UA135677U

UA135677U - Дренаж-сорбент полянського

Info

Publication number: UA135677U
Application number: UAU201901326U
Authority: UA
Inventors: Ігор Юлійович Полянський
Original assignee: Ігор Юлійович Полянський
Priority date: 2019-02-11
Filing date: 2019-02-11
Publication date: 2019-07-10

Abstract

Дренаж-сорбент містить двоканальну еластичну дренажну трубку з отворами біля дистального кінця. Один кінець трубки з'єднаний з контейнером, виготовленим із біоінертного матеріалу у вигляді сітчастого мішка, діаметр якого відповідає діаметру трубки і у якому розміщено сорбент, а тонкий канал виступає у просвіт контейнера для періодично введення розчинів медикаментозних препаратів.

Description

Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії і може бути використана для видалення патологічного ексудату із гнійних порожнин та локального впливу антимікробними препаратами на запальні тканини при виконанні операцій на органах черевної порожнини, заочеревинного простору, плевральної порожнини, межистіння, в нейрохірургії, гінекології, урології, нейрохірургії.

Евакуація інфікованого ексудату та локальний влив на тканини, втягнуті у запальний процес є основним завданням лікування гнійно-деструктивних процесів у різних ділянках тіла.

Розкриття порожнини гнійника та одномоментна його санація є тільки першим етапом лікування таких хворих. Навіть після інтраопераційної санації порожнини гнійника у його стінках та оточуючих тканинах ще тривалий час продовжується запальний процес, який супроводжується утворенням ексудату, що містить токсичні речовини, мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Всмоктування цього ексудату призводить до ендотоксикозу, який найчастіше слугує причиною поліорганної недостатності та смерті пацієнтів.

У зв'язку з цим, попередження утворення запального ексудату, його місцевої та дистанційної дії є важливим завданням лікування таких хворих. Досягається це шляхом розміщенням у зоні ураження різних пристроїв (найчастіше трубчастих чи інших дренажів), які повинні забезпечити евакуацію ексудату назовні. Однак, створені дренажем шляхи відтоку ексудату назовні пасивно чи активним методом не у змозі попередити патогенну дію ексудату на навколишні тканини до попадання його у дренажну систему. При цьому значна частина ексудату буде всмоктуватись і викликати прояви ендотоксикозу з усіма можливими несприятливими наслідками.

Окрім того, за допомогою дренажів не представляється можливим тривало локально діяти на втягнуті у запальний процес тканини антимікробними засобами - навіть при їх підведенні через один із каналів дренажу розчин швидко змішується з ексудатом і відтікає через той же дренаж назовні.

Тому актуальним є створення такої конструкції дренажу, яка давала б змогу не тільки забезпечити евакуацію ексудату, а й попередити його всмоктування та локально впливати на зону запалення антимікробними, протизапальними препаратами.

Найближчий аналог описаний в книзі Н.М. Зюбрицкого, И.А.Козака "Дренирование ран и полостей в хирургии" (Киев, Книга-плюс, 2015.- С.45), який представляє собою еластичну трубку

Зо з біоїнертного матеріалу з отворами біля дистального кінця, а окремий канал проходить вдовж всієї трубки і відкривається на дистальному кінці, через який у порожнину, що дренується, вводять медикаментозні препарати.

Недоліками цього дренажу є те, що: 1. Він забезпечує тільки пасивний відтік ексудату із ділянки дренування, не попереджуючи його всмоктування навколишніми тканинами та послідуючу генералізацію. 2. Введені через окремий канал розчини дуже швидко будуть відтікати через трубку більшого діаметру, що мінімізує їх вплив на тканини ділянки дренування.

В основу корисної моделі поставлено задачу розробити дренаж, який забезпечував би не тільки швидку і ефективну евакуацію назовні ексудату із ділянки дренування, а й можливості активної його сорбції із тканин, втягнутих у запальний процес, попереджуючи таким чином його всмоктування та генералізацію, а також створення у зоні дренування високої концентрації медикаментозних препаратів, направлених на знищення мікроорганізмів, зменшення проявів запальної реакції.

Поставлена задача вирішується тим, що дренаж-сорбент, що містить двоканальну еластичну трубку, до дистального кінця якої зафіксований поліпропіленовий контейнер, який заповнений сорбентом з наведеними антимікробними і протизапальними властивостями, які підсилюються періодичним введенням у контейнер медикаментозних препаратів через окремий канал меншого діаметру.

Спільними ознаками найближчого аналога та запропонованої корисної моделі є наявність двоканальної дренажної трубки, одна з яких меншого діаметру.

Відмінними ознаками запропонованої корисної моделі від найближчого аналога є: 1. Дистальний кінець трубки з'єднаний з контейнером, виготовленим із біоінертного матеріалу (наприклад поліпропілен) у вигляді сітчастого мішка, діаметр якого відповідає діаметру трубки і у якому розміщено сорбент, кількість якого залежить від довжини мішка. 2. Тонкий канал виступає у просвіт контейнеру для періодичного введення розчинів медикаментозних препаратів.

На фіг. 1 показано дренаж-сорбент, на якому позначено: 1. еластична силіконова трубка; 2. отвори біля дистального кінця трубки; бо 3. контейнер із сорбентом, фіксований до дистального кінця трубки;

4. тонкий канал для введення у контейнер медикаментозних розчинів.

На фіг. 2 показано схему розміщення дренажа-сорбента у зоні дренування: 1. еластична силіконова трубка; 2. отвори біля дистального кінця трубки; 3. контейнер із сорбентом, фіксований до дистального кінця трубки; 4. тонкий канал для введення у контейнер медикаментозних розчинів; 5. стінка порожнини; 6. зона дренування.

Дренаж-сорбент функціонує наступним чином. Після виконання основного етапу операції проводять прокол або невеликий розріз у стінці черевної, плевральної чи іншої порожнин (Фіг. 2.53. За допомогою затискувача вільний кінець виводиться назовні, а інший розміщується у ділянці необхідного дренування таким чином (Фіг. 2.3), щоб контейнер із сорбентом розташовувався безпосередньо на найбільш уражених ділянках тканин зони дренування (Фіг. 2.6), а отвори трубки (Фіг. 2.2) знаходились поблизу, в просвіті порожнини і не виходили назовні.

Після цього трубку фіксують до шкіри окремим швом, накладають навколо неї стерильну серветку.

Евакуація вмісту із дренованої порожнини може проводитись пасивно або активно, шляхом під'єднання виведеного назовні кінця дренажу до будь-якого пристрою, який створює від'ємний тиск. Періодично через тонкий канал (Фіг. 2.4) у просвіт контейнеру вводяться необхідні медикаментозні препарати.

Після закінчення необхідності дренування дренаж-сорбент видаляють, при цьому співпадіння діаметру трубки та контейнеру дозволяє уникнути будь-яких труднощів і ускладнень при його видаленні.

Технічний результат: дренаж-сорбент дає можливість активно адсорбувати та евакуювати ексудат, попереджуючи поширення його місцевої дії на тканини та генералізації, створювати у ділянці дренування високу концентрацію медикаментозних препаратів, і, як наслідок, підвищити ефективність санації зони запалення, зменшити ендотоксикоз, скоротити терміни післяопераційного лікування.

Коо)

Claims

ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Дренаж-сорбент, що містить двоканальну еластичну дренажну трубку з отворами біля дистального кінця, який відрізняється тим, що один кінець трубки з'єднаний з контейнером, виготовленим із біоїнертного матеріалу у вигляді сітчастого мішка, діаметр якого відповідає діаметру трубки і у якому розміщено сорбент, а тонкий канал виступає у просвіт контейнера для періодично введення розчинів медикаментозних препаратів.