UA135720U - Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри - Google Patents

Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри Download PDF

Info

Publication number
UA135720U
UA135720U UAU201901591U UAU201901591U UA135720U UA 135720 U UA135720 U UA 135720U UA U201901591 U UAU201901591 U UA U201901591U UA U201901591 U UAU201901591 U UA U201901591U UA 135720 U UA135720 U UA 135720U
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
burn
treatment
antiseptic
superficial
depth
Prior art date
Application number
UAU201901591U
Other languages
English (en)
Inventor
Валерій Володимирович Бойко
Олексій Віталійович Кравцов
Юрій Іванович Козін
Юрій Іванович Ісаєв
Original Assignee
Державна Установа "Інститут Загальної Та Невідкладної Хірургії Імені В.Т. Зайцева Національної Академії Медичних Наук України"
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Державна Установа "Інститут Загальної Та Невідкладної Хірургії Імені В.Т. Зайцева Національної Академії Медичних Наук України" filed Critical Державна Установа "Інститут Загальної Та Невідкладної Хірургії Імені В.Т. Зайцева Національної Академії Медичних Наук України"
Priority to UAU201901591U priority Critical patent/UA135720U/uk
Publication of UA135720U publication Critical patent/UA135720U/uk

Links

Landscapes

  • Materials For Medical Uses (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)

Abstract

Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри включає лікування опікової хвороби з протишоковими заходами, поверхневе очищення опікових ран та декомпресійну некротомію, санацію ран, визначення зональної глибини опікового ураження, вибирання тактики подальшого місцевого лікування в залежності від його результатів, а також закривання ран антисептичними пов'язками. До комплексу лікування опікової хвороби з протишоковими заходами додають інфузійне введення озонованих розчинів реополіглюкіну, кристалоїдів та реамберину. При поверхневих дермальних ураженнях на ранову поверхню додатково під антисептичні пов'язки накладають атравматичні сітчасті синтетичні покриття, які спочатку протягом 3 діб зрошують комбінованими антибактеріально-антисептичними розчинами, з 4 доби знімають антисептичні пов′язки. Сітчасте покриття щоденно обробляють розчином антисептика та мазями на водорозчинній основі та озонованою рослинною олією, після чого накладають нові антисептичні пов′язки. Всі пов'язки знімають в міру епітелізації опікової поверхні. При середньодермальних ураженнях з першої доби від опіку комбінованим розчином озонованими антигіпоксантами прямої специфічної дії проводять інфільтрацію зон, прилеглих до коагуляційного некрозу, в міру зменшення глибини ушкодження продовжують лікування поверхневого опіку. Якщо зменшення глибини ушкодження не відбувається та при цьому ушкодження досягає рівня глибоких шарів дерми із збереженням її рудиментів, поверхневе очищення опікових ран виконують у вигляді секвенціальної та тангенціальної некректомії з укриттям рани модифікованою ксеношкірою.

Description

Корисна модель належить до комбустіології і може бути використана для лікування розповсюджених поверхневих та пограничних термічних уражень шкіри.
Згідно з "Клінічними настановами: лікування хворих з опіками" Регіональної служби з лікування опіків Агенції клінічних інновацій Служби охорони здоров'я Нового Південного Уельсу (див. б5іобнап Соппоїу. - травень 2014) дермальні опікові травми по глибині розділяються на наступні групи:
Поверхневі дермальні - при яких ушкодженими опиняються поверхневі шари дерми,
Середньодермальні - при яких деструкція включає частину дериватів шкіри (пограничні опіки),
Глибокі дермальні - при яких повністю ушкоджені деривати шкіри, тобто її спонтанна епітелізація неможлива.
Відомий спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри, що описаний в книзі Алексеев А.А., Бобровников А.2З., др. "Местное консервативноєе лечение ран на зтапах оказания помощи пострадавшим от ожогов: клинические рекомендации" (див. Москва. - 2014). Він включає проведення комплексу протишокової терапії, поверхневе очищення та санацію опікових ран і продовження лікування опікової хвороби після виведення постраждалого з шоку. При поверхневих ураженнях проводять секвенціальну некректомію (дермабразію) з укриттям постнекректомічної рани мазевими пов'язками на водорозчинній основі або вологовисихаючими пов'язками з розчинами антисептиків. При пограничних ураженнях (а саме циркулярних) проводять декомпресійну некротомію до життєздатних тканин та вкривають пов'язками з мазями на водорозчинній поліетиленгліколевій основі. Якщо на 21 добу не утворюється грануляційний шар, переходять до тактитки лікування глибоких опіків.
Спосіб дозволяє системно підійти до лікування розповсюджених термічних уражень шкіри і вибирати різну тактику в залежності від глибини ураження. При цьому скорочуються терміни загоєння опікових ран і покращуються результати лікування. Але він передбачає лише саме загальне розрізнення стану тканин в зоні пошкодження, оцінюючи його візуально. При цьому не пропонується специфічний вплив на досить характерні структурно-функціональні зміни тканин в зонах паранекрозу, які можуть суттєво вплинути на динаміку глибини та об'єму ушкодження, а значить і на загальні результати лікування. Також етапи лікування не узгоджені з фазами
Зо перебігу ранового процесу.
Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень дерми, який описано в статті Логинов ПП. "Современнье принципьї местного лечения термических ожогов" (див. Русский медицинский журнал. - 2001. - Мо 3.- С. 123-125). Він включає лікування опікової хвороби з протишоковими заходами, поверхневе очищення опікових ран та декомпресійну некротомію, санацію постнекротомних ран та їх закривання антисептичними пов'язками, візуальне визначення зональної глибини опікового ураження і вибрання тактики подальшого місцевого лікування в залежності від його результатів.
Очищення рани здійснюють від залишків нежиттєздатних тканин (дескламованого епідермісу, сторонніх тіл), промиванням антисептичними розчинами, ферментами та антибіотиками. Поверхневі дермальні рани після очищення укривають мазевими пов'язками.
При середньодермальних опіках висікають некротизовані ділянки (в тому числі міхури), в деяких випадках глибоких опіків виконують некротомії з розсіченням струпу до життєздатних тканин.
Постнекротомні рани вкривають пов'язками з мазями спочатку на водорозчинній, на жировій основі.
Спосіб дозволяє лікувати розповсюджені термічні ураження дерми за рахунок активної хірургічної тактики, а саме максимального очищення ранової поверхні від некротизованих тканин, санації ран та поетапної зміни лікувальних пов'язок. До недоліків способу слід віднести недостатню узгодженість послідовності загальних і місцевих лікувальних заходів з зональною глибиною і об'ємом ушкодження, а також характерними структурно-функціональними особливостями частково уражених тканин, що оточують коагуляційний струп.
В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу, який дозволяє співвіднести обсяг і послідовність лікувальних заходів з зональною глибиною і об'ємом ушкодження, а також характерними структурно-функціональними особливостями частково уражених тканин, що оточують коагуляційний струп.
Поставлена задача вирішується тим, що в способі поетапного лікування розповсюджених термічних уражень дерми, який включає лікування опікової хвороби з протишоковими заходами, поверхневе очищення опікових ран та декомпресійну некротомію, санацію ран, визначення зональної глибини опікового ураження, вибирання тактики подальшого місцевого лікування в залежності від його результатів, а також закривання ран антисептичними пов'язками, згідно з 60 корисною моделлю, до комплексу лікування опікової хвороби з протишоковими заходами додають інфузійне введення озонованих розчинів реополіглюкіну, кристалоїдів та реамберину, при поверхневих дермальних ураженнях на ранову поверхню додатково під антисептичні пов'язки накладають атравматичні сітчасті синтетичні покриття, які спочатку протягом З діб зрошують комбінованими антибактеріально-антисептгичними розчинами, з 4 доби знімають антисептичні пов'язки, сітчасте покриття щоденно обробляють розчином антисептика та мазями на водорозчинній основі та озонованою рослинною олією, після чого накладають нові антисептичні пов'язки, всі пов'язки знімають в міру епітелізації опікової поверхні; при середньодермальних ураженнях з першої доби від опіку комбінованим розчином озонованими антигіпоксантами прямої специфічної дії проводять інфільтрацію зон, прилеглих до коагуляційного некрозу, в міру зменшення глибини ушкодження продовжують лікування поверхневого опіку, якщо зменшення глибини ушкодження не відбувається та при цьому ушкодження досягає рівня глибоких шарів дерми із збереженням її рудиментів, поверхневе очищення опікових ран виконують у вигляді секвенціальної та тангенціальної некректомії з укриттям рани модифікованою ксеношкірою, а при поглибленні середньодермальних ушкоджень виконують аутодермопластику та додатково на аутодермотрансплантат накладають атравматичні сітчасті синтетичні покриття і продовжують лікування як для поверхневого опіку.
Інфузійне введення озонованих розчинів реополіглюкіну, кристалоїдів та реамберину на етапі лікування опікового шоку та опікової хвороби в цілому дозволяє максимально зберегти життєздатність і функціональний стан клітин зони середньодермального опіку за рахунок підвищених дезінтоксикаційних властивостей озонованих реополіглюкіну та реамберину, зростання суспензійних властивостей змішаної з ними крові, суттєвого зменшення Її в'язкості і агрегації формених елементів, достатнього насичення клітин киснем, а також активації клітинного дихання і підвищення енергетичного обміну в тканинах. Інфузійне введення озонованих розчинів реополіглюкіну, кристалоїдів та реамберину можливо виконувати, наприклад, методами за патентами Мо 98398 ШО (ОА, заявл. 17.11.2014, опубл. 27.04.2015,
Спосіб лікування опікової хвороби та зон паранекрозу) та Мо 100291 ШО (ША, заявл. 17.11.2014, опубл. 27.07.2015, Спосіб детоксикації організму).
Визначення зональної глибини опікового ураження в означеній послідовності дозволяє вибирання тактики подальшого місцевого лікування проводити диференційовано, окремо для
Зо поверхневих та середньодермальних опіків.
Накладання атравматичних сітчастих синтетичних покриттів на ранову поверхню при поверхневих дермальних ураженнях забезпечує атравматичність та суттєве зменшення болючості всіх наступних процедур до повної епітелізації ранових поверхонь. Вибраний режим обробки зазначених поверхонь та комбінація препаратів для неї відповідає фазам ранового процесу: спочатку купірування запально-деструктивних процесів (до З діб), а потім стимуляція регенераторно-відновлювальних процесів (починаючи з 4 доби лікування). Це можливо виконувати, наприклад, способом за патентом Мо 116950 ШО (ША, заявл. 23.12.2016, опубл. 12.06.2017, Спосіб місцевого лікування розповсюджених дермальних опіків).
Інфільтрація зон, прилеглих до коагуляційного некрозу, при середьнодермальних ураженнях комбінованим розчином озонованими антигіпоксантами прямої специфічної дії з першої доби від опіку дозволяє проводити профілактику розповсюдження руйнівного процесу в клітинах зони паранекрозу (за рахунок доставки антигіпоксантів безпосередньо до клітин) та суттєво зменшити об'єм незворотно загиблої тканини ще до некректомії. Тим самим зменшується об'єм некректомії та чітко відокремлюється демаркаційна зона між ушкодженими та неушкодженими тканинами. Це можливо виконувати, наприклад, способами за патентами Мо 97648 Ш (ОА, заявл. 16.10.2014, опубл. 25.03.2015, Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках) та Мо 126254 О (ОА, заявл. 9.01.2018, опубл. 11.06.2018, Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках).
Виконання поверхневого очищення опікових ран у вигляді секвенціальної та тангенціальної некректомії при досягненні ушкодженням рівня глибоких шарів дерми із збереженням Її рудиментів, а також укриття рани ксеношкірою дозволяє стимулювати епітелізацію рани з рудиментарних утворювань шкіри. При виконанні вкривання постнекротомної рани, наприклад, способами за патентами Мо 104048 О (ША, заявл. 06.07.2015, опубл. 12.01.2016, Спосіб біоактивації ліофілізованих ксенотрансплантатів), а також Мо 97030 Ш (ОА. заявл. 26.09.2014, опубл. 25.02.2015, Спосіб підвищення захисних властивостей ліпіну (фосфатидилхоліну)), тобто активізованою озонованим ліпіном ксеношкірою процес стимулювання суттєво покращується.
Виконання аутодермопластики та накладання на аутодермотрансплантат атравматичних сітчастих синтетичничних покриттів після радикальної некректомії при тотальному ушкодженні всіх шарів дерми дозволяє активно стимулювати приживлення аутодермотрансплантата в бо умовах атравматичності виконання необхідних дій з рановою поверхнею. Це можливо виконувати, наприклад, способом за патентом Мо 118139 ШО (ША, заявл. 03.02.2017, опубл. 25.07.2017, Спосіб стимуляції приживлення вільних аутотрансплантатів при глибоких опіках).
Заявнику невідомі приклади використання взаємопов'язаної послідовності різнопланових методів в залежності від структурно-функціональних змін тканин на різних етапах ранового процесу при лікуванні розповсюджених термічних опіків різного об'єму і глибини ураження.
Спосіб реалізується наступним чином. При надходженні хворого з розповсюдженою опіковою травмою (більше 20-30 95 поверхні тіла) до стаціонару одразу починають лікування опікового шоку, що обумовлений опіковою хворобою. До комплексу лікування опікової хвороби входить загальна інфузійно-трансфузійна, знеболювальна, антикоагулянтна, дезінтоксикаційна, антигипоксемічна та антибактеріальна, імуностимулююча, спазмолітична, гемо- і цитопротекторна терапії, а також місцева терапія шляхом стимуляції регенераторних механізмів та обробки озонованими препаратами поверхні опікової рани. До комплексу загальної інфузійно-трансфузійної терапії входять щоденні внутрішньовенні введення цитопротекторів прямої дії у вигляді озонованих інфузійних розчинів, наприклад, озоновані розчини реополіглюкіну та реамберину. Розчини виготовляють ех їетрогє шляхом барботажу озоно- кисневою сумішшю в об'ємі 40)-500 мл впродовж 20-30 хвилин при концентрації озону в ній 18:52 мг/л. Їх вводять хворому на першому етапі (для боротьби з тканинною гіпоксією) послідовно - спочатку реополіглюкін, а потім реамберин - внутрішньовенно у кількості до 1000 мл, двічі на добу.
Реополіглюкін та реамберин є препаратами, які для боротьби з тканинною гіпоксією, що розвивається та обумовлена пригніченням енергетичного обміну і порушенням мембранного транспорту, при застосуванні дозволяють збільшити об'єм крові і спорідненість гемоглобіну кисню, відновити електрон-транспортну функцію дихального ланцюга, активувати ферменти біологічного окиснення, знизити редокспотенціал клітини та відновити функцію енергетичного апарата клітин при їх гіпоксії.
Після виведення хворого з шоку на тлі триваючого симптоматичного лікування виконують поверхневе очищення опікових ран шляхом видалення незворотно ушкоджених поверхневих шарів шкіри (дермабразію). Далі виконують комплекс діагностичних заходів для виявлення на великій площі ураження зон з поверхнево-дермальними, пограничними (середньодермальними)
Зо та глибокими дермальними опіками. Для різних зон вибирають диференційований патогенетичний підхід.
Для зон з поверхнево-дермальними опіками після дермабазії та санації осередків ураження виконують поетапне купірування запалення та стимуляцію регенераторновідновних процесів, при цьому на першому етапі здійснюють забезпечення атравматичності і зменшення болючості наступних процедур шляхом вкривання рани сітчастою пов'язкою Ставззоїїпі пеціга). Потім послідовно виконують: зниження ексудації зі стабілізацією клітинних мембран шляхом накладення пов'язок, постійне зволоження пов'язок розчином комплексу із антибіотика, хіміопрепарату широкого спектра бактерицидної дії та глюкокортикостероїду на основі антисептичного розчину, наприклад, із 0,1 г ріфампіцину (бенеміцин), 30 мл розчину метронідозолу з концентрацією 5 мг/мл, 4 мл 2,5 95 розчину гідрокортизону ацетату на основі розчину 1-2 г борної кислоти в 400 мл 0,9 95 розчину натрію хлориду із розрахунку на площу опіку 4 95 площі тіла за добу.
Стимуляцію процесів демаркації з формуванням сухого струпу виконують обробкою пов'язки
Ставззоїїпа пеціга! 10 У5-ним Повідон-йодом (бетадин) і мазями на гідрофільній основі. Потім, коли утворився струп, стимулюють регенерацію тканин під ним шляхом накладення пов'язки з рослинною олію і 3-5 95 розчином димексиду аж до епітелізації тканин під; струпом. Як рослинну олію використовують олії обліпихи та розторопши холодного віджиму, оскільки вони мають найбільш виражену антиоксидантну дію на клітинні мембрани та стимулюють регенераторні процеси й приводять до швидкої епітелізації ран.
В зонах пограничних (середньодермальних) термічних ушкоджень виконують інфільтрацію зони опіку комбінованим розчином озонованих препаратів: цитопротекторів прямої дії, наприклад озонованим реамберином та ліпіном (сумарно не більше 1000 мл кожного) та антигіпоксанти непрямої дії (антиагрегант пентоксифілін і антикоагулянт надропарин). Як антисептик та знеболювальний засіб вибирають розчин діоксидину з лідокаїном. Композиція препаратів містить (мас, 95): озонований реамберин - 47,8 95, озонований ліпін - 47,8 95, розчин діоксидину з лідокаїном - 2,9 95, пентоксифілін - 1,44 95 та надропарин - 0,06 95.
На цьому етапі повторно проводять комплекс діагностичних процедур, який дозволяє визначити напрямок розвитку патологічного процесу. Якщо виявлено зменшення глибини ушкодження, продовжують лікування за тактикою лікування поверхневого опіку. Якщо 60 зменшення глибини ушкодження не відбувається та при цьому ушкодження досягає рівня глибоких шарів дерми із збереженням її рудиментів, виконують секвенціальну та тангенціальну некректомію з укриттям рани активізованою озонованим розчином ксеношкірою, а саме: композицією димексиду та ліпіну на озонованому фізіологічному розчині у співвідношенні 1:100.
Активацію фізіологічного розчину проводять прямим барботажем озоно-кисневою сумішшю, а на посттрансплантаційному етапі ксенотранспланіати покривають серветками, просоченими маслом "Озонід" та розчином діоксизолю і зрошують зазначеною композицією щоденно впродовж 10-12 діб, тобто до повної епітелізації постнекротомної ранової поверхні.
Якщо і після цих лікувальних заходів зменшення глибини ушкодження не відбувається, а ураження дерми є тотальним з неможливістю спонтанної епітелізаці та утворення грануляційного покриву, на 7-10 добу виконують аутодермопластику. Стимуляцію приживлення вільних аутотрансплантатів здійснюють впродовж перших 3:21 діб спеціалізованого лікування шляхом послідовної обробки розчинами поверхневих антисептиків та пов'язками з маззю, яка містить сульфадіазин срібла. Стимуляцію регенераторно-відновних процесів проводять впродовж доби шляхом накладення пов'язки, яку постійно зволожують лікарською сумішшю антибіотика, хіміопрепарату широкого спектра бактерицидної дії та глюкокортикостероїду на основі антисептичного розчину. Далі проводять аутодермопластику; аутодермотрансплантати вкривають сітчастою пов'язкою Стаззоїїпа пеціга!, фіксують її вологою пов'язкою, яку постійно просочують лікарською сумішшю рифампіцину, метронідазолу та гідрокортизону ацетату на розчині борної кислот. Через 72 години контролюють стан аутотрансплантата. Якщо при контролі рани виявилося, що аутодермотрансплантати прижилися, пов'язку Ставззоїїпа пешігаї знімають, проводять чергову санацію та очистку зони пересадки і накладають товстий шар 10 Фо-ної повідон-йодної мазі (Бетадин). Якщо при контролі рани через 72 години виявилося, що деякі аутодермотрансплантати не прижились, на ділянках лізису міняють пов'язку Стаззоїїпа пешггаї, накладають тонкий шар мазі на гідрофільній основі і продовжують зволожувати пов'язку ще 48 годин обробку рани і виконують повторну аутодермопластику в необхідному обсязі.
Обробку припиняють при з'єднанні шкірних аутодермотрансплантатів між собою. У разі неприживлення окремих аутодермотрансплантатів, їх та їх реципієнтні поверхні обробляють ще раз в тій самій послідовності.
За описаним способом в Харківському опіковому центрі проліковано 147 пацієнтів.
Зо Статистична обробка результатів показала, що означена послідовність дій дозволила скоротити терміни лікування в стаціонарі в середньому на 5-7 діб, терміни амбулаторного лікування ще на 3-4 доби та терміни виробничої реабілітації - на 10-12 діб. Все це обумовлено суттєвим скороченням частоти найближчих та віддалених ускладнень завдяки узгодженню обсягів і послідовності лікувальних заходів з зональною глибиною і об'ємом ушкодження.

Claims (1)

  1. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри, який включає лікування опікової хвороби з протишоковими заходами, поверхневе очищення опікових ран та декомпресійну некротомію, санацію ран, визначення зональної глибини опікового ураження, вибирання тактики подальшого місцевого лікування в залежності від його результатів, а також закривання ран антисептичними пов'язками, який відрізняється тим, що до комплексу лікування опікової хвороби з протишоковими заходами додають інфузійне введення озонованих розчинів реополіглюкіну, кристалоїдів та реамберину, при поверхневих дермальних ураженнях на ранову поверхню додатково під антисептичні пов'язки накладають атравматичні сітчасті синтетичні покриття, які спочатку протягом З діб зрошують комбінованими антибактеріально- антисептичними розчинами, з 4 доби знімають антисептичні пов'язки, сітчасте покриття щоденно обробляють розчином антисептика та мазями на водорозчинній основі та озонованою рослинною олією, після чого накладають нові антисептичні пов'язки, всі пов'язки знімають в міру епітелізації опікової поверхні; при середньодермальних ураженнях з першої доби від опіку комбінованим розчином озонованими антигіпоксантами прямої специфічної дії проводять інфільтрацію зон, прилеглих до коагуляційного некрозу, в міру зменшення глибини ушкодження продовжують лікування поверхневого опіку, якщо зменшення глибини ушкодження не відбувається та при цьому ушкодження досягає рівня глибоких шарів дерми із збереженням її рудиментів, поверхневе очищення опікових ран виконують у вигляді секвенціальної та тангенціальної некректомії з укриттям рани модифікованою ксеношкірою, а при поглибленні середньодермальних ушкоджень виконують аутодермопластику та додатково на аутодермотрансплантат накладають атравматичні сітчасті синтетичні покриття і продовжують лікування як для поверхневого опіку.
UAU201901591U 2019-02-18 2019-02-18 Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри UA135720U (uk)

Priority Applications (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201901591U UA135720U (uk) 2019-02-18 2019-02-18 Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAU201901591U UA135720U (uk) 2019-02-18 2019-02-18 Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA135720U true UA135720U (uk) 2019-07-10

Family

ID=71118738

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAU201901591U UA135720U (uk) 2019-02-18 2019-02-18 Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри

Country Status (1)

Country Link
UA (1) UA135720U (uk)

Similar Documents

Publication Publication Date Title
Han Innovations and advances in wound healing
CN114558110B (zh) 贻贝粘蛋白产品及其抑制皮肤炎症的应用
WO2016192571A1 (zh) 作为再生性皮肤替代物的多功能皮肤或创面复合敷料
Vachhrajani et al. Science of wound healing and dressing materials
KR20150113035A (ko) 표면 상처의 치료를 위한 조성물 및 방법
CA2883455C (en) Improved wound healing compositions comprising microspheres
UA135720U (uk) Спосіб поетапного лікування розповсюджених термічних уражень шкіри
DE102015222429A1 (de) Biofilmbildendes Mittel zur leichteren Wundheilung und zum Abdecken und zum Schutz biologischer Organe
RU100724U1 (ru) Атравматическое перевязочное средство с наночастицами серебра "асептика"
Liden et al. Hypochlorous acid: Its multiple uses for wound care
RU2528905C1 (ru) Способ лечения ран мягких тканей различной этиологии
Pollock et al. Principles of wound management
WO2013122692A1 (en) Plant extract based compositions and methods for treating chronic wounds
Ahmad et al. Vacuum assisted closure therapy: role in modern plastic surgery
Brotherston et al. Dressings for donor sites
RU2170093C2 (ru) Способ лечения трофических язв
Mawsouf et al. Ozone therapy in moderate and severe burns
RU2608431C1 (ru) Способ закрытия дефектов вялотекущих ран нижних конечностей при синдроме диабетической стопы
KC Evaluation of the Ropana Effect of Karanjadi Ghrita and Durvadi Ghrita in Dusta Vrana a Comparative Study
Saraswathy et al. Patterned wound healing effect of topical recombinant human epidermal growth factor in trophic ulcers secondary to leprosy
Konappa Effect of honey dressing in healing of split-thickness skin graft donor site
Dalawai Autologous Skin Cell Suspension For Accelerating Re-Epithelization Of Split Thickness Donor Sites
UA135763U (uk) Спосіб поетапного лікування глибоких термічних уражень шкіри
Reddi Role of Activated Charcoal in Healing of Diabetic Foot Ulcers in Comparision with Povidone-Iodine Dressing
RU2454187C1 (ru) Способ раневого диализа гнойных ран при сахарном диабете 2 типа