряща та дегенерації інших компонентів суглоба (синовіальна оболонка, зв'язки), до розвитку крайових остеофітів, грубої деформації кісток та порушення осі кінцівки.

Захворювання є однією з основних причин завчасної втрати працездатності та інвалідності у осіб молодого віку (2), а також хронічного больового синдрому, що знижує якість життя осіб

Зо похилого та старшого віку (3, 4). Найчастіше локалізується в колінному суглобі (5).

Основними проявами захворювання є виражений больовий синдром, реактивний синовіїт і, як наслідок, - статокінетичні порушення нижньої кінцівки. Хрящова тканина, в зв'язку з її крайовою васкуляризацією і переважним живленням за рахунок активних рухів синовіальної рідини, низької кількості або відсутності прогеніторних клітин, здатних перетворитися в зрілі клітини хряща, (б) дуже вразлива до ушкоджень та має вкрай низький репаративний потенціал, і дефекти суглобового хряща вкрай рідко заживають самостійно (7). Без активного втручання в цей процес прогресування остеоартрозу неминуче (8).

Досягнення в сучасних дослідженнях лікування цієї хвороби. "Золотим стандартом" лікування остеоартрозу колінних суглобів була схема Європейського товариства клінічних та економічних аспектів остеопорозу, остеоартриту та скелетно-м'язових захворювань (ЕБСЕО) (9), в яку входять - анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗ33) та глюкокортикостероїдні препарати, хондропротектори та коректори метаболізму хрящової тканини, препарати гіалуронової кислоти і, у випадку нефеективності ендопротезування. Більшість НІПЗ33, анальгетиків, глюкокортикоїдів, мають побічні ефекти на різні органи і системи, особливо при тривалому застосуванні або введені внутрішньосуглобово, і до теперішнього часу не існує високоефективних і, водночас, безпечних способів лікування остеоартрозу колінних суглобів. Тому пошук нових, безпечних та більш ефективних методів лікування є досі актуальним.

Проведеним пошуком в науково-медичній літературі та при патентному пошуку знайдені різні способи для лікування остеоартрозу колінних суглобів.

Відомі способи лікування остеоартрозу, при яких в суглоб вводять препарати, що містять похідні гіалуронової кислоти (10, 11). Однак, препарати гіалуронової кислоти є екзогенними речовинами різної молекулярної маси і концентрації гіалуронату натрію. Завжди існує ризик небажаних побічних ефектів, насамперед, алергічної реакції, гострого асептичного артриту, гострого синовіту, розвитку гострого подагричного і псевдоподагричного артриту. Незначний та нетривалий їх клінічний ефект, а також досить висока частота побічних явищ створюють необхідність пошуку більш ефективних і доступних методик лікування остеоартрозу колінного суглоба.

Частково близьким до запропонованого способу підходом за патогенезом є лікування 60 остеоартрозу колінного суглоба, при якому в уражений суглоб та в параартикулярні тканини вводять збагачену на тромбоцити аутоплазму. Як відомо, тромбоцити в альфа-гранулах містять фактори росту, за рахунок яких стимулюється репаративний процес. Цільовою для застосування вважається та аутоплазма, що стерильна та має 1 млн./мл тромбоцитів. Варіантів приготування аутоплазми (протоколів) для цієї методики багато, вони відрізняються якістю та умовами приготування препарату, застосованими допоміжними речовинами. Саме тому, зручність проведення та кінцева ефективність дуже різні.

Так, є "Спосіб лікування остеоартрозу колінного суглоба" (12), з введенням аутоплазми, збагаченої на тромбоцити з їх концентрацією від 725 до 3029 тис./мкл тромбоцитів (в нормі від 162 до 358 тис./мкл) і активованих 0,25 95-ним розчином Сасі» в співвідношенні 3:1, в кількості 10-15 мл, 2 рази на курс лікування з інтервалом 5-7 днів. Однак, недоліком вищезгаданого способу є складність процедури, великий обсяг забору крові (450 мл), тривалість проведення лікування, відсутність програми реабілітаційних заходів та відносно низька ефективність. Якість приготування аутоплазми в пробірках з гелевим розподільним наповнювачем сумнівна, внаслідок того, що частина тромбоцитів можуть сорбуватись гелевим прошарком. Отже, застосування тільки збагаченої на тромбоцити аутоплазми не призвело до остаточного вирішення проблеми.

Відомі способи лікування дефектів суглобового хряща ін'єкціями ембріональної тканини, фетальних стовбурових клітин. Недоліками даних методів є особливості та ризики, пов'язані із застосуванням алогенних ембріональних клітин - можливим відторгненням, інфекцією, існують і етичні проблеми з наявністю донорського матеріалу тощо.

Відомі способи імплантації аутологічних хондроцитів (АХ), культивованих іп міо, потім пересаджених в зону дефекту і закріплених за допомогою окістя або штучної мембрани. До недоліків даного способу належать: тривалі терміни отримання культури клітин (близько З тижнів), розширення хірургічної агресії при заборі окістя, крім того, штучна мембрана є чужорідним матеріалом, висока і вартість такого лікування, введення тільки алогенних хондроцитів викликає реакцію гострої імунологічної несумісності (13).

Близькими за своїм технічним рішенням є запропонований Стадниковою А.А. та співавт. спосіб відновлення дефектів гіалінового хряща колінного суглоба, що включає введення мезенхімальних стовбурових клітин, отриманих шляхом ліпосакції підшкірно-жирової клітковини

Зо з різних тканин, з подальшою ферментною обробкою, але після проведення попередньо абразивної хондропластики та мікрофрактуринга артроскопічно, (14) та співавторами патенту

Ви 2559089 (15). Але обидва способи інвазивні, потребують артроскопії, а в даному випадку мова йде тільки про відновлення тканин колінного суглоба, шляхом залучення дії клітинних факторів з доставкою шляхом проведення мініінвазивної процедури - артроцентеза. Жирова тканина пацієнта є багатим джерелом аутологічного клітинного матеріалу, що виключає можливість імунологічних конфліктів та реакції відторгнення і дозволяє отримати в стислий термін терапевтичну кількість клітин. Клітини ССФ, отримані з аутологічної жирової тканини, містять мезенхімальні стовбурові клітини, ендотеліальні попередники, макрофаги і Т- лімфоцити, які служать джерелом регенерації дефекту хряща. Використання дорослих, неембріональних стовбурових клітин стромально-васкулярного фенотипу виключає ризик розвитку необластичних процесів. Натомість, застосування алогенних (донорських) стовбурових клітин, похідних жирової тканини, введених як внутрішньосуглобово, так і внутрішньовенно, навпаки призводить до вираженого протизапального ефекту, що доведено численними клінічними дослідженнями (16-19).

Меда А, Мапіп-Регтего МА в 2015 році зробили висновок про те, що застосування алогенних

МОСК, шляхом внутрішньосуглобового введення в дозі 40х109 клітин, може бути доцільною альтернативою для лікування хронічного остеоартрозу колінного суглоба, що більш логістично зручно, ніж лікування аутологічними МСК. Втручання просте, не вимагає хірургічного втручання, забезпечує полегшення болю та значно покращує якість хряща (20).

Але у випадку, якщо пацієнт наполягає на застосуванні виключно власних клітин, під місцевою анестезією або наркозом (якщо наполягає пацієнт) роблять ліпосакцію жирової клітковини з області передньої черевної стінки і/або панч-біопсію з завушної області, здійснюючи забір аутологічної жирової тканини, з якої, в умовах лабораторії, отримують стовбурові клітини для подальшого введення внутрішньосуглобово, що не суперечить заявленій моделі лікування.

Даний спосіб дозволяє досягнути лікувального ефекту за рахунок відновлення хряща та зв'язкового апарата, збільшення обсягу рухів та зменшення або зникнення болю.

В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності лікування остеоартрозу колінного суглоба за рахунок застосування антиапоптотичної та протизапальної бо дії клітинних факторів, реваскуляризації зон АН-НМУ/ менісків, поліпшення мікроциркуляції,

метаболізму і регенеративних процесів в субхондральних відділах кісток і дегенерованих структурах хрящової та сполучної тканин колінного суглоба.

Технічним результатом при застосуванні заявленого способу лікування є досягнення зменшення больового синдрому, порушення функціонування колінного суглоба і поліпшення

Б якості життя пацієнта, зниження обсягу стандартного та супутнього лікування для даної та супутньої патології, зменшення обсягу дефектів хрящової тканини.

Поставлена задача вирішується тим, що згідно з корисною моделлю, в колінний суглоб пацієнта вводять мезенхімальні стовбурові клітини, похідні жирової тканини (МОСК ЖТ), виділені з панч-біоптату завушної ділянки шкіри.

Технічний результат досягається тим, що пацієнтові шляхом артроцентезу вводять клітинний матеріал, який стимулює загальні та хондрорепаративні процеси, з проведенням спеціалізованої, спрямованої на хондрогенез, реабілітаційної програми. Як такий матеріал вводиться збагачена тромбоцитами плазма крові (21). Як відомо, в нормі кількість тромбоцитів в крові знаходиться в межах 150-350 тис./мкл і в середньому становить 200 тис./мкл. Дослідження показали, що клінічний ефект збагаченої тромбоцитами плазми слід очікувати, якщо концентрація тромбоцитів в ній дорівнює 1000 000/мкл. При меншій концентрації слимулюючий вплив на регенераційні процеси в тканинах не проявляється, в той же час до цього часу не було доведено, що збільшення концентрації тромбоцитів понад 1000000/мкл призводить до подальшого прискорення регенерації (22). В клінічних дослідженнях збагаченою тромбоцитами називають плазму, концентрація тромбоцитів в якій становить близько 1000000/мкл. Для прогресивного нарощування терапевтичного ефекту і досягнення технічного результату виконується збільшення обсягу введеної багатої тромбоцитами плазми крові в кожній наступній ін'єкції на 1,5-2 мл 2 рази. Підвищуючи, таким чином, абсолютне число тромбоцитів, що вводяться в уражену зону, досягається постійне стимулювання факторами введених стовбурових клітин та вже існуючих власних.

Спосіб отримання біологічного матеріалу для лікування здійснюється наступним чином.

Для отримання багатої тромбоцитами аутоплазми за 1 год. перед маніпуляцією роблять забір крові з кубітальної вени в кількості 60 мл крові в одноразові шприци ємністю 20 мл, що містить 1,5 мл антикоагулянту на основі (етилендіамінтетраоцтової кислоти) ЕДТА. Потім кров

Зо поміщають в стерильну пробірку, центрифугують на роторній центрифузі 4 хвилини в режимі 3600 об./хв. Отриману аутоплазму піддають другому центрифугуванню протягом 2-4 хвилин в режимі 3600 об./хв. Після цього збагачену тромбоцитами аутоплазму в кількості 2 мл витягають одноразовим шприцом ємністю 4,5 мл.

Потім, використовуючи голку розміром 180: 7 см, внутрішньосуглобово вводять 4 мл збагаченої тромбоцитами плазми сумісно з клітинним препаратом. Через 7-10 днів розпочинають курс лікування збагаченою тромбоцитами плазмою крові: збільшуючи обсяг введеної аутологічної тромбоцитарної плазми на 2 мл з кожним наступним введенням на 2 мл.

Повторне введення через 10 днів.

Отримання ліпоаспірату людини та його маркування.

Забраний під місцевим знеболенням в асептичних умовах операційної ліпоаспірат (шприцева ліпосакція) у кількості 50 мл переноситься до стерильної закритої ємності з широким горлом з кришкою, що містить тканинний консервуючий розчин складу: поживне середовище типу ОМЕМ або 199 та суміш антибіотиків пеніцилін/стрептоміцин по 2000 од./мл. Ємкість з післяопераційним ліпоаспіратом маркують (прізвище пацієнта, номер або код матеріалу, дата і час заготівлі) і переносять у холодильник або термоізоляційний контейнер при температурі від 0 до 40 "С. Матеріал може зберігатися в таких умовах не більше 12-ти годин. До кожного зразка матеріалу заповнюється супроводжувальна картка, де зазначені прізвище пацієнта, номер або код матеріалу, дата і час заготівлі. При заборі матеріалу в донора отримують інформовану згоду. Транспортування матеріалу з клінічної бази забору до Банку здійснюється при температурі від 0 до 40 "С в спеціальних термоізоляційних контейнерах протягом двох-чотирьох годин з моменту забору матеріалу. За стандартною технологією з ліпоаспірата/біоптата жиру отримують суспензію клітин ССФ. Технологічний процес включає триразову промивку і ферментативну дезагрегацію в умовах боксу біологічної безпеки ІЇ класу. Надалі клітинний препарат в фіз. розчині в стерильному шприці відповідного об'єму доставляється в клінічний підрозділ для проведення клітинної терапії.

Отримання клітин шляхом "панч»-біопсії.

Виконується місцеве знеболення шкіри в правій/лівій завушній ділянці розчином Лідокаїну 29Уо 2 мл. Рипсп-скальпелем 4 мм вибирається диск шкіри з волосяними фолікулами та підшкірною жировою клітковиною. Рана ушивається наглухо вузловим швом, який знімається через 2 тижні. Матеріал відправляється в лабораторію для подальшого виділення клітин та їх культивації.

Відмінною особливістю способу, що заявляється, є те, що запропоновано малотравматичний забір тканини шляхом панч-біопсії завушної ділянки, що дозволяє банкування інших клітин, корисних для регенеративної медицини (похідних нервового гребня, фібробластів, ендотеліальних прогеніторів та інших), який є малоїнвазивним, проводиться в амбулаторних умовах, не потребує тривалого післяопераційного лікування та спостереження.

Запропоновані складові плану лікування враховують індивідуальні побажання пацієнта та водночас залишають хворобоспецифічний підхід без втрачання якості та безпечності.

Здійснюється впровадження хворобоорієнтованої програми реабілітації, спрямованої на запобігання руйнуванню введеного клітиного матеріалу, утворенню оптимального середовища для розвитку регенеративних процесів в колінному суглобі. Після введення клітинного матеріалу, реабілітаційно-відновний період проводиться протягом 1 міс.

Запропонований спосіб лікування здійснюється наступним чином.

Процедура введення може передбачати застосування ін'єкційного введення клітин під контролем УЗД, електронно-оптичного перетворювача, під місцевою або загальною анестезією.

Клітини вводять безпосередньо в порожнину суглоба, до дефекту хрящової тканини водночас з аутоплазмою або як етап перед введенням аутоплазми, збагаченої тромбоцитами, після чого виконують 8-10 циклів пасивних згинально-розгинальних рухів в суглобі. В подальшому пацієнту рекомендують місяць ходьби з милицями, без навантаження на проліковану ногу, потім - дозоване, поступове навантаження.

Проводять стандартне відновне лікування (фізіолікування, ЛФК, масаж).

В 4 місяць та 6 місяць після лікування результат оцінюють за даними фізикального обстеження, МРТ. Рентгенографічного дослідження бажано уникати, як фактора, гальмуючого регенеративні процеси, пригнічуючі функції стовбурових клітин (23).

Дослідження патентів не виявили способів лікування остеоартрозу колінних суглобів з сукупністю ознак, що заявляється. Отже, можна припустити, що вказаний спосіб відповідає критерію "новизна".

Спосіб, що заявляється, може бути здійснений в будь-якому медичному закладі, оснащеному належним чином для введення в суглоби та лабораторними умовами та обладнанням для отримання аутоплазми та стовбурових клітин. Отже, він відповідає критерію "промислова придатність".

Джерела інформації: 1. Бадокін В.В. Сучасні аспекти патогенетичної терапії остеоартроза // Медичні ради. - Мо 12. -0. 77-83. 2. Алексеева Л.І., Верткін А.Л., Іванов Б.К. та ін. Остеоартрози в практиці лікаря-терапевта //

Російський медичний журнал. - 2008; Мо 16 (7). - С. 51-54.

З. Алексеева Л.І. Сучасні уявлення про діагностику та лікування остеартроза // Російський медичний журнал Ревматологія. - 2000, Мо 9. - С. 81. 4. Фроум С.Д., Уоллас С.С, Тарнув Д.П., Чор С.К. Вплив тромбоцитарної плазми на бони є рост та осеінтеграція у верхньощелепних пазухах людини: три двосторонніх доповіді // Іпї. ..

Репіодопіїсв Незіогаїїме Оепі. - 2002, Мо 22. - С. 45-53. 5. Насонова В.А. Остеоартроз - проблема полиморбидности // Сопвіїйшт теадісит. - 2009, Мо 2.- 6. 5-8. б. Нипгікег Е.В. Айісшаг сапіаде гераїг: Бавіс 5сієпсе апа сіїпіса! ргодге55. А гемівжм ої Те ситепі 5іайи5 апа ргозресів /Овівсайнійів С апіаде. - 2002, Мо 10. - С. 432. 7. РіаїеІвїі-тісн: ріазта іпіга-апісшаг іпіесіоп мегзив ПНуаЇшгопіс асій мізсозирріетепіайоп ав їгеаїтепів Тог сапіїаде раїйпоіоду: тот єапу дедепегаїйоп ю о5івоайніийів5 /Коп Е., МапаєІрацт В.,

Вида В., Рйагдо сх, ОвєІсодіапо М., Тітопсіпі А., Рогпазагі РМ, Сіаппіпі 5., Магсассі М. //

АпПгозсору. - 2011, Ме27 (11). -С. 1490-501. 8. Оецепіпе А.)., Соідбего 5., Васі В.В. уг, Соїе В.). Ттєаїтепі оріїопе5 ог апісшаг сапіаде детесів ої Ше Кпеєе // ОпПор. Митв. - 2005, Мо 24. - С. 361. 9. Вгиуєге 0., Соорег С, РеїІейег УР еї аї. Ап аідотпійнт гесоттепааїйоп ог Те тападетепі ої

Кпее овівоайніїйї5 іп Еигоре апа іпіегпайопаїйу: А герогі їтот а їавк гогсе ої Те Еишореап 5босівєїу ог Сіїпісаї апа Есопотіс Авресів ої Овіворогов5із апа Овівеоайніййв (ЕЗСЕО) //Зетіп. Ап

Апейт. - 2014. - Мої. 44 (3). - Р. 253-263. 10. Цветкова Е.С. Сучасна фармакотерапія остеоартрозу // Сопвіїййт теаісит. - 1999, Мо 1. - 6.205-206. 11. Михайлова А.С. Локальна терапія гонартроза препаратами різної молекулярної маси: 60 вплив на якість життя пацієнта / Михайлова А.С, Теплякова О.В., Соколова Л.А. // Лікуючий лікар. - 2010, Мо 4. - С. 2-7; Лопатина Д.В., Лобанов С.В. Клінічний досвід застосування похідних гіалуронової кислоти в комплексному лікуванні хворих з деформуючим артрозом великих суглобів // Російський медичний журнал. - 2010, Мо 11 (756). - С. 12-16; Меньшикова І.В. Сучасні підходи до діагностики та лікування остеоартрозу колінного суглоба // Дис. д-ра мед. наук - М., 2010; Юоидадоб5 М., Мдиуеєп М., Гівїгаї М, Атог В. Нідй тоїіесшаг жмеїдні 5одіит НуаїЇшгопаїє (пуаїесііп) іп озіеоапйнтйів ої Ше Кпеє: а 1 уєаг ріасеро-сопігоїІей іа! /ов5іеоайнійв апа Сапіаде. - 1993, Мо 1. - С. 97-103. 12. Биохимия тканей и жидкостей полостей рта: учебное пособие // Вавилова Т.П. - 2-е изд., испр. и доп. - 2008. - 208 с.: ил. (Глава 2). 13. Се-Вазей Мепізсив Нераїг апі Недепегаййоп: Аї Ше ВгіпК ої Сіїпіса! Тгапвіайоп? А зЗувівтаїййс ВНемієму ої Ргєсіїпіса! 2їшаїев дазті)п М. КогрегеПпоек, " В5с, Тотту 5. де М/іпаї, " МО,

РІО, МіснеїЇа Н. Надтеї|ег, " МО, І исієппе А. МопК, " РНО, апа Оапієї!ї В. Р. Загів, МО, РО

Іпмевіїдайоп репоптей аг Ше Оерапйтепі ої ОпПореадіс5, Опімегейу Меадіса! Сепієг Шгесні,

Шігесні, Те МеїШепапаФ5. 14. Патент ВО Мо 2455028 2010 м "Спосіб лікування остеоартрозу колінного суглоба". 15. Стадников А.А. и др. Новье методьі лечения дефектов гиалинового хряща коленного сустава у больньїх гонантрозом, Научно-практическая ревматология. - 2009, Мо 3. - С. 1-5. 16. Патент ВО Мо2559089 "Способ восстановления дефектов гиалинового хряща суставньх поверхностей суставов конечностей". 17. Іпіга-Апісшаг Іпіесіп ої Мезепспутаї! 5ієт СеїЇв їог Те Тгєаїтепі ої Овзівоаннтійів ої Ше

Кпее: А Ргоої-ої-Сопсері Сіїпіса! Та! ЗТЕМ СЕ. 5 2014; 32:1254-1266. 18. Адірозе Мезепспутаї! 5іготаї! СеїІ-Вазейд ТНегару їог 5емеге Овівоайнтйв5 ої Те Кпее: і. А РНназе І Бозе-Езсаїайнйоп Та! 5ТЕМ СЕП 5 ТВАМ5І АТІОМАЇ МЕОІСІМЕ 2016;5:847-856 пор //ах.аоїі.огу/ 10.5966/5сіт.2015-0245. 19. Введення алогенних клітин з аутологічними хондроцитами: АїПодепеіс М5С5 апа

Весусієй Ашоїодоив Спопагоп5 Міхейд іп а Опе-5іаде Сапіаде Сеї! Тгапзріапіоп: А Рігзі-іп-Мап

Тпа! іп 35 Раймепі5 ЗТЕМ СЕ 5 2017;35:1984-1993 пир//ах.дої.ого/10.1002/516т.2657. 20. бипиге-ехрапавєа аїодепіс адірозе ііз5йце-дегімей 5ієт сеї айепиаїе сапіаде дедепегайоп іп ап ехрегітепіаї! гаї овієосаннийїів тоавє! пирзе:/дої, ого/10.1371/Лоигпаї.ропе.0176107.

Коо) 21. 68. Меда А, Ос! Сапіо Е, АІрегса М, Сагсіа У, Мипаг А, еї аї. (2015) Тгтєаітепі ої Кпее овівоаннтйв мА агодепеїс тезепспутаї! 5ієт сеїІв: а гапдотігей сопігоїІєй їпіа!. Тгаперіапіайоп.

ІРоирМеаді. 22. Дейкало В.П., Мастиков А.Н., Болобошко К.Б. Збагачена тромбоцитами плазма в лікуванні захворювань і пошкоджень опорно-рухового апарату //Вісник Вітебського державного медичного університету. - 2011, Мо 4 (10). - С. 7. 23. Ром суютеїйіс апа тогрпоіодіса! спагасієгігайноп ої ріаїеіеї-тсп ріазєта де! ЛЕ ЕРегпапае?г-

Ваїбего Це! а.) //Сіїп. Ога! Ітріапів Нев. - 2006. - Мо Мої. 17, М. 6. - Р. 687-693; Магх В. Оепіаї! апа стапіоїтасіа! арріісайопве ої ріаїеїЇвєїіспй! ріаєта /АВ. Магх, А. Сагуд. - Саго! Бігєат: Оціпіеззепсе

Рибіївпіпу Со, Іпс. - 2005. - Р. 221. 24. Ехрозиге їо0 Іом-Юоб5е Х-Нау адіайоп АПйегз Вопе Ргодепіог Сеїїє апа Вопе

Містоагспітесійиге. і. іта РІ, бу ОМ2, Стеєпе Е52, АПеп МАЗ, Сиппіпдпат рАг, Вгабу І А4,

Віоотіїєій 5А2,5. ії. Вадіаї Ве5. 2017 Осг188(4):433-442. дої: 10.1667/8814414.1. Ериб 2017 Ацд

Claims (5)

45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ

1. Спосіб лікування остеоартрозу колінних суглобів, що включає введення в колінний суглоб мезенхімальних стовбурових клітин, який відрізняється тим, що як мезенхімальні стовбурові клітини використовують мезенхімальні стовбурові клітини, похідні жирової тканини (МСК ЖТ), 50 виділені з панч-біоптату завушної ділянки шкіри.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що для введення використовують алогенні МОСК ЖТ, виділені з панч-біоптату завушної ділянки шкіри.

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що біопсія може бути замінена мініліпосакцією або попереднім інтраопераційним забором тканин, з подальшим стандартним лабораторним 55 виділенням та культивуванням МОСК.

4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що сумісно вводяться стромально-судинна фракція (ССФ), аутологічна, збагачена тромбоцитами, плазма та/або донорські МСК ЖТ.

5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що, крім внутрішньосуглобового введення клітинного матеріалу, проводять ін'єкційне локальне, параартикулярне введення або з системним внутрішньовенним болюсним введенням клітинного препарату МОСК ЖК, як галогенного, так і аутологічного) з загальнотрофічною метою.

б. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що може бути використаний в поєднанні із додатковими терапевтичними засобами.