UA125201C2 - Сівалка з пристроєм регулювання глибини на сошнику для добрив - Google Patents

Abstract

Цей винахід стосується сівалки з рамою, з якою з'єднаний щонайменше один висівний сошник й один сошник для добрив, розташований перед ним у робочому напрямку, до того ж до висівного сошника й сошника для добрив під'єднані по одному пристрою регулювання глибини.

Description

Цей винахід стосується сівалки з рамою, з якою з'єднаний щонайменше один висівний сошник й один сошник для добрив, розташований перед ним у робочому напрямку, до того ж до висівного сошника й сошника для добрив під'єднані по одному пристрою регулювання глибини.

Сівалка такого типу відома з патентної заявки ОЕ 10 2013 111 357 В4, також з ОЕ 10 2013 111355 А1 В даних документах описане комбіноване розташування висівних сошників і сошників для добрив, яке дає змогу вносити посівний матеріал і добрива в ході однієї робочої операції. В документах 05 2014 230 704 А1 ії 005 2017 021 5334 А1 розкрита рухомо підвішена сівалка точного висіву з туковим сошником, що зміщується в поперечному і поздовжньому напрямках перед ним. В 05 2017 031 8727 А1 розкрита багаторядна сівалка з сошниками, розташованими зі зміщенням на штангах, з колесами контролю глибини.

Недоліком вважається довга конструкція та висока вага конструктивної групи. Пристрій регулювання глибини сошника для добрив також працює не оптимально.

Задача цього винаходу - покращення функцій сівалки.

Поставлена задача вирішена для сівалки даного типу наступним чином: щонайменше з одного боку сошника для добрив поряд із ним розташований пристрій регулювання глибини так, що дивлячись поперек робочого напрямку його огинальну поверхню перекриває щонайменше половина огинальної поверхні сошника для добрив, при цьому пристрій регулювання глибини має засіб для попереднього обробітку та зворотного прикочування, який встромляється в землю й розташований зі зміщенням до сошника для добрив (дивлячись поперек робочого напрямку) таким чином, що висівний сошник, який йде слідом, потрапляє в його колію та формує борозну для посіву.

Завдяки тому, що щонайменше половина огинальної поверхні пристрою регулювання глибини перекриває огинальну поверхню сошника для добрив, конструктивний вузол має скорочену довжину. Загальна вага конструктивної групи сошника для добрив також нижча.

Перш за все був оптимізований пристрій регулювання глибини сошника для добрив шляхом зменшення відстані між сошником для добрив і відповідним пристроєм регулювання глибини, якщо дивитися в робочому напрямку. Завдяки невеликій відстані між пристроєм регулювання глибини та сошником для добрив у робочому напрямку зміни в контурі грунту, які повторює пристрій регулювання глибини, передаються сошнику для добрив практично без затримки або з

Зо мінімальною затримкою в часі. Таким чином, глибина внесення добрив відносно поверхні фунту залишається постійною, незважаючи на нерівності поверхні.

Якщо огинальна поверхня сошника для добрив перекривається огинальною поверхнею пристрою регулювання глибини більше ніж наполовину, показник кількості встановлюється залежно від стандартного режиму експлуатації сівалки. Нестандартні положення нахилу пристрою регулювання глибини та/або сошника для добрив можливі з технічної точки зору, але на практиці мають дуже невелике значення, тому під час реалізації винахідницького рішення ними можна знехтувати.

Розташування пристрою регулювання глибини з одного боку сошника для добрив дає змогу виконувати попередній обробіток і зворотнє прикочування борозни після сошника для добрив, оптимальні для висівного сошника, який йде слідом. Пристрій регулювання глибини безпосередньо під час внесення добрив забезпечує зворотне прикочування землі, яка була розпушена під час внесення добрив, для того щоб оптимально підготувати землю для наступного етапу засівання за допомогою висівного сошника.

Огинальна поверхня пристрою регулювання глибини може перекривати огинальну поверхню сошника для добрив наполовину або навіть повністю. Огинальна поверхня сошника для добрив дорівнює поверхні дискового сошника, що є складовою частиною сошника для добрив. Сошник для добрив може мати одно- або дводискову конструкцію. Що більше перекриття, то точніше сошник для добрив пристосовується до контуру землі через пристрій регулювання глибини.

Оптимальне зворотне прикочування землі в борозні після внесення добрив дуже важливе з точки зору вирощування рослин. Капілярний ефект грунту, завдяки якому волога з глибоких шарів підіймається до висіяного насіння, не функціонує без правильного прикочування землі, оскільки капілярні якості не проявляються в занадто рихлому грунті. Через те, що прикочування землі відбувається поряд із внесеним сошником добривом, не тільки волога, але й поживні речовини, що містяться в добриві, потрапляють до насіння через вологу, що піднімається з глибоких шарів грунту завдяки відновленому капілярному ефекту.

Під час пересування з підвищеною швидкістю сівалки з описаним розташуванням пристрою регулювання глибини сошник для добрив із пристроєм регулювання глибини відкидає вбік менше землі, завдяки чому поверхня грунту під посів залишається рівнішою. Оскільки сошник для добрив і пристрої регулювання глибини, розташовані збоку, перекриті щонайменше 60 наполовину (дивлячись збоку), вбік відкидається не так багато землі.

Пристрій регулювання глибини має засіб для попереднього обробітку та зворотного прикочування, який встромляється в землю й розташований зі зміщенням до сошника для добрив (дивлячись поперек робочого напрямку) таким чином, що висівний сошник, який йде слідом, попадає в його колію та формує борозну для посіву. Через засіб для попереднього обробітку та зворотного прикочування, який встромляється в землю, функції пристрою регулювання глибини не обмежуються грунтовою опорою сошника для добрив - він також здійснює попереднє формування та прикочування грунту в борозні, яка потім додатково обробляється сошником для висівання насіння. Оскільки засіб для попереднього обробітку та зворотного прикочування і висівний сошник розташовані точно один за одним, здійснюється попередній обробіток і зворотнє прикочування одних і тих же ділянок грунту, що дає змогу уникнути обробітку ділянок, котрі не важливі для висіву.

Результатом комбінації таких конструктивних рішень, як перекривання огинальної поверхні пристрою регулювання глибини та сошника для добрив щонайменше наполовину та розташування пристрою регулювання глибини щодо сошника для добрив таким чином, щоб забезпечити прикочування насіннєвого ложа для висівного сошника, є дуже компактна та ефективна конструкція, яка гарантує покращений висів насіння та ведення сошника для добрив на оптимальній висоті.

Варіантом удосконалення винаходу є розміщення пристроїв регулювання глибини з обох боків сошника для добрив. Завдяки розміщенню пристроїв регулювання глибини з обох боків сошника для добрив передпосівний обробіток грунту також у поперечному напрямку здійснюється більш рівномірно, ніж при використанні пристрою регулювання глибини тільки з одного боку сошника. Зворотне прикочування грунту після сошника для добрив і підготовка борозни під посів у цьому разі здійснюється однаково ефективно з обох боків сошника.

Варіантом удосконалення винаходу є виконання пристрою(-їв) регулювання глибини сошника для добрив у формі одного або декількох коліс. У разі використання коліс як пристрою регулювання глибини практично відсутній лінійний опір під час контакту пристрою регулювання глибини з грунтом. До того ж перекочування коліс над землею призводить до зменшеного спрацьовування пристрою регулювання глибини. Колеса легше здолають перешкоди на землі або в землі, що зменшує ризик пошкодження сошника для добрив і пристрою регулювання

Зо глибини. Крім того, колеса, що обертаються, забезпечують ефективне зворотне прикочування грунту.

Варіантом винаходу є колесо зі спицями або колесо з цілісним диском. Конструкція цілісного колеса знижує можливість потрапляння грунту або сторонніх предметів збоку у проміжок між сошником для добрив і диском колеса. Це є великою перевагою в певних умовах. В інших умовах, навпаки, може бути краще, якщо грунт і сторонні предмети легко випадають із проміжку.

Це можливе в разі застосування дискового колеса зі спицями або колеса з виймами.

Варіантом удосконалення винаходу є кільце, що висувається назовні відносно суміжної поверхні колеса, що контактує з землею, проходить по зовнішньому контуру окружності кожного з коліс і забезпечує попередній обробіток і зворотнє прикочування землі. Кільце на зовнішньому контурі сприяє підвищенню ущільнення грунту в напрямку натиску кільця і глибшому проникненню у грунт. Коли контактна поверхня колеса більш-менш точно котиться поверхнею грунту, зовнішній контур кільця заглиблюється у грунт. Таким чином, кільце забезпечує цілеспрямоване ущільнення грунту в зоні сошника для добрив, оскільки кільце завдяки відповідному натиску занурюється під поверхню грунту й таким чином також здійснює попереднє ущільнення глибших шарів грунту. З іншого боку, суміжні поверхні контакту з землею перекочуються поверхнею грунту, не потрапляючи глибоко під землю або фактично тільки перекочуються поверхнею грунту, точно копіюючи контури землі. Завдяки колесу, ущільнення грунту - залежно від форми поперечного перерізу колеса та контактної поверхні - відбувається безперервно або в декілька етапів до глибших ділянок грунту. При цьому можливо бажаним чином вплинути на ширину та глибину прикочування землі шляхом відповідної зміни форми перерізу кільця, огинальної поверхні контакту з землею й частин поверхні кільця, а також суміжної огинальної поверхні коліс, що контактує з землею. За допомогою форми перерізу кільця можна також цілеспрямовано змінити форму профілю борозни, що утворюється в зоні сошника для добрив.

Варіантом удосконалення винаходу є розташування осей обертання коліс під кутом до робочого напрямку таким чином, щоб у робочому напрямку утворився кут стрілоподібності коліс.

Кут стрілоподібності коліс дає змогу сформувати у грунті борозну під посів для висівного сошника, що йде слідом, і виконати її попереднє ущільнення. Завдяки куту стрілоподібності коліс і їхньому обертанню під час руху сівалки вперед, земля, яка потрапляє на диск колеса, бо відкидається вбік, перпендикулярно робочому напрямку і таким чином не потрапляє в зону дії сошника для добрив і висівного сошника. Зокрема, якщо колесо оснащене кільцем, його бічна стінка, розташована в робочому напрямку, слугує своєрідним щитом, котрий відкидає грунт вбік навскоси, по контуру стріли. Таке попереднє формування борозни під посів частково допомагає висівному сошнику у формуванні борозни, у результаті чого посівний матеріал потрапляє точно в оптимально сформовану та ущільнену заглибину.

Варіантом удосконалення винаходу є відповідність кута нахилу коліс відносно робочого напрямку куту нахилу дисків сошника відносно робочого напрямку. Такий кут нахилу дає змогу створити борозну стабільної форми, яка оптимально підходить для висівання посівного матеріалу. Подвійне формування борозни призводить до утворення стабільних бічних стінок канавки, при цьому під час ущільнення стінок канавки грунт не зісковзує на дно борозни. У результаті це гарантує оптимальні умови для висіву.

Варіантом удосконалення винаходу є розташування осей обертання коліс навскоси відносно вертикального напрямку, при цьому кут нахилу коліс відносно вертикального напрямку найкраще відповідає куту нахилу дисків сошника відносно вертикального напрямку. Завдяки такому розташуванню контакт коліс із поверхнею грунту відбувається в положенні колеса на 7-8 годин. Нахил коліс також у вертикальному напрямку призводить до того, що колеса в зоні контакту ефективно відкидають грунт вбік під кутом. У результаті бічні стінки борозни під посів мають скошену форму, до того ж вони добре ущільнені, що гарантує ідеальну борозну під посів.

Завдяки розташуванню коліс під нахилом у вертикальному напрямку колеса легше заглиблюються у грунт і легше відкидають його вбік. Нахил коліс сприяє відкиданню грунту вбік без зайвого підкидання його вгору. Грунт, відкиданий вбік, менше схильний до сповзання назад у борозну для посіву.

Варіантом удосконалення винаходу є відвальна поверхня, розташована під кутом до напрямку руху, з одного або обох боків, у зоні контакту з грунтом пристрою регулювання глибини відповідного сошника для добрив. Роль відвальних поверхонь виконують бічні стінки пристрою регулювання глибини, розташовані в робочому напрямку. Якщо пристрій регулювання глибини виконаний у формі колеса, це можуть бути скошені в робочому напрямку бічні стінки колеса або кільця, розташованого по периметру колеса. Відвальні поверхні потрібні для того, щоб розрізати верхній шар грунту, розпушувати грунт і відкидати його вбік. Для оптимального

Зо виконання цієї функції відвальна поверхня має відповідну форму. Так, відвальні поверхні можуть бути скошені відносно ротаційної поверхні колеса, мати гострі крайки на кінцях, бути виготовлені з матеріалу, що характеризується підвищеною міцністю в разі контакту зі сторонніми предметами, наприклад, із загартованої сталі, або мати еластичні компоненти, які дають змогу згладити силові піки.

Варіантом удосконалення винаходу є виступи, що підіймаються над поверхнями в зоні контакту з грунтом пристрою регулювання глибини відповідного сошника для добрив.

Клиноподібні виступи мають форму трикутника або трапеції, підіймаються над суміжними поверхнями в зоні контакту з грунтом і глибше встромляються у грунт. Результатом є потужніше зчеплення з землею, завдяки якому ці виступи слугують додатковою рушійною силою обертального руху коліс. Вони можуть поширюватися на повну або часткову глибину кілець.

Виступи можуть бути розміщені з рівними або нерегулярними інтервалами по зовнішньому контуру коліс. Виступи також можуть відрізнятися один від одного за формою, висотою та матеріалом.

Варіантом удосконалення винаходу є асиметрична форма поперечного перерізу пристрою регулювання глибини. Завдяки асиметричній формі поперечного перерізу пристрій регулювання глибини може бути оптимізований для функції формування борозни насіннєвого ложа. Зокрема, кільця, якими оснащені колеса пристрою регулювання глибини, можуть мати асиметричну форму поперечного перерізу. Сторона пристрою регулювання глибини, спрямована в робочому напрямку, сконструйована таким чином, що грунт оптимально надрізується, розпушується та відкидається вбік. На боці пристрою регулювання глибини, спрямованому на сошник для добрив, борозна для насіння має бути достатньо відкритою, розпушений грунт має бути зміщений убік Залежно від типу та кількості дисків сошника та їхнього просторового розташування на рамі, також можуть бути доцільними симетричні форми поперечного перерізу одного або обох кілець.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, щонайменше одна спрямована на сошник для добрив крайка бічної стінки пристрою регулювання глибини, що найглибше входить у землю в робочому положенні, і щонайменше одна з крайок дисків висівного сошника, що найглибше входить у землю, розташовані в лінію, паралельно робочому напрямку. Формування насіннєвої борозни за допомогою пристрою регулювання глибини сошника для добрив має бути бо технологічно узгоджене з оптимізацією насіннєвої борозни через диски висівного сошника,

навіть якщо це дводисковий сошник, для забезпечення оптимального розміщення насіння в землі. Таким чином здійснюється попереднє формування насіннєвої борозни за допомогою пристрою регулювання глибини сошника для добрив, а подвійні диски висівного сошника лише виконують остаточне формування. Тут можна досягти оптимального результату роботи, якщо спрямовані на сошник для добрив крайки бічних стінок пристрою регулювання глибини, що найбільше заглиблюються в землю, і крайки дисків висівного сошника, що найглибше входять у землю, розташовані на одній лінії, як описане вище.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, пристрій регулювання глибини повністю або частково виготовлений із полімерного або еластомерного матеріалу. Наприклад, робочі поверхні можуть бути забезпечені полімерним або еластомерним покриттям, тоді як кільце та/або виступи на кільці мають металеву поверхню.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, пристрої регулювання глибини, окремо або разом із сошником для добрив, встановлені на рамі на рухомих опорах. Таке кріплення забезпечує безперервне індивідуальне пристосування висоти пристрою регулювання глибини до контурів грунту під час роботи, зокрема, у діапазоні невеликих відхилень по висоті це стосується лише пристрою регулювання глибини, а в діапазоні більших відхилень по висоті - також відповідного сошника для добрив. Тобто визначальним для індивідуальної висоти сошника для добрив у цьому випадку є не тільки положення рами, а й керування висотою за допомогою пристрою регулювання глибини. Як результат, це дає змогу вносити добриво у грунт на приблизно постійній відстані від поверхні грунту, отже й від внесеного згодом насіння.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, коливні рухи пристрою регулювання глибини вгору та/або вниз обмежені механічним упором. Один або декілька упорів дають змогу пристрою регулювання глибини рухатися по висоті в діапазоні, обмеженому одним або декількома упорами, не впливаючи негайно на висоту сошника для добрив, у результаті чого сошник для добрив дуже плавно рухається в колії. Механічний упор запобігає надмірним рухам сошника для добрив вгору або вниз, які у свою чергу можуть негативно вплинути на якість внесення добрива. Відхилення висоти передається на сошник для добрив лише тоді, коли відхилення по висоті перевищує обмежений упорами діапазон.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, механічний упор має опцію

Зо регулювання висоти. Залежно від характеру грунту та типу добрива й посівного матеріалу, які вносяться за допомогою сівалки, може бути потрібно пристосування висоти упору до конкретних умов для досягнення оптимального результату роботи. Це можливо завдяки упору з регулюванням по висоті.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, пристрої регулювання глибини утримуються в робочому положенні на землі через накопичувач енергії. Як пристрої накопичення енергії використовуються пасивні системи, такі як механічні або еластомерні пружинні елементи, які спираються, наприклад, на раму й поглинають енергію під час компресійного руху пристрою регулювання глибини, накопичують її та вивільняють енергію під час зворотного руху пристрою регулювання глибини під впливом накопиченої енергії. Як накопичувачі енергії також можуть використовуватися гідравлічні, пневматичні або електричні системи, якими в одному з варіантів оснащення можна активно керувати. Наприклад, можуть використовуватися гідроциліндри або пневматичні приводи, які заряджаються енергією від гідро- або пневмоакумулятора. Також можна здійснювати вплив на пристрій регулювання глибини за допомогою електродвигуна. Регулювання відбувається проти ваги рами, якщо рама сівалки встановлена на рухомих (плаваючих) опорах. Якщо рама кріпиться в заданому фіксованому робочому положенні на трактор, контроль здійснюється проти ваги трактора. У разі змінних важких умов, пов'язаних із грунтом, тиск на опорну поверхню та відповідне положення по висоті сошника для добрив можна в разі необхідності безперервно регулювати під час внесення добрива.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, зусилля від накопичувача енергії, що діють на пристрій регулювання глибини, можна регулювати за допомогою регулювального пристрою. Тиск, який діє на сошник для добрив під час роботи, можна змінювати за допомогою регулювального пристрою. Регулювальний пристрій дає змогу встановити бажане значення попереднього напруження механічно-ручним способом, через пристрій керування сівалки або за допомогою пульта дистанційного керування, наприклад, із трактора. Однак, пристрій керування також може автоматично утримувати певний тиск сошника та/або певну висоту пристрою регулювання глибини і, відповідно, сошника для добрива за допомогою потрібного програмного забезпечення та програмно-керованих приводів. За допомогою регулювального пристрою сили від накопичувача енергії пристосовуються до відповідних умов грунту та бажаної глибини 60 внесення добрива.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, регулювальний пристрій оснащений електронним блоком обробки даних, підключеним до системи сенсорів, які вимірюють поточну висоту сошника для добрива та/або зусилля, що діють на сошник для добрива, і на основі яких за допомогою відповідного програмного забезпечення визначаються керувальні параметри регулювального пристрою. Електронний блок також з'єднаний із виконавчими елементами управління регулювального пристрою, котрим він передає отримані параметри як параметри управління. Завдяки електронному блоку обробки даних можливе автоматизоване управління.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, висівний сошник, з'єднаний із пристроєм регулювання глибини, утримується в робочому положенні на землі через накопичувач енергії, а накопичувач енергії, який утримує висівний сошник на землі, функціонально з'єднаний із накопичувачем енергії, який утримує на землі сошник для добрив.

Функціональний зв'язок може бути встановлений різними способами.

Так, можна підключити накопичувані енергії у формі гідроциліндрів, з'єднаних паралельно, до гідроакумулятора. При такому підключенні постійний тиск, що генерується гідроакумулятором, завжди передається накопичувачу енергії, який у цей час отримує нижчий протитиск, у результаті чого підключені до нього сошник для добрива або висівний сошник притискаються вниз і висуваються. Подальше вирівнювання тиску може призвести до того, що інший сошник для добрива або висівний сошник буде відповідно втягнуто до повного вирівнювання тиску. Таким чином, паралельне підключення гідроциліндрів до гідроакумулятора виконує функцію компенсатора тиску, який поступово розподіляє наявний тиск між двома акумуляторами, залежно від поточної ситуації застосування. Якщо протитиск на гідроакумуляторі від накопичувача енергії збільшується, це призводить до того, що відповідний сошник для добрива або висівний сошник і відповідний накопичувач енергії втягуються, або, можливо, інший сошник для добрива або висівний сошник висувається, або тиск у гідроакумуляторі зростає. Якщо за результатами вимірювання тиск у накопичувані зменшується або зростає, його можна підвищити або знизити, що має прямий вплив на підключений накопичувач енергії сошника для добрива й висівного сошника і відповідно безпосередньо впливає на їхнє заглиблення у грунт.

Швидке підвищення тиску в гідроакумуляторі, яке виникає внаслідок компресійного руху

Зо сошника для добрива й не може бути компенсовано негайним висуванням висівного сошника, вказує на можливий контакт із перешкодою, яка також може з'явитися на шляху висівного сошника та спричинити пошкодження. Щоб зменшити ризик пошкодження, можна використати підвищення тиску для різкого зниження попереднього напруження для сошника для добрива й висівного сошника, щоб уникнути або принаймні зменшити пошкодження обох компонентів.

Швидке зниження тиску в гідроакумуляторі аналогічно захисту від перевантаження, що захищає сошник для добрива й висівний сошник від можливих пошкоджень або принаймні зменшує їх.

Також можна одночасно підвищити тиск в акумуляторі тиску для сошника для добрива й висівного сошника, якщо, наприклад, ці елементи недостатньо глибоко проникають у грунт, оскільки він занадто твердий або сухий. Цю умову можуть розпізнати відповідні датчики, або оператор може зробити відповідне налаштування. Робота сівалки спрощується, якщо відповідні налаштування для сошника для добрива й висівного сошника можуть бути здійснені разом.

Замість накопичувачів енергії у формі гідравлічних систем, відповідні функції можуть виконувати інші енергетичні системи, такі як пневматичні або електричні системи, оснащені відповідними компонентами. Можливе також змішане використання таких систем, наприклад, комбіноване використання гідравлічних циліндрів із гідравлічною системою із сервомоторами з електроприводом, кожен - для виконання відповідних підзадач.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, накопичувачі енергії для сошника для добрив і висівного сошника можна регулювати разом. Спільне регулювання може бути доцільне, наприклад, для реалізації вимог, що стосуються окремих ділянок. Накопичувані енергії можуть керуватися разом для того, щоб здійснити підйом сошника для добрив і висівного сошника для відповідної насіннєвої борозни одночасного або одразу один за одним, наприклад, на розвороті, або для ділянок, які вже були засіяні та не потребують пересівання. Втягування або висування гідравлічних циліндрів подвійної дії для сошників для добрива та висівних сошників також можна розглядати як спільну операцію, коли сівалка складається або розкладається для транспортування дорогами загального користування. Експлуатація сівалки значно спрощується завдяки можливості спільної активації накопичувачів енергії.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, можна підняти один або декілька сошників для добрив та/або висівних сошників на певній ділянці за допомогою відповідних накопичувачів енергії. Підйом сошників залежно від ділянки дає змогу уникнути перекриття під бо час посіву. Оскільки для підйому використовуються наявні накопичувачі енергії, додаткова техніка не потрібна. Елементи керування дають змогу задіяти відповідні накопичувачі енергії в разі необхідності, щоб підняти або опустити відповідний сошник для добрив та/або насіння.

Згідно з одним із варіантів удосконалення винаходу, у транспортному положенні сівалки один або декілька сошників для добрива та/або насіння втягуються за допомогою відповідного накопичувача енергії. Накопичувачі енергії також можна використовувати для переміщення сошників для добрив та/або висівних сошників із метою зменшення робочої ширини сівалки до компактнішої транспортної ширини.

Подальші особливості винаходу випливають із формули винаходу, малюнків і предметного опису. Усі відмінні ознаки винаходу та комбінації ознак, згадані вище в описі, а також відмінні ознаки та комбінації ознак, згадані нижче в описі малюнків та/або показані самі по собі на малюнках, можуть використовуватися не тільки у відповідній зазначеній комбінації, але також в інших комбінаціях або самостійно.

Далі наводимо детальніші роз'яснення щодо винаходу на прикладі вдалого застосування та з посиланнями на додані креслення.

Креслення:

Фіг. 1: сівалка із сошником для добрив і висівним сошником, вид збоку;

Фіг. 2: сошник для добрив, збільшений вид збоку;

Фіг. 3: сошник для добрив, вид знизу;

Фіг. 4: сошник для добрив, зображений на фіг. 2, з дисковим колесом зі спицями;

Фіг. 5: комбінація сошника для добрив і висівного сошника, вид знизу;

Фіг. 6: вид збоку на сівалку, де сошник для добрив і висівний сошник розташовані один за одним із бічним зміщенням;

Фіг. 7: сівалка з розташуванням, як на фіг. 6, вид знизу.

На фіг. 1 зображена сівалка 2, на рамі якої закріплені висівний сошник б і сошник для добрив 8. Сівалка 2 рухається полем у робочому положенні А. При цьому спочатку сошник для добрив 8 вносить у землю добрива. Висівний сошник 6, який іде слідом, висіває насіння зверху та/або поряд. Комбінація сошника для добрив 8 і висівного сошника б під час руху полем утворює насіннєву борозну, формує її, вносить у неї добрива, знов ущільнює грунт, потім вносить посівний матеріал, закриває борозну та знову прикочує землю в зоні насіннєвої

Зо борозни.

Для того щоб сошник для добрив 8 вніс добрива у грунт точно й на достатню глибину, сошник для добрив 8 на прикладі застосування оснащений подвійними дисками, котрі розпушують грунт у зоні своєї дії та роблять борозну, у яку можуть бути внесені добрива.

Подвійні диски сошника для добрив 8 на малюнку (вид збоку) мають огинальну поверхню 12, що на малюнку визначена окружністю дискового сошника.

У наведеному прикладі застосування пристрій регулювання глибини зображений як колесо 14. Колесо 14 має огинальну поверхню 10, котра визначена окружністю колеса 14.

На виді збоку добре видно, що огинальна поверхня 10 колеса 14 перекриває огинальну поверхню 12 сошника для добрив 8 у зображеному положенні більше ніж на половину, у прикладі застосування - приблизно на 80 95.

Дивлячись перпендикулярно до робочого напрямку А, колесо 14 як приклад застосування пристрою регулювання глибини та сошник для добрив 8 розташовані точно або принаймні приблизно поряд, але зміни висоти в контурі місцевості мають прямий вплив на регулювання висоти сошника для добрив 8 через пристрій регулювання глибини. Коли контур грунту підіймається, пристрій регулювання глибини зміщується по висоті вгору і, як наслідок, піднімає вгору сошник для добрив 8 через механічну муфту. Таким же чином пристрій регулювання глибини рухається вниз разом із сошником для добрив 8, коли контур землі опускається.

Завдяки одночасному переміщенню пристрою регулювання глибини та сошника для добрив 8 по контуру поверхні землі, добриво завжди осідає на хоча б приблизно постійній глибині відносно поверхні землі. Це дає змогу уникнути значних коливань висоти внесення добрива.

У прикладі застосування колесо 14 має спиці. Звичайно, колесо 14 також може мати закритий цілісний диск.

Колесо 14 має контактну поверхню з землею 18, якою колесо 14 спирається на землю та якою колесо 14 рухається, повторюючи контур землі. Однак частина зовнішньої окружності колеса 14 також утворена кільцем 16, яке виступає в радіальному напрямку над поверхнею контакту з землею 18. Призначення кільця 16 - проникати в землю. Кільце 16 призначене для попереднього формування насіннєвої борозни та ущільнення грунту в районі внесення добрив.

Таким чином, колесо 14 як пристрій регулювання глибини бере участь у формуванні та ущільненні насіннєвої борозни.

У прикладі застосування з обох боків сошника для добрив 8 встановлене колесо 14 як пристрій регулювання глибини.

Коли сівалка 2 рухається вперед, колесо 14 обертається навколо осі обертання 20 у напрямку обертання МН. Оскільки колесо 14 не має активного приводу, але має котитися поверхнею грунту, щоб не прим'яти грунтовий матеріал у зоні насіннєвої борозни, розумним рішенням є виступи 24 на контактних поверхнях 22 кільця 16. Виступи 24 мають форму своєрідних клинів, які зчіплюються з грунтом і під час кочення землею створюють тиск через поверхні, спрямовані в робочому напрямку А, завдяки якому колесо 14 обертається. Виступи 24 можуть мати трикутну, трапецієподібну, ребристу або іншу форму (якщо дивитися збоку), через яку на колесо 14 здійснюється тиск із боку землі на поверхні виступів, коли сівалка 2 рухається вперед по землі.

Виступи 24 також позитивно впливають на формування насіннєвої борозни. Оскільки виступи 24 пробивають бічні стінки насіннєвої борозни поперек робочого напрямку А, виступи 24 утворюють структури в зоні стінок насіннєвої борозни, у які може добре проростати коріння посіяних рослин, а звідти пробивати бічні стінки насіннєвої борозни. Таким чином, виступи 24 сприяють швидкому вкоріненню та росту насіння.

Сошник для добрив 8 як приклад застосування винаходу утримується на поворотній консолі 30, коливний рух якої вниз обмежується упором 26. Коливний рух вгору також обмежений, зокрема віссю обертання сошника для добрив 8. Сошник для добрив 8 встановлений на рамі 4 на рухомих опорах із гідравлічним циліндром, який забезпечує притискання сошника для добрив 8 відносно рами 4 до землі. Гідроциліндр є прикладом накопичувача енергії 28, який притискує сошник для добрив 8 до землі. Можливе активне регулювання гідроциліндра як накопичувача енергії 28 через гідравлічну рідину, яка подається в гідравлічний циліндр або з нього за допомогою регулювального пристрою. Але можливо також, щоб гідроциліндр пасивно працював через гідроакумулятор, який залежно від конструкції дає змогу сошнику для добрив 8 ухилятися від перешкод у землі завдяки гідроциліндру. Попереднє напруження накопичувача енергії 28 може також змінюватися у процесі роботи сівалки 2, щоб пристосувати зусилля, з яким сошник для добрив 8 притискається до грунту, до різних умов грунту.

У прикладі застосування висівний сошник б також встановлений на рамі 4 на рухомих

Зо опорах. У прикладі застосування сошник 6 з'єднаний із рамою за допомогою коромисла у формі паралелограма 32. Для того щоб також притиснути до землі висівний сошник б, передбачений накопичувач енергії 28, який у прикладі застосування виконаний як гідравлічний циліндр. Для цього гідравлічного циліндра також дійсні наведені вище зауваження щодо гідроциліндра, який утримує сошник для добрив 8 притиснутим до землі.

На фіг. 2 сошник для добрив 8 показаний у збільшеному вигляді. На цьому малюнку поворотний кронштейн 30 розташований у максимально верхньому положенні. Навіть у цьому положенні більше половини огинальної поверхні 10 розташовано в зоні огинальної поверхні 12 сошника для добрив 8. На кінці поворотного кронштейна 30 є скребок 34, за допомогою якого грунт, що прилипає до поверхонь контакту з землею 18 і до поверхонь кільця 16, зішкрібається під час обертального руху колеса 14. У цьому прикладі застосування немає виступів 24 на бічних стінках кільця 16. Крім того, колесо 14 не має спиць, проте поверхня його диска закрита.

З фіг. 2 видно, що під час переміщення навколо осі обертання 36 поворотний кронштейн 30 змінює відстань між поверхнею контакту з землею 18 колеса 14 і найнижчою точкою диска сошника для добрив 8. Відстань між поверхнею контакту з землею 18 і найнижчою точкою диска сошника для добрив 8 позначено на малюнку 2 як відстань 0. Відстань О тут означає глибину, на яку добриво закладається в землю за допомогою сошника для добрив 8. Значення глибини Ю може змінюватися під час коливних рухів поворотного кронштейна 30 в діапазоні обмежувачів 24. Однак коли поворотний кронштейн 30 потрапляє на упори 24, колеса 14 спрацьовують проти накопичувача енергії 28 і, залежно від тиску в накопичувачі енергії 28, запускають рух сошника для добрив 8 відносно рами 4, або сошник для добрив 8 міцніше притискається до землі під тиском накопичувача енергії.

На фіг. З сошник для добрив 8 зображений знизу. На зображенні добре видно додаткові кільця 16 поряд із поверхнями контакту з землею 18 на колесах 14, які виступають над поверхнею контакту з землею 18 в радіальному напрямку. Подвійні диски сошника для добрив 8 також добре видно. Обидва колеса 14 утримуються поворотними кронштейнами 30 під кутом до горизонталі так, щоб вони були звернені один до одного в нижній частині й відкривалися вгору у формі У. Крім того, видно кут стрілоподібності подвійних дисків сошника для добрив 8 і коліс 14 у робочому напрямку А. Нахил коліс 14 є наслідком того, що як осі обертання 20 до горизонталі, так і осі обертання 36 до поперечного напрямку встановлені під кутом до робочого напрямку А.

Результатом є кут стрілоподібності коліс 14 у робочому напрямку А, при цьому колеса 14 із кільцями 16 також врізаються в землю у формі У.

На фіг. З видно асиметричну форму поперечного перерізу кілець 16. Якщо поверхня внутрішніх бічних стінок кілець 16, звернених до сошника для добрив 8, спрямована майже вертикально, звернена назовні бічна стінка кілець 16, яка утворює робочу поверхню 22, розташована навскіс до вертикалі. Завдяки робочим поверхням 22 грунтовий матеріал, на який потрапляють кільця 16, зсувається вбік.

Кільця 16 також мають звернену назовні кільцеву поверхню окружності 38, за допомогою якої здійснюється поверхневий тиск на грунтовий матеріал, розташований знизу. Призначення кільцевих поверхонь 38 полягає в ущільненні грунтового матеріалу збоку від сошника для добрив 8. Крім того, бічні стінки насіннєвої борозни, попередньо сформованої кільцями 16, формуються й ущільнюються робочими поверхнями 22. Краї насіннєвої борозни, попередньо сформованої двома кільцями 16, позначені пунктирними лініями.

Між краями насіннєвої борозни, позначеними пунктирними лініями, розташований жолоб для внесення добрив сошником для добрив 8, краї якого позначені штрихпунктирними лініями.

Вид знизу наочно демонструє, що колеса 14 мають не тільки кільця 16 більшого розміру, але й додаткові кільця 1ба меншого розміру, розміщені збоку коліс 14, звернені до подвійних дисків сошника для добрив 8. Ці додаткові кільця 1ба служать для проштовхування грунтового матеріалу над добривом, що вноситься у грунт, і для ущільнення цього грунтового матеріалу так, щоб на нього можна було висівати насіння на наступному етапі.

На фіг. 4 зображений сошник для добрив 8 з малюнку 2 з колесом 14, яке має спиці в бічній частині, і на якому виступи 24 розташовані в зоні кільця 16.

На фіг. 5 зображений вид знизу на комбінацію сошника для добрив 8 і висівного сошника 4.

На зображенні видно, що внутрішні бічні стінки кілець 16 на колесах 14 в зоні крайок, що сягають найглибше в землю, розташовані на лінії 40 до крайок дисків висівного сошника 6, які найбільше заглиблюються в землю. Лінія 40 проходить паралельно до робочого напрямку А сівалки 2. У прикладі застосування лінія 40 також позначає крайку насіннєвої борозни, у яку сошник 6 висіває насіння. На зображенні фіг. 5 також можна чітко побачити, що кути нахилу подвійних дисків сошника для добрив 8 і висівного сошника 6 збігаються як щодо поперечного

Зо робочого напрямку А, так і щодо вертикалі. Це також стосується кута нахилу, під яким встановлені колеса 14 щодо подвійних дисків висівного сошника 6.

На фіг. 6 ї 7 показані комбінації сошників для добрив 8 та висівних сошників 6, які можуть бути розташовані на рамі 4. У цьому прикладі застосування один сошник для добрив 8 працює в парі з двома висівними сошниками 6, які висівають насіння в землю з поперечним зсувом щодо робочого напрямку А. Спочатку сошник для добрив 8 утворює велику насіннєву борозну, потім два висівні сошники б, що йдуть слідом за ним, формують свою насіннєву борозну, у яку вони потім висівають насіння. У результаті насіння не потрапляє точно на добриво, яке сошник для добрив 8 вносить у грунт. Зокрема, на фіг. 7, який демонструє сошник для добрив 8 і висівний сошник 6 знизу, видно, що і сошники для добрив 8, і висівні сошники Є можуть бути зміщені один щодо одного відносно робочого напрямку А. Посівний матеріал може, у свою чергу, вноситися сошниками зі зміщенням в робочому напрямку А так, що в результаті утворюється своєрідний зигзагоподібний малюнок.

Само собою зрозуміло, що декілька сошників для добрив 8 і декілька висівних сошників б можуть бути розташовані на сівалці 2 поряд у поперечному напрямку та/або зі зміщенням у поздовжньому напрямку. Таким чином, за одну операцію сівалка 2 може зробити в землі максимум 48 насіннєвих борозен за допомогою сошників для добрив і висівних сошників, розташованих відповідним чином на одному рівні та/або зі зміщенням, і висіяти в них насіння.

Винахід не обмежується наведеними вище варіантами застосування. Фахівцеві в цій галузі не складе труднощів модифікувати наведені варіанти застосування зручним способом так, щоб адаптувати їх до конкретного випадку використання.

Claims (22)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сівалка (2) з рамою (4), з якою з'єднаний щонайменше один висівний сошник (6) і один сошник для добрив (8), який переважно має форму диска і розташований перед ним у робочому напрямку, і який має огинальну поверхню (12), причому до висівного сошника (6) і сошника для добрив (8) під'єднані по одному пристрою регулювання глибини, яка відрізняється тим, що пристрій для регулювання глибини, що належить до тукового сошника, є одним або більше колесом (14), причому, щонайменше з одного боку сошника для добрив (8) поряд із ним 60 розташований пристрій регулювання глибини так, що, дивлячись поперек робочого напрямку

(А), його огинальну поверхню (10) перекриває щонайменше половина огинальної поверхні (12) сошника для добрив (8), при цьому пристрій регулювання глибини має засіб для попереднього обробітку та зворотного прикочування, який встромляється в землю і розташований зі зміщенням до сошника для добрив (8) (дивлячись поперек робочого напрямку (А)) таким чином, що висівний сошник (б), який йде слідом, попадає в його колію й формує борозну для посіву.

2. Сівалка (2) за п. 1, яка відрізняється тим, що з обох боків сошника для добрив (8) розміщений пристрій регулювання глибини.

3. Сівалка (2) за п. 1 або 2, яка відрізняється тим, що колеса (14) мають конструкцію зі спицями або цільним диском.

4. Сівалка (2) за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що по зовнішньому контуру окружності кожного з коліс (14) проходить кільце (16) як засіб для попереднього обробітку та зворотного прикочування, яке висувається назовні відносно суміжної з кільцем (16) поверхні (18) колеса (14), що контактує з землею.

5. Сівалка (2) за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що осі обертання (20) коліс (14) розташовані навскоси до робочого напрямку (А) таким чином, що відносно робочого напрямку (А) утворюється кут стрілоподібності коліс (14).

6. Сівалка (2) за п. 5, яка відрізняється тим, що кут нахилу коліс (14) відносно робочого напрямку (А) збігається з кутом нахилу дисків висівного сошника (б) відносно робочого напрямку

(А).

7. Сівалка (2) за п. 5 або 6, яка відрізняється тим, що осі обертання коліс (14) розташовані навскоси відносно вертикального напрямку, при цьому кут нахилу коліс (14) відносно вертикального напрямку найкраще збігається з кутом нахилу дисків висівного сошника (б) відносно вертикального напрямку.

8. Сівалка (2) за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що оснащена відвальною поверхнею (22), розташованою навскоси відносно напрямку руху, з одного або двох боків, у зоні контакту з грунтом пристрою регулювання глибини відповідного сошника для добрив (8).

9. Сівалка (2) за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що пристрій регулювання глибини сошника для добрив (8) оснащений виступами (24), що підіймаються над Зо суміжними поверхнями в зоні контакту з грунтом.

10. Сівалка (2) за будь-яким з пп. 4-9, яка відрізняється тим, що пристрої регулювання глибини мають асиметричну форму поперечного перерізу, яка формує бороздку посівного ложа.

11. Сівалка (2) за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що щонайменше одна спрямована на сошник для добрив (8) крайка бічної стінки пристрою регулювання глибини, що найглибше входить у землю в робочому положенні, і щонайменше одна з крайок дисків висівного сошника (6), що найглибше входить у землю, розташовані в лінію, паралельно до робочого напрямку (А).

12. Сівалка (2) за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що пристрій регулювання глибини повністю або частково виготовлений із полімерного або еластомерного матеріалу.

13. Сівалка (2) за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що пристрій регулювання глибини із сошником для добрив (8) встановлений на рамі (4) на рухомих опорах.

14. Сівалка (2) за п. 13, яка відрізняється тим, що коливні рухи пристрою регулювання глибини вгору та/або вниз обмежені механічним упором (26).

15. Сівалка (2) за п. 14, яка відрізняється тим, що конструкція механічного упору (26) передбачає регулювання по висоті.

16. Сівалка (2) за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що пристрій регулювання глибини в робочому положенні утримується на землі за допомогою накопичувача енергії (28).

17. Сівалка (2) за п. 16, яка відрізняється тим, що сили від накопичувача енергії (28), що діють на пристрій регулювання глибини, можна регулювати за допомогою регулювального пристрою.

18. Сівалка (2) за п. 17, яка відрізняється тим, що регулювальний пристрій оснащений електронним блоком обробки даних, підключеним до системи сенсорів, які вимірюють поточну висоту сошника для добрив (8) та/або сили, що діють на сошник для добрив (8), і на основі яких за допомогою відповідного програмного забезпечення визначаються керувальні параметри регулювального пристрою, при цьому електронний блок також з'єднаний із виконавчими елементами управління регулювального пристрою, котрим він передає отримані параметри як параметри управління.

19. Сівалка (2) за будь-яким з пп. 16-18, яка відрізняється тим, що висівний сошник (б), бо з'єднаний із пристроєм регулювання глибини, утримується в робочому положенні на землі через накопичувач енергії (28), а накопичувач енергії (28), що утримує висівний сошник (6) на землі, функціонально з'єднаний із накопичувачем енергії (28), що утримує на землі сошник для добрив

(8)... що й

20. Сівалка (2) за п. 19, яка відрізняється тим, що накопичувачі енергії (28) для сошника для добрив (8) і висівного сошника (б) виконані з можливістю регулювання разом.

21. Сівалка (2) за будь-яким з пп. 16-20, яка відрізняється тим, що один або декілька сошників для добрив (8) та/або висівних сошників (6) виконані з можливістю підйому на певній ділянці за допомогою відповідних накопичувачів енергії (28).

22. Сівалка (2) за будь-яким з пп. 16-21, яка відрізняється тим, що у транспортному положенні сівалки (2) один або декілька сошників для добрива (8) та/або висівних сошників (б) втягуються за допомогою відповідного накопичувача енергії (28). Йочею-- - - - я Я й у | я «вс» х 28 ших щі у ! я р) ль, п ННИЦе сне фе і р Її -щ- що то і е С, Кон В / нн ди Не з ев о де ї МИПИЦИППЦуУ і ; ть, ї і шок ї пек в ниж Ши сов у на тв НН а а Й І | І яв т КО дян ЕН -- В ге їх сн ЕЕ весно ВИ ву ШИ с ре М жит у ВИ М, рот о ІН ; ще, дання пе АЙ вет В Ку У еї иа пр г й Я Док док тових БЕН о ее Й А г Га сл и і ТЕ п о ИН і ММ о би шо чн су а дк а в. ї РАХ бо МИХ ЩО переве в: що ЦК виш и Е пес пит, ВУ КУ г Їй Б т хі В ою ї щедше ї яоли В х ке о ек х НК вся чі з м реа ау Кене Аа ія рей ак емо ше ВАЛИК що я ово ду ко аю пови М ад їх 5

Фіг. 1 ха х 24 ух ї 1 зрив Ай х ве ов ЕК М о нан й Її ї ї то ві у Ши сини ї Мне тн ни шн щ ше х і М Гонти їй шен І і і пи ен ек и ет що оч Милі р х й най й й ч Кох Ух КУ ї т й ЄМ ЕВ ран нин Я й ше я Х й кино КІ це га с | р М це Го и Дт пк ож, о А ий ши их ї КК У й Ка Ж Хей си 7 шо) пе и ШЕ ш: Ши хх - - се то и ві 5 БАН ї; В і Шен «і лннняя дід нти не ши ал не пон ни НЕ х вн М а я ї : Я і НЕ т ЕВ! З суши й ! М ЦО киш ни шЕ в шин У |! 4 а ей Н Й : інн пев нин Я 7 КО БЕ Я р ще і: і. ши ей І Ш ле НИ ше НЕ БУ ЦИ ВН Ка АДМ хом я СЕН воші ву - - ОО у ТО ке ДУ 2 І: и ши І с ШО ВО З ур ко сш х ри ді 19 о 7 х Кай Кк у Ши ши і Ден я няння ШИЯ їх ДИ ся я о, реа 1 а ий

Фіг. 2