UA136766U - Спосіб обігрівання поверхні - Google Patents

Abstract

Спосіб обігрівання поверхні полягає в монтажі на попередньо підготовлену поверхню щонайменше одного електронагрівального елемента, на який наносять термостійкий шар, причому на попередньо підготовлену поверхню монтують гнучкий електронагрівальний елемент, що містить виготовлений з вуглецевого волокнистого матеріалу резистивний елемент, який покритий електроізоляційним чохлом, виконаним з фольгованої склотканини, а кінці резистивного елемента покриті алюмінієвою фольгою, на яку встановлено струмопідводи у вигляді мідної лудженої пластини, до якої припаюють термостійкий провід, далі до струмопідводів під'єднують терморегулятор з датчиком регулювання температури, який за допомогою виводів підключають до мережі електроживлення.

Description

Корисна модель належить до електротехніки, а саме до способів обігрівання поверхонь за допомогою гнучкого електронагрівального елемента, і може бути використана для обігрівання укосів вікон, підлоги, стін в жилих, офісних та промислових приміщень, а також для обігрівання поверхонь, що безпосередньо знаходяться на відкритому просторі (покриття місцевого значення, злітно-посадкових смуг, гелікоптерних площадок та іншого). Окрім того, з використанням заявленої технології можуть бути створені опалювальних пристроїв для підігріву повітря та повітряних середовищ побутового та промислового призначення за допомогою гнучких електронагрівальних елементів.

З рівня техніки відомий спосіб обігріву середовища за допомогою кераміко-вуглецевої нагрівальної панелі (Патент України Ме117136, МПК Е24Н 7/06, НОБВ 3/14, НОБВ 3/34, 240 13/00, опубл. 25.06.2018), що полягає в перетворенні електричної енергії в теплову за допомогою використання нагрівального елемента, виготовленого із волокнистого матеріалу на основі вуглецю, волокна якого сплетені в шнур об'ємним плетінням, який полягає в тому, що створюють тепловий резонанс нагрівального елемента і тепловипромінювальних керамічних панелей і завдяки чому отримують інфрачервоне резонансне випромінювання. Даний спосіб має вузьку сферу використання. Важливою умовою для стабільної роботи кераміко-вуглецевої нагрівальної панелі в даному способі є необхідність її систематичного перезапуску, мінімум один раз на годину - після виходу панелі на свій робочий режим, що є недоліком.

Відомий спосіб обігріву дорожнього полотна (Патент РФ Мо85783, МПК НОБВ 3/34, опубл. 10.08.2009), в якому під дорожнє полотно укладають нагрівальні елементи у вигляді панелей з металевої сітки, на яку нанесеною електричну ізоляцією. До торцевих краяв панелей під'єднані мідні шини, через які здійснюється підключення нагрівальних елементів - панелей до регулятора потужності, який електрично зв'язаний з джерелом електропостачання. Даний спосіб має складну технологію укладання. Окрім того, спосіб не забезпечується рівномірне нагрівання поверхонь.

З рівня техніки відома система обігріву приміщення за допомогою плівкового електронагрівача (Патент РФ Мо2389161, МПК НОБВ 3/36, опубл. 10.05.2010 року), що складається з плівкового електронагрівача і утеплювача, причому плівковий електронагрівач містить ізольований з обох сторін шарами гнучкої електроізоляційної плівки резистивний

Зо випромінюючий елемент, який має в плані меандрову форму і підключений за допомогою виводів до мережі електроживлення, а утеплювач виконаний у вигляді спіненого теплоїізолюючого матеріалу. Недоліками зазначеного технічного рішення є недостатня надійність і безпека в експлуатації, нестабільність параметрів. Зазначені недоліки обумовлені тим, що для здійснення послідовного з'єднання паралельних смуг резистивного випромінюючого елемента шляхом Г-подібного загину смуг з точковим зварюванням сусідніх смуг в місці їх накладання, виконують перегин кожної смуги в бік наступної смуги по черзі з одного і з іншого боку, при цьому в місці згину смуги в металі утворюються мікротріщини, які в процесі експлуатації в режимі нагрівання-охолодження стають все більше, в результаті чого в місцях перегину смуг різко збільшується опір резистивного випромінюючого елемента, з'являються місцеві перегріви плівкового електронагрівача, і може виникнути його загоряння.

В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб обігрівання поверхні, який забезпечить рівномірність нагрівання поверхні по всій її площі, підвищить надійність та безпеку експлуатації та економію енергоносіїв.

Згідно з корисною моделлю, спосіб обігрівання поверхні полягає в монтажі на попередньо підготовлену поверхню щонайменше одного електронагрівального елемента, на який наносять термостійкий шар, в якому згідно з корисною моделлю, на попередньо підготовлену поверхню монтують гнучкий електронагрівальний елемент, що містить виготовлений з вуглецевого волокнистого матеріалу резистивний елемент, який покритий електроізоляційним чохлом, виконаним з фольгованої склотканини, а кінці резистивного елемента покриті алюмінієвою фольгою, на яку встановлено струмопідводи у вигляді мідної лудженої пластини, до якої припаюють термостійкий провід, далі до струмопідводів під'єднують терморегулятор з датчиком регулювання температури, який за допомогою виводів підключають до мережі електроживлення.

Використання в запропонованому способі нового гнучкого електронагрівального елемента забезпечує рівномірний розігрів поверхні. Завдяки конструктивним особливостям даного гнучкого електронагрівального елемента, який має високу механічну міцність, та захищений від впливу від вологи та водяної пари, запропонований спосіб може застосовуватися на будь-яких промислових та житлових об'єктах або на відкритих територіях.

В контексті опису заявленої корисної моделі під поверхнями, що обігріваються за допомогою бо гнучкого електронагрівального елемента, розуміють наступні поверхні: поверхні укосів, підлоги,

стіни, стелі, плінтусів; поверхні/пластини нагрівальних елементів; поверхні твердого покриття місцевого значення, злітно-посадкових смуг, гелікоптерних площадок та поверхні різного призначення.

Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, де на Фіг. 1 схематично зображено загальний вигляд запропонованого електронагрівального елемента, на Фіг. 2 - поздовжній розріз елемента, на Фіг. З - схему укладання гнучкого електронагрівального елемента на поверхні укосів вікна приміщення, на Фіг. 4 - схему укладання гнучкого електронагрівального елемента на підлозі.

В запропонованому способі використовують гнучкий електронагрівальний елемент 1 (як показано на Фіг. 1-2), який містить виготовлений з вуглецевого волокнистого матеріалу резистивний елемент 2 з приєднаними до нього струмопідводами 3. Резистивний елемент 2 може мати різну довжину в залежності від умов монтування пристрою. Наприклад, довжина може бути 0,5 м до 40 м. Елемент 2 покритий електроізоляційним чохлом 4, який виконаний з фольгованої склотканини. Кінці резистивного елемента 2 додатково обмотані алюмінієвою фольгою, і на цих кінцях встановлено струмопідводи 3, які виконані з мідної лудженої пластини, до якої припаяний термостійкий провід 5. При цьому мідна луджена пластина складена удвічі поперек напрямку вуглецевого волокнистого матеріалу.

Струмопідводи З можуть бути використані для заземлення і мають виводи (термостійкий провід 5) для підключення до електричної мережі або до іншого електронагрівного елемента.

У способі для обігріву підлоги, укосу, стелі, сходів та іншого використовують резистивний елемент, який може мати форму стрічки товщиною 0,3-5 мм та шириною 12-1000 мм.

Запропонований спосіб пояснюється наступними прикладами використання.

Приклад 1, який пояснює спосіб обігріву укосів вікна (як показано на Фіг. 3).

Монтують на підготовлену поверхню укосу гнучкий електронагрівальний елемент 1 необхідної довжини. Вбудовують датчик регулювання температури 7, який під'єднаний через термостійкий провід 5 до струмопідводів 3. Встановлюють в необхідному місці терморегулятор 6. Поверхня елемента 1 армується стяжкою. Терморегулятор 6 підключають до електромережі 2208. На струмопідводи З (низькотемпературні виводи) через терморегулятор б, подається електричний струм, за рахунок нагріву електронагрівального елемента 1, відбувається

Зо рівномірний розігрів поверхні укосу та здійснюється процес обігріву приміщення. В даному прикладі, наприклад, використовується терморегулятор "РІсигеоп СО8 НЗ".

Використання методу, шляхом нагріву гнучким електронагрівальним елементом зони віконного укосу для опалення приміщення, дозволяє рівномірно обігріти всю поверхню укосу та підвіконня до 60"С, не пересушуючи повітря, відсікти холодне повітря на площі усього віконного отвору, тим самим знижуючи тепловтрати з 5-5 956, при цьому витрачаючи від 11-33 Ватт/г на один метр погонний віконного укосу. Стандартний віконний отвір розміром 1410х1350 мм споживає від 60.5-181.5 Ватт/г.

Приклад 2, який пояснює спосіб обігріву підлоги (як показано на Фіг. 4).

Монтують на підготовлену поверхню підлоги електронагрівальні елементи 1 в необхідній кількості (залежить від площі приміщення), які з'єднують між собою паралельно. Вбудовують датчик регулювання температури 7, який під'єднаний через термостійкий провід 5 до струмопідводів З крайнього електронагрівального елемента 1. Встановлюють в необхідному місці терморегулятор 6. Елементи 1 армуються стяжкою. Терморегулятор 6 підключають до електромережі 220 В. На струмопідводи З (низькотемпературні виводи) через терморегулятор б, подається електричний струм, за рахунок нагріву електронагрівальних елементів 1, відбувається рівномірний розігрів поверхні підлоги та здійснюється процес обігріву приміщення.

В даному прикладі, наприклад, використовується терморегулятор "Тогпео Рго". У випадку обігрівання поверхні підлоги 10 п/м електронагрівальних елементів прогрівають З м2 поверхні.

Слід відмітити, що для кваліфікованого фахівця в даній галузі техніки буде очевидно, що описані приклади можуть мати на увазі різні варіації укладання електронагрівальних елементів способами, відомими з рівня техніки, способи приєднання електронагрівальних елементів до електричної мережі та мати відмінні від наведених габаритні розміри резистивного елемента, що в свою чергу буде змінювати значення потужності тепловіддачі та сили струму. Наведені приклади жодним чином не можуть обмежувати описану корисну модель.

Claims (1)

1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб обігрівання поверхні, що полягає в монтажі на попередньо підготовлену поверхню щонайменше одного електронагрівального елемента, на який наносять термостійкий шар, який відрізняється тим, що на попередньо підготовлену поверхню монтують гнучкий електронагрівальний елемент, що містить виготовлений з вуглецевого волокнистого матеріалу резистивний елемент, який покритий електроізоляційним чохлом, виконаним з фольгованої склотканини, а кінці резистивного елемента покриті алюмінієвою фольгою, на яку встановлено струмопідводи у вигляді мідної лудженої пластини, до якої припаюють термостійкий провід, далі до струмопідводів під'єднують терморегулятор з датчиком регулювання температури, який за допомогою виводів підключають до мережі електроживлення. Дей фіг. 1

   Фіг.2