UA127713C2

UA127713C2 - Застосування ациклічної піколінамідної сполуки як фунгіциду для контролю фітопатогенних грибів ячменю

Info

Publication number: UA127713C2
Application number: UAA201911523A
Authority: UA
Inventors: Кортні Ґаллуп; Кортни ГАЛЛУП; І-сіу Хуан; И-Сиу Хуан; Акош Біро; Акош Биро; Ченлінь Яо; Ченлинь Яо; Кевін Дж. Мейер; Кевин Дж. МЕЙЕР; Кунья Луіш Клаудіу Віейра Да; Кунья Луиш Клаудиу Виейра Да; Марк Фейрфакс; Брайан Газбенд; Джон Річбурґ; Джон Ричбург; Марша Мартін; Марша Мартин
Original assignee: Кортева Аґрисайєнс Елелсі
Priority date: 2017-05-02
Filing date: 2018-05-02
Publication date: 2023-12-13
Also published as: RU2769158C2; EP3618623A1; US20200077656A1; AU2022275411A1; EP3618623A4; EP3618623B1; PH12019502461A1; BR112019023057A2; ZA201907340B; AU2018261340A1; DK3618623T3; LT3618623T; TWI801381B; AR111663A1; JP2020520899A; CN111132550A; CL2019003113A1; JP7053670B2; PL3618623T3; CN114223661A

Abstract

Винахід стосується способу контролю грибкових захворювань ячменю, що піддається ризику захворювання, включає стадії приведення щонайменше частини рослини ячменю та/або ділянки, що прилягає до рослини, зi сполукою або з композицією, яка містить сполуку I.

Description

ПЕРЕХРЕСНЕ ПОСИЛАННЯ НА СПОРІДНЕННІ ЗАЯВКИ

Дана заявка заявляє пріоритет згідно з попередньою заявкою на патент США Мо 62/500179, поданою 2 травня 2017 р., яка явним чином включена в даний документ за допомогою посилання.

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ, ДО ЯКОЇ НАЛЕЖИТЬ ВИНАХІД

Даний винахід відноситься до галузі застосування (5)-1,1-біс(4-фторфеніл)пропан-2-іл-(3- ацетокси-4-метоксипіколіноїл)-І -аланінату для контролю грибкових захворювань просапних культур.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ І КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ

Фунгіциди являють собою сполуки природного або синтетичного походження, які діють для захисту та сприяння одужанню рослин від пошкодження, спричиненого значущими з погляду сільського господарства грибами. Загалом, немає одного фунгіциду, придатного для всіх ситуацій. Отже, тривають дослідження з одержання фунгіцидів, які можуть мати покращені характеристики, є легшими в застосуванні і менше коштують.

Даний винахід відноситься до / (5)-1,1-біс(4-фторфеніл)пропан-2-іл-(З-ацетокси-4- метоксипіколіноїл)-І -аланінату (сполука І) та його застосування як фунгіциду. Сполука І може забезпечувати захист від аскоміцетів, базидіоміцетів і дейтероміцетів.

Один варіант здійснення даного винаходу включає спосіб контролю захворювання, викликаного патогеном, у рослини, яка піддається ризику захворювання від патогена, який включає приведення рослини або ділянки, що прилягає до рослини, в контакт з композицією, що містить сполуку І.

Іншим варіантом здійснення даного винаходу є застосування сполуки І для захисту рослини від ураження фітопатогенним організмом або лікування рослини, інфікованої фітопатогенним організмом, який включає застосування сполуки І або композиції, що містить сполуку Ї, щодо грунту, рослини, частини рослини, листя та/або насіння.

Крім того, іншим варіантом здійснення даного винаходу є композиція, придатна для захисту рослини від ураження фітопатогенним організмом та/або лікування рослини, інфікованої фітопатогенним організмом, що містить сполуку І і прийнятний для рослини матеріал-носій.

ДОКЛАДНИЙ ОПИС

Зо Один ілюстративний варіант здійснення даного винаходу включає суміш для контролю росту грибів, причому суміш містить сполуку І:

НС. Ох. СН» о

АХ ке ниж Е

Ол Зоо сСнМ є Ї і і ІН г КО.

Ї щі ле М ту. й Ж ди "М її т НВ т

З 1 ї о С Н КЗ дит ке ТЕ бр сполука І Е

Сполуку І за даним винаходом можна застосовувати за допомогою будь-якої з ряду відомих технік або у вигляді сполуки Ї, або у вигляді складів, що містять сполуку І. Наприклад, сполуку можна застосовувати щодо коренів, стебел, насіння, квіток або листя рослин для контролю різних грибів без погіршення промислової цінності рослин. Сполуку І можна також застосовувати у вигляді спрею для листя, добрива для внесення з поливною водою, спрею для грунту, шляхом протруювання грунту, зрошення грунту, вприскування у грунт або обробки насіння. Матеріал можна застосовувати у формі будь-якого зі зазвичай застосовуваних типів складів, наприклад у вигляді розчинів, пилоподібних препаратів, змочуваних порошків, текучих концентратів або емульгованих концентратів.

Переважно, сполуку І за даним винаходом застосовують у формі складу, що містить сполуку

І з прийнятним для рослини носієм. Концентровані склади можна диспергувати у воді або інших рідинах для застосування, або склади можуть бути пиловидними або гранульованими, при цьому їх можна потім застосовувати без додаткової обробки. Склади можна одержувати згідно з процедурами, які є звичайними в галузі агрохімікатів.

У даному винаході передбачені всі середовища, з якими сполуку | можна складати для доставки і застосування як фунгіциду. Зазвичай склади застосовують у вигляді водних суспензій або емульсій. Такі суспензії або емульсії можна одержувати з розчинних у воді, суспендувальних у воді або емульгованих складів, які є твердими речовинами, зазвичай відомими як змочувані порошки; або рідин, зазвичай відомих як емульговані концентрати, водні суспензії або суспензійні концентрати. Буде легко зрозуміти, що можна застосовувати будь-який матеріал, в який може бути додано сполуку І. за умови, що він надає потрібну користь без значного порушення активності сполуки І як протигрибкового засобу.

Змочувані порошки, які можна пресувати з одержанням гранул, які диспергуються у воді, містять ретельно перемішану суміш, яка містить сполуку І, інертний носій і поверхнево-активні речовини. Концентрація сполуки | у змочуваному порошку може становити від приблизно 10 відсотків до приблизно 90 відсотків за вагою щодо загальної ваги змочуваного порошку, більш переважно від приблизно 25 відсотків до приблизно 75 відсотків за вагою. При одержанні складів змочуваних порошків сполуку І можна складати з будь-якою дрібнодисперсною твердою речовиною, такою як профіліт, тальк, крейда, гіпс, фулерова земля, бентоніт, атапульгіт, крохмаль, казеїн, глютен, монтморилонітові глини, види діатомової землі, очищені силікати або подібне. У таких операціях дрібнодисперсний носій і поверхнево-активні речовини зазвичай змішують зі сполукою І та подрібнюють.

Емульговані концентрати сполуки І можуть містити придатну концентрацію, як наприклад, від приблизно 10 відсотків за вагою до приблизно 50 відсотків за вагою сполуки І у придатній рідині у перерахунку на загальну вагу концентрату. Сполуку І можна розчиняти в інертному носії який є або змішуваним з водою розчинником, або сумішшю незмішуваних з водою органічних розчинників та емульгаторів. Концентрати можна розбавляти водою та маслом з одержанням сумішей для обприскування у формі емульсій типу "масло-у-воді". Придатні органічні розчинники включають ароматичні речовини, зокрема нафталінові та олефінові фракції нафти з високою температурою кипіння, такі як важка ароматична нафта. Можна також застосовувати інші органічні розчинники, наприклад терпенові розчинники, в тому числі похідні каніфолі, аліфатичні кетони, такі як циклогексанон, і складні спирти, такі як 2-етоксиетанол.

Емульгатори, які можна переважно застосовувати в даному документі, можуть легко визначити фахівці в даній галузі, і вони включають різні нейоногенні, аніонні, катіонні та амфотерні емульгатори або суміш двох або більше емульгаторів. Приклади нейоногенних емульгаторів, придатних для одержання емульгованих концентратів, включають етери поліалкіленгліколю і продукти конденсації алкіл- і арилфенолів, аліфатичних спиртів, аліфатичних амінів або жирних кислот з етиленоксидом, пропіленоксидами, такими як етоксильовані алкілфеноли та естери карбонових кислот, солюбілізовані за допомогою поліолу або поліоксиалкілену. Катіонні емульгатори включають сполуки четвертинного амонію та солі амінів жирного ряду. Аніонні емульгатори включають розчинні в маслі солі (наприклад, кальцію) алкіларилсульфонових кислот, розчинні в маслі солі або сульфатовані полігліколеві етери і відповідні солі фосфатованого полігліколевого етеру.

Типові органічні рідини, які можна застосовувати при одержанні емульгованих концентратів сполуки | за даним винаходом, являють собою ароматичні рідини, такі як ксилол, пропілбензолові фракції; або змішані нафталінові фракції, мінеральні масла, заміщені ароматичні органічні рідини, такі як діоктилфталат; гас; діалкіламіди різних жирних кислот, зокрема диметиламіди жирних гліколів, і гліколеві похідні, такі як н-бутиловий етер, етиловий етер або метиловий етер діетиленгліколю і метиловий етер триетиленгліколю тощо. При одержанні емульгованого концентрату можна також застосовувати суміші двох або більше органічних рідин. Органічні рідини включають ксилол і пропілбензолові фракції, причому ксилол є переважним у деяких випадках. Поверхнево-активні диспергувальні засоби зазвичай застосовують у рідких складах і в кількості від 0,1 до 20 відсотків за вагою у перерахунку на сумарну вагу диспергувального засобу зі сполукою І. Склади можуть також містити інші сумісні добавки, наприклад регулятори росту рослин та інші біологічно активні сполуки, що застосовуються в сільському господарстві.

Водні суспензії, що містять сполуку І, можна диспергувати у водному середовищі в концентрації в діапазоні від приблизно 5 до приблизно 50 відсотків за вагою у перерахунку на загальну вагу водної суспензії. Суспензії одержують шляхом тонкого подрібнення сполуки І! та енергійного змішування подрібненого матеріалу із середовищем, що складається з води та поверхнево-активних речовин, вибраних із тих самих типів, які обговорювалися вище. Для підвищення густини і в'язкості водного середовища можна також додавати інші компоненти, такі як неорганічні солі і синтетичні або природні камеді. бо Сполуку | можна також застосовувати у вигляді гранульованого складу, який є особливо придатним для шляхів застосування щодо грунту. Гранульовані склади зазвичай містять від приблизно 0,5 до приблизно 10 відсотків за вагою у перерахунку на загальну вагу гранульованого складу сполуки І, диспергованої в інертному носії, який складається повністю або більшою частиною з крупнодисперсного інертного матеріалу, такого як атапульгіт, бентоніт, діатоміт, глина або подібна недорога речовина. Такі склади зазвичай одержують шляхом розчинення сполуки І у придатному розчиннику і застосування його щодо гранульованого носія, який був попередньо сформований у частинки відповідного розміру в діапазоні від приблизно 0,5 мм до приблизно З мм. Придатний розчинник являє собою розчинник, в якому сполука І є практично або повністю розчинною. Такі склади також можна одержувати шляхом виготовлення тіста або пасти з носія, і сполуки І, і розчинника, а потім дроблення і висушування з одержанням потрібного розміру гранульованих частинок.

Пилоподібні препарати, що містять сполуку І, можна одержувати за допомогою ретельного змішування сполуки 1! у порошкоподібній формі з придатним пилоподібним сільськогосподарським носієм, таким як, наприклад, каолінова глина, подрібнений вулканіт тощо. Пилоподібні препарати можуть відповідно містити від приблизно 1 до приблизно 10 відсотків за вагою сполуки І у перерахунку на загальну вагу пилоподібного препарату.

Склади можуть додатково містити допоміжні поверхнево-активні речовини для підвищення осадження, змочування і проникнення сполуки І в цільову культуру та організм. Ці допоміжні поверхнево-активні речовини можна необов'язково застосовувати як компонент складу або як бакову суміш. Кількість допоміжної поверхнево-активної речовини буде зазвичай варіюватися від 0,01 до 1,0 відсотка за об'єму у перерахунку на розпилюваний об'єм води, переважно від 0,05 до 0,5 відсотка за об'єму. Придатні допоміжні поверхнево-активні речовини включають без обмеження етоксильовані нонілфеноли, етоксильовані синтетичні або природні спирти, солі естерів або сульфобурштинових кислот, етоксильовані кремнійорганічні речовини, етоксильовані аміни жирного ряду та суміші поверхнево-активних речовин із мінеральними або рослинними маслами. Склади можуть також містити емульсії типу "масло-у-воді", такі як розкриті в заявці на патент США під реєстраційним Мо 11/495228, розкриття якої безумовно включено в даний документ за допомогою посилання.

У деяких випадках буде вигідно розпилювати склади сполуки | шляхом застосування з

Зо повітря з використанням літаків або гелікоптерів. Конкретні компоненти цих складів для застосування з повітря залежать від культури, яку обробляють. Склади для застосування з повітря для просапних культур застосовують з об'ємами розчину для розпилення, що становить переважно від 15 до 501 літра на гектар (л/га), з добавками стандартних типів: поверхнево- активними речовинами, змочувальними засобами, засобами, що сприяють прилипанню, засобами, що сприяють розподілу, або засобами, що сприяють проникненню, такими як нейоногенні поверхнево-активні речовини, кремнійорганічні речовини або масляні концентрати для сільськогосподарських культур, переважно від 0,05 до 15 відсотків у перерахунку на об'єм води для розпилення.

Склади можуть необов'язково передбачати комбінації, які містять інші пестицидні сполуки.

Такі додаткові пестицидні сполуки можуть являти собою добавки для розпилення, такі як нейоногенні поверхнево-активні речовини, кремнійорганічні речовини та масла для сільськогосподарських культур, фунгіциди, інсектициди, гербіциди, нематициди, майтициди, артроподициди, бактерициди або їх комбінації, які сумісні зі сполуками за даним винаходом у середовищі, вибраному для застосування, і не протидіють активності сполук за даним винаходом. Отже, у таких варіантах здійснення іншу пестицидну сполуку застосовують як додаткову токсичну речовину для такого самого або відмінного пестицидного застосування.

Сполука І і пестицидна сполука в комбінації можуть зазвичай перебувати у ваговому відношенні від 1:100 до 100:1.

Сполуку І за даним винаходом можна також об'єднувати з іншими фунгіцидами з утворенням фунгіцидних сумішей і їх синергічних сумішей. Сполуку І за даним винаходом часто застосовують разом з одним або більше іншими фунгіцидами для контролю більш широкого ряду небажаних захворювань. При застосуванні разом з іншим(-и) фунгіцидом(-ами) заявлену в даному документі сполуку | можна складати з іншим(-и) фунгіцидом(-ами), змішувати в баку з іншим(-и) фунгіцидом(-ами) або застосовувати послідовно з іншим(-и) фунгіцидом(-ами). Такі інші фунгіциди можуть включати 2-(тіоціанатометилтіо)-бензотіазол, 2-фенілфенол, 8- гідроксихінолінсульфат, аметоктрадин, амісульбром, антиміцін, Атреіотусев5 адпиізапаїїв, азаконазол, азоксистробін, Васійнив5 вирій, штам О51713 Васіи5 в5,иБбійв5, беналаксил, беноміл, бентіавалікарб-ізопропіл, сіль бензиламінобензолсульфонату (ВАВ5), бікарбонати, біфеніл, бісмертіазол, бітертанол, біксафен, бластицидин-5, буру, бордоську суміш, боскалід, 60 бромуконазол, бупіримат, полісульфід кальцію, каптафол, каптан, карбендазим, карбоксин,

карпропамід, карвон, хлазафенон, хлоронеб, хлорталоніл, хлозолінат, Сопіоїпугійт тіпйапв, гідроксид міді, октаноат міді, оксихлорид міді, сульфат міді, сульфат міді (триосновний), оксид міді, ціазофамід, цифлуфенамід, цимоксаніл, ципроконазол, ципродиніл, дазомет, дебакарб, етиленбіс-(дитіокарбамат) діамонію, дихлофлуанід, дихлорофен, диклоцимет, дикломезин, дихлоран, діеєтофенкарб, дифеноконазол, дифензокват-іон, дифлуметорим, диметоморф, димоксистробін, диніконазол, диніконазол-М, динобутон, динокап, дифеніламін, дитіанон, додеморф, додеморфацетат, додин, вільна основа додину, едифенфос, енестробін, енестробурин, епоксиконазол, етабоксам, етоксиквін, етридіазол, фамоксадон, фенамідон, фенаримол, фенбуконазол, фенфурам, фенгексамід, феноксаніл, фенпіклоніл, фенпропідин, фенпропіморф, фенпіразамін, фентин, фентинацетат, фентингідроксид, фербам, феримзон, флуазинам, флудіоксоніл, флуморф, флуопіколід, флуопірам, фторімід, флуоксастробін, флуквінконазол, флузилазол, флусульфамід, Ффлутіаніл, флутоланіл, флутриафол, флуксапіроксад, фолпет, формальдегід, фосетил, фосетил-алюміній, фуберидазол, фуралаксил, фураметпір, гуазатин, ацетати гуазатину, У-81, гексахлорбензол, гексаконазол, гімексазол, імазаліл, імазалілсульфат, імібенконазол, іміноктадин, іміноктадинтриацетат, іміноктадин-трис(албесилат), йодокарб, іпконазол, іпфенпіразолон, іпробенфос, |іпродіон, іпровалікарб, ізопротіолан, ізопіразам, ізотіаніл, касугаміцин, гідрат гідрохлориду касугаміцину, крезоксим-метил, ламінарин, манкопер, манкозеб, мандипропамід, манеб, мефеноксам, мепаніпірим, мепроніл, мептил-динокап, дихлорид ртуті, оксид ртуті, хлорид ртуті, металаксил, металаксил-М, метам, метам-амоній, метам-калій, метам-натрій, метконазол, метасульфокарб, метилиодид, метилізотіоціанат, метирам, метоміностробін, метрафенон, мілдіоміцин, міклобутаніл, набам, нітротал-ізопропіл, нуаримол, октилінон, офурас, масляну кислоту (жирні кислоти), орисастробін, оксадиксил, оксин-мідь, окспоконазолфумарат, оксикарбоксин, пефуразоат, пенконазол, пенцикурон, пенфлуфен, пентахлорфенол, пентахлорфеніллаурат, пентіопірад, ацетат фенілртуті, фосфонову кислоту, фталід, пікоксистробін, поліоксин В, поліоксини, поліоксорим, бікарбонат натрію, гідроксихінолінсульфат калію, пробеназол, прохлораз, процимідон, пропамокарб, гідрохлорид пропамокарбу, пропіконазол, пропінеб, прохіназид, протіоконазол, піраклостробін, піраметостробін, піраоксистробін, піразофос, пірибенкарб, пірибутикарб, пірифенокс, піриметаніл, піріофенон, піроквілон, квінокламін, квіноксифен, квінтозен, екстракт Неупоцініа заспаїїпеп5ві5, седаксан, сильтіофам, симеконазол, 2-фенілфеноксид натрію, бікарбонат натрію, пентахлорфеноксид натрію, спіроксамін, сірку,

ЗУР-2048, діггярні масла, тебуконазол, тебуфлоквін, текназен, тетраконазол, тіабендазол, тіфлузамід, тіофанат-метил, тирам, тіадинил, толкофос-метил, толілфлуанід, триадимефон, триадименол, триазоксид, трициклазол, тридеморф, трифлоксистробін, трифлумізол, трифорин, тритиконазол, валідаміцин, валіфеналат, валіфенал, вінклозолін, зинеб, зирам, зоксамід, Сапаїйда оіІеорнійа, Ривзагшт охузрогит, СЧосіадішт врр., РНербіорзіз аідапівєа, зЗіеріотусев агізеомігідіє, Тисподепта врр., (85)-М-(3,5-дихлорфеніл)-2-(метоксиметил)- сукцинімід, 1,2-дихлорпропан, гідрат 1,3-дихлор-1,1,3,3-тетрафторацетону, 1-хлор-2,4- динітронафталін, 1-хлор-2-нітропропан, 2-(2-гептадецил-2-імідазолін-1-іл)летанол, - 1,1,4,4- тетраоксид 2,3-дигідро-5-феніл-1,4-дитіїну, ацетат 2-метоксиетилртуті, хлорид 2- метоксиетилртуті, силікат 2-метоксиетилртуті, 3-(4-хлорфеніл)-5-метилроданін, 4-(2-нітропроп- 1-еніл)фенілтіоціанатем, амінопірифен, ампропілфос, анілазин, азитирам, полісульфід барію,

Вауег 32394, беноданіл, бенквінокс, бенталурон, бензамакрил; бензамакрил-ізобутил, бензаморф, бензовіндифлупір, бінапакрил, біс(метилртуть)сульфат, біс(трибутилолово)оксид, бутіобат, хромат-сульфат кадмію-кальцію-міді-цинку, карбаморф, СЕСА, хлобентіазон, хлораніформетан, хлорфеназол, хлорквінокс, клімбазол, біс(З-фенілсаліцилат) міді, хромат міді-дцинку, кумоксистробін, цуфранеб, сульфат гідразинію міді, купробам, циклафурамід, ципендазол, ципрофурам, декафентин, дихлобентіазокс, дихлон, дихлозолін, диклобутразол, диметиримол, диноктон, диносульфон, динотербон, дипіметитрон, дипіритіон, диталімфос, додицин, дразоксолон, ЕВР, еноксастробін, ЕЗВР, етаконазол, етем, етирим, фенаміносульф, фенамінстробін, фенапаніл, фенітропан, фенпікоксамід, Ффлуіндапір, флуопімомід, флуотримазол, флуфеноксистробін, фуркарбаніл, фурконазол, фурконазол-цис, фурмециклокс, фурофанат, гліодин, грисеофулвін, галакринат, Негсошев5 3944, гексилтіофос, ІСІАО858, інпірфлуксам, іпфентрифлуконазол, іпфлуфеноквін, ізофетамід, ізофлуципрам, ізопамфос, ізоваледіон, мандестробін, мебеніл, мекарбінзид, мефентрифлуконазол, метазоксолон, метфуроксам, диціандіамід метилртуті, метсульфовакс, метилтетрапрол, мільнеб, ангідрид мукохлористої кислоти, міклозолін, М-3,5-дихлорфенілсукцинімід, М-З-нітрофенілітаконімід, натаміцин, М-етилртуть-4-толуолсульфонанілід, біс(ідиметилдитіокарбамат) нікелю, ОСН, оксатіапіпролін, диметилдитіокарбамат фенілртуті, фенілртуті нітрат, фосдифен, 60 пікарбутразокс, протіокарб; гідрохлорид протіокарбу, підифлуметофен, піракарболід,

пірапропоїн, піразифлумід, піридаклометил, піридинітрил, піризоксазол, піроксихлор, піроксифур, квінацетол, квінацетолсульфат, квіназамід, квінконазол, квінофумелін, рабензазол, саліциланілід, 55Е-109, сультропен, текорам, тіадифлуор, тиціофен, тіохлорфенфім, тіофанат, тіоквінокс, тіоксимід, триаміфос, триаримол, триазбутил, трикламід, триклопірикарб, трифлумезопірим, урбацид, зариламід і будь-які їх комбінації.

Крім того, сполуку | за даним винаходом можна об'єднувати з іншими пестицидами, включаючи інсектициди, нематициди, майтициди, артроподициди, бактерициди або їх комбінації, які сумісні зі сполукою | за даним винаходом у середовищі, вибраному для застосування, і не протидіють активності сполуки І, з одержанням пестицидних сумішей та їх синергічних сумішей. Сполуку | за даним винаходом можна застосовувати разом і одним або більше іншими пестицидами для контролю більш широкого ряду небажаних шкідників. При застосуванні разом з іншими пестицидами заявлену в даному документі сполуку | можна складати з іншим(-и) пестицидом(-ами), змішувати в баку з іншим(-и) пестицидом(-ами) або застосовувати послідовно з іншим(-и) пестицидом(-ами). Типові інсектициди включають без обмеження інсектициди-антибіотики, такі як алозамідин і турингієнзин; макроциклічні лактонові інсектициди, такі як спіносад і спінеторам; авермектинові інсектициди, такі як абамектин, дорамектин, емамектин, еприномектин, івермектин і селамектин; мільбеміцинові інсектициди, такі як лепімектин, мільбемектин, мільбеміцин оксим і моксидектин; карбаматні інсектициди, такі як бендіокарб і карбарил; бензофуранілметилкарбаматні інсектициди, такі як бенфуракарб, карбофуран, карбосульфан, декарбофуран і фуратіокарб; диметилкарбаматні інсектициди: димітан, диметилан, гіквінкарб і піримікарб; оксимкарбаматні інсектициди, такі як аланікарб, альдикарб, альдоксикарб, бутокарбоксим, бутоксикарбоксим, метоміл, нітрилакарб, оксаміл, тазимкарб, тіокарбоксим, тіодикарб і тіофанокс; фенілметилкарбаматні інсектициди, такі як аліксикарб, амінокарб, буфенкарб, бутакарб, карбанолат, клоетокарб, дикрезил, діоксакарб,

ЕМРС, етіофенкарб, фенетакарб, фенобукарб, ізопрокарб, метіокарб, метолкарб, мексакарбат, промацил, промекарб, пропоксур, триметакарб, ХМС і ксилілкарб; вологопоглинаючі інсектициди, такі як борна кислота, діатомова земля і силікагель; діамідні інсектициди, такі як брофланілід, хлорантраніліпрол, ціантраніліпрол, цикланіліпрол, цигалодіамід, флубендіамід, тетрахлорантраніліпрол і тетраніліпрол; діарилізоксазолінові інсектициди, такі як флуксаметамід; динітрофенолові інсектициди, такі як динекс, динопроп, диносам і ЮМОС; фторвмісні інсектициди, такі як гексафторсилікат барію, кріоліт, фторид натрію, гексафторсилікат натрію і сульфлурамід; формамідинові інсектициди, такі як амітраз, хлордимеформ, форметанат і формпаранат; інсектициди для обкурювання, такі як акрилонітрил, дисульфід вуглецю, тетрахлорид вуглецю, хлороформ, хлорпікрин, пара- дихлорбензол, 1,2-дихлорпропан, етилформіат, етилендибромід, етилендихлорид, етиленоксид, ціаністий водень, йодметан, метилбромід, метилхлороформ, метиленхлорид, нафталін, фосфін, сульфурилхлорид і тетрахлоретан; неорганічні інсектициди, такі як бура, полісульфід кальцію, олеат міді, хлорид ртуті, тіоціанат калію і тіоціанат натрію; інгібітори синтезу хітину, такі як бістрифлурон, бупрофезин, хлорфлуазурон, циромазин, дифлубензурон, флуциклоксурон, флуфеноксурон, гексафлумурон, люфенурон, новалурон, новіфлумурон, пенфлурон, тефлубензурон і трифлумурон; міметики ювенільних гормонів, такі як епофенонан, феноксикарб, гідропрен, кінопрен, метопрен, пірипроксифен і трипрен; ювенільні гормони, такі як ювенільний гормон І, ювенільний гормон ІІ і ювенільний гормон І; мезойонні інсектициди, такі як дихлормезотіаз і трифлумезопірим; агоністи гормонів линяння, такі як хромафенозид, галофенозид, метоксифенозид і тебуфенозид; гормони линяння, такі як а-екдизон і екдистерон; інгібітори линяння, такі як діофенолан; прекоцени, такі як прекоцен І, прекоцен ЇЇ і прекоцен ЇЇ; некласифіковані регулятори росту комах, такі як дицикланіл; інсектициди, аналогічні нереїстоксину, такі як бенсултап, картап, тіоциклам і тіосултап; піридилпіразолові інсектициди, такі як тіклопіразофлор; нікотиноїдні інсектициди, такі як флонікамід; нітрогуанідинові інсектициди, такі як клотіанідин, динотефуран, імідаклоприд і тіаметоксам; нітрометиленові інсектициди, такі як нітенпірам і нітіазин; піридилметил-амінові інсектициди, такі як ацетаміприд, циклоксаприд, імідаклоприд, нітенпірам і тіаклоприд; хлорорганічні інсектициди, такі як бром-

СОТ, камфехлор, ООТ, рр-ООТ, етил-«00О, НСН, гамма-НСН, ліндан, метоксихлор, пентахлорфенол і ТОЕ; циклодієнові інсектициди, такі як альдрин, бромциклен, хлорбіциклен, хлордан, хлордекон, діелдрин, ділор, ендосульфан, альфа-ендосульфан, ендрин, НЕОО, гептахлор, ННОМ, ізобензан, ізодрин, келеван і мірекс; фосфаторганічні інсектициди, такі як бромфенвінфос, хлорфенвінфос, кротоксифос, дихлорвос, дикротофос, диметилвінфос, фоспірат, гептенофос, метокротофос, мевінфос, монокротофос, налед, нафталофос, фосфамідон, пропафос, ТЕРР і тетрахлорвінфос; тіофосфаторганічні інсектициди, такі як бо діоксабензофос, фосметилан і фентоат; аліфатичні тіофосфаторганічні інсектициди, такі як ацетіон, амітон, кадусафос, хлоретоксифос, хлормефос, демефіон, демефіон-О, демефіон-5, деметон, деметон-О, деметон-5, деметон-метил, деметон-О-метил, деметон-5-метил, деметон-

З-метилсульфоніл, дисульфотон, етіон, етопрофос, ІРР, ізотіоат, малатіон, метакрифос, оксидеметон-метил, оксидепрофос, оксидисульфотон, форат, сульфотеп, тербуфос і тіометон; аліфатичні амід-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як амідитіон, ціантоат, диметоат, етоат- метил, формотіон, мекарбам, ометоат, протоат, софамід і вамідотіон; оксим-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як хлорфоксим, фоксим і фоксим-метил; гетероциклічні тіофосфаторганічні інсектициди, такі як азаметифос, кумафос, кумітоат, діоксатіон, ендотіон, меназон, морфотіон, фозалон, піраклофос, піридафентіон і квінотіон; бензотіопіран-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як дитикрофос і тикрофос; бензотриазин-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як азинфос- етил і азинфос-метил; ізоіндол-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як діаліфос і фосмет; ізоксазол-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як ізоксатіон і золапрофос; піразолопіримідин- тіофосфаторганічні інсектициди, такі як хлорпразофос і піразофос; піридин-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як хлорпірифос і хлорпірифос-метил; піримідин-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як бутатіофос, діазинон, етримфос, ліримфос, піримфос-етил, піримфос- метил, примідофос, піримітат і тебупіримфос; хіноксалін-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як хіналфос і хіналфос-метил; тіадіазол-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як атидатіон, літидатіон, метидатіон і протидатіон; триазол-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як ісазофос і триазофос; феніл-тіофосфаторганічні інсектициди, такі як азотоат, бромофос, бромофос-етил, карбофенотіон, хлортіофос, ціанофос, цитіоат, дикаптон, дихлофентіон, етафос, фамфур, фенхлорфос, фенітротіон фенсульфотіон, фентіон, фентіон-етил, гетерофос, йодфенфос, месульфенфос, паратіон, паратіон-метил, фенкаптон, фосніхлор, профенофос, протіофос, сульпрофос, темефос, трихлорметафос-3 і трифенофос; фосфонатні інсектициди, такі як бутонат і трихлорфон; фосфонотіоатні інсектициди, такі як мекарфон; фенілетилфосфонотіоатні інсектициди, такі як фонофос і трихлоронат; фенілфенілфосфонотісатні інсектициди, такі як ціанофенфос, ЕРМ і лептофос; фосфорамідатні інсектициди, такі як круфомат, фенаміфос, фостіетан, мефосфолан, фосфолан і піриметафос; фосфорамідотіоатні інсектициди, такі як ацефат, ізокарбофос, ізофенфос, ізофенфос-метил, метамідофос і пропетамфос; фосфордіамідні інсектициди, такі як димефокс, мазидокс, міпафокс і шрадан; оксадіазинові інсектициди, такі як індоксакарб; оксадіазолінові інсектициди, такі як метоксадіазон; фталімідні інсектициди, такі як діаліфос, фосмет і тетраметрин; піразолові інсектициди, такі як тебуфенпірад, толефенпірад; фенілпіразолові інсектициди, такі як ацетопрол, етипрол, фіпроніл, пірафлупрол, пірипрол і ваніліпрол; інсектициди на основі піретроїдного естеру, такі як акринатрин, алетрин, біоалетрин, бартрин, біфентрин, каппа- біфентрин, біоетанометрин, хлорпралетрин, циклетрин, циклопротрин, цифлутрин, бета- цифлутрин, цигалотрин, гамма-цигалотрин, лямбда-цигалотрин, циперметрин, альфа- циперметрин, бета-циперметрин, тета-циперметрин, зета-циперметрин, цифенотрин, дельтаметрин, димефлутрин, диметрин, емпентрин, фенфлутрин, фенпіритрин, фенпропатрин, фенвалерат, есфенвалерат, флуцитринат, флювалінат, тау-флювалінат, Ффуретрин, гептафлутрин, іміпротрин, меперфлутрин, метофлутрин, епсилон-метофлутрин, момфлуоротрин, епсилон-момфлуоротрин, перметрин, біоперметрин, трансперметрин, фенотрин, пралетрин, профлутрин, піресметрин, ресметрин, біоресметрин, цисметрин, тефлутрин, каппа-тефлутрин, тералетрин, тетраметрин, тетраметилфлутрин, тралометрин і трансфлутрин; інсектициди на основі піретроїдного етеру, такі як етофенпрокс, флуфенпрокс, галфенпрокс, протрифенбут і силафлуофен; піримідинамінові інсектициди, такі як фрлуфенерим і піримідифен; піролові інсектициди, такі як хлорфенапір; інсектициди на основі тетрамінової кислоти, такі як спіропідіон і спіротетрамат; інсектициди на основі тетронової кислоти, такі як спіромезифен; тіосечовинні інсектициди, такі як діафентіурон; сечовинні інсектициди, такі як флукофурон і сулькофурон; некласифіковані нематициди, такі як флуазаіндолізин і тіоксазафен; і некласифіковані інсектициди, такі як бензпіримоксан, клозантел, нафтенат міді, кротамітон,

ЕХО, феназафлор, феноксакрим, флугексафон, флупіримін, гідраметилнон, ізопротіолан, малонобен, метафлумізон, ніфлуридид, оксазолсульфіл, пліфенат, піридабен, піридаліл, пірифлуквіназон, рафоксанід, сульфоксафлор, триаратен і триазамат, і будь-які їх комбінації.

Крім того, сполуку І за даним винаходом можна об'єднувати з гербіцидами, які є сумісними зі сполукою | за даним винаходом у середовищі, вибраному для застосування, і не протидіють активності сполуки І, з одержанням пестицидних сумішей та їх синергічних сумішей. Фунгіцидну сполуку І за даним винаходом можна застосовувати разом з одним або більше гербіцидами для контролю широкого ряду небажаних рослин. При використанні разом з гербіцидами заявлену в даному документі сполуку І можна складати з гербіцидом(-ами), змішувати в баку з гербіцидом(- 60 ами) або застосовувати послідовно з гербіцидом(-ами). Типові гербіциди включають без обмеження: амідні гербіциди, такі як алідохлор, бефлубутамід, бензадокс, бензипрам, бромобутид, кафенстрол, СОЕА, ципразол, диметенамід, диметенамід-Р, дифенамід, епроназ, етніпромід, фентразамід, флупоксам, фомезафен, галосафен, ізокарбамід, ізоксабен, напропамід, напталам, петоксамід, пропізамід, хінонамід, тебутам і тіафенацил; анілідні гербіциди, такі як хлоранокрил, цисанілід, кломепроп, ципромід, дифлуфенікан, етобензанід, фенасулам, флуфенацет, флуфенікан, мефенацет, мефлуїдид, метаміфоп, моналід, напроанілід, пентанохлор, піколінафен і пропаніл; арилаланінові гербіциди, такі як бензоїлпроп, флампроп і флампроп-М; хлорацетанілідні гербіциди, такі як ацетохлор, алахлор, бутахлор, бутенахлор, делахлор, діетаніл, диметахлор, метазахлор, метолахлор, 5-метолахлор, претилахлор, пропахлор, пропізохлор, принахлор, тербухлор, теніхлор і ксилахлор; сульфонанілідні гербіциди, такі як бензофлуор, перфлуїдон, піримісульфан і профлуазол; сульфонамідні гербіциди, такі як асулам, карбасулам, фенасулам і оризалін; тіоамідні гербіциди, такі як хлортіамід; гербіциди-антибіотики, такі як біланафос; гербіциди на основі бензойної кислоти, такі як хлорамбен, дикамба, 2,3,6-ТВА і трикамба; гербіциди на основі піримідинілоксибензойної кислоти, такі як біспірибак і піримінобак; гербіциди на основі піримідинілтіобензойної кислоти, такі як піритіобак; гербіциди на основі фталевої кислоти, такі як хлортал; гербіциди на основі піколінової кислоти, такі як амінопіралід, клопіралід, флорпірауксифен, галауксифен і піклорам; гербіциди на основі хінолінкарбонової кислоти, такі як квінклорак і квінмерак; арсенові гербіциди, такі як какоділова кислота, СМА, ОМА, гексафлурат, МАА, МАМА, М5МА, арсеніт калію та арсеніт натрію; бензоїлциклогександіонові гербіциди, такі як фенквінотрион, ланкотрион, мезотрион, сулькотрион, тефурилтрион і темботрион; бензофуранілалкілсульфонатні гербіциди, такі як бенфуресат і етофумезат; бензотіазольні гербіциди, такі як бензазолін; карбаматні гербіциди, такі як асулам, карбоксазол хлорпрокарб, дихлормат, фенасулам, карбутилат і тербукарб; карбанілатні гербіциди, такі як барбан, ВСРС, карбасулам, карбетамід, СЕРС, хлорбуфам, хлорпрофам, СРРС, десмедифам, фенізофам, фенмедифам, фенмедифам-етил, профам і свеп; циклогексеноксимові гербіциди, такі як алоксидим, бутроксидим, клетодим, клопроксидим, циклоксидим, профоксидим, сетоксидим, тепралоксидим і тралкоксидим; циклопропілізоксазолові гербіциди, такі як ізоксахлортол і ізоксафлутол; дикарбоксимідні гербіциди, такі як цинідон-етил, флумезин,

Зо флуміклорак, флуміоксазин і флуміпропін; динітроанілінові гербіциди, такі як бенфлуралін, бутралін, динітрамін, еталфлуралін, флухлоралін, ізопропалін, металпропалін, нітралін, оризалін, пендиметалін, продіамін, профлуралін і трифлуралін; динітрофенольні гербіциди, такі як динофенат, динопроп, диносам, диносеб, динотерб, ЮОМОС, етинофен і мединотерб; гербіциди на основі дифенілового етеру, такі як етоксифен; гербіциди на основі нітрофенілового етеру, такі як адифлуорфен, аклоніфен, біфенокс, хлометоксифен, хлорнітрофен, етніпромід, флуородифен, флуороглікофен, флуоронітрофен, фомесафен, фурилоксифен, галосафен, лактофен, нітрофен, нітрофлуорфен і оксифлуорфен; дитіокарбаматні гербіциди, такі як дазомет і метам; галогеновані аліфатичні гербіциди, такі як алорак, хлоропон, далапон, флупропанат, гексахлорацетон, йодметан, метилбромід, монохлороцтова кислота, ЗМА і ТСА; імідазолінонові гербіциди, такі як імазаметабенз, імазамокс, імазапік, імазапір, імазаквін та імазетапір; неорганічні гербіциди, такі як сульфамат амонію, бура, хлорат кальцію, сульфат міді, сульфат заліза, азид калію, ціанат калію, азид натрію, хлорат натрію і сірчана кислота; нітрильні гербіциди, такі як бромобоніл, бромоксиніл, хлороксиніл, циклопіраніл, дихлобеніл, йодобоніл, їоксиніл і піраклоніл; фосфорорганічні гербіциди, такі як аміпрофос-метил, анілофос, бенсулід, біланафос, бутаміфос, 2,4-ЮОЕР, ОМРА, ЕВЕР, фосамін, глюфосинат, глюфосинат-Р, гліфосат і піперофос; фенокси-гербіциди, такі як бромфеноксим, кломепроп, 2,4-ОЕВ, 2,4А-ОЕР, дифенопентен, дисул, ербон, етніпромід, фентеракол і трифопсим; оксадіазолінові гербіциди, такі як метазол, оксадіаргіл, оксадіазон; оксазолові гербіциди, такі як феноксасульфон; феноксиоцтові гербіциди, такі як 4-СРА, 2,4-0, 3,4-0А, МСОСРА, МеОРА-тіоетіл і 2,4,5-Т; феноксимасляні гербіциди, такі як 4-СРВ, 2,4-О08, 3,4-ОВ, МСОРВ і 2,4,5-ТВ; феноксипропіонові гербіциди, такі як клопроп, 4-СРР, дихлорпроп, дихлорпроп-Р, 3,4-ОР, фенопроп, мекопроп і мекопроп-Р; арилоксифеноксипропіонові гербіциди, такі як хлоразифоп, клодинафоп, клофоп, цигалофоп, диклофоп, феноксапроп, феноксапроп-Р, фентіапроп, флуазифоп, флуазифоп-Р, галоксифоп, галоксифоп-Р, ізоксапірифоп, метаміфоп, пропаквізафоп, квізалофоп, квізалофоп-

Р і трифоп; фенілендіамінові гербіциди, такі як динітрамін і продіамін; піразолові гербіциди, такі як піроксасульфон; бензоїлпіразолові гербіциди, такі як бензофенап, пірасульфотол, піразолінат, піразоксифен, толпіралат і топрамезон; фенілпіразолові гербіциди, такі як флуазолат, ніпіраклофен, піоксаден і пірафлуфен; піридазинові гербіциди, такі як кредазин, циклопіриморат, піридафол і піридат; піридазинонові гербіциди, такі як бромпіразон, хлорідазон, бо димідазон, флуфенпір, метфлуразон, норфлуразон, оксапіразон і піданон; піридинові гербіциди,

такі як амінопіралід, кліодинат, клопіралід, дитіопір, флорпірауксифен, флуроксипір, галауксифен, галоксидин, піклорам, піколінафен, піриклор, тіазопір і триклопір; піримідиндіамінові гербіциди, такі як іпримідам і тіоклорим; гербіциди на основі четвертинного амонію, такі як циперкват, дієтамкват, дифензокват, дикват, морфамкват і паракват; тіокарбаматні гербіциди, такі як бутилат, циклоат, діалат, ЕРТС, еспрокарб, етіолат, ізополінат, метіобенкарб, молінат, орбенкарб, пебулат, просульфокарб, пурибутикарб, сульфалат, тіобенкарб, тіокарбазил, триалат і вернолат; тіокарбонатні гербіциди, такі як димексано, ЕХО і проксан; тіосечовиннні гербіциди, такі як метіурон; триазинові гербіциди, такі як дипропетрин, індазифлам, триазифлам і тригідрокситриазин; хлортриазинові гербіциди, такі як атразин, хлоразин, ціаназин, ципразин, егліназин, іпазин, мезопразин, проціазин, прогліназин, пропазин, себутилазин, симазин, тербутилазин і триетазин; метокситриазинові гербіциди, такі як атратон, метометон, прометон, секбуметон, симетон і тербуметон; метилтіотриазинові гербіциди, такі як аметрин, азипротрин, ціанатрин, десметрин, диметаметрин, метопротрин, прометрин, симетрин і тербутрин; триазинонові гербіциди, такі як аметридіон, амібузин, гексазинон, ізометіозин, метамітрон, метрибузин і трифлудимоксазин; триазолові гербіциди, такі як амітрол, кафенстрол, епроназ і флупоксам; триазолонові гербіциди, такі як амікарбазон, бенкарбазон, карфентразон, флукарбазон, іпфенкарбазон, пропоксикарбазон, сульфентразон і тієнкарбазон- метил; триазолопіримідинові гербіциди, такі як клорансулам, диклосулам, флорасулам, флуметсулам, метосулам, пеноксулам і піроксулам; урацилові гербіциди, такі як бензфендизон, бромацил, бутафенацил, флупропацил, ізоцил, ленацил, сафлуфенацил, тіафенацил і тербацил; сечовинні гербіциди, такі як бензтіазурон, кумулурон, циклурон, дихлоральсечовина, дифлуфензопір, ізонорурон, ізоурон, метабензтіазурон, монізоурон і норурон; фенілсечовинні гербіциди, такі як анізурон, бутурон, хлорбромурон, хлоретурон, хлоротолурон, хлороксурон, даймурон, дифеноксурон, димефурон, діурон, фенурон, флуометурон, флуотіурон, ізопротурон, лінурон, метіурон, метилдимрон, метобензурон, метобромурон, метоксурон, монолінурон, монурон, небурон, парафлурон, фенобензурон, сидурон, тетрафлурон і тидіазурон; піримідинілсульфосечовинні гербіциди, такі як амідосульфурон, азимсульфурон, бенсульфурон, хлоримурон, циклосульфамурон, етоксисульфурон, флазасульфурон, флуцетосульфурон, флупірсульфурон, форамсульфурон, галосульфурон, імазосульфурон, мезосульфурон,

Зо метазосульфурон, нікосульфурон, ортосульфамурон, оксасульфурон, примісульфурон, пропірисульфурон, піразосульфурон, римсульфурон, сульфометурон, сульфосульфурон (і трифлоксисульфурон; триазинілсульфонілсечовинні гербіциди, такі як хлорсульфурон, циносульфурон, етаметсульфурон, йодосульфурон, йофенсульфурон, метсульфурон, просульфурон, тифенсульфурон, триасульфурон, трибенурон, трифлусульфурон БЮ тритосульфурон; тіадіазолілсечовинні гербіциди, такі як бутіурон, етидимурон, тебутіурон, тіазафлурон і тідіазурон; і некласифіковані гербіциди, такі як акролеїн, аліловий спирт, аміноциклопірахлор, азафенідин, бентазон, бензобіциклон, біциклопірон, бутидазол, ціанамід кальцію, камбедихлор, хлорфенак, хлорфенпроп, хлорфлуразол, хлорфлуренол, цинметилін, кломазон, СРМЕ, крезол, ціанамід, циклопіриморат, орто-дихлорбензол, димепіперат, ендотал, флуоромідин, флуридон, флурохлоридон, флуртамон, флутіацет, інданофан, метилізотіоціанат,

ОСН, оксазикломефон, пентахлорфенол, пентоксазон, ацетат фенілртуті, просульфалін, пірибензоксим, пірифталід, квінокламін, родетаніл, сульглікапін, тидіазимін, тридифан, триметурон, трипропіндан і тритак.

Сполука І за даним винаходом може також містити або може застосовуватися разом та/або послідовно з іншими активними сполуками. Ці додаткові сполуки можуть бути стимуляторами здоров'я рослин, такими як органічні сполуки, неорганічні добрива або донори поживних мікроелементів або інші препарати, які впливають на ріст рослини, такі як щепний матеріал.

В іншому варіанті здійснення сполука І може також містити або може застосовуватися разом та/або послідовно з іншими біологічними організмами, такими як без обмеження група, що складається зі штамів Васійш5, наприклад ЕБ2В24 Васійи5 взибійб підвиду атуїоїїдиетасіеп5 (ТАЕСАРУ) і Е27842 Васіїнв5 атупоїіїдиеїасієнз (ВНІ2ОМІТАГ У), МоїїмМо м Васіїив5 йптив, Сіапма тм (Равієшіа пібпігамжає), Васійи5 ІПигіпдієпві5, Тісподепта в5рр., та/або мутанти і метаболіти відповідних штамів, які характеризуються активністю проти комах, кліщів, нематод та/або фітопатогенів.

Один варіант здійснення даного винаходу являє спосіб контролю або попередження ураження грибами. Цей спосіб включає застосування щодо грунту, рослини, коренів, листя, насінини, або місця розташування грибів, або місця, в якому інфікування слід попередити (наприклад, застосування щодо зернових культур або рослин винограду), Ффунгіцидно ефективної кількості сполуки І. Сполука І підходить для обробки різних рослин на фунгіцидних бо рівнях, характеризуючись у той же час низькою фітотоксичністю. Сполука | може бути придатною для захисту від шкідників та/або їх знищення.

Як виявили, сполука формули | характеризується значними фунгіцидними ефектами, особливо для сільськогосподарського застосування. Сполука формули І особливо ефективна для застосування із сільськогосподарськими культурами і садовими рослинами. Додаткові переваги можуть включати без обмеження поліпшення здоров'я рослини; поліпшення врожаю рослини (наприклад, збільшену біомасу та/або підвищений вміст цінних інгредієнтів); поліпшення потужності рослини (наприклад, поліпшений ріст рослини та/або більш зелене листя); поліпшення якості рослини (наприклад, покращений вміст або склад певних інгредієнтів) і поліпшення стійкості рослини до абіотичного та/або біотичного стресу.

Зокрема, композиція ефективна для контролю ряду небажаних грибів, які інфікують корисні просапні культури. Композицію можна застосовувати проти багатьох грибів з відділів аскоміцети і базидіоміцети, включаючи, наприклад, наступні типові види грибів.

На кукурудзі: антракноз (СоПеюїгіспит агатіпісоїа, СсіотегеПа Шшситапепвів), аспергільозна гниль качанів і зерен (Азрегодіїїи5 Памив5), смугастість листків і плямистість стебел (ВНіг2осіопіа воЇапі, АПігосіопіа тісгозсієгоїіа), почорніння судинних пучків кукурудзи (Астетопішт 5ігісшт,

Сернаіозропцт асгетопішт), чорна гниль зерен (МагазтієїП 5 5рр.), бура плямистість, чорна плямистість, стеблова гниль (Рнпузодепта тауаї5), цефалоспоріозна гниль зерен (Астетопійт взігісішт, Серпаіозрогішт астетопішт), вугільна гниль (Масгорпотіпа рНазеоїїпа), кортиційна гниль качанів (ТПнапаїерпоги5 сиситетгів, Сопісіит зазакії), курвуляріозна плямистість листків (Сигушана 5рр.), дидимельозна плямистість листків (Оідутеїйа ехіїаїї5), диплодіозна гниль качанів, гниль стебел, плямистість листків, смугастість листків (Оіріодіа 5рр.), суха гниль качанів, гниль стержнів качанів, зерен і стебел (Мідгозрога огугає), різновиди гнилі качанів (АМегпагіа 5рр., Аврегойи5 врр., Воїгуїї5 сіпегеа, Ривапйцт сиітогит, Сиппіпдпатегйа 5рр.,

Сигушіатпйа раїїєзсеп5, АВНігориз взрр., Спопайоброїгуз взітрієх, Оогаїотусе5 з5іетопіїв,

Серайоїгіснит віетопії5, Рійотусез тауаісиб5, Зсоршіагорвів бБгитрії), ріжки (Сіамісерб дідапіва), вічки (Аштеобравзідіит 7єає, КабаїйеїЇа 7єає), фузаріозна гниль зерен, коренів і стебел, гниль насіння, гниль стебел, гниль качанів і хвороба сходів (Еизагійт 5рр., сіббрегеїІа 5рр.), сіра гниль качанів (Воїгуозрпаєтіа 2еає, Рпузаіозрога 2єає), сіра плямистість листків, церкоспоріозна плямистість листків (Сегсоврога зогопі, Сегсозрога 2еае-тауаі5), гельмінтоспоріозна гниль

Зо коренів (Ехзегопішт реадісеПайшт, НеїІтіпійов5рогішт реадісеПайт), кладоспоріозна гниль (Сіадозрогішт 5рр.), різновиди плямистості листків (АПегпагіа аййегпаїа, Ав5сосНуїа тауаїв,

Азсоспуїа іпісі, Абсоспуїа 2еїсоїа, Віроїагі5 місіопає, НеІтіпіпозрогпцт місіогпає, СоспіїороЇи5 містогіає, СосНіоброїше взаїїмив, Віроїагіє 5огоКіпіапа, Ерісоссит підгит, Ехзегойпішт ргоїашт,

Югесибіега ргоїаїа, Старнішт репісійоідез, Іеріозрпаєта тауйдів, Іеріоїйугт 7еавє,

ОрпіозрпаєгеПйа Пегроїпісна, Рагарпаеозрнаєтіа тісноїйї, Рота в5рр., беріогіа 5рр.), північна плямистість листків кукурудзи (Зеозрпаєгпіа ішгсіса), біла плямистість, гниль стебел, смугастість (ЕхзегоПпіїшт Шшисісит, Неїтіпіпозрогішт Штсісит), північна плямистість листків кукурудзи (СоспіоброЇй5 сагтопит), гельмінтоспоріозна гниль качанів (Віроїагі5 7євісоіа, НеІтіпіпозрогійт сатбопит), пеніцилінова гниль качанів, синьогузні зерна, блакитна пліснява (Реппісіййшт врр.), гниль стебел і гниль коренів, що спричиняється представниками роду РПІаеосуїовзігота (Рпаеєосуюзігота атбріднит, РІаеосуїозрогеПйа 2еає), плямистість листків, що спричиняється представниками роду РІіаеозрпаеєгіа (Рипаєозрпаєтйа таудієх, ЗрНаєтціпа // тауаів), фізалоспорозна гниль качанів, ботріосферіозна гниль качанів (Воїгуозріаєгіа Гезіисавє,

Рпузаіозрога 7еісоіа), гниль стебел і гниль коренів, що спричиняється представниками роду

Ругепоспавєїа (Рпота ге!тевігі5, Ругепоснаєвїа (іе!тевзігів), почервоніння зерен, пліснявіння качанів, гниль листків і насіння (Ерісоссит підгит), ризоктоніозна гниль качанів, гниль коренів, гниль стебел (ВПігосіопіа 5рр.), різновиди кореневої гнилі (АМегпагіа айетаїйа, Сегсозрога зогані,

Бісюснавїіа Тепіїї5, Ризагпцйт врр., Сіррегейа 5рр., Містодоснішт бБоїІєуі, Мисог врр., Регісопіа сігсіпаїа, АПігорив атпіги5) плямистість листків, що спричиняється представниками виду

Козігайшт, гельмінтоспорозне захворювання листків, гниль качанів і стебел (бейо5рНнаєгтіа гозігайа, НеІтіпіпозрогішт го5ігашт), різновиди іржі (Риссіпіа зрр., Рпузореїа 5рр.), бура іржа кукурудзи (Риссіпіа роїузога), склероційна гниль качанів, південна склероційна гниль (бсіегоїйт гоїїві), гниль насіння, захворювання сходів (Віроїагіє 5рр., НеІтіпіпо5рогішт 5рр., Оіріодіа тауаїі5, Ехзегопіїшт врр., Ризапйцт врр., Сібрегеїа 5рр., Масгорпотіпа рНазеоїїпа, РепісіПит 5рр.. РПоторвзів 5рр., ВПігосіопіа в5рр., Зсієгоїйшт "гоїївії, брісапйа 5рр.), селенофомозна плямистість листків (ЗеІепорпота 5р.), гниль листкових піхв (заевитаппотусез дгатіпів), гниль обгорток кукурудзяних качанів (Мугоїпесіит дгатіпеит), пліснявіння силосу (Мопазсив зрр.), головня (О5іадо 5рр., О5Шадіпоїдеа мігеп5, Зрпасеїоїнеса геїйапа, брогівогішт Поїсі-вогонпі), південна плямистість листків кукурудзи і гниль стебел (СосНіобоЇй5 Неїеговігорпив5, Віроїагіб бо тауаїв, НеїІтіпіпоз5рогішт тауаїів5), різновиди гнилі стебел (Сегсоврога зогопі, Ризагішт в5рр.,

Месійа паетаїйососса, Магаппаєа еєіедап5, Мисог 5рр., АПпородгарпивх 2єає, Зрісагіа в5рр.), різновиди гнилі при зберіганні (Аврегдійй5 врр., Репісіййшт 5рр.), смолиста плямистість (Рпуїаснпога тауаі5, Моподгарпеїйа тауаїів, Сопіоїпупцт рНуПаспогає), триходермозна гниль качанів і гниль коренів (Тгісподепта мігіде, Пісподепта Ідпогит, Нуростєа 5рр.), біла гниль качанів, гниль коренів і стебел (5іепосагреМйа тауадів, Оіріодіа 7еає), мозаїчна хвороба (Азсоспуїа ізспаєті, РпуїПовіїсіа тауаїі5, МусозрпаєгеїЇїа 26ае-таудів) і зональна плямистість листків (СіПоеосегсозрога зогопі).

На сої: альтернаріозна плямистість листків (АМегпагіа 5рр.), антракноз (СоПеютіснпит

Мипсайшт, СоїПеюїгіснит детаїйит ї. іипсашт, Сспіотегеїа діусіпе5), кільцева плямистість листків (Агкооїа підга), чорна коренева гниль (ТНівІаміорзіз разісоїа, Спаіага єІедапв), бура плямистість (Зеріогіа діусіпе5, МусозрНнаєтеМйа изоепз5Ка|іає), бура гниль стебел (РНіаіорнога дгедаїа,

Сернаіозропит агедашт), вугільна гниль (Масторпотіпа рНіазеоїїпа), пошкодження листків, що спричиняється представниками роду Споаперпога (Споапернога іпіипаїриїега, Споаперпога ііврога), в'янення, гниль стебел, коренів і ризоктоніоз (АНігосіопіа 5оЇапі, ТНапаїєерногив сиситегів), захворювання, що спричиняється представниками роду Огеспз5іега (Огеснвзівта діусіпез), селенофомозна плямистість листків (Сегсозрога зоііпа), фузаріозна гниль коренів (Ризагшт 5рр.), плямистість листків, що спричиняється представниками роду Геріозрпаєгишіпа (Герюзрпаєгиїнпа іпоїї), гниль коренів, що спричиняється представниками роду МусоіІеріоадізсив5 (МусоІеріодівєсив егтевігів), гниль стебел, що спричиняється представниками роду

Меосовтовзрога (Меосозтоврога мавзіпієсіа, Астетопішт 5рр.), фомопсисна гниль насіння (Рпоторвіб з5рр.), філостиктозна плямистість листків (РпуїЇовіїсіа 50іаесоїа), фіматотрихозна гниль коренів, гниль коренів бавовнику (Рпутаїйоїгіспорві5 отпімога, Рпутаййніспит отпімогит), захворювання бобів і стебел (ЮОіаропне рпазеоіогит, Рпоторзвів зоіає), справжня борошниста роса (Містгозрнаєга діниза), пурпурна плямистість насіння (Сегсозрога

Кікиспії), плямистість листків, що спричиняється представниками роду Ругепоспаєїа (Ругепоснпавєїа діусіпез), червона гниль кореневих шийок (Суїїпагосіадіит сгоїаіагіає, Саіопесігіа сгоїаіїапає), червона плямистість листків, плямистість листків, що спричиняється представниками роду бБасіцшіорпога (Сопіоїпугішт діусіпе5, Оасішіоснаєїа діусіпе5), іржа (РпаКорзога распутігі), парша (Зрасеюта діусіпе5), склероційна гниль стебел (Зсіегоїїпіа

Зо 5сіегоїйОгит), південна склероційна гниль, захворювання, в'янення і гниль коренів, що спричиняється представниками роду 5сіегоїйшт (ЗсіегоїіШт гоїївії, Аїеїїа гоїївії), рак стебла (Оіароппе рпазеоїогит, Оіарогйе рпазеоіогит підвид сашцімога, Рпоторбзібв рпНавеоіїїЇ), стемфіліозна плямистість листків (біетрпуїїшт Боїгуозит, Ріеозрога їагаа), синдром раптової смерті (Ривзайцт мігацйопте, Еивайцт зоїапі ї.5р. діусіпе5), мішенеподібна плямистість (Согупезрога саззіїсоіа), "дріжджова" плямистість (Мета!йозрога согуїЇ).

На рисі: захворювання сходів - біла гниль сходів (Соспіобоїш5 тіуабєапив, Сигуціата 5рр.,

Еизагішт 5рр., ВНігосіопіа зоіапі, ЗсієгоїйШт гоїївії, АїШеїйа гоїїві та інші); захворювання насіннєвого ящика - СоспіоброЇш5 тіуареапив, с1ірбегеїІа гціїКитої (апат. Ризагішт топіїйтопте),

Рпота ехідца, Ризагішт 55р., Руїпішт 55р., АпПігорив5 5рр., ГПісодепта мігіде. ВАпі2осіопіа з5оіапі,

Зсіегоїйшт гоїїві; захворювання листя - пірикуляріоз (Мадпаропне дгізєеа), бура плямистість (СосНіороїн5 тіуареапив5), опік листків (МопоагарпєЇйа аребзсепе, Містодоснішт огугає,

АНупсповрогішт огугає), фізодермоз (Зріаеєгиційпа огугіпа, Сегсозрога |апзеапа, Сегсозрога огулає), трихоконіоз або альтернаріозна плямистість листків (АПегаїга радумлісКкії), головня листків (Ебаїїївігта огулає, Епіуїота огугає), вічкова плямистість (Огесівієгта дідапієа), біла смугастість листків (МусомеПІозівЇІа огугає), гниль пагонів (Рпоторзвів5 огугае-заїмає), різновиди іржі (Риссіпіа дгатіпів 7. вр. огугає, Оготусез согопайш5), захворювання листкової піхви і стебла - стеблова гниль (Маадапаропне за/міпії, Зсієгоїїшт огугає (синанаморфі), захворювання листкових піхв (Тнапаїерпоги5 сиситетгів, НПіг2осіопіа зоЇапі (анаморфі), плямистість листкових піхв (УМаїїва сігсіпаїа, Впігосіопіа огугає (анаморфі), агрегована плямистість листкових піхв (ГТнапеїтерпогив5 сиситегів, ВАПігосіопіа зоїапі (анаморфі), УМаїйєа сігсіпаїа, НПігосіопіа огулає (анаморфі),

Сегаюравзідійт огулає бзаїїмає, ВПігосіопіа огулає-заїймає (анаморфі), сітчаста плямистість листкових піхв (СуїЇїпагосіадійт 5сорагійт), гниль листкових піхв (Загосіадійт огугає), гниль прикореневих листкових піхв (заеитаппотусев дгатіпів), міротеціальне пошкодження листків (МуюшШесішт меїтисагіа), плямистість листкових піхв Ругепоспаєїа огугає); захворювання коренів і кореневої шийки - "баканає" (Сзібрегеїа їціКигої, Ривагішт топіїйтопте (анаморфі), різновиди кореневої гнилі (Ривагпшт 5рр.); захворювання зерна - несправжня головня (МіпПозісіама мігепв), "Удбатта" (Ваїапвзіа огулає-заїмає), плямистість оболонки зерна (Ерісоссит зогопі), зерно із потемнілим зародком (СосНіоброЇй5 Ішпайш5), нігроспороз рису (Соспіороїй5 тіуабеапизх), червона плямистість зерен (Ерісоссит підгит), плямистість колоса (СоспіороЇй5 60 тіуареапив, Зрпаєгиїїпа огугіпа, Соспіоброїн5 Ішпайб5, МопоагарнеїІа пімаїї5, ЕРивзагішт в5рр.,

Рота 5рр., МопоагарнпеїІа аІрезсеп5, Мадпаропне заміпії, СіІадозрогоїшт в5рр., Ерісоссит зр.,

Мідгозрога 5рр.).

На цукровому буряку: альтернаріозна плямистість листків (Айегпагіа апйегпаїє, АйНегпагіа ргаззісає), антракноз (СоППейоїгіспит аетаїййшт), афаноміцетна гниль коренів (Арпнапотусев5 соспіоіїде5), церкоспорозна плямистість листків (Сегсозрога Беїісоїа), вугільна гниль (Масторпотіпа рабзеаоїіпа), гниль, що спричиняється представниками роду СПпоаперпога (Споапернога сиситбіагит), в'янення, чорна ніжка, чорний корінь і хвороба сходів (Арнапотусев соспіоїдевз, СуЇїпагосіадіит 5рр., Гизагішт 5рр., Рнота бБреїає, Ріеозрога Беїає, ВНі2осіопіа зоіапі,

Тнапаїерпоги5 сиситетгів), фузаріозний вілт (Ривагпйшт охузрогит), галоутворення на листках/пухлина на буряках/наріст головки кореня (Рпузодепта Іергоіїдез5), фомозна плямистість листків і коренева гниль (Рпота бБеїає), коренева гниль бавовнику (Рпутаїйоїгіспорзів отпімоге), справжня борошниста роса (Егузірне роїудопі, Егузірне реїає), рамуляріозна плямистість листків (ВНатиїагіа Беїїсоїа), ризоктоніозне пошкодження листків, гниль кореневої шийки, коренева гниль (Апігосіопіа 5оїапі), гниль коренів, що спричиняється представниками роду Кпігориз (АПігорив атпі2ив5, АПігорив віоіопітега), іржа (тотусев5 реїає), склероційна гниль кореневої шийки і коренева гниль (5сіегоїїпіа зсієгоїогит), іржа сходів (Риссіпі зибпіеп5), південна склероційна гниль, склероційна коренева і стеблова гниль (ЗсієгоїйШт гоїївії), стемфіліозна плямистість листків (біетрпуїйшт Броїгуозит), гниль при зберіганні (Воїгуїіз сіпегеа, Репісійшт 5рр., Рпота реїає), вертицильозний вілт (Мепісіййшт аїро-атит) і фіолетова коренева гниль (Неїїсобавзіадійт

Бгебріввопії).

На ячмені: антракноз (СоїІефюігіснит сегеає Мапп5), смугастий гельмінтоспоріоз ячменю (Ругепорнога дгатіпеа), звичайна коренева гниль, гниль кореневої шийки і захворювання сходів (СосНіороЇй5 заїїми5, Ривзапйцт сиїтогит, Еивзагішт дгатіпеагит), карликова головня (ТіПейа сопігомегза), ріжки (Сіамісере ригригеа), вічкова плямистість (РзейдосегсозорогеїІа

Пегроїгпіспоіїде5), плямистість у вигляді кільця (Роецйдозеріога допасіб5), плямистість зерен (АПегпагіа з5рр., АпНгіпішт агипаїпів, Соспіороїив заїїмив, Ризагійт 5рр.), аскохітозна плямистість листя (Азсоспуїа 5рр.), сітчаста плямистість (Огеспвіега їеге5, Ругепорпога Іегев5), справжня борошниста роса (Егузірне дгатіпів ї.5р. Нпогаві, Віштетгіа дгатіпів), ризоктоніозна гниль коренів (Апігосіопіа 5оїапі), корончаста іржа (Риссіпіа согопаїа підвид Погавєї), листкова іржа (Риссіпіа

Зо погаєї), стеблова іржа (Риссіпіа дгатіпів), смугаста іржа/жовта іржа (Риссіпіа вігійоптів ї. вр. погаєї), парша/захворювання волоті (Ризагішт 5рр.), септоріозна плямистість листків (беріогіа раззеїіпії, Зіїадопозрога амепає 1.5р. йісає), ризоктоніоз (ВНігосіопіа сегеаїї5), тверда головня (О5зШадо Погаєї), несправжня курна головня (Овійадо підга), курна головня (О5ійадо пида), сіра снігова пліснява/улифульоз (Турпша іпсатаїа, Турпша івзпікагпепвіб), рожева снігова пліснява/снігова пліснява (Містодоспішт пімаіє), рамуляріозна плямистість листя ячменю (Яатшана соПо-судпі), крапчаста снігова пліснява (Турпша ідапоепвів), снігова пліснява/склеротиніоз (Мугіозсіегоїїпіа рогеаїїв, Зсіегоїіпіа рогеаїї5), південна склероційна гниль (Зсіегоїішт "гоїїві), точкова плямистість (СосНіоБоЇй5 заїїмив5), стагоноспороз (сіадопозрога амепає ї.5р. Шйіїсає, їадопозрога подогит, Зеріопа подогит), випрівання (саеитаппотусев дгатіпіє підвид іййфсі), піренофороз (Ругепорпога іпйісі-герепії5, Ругепорпога іспо5Іюта) і вертицильозний вілт (Мепісйіит данпйііає).

На пшениці: альтернаріозна плямистість листків (АГМегпагіа ійісіпа), антракноз (СіотегейПа дгатіпісоїа, СоПІеюйіснит агатіпісоїа), аскохітозна плямистість листків (АвсосПуїа сі), ауреобазидіальна гниль (Містодоспішт броїІєуї, Айгеобавзідіит бБоїІєуї), чорна пліснява, плісняві нальоти (АМетаїгпа 5рр., Сіадозрогпцт в5рр., Ерісоссит з5рр., ЗрогороІотусев 5рр., ЗіетрпуЇїШт 5рр.), чорні точки, плямистість зерен (АПегпагіа 5рр., СосНііороїше заїймив, Сіадовзрогішт в5рр.), цефалоспоріозна смугастість (Нутепиіа сегеаїїз, Сернаіозропйут дгатіпеит), звичайна головня - смердюча головня (ТіПейа 5рр.), звичайна коренева гниль (СоспіороЇй5 заїїмив, Віроїагіб зогоКіпіапа, НеІтіпіпозрогіит заїїмит), "снігова пліснява" бавовнику (Соргіпи5 рвусптотогбідив), гниль кореневої шийки, прикоренева гниль, біла гниль, суха коренева гниль (Ризагішт 5рр.,

Сірбрегеїа 5рр.), плямистість листків, скручування листків, що спричиняється представниками роду Оійорпозрога (ЮОйорпозрога аіоресигі), карликова головня (ТіПейа сопігомегза), ріжки (Сіамісерх ригригтєа, Зрпасеїїа зедеїшт), вічкова плямистість, гниль кореневої шийки, вічкова плямистість стебел (Таревзіа уаїїшпдає, Ватиїйвзрога Пегроїгіснпоіїде5, Рзейдосегсозрогеїйа

Пегроїгіспоїде5, Тарезіа асшогтів, Натиїйїврога асиїоптів, РезейдосегсозрогеїІа ПНегроїгіспоіїде5 підвид асиїоптів), несправжня вічкова плямистість (Сібеїйпа сегеєаїї5), стеблова головня жита (Огосузіїз адгоругі), плямистість у вигляді кільця (Рзецйдозеріогіа допасіз, ЗХеїепорпота допасів), індійська головня, часткова головня (ТіПейа іпаіса, Меомоззіа іпадіса), різновиди іржі (Риссіпіа 5рр.), лептосферіозна плямистість листків (РПпаеоз5рпаєгтіа ППегроїгіспоіїдев5, Іеріозрпаєга 60 Пегроїпіспоіїде5, Єіадопозрога), курна головня (Овійадо 5рр.), плямистість, що спричиняється грибом Місгозсоріса (Рпаеозрнаєтгтіа тісгозсоріса, І еріюзрпаєгіа тістозсоріса), фомоз листків (Рота 5рр.), рожева снігова пліснява, снігова пліснява (Містодоспішт пімаІ!є, Ризагійт піма!е,

Моподгарнеїа пімаїї5), плямистість листків, що спричиняється представниками роду Ріагузрога (Сіаійгозрога репіатега, Ріаїузрога репіатега), справжня борошниста роса (Егузірне агатіпів т.вр. іййісі, Вінтепла дгатіпів, Егувірпе агатіпів, Оідійт топіїїоіде5), ризоктоніозна гниль коренів (ВПігосюпіа зоіапі, Тнапаїерногив сиситегів), парша, гіберельоз, фузаріоз (ЕНВ) (Ризагішт врр.,

Сібрегейа о 5рр., Містодоспішт пімаює, Мопоагарнеєїйа пімаїїв), склеротиніоз, тифульоз (Мутіозсіегоїїіпіа Богеєаїї5, Зсіегоїїпіа Брогєаїї5), склероційний вілт, південна склероційна гниль (Зсієтоїшт гоїївії, Аїпеїа гоїївії), септоріоз (5еріюгіа іпйісі, МусозрпаєтеїІа агатіпісоїа), ризоктоніоз (ВНігосюпіа сегеаїї5, Сегаюбавідійт сегеєаїіє), крапчаста снігова пліснява, сіра снігова пліснява, тифульоз (Турпшіа 5рр.), точкова плямистість (СоспіороЇй5 заїїмив, Віроїагі5 зогоКіпіапа,

НеїІтіпіпозрогійт заїїмит), стагноспороз (РнаєозрНаєтіа з5рр., Зіадопозрога 5рр., Зеріогіа в5рр.), плісняви при зберіганні (Аврегдійй5 5рр., Репісіййшт 5рр.), випрівання (Саєитаппотусев5 дгатіпів), піренофороз, жовта плямистість, червона плямистість (Ругепорпога іййісі-герепіїв5,

Огеспвіега (іпйісі-герепіїв), смолиста плямистість (РПуїїаснога дгатіпібв, ІГіпоспога дгатіпів) і пірикуляріоз пшениці (Мадпаропне адгізеа).

На арахісі: альтернаріозне захворювання листків та альтернаріозна плямистість листків (АПегпага 5рр.), антракноз (СоПейюігіснит 5рр.), аспергільозна гниль кореневих шийок (Азрегдіїи5 піде), чорне лушпиння (ТПівєЇаміорзі5 равзісоїа), чорніюча пліснява (Воїгуїї5 сіпегеа), вугільна гниль і плямистість листків, що спричиняється представниками роду Масгорпотіпа (Масторпотіпа рпПазеоїїпа), плямистість листків, що спричиняється представниками роду

Споаперпога (Споапернога 5рр.), гниль гілок (Іавзіодіріодіа Шеорготає), циліндрокладіозна чорна гниль і плямистість листків (Суїїпагосіадійт 5рр., СаІопесіга 5рр.), в'янення (АзрегодїЇЇй5 5рр., Ризагпйт 5рр., НПігосіопіа 5рр., Апігори5 5рр.), плямистість листків, що спричиняється представниками роду Огеспзіега (Віроїагі5 5рісітега), фузаріозний вілт і гниль пагонів/коренева гниль (Ризагішт 5рр.), рання плямистість листків (Сегсозрога агаспіадісоїа), пізня плямистість листків (РНаеоізагіорбзіз регзопаїа, Сегсоврогідішт регвопаїшт), меланоз (5іетрНуїЇййт роїгуозит), міротеціальне пошкодження листків (Мугоїпесішт гогпдит), чорна плямистість та опік (Герюзрпаєгиїййпа сгазвзіазса), песталоцієва плямистість листків (Резіаюціорвів агаспідіє), фомоз

Зо листків (Рпота тістозроге), фомопсисне пошкодження листків і плямистість листків (Рпоторвів 5рр.), філостиктозна плямистість листків (Рпуїовіїсіа 5рр.), фіматотрихозна гниль коренів (Рпутайїгіспорвіз отпімоге, ЕРизагішт всігрі), гниль бобів (Ризагпцйт врр., ВПіг2осіопіа в5рр.), справжня борошниста роса (Оідіит агаснпідів), ризоктоніозне пошкодження листків, гниль пагонів і коренів (АНігосіопіа зоїапі), іржа (Риссіпіа агаснідіїє), парша (Зрнасєїота агасніаів), склеротиніоз (Зсієгоїїпіа 5рр.), стеблова гниль/південна склероційна гниль (ЗсіегоїіШт гої/вії), вертицильозний вілт (Мепісйит 5рр.), сітчаста плямистість (Рота агаспідісоїа, Оідутозрнаєтіа агаснідаісоїа), жовта пліснява (Азрегадіййше 5рр.) і зональна плямистість листків (СтгізішціагіеПНа тогісо|а).

На інших зернових культурах (включаючи без обмеження жито, сорго, овес і тритикале): антракноз (СоПефігіспит 5рр.) різновиди чорної плісняви (АПегпагіа 5рр., Сіадозрогішт 5рр.,

ЗрогоБроіотусез врр., БіетрПпуїйшт 5рр.), чорні точки (Віроїагіє 5рр., Ризапйцт 5рр.), головня/смердюча головня (ТіПейа з5зрр.), цефалоспоріозна смугастість (Нутепшіа сегеаї б), звичайна коренева гниль і захворювання сходів (Віроїагі5 5огоКіпіапа), суха гниль кореневих шийок (Соргіпив рзоусптотогбідив), плямистість листків, що спричиняється представниками роду

Ріорпозрога (Оііорпозрога апІоресигі), карликова головня (ТіПейа сопігомегза), ріжки (СіІамісерв ригригеа), фузаріозна гниль коренів (Ривзагцт сшитогит), плямистість у вигляді кільця (Рзейдозеріогіа допасібє), індійська оголовня (Меомо55іа іпаіса), смугастість листків (Сегсозрогідіит дгатіпів), лептосферіозна плямистість листків (Рнаеєозрнаєтгіа Пегроїгіснпоїдев), пилова головня (Овійадо ійсі), рожева снігова пліснява (Ризапцт 5рр.), справжня борошниста роса (Егузірпе 5рр.), парша (Ризагшт дгатіпеагит), септоріозна плямистість листків і плямистість, що спричиняється представниками виду 5еріогіа ігйісі (Зерюгіа 5рр.), ризоктоніоз і ризоктоніозна гниль коренів (НПігосіопіа сегеєаїї5), снігова пліснява (Турпша 5рр.), точкова плямистість (Віроїагіє 5огоКіпіапа), септоріоз колоскової луски пшениці (Зеріогіа подогит), стеблова/штриховидна головня (Огосувії оссиМа), стеблова іржа (Риссіпіа дгатіпів), вічкова плямистість/прикоренева гниль (Реепйдосегсозрогеїйа Пегроїгіспоідев5), жовта іржа (Риссіпіа 5піоптів), випрівання (заеитаппотусез дгатіпів) і піренофороз (Ругепорпога іпісі-герепіїв).

Як виявили, сполука ! характеризується значними фунгіцидними ефектами щодо фітопатогенних грибів корисних з погляду сільського господарства просапних культур. Ці захворювання включають Риссіпіа роіїузога, який спричиняє буру іржу кукурудзи; Сегсозрога бо 7еае-таудіє, який спричиняє сіру плямистість листків кукурудзи; Мадпаропне дгібзєа, який спричиняє пірикуляріоз волоті рису; Сегсозрога бБеїїсоїа, який спричиняє церкоспорозну плямистість листків цукрового буряку; Ругепорнога іеге5, який спричиняє сітчасту плямистість ячменю; Віштепла дгатіпів ї. 5р. погаві, який спричиняє справжню борошнисту росу ячменю;

Війтепйа агатіпів ї. 5р. іййісі, який спричиняє справжню борошнисту роси пшениці; Натшиїагіа соПо-судпі, який спричиняє рамуляріозну плямистість листків ячменю; Зсієгоїішт гоїївії, який спричиняє білу гниль арахісу; Сегсозрога агаспідісоїа, який спричиняє ранню плямистість листків арахісу; Сегсозрогідіит регзопаїшт, який спричиняє пізню плямистість листків арахісу, і

Сегсозрога зо|па, який спричиніє селенофомозну плямистість листків сої, зокрема для застосування в сільському господарстві. Сполука | особливо ефективна для застосування із сільськогосподарськими культурами і садовими рослинами.

Сполука І характеризується широким діапазоном ефективності як фунгіцид. Точна кількість активного матеріалу, який слід застосовувати, залежить не тільки від конкретного активного матеріалу, який застосовують, але також від конкретної потрібної дії, видів грибів, 3 якими борються, та їх стадії росту, а також частини рослини або іншого продукту, який контактує зі сполукою. Таким чином, сполука І і склади, що містять її, можуть не бути ефективними в рівній мірі за рівних концентрацій або проти однакових видів грибів.

Сполука І є ефективною при застосуванні щодо рослин у кількості, що пригнічує захворювання і прийнятній для рослини. Термін "кількість, що пригнічує захворювання і прийнятна для рослини" відноситься до кількості сполуки, що усуває або пригнічує захворювання рослини, контроль якого потребується, але не є надто токсичною для рослини.

Ця кількість буде зазвичай становити від приблизно 0,1 до приблизно 1000 ррт (частин на мільйон), причому переважно від 1 до 500 ррт. Точна необхідна концентрація сполуки змінюється залежно від грибкового захворювання, з яким борються, типу застосовуваного складу, способу застосування, конкретних видів рослин, кліматичних умов тощо. Придатна норма застосування зазвичай знаходиться в діапазоні від приблизно 0,10 до приблизно 4 фунтів/акр (від приблизно 0,01 до 0,45 грама на кв. метр, г/м).

Будь-який діапазон або потрібне значення, вказане в даному документі, можна збільшити або змінити без втрати передбачуваних ефектів, що є очевидним фахівцю в даній галузі для розуміння ідей даного документа.

Приклади не зо Оз из !

ЇЇ У мить а я Ось от Ї с в її

Ед ст я т р щи я в ще ку кт в М й й їв, Г З Г и о Сну дит с

Е

Сполука І

Польова оцінка Риссіпіа роїузога (РОССРУ) на кукурудзі

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить сполуку І, застосовувану у вигляді складу ЕС і змішану в баку з допоміжною речовиною (Тгусої, 5095 вага/вага за 0,295 об'єм/об'єм), розпилювали на рослини кукурудзи (2ЕАМУХ, сорт РЗОК5О) на стадії 35 росту (подовження стебла до появи волоті) за норм 50, 100 і 150 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і./га). В експериментальні дослідні ділянки вносили буру іржу через 24 год. після застосування. Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 1 х З м.

Сполуку І застосовували за об'єму води 200 л/га з використанням ранцевого точного розпилювача для дослідних ділянок (ВКРСОКАЇК, ширина смуги 2 і З м, форсунка Ніаї ЕРап

ХК110.015) і під тиском 30 фунтів на кв. дюйм.

Ступінь ураженості захворюванням (відсоток візуально визначених уражених листків на всій дослідній ділянці) оцінювали п'ять разів протягом випробування (через 20-50 днів після застосування, ЮАДА). Зараження захворюванням реєстрували, дотримуючись інструктивних рекомендацій ЕРРО РРІ1/ 26. Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АООРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносну АШОРС (90 контролю на основі АШОРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю. Результати представлені в таблиці 1.

Польова оцінка Сегсозрога 76ае-таудіх (СЕКСАМ) на кукурудзі

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить сполуку І, застосовувану у вигляді складу ЕС і змішану у баку з допоміжною речовиною (Тгусої, 50 95 вага/вага за 0,295 об'єм/об'єм), розпилювали на рослини кукурудзи (-ЕАМУХ, сорт ЕРогтшціа) на стадії 35 росту (подовження стебла до появи волоті) за норм 50, 100 і 150 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і./га). В експериментальні дослідні ділянки вносили сіру плямистість листків через 24 год. після застосування. Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою

Зо приблизно 1 х З м. Сполуку І застосовували за об'єму води 200 л/га з використанням ранцевого точного розпилювача для дослідних ділянок (ВКРСОКАЇК, ширина смуги 2 і З м, форсунка Ріаї

ЕРап ХА110.015) і під тиском 30 фунтів на кв. дюйм.

Ступінь ураженості захворюванням (відсоток візуально визначених уражених листків на всій дослідній ділянці) оцінювали п'ять разів протягом випробування (через 22-50 днів після застосування, ОАА). Зараження захворюванням реєстрували, дотримуючись інструктивних рекомендацій ЕРРО РРІ1/ 26. Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АООРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносну АШОРС (95 контролю на основі АШОРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю. Результати представлені в таблиці 1.

Польова оцінка Мадпаропне дгізеа (РУКІОК) на рисі

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить склад ЕС сполуки І плюс допоміжну речовину (Ттусої, 50 95 вага/вага за 0,2 95 об'єм/об'єм), двічі розпилювали на рослини рису (ОКУ5Р), перше застосування здійснювали через 70 днів після пересадки (БАТ), а друге застосування здійснювали з інтервалом у 10 днів. Сполуку І застосовували за норм 50, 100, 150 їі 200 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і/га). В експериментальні дослідні ділянки вносили

Мадпаропне дгізеа через 2 дні після першого застосування (70 САТ). Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 2 х 1 м. Сполуку І застосовували за об'єму води 1000 л/га на основі розмірів саджанців.

Ступінь ураженості захворюванням реєстрували як відсоток візуально визначених уражених листків на всій дослідній ділянці. Зараження пірикуляріозом рису оцінювали чотири рази, через 7 днів після застосування А (ЮШААДА) плюс 7, 14 і 21 ОААВ. Зараження захворюванням реєстрували, дотримуючись інструктивних рекомендацій ЕРРО РРІ1/ 26. Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АОРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносну АООРС (95 контролю на основі АООРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю.

Результати представлені в таблиці 1.

Польова оцінка Натиіаптла соПо-судпі (КАМОСС) на ячмені

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить 595 склад ЕС сполуки І, змішаної в баку з допоміжною речовиною (Тгусої, 50 95 вага/вага за 0,1 95 об'єм/об'єм), розпилювали на рослини ячменю (озимий ячмінь; сорт Сазвзіа) на стадії ВВСН 33 росту озимого ячменю (5 95 зараження на 5 при застосуванні) за умов природного зараження рамуляріозною плямистістю листків ячменю. Сполуку І застосовували за норм 75, 100 ї 150 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і/га) Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 1 х 2 м. Сполуку І застосовували за об'єму води 200 л/га з використанням ранцевого точного розпилювача для дослідних ділянок (ВКРСОКАЇК, форсунка Е110-03) і під тиском 180 кПа.

Ступінь ураженості захворюванням реєстрували як відсоток візуально визначених уражених листків на всій дослідній ділянці. Зараження рамуляріозною плямистістю листків ячменю оцінювали три рази через 7, 14 ії 21 день після останнього застосування. Зараження захворюванням реєстрували, дотримуючись інструктивних рекомендацій ЕРРО РРІ1/ 26. Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АООРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносну АШОРС (96 контролю на основі АШОРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю.

Зо Результати представлені в таблиці 1.

Польова оцінка Сегсозрога Ббеїїсоїа (СЕКСВЕ) на цукровому буряку

Оцінку сполуки | щодо СЕКСВЕ на цукровому буряку проводили у двох окремих польових випробуваннях. У першому випробуванні засіб для фунгіцидної обробки, що містить склади ЕС і

ЗС сполуки І самої по собі і в комбінації з допоміжною речовиною (фаза ІЇ, 50 95 вага/вага за 0,5 95 об'єм/об'єм), розпилювали на рослини цукрового буряку (ВЕАМА, сорт Егівда) шість разів протягом 7 тижнів на стадіях 18-39 росту цукрового буряку. Засоби для обробки застосовували за норм 75 і 150 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і./га) за умов природного зараження

СЕКСВЕ. Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 1 х 2 м. Сполуку І застосовували за об'єму води 500 л/га з використанням ранцевого розпилювача для дослідних ділянок (струменева форсунка АЇ Тм/іп).

У другому випробуванні засіб для фунгіцидної обробки, що містить склади ЕС і 5С сполуки І самої по собі і в комбінації з допоміжною речовиною (фаза ІІ, 50 95 вага/вага за 0,5 95 об'єм/об'єм), розпилювали на рослини цукрового буряку (ВЕАМА) п'ять разів протягом 4 тижнів на стадіях 36-9 росту цукрового буряку. Засоби для обробки застосовували за норм 75 і150 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і/га) за умов природного зараження СЕКСВЕ.

Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 2 х 2 м.

Сполуку І застосовували за об'єму води 500 л/га з використанням ранцевого розпилювача для дослідних ділянок (форсунка НіІанНап).

Ступінь ураженості захворюванням реєстрували як відсоток візуально визначених уражених листків на всій дослідній ділянці. Зараження плямистістю листків, спричинене Сегсозрога, оцінювали три рази через 7, 14 їі 21 день після останнього застосування. Зараження захворюванням реєстрували, дотримуючись інструктивних рекомендацій ЕРРО РР 1/1 (4).

Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АШШОРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносну

АПОРС (95 контролю на основі АШОРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю й усереднювали між обома польовими випробуваннями. Результати представлені в таблиці 2. бо Польова оцінка Ругепорнога їеге5 (РУКМТЕ) на ячмені

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить склад ЕС сполуки І, змішаної в баку з допоміжною речовиною (Тгусої, 50 95 вага/вага за 0,1 95 об'єм/об'єм), двічі розпилювали на рослини ячменю (ярий ячмінь; сорт зсагей), перше застосування здійснювали на стадіях ВВСН 37-43 росту ярого ячменю (0,01 96 зараження на 1/1 при застосуванні) і друге застосування здійснювали на стадіях 53-57 росту ярого ячменю (6,25 до зараження при застосуванні). Сполуку

І застосовували за норм 75, 100 ї 150 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і./га). В експериментальні дослідні ділянки вносили сітчасту плямистість ячменю (1000000 спор/мл) на стадії 39 росту ярого ячменю через 1 день після першого внесення. Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 1 х 2 м. Сполуку І застосовували за об'єму води 200 л/га з використанням ранцевого точного розпилювача для дослідних ділянок (ВКРОКАЇК, форсунка Тееуеї 8004ЕМЗ5) і під тиском 120 кПа.

Повторне польове випробування також показало ефективні рівні контролю Ругепорнога іегев5 на ячмені. Засіб для фунгіцидної обробки, що містить склад ЕС сполуки І, змішаної в баку з допоміжною речовиною (Тгусої, 50 95 вага/вага за 0,2 95 об'єм/об'єм), розпилювали на рослини ячменю за норм 50, 100 і 150 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і./га). Сполуку І застосовували за об'єму води 200 л/га за умов природного зараження Ругепорнога іегев.

Ступінь ураженості захворюванням реєстрували як відсоток візуально визначених уражених листків на всій дослідній ділянці. Зараження сітчастою плямистістю ячменю оцінювали три рази через 7, 14 і 21 день після останнього застосування. Зараження захворюванням реєстрували, дотримуючись інструктивних рекомендацій ЕРРО РРІ1/ 26. Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АШШОРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносну АШОРС (95 контролю на основі АШОРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю. Результати обох випробувань представлені в таблиці 3.

Оцінка в умовах теплиці Віштеїіа дгатіпізв ї. 5р. погавї (ЕВУЗОН) на ячмені

У дослідженнях у теплицях матеріал технічних ступенів чистоти розчиняли в ацетоні, який потім змішували з дев'ятьма об'ємами води, що містила 100 ррт Тгтйоп Х-100. Фунгіцидні склади застосовували до стікання щодо саджанців рослин за допомогою автоматичної камери для розпилювання. Забезпечували висихання всім обприсканим рослинам перед подальшою обробкою. Тестові рослини піддавали впливу справжньої борошнистої роси ячменю через 1 день після застосування. Коли симптоми захворювання були повністю виражені на необроблених рослинах, рівні зараження оцінювали за шкалою від 0 до 100 відсотків ураженості захворюванням. Ефективність контролю захворювання у відсотках розраховували за допомогою співвідношення ступеня ураженості захворюванням оброблених рослин і необроблених рослин. Результати представлені в таблиці 4.

Польова оцінка Віштегіа дгатіпів ї. 5р. їийїсі (ЕКУ5ОТ) на пшениці

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить склад або ЕС, або 5С сполуки І, змішаної в баку з допоміжною речовиною (Адпідче ВР420, 50 95 вага/вага за 0,3 95 об'єм/об'єм), розпилювали двічі на рослини озимої пшениці (ТК7АМУ, сорт Зітейо) висотою приблизно 0,3 м. Засоби для обробки застосовували за норм 5, 20, 40, 60, 80 і 120 грамів активного інгредієнта на гектар (га. і/га) за умов природного зараження справжньою борошнистою росою. Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 2 х 5 м. Сполуку І застосовували за об'єму води 200 л/га з використанням ранцевого розпилювача для дослідних ділянок (А7О, стиснене повітря).

Ступінь ураженості захворюванням реєстрували як відсоток візуально визначених уражених листків на всій дослідній ділянці. Зараження ЕКУ5ОТ оцінювали три рази через 12, 19 і 26 днів після останнього застосування. Зараження захворюванням реєстрували, дотримуючись інструктивних рекомендацій ЕРРО РРІ1/ 26. Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АООРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносну АШОРС (95 контролю на основі АШОРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю. Результати представлені в таблиці 5.

Для кожної таблиці 1-5 оціночна шкала ефективності контролю у відсотках на основі АОШОРС є такою, як наведена нижче. контролю 1151-75... | в гФ Ж

26-50 1111-25... | (Р

Таблиця 1

Біологічна активність - контроль захворювання: за допомогою сполуки І щодо грибкових захворювань просапних культур із допоміжною речовиною Тгусої (50 95 вага/вага за 0,2 95 об'єм/об'єм) алла» РОССРУ: СЕВСІ МУ РУВІОВе ВАМИСС! 250 Ї111117с1111117111111в' 11111111 в ( 300 Її 7717 в'ї7777717в'7ї11111с1111ї11с г 350 ЇЇ в' ї в юЮ ! в' ЇЇ в г ( 200 | 7 ЕЕ ЇЇ Е Її в ' | є ( аЕфективність контролю у відсотках на основі площі під кривою, яка описує перебіг захворювання (АШОРС) ьГрами активного інгредієнта на гектар сБура іржа кукурудзи - Риссіпіа роїузога аСіра плямистість листків кукурудзи - Сегсозрога 76ае-тауаів «Пірикуляріоз волотей рису - Мадпаропне агізєа

ІРамуляріозна плямистість листків ячменю - Натиїапла соїІо-судпі

Таблиця 2

Ефективність сполуки І проти зараження церкоспорозною плямистістю листків на цукровому буряку (СЕКСВЕ, Сегсозрога Беїїісоїа)

Склад Норма (га. і./га)г Допоміжна речовина? о ефективності

Що контролю? 1116 Ї77111171775 Їм їв 11161 Ї71111717755 Ї17111117117171М111С111в' 10861111 Г11111175 1 11111111 м7 С! в 1861111 Г11111175511111111171м1111С111в' аГрами активного інгредієнта на гектар ьфаза І! (50 95 вага/вага за 0,5 95 об'єм/об'єм) сЕфективність контролю у відсотках на основі площі під кривою, яка описує перебіг захворювання (АШОРС)

Таблиця З

Ефективність сполуки І проти сітчастої плямистості ячменю (РУКМТЕ, Ругепорпога їегев5) . . Фо ефективності контролю: | Фо ефективності контролює ь

Норма (г а. і./га)г | Допоміжна речовина Випробування 1 Випробування 2 2501 11111711 ЇЇ в 2755 |в 11111111 ло Ї777111117Мм111711111111в' 11111 в г г г "о ло Ї77711117М11117111111в' Ї1111в с аГрами активного інгредієнта на гектар

ЬТгусої (50 95 вага/вага за 0,2 95 об'єм/об'єм) сЕфективність контролю у відсотках на основі площі під кривою, яка описує перебіг захворювання (АШОРС)

Таблиця 4

Ефективність сполуки І проти справжньої борошнистої роси ячменю (ЕНУЗИН, Віштеїіа дгатіпізв ї. 5р. погаві)

Норма (ррт)а 68811111111111111Ї11111111111111111в' аЧастини на мільйон

ЬЕфективність контролю у відсотках, розрахована за допомогою співвідношення ступеня ураженості захворюванням оброблених рослин і необроблених рослин

Таблиця 5

Ефективність сполуки І проти справжньої борошнистої роси пшениці (ЕНУЗСТ, Вішптегіа дгатіпів т. р. ігйісі), змішаної в баку з Адпідне ВР-420 (50 95 вага/вага за 0,3 95 об'єм/об'єм)

Норма (г а. і./га) 20111111 56б111111111111в'Ї 60117111 11111111 АССС 60117111 561111111111111111АСССС 80111111 АССС

ОО 8011111111111111115861111111111111111АССС аГрами активного інгредієнта на гектар

ЬЕфективність контролю у відсотках на основі площі під кривою, яка описує перебіг захворювання (АШОРС)

Польова оцінка 5сієгоїїшт гоїївії (ЗСІ ОКО) у двох випробуваннях на арахісі

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить сполуку Ї, застосовувану у вигляді складу 5С (на основі М5О) і змішану у баку з допоміжною речовиною (Адпідне ВР-420, 50 95 вага/вага за 0,2 95 об'єм/об'єм або Адзхеє СвОМУ 80 95), розпилювали на рослини арахісу (АННУ, сорт ЗАО9В) за норм 50, 75, 100 ї 150 грамів активного інгредієнта на гектар (г а. і./га) у двох випробуваннях.

Чотири застосування з двотижневими інтервалами здійснювали для кожного випробування, починаючи зі стадії ВВСНббЄ росту і продовжуючи до ВВСНВ8ВА4. Щодо експериментальних дослідних ділянок здійснювали природне інфікування патогеном. Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою (КСВ) з чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно б х 40 футів. Сполуку застосовували за об'єму води 15 або 18,8 галонів на акр (гал./акр) з використанням ранцевого розпилювача (діоксид вуглецю (СОг) або тракторний розпилювач, форсунки Ріаї ап ХК80015 або 11002) і під тиском 35 або 40 фунтів на кв. дюйм.

Відсоток виникнення захворювання на стеблі (відсоток стебел із будь-яким захворюванням на основі 80 стебел, розрахований на дослідну ділянку) оцінювали через 42 дні після застосування 0 (42 СААБ). Результати представлені в таблиці 6.

Урожай арахісу (АКННУ, Агаснпіз пуродаєа) оцінювали через 49 днів після застосування О (49 СААВ) і розраховували як відсоток від необробленого контролю. Результати представлені в таблиці 7.

Польова оцінка Сегсозрога агаспідісоїа (МУСОАК) на арахісі

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить сполуку Ї, застосовувану у вигляді складу 5С (на основі М5О) і змішану у баку з допоміжною речовиною (Адпідие ВР-420, 50 95 вага/вага за 0,2 95 об'єм/об'єм або Адзее С8ОМУ 80 95), розпилювали у двох випробуваннях на рослини арахісу (АКННУ, сорти СА0ОВ і СЗА1ТЗ3М). Сім застосувань, починаючи на стадії ВВСН7З росту і продовжуючи з 14-денними інтервалами до стадії ВВСНВ8 росту, здійснювали за норм 50, 75, 100 ї 150 г а. і/га. Щодо експериментальних дослідних ділянок здійснювали природне інфікування патогеном. Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою (КСВ) із чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 6,67 х 20 футів. Сполуку І застосовували за об'єму води 15 гал./акр з використанням ранцевого розпилювача СО», форсунки із суцільним конусом розпилу

НО ТХ-8 і під тиском 50 фунтів на кв. дюйм.

Ступінь ураженості захворюванням (відсоток візуально визначених уражених листків на всій

Зо дослідній ділянці) оцінювали чотири рази протягом випробування (11-53 ЮАА4). Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АОРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносний 95 ефективності контролю (95 ефективності контролю на основі АШОРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю. Результати представлені в таблиці 8.

Польова оцінка Сегсозрогідіит реггопашт (МУСОВЕ) на арахісі

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить сполуку Ї, застосовувану у вигляді складу 5С (на основі М5О) і змішану у баку з допоміжною речовиною (Адпідсе ВР-420, 50 95 вага/вага за 0,2 95 об'єм/об'єм або Адзеє С8ОУМ 80 95), розпилювали у п'яти випробуваннях на рослини арахісу (сорти АКННУ, СЗА0ООВ, СА1ТЗ3М або сСАОбО). П'ять-сім застосувань, починаючи на стадіях

ВВСН5ІТ-61 росту і продовжуючи з 14-денними інтервалами до стадій ВВСН7З3-89 росту, здійснювали за норм 50, 75, 100 і 150 г а. і/га. Щодо експериментальних дослідних ділянок здійснювали природне інфікування патогеном. Обробка була частиною експериментального випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою (КСВ) із чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 6-6,7 х 20-30 футів. Сполуку І застосовували за об'єму води 15, 18 або 18,5 гал./акр з використанням ранцевого розпилювача СО» (форсунки із суцільним конусом розпилу НС ТХМК-8, ТХ8 або ТХ10) і під тиском 38-50 фунтів на кв. дюйм.

Ступінь ураженості захворюванням (відсоток візуально визначених уражених листків на всій дослідній ділянці) оцінювали три або чотири рази під час випробувань. Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АОРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості. Відносний 95 ефективності контролю (96 ефективності контролю на основі АШОРС) розраховували як відсоток щодо необробленого контролю. Результати представлені в таблиці 9.

Польова оцінка Сегсозрога зоііпа (СЕКБО) на сої

Засіб для фунгіцидної обробки, що містить сполуку Ї, застосовувану у вигляді складу 5С (на основі М5О) і змішану у баку з допоміжною речовиною (Адпідсе ВР-420, 50 95 вага/вага за 0,2 95 об'єм/об'єм або Адзхее СВОМУ 80 95), розпилювали у двох випробуваннях на рослини сої (І УМХ, сорти Мусодеп 5М490К2 і Мусодеп 5М49). Одне застосування на стадії ВВСНб4-70 росту проводили за норм 50, 75, 100 ї 150 г а. і/га. Щодо експериментальних дослідних ділянок здійснювали природне інфікування патогеном. Обробка була частиною експериментального 60 випробування, розробленого за рандомізованою повноблоковою схемою (КСВ) із чотирма повтореннями і дослідною ділянкою приблизно 6,3 х 28-30 футів. Сполуку І застосовували за об'єму води 15 гал./акр з використанням ранцевого розпилювача СО» (форсунка із суцільним конусом розпилу НС ТХ8 або дискова форсунка НО) і під тиском 32 або 50 фунтів на кв. дюйм.

Ступінь ураженості захворюванням у відсотках (ступінь ураженості захворюванням у відсотках верхньої частини рослин на дослідній ділянці) оцінювали три або чотири рази під час випробувань. Результати представлені в таблиці 10.

Ступінь ураженості у відсотках (ступінь ураженості захворюванням у відсотках верхньої частини рослин на дослідній ділянці) оцінювали три або чотири рази під час випробувань.

Площу під кривою, яка описує перебіг захворювання (АОРС), розраховували для кожної дослідної ділянки за допомогою наборів зареєстрованих даних про ступінь ураженості.

Одержані значення АШЮОРС застосовували для розрахунку відсотка щодо значень необробленого контролю. Результати представлені в таблиці 11.

Сою (СІ УМХ, Сіусіпе тах) збирали за стиглості культури (86 або 95 БААА відповідно), причому урожай реєстрували як відсоток від необробленого контролю. Результати представлені в таблиці 12.

Таблиця 6

Порівняння складів сполуки І із МБО або змішаної в баку з Адпідне ВР-420 при розрахунку відсотка виникнення білої гнилі арахісу на стеблі (ЗСІ ОО, 5сіегоїйчт гоївії)

Розрахунок відсотка

Сполука Ів Допоміжна речовина? або в виникнення ЗСІ ОКО на стеблі (Необробленийконтроль.у// | 77777777 Ї1777717171711717418111С1С1 аНорма в г/га

Норма в мл/га

Порівняння складів сполуки І з МБО або змішаної в баку з Адпідне ВР-420 щодо відсотка врожаю арахісу (АКННУ, Агаснпіз пуродаєа) щодо необробленого контролю

Таблиця 7

Відсоток урожаю АКННУ

Сполука Ів Допоміжна речовина або щодо необробленого контролю

Таблиця 7

Порівняння складів сполуки І з МБО або змішаної в баку з Аопідне ВР-420 щодо відсотка врожаю арахісу (АЕННУ, Агаспі5 пуродаєа) щодо необробленого контролю

Аазее СВОМУ 80 96, 2502 122,0

Необроблений контроль 11111111 аНорма в г/га

ЬНорма в мл/га

Таблиця 8

Порівняння складів сполуки І з МБО або змішаної в баку з Аодпідче ВР-420 при розрахунку ефективності контролю у відсотках ранньої плямистості листків арахісу (МУСОАНВ, Сегсозрога агаспніаісоїа)

Розрахунок

Сполука Ів Допоміжна речовиназг або в ефективності контролю у відсотках з МУСОВЕ

МО, 1002

М5О, 1502

МО, 2002

М5О, 3002

Адпідце ВРА2О, 2002

Адпідце ВРА2О, 3002

Адпідце ВРА2О, 4002

Адпідце ВРА2О, 6002

Аазее СВОМУ 80 96, 2502 аНорма в г/га

ЬНорма в мл/га

Таблиця 9

Порівняння складів сполуки І з МБО або змішаної в баку з Аодпідче ВР-420 при розрахунку ефективності контролю у відсотках пізньої плямистості листків арахісу (МУСОВЕ, Сегсозрогіаінт регзопайшт)

Розрахунок

Сполука Ів Допоміжна речовина? або ефективності контролю у відсотках з

МУСОВЕ

МО, 1002

МО, 1502

МО, 2002

МО, 3002

Адпідне ВРА2О, 2005

Адпідне ВРА2О, 3005

Адпідне ВРА2О, 4002

Адпідне ВРА2О, 6005

Асдізве СВОМУ 80 96, 2502 аНорма в г/га

ЬНорма в мл/га

Таблиця 10

Порівняння складів сполуки І з МБО або змішаної в баку з Адпідче ВР-420 щодо відсотка при візуальній оцінці ступеня ураженості селенофомозною плямистістю листків (СЕКС5О, Сегсозрога зої|їпа)

Відсоток при візуальній ураженості СЕКСЗО (Необробленийконтроль.у/-/-:// (| / 86 аНорма в г/га

Норма в мл/га

Таблиця 11

Порівняння складів сполуки І з МБО або змішаної в баку з Адпідне ВР-420 як відсоток від необробленого контролю (АООРС) щодо ураженості селенофомозною плямистістю листків (СЕКЗО, Сегсозрога з5о|іпа) листяного покриву

Відсоток СЕКНСЗ5БО від

АШОрРРС аНорма в г/га

Норма в мл/га

Таблиця 12

Порівняння складів сполуки І з МБО або змішаної в баку з Аопідче ВР-420 щодо врожаю сої (СІ ХМА, Сіусіпе тах) як відсоток від необробленого контролю оожянк | денненсняєє Гюнт

Сполука г Допоміжна речовина або від необробленого контролю

Таблиця 12

Порівняння складів сполуки І з МБО або змішаної в баку з Аопідче ВР-420 щодо врожаю сої (СІ ХМА, Сіусіпе тах) як відсоток від необробленого контролю

Адпідне ВРА2О, 3005 119,2

Адпідне ВРА2О, 4005 117,6

Адпідне ВРА2О, 6005 114,8

Асдізве СВОМУ 80 96, 2502 115,3

Необроблений контроль нннІ"Ш"'ШН:Ь5ЕИ ОТО 100,0 аНорма в г/га

ЬНорма в мл/га

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Спосіб контролю грибкових захворювань ячменю, що піддається ризику захворювання, який включає стадії приведення щонайменше частини рослини ячменю та/або ділянки, що прилягає до рослини, в контакт зі сполукою або з композицією, яка містить сполуку І: не ях Об СН й а ня Ко. Ек ж Е я о | о СН Ї -ї те х К І р Ж. ск и що М чи й т Ту т т а с На сив - А сполука Ї К де вказана сполука є ефективною проти грибкового патогена, вибраного з групи, що складається зі збудників захворювання: сітчастої плямистості ячменю (Ругепорнога Іегев) та рамуляріозної плямистості листків ячменю (Натиагіа со/По-судпі).

2. Спосіб за п. 1, де композиція додатково містить щонайменше один додатковий активний з погляду сільського господарства інгредієнт, вибраний із групи, що складається з інсектициду, гербіциду і фунгіциду.